Мій Харків
Вид на Полтавський
Шлях. 1941 рік.
• 22 червня
1941року
почалася Велика
Вітчизняна війна.
Вона стала
жахливим
випробуванням
для населення
Харківщини.
Вулиця Полтавський Шлях
Полтавський Шлях.
1942 рік.
• Харків перебував під
окупацією з 24
жовтня 1941 року по
23 серпня 1943 року
з місячною
перервою у лютому-
березні 1943 року.
Вулиця Полтавський Шлях
Площа Тевелєва.
1942 рік.
• До війни тут стояв
будинок колишнього
Дворянського зібрання,
пізніше тут містився ЦВК
УРСР, а з 1935 року –
перший Палац піонерів і
жовтенят.
• У роки Великої
Вітчизняної війни
історичну споруду було
зруйновано
фашистськими
варварами.
• Після війни на цьому
місті було закладено
пам'ятний обеліск.
Площа Тевелєва
Площа Тевелєва.
1942 рік.
• На площі є дві
меморіальні дошки, які
розповідають про
створення в місті в
жовтні 1941 року
народного ополчення.
• За кілька днів серпня
1941 року до нього
вступило 85 тисяч
чоловік.
• Тільки 24 жовтня 1941
року під тиском
переважаючих сил
ворога радянські війська
відійшли на східний
берег ріки Лопань.
Площа Тевелєва
Благовєщенський
собор. 1942 рік.
• На окукпованій території
було введено примусову
трудову повинність. Для
цивільного населення,
зайнятого на примусових
роботах, застосовується
режим, встановлений для
військовополонених: 12-,14-
і навіть 16-годинний
робочий день, незважаючи
на вік, стать, стан здоров’я,
дуже низька заробітна
платня, голодні пайки,
тяжкі умови праці.
Населення практично
порівнялося в становищі
худоби.
Благовєщенський
собор
Бурсацький спуск.
1942 рік.
• Крім страшних знущань
люди вмирали від
голоду та хвороб. Тільки
в 1942р. у Харкові
померло 22 708
мешканців ( з них – 13
749 від голоду). Загалом
загинуло близько 200
тис. чоловік. На
каторжні роботи в
Німеччину вивезено
близько 300 тис. юнаків
і дівчат.
Бурсацький спуск
Спуск Халтуріна.
1942 рік
• Багато людей
загинуло у
концтаборах, яких у
харківській області
налічувалося 22 –
більше, ніж у будь-
якій області України.
У таборах було
встановлено
нестерпний режим –
катування голодом,
пораненим не
надавали ніякої
медичної допомоги.
Спуск Халтуріна
Центральна частина
міста. 1942 рік.
• Жах охопив місто. Окупанти
вбивали без суду та слідства,
грабували, гвалтували. Було
встановлено комендантську
годину. На вулицях були
розклеєні такі
оголошення:”Заборонений
час для мешканців Харкова
встановлюється від 16 години
до 6 години ранку. Хто в цей
час перебуватиме на вулицях
або площах без спеціального
посвідчення, буде страчений.
Сьогодні були покарані
смертю – 50 осіб. Крім того,
заарештовано як заложників
1000 осіб.
Центральна частина
Харкова. 2010 рік.
Площа Рози
Люксембург. 1942рік.
• У центрі міста, під
балконами будинків,
можна було побачити
тіла повішених.
Вулицями рухалася
величезна чорна
машина, яку місцеві
жителі називали
„душогубкою”. Під час
облав до неї
заштовхували жінок,
дітей, старих – усіх,
хто попадав під руку, і
вивозили в
невідомому напрямку.
Площа Дзержинського.
1943 рік.
• Площа Дзержинського в
роки війни бачила, як в
катівнях гестапо,
влаштованого в готелі
“Інтернаціонал” (тепер
готель “Харків”),
фашисти знищували
радянських людей
• 23 серпня 1943 року о 12
годині над площею
замайорів червоний
прапор.
Площа Свободи
Пам'ятник
Т.Г.Шевченко. 1942 рік.
• 30 серпня 1943
року біля
пам'ятника Т.Г.
Шевченко
зібралося понад
25 тисяч
мешканців
міста, щоб
привітати воїнів-
визволителів.
Пам'ятник
Т.Г.Шевченко

урок в 5 класі

  • 1.
  • 2.
    Вид на Полтавський Шлях.1941 рік. • 22 червня 1941року почалася Велика Вітчизняна війна. Вона стала жахливим випробуванням для населення Харківщини.
  • 3.
  • 4.
    Полтавський Шлях. 1942 рік. •Харків перебував під окупацією з 24 жовтня 1941 року по 23 серпня 1943 року з місячною перервою у лютому- березні 1943 року.
  • 5.
  • 6.
    Площа Тевелєва. 1942 рік. •До війни тут стояв будинок колишнього Дворянського зібрання, пізніше тут містився ЦВК УРСР, а з 1935 року – перший Палац піонерів і жовтенят. • У роки Великої Вітчизняної війни історичну споруду було зруйновано фашистськими варварами. • Після війни на цьому місті було закладено пам'ятний обеліск.
  • 7.
  • 8.
    Площа Тевелєва. 1942 рік. •На площі є дві меморіальні дошки, які розповідають про створення в місті в жовтні 1941 року народного ополчення. • За кілька днів серпня 1941 року до нього вступило 85 тисяч чоловік. • Тільки 24 жовтня 1941 року під тиском переважаючих сил ворога радянські війська відійшли на східний берег ріки Лопань.
  • 9.
  • 10.
    Благовєщенський собор. 1942 рік. •На окукпованій території було введено примусову трудову повинність. Для цивільного населення, зайнятого на примусових роботах, застосовується режим, встановлений для військовополонених: 12-,14- і навіть 16-годинний робочий день, незважаючи на вік, стать, стан здоров’я, дуже низька заробітна платня, голодні пайки, тяжкі умови праці. Населення практично порівнялося в становищі худоби.
  • 11.
  • 12.
    Бурсацький спуск. 1942 рік. •Крім страшних знущань люди вмирали від голоду та хвороб. Тільки в 1942р. у Харкові померло 22 708 мешканців ( з них – 13 749 від голоду). Загалом загинуло близько 200 тис. чоловік. На каторжні роботи в Німеччину вивезено близько 300 тис. юнаків і дівчат.
  • 13.
  • 14.
    Спуск Халтуріна. 1942 рік •Багато людей загинуло у концтаборах, яких у харківській області налічувалося 22 – більше, ніж у будь- якій області України. У таборах було встановлено нестерпний режим – катування голодом, пораненим не надавали ніякої медичної допомоги.
  • 15.
  • 16.
    Центральна частина міста. 1942рік. • Жах охопив місто. Окупанти вбивали без суду та слідства, грабували, гвалтували. Було встановлено комендантську годину. На вулицях були розклеєні такі оголошення:”Заборонений час для мешканців Харкова встановлюється від 16 години до 6 години ранку. Хто в цей час перебуватиме на вулицях або площах без спеціального посвідчення, буде страчений. Сьогодні були покарані смертю – 50 осіб. Крім того, заарештовано як заложників 1000 осіб.
  • 17.
  • 18.
    Площа Рози Люксембург. 1942рік. •У центрі міста, під балконами будинків, можна було побачити тіла повішених. Вулицями рухалася величезна чорна машина, яку місцеві жителі називали „душогубкою”. Під час облав до неї заштовхували жінок, дітей, старих – усіх, хто попадав під руку, і вивозили в невідомому напрямку.
  • 20.
    Площа Дзержинського. 1943 рік. •Площа Дзержинського в роки війни бачила, як в катівнях гестапо, влаштованого в готелі “Інтернаціонал” (тепер готель “Харків”), фашисти знищували радянських людей • 23 серпня 1943 року о 12 годині над площею замайорів червоний прапор.
  • 21.
  • 22.
    Пам'ятник Т.Г.Шевченко. 1942 рік. •30 серпня 1943 року біля пам'ятника Т.Г. Шевченко зібралося понад 25 тисяч мешканців міста, щоб привітати воїнів- визволителів.
  • 23.