У кінці 2016 - на початку 2017 року 106 малих та середніх підприємств Львівської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Тернопільській області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату – інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Тернопільської області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Вінницький області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату –
інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Вінницької області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
Київська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У кінці 2016 - на початку 2017 року ми опитали 116 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом, в рамках дослідження було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Київської області, ми порівнюємо результати опитування МСП на Київщині 2016 та 2015 років.
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2016USAID LEV
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2015USAID LEV
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Cпрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалійUSAID LEV
Звіт має на меті кількісно оцінити економічні ефекти сучасної ССО. У звіті проаналізовано наявні дані щодо розвитку малого бізнесу та використання ССО в Україні, а також оглянуто результати досліджень щодо наслідків застосування спрощеного оподаткування за кордоном.
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Тернопільській області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату – інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Тернопільської області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Вінницький області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату –
інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Вінницької області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
Київська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У кінці 2016 - на початку 2017 року ми опитали 116 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом, в рамках дослідження було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Київської області, ми порівнюємо результати опитування МСП на Київщині 2016 та 2015 років.
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2016USAID LEV
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2015USAID LEV
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Cпрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалійUSAID LEV
Звіт має на меті кількісно оцінити економічні ефекти сучасної ССО. У звіті проаналізовано наявні дані щодо розвитку малого бізнесу та використання ССО в Україні, а також оглянуто результати досліджень щодо наслідків застосування спрощеного оподаткування за кордоном.
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Київської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Презнтація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Published on Jun 24, 2016
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Презентація Оксани Кузяків, координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ та виконавчого директора ІЕД.
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
МСП та держава: як відновити взаємну довіру?USAID LEV
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Консультаційна робота «МСП та держава: як відновити взаємну довіру?»USAID LEV
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Вінницька область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ за підсумками виконання проекту
"Громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні", 2018 рік
Фіскально відповідальна політика розвитку МСП: рекомендації щодо розробки та ...USAID LEV
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості.
Published on Dec 20, 2016
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Published on Dec 20, 2016
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Published on Apr 28, 2017
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Київської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Презнтація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Published on Jun 24, 2016
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Презентація Оксани Кузяків, координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ та виконавчого директора ІЕД.
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
МСП та держава: як відновити взаємну довіру?USAID LEV
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Консультаційна робота «МСП та держава: як відновити взаємну довіру?»USAID LEV
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Вінницька область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ за підсумками виконання проекту
"Громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні", 2018 рік
Фіскально відповідальна політика розвитку МСП: рекомендації щодо розробки та ...USAID LEV
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості.
Published on Dec 20, 2016
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Published on Dec 20, 2016
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Published on Apr 28, 2017
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Published on Apr 3, 2017
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Published on Oct 12, 2016
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі шостий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку з громадянами та бізнесом щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно-імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 6. Грудень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі шостий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку з громадянами та бізнесом щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно-імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Published on Aug 10, 2016
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Ініціатива народного депутата Олени Сотник. Заходи з реалізації проекту було здійснено за підтрики Програми USAID РАДА в рамках проекту "Модельний округ"
Similar to Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні: 2016 рік (20)
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №85
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні: 2016 рік
1.
2. 2
Цей документ було підготовлено за підтримки американського народу, наданій через Агентство США з
міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ).
Програма USAID ЛЕВ впроваджується:
Міжнародною благодійною організацією
«Фонд Східна Європа»
у партнерстві з:
Громадською організацією
«Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»
Громадською організацією
«Київський економічний інститут»
Вікторія Беспалько, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ;
Оксана Кузяків, виконавчий директор ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»,
координатор аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ;
Наталія Фреїк, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ;
Ірина Федець, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»,
експерт Програми USAID ЛЕВ.
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з
міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ)
вул. Саксаганського, 96, оф. 508, Київ 01033 Україна
Тел.: +380 44 289-5532
E-mail: lev_info@eef.org.ua
lev.org.ua
facebook.com/USAIDLEVProgram
3. 3
Зміст
Список ілюстрацій.........................................................................................................................................................4
Список таблиць .............................................................................................................................................................5
Вступ...............................................................................................................................................................................6
Головні результати........................................................................................................................................................7
Головні результати: Львівська область .....................................................................................................................12
Короткий огляд методології дослідження................................................................................................................16
Значення термінів, використаних у цьому звіті........................................................................................................19
Оцінка ділового клімату Львівської області: зміна оцінок та нові очікування ......................................................20
1 Структура сектору МСП у Львівській області: що показує опитування ......................................................20
1.1. Кількість та розмір опитаних підприємств................................................................................................20
1.2. Організаційна форма та види діяльності ..................................................................................................20
1.3. Структура сектору МСП: порівняння п’яти областей Західної України...................................................21
1.4. Висновки......................................................................................................................................................22
2 Діловий клімат: Львівська область та Україна..............................................................................................22
2.1 Аналіз індексу ділового клімату 2016 року та його складових ...............................................................22
2.2 Індекси ділового клімату 2016 року: Львівська область та Україна .......................................................23
2.3 Ділове середовище: оцінки та очікування в короткотерміновій перспективі.......................................25
2.4 Ділова активність: оцінки та очікування в короткотерміновій перспективі ..........................................26
2.5 Ділова активність у довгостроковій перспективі: результати та плани .................................................26
2.6 Індекс ділового клімату у регіонах Західної України ...............................................................................27
2.7 Висновки......................................................................................................................................................28
3 Перешкоди для діяльності та зростання МСП..............................................................................................29
3.1 Фактори, що негативно впливали на діяльність МСП у 2016 році..........................................................29
3.2 Перешкоди для розвитку бізнесу в областях Західної України...............................................................31
3.3 Перешкоди для зростання МСП в дворічній перспективі .......................................................................32
3.4 Висновки......................................................................................................................................................34
4 Вартість регулювання .....................................................................................................................................35
4.1 Проходження регуляторних процедур .....................................................................................................35
4.2 Часовий податок .........................................................................................................................................36
4.3 Процедура реєстрації .................................................................................................................................36
4.4 Ліцензування...............................................................................................................................................38
4.5 Регулювання продукції та послуг...............................................................................................................39
4.6 Державний нагляд......................................................................................................................................40
4.7 Адміністрування податків ..........................................................................................................................43
4.8 Індекс «3-х процедур»: зміни у регуляторному кліматі ..........................................................................48
4.9 Висновки......................................................................................................................................................50
5 Держава та бізнес ...........................................................................................................................................51
5.1 Відносини бізнесу та влади з точки зору МСП .........................................................................................51
5.1.1 Образ держави........................................................................................................................................51
5.1.2 Довіра до інституцій................................................................................................................................51
5.1.3 Оцінка перешкод з боку органів влади.................................................................................................54
5.2 Державна підтримка та очікувані реформи .............................................................................................55
5.2.1 Якої підтримки від держави очікує бізнес? ..........................................................................................55
5.2.2 Найважливіші заходи державної політики...........................................................................................55
4. 4
5.2.3 Яких заходів від держави очікують МСП в областях Західної України?.............................................57
5.3 Висновки......................................................................................................................................................58
6 Портрет МСП ...................................................................................................................................................59
6.1 Динаміка кількості працівників .................................................................................................................59
6.2 Ґендерний та віковий склад представників МСП.....................................................................................59
6.3 Ринки, на яких працюють підприємства ...................................................................................................61
6.4 Перешкоди для виходу на нові зовнішні ринки.......................................................................................62
6.5 Маркетинг та бізнес-планування...............................................................................................................63
6.6 Інновації на підприємстві ...........................................................................................................................64
6.7 Висновки......................................................................................................................................................65
Опис вибірки ...............................................................................................................................................................66
Загальна та досліджувана сукупність....................................................................................................................66
Вибіркова сукупність...............................................................................................................................................66
Збір та аналіз даних ................................................................................................................................................67
Додаток 1. Аналіз даних.............................................................................................................................................68
Індекси та агреговані показники (confidence/composite indicators);..................................................................68
«Ціна» дотримання регуляторного законодавства .............................................................................................70
Список ілюстрацій
Рис. 1. Динаміка Індексу ділового клімату МСП та його складових........................................................................8
Рис. 2. Розподіл опитаних МСП Львівської області та України в цілому за розміром, % опитаних....................20
Рис. 3. Розподіл опитаних МСП Львівської області та України в цілому за сектором діяльності, % опитаних ..21
Рис. 4. Середня кількість працівників на МСП областей Західної України та України в цілому, осіб .................22
Рис. 5. Індекс ділового клімату МСП та його складові (2015 та 2016 роки)..........................................................23
Рис. 6. Індекс ділового клімату МСП та його складові (Україна та Львівська область)........................................24
Рис. 7. Індекси: ділове середовище та активність (Україна та Львівська область)...............................................25
Рис. 8. Індекс ділового клімату в областях Західної України..................................................................................27
Рис. 9. Перешкоди, що обмежували зростання МСП в 2016 роц в Україні та Львівській областіі, % опитаних 29
Рис. 10. Основні перешкоди для зростання бізнесу в областях Західної України, % опитаних ..........................32
Рис. 11. Основні перешкоди для розширення діяльності підприємств, % опитаних...........................................33
Рис. 12. Проблематичність регуляторних процедур у сферах державного регулювання: Львівська областть.35
Рис. 13. ТОП-5 проблемних сфер у областях західного регіону та Україні в цілому, індекс «проблемності» ...36
Рис. 14. Проблеми, що виникали у МСП під час реєстрації у 2016 році, за 5-бальною шкалою, % опитаних...37
Рис. 15. Оцінка змін в умовах і процесах, пов'язаних з реєстрацією, 2016р. до 2013р .......................................37
Рис. 16. Основні індикатори процедури ліцензування, % опитаних .....................................................................38
Рис. 17. Частка респондентів, що повідомили про значні проблеми в ході ліцензування, % опитаних............39
Рис. 18. Покриття сертифікатами відповідності та санітарно-гігієнічними висновками, % опитаних ................40
Рис. 19. Державний нагляд у 2016 році: покриття перевірками, % опитаних ......................................................41
Рис. 20. Покриття перевірками різними органами державного нагляду, % опитаних........................................41
Рис. 21. Частота та тривалість перевірок у Львівській області та сусідніх областях .............................................42
Рис. 22. Покриття офіційними (штрафи) та неофіційними платежами у ході перевірок, % опитаних................43
Рис. 23. Оцінка змін в умовах і процесах, пов'язаних з державним наглядом, 2016р. до 2013р.......................43
Рис. 24. Оцінка МСП частки доходу за рік, яка йде на сплату податків, % опитаних ...........................................45
5. 5
Рис. 25. Частка часу керівників, яка йде на спілкування з державними органами для вирішення питань щодо
сплати податків, % опитаних......................................................................................................................................45
Рис. 26. ТОП-10 проблем, пов’язаних з податковою системою, % опитаних.......................................................47
Рис. 27. Частка МСП Львівщини, що мали значні труднощі внаслідок вартості податку або складності
адміністрування, % опитаних.....................................................................................................................................47
Рис. 28. Оцінка змін в умовах і процесах, пов'язаних з адмініструванням та сплатою податків, 2016р. до
2013р............................................................................................................................................................................48
Рис. 29. Індекс "3-х процедур"..................................................................................................................................49
Рис. 30. Складові індексу "3-х процедур" ................................................................................................................49
Рис. 31. Погляд бізнесу на роль держави (Україна та Львівська область), % опитаних.......................................51
Рис. 32. Рейтинг інституцій та організацій, яким довіряють респонденти, % опитаних ......................................52
Рис. 33. Рейтинг інституцій та організацій, дл яких респонденти звернулися б для вирішення питань, які
стосуються ведення бізнесу, % опитаних..................................................................................................................53
Рис. 34. Органи влади, які створюють перешкоди для бізнесу, на думку підприємств (Україна та Львівська
область), % опитаних ..................................................................................................................................................54
Рис. 35. Оцінка потреб бізнесу у державній підтримці (Льівська область та Україна), % опитаних...................55
Рис. 36. Очікувані заходи державної політики з підтримки МСП, % опитаних.....................................................56
Рис. 37. Очікувані заходи державної політики з підтримки МСП в областях Західної України, % опитаних .....57
Рис. 38. Ґендерний склад респондентів та керівників підприємств (Україна та Львівська область), % МСП....60
Рис. 39. Показники віку респондентів в областях Західної України, повних років...............................................60
Рис. 40. Частки експортерів та імпортерів в областях Західної України, % ...........................................................61
Рис. 41. Перешкоди для виходу на нові географічні ринки, % опитаних ..............................................................63
Рис. 42. Частка МСП, які мають відділ маркетингу або працівника, відповідального за маркетинг, в областях
Західної України, %......................................................................................................................................................64
Рис. 43. Інноваційні заходи, що запроваджувалися на підприємстві, % опитаних..............................................65
Рис. 44. Система індексів, що використовується у «Щорічній оцінці ділового клімату».....................................68
Рис. 45. Індекс зміни регуляторного середовища МСП та його складові .............................................................69
Список таблиць
Таблиця 1. Основні факти про дослідження.............................................................................................................17
Таблиця 2. Перешкоди, які обмежують зростання бізнесу (Україна та Львівська область, 2015 та 2016 роки), %
опитаних ......................................................................................................................................................................31
Таблиця 3. Основні напрямки оподаткування, % опитаних....................................................................................44
Таблиця 4. Динаміка кількості працівників на опитаних підприємствах за регіоном ..........................................59
6. 6
Вступ
Покращення якості ділового середовища, зменшення регуляторного навантаження на бізнес, налагодження
діалогу між бізнесом та владою є важливими передумовами пожвавлення ділової активності, створення
сприятливих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій в економіку країни.
З метою оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською – Annual
Business Climate Assessment, ABCA). Цей інструмент є системою заходів зі збору, узагальнення та аналізу
інформації для виявлення бар'єрів на шляху розвитку малого та середнього підприємництва в Україні,
кількісного визначення вартості дотримання регуляторних вимог сектором МСП та визначення пріоритетних
економічних, правових та регуляторних заходів, необхідних для покращення середовища ведення бізнесу в
Україні з точки зору самого малого та середнього бізнесу. При зборі інформації для оцінки використовуються
всі кількісні та якісні методи соціологічного дослідження, включаючи проведення опитування підприємств за
допомогою стандартизованих запитальників, проведення фокус-груп і глибинних інтерв'ю з представниками
бізнес-асоціацій, аналітичних НУО, а також місцевих та загальнодержавних органів влади. Такий підхід до
збору інформації дозволяє узагальнити пріоритети в різних сферах державної політики з точки зору
зацікавлених сторін.
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016. Львівська область» продовжує серію аналітичних
документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках
виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану
ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання
є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики сприяння розвитку малого та
середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної
оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік. Результати опитування МСП у Львівській області подані у
порівнянні з результатами для МСП у загальній вибірці. Для того, щоб зрозуміти ситуацію для МСП у Львівській
області у ширшому міжрегіональному вимірі, окремі результати подаються у порівнянні декількох
західноукраїнських областей. Першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в
економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в
країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та
середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи,
«рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення
ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються
МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту.
Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір
підприємств сектору та динаміка зайнятості на них, організаційна структура та спроможність МСП, маркетинг та
бізнес-планування. Аналізуються також плани МСП щодо власного розвитку, перешкоди виходу на нові ринки
тощо. Окрема увагу спрямовано на аналіз ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та
формування довіри між бізнесом та державою, яка, у свою чергу, є запорукою ефективної реалізації державної
політики та проведення реформ для покращення ділового середовища.
Звіт підготовлено за результатами опитування 1851 представника сектору МСП, у тому числі керівників 1324
підприємств-юридичних осіб та 527 фізичних-осіб підприємців в усіх регіонах України, за винятком АР Крим,
м. Севастополя та деяких районів Донецької та Луганської областей. Зокрема, 106 МСП було опитано у
Львівській області.
7. 7
Головні результати
За результатами опитування МСП 2016 року значення Індексу ділового клімату зросло на п’ять пунктів
порівняно з 2015 роком. Це відбулося завдяки покращенню всіх його складових, за винятком довгострокових
планів економічної активності, - завдяки кращим оцінкам поточного ділового середовища, позитивним
оцінкам змін регуляторного клімату та зростанню оптимізму в планах щодо ділової активності в
короткостроковій перспективі. Позитивні довгострокові очікування також дали свій внесок у таке значення
Індексу, хоча «темпи зростання» оптимізму щодо дворічних планів дещо зменшилися. Зменшення значення
відповідного Індексу (ділової активності довгострокової) у 2016 році порівняно 2015 роком свідчить, що часу
на «відкладання» реформ «на потім» немає.
Діловий клімат
Скорочення ділової активності протягом попередніх двох років для частини опитаних та низькі оцінки
ділового середовища вказують на те, що загальноекономічні умови для МСП залишаються
несприятливими. Але покрашення оцінки ділового середовища показує, що для бізнесу минув
найбільш критичний кризовий період.
Значення індексів ділової активності (короткострокового та довгострокового) більші, ніж значення
індексу оцінки ділового середовища, свідчить про те, що сектор МСП буде зростати за умови сталості
та результативності реформ, спрямованих на розвиток бізнесу.
Індекс ділової активності (довгостроковий) зменшився, однак його значення є додатнім, одночасно із
збільшенням оптимізму щодо ділової активності бізнесу на найближчі шість місяців, це свідчить, що
плани із збільшення ділової активності, висловлені рік тому, починають втілюватися у життя –
підприємці готові розвивати свій бізнес.
Додатне значення індексу змін регуляторного середовища було зафіксоване за результатами вже другої
поспіль хвилі опитування. Це свідчить про те, що сектор МСП відчуває результати відповідних реформ.
Чим більший розмір підприємств-юридичних осіб, тим краще вони оцінюють поточне ділове
середовище.
Серед фізичних осіб-підприємців переважають оптимістичні очікування щодо змін ділового
середовища протягом наступних шести місяців, тоді як серед підприємств-юридичних осіб усіх
розмірів переважають негативні очікування.
Фізичні особи-підприємці оцінюють фінансово-економічну ситуацію свого бізнесу гірше, ніж
підприємства, які є юридичними особами.
Чим більший розмір підприємств-юридичних осіб, тим краща їхня оцінка поточної фінансово-
економічної ситуації підприємства.
Досить висока частка підприємств, що не скоротили обсягів своєї діяльності або розширили діяльність
за попередній два роки, показує здатність бізнесу адаптуватися до змін у навколишньому середовищі.
Це, насамперед, підприємства, де зайняті понад 10 працівників (малі та середні).
Якщо підприємство збільшило обсяги діяльності протягом попередніх двох років, більш ймовірно, що
воно продовжить розширювати діяльність протягом наступних двох років. І навпаки: якщо
підприємство скоротило свою діяльність, то існує більша ймовірність того, що воно скорочуватиме її і
далі.
8. 8
При порівнянні індексу ділового клімату у регіонах (без врахування індексу регуляторних змін) на
першому місці знаходиться Вінницька область, тоді як найнижчі показники – у Луганської області.
Рис. 1. Динаміка Індексу ділового клімату МСП та його складових
Перешкоди для діяльності та зростання МСП
9. 9
Недостатній попит очолює рейтинг перешкод зростання бізнесу у 2016 році, перевищивши за
важливістю несприятливу політичну ситуацію, яка була головною перешкодою для бізнесу у 2015 році.
Несприятлива політична ситуація все ще залишається вагомою перешкодою для МСП – вона
знаходиться на другому місці рейтингу перешкод – але її вплив дещо послабився порівняно із 2015
роком.
Високі ставки податків та складне адміністрування податків є більш відчутним бар’єром для
підприємств-юридичних осіб, ніж для фізичних осіб-підприємців.
Часті зміни економічного законодавства, високий регуляторний тиск та корупція перешкоджають
розвитку приблизно кожного четвертого МСП.
Несприятлива економічна ситуація в країні та брак ринку на товари або послуги (тобто брак попиту та
низька купівельна спроможність населення) – головні причини того, чому половина опитаних МСП не
планує розширювати діяльність бізнесу протягом наступних двох років.
Брак фінансових можливостей та політична нестабільність – це вагомі фактори, які стримують
зростання бізнесу у дворічній перспективі.
Дерегуляція та «рейтинг» найпроблемніших сфер регулювання
73,2% керівників малих та середніх підприємств не відчули жодного впливу заходів з дерегуляції, що
проводилися в 2016 році, на ведення власного бізнесу. Про погіршення умов діяльності повідомили
17,0% респондентів, тоді як про покращення – майже вдвічі менше – 9,8%.
Залежно від сфери регулювання, від 40,0% до 77,2% опитаних підприємців повідомляють, що
проходження регуляторних процедур створює певні проблеми для діяльності та зростання їхнього
бізнесу.
Найбільш проблемними сферами регулювання для МСП в 2016 році були: валютне регулювання
(«проблемність» становить 3,2 бали, де 1 – відсутність проблем, 5 – значні проблеми), регулювання
землекористування (2,7) та цінове регулювання (2,6).
Майже не викликали проблем у респондентів реєстрація та постановка на облік («проблемність»
процедури підприємці оцінили на 1,8 балу) та регулювання зовнішньої реклами («проблемність» - 1,9
балу).
Найбільш проблемною сферою для середніх підприємств є регулювання землекористування, тоді як
для малих та мікропідприємств – валютне регулювання.
Вартість регулювання для МСП
Загальні витрати МСП пов’язані з реєстрацією, ліцензуванням, технічним регулюванням, санітарно-
гігієнічним контролем та перевірками в 2016 році становили середньому 27412 грн. У 2015 році цей
показник був вищим та дорівнював 29761 грн.
У 2016 році реєстраційні процедури здійснювали 27,1% опитаних МСП. Повна (пере)реєстрація
бізнесу тривала у середньому 11 днів та коштувала 432 грн. Порівняно з даними за попередній рік
ситуація майже не змінилася: у 2015 році тривалість процедури за повідомленнями респондентів
становила 10,5 днів та коштувала 380 грн.
Державна реєстрація (перереєстрація) тривала у середньому 5,7 дня та коштувала 380 грн.
Враховуючи непрямі витрати (тривалість процедури), можна говорити про загальну вартість
державної реєстрації на рівні 1680 грн. (у 2015 році – 1011 грн.).
10. 10
У 2016 році ліцензії мали 30,5% МСП (у 2015 – 31,3%). 64,1% підприємств мають строкові ліцензії,
термін дії яких становить у середньому 3,7 року. Зменшення загальної вартості ліцензії (13048 грн. у
2016 році порівняно з 14713 грн. у 2015 році) пов’язано у першу чергу скороченням непрямих витрат
(тривалості процедури).
Необхідність сертифікувати продукцію або послуги у 2016 році мали 15,8% респондентів (у 2015 р. –
20,7%). Загальна вартість сертифікації склала 12990 грн., з них 5343 грн. – пряма вартість, решта –
непрямі витрати, еквівалентні 15,2 дням (у 2015 р. пряма вартість процедури склала 14381 грн., з них
пряма вартість – 6263 грн., тривалість процедури – 14,3 дня).
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи є необхідним для 15,6% підприємств (у
2015 році відповідний показник становив 17,6%). Загальні витрати на отримання санітарно-
гігієнічного висновку протягом 2016 року склали 7937 грн., з них пряма вартість процедури становила
2130 грн., тривалість – 8,8 дня (у 2015 р. для отримання документу МСП сплачували у середньому
2673 грн. та витрачали 9,0 днів, що у перерахунку становило 9537 грн.).
Порівняно з 2015 роком у 2016 р. значно зросла частка МСП, які перевірялися принаймні одним
органом (51,2% та 68,0% відповідно). Так само зросла і кількість МСП, перевірки яких закінчилися
сплатою штрафів (60,7% у 2016 р. проти 34,7% у 2015 р.). Разом з тим, загальна вартість усіх перевірок
зменшилася: 27325 грн. у 2016 році проти 40938 грн. у 2015. Зменшення загальної вартості
насамперед пов’язано зі зменшенням сум, які МСП сплатили у вигляді штрафів, конфіскацій та
неофіційних платежів.
З огляду на частоту та пов’язані витрати (як часові, так і грошові – у формі штрафів або неофіційних
платежів), найбільш обтяжливими для МСП залишаються перевірки державної податкової інспекції.
Загальна вартість дотримання регуляторних вимог у 2016 році становила 27412 грн., та виявилася
меншою за показник попереднього року (29761 грн.). Зазначена сума включає прямі та непрямі
витрати пов’язані з державною реєстрацією, ліцензуванням, сертифікацією, санітарно-гігієнічним
регулюванням і державним наглядом та розрахована з урахуванням рівня покриття тією або іншою
процедурою.
На сплату податків у 2016 році МСП витратили в середньому 24,9% доходу (у попередньому році -
27,3%). Витрати підприємств у формі податків зростають з розміром підприємств та пов’язані з
організаційно-правовою формою (витрати ФОП, пов’язані з оподаткуванням майже вдвічі менші, ніж
витрати юридичних осіб).
Основними проблемами, пов’язаними з адмініструванням податків залишаються нестабільність
податкового законодавства, розмір штрафних санкцій за помилки, ставки податків та зборів та часті
зміни форм податкової звітності.
Держава та бізнес
Рівень довіри бізнесу до державної політики залишається низьким. МСП скоріше вважають державу
перешкодою для ведення бізнесу чи навіть «ворогом» бізнесу, ніж партнером.
Із збільшенням розміру підприємств зменшується частка тих, що вважають державу ворогом і
збільшується частка тих, хто вважає державу перешкодою або обмеженням для бізнесу.
Підприємці довіряють більшою мірою представникам приватного сектору, ніж органам державної
влади та громадським організаціям.
Кожний другий підприємець вважає, що органи влади створюють перешкоди для бізнесу – це більше,
ніж у 2015 році. Зокрема, кожний п'ятий підприємець вважає Вищі органи влади (Верховну Раду,
Кабінет Міністрів, Президента) інституціями, які створюють перешкоди для ведення бізнесу в країні.
11. 11
Майже половина опитаних МСП вважає, що неформальні стосунки з представниками органів влади є
важливим для успішного ведення бізнесу в країні.
Створення сприятливих умов для підприємницької діяльності є більш важливим для опитаних МСП,
ніж пряма державна підтримка бізнесу.
Підприємства очікують від держави конкретних заходів для сприяння бізнесу. Серед пріоритетів –
зменшення кількості документів, необхідних для ведення підприємницької діяльності, спрощення
податкового адміністрування та полегшення доступу до інформації, необхідної для ведення бізнесу
через створення єдиного інформаційного ресурсу.
Портрет МСП
Одне МСП працевлаштовує в середньому 22 особи, при чому фізичні особи-підприємці
працевлаштовують в середньому 3 осіб, а юридичні особи – 30 осіб.
У 2016 році продовжилась негативна тенденція зменшення кількості працівників на підприємствах
сектору МСП, але темпи скорочення їх чисельності сповільнились.
Три четвертих керівників МСП – чоловіки, одна четверта – жінки.
Опитані МСП працюють переважно на місцевому ринку (міста або області).
Більше половини МСП не планують виходити на нові географічні ринки протягом наступних двох років.
Основні причини цього – брак фінансування, відсутність партнерів закордоном та непередбачуваність
торговельної політики України.
Половина МСП мають або відділ маркетингу, або окремого співробітника, який повністю або частково
займається питаннями маркетингу на підприємстві.
57% МСП мають бізнес-план або стратегію розвитку бізнесу, якої вони дотримуються.
Більше половини МСП вважають, що для споживачів однаково важливими є як якість, так і вартість
товарів або послуг їхнього підприємства.
Дві третини МСП не мають та ніколи не мали кредитних зобов’язань перед банком.
Більше половини МСП впровадили певні інновації впродовж останніх двох років (у виробництво,
надання послуг, просування, управління та інше)
Приблизно один із десяти опитаних займається імпортом або експортом.
Близько третини МСП працевлаштовують осіб з інвалідністю.
12. 12
Головні результати: Львівська область
Структура сектору МСП у Львівській області: що показує опитування
В середньому, на одному опитаному МСП Львівщини працює 20 осіб. Для порівняння, в Україні в
цілому – 22 особи.
Одне підприємство Львівської області, яке є юридичною особою, працевлаштовує в середньому 25
осіб, тоді як одна фізична особа-підприємець області – в середньому 2 особи.
На одну опитану фізичну особу-підприємця Львівської області припадає три опитані юридичні особи.
Розподіл у всеукраїнській вибірці практично такий же.
Більше половини опитаних МСП у Львівській області працюють у сферах торгівлі та послуг.
Частки промислових підприємств та підприємств сектору будівництва у Львівській області вища, ніж в
середньому в Україні.
Діловий клімат: Львівська область та Україна
За результатами опитування 2016 року значення індексу ділового клімату для всіх опитаних МСП в
Україні зросло на п’ять пунктів порівняно з 2015 роком завдяки покращенню індексу ділового
середовища та індексу ділової активності (короткострокового).
Індекс ділового клімату у Львівській області вищий, ніж в Україні в цілому: значення трьох із чотирьох
суб-індексів індексу ділового клімату в області вищі за загальноукраїнські.
Ділове середовище залишається здебільшого негативним для малого та середнього бізнесу області,
через що значення відповідного індексу ділового середовища нижче від нуля. Однак, це значення
більше від значення цього ж індексу для всієї України – це вказує на те, що економічне відновлення
відбувається у Львівській області швидше, ніж країні в цілому.
МСП Львівщини готові розвивати свій бізнес протягом наступних двох років. Відповідний
довгостроковий індекс ділової активності має додатне значення. Крім цього, він вищий, ніж в
середньому в Україні, що свідчить про те, що з точки зору бізнесу, Львівщина є надійним та
перспективним регіоном.
У короткостроковому плані серед бізнесу області також переважають оптимістичні очікування. Це
означає, що МСП Львівщини мають намір розвивати свою діяльність вже у 2017 році.
Львівська область – одна із лідерів серед областей Західної України за індексом ділового клімату,
зокрема за такою складовою цього індексу, як довгостроковий індекс ділової активності.
Як і для МСП України в цілому, те, що значення індексів ділової активності (короткострокового та
довгострокового) більші у Львівській області, ніж значення індексу оцінки ділового середовища,
свідчить про те, що сектор МСП буде зростати за умови сталості та результативності реформ,
спрямованих на розвиток бізнесу.
Перешкоди для діяльності та зростання МСП
Низький попит та брак замовлень став основною перешкодою для розвитку бізнесу у 2016 році як для
МСП Львівської області, так і для опитаних МСП в цілому в Україні.
13. 13
Несприятлива ситуація на ринку також є головною причиною того, чому підприємства Львівщини не
планують збільшувати обсяги діяльності протягом наступних двох років.
На Львівщині гостро відчувається брак кваліфікованої робочої сили: для кожного третього МСП це було
перешкодою для зростання у 2016 році, а майже половина опитаних МСП області, які не планують
збільшувати обсяги діяльності протягом наступних двох років, зазначають це як причину відсутності
таких планів.
Брак виробничих потужностей обмежує зростання МСП у Львівській області протягом наступних двох
років більше, ніж в Україні в цілому.
Враховуючи досить велике значення конкуренції як стримуючої перешкоди для бізнесу області, це
вказує на те, що протягом декількох наступних років ринкові фактори – попит, спроможність
підприємства відповідати вимогам ринку, конкуренція, в тому числі конкуренція за персонал, – будуть
відігравати все більшу роль для зростання бізнесу області.
Разом з цим, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків є більшими перешкодами для
МСП Львівщини, ніж для МСП сусідніх областей Західної України.
Тоді як негативний вплив політичної нестабільності зменшився на рівні країни, у Львівській області
вона далі є вагомою проблемою, що обмежує розвиток половини МСП в регіоні.
Регуляторні та законодавчі перешкоди залишаються актуальними для бізнесу Львівської області. Часті
зміни економічного законодавства обмежували зростання одного із чотирьох МСП Львівської області
у 2016 році. Якщо у 2015 році високий регуляторний тиск був перешкодою для двох із десяти опитаних
МСП Львівщини, то у 2016 році він став перешкодою для трьох із десяти МСП області, тобто його
негативний вплив посилився.
Вартість дотримання регулювання для МСП
Залежно від сфери регулювання, від 47% до 81% підприємців Львівської області повідомляють, що
проходження регуляторних процедур створює певні проблеми для діяльності та зростання їхнього
бізнесу.
Найбільш проблемними сферами регулювання для МСП Львівщини в 2016 році були: валютне
регулювання (індекс «проблемності» становить 3,0 бали, де 1,0 – відсутність проблем, 5,0 – значні
проблеми), цінове регулювання (2,9) та регулювання землекористування (2,6).
Часовий податок для МСП Львівської області становить 12% та є нижчим за відповідний показник по
Україні (14%).
21% МСП реєструвалися (здійснювали перереєстрацію) у 2016 році, витрачаючи в середньому 8 днів.
Жодних платежів під час реєстрації не мали 38% МСП, про сплату неофіційних платежів повідомили
18% респондентів.
Мають ліцензії 34% МСП Львівської області. У середньому МСП Львівщини мають 1,8 ліцензії,
процедура отримання однієї ліцензії займала близько 17 днів. Про сплату неофіційних платежів
повідомили 22% МСП.
Сертифікувати свою продукцію та послуги необхідно 10% МСП Львівської області. З них 62% займалися
процедурою у 2016 році. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи є необхідним для
10% МСП Львівської області. З них у 2016 році такий документ оформлювали 78% підприємств.
14. 14
Принаймні одним органом у 2016 році перевірялися 60% МСП. 14% МСП перевірялися органами
пожежної охорони, 12% – Державною податковою інспекцією. Протягом року МСП перевірялися в
середньому 2,9 рази та витратили 10,6 днів.
На сплату податків МСП Львівської області у 2016 році витратили в середньому 25% річного доходу.
Найбільш типовими податками є єдиний соціальний внесок (93% респондентів), військовий збір (86%)
та податок на доходи фізичних осіб (81%).
Частка суб’єктів ССО становить 45% та не відрізняється від показника по Україні.
Серед ФОПів Львівщини планують реєструватися як юридичні особи 20%, що майже вдвічі перевищує
показник по Україні.
Найбільш проблематичним сторонами податкової системи для МСП Львівщини, так само як і України
в цілому, є нестабільність податкового законодавства (вагомі труднощі виникають у 71%), складність
податкового законодавства (59%), розміри штрафних санкцій за помилки (49%) та часті зміни форм
податкової звітності (49%). Більшістю аспектів податкового адміністрування частки респондентів, які
зазначають наявність проблем, є більшими ніж по Україні в цілому.
Оцінка змін регуляторного середовища
Оцінки підприємців Львівщини щодо змін регуляторного середовища за останні два роки
відображають загальноукраїнські тенденції: індекс «3-х процедур» у Львівській області становить
+0,35 (по Україні +0,34).
МСП Львівської області відзначили спрощення ситуації з реєстрацією (індекс змін регуляторної
процедури +0,65, по Україні +0,59) та державним наглядом (індекс змін +0,37, по Україні +0,33)
Порівняно з 2013 роком ситуація з адмініструванням та сплатою податків на думку МСП Львівщини не
змінилася: індекс змін регуляторної процедури становить +0,04 та є одним з найнижчих у західному регіоні.
Держава та бізнес
Сприйняття ролі держави для бізнесу переважно негативне. МСП Львівської області та України в
цілому скоріше вважають державу перешкодою для ведення бізнесу чи навіть «ворогом» бізнесу, ніж
партнером.
Представники підприємств Львівщини висловлюють більшу довіру приватному сектору та
громадським організаціям, ніж органам державної влади. При виникненні питань щодо ведення
бізнесу, МСП області готові звернутися до приватних юристів, консультантів, а також до бізнес-
асоціацій більше, ніж до органів державної влади чи місцевого самоврядування.
Менше половини МСП Львівської області повідомили, що жоден орган влади не створює перешкод
для їхнього бізнесу.
Чотири з п’яти підприємств Львівщини вважають, що держава повинна створювати сприятливе
середовище для всього бізнесу замість того, щоб надавати пряму підтримку окремим підприємствам.
Три найважливіших заходи, які МСП Львівської області очікують від держави для створення кращих
умов для бізнесу, – це спрощення податкового адміністрування, зменшення кількості документів,
необхідних для ведення бізнесу, та створення єдиного інформаційного ресурсу для бізнесу.
Серед пріоритетів для бізнесу області – також реформа податкової служби із перетворенням її на
сервісний орган і створення рівних умов для всіх суб’єктів підприємництва.
15. 15
Портрет МСП
Одне МСП Львівської області в середньому скоротило одного працівника протягом останніх двох
років. Ця негативна тенденція продовжується вже протягом другої хвилі опитування, але темпи
скорочення сповільнились в порівнянні з 2015 роком, коли одне МСП області скоротило в середньому
5 працівників.
Серед шести керівників МСП Львівської області п’ять осіб – чоловіки, а одна особа – жінка. Це
найменша частка у порівнянні з іншими областями Західної України.
Середній вік респондентів у Львівській області – 44 роки.
Опитані фізичні особи-підприємці Львівської області, як і в цілому в Україні, в середньому старші, ніж
опитані представники підприємств-юридичних осіб.
Більшість опитаних МСП Львівської області працюють на місцевому або на всеукраїнському ринку.
15% МСП Львівської області – експортери. Це більше, ніж в середньому в Україні (12%).
9% МСП Львівської області – імпортери. Ця частка менша, ніж в середньому в Україні (11%).
Основними викликами для МСП, які не мають змоги вийти на зовнішні ринки, є як регуляторні
перешкоди (складність митних процедур, складне законодавство, велика кількість дозвільних
документів тощо), так і ринкові фактори та недостатня конкурентоздатність.
Менше половини МСП Львівської області мають або відділ маркетингу або співробітника, який
повністю або частково займається питаннями маркетингу на підприємстві.
Майже дві третіх МСП Львівської області впровадили певні інновації впродовж останніх двох років (у
виробництво, надання послуг, просування, управління та інше).
16. 16
Короткий огляд методології дослідження
Цілі дослідження
Щорічна оцінка ділового клімату (ABCA, Annual Business Climate Assessment) – це інструмент моніторингу та
оцінки ділового клімату, виявлення бар'єрів на шляху розвитку малого та середнього бізнесу, формування
переліку пріоритетних економічних, правових та регуляторних заходів (реформ) для покращення середовища
для ведення бізнесу в Україні.
Мета «Щорічної оцінки ділового клімату» полягає у виявленні бар'єрів на шляху розвитку малих та середніх
підприємств, кількісному визначенню «ціни» дотримання регуляторних вимог для МСП, та отриманні
достовірних даних для кількісної та якісної оцінки ділового клімату для МСП. Оцінка здійснюється на основі
результатів комплексного соціологічного дослідження.
Перше комплексне соціологічне дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» було проведене у листопаді
2015 – січні 2016 року. Друга хвиля дослідження відбулася у листопаді 2016 – лютому 2017 року.
Об’єкт дослідження
Об’єктом дослідження є малі та середні підприємства зі статусом юридичної особи усіх регіонів України за
виключенням АР Крим та м. Севастополя, а також фізичні особи - підприємці усіх регіонів України за
виключенням АР Крим та м. Севастополя.
Предмет дослідження
Предметом дослідження є оцінки та очікування представників малих та середніх підприємств зі статусом
юридичної особи та фізичних осіб-підприємців щодо ділового клімату та регуляторної політики держави.
Діловий клімат1
визначається як сукупність факторів, що характеризують середовище діяльності бізнесу,
зокрема правила та процедури ведення бізнесу, якість та ефективність функціонування інституцій, відносини
між державою та бізнесом, між недержавними акторами та бізнесом, які описуються через очікування та
оцінки представників малих та середніх підприємств.
Регуляторна політика визначається як правила та процедури ведення бізнесу, які включають наступне:
процедури, пов’язані із започаткуванням підприємства;
отриманням дозволів, ліцензій, сертифікатів;
податкове адміністрування;
дотримання вимог законодавства при здійсненні імпорту та експорту.
Методи збору інформації
Комплексне соціологічне дослідження включає в себе засоби як кількісного, так і якісного збору даних, які
характеризують діловий клімат, а саме:
Опитування керівників/власників малих та середніх підприємств та фізичних осіб-
підприємців;
Фокус-групи з представниками бізнесу або/та бізнес-асоціацій;
Глибинні інтерв'ю з представниками центральних та місцевих органів влади та місцевого
самоврядування.
1
http://www.businessdictionary.com/definition/business-climate.html#ixzz3lKOHOpV6
17. 17
Вибірка дослідження
У 2016 році кількісне опитування було проведене на репрезентативній вибірці 1851 малого та середнього
підприємства, з них 527 респондентів – фізичні особи-підприємці та 1324 – юридичні особи (запланована
цільова вибірка – 1800 МСП, з яких 500 – фізичні особи-підприємці та 1300 – підприємства)2
. Вибірка
відображає фактичну структуру загальної сукупності МСП за регіонами, галузями та розміром підприємств.
Відбір МСП здійснювався у три етапи:
На першому етапі підприємства були згруповані за трьома основними параметрами стратифікації: розмір
підприємства (кількість працівників), сфера економічної діяльності та регіон. Групування фізичних осіб-
підприємців здійснено на основі регіонального розподілу.
На другому етапі здійснювалося включення МСП до вибірки на підставі критеріїв, що визначають цільову
сукупність. Додатково, через необхідність достатньої кількості даних для регіонів-партнерів Програми, для
Вінницької, Київської, Львівської, Тернопільської та Херсонської областей було підвищено квоту МСП у вибірці.
У всіх п’яти областях було проведено більше, ніж 75 інтерв’ю.
На третьому етапі здійснювався випадковий відбір потрібної кількості підприємств та фізичних осіб-
підприємців в межах кожної групи відповідно до її розміру.
У цьому звіті здійснюється порівняння результатів другої хвилі кількісного опитування із результатами першої
хвилі. Перша хвиля опитування тривала з листопада 2015 року до січня 2016 року. У 2015-2016 році було
опитано 1827 малих та середніх підприємств, з них 502 фізичних осіб-підприємців та 1325 юридичних осіб.
Квоту МСП було підвищено для Вінницької, Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Тернопільської та
Херсонської областей.
Методи узагальнення інформації
1. Статистичний аналіз соціологічних даних
2. Побудова індексів та агрегованих показників (confidence/composite indicators)
3. Розрахунок «ціни» дотримання регуляторного законодавства
Основні дані щодо дослідження подані у Таблиці 1.
Таблиця 1. Основні факти про дослідження
Метод Соціологічне опитування
Географія Усі області України, за виключенням АР Крим та м. Севастополь
Досліджувана сукупність 1 974 439
Вибірка 1851, з них 1324 – підприємства, 527 - фізичні особи-підприємці
Респонденти Представники вищої управлінської ланки підприємства (директор,
заступник директора, головний бухгалтер) або власник
Анкета 146 питань
Період, за який проводилося
дослідження
2016 рік
Терміни виконання
польового етапу
дослідження
Листопад 2016 - лютий 2017 року
2
Побудова вибірки базувалася на даних Державної служби статистики України станом на 2015 рік (загальна
кількість суб’єктів господарювання становила 1 974 439 одиниць).
18. 18
Метод Фокус-група
Географія Вінницька, Київська, Львівська, Тернопільська, Херсонська області та місто
Київ
Кількість 10 фокус-груп
Респонденти Представники бізнесу або/та бізнес-асоціацій
Тривалість обговорення До двох годин
Теми Тіньова економіка як фактор конкуренції у секторі МСБ, оцінка
компетентності місцевих органів влади для проведення політики у сфері
МСБ, покращення якості бізнес процесів на підприємствах, інновації,
навички персоналу, податкова система, ставлення бізнесу до держави,
довіра, просування експорту, молодіжне підприємництво, перешкоди для
зростання молодіжного бізнесу, підприємництво як можливість для
зайнятості ветеранів АТО, імідж підприємця, олігархічна економіка
Метод Глибинні інтерв’ю
Географія Усі області України, за виключенням АР Крим та м. Севастополь
Кількість 84 глибинні інтерв’ю, в кожному регіоні проведено не менше 3 інтерв’ю. 6
інтерв’ю з представниками центральних органів влади в Києві
Респонденти Представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, представники бізнес асоціацій
Гайд 35 питань
Середня тривалість інтерв’ю 40 хвилин
19. 19
Значення термінів, використаних у цьому звіті
Бізнес (підприємництво) – діяльність суб’єктів господарювання (підприємств та приватних підприємців) з
метою отримання прибутку або іншої вигоди, здійснювана у спосіб, встановлений законодавством. У
дослідженні термін стосується підприємств і приватних підприємців.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (гігієнічний/санітарний висновок) засвідчує
відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам
безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем
і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.
Добровільні внески – це платежі, що сплачуються підприємцями до різноманітних фондів готівкою,
продукцією, або послугами. Також включають підписку періодичних видань. Ці платежі є законними, однак,
мотивація їх сплачувати часто якщо не завжди пов’язана з прямими чи опосередкованими пропозиціями від
регуляторних відомств. В межах даного дослідження розглядаються як хабарі.
Ліцензія – це документ, що надається органом ліцензування на право провадження суб’єктом
господарювання певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню.
МСП – суб’єкт підприємницької діяльності – мале або середнє підприємство (кількість працюючих – до 250
осіб). Цей термін включає як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців.
Неофіційні платежі – це хабарі, сплачені готівкою, продукцією чи послугами вибраним службовцям. Дані,
отримані по цьому індикатору у більшості випадків нижче, ніж фактична кількість неофіційних платежів.
Цінність цього індикатора полягає здебільшого у порівняльному аналізі. В межах даного дослідження
розглядаються як хабарі.
Офіційні платежі – платежі, що сплачуються до бюджету і є узаконеними відповідними законодавчими
актами. До цієї категорії також належать штрафи.
Приватний підприємець – суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа.
Платежі за проведення експертизи – це офіційні платежі, сплачені третій стороні за проведення незалежного
аналізу й експертизи. Найчастіше використовуються в системах дозволів й ліцензування. У деяких випадках
незалежна експертиза вимагається законодавством, або умовами ліцензування.
Платежі юристам – це офіційні добровільні платежі, сплачувані юристам, або посередникам за юридичну
допомогу чи сприяння у проходженні процесу. Не виключено, що якусь частину цих платежів посередники
ймовірно сплачують урядовцям як неофіційні платежі.
Покриття регуляторною процедурою - відсоток компаній, що визнали принаймні один випадок
розповсюдження на них дії регуляторного акту за рік (отримували ліцензію, дозвіл, перевірялися державним
органом/службою тощо). Покриття є важливим індикатором масштабу регулювання державою
підприємницької діяльності.
Сертифікат відповідності - документ, що підтверджує виконання визначених вимог, які стосуються об’єкта
оцінки відповідності. Для підтвердження факту відповідності може використовуватися як декларація
виробника, так і оцінка «третьою стороною» - із залученням відповідних органів з оцінки відповідності.
Часовий податок – це відсоток часу, який керівництво підприємства (директор, заступник директора,
головний бухгалтер) витрачає на спілкування з державними службовцями, намагаючись виконати вимоги тих
чи інших регулювань або «часовий податок» є одним з найбільш широко вживаних загальних індикаторів
стану регуляторного клімату.
20. 20
Оцінка ділового клімату Львівської області: зміна оцінок та нові
очікування
1 Структура сектору МСП у Львівській області: що показує опитування
1.1. Кількість та розмір опитаних підприємств
У 2016-2017 році в рамках другого національного опитування «Щорічна оцінка ділового клімату в Україні» у
Львівській області було опитано 106 малих та середніх підприємств. Це становить практично 6% від загальної
кількості МСП, опитаних в рамках цього дослідження (1851).
Структура опитаних підприємств у Львівській області відповідає загальній структурі вибірки у всій Україні. Як і
в цілому в Україні, дві третіх опитаних МСП у Львівській області – це мікропідприємства, тобто такі
підприємства, де працює від 1 до 10 осіб. У загальній вибірці частка мікропідприємств складає 67%. Малі
підприємства (численністю від 11 до 50 працівників) становлять 21% серед опитаних Львівської області і дещо
менше – 18% – для України в цілому. А середні підприємства, тобто такі, де зайнято від 51 до 250 працівників,
складають 13% серед опитаних МСП області та 15% серед опитаних МСП України в цілому.
Згідно з результатами другої хвилі опитування, на одному МСП Львівської області в середньому працює 20
осіб (в загальному в Україні – 22 особи).
Середня чисельність працівників серед опитаних мікропідприємств Львівської області – 4 особи (в загальному
в Україні – також 4 особи).
Середня чисельність працівників серед опитаних малих підприємств Львівської області – 24 особи (в
загальному в Україні – також 24 особи).
Середня чисельність працівників серед опитаних середніх підприємств Львівської області – 95 осіб (в
загальному в Україні – 104 особи).
На підприємствах, які є юридичними особами, у Львівській області зайняті в середньому 25 осіб (в загальному
в Україні на них зайнято 30 осіб), в той час як фізичні особи-підприємці в середньому працевлаштовують 2
особи (в загальному в Україні – 3 особи).
Рис. 2. Розподіл опитаних МСП Львівської області та України в цілому за розміром, % опитаних
1.2. Організаційна форма та види діяльності
Опитаний бізнес у Львівській області представляють як підприємства-юридичні особи, так і фізичні особи-
підприємці (ФОП). Фізичні особи-підприємці складають 24,5% МСП області, тоді як решта опитаних (75,5%) є
юридичними особами. Структура усіх опитаних МСП в Україні – досить подібна. 28,5% всіх МСП – фізичні
особи-підприємці, а решта 71,5% – юридичні особи.
67%
18% 15%
66%
21%
13%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
Мікропідприємства (до 10 осіб) Малі підприємства (11-50 осіб) Середні підприємства (50-250 осіб)
Україна в цілому Львівська обл.
21. 21
Як і в Україні в цілому, найбільші частки опитаних МСП у Львівській області за сектором діяльності припадають
на підприємства сфери послуг та торгівлі. Так, 36% МСП області та така ж частка МСП у загальній вибірці
працюють у сфері послуг. Кожне четверте опитане МСП – як у Львівській області (25%), так і в Україні в
загальному (26%) – займається торгівлею.
Та є і деяка відмінність щодо видів діяльності підприємств. Відсоток опитаних МСП у сферах промисловості та
будівництва у Львівській області більший, ніж в середньому в Україні. Якщо у загальній вибірці промислові
підприємства складають 17% опитаних, то у Львівській області їх 21%. І якщо будівельні фірми склали лише 4%
опитаних у всій Україні, то у Львівській області їхня частка вдвічі більша: 8%.
Натомість, на Львівщині дещо менше представлені сільськогосподарські підприємства (7% МСП серед
опитаних області порівняно із 10% у всій Україні) та підприємства галузі транспорту і зв’язку (5% у Львівській
області порівняно із 7% у всій Україні).
Рис. 3. Розподіл опитаних МСП Львівської області та України в цілому за сектором діяльності, % опитаних
1.3. Структура сектору МСП: порівняння п’яти областей Західної України
Якщо порівняти структуру сектору МСП у Львівській області у тому вигляді, як вона представлена у цьому
опитуванні, зі структурою інших областей Західної України, то Львівська область не суттєво відрізнятиметься
від інших за розмірами підприємств, але характеризуватиметься більшою часткою юридичних осіб серед
опитаних. Візьмемо для порівняння Закарпатську, Івано-Франківську, Тернопільську та Чернівецьку області.
За розміром бізнесу Львівська область найближча до Закарпатської. Тоді як у Чернівецькій області одне МСП
працевлаштовує в середньому 13 осіб, у Тернопільській області середній розмір МСП становить 26 осіб, а у
Івано-Франківській – 28 осіб. Закарпатська область, де одне МСП працевлаштовує в середньому 17 осіб, та
Львівська область із 20 працівниками на одному МСП в середньому, знаходяться посередині між тими
регіонами, де розмір МСП порівняно більший або, навпаки, менший.
Проте Львівська область виділяється на фоні інших чотирьох областей тим, що тут представлено найбільше
підприємств-юридичних осіб. Частка юридичних осіб у Львівській області (75,5% МСП) дещо більша, ніж в
середньому в Україні (71,5%), а також більша, ніж в усіх інших чотирьох областях Західної України. Так, в Івано-
Франківській області частка підприємств-юридичних осіб становить 71%, у Тернопільській – 66%, у
Закарпатській – 62%, а у Чернівецькій – 61%. Це означає, що серед опитаних МСП Львівщини думки
підприємств, які є юридичними особами, представлені більшою мірою порівняно із фізичними особами-
підприємцями, ніж в інших чотирьох регіонах, де частки ФОП більші.
10%
17%
4%
26%
7%
36%
7%
21%
8%
25%
5%
36%
0%
10%
20%
30%
40%
Сільське
господарство
Промисловість Будівництво Торгівля та ремонт Транспорт та
зв'язок
Послуги
Україна в цілому Львівська обл.