Published on Dec 20, 2016
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2015USAID LEV
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Вінницька область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Cпрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалійUSAID LEV
Звіт має на меті кількісно оцінити економічні ефекти сучасної ССО. У звіті проаналізовано наявні дані щодо розвитку малого бізнесу та використання ССО в Україні, а також оглянуто результати досліджень щодо наслідків застосування спрощеного оподаткування за кордоном.
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Published on Jun 24, 2016
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2016USAID LEV
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2015USAID LEV
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Вінницька область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Cпрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалійUSAID LEV
Звіт має на меті кількісно оцінити економічні ефекти сучасної ССО. У звіті проаналізовано наявні дані щодо розвитку малого бізнесу та використання ССО в Україні, а також оглянуто результати досліджень щодо наслідків застосування спрощеного оподаткування за кордоном.
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Published on Jun 24, 2016
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2016USAID LEV
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Стратегічне планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні: аналі...USAID LEV
Аналіз кращих практик стратегічного планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні в країнах ЄС засвідчив, що сучасна політика розвитку МСП у країнах ЄС будується на принципах Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Для оцінювання відповідності українських документів політики розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні європейським стандартам було визначено низку критеріїв, які характеризують зміст та структуру документів, методологічні засади їх розробки, зв’язок з іншими документами політики. У цьому документі ми опишемо ці критерії, розповімо якою повинна бути бути система стратегічного планування розвитку МСП на регіональному рівні та дамо свої рекомендації.
У кінці 2016 - на початку 2017 року 106 малих та середніх підприємств Львівської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Київська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У кінці 2016 - на початку 2017 року ми опитали 116 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом, в рамках дослідження було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Київської області, ми порівнюємо результати опитування МСП на Київщині 2016 та 2015 років.
Інструменти політики щодо малого та середнього підприємництваUSAID LEV
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Презнтація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Київської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Презентація Оксани Кузяків, координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ та виконавчого директора ІЕД.
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
МСП та держава: як відновити взаємну довіру?USAID LEV
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Консультаційна робота «МСП та держава: як відновити взаємну довіру?»USAID LEV
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Тернопільській області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату – інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Тернопільської області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Вінницький області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату –
інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Вінницької області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
Фіскально відповідальна політика розвитку МСП: рекомендації щодо розробки та ...USAID LEV
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Published on Dec 20, 2016
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Published on Oct 12, 2016
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
57,1% підприємств Київщини очікують покращення фінансово-економічної ситуації в майбутні півроку.
Такі висновки нашого спеціального звіту, присвяченого Київській області за результатами дев’ятого Нового щомісячного опитування керівників підприємств.
У квітні серед підприємців Київської області частка тих, хто негативно оцінює фінансово-економічну ситуацію, зменшилась із 20,0% до 5%, водночас, зменшилась також частка тих, хто дає позитивні оцінки (з 3,3% до нуля). При цьому, із 76,7% до 95,0% збільшилась частка тих, хто вважає середовище задовільним.
Такі висновки нашого спеціального звіту, присвяченого Київській області за результатами Одинадцятого Нового щомісячного опитування керівників підприємств.
Основне з висновків:
У Київській області, як і загалом по Україні, покращились поточні оцінки власної фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища.
Оцінки на піврічну перспективу є більш оптимістичними за загальноукраїнські показники, де зафіксовано зменшення значень.
Підприємці Київщини істотно погіршили оцінки фінансово-економічної ситуації в порівнянні з минулим роком на відміну від загальноукраїнських показників.
В області зменшився відсоток тих, хто планує розширювати виробництво в дворічній перспективні та збільшився відсоток тих, хто не планує жодних змін.
Водночас, по області збільшився рівень невизначеності як і піврічній, так і у дворічній перспективі.
Очікування виробництва по області є значно кращими, ніж загалом по Україні.
Підприємці Київської області все ще мають труднощі із пошуком кваліфікованої робочої сили.
Для підприємств Київської області основною проблемою було зростання цін на сировину і матеріали.
За оцінкою березня 2023 року, підприємства Київщини майже перестали відчувати негативний ефекти відключень. У середньому через вимкнення електропостачання підприємства регіону втратили лише 4% робочого часу (2% на рівні країни).
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Published on Apr 28, 2017
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Published on Apr 3, 2017
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Стратегічне планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні: аналі...USAID LEV
Аналіз кращих практик стратегічного планування розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні в країнах ЄС засвідчив, що сучасна політика розвитку МСП у країнах ЄС будується на принципах Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Для оцінювання відповідності українських документів політики розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні європейським стандартам було визначено низку критеріїв, які характеризують зміст та структуру документів, методологічні засади їх розробки, зв’язок з іншими документами політики. У цьому документі ми опишемо ці критерії, розповімо якою повинна бути бути система стратегічного планування розвитку МСП на регіональному рівні та дамо свої рекомендації.
У кінці 2016 - на початку 2017 року 106 малих та середніх підприємств Львівської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Київська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У кінці 2016 - на початку 2017 року ми опитали 116 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом, в рамках дослідження було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Київської області, ми порівнюємо результати опитування МСП на Київщині 2016 та 2015 років.
Інструменти політики щодо малого та середнього підприємництваUSAID LEV
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Презнтація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Київської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Презентація Оксани Кузяків, координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ та виконавчого директора ІЕД.
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
МСП та держава: як відновити взаємну довіру?USAID LEV
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Консультаційна робота «МСП та держава: як відновити взаємну довіру?»USAID LEV
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Тернопільській області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату – інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Тернопільської області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Вінницький області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату –
інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Вінницької області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
Фіскально відповідальна політика розвитку МСП: рекомендації щодо розробки та ...USAID LEV
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Published on Dec 20, 2016
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Published on Oct 12, 2016
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
57,1% підприємств Київщини очікують покращення фінансово-економічної ситуації в майбутні півроку.
Такі висновки нашого спеціального звіту, присвяченого Київській області за результатами дев’ятого Нового щомісячного опитування керівників підприємств.
У квітні серед підприємців Київської області частка тих, хто негативно оцінює фінансово-економічну ситуацію, зменшилась із 20,0% до 5%, водночас, зменшилась також частка тих, хто дає позитивні оцінки (з 3,3% до нуля). При цьому, із 76,7% до 95,0% збільшилась частка тих, хто вважає середовище задовільним.
Такі висновки нашого спеціального звіту, присвяченого Київській області за результатами Одинадцятого Нового щомісячного опитування керівників підприємств.
Основне з висновків:
У Київській області, як і загалом по Україні, покращились поточні оцінки власної фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища.
Оцінки на піврічну перспективу є більш оптимістичними за загальноукраїнські показники, де зафіксовано зменшення значень.
Підприємці Київщини істотно погіршили оцінки фінансово-економічної ситуації в порівнянні з минулим роком на відміну від загальноукраїнських показників.
В області зменшився відсоток тих, хто планує розширювати виробництво в дворічній перспективні та збільшився відсоток тих, хто не планує жодних змін.
Водночас, по області збільшився рівень невизначеності як і піврічній, так і у дворічній перспективі.
Очікування виробництва по області є значно кращими, ніж загалом по Україні.
Підприємці Київської області все ще мають труднощі із пошуком кваліфікованої робочої сили.
Для підприємств Київської області основною проблемою було зростання цін на сировину і матеріали.
За оцінкою березня 2023 року, підприємства Київщини майже перестали відчувати негативний ефекти відключень. У середньому через вимкнення електропостачання підприємства регіону втратили лише 4% робочого часу (2% на рівні країни).
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Published on Apr 28, 2017
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Published on Apr 3, 2017
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Бізнес Київської області під час війни (липень 2023) Щомісячне опитування підприємств. Випуск 15
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
Вже впродовж року команда ІЕД моніторить економічну ситуацію в Київській області в співпраці з Департаментом економіки Київської обласної державної адміністрації. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області.
Основне з дослідження:
У липні 2023 року оцінки власної фінансово-економічної ситуації підприємцями Київщини є кращими за загальноукраїнські показники.
Прогнози щодо фінансово-економічної ситуації на піврічну перспективу в підприємців області є більш песимістичними ніж загалом по країні.
Очікування щодо змін загальноекономічного середовища в області залишаються високими. При цьому, на Київщині фіксується збільшення рівня невизначеності в піврічній перспективі.
У Київській області скорочуються темпи відновлення виробництва та продажів, однак ситуація краща ніж на рівні країни. Зокрема, у регіоні вищий рівень завантаження виробничих потужностей, ніж середній показник для України.
Підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку ні кваліфікованих, ні некваліфікованих працівників, на відміну від загальноукраїнської ситуації. Усі експортери Київщини мали експортні операції впродовж останніх 12-ти місяців.
Published on Oct 12, 2016
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Published on Aug 10, 2016
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Бізнес Київської області під час війни (червень 2023)
Щомісячне опитування підприємств. Випуск 14
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
Вже впродовж року команда ІЕД моніторить економічну ситуацію в Київській області в співпраці з Департаментом економіки Київської обласної державної адміністрації. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області.
Основне з дослідження:
• У червні підприємці Київщини покращили оцінки власної фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища. Індекс поточної фінансово-економічної ситуації, в травні збільшився із -0,08 до нуля, що дорівнює загальноукраїнському показнику (який збільшився із -0,07 до нуля). Індекс поточного загальноекономічного середовища індекс для області збільшився із -0,22 до -0,07.
• Прогнози у піврічній перспективі у підприємців області є значно оптимістичнішими щодо фінансово-економічної ситуації, ніж загальноукраїнські показники.
• У піврічній перспективі зросла невизначеність бізнесу Київщини щодо власної фінансово-економічної ситуації, але зменшилася щодо ділового клімату.
• Також зростає невизначеність щодо планів бізнесу області на наступні два роки. Показник невизначеності в Київській області збільшився із 44,4% до 53,%, тоді як загальноукраїнський показник збільшився із 56,5% до 60,8%.
• У Київський області підприємці повідомляють про нарощування обсягів виробництва та продажів більш часто ніж в цілому по країні.
• В регіоні вищий рівень завантаження виробничих потужностей ніж середній показник для України: 67% підприємств регіону працювали на майже повну, повну або навіть вищу потужність порівняно з довоєнним періодом (на рівні країни 62%).
• При цьому в області спостерігається зростання труднощів у пошуку як кваліфікованих так і некваліфікованих працівників, що відповідає загальноукраїнській ситуації.
• Більшість експортерів Київщини мали експортні операції впродовж останніх 12 місяців. Серед експортерів 92% опитаних вказали, що експортували до війни, а також продовжували експортувати впродовж останніх 12-ти місяців (84% на рівні країни).
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості.
В аналітичній записці представлений аналіз стану, сучасних тенденцій та проблем розвитку підприємництва (загальнонаціональний та регіональний аспекти), проаналізовано слабкі і сильні сторони розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, надані пропозиції щодо шляхів мінімізації визначених бар’єрів розвитку малого та середнього бізнесу для учасників та ветеранів АТО.
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №85
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні
1. Щорічна оцінка
ділового клімату
в Україні: 2015 рік
За результатами опитування малого та
середнього бізнесу
Аналітичний звіт
Львівська область
Київ - 2016
2. Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана
через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному
врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Програма USAID ЛЕВ впроваджується:
Міжнародною благодійною організацією
«Фонд Східна Європа»
у партнерстві з:
Громадською організацією
«Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»
Громадською організацією
«Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна»
Громадською організацією
«Київський економічний інститут»
Вікторія Беспалько, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ;
Оксана Кузяків, виконавчий директор ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»,
координатор аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ;
Ірина Федець, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»,
експерт Програми USAID ЛЕВ.
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США
з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ)
вул. Саксаганського, 44, оф. 5, Київ 01033 Україна
Тел.: +380 44 289-5532
Факс: +380 44 200-3825
lev.org.ua
facebook.com/USAIDLEVProgram
2
3. Зміст
Вступ...........................................................................................................................................................................5
Основні результати...................................................................................................................................................7
Основні результати: Львівська область ................................................................................................................14
Короткий огляд методології дослідження ...........................................................................................................17
Значення термінів, використаних у цьому звіті ...................................................................................................20
Оцінка ділового клімату Львівської області .........................................................................................................22
1. Інформація про опитані підприємства......................................................................................................22
Розмір та організаційна форма підприємств ...................................................................................................22
Сфери діяльності підприємств...........................................................................................................................22
Ґендерний та віковий розподіл опитаних ........................................................................................................23
2. Індекси ділового середовища та ділової активності ...............................................................................23
Ділове середовище ............................................................................................................................................23
Ділова активність (піврічна перспектива).........................................................................................................24
Ділова активність (дворічна перспектива) .......................................................................................................25
Перешкоди для розширення діяльності...........................................................................................................26
3. Перешкоди для зростання бізнесу............................................................................................................27
4. Характеристики МСП Львівської області ..................................................................................................29
Ринки діяльності підприємств ...........................................................................................................................29
Зміна кількості працівників................................................................................................................................29
5. Вартість регулювання.................................................................................................................................30
Часовий податок.................................................................................................................................................30
Процедура реєстрації.........................................................................................................................................30
Ліцензування.......................................................................................................................................................32
Регулювання продукції та послуг ......................................................................................................................33
Державний нагляд..............................................................................................................................................35
Регулювання цін..................................................................................................................................................36
Зовнішньоекономічна діяльність ......................................................................................................................36
Адміністрування податків ..................................................................................................................................36
Витрати на основні процедури..........................................................................................................................39
6. Зміни в процесах та умовах регуляторних процедур..............................................................................40
3
4. 7. Оцінка ролі держави та очікувані заходи державної підтримки ...........................................................41
Сприйняття ролі держави для бізнесу..............................................................................................................41
Перешкоди для бізнесу з боку державних органів .........................................................................................41
Очікувані заходи державної підтримки............................................................................................................41
Довіра ..................................................................................................................................................................42
8. Жіноче підприємництво Львівської області .............................................................................................43
Характеристики жіночого підприємництва області.........................................................................................43
Перешкоди для розвитку бізнесу з точки зору жінок......................................................................................44
Очікувані заходи державної підтримки бізнесу ..............................................................................................45
4
5. Вступ
Стратегічною метою політики уряду є створення умов для максимально повної реалізації потенціалу
малого та середнього підприємництва, причому реалізація цієї мети залежить від узгодженості дій
держави в різних сферах економіки, які (дії) в сукупності формують національний діловий клімат
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською –
Annual Business Climate Assessment, ABCA).
У змістовному плані цей інструмент є системою заходів зі збору, узагальнення та аналізу інформації з
метою виявлення бар'єрів на шляху розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та
визначення пріоритетних економічних, правових та регуляторних заходів (реформ) для покращення
середовища ведення бізнесу в Україні з точки зору самого малого та середнього бізнесу.
В операційному плані така оцінка є інструментом щорічного моніторингу перешкод ведення бізнесу в
Україні, кількісного визначення вартості дотримання регуляторних вимог сектором МСП, визначення
кількісних та якісних результатів запровадження заходів із покращення ділового середовища з точки зору
їхньої ефективності та впливу на МСП.
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2015 року» підготовлено за результатами опитування
1828 представників сектору МСП. Зокрема, було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та
502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів
виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення
Антитерористичної операції.
Цей звіт є першим із серії аналітичних документів, які готуються експертами Програми в рамках виконання
завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового
клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання має
стати невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики сприяння розвитку
малого та середнього підприємництва в Україні.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-
середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а
також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-
комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
У процесі збору та обробки інформації використано всі кількісні та якісні методи соціологічного
дослідження, які включають опитування за допомогою стандартизованих запитальників, проведення
фокус-груп і глибинних інтерв'ю з представниками бізнес-асоціацій, НУО, що займаються аналітикою, а
також органів влади місцевого та загальнодержавного рівня. Такий підхід дозволяє чітко визначити саме
пріоритетні напрямки дій у різних сферах державної політики з точки зору основних зацікавлених сторін.
Результати «Щорічної оцінки ділового клімату АBCA» знайшли своє відображення в таких аналітичних
продуктах:
5
6. 1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-
середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних вимог у секторі МСП та
його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також
його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію в секторі МСП у статиці та
динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників
підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних
потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх
усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове адміністрування, технічне
регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП).
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в
економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
6
7. Основні результати
Діловий клімат
• Результати дослідження свідчать, що попри несприятливість умов, в яких відбувається економічна
діяльність в країні, включно з військовими діями, наслідками анексії та окупації частини території
країни для економіки, несприятливу ринкову кон’юнктуру, спостерігається тенденція до певного
пожвавлення ділової активності в секторі МСП в короткотерміновій перспективі, яка має високі
шанси стати сталою протягом наступних двох років за умови зменшення адміністративного тягаря
для бізнесу.
• Довгострокові очікування МСП щодо ділової активності є суттєво вищими за короткострокові, а
рівень невизначеності є досить низьким, що свідчить про впевненість МСП у своїх очікуваннях та
безумовно є позитивним сигналом.
• Додатне значення індексу змін регуляторного середовища свідчить, що МСП в 2015 році відчули
певні позитивні зміни порівняно з минулими роками.
• Значення індексу ділової активності більше ніж значення індексу ділового середовища вказує на
те, що чим скоріше підприємства відчують результати реформ, яких вони очікують, тим більшим
може бути відновлення економічної активності в країні.
• Що менший розмір підприємства, тим гіршими є оцінки ділового середовища, а
мікропідприємства – це єдина категорія підприємств за розміром, де більше половини опитаних
вважають поточний стан ділового середовища поганим, вони відрізняються від малих та середніх
підприємств найбільшою часткою тих, що планують скоротити діяльність протягом наступних двох
років.
• Оцінки ділового середовища представників МСП та оцінки опитаних представників органів влади,
бізнес асоціацій та експертів суттєво розрізняються. МСП гірше оцінюють поточний стан
середовища та більш песимістично налаштовані щодо ймовірності його змін. Значення індексів
ділового середовища та очікуваних змін ділового середовища за результатами опитування МСП
свідчать про домінування негативних оцінок, натомість значення цих же показників за
результатами опитування представників органів влади, бізнес асоціацій та експертів вказують на
перевагу позитивних оцінок та оптимістичних очікувань.
• Нестабільна політична ситуація, низький попит, податковий тиск, інфляція та складне податкове
адміністрування були найвагомішими перешкодами для МСП в 2015 році. Несприятлива
економічна ситуація є основною причиною того, чому підприємства не планують зростати в
наступні два роки.
• Попри те, що корупція вважається суттєвою проблемою бізнес клімату в Україні, вона посідає лише
сьоме місце в рейтингу перешкод ведення бізнесу за результатами цього дослідження; отримані
дані свідчать, що для ФОП ця перешкода є вагомішою (четверте місце в рейтингу перешкод для
ФОП), ніж для підприємств-юридичних осіб (восьме місце в рейтингу перешкод для підприємств-
юридичних осіб).
7
8. • Часті зміни законодавства названі перешкодою кожним четвертим з опитаних МСП, підприємства-
юридичні особи частіше від ФОП скаржаться на часті зміни законодавства.
Регуляторне середовище
• Оцінка МСП змін, які відбулися у регуляторному середовищі протягом 2012-2015 років, є
позитивною (індекс зміни регуляторного середовища +0,17).
• Респонденти відзначають спрощення в умовах та процесах всіх регуляторних процедур, за
виключенням процедур, пов’язаних з початком користування приміщеннями (індекс змін умов та
процесів, пов’язаних з початком користування приміщеннями -0,04).
• Індекс змін регуляторного клімату є додатнім для МСП незалежно від організаційно-правової
форми, виду діяльності та розміру.
• Підприємства більшого розміру гірше оцінюють зміни регуляторного середовища протягом 2012-
2015 років (відповідні індекси становлять +0,19 для мікропідприємств, +0,16 для малих та +0,11
для середніх підприємств).
• Фізичні особи-підприємці позитивніше оцінюють зміни регуляторного середовища (індекси змін
регуляторного середовища становлять +0,24 для ФОП та +0,15 для юридичних осіб).
• Найгірше оцінили зміни регуляторного клімату МСП сфери послуг (індекс змін регуляторного
клімату +0,09), найкраще – МСП сфери торгівлі (індекс змін регуляторного клімату +0,28).
Вартість дотримання регулювання для МСП
• Витрати основної частини МСП внаслідок регулювання пов’язані з ліцензуванням, отриманням
сертифікатів відповідності, отриманням гігієнічних дозволів та перевірками.
• 39,9% МСП реєструвалися (здійснювали перереєстрацію) у 2015 році, тому витрати на
проходження цієї процедури включені до загальних витрат.
• Ліцензування коштує МСП в середньому 14713 грн. на рік, з них пряма вартість процедури
становить 6841 грн., решта – непряма вартість, пов’язана з часовими витратами на отримання
ліцензії (36 днів).
• Отримання сертифікату відповідності забирає у МСП в середньому 14381 грн. на рік, з них пряма
вартість процедури становить 6263 грн., решта – непряма вартість, пов’язана з часовими витратами
(14 днів – отримання одного сертифікату).
• Річна вартість отримання гігієнічного або санітарного дозволу для МСП становить в середньому
9537 грн. на рік, з них пряма вартість процедури становить 2500 грн., решта – непряма вартість,
пов’язана з часовими витратами (9 днів – отримання одного дозволу).
• Загальна вартість перевірок протягом 2015 року становила в середньому 40938 грн., при цьому у
формі прямих витрат МСП заплатили 33141 грн., решта – часові витрати, пов’язані з загальною
тривалістю інспекцій (14 днів).
8
9. • На реєстрацію (перереєстрацію) МСП витратили в середньому 1011 грн., з них пряма вартість
склала 241 грн., решта – непрямі витрати, еквівалентні робочим 4 дням.
• Загальні річні витрати МСП на проходження відповідних процедур у 2015 році становили в
середньому 29761 грн.1
Реєстрація
• Повна процедура реєстрації/перереєстрації підприємства (без посередника) у 2015 році становила
11 днів та коштувала в середньому 380 гривень.
• Обсяги витрат на реєстрацію у 2015 році та у попередні періоди свідчать про стабільне зниження
як загальної тривалості, так і вартості реєстраційної процедури. Теж саме стосується як рівня
адміністративних внесків, так і неофіційних витрат.
• Зниження вартості витрат супроводжується відсутністю змін у частоті сплати неофіційних та
добровільних внесків. Частка респондентів, які при реєстрації платили хабарі хоча б в один орган у
2015 році становила 18,6%.
• Послугами посередників при реєстрації/перереєстрації підприємства у 2015 році користувалися
13,4% підприємств. Часові витрати підприємств склали 5 днів, фінансові – 1002 гривні.
• Підприємці, які реєстрували бізнес у 2015 році, частіше повідомляють про відсутність труднощів як
з тривалістю та вартістю процесу реєстрації, так і з його складністю.
• На думку більшості підприємців (63,4%), процес та умови реєстрації у 2015 році спростились
порівняно з 2012 роком. Лише 7,0% респондентів відзначили ускладнення ситуації та 29,6% не
помітили жодних змін.
Ліцензування
• У 2015 році принаймні одну ліцензію мали 31,3% підприємств. Ще 12,5% мали ліцензії раніше та
56,2% ніколи не мали ліцензій.
• Порівнюючи рівень ліцензування з попереднім періодом (2012 роком), 78,9% респондентів
наголошують на відсутності змін у кількості ліцензій, тоді як 13,0% підприємств наголосили на
зменшенні кількості ліцензій та майже стільки ж – на збільшенні – 8,1%.
• В середньому зазначені підприємства мають 2 ліцензії. Для отримання однієї ліцензії підприємство
має витратити в середньому 36 днів та 6841 гривні.
• Поряд з офіційною платою, витратами на проведення експертизи, нотаріальні посвідчення, 18,2%
підприємств оплатили послуги юристів та посередників та 13,2% - мали неофіційні або добровільні
платежі.
• Спрощення процесу та умов отримання ліцензії у 2015 році відзначили 27,8% респондентів, тоді як
19,5% наголосили на їх ускладненні. Більшість опитаних (52,8%) не помітили жодних змін.
1
Сума порахована з урахуванням частки опитаних МСП, які здійснювали процедуру.
9
10. Регулювання продукції та послуг
• Сертифікувати продукцію та послуги необхідно 20,7% опитаних підприємств, крім цього, 17,6%
мають отримувати санітарні та гігієнічні дозволи.
• У 2015 році підприємства займалися процесом сертифікації в середньому 4 рази на рік,
витрачаючи близько 14 днів та 6263 гривень щоразу. Крім офіційних платежів, ще 11,6%
респондентів платили юристам або посередникам, 11,2% – мали неофіційні або добровільні
платежі.
• Оформленням санітарних або гігієнічних висновків опитані підприємства займалися 5 разів на рік,
витрачаючи в середньому 9 днів та 2673 гривень щоразу. Про добровільні внески та неофіційні
платежі повідомляють 10,9% респондентів, 7,0% платили юристам та посередникам.
• Частка підприємств, які відзначили спрощення процесу та умов сертифікації дещо переважає
відсоток тих, які відзначили ускладнення (21,2% та 12,2% відповідно). Більшість (66,7%) не
помітили змін.
Державний нагляд
• У 2015 році принаймні одним органом перевірялися 48,8% опитаних підприємств, частота
інспекцій склала в середньому 4 рази.
• 53,7% респондентів відзначили зменшення кількості перевірок у порівнянні з 2012 роком, тоді як
лише 3,4% – їх збільшення.
• Найбільше покриття мали перевірки Органами пожежної охорони (22,4% респондентів),
Державною податковою інспекцією (17,8%) та Державною санітарно-епідеміологічною службою
(9,9%).
• Загальна тривалість інспекцій протягом 2015 року становила 14 днів. Найбільше часу забирали
перевірки ДПІ (в середньому – 8 днів).
• Витрати внаслідок перевірок мали 37,8% зазначених підприємств, більшість з яких стосувалася
штрафів (34,7%). Про неофіційні платежі повідомили 6,0% респондентів. Загалом, на проходження
інспекцій підприємства мали витрачати 33141 гривні.
• Підприємства переважно відзначають спрощення ситуації з перевірками (41,6% порівняно з 7,3%
респондентів, які відзначили ускладнення).
Регулювання імпорту продукції та послуг
• Імпортом товарів та послуг у 2015 році займалися 8,1% опитаних підприємств, в середньому
здійснюючи 11 операцій на рік.
• На проходження митниці імпортери витрачають в середньому 3 дні та 11785 гривень щоразу. При
цьому про сплату неофіційних платежів повідомили 19,1% респондентів.
10
11. • 45,1% імпортерів мали отримувати сертифікат відповідності на імпортовану продукцію, що
займало в середньому 4 дні та коштувало 4340 гривень. Неофіційні платежі в цьому випадку
сплачували 8,5% імпортерів, 24,5% платили юристам та посередникам.
• Попередні дозволи та/або ліцензії на імпорт отримували 36% респондентів. З них 18% повідомили
про хабарі та неофіційні внески.
• Загалом, оформлення імпорту у підприємств не викликало значних проблем: індекс проблемності
процедури складає 0,95 (де 0 – не було труднощів, 4 – значні труднощі, з процедурою імпорту).
Порівняно з іншими аспектами найбільші складнощі у імпортерів викликає загальна
непередбачуваність ситуації з імпортом у кожному конкретному випадку.
• Спрощення умов та процесу імпорту у 2015 році відзначили 30,7% імпортерів, що дещо перевищує
частку тих, хто наголосив на погіршенні (17,3%). Про відсутність змін повідомили 52,0%
респондентів.
Регулювання експорту продукції та послуг
• Експортували продукцію або послуги 9,0% опитаних підприємств, в середньому – 16 разів за 2015
рік.
• Проходження митниці займало щоразу близько 2 днів та коштувало експортеру 1978 гривень. При
цьому 6,8% підприємств повідомили про сплату хабарів.
• Додатково 27,3% МСП реєстрували контракт, 17,0% отримували дозволи та ліцензії та 27,9%
респондентів отримували інші документи.
• МСП переважно не мали труднощів, пов’язаних з експортом (індекс «проблемності» склав 0,73 (де
0 – не було труднощів, 4 – значні труднощі). Найбільші проблеми викликає у підприємств
неможливість передбачити ситуацію у кожному конкретному випадку.
• Порівнюючи процедуру експорту у 2015 та 2012 роках 28,5% підприємств відзначили спрощення
процесів і умов, тоді як 15,3% - навпаки, їх ускладнення.
Адміністрування податків
• За оцінками підприємств, витрати на сплату податків у 2015 році становили 27,3% прибутку за рік.
Витрати підприємств-суб’єктів спрощеної системи оподаткування та загальної майже не
відрізняються (24,6% доходу та 30,1% відповідно).
• Найбільш типовими податками є єдиний соціальний внесок (82,1% респондентів), військовий збір
(71,4%) та податок на прибуток фізичних осіб (69,1%).
• 48,0% опитаних підприємств повідомили про сплату Єдиного податку.
• Найбільш проблематичним сторонами податкової системи є нестабільність законодавства (вагомі
труднощі виникають у 61,0% підприємств), розміри податків та зборів (48,0%), розміри штрафних
санкцій за помилки (45,0%) та часті зміни податкової звітності (43,3%).
11
12. • Найменше труднощів у підприємств виникало через хабарництво, залежність від податкових
інспекторів та часті перевірки.
• Респонденти скоріше позитивно оцінюють зміни умов та процесу адміністрування сплати податків:
частка підприємств, які відзначили спрощення умов та процесу адміністрування податків у 2015
році перевищила частку підприємств, які наголосили на їх ускладненні (34,7% проти 26,2%).
Підключення до електромереж
• 27% опитаних підприємств підключались до електромереж, практично усім з них вдалося
підключитися.
• Процес підключення тривав в середньому 44 дні для ФОП та 51 день для юридичних осіб.
• Підключення коштувало в середньому близько 13 500 грн. для ФОП та 22 500 грн. для юридичних
осіб.
• Основні причини того, чому деяким підприємствам не вдалося підключитися – висока вартість
підключення, а також проблеми із документами і бюрократією.
«Портрет» МСБ
• В середньому, на одному опитаному МСП працює 23 особи, причому одна фізична особа-
підприємець працевлаштовує в середньому 8 осіб, а одне підприємство, яке є юридичною особою,
– 29 осіб.
• Більшість опитаних МСП зменшили кількість працівників за останні два роки.
• Чоловіки та жінки приблизно порівну представлені серед респондентів.
• Структура споживачів та постачальників досить диверсифікована: для більшості підприємств
основний споживач купує менш ніж половину їхніх товарів чи послуг, а основний постачальник
забезпечує менше половини матеріалів чи сировини.
• Частка підприємств, які переживають спад у діяльності, перевищує частку тих, які спостерігають
зростання.
• Підприємства працюють переважно на ринку свого міста та області, а також України.
• Менші за розміром підприємства рідше мають плани виходити на нові ринки. Основна перешкода
– несприятлива економічна ситуація в Україні та брак коштів.
• У підприємств переважно немає спеціального відділу маркетингу, або є лише одна людина, яка
займається маркетингом поруч з іншими завданнями у роботі.
• Більш ніж половина опитаних впроваджували певні інновації на підприємстві. Як правило, це було
виробництво нових продуктів або надання нових послуг.
12
13. Довіра бізнесу до держави
• При вирішенні проблем, пов’язаних із веденням бізнесу, підприємці найбільше довіряють
представникам такого ж приватного сектору, як і вони самі, – тобто юристам і бізнес-
консультантам. Однак, досить високим рівнем довіри – відразу після приватного сектору –
користуються представники місцевих органів влади. Це свідчить про готовність бізнесу вирішувати
проблемні питання на місцевому рівні і про потенційну важливу роль місцевої влади у сфері
підприємництва у контексті децентралізації.
• Загалом рівень довіри бізнесу до державної політики можна назвати низьким. МСП скоріше
вважають державу перешкодою для ведення бізнесу чи навіть «ворогом» бізнесу, ніж партнером.
Слід зауважити, що зі збільшенням розміру підприємств зменшується частка тих, що вважають
державу ворогом.
• Разом із цим, більшість підприємств не змогли назвали конкретний орган влади, який створює
перешкоди для їхньої діяльності. Це свідчить про актуальність глибшого дослідження про те, яким
чином у підприємців формується сприйняття ролі держави для бізнесу та від чого залежить довіра
до держави в цілому.
• Переважна більшість опитаних МСП очікує пряму чи непряму підтримку з боку держави щодо
розвитку бізнесу, лише 14% опитаних вважають, що їм непотрібна ніяка форма державної
підтримки.
• Говорячи про підтримку для бізнесу з боку держави, МСП переважно дотримуються думки, що
держава повинна забезпечити кращі умови для ведення бізнесу — тобто, забезпечити непряму
державну підтримку у вигляді дерегуляції, спрощення адміністрування податків та надання
адміністративних послуг, реформи податкових служб. Разом з цим, респонденти підтримують ідею
надання пільг певним категоріям підприємств, таким як новостворені підприємства.
• МСП часто висловлювали потребу у інформаційній підтримці та консультаціях щодо розвитку
бізнесу, і при потребі платити за такі консультації, вони шукатимуть способи, де ці витрати можна
скоротити за допомогою спільної оплати через бізнес-об’єднання або за часткової допомоги з боку
органів влади.
Заходи держаної політики для МСП
Найбільш очікуваними МСП заходами з боку держави для покращення бізнес середовища є:
(1) Спрощення податкового адміністрування,
(2) Зменшення кількості документів, необхідних для ведення підприємницької діяльності,
(3) Створення єдиного інформаційного порталу, де можна дізнатися про те, як вести бізнес в
Україні,
(4) Перетворення податкової на сервісну службу для платників податків,
(5) Переведення частини адміністративних послуг в електронний вигляд.
13
14. Основні результати: Львівська область
«Портрет» МСБ
• Розподіл опитаних МСП у Львівській області за розміром близький до загального розподілу у
вибірці: також переважають мікропідприємства, а відсоток малих підприємств дорівнює відсотку
середніх.
• Половина опитаних МСП області працює у секторі послуг.
• Опитані МСП області працюють, в основному, на місцевому ринку.
• В середньому, на одному опитаному МСП Львівської області працює 25 осіб, причому одна фізична
особа-підприємець працевлаштовує в середньому 11 осіб, а одне підприємство, яке є юридичною
особою, – 29 осіб.
• Більшість опитаних МСП зменшили кількість працівників за останні два роки.
• Жінки становлять 51% від опитаних представників МСП у Львівській області, тоді як чоловіки – 49%.
• Які і в цілому в Україні, структура споживачів та постачальників досить диверсифікована для МСП
Львівської області: для більшості з них основний споживач купує менш ніж половину їхніх товарів
чи послуг, а основний постачальник забезпечує менше половини матеріалів чи сировини.
• Частка підприємств, які спостерігають зростання у діяльності, менша за частку тих, які переживають
спад.
Діловий клімат
• Індекс ділового клімату Львівської області дорівнює 0,08. Це практично стільки ж, як в цілому в
Україні (0,02).
• Оцінки ділового середовища в державі та фінансово-економічної ситуації на підприємстві в МСП
Львівської області відповідають загальним в Україні, в той час як їхні очікування дещо кращі.
• Протягом минулих двох років ділова активність МСП Львівської області була дещо кращою, ніж в
Україні в цілому, хоча більшість опитаних скоротила обсяги діяльності. Проте на наступні два роки
бізнес області очікує пожвавлення ділової активності – більше, ніж в цілому в Україні.
• Нестабільна політична ситуація, низький попит та інфляція – найпоширеніші перешкоди для МСП
Львівської області.
• Інфляція, дорогі кредити та брак кваліфікованих працівників є більшими перешкодами для бізнесу
області, ніж для опитаних підприємців та підприємств в цілому в Україні.
Вартість дотримання регулювання для МСП
• Часовий податок для МСП Львівської області становить 11% та є дещо нижчим за відповідний
показник по Україні (15%).
• 39% МСП реєструвалися (здійснювали перереєстрацію) у 2015 році, витрачаючи в середньому 7
днів та 343 грн. (по Україні – 10,5 днів та 380 грн.).
14
15. • Мають ліцензії 30% МСП Львівської області. Їх отримання коштує МСП в середньому 12224 грн. на
рік, з них пряма вартість процедури становить 8455 грн., решта – непряма вартість, пов’язана з
часовими витратами на отримання ліцензії (26 днів).
• Сертифікат відповідності у 2015 році отримували 26% МСП. Вартість процедури становила у
середньому 6719 грн. на рік, з них пряма вартість процедури становить 4067 грн., решта – непряма
вартість, пов’язана з часовими витратами (11,3 дня – отримання одного сертифікату).
• Річна вартість отримання гігієнічного або санітарного дозволу для МСП у 2015 році становила в
середньому 10696 грн. на рік, з них пряма вартість процедури – 2016 грн., решта – непряма
вартість, пов’язана з часовими витратами (6,1 дня – отримання одного дозволу). Покриття такими
дозволами – 21%.
• Принаймні одним органом у 2015 році перевірялися 43% МСП. 15% МСП перевірялися органами
пожежної охорони, 13,5% Державною податковою інспекцією та 11,5% – Державною санітарно-
епідеміологічною службою. Протягом року МСП перевірялися в середньому 2,7 рази та витратили
7 днів, що в грошовому еквіваленті становить 1251 грн.
• За 2015 рік МСП Львівщини витратили в середньому 8200 грн. на отримання ліцензій, сертифікатів
відповідності та гігієнічних дозволів, а також на проходження перевірок (відповідна сума витрат по
Україні становить 10590 грн).2
Адміністрування податків
• На сплату податків МСП Львівської області у 2015 році витратили в середньому 30% річного
прибутку.
• Найбільш типовими податками є єдиний соціальний внесок (87,5% респондентів), військовий збір
(78%) та податок на прибуток фізичних осіб (76%).
• 54% МСП є суб’єктами ССО, що значно більше за відповідний показник по Україні (48% МСП).
• Найбільш проблематичним сторонами податкової системи для МСП Львівщини, так само як і
України в цілому є нестабільність податкового законодавства (вагомі труднощі виникають у 66%),
часті зміни податкової звітності (54%), розміри податків та зборів (48%) та розміри штрафних
санкцій за помилки (41%).
• Хоч про хабарництво як проблему повідомили 9% МСП, 50,5% респондентів відзначають
схильність підприємців уникати реальних перевірок і тому давати хабарі інспекторам.
Оцінка змін регуляторного середовища
• Оцінки підприємців Львівської області щодо змін регуляторного середовища за останні два роки
переважно відображають загальноукраїнські тенденції (процеси та умови, пов'язані з початком
користування приміщеннями).
2
Сума порахована з урахуванням частки опитаних МСП, які здійснювали процедуру.
15
16. • МСП Львівської області відзначили спрощення ситуації насамперед з державним наглядом (індекс
оцінки змін +0,58, по Україні +0,34), реєстрацією (+0,49, по Україні +0,57) та початком користування
приміщеннями (+0,31, по Україні -0,04).
• Відповідно, загальний індекс змін регуляторного середовища склав для Львівщини +0,26, та майже
збігається зі значенням по Україні (+0,20).
Довіра бізнесу до держави
• В той час як більшість МСП Львівської області вважають державу перешкодою або обмеженням
для бізнесу, лише невелика частка з них назвала назвати конкретні державні ограни, які створюють
перешкоди для їхнього бізнесу. Як правило, це податкові органи та вищі органи влади.
Заходи держаної політики для МСП
• Серед заходів із підтримки бізнесу МСП Львівської області очікують від держави, насамперед,
спрощення податкового адміністрування, дерегуляції та реформи податкової служби.
16
17. Короткий огляд методології дослідження
Цілі дослідження
Щорічна оцінка ділового клімату (ABCA, Annual Business Climate Assessment) – це інструмент моніторингу та
оцінки ділового клімату, виявлення бар'єрів на шляху розвитку малого та середнього бізнесу, формування
переліку пріоритетних економічних, правових та регуляторних заходів (реформ) для покращення
середовища ведення бізнесу в Україні.
Мета дослідження полягає у виявленні бар'єрів на шляху розвитку малих та середніх підприємств,
кількісному визначенню «ціни» дотримання регуляторних вимог для МСП, та отриманні достовірних
даних для кількісної та якісної оцінки ділового клімату для МСП.
Діловий клімат3
тут розглядається, як сукупність факторів, що характеризують середовище діяльності
бізнесу, зокрема правила та процедури ведення бізнесу, якість та ефективність функціонування інституцій,
відносини між державою та бізнесом, між недержавними акторами та бізнесом, які описуються через
очікування та оцінки представників малих та середніх підприємств.
Правила та процедури ведення бізнесу, щодо яких здійснювалася оцінка, включають наступне:
• процедури, пов’язані з започаткуванням підприємства;
• отриманням дозволів, ліцензій, сертифікатів;
• податкове адміністрування;
• дотримання вимог законодавства при здійсненні імпорту та експорту.
Об’єкт дослідження
Об’єктом дослідження є малі та середні підприємства зі статусом юридичної особи усіх регіонів України за
виключенням АР Крим та м. Севастополя, а також фізичні особи - підприємці усіх регіонів України за
виключенням АР Крим та м. Севастополя
Предмет дослідження
Предметом дослідження є оцінки та очікування представників малих та середніх підприємств зі статусом
юридичної особи та фізичних осіб-підприємців щодо ділового клімату та регуляторної політики держави.
Методи збору інформації
Дослідження включає в себе засоби як кількісного, так і якісного збору даних, які характеризують діловий
клімат, а саме:
• Опитування керівників/власників малих та середніх підприємств.
• Фокус-групи з представниками бізнесу або/та бізнес-асоціацій.
• Глибинні інтерв'ю з представниками центральних та місцевих органів влади та місцевого
cамоврядування.
Вибірка дослідження
3
http://www.businessdictionary.com/definition/business-climate.html#ixzz3lKOHOpV6
17
18. Кількісне опитування було проведено на репрезентативній вибірці 1827 малих та середніх підприємств, з
них 502 респонденти – фізичні особи-підприємці та 1325 – юридичні особи (запланована цільова вибірка –
1800 МСП, з яких 500 – фізичні особи-підприємці та 1300 – підприємства)4
. Вибірка відображає фактичну
структуру загальної сукупності за регіонами, галузями та розміром підприємств.
Відбір МСП здійснювався у три етапи:
На першому етапі підприємства були згруповані за трьома основними параметрами стратифікації: розмір
підприємства (кількість працівників), сфера економічної діяльності та регіон. Групування фізичних осіб-
підприємців здійснено на основі регіонального розподілу.
На другому етапі здійснювалося включення МСП до вибірки на підставі критеріїв, що визначають цільову
сукупність. Додатково, через необхідність достатньої кількості даних для регіонів-партнерів проекту, для
Вінницької, Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Львівської та Херсонської було підвищено квоту МСП
у вибірці. У всіх шести областях було проведено більше, ніж 75 інтерв’ю.
На третьому етапі здійснювався випадковий відбір потрібної кількості підприємств та фізичних осіб-
підприємців в межах кожної групи відповідно до її розміру.
Методи узагальнення інформації
1. Статистичний аналіз соціологічних даних
2. Побудова індексів та агрегованих показників (confidence/composite indicators)
3. Розрахунок «ціни» дотримання регуляторного законодавства
Основні дані щодо дослідження подані у Таблиці 1.
4
Побудова вибірки базувалася на даних Державного комітету статистики України станом на 1 січня 2014 року
(загальна кількість суб’єктів господарювання становила 1932161 одиниць, з них 341001 підприємств та 1591160
фізичних осіб-підприємців).
18
19. Основні факти про дослідження
Таблиця 1. Основні факти про дослідження
Метод Соціологічне опитування
Географія Усі області України, за виключенням АР Крим та м. Севастополь
Досліджувана сукупність 1932161, з них 341001 – підприємства, 1591160 – фізичні особи-
підприємці
Вибірка 1827, з них 1325 – підприємства, 502 - фізичні особи-підприємці
Респонденти Представники вищої управлінської ланки підприємства (директор,
заступник директора, головний бухгалтер) або власник
Анкета 127 питань
Період, за який проводилося
дослідження
2015 рік
Терміни виконання
польового етапу
дослідження
Листопад 2015 - січень 2016 року
Метод Фокус-група
Географія Вінницька, Дніпропетровська, Львівська, Львівська, Херсонська, Одеська
області (по одній фокус-групі) та місто Київ (4 фокус-груп)
Кількість 10 фокус-груп
Респонденти Представники бізнесу або/та бізнес-асоціацій
Тривалість обговорення До двох годин
Теми Механізми державної підтримки бізнесу, адміністративні послуги,
податкова реформа для МСБ, дерегуляція господарської діяльності,
просування експорту МСБ
Метод Глибинні інтерв’ю
Географія Усі області України, за виключенням АР Крим та м. Севастополь
Кількість 83 глибинні інтерв’ю, в кожному регіоні проведено не менше 3 інтерв’ю.
6 інтерв’ю з представниками центральних органів влади в Києві
Респонденти Представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, представників бізнес асоціацій
Гайд 18 питань
Середня тривалість інтерв’ю 45 хвилин
19
20. Значення термінів, використаних у цьому звіті
Бізнес (підприємництво) – діяльність суб’єктів господарювання (підприємств та приватних підприємців) з
метою отримання прибутку або іншої вигоди, здійснювана у спосіб, встановлений законодавством. У
дослідженні термін стосується підприємств і приватних підприємців.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (гігієнічний/санітарний висновок) засвідчує
відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним
вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним
санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.
Добровільні внески – це платежі, що сплачуються підприємцями до різноманітних фондів готівкою,
продукцією, або послугами. Також включають підписку періодичних видань. Ці платежі є законними,
однак, мотивація їх сплачувати часто якщо не завжди пов’язана з прямими чи опосередкованими
пропозиціями від регуляторних відомств. В межах даного дослідження розглядаються як хабарі.
Ліцензія – це документ, що надається органом ліцензування на право провадження суб’єктом
господарювання певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню.
МСП – суб’єкт підприємницької діяльності – мале або середнє підприємство (кількість працюючих – до 250
осіб). Цей термін включає як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців.
Неофіційні платежі – це хабарі, сплачені готівкою, продукцією чи послугами вибраним службовцям. Дані,
отримані по цьому індикатору у більшості випадків нижче, ніж фактична кількість неофіційних платежів.
Цінність цього індикатора полягає здебільшого у порівняльному аналізі. В межах даного дослідження
розглядаються як хабарі.
Офіційні платежі – платежі, що сплачуються до бюджету і є узаконеними відповідними законодавчими
актами. До цієї категорії також належать штрафи.
Приватний підприємець – суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа.
Платежі за проведення експертизи – це офіційні платежі, сплачені третій стороні за проведення
незалежного аналізу й експертизи. Найчастіше використовуються в системах дозволів й ліцензування. У
деяких випадках незалежна експертиза вимагається законодавством, або умовами ліцензування.
Платежі юристам – це офіційні добровільні платежі, сплачувані юристам, або посередникам за юридичну
допомогу чи сприяння у проходженні процесу. Не виключено, що якусь частину цих платежів посередники
ймовірно сплачують урядовцям як неофіційні платежі.
Покриття регуляторною процедурою - відсоток компаній, що визнали принаймні один випадок
розповсюдження на них дії регуляторного акту за рік (отримували ліцензію, дозвіл, перевірялися
державним органом/службою тощо). Покриття є важливим індикатором масштабу регулювання
державою підприємницької діяльності.
Сертифікат відповідності - документ, що підтверджує виконання визначених вимог, які стосуються об’єкта
оцінки відповідності. Для підтвердження факту відповідності може використовуватися як декларація
виробника, так і оцінка «третьою стороною» - із залученням відповідних органів з оцінки відповідності.
20
21. Часовий податок – це відсоток часу, який керівництво підприємства (директор, заступник директора,
головний бухгалтер) витрачає на спілкування з державними службовцями, намагаючись виконати вимоги
тих чи інших регулювань або «часовий податок» є одним з найбільш широко вживаних загальних
індикаторів стану регуляторного клімату.
21
22. Оцінка ділового клімату Львівської області
1. Інформація про опитані підприємства
Розмір та організаційна форма підприємств
Із 1827 малих та середніх підприємств5
, яких було опитано в рамках дослідження «Щорічна оцінка
ділового клімату» (ABCA) у 2015 році, 104 МСП знаходяться у Львівській області. 23% респондентів області
складають фізичні особи-підприємці, тоді як решта опитаних (77%) – це підприємства, які є юридичними
особами. Порівняно із загальною вибіркою дослідження в Україні, у Львівській області частки фізичних
осіб-підприємців та юридичних осіб практично збігаються із відповідним розподілом у загальній вибірці:
частка фізичних осіб-підприємців в цілому в Україні становить 27,5%, а підприємств-юридичних осіб –
72,5%.
Опитаний бізнес Львівської області в цілому відповідає за розміром підприємствам загальної вибірки.
Зокрема, 65% МСП Львівської області складають мікропідприємства – тобто ті, на яких зайняті до 10 осіб.
17% підприємств області відносяться до категорії малих (на яких зайнято від 11 до 50 осіб), і така ж частка
(17%) – це середні підприємства із чисельністю працівників від 51 до 250 осіб. Для порівняння, у загальній
вибірці опитування мікропідприємства складають 67%, малі підприємства – 19%, а середні – 14%.
Рис. 1. Розподіл опитаних підприємств Львівської області і України в цілому за розміром, % опитаних
Сфери діяльності підприємств
Опитані МСП Львівської області переважно працюють у сфері послуг та у сфері торгівлі. Частки тих, що
займаються промисловістю та будівництвом і сільським господарством, менші, ніж в цілому в Україні.
Половина МСП Львівської області працює у сфері послуг. Ця частка більша, ніж у загальній вибірці в Україні
(в загальному підприємства сфери послуг склали 44%). 25% МСП області займаються торгівлею – це
дорівнює відсотку зайнятих у торгівлі фірм у вибірці (25%).
МСП, що працюють у секторі промисловості та будівництва, у Львівській області дещо менше
представлені, ніж в цілому в Україні. Таких фірми склали 18% опитаних МСП області, а в цілому у вибірці їх
5
Опитування проводилося на всій території України крім тимчасово окупованої території Автономної Республіки
Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції. Для шести пілотних областей
Програми USAID ЛЕВ – Вінницької, Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Львівської та Херсонської – була
передбачена підвищена квота респондентів у вибірці.
65%
17% 17%
67%
19%
14%
0%
20%
40%
60%
80%
Мікропідприємства (до 10 осіб) Малі підприємства (11-50 осіб) Середні підприємства (50-250 осіб)
Львівська обл. Україна в цілому
22
23. 21%. Також на Львівщині налічується 7% сільськогосподарських підприємств, тоді як в цілому в Україні їхня
частка становить 10%.
Рис. 2. Розподіл опитаних підприємств Львівської області і України в цілому за сектором діяльності, % опитаних
Ґендерний та віковий розподіл опитаних
Частки жінок та чоловіків серед респондентів Львівської області майже однакові. 51% опитаних склали
жінки, а 49% – чоловіки. Це практично відповідає загальному ґендерному розподілу у вибірці: в цілому
було опитано 51% чоловіків та 49% жінок. Середній вік респондентів у Львівські області – 44 роки. Для
порівняння, середній вік респондентів у загальній вибірці – 45 років.
Рис. 3. Ґендерний розподіл респондентів, % опитаних
2. Індекси ділового середовища та ділової активності
Ділове середовище
Опитані МСП Львівської області оцінюють ділове середовище в Україні та фінансово-економічну ситуацію
на підприємстві дещо краще, ніж респонденти в Україні в цілому. Також їхні очікування на найближчі шість
місяців щодо змін ділового середовища та фінансово-економічної ситуації більш оптимістичні, ніж в
загальному у країні.
7%
18%
25%
50%
10%
21%
25%
44%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
Сільське господарство Промисловість та
будівництво
Торгівля Послуги
Львівська обл. Україна в цілому
49% 51%51% 49%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
Чоловіки Жінки
Львівська обл. Україна в цілому
23
24. 46% підприємств Львівської області оцінили поточне ділове середовище задовільно, тоді як 42% назвали
його негативним, а 12% – позитивним. Відповідно, індекс оцінки ділового середовища6
для МСП області
становить -0,31. Це негативне значення, проте воно дещо вище, ніж відповідний індекс в загальному в
Україні (-0,42). Низьке значення індексу оцінки ділового середовища в Україні в цілому зумовлене тим, що
48% опитаних підприємств оцінили поточне ділове середовище негативно, а 45% – задовільно. Лише 6%
підприємств вважають ділове середовище позитивним.
Існує також невелика різниця між очікуваннями щодо змін ділового середовища протягом наступних
шести місяців у МСП Львівської області та України в цілому. Третина респондентів Львівщини (33%)
вважає, що ділове середовище покращиться протягом наступних півроку, а 41% вважають, що воно
погіршиться. Решта 26% підприємств не очікують змін у діловому середовищі за цей час. У результаті,
індекс очікуваних змін ділового середовища для Львівської області дорівнює -0,08. Для порівняння, в
цілому в Україні значення відповідного показника становить -0,1. Серед підприємств у загальній вибірці
частка тих, що очікують погіршення ділового середовища протягом найближчих шести місяців, (39%),
перевищує частку тих, що очікують його покращення, (29%). А 33% усіх опитаних підприємств вважають,
що ділове середовище за вказаний час не зміниться.
Рис. 4. Індекси: ділове середовище та активність
Ділова активність (піврічна перспектива)
Респонденти Львівської області оцінили фінансово-економічну ситуацію на своєму підприємстві практично
так, як і учасники опитування в Україні в цілому. 19% підприємств області оцінили свою фінансово-
6
Індекс визначається як різниця між позитивними та негативними оцінками та очікуваннями, де позитивні оцінки та
очікування відповідають значенню «1», а негативні – «-1». Відповідно, максимальне значення індексу дорівнює 1,
мінімальне – -1.
Поточний
стан
ділового
середовищ
а
Очікувані
зміни
ділового
середовищ
а (6
місяців)
Індекс
ділового
середовищ
а МСП
(кроткостр
оковий)
Поточна
фінансово-
економічн
а ситуація
Очікувані
зміни
фінансово-
економічн
ої ситуації
(6 місяців)
Індекс
ділової
активності
МСП
(короткост
роковий)
Зміни
ділової
активності
( 2 роки)
Очікувані
зміни
ділової
активності
(2 роки)
Індекс
ділової
активності
(довгостро
ковий)
Україна -0.42 -0.1 -0.26 -0.16 0.08 -0.04 -0.11 0.45 0.17
Львівська обл. -0.31 -0.08 -0.20 -0.13 0.13 0 -0.05 0.57 0.26
-0.6
-0.4
-0.2
0
0.2
0.4
0.6
0.8
-1(поганор)+1(добре)-
24
25. економічну ситуацію позитивно, в той час як у загальній вибірці відсоток позитивних оцінок становив 14%.
32% МСП Львівщини вважають фінансово-економічну ситуацію негативною.
Це практично відповідає частці таких МСП в цілому в Україні (30%). На думку 49% опитаних у Львівській
області фінансово-економічна ситуація є задовільною. Серед усіх учасників опитування задовільні оцінки
поставили 56%. Через це індекс оцінки власної фінансово-економічної ситуації підприємствами
Львівщини дорівнює -0,13. Його значення близьке до відповідного індексу для всіх опитаних підприємств,
який становить -0,16.
Очікування щодо майбутніх змін фінансово-економічної ситуації серед МСП Львівської області дещо
кращі, ніж в цілому в Україні. 39% підприємців області вважають, що фінансово-економічна ситуація на
їхньому підприємстві покращиться протягом наступних шести місяців. Для порівняння, у загальній вибірці
частка підприємств із оптимістичними очікуваннями щодо змін фінансово-економічної ситуації дещо
менша: 35%. Відсоток МСП, що очікують погіршення своєї фінансово-економічної ситуації, становить 25% у
Львівській області, тоді як в загальному в Україні він дорівнює 27%. Частки підприємств, які не очікують
змін фінансово-економічної ситуації протягом найближчих півроку, приблизно однакові у Львівській
області (36%) та в Україні в цілому (38%). В результаті, індекс очікуваних змін фінансово-економічної
ситуації у Львівській області становить 0,13, а відповідний індекс в Україні в цілому – 0,08.
Ділова активність (дворічна перспектива)
Крім оцінок ділового клімату та фінансово-економічної ситуації і прогнозів щодо їх змін у піврічній
перспективі, опитані підприємства також повідомляли про зміни у їхній діловій активності протягом
минулих двох років та про те, які плани щодо обсягу діяльності підприємств вони мають на найближчі два
роки. Зміни ділової активності вимірювалися запитанням про те, чи підприємства збільшували обсяги
виробництва або надання послуг протягом останніх двох років, а плани щодо змін ділової активності –
запитанням про те, чи підприємства планують розширювати свою діяльність протягом найближчих двох
років. Інформація про минулі та заплановані зміни в обсягах ділової активності допомагає описати наявні
тенденції та зробити припущення щодо поведінки підприємств на ринку у середньостроковій перспективі
(протягом двох років).
Динаміка ділової активності МСП Львівської області за останні два роки була дещо кращою, ніж в
загальному в Україні, хоча частка МСП, що скоротили обсяги ділової активності, перевищує частку тих, які
їх збільшили. 34% опитаних МСП області повідомили, що збільшили обсяги виробництва або надання
послуг за останні два роки, а 38% підприємств їх зменшили. У решти 28% обсяги ділової активності за цей
час не змінились. В Україні ж в цілому частка підприємств, що збільшили обсяги виробництва або надання
послуг, менша: 29,5%, а частка тих, що зменшили ділову активність, дещо більша: 40,5%. 30% усіх
підприємств повідомили, що їхня ділова активність не змінилася за останні два роки. У результаті цього
індекс змін ділової активності у Львівській області дорівнює -0,05, що перевищує відповідний індекс за
вибіркою в цілому (-0,11).
З іншого боку, малий та середній бізнес Львівщини більше налаштований розширювати ділову активність
протягом наступних двох років, ніж МСП в загальному в Україні. Відповідний індекс очікуваних змін
ділової активності у Львівській області становить 0,57, а в Україні в цілому – 0,45. Більше половини
опитаних МСП області (61%) повідомили, що планують розширювати свою діяльність протягом
найближчих двох років. У загальній вибірці такі плани мають 52% респондентів. 35% опитаного бізнесу
25
26. Львівської області не планують змінювати обсяги ділової активності і тільки 4% опитаних мають плани її
зменшити. В Україні в цілому частка МСП, що не планують змін ділової активності, становить 39%, а тих, що
планують її зменшити, – 8%.
Перешкоди для розширення діяльності
Малі та середні підприємства Львівської області, які не планують розширювати свою діяльність протягом
наступних двох років, найчастіше називають несприятливу економічну ситуацію в країні причиною
відсутності таких планів. Ця перешкода актуальна для 76% МСП області – це більше, ніж в загальному в
Україні (68%). Також брак фінансових можливостей та складність податкової системи становлять більшу
проблему для МСП області, ніж в загальному у вибірці.
38% МСП Львівщини не планують збільшувати ділову активність через брак коштів, а 35% – через складну
загальну податкову систему. Для порівняння, частки опитаних МСП, які називають ці причини серед усієї
вибірки, становлять, відповідно, 29% та 25%.
Рис. 5. Причини, через які респонденти не планують розширювати діяльність свого підприємства протягом
найближчих двох років, % опитаних
Натомість МП Львівської області не так часто відкладають розширення своєї діяльності через відсутність
ринку на товари або послуги (це є перешкодою лише для 5% опитаних МСП області, які не планують
збільшувати обсяги діяльності) та несприятливе регулювання (про цю проблему повідомляють лише 3%
МСП Львівщини порівняно із 15% в Україні в цілому). Також у Львівській області жорстка конкуренція (про
яку повідомляють 11% МСП) становить дещо меншу проблему, ніж для МСП в Україні в цілому (15%).
5%
6%
7%
13%
15%
15%
19%
25%
29%
68%
3%
3%
11%
14%
3%
11%
5%
35%
38%
76%
% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Інше
Недостатньо виробничих потужностей
Щоб не втратити податкові пільги (ССО тощо)
Високі ставки кредитів
Несприятливе регулювання
Жорстка конкуренція
Немає ринку на товари / послуги
Складна загальна податкова система
Не маю фінансових можливостей
Несприятлива економічна ситуація в країні
Львівська обл. Україна в цілому
26
27. 3. Перешкоди для зростання бізнесу
Нестабільна політична ситуація, низький попит та інфляція – найпоширеніші бар’єри, що перешкоджають
розвитку підприємств Львівської області. Про ці перешкоди повідомили, відповідно, 43%, 38% та 35% МСП
області.
Рис. 6. Фактори, які обмежують зростання бізнесу Львівської області, % опитаних
3%
3%
3%
3%
4%
4%
6%
9%
13%
14%
15%
16%
18%
18%
20%
23%
23%
26%
28%
29%
31%
39%
51%
3%
1%
3%
4%
4%
3%
9%
13%
18%
10%
20%
16%
19%
15%
19%
24%
22%
28%
28%
35%
27%
38%
43%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%
Інше
Обмежувальне трудове законодавство
Проблеми з енергопостачанням
Немає факторів, що обмежують зростання
Недостатньо сировини / матеріалів
Застарілі технології
Недостатньо виробничих потужностей
Обтяжливе валютне регулювання
Недостатньо кваліфікованих працівників
Неефективність державного апарату
Високі ставки кредитів
Високий рівень конкуренції
Проблема ліквідності / брак обігових коштів
Низька доступність кредитів
Високий регуляторний тиск
Часті зміни економічного законодавства
Корупція
Складне податкове адміністрування
Війна на Сході України
Інфляція
Високі ставки податків
Недостатньо замовлень / низький попит на продукцію
Нестабільна політична ситуація
Львівська обл. Україна в цілому
27