Літературна кавярня

1. Шегинівська загальноосвітня школа I-III ступенів
Зустріч у літературній
кав’ярні
’’ Бандерівська кава’’
Семінар заступників директорів
з виховної роботи
у Шегинівській ЗОШ I-III ступенів
8 клас
Класний керівник Саламаха Тетяна Ярославівна
01.10.2014р.

2. Літературна кав`ярня «Бандерівська кава»
«Молюсь за Україну».
Мета:
 Виховувати глибокі патріотичні почуття на кращих
прикладах мужності і звитяги,виявлених нинішніми
захисниками Батьківщини,на героїці сучасної боротьби
за незалежність і цілісність держави; причетність і
відповідальність за все,що відбувається з країною ,
вдячність тим ,хто віддав за неї життя ;
 формувати в учнів активну громадянську позицію ,
повагу, толерантність до інших народів, віру в краще
майбутнє України, усвідомлення себе українцем.
 Ознайомитися із поезіями сучасних поетів-земляків
(мостичан).
 Зустрітися із учасниками АТО, волонтером Ісанським
В.Й. (батьком учениці 8 класу).
Епіграф.
Народе мій рідний, моя Україно,
Не раз пошматоване серце твоє.
Не будеш ти більше стоять на колінах,
Бо мужність і сила ще є!
Наталя Земна
Хід заходу
Затишна кав`ярня у патріотичному дусі: на стіні портрети С. Бандери, Р.
Шухевича, прапор України, прапор УПА, вишивані серветки, горнятка глиняні,
«бандерівська кава», печиво цукерки,вази з квітами, газета «Бандерівський
регіон».
Обладнання: комп`ютер, проектор, екран, слайдові презентації, аудіо записи,
виставка книг « За Україну, за її волю»
Звучить пісня «Лентаза лентою»у виконанніучнів 8 класу.
Виходить юнак у військовій формі, касці, обгорнутий прапором України з
безсмертникамив руках. Читає вірш.
Я прийшов із піднебесся, з пекельної вирви,

3. Крізь вогонь і залізо проніс я любов
До Вкраїни, що всіх нас, як мати, зростила,
За яку я жертовно пролив своюкров.
Юні друзі, послухайте воїна-брата:
Тільки в єдності сила і міцність буття,
Тільки разом ми зможем недолю здолати,
Пам`ятайте: за це віддали ми життя.
Л. Савіцька
Слово вчителя:
Дорогі мої дорослі діти! Скоро вам іти в самостійне життя. Ви мусите стати
гідними подвигу своїх співвітчизників, ваших старших братів, батьків, які
принесли свою молодість, своє життя на вівтар боротьби за волю і єдність
України. Сьогоднішній захід ми присвячуємо «Небесній сотні», що полягла на
Майдані, піднебесним сотням, які загинули на Сході, боронячи волю,
незалежність і єдність нашої держави.
Аудіозапис фрагментупісні Наталії Май «Горить свіча».
Учні запалюють свічку.
Хвилина мовчання
Слово вчителя:
Любі гості, діти, запрошуємо вас до нашої кав`ярні на філіжанку
«Бандерівської кави», на слово щире, на бесіду мудру. Сьогоднішня розмова в
цій затишній кав`ярній – ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного
єднання «в сім`ї вольній, новій».
Щасливі ми, що народилися та живемо на такій чудовій, багатій землі. Тут
жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського,
що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі,
хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово…
Сьогодні на нашій зустрічі у літературній кав’ярні ми поведемо мову про
багатовікову історію українського народу, народу-мученика, на долю якого
було досить лиха, і про страшне сьогодення, яке ніби то не у нас, а в якомусь
страшному кіно.
Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочинається голодними
роками, наслідками епідемії, спустошливими війнами, чужоземними навалами.
З ХVстоліття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за
побудову незалежної, самостійної держави. Але шлях до незалежності був
тяжкий і тернистий.
Тут українськіюнаки

4. За Україну полягли в страшну годину.
Тут розпинали не Христа,
Тут розпинали Україну.
Так їх багато полягло
За честь, волю України,
Щоб вільно радісно жилось
На цій землі онуку й сину.
Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж
півтисячолітнє поневолення.
Поезія Оксани Романівської «Ви пробачте, сини мої». (Мостиська
поетеса) читаєМельник Уляна.
Слово вчителя:
Послухайте вірш видатного українського поета Олександра Олеся, який
написав його ще у 1931році, коли Україну гнобила більшовицька Московія.
Але і сьогодніця поезія настільки актуальна, що важко повірити.
«Пам `ятай» - читаєІсанська Ірина.
Слово вчителя:
Іде війна, гинуть люди, руйнуються міста і села. Ми відчуваємо гіркий
присмак втрат і болю. Ніхто не залишається байдужим до сьогоднішніх подій.
Наші земляки -активні у всіх сферах діяльності і не бояться висловлювати свої
судження про ситуацію в державі. І виливаються на папір тривожними рядками
поезії про справжній, вільний, козацький дух нашого народу, про те, що народ
має відстояти своюнаціональну гідність.
У нашій літературній кав`ярні прозвучать поезії наших земляків – це
відлуння на страшні події сьогодення.
Поезію мостичанки Христини Ящишин «Як страшно починається
століття» - читаєЦерковник Ігор.
Слово вчителя:
Ми пам`ятаємо наших героїв, які цієї зими боролися проти
несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. Низький
уклін «Небесній сотні». Ми серцем і душею з тими, хто й у ці дні боронить
нашу свободу на сході України, пам`ятаємо тих ,хто віддав життя задля
щасливого майбутнього.
Звучить пісня«Мальви» у виконанні ансамблю дівчат.
Слово вчителя:

5. Йосифа Шевчика в нашому районі знають, як справжнього патріота. Його
збірки поезій захоплюють. Ось книжечка його віршів видана нещодавно
(показую обкладинку) Послухайте його поезію «Статус» у виконанні Жемелко
Надії.
Слово вчителя:
Вчитель нашої школи Є. С. Параска небайдужа до того, що відбувається у
державі. Пише вірші і про Майдан і про «Небесну сотню», і про наших героїв
на сході. Її поезію «Головномутерористові світу» - читає Качмар Соломія.
Слово вчителя:
Наш сільський бібліотекар – людина творча, ініціативна, любить
досліджувати, творити. У неї цікаві вірші про Генія, Пророка, Апостола правди
Т. Г. Шевченка,про Майдан,про теперішню війну. Прошу, Тамаро Іванівно.
Поезія «Війна».
Слово вчителя:
Сьогодні все затьмарює наша спільна біда – тривають бої, кожен день наших
земляків відправляємо на Схід. Сьогодні у нас в гостях наші патріоти, які
побували у зоні бойових дій на Сході і повернулися живими після боїв з
російськими регулярними військами і терористами. Це справжні захисники
Вітчизни, мужні українські військові, які незважаючи на великий ризик, внесли
своюлепту (свій вклад) у прискорення перемоги.
Просимо до слова учасників АТО – військових нашого прикордонного
загону:
Демонстрація слайдів.’’На варті’’ (без звуку)
Слово - подяка учня:
Ми вдячні вам ,що відстоюєте право України бути гордою державою.
Прийміть на згадку про нашу зустріч буклети та книгу
Т.Саламахи,Т.Гринишин’’Шегині :село на кордоні’’ і наші обереги.
Даруємо вам пісню «Українськийсолдат» - у виконанні Жемелко Надії.
Демонстраціяслайдів
До слова запрошуємо місцевого підприємця, волонтера Ісанського
В.Й.(батька ученицінашого класу):
Слово учениці:
Дякуємо вам за вашу працю, передайте листи, малюнки нашим воїнам-героям в
зоні АТО.
Слово вчителя:
Звучить поезія«Армія з народом» - у виконанні Мелешко Марії.
Слово вчителя:

6. Пенсіонер колишній директор школи с. Малі Мокряни пише вірші давно…
Багато з них друкуються у районній газеті « Наш край».
«Перемога буде за нами» читаєКопеняк Володимир.
Поезія «Меніна серціболяче».
Звучить пісня «Воскресла Вкраїна» слова Сергія Каліщука, музика
Олександра Каліщука.
Учениця Філь Олена прочитає поезію Лілії Медлак із Мокрян. Це молитва
«Пречиста Діво».
Поезію читаєКозловська Вікторія(. На фоні презентації « Моя Україна»).
Слово вчителя:
Діти – майбутнє нашої держави. Тож своїми знаннями , працею, здобутками
збагачуйте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю
і незалежність України, шануйте свій народ і нашу мову солов`їну.
Ми повинні працювати на совість. Бо настали такі часи, коли це особливо
важливо. Треба чесно віддавати Батьківщині всі свої зусилля, якщо ми хочемо
жити добре.
Ми -єдина Країна! Незважаючи на усі негаразди, ми прагнемо одного –
спокою, миру, чистого блакитного неба над головою.
Встала мати Україна, сонце засвітило,
Пробудилась народна, незнищенна сила.
Сотніліт нас розпинали, та не побороли,
Бо не вмерла Україна і не вмре ніколи.
Слава тобі, Україно, невмируща слава,
Хай славиться твоя воля і твоя держава.
Коли Вкраїни гімн велично
На честь державипролунає,
То відчуваєш,як заклично
У серцігордість виростає.
Так, ще не вмерла Україна,
Хоча кати того бажали.
Державна воля наша сильна-
Про це світові сказали!
Складаєм обітницю сестрам, братам
І найвірнішому щирому другу –
Ми не дозволим ніколи катам
Чинити безкарно над краєм наругу.
Не будем рабами до волі байдужими,
А будем опороюнашій країні.
Ми виростем чесними, добрими,дужими –
І станем на захист країни – краси.

7. Складаєм обітницю нені – Вкраїні,
Що будемо щиро її ми любити ,
Що силу всю, розум і вміння
Ми завжди готовідля неї віддати.
Слово вчителя:
Наша зустріч добігає кінця. Але я вірю, що любов до України житиме у вас
вічно! Це – наша країна.
На цьомунашу літературну кав`ярню зачиняємо, але ненадовго.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

8. Ви пробачте,синимої
Сталая тутпередВами – Україна-мати
І не знаю, як я маю розмову почати.
Всі на мене нападають,хочуть задусити
Нове ім’яхочутьдати,хочутьподілити.
Без оголошеннявійни,штурмуютьзі сходу
Змушеная помічпроситиу свого народу.
Цюбіль,горе мусим з Вами разом пережити,
Аби діти,внукимогли добре й мирно жити.
Вічнаслава Вам – Герої, сотні із Майдану!
Що ви змогли повалититакоготирана!
Скількивас вже полягло,вбоях за свободу,
Ви від Бога отримаєте внебі нагороду.
Землюнашуукраїнськуви кров’юполили.
Ворогуми не здамося – в нас є досить сили.
Довелосядорук зброюсинам моїм взяти,
Багато хтовже не зможе вернутисьдохати.
Ви пробачте,матері,діточки,дружини,
Якщо, може,ще хтось з Ваших у боюзагине.
Найдорожче,що Бог дав, я у Вас забрала,
Лише назву «Ви - Герої» зараз я Вам дала.
ПатріотиУкраїни,Ви мужньо тримайтесь
Перемогабуде за вами – усі проце знайте.
Дипломати,генерализзаходудо сходу
Задумайтесь!Бо вся влада у руках народу.
Усім нашимолігархамі їхнімродинам
Скоротаки кінецьприйде – встала Україна,
А народи України– це великасила,
Україна буде жити – не вмре Україна.

9. Пам’ятай
КолиУкраїна за правожиття
З катами боролась,жилаі вмирала,
І ждала, хотілалише співчуття,
Європамовчала.
КолиУкраїна в нерівнійборьбі
Вся сходила кров’юі слізьми стікала
І дружної помочі здала собі,
Європамовчала.
КолиУкраїна в залізнімярмі
Робилана пана і в ранах орала,
Коливорушилисьі скелі німі,
Європамовчала.
Коли Україна криваві жнива
Зібравшидля ката,сама умирала:
І з голодунавітьзгубиласлова,
Європамовчала.
КолиУкраїна життя прокляла
І ціламогилоюстала,
Як сльози котилисьі в демоназла,
Європамовчала.

10. Як страшно, сину, починається століття
Як страшно,сину,починаєтьсястоліття –
Тебе забрали,сину, на війну.
Ти бачив стогін,крики і жахіття
І знівеченудолюне одну.
Скількиразівторкаласьсмертьплеча
І серце обіймалачорнатуга?
Сльозакотилася з очей,
Колив труні тбачив свого друга.
Скількиразівти читав молитов,
Щоб повернутисявсвою родину,
Порігпереступитизнові знов.
І я молиласьза тебе,сину.
Ти повернувсядодому,як герой,
Бо ти боровся,вигризав свободу,
І воював за рідний свійнарод.
Прийми своє життяяк нагороду.
На рідну землявдерласявійна–
Навкруг руїна – обгоріле віття,
І знівеченадоляне ода.
Як страшно,сину, починаєтьсястоліття.

11. Головномутерористові світу
Чого руйнуєшнаші землі,
Вбиваєшдочок і синів?
Ти, Путіне,невсемогущий,
А терористі кат з катів.
Ти втопишся у людськійкрові,
У сльозах наших матерів.
Твої гріхиє непрощенні.
Бо душудемонупродав.
Поплічниківвсіх,президенте,
Теж Божий суд не омине.
Мільярди,що пливутьрікою,
Вже не врятуютьїх й тебе
А ті,що нині аплодують,
Співаютьоди і пісні,
Будутьтебе ще розпинати
Не на хресті,ана Кремлі.
Твоя країна розпадеться,
Як пірамідадоміно.
Народ прозріє,озирнеться
І скаже: «Царнаш бувлайно» !
Державанаша переможе,
Розправитькрилаі піде
В сім’юнародів європейських
Де людська цінністьпонадвсе.

12. «Статус»
Живуть же народиумирі і в добрі,
А ми все у «статусі» на своїйземлі.
І тягнемо «лямку» отувже віками:
Москаль двоголовийлітаєнад нами.
Літаєнад намиі рве наше тіло,
П’є нашукров та все йомумало!
Заганяєу«статус» українськийнарод
Та справляєкровавийсвійхоровод.
Статусом Українувінрве на шматки,
Неначе його мивже вічні раби.
Заганяв віннас «статусом» ажза Дунай,
На Кубані «статусом» робив віннам рай,
Ставив нам в Харкові «статус» по Криму,
А тепер нам «статус» на Сході «дарує» нам зиму.
Невже за той«статус» вмираливони,
Найкращі відважні Українисини,
Невже мизабудем обвуглені їхні тіла,
Що палила їх «градом» ворожа Москва,
Невже мизабудемо, як в степубез води,
Обгорілі укрові вмираливони?
Хто підпише той«статус» – помре без вогню,
Бо народ не віддасть на поталуволю свою!
Українськийнарод не рабі не кінь –
Ворожійнавалі вінзробить «Амінь»!
Хоч вік мійне той– старийя вже дід,
Та підувоюватиз москалямина Схід,
Бо там мої браття-українці живуть.
По-ляшківськи, виламипроложуїм путь!
А як треба вмиратиза Неньку – помру!
Не буду, не буду терпітимосковськуорду!
Нехайті слова живіть, як небесна заграва
Слава Україні! Героям Слава!

13. Перемогабуде за нами!
Славетнаукраїнськаземля,
Дорога,рідна,розмаю!
Тебе знову плюндрує ненаситнаорда,
Без тебе життяне уявляю.
Славетнаукраїнськаземля,
Ти змушенау вогні і ранах стогнати.
І знову политакров’юсинів,
Котрі поклялисятебе захищати.
Бо духукозацькогоніхтоне здолав.
Прагненнядо волі у не забрати.
Нове поколінняГосподьнампослав –
На смерть стоятьвідважні солдати.
Тож вище головуукраїнці мої!
Перемогабуде за нами!
І більше ніхтоне посміє Українуділить,
Ціліснабуде вона– квітучадержава.

14. Пречиста Діво
ПречистаДіво,гляньна нас, -
До Тебе прибігаєм,
Бо ворог нищитьнаш народ,
Добраніде немає.
Коли в Успінні Ти прийшла
До ЦарстваСина Свого,
Ти всім надіюпринесла
Хранительковідзлого.
Народе грішний,пригадай –
Колись ПокровМарії,
Від стріл татарських заховав–
Не втратьмой ми надії!
Свята Маріє,день і ніч
Ми будемТя просити,
Щоб наших воїнів усіх,
Ти встиглазаступити.
Почує нас небесах
ПречистаДіва-Мати
І в боротьбі за ріднийкрай
Нам буде помагати.

15. Війна
Війна– жахливе слово.
І значенняйого страшне.
Навіює тривогузнову й знову
І спокоюусім нам не дає.
Невже сьогодні в XXI столітті
Усе це трапилосьу нас?
Щоб з автоматомбратна брата
Заради кого?Не за нас!
Народе мій, опам’ятайся!
Не требабільше намгріхів.
Ми хочемжитив вільнімкраї
Й прощатинаших ворогів.

16. Армія з народом! (пісня)
Воїни Вкраїни, згуртуймось,браття,
Ми – гордість і надія, Україними сини.
Не будемобайдужі,роз браттяі багаття,
Ганьби від тої чорної,гарячої війни.
Традиції століттяі заповідь нащадкам:
Свободу і майбутнє,країнуборони.
Життя нам не зламати,нам бойовимпорядком
Дітейі ріднуненькупотрібнозахистить.
Арміяз народом,народом Ураїни,
Арміяз народом,присягаютьвсі війська.
Арміяз народом своєї Батьківщини,
Армія– це доля і сім’я захисника.
Бог кожномународу дві волюі свободу,
У кожного народує своя свята земля,
А нашомународунемає переводу,
Бо за козацькувроду,пліч-о-плічтиі я.
Ми розгорнемопрапорі станемодо строю,
За честь і за державу – обов’язокслужить.
Нам не потрібнослави,хаймир панує з нами,
А Бог оберігає,всіх насблагословить.

17. На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша,найкращакраїна,
Яка піднялася,
мов Фенкіс,з руїн,
БезсмертнамояУкраїна.
Ти з давніх віківнепокірнабула
І волю свою борониланевпинно.
Нарешті збулося– її здобула
Звитяжна моя Україна.
На земля твої неозорих степів
Живе працьовитаі чесна людина,
Хвилюєтьсяколосомстиглих хлібів
Моя золотаУкраїна.
В садах і дібровах вечірні часи
Чарує нас піснядзвінка солов’їна,
І чутиспівочі дівчатголоси, -
Пісеннамоя Україна.
Теперще не легкоживеться тобі,
Є в тому,мабуть,особливапричина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламнамоя Ураїна.
Квітуй,мов калина,над плесамивод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільнийнарод,
Прекраснамоя Україно!