ds fsfd gbfdgbdfgb dfgb sdf bdfb dgb

1. Дата
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.
Прийоми поводження з лабораторним посудом,
штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я
Мета: вивчити будову полум’я, навчитися правильно виконувати найпростіші
операції в хімічному експерименті.
Вихідні речовини і реактиви: кухонна сіль (або________________________________
_____________ ), вода.
Посуд і обладнання: спиртівка (або сухе пальне), порцелянова чашка,
порцеляновий чи металевий шпатель, хімічна склянка, скляна паличка, штатив
із пробірками, лабораторний штатив, пробіркотримач.
Інше: парафінова свічка, сірники, дерев’яна скіпка.
Підготовчі вправи та запитання
1. Нагрівання речовин під час хімічного експерименту здійснюють,
використовуючи такий посуд і обладнання:
2. Яких неправильних дій слід уникати: а) при виявленні запаху леткої
речовини або газу; б) при нагріванні рідини у пробірці?
Порядок виконання роботи
• Повторюю правила роботи і безпеки в хімічному
кабінеті (с. 4, 5).
• Зобов’язуюсь під час виконання практичної роботи
дотримуватися правил безпеки, а також бути особливо
уважн і обеоежн з вогнем.
__________________ (підпис)
6
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
хлорид натрію
порцелянові чаші, пробірки, тиглі , пробіркотримачі, лабораторний штатив,
спиртівка або газовий пальник
запалювати сірники, (спиртівк у або газовий пальник), продовжувати роботу
в цьому кабінеті; при нагріванні рідини отвір пробірки повинен бути від
ваших колег і від вас, щоб якщо рідина закипить і витече - то не бризнуло на
вас

2. Будова полум’я
Послідовність дій Спостереження Висновок
Дослід 1. Вивчення будови полум’я
Запалюю свічку і
розглядаю полум’я.
Звертаю увагу
на агрегатний стан
парафіну
навколо
запаленого ґнота.
З’ясовую, чи
повністю згоряють
утворені
газоподібні
речовини в
середній частині
полум’я. Із цією
метою вношу
порцеляновий
(або металевий)
шпатель у
частину полум’я.
Поміщаю над
видимим краєм
полум’я (на відстані
приблизно 1 см від
нього) дерев’яну
скіпку
Полум’я свічки неоднорідне:
у нижній частині воно
у середній — найяскравіше,
а у верхній частині — ледь
помітне.
Парафін навколо ґнота
пеоебуває в
стані.
Предмет, внесений у
частину полум’я,
вкривається кіптявою.
Через кілька секунд скіпка
Темний колір полум’я в
частині свідчить про те,
що горіння тут майже
не відбувається.
У частині
полум’я досягається
температура, за якої
паоасЬін
(плавиться, твердне).
Утворена рідина просочує
ґніт, випаровується
і перетворюється на горючі
газоподібні речовини.
Поява кіптяви свідчить
про наявність у цій частині
полум’я часточок сажі.
(Сажа утворюється під час
розкладу горючих речовин;
вона складається з атомів
Карбону). Таке розкладання
речовини можливе за досить
високої температури.
Розжарені часточки
ЗУМОВЛЮЮТЬ
яскравість полум’я в його
частині.
У
частині полум’я всі речовини
згоряють повністю1
. Тут
досягається найвища
температура
1
При згорянні речовини, з якої виготовлено свічку, утворюються вуглекислий газ і водяна
пара.
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
нижній
темне
рідкому
плавиться
нижній
верхній
загорається
нижню
нижню
сажі
середній

3. Візьміть до уваги: під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини
або розчини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.
Найпростіші операції в хімічному експерименті
Дослід 2. Приготування розчину солі
Шпателем відбираю з банки невелику кількість (1/3— 1/4 чайної ложки)
кухонної солі1і поміщаю в хімічну склянку об’ємом 50 мл.
Доливаю до солі воду (не більше половини склянки) і перемішую скляною
паличкою до повного розчинення речовини (мал. 1).
Дослід 3. Переливання розчину
Обережно наливаю зі склянки в пробірку приблизно 2 мл виготовленого
розчину2. Половину об’єму цього розчину переливаю в іншу пробірку (мал. 2).
Обидві пробірки ставлю в штатив.
Ш
Мал. 1. Приготування розчину
Ч
Мал. 2. Переливання розчину
вчитель може замінити кухонну сіль на кальциновану соду або забарвлену речовину
(наприклад, мідний купорос).
2
Об'єм розчину 2 мл відповідає його шару в пробірці приблизно у 2 см.
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g

4. Дослід 4. Нагрівання рідини в пробірці, закріпленій у штативі
Пробірку із 1 мл розчину закріплюю похило у лапці лабораторного штатива
ближче до отвору. Запалюю спиртівку або сухе пальне.
Відрегульовую висоту положення лапки в
штативі так, щоб нижня частина пробірки
перебувала у верхній частині полум’я (мал. 3).
Беру спиртівку в руку і рівномірно прогріваю всю
пробірку. Потім ставлю спиртівку під пробірку і
обережно нагріваю розчин до закипання. Слідкую
за тим, щоб не було викиду рідини із пробірки. Після
досліду пробірку з рідиною залишаю в лапці штатива
для охолодження.
Спиртівку не накриваю ковпачком і вико­
ристовую для наступного досліду.
Мал. 3. Нагрівання рідини в
пробірці, закріпленій у штативі
Дослід 5. Нагрівання рідини в пробірці, закріпленій у пробіркотримачі
Мал. 4. Нагрівання рідини
в пробірці, закріпленій
у пробіркотримачі
Закріплюю другу пробірку з розчином у
пробіркотримачі. Спочатку рівномірно нагріваю всю
пробірку, а потім — ту її частину, де міститься рідина
(мал. 4). Тільки-но розчин закипить, відставляю
спиртівку і накриваю її ковпачком.
Не виймаючи пробірку із пробіркотримача,
виливаю гарячий розчин у склянку і кладу пробірку
разом із пробіркотримачем на спеціальну підставку
для охолодження.
Загальний висновок
Запитання
1. З яких частин складається полум’я? Охарактеризуйте їх.
Відповідь:________________________________________________
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
Ми розгялнули будову полум"я, його характеристику і температурні
особливості. Нами було виявлено, що нижня частина полум"я - має
найменшу температуру, і біля неї утворюються часточки сажі від гноту. і
просякнутого парафіном. Найгарячіше полум"я у верхій частині, де ми і
нагрівали пробірки, дотримуючись правил безпеки, згідно завдань 4 і 5.
Нижня - темне полум"я, температура близько 350-500 С. Воно
темне, бо тут малий доступ до кисню, утворюються продукти
неповного згорання (сажа). Середня частина - гаряча і найбільш
яскрава. Верхня частина - найгарячіша, у ній відбувається
нагрівання пробірок,порцелянових чаш.

5. 2. У якому випадку рідина в колбі закипить швидше — коли дно посудини
перебуває у верхній чи нижній частині полум’я? Чому?
Відповідь:__________________________________________________________________
3. Чому при нагріванні рідини в пробірці потрібно спочатку прогріти всю
пробірку?
Відповідь:__________________________________________________________________
4. У який бік не слід спрямовувати отвір пробірки, в якій нагрівають рідину?
Відповідь:__________________________________________________________________
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
Коли вона перебуває у верхній частині полум"я. Тут вища в
кілька раз температура, вільний доступ до кисню, завдяки чому
горіння відбувається інтенсивніше. Нижня частина полум"я має
температуру 350-500 С.
Щоб пробірка не тріснула, і не деформувалась
Від себе, і не в сторону ваших колег, які працють біля вас. Щоб
внаслідок википання речовини у пробірці вона не хлюпнула на
ваш одяг, або частини тіла (обличчя, руки).

6. Дата
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
Розділення неоднорідної суміші
Мета: розділити суміш, яка містить такі компоненти:
варіант 1 — деревні ошурки, пісок і кухонну сіль;
варіант2 — ошурки парафіну, дрібні кусочки тонкого мідного дроту і
кальциновану соду.
Обладнання: дві хімічні склянки, промивалка з водою, скляна паличка, лійка,
шпатель або пластмасова ложечка, фільтрувальний папір, порцелянова чашка,
пробіркотримач, спиртівка чи сухе пальне, лабораторний штатив, керамічна або
пластмасова підставка.
Інше: сірники.
Підготовчі вправи та запитання
1. Допишіть твердження:
а) неоднорідну суміш можна розділити методами__________________________
б) метод відстоювання ґрунтується на різній_______________________(густині,
масі) речовин в _______________________ (неоднорідній, однорідній) суміші.
2. Чи може пісок слугувати фільтром? Відповідь обґрунтуйте.
Порядок виконання роботи
• Повторюю правила роботи і безпеки в хімічному
кабінеті (с. 4, 5).
• Зобов’язуюсь під час виконання практичної роботи
дотримуватися правил безпеки, а також бути особливо
уважн і обережи з вогнем.
__________________ (підпис)
її
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
фільтруванням, відстоюванням, дією магніту
густині
неоднорідній
Так, може. Він і використовується. Пісок складається з кремнезему (SiO2), який є
не активним, тому не буде взаємодіяти з водою, але буде пропускати її, а
затримувати дрібні часточки механічного опходження (але от від олії,
бензину, він мало допоможе)

7. 1. Складаю план розділення суміші на компоненти. При цьому зважую на те, що
а) в суміші є водорозчинна речовина;
б) один нерозчинний компонент легший за воду;
в) другий нерозчинний компонент важчий за воду.
2. Здійснюю експеримент.
3. Спостереження, результати експерименту і висновки записую в таблицю:
Послідовність дій Спостереження Висновок
Етап 1. Змішування суміші з водою
У невелику склянку
поміщаю порцію суміші
(2— 3 г) і наливаю
20— ЗО мл води.
За допомогою скляної
палички перемішую
вміст склянки протягом
1— 2 хв.
(назва речовини)
розчинилась у воді.
Один із компонентів
суміші — ___________
_(назва)
накопичився на дні
склянки, а другий — .
(назва) ■
(назва) є розчинною
речовиною.
(назва) має більшу
густину, ніж вода, а
(назва) — меншу густину.
Методом______________
виокремлено два
нерозчинних компоненти
суміші — ______________
.(назви)
Етап 2. Виділення кожного нерозчинного компонента суміші
Речовину, яка спливла
на поверхню рідини,
збираю:
а) шпателем або
пластмасовою ложечкою;
б) використавши
фільтрування.
Фільтрування
Виготовляю фільтр
(мал. 5), вставляю його
в лійку, змочую водою і
притискаю до внутрішньої
поверхні лійки.
Мал. 5. Складання
фільтра
12
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
кухонна сіль
пісок
дерев"яні ошурки
плавають на поверхні
води
кухонна сіль
пісок
деревина
відстоювання
дерев"яні ошурки
і пісок
шпателем збираю ошурки дерева
шпателем, піска на дні
буду позбавлятись
фільтруванням

8. Закінчення
1 2
Здійснюю фільтрування
(мал. 6). Повільно наливаю
порції рідини по скляній
паличці у фільтр, слідкую­
чи, щоб у нього не потрапи­
ла тверда речовина,яка
перебуває на дні склянки.
Після фільтрування до цієї
речовини добавляю трохи
води, перемішую суміш і
після осідання речовини
на дно посудини знову
здійснюю фільтрування.
Потім виймаю фільтр із
нерозчинним компонен­
том і кладу його на кера­
мічну або пластмасову
підставку.
Другий нерозчинний ком­
понент суміші, який зали­
шився на дні склянки, діс­
таю шпателем або ложеч­
кою (чи змиваю його
водою на новий фільтр)
Утворився розчин — Нерозчинний у воді
компонент суміші
(однорідна, неоднорідна)
СУМІШ
(назва
(назва) відокремлено
від розчину методом
речовини) з водою.
1
■
Мал. 6. Фільтрування
Етап 3. Виділення розчинного компоне нта суміші
Розчинний компонент
виділяю випарюванням
його розчину, добутого
на етапі 2.
Рідину після фільтрування
(фільтрат) переливаю зі
склянки в порцелянову
чашку, ставлю її на кільце
лабораторного штатива,
запалюю спиртівку і
обережно нагріваю вміст
чашки до повного
випаровування води1
Летка речовина —
вода — випаровується, а
Фільтрат — це водний
оозчин
(назва
сполуки).
Випаровування — метод
виділення
(водорозчинного,
нерозчинного у воді)
компонента суміші
Переконатися, що у фільтраті міститься розчинена речовина, можна, випаривши кілька
крапель його на предметному склі.
13
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
однорідна
кухонної солі
пісок
фільтрування
пісок, затримається на
фільтру
розчин солі у воді, пройде
крізь фільтрувальний
папір
сіль кристалізуватиметься
на стінках порцелянової
чашки
кухонної солі
водорозчинного

9. Загальний висновок
Запитання
1. Чи можна добути кожний компонент виданої вам суміші без його втрат?
Дайте пояснення.
Відповідь:__________________________________________________________________
2. Учень випарював у порцеляновій чашці рідину. Через деякий час у посудині
нічого не залишилося. Учень вирішив, що рідина була чистою речовиною. Якщо
ви з ним не згодні, вкажіть, які домішки могли бути в рідині.
Відповідь:__________________________________________________________________
3. Тверда речовина повністю розчинилася у воді. Чи можна вважати цю
речовину чистою? Чому?
Відповідь:__________________________________________________________________
4. Брусок парафіну забруднений піском. Запропонуйте спосіб очищення
парафіну від цієї домішки. Які властивості речовин дають змогу здійснити такий
експеримент?
Відповідь:__________________________________________________________________
14
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
За допомогою фізичних методів суміші можна розділити на складові частини.
Однорідні сумішірозділяються перегонкою, випаровуванням, кристалізацією.
Неоднорідні суміші - фільтруванням, відстоюванням, дією магніту. Нами
було виокремлено тирсу, пісок і сіль з водного розчину за допомогою
методів розділення неоднорідних і однорідних сумішей.
Ні. Деякі часточки піску залишаються на фільтрувальеому
папері і втрачаються, бо неможна до кінця зіскрібти. Сіль, що
після випаровування, осідає на чашці - та ж проблема.
Домішки могли бути іншого походження (забруднена олією,
бензином), або дуже малою кількістю солі, яку важко
візуалізувати.
Ні, бо більшість речовин - це завжди суміші. І навіть якщо вона
практично ідеально розчиняється і швидко - домішки, які є в
складі цієї речовини, теж можуть добре розчинятись у
розчиннику, як і основна речовина.
Парафін, пісок, вода - мають різну густину. Тому парафін буде
плавати на поверхні води,а пісок тонути. Розділити пісок від
парафіну можна відстоюваням, методом розділення
неоднорідної суміші, що базується на різниці густини
компонентів.

10. Дата
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3
Дослідження фізичних І ХІМІЧНИХ ЯВИЩ
М ета:______________________________________________________________________
Вихідні речовини і реактиви: мідний купорос, залізні ошурки1
, вода.
Обладнання: шпатель, штатив із пробірками, скляна паличка, склянка для води,
дві порцелянові чашки, лабораторний штатив (або пробіркотримач), спиртівка
(або сухе пальне), керамічна підставка.
Інше: сірники.
Підготовчі вправи та запитання
1. Допишіть твердження:
а) фізичними називають явища, під час яких________
б) хімічними явищами (або____________________________________ ) називають
явища, під час яких_____________________________________________________________
2. Які зовнішні ефекти можна виявити під час хімічних явищ (реакцій)?
Порядок виконання роботи
• Повторюю правила роботи і безпеки в хімічному
кабінеті (с. 4, 5).
• Зобов'язуюсь під час виконання практичної роботи
дотримуватися правил безпеки, а також бути особливо
уважн і обережи з вогнем.
__________________ (підпис)
1Замість ошурків можна взяти залізні кнопки, скріпки, цвяхи.
15
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
Дослідити основні відмінності між фізичними і хімічними явищами і
процесами
структура речовин залишається
незмінною, змінюються лише
деякі фізичні властивості
(агрегатний стан).
хімічні перетворення, реакції
структура речовини змінюється, утворюються нові
речовини, які відрізняються від реагентів, що вступали в
реакцію.
виділення теплоти (іноді світла), зміна забарвлення, поява запаху,
утворення осаду, виділення газу

11. Продовження
Послідовність дій Спостереження Висновок
і 2 3
Дослід 1. Приготування розчину мідного купоросу і випарювання його
Поміщаю в пробірку
невелику кількість
мідного купоросу
(речовина має вкрити
дно пробірки) і добавляю
3— 4 мл води.
Вміст пробірки
перемішую до повного
розчинення речовини.
Половину розчину
переливаю в
порцелянову чашку
і ставлю її на кільце
лабораторного штативу.
Запалюю спиртівку (або
сухе пальне) і обережно
випарюю розчин до виді­
лення із нього перших
кристаликів речовини.
Після досліду гарячу чашку
залишаю охолоджуватися
в кільці штативу
Часточки мідного
купоросу являють собою
Мідний купорос
є кристалічною
речовиною, розчинною
уводі.
(вказати характер
часточок і колір).
Утвооився розчин
кольору.
Мідний купорос
і його розчин мають
(оізне.
однакове) забарвлення.
Колір кристаликів, що
утворилися, і мідного
КУПОООСУ
Випаровування води
із розчину — це
(однаковий, різний) (фізичне, хімічне) явище
Дослід 2. Перетворення речовин
У пробірку з другою
частиною розчину
добавляю залізні ошурки.
Вміст пробірки
періодично перемішую
Поверхня заліза набуває
кольору.
16
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
кристалики
синього кольору
синього (блакитного)
Мідний купорос добре
розчиняється у воді і
набуває
відповідного забарвлення
однакове
однаковий фізичне
синьгого кольору.
ясно-зеленого кольору
зеленуватий
залізний
купорос

12. Закінчення
1 .2 3
скляною паличкою
до повної зміни
забарвлення розчину.
Повільно переливаю
розчин у порцелянову
чашку (тверді речовини
мають залишитись у
пробірці) і обережно
випарюю розчин досуха1
Забарвлення розчину
поступово змінюється із
Утворення іншого металу
і зміна забарвлення
розчину вказують на
те, що відбулося
на
Після випарювання води
з розчинутвердий
залишок має
(фізичне, хімічне) явище.
Випарювання води
із розчину є
(фізичним.
коліо хімічним) явищем
Загальний висновок
Запитання
1. Чи відбулося фізичне явище під час виконання досліду 2? Якщо так, то яке
саме?
Відповідь:__________________________________________________________________
2. Як можна довести за допомогою магніту, що в досліді 2 на поверхні заліза
утворюється інший метал?
Відповідь:__________________________________________________________________
^ожна випарити воду із кількох крапель розчину на предметному склі.
17
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
хімічне
блакитного
зеленуватий
бірюзовий
фізичним
(якщо колір залізних ошурок буде червоно-
коричневим - то це із-за оксиленого заліза Fe(III).
Фізичні перетворення відрізняються від хімічних тим, що при фізичних
хімічна структура речовин (її ковалентні зв"язки) не змінюються, а
змінюються агрегатний стан тощо. Хімічні перевторення передбачають
утворення нових різних речовин, не таких як початкові реагенти. Хімічні
явища передбачають утворення газу, осаду, його розчинення, запаху тощо.
Утворився залізний купорос, хоча в реакцію було задучене
просто залізо (Fe). Залізний купорос - водна сіль сульфату
заліза, має бірюзовий (світло-зелений) колір.
утворюється не інший метал, а сіль - залізний купорос.
Він не буде реагувати з магнітом, бо масова частка заліза в ньому
мала

13. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Добування кисню з гідроген пероксиду,
збирання, доведення його наявності
Мета:_____________________________________________________
Вихідні речовини і реактиви: водний розчин гідроген пероксиду, манган(І/) оксид.
Обладнання: прилад для добування газу, склянка, посудина (або пробірка) для
збирання газу, лабораторний штатив, спиртівка (або сухе пальне), скляна або
керамічна пластинка.
Інше: сірники, дерев’яна скіпка.
Підготовчі вправи та запитання
1. Допишіть твердження:
а) кисень добувають у лабораторії за реакціями розкладу таких сполук:
б) молекула кисню складається із _________________________________________;
в) сірка, фосфор згоряють у __________________________ яскравішим полум’ям,
ніж н а __________________________________________________ .
2. Перетворіть схеми на хімічні рівняння і визначте тип кожної реакції:
С эШ з СэЫОз + 02Т ; АІ + 02-> АІ20 3.
3. Що таке каталізатор?
Порядок виконання роботи
• Повторюю правила роботи і безпеки в хімічному
кабінеті (с. 4, 5).
• Зобов’язуюсь під час виконання практичної роботи
дотримуватися правил безпеки, а також бути особливо
уважн і обережн з вогнем.
__________________ (підпис)
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
добувати кисень лабораторним методом витіснення повітря
2 атомів Оксигену
каталізатор - речовина, що не вступає в реакцію, не впливає на склад
продуктів, але значно пришвидшує перебіг реакції
ніж, наприклад, карбон (С)

14. Послідовність дій Спостереження Висновок
і 2 з
Етап 1. Складання приладу для добування кисню
Збираю прилад для добу­
вання газу (мал. 7) і пере­
віряю його на герметич­
ність. Для цього в склянку
наливаю воду, занурюю в
неї кінець газовідвідної
трубки і зігріваю пробірку
рукою (мал. 8)
^ 1
Через кілька секунд
із трубки починають
виходити у воду
бульбашки
р :
При нагріванні об’єм газу
{зростає, зменшується).
Виділення із трубки
повітря означає,
що пробірка, пробка
і газовідвідна трубка
з’єднані між собою
герметично1
. Утворення
бульбашок вказує на
(високу, незначну)
розчинність у воді
Мал. 7. Прилад для
добування газу
Мал. 8. Перевірка приладу
на герметичність азоту N.. і кисню
Етап 2. Добування і збирання кисню
Відокремлюю від
пробірки газовідвідну
трубку (з пробкою)
і наливаю у пробірку
(до 1/4— 1/3 її об’єму)
розчин гідроген
пероксиду.
За допомогою шпателя
добавляю в рідину
невелику кількість
порошку манган(І/)
оксиду. Одразу закриваю
пробірку пробкою
з газовідвідною трубкою,
Розчин гідроген
пеооксиду
(вказати
наявність кольору або
його відсутність), а поро­
шок манган(І/) оксиду має
колір.
У пробірці з розчином
гідроген пероксиду
Каталізатсю
(формула) прискорює
оеакиію
(бурхливо, повільно)
виділяється газ
(розкладу, сполучення)
гідроген пероксиду
1
Якщо повітря з трубки не виділяється, слід роз’єднати частини приладу, а потім знову
з’єднати їх. Можна замінити пробірку або пробку з газовідвідною трубкою на інші — більшого
чи меншого розміру.
19
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
повітря
зростає
незначну
повітря
безбарвний
чорний
бурхливо
кисень
розкладу

15. Закінчення
1 2 3
ставлю в штатив, а кінець
трубки опускаю майже
до дна1в іншу пробірку
(мал. 9)
•
Мал. 9. Добування кисню
Етап 3. Виявлення кисню
Запалюю спиртівку (сухе
пальне). Підпалюю від
полум’я довгу дерев’яну
скіпку і, злегка
пригасивши її, підношу
до отвору пробірки.
Після завершення
експерименту гашу
скіпку, розбираю прилад
і виливаю рідину із нього
в спеціальну посудину
Жевріюча скіпка біля
отвору пробірки яскраво
спалахує
Спалахування скіпки
свідчить про те, що
пробірка вщерть
заповнена
(назва газу). Зібраний газ
має такі фізичні
властивості (вказати,
забарвлений чи
безбарвний, важчий чи
легший за повітря тощо):
Рівняння реакції:
Не — оеакиія (сполучення, розкладу)
1
Якщо кінець газовідвідної трубки буде всередині посудини або в її верхній частині, то
деяка кількість кисню змішається з повітрям, і зібраний газ не буде чистим.
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
киснем
безбарвний газ,
важчий за повітря
сполучення
(жевріюча скібка - С (карбон)

16. Загальний висновок
Запитання
1. Що відбуватиметься із жевріючою скіпкою, якщо пробірка частково
заповнена киснем?
Відповідь: __________________________________________________________________
2. Як можна видалити зібраний кисень із пробірки?
Відповідь: __________________________________________________________________
3. Завдяки яким властивостям кисню його можна зібрати кожним способом,
зображеним на малюнку 10?
Відповідь:_____________________
Мал. 10. Збирання кисню: а — витисненням води;
б — витисненням повітря
4. Домішки яких речовин можуть бути в кисні, зібраному: а) витисненням
повітря; б) витисненням води?
Відповідь:__________________________________________________________________
21
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
Лабораторний метод виділення кисню, грунтується на реакціях розкладу
речовин, часто під дією каталізаторів - прискорювачів реакції, які не
впливають на продукт. Кисень - безбарвний газ, який важчий за повітря,
тому виштовує його з пробірки, куди опущена газовідвідна трубка. Саме
активне спалахування скібки, а не її жевріння свідчить про високу
концентрацію кисню у пробіці.
вона продовжувала жевріти(тліти) й далі
Спалити його, (тліюча скібка), утвориться продукти реакції
горіння (сполучення, якшо вступає в реакцію Карбон -С).
Методом витіснення води, або пові
тря. Маса кисню - 32. Води -18, а
середня маса повітря - 29 (умовних
одиниць. Тому кисень є важчим,
і витісняє дані речовини з посудин.
А) вуглекислий газ(але його мало, тому він не впливатиме на
горіння), можуть бути різні домішки в повітрі(оксиди
нітрогену, тощо, що є важчими за кисень, але їх концентрація
дуже мала.
Б) вуглекислий газ, який добре розчинений у воді і є важчим за
кисень

17. ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДИ
1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин.
Опис спостережень. Формулювання висновків
Вам видано три пробірки, в яких містяться калійна селітра1, графіт і
поліетилен2. У вашому розпорядженні є склянка з водою (або промивалка),
порожня склянка (або пробірка), скляна паличка.
Визначте фізичні властивості кожної речовини і заповніть таблицю:
~ Р е ч о в и н а
Фізичні властивості -------------____
Селітра Графіт Поліетилен
Агрегатний стан за звичайних умов
Колір
Характер часточок (кристалики,
дрібні кусочки довільної форми,
порошок)
Наявність металевого блиску
Розчинність у воді
Речовина важча чи легша за воду
(густина речовини більше чи менше
1 г/см3
)
За якою властивістю (властивостями) можна відрізнити кожну речовину від
двох інших?
Назвіть властивості, подібні для двох речовин, трьох речовин.
Мінеральне добриво.
2
Учитель може замінити графіт на мідні або залізні ошурки, а поліетилен — на інший
полімер.
22
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
твердий твердий твердий
безбарвна темно-сірий безбарвний
кристалики шматки
довільної
форми
жирний на
дотик, жорсткий
не має є не має
висока нерозчинний нерозчинний
важча за
воду
легший
за воду
важчий
за воду
Графіт - за кольором, за наявністю металічного блиску. Селітру - за
розчинністю у воді, за характером кристаликів. Поліетилен - за
густиною(якщо графіт і селітра тонуть, то поліетилен - ні).
Для всіх 3 речовин спіьний агрегатний стан за н.у.
Селітра і поліетилен - безбарвні речовини, не мають металічного блиску.
Графіт і поліетилен характеризуються тим, що нерозчинні у воді, на відміну
від селітри. Поліетилен - має меншу густину ніж вода, а от селітра і графіт -
більшу.

18. 2. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин
Вам видано такі речовини:
варіант І — цукор, крейда (кальцій карбонат), графіт, мідь;
варіантіІ — крохмаль, алюміній, сірка, кухонна сіль (натрій хлорид).
Речовини містяться в склянках з етикетками.
Уважно розгляньте речовини, зверніть увагу на їхні назви. Виявіть серед
речовин прості (метали, неметали) і складні речовини, а також органічні та
неорганічні.
Внесіть у таблицю назву кожної речовини і вкажіть її тип, записавши у
відповідному стовпчику з н а к «+»:
Назва
речовини
Проста речовина Складна
речовина
Органічна
речовина
Неорганічна
речовина
метал неметал
3. Проведення хімічних реакцій
Вам видано розчини кальцинованої соди і фенолфталеїну. Чи мають вони
забарвлення?
Налийте в пробірку 1 мл розчину соди і добавте 1— 2 краплі розчину
фенолфталеїну. Що спостерігаєте?
Налийте в дві пробірки по 1 мл розчину соди. В одну пробірку добавте 1 мл
розбавленої нітратної кислоти, а в другу — 1 мл розчину мідного купоросу. Що
відбувається в кожній пробірці?
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
цукор
крейда
графіт
мідь
+
+
+
+
+
+
+
+
крохмаль
алюміній
сірка
сіль
(ЗВЕРНИ УВАГУ НА КОЛІР, У ТАБЛ. ОБИДВА
ВАРІАНТИ)
+
+
+
+
+
+
+
+
Ні, не мають
Спостерігається поява малинового кольору
1)
(у першому випадку спостерігається виділення газу)
2) Na2CO3(надлишок) + CuSO4(по каплям) + H2O = Cu(OH)2 + Na2SO4 + CO2
(утворюється осад блакитного кольору та вуглекислий газ)

19. 4. Виготовлення водних розчинів
із заданими масовими частками розчинених речовин
Варіант І. Приготувати 40 г водного розчину сечовини1з масовою часткою
цієї речовини 0,05.
Варіант II. Приготувати із 2 г сечовини водний розчин із масовою часткою
цієї речовини 4 %.
1. Перед виконанням досліду здійсніть відповідні розрахунки.
Дано:
т ( ___
г{____ = 0,0.
_ ?
— ?
Розв'язання
1. Обчисліть м асу. (розчиненої речовини,
розчину), скориставшись формулою для
М>(_ -) =
т і _)
т і
; т і
2. Знайдіть масу води:
т(Н20)=
3. Обчисліть об'єм води, враховуючи, що р(Н20) = 1 г/мл:
.(Н20) _
Відповідь: т(_
ЦН20) =
Ц Н 20) = =
_) = _ г, Ц Н 20) = _
_ мл (варіант І
_(Н2
0)
мл (варіант І);
2. Результати обчислень разом із вихідними даними запишіть у таблицю:
Варіант т(р-ну), г ИР- Р-) т(р . р.), г т(води), г У(води), мл
3. Зважте на терезах г сечовини і внесіть її в хімічну склянку.
4. Наберіть у мірний циліндр розрахований об’єм води, перелийте в посудину
із сечовиною і перемішуйте суміш до повного розчинення речовини.
1
Сечовина — азотне добриво.
24
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
сечовини
масової частки
сечов.
р.р
р-ну
р.р W x m(р-ну)
р-ну 40
сечов. 5
m(води)
m(сечовини)
0,05 x 40= 2 грам
сечовини
40 - 2 = 38 грам води
38 г / 1 г/мл=38 мл
сечов 2 38
2 грам сечовини розчинити у 48 мл(г) води
48
40
50
0,05
0,04
2
2
38
48
38
48
2
знаходження
р.р.

20. 5. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами
Вам видано розбавлені розчини натрій гідроксиду і нітратної кислоти,
розчини індикаторів — лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу, а також
універсальні індикаторні папірці. Яке забарвлення має розчин кожного
індикатора, індикаторний папірець?
Налийте у три пробірки по 1 мл розчину лугу. У будь-якій пробірці змочіть
скляну паличку розчином лугу і доторкніться нею до універсального
індикаторного папірця. Якого кольору набуває папірець?
Тепер з ’ясуйте, як змінюється забарвлення інших індикаторів у розчині лугу.
Для цього в одну пробірку із цим розчином добавте 1— 2 краплі розчину лакмусу,
у другу — стільки ж крапель розчину фенолфталеїну, а в третю — метилоранжу.
Що спостерігаєте?
У три інші пробірки налийте по 1 мл розчину кислоти і проведіть експеримент,
аналогічний щойно описаному.
Насамкінець нанесіть краплю води на універсальний індикаторний папірець
за допомогою скляної палички. Чи змінилося його забарвлення? (так, ні).
Результати спостережень запишіть у таблицю:
Рідина Забарвлення індикатора
універсального фенолфталеїну метилоранжу лакмусу
Вода
Розчин лугу
Розчин
кислоти
Зіставте забарвлення кожного індикатора в розчинах лугу і кислоти.
Яким індикатором не можна виявити кислоту?
25
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
лакмус - фіолетовий, фенолфталеїн - безбарвний, метило оранжевий -
оранжевого кольорів. Індикаторний папірець - жовто-зеленуватого кольору.
фіолетовий
лакмус=синій колір
фенолфталеїн=малиновий колір
метилоранжевий=жовтий колір
лакмус=червоний колір
фенолфталеїн=безбарвний
метилоранжевий= рожевий колір
жовто-зелене
синьо-фіолетовий
червоно-жовтий
безбарвний
малиновий
безбарвний
оранжевий
жовтий
рожевий
фіолетовий
синій
червоний
фенолфталеїном

21. ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
1. Взаємодія харчової соди з лимонною кислотою,
соком квашеної капусти, кефіром
1. Приготуйте невеликі кількості водних розчинів лимонної кислоти і харчової
соди. Злийте разом частини обох розчинів в окрему склянку. Що відбувається?
До залишку розчину лимонної кислоти добавте трохи порошку соди, а до
залишку розчину соди — трохи кристаликів лимонної кислоти. Які ефекти
спостерігаєте — такі самі, що й при зливанні розчинів, чи інші?
2. Налийте в одну маленьку склянку трохи соку квашеної капусти, а в іншу —
нежирного кефіру або сироватки. В обидві склянки добавте по 1/4 чайної ложки
харчової соди. Що спостерігаєте?
2. Виготовлення водного розчину кухонної солі
Для засолювання огірків, помідорів, грибів використовують водний розчин
кухонної солі. Для огірків готують розчин із масовою часткою солі від 6 до 8 %,
для помідорів і грибів — від 5 до 6 %. Щоб набути необхідного досвіду, приготуйте
один із розчинів з такими масовими частками солі:
а) 6,5 %, використавши 1 л води; б) 7,5 %, використавши 0,5 л води.
Обчисліть масу солі, яку розчинятимете у воді.
26
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
утворення бульбашок - вуглексислого газу
так, такі самі (тільки меш інтенсивно)
Мала інтенсивність виділення бульбашок вуглекислого газу. Це пояснюється
тим, що кефір і сік пасути мають у складі молочну кислоту.
А) 1000 х 0,065 = 65 грам солі Б) 500 х 0,075=37, 5 грам солі
(грубі обрахунки)
більш
точний
обрахунок

22. Зважте розраховану масу солі і висипте її в посудину достатньої місткості.
Якщо вдома немає терезів, на яких можна зважувати з точністю до 1 г, то
відбирайте певні порції солі столовою або чайною ложкою. Столова ложка
вміщує приблизно ЗО г крупнокристалічної солі (якщо її набрати «з гіркою»), а
чайна — 10 г. Визначте, скільки ложок (столових, чайних) солі ви візьмете, і
зробіть нижче відповідний запис:
а — ________________________________________________________________________
б — ________________________________________________________________________
Виготовте розчин. Об’єм води виміряйте літровою або півлітровою банкою;
заповнюйте її до початку звужування циліндричної форми банки.
3. Очищення води
Вам відомо, що природна вода містить розчинені речовини. Деякі з них під час
кип’ятіння води розкладаються з утворенням нерозчинних сполук, що осідають на
дно посудини, а іноді й вкривають її стінки. Суміш таких речовин називають
накипом. Очистити воду від накипу можна відстоюванням або фільтруванням.
Налийте у посудину невелику кількість водопровідної, річкової або
колодязної води, прокип’ятіть її, потім розподіліть по двох склянках і залиште
охолоджуватися. Зафіксуйте утворення часточок накипу та їхній колір:
В одній склянці залиште воду з накипом на деякий час для відстоювання. Коли
часточки накипу осядуть на дно склянки, обережно злийте воду в іншу посудину.
Другу порцію води очистіть від накипу фільтруванням. Для цього використайте
господарчу лійку, в яку вставте жмуток вати1 (він слугуватиме фільтром).
Спостерігайте, як прозора рідина стікатиме в посудину, а накип залишиться на ваті.
Виконайте також дослід, який імітує процес очищення води в побутовому
фільтрі. Налийте у дві невеликі склянки води. Добавте в одну склянку краплю
розчину брильянтового зеленого, або зеленки, а в другу — краплю йодної
настоянки. Перемішайте вміст обох склянок і помістіть у кожну 1— 2 пігулки
активованого вугілля (його можна придбати в аптеці; цю речовину
використовують у багатьох побутових фільтрах). Що спостерігаєте?
Яка речовина швидше поглинається активованим вугіллям — брильянтовий
зелений чи йод?
1
3амість вати можна використати марлю, склавши її в кілька разів.
27
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
дві столових і 1 чайну
1 столову і 1 чайну
накип світло-коричневого кольору на стінках
вугілля активно адсорбує забарвлену воду (точніше зеленку або йод).
розчин йоду

23. НА ДОЗВІЛЛІ
1. Властивості деяких речовин
Напишіть на окремих папірцях назви речовин: кухонна сіль «Екстра», цукрова
пудра, крохмаль. Насипте на кожний папірець по кілька грамів відповідної речовини.
Дослідіть фізичні властивості речовин. Зазначте характер часточок (потріть
кожну речовину пальцями і виявіть, наскільки дрібними є часточки), колір
речовин, їх агрегатний стан тощо. Випробуйте речовини на смак (із речовинами,
які є в хімічній лабораторії, це робити категорично заборонено). З ’ясуйте, чи
розчиняються речовини у воді.
Занотуйте результати спостережень і випробувань у таблицю:
Речовина
Фізичні
властивості
Кухонна сіль
«Екстра»
Цукрова
пудра
Крохмаль
Агрегатний стан за звичайних умов
Колір
Характер часточок
Смак
Наявність металевого блиску
Розчинність у воді
Речовина важча чи легша за воду
(густина речовини більше чи менше
1 г/см3
)
Як можна відрізнити кожну речовину від інших?
2. «Виготовляємо» молекули
За графічними формулами можна виготовляти моделі
молекул (мал. 11). Найзручнішим матеріалом для цього є
пластилін. Із нього роблять кульки-атоми (для атомів різних
елементів використовую ть пластилін різного кольору).
Кульки з ’єднують за допомогою сірників; кожний сірник
замінює одну риску в графічній формулі молекули.
Виготовте моделі молекул Н2, 02, Н20 (має кутову
форму), Г>Жз (має форму піраміди з атомом Нітрогену у
вершині), С02(атоми розміщені на одній лінії).
Мал. 11. Модель
молекули метану СН4
28
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
твердий твердий твердий
білий білий білий
кристалики порошок порошок
солоний солодкий без смаку
немає немає немає
висока висока мала
важча
за воду
важчий
за воду
Сіль і цукор - по смаку. Крохмаль без смаку - але він нерозчинний у
холодній воді, а сіль та цукрова пудра - розчинні.
важчий
за воду

24. 3. Зміна кольору під час хімічної реакції
У дві невеликі склянки налийте трохи води і в кожну добавте 1— 2 краплі
спиртового розчину брильянтового зеленого (його побутова назва — «зеленка»).
У першу склянку добавте кілька крапель водного розчину амоніаку
(нашатирного спирту), у другу — 1— 2 мл розчину лимонної кислоти. Чи змінився
колір рідини у склянках? Якщо так, то як саме?
4. Каталітична дія речовин, які містяться в овочах,
на розклад гідроген пероксиду
Перевірте, чи містяться в овочах речовини, що здатні, як і манган(І/) оксид,
прискорювати реакцію розкладу гідроген пероксиду.
Підготуйте невеликі шматочки свіжих овочів (картоплі, моркви, буряка, чорної
редьки, кореня селери тощо). Нанесіть на кожний шматочок по 2— 3 краплі розчину
гідроген пероксиду (цей розчин можна придбати в аптеці). Що спостерігаєте?
На якому зразку (зразках) кисень виділяється найбільш інтенсивно?
Проведіть такий самий експеримент із відвареними шматочками овочів. Чи
спостерігаєте виділення га з у ________________________________ (назва, формула)?
Якщо ні, то чому, на вашу думку, отримано інший результат?
5. Гасіння полум’я
На дно склянки насипте чайну ложку харчової соди і добавте 2— 3 столові
ложки оцту. Одразу починається реакція з бурхливим виділенням вуглекислого
газу. Після того як вона закінчиться (через 2— 3 хв.), запаліть закріплений на
дротині сірник і повільно опускайте у склянку. Що спостерігаєте?
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
освітлення зеленки-, а значить цими речовинами можна видаляти плями
зеленки з одягу і шкіри.
Забарвлення змінюється - овочі буріють, коричневіють - все завдяки
пігментам овочевого соку (хінонам, гідрохінонам), який окиснюється та
ферментів клітин овочів (пероксидази, каталази) - які спричиняють
утворенню СО2.
Корені селери
вуглекислого
Ферменти - білкові сполуки, після варки денатурують, втрачають свою
функцію. Тому каталази і пероксидази не можуть функціонувати
його затухання. Вуглекислий газ не підтримує горіння

25. 6. Індикатори в рослинах
Приготування розчинів забарвлених речовин, які містяться в рослинах
У вашому розпорядженні — висушені забарвлені пелюстки квітів і по кілька
різних ягід.
Приготуйте відвари кожної рослини. Для цього візьміть термостійку скляну
або емальовану посудину, помістіть у неї пелюстки квітів або ягоди, долийте
невелику кількість води і прокип’ятіть суміш протягом кількох хвилин. Після
охолодження проведіть фільтрування кожної рідини.
Вивченнядії різних речовин на виготовлені розчини
Налийте по 20— ЗО мл кожної рідини у дві склянки. До однієї порції добав­
те невеликий о б ’єм розчину кальцинованої соди, а до іншої —
10 крапель лимонного соку (у ньому міститься лимонна кислота) або трохи сто­
лового оцту (розчин оцтової кислоти). Які виготовлені вами рідини змінюють
забарвлення як у розчині кислоти, так і в розчині лугу (він утворюється внас­
лідок реакції соди з водою), а які — лише в одному із них (якому)?
Аналогічні експерименти можна провести із соками столового буряка,
червонокачанної капусти, відварами висушених забарвлених квітів, а також
рідинами, отриманими після заварювання зеленого і чорного чаю, каркаде
(суданської троянди).
Запишіть у таблицю забарвлення рослинних розчинів у кожній склянці і
висновки про те, які з них є природними індикаторами:
Назва розчину Забарвлення розчину
природного індикатора
Висновок
без сторонньої
речовини
за наявності
кальцинованої
соди
за наявності
Відвар
Сік
Чай
зо
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
оцту
картоплі
морквяний
чорний
лимонно-
жовтий
не змінилось каламутно-
жовтий
помаранчевий не змінилось часткове знебарвле
ння
коричнево-жовтий коричневий світло-коричневий
сік цибулі
фіолетової
світло-фіолетовий калумутний
знебарвлення
РОЖЕВИЙ
поганий кандидат
на роль індикатору
Відмінний
кандидат на роль
природнього
індикатору
поганий
кандидат на
роль
індикатору
капусти білокачанної, ягоди бузини і вишні - змінюють обидва (луг і
кислота) колір. ягоди смородини, калини - лише у лужному (між кислим і
нейтральним майже нема різниці)

26. Виявлення лугів і кислоту деяких рідинах
Використовуючи один із природних індикаторів, дослідіть розчини цукру,
кухонної солі, господарського мила, прального порошку, а також сироватку,
слабко забарвлені фруктові соки на наявність у них лугів або кислот.
Результати експерименту занесіть до таблиці:
Досліджувана
рідина
Забарвлення
природного індикатора
( ............................................ )
в рідині
Висновок
щодо наявності лугу
або кислоти в рідині
зі
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
w
w
w
.
4
b
o
o
k
.
o
r
g
розчин цукру
кухонної солі
мила
прального порошку
сироватка молочна
оцет
виноградний сік
темно червоний
темно червоний
зелений
зелений
червоний
слабо-червоний
нейтральне
нейтральне
лужне
лужне
кисле
кисле