79...

1. Пошуковий реквієм "У нашій пам’яті вони назавжди
залишились!»
Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до
Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати
гідними громадянами України.
Оформленя. Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України з чорною
стрічкою, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…»,
список прізвищ героїв з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям
слава», стіл - експозиція, на столі вишитий рушник, ікона Божої Матері,
свічки, квіти з патріотичними стрічками, обпалені шини, виставка художніх
робіт дітей та поетична збірка віршів — сучасників рідного краю про
Майдан. (Звучить «Молитва за Україну», діти запалюють свічки для надпису
«Героям Слава»).
Вчитель. Вітаю усіх вас , хто сьогодні разом з нами зібрались для того щоб у
котрий раз згадати в нашій пам'яті про Героїв Майдану , Небесну сотню, –
українців, які загинули у лютому 2014 в Києві на Майдані, вулицях
Грушевського та Інститутській. Загинули в лютому 2014 року за честь, за
волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину.
Для нас «Майдан – це храм, це Відродження» і тому сьогоднішній
пошуковий реквієм – це своєрідне дослідження сторінок памяті про
Революцію гідності про Небесну сотню. Сьогодні ми зібралися тут, щоб в
скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких
було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.
І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали
каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий
гріх!»
Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна
для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей.
Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів. “Україно, ну що ж

2. ти за мати? Чи я долю твою не осяг, що ти здатна синів убивати, і
підносить убитих на стяг?”
Україна. Сторіччями здригався мій народ
Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,
І мову як духовний ополот
Втирали в бруд прямісінько у душах.
Шевченко вмер. І Лесі вже нема.
Є незалежність. Є уже свобода.
І все одно ще темно від примар.
І все одно щось гірко труїть воду.
Вчитель. Так гірко ти плачеш, Україно, а разом з тобою плаче увесь
український народ!
Україна. В вогні та диму страдають мої міста. Мене понищено, спалено. А
найбільше серце обливається кров’ю за сотні моїх дочок і синів, які загинули
від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від
крові та сліз матерів,сестер,побратимів.«Небесна Сотня»…Юнаки,батьки...
Їх імена мені ніколи не забути –
Вони ж за мене полягли,
Так як і ті, що захищали Крути.
Щемить у грудях, і душа болить
За долю мого рідного народу.

3. Але у серці іскра ще горить,
І не втрачаю віру у свободу.
1 учень. Ти плач,Україно,гіркими сльозами…
Сльозами за тих,хто плакать не встиг…
Як мати,що плаче за тими синами,
Тепер,що героями зватимуть їх.
Вони ж бо не знали,в яку то годину
Настане холодний їх зоряний час.
Вони ж бо тримали в руках Україну,
Героями стали навіки для нас.
Ти плач,Україно,молися до Неба.
Бо хто,як не Ти,оплачеш сиріт?
Вони не вмирають,бо кажуть:”Так треба.”
У наших руках Україна і світ!
Вчитель. Історичне державотворення нашої України сповнене трагічними
сторінками : Голодомор 1932-33рр, битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми
стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни. За три місяці
Україна прожила цілу історичну епоху. Смерть Героїв Небесної сотні і
загибель усіх учасників революції Гідності є подвигом в ім'я України і
українського народу, гідним наслідування і вшанування.
Вчитель. На сьогоднішній меморіальний реквієм ми вели підготовку у
пошукових групах «Істориків», «Музеєзнавців», «Кіноматографів»,
«Репортерів», «Журналістів — літераторів», кожна з яких, намагалась
підготувати власний матеріал про Небесну сотню у наших душах і серцях.
Запрошую до розмови наших істориків. Отож, перегорнемо історичні
передумови подій Майдану: Виступ«Істориків».
1 учень.22 листопада 2013 року заява влади призупинити підготовку до
підписання угоди про Євроінтеграцію сколихнула народ України. По містах
почали збиратися студентські протестні акції.
Спохмурніла земля, коли звістка прийшла.
Як із вибором нас обдурили:
Знахабнілі чини, що свавіллям жили,
Курс в ЄС на «тайожний» змінили.

4. Ми з протестом пішли, хто ж тоді, як не ми,
Нас в столиці зібралось немало.
І здригнувся Майдан, похитнувся весь клан, Революція слово сказала.
2 учень.Під час таких закликів 30 листопада у Києві на Майдан вийшли
сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї
акції. Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані
цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. Десятки
протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції і у
важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до
сьогодні.
3 учень. Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та
побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан
Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки
злочинної влади.
4 учень. Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників
зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня
влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ
застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети,
бронетранспортери і вогнепальну зброю.
3учень.Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях
Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у
Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.
4 учень. Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за
бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час,
коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш
вільною людиною і житимеш у вільній державі.
1 учень. Ми ж не злякаймось! Гордо і сміло
Стяг піднесемо за правеє діло,
Стяг боротьби за свободу народу,
Щоб панували скрізь воля та згода!
На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з
усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі
сцени лунали молитви, патріотичні пісні.
2 учень. Проти мирних мітингувальників кинули Внутрішні
війська,спецпідрозділ «Беркут» , на дахах будинків розмістили

5. снайперів,завозили проплачених «тітутшок». В один день тисячі мирних
людей стали солдатами свого народу.
3 учень. Вони йшли голіруч проти озброєних вишколених беркутівців. А у
них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі.
Бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби, декого розстрілювали
впритул, захоплювали і добивали поранених.
2 учень.Здравствуй, мальчик за серым
щитом,
Выполняющий мерзкий приказ!
Как же ты пожалеешь потом,
Что сегодня стреляешь в нас!
Ты кого защищаешь, сынок?
Тех, кто дал поглодать тебе кость?
Ну, зачем? Почему? Как ты мог?
Ты ведь в этой стране не гость!
Кучу денег притащишь домой,
Год не будешь вставать с дивана!
Только помни, на деньгах - кровь!
Кровь Сережёньки Нигояна!
Когда будешь лететь в Шарм – эль –
Шейх,
Отдыхать после братоубийства,
За тобой потянется шлейф -
То проклятья за Юру Вербицкого!
Когда будешь лететь назад
И тащить шмотья чемоданы,
Не забудь, что это - глаза,
Те, что выбили на Майдане!
Когда будешь сыну и дочке
Покупать игрушки и велик,
Не забудь - это печень и почки,
Что отбили у вас в райотделе!
А когда квартиру получишь,
Голяком в теплой ванне ляг.
Вспомни парня, которого мучил
На морозе ваш толстый хряк!
Мальчик-мальчик… погоны
померкнут,
Деньги кончатся… жизнь продлится!
И короткого слова «Беркут»
Ты до гроба будешь стыдиться!
Вірш"Здравствуй, мальчик за серым
щитом" написала сценаристі
поетеса Татьяна Малахова.
2 учень. Проти внутрішніх військ мітингувальники «відповіли» камінням,
бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами, та «коктейлями
Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були тільки саморобні
дерев’яні щити, дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів

6. та палаючі автомобільні шини і їдкий дим, що густою хмарою оповив серце
України – Київ..
5 учень. Палає Київ у вогні,
горять сталеві БТРи
там на межі-передовій,
народ боронять волонтери.
Палають шини і серця,
ніхто не хоче помирати,
Перед екраном матері
і там, і там їхні солдати..
Там у шоломі зі щитом,
стоїть з Франківщини хлопчина,
з червоним на грудях хрестом,
поранених несе дівчина.
Стоїть із Харкова Андрій,
Сашко тримає оборону,
він тут вже 48 днів,
як сам приїхав з Краснодону.
Ось знову хвиля йде атак,
усе змітають водомети,
морозно трошки: «-2»,
горять позаду вже намети…
Всіх щільно взяли у кільце, здається
ОСЬ (!)наш дух зламають
Та хтось із права затягнув,
народний гімн усі співають.
Тримати крепко треба щит,
бо там позаду наші діти,
батьки стоять і матері,
нема куди нам відступити.
Лунає вибух поруч десь,
то світло-шумова граната
це «Беркут» мило передав,
нам подарунок від Ґаранта.
І ще учора ти і я ,
були звичайні активісти.
А вже сьогодні, всі ми тут:
БАНДФОРМУВАННЯ-ТЕРОРИСТИ.
По ліву сторону, під щит,
знову граната залітає,
і мій колега «екстреміст»,
на неї стрімко так, лягає!
Та, що ж ти робиш брате мій?!
Знімаю з нього «балаклаву»,
лице криваве, очі, біль…
Дівочі коси розгортаю…
Та, що ж це люди за війна?
Де бій приймають ненависний,
ті хто міцний бронежилет,
вибрав сьогодні, ніж намисто.
Хто замість плаття, мов на бал,
вже надіває «балаклави»

7. і так хоробро за щитом,
стоїть під натиском навали?
Ви й досі кажете, що ми,
стоїм тут всі за якісь гроші?
А може й в морзі хлопчаки,
лежать за гроші теж хороші?
А може й це мале дівча,
якому вже добу не спиться,
стоїть бо радісно їй жить,
під панським катом і молиться?
Вчитель. Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та
бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти,
вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти.
Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна
Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс
збудувати нову демократичну правову державу.
Учень.Безсмертні душі вбитих і
закатованих відійшли у небеса, але
вони вічно житимуть в народній
пам’яті, бо «Герої не вмирають!»
і мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам,
синам;
Вони загинули за нас зимою
Віддали все що було в їхньому житті
І ринули у небо сотнею святою
Боронити звідти нас від ворогів
у темне небо по руках в відкритих
трунах

8. до світу кращого крізь сльози матерів,
не буде прощення убивцям й нам не
буде,
коли непомщеними лишаться всі ті,
хто так любив, хто не дістався правди,
оступившись на півкроці, горять
серця, палають вільні душі, зійшла
зоря, гряде нове життя, герої не
вмирають, кличуть нас на барикади, і
хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
витає дух нескореної волі,
гримлять щити, молитви і пісні,
рядами рівними між нас ідуть герої,
усі, хто голову поклав в ці темні дні.
З очей мільйонів – сльози потекли;
Серця мільйонів – болем
умивались… .
Серця ж Героїв битись не могли,
І очі їхні вже не відкривались.
На небі спокій їх чекає вже;
І Вічна Пам`ять на землі настала.
За них ми Богу молимось лише,
Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!
Вчитель. А зараз запрошую до розмови групи «Кіноматографів» режисера
документального фільму Вікторії.Віта, що саме надихнуло тебе на створення
власного фільму про «Небесну сотню».
Віта. Хіба можна бути байдужим до того, що бачимо навкруг?!Хіба можна
спокійно спати, коли гинуть твої ровесники,твої співвітчизники? Гинуть,бо
не байдужі! Гинуть, бо люблять рідну Землю і не хочуть допустити її
знищення. Кожен з них пішов на подвиг за нас. А тому цей маленький відео
сюжет – моя вдячність і моя пам’ять про них від нашого покоління. Згадуючи
сьогодні героїв Майдану, на спомин приходять юні гімназисти – герої Крут.

9. Вони подібні долею , бо загинули молодими, бо жили за позицією: «Якщо не
я,то хто?»
Учень. Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
1 хлопець-гімназист: "За що тебе? "Студент: "За Україну, друже мій."
1 хлопець-гімназист: Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають... Вас тепер за що?"
Студент: "Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п'єш. 1 хлопець-гімназист: І ти його вдихаєш ...
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."
Студент: "А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.
1 хлопець-гімназист: Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Більшовики готовились до бою,
Я йшов на смерть... а жити так хотів."
Студент: "Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, я теж Вкраїни - син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин."
Учень автор:... Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
" За Україну нас вбивають, брате мій.
(Додаток 1 «Небесна Сотня відео Кінематографів» .Відео Вікторії
Негоди.)
Учениця — Мати. Синочку, вже тебе нема, закрилися навіки очі твої,
Душа у вічність відійшла,
Ти так хотів добра й свободи
Й за це поклав своє життя.
А ти не гасни, нам весь час світи
Ясним вогнем, на промінь сонця схожим

10. Я вірю – ти серед святих
Перебуваєш там у Царстві Божім.
Мати. – Він пішов на Майдан і поліг за свободу.
Він цей вибір зробив, бо інакше не міг.
Розридався Дніпро і бурлить тихі води,
І червоною кров’ю розплакався сніг.
Голос із залу. Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній Сотні. Вже не тече кров
із ран Вашого сина. Не пече йому у грудях більше. Він стоїть на варті. По
праву руку від Бога. Не плачте, мамо. Дайте поплакати Україні. Дозвольте
поплакати світові. Весна вже на порозі.
Перша дитина. Не плачте, мамо! Ваш син ще прийде до Вас. Він прийде,
коли Ви спатимете, і розкаже, як любить Вас…. (Відео про події на Майдані).
Учениця. Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в
останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми
жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.
3 учень. Пливуть гроби по морю, як човни -
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.

11. Україна.Палають серця і стоїть над Грушевського чад
І стяг український під небом тремтить переможно.
А тих, хто із чорних портретів суворо мовчать,
Навіки герої, яких забувати не можна. Нехай кожен з нас торкнеться
пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай
буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества
справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» Україна запалює свічку і
передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки. )
Вчитель. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв,
які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих
згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення
власної держави на власній землі. Українські Ангели загинули за правду,
свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш
український дух є незламним, а народ – нескореним. Безумовно, жодного
з нас події, що відбувалися впродовж останніх місяців, не залишили
байдужими. Тяжкий шлях уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть
у наших серцях. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії
України.
Мешканцям Тернопільської області, котрі загинули в боротьбі з
кривавим режимом Януковича, присвоєно звання Героя України.
Відповідний Указ підписав Президент Петро Порошенко.
“За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання
конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане
служіння Українському народу, виявлені під час Революції
гідності, постановляю присвоїти звання Герой України з удостоєнням
ордена “Золота Зірка” (посмертно)”, – ідеться в Указі.
Нагадаємо, в рядах Небесної Сотні відійшли у вічність наші земляки: Назар
Войтович, Устим Голоднюк, Олександр Капінос, Василь Мойсей та Ігор
Костенко.

12. Відео (“Слова Б.Ступки.”)
Але Герої не вмирають! Вони завжди будуть в наших серцях. По країні
уже з’являються перші вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану.
Національний банк підтримав ініціативу громадськості та випустив
пам’ятну монету “Небесна сотня на варті”.
Запрошую до розмови групу «Музеєзнавців», яка зібрала цікаву
інформацію , про створення у різних куточках України кімнат – музеїв,
меморіал пам'яті , стін плачу про сучасних Героїв, а також і далеко за
межами нашої держави вшановують Героїв ХХІ століття- «Небесну сотню».
(Виступ грунтується на відео - презентації з такими фото -Додатоком 2
“Небесна сотня “Музеєзнавців””)
ФОТО 1. В Івано - Франківську з’явився перший в Україні музей Небесній
Сотні.
ФОТО 2. На Прикарпатті відкрили діаграму на тему: «Події Майдану». Її
встановлять у Музеї Небесної сотні.
ФОТО3. ФОТО3(1). ФОТО3(2). ФОТО3(4). ФОТО3(5).
У Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Герої не
вмирають»,яке було присвячено подіям зими 2013-2014 року в Україні. А
саме початку мирних мітингів у листопаді 2013 року, коли сотні українців,в
тому числі волиняни, виявили свій протест проти зміни курсу на
євроінтеграцію, проти тодішнього президента Януковича. Також в музеї було
представлено речі з Луцького майдану. Найбільш цінними експонатами є
речі з Київського Майдану(палиці, щити , умалки бруківки,протигази
шоломи убитих протестувальників.)
ФОТО4. У березні 2014 у 16-му залі Віницького обласного краєзнавчого
музею відкрили виставку «Героям слава»
ФОТО5. У селі Травневе Збаразького району відкрили музей Героя України
Войтовича Назара, наймолодшого Героя Небесної Сотні.
ФОТО 5. Також на честь Героя Небесної сотні . Устима Голоднюка відкрили
і встановили момеріальну дошку у школі ,якій він начався.
ФОТО 6. Квадратних метри-саме такою ї площа меморіального комплексу
про трагічні події на Майдані,який відкрили у смт Козова на Тернопільщині.
ФОТО6(1).Нічний вигляд дошки.
ФОТО 7. Пам’ятник Сергію Нігояну встановили в с.Березноватівка
Солоненського району , Дніпроперторвської обл..

13. ФОТО 8. У смт Чорнобаї Черкаської обл., на місці, де донедавна стояв
пам’ятник Леніну облаштували меморіал Небесній Сотні.
ФОТО 9. На Майдані встановили 5 гранітних плит, на яких вирізані імена
загиблих,їх вік на момент загибелі і рідне місто.
Фото 10. Самооборона встановила на вулиці Грушевського перший скромний
пам’ятник Небесній сотні
ФОТО11. Цей обеліск встановили у Течеві ФОТО12 Пам’ятник у центрі
Борисполя.
Вчитель. Кожного з нас Майдан не полишив осторонь від долі України і
саме сьогодні ми усвідомлюєм кожну сторінку нашої історії і кожен з нас
хоче закарбувати ці події у памяті по різному: через поетичні рядки, чи через
власні ілюстрації , пісні, листи- звернення до влади, кінофільми, збірки
поезій та видання власних. .Отож надаю слово нашим творчим особистостям.
1учень-експерт. Такого тривожного і разом з тим, героїчного року історія
нашої незалежності ще не знала. Кожен сущий громадянин відчув ціну
власної самостійності, миру та спокою у воєнні революційні лихоліття. Поки
що скалічена, вичерпана Україна - мов зруйнована хата після війни. Без
дверей. Кожен може увійти. Забрати, що хоче. І хто ж захистить її душу, її
майбутнє?... Боляче?
2 учень –експерт. Боляче. Боляче за нашу прекрасну Україну, цей
розкішний вінок з рути і барвінку, країну смутку і краси. За її мужній народ,

14. що віками боровся за своє щастя. І цим подія Майдану річницю якого ми
пригадали на минуломі тижні мій малюнок
3учень –експерт.
У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви – її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами – ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: “Іди, дитино,
За щастя України, бо вона – єдина”.
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
4 учень –експерт. Україна може вижити і повинна вижити і, насамперед,
завдяки її культурі. Бо це - єдиний посланець душі України, її людська і
творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові,
залишається з нами і залишиться після нас.Про події майдану мої власні
поетичні рядки.
ГЕРОЯМ МАЙДАНУ
Вік, що судився, не прожитий,
І зірки не відкриті тобою,
Ти вийшов честь відстояти,
А на тебе направили зброю.
Там, де шини палали і скати,
Ти казав правдиві слова:
"Треба волю і силу мати,
Щоб Вкраїна вічно жила!"
Вибухи, шум і крики,
Все навколо розбито вщент,
Де ж ваші накази щирі,
Пане наш, презедент?
Йди сміливо, впевненим кроком,
Проповідуй свободу і мрій.
Ми отримаємо нагороду ,
І не зрадимо ваших надій!
Пішов ти тихенько з дому,
Не сказавши, ні слова, мамі,
І ось, раптом, дзвінок, голос сина:
"Мамо, я стою на Майдані!"
Чи то сльози, чи відчай.. не знає,
Мама тихо скаже тобі:
"Сину, нехай Бог тебе захищає,
Й повертайся додому скоріш."
Ти всміхнешся, і щиро скажеш:
"Рідна моя, точно знай:
Скоро замок брехні поляже,
І встане з колін рідний край!"
Але знаємо всі, що немає,
Справедливості в нашій країні,
Смерть найкращих собі забирає..
І панує тут, на руїні..
Скільки буде тривати безлад?!
Підлість, продажність, нещирість.
Ми ж хочемо, просто, щастя..
Просто жити хочемо, в мирі.

15. Так з'єднаємо ж наші надії!
Світлі голови і почуття,
Не забудем нещасні події,
Що забрали героїв з життя.
Вони були живими мішенями,
З кров'ю гарячою в серцях.
Вони йшли, з пустими кишенями,
Й не врятувалися від атак.
Повмирали..молоді і беззахисні,
Проте, з честю! І назавжди,
В нашій пам'яті залишаються
Воїнами світла і доброти!
Сотнею світлих ангелів,
В небеса вони піднялись,
Що ти робиш, світе шалений?!
Глянь, що коїться, схаменись!
А вони не оглянуться навідь,
І зробили вже все, що змогли.
Вічним прикладом нам вони будуть,-
Ось такі в України сини! (автор —
Вишневська Ірина -учениця 10 класу).
Утверджуймо Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця - навіки, до
нескінченності , - на Радість Світам!
1учень-експерт. Майданівці не були героями. Вони були звичайними
людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас
віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.
Пісня «Білі лебеді».
2 учень-експерт. Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою та
рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та
тиранією. Історія повторюється. Важко тій країні, яка не має своєї історії;
важко тому народові, хто її забуває Історія страшна і кривава, історія
трагічна і непідвладна людському суду.
Вчитель. Відлуння подій Майдану є невідємною частиною сьогодення. Яким
зараз є ті місця де загинули Герої Небесної Сотні - ми безпосередньо

16. поведемо репортаж- розмову від сьогоднішніх учасників цих подій – це наш
випускник , зараз студент. Постійно розповідаючи про ці події, Ігор
налаштовував свою молодшу сестру до нових роздумів про долю країни, яка
залежить саме від кожного з нас. Ми повинні все зробити для того щоб
пам'ятати і не забуватиці героїчні сторінки(Додаток 3«Відлуння Небесної
сотні»)
Вчитель. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки
синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у
2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної
душі.
Вірш «Колись приїду до
Києва..»
Колись я приїду до Києва з
сином
Колись…Як цвістимуть
каштани…
Під небом пройдемось
високим і синім
Пройдемось ошатним
Майданом...
Торкнуся,припавши на мить
на коліно
Гладкого новенького
бруку…
Він все ще гарячий!Це так неймовірно!
Давай,приклади свою руку…
- То сонце нагріло!-і в сина усмішці
Шукатиму трохи розради…
- Ні,сину,не сонце…На цьому ось місці
Горіли колись барикади…
Людей,що піднялись на ці барикади,
Ніщо не могло подолати!
Ніякої сили не було у влади
Лиш страх,брудні гроші та грати..
І люди боролись…І найсміливіші
Дивилися снайперу в дуло…
І лилася кров…Але найголовніше,-
Війни в Україні не було!
Ось там можна їх імена прочитати…
Я всіх називати не стану…
-А що там? Чому стільки квітів там,тату?

17. - Це стела героїв Майдану…
- Цікаво?... Навіщо туди позносили
Ці шини від автомобілів?
- Це замість вінків…Це тепер,ніби символ.
Це знаки для всіх зрозумілі…
Мій син промовчить і спитає останнє:
( Мов вітром холодним подуло!)
-Я все розумію…Одне лиш питання:
Чому тебе з ними не було?
Вчитель. Запрошую групу «Журналістів -експертів», які підготували
цікаву інформацію про ці літературні твори , які виданні саме зараз про
«Небесну сотню» , адже це є надзвичайно актуальним, щоб кожен присутній
тут міг доторкнутись до цих видань і відчути його внаших душах.
….Забіліли сніги забіліли сніги
заболіли…
на замерзлім асфальті-
сліди закривавлених лиць...
в душах наших дітей розривались
гранати
не в тілі
бо тіла чорна сила збивалаі кидала
ниць…
ой синочки мої
ой синочки чиїсь
лебедята…
ця кривава свобода гірка і така
непроста...
вас матусі нікого
нікого не вчили вбивати...
лиш тримати хреста…
лиш тримати хреста

18. бо навколо іуди…іуди…
для яких не вартує копійки геройство
святе...
сохранімо синів наших
чуєте
чуєте люди
помолімось за те…
помолімось покаймось не даймо себе
обдурити
різні ігрища сильних –
то зрада і єресь і гріх...
на холоднім асфальті
лежать неприкаяні діти...
не вдаваймо чужих...
ой людоньки
ой людоньки
ой лю…
гаряча кров нікого ж не зігріє…
і як скажіть я світ цей полюблю
в якому вже сплюндровано надії...
Україна.Нехай пам'ятають про наших героїв,що за волю поклали безцінне
життя,що творили історію, наше минуле,у яке вже нема вороття.Ми ще не раз
згадаємо про цю зиму. І ці події , і цей кривавий шлях.І закарбуємо у серці
"Небесну Сотню",яка тепер на небесах! Пісня «Ангели».
Вчитель. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та
згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших
земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю
воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують
та захищають кордони нашої держави – це (вчитель зачитує прізвища, і їх
фото зявляються на екрані Додаток 4 ). Розповідь про нашого воїна- мого
учня - Діму Доценка і включити запис аудіо- його слова про війну.
Учень. Війна лютує, зимно в Україні,
Побита градом матінка-земля,
Сховалося за хмари небо синє,
Впав сивий сніг на золоті поля.
А на снігу страшні криваві плями.
В жалобі ненька по своїх синах.
Вони пішли у світ, який над нами,
Десь там в безмежних, зимних
небесах.
Але минуть ці дні холодні,
Прийде весна і перемога знов!
Бо з нами Бог й Небесні сотні,
Надія, віра і свята любов!
Війна одних у стрій тісний гуртує,
Найкращих викликає на двобій.
Життя для неї нічого не вартує,
Їй байдуже хто грішний, хто святий.
А іншим в серці сіє страх і смуту,
І душі ті бере у свій полон.
Цей ворог людства має вдачу люту,
Ману наводить й вічний, зимний сон.
Але минуть ці дні холодні,
Прийде весна і перемога знов!
Бо з нами Бог й Небесні сотні,
Надія, віра і свята любов!
Січень 2015 р.(Наталія Волинець-
Іваннікова)
Вчитель. А зараз хочеться поспілкуватись з групою «Репортерів», які
збирають та занотовують, будучи літописцями сучасності, щораз нові
інтерв'ю з учасниками АТО і зараз поділяться враженнями від цих
опитувань..

19. Кореспондент.
Інтервю Іри Карпюк. Сьогодні ми не можемо бути байдужими до тих подій,
які відбуваються в нашій країні. Як діти, так і дорослі задумуються над
долею України, бо від цього залежить ї їх майбутнє. З важким болем у серці
ми усвідомлюємо наші величезні втрати, тяжко сприймаємо горе матерів й
дітей. Про страхіття війни на сході України розповідають її учасники.
Нещодавно мені довелось зустрітись з очевидцями цієї страшної війни, які
мужньо відстоюють рідну землю, боронять її від російського агресора. Їх
розповіді були вражаючі, сповнені болю і водночас оптимізму. Незважаючи
на труднощі, каліцтво і смерть, вони живуть з вірою у незалежність України.
Підтвердженням цього є моя репортерська робота – результат зустрічі з
нашими земляками – захисниками багатостраждальної України. Ми повинні
подякувати нашим героям і низько перед ними схилити голови.
Прошу вас люди не журіться,
Моліться Богу за добро землі.
Молитва – це є ліки найсильніші!
Підтримайте його прошу усі!
Бережіть себе, наші захисники! Повертайтеся живими! Слава Україні!
Вчитель. А зараз хочеться прослухати лист який наша учениця написали до
зачинщика війни, до того хто фінансує сепаратистів та найманців і хоче
зруйнувати нашу територіальну цілісність. (Лист Тані Барви -учениці 8
класу)
Лист- звернення до призедента РФ.
Я відверто можу сказати,що мій дім це Україна,що це моя рідна
українська земля,що це моя Незалежна Держава. Саме чудове слово
Україна-викликає у моєму серці гордість та подяку за свою землю,за свій
рідний дім. Але на превеликий жаль, мою країну хочуть поставити на коліна,
хочуть скорити її, хочуть розірвати на шматки, але вірний своїй державі
український народ та українські солдати не допустять її занепаду, не
допустять її розділенню. Вона одна, вона єдина,вона НЕЗАЛЕЖНА.На сході
моєї держави зараз панує люта війна,панує ворожнеча між двома великими
народами. Війна. Пекло.Зона АТО та блок-пости. Молоді хлопці.
Солдати.Наші захисники. Скільки життів марно забрав ворог-кат? Чи тобі
цього не достатньо? Чи ти страшний нелюд? Ненаситне чудовисько, ось

20. відповідь на всі запитання. Стрільба. Вибухи. Шум мін і гранат. Великі
вибухівки летять на українську землю,з метою нашого знищення. Невже
воно щось зробило? Чому страждає невинний люд? За які провини?
Безсердечнй москаль грабує мою землю,безсердечне чудовисько нищить мій
народ. А за що? Невже за віру,що над нашою головою буде світле і мирне
небо? Невже за молитов до Бога за рідних синів,чоловіків та братів? Так,за
це? Тебе це дратує,так злидне? Так знай,що це все гордість і переживання
за Україну,це почуття смутку за марну смерть солдатів,які відстоюють
вільні права Держави. В твоїй бездушні Росії люд не такий,правда ж? В
твоїй Росії,люд-це агресори,які за твоїм необдуманим наказом стріляють в
мирну і згуртовану націю. Заздриш? Мрієш про такий чесний народ?
Знай,його не буде по твоїй винні,бо ти злий кат,який не є авторитетом для
своєї російської сім*ї . Задумайся, задумайся над своїми вчинками, задумайся
і стань на місце тієї матері, яка чекає на повернення свого сина з війни.
Просто уяви як їм там. Уяви, як їм там в окопах, як там сидіти і
переживати за неньку,за дружину ,за дітей,за те що буде через хвилину.
Уявив? Надіюсь,що так. Якщо в тебе є хоч одна маленька крапля
людяності,то тебе зачепить за живе цей лист,зачепить за твою
безсоромну душу. А якщо ні,то вибачай,твоя совість загинула разом з
нашими хлопцями. Ти хочеш нас перемогти,але щоразу ми стаєм
згуртованішими і витривалішими. Злий кате,забирайся з моєї Святої землі. І
знай сміється той, хто сміється останній. І твоя поразка не за горами.
Вчитель.Темні часи пройдуть. Буде колоситися хліб. Будуть сміятися діти.
Буде жити Україна. І для нас є святим обов’язком гідно вшановувати Героїв.
Щоб ми пам’ятали – хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили! Герої не
вмирають!
Україна.Усе неможливе сьогодні перейде межу. І доля ще буде до мене і
зла, і ласкава. Але я виходжу на площу, але я кажу: Слава Україні – Героям

21. слава!
1 учень. Живи, Україно, живи для
краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
2 учень. До суду тебе не скують
ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
3 учень. Стоять, присягають тобі на
шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
В ці дні хай єднає нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна
Приймаймо цей заклик, як Божий
нака
4 учень. Усі мої сили, наснагу
високу,
Й життя я віддам до останнього
кроку,
Аби ти щаслива була, Україно
Моя Єдина Батьківщино!!!

22. Молитва
за Україну.
Помолимось за Україну…Горять
запалені свічки.
Хай линуть голосом єдиним
Молитов проплакані рядки.За руки
візьмемося міцно
Всі від Донбасу до Карпат,
В серцях надія буйно квітне,
В серцях вогні палахкотять.
Помолимось душі словами,
Сльозами упадуть дощі,
За тих,хто там стоїть щитами,
Курличуть сумно журавлі.
Хай пролуна молитва сильно
За українців,хто поліг,
Грудьми ховавши Батьківщину
Від вітру,куль життям своїм…
Хай янголи стіною стануть,Закривши
воїнів крильми,
Хай скоро світлий день настане,А поки…молимося ми учні Борщівської
школи та учні-Випускники 11 класу для нашої школи на спогад про події
Майдану подарували стенд, який присвячений Героям Небесної сотні.
Вчитель . Доля
України — в наших руках. Виховання національної свідомості нерозривно
пов'язане з розквітом добробуту народу. А тому — швидше до праці, до
великої клопіткої праці, яка починається тут, у школі. Ви дорогі діти
— майбутнє України. Тож своїми знаннями працею, здобутками підносьте
культуру, славте її! Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю,
бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його

23. мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими!
«Тільки тим історія належить, хто за неї бореться й живе»Але українська
нація – нескорена і вільна! Зараз розпочинається відлік новітньої історії
України. Небесна сотня виконала свою земну місію. Тепер наша
черга. СЛАВА УКРАЇНІ!СЛАВА ГЕРОЯМ!
УКРАЇНА – ЦЕ НА ВСЕ ЖИТТЯ!УКРАЇНА – ПОНАД УСЕ!