SP
Uploaded bySvinka Pepa
1,033 views

6 e r_u

111

Embed presentation

Download to read offline
1 / 274
2 / 274
3 / 274
4 / 274
5 / 274
6 / 274
7 / 274
8 / 274
9 / 274
10 / 274
11 / 274
12 / 274
13 / 274
14 / 274
15 / 274
16 / 274
17 / 274
18 / 274
19 / 274
20 / 274
21 / 274
22 / 274
23 / 274
24 / 274
25 / 274
26 / 274
27 / 274
28 / 274
29 / 274
30 / 274
31 / 274
32 / 274
33 / 274
34 / 274
35 / 274
36 / 274
37 / 274
38 / 274
39 / 274
40 / 274
41 / 274
42 / 274
43 / 274
44 / 274
45 / 274
46 / 274
47 / 274
48 / 274
49 / 274
50 / 274
51 / 274
52 / 274
53 / 274
54 / 274
55 / 274
56 / 274
57 / 274
58 / 274
59 / 274
60 / 274
61 / 274
62 / 274
63 / 274
64 / 274
65 / 274
66 / 274
67 / 274
68 / 274
69 / 274
70 / 274
71 / 274
72 / 274
73 / 274
74 / 274
75 / 274
76 / 274
77 / 274
78 / 274
79 / 274
80 / 274
81 / 274
82 / 274
83 / 274
84 / 274
85 / 274
86 / 274
87 / 274
88 / 274
89 / 274
90 / 274
91 / 274
92 / 274
93 / 274
94 / 274
95 / 274
96 / 274
97 / 274
98 / 274
99 / 274
100 / 274
101 / 274
102 / 274
103 / 274
104 / 274
105 / 274
106 / 274
107 / 274
108 / 274
109 / 274
110 / 274
111 / 274
112 / 274
113 / 274
114 / 274
115 / 274
116 / 274
117 / 274
118 / 274
119 / 274
120 / 274
121 / 274
122 / 274
123 / 274
124 / 274
125 / 274
126 / 274
127 / 274
128 / 274
129 / 274
130 / 274
131 / 274
132 / 274
133 / 274
134 / 274
135 / 274
136 / 274
137 / 274
138 / 274
139 / 274
140 / 274
141 / 274
142 / 274
143 / 274
144 / 274
145 / 274
146 / 274
147 / 274
148 / 274
149 / 274
150 / 274
151 / 274
152 / 274
153 / 274
154 / 274
155 / 274
156 / 274
157 / 274
158 / 274
159 / 274
160 / 274
161 / 274
162 / 274
163 / 274
164 / 274
165 / 274
166 / 274
167 / 274
168 / 274
169 / 274
170 / 274
171 / 274
172 / 274
173 / 274
174 / 274
175 / 274
176 / 274
177 / 274
178 / 274
179 / 274
180 / 274
181 / 274
182 / 274
183 / 274
184 / 274
185 / 274
186 / 274
187 / 274
188 / 274
189 / 274
190 / 274
191 / 274
192 / 274
193 / 274
194 / 274
195 / 274
196 / 274
197 / 274
198 / 274
199 / 274
200 / 274
201 / 274
202 / 274
203 / 274
204 / 274
205 / 274
206 / 274
207 / 274
208 / 274
209 / 274
210 / 274
211 / 274
212 / 274
213 / 274
214 / 274
215 / 274
216 / 274
217 / 274
218 / 274
219 / 274
220 / 274
221 / 274
222 / 274
223 / 274
224 / 274
225 / 274
226 / 274
227 / 274
228 / 274
229 / 274
230 / 274
231 / 274
232 / 274
233 / 274
234 / 274
235 / 274
236 / 274
237 / 274
238 / 274
239 / 274
240 / 274
241 / 274
242 / 274
243 / 274
244 / 274
245 / 274
246 / 274
247 / 274
248 / 274
249 / 274
250 / 274
251 / 274
252 / 274
253 / 274
254 / 274
255 / 274
256 / 274
257 / 274
258 / 274
259 / 274
260 / 274
261 / 274
262 / 274
263 / 274
264 / 274
265 / 274
266 / 274
267 / 274
268 / 274
269 / 274
270 / 274
271 / 274
272 / 274
273 / 274
274 / 274
6 клас6 клас
2 УДК 008+372.8 (073) ББК 87.7я721 Р 93 Серія «Майстер-клас» Рижова Т. В. Р 93 Етика. 6 клас: Розробки уроків / Т. В. Рижова. — Х.: Вид-во «Ранок», 2010. — 272 с. — (Майстер-клас). ISBN 978-966-672-991-3 У пропонованому методичному посібнику представлено авторські розробки уро- ків для 6 класу загальноосвітніх шкіл. Видання базується на чинній навчальній про- грамі з етики для 6 класу 12-річної школи з використанням підручника О. Дани- левської, О. Пометун «Етика. 6 клас» і робочого зошита О. Данилевської «Етика. 6 клас». Майже всі уроки посібника є інтегрованими й активно використовують на- вчальний матеріал із курсів інших гуманітарних предметів: історії, літератури, му- зичного й образотворчого мистецтв. . УДК 008+372.8 (073) ББК 87.7я721 © Т. В. Рижова, 2009 ISBN 978-966-672-991-3 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2010 Навчальне видання Серія «Майстер-клас» Рижова Тетяна Володимирівна Код О10421У. Підписано до друку 28.10.2009. Формат 60×84/16. Папір друкарський. Гарнітура Петербург. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 17. ТОВ Видавництво «Ранок». Свідоцтво ДК № 3322 від 26.11.2008. 61071 Харків, вул. Кібальчича, 27, к. 135. Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: office@ranok.kharkov.ua Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67. З питань реалізації: (057) 712-91-44, 712-90-87. E-mail: commerce@ranok.kharkov.ua «Книга поштою»: (057) 717-74-55. E-mail: pochta@ranok.kharkov.ua www.ranok.com.ua Етика 6 клас Розробки уроків
3 Передмова Є багато родів освіти й розвитку, і кожен із них важливий сам по собі, але вище над ни- ми має стояти освіта етична. В. Бєлінський Розвиток України як сучасної демократичної держави повинен ґрун- туватися на формуванні в дітей і молоді високоморальних якостей, висо- кого рівня культури, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси. Саме тому особлива увага в державній національній програмі «Освіта: Україна ХХІ століття», Концепції художньо-естетичного виховання в за- гальноосвітніх установах і державних освітніх стандартах приділяється особистості, її індивідуальності, духовності й моральності, здатності до творчості й удосконалення навколишнього світу. На сьогодні програма «Освіта: Україна ХХІ століття» головною метою національного вихо- вання молоді визначає формування особистісних рис юного громадяни- на України: національної свідомості, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної куль- тури,  — а також розвиток індивідуальних здібностей, таланту дитини. Значення морально-етичного виховання дітей сьогодні особливо ак- туальне. Це пояснюється тенденцією втрати молодим поколінням мо- ральних орієнтирів, що спостерігається останнім часом і виявляється в інфантильності, зростаючій агресивності, бездуховності. Дефіцит мо- ральних цінностей і зневажання моральних норм — це одна з першочер- гових проблем, з якими потрібно боротися нинішнім педагогам. «Основною метою шкільного курсу «Етика» є створення умов для формування моральних цінностей та орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня», — читаємо в пояснювальній за- писці до навчальної програми «Етика» для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа). Саме етика здатна допомогти дитині розі- братися в природі моральних цінностей, які лежать в основі духовнос- ті й культури особистості, зрозуміти етичну основу й норми людсько- го спілкування. У цьому полягає виховна роль навчального предмета. Урок етики передбачає діалогічну взаємодію педагога і дітей, спільні міркування, пошук відповіді або рішення, у процесі якого народжуються
4 оцінні судження. На уроках учитель використовує інтерактивні техно- логії навчання; актуальними є також бесіда, тестування, моделювання й  розв’язання психологічних ситуацій, виконання творчих пізнаваль- них завдань, аналіз художніх текстів і т. ін. Значна роль у формуванні моральної особистості належить мистецтву. Мистецтво покликане впли- вати на людські почуття. Тому на уроках етики необхідно використову- вати твори літератури, музики, образотворчого мистецтва, елементи те- атральної майстерності. Пропонований вашій увазі методичний посібник представлено у ви- гляді розробок уроків етики в 6 класах загальноосвітніх шкіл. У  роз- робках використовується програмний матеріал з української і світової літератури, актуалізуються знання учнів з історії, музичного й образо­ творчого мистецтва. Майже всі уроки є інтегрованими. Цікавими є роз- робки уроків, у яких учні можуть виявити свої творчі здібності. Матеріали уроків і додатки до них обов’язково стануть у пригоді не лише вчителям етики, але й класним керівникам для проведення ви- ховних годин. Бажаємо успіхів.
5 Календарнепланування №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів ТемаI.Прагнімовершиндобра 1Навіщови- вчатиетику Відновитизнання,отри- маніучнямив5класі. Підвестиучнівдови- сновкупронеобхідність вивченняетики,позна- йомитидітейзісторією виникненняморалі;пого- воритипроте,щозначить дотримуватинорметике- тувповсякденномужитті Етика,етикет,мо- раль,моральність, звичай,традиція, вихованість Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,длячогопотрібно вивчатиетику;щозначить дотримуватисянорметике- тувповсякденномужитті; —аналізуватибуденніситуації зпозиційморалітаетикету; —даватиоцінкувласнійпо- ведінці 2Учомуцін- ністьжиття (1-агодина) Сформувативучнівуяв- ленняпроключовіпонят- тяуроку. Обґрунтувативизначаль- незначеннядуховнихпо- требнадматеріальними. Виховувативдітейпраг- неннядосамовдоскона- лення Внутрішнійсвіт, цінність,потреби (матеріальні,соці- альні,духовні),ду- ховність,духовна краса Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомупотрібно постійнопрацюватинадсо- бою,прагнутидосамовдо­ сконалення
6 №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 3Учомуцін- ністьжиття (2-агодина) Формувативучніврозу- мінняпоняття«життя», йогоунікальності,цінності, значимостідлякожного. Виховуватидбайливе ставленнядосвогожиття йжиттяіншихлюдей. Наприкладахлітератур- нихтамузичнихтворів з’ясувати,щозначитьлю- битижиття. Визначити,учомупро- являєтьсясиладухулю- дини Людськежиття; моральніцінності всучасномусвіті Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомужиттялю- дини—найвищацінність; —наводитижиттєвіприкла- дивчинківсильнихдухом людей 4Чомумо- ральніцін- ностіви- значаютьяк життєвіорі- єнтири Пояснитиучням,щотаке моральніцінності. Визначити,щотаке обов’язки,аналізуватиси- туації,пов’язанізвико- наннямобов’язків. З’ясувати,щозначитьбу- тидорослимісамостій- ним Притча,обов’язок; моральніціннос- ті;моральний обов’язок Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —визначити,щотаке обов’язки; —аналізуватижиттєвіситуа- ції,пов’язанізвиконанням обов’язків; —пояснити,щозначитьбути дорослимісамостійним Продовженнятаблиці
7 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 5Учомусила любові Навчитиучніввисловлю- вативласнісудженняпро любовякпронайвище почуття. Формувативідповідаль- не,щиреставленнядо любові. Виховуватипочуттялю- бовідоВітчизни,родини таприязнеставленнядо оточуючих Любити,самовдо­ сконалення Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —наводитиприкладирізнома- нітнихпроявівлюбові; —розповістинаосновівлас- ногодосвіду,учомумаєви- являтисялюбовдорідних; —пояснити,чомувідповідаль- ність,повага,щирість,спів- чуттяєморальнимпідґрун- тямлюбові 6Щоозначає бутиспра- ведливим Сформувативучнівуяв- ленняпросправедливість. Навчитиоцінюватиподії внавколишньомусвіті йвласномужиттізпози- ційсправедливості. Розвиватипочуттяспра- ведливості,умінняпро- тидіятинесприятливим умовам. Виховуватисправедливе ставленнядооточуючих Лестощі,лукав- ство(лицемір- ство),наклеп (обмова),святен- ництво(ханже- ство),справед- ливість,хитрість, великодушність Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —висловлюватисудженняпро важливістьпринципуспра- ведливостівповсякденно- мужитті; —аналізуватижиттєвіситу- ації; —пояснити,якпов’язаніспра- ведливістьтаправда Продовженнятаблиці
8 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 7Яквідрізни- тимораль- нийідеал відкумира Визначити,щотакеідеал. Обґрунтувативажливість самовдосконаленняякод- ногоздієвихзасобівна- ближеннядоморального ідеалу. Розвивативучнівпотре- бувсамовдосконаленні Ідеал;ідеальний; кумир,фанатизм Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —висловлюватисудженняпро важливістьсамовдоскона- лення; —відрізнятипрагненнядоіде- алувідфанатизму 8Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Прагнімо вершиндо- бра»(урок- узагаль- нення) Систематизуватизнання учнівізтеми«Прагнімо вершиндобра». Підготуватиучнівдоте- матичногооцінювання (ТО) Усіключовіпонят- тя,вивченінапо- передніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —систематизуватинабуті впроцесівивченнятеми знання; —аналізуватижиттєвіситу- ації 9Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Прагнімо вершиндо- бра» (урокТО) Перевіритирівеньзнань ізтеми Усіключовіпонят- тя,вивченінапо- передніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці
9 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів ТемаII.Бережімосвіт—довколаівсобі 10Якимиємо- ральніпра- вилавід- носинміж людиною іприродою Сформувативучнівпо- няттяпролюдинуякчас- тинуприроди. Навчатиучнівставитися доприродиУкраїниякдо національногобагатства усьогонароду Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —наприкладахпам’ятоккуль- турирізнихнародіввислов- люватисудженняпролюди- нуякчастинуприроди; —наводитиприкладивідносин людиниіприроди,оцінюва- тиїхізпозиційморалі; —дбатипроприродурідно- гокраю 11Якпов’язані довкілля іздоров’я людини Визначити,якпов’язане здоров’ялюдинизна- вколишнімсередовищем. Пояснитивзаємозв’язок фізичногойдуховного здоров’ялюдини. Формувативучнівздоро- вийспосібжиття Здоров’я;здоровий спосібжиття,шкід- ливізвички Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомупотрібнобе- регтисвоєздоров’я; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці
10 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 12Щотаке мистецтво керуватисо- бою Дативизначенняпоняття «самооцінка»;з’ясувати, щоозначає«пізнатисе- бе»,чомупотрібнокеру- ватисвоїмипочуттямий учинками;вчитисяволо- дітисобою Пізнання;самопі­ знання;самооцінка; самовдосконалення Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —даватиоб’єктивнуоцінку власнійповедінці; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 13Якуроль відіграють емоціїтапо- чуттявжит- тілюдини Визначити,щотакеемо- ції,почуття,учомусила моральнихпочуттів. Навчатиучнівкультури почуттів Емоції,почуття,мо- ральніпочуття Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,учомусиламо- ральнихпочуттів; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 14Якстати розвиненою людиною З’ясувати,якулюдину вважаютьрозвиненою,які заняттярозвиваютьлю- дину. Виховувативучнівнега- тивнеставленнядомар- ногопроведеннячасу Задатки,обдарова- ність,розвиток,зді- бність,талант Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —розповісти,якізаняття сприяютьрозвиткулюдину; —спираючисьнавласнийдо- свід,визначитиспособи,що допоможутьорганізувати змістовнедозвілля
11 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 15Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Бережімо світдовкола івсобі» (урок-уза- гальнення) Систематизуватизнання учнівізтеми«Бережімо світдовколаівсобі». ПідготуватиучнівдоТО Дозвілля,хобі,усі іншіпоняття,ви- вченінапопередніх уроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —систематизуватинабуті впроцесівивченнятеми знання; —аналізуватижиттєвіситу- ації 16Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Бережімо світ—довко- лаівсобі» (урокТО) Перевіритирівеньзнань учнівізтеми Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці ТемаIII. Спілкуймосязвідкритимисерцями 17Щоозна- чаєбути моральною людиною (1-агодина) Дативизначеннязагаль- нолюдськихцінностей. Визначити,якмораль регулюєвідносиниміж людьми.Формувативді- тейморальнуповедінку. Виховуватипотребужи- ти,дотримуючисьсу­ спільноїморалі Загальнолюдські цінності,мораль, моральніцінності, гуманізм,основні функціїморалі Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —висловлюватисудженняпро рользагальнолюдськихцін- ностейугуманізаціїжиття суспільства
12 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 18Щоозна- чаєбути моральною людиною (2-агодина) Продовжитиформуватив дітейморальнуповедінку. Виховуватипотребужи- ти,дотримуючисьсу­ спільноїморалі Скарбницямораль- ногодосвідулюд- ства Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —розповісти,уякихтворах світовоїтаукраїнськоїлі- тературизнайшливідобра- женняморальніцінності 19Щоозначає поважати інших Визначити,якпов’язані міжсобоюповагайгід- ність,якпотрібнопрояв- лятитолерантність іповагу. Виховувативучнівпова- гудосебетаінших Повага,самоповага, толерантність,не- терпимість Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомуповагадо іншихєзапорукоюприяз- нихвідносинміжлюдьми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 20Учомуви- являється милосердя Навчитиучніваналізува- тивчинкилюдей(зокре- маівласні),розрізняти внихпроявегоїзму Милосердя,спів- чуття,людяність, чуйність,альтруїзм, егоїст Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —даватиоб’єктивнуоцінку власнимучинкамтавчин- камінших 21Чомуми прагнемо віри Навчитиучніврозрізня- типоняття«духовність»і «релігійність». Розповістипроісторію виникненнярелігії. Виховувативучнівтоле- рантнеставленнядорелі- гійнихпочуттів Духовність,релігій- ний Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомувіраспри- яєвдосконаленнюлюдської душі; —ставитисятолерантнодо представниківіншихрелігій
13 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 22Чомувкож- ноїлюдини своядорога дохраму Познайомитиучнівізмо- ральнимиосновамисвіто- вихрелігій. Навчатитолерантноста- витисьдопредставників іншихконфесій. Познайомитиучнівіз правиламиповедінки вхрамі Світовірелігії,ате- їзм,конфесії,10 біблейськихзапо- відей Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —назватиосновніправила поведінкивправославній церкві 23Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Спілкуймо- сязвідкри- тимсерцем» (урок-уза- гальнення) Систематизуватизнання учнівізтеми«Спілкуй- мосязвідкритимсер- цем». ПідготуватиучнівдоТО Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —систематизуватинабуті впроцесівивченнятеми знання; —аналізуватижиттєвіситу- ації 24Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Спілкуймо- сязвідкри- тимсерцем» (урокТО) Перевіритирівеньзнань учнівізтеми Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці
14 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів ТемаIV.Будьмогромадянами 25Якоюємо- ральдемо- кратичного громадян- ськогосу­ спільства Визначити,чомулюдина єнайвищоюцінністюде- мократичногосуспільства; чомуморальгромадян- ськогосуспільстваназива- ютьгуманістичною Громадянин;гро- мадянськіпочуття, громадянськість,де- мократія,громадян- ськесуспільство,гу- маністичнамораль Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомулюдина єнайвищоюцінністюдемо- кратичногосуспільства 26Якобирає- мовласний життєвий шлях Визначитизв’язокміж свободоюлюдинитаїї моральністю. Навчатидітейшукати шляхисамореалізації. Виховувативучнівсві- домепрагненнядосамо- вдосконалення Свобода,свобода волі,свободадій, свободатворчості Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснитизв’язокміжсво- бодоюлюдинитаїїмораль- ністю; —пояснити,щоозначаєсамо- реалізуватися; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 27Якими єправа йобов’язки людини вдемокра- тичному суспільстві ПознайомитиучнівізЗа- гальноюдекларацієюправ людини,Міжнародною конвенцієюпроправади- тини. Наприкладахпроаналізу- ватиспіввідношенняправ іобов’язківгромадянина Декларація,права людини,конвенція Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —визначити,якспіввідно- сятьсяправайобов’язки громадянина; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці
15 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 28Якрозумі- ютьспра- ведливість усучасно- мудемокра- тичномусу­ спільстві Поговоритипроте,чого вимагаєвіднасрізнома- нітністьжиттявгрома- дянськомусуспільстві Справедливість, різноманітність,со- ціальнарізноманіт- ність,соціальний Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,щотакесуспільна справедливість,учомувсі людирівні; —розповісти,чоговимагаєвід людинисучаснежиттявгро- мадянськомусуспільстві 29Якароль моралі іправавде- мократично- мусуспіль- стві Визначити,якспіввідно- сятьсяморальіправо,як законрегулюєжиттягро- мадянудемократичному суспільстві Правовінорми,за- кон,рівністьлюдей передзаконом,рів- ноправність Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,щозначитьрів- ністьпередзаконом 30Щоозначає бутигрома- дяниномде- мократичної держави Розповістиучням,кого називаютьгромадянином, якіпочуттяірисивлас- тивігромадянамдемокра- тичногосуспільства. Виховувативучнівпо- чуттяпатріотизму Громадянин;грома- дянський;грома- дянськіпочуття; громадянськіякос- ті;громадянський учинок Учніможуть: —пояснитиосновніпоняття йтерміниуроку,когона- зиваютьгромадянином;які почуттяірисивластивігро- мадянамдемократичного суспільства
16 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 31Якимима- ютьбути відносини міжнаро- дамивба- гатонаці- ональній демократич- нійдержаві Визначити,учомупо- лягаєетикавідносин міжнародамивдемо- кратичномусуспіль- стві;якставитисядо культурно-національних особливостейлюдей,що живутьвУкраїні;якпро- являтиповагудонаціо- нальнихтрадицій,звичаїв іобрядівіншихнародів Багатонаціональ- надержава,нації, толерантність,не- терпимість,націо­ нальність,народ, патріотизм,фа- шизм,нацизм,шо- вінізм Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —розповісти,учомуполягає етикаставленнярізнихна- родіводиндоодноговде- мократичномусуспільстві; —проявлятиповагудонаціо- нальнихтрадицій,звичаїв іобрядівіншихнародів 32Перевірте, чогонавчи- лися,опа- новуючите- му«Будьмо громадяна- ми»(урок- узагаль- нення) Систематизуватизнання учнівізтеми«Будьмо громадянами». ПідготуватиучнівдоТО Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —систематизуватинабуті впроцесівивченнятеми знання; —аналізуватижиттєвіситу- ації
17 Закінченнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 33Перевірте, чогонавчи- лися,опа- новуючите- му«Будьмо громадяна- ми» (урокТО) Перевіритирівеньзнань учнівізтеми Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 34Ми—гро- мадяни України Поговоритизучнямипро те,якгромадяниУкраї- ниповинніставитисядо своєїдержави;щозна- читьбутигромадянином іпатріотомсьогодні;як пов’язанінашідоліздо- леюВітчизни.Виховува- тивдітяхпатріотизм Усіключовіпонят- тя,вивченіпротя- гомнавчального року Учніможуть: —відповістинапитанняпро те,якгромадяниУкраїнипо- винніставитисядосвоєїдер- жави,когоназиваютьсправж­ німгромадянином,якіриси слідвиховувативсобі
18 Розробки уроків Тема I «Прагнімо вершин добра» Словничок ключових понять Урок 1 Етика — наука про мораль. Мораль — норми і приписи поведінки у стосунках людей і в су­ спільстві. Моральний досвід народу втілений у його мові: прислів’ях, приказ- ках; казках; мистецьких творах, звичаях і традиціях; релігійних за- повідях; законах. Звичай — загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті народу; традиційно усталені правила суспільної поведінки. Традиція — звичаї, норми поведінки, що передаються від поколін- ня до покоління. Моральність — втілення приписів моралі в поведінці людей і в сто- сунках між ними. (Внутрішні духовні якості, якими керується людина у своїй пове- дінці й у ставленні до інших людей.) Вихованість — зовнішній вияв моральності, уміння добре поводи- тися. Етикет — установлений порядок поведінки де-небудь, правила по- ведінки; сукупність правил поведінки. Урок 2 Цінність — значущість для людини. Потреба — необхідність у чомусь. Матеріальні потреби — їжа, житло, одяг. Соціальні потреби — соціальний статус, авторитет, місце в суспіль- стві.
19 Духовні потреби — естетичні, пізнавальні, етичні. Духовна краса — бажання ставити духовні потреби вище від мате- ріальних. Духовність — сукупність ознак, властивих людині з розвиненим вну- трішнім психічним життям і моральністю. Внутрішній світ — усе те, що пов’язане з душею людини: почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, досвід тощо. Моральні цінності в сучасному світі — Добро, Справедливість, Ми- лосердя, Любов, Дружба. Урок 3 Людське життя — період існування людини від її народження до смерті. Етичні (моральні) цінності — моральні взірці, поняття, вимоги, при- писи, що дають людині можливість оцінювати дійсність та орієнту- ватися в ній. Урок 4 Притча — повчальна оповідь, у якій моральна настанова розкрива- ється через інакомовлення (алегорично). Моральний обов’язок — це усвідомлення своєї відповідальності за втілення в життя моральних приписів. Бути самостійним — значить нести відповідальність за своє життя й самостійно приймати рішення. Урок 5 Любити — переживати почуття прихильності до кого-небудь, чого- небудь. Самовдосконалення — цілеспрямований розвиток своїх духовних здібностей, удосконалення свого способу життя. Урок 6 Наклеп — неправдиве повідомлення з метою зганьбити когось. Лестощі — лицемірне, нещире вихваляння, підлабузництво. Лукавство, лицемірство — риса вдачі людини, чиї вчинки і слова не відповідають справжнім намірам.
20 Святенництво (ханжество, лицемірство) — удавана (несправжня) чеснота. Хитрість — якість характеру людини, яка для досягнення якої-небудь мети діє непрямим, обманним шляхом. Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлен- ня до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські стосунки, що ґрунту- ються на моральних принципах. Великодушність — якість людини з добрими, благородними почут- тями, незлопам’ятної. Урок 7 Ідеал — найвищий ступінь досконалості в чому-небудь, якого важко досягти; досконале втілення чого-небудь, досконалий зразок. Ідеальний — досконалий, зразковий, бездоганний. Кумир — предмет сліпого поклоніння. Тема І. Прагнімо вершин добра Урок 1 Тема. Навіщо вивчати етику. Мета: відновити знання, здобуті учнями в 5 класі, пригадати, що таке етика, мораль, етикет, звичай, традиція; підвес- ти учнів до висновку про необхідність вивчення етики, познайомити дітей з історією виникнення моралі; по- говорити про те, що означає дотримуватися норм ети- кету в повсякденному житті. Обладнання: підручник О. Данилевської, О. Пометун «Етика. 6 клас», на дошці, по можливості, зображення Кота Ученого, озера з трьома човнами під вітрилами; програвач, ау- діозапис «Пісеньки Червоної Шапочки» з фільму «Про Червону Шапочку» (муз. А. Рибникова, сл. Ю. Михайло- ва), пісні «Вместе весело шагать» (муз. В. Шаїнського, сл. М. Матусовського); темні окуляри.
21 Епіграф: «Моральність — основа всіх людських цінностей» (А. Ейн­штейн). Вислови: «Досягнення вищих чеснот є метою людини. У досяг- ненні їх не слід ставити собі ніяких меж» (Г. Сковорода). «Моральність учить не того, як стати щасливим, а того, як стати гідним щастя» (І. Кант). «У науці треба повторювати уроки, щоб добре пам’ятати їх; у моралі треба добре пам’ятати помилки, щоб не по- вторювати їх» (В. Ключевський). «Мораль і етика — це садові ножиці, якими ми можемо облагороджувати кущі наших пристрастей і бажань, що ростуть хаотично» (С. Клюєв). етика; мораль; звичай; традиція; моральність; вихова- ність; етикет. Тип уроку: урок-подорож. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.   II. Основна частина. Подорож дорогами країни Етика Галявина Знайомств. Доріжка Понять і Термінів. Гай Моральних настанов. Озеро Етикету. Стежина Сподівань. Брама до Країни обізнаних учнів. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
22 Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Ось ми й зустрілися знову на уроках етики, тільки ви подорослішали на цілий рік і вже маєте деякі знання. Які теми ми вивчали минулого року? («Візьмімо гарні вчинки собі за правило»; «Дослухаймося до голосу серця»; «Шануймо людей — і люди шануватимуть нас», «Будьмо ввічливими».) 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Що найбільше запам’яталося вам із курсу етики 5 класу? Що ви використовували у своїй поведінці? Розкажіть про це. Це буде ваш усний твір на тему «Як етика вплинула на моє життя?». (Учні від- повідають на запитання.) Спасибі, ви дуже цікаво розповідали, і мені приємно, що попередній навчальний рік вам запам’ятався. Як ви думаєте, навіщо потрібно ви- вчати етику? Відповісти на це питання допоможуть вислови на дошці й епіграф до уроку. Прочитайте їх і поясніть. (Пояснення дітей.) 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. У ч и т е л ь. Тема першого уроку в цьому навчальному році звучить так: «Навіщо вивчати етику». На уроці ми спробуємо відновити знання, отримані в 5 класі, пригадати, що таке етика, мораль, етикет, звичай, тра- диція; а також познайомимося з історією виникнення моралі; поговори- мо про те, навіщо дотримуватися норм етикету в повсякденному житті. II. Основна частина. Подорож дорогами країни Етики. У ч и т е л ь. Із ваших розповідей я зрозуміла, що ви не забули, чого я вас учила, і це дуже добре. А щоб перевірити ваші знання, я запрошую вас у подорож країною Етика з піснею В. Шаїнського на слова М. Ма- тусовського «Вместе весело шагать». (Діти виконують пісню.) Я просила вас узяти із собою в подорож новий підручник з етики для 6 класу. Автори цього підручника — Оксана Данилевська й Олена Пометун. Удома ви познайомитеся з тим, як працювати з підручником на уроках етики (с. 10—12).
23 А зараз подивіться на карту країни Етика в підручнику (с. 6—7). На- ша перша зупинка — галявина Знайомств. Галявина Знайомств. У ч и т е л ь. На цій галявині нас чекає всім відома вихована дівчин- ка на ім’я Червона Шапочка. Ось і вона! А співає вона пісню А. Рибни- кова на слова Ю. Михайлова з фільму «Про Червону Шапочку». (Зву- чить другий куплет.) Ч е р в о н а Ш а п о ч к а. Здрастуйте, діти! Я рада вітати вас на га- лявині Знайомств! Давайте знайомитися! Інтерактивна гра «Мікрофон». Ч е р в о н а Ш а п о ч к а . Я вам дам чарівні окуляри, надівши які, кожен із вас повинен сказати про свого сусіда по парті найкраще, пред- ставивши його мені. Діти виконують завдання. Які чудові діти в мене в гостях! Я подарую вам ці чарівні окуляри й покажу, як пройти на доріжку Понять і Термінів. Доріжка Понять і Термінів. У ч и т е л ь. Від галявини в’ється доріжка Понять і Термінів, які ви засвоїли минулого року. Там на нас чекає Олеся. О л е с я. Здрастуйте, діти! Ми з Богданом цілий рік разом із вами вивчали етику. Щоб вам пройти далі, потрібно відповісти на запитання. Формулюйте відповідь на питання своїми словами, адже найголовні- ше — передати суть. Отже, перевірте свої знання. Що таке етика? (• Наука про мораль.) Що таке мораль? (• Мораль — сукупність норм і принципів пове- дінки людей у ставленні до суспільства та інших людей; норми і правила поведінки людей у ставленні одне до одного й до сус- пільства.) Яку людину називають доброю, добросердою? (• Добросерда лю- дина — ласкава, чемна, із добрим серцем.) Яку людину називають вихованою? (• Бути вихованим — це не тільки виконувати правила етикету, але й по-доброму, з повагою ставитися до інших людей.) Який учинок називають подвигом? (• Подвиг — це дія, яка потре- бує великої сили духу, а іноді навіть і самопожертвування.)
24 Хто такий патріот? (• Патріот — той, хто любить, поважає рід- ну землю.) Що таке етикет? (• Етикет — сукупність правил поведінки в різ- них ситуаціях.) Що таке мовний етикет? (• Мовний етикет — набір формул, сло- весних штампів, призначений для певних ситуацій етикету: ві- тання, знайомства, прощання.) О л е с я. Ви чудово впоралися з випробуванням! Ця стежина вивела вас до гаю Моральних настанов. Я прощаюся з вами. Там на вас чекає Кіт Учений. До побачення! (Діти прощаються з Олесею.) Гай Моральних настанов. У ч и т е л ь. Придивіться уважно: цей старий гай заріс могутніми де- ревами. І недивно, адже кожне дерево втілює правило моралі, яке сто- літтями вироблялося людьми. Сядьте, відпочиньте. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 15 підручника текст «Коли й чому виникла мораль» і складіть план до нього. План 1) Співвідношення понять «етика» і «мораль». 2) Моральні норми оцінюють учинки людини з позицій добра і зла; втілені вони у звичаях і традиціях. 3) Моральний досвід народу втілений у його мові: прислів’ях, при- казках, казках. У ч и т е л ь. У підручнику подано визначення понять «звичай» і «тра- диція». Зараз ми повторимо їх, а вдома ви випишете у словничок їх ви- значення. Також слід записати поняття «етика», «мораль». Етика — наука про мораль. Мораль — норми і приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в суспільстві. Моральний досвід народу втілений у йо- го мові; прислів’ях, приказках, казках, витворах мистецтва (зо- крема літературних творах), а також у звичаях і традиціях; релі- гійних заповідях, законах. Звичай — загальноприйнятий порядок, правила, які здавна іс- нують у житті народу; традиційно усталені правила суспільної поведінки.
25 Традиція — звичаї, норми поведінки, які передаються від поко- ління до покоління. Моральність — втілення приписів моралі в поведінці людей і  в  стосунках між ними. (Внутрішні духовні якості, якими керу- ється людина у своїй поведінці й у ставленні до інших людей.) Вихованість — зовнішній вияв моральності, уміння добре по- водитися. Етикет — установлений порядок поведінки де-небудь, правила поведінки; сукупність правил поведінки. У ч и т е л ь. А ось і наш шановний і дуже мудрий Кіт Учений. Здрас- туйте! Роль Кота Вченого вчитель доручає артистичному учневі, який мо- же одразу, читаючи текст, зіграти її. К і т У ч е н и й. Здрастуйте, діти розумні, виховані, благородні! Зараз ми звернемося до перлин народної мудрості — прислів’їв і  приказок, з якими ви познайомилися минулого року. Ви знаєте, що в прислів’ях і приказках утілено моральний досвід народу, тобто мораль- ні правила, за якими споконвіку жили люди. Спробуйте сформулювати моральне правило, втілене в прислів’ї або приказці, яку ви отримаєте. Робота в парах. Учитель роздає учням картки, на яких написані прислів’я і приказ- ки. Діти в парах розтлумачують зміст мудрих висловів. 1. Поганий той птах, якому гніздо своє не миле. (Люби рідний край.) 2. Живи для людей, поживуть і люди для тебе. (Стався з повагою до людей.) 3. Бережи одяг знову, а здоров’я і честь — змолоду. (Честь у лю- дини одна, потрібно прожити життя так, щоб не заплямува- ти її.) 4. У всякому подвір’ї своє повір’я. (З повагою стався до звичаїв і традицій інших народів.) 5. На сусіда не кивай — за собою примічай. (Критично стався перш за все до себе). 6. Рукам волі не давай. (Будь-які конфлікти розв’язуй мирно). 7. Чи може бути тінь прямою, якщо стовбур кривий? (Як ти ста- вишся до себе і до людей, так і вони до тебе ставляться.)
26 К і т У ч е н и й. Яке ж головне, «золоте» правило моралі? (Ніколи не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш, і чини з іншими так, як хотів би, щоб учинили з тобою.) У ч и т е л ь. Я хотіла б подякувати вам, шановний Коте Вчений, за прислів’я і приказки, кожна з них — скарб народної мудрості. Удома ді- ти прочитають текст «Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку» на сторінці 16 підручника й подумають про те, чому мораль — шлях для людей до життя в мирі та злагоді. Чи не підкажете ви, як нам пройти до озера Етикету? К і т У ч е н и й. Підкажу, звичайно. А по дорозі розповім вам буваль- щину про три сита. (Кіт читає завдання 4 на с. 16 підручника.) Ось ми і прийшли. До побачення! Няв! Озеро Етикету. У ч и т е л ь. До побачення! Ой, хто це? (Богдан!) Б о г д а н. Здрастуйте! У ч и т е л ь. Богдане, вітаю. Я тебе не впізнала! Ти так за літо виріс, подорослішав! Б о г д а н. Звичайно, я все літо купаюся в цьому чудовому озері, яке називають озером Етикету. Упевнено почуватися в його кришталево чис- тих водах допоможуть усім правила етикету. Бачите три човни? Кожен ряд сідає до свого човна й називає 4—5 правил поведінки в ситуаціях, записаних на вітрилі човна. І тоді човен попливе. Ситуація 1. Ви слухаєте розповідь однокласника. 1) Виявляти пошану до того, хто говорить, виявляти свою зацікав- леність розмовою. 2) Бути стриманим і доброзичливим, не перебивати на півслові. 3) Брати до уваги присутність третьої особи. 4) Якщо співрозмовник звертається з питанням, потрібно відповіда- ти, не особливо зволікаючи, але й без поспіху. 5) Виявляти ввічливість, якщо розмову потрібно перервати. Ситуація 2. Ви прийшли до театру. 1) Проходити потрібно обличчям до тих, хто сидить, і вибачитися, оскільки вони піднімаються для того, щоб ви могли пройти. 2) Не можна їсти, пити, шарудіти обгортками під час спектаклю.
27 3) Якщо ви запізнилися, сядьте на місце біля дверей і лише в пере- рві займіть своє місце. 4) Не можна йти до кінця спектаклю. У кінці слід встати, подякува- ти акторам оплесками. Це наш обов’язок перед ними. Ситуація 3. Ви вирішили відвідати хворого товариша. 1) Обов’язково заздалегідь зателефонуйте й запитайте його батьків, чи можна відвідати їх сина або дочку. 2) Слід дізнатися, чи хоче однокласник того, щоб до нього прийшли з відвідинами, чи достатньо буде поговорити з ним по телефону. 3) Телефонна розмова з хворим товаришем не повинна бути дов- гою. 4) Доречно під час розмови сказати про те, що всі з нетерпінням че- кають його одужання, і побажати скоріше видужати. У ч и т е л ь. Ось і пропливли по озеру Етикету всі три наші човни. Це говорить про те, що ви пам’ятаєте головні правила етикету й нама- гатиметеся їх виконувати. Стежина Сподівань. У ч и т е л ь. Наша подорож наближається до завершення. Крок за кроком — і ви на стежині Сподівань. Вас бентежить те, що вона така зви- виста? Не дивуйтеся! Адже в кожного з вас — власний досвід і свої надії. Задумайтеся над тим, чого б ви хотіли навчитися на уроках етики цього року. Сформулюйте це стисло. Почніть зі слів: «Цього року від уроків етики я чекаю…» і продовжте думку. (Учні виконують завдання.) Брама до Країни обізнаних учнів. У ч и т е л ь. Стежина Сподівань привела нас до воріт, за якими по- чинається Країна обізнаних учнів. Скажіть, чим корисною виявилася для вас ця подорож? (Діти висловлюють власні думки.) III. Заключна частина. Висновки. Навіщо потрібно вивчати етику? (Я вважаю, що етику потрібно вивчати для того, щоб уміти спілкуватися з людьми, самовдосконалю- ватися, вчитися бути добрим, справедливим, милосердним, навчитися відчувати себе потрібним людям, щасливим.)
28 Учитель висловлює сподівання на те, що етика допоможе учням у ви- рішенні багатьох проблем; що вони стануть щасливішими, добрішими, милосерднішими й усі свої вчинки оцінюватимуть згідно з моральними нормами. IV. Домашнє завдання. Познайомитися з новим підручником і правилами роботи з ним (с. 10—12). Прочитати весь урок 1 підручника на тему «Навіщо вивчати ети- ку» (с. 14—18). Виконати усно завдання 1 (с. 18) та самостійно оцінити себе. Виконати завдання в робочому зошиті. (Урок 1. «Навіщо вивчати етику», с. 1—3). Урок 2 Тема. У чому цінність життя (1-а година). Мета: сформувати в учнів уявлення про ключові поняття теми; виділити головне значення духовних потреб і їх пере- вагу над матеріальними; виховувати в дітей прагнення до самовдосконалення. Обладнання: підручник, робочий зошит, підручник зарубіжної літера- тури для 6 класу. Епіграф: «Із честолюбства або почуття обов’язку не може наро- дитися нічого цінного. Цінності виникають завдяки лю- бові й відданості людям та об’єктивним реаліям цього світу» (А. Ейнштейн). Вислови: «Деякі цінності здобуваються разом із загальною куль- турою, але я думаю, що найважливіших цінностей ми вчимося тоді, коли зазираємо в глибини власної душі» (М. Клеланд). «Найцінніше в житті — це бажання й уміння творити ко- рисне» (Г. Александров). «Якщо у вас є що-небудь цінне, поділіться цією цінніс- тю з іншими. Якщо ви не можете поділитися, то цінність втрачає сенс» (В. Хелемендеріс). «Душа людини розвивається до самої смерті» (Гіппо- крат).
29 внутрішній світ; цінність; потреба; матеріальні потреби; соціальні потреби; духовні потреби; духовна краса; ду- ховність. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Цінності й потреби. 2. Що таке духовність? 3. «Душа обязана трудиться…» III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти! На минулому занятті ми з’ясували, на- віщо вивчати етику. Для чого ж нам треба її вивчати? (Етику потрібно вивчати для того, щоб уміти спілкуватися з людьми, самовдосконалюва- тися, вчитися бути добрим, справедливим, милосердним, навчитися від- чувати себе потрібним людям, щасливим.) 2. Актуалізація опорних знань. Як ми розуміємо такі терміни, як етика, мораль, звичай, традиція, моральність, вихованість, етикет? (Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Навіщо вивчати етику». 1—2. Впиши відповідні до змісту слова етика або мораль. Норми та правила поведінки, які регулюють взаємини між людьми, називають… (мораллю). Ключові поняття:
30 3—4. Розгадай кросворд. 1 м 2 е т и к 3 е т о т р 4 з и а в к л 5 в и х о в а н і с т ь ч н а 6 т р а д и ц і я й с т 7 з а п о в і д ь Науку про моральні якості людини називають… (етикою). 5—6. Сформулюй за малюнками правила етикету. А. Хлопчик повинен пропускати дівчинку вперед, входячи до класу. Б. Не можна перебивати людей, які говорять одне з одним. Якщо ж дуже потрібно звернутися, не слід бити по плечу, а, вибачившись за те, що перебиваєш, викласти проблему. 7—8. Які з поданих норм ти вважаєш застарілими? Б. Зустрічати гостей господар має в розкішному вінку із селери на голові. Г. Коли гості сідають на свої місця, їм належить подати воду, щоб вони могли вимити руки й почати їсти. 9—10. Обґрунтуй або спростуй думку англійського філософа кінця 16  — початку 17 ст. Френсиса Бекона: «Мета етики — сповнити душі внутрішньої порядності, тоді як закон не вимагає нічого, крім поряднос- ті зовнішньої». (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй ситуацію, змальовану українським письменни- ком Богданом Лепким, за поданими запитаннями. Чи відповідає змальована ситуація приписам етикету гостин- • ності? Чи відрізняються описані митцем сільські «церемонії» від сучас-• них? Чим? Що, на твою думку, зумовило встановлення саме таких етикетних• приписів? (Індивідуальні відповіді учня.)
31 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Як ви вважаєте, що таке цінність? (Діти доходять ви- сновку, що цінність — це значущість для людини. Цінності існують за- вдяки людині, без неї вони не можуть існувати.) А зараз напишіть, що для вас у житті найдорожче. (Діти пишуть, потім зачитують уголос. Досвід підказує, що більшість дітей пишуть, що найдорожче — життя людини, здоров’я своє та батьків.) Чому ви більше зрадієте — придбаному комп’ютеру чи одужанню близької людини? (Одужанню близької людини. Адже речей може бути багато, вони міняються, модифікуються, застарівають. А за близьку людину переживаєш, готовий віддати все, аби вона видужала.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку сьогодні звучить так: «Цінності в су- часному житті». На уроці ми розглянемо деякі важливі поняття та поговоримо про те, яку людину можна назвати духовно красивою; чому потрібно постій- но працювати над собою, прагнути до самовдосконалення. II. Основна частина. 1. Цінності й потреби. У ч и т е л ь. Перш за все нам слід визначити основні поняття й тер- міни уроку. Цінність — значущість для людини. Цінності бувають різними. Для декого — то дуже цінний подару- нок, зроблений близькою людиною. І не тому він цінний, що дорого коштує, а тому, що його подарувала від душі дорога або дуже шанова- на людина. Але існують ще й вічні моральні цінності. Моральні цінності в сучасному світі — Добро, Справедливість, Милосердя, Любов, Дружба. У кожної людини є потреби, їх можна поділити на матеріальні, со- ціальні та духовні. Матеріальні — це те, що необхідне для нашого тіла, а духовні — для душі. Потреба — необхідність у чомусь. Матеріальні потреби — їжа, житло, одяг.
32 Соціальні потреби — соціальний статус, авторитет, місце в су­ спільстві. Духовні потреби — естетичні, пізнавальні, етичні. Послухайте притчу. Один мудрець розмовляє з царем: — Яке світло має людина? — запитав цар. — Світло сонця, о царю! — відповів мудрець. — Коли сонце зайшло, яке світло є в людини? — Місяць служить їй за світило. — А коли зайшли і сонце, і місяць? — Вогонь служить їй світлом. —А коли зайшло сонце, зайшов місяць і згас вогонь, що служить їй світлом? — Мова служить їй світлом. Справді, володарю, людина йде туди, де чується мова, нехай навіть там не можна розпізнати і власної руки. — А коли сонце зайшло, сховався місяць, згас вогонь і змовкла мова, яке світло має людина? Що залишається людині в повному мовчанні, без мерехтливих образів речей, без слів навіть, наодинці із самим собою? Є всередині неї творче джерело життя чи вона залежить цілком від того, що її оточує, і не має опори в самій собі? Яке ж внутрішнє джерело світла живе в людині? (Духовність.) Духовність — сукупність ознак, властивих людині з розвиненим внутрішнім психічним життям і моральністю. Духовна краса — бажання духовні потреби ставити вище від матеріальних. Внутрішній світ — усе те, що пов’язане з душею людини: по- чуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, досвід. Робота з підручником. Прочитайте текст «Що таке духовна краса»• (с. 22—23). Випишіть біблійний вислів: «Не хлібом єдиним живе людина». Як• ви його розумієте? (Пояснення дітей.) Послухайте розповідь.
33 Жебрак Я проходив по вулиці. Мене зупинив жебрак, немічний старий. За- палені, слізні очі, посинілі губи, шорстке лахміття... Він простягнув до мене червону, опухлу брудну руку. Я почав ритися в себе в усіх кишенях. Ні гаманця, ні годинника, ні навіть хустки. Я нічого не взяв із собою. Трусилася слабо рука його простягнута, чекав жебрак. Я, розгублений, збентежений, міцно потиснув цю брудну, трепетну руку... — Не ображайся, брате, немає в мене нічого, брате. Жебрак підвів на мене свої запалені очі; його сині губи усміхнули- ся — і він у свою чергу зціпив мої похололі пальці. — Що ж, брате, — прошамкотів він, — і на тому спасибі. Це теж по- даяння, брате… 2. Що таке духовність? У ч и т е л ь. Звідки ж виникло слово «духовність»? («Духовний», «дух», «душа» — слова зі спільним коренем.) Чим людина, в першу чергу, відрізняється від тварин? Що потрібно• тваринам? (Їсти, спати.) Що потрібно людині окрім цього? (• Мистецтво, знання, наукові від- криття, робити світ кращим, пошана інших людей.) У ч и т е л ь. Християнська релігія вказує нам на те, що людина скла- дається з душі й тіла: тіло смертне, душа вічна. Але ще в давні часи лю- ди вважали, що і в рослин, тварин також є душа. Звідси йде віра в духів і душу — анімалізм (апіmа — душа). Дух, на відміну від душі, вважався самостійним, не пов’язаним із тілом предметом або явищем природи; він міг лише тимчасово вселятися в який-небудь матеріальний предмет. Де- які вчені вважають навіть, що віра в «душі» з’явилася раніше, ніж віра в  «духів». Стародавні люди всю природу вважали одухотвореною. Це знайшло віддзеркалення в обрядах і традиціях. Так, американські індіанці ірокези вірили в те, що навіть трава має душу. Часто одухотворялися дерева. У деяких племен перш ніж зруба- ти дерево, пили його сік, вважаючи, що тоді душа дерева не помстить- ся їм. Тим більше, стародавні люди вірили в існування душі у тварин. Так, кайани острова Калімантан не вбивали спійманого крокодила, а зв’язували його й чекали, поки він помре своєю смертю (тоді його ду- ша не буде небезпечною). Індіанці Північної Америки після того як уби- ли ведмедя, просили в нього вибачення, вставляли йому в пащу трубку,
34 викурювали разом із ним, при цьому всіма діями стверджували, що зро- били це випадково. Душа людини, за уявленнями наших пращурів, може бути в різних частинах людського тіла: у крові (у пораненого з кров’ю витікає й душа); в очах, у волоссі. Не дозволялося будити сплячу людину, оскільки під час сну душа покидає тіло, і, якщо різко розбудити людину, вона може не знайти його. Також у давнину люди вірили в переселення душ, особливо родичів. Можна багато цікавого розповідати про вірування в душі та духів. Але я хочу, щоб ви зрозуміли, що духовне цінується вище від матеріаль- ного. Саме про ту людину, яка ставить духовне вище за матеріальне, ми говоримо як про духовно красиву. Перевагу духовного над матеріальним доводить і наступний уривок із поеми Є. Євтушенка «Мама і нейтронна бомба». У цьому уривку по- ет описує наслідки вибуху нейтронної бомби (тобто виду бомби, який знищує все живе). На целехоньких улицах Будут лежат целехонькие часы С застегнутыми браслетами и ремешками, Еще сохраняющими форму исчезнувших рук, Осыпавшиеся с пальцев обручальные кольца, Опавшие с женских мочек Бирюзовые и другие сережки, И только целехонькие пустые перчатки будут сжимать Целехонькие баранки целехоньких автомобилей. [6]. Скажіть, чи є сенс у житті «речей», коли немає людини? (Речі самі по собі нічого не варті. Вони мають цінність, оскільки потрібні людині. Без людей увесь матеріальний світ не має ніякого сенсу.) 3. «Душа обязана трудиться…» Але для того щоб бути духовно багатою, людина повинна постійно працювати над собою, самовдосконалюватися. Це доводить відомий вірш поета М. Заболоцького «Не позволяй ду- ше лениться». Подумайте над основною думкою цього вірша. Поясніть вислови, які бачите на дошці. (Пояснення дітей.) III. Заключна частина. Висновки. Що таке цінність?•
35 Чи може бути цінністю для певної людини річ, яка абсолютно не• має цінності для інших людей? Що таке потреби?• Які види потреб ви знаєте?• Що таке «духовність», «внутрішній світ»?• Яку людину ми називаємо духовно красивою?• IV. Домашнє завдання. Прочитати в підручнику із зарубіжної літератури уривок з оповіда- ння Джека Лондона «Любов до життя». Виписати цитати, які підтверджують назву оповідання. Виконати завдання 4, 5 підручника на (с. 21—22). Виписати зі с. 22 прислів’я, які виконують роль моральних наста- нов, пояснити їх. Урок 3 Тема. У чому цінність життя (2-а година). Мета: формувати усвідомлене розуміння ключових понять те- ми; виховувати бережливе ставлення до свого життя і життя інших людей; на прикладах із літератури, музич- ного мистецтва з’ясувати, що означає «любити життя»; у чому виявляється сила духу людини. Обладнання: підручник; робочий зошит; аудіозапис «Симфонія № 5. Тема Долі» Л. ван Бетховена; підручник із зарубіжної літе- ратури для 6 класу; зошит; малюнок людського серця. Епіграф: «У чому сенс життя? Служити іншим і робити добро» (Аристотель). Вислови: «Живи для всіх. Не думай про себе. І жереб блисне твій, як вища нагорода» (Абу Муїн Насир Хосров, таджи­цький і перський поет, філософ, релігійний діяч). «У важких умовах людина не безпорадна — усе вирішу- ють її духовні якості та етична позиція» (Дж. Лондон). «Життєвий шлях людини означає безперервне долан- ня не тільки зовнішніх перешкод, а й старіючих форм своєї власної свідомості, щоб відродитися на вищому щаблі. Це шлях людини до зрілості» (Р. Роллан).
36 «Життю вір, адже воно вчить краще за всякі книги» (Й. Гете). «Жити — значить робити речі, а не набувати їх» (Арис- тотель). людське життя; моральні цінності в сучасному світі. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. II. Основна частина. 1. Чому життя людини — найбільша цінність у сучасному світі? 2. Навіщо ми живемо? 3. У чому виявляється сила духу людини? III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про цінності в житті людини. Від чого залежить наше уявлення про цін- ності? (Від нашого духовного рівня.) Послухайте казку народу суахілі. Жив собі один чоловік, він був сліпим від народження. Але одного разу сталося диво: очі його раптом відкрилися. І сталося так, що перед ним у ту хвилину став осел. Сліпий устиг побачити тільки того осла й більше нічого. Очі його знов закрилися. Одного разу проходив мимо чоловік і сказав, що хтось побудував собі красивий будинок. А сліпий запитав: — Такий же красивий, як осел? Ключові поняття:
37 Іншим разом хтось сказав: — Я бачив у морі великий корабель. І сліпий знову запитав: — Великий, як осел? І так було кожного разу. Нарешті люди запитали сліпого: — Чому ти порівнюєш усе з віслюком? І сліпий розповів, як одного разу його очі раптом відкрилися й пер- ше, що він побачив, був осел; і з тих пір увесь світ почав для нього по- лягати в цьому ослові: «Красивий, як осел! Великий, як осел! Високий, як осел!» Як ви зрозуміли смисл цієї казки? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Що ж таке цінність, потреба, якими бувають потреби? (• Матеріаль- ні, соціальні, духовні.) Що таке духовна краса, духовність?• Назвіть за словничком моральні цінності в сучасному світі. (• Відпо- віді дітей та оцінювання їхніх знань.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. На сьогодні я просила вас прочитати оповідання Джека Лондона «Любов до життя» в підручнику зарубіжної літератури. Ви знаєте, що сам письменник подорожував на Аляску під впливом «золотої лихоманки», яка захопила багатьох людей того часу. Дія в опо- віданні відбувається в Північно-Західній Канаді, у тундрі. На дошці ви- писані слова Джека Лондона: «У важких умовах людина не безпорадна — усе вирішують її духов­ ні якості та етична позиція». Як зрозуміти ці слова?• Скажіть, чому ця розповідь має саме таку назву?• Чому Білл гине, а головний герой оповідання виживає?• Чому головний герой кинув золото, за яким він приїхав?• Чому головний герой оповідання переміг?• Які цитати з твору ви виписали? (• «Доля вимагала від нього дуже багато чого. Навіть вмираючи, він не підкорявся смерті. Можливо, це було чисте безумство, але й у кігтях смерті він кидав їй виклик, боровся з нею...»
38 «Він більше не боровся, як борються люди. Це саме життя в нім не хотіло гинути і гнало його вперед…» «Він дуже втомився, але життя в ньому не хотіло гинути; і тому, що воно не хотіло гинути, людина все ще їла болотні ягоди й піскарів, пила кип’яток і стежила за хворим вовком, не зводячи з нього ока...») У ч и т е л ь. Напевно, ви погодитеся зі мною, що головного героя можна назвати людиною, яка любить життя і є сильною духом. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми поговоримо про те, чому люд- ське життя — найбільша цінність у сучасному світі. У ході уроку ми на прикладах літературних творів, творів музичного мистецтва спробуємо з’ясувати, що означає любити життя; задумаємося над тим, навіщо ми живемо; наведемо приклади вчинків людей, сильних духом. II. Основна частина. 1. Чому життя людини — найбільша цінність у сучасному світі? Людське життя — період існування людини від її народження до смерті. У ч и т е л ь. Наше право на життя гарантує Конституція України. «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я… Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля…». («Конституція України, ст. 27, 50.) Право на життя, його безпеку, захист від будь-якого насильства ді- тям усього світу гарантує Конвенція про права дитини (ст. 16, 37), яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1989 році. Ще одним доказом того, що життя людини є найбільшою цінністю, є те, що заради життя рідної людини можна віддати все: багатство, майно, славу… Пригадайте фільми з викраданнями. Якщо злочинці вкрали дитину, батьки згодні віддати все, що вони мають, аби їхня дитина була жива. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 20 у завданні текст «Чому людське життя є найвищою цінністю в сучасному світі». Чому правила моралі, відомі тисячі років, виявилися безсилими проти різних виявів зла? (Мало знати правила моралі, потрібно чинити відповідно до них.)
39 Що є першою умовою визнання гідності кожної людини? (Повага до її життя.) Виконайте завдання 2, 3 на сторінках 20—21, дайте відповідь на пи- тання до цих завдань. (Із «Повчання Володимира Мономаха», «Нагірної проповіді Ісуса Христа».) 2. Навіщо ми живемо? У ч и т е л ь. Прочитайте слова Аристотеля, які є епіграфом до уроку сьогодні: «У чому сенс життя? Служити іншим і робити добро». Як ви розумієте цей вислів грецького філософа? (Відповіді дітей.) Правиль- но, діти, сенс життя полягає в тому, що необхідно робити Добро людям. Для цього ми живемо. Вдумайтеся в ці слова Абу Муїна Насира Хорсова: «Живи для всіх. Не думай про себе. І жереб твій блисне, як вища нагорода». Як ви ро- зумієте ці слова? (Відповіді дітей.) Робота з підручником. У ч и т е л ь. Удома ви виконували завдання 4, 5 на сторінках 21—22. А зараз прочитайте виписані вами прислів’я, які виконують роль мо- ральних настанов, і поясніть їх. «Добра справа живить і розум, і тіло». «Кожен одержить винагороду за свій труд». «Не будуй дім свій на піску». «Якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам». (Пояснення дітей.) У ч и т е л ь. Ми живемо для того, щоб робити Добро! І для нас у жит- ті повинні існувати моральні цінності, назвіть їх ще раз. (Добро, Спра- ведливість, Милосердя, Любов, Дружба.) Уявіть життя як квітуче розлоге дерево. На це дерево нападають шкідники: лінь, злість, егоїзм, скупість, заздрість, шкідливі звички. Що потрібно робити людині, щоб зняти цих шкідників або не допустити їх на своє «дерево життя»? На дошці — зображення людського серця, кожен з вас отримав кружечок — це крапля. Чого? Може, добра, може, порядності, може, здоров’я? Напишіть на ваших крапельках, що потрібне людському сер- цю, щоб воно працювало довго, а людина жила. (Прикріпити крапельки до серця.) Складімо для себе кілька «Правил життя»: Бережи своє життя.• Бережи своє здоров’я.•
40 Не роби шкоди іншим (• «золоте» правило етики). Не лінуйся.• Не обманюй.• Поважай старших.• Бережи природу.• Не заздри іншим.• Не будь егоїстом.• Не май шкідливих звичок.• Мені хотілося б, щоб ви виконували ці добрі правила. Зіставте їх із біблійними заповідями. Подумайте над ними вдома. 3. У чому виявляється сила духу людини? Звучить уривок із «Симфонії № 5» Л. ван Бетховена. У ч и т е л ь. Ви чуєте музику. Що це за твір? («Симфонія № 5» Л. ван Бетховена). Як ви вважаєте, чому музику саме цього композитора я приготува- ла до нашого уроку? (Людвіг ван Бетховен був сильною духом людиною. У 29 років він почав глухнути, але не підкорився долі. У цій симфонії пе- редана боротьба долі й людини, в якій перемагає людина.) Так, ви правильно говорите. У сучасному житті теж багато прикладів того, як людина, якій лікарі говорять, що вона вже не зможе ходити або не зможе жити, ходить, живе, оскільки дуже любить життя. Прикладом тому є співак Йосип Кобзон. Він переміг важку хворобу, зміг вийти на сцену і співати. На першому концерті весь зал підвівся й довго аплоду- вав його силі духу, волі, величезній любові до життя. Співачка Лайма Вайкуле теж змогла впоратися з «невиліковною» хворобою завдяки си- лі духу й бажанню жити. У підручнику на сторінці 24 ми прочитаємо розповідь про долю укра- їнської поетеси Лесі Українки. У чому, на вашу думку, виявилася сила Лесиного духу? Які слова Лесі Українки ви можете навести як приклад слів людини, сильної духом? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні... III. Заключна частина. Висновки. Що є найбільшою цінністю в сучасному світі? (Життя людини.)
41 Закінчити урок мені хотілося б віршем Лариси Шевчук. Вслухай- теся в нього: Життя твоє — безцінний дар. Не забувай про це ніколи. Ти спиш під зорями Стожар, Чи з друзями ідеш до школи, Живеш ти в місті чи в селі, Подумай, як життя прожити? Ти слід залишиш на землі — То треба гарний залишити. IV. Домашнє завдання. Прочитати текст підручника (с. 19—25). Визначити поняття і тер- міни. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «У чому цінність жит- тя» (с. 4—5). Урок 4 Тема. Чому моральні цінності визначають як життєві орієн- тири. Мета: пояснити, що таке моральні (етичні) цінності; визначи- ти, що таке обов’язки, аналізувати ситуації, пов’язані з виконанням обов’язків; визначити поняття «мораль- ний обов’язок», з’ясувати, що означає бути дорослим і самостійним. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка, крейда. Епіграф: «Немає нічого ціннішого, ніж серцева достатність» (Г. Александров). Вислови: «Золота людина — дорожча за чисте золото» (К. Мадей). «Справжня цінність людини визначається тим, наскіль- ки вона звільнилася від егоїзму і якими засобами вона цього досягла» (А. Ейнштейн). «Мій батько вважав, що єдина цінність людини полягає в її здатності зробити світ трохи кращим» (Ю. Ленг). «Як зібраний разом відчай багатьох людей не приведе до надії, так і сукупність уявних цінностей не перетво- риться на справжню цінність» (Е. Муньє).
42 притча, обов’язки; етичні (моральні) цінності; мораль- ний обов’язок. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1.Що таке моральні (етичні) цінності. 2. Коли звичайні справи стають обов’язками. 3 Що означає бути дорослим і самостійним. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередніх уроках ми говорили про цінності в сучасному житті, потреби людини. 2. Актуалізація опорних знань. Що ми розуміємо під потребою?• (Потреба — необхідність у чомусь.) Які види потреб ви знаєте? (• Матеріальні, соціальні, духовні.) Що таке матеріальні потреби? (• Матеріальні потреби: їжа, житло, одяг.) Що ми маємо на увазі під соціальними потребами? (• Соціальні по- треби — соціальний статус, авторитет, місце в суспільстві.) Що ми розуміємо під духовними потребами? (• Духовні потреби: ес- тетичні, пізнавальні, етичні.) Що ми маємо на увазі під духовною красою? (• Духовна краса — ба- жання духовні потреби ставити вище від матеріальних.) Що таке «духовність»? (• Духовність — сукупність ознак, власти- вих людині з розвиненим внутрішнім психічним життям і мораль- ністю.) Ключові поняття:
43 Що таке «внутрішній світ»? (• Внутрішній світ — усе те, що пов’язане з душею людини: почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, до- свід.) Що ми маємо на увазі під поняттям «людське життя»? (• Людське життя — період існування людини від її народження до смерті.) Нагадайте, що ми називаємо цінністю? (• Цінність — значущість для людини.) Яка найбільша цінність у сучасному світі? (• Людське життя.) Назвіть моральні (• етичні) цінності в сучасному світі. (Моральні цін- ності в сучасному світі — це Добро, Справедливість, Милосердя, Лю- бов, Дружба.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «У чому полягає цінність життя». 1—2. Допиши речення. Найвищою цінністю в сучасному світі є… (людське життя). Прагнучи знайти відповідь на питання «Навіщо я живу?», людина замислюється над... (сенсом життя). 3. До кожного фразеологізму добери тлумачення, вписавши у вікон- це відповідний номер. Життя навчить. (Хто-небудь із власного досвіду робить висновки, як треба діяти.) На порозі життя. (У глибокій старості, доживаючи віку.) 4. Добери 5—7 рис, властивих духовно красивій людині. Духовно красива людина... (правдива, чесна, милосердна, чуйна, до- бра, співчутлива, справедлива). 5. Склади зі слів моральну настанову. (Не хлібом єдиним живе людина.) 6—7. Назви 2—3 приклади духовних потреб людини. (Індивідуальна відповідь учня.) 8. Доповни твердження. Внутрішній світ людини — це все, що пов’язане з її душею, а саме... (почуття, думки бажання, мрії). 9—10. Поміркуй над думкою давньоримського філософа Цицерона: «Тіло марніє через надмірні тренування, натомість дух стає діяльнішим та жвавішим». Які заняття, по твоєму, сприяють силі духу? (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи вважаєш звірят відповідальними? Чому?
44 Хто з них виявив найбільшу силу духу? Які риси, по твоєму, властиві сильній духом людині? (Індивідуальні відповіді учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Послухайте розповідь Бруно Ферреро «Польовий цвір- кун і монета». Один мудрий індус мав приятеля. Приятель жив у Мілані. Вони по- знайомилися в Індії, коли італієць приїжджав туди зі своєю сім’єю. Ін- дус вів екскурсії для італійців, відкриваючи їм найхарактерніші закут- ки своєї вітчизни. Міланець заприязнився з індусом і на знак вдячності запросив того до свого міста. Індус довго не міг відважитися на таку далеку подорож, але врешті-решт дав себе переконати. Й ось настав день, коли він зійшов із трапа літака на аеродром Малпенса, що під Міланом. Наступного дня міланець та індус разом прогулювалися по центру міста. Смаглявий чорнобородий індус, із жовтим тюрбаном на голові, притягував зацікавлені погляди перехожих. А міланцеві лестило, що має такого екзотичного приятеля. У якийсь момент на площі святого Вавила індус затримався і спитав: — Чи чуєш те, що я зараз чую? Міланець, трохи здивований, нагострив слух, але змушений був від- повісти, що чує шум міста. — Тут близько співає цвіркун, — запевнив індус. — Де там, тобі здалося, — мовив міланець. — Я чую лишень міський галас. Та й цвіркунів тут немає. — Мені не здалося. Я справді чую цвіркуна, — наполягав індус і взяв- ся перегортати листя. Поряд росло кілька тоненьких деревець. За якусь хвилину він показав маленького співака. Цвіркун, незадоволений, що його концерт перервали, намагався від них сховатися. — Ну то що, бачиш цвіркуна? — попитав індус. — Справді, — визнав міланець. — Ви, індуси, маєте дуже гострий слух, не те що ми, білі. — Ти помиляєшся, — усміхнувся мудрий індус. — Ось поглянь. Із цими словами він витягнув із кишені дрібну монетку й кинув її на тротуар. Тієї ж миті чотири чи п’ять осіб обернулися й подивилися в той бік. — Ну як, бачив? — спитав індус. — Супроти цвіркунової пісні дзень- кіт монетки прозвучав зовсім тихо. А стільки білих його почуло.
45 Ці коротенькі історії, що оповідаю тобі, схожі на спів цвіркуна в міс- ті. Хочу попросити тебе, аби ти бодай на хвильку прислухався до голо- сів, на які ми всі перестали звертати увагу. Це ті голоси і ті пісні, що звучать у нас самих та співають нам про блакитне небо і про чисте по- вітря, про сни і про те, як б’ється серце, про потребу в близькій люди- ні, про спільний плач і сміх, про взаємний потиск рук, про дивовижну любов і доброту. У чому ідея оповідання Бруно Феррарі? Як ви його зрозуміли? (Ав- тор закликає відірватися від матеріальних цінностей і звернутися до духовних.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Тема уроку сьогодні звучить так: «Чому моральні цінності визнача- ють як життєві орієнтири?». На уроці ми спробуємо пояснити, що таке етичні (моральні) цінності; визначити, що таке обов’язки, аналізувати си- туації, пов’язані з виконанням обов’язків; визначити поняття «моральний обов’язок»; з’ясувати, що означає бути дорослим і самостійним. II. Основна частина. Що таке моральні (етичні) цінності. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 27 текст «Що таке моральні цінності». Моральні (етичні) цінності — моральні взірці, поняття, вимо- ги, приписи, що дають людині можливість оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній. Прочитайте притчу про сіяча (з Євангелія від Матвія) на сторінці 27 і дайте відповідь на питання: чи справедливим є порівняння моральних цінностей із гарними зернами? (Так, справедливе порівняння. Моральні цінності для всіх людей однакові. А ось люди — різні, як і ґрунт, про який сказано в цій притчі. І лише тоді, коли гарне насіння впаде в «добру зем- лю», воно принесе плоди.) Притча — повчальна оповідь, у якій моральна настанова роз- кривається через інакомовлення (алегорично). Прочитайте притчу «Насіння та плоди» на сторінці 31 підручника. Як ви її розумієте? Учитель читає дітям казки про моральні цінності.
46 А. Глібов Казка бабусі Тихим літнім вечором сиділи на ґанку бабуся Настя та її внучка Ка- тря. І ось яку казку розповіла бабуся… Жила собі на землі дівчина на ім’я Любов. Нудно їй було жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до старого, сивого чарівника, який прожив сто років: — Допоможи мені, діду, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все відпущене мені Богом життя. Подумав чарівник і сказав: — Приходь до мене завтра вранці, коли перші птахи заспівають і ро- са ще не просохне. Уранці, коли яскраве сонце освітило землю, прийшла Любов в обу- мовлене місце, до трьох сосон, що росли на краю лісу. Прийшла й бачить: стоять біля сосон п’ять прекрасних дівчат, одна краща за іншу. — Ось, вибирай, — сказав дідусь-чарівник. — Одну звуть Радість, другу — Успіх, третю — Краса, четверту — Печаль, п’яту — Доброта. — Вони всі прекрасні, — сказала Любов. — Не знаю, кого й вибрати. — Твоя правда, — відповів чарівник, — вони всі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а може, і дружити будеш, але вибери одну з них. Вона й буде тобі подружкою на все життя. Підійшла Любов до дівчат ближче й подивилася в очі кожній: в однієї вони як небо — сині, в іншої як смарагд — зелені, у третьої як яхонт — сірі, у четвертої, у п’ятої як незабудки — блакитні. Задумалася Любов. Потім підійшла до дівчини на ім’я Доброта і про- стягнула їй руку. — Ось і вся казка, — закінчила бабуся і запитала: — Ну, а ти, онуч- ко, кого б вибрала собі в подружки? І Катруся задумалася. Кого б із прекрасних дівчат вибрали ви?• Чому так складно зробити вибір?• Чому Любов вибрала Доброту?• Щастя і Любов — Куди йде любов? — запитало маленьке Щастя у свого батька. — Вона вмирає, — відповів батько. — Люди, синку, не бережуть те, що мають. Просто не вміють любити!
47 Маленьке щастя задумалося: «Ось виросту великим і стану допомага- ти людям!» Йшли роки. Щастя підросло і стало великим. Воно пам’ятало про свою обіцянку та щосили прагнуло допомагати людям, але люди його не чули. І поступово Щастя з великого почало перетворюватися на ма- леньке й немічне. Дуже воно злякалося, як би зовсім не зникнути, і ви- рушило в далеку дорогу, щоб знайти ліки від своєї недуги. Чи довго, чи недовго йшло Щастя, не зустрічаючи нікого на своєму шляху, тільки стало йому зовсім погано. І зупинилося воно відпочити. Вибрало розлоге дерево і прилягло. Тільки задрімало, як почуло кроки. Розплющило очі й бачить: іде по лісу стара — уся в лахмітті, боса і з па- лицею. Кинулося щастя до неї: — Сідайте. Ви, напевно, втомилися. Вам потрібно відпочити й під- кріпитися. У старої підкосилися ноги, і вона майже впала в траву. Трохи відпо- чивши, мандрівниця повідала Щастю свою історію: — Образливо, коли тебе вважають немічною, адже я така ще моло- да і звуть мене Любов! — Так це ви Любов?! – здивувалося Щастя. — Але мені говорили, що Любов — це найпрекрасніше з того, що є на світі! Любов уважно глянула на нього й запитала: — А тебе як звуть? — Щастя. — От як? Мені теж говорили, що Щастя має бути прекрасним. І з цими словами вона дістала зі свого лахміття дзеркало. Щастя, поглянувши на своє віддзеркалення, голосно заплакало. Лю- бов підсіла до нього й ніжно обійняла рукою. — Що ж із нами зробили ці злі люди й доля? — схлипувало Щастя. — Нічого, — говорила Любов. — Якщо ми будемо разом і почнемо дбати одне про одного, то швидко станемо молодими та прекрасними. І ось під тим розлогим деревом Любов і Щастя уклали свій союз, щоб ніколи не розлучатися. З тих пір, якщо з чийогось життя йде Лю- бов, разом із нею йде і Щастя, порізно їх не буває. А люди досі зрозу- міти цього не можуть. 2. Коли звичайні справи стають обов’язками. У ч и т е л ь. Етичні цінності — це орієнтири, які вказують загальний напрям життя. Але всі ми різні, і нам часто доводиться вибирати між «хочу» і «треба». До кожного з нас висуваються вимоги, практичні за- вдання, які можна назвати ще обов’язками.
48 Першим і головним вашим обов’язком є навчання в школі, підготов- ка домашніх завдань, допомога близьким. Послухайте вірш: Для людства він готовий Багато що зробить. Для чого ж поспішати? — Він тільки починає жить. Піднести до ліжка ліки Просить хворий дід, Але ж він — не людство, А лише інвалід. Та вчинку він для слави Ніяк ще не знаходить, А вдома, що поробиш, — Нічого так і не робить. Коли в житті призначено Усесвіт рятувати, Навіщо це потрібно — Рідним помагати? Інтерактивна гра «Мікрофон». Учитель просить дітей розповісти про свої домашні обов’язки (гос- подарчі, хатні). Діти використовують імпровізований мікрофон — олі- вець або ручку. Робота з підручником. У ч и т е л ь. Роздивіться малюнки на сторінці 28. Які домашні обов’язки виконують діти? (Відповіді дітей.) Слово старших завжди в українській сім’ї було законом. З дитинства люди вчилися трудитися. Дівчатка вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, прибирати в кімнаті. Хлопчиків учи- ли чоловічого ремесла від батька та діда. Зараз інші часи. Але ви пови- нні прагнути наводити лад у квартирі, стежити, щоб у кожної речі було своє місце. У сім’ї всі мають допомагати одне одному. Моральний обов’язок — це усвідомлення своєї відповідальнос- ті за втілення в життя моральних приписів. Моральний обов’язок кожен визначає для себе сам. Постарайтеся, подумавши, написати в зошиті, у чому для кожного з вас особисто по- лягає моральний обов’язок. (Діти зачитують те, що написали, за ба- жанням.)
49 3. Що означає бути дорослим і самостійним. У ч и т е л ь. Кожна людина стане коли-небудь дорослою. За доку- ментами це відбудеться тоді, коли їй виповниться 18 років. Але стати самостійним, дорослим — це інша справа. Самостійність не пов’язана з  якоюсь конкретною дією, віком тощо. Хтось стає самостійним дуже рано й різко, наприклад якщо поїде вчитися в інше місто або втратить батьків. В інших умовах це займе більше часу. Бути самостійним — значить нести відповідальність за своє життя й самостійно приймати рішення. Звичайно ж, це не означає, що навколо тебе більше немає людей і  на тебе ніхто не зможе вплинути, але остаточне рішення приймаєш все-таки ти сам. Самостійність означає, що ти повинен приймати багато різних рі- шень. Надалі — це правильно вибрати майбутню професію, знайти відпо- відне місце роботи, придбати свій будинок, виконувати особисті грошо- ві зобов’язання та планувати власний бюджет, вирішити, де і як набути досвіду для подальшого життя. А поки що самостійність кожного з вас виявляється в тому, що ви самі відповідаєте за своє навчання, виконан- ня домашніх завдань, відвідування гуртків і розподіл свого часу; стежите за порядком у квартирі (або своїй кімнаті), за порядком у своєму одя- зі; допомагаєте молодшому братикові або сестричці, можете щось при- готувати для сім’ї. Удома ви прочитаєте в завданні 5 на сторінках 29—30 підручника уривки зі спогадів про дитячі роки видатних українських майстрів — композитора Миколи Лисенка, драматурга Михайла Старицького й пись- менника Івана Франка. III. Заключна частина. Висновки. Наведіть приклади моральних (• етичних) цінностей. (Добро, справед- ливість, милосердя, любов, дружба.) Чому їх визначають як життєві орієнтири? (• Вони схожі на дороговкази в житті. І потрібно прямувати тим шляхом, який вони вказують.) IV. Домашнє завдання. Прочитати текст підручника (с. 26—31). Вивчити визначення клю- чових понять і термінів уроку. Виконати завдання в робочому зошиті на с. 6—7 із цієї теми.
50 Урок 5 Тема. У чому сила любові. Мета: навчити учнів висловлювати свої думки про любов як про високе почуття, розвивати вміння наводити при- клади різних виявів любові; формувати звички відпо- відального, щирого ставлення до любові, виховувати почуття любові до Батьківщини, до батьків, до людей узагалі. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка; репродукції картин: «Мадонна з квіткою», «Мадонна Літта», «Мадонна в гро- ті» Леонардо да Вінчі, «Сікстинська Мадонна» Рафаеля; портрет Л. Бетховена; картина І. Рєпіна «Запорожці пи- шуть листа турецькому султанові»; М. Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська»; Г. Івасюка «В’їзд Богдана Хмель- ницького до Києва»; ікони «Володимирська Богоматір» (ХІІ сторіччя), «Богоматір Оранта» із Софійського собору в Києві (ХІ сторіччя); аудіозаписи творів Шуберта «Ave Maria», Л. Бетховена «Соната № 14» («Місячна соната»), української народної пісні «Ніч яка місячна»; «Рідна ма- ти моя» (муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка). Епіграф: «Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене люби- ли, я сам перший люблю» (Г. Сковорода). Вислови: «Любов породжується любов’ю, яку викликають при- хильність і благовоління в поєднанні з чеснотою» (Г. Сковорода). «Любов — найміцніше з людських почуттів. Любити — це творити добро. Любов — це не тільки слово, це ді- яльність, спрямована на благо інших…» (І. Тургенєв). «Розумна людина любить не тому, що це їй зручно, а то- му, що вона в любові знаходить щастя» (Б. Паскаль). «Любити — значить жити життям того, кого любиш» (Л. Толстой). «Любити — значить знаходити в щасті іншого власне» (Лейбніц). любов; самовдосконалення. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
51 Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що означає любити. 2. Чому ми прагнемо любові. а) Материнська любов. б) Любов до Батьківщини. 3. Коли людина здатна любити. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На минулому уроці ми говорили про те, чому етичні цінності визначають як життєві орієнтири. Назвіть при- клади моральних (етичних) цінностей. (Діти виконують завдання.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка письмового домашнього завдання «Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири». А зараз перевіримо завдання в робочому зошиті. 1—2. Чи погоджуєшся з твердженням? Моральними цінностями називають усе, що цінує людина. (Б. Ні.) Обов’язком називають особисту відповідальність людини за розв’язання будь-якої проблеми. (А. Так.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, які в етиці визначають як найви- щі цінності.  Добро  Любов  Дружба
52  Правда  Свобода  Справедливість 5—6. Наведи приклади своїх повсякденних обов’язків. (Застелити ліжко, помити посуд, прибрати в кімнаті, витерти пил, полити квіти, сходити в магазин.) 7—8. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Як Черепаха ставилася до мешканців ставка? Чому ти так уважаєш?• Чи заслуговує Черепаха на докори?• Кому могли б дорікнути рибки, якби хтось із них потрапив на гачок?• (Індивідуальні відповіді учня.) 9—10. Сформулюй настанову, яка має характер морального обов’язку. (Ніколи не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш, і чини з іншими так, як хотів би, щоб чинили з тобою — «золоте» правило етики.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку німецького філософа кінця 18 — початку 19 ст. Георга Гегеля: «Обов’язки людини поділяються на чотири роди: 1) на обов’язки перед самим собою; 2) перед сім’єю; 3) перед державою; 4) перед людьми взагалі». (Це слушний вислів, оскільки обов’язки різні, але всі вони визначають- ся моральними (етичними) цінностями.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Вслухайтеся в слова української пісні. Текст її належить Михайлові Старицькому, видатному українському драматургові. Музи- ка — народна. Ніч яка місячна, зоряна, ясная, Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Яке почуття оспівується в цій пісні? Знайдіть слова в пісні, які свід- чать про ніжність, кохання, турботу. (Відповіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Тема сьогоднішнього уроку звучить так: «У чому сила любові». Ми повинні навчитися висловлювати свої думки про любов як про високе почуття, розвивати вміння наводити приклади різних виявів
53 любові; формувати звички відповідального, щирого ставлення до лю- бові, переживати почуття любові до Батьківщини, до батьків, до лю- дей узагалі. II. Основна частина. 1. Що означає любити. У ч и т е л ь. Що ж ховає в собі це загадкове почуття Любов? Чому поети, музиканти, художники всіх часів і народів присвячували свою творчість цьому почуттю? Чому любов визначають як високе почуття, у чому її сила? На ці питання ми спробуємо відповісти впродовж уроку. На дошці виписані вислови видатних людей про це загадкове й сильне почуття, прочитайте їх і спробуйте зрозуміти. Любов належить до моральних цінностей. Вона робить людину кра- щою, благороднішою. Завдяки здатності любити людина стає щасливі- шою. Але здатність переживати це почуття властива тільки людині, це показник духовного зростання. Бездушна, черства людина не може лю- бити. Любити — переживати почуття прихильності до кого-небудь, чого-небудь. У ч и т е л ь. Чи може любов існувати без пошани, відповідальності, турботи? (Ні, тоді вона егоїстична.) У Стародавній Греції існувала легенда про хлопця Нарциса, який любив тільки самого себе й загинув тому, що боявся напитися води, оскільки тоді він зіпсує своє відображення в ній. (Учитель читає або розповідає легенду.) Робота в парах. Прочитайте «Перше послання до коринтян святого апостола Пав- ла» на сторінці 33 підручника. Якими словами апостол оцінює значен- ня любові, порівнюючи її з іншими якостями? (Для любові характерні терпимість, милосердя, відсутність заздрості, гордості, роздратування та ін.) Робота з підручником. Прочитайте в підручнику текст «Що означає любити» на сторінках 32—33. Задумайтеся над словами українського філософа Г. Сковороди: «Хіба не любов усе єднає, будує, творить подібно до того, як ворожість руйнує?».
54 2. Чому ми прагнемо любові. У ч и т е л ь. На попередньому уроці ми говорили про сильних духом людей. Ви називали мені як приклад Людвіга ван Бетховена. Це справді дуже вольова людина. У ті роки, коли він став втрачати слух, до ком- позитора прийшло кохання. У листі Францу Вегелеру він пише: «Вона любить мене, і я її люблю. Це — перші світлі хвилини за останні два ро- ки». У цьому листі Бетховен розповідає про своє кохання до Джульєтти Гвіччарді, з якою він мріяв поєднати свою долю. Але це було неможливо: аристократичне походження Джульєтти, його матеріальний стан — усе це не давало надії. Батько Джульєтти відмовив Бетховену, але ця траге- дія не зламала композитора, як не зламала хвороба. Він написав один із найкращих творів у світовому музичному мистецтві — «Місячну сона- ту», присвятивши її коханій Джульєтті Гвіччарді. Усю силу своєї любові він уклав у цей твір. (Звучить соната Л. Бетховена.) Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 34—35 текст «Чому ми прагнемо любові». Зверніть увагу на те, що, за спостереженнями психологів, почуття лю- бові в нашій поведінці виявляється в турботі про тих, кого ми любимо, відповідальності за них, шанобливому ставленні та в пізнанні. а) Материнська любов. У ч и т е л ь. Як ви вважаєте, чи можна любити когось, забуваючи про себе? (Можна. Мама любить мене так, що іноді відмовляє собі в чомусь для того, щоб добре було мені.) Звучить музика Шуберта «AVE MARIA». Так, мамина любов безмежна. Вона вірна й терпляча, сповнена ніж- ності й доброти. Перед вами видатні твори живопису. (Учитель показує картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті.) На уроках музичного мистецтва в  п’ятому класі ви розглядали ці твори живопису. Чому ж присвячені ці картини та музика, яка звучить зараз? (Материнській любові.) У ч и т е л ь. В очах Мадонни Леонардо да Вінчі, Рафаеля, в іконопис- них роботах можна побачити ніжність, доброту, любов, гордість своєю ди- тиною, смуток і тривогу за її долю, оскільки найдорожче у світі — свого сина — вона повинна віддати заради щастя людей. Ця її любов переда- лася синові, оскільки, згідно з Біблією, Ісус Христос любив людей і від- дав своє земне життя за них. Музика звучить як гімн материнству. По- дивіться уважно на картину Рафаеля «Сікстинська Мадонна». Ви бачите
55 прекрасну молоду жінку з дитиною на руках, в оточенні святих Сікста, Варвари, янголят. Вона гордо йде назустріч своїй долі. Ця чудова кар- тина зберігається в Дрезденській картинній галереї (Німеччина). Перед вами ікона ХІІ сторіччя «Володимирська Богоматір». Ми цю ікону роздивлялися в 5 класі. Вона візантійського походження. Прига- дайте, як у мистецтві називають ряд ікон, на яких мати й дитина зобра- жені такими, що притулилися щока до щоки? («Умілення».) Що ви пам’ятаєте про ікони? (Ікони писали на дереві, на сухих до- шках, витриманих декілька років. На дерево наклеювали полотно, потім укладали шар крейди, по якому писали фарбами.) Вдивіться в мозаїчне зображенням Марії-Оранти (Богоматері, яка молиться) із Софійського собору в Києві. Техніка мозаїки прийшла до Києва з Візантії. Мозаїка (з грецької мови — «святилище муз») — спо- сіб зображення на площині за допомогою невеликих шматочків якого- небудь матеріалу, найчастіше смальти; один з основних видів монумен- тального мистецтва [9]. Богоматір звертається до Христа. Як ви вважаєте, про що вона бла- гає сина? (Про щастя для всіх людей, любити людей, допомагати їм.) У ч и т е л ь. Ми говорили про велику любов матері до дітей, але ж існує і віддана любов дитини до батьків, до рідних людей. Недаремно в Україні завжди дуже поважали батьків, навіть шанобливо зверталися до них на «ви». Слово матері та батька навіть для дорослих дітей було законом, беззастережно виконувалися всі їхні вказівки. Звучить пісня П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя». Вслухайтеся уважно в слова пісні, скільки любові, ніжності, вдяч- ності в них! Скажіть, який характер у цієї музики? (Музика лірична, душевна, сповнена любові й ніжності.) Окрім великої любові до матері, у словах пісні ми чуємо ще й любов до рідної землі, до Батьківщини. Чому я так говорю? (У пісні згадуються «росяниста доріжка», «зелені луги», «солов’їні гаї», «щебетання дібров».) Любов до рідної землі в цій пісні така ж велика, як любов до мами. Куди б не поїхав син, він згадуватиме рідний край, мамину усмішку, її очі. б) Любов до Батьківщини. У ч и т е л ь. На багатьох уроках ми говорили про те, що мама й Бать- ківщина в людини одна. Ми любимо свій край. Це дуже сильне й ве- личне почуття. Пригадайте, які прислів’я про любов до рідної землі ви знаєте, пам’ятаєте з уроків у 5 класі.
56 Інтерактивна гра «Мікрофон». Діти розповідають вірші про Україну. У ч и т е л ь. А зараз заспіваємо пісню про рідну землю, яку ви вивча- ли в 5 класі. (Виконується «Пісня на Добро» І. Карабіца на сл. Ю. Риб- чинського або інша пісня про Україну.) У різні періоди історії України любов народу до своєї Батьківщини допомагала відстоювати незалежність рідного краю. Яких героїв Украї- ни ви знаєте? (Б. Хмельницький, П. Дорошенко, П. Сагайдачний, перший президент М. Грушевський.) На уроках української літератури ви читали твір про боротьбу ко- заків з ординцями «Запорожці в урочищі Сагайдачному», читатимете оповідання Якова Селезня «Іван Богун». Ви знайомі з повістю М. Го- голя «Тарас Бульба», слухали уривки з опери М. Лисенка «Тарас Буль- ба», знайомилися з картиною Михайла Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська», з оперою Д. Данкевича «Богдан Хмельницький» і картиною Р. Івасюка «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва». Головними героя- ми і названих мною опер, і картин є український народ та його видатні представники. Ми пишаємося історією України, козаками, які любили Батьківщину, відстоювали її незалежність. Однією з найбільших картин, присвячених козакам, є робота чугуївського художника І. Рєпіна «Запо- рожці пишуть листа турецькому султанові», яка зберігається в Харків- ському художньому музеї. Якщо дозволяє час, виконується українська народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть» або «За світ встали козаченьки». У ч и т е л ь. У роки Великої Вітчизняної війни любов до Батьків- щини, до своїх рідних допомагала бійцям битися з ворогом. Не вми- рала віра й любов матерів, які чекали на своїх синів. Не вмирала віра людей у  перемогу. Недаремно говорять, що Віра, Надія, Любов — не вмирають. 3. Коли людина здатна любити. У ч и т е л ь. Ми говорили про любов мами до дитини, дітей до бать- ків, про любов до Батьківщини. Є ще любов подружжя. На початку уроку ми слухали українську народну пісню «Ніч яка місячна». Вона сповнена любові, ніжності, турботи. Уміння відчувати любов, приймати її та дарувати іншим — це показник духовного зрос- тання людини. Любов спонукає нас до роботи над собою, виховання се- бе, самовдосконалення.
57 Самовдосконалення — цілеспрямований розвиток своїх духов­ них здібностей, удосконалення свого способу життя. Чи можуть бути разом любов і зрада, любов і заздрість? (Ні, тоді це не любов. Любов виявляється в бажанні бачити іншу людину щасливою.) Послухайте казку. М. Андріанов Сумно було Квіточці стояти цілий день на одній ніжці посередині клумби біля будинку. Але одного дня на неї сів зовсім незнайомий Ме- телик. Він, напевно, прилетів із далекої країни, тому що таких гарних крилець Квітка ще ніколи не бачила. Метелик теж замилувався пиш- ною Квіткою, і, поки він відпочивав, вона поскаржилася, як часто їй буває самотньо. І тоді Метелик пожалів самотню Квіточку. Він вирі- шив не летіти далі, а поселитися поблизу, щоб прилітати щодня до Квіточки й розповідати їй цікаві історії про ті місця, де він побував. Тепер Метелик щоранку й щовечора прилітав до Квітки з новинами, а вона, розкривши пелюстки, радісно зустрічала свого друга. Одного ра- зу, коли Метелика не було поряд, до Квітки підійшов хлопчик і захотів її зірвати. Квітка злякалася й почала благати не зривати її. Замість то- го запропонувала хлопчикові піймати свого найкращого друга. Хлопчик погодився й пішов додому по сачок. Повернувшись, він сховався й став чатувати на Метелика. Незабаром той з’явився в небі. Він кудись поспі- шав і пролетів повз Квітку. Вона широко розкрила свої пелюстки й  по- чала кликати Метелика: — Метелику, скоріше лети до мене, я на тебе давно чекаю, маю щось тобі сказати. Той радісно підлетів до Квітки й… потрапив у сачок. Він нама- гався вибратися: бився крильцями, шукав шпаринку… Раптом йо- му вдалося вирватися з полону. Метелик злетів і вже потім поба- чив, що від удару сачка Квітка зламалася й лежала серед трави. Хлопчик пішов, а Метелик ще довго сидів біля своєї зламаної подруги, гірко плакав і приказував: — Це я винен, це через мене тебе зламали, вибач мені, Квіточко. Скажіть, хто з героїв здатний на високе почуття?• Як вчинила Квітка по відношенню до Метелика? (• Відповіді.)
58 Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 36 текст «Коли людина здатна відчувати любов». Дуже добре, що у вашому віці з’являються перші симпатії. Комусь із хлопчиків може сподобатися якась дівчинка, а комусь із дівчаток — хлопчик. І слід дуже трепетно ставитися до першого почуття, оскільки воно може розбитися, як кришталь, і вразити людину назавжди. Прига- дайте почуття Маленького принца до Троянди. Як герої виявляють свої почуття? (Виявляють турботу про тих, кого люблять.) Прочитайте вдома поради сучасного психолога на сторінках 36—37 підручника. Подумайте над ними. III. Заключна частина. Висновки. Чому ж любов — високе людське почуття? (• Любов властива тільки високоморальним людям. Любов — це критерій людяності, моральнос- ті. Вона спонукає людину ставати кращою.) Як ви вважаєте, у чому виявляється, перш за все, почуття любові?• (Почуття любові виявляється в турботі про тих, кого ми любимо, відповідальності за них, бажанні бачити їх щасливими.) У ч и т е л ь. Любити — значить навчитися керувати своїми почут- тями, виховувати в собі здатність творити добро, бути ніжним, відпо- відальним, уважним, чесним, потрібно вміти прощати, довіряти людині, яку любиш. Хай упродовж усього життя серця ваші палають любов’ю, теплом, добром і красою. Не забувайте виявляйте турботу про своїх мам! Лю- біть нашу Україну! IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника на с. 32—38. Вивчити визначення основних понять і термінів уроку. Дати відповіді на питання до японської притчі «Любов до хризан- теми». Виконати завдання в робочому зошиті з теми на с. 8—10.
59 Урок 6 Тема. Що означає бути справедливим. Мета: сформувати уявлення про справедливість; навчити оці- нювати події в навколишньому світі та власному житті з позицій справедливості; формувати вміння висловлю- вати свою думку про важливість дотримання принци- пу справедливості в повсякденному житті, у взаєминах із людьми; розвивати почуття справедливості, уміння протистояти несприятливим умовам; виховувати спра- ведливе ставлення до людей, що нас оточують. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка, крейда. Епіграф: «Справедливість полягає в тому, щоб віддати кожному належне» (Цицерон). Вислови: «Щоб навчити людей любити справедливість, потрібно показати їм її результати» (С. Сміт). «Справедлива людина — не та, яка не чинить неспра- ведливості, а та, яка могла завдати образи, але не за- хотіла цього зробити» (Філон Александрійський). «Перш ніж бути великодушним, потрібно бути справед- ливим, подібно до того як сорочка потрібна раніше, ніж мережива» (Шамфор). «Найголовнішою з усіх згубних пристрастей є за- здрість — мати інших пристрастей і беззаконня» (Г. Ско- ворода). справедливість; наклеп; лестощі; лукавство; святенни- цтво; хитрість; великодушність. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку:    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке справедливість. 2. Чи легко бути справедливим. 3. Як протистояти несправедливості. Ключові поняття:
60 III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На минулому уроці в нас була бесі- да на тему «У чому сила любові». У чому ж сила цього почуття? (Лю- бов — високе почуття. Любити може той, хто є духовним, здатним від- чувати.) У чому виявляється почуття любові? (Почуття любові виявляється в турботі про тих, кого ми любимо, у відповідальності за них, бажанні бачити їх щасливими.) 2. Актуалізація опорних знань. Що ми маємо на увазі під словом «любити»? (• Любити — пережива- ти почуття прихильності до кого-небудь, чого-небудь.) Чому ми говоримо, що любов пов’язана із самовдосконаленням? (• Під впливом любові людина хоче бути кращою.) Що ми розуміємо під словом «самовдосконалення»? (• Самовдоско- налення — цілеспрямований розвиток своїх духовних здібностей, удо- сконалення свого способу життя.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «У чому сила любові». 1—2. Впиши в клітинки моральні цінності, про які йдеться у ви- словлюваннях. (Любов. Дружба.) 3—4. Допиши речення. Любов до рідних я виявляю в тому, що... (я про них турбуюся; пере- живаю через їхнє самопочуття; хочу, щоб вони були щасливими; піклуюся про них). 5. Про героїв якого малюнка можеш сказати, що вони люблять при- роду? (Варіант Б.) 6. У яких якостях виявляється любов? (Б. Великодушність; В. Вдяч- ність; Ґ. Поблажливість; Е. Тактовність; Є. Щирість.) 7—8. Чи погоджуєшся ти з твердженнями? У взаєминах з людьми, яких ми любимо, не слід вдаватися до цере- моній, адже вони й так про нас усе знають. (Ні.)
61 Любов не сумісна з брутальністю, нетактовністю, зверхністю. (Так.) 9—10. Знайди в «Енциклопедії афоризмів» вислови видатних людей про любов. Випиши ті, які найбільш сподобалися. («Справжня любов виявляється в нещасті. Як вогник, вона тим яскравіше світить, чим темніша нічна їмла» (Леонардо да Вінчі). «Справжню любов можна пізнати по тому, наскільки від неї людина краща, і ще по тому, наскільки від неї в душі яснішає» (Л. Андреєв). «Любити — це знаходити в щасті іншого своє власне щастя» (Г. Лейбніц). «Любов, подібно до вогню, не знає спокою: вона перестає жити, як тільки перестає сподіватися або боротися» (Ф. Ларошфуко). «Головна суть любові — довіра» (Г. Сталь). «Любов — чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти й зірвати її на краю прірви» (Стендаль).) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи можеш ти стверджувати, що Лисичка відвідувала на Різдво ба- бусю через любов до неї? Чи була вона до бабусі байдужа? Що можна порадити Лисичці, щоб її любов до бабусі не виклика- ла сумнівів? (Індивідуальні відповіді учня.) У ч и т е л ь. Ви повинні були прочитати в підручнику японську при- тчу «Любов до хризантеми». Чого вона вчить? (Відповіді дітей.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Минулого року на уроках української літератури ви чи- тали казку «Названий батько». Перекажіть мені її зміст. (Один або двоє учнів переказують твір.) Ким був «названий батько»? (Це була правда людська.) А в чому полягає ця правда? (Не забувати турбуватися про людей, бути справедливим. В основі ж справедливості лежить Добро.) Інтерактивна гра «Мікрофон» Учні по черзі відповідають на запитання вчителя: «Як ви вважаєте, що таке справедливість?» (Діти доходять висновку, що справедливість — правдиве ставлення до кого-небудь або чого-небудь.)
62 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема сьогоднішнього уроку звучить так: «Що означає бу- ти справедливим». На уроці ми поговоримо про справедливість; спробу- ємо навчитися оцінювати події в навколишньому світі і власному житті з позицій справедливості; навчимося висловлювати свою думку про важ- ливість дотримання принципу справедливості в повсякденному житті, у взаєминах із людьми; поговоримо про почуття справедливості, умін- ня протистояти перешкодам; про справедливе ставлення до тих людей, що нас оточують. II. Основна частина. 1. Що таке справедливість. У ч и т е л ь. Роздивіться картини на сторінці 39 підручника. Що на них зображено? Чи можемо ми говорити про правдивість або неправ- дивість когось із художників? (Діти відповідають і доходять висновку, що Вінсент ван Гог в картині «Море в Сен-Марі» у 1888 р., і Іван Айва- зовський у картині «Сонячний день» у 1884 р. писали різними засобами, застосовуючи неоднакову техніку. І в кожного з них своя правда в пере- даванні картини моря, шторму на морі.) У ч и т е л ь. У Стародавній Греції богиню правосуддя Феміду зобра- жали із зав’язаними очима й із терезами в руці. Чому? (Феміду зобра- жають з пов’язкою на очах як символ неупередженості, з мечем і тере- зами в руках (іноді — з рогом достатку). Терези — давній символ міри та справедливості. На терезах правосуддя зважуються добро і зло, вчинки, здійснені смертними за життя. Посмертна доля людей залежала від то- го, яка чаша переважить. Меч у руках Феміди — символ відплати. Він двосічний, оскільки закон не тільки карає, але й попереджає.) Додаткова інформація для вчителя. Феміда (рим. — юстиція) — богиня правосуддя, дочка Урана і Геї, титаніда, друга законна дружина Зевса, мати мойр та ор. Однією з до- чок Феміди була гора Діке — богиня справедливості. Зевс вершив пра- восуддя тільки в присутності Діке і Феміди. Феміда ніколи не повстає проти Зевса, оголошує його рішення, дає добрі поради. Стоїть вона за- вжди праворуч від олімпійського владики. Від Зевса Феміда народила трьох мойр — богинь долі. Їх імена — Ла- хесіс («яка дає долю»), Клото («яка пряде»), Атропос («невідворотна»).
63 Лахесіс призначає долю ще до народження людини, Клото пряде нитку її життя, Атропос невідворотно наближає майбутнє. Також дочками від Зевса і постійними супутницями Феміди є три ори: Евномія («благозаконня»), Діке («справедливість») і Ейрена («мир»). Мудра Феміда володіла даром пророцтва, вона була другою після Геї покровителькою оракула Дельфійського, якого згодом передала Аполло- ну. Феміда застерегла Зевса від шлюбу з Фетідою, оскільки її син буде сильніший за свого батька. Саме Феміда дала пораду Девкаліону і Піррі, як відродити рід людський після насланого громовержцем усесвітнього потопу. Вона ж попередила атланта, що одного разу син Зевса викраде золоті яблука у його дочок гесперид. Феміда була великою богинею, яка управляла 13-місячним роком, розділеним на два сезони літнім і зимовим сонцестоянням. У ч и т е л ь. Чи завжди ми можемо чесно сказати, що це справедли- во по відношенню до нас? (Не завжди.) Пригадайте ситуації, коли вам доводилося вибирати між «хочу» і «потрібно». У багатьох випадках ви себе почували ображеними, вважали, що порушується справедливість стосовно вас? Що легше: виконати уважно домашнє завдання чи, роз- повідаючи вдома про урок і «двійку», сказати, що вчитель вчинив не- справедливо щодо вас? Робота з підручником. Прочитайте текст «Що таке справедливість» на сторінках 39—40. Прочитайте вголос три найголовніші, на ваш погляд, тези, що міс- тяться в цьому тексті. (Слово «справедливість» споріднене зі словом «правда». Справедливість — ставлення до кого-небудь, яке характери- зується безсторонністю й відповідає морально-етичним нормам. Спра- ведливість — це якість, якою ми вимірюємо, тобто оцінюємо, людські взаємини.) Поняття «справедливість» можна визначити так: Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські стосун- ки, що ґрунтуються на моральних принципах. Прочитайте на сторінці 41 притчу про царя Соломона й афганську казку «Справедливий суддя». (Діти виконують завдання.) Чи справедливим було рішення царя Соломона? (• Відповіді дітей.) Чи справедливим було рішення судді?•
64 Чи легко бути справедливим?• (Відповіді дітей.) Які риси вдачі людей заважають справедливості? (• Злість, наклеп, лестощі, лукавство, хитрість, святенництво, заздрість.) Прочитаймо визначення цих понять у підручнику на сторінках 40—41. Наклеп (обмова) — брехня, помилкове повідомлення з метою зганьбити когось. Лестощі — лицемірне, нещире вихваляння, підлабузництво. Лукавство (лицемірство) — риса вдачі людини, чиї вчинки та слова не відповідають справжнім намірам. Святенництво (лицемірство, ханжество) — удавана (несправ- жня) чеснота. Хитрість — риса характеру людини, яка для досягнення мети діє непрямим, обманним шляхом. Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 44—45 індійську казку «Завидюща сова» і поясніть, чи справедливо сова дорікала солов’ю. (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Оцінювати ж людські взаємини нам допомагають мо- ральні цінності та якості великодушної людини. Моральні (етичні) цінності — моральні взірці, поняття, вимо- ги, приписи, що дають людині можливість оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній. Назвіть ці моральні (етичні) цінності. (Добро, Справедливість, Ми- лосердя, Любов, Дружба.) 2. Чи легко бути справедливим. У ч и т е л ь. Іноді нам здається, що правда тільки на нашому боці, але, якщо поставити себе на місце іншої людини, ми зрозуміємо, що нам це тільки здається. Прочитаймо на сторінках 41—42 підручника матері- ал «Чи легко бути справедливим». Випишіть із цього тексту ті якості, які допоможуть нам бути справедливими з погляду морального досвіду людства. (Чесність, щирість, великодушність.) Великодушність — якість людини з добрими, благородними по- чуттями; незлопам’ятної.
65 Робота з підручником. Прочитайте притчу «Поле» (с. 42) і скажіть, у чому виявилася ве- ликодушність братів у ставленні один до одного. (Діти читають і від- повідають.) 3. Як протистояти несправедливості. У ч и т е л ь. Як же протистояти несправедливості? Прочитайте текст підручника «Як протидіяти несправедливості» на сторінці 43. Скажіть, чому в пеклі зраділи людині, яка просто спостерігала не- справедливість, не намагаючись нічого зробити? (Людина повинна праг- нути протистояти несправедливості.) Розгляньте малюнки на сторінці 43 підручника і скажіть, чи допома- гають відновити справедливість зображені ситуації. Розіграйте ситуації так, щоб протидія несправедливості не примножувала зло. (Діти розі- грують ситуації з підручника або ж ситуацію, коли однокласник випадко- во штовхнув іншого однокласника, зачепивши його портфель. Портфель упав на підлогу.) Пригадайте сюжет із журналу «Єралаш», коли через нісенітницю побилися два хлопчики й почали кликати на допомогу старших братів, батьків, дядьків і тіток. Справа дійшла до військових дій. Обидві сторо- ни знищили одна одну. А хлопчики помирилися. Або ж пригадайте казку про двох баранів, які зустрілися на вузькій стежині над прірвою, не хотіли поступатися дорогою одне одному та врешті провалилися, і казку про двох кізочок, які, зустрівшись на вузь- кій стежині, допомогли одна одній розминутися. Чого вчать ці казки? (Відповіді дітей.) Прокоментуйте буддійську мудрість: «Перемагай лють любов’ю, від- повідай добром на зло, скупість перемагай щедрістю, брехуна — словом правди». (Коментарі дітей.) У ч и т е л ь. Пам’ятайте, що добро породжує добро, а зло породжує зло. Насильство та благодіяння — несумісні поняття. Одне насильство породжує інше, і насильство множиться. Протистояти злому вчинку мож- на добром. Притча Якось в Ісуса запитали: — А що робити, коли кривдять? — Пожалійте цю людину, — сказав Христос. — Адже Бог покарає йо- го за зло, яке він заподіяв вам. Невже його не жаль? Тому моліться, щоб Бог пробачив людині, яка кривдить вас. Зла людина на зло відповідає
66 злом. Але якщо добру людину образили, вона відповідає тільки добром. Цим вона і відрізняється від злої. Уявіть, що зла людина — це сліпець. Адже справді, якщо не бачиш доброти й не чуєш, про що говорить Бог, то ти — сліпий. А сліпих та- ких дуже багато. Що б було, якби не зустрічалися нам люди зрячі? Як- що сліпий веде сліпого, то обидва вони впадуть до ями. Тому потрібно допомагати сліпим. Подумайте над цією притчею. Робота з підручником. Знайдіть на сторінці 44 вислів, який має відношення до цієї думки. («Часто несправедливий той, хто чогось не робить, а не тільки той, хто що-небудь робить не так» (Марк Аврелій).) III. Заключна частина. Висновки. Які висновки ми можемо зробити з теми уроку «Що означає бути справедливим»? (Справедливість вимагає неупередженого ставлення до інших, яке відповідає морально-етичним нормам. Справедливе ставлення до інших вимагає іноді поступитися власни- ми інтересами, обмежити себе в чомусь. Несправедливе ставлення — це упереджене ставлення, яке не відпо- відає морально-етичним нормам. Протистояти несправедливості можна, запропонувавши щось спра- ведливе. Насилля і благодіяння — несумісні поняття.)  IV. Домашнє завдання. Прочитати в підручнику с. 39—45. Вивчити визначення ключових понять і термінів. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Що означає бути справедливим». Урок 7 Тема. Як відрізнити моральний ідеал від кумира. Мета: сформувати в учнів поняття «ідеал», «кумир», «ідол»; обґрунтувати важливість самовдосконалення як одно- го з дієвих засобів наближення до морального ідеалу;
67 розвивати потребу в самовдосконаленні, з’ясувати, чо- му людині властиве прагнення до ідеалу; виховувати розумне ставлення до ідеалу; поговорити про те, хто такі «фанати». Обладнання: підручник, робочий зошит; аудіозапис «Симфонія № 3» («Героїчна») Л. ван Бетховена. Епіграф: «Вічної досконалості немає — є постійне прагнення до неї» (С. Далі). Вислови: «Цінність ідеалу в тому, що він віддаляється, коли ми наближаємося до нього» (М. Ганді). «Не створи собі кумира» (Біблійна мудрість.) ідеал; ідеальний; кумир. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке ідеал. 2. Чому ми прагнемо до ідеалу. 3. Хто такі ідоли та кумири. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці мова йшла про те, що означає бути справедливим. Яку казку про заздрість ми читали в підручнику?• Що ми розуміємо під великодушністю?• Що таке етичні (• моральні) цінності? Як можна протистояти несправедливості? (• Правдивим словом, роз’ясненням, небайдужістю, поступкою в чомусь.) Ключові поняття:
68 2. Актуалізація опорних знань. Що ж таке справедливість? Визначте поняття наклепу, лестощів, ли- цемірства, святенництва, хитрості. (Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Що означає бути справедливим». 1—2. Чи погоджуєшся ти з твердженням? Справедливим є те, що відповідає нашим інтересам, бажанням, а не- справедливим те, що змушує нас поступатися. (Ні.) Справедливість виявляється у двох якостях: нікому не шкодити та сприяти загальній користі. (Так.) 3—4. Допиши речення. Проявом несправедливості я вважаю... (образи, наклепи, лестощі, хитрість, заздрість, байдужість до проблем інших). 5—6. Чи вважаєш, що герої малюнків протидіють несправедливості? (Варіант А. — так; варіант Б. — ні.) 7—8. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи вважаєш ти пораду старого горобця етичною? (Ні, він думає лише про себе, щоб йому хліба більше дісталося. А не про горобця, який тільки вилетів із гнізда і зовсім не знає, яка небезпека може на нього чекати.) Чи можуть бути справедливими люди, взаємини яких ґрунтуються на нещирості, хитрості, байдужості? Чому? (Ні, не можуть, бо справед- ливі стосунки повинні ґрунтуватися на моральних цінностях, а не на хитрості, байдужості, нещирості.) 9—10. Розгадай кросворд. 1 л 1 п 3 х и т р і с т ь 4 н а к 5 л е п ц а 6 л е е в 7 в е л и к о д у ш н і с т ь м д к т і а а о р в щ 8 с п р а в е д л и в і с т ь і т т в 9 к р и в д а о о
69 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку давньогрецького філософа Аристотеля: «Бути справедливим у думках — ще не значить бути спра- ведливим на ділі». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Подивіться на картини П. Рубенса «Портрет камерист- ки інфанти Ізабелли» (1625) і П. Ренуара «Дівчина з віялом» (1881) на сторінці 46 підручника. Дайте відповідь на питання в завданні 1. Чи красиві жінки зображені на цих картинах?• У які часи написані картини?• Чи змінюються з роками ідеали зовнішньої жіночої краси?• Чи змінюються з роками ідеали духовної краси?• (Відповіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Як відрізнити мораль- ний ідеал від кумира». Розглядаючи тему, ми поговоримо про те, що означають поняття «ідеал», «кумир», «ідол»; обґрунтуємо важливість самовдосконалення як одного з дієвих засобів наближення до мораль- ного ідеалу; поговоримо про те, чому ми прагнемо до ідеалу; хто такі фанати. II. Основна частина. 1. Що таке ідеал. Робота з підручником. Прочитайте текст «Що таке ідеал». Випишіть головну думку цьо- го тексту. (Ідеал — досконалість, довершений зразок, найвищий ступінь досконалості в будь-чому, якого важко досягти. Будь-яка з моральних цінностей — добро, правда, любов, щастя, справедливість — це ідеал, до якого ми прагнемо в стосунках із людьми.) Зверніть увагу на тлумачення поняття «ідеал» у підручнику, поду- майте над поняттями. Ідеал — досконале втілення чого-небудь, довершений взірець. Ідеальний — досконалий, взірцевий, бездоганний. У ч и т е л ь. Прагнення ідеалу природне для людини. Навіть генії і відомі на весь світ люди колись також хотіли бути схожими на якусь видатну особу.
70 Один із відомих ораторів стародавнього світу — Демосфен. З юних років він, мріючи про славу оратора, узяв собі за зразок Перикла і старан- но вивчав Фукідіда, переписавши його вісім разів власноручно. Афіняни в той час були дуже вимогливі до ораторів: від оратора потрібні були не тільки внутрішнє наповнення, але й міміка — різні прийоми руху рук, пальців, положення тіла під час розмови, вираз обличчя. Демосфен же був недорікуватий, мав слабкий голос, коротке дихання, звичку смикати плечем. Проте наполегливістю та енергією він переміг усі ці недоліки. Він учився ясно вимовляти слова, набираючи в рот череп’я й камін- чики, виголошуючи промови на березі моря при шумі хвиль, що замі- нювали шум натовпу; сходив на крутизну, голосно читаючи поетів; за- ймався мімікою перед дзеркалом, причому меч, що спускався із стелі, колов його всякий раз, коли він, за звичкою, підводив плече. Вивчаючи зразки красномовства, Демосфен тижнями не виходив з кімнати, пого- ливши собі половину голови, щоб уникнути спокуси. Його перші спроби говорити публічно не мали успіху; але, підбадьорений актором Сатиром, Демосфен продовжував працювати над собою. 2. Чому ми прагнемо до ідеалу. У ч и т е л ь. Людвіг Фейєрбах писав: «Ідеалом є цілісна, усебічна, до- сконала, освічена людина». Якщо говорити про ідеальну особистість, та- кою можна назвати морально досконалу людину, в якій втілені найвищі моральні якості. (Ісус Христос у християнстві, Будда — у буддизмі, Му- хаммед — у мусульманстві). Прочитайте текст «Чому ми прагнемо іде- алу» на сторінках 48—49 підручника. Зробіть висновок із прочитаного. (Моральні ідеали — взірці для самовдосконалення. Кожна людина формує свій ідеал як уявлення про ті якості, які їй необхідні для щастя.) Саме тому, орієнтуючись на ідеал, ми самовдосконалюємося, роби- мося розсудливими, прагнемо передбачити наслідки своїх учинків. За ідеалом ми оцінюємо себе і стаємо кращими. Чому говорять, що ідеал схожий на зірку? (Зірки, як і ідеалу, ми не можемо досягти, але на зірки (як і на ідеал) завжди орієнтуємося.) У ч и т е л ь. Для наближення до морального ідеалу потрібно багато над собою працювати. А самовдосконалення — це один із дієвих спосо- бів наближення до морального ідеалу. Подумайте над висловом, який записаний на дошці: «Цінність іде- алу в тому, що він віддаляється, коли ми наближаємося до нього». Як це зрозуміти? (Чим вище ми піднімаємося сходинками моральності, тим вищими стають наші ідеали.)
71 Моральний ідеал має вплив і на стосунки між людьми, на життя в суспільстві. Етикет — це теж зразок, ідеал того, як потрібно поводи- тися. Але виконуючи правила етикету, ми наближаємося до ідеалу й по- чинаємо вимагати від себе більшого. У всі часи існували ідеальні моделі суспільства (пригадайте фільм «Людина-амфібія»), люди завжди мрія- ли про ідеальне суспільство. Були вчені, які поклали життя на розробки основ такого суспільства. У філософії навіть існує така течія — ідеалізм. Як ви вважаєте, чому в кожного з нас свій ідеал? (Вибір ідеалу залежить від індивідуальних духовних потреб кожної людини.) Звучить фрагмент «Симфонії № 3» («Героїчної») Л. Бетховена. У ч и т е л ь. Бажання мати ідеал, за яким можна звірити свої вчин- ки, іноді буває таким сильним, що людина починає шукати ідеальну осо- бистість на екранах кінотеатрів, телевізорів, на концертних сценах. Але, ідеалізуючи якусь особу, ми можемо розчаруватися, якщо виявиться, що «ідеальні» риси не реальні, а придумані. Так, Людвіг ван Бетховен ідеа- лізував Наполеона, хотів присвятити йому свою «Симфонію № 3», але, почувши, що Наполеон оголосив себе імператором, змінив назву симфо- нії на «Героїчну». Чому? (Бетховен уважав Наполеона борцем за неза- лежність, свободу, рівність, братерство, діячем революції, що втілював найкращі риси вождя, якому нічого для себе не треба, а тільки для наро- ду Франції. Виявилося, що це не так.) Робота з підручником. Працюючи в парах, виберіть у завданні 6, що на сторінці 50, один із текстів і поміркуйте над запитаннями: Чого вчить притча?• Кого вважають зразком для наслідування?• Якими є якості ідеальної людини, про які говориться в притчах?• Після повідомлення результатів роботи порадьтеся, що спільного в змісті обох притч. Про що це свідчить? (Відповіді дітей.) 3. Хто такі ідоли та кумири. У ч и т е л ь. В етиці моральний ідеал відрізняють від кумира. Кумир — предмет сліпого поклоніння. Слово «кумир» означає те ж саме, що й ідол — статуя, яка зображає язичницьке божество. У Біблії записано: «Не створи собі кумира». Кумирів ми вибираємо за зовнішніми показниками, ідолам покло- няємося, ідеал обираємо за високі моральні якості. Сучасний світ наповнений кумирами. Проаналізуймо такі ситуації.
72 Ситуація 1. Богдан вирізав із журналів фотографії Діми Білана. Вся кімната у фотографіях. Хлопець учився ходити так, як Діма. Навіть зачіску со- бі таку ж зробив. Одяг теж вибирав, як у Діми Білана. Ситуація 2. Андрій учився в музичній школі на вокальному відділенні. Коли Ді- ма Білан став срібним призером на Євробаченні-2006, Андрій почав ще ретельніше вивчати іноземні мови, щоб співати так, як Діма Білан. Ситуація 3. Маринка ні про кого не хотіла чути, окрім Діми Білана. Вона писа- ла йому листи, збиралася, коли виросте, їздити за співаком на гастро- лі. Вона перестала вчитися. Усі розмови були тільки про Білана. Цими розмовами вона вже набридла подружкам. Навіть кота свого вона на- звала Дімою [6]. Скажіть, у якій із трьох ситуацій ми можемо говорити про ідеал, про кумира, про фанатизм? (Діти відповідають.) У ч и т е л ь. Фанати — це особи, які присвячують своє життя «слу- жінню» кумирові. Такі люди не розвивають своїх здібностей, не думають над своїм життям. Це згубний шлях, ним іти не слід. Прочитайте на сторінках 51—52 притчу «Дерев’яна статуя». Про що тут ідеться? Чого вчить ця притча? (Ідеал повинен бути в душі людини, до нього потрібно наближатися, працюючи над собою.) Щоб наблизи- тися до ідеалу, треба знати, які риси вдачі в собі потрібно виховувати, які якості формувати. Іноді нам здається, що ми кращі або гірші, ніж є насправді. Пропоную вам виконати завдання 5, що на сторінці 49, відповісти на запитання тесту. (Діти виконують тест.) III. Заключна частина. Висновки. Що таке ідеал?• Що таке кумир?• Як наблизитися до ідеалу?• (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Намалюйте піраміду та сходинки до вищої крапки. Ви- ща крапка — твій ідеал. На кожній сходинці потрібно написати, що ж зробити, щоб наблизитися до ідеалу.
73 IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 46—52). Вивчити визначення ключових понять і термінів уроку. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Як відрізнити мо- ральний ідеал від кумира». Урок 8 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Прагнімо вершин добра». Мета: узагальнити знання учнів із теми «Прагнімо вершин до- бра», повторити поняття й терміни, зробити висновки, підготуватися до ТО. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка, крейда; картки. Епіграф: «Життя подібне до сходів. Людина живе до тих пір, до- ки продовжує дертися вгору» (Х. Махмуд). Вислови: «Життя — це не майно, яке треба захищати, а дар, який потрібно ростити з іншими людьми» (В. Фолкнер, аме- риканський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії). «Життя — це останній шанс, що дарує нам доля, щоб стати людиною» (Б. Крутієр, автор чотирьох збірок афо- ризмів). усі поняття й терміни з теми. Тип уроку: урок-узагальнення. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Гра-змагання. 2. Підготовка до уроку тематичної атестації за робочим зошитом. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
74 Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми закінчуємо вивчення те- ми «Прагнімо вершин добра». Прочитайте вислови на дошці. Як ви їх розумієте? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка знання понять і термінів. У ч и т е л ь. На минулому уроці у нас була розмова на тему «Як від- різнити моральний ідеал від кумира». Поясніть значення понять «ідеал» і «кумир». (Ідеал — найвищий ступінь досконалості в чому-небудь, якого важко досягти; досконале втілення чого-небудь, досконалий зразок. За ідеалом звіряють учинки, самовдосконалюються, прагнучи його до- сягти. Кумир — предмет сліпого поклоніння. Це те ж саме, що й ідол. У Біблії сказано: «Не створи собі кумира». Кумир, на відміну від іде- алу, примарний, не гідний наслідування.) Як ви розумієте слово «ідеальний»? (Ідеальний — значить доскона- лий, зразковий, бездоганний.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Як відрізнити моральний ідеал від кумира». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Моральний ідеал стосується досконалих, бажаних відносин між людьми або досконалої моральної особистості. (Варіант А. Так.) Люди загалом одностайні в думках про моральний ідеал. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Впиши в клітинки, про які поняття йдеться. Примарний, негідний предмет захоплення, поклоніння. (Кумир.) Прагнення особистості позбутися вад і недоліків та вдосконалити власні чесноти. (Самовдосконалення.) 5—6. Чи відповідають зображені на малюнках ситуації ідеалові вза- ємин між людьми? Сформулюй за кожним малюнком правило етикету. (Не обговорюй інших людей за спиною, не розпускай пліток. Зважай на інтереси інших людей.) 7. Склади зі слів моральну настанову. (Не створи собі кумира.) 8. Наведи приклад особистості, яка для багатьох людей є моральним ідеалом. (Ісус Христос, Будда, Мухаммед.)
75 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Що найбільше обурило звірів? (• Брехня, розвінчання кумира.) Чому, викривши Лисову брехню, звірі не пригадали про його хороші• вчинки, яких було немало? (Вони вірили в мудрого звіра Осмомисла, і брехня перекреслила все хороше, зроблене Лисом.) Чому розвінчання кумирів часто обертається бідою для тих, кому ще• вчора поклонялися? (Лис став кумиром за допомогою хитрості та брехні. А обман обертається бідою. Він пов’язаний із розчаруванням.) 11—12. За уривком із поезії Тараса Шевченка сформулюй, яке став- лення до України поет вважав бажаним. Чи є таке ставлення до бать- ківщини ідеальним? (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Працюючи над темою «Прагнімо вершин добра», ми го- ворили про те, навіщо потрібно вивчати етику; якими є цінності в сучас- ному світі; про те, що найвищою цінністю є життя людини. Ми говори- ли про те, що етичні (моральні) цінності визначають життєві орієнтири. Деякі з моральних цінностей: Любов, Справедливість — стали предметом розмови на окремих уроках. Останній урок був присвячений відміннос- тям ідеалу від кумира (ідола). 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні нам потрібно узагальнити всі знання, що ви здобули з теми «Прагнімо вершин добра», підготуватися до уроку те- матичного оцінювання знань. II. Основна частина. 1. Гра-змагання. Учні об’єднуються в три команди: «Дружні», «Добрі», «Справедли- ві». Кожна команда повинна вписати в картку термін або поняття, що відповідає визначенням на картці. Картка передається по партах. Кожен учасник уписує один термін. Команді пропонується пояснити поняття й терміни. Картка № 1 1. Наука про мораль. 2. Утілення приписів моралі в поведінці людей і в стосунках між ними. Внутрішні духовні якості, якими керується людина у сво- їй поведінці й у ставленні до інших людей.
76 3. Сукупність ознак, властивих людині з розвиненим внутрішнім психічним життям і моральністю. 4. Цілеспрямований розвиток своїх духовних здібностей, удоскона- лення свого способу життя. 5. Лицемірне, нещире вихваляння, підлабузництво. 6. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. Людські стосунки, побудовані на етичних засадах. 7. Наведіть приклад літературного тексту з підручника, в якому йдеться про великодушність. Поясніть свій вибір. (1. Етика. 2. Етичність. 3. Духовність. 4. Самовдосконалення. 5. Лес- тощі. 6. Справедливість. 7. Притча «Поле».) Картка № 2 1. Норми та приписи поведінки у стосунках людей і в суспільстві. 2. Зовнішній вияв моральності, уміння добре поводитися. 3. Необхідність у чомусь. 4. Усвідомлення своєї відповідальності за втілення в життя мораль- них приписів. 5. Переживати почуття прихильності до кого-небудь, чого-небудь. 6. Предмет сліпого поклоніння. 7. Наведіть літературний приклад із підручника, в якому йдеться про справедливість. (1. Мораль. 2. Вихованість. 3. Потреба. 4. Моральний обов’язок. 5. Любити. 6. Кумир. 7. Біблійна притча про Соломона, афганська казка «Справедливий суддя».) Картка № 3 1. Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті народу; традиційно усталені правила суспільної поведінки. 2. Звичаї, норми поведінки, які передаються від покоління до по- коління. 3. Значущість для людини. 4. Повчальне оповідання, в якому моральна установка розкриваєть- ся алегорично. 5. Якість людини з добрими, благородними почуттями; незло­ пам’ятної. 6. Найвищий ступінь досконалості в чому-небудь, якого важко до- сягти; досконале втілення чого-небудь, досконалий зразок.
77 7. Наведіть приклад літературного тексту з підручника, який учить того, що не треба створювати собі ідолів. (1. Звичай. 2. Традиція. 3. Цінність. 4. Притча. 5. Великодушність. 6. Ідеал. 7. Буддистська притча «Дерев’яна статуя».) Команди обмінюються картками, перевіряючи знання одна одної. Учитель підводить підсумки змагання. 2. Підготовка до уроку тематичної атестації за робочим зошитом. 1—2. Дай позитивну або заперечну відповідь. Чи змінювалася мораль упродовж багатовікової історії людства? (Варіант А. Так.) Чи однакове значення мають поняття «ідеал» та «кумир»? (Варіант Б. Ні.) 3—4. Запиши, які обов’язки мають герої малюнків. (Дівчинка поли- ває квіти. Хлопчик вибиває килим.) 5. Зі слів склади настанови, які мають характер моральних обов’язків. (Не свідчи неправдиво. Не кради. Шануй батька і матір.) 6—7. Допиши речення, пояснюючи, як розумієш етичні поняття. Любити — це означає... (переживати почуття прихильності до кого- небудь, чого-небудь). Бути справедливим — це означає... (правдиво, неупереджено стави- тися до когось відповідно до морально-етичних норм). 8. Які вищі моральні цінності утверджують прислів’я? Правда і з дна моря випірне, а неправда потопає. (Правдивість.) Не так тії сто рублів, як сто друзів. (Дружба.) 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи глибоким було почуття Ластівки до Стрижа? Чому? (Ні. По- верховим.) Чи однаковими вважаєш почуття кохання та закоханість? Чому? (Це різні поняття. Любов, кохання — глибоке почуття, а закоханість — поверхове.) Як, на твою думку, відрізнити любов від закоханості? (Заради коха- ної людини ти готовий пожертвувати всім, навіть життям.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку українського філософа 18 ст. Григорія Сковороди: «Любов виникає з любові; коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший маю любити». (Індивідуальна відповідь учня.)
78 III. Заключна частина. Висновки. Поясніть вислів, що є епіграфом до уроку: «Життя подібне до сходів. Людина живе до тих пір, поки продовжує дертися вгору». Сформулюйте на його основі висновок із теми. (Людина повинна по- стійно вдосконалюватися, працювати над собою, прагнути до ідеалу.)  IV. Домашнє завдання. Повторити усі поняття й терміни теми «Прагнімо вершин добра». Підготуватися до уроку тематичного оцінювання. Урок 9 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Прагнімо вершин добра». Мета: перевірити рівень знань учнів. Обладнання: робочий зошит, дошка, крейда, завдання. Епіграф: «Мій батько вважав, що єдина цінність людини поля- гає в її здатності зробити світ трохи кращим» (Юджин Ленг). Вислови: «Ми зобов’язані передавати життєві цінності від поко- ління до покоління. Справжні цінності — це наш озоно- вий щит» (Кент Б. Ейсмос). «Каменів безліч, але цінних одиниці» (Олексій Погрібний- Александров). «У наші дні дуже багато людей знають усьому ціну, але не розуміють справжніх цінностей» (Енн Ландерс). Тип уроку: урок контролю й оцінювання рівня засвоєння знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.   II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 2. Виконання завдань тематичної атестації в робочих зошитах (2 ва- ріанти).
79 III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми підбиваємо підсумки ви- вчення матеріалів із першої теми, яка звучить так: «Прагнімо вершин добра». До цієї теми входили такі уроки: «Навіщо вивчати етику»; «Цін- ності в сучасному житті»; «Людське життя — найбільша цінність у су- часному світі»; «Чому моральні цінності визначають як життєві орієн- тири»; «У  чому сила любові»; «Що означає бути справедливим»; «Як відрізнити моральний ідеал від кумира». 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Подумайте над епіграфом до уроку. Як ви розумієте ці слова? (Відповіді дітей.) На уроці ми перевіримо, як ви засвоїли знання з теми. Ви теж зможете перевірити свій рівень знань. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. У ч и т е л ь. Ви виконаєте письмову роботу, що складатиметься з двох частин: перша частина — вікторина; друга частина — завдання тематич- ного оцінювання з робочого зошита. II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 1) Норми і приписи поведінки у стосунках людей і в суспільстві. (Мо- раль.) 2) Зовнішній вияв моральності, уміння добре поводитися. (Вихованість.) 3) Значущість для людини. (Цінність.) 4) Сукупність ознак, властивих людині з розвиненим внутрішнім пси- хічним життям і моральністю. (Духовність.) 5) Період існування людини від її народження до смерті. (Людське життя.) 6) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті на- роду; традиційно усталені правила суспільної поведінки. (Звичай.)
80 7) Звичаї, норми поведінки, які передаються від покоління до поко- ління. (Традиція.) 8) Переживати почуття прихильності до кого-небудь, чого-небудь. (Лю- бити.) 9) Моральні взірці, поняття, вимоги, приписи, що дають людині мож- ливість оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній. (Етичні (мо- ральні) цінності.) 10) Найвищий ступінь досконалості в чому-небудь, якого важко досягти; досконале втілення чого-небудь, довершений зразок. (Ідеал.) 11) Риса вдачі людини, яка для досягнення своєї мети діє непрямим, об- манним шляхом. (Хитрість.) 12) Усвідомлення своєї відповідальності за втілення в життя моральних приписів. (Моральний обов’язок.) 13) Бажання духовні потреби ставити вище від матеріальних. (Духов­ на краса.) 14) Цілеспрямований розвиток своїх духовних здібностей, удосконален- ня свого способу життя. (Самовдосконалення.) 2. Виконання завдань тематичної атестації в робочих зошитах. Варіант 1 1—3. Прочитай текст і дай відповідь на запитання. Чи всі моральні цінності мають однакове значення для людини? (Варіант А. Так.) Чи морально підносити якусь одну цінність і нехтувати іншими? (Варіант Б. Ні.) Як називають людину, яка в ім’я певної ідеї зрікається всіх інших цінностей? (Варіант А. Фанатиком.) 4. Допиши речення. Правила, які визначають нашу щоденну поведінку, допомагають лю- дям жити, не заважаючи й не завдаючи шкоди одне одному, називають ... (правилами етикету). 5. Впиши в клітинки відповідь на питання. Як називають потреби людини, які стосуються її внутрішнього сві- ту — потреби в спілкуванні, творчості, пізнанні тощо? (Духовні.) 6. Добери п’ять ознак, притаманних сильній духом людині. Сильна людина... (добра, цілеспрямована, справедлива, милосердна). 7. Впиши у віконечка біля фразеологізмів номери їхніх тлумачень. (А. Викликати до життя. — 2. Бути причиною виникнення чого- небудь.
81 Б. Життя повернулося гострим боком. — 1. Хтось зазнав труднощів, невдачі, потрапив у скрутне становище.) 8. Доповни твердження. Такий порядок людського життя, за якого дотримуються відповід- ності між діянням і платою, гідністю й винагородою, називають... (спра- ведливість.) 9—10. Обґрунтуй або спростуй думку російського письменника кін- ця 19 — початку 20 ст. Льва Толстого: «Любити — означає жити життям того, кого любиш». (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи є ставлення до інших, яке ґрунтується на хитрості, справедли- вим? Чому? (Ні. Справедливість — це правдивість, а хитрість заснована на обмані.) Чи можна схарактеризувати Мишку твердженням «Щоб досягти сво- го, вона здатна переступити через інших»? Чому? (Так, можна. Вона знала про присутність кота й навмисно принесла в жертву приятельку. Вона досягла свого ціною життя іншої мишки. Її можна назвати егоїсткою.) Чого навчає притча? (Будь уважний, спілкуючись із людьми. Не дру- жи з хитрунами та егоїстами.) Варіант 2 1—3. Чи погоджуєшся з твердженнями? Моральні норми дають змогу оцінювати вчинки людей із позиції добра, справедливості, милосердя. (Варіант А. Так.) Уявлення та норми, на основі яких виникають правила поведінки, не змінювалися впродовж тисячоліть. (Варіант Б. Ні.) У сучасному світі найвищою цінністю є людське життя (Варіант А. Так.) 4. Підбери з довідки відповідне за змістом слово й допиши речення. Втілення приписів моралі в поведінці та стосунках з іншими нази- вають… (моральністю). 5. Впиши в клітинки відповідь на запитання. Як узагальнено називають ту частину людського буття, яка пов’язана з духовністю, а саме: з почуттями, думками, бажаннями, інтересами тощо? (Внутрішній світ.) 6. Добери п’ять ознак, притаманних ідеальній людині. (Ідеальній людині властиві такі риси: освіченість, цілісність, усебічний розвиток, доброта, справедливість.)
82 7. Із поданих слів склади моральне повчання. (Не будуйте свій дім на піску, будуйте добрими ділами.) 8. Доповни твердження. Усвідомлення людиною своєї відповідальності за дотримання мо- ральних приписів називають... (моральним обов’язком). 9—10. Прокоментуй притчу за поданими запитаннями. Чому мавпи не прислухалися до порад пташки? (Вони вірили в те, що світляк — це вогонь і не хотіли нічого слухати.) Чому не завжди легко збагнути примарність кумирів? (Кумир — предмет сліпого поклоніння. Потрібно вміти розгледіти його.) Чому не слід творити собі кумирів? (Бо ти позбавляєш себе можли- вості самовдосконалення.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку індійського державного ді- яча першої половини 20 ст. Мохандаса Ганді: «Цінність ідеалу полягає в тому, що він віддаляється від нас рівно на стільки, на скільки ми на- ближаємося до нього». (Індивідуальна відповідь учня.) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Ось ми й закінчили вивчення теми «Прагнімо вершин добра». Бажаю вам іти у своєму житті, яке є найвищою цінністю, орієн- туючись на етичні цінності, спиратися на добро, справедливість, мило- сердя, любов, співчуття. IV. Домашнє завдання. Пройти лабіринт «На шляху до чистого світу», що на с. 62 підруч- ника. Добрати для наступного уроку невеликий вірш про любов до при- роди, про те, що означає берегти природу. Підготувати виставку малюнків на тему «Мій улюблений куточок природи».
83 Тема II «Бережімо світ — довкола і в собі» Словничок ключових понять Урок 10 Природа — те, що оточує людину і є об’єктом її діяльності й пі­ знання. Жива природа — люди, тварини, мікроорганізми, рослини. Вони харчуються, ростуть, дають потомство, вмирають. Нежива природа — повітря, вода, гори, Земля, Сонце, зірки, Місяць. Навколишнє середовище, довкілля — середовище, у якому живуть люди, рослини, тварини. Бувати на природі — відвідувати місцевість за межами великих міст, місця, де багато зелені, повітря. Екологія — зв’язок між людиною, твариною, рослиною і навколиш- нім середовищем; розділ біології, у якому вивчаються зв’язки між організмами та навколишнім середовищем. Екологічне лихо — подія, яка виникає зазвичай унаслідок необду- маних дій людини щодо природи та завдає їй шкоди. Охорона природи, навколишнього середовища — збереження до- вкілля безпечним для життя. Правила поведінки у ставленні до природи 1) Більше ходити пішки або їздити на велосипеді замість того, щоб їздити на машині. 2) Зберігати тепло, економити електроенергію, гарячу воду. Тоді елек- тростанції працюватимуть менше й не так забруднюватимуть на- шу Землю. 3) Для боротьби з комахами не використовувати отрутохімікатів, а зробити двір або город привабливим для птахів. 4) Економити воду. 5) Перш ніж щось купувати, подумайте, чи справді ця річ так вам потрібна, чи якісна вона. 6) Якщо є можливість здати що-небудь зі сміття на переробку, ро- бити це: тоді зменшиться кількість сміття на планеті. 7) Віддавати непотрібні речі людям, яким вони стануть у пригоді.
84 Урок 11 Здоров’я — стан організму й самопочуття людини, який визначаєть- ся тим, як функціонують його органи. Здоровий спосіб життя — постійне дотримання людиною певної сукупності дій, спрямованих на зміцнення свого організму, підви- щення якості життя. Щоб бути здоровим, потрібно: 1) Дотримуватися розпорядку дня. 2) Займатися спортом, фізичною працею. 3) Не об’їдатися. 4) Дотримуватися правил особистої гігієни. 5) Стежити за чистотою квартири, свого робочого місця, одягу, взуття. 6) Не лягати спати пізно. (Не засиджуватися біля комп’ютера або телевізора.) Шкідливі звички — звички, небезпечні для здоров’я людини: палін- ня, алкоголь, наркотики. Головне правило профілактики наркоманії: не пробувати жодного разу будь-який із наркотиків і навіть не доторкатися до них. Урок 12 Пізнання — набуття людиною знань про кого- або що-небудь. Самопізнання — пізнання людиною самої себе. Самооцінка — формування в людини певного ставлення до своїх позитивних якостей і недоліків. Самовдосконалення — цілеспрямований процес удосконалення лю- диною самої себе. Як керувати своїми почуттями і вчинками (поради К. Ушинського) 1) Спокій. 2) Зваженість учинків. 3) Не говорити про себе без потреби жодного слова. 4) Не марнувати часу: робити те, що необхідно, а не те, що хочеться. 5) Кожен вечір чесно звітувати перед собою. 6) Ніколи не хизуватися ні тим, що було, ні тим, що є, ні тим, що буде. Нікому не показувати цього. 7) Прямота у словах і вчинках. 8) Рішучість.
85 Урок 13 Емоції — переживання людиною свого ставлення до світу й людей. (Переживання людини під впливом зовнішніх і внутрішніх подраз- ників.) Почуття — емоції, викликані конкретними душевними переживан- нями (емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилювання, натхнення). Моральні почуття — такі порухи людської душі, які не дозволяють людині бути байдужою до нещасть інших людей, країни, примушу- ють її шукати можливість допомогти, поліпшити життя людей до- вкола, всього суспільства, здійснювати відповідні вчинки. Урок 14 Задатки — уроджені, успадковані зачатки якихось рис, здібностей або якостей. Обдарованість — сукупність задатків людини. Розвиток — процес, унаслідок якого відбувається зміна властивостей чого- або кого-небудь, перехід з одного якісного стану в інший. Розвиватися — ставати розумово, духовно вищим, кращим, доско- налішим, підніматися в чомусь на вищий рівень. Розвинений — той, хто досяг розумової, духовної зрілості, став ду- ховно вищим. Здібність — природна схильність до чого-небудь, властивість, особ­ ливість, що виявляється в умінні робити, здійснювати що-небудь. Талант — 1. Міра ваги, грошова одиниця в деяких країнах давнього світу. 2. Видатні вроджені якості, особливі природні дані. Вундеркінд — високообдарована дитина. Геній — найвища творча здібність. Геніальність — найвищий ступінь обдарованості людини, що досягла значних результатів одночасно в багатьох галузях. Урок 15 Дозвілля — вільний від роботи час. Хобі — вільне заняття на дозвіллі, захоплення.
86 Урок 10 Тема. Якими є моральні правила відносин між людиною і при- родою. Мета: навчити учнів висловлювати свої думки про людину як частину природи, наводити приклади ставлення люди- ни до навколишнього середовища й оцінювати їх із по- зицій моралі; учити дітей ставитися до природи України як до національного багатства народу. Обладнання: вислови, виписані на дошці; аудіозаписи: А. Вівальді «Літня гроза», П. Чайковський «Жовтень» із циклу «Пори року»; картини: М. Врубель «Пан»; О. Саврасов «Граки прилетіли»; А. Куїнджі «Ніч на Дніпрі»; І. Левітан «Золо- та осінь»; І. Шишкін «Сосни, освітлені сонцем»; вистав- ка дитячих малюнків на тему «Мій улюблений куточок природи»; уривок твору М. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» («Чудовий Дніпро…»). Епіграф: «Природа вимагає до себе благоговійного ставлен- ня тому, що людина — частина (всього лише частина) Всесвіту» (А. Швейцер, німецько-французький мисли- тель, філософ, богослов, лікар, музикознавець та ор- ганіст). Вислови: «Поведінка людини в природі — це дзеркало її душі» (Д. Зеленський, учений, філософ). Природа просить порятунку Зеленим шепотом лісів, Тривожним лебединим криком, Змілілим плеском рік, морів. Вона до нас із щемом в серці Зболілі руки простяга, Надіючись на кращу долю, Про милосердя всіх блага. (О. Іванова) природа, жива природа, нежива природа; навколишнє середовище; бувати на природі; екологічне лихо; еко- логія. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
87 Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Чи є людина частиною природи. 2. Як культурна людина повинна ставитися до природи. 3. Що означає берегти природу. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Подивіться на оформлення нашої до- шки. Які чудові малюнки ви на сьогодні підготували. Яка тема ваших малюнків? («Мій улюблений куточок природи».) Деякі з вас підібрали або самі склали вірші про улюблений куточок природи, про красу природи, красу улюбленої України або рідного міста. Хто хоче прочитати вірші? (Відповіді дітей.) 2. Мотивація навчальної діяльності. Звучить твір Вівальді «Літня гроза». У ч и т е л ь. Подивіться на картину М. Пимоненка «Перед грозою» на сторінці 56 підручника. Що зображено на ній? Які почуття вона у вас викликає? Чи відповідає за настроєм музика Вівальді цій картині? Як ви думаєте, чому художники часто звертаються до зображення картин природи? (Відповіді дітей.) 3. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Ми починаємо працювати над темою, яка звучить так: «Бережімо світ — довкола і в собі». А тема уроку сьогодні така: «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою». На уроці ми поговоримо про те, чи є людина частиною природи; як культурна людина повинна ставитися до природи; що означає берегти природу; про те, що природа України є нашим національним багатством.
88 II. Основна частина. 1. Чи є людина частиною природи. На дошці репродукція картини І. Левітана «Золота осінь». Звучить твір П. Чайковського «Осіння пісня» з циклу « Пори року». У ч и т е л ь. Людина з найдавніших часів замислювалася про своє місце у Всесвіті, вона сприймала красу природи й прагнула будувати свої відносини з нею за законами краси. Це знайшло відбиття у фольк­ лорі, поезії, музиці. У свідомості стародавньої людини існував єдиний образ людини і природи. Про це свідчать міфи народів Індії, Китаю, зооантропоморф- ні зображення богів у вигляді напівлюдини, напівтварини (наприклад бог Гор, богиня Сохмет у Давньому Єгипті; бог Пан, кентаври в культу- рі Стародавньої Греції). (Діти розглядають картину М. Врубеля «Пан».) Уже те, що бога зображали як напівлюдину, вказує на його древ- ність. Спочатку Пан — бог лісу, охоронець пастухів і отар. Навіть в Ар- кадії і в Аргосі, де Пана шанували понад усе, його не зараховували до богів-олімпійців. А згодом Пан стає богом — покровителем усієї природи. Учитель читає легенди, пов’язані з Паном. М. Кун Легенди й міфи Стародавньої Греції (уривки) Пана можна було часто побачити серед свити бога виноградарства Діоніса. Розповідали, що коли Пан народився, його мати, німфа Дріопа, по- глянувши на сина, із жахом утекла. Адже в малюка виявились козлячі ноги, роги і довга борода. Але батько його, Гермес, зрадів народженню сина, він узяв його на руки й відніс на Олімп. Усі боги раділи народжен- ню Пана та сміялися, дивлячись на нього. Пан не залишився жити на Олімпі й пішов у тінисті ліси, гори. Там він пасе отари, граючи на сопілці. Любить він брати участь у танцях німф. Якщо Пан не гнівається, він милостивий і добродушний. Бере- же отари овець. Але в гніві може наслати на людину або тварину страх, і та прожогом кидається бігти, не розбираючи дороги. Саме тому такий страх називають панічним або панікою. *** Існує міф про те, як Пан покохав прекрасну німфу Сирінгу. Коли він хотів підійти до неї, німфа з жахом тікала. Спробував Пан наздогнати
89 її — дорогу німфі перегородила річка. Простягла до річки Сирінга руки й почала благати бога річки врятувати її. Бог річки послухав благання німфи й перетворив її на очерет. Зрізав Пан кілька тростин і зробив із них солодкозвучну сопілку. Назвав Пан на пам’ять про німфу сопілку сирингою. З тих пір любить Пан грати в самоті лісів на сопілці. У ч и т е л ь. Часи середньовічного християнства характеризуються аскетизмом, відходом від природних божеств. Ідея Бога-творця прони- зувала весь процес пізнання світу й усього, що існує в ньому. Час зем- ного життя людини й усього людства — це лише відблиск нескінчен- ного «небесного світу» і вічності. Природі в цей період не приділяли особливої уваги. З бурхливим розвитком капіталізму жителі міст зрозуміли, що вони позбавлені природи. Пригадайте картини епохи Відродження, коли у ві- кні за головними персонажами з’являються перші зображення природи. Пригадайте «Джоконду» Леонардо да Вінчі! А в XIX сторіччі Європа знову звернула увагу на природу. Поети оспівували природу, її велич. Ф. Тютчев писав: Не то, что мните вы, Природа, Не слепок, не бездушный лик. В ней есть душа, в ней есть свобода, В ней есть любовь, в ней есть язык. Подивіться на картину А. Куїнджі «Ніч на Дніпрі». Чи відчуваєте ви, у якому захопленні художник від української природи? Пригадайте, якими словами описує Дніпро М. Гоголь у «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки». (Учитель читає уривок «Чудовий Дніпро…».) У живописі є художники-пейзажисти. Назвіть кого-небудь із них. (О. Саврасов, І. Шишкін, А. Куїнджі, І. Левітан.) Які їхні картини ви зна- єте? (О. Саврасов «Граки прилетіли»; А. Куїнджі «Ніч на Дніпрі»; І. Ле- вітан «Золота осінь»; І. Шишкін «Сосни, освітлені сонцем».) А кого з художників-мариністів ви можете мені назвати? (І. Айва- зовський.) Автором яких картин він є? («Дев’ятий вал», «Серед хвиль», «Сонячний день».) Робота з підручником. Прочитайте на с. 57 підручника текст «Чи є людина частиною при- роди» і знайдіть відповіді на запитання. Що таке природа? (• Природа — це все те, що оточує нас від самого народження.)
90 Чи пов’язані людина і природа? (• Так, природа дає людині можли- вість жити, збагачує її внутрішній світ своєю красою, демонструє зразки досконалості. Людина ж як частина природи повинна вияв- ляти турботу про неї.) Що відносять до живої природи? (• Рослини, тварин, людей, мікро- організми). А до неживої? (Повітря, воду, гори, Землю, Сонце, зірки, Місяць.) У ч и т е л ь. Прочитайте в підручнику на с. 57 пояснення понять «на- вколишнє середовище»; «природа»; «жива і нежива природа». Природа — те, що оточує людину і є об’єктом її діяльності та пізнання. Жива природа — тварини, люди, мікроорганізми, рослини. Во- ни живляться, ростуть, дають потомство, вмирають. Нежива природа — повітря, вода, гори, Земля, Сонце, зірки, Місяць. Навколишнє середовище — середовище, у якому живуть лю- ди, рослини, тварини. 2. Як культурна людина повинна ставитися до природи. У ч и т е л ь. Людство на початку ХХІ сторіччя досягло великих успіхів завдяки науково-технічному прогресу. Ми вже не уявляємо собі життя без машин, літаків, АЕС і ТЕЦ, великих підприємств, нафтопроводів. Це ста- ло невід’ємною частиною нашого життя. Але тріумф людства, пов’язаний із досягненнями в атомній енергетиці, вивченні космосу, наближенні до таємниць природи, змінився турботою про стан біосфери, яка руйнується через нерозумне використання людьми могутніх сил, отриманих завдяки розвитку науки й техніки. Ми з величезним хвилюванням стежимо за тим, як покривають планету зони екологічного лиха: цунамі, тайфуни, повені, землетруси — це відповідь природи на бездумне втручання людини в неї. Парадокс нашого часу в тому, що людство повинне боятися руйнівних сил, які є в ньому самому. Подальша доля цивілізації багато в чому залежить від того, чи буде людство моральним у ставленні до самого себе. Отже, людина — частина природи, і, гублячи природу, ми губимо й самих себе. Робота в парах. У ч и т е л ь. Працюючи в парах, виконайте завдання 4 на сторінці 58, відповівши на питання: «Чому це трапилося?». (Люди завжди жили за принципом «На мій вік вистачить», вони думають про матеріальні, а не
91 про духовні потреби, а звідси засмічення Землі, окиснення ґрунту, перена- сичення добривами, озонові дірки тощо, усе це призводить до погіршення здоров’я людей, збільшення хвороб, смертності. І лише культурна людина, що має високі моральні якості, може розумно ставитися до Природи. То- му потрібно виховувати в собі культурну людину, моральним обов’язком якої буде збереження Природи.) Що потрібно робити для збереження природи? Як культурна лю- дина повинна ставитися до природи? Про це прочитайте в підручнику відповідний текст на сторінках 58—59. Прочитайте в підручнику пояс- нення, як слід розуміти поняття «бувати на природі»; «екологічне ли- хо»; «екологія». Бувати на природі — відвідувати місцевість за межами великих міст, поселень, де багато зелені, повітря і т. ін. Екологія — зв’язок між людиною, твариною, рослиною і довкіл- лям; розділ біології, де вивчаються зв’язки між організмами та навколишнім середовищем. Екологічне лихо — подія, що виникає зазвичай унаслідок не- розсудливої діяльності людини щодо природи й завдає їй шкоди, створює несприятливі, важкі умови для існування природи. У ч и т е л ь. Прочитайте на сторінці 58 підручника вірш А. Костець- кого «Не хочу!». Дайте відповідь на запитання в завданні 5. (Відповіді дітей.) 3. Що означає берегти природу. У ч и т е л ь. У 5 класі на уроках української літератури ви читали оповідання А. Давидова «Рятували Конотоп». Про що в ньому розповіда- ється? (Діти згадують зміст і доходять висновку, що велике починається з малого. Діти розкопували струмочки й тим самим рятували річку.) Коли ми буваємо на природі, настрій може зіпсувати сміття, яке за- лишили по собі горе-туристи, зламані гілки дерев, вирізані ножем написи на деревах, зірвані квіти. Як ви ставитеся до цих проявів людського не- дбальства та жорстокості по відношенню до природи? (Відповіді учнів.) Робота в групах. Учні об’єднуються в чотири групи. У ч и т е л ь. Розгляньте малюнки на сторінці 61 підручника. Як у цій ситуації можна було діяти інакше? (Діти говорять, що так робити не можна, і пропонують свої варіанти поведінки.)
92 Посадка дерев, своєчасно закритий кран із водою або вимкнена лам- почка — економія відповідно води й електроенергії. Це також прояв дбай- ливого ставлення до природи. Прочитайте в підручнику текст «Що означає берегти природу» (с. 60—61). Що означає поняття «охорона природи»? Охорона природи, навколишнього середовища — збереження довкілля, для того щоб воно залишалося безпечним для життя. Удома ви повинні були пройти лабіринт «На шляху до чистого сві- ту» на сторінці 62 підручника. Назвіть небезпеки, які очікують вас на цьому шляху. Розкажіть, як слід іти до «чистого світу»? (Відповіді дітей.) III. Заключна частина. Висновки. Чи є ставлення до природи показником культури людини?• Назвіть правила поведінки, які допомагають дбайливо ставитися до• природи. (Більше ходити пішки або їздити на велосипеді замість то- го, щоб їздити машиною. Зберігати тепло, економити електроенергію, гарячу воду. Тоді елек- тростанції працюватимуть менше й не так забруднюватимуть на- шу Землю. Для боротьби з комахами не використовувати отрутохімікати, а зробити двір або город привабливим для птахів. Економити воду. Перш ніж щось купувати, думати, чи справді ця річ так вам потріб- на, чи якісна вона. Якщо є можливість здати що-небудь зі сміття на переробку, робити це: тоді зменшиться кількість сміття на планеті. Віддавати непотрібні речі людям, яким вони стануть у пригоді.)  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф на с. 56—62. Уміти давати визначення ключо- вим поняттям уроку. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою?». Завдання за бажанням: підготувати групами плакати «Бережи природу!».
93 Урок 11 Тема. Як пов’язані довкілля і здоров’я людини. Мета: з’ясувати, як пов’язані здоров’я й навколишнє сере­ довище; поговорити про те, що означає бути здоровим і що потрібно робити для цього; які звички є шкідливи- ми; навчити дітей пояснювати взаємозв’язок фізичного і духовного здоров’я людей, формувати здоровий спо- сіб життя, виховувати екологію душі; познайомити учнів із музикотерапією. Обладнання: підручник, робочий зошит. Епіграф: «Не проси у Бог хліба, а проси здоров’я» (українське прислів’я). Вислови: «Здоров’я дорожче за багатство» (Дж. Рей). «Існують тисячі хвороб, але здоров’я буває тільки од- не» (К. Л. Берне). «Помірність є ніби матір’ю хорошого здоров’я» (М. Ва- лерій). «Здоров’я — усьому голова» (М. Шолохов). «Найміцніший організм надломлюється або принаймні зношується і стомлюється, коли він занадто розкішно користується дарами природи» (Д. Писарєв). здоров’я; здоровий спосіб життя, шкідливі звички. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Як пов’язані здоров’я й навколишнє середовище. 2. Що означає бути здоровою людиною. 3. Які звички є шкідливими. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
94 Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про те, що треба бережливо ставитися до природи. Послухайте опові- дання. В. Сухомлинський Соромно перед соловейком Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомли- вого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли із сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчата вже закінчили обі- дати, недалеко від них сів на дерево соловейко та заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля та Ліда сиділи, боячись пово- рухнутись. Соловейко перестав співати. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала недоїдки в газету, загорнула й поклала до сумки. — Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля. — Це ж у лісі… Ні­ хто не бачить… — Соромно перед соловейком, — тихо відповіла Ліда. Запитання за текстом: Охарактеризуйте поведінку Олі та Ліди.• Чого вчить це оповідання?• 2. Актуалізація опорних знань. Що таке природа? жива і нежива природа? навколишній світ? еко-• логія? охорона природи? Що ви винесли для себе з попереднього уроку?• На дошці перед вами плакати на тему «Бережи природу!». Прошу одного учня від кожної групи пояснити, що зображено на плакаті, до чого він закликає. (Пояснення дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання за темою «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою». 1—2. Чи погоджуєшся ти з твердженнями? Людина — частина природи. (Варіант А. Так.) Людина має ставитися до природи як споживач, використовуючи її багатства для задоволення своїх потреб. (Варіант Б. Ні.)
95 3. Доповни твердження. Довкіллям називають… (світ навколо нас; оточення, в якому живе людина). 4. Наведи приклади забруднення довкілля. Прикладом забруднення навколишнього середовища я вважаю… (промислові відходи заводів і фабрик, вихлопні гази автомобілів, звалища різних побутових відходів, спалювання листя.) 5—6. Допиши речення. Коли б мені випала нагода вирішити одну екологічну проблему людства, я зробив би таке: (замінив би усі АЕС екологічно чистими та безпечними для природи і людини джерелами здобуття електроенергії). 7—8. Які з малюнків відповідають засадам природоохоронного жит- тя? (Варіанти А, Г.) 9—10. Сформулюй три найважливіших, на твою думку, правила мо- рального ставлення людини до природи. (1. Не забруднювати природу. 2. Не використовувати її в корисливих цілях. 3. Доглядати її.) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи можна вважати захоплення Кротеняти виявом любові до природи? Чому? (Ні. Він знищував природу, позбавляючи життя живих істот.) Чи шкодить його захоплення природі? (Його захоплення шкодить природі. Він ловив і засушував метеликів, думаючи лише про себе, тобто використовував природу в корисливих цілях.) Що, по-твоєму, означає любити природу? (Не знищувати її, не шко- дити їй, а допомагати.) 3. Мотивація навчальної діяльності. Як• ви розумієте українське прислів’я «Не проси у Бог хліба, а про- си здоров’я»? Чому здоров’я людини важливіше за її матеріальний добробут?• Поясніть вислови, записані на дошці. (• Пояснення дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Ви вже зрозуміли, що наша сьогоднішня розмова при- свячена здоров’ю. Тема звучить так: «Як пов’язані довкілля і здоров’я людини». Ми поговоримо про те, як пов’язані здоров’я і навколишнє середови- ще; що означає бути здоровим і що потрібно робити для цього; які звички є шкідливими. Пояснимо взаємозв’язок фізичного і духовного здоров’я
96 людини, поговоримо про те, як формувати здоровий спосіб життя, ви- ховувати екологію душі. Познайомимося з музикотерапією. II. Основна частина. 1. Як пов’язані довкілля і здоров’я людини. Звучить пісня «Закаляйся, если хочешь быть здоров» (із к/ф «Во- ротар»). У ч и т е л ь. Подивіться на скульптуру Мирона «Дискобол» (сторінка 63 підручника). Давні греки казали: «У здоровому тілі — здоровий дух». Дуже багато уваги вони приділяли фізичному розвитку хлопців — май- бутніх воїнів. Уважалося, що людина повинна бути здоровою та краси- вою. У Спарті батько не мав права вирішувати долю своєї дитини. Після народження сина він приносив дитину на засідання, де її уважно обсте- жували й дозволяли батькові ростити дитину тільки тоді, коли хлопчик був здоровим, в іншому разі — наказували кинути його у прірву, вважа- ючи, що для держави буде краще, коли серед громадян не буде слабких і хворих. Спартанців виховували в жорстких умовах. А в Афінах уперше виникла ідея гармонійного розвитку людини. Так, хлопчики 7—14 років училися в приватних школах граматистів і кіфа- ристів, де вчилися писати, лічити, читати, здобували літературну та есте- тичну освіту. Із 14 років підлітки в школі-палестрі училися п’ятиборства (біг, стрибки, боротьба, метання диска і списа, плавання). Хлопці ж 18— 20 років готувалися до військової служби в групах ефебів, де удоскона- лювалося їх військово-фізичне виховання. Вони вивчали зброю, морську справу, фортифікацію, військові статути, закони держави. Чи знаєте ви, що саме греки почали проводити Олімпійські ігри, які показували рівень фізичної підготовки хлопців? За давньогрецькою ле- гендою, Олімпійські ігри заснував Геракл. У них входило п’ятиборство — пентатлон, — що складалося з бігу, стрибків у довжину, метань списа і диска, боротьби. Переможця увінчували лавровим вінком, і кращі скуль- птори споруджували йому статую. Робота в парах. У ч и т е л ь. Учені встановили, що гармонійне фізичне виховання дає правильне поєднання чотирьох рухових якостей: швидкості, спритності, сили й витривалості. Швидкість — це здатність виконувати рухи в можливо коротший час, зберігаючи високий темп.
97 Спритність — це вміння керувати своїми рухами, швидко при- стосовуючись до раптово змінених умов у часі та просторі. Сила — це висока м’язова напруга. Витривалість — це здатність довго виконувати яку-небудь ро- боту, не знижуючи темпу. Розподіліть види спорту на групи за розвитком названих якостей. Вирішіть для себе, яким видом спорту займетеся саме ви. Пам’ятайте, що людина, яка помірно й послідовно займається фізичними вправами, не тільки стає здоровішою, але й менше втомлюється і швидше віднов- лює свої сили. У ч и т е л ь. Греки вважали, що чим здоровіше тіло, тим довше люди- на зберігає розумові здібності, можливість створювати щось нове, тво- рити. Великий грецький математик і винахідник Архимед придумав за- палювальні дзеркала в 75-річному віці; філософ Теофраст у 100 років мав ясний розум; драматург Софокл прожив 90 років. Свою п’єсу «Едіп у Колоні» він написав у 89 років. Російський письменник-сатирик Ми- хайло Зощенко склав список великих людей, здоров’я й довголіття яких були організовані власними руками. Ось деякі з цих імен: Галілео Галі- лей прожив 79 років, Е. Кант, Платон — 81 рік, Л. Толстой, Й. Гете — 82 роки, Т. Едісон — 84 роки, а знаменитий лікар Гіппократ, батько ме- дицини, дожив до 99 років. Відомий німецький фізіолог ХVІІ сторіччя Галлер уважав, що люди- на може жити до 200 років. І. Мечников стверджував, що людина пови- нна жити понад 150 років. Що ж заважає людині збільшити тривалість свого життя? (Діти висловлюють свої міркування.) На стіні форуму в Елладі було написано: «Якщо хочеш бути сильним — бігай! Якщо хочеш бути розумним — бігай! Якщо хочеш бути красивим — бігай!» Як зрозуміти ці слова? (Відповіді дітей.) Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 64 (завдання 2) текст «Як пов’язані спосіб життя та здоров’я людини». Які висновки з тексту ми можемо зроби- ти? (В оточенні благ цивілізації людина менше рухається, серцеві м’язи, не отримуючи необхідного навантаження, стають слабкими. Люди, які мало рухаються, швидко втомлюються, багато хворіють, втрачають радість здоров’я, енергію.
98 Чим більше розвинена людина духовно й розумово, тим уважніше вона ставиться до свого здоров’я, розуміючи, що здоров’я — це багатство, його треба берегти.) Здоров’я — відчуття повного фізичного, психічного та суспіль- ного благополуччя. 2. Що означає бути здоровою людиною. У ч и т е л ь. Показниками здоров’я є: висока працездатність, творча активність, радісне світовідчуття, гармонійний розвиток фізичних і ду- шевних сил, моральних якостей людини, її інтересів і потреб. Що ж по- трібно робити, щоб бути здоровим? Робота в групах. Діти обмірковують питання і складають правила здорового спосо- бу життя. Щоб бути здоровим, потрібно: Дотримуватися розпорядку дня.• Займатися спортом, фізичною працею.• Не переїдати.• Дотримуватися правил особистої гігієни.• Стежити за чистотою квартири, свого робочого місця, одягу, взуття.• Не лягати спати пізно. (• Не засиджуватися біля комп’ютера або те- левізора). Дотримуватися розпорядку дня, бути організованим, не марнува-• ти часу. Загартовуватися.• Щодня бувати на свіжому повітрі.• Не мати шкідливих звичок.• Здоровий спосіб життя — постійне дотримання людиною пев- ної сукупності дій, спрямованих на зміцнення свого організму, підвищення якості життя. У ч и т е л ь. Відомий хірург М. Амосов уважав, що для того, аби збе- регти здоров’я, потрібні п’ять умов. Знайдіть їх у завданні 7 на сторінці 66. (Фізичні навантаження, здорова їжа, загартовування час та вміння відпочивати, щасливе життя). Останнім часом учені говорять про здатність класичної музики впли- вати на здоров’я людини. Відомі випадки, коли людині, що була в ко- мі, весь час вмикали найкращі зразки класичної музики — і вона з ко- ми виходила.
99 Науку, яка вивчає дію музики на організм людини, називають му- зикотерапією. (Учитель знайомить дітей із цікавою інформацією про корисний вплив музики на живий організм.) А чи знаєте ви, що… Музика може іноді замінити ліки. У Японії та Китаї навіть випус-• кають диски з назвами «Безсоння», «Серце», «Легені». Від кожної хвороби — свій «музичний рецепт». Найкращим звуковим «лікарем» визнана музика В. А. Моцарта. Вона• налаштовує організм на здорову хвилю, знімає втому, заспокоює. Деякі квіти, наприклад мімоза та петунія, швидше ростуть і раніше• розцвітають від мажорних мелодій. Корови, які «слухають» класичну музику, дають більше молока.• 3. Які звички є шкідливими. У ч и т е л ь. «Звичка — друга натура». Цей відомий вислів має гли- бокий зміст. Які звички допомагають нам бути здоровими? (Чистити зуби двічі на день, робити фіззарядку, бігати, займатися спортом, усмі- хатися, слухати класичну музику). А які звички можуть завдати шкоди нашому здоров’ю? (Алкоголізм, куріння, наркоманія, ігроманія.) Шкідливі звички — ті, які завдають шкоди нашому здоров’ю. Прочитаймо за підручником завдання 8 на сторінках 66—67. Чому куріння — ворог? (Діти відповідають.) Прочитайте уривок із книги Марка Твена «Пригоди Тома Соєра» на сторінці 69. Які відчуття викликала в Тома та Джо перша спроба курін- ня? Чому алкоголь — ворог?(Діти відповідають.) Чому наркоманія  — ворог? Прочитайте на сторінці 67—68 підручника про наркоманію. Учні виписують в зошит головне правило профілактики наркоманії: «Не пробувати жодного разу будь-який з наркотиків і навіть не дотор- катися до них!» Як запобігти шкідливим звичкам? Знайти собі заняття до душі.• Не сумувати.• Не бути злим.• Не бути жадібним.• Мати силу волі, цінувати своє здоров’я й життя.• Пам’ятати східну мудрість: «По-справжньому могутній той, хто пе-• ремагає самого себе».
100 III. Заключна частина. Висновки. Якщо людське життя — головна цінність, то що її підтримує?• За чим потрібно стежити для того, щоб бути здоровим?• IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 63—69). Вивчити визначення ключових по- нять уроку. Прочитати на сторінці 68 поради психолога, як сказати «ні» тим, хто пропонує вам тютюн, алкоголь, наркотики. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Як пов’язані здоров’я та моральність людини». Завдання за бажанням учителя: підготувати по групах невеликі ви- ступи на теми (сторінка 68): 1) До чого призводить уживання алкоголю? 2) Чому наркотики називають «білою смертю»? 3) Які основні шляхи до здоров’я? Урок 12 Тема. Що таке мистецтво керувати собою. Мета: дати визначення поняття «самооцінка»; з’ясувати, що означає пізнати себе, чому потрібно керувати своїми почуттями й учинками; учити володіти собою. Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит; дошка, крейда. Епіграф: «Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як са- мого себе, — вище за це нічого немає» (Конфуцій, ки- тайський філософ). Вислови: «Наш власний гнів або досада завдають нам більше неприємностей, ніж те, що примушує нас гніватися» (східна мудрість). «Раб той, хто не вміє володіти собою» (Епіктет, давньо- грецький філософ). «Тільки той, хто володіє собою, може управляти світом» (Вольтер, французький філософ). пізнання; самопізнання; самооцінка; самовдосконалення. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
101 Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що означає пізнати себе. 2. Чому потрібно керувати своїми почуттями та вчинками. 3. Як навчитися володіти собою. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говори- ли про те, що навколишнє середовище, спосіб життя і здоров’я людини пов’язані між собою. Як вони пов’язані? (Відповіді дітей.) На сторінці 68 підручника ви повинні були прочитати поради психо- лога про те, як сказати «ні» тим, хто пропонує вам тютюн, алкоголь, нар- котики. Які це поради? Чи вважаєте ви ці поради дієвими? Як ви вчините, якщо вам запропонують «лише один раз» спробувати покурити, випити спиртні напої або випалити сигарети з наркотиками (при цьому вам ска- жуть, що за один раз нічого страшного не буде)? (Відповіді дітей.) Яке головне правило профілактики наркоманії ми називали на ми- нулому уроці? (Не пробувати жодного разу будь-який із наркотиків і на- віть не доторкатися до них.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка додаткового завдання Ви на сьогодні повинні були підготувати по групах невеликі висту- пи за темами: «До чого призводить уживання алкоголю?», «Чому нар- котики називають “білою смертю”?», «Які основні шляхи до здоров’я?». (Учитель може зібрати роботи дітей, а на наступному уроці запропо- нувати прочитати найцікавіші з них.)
102 Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Як пов’язані здоров’я та моральність людини». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи пов’язані стан довкілля та здоров’я людини? (Варіант А. Так.) Чи морально нехтувати власним здоров’ям? (Варіант Б. Ні.) 3. Допиши речення, вказавши, які прояви нездужання помічав у себе. (Індивідуальна відповідь учня.) 4—5. Добери до початку прислів’їв їх другу частину, вписавши в клі- тинки відповідний номер. (Хто здоровий, той ліків не потребує. Хворому все не миле.) 6. Який малюнок відповідає засадам здорового способу життя? (Ва- ріант Б.) 7—8. Наведи декілька прикладів звичок, які ти вважаєш шкід­- ли­вими. Шкідливою я вважаю звичку… (паління, вживання алкоголю і нар- котиків). 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи достатньо, щоб бути здоровим, робити тільки те, що заманеться? (Ні. Для того, щоб бути здоровим, потрібно виконувати певні правила: дотримуватися режиму, правильно харчуватися, вести активний спосіб життя. А людям іноді не хочеться виконувати ці правила. Якщо людина робить тільки те, що хочеться, вона часто шкодить своєму здоров’ю.) Чи винна Жабка в тому, що її спіткала невтішна доля? Чому? (Так, винна. Вона робила те, що їй хочеться, а не те, що потрібно, аби зберег- ти своє життя і здоров’я.) Чому немає єдиного для всіх рецепту здоров’я? (Усі люди різні, на- віть груп крові існує чотири. Хоча основні правила — займатися спортом, правильно харчуватися, дотримуватися гігієни — для всіх однакові.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй крилатий вислів «Довголіття, здоров’я, щастя — справа рук людини». (Це правильно. Людина сама відповідає за своє здоров’я, довголіття, щастя. Якщо вона береже своє життя і здоров’я — проживе довго, активно, щасливо. Вона зможе са- мовдосконалюватися, йти до своєї мрії, дарувати людям радість і при цьому бути щасливою.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Подивіться на картину В. Боровиковського «Портрет Марії Іванівни Лопухіної», що на сторінці 70 підручника. Чи подоба-
103 ється вам зображення? Чому? Що ви можете сказати про цю людину? (Відповіді дітей.) Що вас приваблює в цій роботі? (Стриманість, спокій.) Поясніть, чому спостерігати за спокійною, стриманою людиною, спіл- куватися з нею завжди набагато приємніше, ніж із тією, яка роздратова- на, збуджена? (Пояснення дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Що таке мистецтво керувати собою». Для того щоб уникнути неприємностей і шкідливих звичок, потрібно володіти собою, пізнавати себе, навчитися керувати со- бою. Це і є мистецтво володіти собою. На уроці ми дамо визначення поняття «самооцінка»; з’ясуємо, що означає «пізнати себе», чому потрібно керувати своїми почуттями й учинками; учитися володіти собою. II. Основна частина. 1. Що означає пізнати себе. Робота з підручником. Прочитайте текст «Що означає пізнати себе» (с. 71—72). Для чого потрібно пізнавати себе, знати свої достоїнства і недоліки? Що означає пі­ знання, самопізнання, самооцінка, самовдосконалення? (Відповіді дітей.) Пізнання — набуття людиною знань про кого- або що-небудь. Самопізнання — пізнання людиною самої себе. Самооцінка — формування в людини певного ставлення до сво- їх позитивних якостей і вад. Самовдосконалення — цілеспрямований процес удосконален- ня людиною самої себе. У ч и т е л ь. Поясніть вислів із давньоіндійського епосу: «Скільки чеснот у людини, стільки і вад. Ніхто не народжується без вад. Але по- рочним стає той, хто їх терпить» (с. 72 підручника). Гра «Пізнай себе». Один учень виходить за двері. Решта дітей пошепки називають кілька його позитивних і негативних рис, записують їх на дошці. Дошка закри- вається. Учень заходить, називає сам свої позитивні та негативні якості і звіряє з тим, що назвали діти. Учителеві слід стежити за тактовністю й делікатністю дітей.
104 Ситуація для обговорення. Сторінка зі щоденника Марійки Іванової: «23 листопада. Сьогодні я знову проявила себе на уроці з німецької. А решта отри- мали двійки. Так їм і треба. Я ж казала, що німецьку знаю в класі тіль- ки я. А іншим і з українською годі впоратися. А ще сьогодні розподіляли ролі в новорічній виставі, ну і я, звичай- но ж, Снігуронька. А кого ж на цю роль вибрати? Оленка косу обстриг­ ла, Лізка гладка, Ритку взагалі не рахую, а в Улянки здоровий прищ на носі. А я ж і красуня, і вірші виразно читаю. 24 листопада. Уляна — Снігуронька. Фе, гидко. Ольга Миколаївна сказала, що Уля- на для Снігуроньки більше підходить, бо вона театральний гурток давно вже відвідує, а роль складна. Бач, актриса яка! А мені запропонували бу- ти гномом. Я, звичайно, відмовилася. Ще чого, другосортні ролі грати! Я надто себе поважаю для цього. От казала мені Свєтка із 7-Г, що Ользі Миколаївні підлабузники подобаються. А я ще не вірила... Ну гаразд, уперед розумнішою буду. А Улянка — вискочка й нахаба». Опишіть поведінку дівчинки. Які негативні риси характеру ви в ній• побачили? Чи правильний висновок зробила дівчинка?• Що б ви порадили Марійці змінити в собі?• 2. Чому потрібно керувати своїми почуттями та вчинками. Робота з підручником. На сторінці 72 познайомтеся з правилами, які сформулював відо- мий педагог К. Ушинський. Поради К. Ушинського. Спокій.• Прямота у словах і вчинках.• Зваженість учинків.• Рішучість.• Не говорити про себе без потреби ні єдиного слова.• Не марнувати часу: робити те, що необхідно, а не те, що хочеться.• Кожного вечора чесно звітувати перед собою.• Ніколи не хизуватися ні тим, що було, ні тим, що є, ні тим, що буде.• Нікому не показувати цього.
105 Прочитайте текст у завданні 4 (с. 72—73). Що ви вважаєте в цьому тексті найважливішим для себе? (У самовдосконаленні важливе бажання досягти мети. Треба уявити собі, що хтось шанований тобою постійно спостерігає за твоїми діями. Для того щоб виховати наполегливість, слід перестати виправдовуватися, посилаючись на обставини. Планувати по- трібно конкретні цілі і часовий проміжок їх досягнення.) На сторінці 74 підручника розміщений тест, який допоможе вам оці- нити себе з погляду цілеспрямованості й наполегливості. Ви виконаєте його вдома. 3. Як навчитися володіти собою. Ситуація для обговорення. Ти стоїш на перерві в школі, розмовляєш із друзями. Але раптом хтось тобі боляче наступає на ногу. Ти розсердився, повертаєшся, весь кипиш від злості і раптом чуєш: — Вибач, будь ласка. Я випадково і зовсім не хотів зробити тобі боляче. Злість одразу пройшла, і ти абсолютно несподівано для себе відпо- відаєш: — Та нічого, буває, не турбуйся. Чи могло бути інше закінчення цієї ситуації? (Відповіді дітей.) Опишіть кількома прикметниками конфліктну особистість. (• Люди- на нервова, нестримана, агресивна, егоїстична, заздрісна, мстива, злопам’ятна.) Створіть словесний портрет безконфліктної особистості. (• Людина спокійна, стримана, розумна, уважна, милосердна, добра, вміє про- бачати.) Робота з підручником. Прочитайте в завданні 8 (с. 75) запитання (подумки відповідайте на них) і тексти на сторінках 75—76. Складіть правила, які допоможуть вам володіти собою. 1) Пізнати себе: знати свої достоїнства і недоліки. 2) Уміти стримувати злість, роздратування, приховувати поганий настрій. 3) Якщо важко стримати гнів, порахуй подумки до 10. 4) Ніколи не сварися «зопалу» (виклади на папері все, що ти хо- тів сказати, лягай спати, а вранці вирішиш, чи віддавати цей «лист»).
106 Виконайте вправу на саморегуляцію «Візьми себе в руки». Вправа «Візьми себе в руки». Як тільки відчуєш, що неспокійний, хочеться кого-небудь стукну- ти, скористайся таким способом довести собі свою силу: обхопи до- лонями лікті й сильно притисни руки до грудей — це поза стриманої людини. Як можна уникнути стресу? (Покататися на велосипеді; потанцю- вати; заспівати; зробити генеральне прибирання в кімнаті; переставити меблі; погуляти із собакою або пограти з домашньою твариною; пробіг- тися; вибратися на природу.) III. Заключна частина. Висновки. Які правила допомагають людині володіти собою? (Відповіді ді- тей.) У ч и т е л ь І ти, й твої товариші, І ваші друзі всі по класу, Живіть із сонечком в душі, На ненависть не гайте часу! Не гайте часу на біду. Це страшно, я скажу відразу. Живіть, як пташечка в саду, І не носіть в душі образу. З любов’ю в серці вчіться жить, Умійте людям гріх прощати. І навіть ворога любіть, За себе вмійте постояти.  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 70—76). Вивчити визначення ключових понять уроку. Виконати тест на с. 74. Виконати домашнє завдання в робочому зошиті з теми «Чому важ- ливо навчитися керувати собою».
107 Урок 13 Тема. Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. Мета: визначити, що таке емоції, почуття; у чому сила мо- ральних почуттів; вчитися культури почуттів. Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит; аудіоза- пис твору Л. Ван Бетховена «Симфонія № 3» («Героїч- на»); картина Ф. Решетникова «Знову двійка!», В. Су- рикова «Перехід Суворова через Альпи». Епіграф: «Хороші почуття, емоційна культура — ознака людянос- ті» (В. Сухомлинський). Вислови: «Перемагай лють любов’ю, відповідай добром на зло, скупість перемагай щедрістю, брехуна — словом прав- ди» (буддійська мудрість). «Ніщо: ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші — не виражають так ясно й правдиво нас самих і наше став- лення до світу, як наші почування; у них чутно характер не окремої думки, не окремого рішення, а всього зміс- ту душі нашої» (К. Ушинський). емоції; почуття; моральні почуття. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке емоції. 2. У чому сила моральних почуттів. 3. Як навчитися культури почуттів. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
108 Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про те, що означає фраза «мистецтво володіти собою». Яким потрібно бути, щоб володіти собою? (Спокійним, стриманим, урівноваженим, роз- судливим, доброзичливим, холоднокровним, терплячим, витриманим, та- ким, хто вміє долати себе, вольовим.) Які правила радить виконувати К. Ушинський, щоб керувати своїми• почуттями? Назвіть вісім правил. (Діти називають.) Дайте пораду другові, як стримати свої почуття. (• Порахувати до 10 із заплющеними очима або ж, як радить йога, тричі вдихнути і ви- дихнути; ніколи не приймай рішення зопалу: виклади все на папері, а вранці вирішиш, чи слід це висловлювати.) Як уникнути стресу? (• Можна походити поверхами або просто про- йтися; покататися на велосипеді; потанцювати, поспівати; зробити генеральне прибирання в кімнаті; вирушити на природу; просто по- слухати музику; пограти з домашньою твариною). 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Ви на сьогодні повинні були виконати тест. Що нового про себе ви дізналися завдяки тесту? (Відповіді дітей.) Поясніть терміни «пізнання»; «самопізнання»; «самооцінка»; «само- вдосконалення». Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Чому важливо навчитися керувати собою». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи є моральною людина, яка в одних ситуаціях чемна та ввічлива, а в інших — брутальна й розбещена? (Варіант Б. Ні.) Чи є вміння тамувати роздратування, невдоволення, злість виявом вихованості? (Варіант А. Так.) 3.Чи вміють зображені на малюнку герої керувати собою? (Варіант Б. Ні.) 4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Уміння оцінити свої чесноти та вади. (Самооцінка.) 5—6. Впиши в таблицю приклади власних чеснот та вад. (Індивіду- альна відповідь учня.)
109 7—8. Добери 3—5 ознак, притаманних врівноваженій (поміркованій) людині. Врівноважена (поміркована) людина… (стримана, розсудлива, до- брочесна, тактовна, холоднокровна, доброзичлива, терпляча). 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи володіють білочки мистецтвом керувати собою? Чому? (Ні. Той, хто вміє володіти собою, ніколи не полізе в бійку, а спробує всі проблеми вирішити спокійно, словами й переконанням.) Чи вважаєш нестриманість виявом невихованості? Чому? (Так, не- стриманість можна назвати виявом невихованості, оскільки нестрима- ність — показник того, що людина сама себе не поважає, слухає лише свої емоції). 11—12. Доведи, що в поданому висловлюванні німецького письмен- ника 20 ст. Ліона Фейхтвангера йдеться про мистецтво керувати собою: «Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися тримати язика на припоні». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. Звучить симфонія Л. Бетховена. У ч и т е л ь. Незадовго до Першої світової війни газети всього світу повідомили про трагічну загибель величезного океанського пароплава «Титанік», призначеного для регулярних пасажирських рейсів між Єв- ропою та Америкою. У відкритому морі «Титанік» наскочив на айсберг і затонув. У перші ж хвилини катастрофи виявилося, що врятувати вдасться тільки жінок, дітей, та й то не всіх. Жах охопив людей, що перебували на судні. І тут відбулося щось неймовірне. На верхню палубу вийшли музи- канти симфонічного оркестру, що давав вечорами концерти для пасажи- рів. Вони вийшли зі своїми інструментами в руках, розсілися в такому ж порядку, як завжди сиділи на концертах, і заграли. Заграли Третю симфонію Бетховена. Героїчну симфонію героїчного композитора. Симфонію великого музиканта, чиє життя і чия творчість були насичені невпинною, напруженою боротьбою проти жорстоких уда- рів долі, що сипалися на нього буквально з перших до останніх днів його життя, боротьбою з горем, нуждою, приниженнями й несправедливістю, боротьбою за життя, за щастя, за радість...
110 Смертельно поранений «Титанік» гинув поволі, болісно довго, не- мов не хотів розлучатися з життям. А сотні людей, приречених разом із ним на загибель, слухали музику бетховенської симфонії, і ця музика укріплювала їхню волю, вливала в них мужність, уберігала від паніки, від душевних мук, від божевілля, від усього, що неминуче загрожувало кожному, хто був у ці хвилини на тонучому кораблі. Музика Бетховена звучала мужньо й велично, заглушаючи шум во- ди, що заповнювала каюти корабля, заглушаючи страждання людей, що гинули на ньому. Вона звучала до тієї хвилини, поки хвилі не накрили палубу разом із музикантами, разом з останніми звуками бетховенської симфонії. У ч и т е л ь. Подумайте, діти, яку ж силу повинна мати музика, щоб заглушити в серцях людей жах, страх близької смерті, відчай, панічний стан, злість? Як ми можемо одним словом визначити всі ті поняття, які я перелічила? (Емоції.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку сьогодні — «Яку роль відіграють емо- ції та почуття в житті людини». Ми спробуємо дати визначення понять «емоції», «почуття»; з’ясуємо, у чому сила моральних почуттів; що озна- чає «вчитися культури почуттів». II. Основна частина. 1. Що таке емоції. У ч и т е л ь. Подивіться на сторінку 77 підручника, завдання 1. Що об’єднує людей, зображених на фотографіях? (Емоції, почуття). А зараз уважно розгляньте картину Ф. П. Решетникова «Знову двійка!» Які емоції переживає хлопчик на картині? (• Він засмучений, йому со- ромно перед мамою, прикро, що братик сміється з нього.) Що ви можете сказати про емоції мами? (• Це відчай, її погляд спов­ нений докору й утоми.) Як дивиться на брата дівчинка-шестикласниця? (• Із тривогою, не- схваленням.) Які емоції виражає собака? (• Собака радо вітає хлопчика, але той такий засмучений, що навіть не дивиться на свого вірного друга.) У ч и т е л ь. Людина не може залишатися байдужою до світу, що на- вколо неї. Чим відрізняється людина від робота? Пригадайте фільм про
111 Електроніка. Чому асистент професора Марія була так здивована тим, що Електронік плаче та сміється? (Відповіді дітей.) Люди змогли розгадати загадки блискавки та грому, обчислили від- стань до зірок, досягли Місяця, але досі не можуть стверджувати, що повністю пізнали самих себе. Одним зі шляхів самопізнання є вивчення проблеми емоцій, до якої тисячі років виявляли цікавість представники найрізноманітніших професій. На сторінці 78 дано визначення поняття «емоції», прочитайте його й випишіть у словник. Емоції — переживання людиною свого ставлення до світу й лю- дей. (Переживання людини під впливом зовнішніх і внутрішніх подразників.) А зараз прочитайте текст «Що таке емоції» на сторінці 78 підручни- ка і зробіть кілька висновків із прочитаного. Висновки: 1. Першу інформацію про ті або інші речі ми отримуємо завдяки емо- ціям; вони ж визначають наше ставлення до речей надалі. Тобто емоції визначають, як людина сприймає навколишній світ. 2. Емоції відіграють у житті людини роль внутрішніх регуляторів по- ведінки. Вони впливають на вчинки людей. Якщо ви займаєтесь улюбленою справою, то вона буде виконана набагато краще, ніж та справа, яка вам не цікава. Які ви знаєте емоції? Які з них позитивні, а які негативні? (• До по- зитивних емоцій належать радість, упевненість, відсутність стра- ху, рішучість, веселість, захоплення, спокій та ін. Негативні емо- ції — страх, злість, сум, незадоволення, недовірливість, відчай, смуток й інші — слугують причиною різних захворювань. Ці емоції небезпечні для здоров’я.) Якого кольору радість, на що вона схожа?• Якого кольору смуток?• (Відповіді дітей.) Дуже важливо, щоб кожний ранок починався з позитивних емоцій, гарного настрою. Потрібно, розплющивши вранці очі після сну, думати про приємне, сподіватися, що день принесе успіх. Інформація для вчителя. Давні китайці визнавали сім основних емоцій: радість, гнів, печаль, веселість, любов, ненависть і бажання. Деякі фізіологи, які працюють із тваринами, вважають, що «чистих» емоцій лише три: радість, страх і гнів.
112 Такі обмеження кількості емоційних станів, можливо, і зручні, оскільки забезпечують можливість «охопити» предмет вивчення, але призводять до спрощення надзвичайно місткого поняття. За І. Кантом, емоції прийнято ділити на стенічні (від грецько- го «стенос» — сила), тобто тонізуючі, збудливі, такі, що забезпечують енергійну дію, і астенічні (префікс «а» означає заперечення) — такі, що пригнічують, гальмують активність людини, розслабляють, заважають подоланню труднощів, які зустрічаються на шляху до мети. До стеніч- них належать такі емоції, як радість, злість, гнів, до астенічних — туга, тривога, добросердя. І стенічні, і астенічні емоції можуть бути позитивними або негатив- ними залежно від того, як оцінює їх сама людина, під яким знаком вони сприймаються її свідомістю. Усе розмаїття емоцій психологи, крім того, умовно ділять на настрої, пристрасті й афекти. Настрій — емоційний стан, який зазвичай не буває надмірно яскравим, проте характеризується відносною стійкістю. Пристрасть — сильний і глибокий тривалий емоційний стан. Пристрасть підпорядковує собі основну спрямованість думок і вчинків людини, стимулює її до активної діяльності, метою якої є задоволення абсолютно визначених бажань. Пристрасть до улюбленої роботи дозволяє людині досягти в певній галузі подекуди виняткових успіхів та зумовлює почуття задоволенос- ті, щастя. В. Чкалов і Ю. Гагарін відчували пристрасть до польотів. Усе життя Т. Едісона і О. Попова позначене пристрастю до технічної твор- чості. Пристрасно трудилися в науці М. Ломоносов і Л. Пастер, І. Меч- ников і І. Павлов, К. Ціолковський і С. Корольов. Афекти — зазвичай короткочасні, але гранично яскраві, бурхливі емоційні спалахи (захоплення, гнів, лють, жах тощо), стани емо- ційного збудження найвищого ступеня. І. Кант порівнював афект із водою, яка прорвала дамбу, тоді як пристрасть, на його дум- ку, діє, як потік, який усе глибше й глибше прокопує своє ложе. (За книгою А. Никифорова «Емоції в нашому житті».) У ч и т е л ь. Прочитайте притчу перського поета Сааді «Ворона й па- пуга» в підручнику на сторінці 79. (Діти читають за особами: автор, ворона, папуга.) Які емоції випробовували герої притчі? Чому й у па- пуги, й у ворони був поганий настрій? Чи не нагадують вони вам кого-
113 небудь? Мені ця притча нагадує хлопчика і дівчинку, що сидять за од- нією партою і страждають, як і герої притчі. Що б ви порадили героям? Чого вчить притча? (Відповіді дітей потрібно підвести до того, що не слід псувати настрій собі й оточуючим, якщо вам хтось не подобається. Слід спробувати знайти в цій людині що-небудь хороше і за це хороше почати поважати її.) У ч и т е л ь. У багатьох із вас є молодші братики та сестрички. На них досить подивитися — і всі емоції зрозумілі. Я зараз прочитаю вірш про маленького хлопчика, а ви мімікою спробуйте передати ті емоції, про які я читаю. Наш Сашко бува веселий, коли друзі всі в оселі. Наш Сашко бува сердитий, коли лоб його набитий. Наш Сашко сумний буває, коли іграшки не має. Наш Сашко, буває, плаче, коли хтось відніме м’ячик. Наш Сашко, бува, хитрує, коли фокуси майструє. А як його насварять — він ображений стоїть. Як незвичне щось побачить, то дивується, одначе. А як чогось злякається — у кущі ховається. Учитель пропонує дітям виконати вправу «Скинь утому». Вправа «Скинь утому». Стань, широко розставивши ноги, трохи зігни їх у колінах, нахили- ся й вільно опусти руки, розпрямивши пальці, схили голову до грудей, відкрий рот. Покачайся в різні боки. Різко трусни головою, ногами, ті- лом. Ти скинув утому! У ч и т е л ь. Іноді емоційна розрядка досягається дорогою ціною й пов’язана з небезпекою. Тяжіння вбивці до місця вбивства загально- відоме. Досвідчені слідчі, знаючи, що злочинець не витримає терзань, не знайде іншого способу заспокоїтися, поки не відвідає місця вбивства, влаштовують засідки й викривають злочинця.
114 Сповідь також не що інше, як незборима потреба розрядитися. От- же, приборкати, утримати накопичену емоцію важко. Це вдається тільки людям із дуже сильною волею. Тому й кажуть: «На язиці легше втрима- ти гаряче вугілля, ніж таємницю». Адже таємниця — це теж накопичена емоція. Про неможливість довго берегти таємницю розповідає давній міф. «Фрігійський цар Мідас надав перевагу грі на сопілці бездарного Марсія, а не божественній грі Аполлона, за що був жорстоко покараний богом: у нього раптом виросли ослячі вуха. Мідасу довелося ховати їх під пов’язкою. Придворні незабаром, звичайно, дізналися про ослячі ву- ха, але берегли таємницю: за її розголошування можна було позбутися голови. Один із наближених усе ж таки не витримав. Пішов у степ, на- брів на джерело, заросле очеретом, і, переконавшись, що нікого навколо немає, закричав: “У царя Мідаса ослячі вуха!” Так придворний, розря- дившись, зняв “важкий камінь” із душі. Минуло небагато часу, пастух гнав стада повз те джерело, зрізав там очеретинку і зробив із неї сопіл- ку. Як же був здивований пастух, коли сопілка замість звичайних тре- лей заспівала: “У царя Мідаса ослячі вуха”. Очеретинка, виявляється, “підслуховувала” таємницю». У ч и т е л ь. При активних негативних емоціях (ви провалилися на іспиті, відбулася суперечка з друзями чи батьками) або при пасивних (постійна втома, тривога, роздратування) і навіть при надмірних пози- тивних емоціях дуже важливо кожному знайти свої способи виходити з такого стану, володіти собою, управляти своєю психікою. Можливо, комусь із вас стануть у пригоді такі поради. 1) Тренуйтеся керувати своїми думками й емоціями не менш напо- легливо, ніж ви тренуєте м’язи. 2) Точно так, як сама думка про лимон викликає кислий присмак і слиновиділення, всяка інша думка служить сигналом для якихось реакцій в організмі. Подавайте потрібні, хороші сигнали. 3) Не гнітіть похмурими думками, не віддавайте себе їм на розтер- зання, не посилюйте їх, як ми деколи посилюємо зубний біль, знову й знову натискаючи на хворий зуб. 4) Якщо ви сконцентрувалися на якихось переживаннях, подивіться на блискучий або яскравий предмет, потім подумайте про щось приємне, усміхніться. 5) Після неприємної розмови по можливості слід порухатися: про- йдіться швидким діловим кроком по коридору, підніміться з по- верху на поверх. Якщо дозволяє обстановка, вийдіть на вулицю, глибоко подихайте.
115 6) Упродовж навчального дня знайдіть 5 хвилин для себе. Сядьте зручно, розслабтеся (поза кучера), заплющте очі, дайте думкам вільно текти. 7) Повернувшись утомленими з навчання, якими б ви не були голод­ ними, не кидайтеся до плити або холодильника. Умийтеся про- холодною водою, одягніть хатні речі, погасіть світло, приляжте на тахту, заплющте очі. Уявіть, що ваше тіло занурюється в теп­ лий пісок на березі моря. Через 5 хвилин потягніться і спокійно встаньте. Ви відчуєте себе набагато бадьоріше. Перед сном спробуйте відчути себе безтурботною дитиною, яка про- жила хороший день і завтра на неї чекає неодмінна радість. (За матеріалами книги лікаря С. Айрапетова «Здоров’я, емоції, краса».) 2. У чому сила моральних почуттів. У ч и т е л ь. Що ж таке почуття й чим вони відрізняються від емо- цій? Почуття — емоції, викликані конкретними душевними переживан- нями; емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилювання, душевного натхнення. Людина здатна розвивати свої почуття, відкриваючи для себе нові форми їх переживання. Прикладом може бути почуття любові. Залежно від сфери людської життєдіяльності, дослідники умовно ділять всі по- чуття на інтелектуальні (пізнавальні), естетичні й моральні (етичні). Інтелектуальні (пізнавальні) почуття: допитливість; почуття здогаду, подиву, сумніву, здивування, почуття жадоби пізнання, пошуку. Естетичні: насолода, неприйняття; почуття гармонійності, краси; за- хоплення. Моральні почуття — такі порухи людської душі, які не дозволя- ють людині бути байдужою до нещасть інших людей, країни, при- мушують її шукати можливість допомогти, поліпшити життя людей довкола, усього суспільства, здійснювати відповідні вчинки. Робота з підручником. Прочитайте текст «У чому сила моральних почуттів» (с. 79—80). Моральні почуття формуються у процесі виховання людини. У їх осно- ві лежить знання норм поведінки, вимог моралі. Вони характеризують певне ставлення людини до оточуючих, регулюють поведінку людини, визначають її вчинки. До таких почуттів належать: співчуття, совість, сором, щирість, милосердя та ін. До цього ж виду почуттів належать по- чуття товариськості, дружби, обов’язку тощо.
116 Подивіться на картину В. І. Сурикова «Перехід Суворова через Альпи». Ми захоплюємося героїзмом солдата, силою, сміливістю, завзятістю суворівських диво-богатирів. Що нас приваблює у їх вигляді? (Жодного втомленого, виснаженого обличчя, хоча шлях важкий і небезпечний.) Які почуття можна прочитати на обличчях суворівських солдатів? (Самовідданість, гордість, почуття обов’язку, любові до Батьківщини, почуття солдатської дружби і взаємодопомоги. На багатьох обличчях сяє усмішка.) Прочитайте притчу давніх іудеїв «Покаяння». Яку цінність Бог ува- жав найвищою (с. 80—81)? Чому? (Відповіді дітей.) 3. Як навчитися культури почуттів. У ч и т е л ь. Кожна людина повинна вміти володіти своїми почуттями й емоціями, тобто мати культуру почуттів. Невміння придушити в собі гнів, злість, страх, агресію дуже заважають у стосунках із людьми. Робота з підручником. Прочитайте текст «Як навчитися культури почуттів» (с. 81). Прочитайте, що потрібно для того, щоб навчитися культури почут- тів. («...Треба тільки відкритися душею назустріч усьому людському, що оточує нас, відгукнутися».) Удома ви прочитаєте уривок із роману Льва Толстого «Отроцтво» й поясните усно вислови: «Щастя — це коли тебе розуміють»; «Ніхто не буде щасливий, якщо кожен не стане людиною, яка розуміє інших людей, приймає їх саме як інших, з їх власним життям і власними почуттями, яка вміє співчувати їм, відгукуватися на їхні почуття». Також познайомитеся з уривком із книги Симона Соловейчика «Учение с увлечением». III. Заключна частина. Висновки. Що таке емоції? Що ми розуміємо під почуттями?• Що лежить в основі культури почуттів?• (Відповіді дітей.)  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 77—84). Усно підготувати відповіді на питання до уривку з роману Л. Толстого «Отроцтво». Прочитати уривок із книги С. Соловейчика «Учение с увлечением». Вивчити визначення ключових понять уроку. Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми «Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини».
117 Урок 14 Тема. Як стати розвиненою людиною. Мета: з’ясувати, яку людину вважають розвиненою, які занят- тя розвивають людину, обговорити, як можна зробити своє дозвілля змістовним та цікавим. Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит. Епіграф: «Єдине мистецтво бути щасливим — усвідомлювати, що щастя у твоїх руках» (Ж. Ж. Руссо, французький фі- лософ). Вислови: «Ні дні наші, ні життя не можуть бути благородні і свя- ті, якщо ми проводимо їх, нічого не роблячи. Ніколи не повернеш втраченого часу, ніколи не виправиш зробле- ного зла» (Дж. Раскін, учений). «Той, хто дозволяє вислизати своєму часу, випускає з рук своє життя; той, хто тримає в руках свій час, три- має в руках своє життя» (А. Лекейн, відомий експерт з оптимального використання часу, автор книги «Час — гроші»). «Освіта — це не підготовка до життя, це і є життя» (Дж. Девей, американський філософ, психолог). «Прокидаючись уранці, запитай себе: “Що я повинен зробити?” Увечері, перш ніж заснути: “Що я зробив?” (Піфагор, грецький учений). задатки; обдарованість; розвиток; здібність; талант. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Яку людину вважають розвиненою. 2. Які заняття розвивають людину. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
118 Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Добрий день, діти. На минулому уроці ми говорили про те, яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. Що ж таке емоції? (• Емоції — прояв людиною свого ставлення до сві- ту й людей. Переживання людини під впливом зовнішніх і внутріш- ніх подразників. Емоції визначають, як людина сприймає навколиш- ній світ.) Яку роль відіграють емоції в житті людини? (• Роль внутрішніх регу- ляторів поведінки. Вони впливають на вчинки людей, роблять жит- тя людей цікавим.) Що таке почуття? (• Емоції, викликані конкретними душевними пере- живаннями. Емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилювання, душевного натхнення.) На які види вчені поділяють почуття? (• Інтелектуальні (пізнаваль- ні); естетичні й моральні (етичні).) Наведіть приклади інтелектуальних та естетичних почуттів. (• Ін- телектуальні (пізнавальні) почуття: допитливість, почуття здога- ду, подиву, сумніву, здивування, почуття жадоби пізнання, пошуку. Естетичні: насолода, неприйняття; почуття гармонійності, краси; за- хоплення.) Що ми розуміємо під моральними почуттями? (• Моральні почуття — такі порухи людської душі, які не дозволяють людині бути байдужою до нещасть інших людей, країни, примушують її шукати можливість допомогти, поліпшити життя людей довкола, всього суспільства, здій- снювати відповідні вчинки. Моральні почуття формуються в процесі виховання людини. У їх основі лежить знання норм поведінки, вимог моралі. Вони характери- зують певне ставлення людини до людей, що оточують, регулюють поведінку людини, визначають її вчинки. До таких почуттів нале- жать: співчуття; совість; сором; щирість; милосердя тощо. До цього ж виду почуттів також належать почуття товариськості, дружби, каяття, обов’язку тощо.) У чому сила мистецтва? (• Мистецтво впливає, перш за все, на почут- тя людей, у цьому — його сила! Особливою силою володіє музика.) Чи бачили ви, як спортсмен — переможець міжнародних змагань,• стоячи на вищому щаблі п’єдесталу пошани, плаче, слухаючи гімн
119 своєї країни, який звучить на його честь? Що це за сльози, якими почуттями вони викликані? (Почуттям гордості, радості, торже- ства, тріумфування, щастя.) Спортсмен гордий за себе як представ- ника своєї країни. Звучання гімну завжди викликає в людях почуття патріотизму, гордості. Хто написав гімн України? (• М. Вербицький та П. Чубинський.) 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Ви на сьогодні читали уривок із книги російського пе- дагога С. Соловейчика «Учение с увлечением». Чи пробували ви вчити урок так, як радить письменник? Спробуйте вчити так усі уроки про- тягом двох тижнів. А зараз ми перевіримо домашнє завдання в робочо- му зошиті. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини». 1—2. Які емоції переживають герої малюнків? (А. Радість, веселість, щастя; Б. Обурення, гнів.) 3—4. Добери до слова «почуття» 5—7 споріднених. Поміркуй, що між ними спільного. Почуття — … (відчуття, емоція, дотик, враження, настрій, при- страсть). 5—6. Чи властива героям ситуації культура почуттів?(Ситуація 1 — варіант Б. Ні.; ситуація 2 — варіант А. Так.) 7—8. Наведи приклади емоцій та почуттів, які тобі найважче вга- мувати. Мені найважче вгамувати… (гнів, образу, відчуття прикрості). 9—10. Прокоментуй змальовану українським письменником І. Ка- линцем ситуацію (за казкою «Вуличний музика») за поданими запи- таннями. Про які моральні почуття розповідається в цій історії? (Про любов до ближнього, милосердя, співчуття, повагу, чуйність.) Чи здатні такі почуття змінити життя на краще? (Здатні, оскільки ці почуття допомагають людині повірити в себе, стати сильнішою.) Що, на твою думку, необхідно зробити, щоб люди частіше виявляли моральні почуття? (Людям необхідно навчитися ставити себе на місце іншої людини, виявляти чуйність, милосердя, самовдосконалюватися.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй крилатий вислів «Емоції збагачу- ють наше життя». (Індивідуальна відповідь учня.)
120 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, яку людину вважають розвиненою? (Від- повіді учнів.) У підручнику подане таке визначення: «Розвинений — який досяг розумової, духовної зрілості, став духовно вищим». Чи згодні ви з таким визначенням? (Відповіді дітей.) Розгляньте на сторінці 85 підручника картину М. Нестерова «Пор- трет Віри Ігнатівни Мухіної» й дайте відповідь на запитання до неї. Інформація для вчителя. Нестеров високо цінував творчість Віри Мухіної. Йому до душі бу- ла скульптура «Робочий і колгоспниця», створена Мухіною для радян- ського павільйону на Всесвітній виставці в Парижі в 1937 році. Його приваблювали монументальність пластики, висока змістовність образу, що виражає романтичну спрямованість країни в майбутнє. Нестеров по- знайомився з Мухіною й загорівся бажанням написати її портрет: «Вона цікава, розумна. Зовні має “своє обличчя”, абсолютно закінчене, росій- ське. Руки сверблять написати її, вона згодна». Коли Нестеров побачив скульптора за роботою, він був у захваті: «Так от ти яка! Так і нападає на глину: там ударить, тут ущипне, тут поб’є. Обличчя горить. Не по- трапляй під руку: заб’є! Такою ти мені й потрібна». Портрет будується на контрасті статики і динаміки. Зовні статична велика фігура жінки, її професійні жести скупі, обличчя спокійне й суворе. Зате фігура Бо- рея — уся рух, політ, поривання. Нестеров сам вибрав для портрета цю статую північного бога вітру, зроблену Мухіною для пам’ятника челюс- кінцям. Утім, у спокої Мухіної вгадується величезна внутрішня енергія. Рум’янець хвилювання забарвив її щоки. У виразі очей — непідроблене натхнення творця. Фігура Борея стає уособленням бунтівної душі Му- хіної, такої оманливо скромної, статичної, позбавленої зовнішньої па- тетики. Фарби портрета строгі. Домінують чорний і білий, забарвлені блакитними й бузковими рефлексами. Динамічний рух білого кольору фігури Борея, підкріплений розльотом складок білого жабо Мухіної. Лише червона пляма брошки пожвавила строгість колориту. Світло ви- промінює натхненне обличчя художниці, написане теплим, жовтувато- охристим тоном. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Як стати розвиненою лю- диною». На уроці ми дамо визначення понять «задатки»; «обдарованість»;
121 «розвиток»; «розвинений»; «здібність»; «талант». А ще поговоримо про те, яку людину вважають розвиненою; які заняття розвивають людину. II. Основна частина. 1. Яку людину вважають розвиненою. У ч и т е л ь. Коли художник Михайло Нестеров познайомився зі скульптором Вірою Мухіною, загорівся бажанням написати її портрет: «Вона цікава, розумна. Зовні має “своє обличчя”, абсолютно закінчене, російське. Руки сверблять написати її, вона згодна». Як ви думаєте, чи вважав художник скульптора В. Мухіну цікавою, розвиненою людиною? (Відповіді дітей.) Прочитайте текст у завданні 2 на сторінці 86 підручника й випишіть тлумачення основних понять і термінів. Задатки — вроджені, успадковані зачатки якихось рис, здібнос- тей або якостей. Обдарованість — сукупність задатків людини. Розвиток — процес, унаслідок якого відбувається зміна власти- востей чого- або кого-небудь, перехід від одного якісного ста- ну до іншого. Розвиватися — ставати розумово, духовно вищим, кращим, до- сконалішим, підніматися в чомусь на вищий рівень. Розвинений — який досяг розумової, духовної зрілості, став ду- ховно вищим. Здібність — природний нахил до чого-небудь, властивість, особливість, що виявляється в умінні робити, здійснювати що- небудь. У ч и т е л ь. Кожна людина від народження володіє якимись задат- ками. Схильності — це перша й найбільш рання ознака здібності, що зароджується. Схильність виявляється в прагненні, тяжінні дитини до певної діяльності (малювання, заняття музикою). Отже, здібності є сплавом природного і набутого. Природні влас- тивості, будучи вродженими, переробляються й розвиваються в умовах виховання й у процесі труда. Важливо відзначити, що вродженість задатків не завжди означає їх спадковість. Наприклад, у сім’ї Бахів було 60 музикантів, 20 із них ви-
122 датних, тобто в цьому разі можна сказати про спадковість задатку. Але відомо, що в багатьох видатних людей були нічим не примітні діти, не- зважаючи на гарну освіту. Можна сказати, що всі задатки вроджені, але не всі спадкові. Оскіль- ки задатки є лише передумовою розвитку здібностей, то між одними та другими лежить увесь шлях становлення особистості. Розвиваючись на основі задатків, здібності є все ж функцією не задатків самих по собі, а розвитку, до якого самі задатки входять лише як передумова. Робота з підручником. Прочитайте біблійну притчу про таланти з Євангелія від Матвія• (с. 87). Чому господар покарав третього слугу, незважаючи на те, що той• зберіг його гроші? Що, на вашу думку, означає вираз «зарити талант у землю»?• Чи може людина примножити свої природні задатки? Що для цьо-• го потрібно робити? Чи може людина занапастити, втратити ті задатки, які в неї є? Чо-• му це може відбутися? Талант — 1. Міра ваги, грошова одиниця в деяких країнах дав- нього світу. 2. Видатні вроджені якості, особливі природні дані. Геній — найвища творча здібність. Геніальність — найвищий ступінь обдарованості людини, що до- сягла значних результатів одночасно в багатьох галузях. Учитель читає дітям цікаву інформацію про геніальних особистос- тей різних епох. Є. Синіцин, О. Синіцина Таємниця творчості геніїв (фрагменти з книги) У давнину науку «рухали» генії, які були однаково сильні в різних галузях знань. Вони славилися різнобічною обдарованістю. Прикладами можуть бути Платон, Аристотель. Платон займався філософією, мате- матикою, етикою, космологією, проблемами суспільства, був письменни- ком, поетом, учителем. Аристотель — філософ, фізик, астроном, механік. Створив праці з етики, музики. За часів Стародавнього Риму великий полководець Юлій Цезар славився ще й різнобічністю своїх обдарувань: він був дипломатом,
123 юристом, оратором, поетом, істориком, філологом, математиком, ар- хітектором. Омар Хайям — арабський поет, математик, філософ, астролог, астро- ном. Деякі дослідники називають його «універсальним генієм». Епоха Відродження висунула двох універсальних геніїв: Леонардо да Вінчі й Мікеланджело. Леонардо да Вінчі — геній, який залишив свій слід і в науці, і в мис- тецтві. Його задуми в містобудуванні й інженерній справі здавалися в той час дуже сміливими й незвичайними, а тому не були оцінені. У Леонар- до були ідеї щодо створення різних військових знарядь: гармат, снарядів, мостів для переправ, знарядь для морського бою й вибухових речовин. До нас дійшли сім тисяч сторінок із записами та малюнками Леонардо. Один із перших дослідників цих рукописів відзначав, що в них є все — від фізики, математики, механіки й астрономії до історії та філософії. Ле- онардо малював горизонтальний і вертикальний літак, парашут і навіть зробив спробу визначити силу світла залежно від відстані. Його записи містять уперше виниклі в людській думці ідеї про теорію хвилевої при- роди світла. Він виявив рештки морських тварин на високих горах і тим самим хотів довести ідею про переміщення суходолу й моря. Займаю- чись анатомією, зробив там низку відкриттів. Але головним все ж таки було його мистецтво живопису. Леонардо вважав, що живописець — це володар всякого роду людей і речей. Для нього живопис був найвищим діянням людського генія, найвищим із мистецтв. Мистецтво скульптури Мікеланджело та його розпис склепіння Сік- стинської капели вважаються високим досягненням в історії людської культури. Але хто він — цей універсальний геній усіх часів та епох: скуль- птор, художник, архітектор чи поет? Усюди він залишив безсмертні тво- ріння. На одній із площ Рима височіє знаменитий Собор Святого Петра, побудований за проектом архітектора Мікеланджело, а його поетичний дар захоплює глибиною філософської думки і людей сучасної епохи. 2. Які заняття розвивають людину. Робота з підручником. Прочитайте текст «Які заняття розвивають людину». Подумайте, чи є у вас задатки, які б ви хотіли розвинути? Чи всі можливості для цього ви використовуєте? Поговоріть удома про це з батьками. У ч и т е л ь. Кожна розумна людина прагне самовдосконалення. Роз- виток власної особистості — важлива складова нашого життя. Адже пле-
124 кання творчих здібностей, чеснот, удосконалення свого духовного світу призводить до того, що людина стає мудрішою, моральнішою і, звичай- но, багатшою духовно. Прагнення досконалості робить гарною будь-яку особистість, бо внутрішня краса набагато яскравіша, ніж зовнішня. Але працювати над собою можна не лише під час навчання або ро- боти. Змістовним і корисним можна зробити і своє дозвілля. Дозвілля — вільний від праці час. Як ви проводите дозвілля?• Чим ви захоплюєтесь, чи є у вас хобі?• Як ваше захоплення корисно впливає на розвиток вашої особис-• тості? III. Заключна частина. Висновки. Визначте, що потрібно людині для розвитку задатків, перетворення їх на здібності. (Діти обговорюють це питання в парах.) 1) Вчасно виявити задатки (за допомогою батьків). 2) Створити певні умови для їх розвитку. 3) Хотіти самому докладати зусилля до цього розвитку. 4) Хороші вчителі. 5) Багато працювати. IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 85—90 підручника). У завданні 6 на сторінках 89—90 підручника звернути увагу на те, у чому М. Гоголь бачить значення праці. Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми «Як стати розвиненою людиною». Урок 15 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Бережі- мо світ — довкола і в собі». Мета: узагальнити знання учнів із теми, визначити поняття «дозвілля», «хобі»; зробити висновки з теми. Обладнання: підручник, робочий зошит, учнівський зошит; заготов- лені зірочки; плакати з висновками; аудіозапис твору Е. Гріга «Ранок».
125 Епіграф: «Багато бід мають своїм корінням якраз те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми емоціями, працюва- ти, відпочивати, не вчать правильно ставитися до понять “можна”, “треба”, “не можна” (В. Сухомлинський). Вислови: «Велич людини полягає в тому, що вона — єдине з усіх творінь, здатне перетворити мить на вічність» (Й. Гете, німецький письменник). «Праця позбавляє людину трьох головних бід — нудь- ги, пороку й нужди» (Вольтер, французький письмен- ник, філософ). «Дозвілля — батько філософії». (Т. Гоббс, англійський філософ). «Дозвілля без духовних занять — загибель для люди- ни» (А. Шопенгауер, німецький філософ). дозвілля; хобі. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Змагання між командами. 2. Як зробити дозвілля змістовним і цікавим. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні в нас завершальний урок із теми «Бережімо світ — довкола і в собі». Ця тема включає такі уроки: «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою»; «Як Ключові поняття:
126 пов’язані довкілля і здоров’я людини»; «Що таке мистецтво керувати собою»; «Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини»; «Як стати розвиненою людиною». 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. В уривку з книги М. Гоголя, який ви читали вдома, є та- кий вислів: «Робота — свята справа». Підтвердьте цю думку цитатами з книги. (Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Як стати розвиненою людиною». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Певні здібності є в кожної людини. (Варіант А. Так.) Обдарованій людині зовсім не треба докладати зусиль, виявляти на- полегливість, старанність. (Варіант Б. Ні.) 3. Розглянь малюнки. Допиши речення, вказавши, якому дозвіллю віддаєш перевагу. (Індивідуальна відповідь учня.) 4. Дай позитивну або заперечну відповідь. Чи пов’язане вміння правильно оцінювати себе із самовдосконален- ням і розвитком? (Варіант А. Так.) 5—6. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться. Природний нахил до чого-небудь, якість, властивість, що виявляєть- ся в умінні щось робити добре. (Здібність.) Досягнення людиною видатних результатів одночасно в багатьох царинах. (Геніальність.) 7—8. Прочитай розповідь про українського письменника 19 ст. Пан- телеймона Куліша та прокоментуй її за поданими запитаннями. Що потрібно, аби з’ясувати, які здібності даровані людині? (Спо- стерігати, оцінити самому, дати оцінити іншим, виявити себе.) Чи здатні лінощі притлумити талант? Чому? (Так, оскільки лінощі не дають талантові розвиватися.) Поширеною є думка, що талановита людина талановита в усьому. Чи погоджуєшся ти з нею? Чому? (Індивідуальна відповідь учня.) 9—10. Обери відповідь і перевір, чи належно ти оцінюєш себе. (Індивідуальне виконання учнем тесту.) 11—12. Поміркуй над висловом німецького філософа 19 ст. Артура Шопенгауера: «Здебільшого люди переймаються тим, як згаяти час; ті ж, хто мають талант, турбуються про те, як скористатися часом». Чому
127 ощадливе ставлення до часу сприяє розвитку особистості? (Таланови- тим людям хочеться більше дізнатися, працювати над собою, здобувати нові знання, втілювати їх у творчості; їм дорогий час, тоді як людина, що не виявила свою обдарованість, не розвивається, марнує час.) 3. Мотивація навчальної діяльності. Учитель роздає учням паперові зірочки. У ч и т е л ь. Створюючи, вивчаючи світ, ми пізнаємо природу, люди- ну, відносини людини і природи, говоримо про те, як стати розвиненою людиною і про те, що людина повинна вміти відпочивати й мусить мати свої захоплення та інтереси. (Учитель показує дітям скриньку.) У мене в руках чарівна скринька. Вона порожня. Але зараз ми її заповнимо. На чарівних зірочках, які я вам роздала, ви напишете своє хобі, захоплення, те, чим ви любите займатися у вільний час. (Діти ви- конують завдання.) Заповнюємо скриньку, зачиняємо. Ставимо. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці узагальнюємо вивчене з теми «Бере- жімо світ — довкола і в собі». Нам слід підготуватися до уроку тематич- ної атестації, визначити поняття «дозвілля», «хобі», зробити виснов­ки з теми. II. Основна частина. 1. Змагання між командами. Конкурс може проходити у формі змагання трьох команд (по рядах). У ч и т е л ь. Скажіть, що таке природа; жива і нежива природа; на- вколишнє середовище; екологія; екологічне лихо; охорона природи; на- звіть сім правил, яких потрібно дотримуватися, щоб не шкодити природі; визначте поняття «здоров’я»; що потрібно робити, щоб бути здоровим; що таке «шкідливі звички»; назвіть головне правило профілактики нар- команії; що таке «самооцінка»; як потрібно керувати своїми почуттями та вчинками (правила К. Ушинського); визначте поняття «емоції», «по- чуття», «моральні почуття». Вікторина Кожній команді учитель читає два визначення. Учні мають дати ви- значення відповідних понять. 1) Той, хто досяг розумової, духовної зрілості, став духовно вищим. (Розвинений.)
128 2) Природний нахил до чого-небудь, властивість, особливість, що ви- являється в умінні робити, здійснювати що-небудь. (Здібність.) 3) Природжені, успадковані здібності. (Задатки.) 4) Процес, унаслідок якого відбувається зміна властивостей чого- або кого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого. (Розвиток.) 5) Сукупність задатків людини. (Обдарованість.) 6) Ставати розумово, духовно вищим, кращим, досконалішим, підніма- тися в чомусь на вищий рівень. (Розвиватися.) 2. Як зробити дозвілля змістовним і цікавим. У ч и т е л ь. Вільний від роботи час визначають як дозвілля. Але від- почивати теж потрібно змістовно, інакше втомлюєшся від відпочинку. Буває таке? У людини повинне бути захоплення, улюблене заняття на дозвіллі, хобі. Хобі — улюблене заняття на дозвіллі, захоплення. А зараз заплющте очі на рахунок «три», і ми подумки вирушимо з  вами на природу. (Звучить уривок із твору Е. Гріга «Ранок». Учитель читає під музику текст на с. 90 підручника. Продовження тексту на с. 91 читають діти.) Я рада, що в усіх вас є свої захоплення. Часто так буває, що захоп­ лення з часом стає основним заняттям. Найчастіше це стосується музи- кантів і художників. Ой, де ж наша скринька? (Хлопчик Невмійко тихенько несе її до дверей.) У ч и т е л ь. Ти хто такий? Чому ти вкрав нашу скриньку? Н е в м і й к о. А я й не знав, що вона ваша. Мені чарівниці Скукомо- риха й Тоскиниха сказали, що це їх майно. Якщо в дітей не буде хобі, то вони опиняться під владою цих стареньких. У ч и т е л ь. Як тобі не соромно красти? Ти ж знаєш, що це за скринька? Н е в м і й к о. Пробачте мені, у мене немає хобі. А якими вони бу- вають, ці хобі? У ч и т е л ь. Це ми тобі зараз покажемо. (Відкриває скриньку.) Тяг- ни зірочку. Невмійко витягає три зірочки із записами дітей. Читає. Деякі діти демонструють своє вміння співати, танцювати, малювати. Н е в м і й к о. Тепер я зрозумів, що таке хобі. Обов’язково знайду со- бі заняття до душі.
129 III. Заключна частина. Висновки Які висновки з пройденої теми ми можемо зробити? 1) Людина — частина природи й мусить дбайливо ставитися до неї. 2) Здоров’я — одна з передумов повнокровного, творчого, щасливо- го життя, бережи його. 3) Людина повинна вміти пізнавати себе, оцінювати себе, керувати своїми емоціями й почуттями. 4) Задатки, обдарованість, здібності — усе це вимагає розвитку. 5) Для розвитку необхідно: — вчасно виявити задатки; — створити певні умови для їх розвитку; — хотіти, самому докладати зусилля до цього розвитку; — мати хороших учителів. IV. Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної роботи. У робочому зошиті виконати завдання з теми «Підготуватися до уро- ку тематичного оцінювання» і два варіанти тематичної атестації. Робочі зошити на контрольній роботі здати на перевірку. Урок 16 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Бережі- мо світ — довкола і в собі». Мета: перевірити рівень знань учнів із теми «Бережімо світ — довкола і в собі». Обладнання: дошка, крейда, завдання. Тип уроку: урок контролю й оцінки рівня засвоєння знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.   II. Основна частина. Контрольна робота. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання.
130 Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Добрий день, діти. Сьогодні ми підбиваємо підсумки ви- вчення матеріалу з теми ІІ, яка звучить так: «Бережімо світ — довкола і в собі». Які теми уроків вам запам’яталися? (Відповіді дітей.) 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. На уроці ми перевіримо те, як ви засвоїли знання з теми, поняття, терміни, правила. Ви теж зможете перевірити свій рівень знань. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. У ч и т е л ь. Письмова контрольна робота, яку вам належить вико- нати, складатиметься з двох частин: 1-а частина — це вікторина, а в 2-й частині вам слід пояснити виписані на дошці поняття й терміни та на- звати правила. II. Основна частина. Контрольна робота. І частина. Учитель читає визначення, учні записують на аркуші відповідні по- няття. 1) Середовище, у якому живуть людина, рослини, тварини. (Навко- лишнє середовище.) 2) Переживання людиною свого ставлення до світу й людей; переживання людини під впливом зовнішніх і внутрішніх подразників. (Емоції.) 3) Сукупність задатків людини. (Обдарованість.) 4) Те, що оточує людину і є об’єктом її діяльності й пізнання. (При- рода.) 5) Природний нахил до чого-небудь, властивість, особливість, що ви- являється в умінні робити, здійснювати що-небудь. (Здібність.) 6) Формування в людини певного ставлення до своїх позитивних якос- тей і недоліків. (Самооцінка.) 7) Зв’язок між людиною, твариною, рослиною й навколишнім середо­ вищем; розділ біології, де вивчаються зв’язки між організмами й на- вколишнім середовищем. (Екологія.)
131 8) Емоції, викликані конкретними душевними переживаннями, емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилюван- ня, душевного натхнення. (Почуття.) 9) Той, хто досяг розумової, духовної зрілості, став духовно вищим. (Розвинений.) 10) Подія, що виникає внаслідок необдуманих дій людини щодо приро- ди й завдає їй шкоди. (Екологічне лихо.) 11) Такі порухи людської душі, які не дозволяють людині бути байду- жою до нещасть інших людей, країни, примушують її шукати мож- ливість допомогти, поліпшити життя людей довкола, всього суспіль- ства, здійснювати відповідні вчинки. (Моральні почуття.) 12) Уроджені, успадковані зачатки здібностей. (Задатки.) ІІ частина Завдання для I варіанта: 1. Що таке здоров’я? (Здоров’я — стан організму й самопочуття люди- ни, яке визначається тим, як функціонують її органи.) 2. Визначте сім правил моральної поведінки щодо природи. 3. Напишіть кілька правил (5—8), що допомагають керувати своїми по- чуттями та вчинками (за порадами К. Ушинського). Завдання для II варіанта: 1. Що таке жива природа? (Жива природа — тварини, люди, мікроор- ганізми, рослини. Вони живляться, ростуть, дають потомство, вми- рають.) 2. Що належить до неживої природи? (Повітря, вода, гори, Земля, Сон- це, зірки, Місяць.) 3. Напишіть 6 правил, що допомагають зберегти здоров’я. III. Заключна частина. Висновки. Що більше всього запам’яталося вам у вивченій темі?• Яких корисних навичок ви набули під час вивчення теми?• Чому життя природи і людини взаємозалежні?• Відповіді на завдання в робочому зошиті з теми ««Підготуйся до уроку тематичного оцінювання». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи є виявом вихованості вміння стримувати негативні емоції? (Ва- ріант А. Так.)
132 Чи можна стати розвиненою людиною, якщо не працювати над со- бою, прагнучи досягти морального ідеалу? (Варіант Б. Ні.) 3. Який малюнок відповідає засадам здорового способу життя? (Ма- люнок Б.) 4. Який із поданих висловів уживається зі значенням «бути знеси- леним, дуже виснаженим, кволим»? (Варіант Б. Валитися від вітру.) 5. Добери 3—5 прикметників-означень, які доречно поєднати зі сло- вом «здоров’я» в привітальній листівці. Щиро бажаю здоров’я … (міцного, богатирського, залізного). 6. Яке з визначень відповідає поняттю «екологія»? (Варіант А. На- ука, що вивчає взаємозв’язок між людиною, тваринами, рослинами та на- вколишнім середовищем.) 7—8 Розгадай кросворд. 1 д 2 д о 3 х о б і б в р 4 с к 5 о б д а р о в а н і с т ь т м л а о л о я ц 6 е м о ц і ї н к а 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Яким є ставлення Їжачка до природи? (Їжачок безвідповідально ста- виться до природи.) Чи відповідає воно «золотому» правилу моралі? Чому так думаєш? (Ні, тому що їжачок дбає лише про свій затишок і зовсім нехтує еколо- гічними проблемами інших.) Які наслідки може мати змальоване в ситуації ставлення до при- роди? (Якщо ми дбатимемо лише про себе й байдуже ставитимемось до природи, вона загине.)
133 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку англійського філософа кін- ця 16 — початку 17 ст. Френсиса Бекона: «Природа підкоряється лише тому, хто сам підкоряється їй». (Індивідуальна відповідь учня.) IV. Домашнє завдання. Напишіть в учнівському зошиті, що б ви запропонували дітям, які не знають, як зробити вільний час цікавим і корисним. Тема III. «Спілкуймося з  відкритими серцями» Словничок ключових понять Урок 17 Мораль — норми й приписи поведінки в стосунках людей одне з од- ним і в суспільстві. Цінність — значущість для людини. Моральні цінності в сучасному світі — Добро, Справедливість, Ми- лосердя, Любов, Дружба. Загальнолюдські цінності — духовні прагнення людства, втілені в найкращих людських якостях і взаєминах, таких як добро, краса, справедливість, милосердя. Гуманізм — любов до людей. Основні функції моралі: гуманізуюча; регулятивна; виховна, пізна- вальна, комунікативна. Урок 18 Скарбниця морального досвіду людства: Слово — перший учитель моралі. Оволодіваючи мовою, ми засвою- ємо моральний досвід попередніх поколінь. Етичні цінності втілені також у прислів’ях і приказках. Моральний досвід людства втілений й у фольклорних творах, перш за все в казках, легендах, художній літературі.
134 Мистецтво — щедре джерело етичного досвіду. Етичні цінності споконвіку втілювались у звичаях і традиціях, ре- лігійних заповідях. Етичні цінності людства здавна є основою законів. Урок 19 Толерантність — доброзичливе, терпиме ставлення до чиїх-небудь думок, поглядів, почуттів тощо. Нетерпимість — небажання, невміння терпимо ставитися до кого- або чого-небудь. Повага — почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на визнанні його гідності, чеснот, заслуг тощо; вияв такого відчуття. Нахабство — грубість. Зневага — відсутність пошани. Хамство — зухвала поведінка людини, яка нехтує будь-якими мо- ральними приписами, нормами. Нахабність, зухвальство. Шляхи подолання виявів нетерпимого ставлення до інших: 1) Знайди в людині її найкращі риси. 2) Зрозумій, чому вона так поводиться, чим відрізняється від тебе. 3) Знайди в людині те, чого можеш навчитися. 4) Знайди в людині те, що схоже з тобою і відмінне від тебе. 5) Ніколи не засуджуй і не критикуй. 6) Дивися тільки в очі. 7) Усміхайся. 8) Називай людину на ім’я. 9) Не став себе вище за інших. 10) Полюби в іншій людині себе. Урок 20 Милосердя — бажання допомогти кожному, хто потребує допомоги, без вигоди від цього. Співчуття — чуйне ставлення до чужого горя, до чиїхось пережи- вань. Людяність — щире, доброзичливе ставлення до людей; уважність до чужих потреб.
135 Чуйність — уважність і сердечне ставлення до людей. Альтруїзм — безкорислива турбота про благо інших людей, готов- ність заради цього зректися власних інтересів. Егоїст — людина, яка нехтує інтересами інших людей заради влас- них. Урок 21 Духовність — вияв внутрішнього світу людини, здатність до ство- рення духовного світу, самовдосконалення. Релігійний — 1. Який вірить у Бога і старанно виконує релігійні об- ряди. 2. Який заснований на релігії. Урок 22 Світові релігії: християнство, іслам, буддизм. Атеїзм — заперечення існування Бога, відмова від релігійних віру- вань. Конфесії — різноманітні релігійні течії. Десять Божих заповідей (за Біблією) 1) Я є Господь Бог твій; нехай не буде в тебе інших Богів, крім мене. (Віра в єдиного Бога.) 2) Не твори собі кумира і всякої подоби того, що (ти бачиш) на не- бі вгорі, на землі внизу й у воді під землею; не поклоняйся їм і не служи їм. 3) Не вимовляй імені Господа Бога твого марно. 4) Пам’ятай день суботній, щоб святити його. Шість днів працюй і роби всякі діла твої; а день сьомий — субота — Господу Богу твоєму. 5) Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі. 6) Не вбивай. 7) Не перелюбствуй. 8) Не кради. 9) Не свідчи неправдиво на ближнього твого. 10) Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього тво- го; ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що є в ближнього твого. (Не заздри.)
136 Правила поведінки в церкві: 1) У церкву входять поволі, осяявши себе хресним знаменням. 2) Під час богослужіння не розмовляють, не ходять. Прикладаються до ікон перед початком богослужіння й після нього у встановле- ний час. 3) У храмі вітаються мовчазним уклоном, не обмінюються рукостис- каннями, ні про що не розпитують. 4) У церкві заведено стояти. Сісти й відпочити можна лише в разі хво- роби. 5) Хреститися треба з кожним зверненням (проханням) до Господа. Перехреститися й поклонитися потрібно й перед тим, як підійти до ікони або поставити свічку. 6) Коли священнослужитель здійснює обхід із кадилом, потрібно да- ти йому дорогу і злегка нахилити голову. Хреститися в цей час не потрібно. 7) Діти повинні поводитися в храмі тихо і скромно. 8) Не можна їсти в храмі, окрім того моменту, коли священики розда- ють священний хліб. 9) У православному храмі жінки повинні перебувати з покритою голо- вою, чоловіки — без головного убору. 10) Жінкам не можна входити до церкви з нафарбованими губами (при- кладатися до ікон, хреста), у брюках. 11) За давнім слов’янським звичаєм, чоловіки мусять стояти в правій частині церкві, а жінки — у лівій. 12) Не можна пильно роздивлятися присутніх. Усе, що відбувається в церкві, є глибоко особистим. 13) Виходячи з церкви, хрестяться, повернувшись до образів. Дорога від головних дверей до царських воріт повинна бути вільною. 14) Головне — це взаємна любов прихожан і розуміння змісту служби, дотримання заповідей. Урок 17 Тема. Що означає бути етичною людиною (1-а година). Мета: навчити дітей пояснювати поняття «загальнолюдські цінності», висловлювати свою думку про роль загаль- нолюдських цінностей у гуманізації життя суспільства; характеризувати поняття «добро», «справедливість», «щирість», «милосердя», «гуманність» як загальнолюд- ські цінності.
137 Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит; репродук- ція картини Рембрандта «Повернення блудного сина». Епіграф: «Етична людина багато робить заради своїх друзів і за- ради вітчизни, навіть якщо б їй при цьому довелося втратити життя» (Аристотель). Вислови: «Моральність — це розум серця» (Г. Гейне). «Життя триває лише мить; само по собі воно — ніщо; цінність його залежить від того, що вдалося зробити. Лише добро, зроблене людиною, залишається, і лише завдяки ньому життя чогось варте» (Ж. Ж. Руссо). «Єдина цінність людини полягає в її здатності зробити цей світ кращим». (Ю. Ленг, американський мислитель). мораль; цінність; моральні цінності в сучасному світі; за- гальнолюдські цінності, гуманізм, основні функції моралі. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку: І. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Коли виникла мораль. 2. Що таке загальнолюдські цінності. 3. Гуманізм — любов до людей. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Ми вивчили вже дві дуже важливі теми: «Прагнімо вершин добра» і «Бережімо світ — довкола і в собі». Що вам осо- бливо запам’яталося під час вивчення цих двох тем? (Відповіді дітей.) Ключові поняття:
138 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Вашим завданням було написати в учнівському зоши- ті, що б ви запропонували дітям, які не знають, як зробити вільний час цікавим і корисним. Послухаймо ваші поради. (Діти читають свої по- ради.) Інтерактивна гра «Мікрофон». Учитель передає учням імпровізований мікрофон (ручку, олівець), діти по черзі відповідають на запитання: «Чим цікавим і корисним ви займалися на зимових канікулах?». У ч и т е л ь. Ви сьогодні отримали робочі зошити, перевірені мною. Давайте виконаємо в них завдання з теми «Тематичне оцінювання на- вчальних досягнень учнів». Варіант 1 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Людина не здатна розвивати себе. (Варіант Б. Ні.) Дотримання міри в почуттях є виявом вихованості. (Варіант А. Так.) 3. Допиши речення: «Мій настрій поліпшується, коли…». (Індивідуальна відповідь учня.) 4. Яку думку втілено в українському прислів’ї: «Не просімо хліба в Бога, а просімо здоров’я». (Б. Здоров’я — найбільше багатство.) 5. Доповни твердження. Людину, яка яскраво виявляє свої душевні переживання — радість, сум, схвильованість, обурення тощо — називають… (емоційною). 6. Сформулюй настанову, яка відповідає засадам природоохоронного життя. (Постійна турбота про навколишній світ — священний обов’язок кожного з нас.) 7. Розподіли сталі вислови відповідно до поданих значень. 1) Дуже переживати, мучитися з приводу чогось. (Серце сохне.) 2) Послаблення сили вияву якихось почуттів (кохання, ненависті тощо). (Серце прохололо.) 3) Ставати байдужим, не виявляти співчуття до інших. (Серце кам’яніє.) 4) Сповнюватися приємними почуттями. (Серце тане.) 8. Які з тверджень відповідають засадам здорового способу життя? (Варіант Б. Людина дуже швидко звикає до алкоголю, тому не слід пробувати й найменшої дози. Варіант Г. Майбутнє людства можливе без алкоголю.)
139 9—10. Обґрунтуй або спростуй крилатий вислів «Найздоровіші люди ті, яких ніщо не дратує». (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Які моральні почуття прагнула прищепити дочці мама? (Співчуття, співпереживання, милосердя.) Чому моральність людини часто визначають як доброчесність? (В основі обох понять лежить добро.) Чи можуть моральні почуття стати етичною звичкою? Що для цього необхідно? (Потрібно постійно чинити етично, тоді це стане звичкою.) Варіант 2 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи є ставлення до природи виявом моральності людини? (Варіант А. Так.) Чи відповідає засадам здорового способу життя переконання «Здо- ровий той, хто менше рухається»? (Варіант Б. Ні.) 3. Допиши речення: «Мій настрій псується, коли…». (Індивідуальна відповідь учня.) 4. Як ти розумієш українське прислів’я: «Не той сильний, хто камінь верне, а той, хто серце в собі вдержить»? (В. Сила людини виявляється в умінні керувати собою.) 5. Доповни твердження. Холодною називають людину, яка… (не здатна на співчуття). 6. Які з настанов відповідають засадам природоохоронного життя? (Варіант А. Не використовуй гарячої води більше, ніж потрібно; Варі- ант В. Не викидай речі, які можуть стати в пригоді іншим, — віддай їх іншим.) 7. Розподіли сталі вислови відповідно до поданих значень. 1) Переживати за щось, страждати від чогось. (Душа рветься.) 2) Перебувати в дуже доброму, радісному настрої. (Душа співає.) 3) Відчувати страх, переляк, відчай. (Душа так і покотилася.) 4) Заспокоюватися, перестати тривожитися, хвилюватися. (Душа стала на місце.) 8. Сформулюй 2—3 правила, які вважаєш найважливішими для збе- реження здоров’я. (Індивідуальна відповідь учня.) 9—10. Склади таке продовження ситуації, щоб моральні почуття Богданка втілилися у відповідному вчинкові. (Індивідуальна відповідь учня.)
140 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку німецького письменника кін- ця 18 — початку 19 ст. Йоганна Вольфганга Гете: «Природа — єдина книга, у якій змістовні всі сторінки». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Розгляньте картину голландського художника 17 ст. Рембрандта ван Рейна «Повернення блудного сина» (1668—1669 рр.) на сторінці 96 підручника й дайте відповідь на питання в завданні 1. (Від- повіді дітей.) Розкажіть, про що йдеться в притчі про блудного сина? (• Переказ дітей.) Які етичні цінності втілені в картині, чи можуть вони застаріти?• (Батьківська любов, милосердя, уміння прощати. Ці цінності не за- старівають.) Чи не здається вам, що в цій притчі закладена основа всієї христи-• янської релігії: Бог-отець пробачить усіх своїх дітей, які розкаюють- ся і приходять до нього? Подумайте вдома над цим. Інформація для вчителя. Повернення блудного сина. Близько 1668—1669 рр. Рембрандт. Санкт-Петербург. Державний Ермітаж. «Повернення блудного си- на» може бути назване епілогом творчості генія голландського митця XVII століття Рембрандта, який відкрив нові шляхи в психологічному портреті, у пейзажі, а також у синтетичному жанрі «історії», де на мате- ріалі міфології майстер вирішував моральні, психологічні й соціально- філософські проблеми свого часу. Біблейська легенда про блудного сина, що повернувся в отчий дім після довгих поневірянь, під пензлем Рембрандта перетворилася на фі- лософський образ, що втілив у собі трагедію людської долі. На піднесенні, відзначеному двома сходинками, як на підмостках сцени, розташовані головні дійові особи. Батько і син — вони тут самі. Як далеко потрібно було піти від самого себе, щоб так довго шукати по- вернення до отчого дому? Де поневірявся син і чого шукав у далекому й чужому світі? Тепер шлях знайдено. У знемозі мандрівник припав до грудей отця. По грубих складках його старого вбрання, по голеній голо- ві й тонкій шиї побігли цівки рембрандтівського світла, зовсім іншого, ніж світло у Вермєєра, — не стільки фізичного, скільки емоційного. Це світло, що ліпить форму й водночас її одухотворяє.
141 На спину сина лягли всепрощаючі руки старого. У них немає ні владного жесту людини, що нарешті дочекалася хвилини відплати, ні експресії ненавмисної радості, а лише м’яке торкання, легке і спокійне. Ці руки пробачили того, хто заблукав, задовго до цієї зустрічі, вони не тільки зігрівають мандрівника, але самі відпочивають, знайшовши опо- ру й відчуваючи нарешті тіло. Не відразу входиш в атмосферу глибокої думки Рембрандта, але поступово, поволі, розшифровуючи складні пись- мена живописного почерку, осягаєш величну простоту композиції, всю скорботу духу й неголосну музику новознайденого, але якогось гіркого щастя. Нам відкривається нарешті зміст безмовного діалогу, в якому об- личчя сина в рефлексах від яскраво-червоного плаща батька, зімкнуті повіки старого, його блукаюча напівпосмішка — усе створює настрій яко- гось беззахисного, зовсім дитячого блаженства. Такого виразу обличчя ми не зустрінемо більше ні в одному шедеврі світового мистецтва. (За М. В. Алпатовим) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку, до вивчення якої ми приступаємо, — «Що означає бути етичною людиною». Ми працюватимемо над нею два уроки. Сьогодні ми продовжимо розмову про мораль, виникнення моралі, про цінності, познайомимося з поняттям «загальнолюдські цінності». II. Основна частина. 1. Коли виникла мораль. У ч и т е л ь. Що ж таке мораль? (Відповіді дітей.) Коли виникла мораль? На це питання відповісти складно. Але ви- никнення її пов’язують із розвитком суспільства. Мораль зародилася тоді, коли людина почала обмежувати себе, від- мовляючись від своїх інтересів заради інших людей. Незважаючи на умо- ви життя, люди виявляли турботу про дітей, про хворих. Учені, спираю- чись на археологічні розкопки, дійшли висновку, що найперші моральні правила стосувалися роботи (до неї привчали дитину з певного віку); їжі (одночасно й порівну); взаємин (між дорослими і дітьми, старшими і молодшими, чоловіками і жінками). Існували старовинні закони, забо- рони на виконання якихось дій під страхом смерті, табу, звичаї, традиції. Коли люди почали виявляти турботу про інших — з’явилося виховання. У родовому суспільстві вже були уявлення про те, що допустиме, а що неможливе в поведінці кожного члена суспільства залежно від того, до якої статі, до якої вікової групи він належить. Традиції забезпечували
142 безконфліктність у відносинах. Добро — це виконання розпоряджень, зло — їх порушення. «Свої» — джерело добра; «чужі» — пов’язані з не- безпекою. Община стає і судом, оскільки апелює вона до стихій при- роди, до предків, богів; община передає кожній групі дозволене знання. Табу мали жорсткий характер і були пов’язані з таємним, забороненим знанням. Табу торкалися родинно-шлюбних стосунків, ставлення до чужоземців, до померлих. (Не говорити погано про померлого, не зга- дувати імені його вголос. Забезпечувати його притулком, одягом, їжею, знаряддями роботи, тваринами.) Можливо, ставлення до померлих — перший вияв гуманізму. Основна група табу була пов’язана з їжею, пит- тям, і в ній ми можемо знайти коріння деяких правил етикету. Мораль — норми й приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в суспільстві. Ми говоримо, що етика — наука про мораль. Але коли і як виникла мораль? Духовність була присутня в житті людини з давніх часів. Тур- бота однієї людини про долю іншої теж виникла давно: люди доглядали хворих, виявляли турботу про дітей, поклонялися предкам. Мораль за- родилася тоді, коли люди почали обмежувати себе, відмовляючись від своїх інтересів заради інших людей. Вона формувалася як наказ у  по- ведінці, згідно з яким людина бере на себе відповідальність за свої вчин- ки. Існували заборонні правила (табу), які регулювали поведінку людей. Наприклад, не можна було говорити погано про небіжчиків, у деяких народів не можна було згадувати вголос ім’я померлого. Робота з підручником. Прочитайте текст «Як виникла мораль». Чи пов’язує етика станов- лення моралі з розвитком суспільства? (Відповіді дітей.) Чи згодні ви з тим, що «мораль зародилася тоді, коли люди поча- ли обмежувати себе, відмовляючись від власних інтересів заради інших людей»? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Етика визначає такі основні функції моралі. Основні функції моралі: гуманізуюча, регулятивна, виховна, пізнавальна, комунікативна. Гуманізуюча функція виявляється в тому, що, дотримуючись високих моральних принципів, людина стає Людиною, гідною пошани й любові. Регулятивна функція виявляється у здатності моралі регулювати пове- дінку і стосунки людей. Виховна функція полягає в тому, що мораль ви- ховує в людині потребу ставитися до інших так, як хотіла б вона, щоб
143 ставилися до неї, усвідомлювати наслідки своїх учинків. Пізнавальна функція пов’язана з отриманням людиною нових знань про моральні норми й цінності, пізнанням навколишнього світу й усвідомленням того, як слід будувати свої відносини з людьми, з природою. Комунікативна функція полягає в тому, що, не дотримуючись моральних норм, немож- ливо спілкуватися з людьми. 2. Що таке загальнолюдські цінності. Цінність — значущість для людини. Моральні цінності — це моральні норми, принципи, ідеали, які людина вважає для себе значущими й важливими у своєму став- ленні до інших людей. Моральні цінності в сучасному житті: Добро, Справедливість, Ми- лосердя, Любов, Дружба, Доброзичливість. У ч и т е л ь. А чи змінювалися моральні цінності в різних дер- жав і  в  різні часи? (Так, змінювалися. Діти наводять приклади з іс- торії.) Чи всі моральні цінності змінюються залежно від часу, країни, про яку йде мова? (Незмінними залишаються лише загальнолюдські цінності, які зберігаються в усіх народів і в усі часи.) Сенс нашого з вами життя в тому, щоб відкрити для себе одвічні цінності добра, милосердя, справедливості, любові до людей. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 102, що таке загальнолюдські цінності. Загальнолюдські цінності — духовні прагнення людства, вті- лені в найкращих людських якостях і взаєминах, таких як добро, краса, справедливість, милосердя. 3. Гуманізм — любов до людей. У ч и т е л ь. Гуманізм — любов до людей. Скажіть, гуманізм — це цінність конкретної держави чи це загальнолюдська цінність? (Це за- гальнолюдська цінність.) На уроках літератури ви читали притчу про доброго Самаритянина (Самаряни, жителі Самарії, розташованої на північ від Єрусалима. Іудеї вважали самарян неосвіченими, дивилися на них зверхньо.) Перекажіть мені її. (Діти виконують завдання.)
144 Гуманістами називали діячів епохи Відродження. Чому? (Відпові- ді дітей.) Учитель читає дітям легенду. Легенда про маленького ліхтарника У ті часи, коли ліхтарі запалювали вогнем, по вулицях щовечора ходили ліхтарники і приносили світло в кожен провулочок. У той час жив маленький ліхтарник, він був низенького зросту, непоказний, ста- рий. Кожного вечора він ходив провулками й чиркав сірником по сво- їй підошві, запалюючи ліхтарі, кожна темна вулиця ставала світлішою, ніж звичайно. Сім’ї у нього не було, він був тихий, непомітний, люди, що жили поруч, не знали про нього нічого; діти насміхалися, обзиваю- чи карликом, а дорослі називали ледарем, тому він уважав за краще ви- ходити на вулицю тільки вечорами, запалювати ліхтарі, а після милу- ватися нічним небом. Кожного разу, чиркаючи сірником по підошві, маленький ліхтарник зменшувався в зрості, одного разу до нього підійшов незнайомець і за- питав: «Як ти можеш так жити? Адже ти зовсім зникнеш, ти для людей не жалієш життя, а вони нічого взамін, лише образи. Несправедливо, не- правильно». На що він відповів: «Якщо я не запалюватиму ліхтарі, то люди залишаться без світла. А як же вони без світла? Якщо хто вночі піде по темній вулиці, хіба він дійде до будинку? Так до ранку й блука- тиме. Справедливо хіба? А світло на вулиці буде, та людина до будинку дійде, а в глибині душі спасибі скаже, і мені спокійніше буде». Так і продовжував маленький дідок чиркати сірником по підошві і зменшуватися, поки зовсім не зник. Ніхто й не помітив, що не стало маленького немолодого чоловічка, тільки всі відразу помітили, що ве- чорами стало дуже темно. Який можна зробити висновок із цієї легенди? (Кожна людина в цьому житті дуже багато значить, кожен, навіть якщо того сам не помічає, вно- сить до життя інших світло, якщо любить інших людей. І якщо не стане однієї людини, то іншим, можливо, в житті стане темніше без її любові.) III. Заключна частина. Висновки. Які основні функції моралі ви знаєте?• Що таке моральні цінності?• Які цінності можна віднести до загальнолюдських? Назвіть їх.•
145 IV. Домашнє завдання. Запам’ятати пояснення основних понять уроку. Навести приклад літературного твору (казки, притчі, легенди), у яко- му оспівується якась загальнолюдська цінність. Завдання за бажанням: скласти казку, у якій оспівуються загально- людські цінності. Урок 18 Тема. Що означає бути моральною людиною (2-а година). Мета: повторити поняття «моральні цінності», «загальнолюд- ські цінності»; втілення моральних цінностей у мові, фольклорі, літературі, мистецтві, звичаях і традиціях; законах. Обладнання: підручник, робочий зошит, учнівський зошит; казки, складені дітьми вдома; на дошці виписані текстові за- вдання для груп з указівкою сторінок підручника (для гри «У світі добра»). Епіграф: «Велич народу не вимірюється його кількістю, як ве- лич людини не вимірюється її зростом; єдиною мірою служить її розумовий розвиток і її моральне обличчя» (В. Гюго). Вислови: «Моральні якості чудової людини мають більше значен- ня для її покоління і для історичного процесу, ніж чисто інтелектуальні досягнення. Ці останні самі залежать від величі духу, величі, яка зазвичай залишається невідо- мою» (А. Ейнштейн). «Для того щоб знати, що морально, треба знати, що аморально; для того, щоб знати, що робити, треба зна- ти, чого не слід робити» (Л. Толстой). скарбниці морального досвіду людства. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. Ключові поняття:
146 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Гра «У світі Добра». 2. Як зберегти етичні цінності суспільства? 3. Як мораль регулює стосунки між людьми? III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про загальнолюдські цінності. Послухайте легенду. Колись давно на Землі був острів, на якому жили всі духовні цін- ності. Але одного разу вони помітили, як острів почав іти під воду. Усі цінності сіли на свої кораблі й попливли. На острові залишилася лише Любов. Вона чекала до останнього, але коли чекати вже стало нічого, вона теж захотіла попливти з острова. Тоді вона покликала Багатство і просилася до нього на корабель, але Багатство відповіло: — На моєму кораблі багато коштовностей і золото, для тебе тут не- має місця. Коли мимо пропливав корабель Туги, вона просилася до неї, але та їй відповіла: — Вибач, Любове, я настільки сумна, що мені треба завжди залиша- тися одинокою. Поряд пропливала Радість, але та так була зайнята веселістю, що навіть не почула прохання Любові. Тоді Любов зовсім зневірилася. Але раптом вона почула голос десь позаду: — Ходімо, Любове, я візьму тебе із собою. Любов обернулася й побачила старого. Він довіз її до суходолу, а ко- ли старий поплив, Любов схаменулася, адже вона забула запитати його ім’я. Тоді вона звернулася до Пізнання: — Скажи, Пізнання, хто врятував мене? Хто був цей старий? Пізнання подивилося на Любов: — Це був Час.
147 — Час? — перепитала Любов. — Але чому він урятував мене? Пізнання ще раз поглянуло на Любов, потім удалину, куди поплив старий: — Тому що тільки Час знає, якою важливою в житті є Любов. У ч и т е л ь. Про яку загальнолюдську цінність розповідає легенда? (Про Любов.) Ви вже знаєте, що любов — це і любов до рідної землі, і любов до батьків, і любов до людей. Яким поняттям ми визначаємо любов до лю- дей? (Гуманізм.) Чи належить гуманізм до загальнолюдських цінностей? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Ви на сьогодні повинні були як домашнє завдання під- готувати легенди, казки, притчі про загальнолюдські цінності. Які цін- ності ми називаємо загальнолюдськими? Назвіть ті цінності, які ми від- носимо до загальнолюдських. (Відповіді дітей.) А зараз послухаємо ваші домашні завдання. (Діти читають за ба- жанням. Решта дітей здають роботи.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Прочитайте в завданні 4 на сторінках 99—100 підручни- ка приклади дитячого мовлення й поміркуйте, чи завжди використан- ня слова свідчить про засвоєння моральної норми. Чи достатньо знати про мораль, щоб бути моральною людиною? (Діти читають і розмір- ковують.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні ми продовжимо розмову на тему «Що означає бути моральною людиною». Ми спробуємо визначити, яку ж людину можна назвати моральною, поговоримо про те, як зберегти етичні цін- ності суспільства і як мораль регулює стосунки між людьми. II. Основна частина. 1. Гра «У світі добра». У ч и т е л ь. Як ви думаєте, яку людину ми можемо назвати мораль- ною? (Ту, яка у своєму житті великого значення надає загальнолюдським цінностям, живе відповідно до моральних правил.)
148 Учитель об’єднує дітей у шість команд. Кожна команда отримує за- вдання: прочитати текст у підручнику й назвати загальнолюдські цін- ності, про які йдеться в них. 1-а група: «Що далі» (с. 101) — любов, батьківська любов. 2-а група: «Скорпіон» (с. 102) — милосердя. 3-я група: «Ліхтар для сліпого» (с. 102) — гуманізм. 4-а група: «Коло радості» (с. 134) — доброзичливість, гуманізм. 5-а група: «Опудало» (с. 135) — самовідданість. 6-а група: «Дідусь» (с. 135) — любов і пошана до батьків. У ч и т е л ь. Наші пращури слов’яни дуже багато уваги приділяли вшануванню предків. По всій території, де жили слов’янські народи, зустрічаються могильники й кургани. Слово «рай» у слов’ян означало прекрасний сад, в українського народу існувала віра в те, що безсмерт- на душа, після смерті фізичного тіла, відлітає у «вирій», де знаходить місце вічного спокою. Померлих спалювали, вірячи в очисну силу вог- ню, виконували обряд тризни з плачами й голосіннями. Попіл ховали в урнах (судинах). І досі українці й росіяни поминають предків у певні дні року: перед Масницею, перед Трійцею, на післяпасхальному тижні. Білоруські селя- ни, наприклад, відзначали кілька разів на рік свято «дзядов» (дідів, по- мерлих). У сербів і болгар до нашого часу відзначають «задушницы — поминовения». З часів індоєвропейської спільноти існував родинний культ. Вогонь на родовому вогнищі здавна був головною святинею дому й усіх членів сім’ї. Піч стала річчю ритуальною, оскільки це родинний вівтар, де живуть боги родового вогнища. Звідси і призначення жінки берегти його, берегти свою сім’ю. Світогляд предків спирався на космічно-цілісне розуміння природи, її єдності з людиною. У свідомості давніх слов’ян всі явища навколиш- нього світу походять від світової стихії: Зірок, Сонця, Місяця, земно- го і небесного Вогню. У народній свідомості світло завжди перемагало, нес­ло багатство, щастя. Таким було слово Бог — у перекладі із санскри- ту «щастя, багатство». Світлі божества, «природа», «урожай», «родичі» ведуть свій початок від Роду. Перший бог слов’ян — Триглав (він же Троян) — є разом із тим поєднанням Сварога (бога неба), Перуна (бога грому і блискавки), Світовида. Світло у свідомості народу було єдино- початком. Поняття «космос» означає «порядок», який виник із Хаосу — безладу. Космос регулюється вічними космічними законами. У  міфах діяли й інші боги — Яв, Нав, Прав — уособлення єдності світів, явного
149 і потойбічного. Слов’яни завжди вірили в те, що життя кожної людини продовжується після смерті. Душа має своє самостійне життя. Понят- тя про пекло не існувало, тільки про рай. У язичництві давніх слов’ян існувало багато богів: Даждьбог (бог Сонця); Хорст (бог Світило); Ве- лес (бог тваринництва); Стрибог (бог вітрів); Лада (покровителька до- му); Лель (бог любові); Ярило (бог продовження роду); Купайло (бог родючості) та ін. Слов’яни особливо шанували води, річки, колодязі (дух водної стихії — водяник, польський і чеський «водник» — викли- кав страх, пов’язаний із небезпекою потонути у вирі; існувала віра в ру- салок). З острахом слов’яни-землероби ставилися до дрімучого лісу, що відбилося в  образах «лісовика» (білоруського «лишука», «пущевика», російського «лєшего»), мавок; існували духи полів (польовики) та ін. Виконавців релігійно-магічних обрядів називали теж по-різному: «чаро- дій», «ведун», «веший», «баяльник», «мольфар», «волхв» тощо. Вся зем- ля вважалася освяченою божествами, і це пов’язувало людину з отчим домом, батьківщиною. Виникають такі напрями морального виховання, як любов до рідної землі; відповідальність батьків за виховання дітей; виховання пошани до батьків, до сім’ї; любов до природи і вшанування її. Близькість до приро- ди давала людині гармонійний погляд на світ. Так, зведення дому розу- мілося як відтворення космічного всесвіту й відновлення всесвітньої гар- монії. Людина була впевнена, що без її щоденних сакрально-практичних дій світ утратить свою цілісність і красу, сили темряви переможуть со- нячного героя (Купальські свята). Слов’яни жили в природі, вважали себе її частиною, їх релігія була сонячною. Метою виховання хлопців була підготовка до роботи землероба, мис- ливця, мужнього воїна. У ведичній традиції Перуну відповідає Індра, у німецькій — Тор. Головною функцією громовержців було коректування вогняної стихії Сонця. І Індра, і Перун повертали літню спеку до молодої осені. Перунів знак — один з основних символів-оберегів, захищав най- відповідальнішу з погляду окультизму частину тіла — сонячне сплетіння (про це свідчить візерунчаста вишивка на сорочках, символіка амулетів, що прикривають сонячне сплетіння). Одна з головних слов’янських ду- ховних традицій зберігає знання в трьох перевтіленнях Сонця (це уяв- лення відроджується потім у християнській Трійці). Язичницькі обряди були тісно пов’язані з природою і хліборобською працею. Ці свята, які звеличували Сонце й сонячних богів, присвячу- валися боротьбі літа із зимою, сприяли розвитку різних форм народ- ної творчості: зародженню музичного, драматичного, танцювального
150 мистецтва. Під час обрядових свят співали пісні, виголошували замов- ляння і заклинання, виконували обрядові танці, хороводи, влаштовува- ли драматичні дійства за участю ряджених. Пісні й танці часто супрово- джувалися грою на музичних інструментах. Так, візантійський історик VII сторіччя писав про взяття в полон візантійцями трьох слов’янських гуслярів. Календарно-обрядові пісні, пов’язані з річним циклом (коляд- ки, щедрівки, веснянки, гаївки, купальські, русальні пісні та ін.) живуть у народах, які пішли від слов’ян, і донині. 2. Як зберегти етичні цінності суспільства. Робота з підручником. У ч и т е л ь. Моральні (етичні) цінності потрібно берегти. Прочитай- те текст «Як зберігаються моральні цінності суспільства» (с. 98) і випи- шіть найголовніше в кожному абзаці. (Діти виписують.) Скарбниці морального досвіду людства Слово — перший учитель моралі. Оволодіваючи мовою, ми за- своюємо моральний досвід попередніх поколінь. Етичні цінності втілені також у прислів’ях і приказках. У ч и т е л ь. Наведіть приклади прислів’їв і приказок про моральні цінності. (Відповіді дітей.) Моральний досвід людства втілений й у фольклорних творах, перш за все в казках, легендах, художній літературі. У ч и т е л ь. Наведіть приклади казок, легенд, творів художньої літе- ратури, у яких втілені моральні цінності. (Відповіді дітей.) Мистецтво — щедре джерело етичного досвіду. Етичні цінності спо- конвіку втілювалися у звичаях і традиціях, релігійних заповідях. Які українські народні календарно-обрядові пісні ви пам’ятаєте? (Українська народна пісня «Добрій вечір тобі, пане господарю» (колядка); «Щедрик» (щедрівка); «Щебетала пташечка» (веснянка); «Подоляночка» (веснян- ка); «Вийшли в поле косарі» (жниварська) тощо.) У ч и т е л ь. Не так давно закінчилися зимові свята. Останнім із них було Хрещення. Заспіваймо і ми колядку «Добрий вечір тобі, пане гос- подарю». (Діти виконують пісню.) Етичні цінності людства здавна були основою законів. Моральні цінності лежать в основі законів. Сучасні закони як най- вищу цінність виділяють життя, вони ґрунтуються на таких цінностях,
151 як свобода, рівність, справедливість. Сучасні закони визначають як зло- чин вбивство, крадіжку, приниження честі й гідності людини та безліч інших виявів порушення моральних норм. У ч и т е л ь. У книзі Біблії є 10 моральних заповідей, які має зна- ти й  виконувати кожна хрещена людина. А які біблейські заповіді ви знаєте? («Люби ближнього свого, як самого себе»; «Не вбивай»; «Шануй батька твого і матір твою»; «Не свідчи неправдиво на ближнього твого»; «Не бажай дому ближнього твого» (не заздри) тощо.) Робота з підручником. Про яку із заповідей говориться в тексті «Хай точить його невсипу- щий черв’як», який подано в завданні 2 (с. 97—98 підручника)? 3. Як мораль регулює стосунки між людьми. У ч и т е л ь. Прочитайте текст у підручнику на сторінках 102—103 «Як мораль регулює відносини між людьми». Що стоїть на варті мо- ральності кожної людини? (Її совість.) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Загальнолюдські цінності — це цінності, які вироблені людством і збереглися впродовж багатьох століть. А які загальнолюдські цінності ви візьмете з собою в життя? Подумайте над цим! IV. Домашнє завдання. Почитати параграф (с. 96—104). Вивчити визначення ключових по- нять уроку. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Що означає бути мо- ральною людиною». Завдання за бажанням: виконати творче завдання 1 (с. 104). «Кни- ги — це ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Це джерела мудрості, бо є  в  книгах незмірна глибина…», — так писав давньоруський книжник. Чому художня література є джерелом морального досвіду? Розкажіть про виникнення книг у наших предків. Інформація для вчителя. Слов’янська писемність виникла в ту пору, коли слов’яни, піс- ля так званої великої міграції, почали створювати свої держави. Роз- квіт слов’янських державних об’єднань (Київська Русь, Велика Мора- вія, Польща, Болгарія, Сербія й Хорватія) припадає на IX ст. Тоді ці
152 об’єднання займали цілі терени Центральної, Південно-Східної і Східної Європи, від Балтики на півночі до Адріатики і Чорномор’я на півдні, від Альп на заході до верхів’їв Волги та Дону на сході. Сусідство з новими народами, новий життєвий устрій і нове світобачення, що прийшло на зміну давньому язичництву, вимагали розвитку нових форм духовної культури, перш за все культури книжної, яка б частково заміщала або доповнювала одвічну слов’янську усну традицію, культуру народу. По- трібна була своя писемність, своя слов’янська книжна мова, своя книж- на освіта. Творцями слов’янської писемності були освічені брати Кирило (Кос- тянтин) і Мефодій, яких ще звали солунськими братами, оскільки були вони родом із грецького міста Салоніки, по-слов’янськи Солун. Вони на прохання моравського князя Ростислава і за дорученням візантій- ського імператора Михайла III у 863 р. привезли до Великої Моравії перші книги слов’янською мовою, призначені для богослужіння й осві- ти слов’ян. Першими слов’янськими азбуками були глаголиця та кирилиця. Гла- голичним або кириличним письмом користувалися Кирило та Мефодій і їхні учні. Але яким саме, ми до цього часу сказати не можемо. Чому? Та тому що до нас не дійшли рукописи (пам’ятки) кирило-мефодіївських часів. Найдавніші відомі нам пам’ятки, писані глаголицею та кирилицею, належать до X—XI ст. (Х ст. датується лише одна пам’ятка — глаголич- ний уривок меси, що зберігається в Києві й тому називається Київські листки). Таким чином, майже всі вони виникли два століття потому після перших перекладів творців слов’янської писемності Кирила і Ме- фодія. Найдавнішою слов’янською мовою була старослов’янська. Її діалект­ ною основою був говір солунських слов’ян, піднесений до літературної книжкової мови, що сприйняв значну кількість грецизмів, ряд моравіз- мів тощо. Починаючи з XI ст. вона почала все інтенсивніше набувати в Болгарії, у Сербії, на Русі і в інших землях деяких місцевих рис. Так виникали редакції, тобто локальні варіанти писемної мови, яка розви- валася до XVIII ст. включно, була міжнародною, міжслов’янською. Ця мова називається ще церковнослов’янською. На Русі книги з’явилися пізніше, ніж у південних слов’ян, — одно- часно з прийняттям християнства в 988 р. при святому і рівноапостоль- ному князеві Володимирі. Першими книгами, що прийшли на Русь, були південнослов’янські богослужебні рукописи: Євангеліє та Апостол. Проте вже при Ярославі
153 Мудрому (бл. 978—1054 рр.), синові св. князя Володимира, що вступив на велике княжіння в 1019 р., у Київській Русі з’явилися і власні книж- ники, які не тільки переписували рукописи, а й перекладали «от грек на словеньское письмо». Про це є свідчення близько 1037 р. в «Повісті ми- нулих літ», у Похвалі князеві Ярославу Мудрому. Урок 19 Тема. Що означає поважати інших. Мета: дати визначення понять «повага», «толерантність», «нетерпимість»; з’ясувати, як пов’язані між собою повага й  гідність; як потрібно виявляти толерантність і повагу. Обладнання: підручник, робочий зошит; учнівський зошит. Епіграф: «Толерантність — повага, прийняття і правильне розу- міння багатого різноманіття культур нашого світу, на- ших форм самовираження та способів виявів людської індивідуальності» (Декларація принципів толерантнос- ті (1995), прийнята й підписана в Парижі 185 держава- ми — членами ЮНЕСКО). Вислови: «Якщо я чимось на тебе не схожий, я цим зовсім не ображаю тебе, а, навпаки, обдаровую» (А. де Сент- Екзюпері). «Толерантність — це свобода в різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична, правова потреба. Толерантність — це чеснота, яка робить можливим до- сягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою миру» («Декларація принципів толерантності»). «Я не згоден з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життям, захищаючи ваше право висловлюва- ти власну думку» (Ф. Вольтер, французький філософ- просвітник 18 ст., поет, прозаїк). повага, самоповага, толерантність, нетерпимість. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
154 Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке толерантність і нетерпимість. 2. Як пов’язані між собою повага та гідність. 3. Як виявляти толерантність і повагу. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про те, що означає бути моральною людиною. Що ми розуміємо під за- гальнолюдськими моральними цінностями? (Діти дають визначення, називають гуманізм, добро, справедливість, милосердя, любов, дружбу.) Назвіть скарбниці морального досвіду людства. (Слово, прислів’я і при- казки; фольклор, художня література; твори мистецтва; обряди, тра- диції, заповіді, притчі, закон.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Що означає бути моральною людиною». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Мораль зародилася тоді, коли люди почали поступатися власними інтересами перед іншими. (Варіант А. Так.) Людина не може навчитися моралі, вона від народження або мо- ральна, або ні. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Заповни пропуски, віднови твердження. Невичерпною скарбницею морального досвіду кожного народу є його мова. Багато слів мають «етичне» значення, як-от… (добро, мило-
155 сердя, справедливість). Тож, засвоюючи слова, ми засвоюємо… (їх етич- не значення). 5—6. Наведи приклад української народної казки, що втілює мораль- ний досвід нашого народу. Поясни стисло, чого вона навчає. (Українська народна казка «Лисиця і журавель» учить бути гостинним, увічливим, дбайливим господарем, думати про інших, а не про себе, не хитрувати.) 7—8. Доповни твердження. Загальнолюдськими цінностями називають… (моральні норми, які є  спільними для різних народів та культур і які втілено в найкращих людських рисах, таких як добро, краса, справедливість, милосердя). 9—10. Прокоментуй байку давньогрецького байкаря Езопа за пода- ними запитаннями. Яке з українських прислів’їв утілює ту саму думку, що й байка Езо- па? (Погана птиця, що своє гніздо ганить.) Сформулюй за байкою моральну настанову. (Потрібно поважати своїх батьків, свій рід і свій народ, не вважати себе вищим і розумнішим і не шукати чогось кращого.) Чи вважаєш цю настанову загальнолюдською? Чому? (Так, оскільки любов до батьків, рідної землі є цінністю для всіх народів.) 11—12. Напиши невелике міркування за біблійною настановою «Не судіть, щоб вас не судили», використовуючи прислів’я «У чужому оці порошинку бачить, а в своєму сучка недобачає». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Чи можна з повагою ставитися до тієї людини, у якої відмінні від твоїх погляди на життя? (Відповіді дітей.) Послухайте та- ку історію: «На гору піднімається віслюк. Назустріч йому повзе мурашка. ”Чи хороша трава на вершині гори?„ — питає віслюк у мурашки. ”Так, там угорі вона висока й соковита!„ — відповідає мурашка. Діставшись до вер- шини, віслюк побачив лише невисокі, рідкі кущики трави». Як ви думаєте, чи обдурила мурашка віслюка? Справді, усі ми різ- ні. Серед нас є блондини і брюнети, блакитноокі, кароокі, люди різних національностей. І дуже важливо, щоб ми розуміли одне одного, жили в мирі та злагоді. Споконвіку люди спілкувалися із сусідніми народа- ми. Налагоджували з ними торгові й культурні зв’язки. При спілкуван- ні в їхню мову проникали слова з інших мов, позначаючи нові поняття.
156 Одне з таких слів — толерантність. Воно безпосередньо пов’язане з те- мою нашої сьогоднішньої розмови. Прочитайте епіграф до уроку на дошці. Подумайте над ним. Значення слова «толерантність» у різних мовах земної кулі дещо відмінні: в іспанській мові воно означає здатність визнавати відмінні від своїх ідеї або думки; у французькій — ставлення, при якому допус- кається, що інші можуть думати або діяти інакше, ніж ти сам; в англій- ській — готовність бути терпимим, поблажливим. Яке з визначень вам імпонує найбільше?• Чому, на ваш погляд, тлумачення дещо різняться?• Що ж об’єднує ці визначення? (• Відповіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми розглянемо тему «Що означає по- важати інших». Та пригадаємо «золоте» правило етики. Як воно зву- чить? (Відповіді дітей.) Чи спирається воно на пошану до іншої людини? А мораль та етикет засновані на пошані до іншої людини? (Відповіді дітей.) У процесі роботи ми поговоримо про такі поняття, як толерантність і нетерпимість, про те, як пов’язані між собою повага й гідність, про те, як виявляти толерантність і повагу. Пригадайте, що потрібно робити перш за все в конфліктній ситуа- ції? (Вислухати іншу людину, поставити себе на її місце, якщо не правий, вибачитися, тобто спробувати зрозуміти іншу людину, виявивши до неї повагу.) II. Основна частина. 1. Що таке толерантність і нетерпимість. Робота з підручником. Прочитайте буддійську притчу «Сліпі та слон» (с. 112). Поміркуй- те і скажіть, як треба ставитися до людей, що мають відмінні від наших переконання. Прочитайте на сторінках 105—106 текст «Що таке толерантність і нетерпимість». Подумайте над висловами, що на дошці, і скажіть, що, на вашу думку, означає поняття «толерантність». Що ми розуміємо під поняттям «нетерпимість»? (Розмірковування дітей.) Толерантність — доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, почуттів тощо.
157 Нетерпимість — небажання, невміння терпимо ставитися до когось або чогось. Робота в групах. Учні об’єднуються у п’ять груп та виконують завдання 3 (с.107—108). Кожна група обговорює одну ситуацію і дає їй оцінку. 2. Як пов’язані між собою повага та гідність. У ч и т е л ь. На Стародавньому Сході закликали ставитися з повагою навіть до ворога. Ми знаємо з «Повісті минулих літ», що князь Свято­ слав кожного разу, коли збирався вирушити в похід, відправляв перед собою гінця з попередженням: «Іду на Ви», таким чином виявляючи по- вагу до своїх ворогів. Повагу весь час виявляють. Підтверджують, демонструючи визна- ння гідності іншої людини. Поважати людину — значить, визнавати її цінність. Повага — почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на ви- знанні його гідності, чеснот, заслуг тощо; вияв такого почуття. Нахабство — грубість. Зневага — відсутність поваги. Хамство — зухвала поведінка людини, яка нехтує будь-якими моральними приписами, нормами. Нахабство, зухвалість. Робота з підручником. Прочитайте бувальщини на сторінках 109—110. Чи можна в цих ви- падках говорити про зневагу? (Відповіді дітей.) 3. Як виявляти толерантність і повагу. Учитель читає дітям казку. Чия їжа смачніша? Жили на світі різні звірі. Якось зібралися вони на великій галявині в лісі й почали сперечатися про те, яка їжа смачніша. Тигр сказав: — Найсмачніше м’ясо! — Ні, морквина, — заперечив заєць. — Найсмачніше — це молоко, — сказала кішка. — Найсмачніше за все банани! — закричала мавпа. — Неправда, краща їжа — це трава, — ударив копитом кінь.
158 Звірі так посперечалися, що ледь не побилися. Але згоди так і не дійшли. У ч и т е л ь. Діти, допоможімо звірам вирішити питання: яка їжа кра- ща? (У процесі обговорення діти доходять висновку, що немає «кращої» їжі для всіх, кожному подобається щось своє). Бути толерантним — значить поважати інших, незважаючи на від- мінності. Це означає бути уважним до інших і звертати увагу на те, що нас зближує. Якщо не бути толерантним, можливі конфліктні ситуації. Як уникнути конфліктів? (Потрібно по-доброму ставитися до інших людей, терпимо до їх слабкостей і недоліків.) Обговорення ситуацій. Учитель пропонує дітям знайти вихід із поданих ситуацій, керую- чись принципом толерантного ставлення одне до одного. Молодший брат зламав твою улюблену іграшку.• Тобі поставили оцінку «незадовільно», а сусідові по парті — «від-• мінно». Однолітки не беруть тебе до гри.• Ви перебуваєте в компанії, де хтось починає говорити незнайомою• мовою. Ваш однокласник належить до більш заможної родини, ніж ви (• або навпаки). На вулиці ви бачите людину, яка одягнена не так, як інші.• Робота з підручником. Прочитайте християнську легенду «Багатійка в раю» (с. 110—111) і поміркуйте, як розрізнити самоповагу й гординю, зарозумілість. III. Заключна частина. Висновки. Що ми називаємо толерантністю та нетерпимістю?• Як потрібно ставитися до людей?• Пригадайте притчу Сааді «Ворона і Папуга». Що потрібно робити,• щоб виховати в собі толерантність? У ч и т е л ь. Однією з головних якостей людини повинне бути вміння відрізняти справжні цінності від уявних. Важливе не зовнішнє в люди- ні, а її людські якості. Цінуйте життя, дружбу, здоров’я, сім’ю. Якщо ви хочете бути радісними, ви повинні знати, що радість починається тільки з вас, а не з когось і не з чогось. Учіться відчувати інших людей, подумки ставлячи себе на їх місце! Учіться розуміти людський біль, співчувати
159 та співпереживати! Учіться розуміти, у якій ситуації ви не праві, і ви- бачатися, уникаючи конфлікту. Це ознака сильної й розумної людини. Як виховати в собі толерантне ставлення до інших? Запам’ятайте такі правила: 1) Визнай право іншої людини бути не такою, як ти. 2) Учися розуміти іншу людину. 3) Знайди в людині її найкращі риси. 4) Зрозумій, чому вона так поводиться, чим відрізняється від тебе. 5) Знайди в людині те, чого можеш навчитися. 6) Знайди в людині те, що схоже з тобою і відмінне від тебе. 7) Ніколи не засуджуй і не критикуй. 8) Дивися тільки в очі. 9) Посміхайся. 10) Називай людину на ім’я. 11) Не став себе вище за інших. 12) Полюби в іншій людині себе. IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 105—112). Запропонувати толе- рантне вирішення проблеми в ситуації на с. 111. Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми «Що озна- чає поважати інших?». Урок 20 Тема. У чому виявляється милосердя. Мета: дати визначення понять «милосердя», «альтруїст», «его- їст»; навчитися наводити приклади милосердя у вчин- ках; навчити дітей аналізувати свої вчинки, розрізняти в них вияв егоїзму. Обладнання: підручник, робочий зошит, аудіозапис фрагмента з опе- ри М. Мусоргського «Борис Годунов» (IV дія, 1 картина, пісенька Юродивого «Месяц едет, котёнок плачет»). Епіграф: «Милосердям називається така чеснота, завдяки якій любов, що живе в нас до самих себе, переноситься на інших, не пов’язаних із нами узами дружби чи спорід- неності, і навіть на абсолютно невідомих нам людей, перед якими в нас немає ніяких зобов’язань і від яких ми не сподіваємося нічого отримати й нічого не чека- ємо» (Б. Мандевіль, англійський сатирик 17 ст.).
160 Вислови: «Велика душа ніколи не буває самотньою» (Р. Роллан). «Милосердя є знаряддям абсолютного знання» (Ж.Блондель, відомий французький політолог, профе- сор Європейського інституту у Флоренції). «Кістка, кинута собаці, не має милосердя; милосердя — це кістка, поділена із собакою, коли ти голодний не мен- ше за неї» (Дж. Лондон, американський письменник). «Милосердя, так само як і розум, є однією з основ на- шого знання» (Ж. Бернанос, французький письменник 20 ст.). «Підпалити будинок, щоб підсмажити собі яєчню, у ха- рактері егоїста» (Ф. Бекон, англійський філософ). милосердя, співчуття, людяність, чуйність, альтруїзм, егоїст. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке милосердя. 2. Кого називають альтруїстом, а кого — егоїстом. 3. Як співчувати й виявляти милосердя словом і ділом. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому занятті ми говори- ли про те, що означає поважати інших. Мова йшла про такі поняття, як повага, самоповага, толерантність, нетерпимість. Дайте визначення цих понять. (Відповіді дітей.) А зараз я пропоную вам виконати тест і перевірити, наскільки ви толерантні. Ключові поняття:
161 Тест «Чи толерантна ви людина?» 1. Чи неприємна для вас ситуація, у якій доводиться відмовлятися від придуманого вами плану, тому що такий самий план вже запропо- нували ваші друзі? а) Так; б) ні. 2.Ви зустрічаєтеся з друзями, і хтось пропонує розпочати гру. Чому ви віддаєте перевагу? а) Щоб брали участь тільки ті, хто добре грає; б) щоб грали й ті, хто ще не знає правил. 3. Ви спокійно сприймаєте неприємні для вас новини? а) Так; б) ні. 4. Чи викликають у вас відразу особи, які в громадських місцях з’являються в нетверезому вигляді? а) Якщо вони не переступають допустимих меж, вас це взагалі не цікавить; б) вам завжди були неприємними люди, які не вміють себе контро­ лювати. 5. Чи можете ви легко знайти контакт із людьми, у яких інші звичаї? а) Вам дуже важко було б це зробити; б) ви не звертаєте уваги на такі речі. 6. Як ви реагуєте на жарт, об’єктом якого стаєте? а) Вам не подобаються ні самі жарти, ні жартівники; б) якщо навіть жарт і буде вам неприємним, то ви спробуєте відпо- вісти в такій самій жартівливій манері. 7. Чи згодні ви з думкою, що багато людей сидять не на своєму місці, роблять не свою справу? а) Так; б) ні. 8. Ви приводите в компанію друга (подругу), який(-а) стає об’єктом загальної уваги. Як ви на це реагуєте? а) Вам неприємно, що таким чином увага відвернута від вас; б) ви лише радієте за нього (неї).
162 9. У гостях ви зустрічаєте літню людину, яка критикує сучасне молоде покоління, звеличує минулі часи. Як реагуєте ви? а) Не звертаєте уваги; б) сперечаєтесь. Підбиття підсумків: Запишіть по 2 очки за відповіді: 1б, 2б, 3б, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а. 0—4 бали. Ви непохитні і, пробачте, вперті. Де б ви не перебували може скластися таке враження, що ви прагнете нав’язати свою думку іншим. Щоб досягти своєї мети, часто підвищуєте голос. Маючи такий, як у вас, характер, важко підтримувати нормальні стосунки з людьми, які думають інакше, ніж ви, не погоджуються з тим, що ви говорите й робите. 6—12 балів. Ви здатні твердо відстоювати свої переконання. Водно- час ви можете вести діалог і, якщо вважаєте за потрібне, змінювати свої переконання. Але деколи ви буваєте надмірно різкі, виявляєте неповагу до співбесідника. І в такий момент ви справді можете виграти супереч- ку з людиною, у якої слабший характер. 14—18 балів. Твердість ваших переконань чудово поєднується з гнуч- кістю вашого розуму. Ви можете прийняти будь-яку ідею, з розумінням поставитися до парадоксального на перший погляд вчинку, навіть якщо ви їх не поділяєте. Ви досить критично ставитеся до своєї думки і здат- ні з повагою і тактом до співрозмовника відмовитися від поглядів, які, як з’ясувалося, були помилковими. 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Удома ви повинні були прочитати параграф підручни- ка з теми «Що означає поважати інших» і запропонувати толерантне розв’язання конфлікту між баскетболістами й футболістами. (Діти про- понують свої толерантні способи вирішення конфлікту.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Що означає поважати інших». 1—2. Дай позитивну або заперечну відповідь. Чи є толерантність обов’язковою передумовою мирного співісну- вання людей у сучасному світі? (Варіант А. Так.) Чи є нетерпимість виявом гідності й самоповаги? (Варіант Б. Ні.) 3—4. Допиши речення. Небажання та невміння терпіти іншого називають… (нетерпимістю).
163 Повага завжди активна, вона несумісна з… (хамством, нахабством, зневагою). 5—6. Роздивись малюнки. Яка із ситуацій є свідченням нетерпимос- ті? (Малюнок Б.) 7—8. Напиши десять найважливіших, на твою думку, слів за темою уроку. (Толерантність, нетерпимість, повага, нахабство, зневага, само- повага, гідність, доброзичливість, пошана, милосердя.) 9—10. Прокоментуй бувальщину за поданими запитаннями. Чи є нерозуміння достатньою причиною для несприйняття чого- або кого-небудь? Чому? (Ні. Якщо існує щось, що інші підтримують, то воно має право на життя. Деяким людям потрібно самовдосконалюватися, розвиватися, ставати освіченими, щоб це зрозуміти.) Чи є неоднакові думки, переконання, смаки підставою для конфлік- тів? Чому? (Ні. Скільки людей — стільки думок. Слід толерантно стави- тися до поглядів інших людей, уникати конфліктів.) 11—12. Сформулюй три настанови, які, на твою думку, сприяють формуванню толерантної поведінки. (1. Знайди в людині її найкращі риси. 2. Ніколи не засуджуй і не критикуй. 3. Не став себе вище за інших. 4. Визнай право іншої людини бути не такою, як ти. 5. Учися розуміти іншу людину.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Пригадайте оповідання «Скорпіон». Про яку із загаль- нолюдських цінностей ця розповідь? (Про милосердя.) Геніальний український поет Т. Шевченко писав: «Людина в убого- сті й біді, якої би не була національності і яку б не сповідувала релігію, є для мене рідним братом». Ви знаєте, що Т. Шевченко був ще й художником? Розгляньте в під- ручнику репродукцію його картини «Байгуші» (с. 113) і дайте відповідь на запитання в завданні 1. (Відповіді дітей.) Інформація для вчителя Слово «байгуш» В. Даль вніс до свого словника з таким визначен- ням: «жебрак із кочових інородців, що зубожіли, киргиз». Казахське сло- во «байгус» перекладається як бідолаха, бідний. Глибоке співчуття до знедолених казахів, і особливо маленьких же- браків, знайшло віддзеркалення в роботах «Байгуші під вікном», «Бай- гуші» та інших творах Т. Шевченка.
164 Безпосереднім відгуком на твори про вбогих дітей-казахів стали сло- ва З. Сераковського: «Твої киргизята прекрасні! Ти втілюєш ідеї… спів- чуття й допомоги». У ч и т е л ь. Хто зображений на задньому плані картини? (Сам ху- дожник.) Чи можуть такі почуття, як чуйність, милосердя, застаріти? (Ні, адже вони належать до загальнолюдських моральних цінностей.) В опері М. Мусоргського Борис Годунов є персонаж Юродивий. Це знедолена людина. Образити таку людину — великий гріх. Хлопчиська відняли копієчку у Юродивого. І музична характеристика цього персо- нажа заснована на інтонаціях народних голосінь і плачів. Послухайте фрагмент цієї сцени. (Діти слухають.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку звучить так: «У чому виявляється ми- лосердя». Сьогодні ми спробуємо дати визначення понять «милосердя», «альтруїст», «егоїст»; навчитися наводити приклади милосердя у вчин- ках; навчитися аналізувати свої вчинки, розрізняти в них вияв егоїзму. II. Основна частина. 1. Що таке милосердя. У ч и т е л ь. Прочитайте й поясніть, як ви розумієте прислів’я, випи- сані на дошці. (Пояснення дітей.) Робота з підручником. Прочитайте текст «Що таке милосердя» (с. 113—114). На підставі тексту визначте складники поняття «милосердя». (Милосердя — діяльне добро, тобто таке, яке виявляється в наших учинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Милосердні ті, які діляться знаннями, досвідом, терпляче переносять неправду, прощають і не тримають зла. Милосердя ґрунтується на таких якостях, як чуйність, уважність, доброзичливість. Той учинок милосердний, який свідчить про пошану до людини.) Милосердя — бажання допомогти кожному, хто потребує допо- моги, без вигоди від цього.
165 Співчуття — чуйне ставлення до чужого горя, до чиїхось пере- живань. Людяність — щире, доброзичливе ставлення до людей; уваж- ність до чужих потреб. Чуйність — уважність і сердечне ставлення до людей. У ч и т е л ь. Прочитайте бувальщини про українських письменни- ків і поміркуйте, про які вияви милосердя ви дізналися з розповідей. (с. 114—115). (Діти виконують завдання.) Робота в групах. Учитель об’єднує дітей у п’ять груп і пропонує виконати завдання 3 (с. 115). За ним групи отримують ситуацію для обговорення. Кожна група має скласти таке продовження обраної ситуації, щоб воно свідчи- ло про милосердне ставлення. (Діти виконують завдання.) 2. Кого називають альтруїстом, а кого — егоїстом. Робота з підручником. Прочитайте текст на сторінці 116 «Кого називають альтруїстом, а ко- го — егоїстом» і випишіть визначення понять «альтруїзм», «егоїст». Альтруїзм — безкорислива турбота про благо інших людей, го- товність заради цього зректися власних інтересів. Егоїст — людина, яка нехтує інтересами інших людей заради власних. Прочитайте вдома буддійську притчу «Гірчичне зерня» на сторінках 116—117 підручника й подумайте, чому, допомагаючи іншим, людина до- помагає тим самим собі. 3. Як співчувати й виявляти милосердя словом і ділом. У ч и т е л ь. Головне в милосерді — це не бути байдужим до чиєїсь долі, вчасно прийти на допомогу. Я прочитаю вам мініатюру великого педагога В. Сухомлинського, потім ви відповісте на моє запитання. «Три тижні не був Сергій у школі: хворів. Скучив за товаришами, учителями. Радісний, збуджений, прийшов хлопчик до школи після хво- роби. Ось і його парта, ось і товариші. Думалось Сергійкові: в очах хлоп’ят побачить він радість і здивування. Але очі їх були спокійні й нерухомі. Сусід по парті, Колько, запитав:
166 — А ти виконав завдання на сьогодні? — Виконав, — тихо сказав Сергій і заплакав». У ч и т е л ь. Чому Сергій заплакав? (Через байдужість дітей, сусі- да по парті, адже йому було байдуже, що Сергійко одужав після трива- лої хвороби.) Найстрашніші люди — люди безжальні, байдужі до чужої біди, чер- стві й невдячні. Людина у своєму житті багато помиляється, учиться на своїх помилках, страждає, переживає, любить, ненавидить. Це й має бути так. У людини мусять бути почуття, вона не повинна перетворюватися на робота. Людина повинна вміти співчувати іншому, бути милосердною, бо вона красива у своєму милосерді! Робота з підручником. За браком часу ця робота може бути задана додому. Прочитайте на сторінках 117—118 спогади Д. Малакова й подумайте, про які вияви милосердя ви дізналися з прочитаного уривку. III. Заключна частина. Висновки. Поясніть, як ви розумієте слова, взяті за епіграф до уроку, і вислів• на дошці. (Пояснення дітей.) Які риси притаманні альтруїстові? Чи відносите ви себе до таких• осіб? Як можна проявити людяність, милосердя? Наведіть приклади• з життя. IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 113—119.) Вивчити визначення основних понять уроку. Подумати над буддійською притчею «Гірчичне зерня» на с. 116—117. (Чому, допомагаючи іншим, людина допомагає тим самим собі?) Виконати завдання в робочому зошиті з теми «У чому виявляєть- ся милосердя». Знати десять біблійних заповідей.
167 Урок 21 Тема. Чому ми прагнемо віри. Мета: навчити учнів розрізняти поняття «духовність» і «релігій- ність»; поговорити про історію виникнення релігії; про те, що означає «вірити»; виховувати толерантне став- лення й повагу до релігійних почуттів. Обладнання: підручник етики для 6 класу; робочий зошит; учнівський зошит; аудіозапис твору С. Рахманінова «Сім хорів»; слайди або картинки із зображенням собору Святої Со- фії в Києві. Епіграф: «Моя релігія — це любов до всього живого» (арабська мудрість). Вислови: «Я бажала б належати до тієї релігії, яка б не давала людям ненавидіти одне одного» (Ж. Санд). «Велич душі повинна бути властивістю всіх людей» (Се- нека). «Душа людини розвивається до самої смерті» (Гіппо- крат). «Будь-яка душа вимірюється величезністю свого праг- нення» (Г. Флобер). духовність, релігійний. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке духовність та релігійність. 2. Що означає вірити. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
168 Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На минулому уроці ми говорили про милосердя. (Милосердя — бажання допомогти кожному, хто потребує до- помоги, без вигоди від цього.) У чому воно виявляється? (У добрих вчин- ках, милосердних справах, співчутті, допомозі іншим.) У буддизмі є вчення про праведні вчинки. Перше правило закликає упокорювати гнів, а найвищою чеснотою вважається співчуття. Смак співчуття, вважають прихильники цього віровчення, — це наріжний ка- мінь, що відділяє добро від зла. Ви повинні були прочитати на сторінках 116—117 підручника буддійську притчу «Гірчичне зерня». Що знайшла жінка? (Вона знайшла в собі співчуття й милосердя. На тлі цих загаль- нолюдських цінностей вона не помічала вже того, що її життя тяжке. Вона допомагала людям, яким важче, ніж їй.) 2. Актуалізація опорних знань. На попередніх уроках ми говорили про загальнолюдські цінності. Що це за цінності? (• Добро, справедливість, гуманізм, милосердя, лю- бов, дружба.) На яких якостях людини основане милосердя? (• На співчутті, увазі, доброзичливості, людяності, чуйності.) Що таке співчуття? (• Чуйне ставлення до чиїхось горя, невдачі, про- блем.) Що ми маємо на увазі, коли говоримо «людяність»? (• Щире, добро- зичливе ставлення до людей; увага до потреб людини.) Що таке чуйність? (• Уважне ставлення до людей.) Хто такий альтруїст? (• Той, хто безкорисливо турбується про інших, готовий заради цього зректися своїх інтересів.) Хто такий егоїст? (• Той, хто перш за все виявляє турботу про свої ін- тереси, нехтуючи інтересами інших.) Назвіть десять біблійних заповідей.• Перевірка письмового домашнього завдання з теми «У чому виявляється милосердя». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Милосердя належить до загальнолюдських цінностей. (Варіант А. Так.)
169 Щоб проявів егоїзму поменшало, треба вимогливіше ставитися до інших. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Склади зі слів моралі настанови, у яких ідеться про милосердні вчинки, що є обов’язком кожної людини. (Недужого провідати; голодно- го нагодувати; спраглого напоїти.) 5. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Ставлення до людей, стислим утіленням якого є настанова: «Жити для інших». (Альтруїзм.) 6. Доповни твердження. Егоїстом називають людину, яка… (нехтує інтересами інших заради власних). 7—8. Добери 5—7 ознак, властивих милосердній людині. Милосердна людина… (добра, співчутлива, увічлива, безкорислива). 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чому Зозуля уникала пташиного товариства? (Вона була зарозумі- лою, хоча й говорила, що хоче бути вільною.) Чи вважаєш ти Зозулю егоїсткою? Чому? (Так. Вона жила тільки для себе, не поважала інших, вважала себе кращою.) Сформулюй настанову за поданим початком: «Хто думає лише про себе, той…» (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Склади невеличкий твір-роздум за англійським прислів’ям «Милосердя починається в себе вдома». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Перед вами картина Тиціана «Марія Магдалина» (1560 р.). Хто така Марія Магдалина? Це — одна з найвідданіших по- слідовниць Христа. Вона була першою, хто повідомив про його воскре- сіння. Упродовж століть Марія Магдалина є символом щирої віри. Чи вважаєте ви цей образ на картині одухотвореним, натхненним? (Діти відповідають.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні — «Чому ми прагнемо віри». Ми вчитимемося розрізняти поняття «духовність» і «релігійність»; погово- римо про історію виникнення релігії; з’ясуємо, що означає слово «віри- ти»; учитимемося виховувати в собі толерантне ставлення й повагу до релігійних почуттів.
170 II. Основна частина. 1. Що таке духовність та релігійність. У ч и т е л ь. На уроках етики ми вже не раз говорили з вами про вну- трішній світ людини, наповнення якого залежить тільки від нас. Прига- дайте такі поняття, як дух, душа. Прочитайте вислів на дошці, спробуйте пояснити його. (Пояснення дітей.) З духовним світом пов’язане й поняття «духовність». Духовність — здатність людини мати розвинені духовні потре- би: естетичні, інтелектуальні, моральні тощо, здатність до само- вдосконалення. Наш духовний світ — це наші думки, почуття, очікування, наше праг- нення досягти ідеалу, стати кращими. Духовність робить людину ціка- вішою для інших. У вашому підручнику на сторінці 121 розповідається про видатно- го українського історика Миколу Костомарова, який жив у Петербурзі, але, зі слів сучасника, чарував усіх своєю любов’ю до України, оскільки все в його житлі нагадувало рідний край (образ Охтирської Богоматері, книги, портрети, рідна мова). Ми вже говорили про духовні потреби, духовну красу людини. Що належить до духовних потреб? (Потреби естетичні: музика, живопис, театральне мистецтво; пізнавальні, моральні.) Духовність — це, перш за все, здатність людини мати духовні по- треби. Не секрет, що не всі люди мають здатність цінувати мистецтво, знання, моральність, жити згідно із загальнолюдськими цінностями. Для багатьох людей духовне життя пов’язане зі служінням Богові. Такий ви- яв духовності називають релігійністю. Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 120—121 текст «Що таке духовність та ре- лігійність». Релігійний — 1. Який вірить у Бога й старанно виконує релігійні обряди. 2. Заснований на релігії. Звучать «Сім хорів» С. Рахманінова. У ч и т е л ь. В основі релігійності лежить віра в Бога. Релігійні уяв- лення виникли в людини дуже давно. Людина боялася явищ природи, не могла їх пояснити. Вона боялася грому і блискавки; засухи і повені. Тому й вирішила, що все залежить від якихось невідомих, але дуже мо-
171 гутніх сил природи — богів. Ми вже говорили про анімізм — віру в ду- хів і душі; тотемізм; фетишизм; магію. Пізніше людина почала вірити в богів. Їх було багато. Пригадайте богів Давнього Єгипту або Греції. (Зевс, Гея, Посейдон, Аїд.) У первісному суспільстві східних слов’ян існувало багато богів, го- ловним був бог грому і блискавки Перун. Крім того, існували й інші: бог неба — Сварог, бог сонця — Даждьбог, бог-світило — Хорст, бог тва- ринництва — Велес, бог вітрів — Стрибог, богиня жіночого начала при- роди і жіночої роботи — Мокоша, покровителька дому — Лада, бог лю- бові — Лель, бог продовження роду — Ярило, бог родючості — Купало та ін. Було й багато інших дрібніших богів і духів: водяники, домовики, лісовики, яким поклонялися і яких задобрювали. Обряди виконували жреці, знахарі, волхви. З утворенням Київської Русі для єдності держави потрібна була віра в єдиного бога. Такою релігією стало християнство, прийняте в 988 році як державна релігія. Спочатку це було візантійське християнство, а потім православ’я з 1054 року. Посли князя Володимира, побувавши на служ- бі в соборі Святої Софії в Константинополі, були в захопленні від неї: «…сліпуче багатство ритуалу, який блищить золотом, сріблом, дорого- цінним камінням і різнобарвними мармурами… Якщо ці земні пишності мають таку пишноту, — пише єпископ Газький Порфирій, — якою ж по- винна бути велич пишнот небесних, уготованих для праведників». У ч и т е л ь. Храми Київської Русі — зразок давньоруської архітекту- ри. Вони водночас були хранителями мистецтва, освіти й науки. У со- борах розміщували бібліотеки й літописні майстерні. Перша з відомих бібліотек була розташована в соборі Святої Софії в Києві. Інтер’єри соборів прикрашалися мозаїками, фресками. Мозаїка — спосіб зображення на площині за допомогою смальти. Прикладом такого зображення є Оранта із собору Святої Софії в Ки- єві. Цей собор також прикрашений фресками (розписом по вологій шту- катурці). Прикладом є зображення сім’ї Ярослава Мудрого. Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога або святих, біблійних сюжетів. Найчастіше ікони писали на дерев’яних дощечках. Кожен колір в іко- ні мав символічне значення: червоний символізував земне життя, синій і зелений — небесний дух, золотий — світло. Подивіться уважно на іко- ни в підручнику (сторінка 123). На ній ви бачите ікону Андрія Рубльова
172 «Свята Трійця», написану близько 1420 року, та ікону «Покрова Пре- святої Богородиці» (кінець XVII сторіччя). Які релігійні почуття втілені в цих витворах мистецтва? (Діти від- повідають.) Інформація для вчителя. Ім’я художника Рубльова не тільки стало в один ряд з іменами ве- ликих сучасників, але навіть сам той час схарактеризований нащадками як епоха Андрія Рубльова. З літопису відомо, що Рубльов був ченцем, хоча писати ікони мог­ ли й мирські художники. Що ж хотів сказати Андрій Рубльов у своїй «Трійці» через безмовність? Чи була вона зрозуміла сучасникам? «Трійця» написана Рубльовим у пам’ять і похвалу Св. Сергію, вона зображає біблійний сюжет про явлення трьох ангелів старому Авраамо- ві та його дружині Сарі з повідомленням про народження сина. Здавна християнське мистецтво зображало цю подію у двох тлумаченнях. Одні іконописці зображали її як явлення самого Бога у супроводі двох янго- лів, які служать Йому, інші представляли цей сюжет як явлення світу Трійці єдиносущної (Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа). До перших належав візантійський живописець Феофан Грек, що знайшов на Русі свою другу Батьківщину. У його «Трійці» середній ангел відрізняється величчю й силою своєї зовнішності. У рубльовській іконі немає таких написів на німбах ангелів. Але мисте- цтвознавці вважають «Трійцю» вираженням другого тлумачення. Вони об- ґрунтовують це тим, що ангели на його іконі мають однакову силу і владу: однакові розміри фігур, однакові німби й палиці. Ангелів ділять на лівого, центрального і правого відповідно до руки мистецтвознавця, що дивиться на ікону. Не сумніваючись у тому, що Рубльов зобразив саме Бога-Отця, Бога- Сина і Святого Духа, вони розходяться в думці, який ангел кого втілює. Перше і найголовніше, що зобразив Рубльов на іконі, — це дерево, дуб — Древо Життя. Воно є центральною віссю ікони. Життя має мину- ле, майбутнє і сьогодення, що на іконі виражено через ангелів. Якщо подивитися на ангела, що сидить ліворуч від центрального, то легко побачити, що це Архангел Михаїл. Ангел символізує минуле, спогади, емоції. Тому на іконі він не діє, голова опущена, погляд спря- мований униз, у землю, в минуле. Над його головою теж земля — скеля. Колір його хітона — блакитний. Якщо подивитися на ангела, що сидить праворуч від центрального, то зрозуміло, що це Архангел Гавриїл. Він символізує майбутнє, дію,
173 планування, тому голова і погляд спрямовані вгору, руки в дії. Над йо- го головою будівля йде сходами вгору, в майбутнє. Колір його гіматія — золотисто-оранжевий. Центральний ангел підсилює це сприйняття: саме на його ліве пле- че накинутий блакитний гіматій, і саме на його правому плечі, на хітоні, оранжево-золотиста смуга. Ангел символізує Христа, покровителя сьо- годення, духовного сходження й еволюції людини. Ангел зображений по центру ікони, у чаші, утвореній лівим і правим ангелами. Він указує ру- кою на чашу, що стоїть на столі, який, уже у свою чергу, також є чашею. Але як нарочито примітивно поділив Рубльов стіл-чашу на три частини, підкресливши це ділення колірною гамою. Чи не в цій примітивності приховано ключ до розуміння ікони? Чи не цим і хотів Рубльов привернути увагу людини, що стоїть перед іко- ною? Напевно, художник хотів досягти розуміння того, що центральний ангел указує шлях із трьох сходинок від зеленої трикутної основи столу через другу частину, де також примітивно зображений квадрат, до три- разово повтореної чаші. (За О. В. Шпільовою). 2. Що означає вірити. У ч и т е л ь. Проявом світосприймання релігійної людини є релігій- ні почуття — любов до Бога, благоговіння, покірність та інші. Не можна зневажливо ставитися до релігійних почуттів людини. Пригадайте, які притчі ви читали на уроках літератури? (Діти називають.) Що таке притча? (Повчальна розповідь, у якій моральний припис роз- кривається інакомовно.) Робота з підручником. На сторінках 123—124 прочитайте текст «Що означає вірити». Поясніть фразу з цього тексту: «Найгірше тим людям, які не вірять ні в що». (Пояснення дітей.) Прочитайте притчу «У перукарні» (с. 124) і поясніть, що означає вірити. (Пояснення дітей.) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Духовність людини ґрунтується на вірі (у людину, в на- уку, в Бога, в себе), надії, любові. Віра допомагає людині жити, долати перешкоди. Спираючись на релігію, віруюча людина прагне знайти те,
174 чого їй не вистачає в повсякденному житті: добро, любов, підтримку, співчуття. Відомий англійський письменник Бернард Шоу писав: «Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться». Як ви розумієте ці слова? Над цим ви подумаєте вдома, виконуючи завдання в робочому зошиті. Скажіть, чи може бути духовною нерелігійна людина?• Як потрібно ставитися до релігійних почуттів? (• Відповіді дітей.) IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 120—126.) Вивчити визначення ключових понять уроку. У підручнику прочитати про життя Петра Могили та Григорія Квітки-Основ’яненка (с.122). Прочитати на сторінці 124 притчу «У перукарні». Виконати в робочому зошиті письмові завдання з теми «Чому ми прагнемо віри». Урок 22 Тема. Чому в кожної людини своя дорога до храму. Мета: познайомити учнів із моральними основами світових релігій, поняттям «конфесії», із тим, як бути толерант- ним до представників інших конфесій; визначити з учня- ми правила поведінки в храмі. Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит; аудіоза- писи творів Ф. Шуберта «Аве Марія» та І. С. Баха «То- ката ре мінор»; слайди із зображенням різних культових споруд, церков України. Епіграф: «Уникайте тих, хто прагне підірвати вашу віру в себе. Ця риса властива маленьким людям. Велика людина, навпаки, вселяє вам почуття, що й ви здатні на багато» (М. Твен). Вислови: «Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться» (Б. Шоу.) «Віра — це райдужний міст між небом і землею, усім на втіху; проте кожний з подорожніх бачить той міст по-різному, залежно від місця, де перебуває» (Й. Гете, німецький письменник).
175 світові релігії; атеїзм; конфесії; 10 заповідей. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Якими є моральні засади світових релігій. 2. Що таке конфесії? Як бути толерантним до представників інших конфесій. 3. Як поводитись у храмі. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Тема минулого заняття була така: «Чо- му ми прагнемо віри». У ході уроку ми розглянули поняття «духовність» і «релігійний». Поясніть ці поняття. (Пояснення дітей.) Чи може бути людина духовною, але не релігійною? Чи може бути людина релігійною, але бездуховною? Поясніть вислів Бернарда Шоу: «Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться». Чи згодні ви з ним? (Від- повіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Що таке «загальнолюдські цінності»; «толерантність»; «нетерпи-• мість»; «повага»; «людяність»; «співчуття»? (Діти дають визначен- ня понять.) Які моральні цінності лежать в основі 10 заповідей?• Назвіть ці за- повіді. (Діти називають.) Ключові поняття:
176 Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Чому ми прагнемо віри». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи потребує віра доказів? (Варіант Б. Ні.) Чи є релігійні віровчення джерелом морального досвіду? (Варіант А. Так.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться. Вияв духовного життя, пов’язаний зі служінням Богу. (Релігія.) Заперечення існування Бога, безбожність. (Атеїзм.) 5—6. Про яку віру йдеться у висловлюванні американського пись- менника 19 — початку 20 ст. Марка Твена: «Уникайте тих, хто намага- ється підірвати вашу віру в себе. Ця риса властива нікчемним людям. Великі ж люди, навпаки, сповнюють вас віри, що й ви здатні на багато». (Варіант В. Віра в себе.) 7—8. Наведи кілька прикладів релігійних почуттів. (Любов до Бога; упокорення; покаяння; благоговіння; співчуття.) 9—10. Зі словом «віра» в українській мові поєднується понад 60 при- кметників. Наведи 5—7 прикладів. Віра… (безмежна, віддана, щира, чиста, сліпа, безкорислива, непо- хитна, тверда, свідома, сильна). 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку англійського письменника 20 ст. Бернарда Шоу: «Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Розгляньте ілюстрації на сторінці 125 підручника. Це — храми різних релігій. Що ви знаєте про них? Які храми є у вашому міс- ті, селищі? Прочитайте на сторінці 132 підручника нарис і подумайте над за- питаннями. Які українські церкви ми шануємо як національні святині? (Відповіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку — «Чому в кожної людини своя дорога до храму». Сьогодні ми познайомимося з моральними засада- ми світових релігій, поняттям «конфесії»; з тим, як бути толерантним до представників інших конфесій; поговоримо про правила поведінки в храмі.
177 II. Основна частина. 1. Якими є моральні засади світових релігій. Робота з підручником. На сторінках 127—128 прочитайте текст «Якими є моральні засади світових релігій». Складіть план до нього, а потім за цим планом пере- кажете текст. План 1. Упродовж історії люди сповідували різні віровчення. 2. Язичницька релігія східних слов’ян. 3. Християнство, буддизм, іслам — світові релігії. 4. Національні релігії (індуїзм, конфуціанство, іудаїзм). 5. Спільні моральні засади світових релігій. Виконайте завдання 2 на сторінках 128—129. Чи близькі вислови за змістом? Про що це говорить? (Діти відповідають.) У ч и т е л ь. Конституція України надає право кожному громадяни- нові сповідувати будь-яку релігію або бути атеїстом. Такі норми визна- чаються як свобода совісті. Світові релігії: християнство, іслам, буддизм. Атеїзм — заперечення існування Бога, відмова від релігійних ві- рувань. 2. Що таке конфесії? Як бути толерантним до представників інших конфесій. У ч и т е л ь. Що таке конфесії? Як бути толерантним до представни- ків інших конфесій? (Відповіді учнів.) В Україні можна побачити різні церковні споруди. Незважаючи на те, що традиційною релігією є православне християнство, представників різних віросповідань можна зустріти усюди. Конфесії — різні релігійні течії (віровчення). Сьогодні в Україні існують 657 релігійних конфесій, 86 навчальних закладів, 192 монастирі, 5642 недільні школи. Християнство в 1054 році розпалося на дві течії: римське (католи­ цьке), і константинопольське (православне). На попередньому уроці ми говорили про внутрішній вигляд собору Святої Софії (православного храму). Київська Русь мала приклади інших православних споруд: Десятинна церква, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (відома мозаїка «Дмитро Солунський»), П’ятницька церква
178 і Борисо-Глібський собор у Чернігові. Усі вони мають баню (яка символі- зує небо) або бані; на бані — хрест. А якщо подивитися план православ- ної церкви, в основі його — хрест. (Звучить «Аве Марія» Ф. Шуберта.) Після розпаду Київської Русі на її територію почали напади Литва, Польща, Угорщина, вірою яких був католицизм. Католицька віра теж належить до християнської, але багато в чому відрізняється від право- славної. Навіть храми не такі, вони не мають бані, у плані — базиліки (вони прямокутні); на службі прихожани сидять (на відміну від право- славних); звучить орган (у православній церкві хор співає а капела); існує ще цілий ряд відмінностей. Відомою спорудою серед католицьких храмів є Собор Паризької Богоматері. Це готична споруда. (Учитель по- казує слайди під музику Баха «Токата і фуга ре мінор».) У ХУ столітті на землях південної України і в Криму було створено Кримське ханство, вірою якого був іслам. (Мечеть Купола Скелі.) У 1596 році в Бресті була підписана Брестська унія, згідно з якою право на існування отримала греко-католицька (уніатська) церква. За- раз греко-католицькі церкви існують на території Західної України, на тих землях, які входили до Австро-Угорської імперії. Прочитайте на сторінках 129—130 текст «Що таке релігійні конфесії.• Як бути толерантним до представників іншої конфесії». Як треба ставитися до людей, які сповідують іншу віру? (• Толерантно.) Робота в парах. Сформулюйте три правила толерантного ставлення до представни- ків іншої конфесії. (Діти записують і читають.) Інформація для вчителя. Караїмська кенаса. Караїми — це спадкоємці монголо-татар, які сповідують іудаїзм, але визнають тільки священне писання — Старий Завіт, повністю відкидаючи Талмуд. У середині 1850-х років у складі багатонаціонального населення Ки- єва з’явилися перші представники кримських караїмів. А до Криму, як уважають, вони прийшли в 30-х роках XIII століття після завоювання монголами, якщо не одночасно з ними. У 1795 р. законодавство Росій- ської імперії встановило відмінність між караїмами та євреями й виді- лило їх у самостійну народність, звільнивши при цьому від дискриміна- ційного двократного оподаткування.
179 Проект караїмської кенаси розробив архітектор Владислав Городець- кий, що вже побудував у Києві декілька цікавих будівель і завойовує дедалі більшу популярність своїми роботами. Хоральна синагога Лазаря Бродського. Синагога — після руйну- вання Єрусалимського храму — основний інститут єврейської релігії, приміщення, що служить місцем спільного богослужіння і центром релі- гійного життя общини. Синагога не тільки справила вирішальний вплив на формування іудаїзму, але й послужила основою вироблених у хрис- тиянстві й ісламі форм громадського богослужіння. Традиція надає синагозі величезного значення в єврейському житті. Талмуд вважає, що вона поступається святістю тільки Храму, і називає її «микдаш меат» — «мале святилище». Синагоги будуються так, що їх фасад завжди звернений до Ізраїлю, по можливості, до Єрусалима, де стояв Храм (для європейських синагог це означає орієнтацію на схід). В усякому разі, стіна, біля якої стоїть арон кодеш (шафа, де зберігається Тора), завжди повернута в бік Єрусалима, і в будь- якому місці земної кулі єврей молиться, звернувшись лицем до нього. Урочисте відкриття хоральної синагоги в Києві відбулося в день 55-річчя її засновника Лазаря Бродського. Бродський і його троє братів щедро жертвували гроші на підтримку й розвиток єврейської та росій- ської культури, на доброчинні справи. Проект Лазар Бродський замо- вив знаменитому архітектору та інженерові Георгію Шлейферу, який по праву визнавався в кінці XIX століття «диригентом будівельного бізне- су в Києві». Сьогодні синагога Бродського не тільки «будинок молит- ви». Це ще й громадський центр, який реалізує безліч доброчинних та освітніх програм. Лютеранська кірха. Лютеранство — протестантська течія в християн- стві. Виникло в результаті руху реформації в Німеччині у XVI столітті. Основні принципи віровчення лютеранської церкви сформувалися в ході боротьби. Суть лютеранина викладена в Книзі згоди. Лютерани відносять себе до теїстів-тринітаріїв і сповідують Боголюдську природу Ісуса Христа, якого розіп’яли на хресті, який спустився в пекло, воскрес і вознісся на небо, щоб у кінці часу земного прийти знов для суду над живими та мертви- ми. Лютерани визнають два таїнства: хрещення і причастя. За допомогою хрещення люди стають християнами. У причасті вони зміцнюються у вірі. Кірха, або кірка — германізм, зазвичай використовується для по- значення лютеранських обрядових споруд. Оригінальне німецьке зна- чення — церква.
180 Буддійська ступа. Буддійські ступи є першими культовими пам’ятками буддизму. Огорожі ступ, ворота, а згодом і підмурок при- крашалися рельєфами на буддійські сюжети. Вивчення історії виник- нення й розвитку ступ у Стародавній Індії дає картину становлення буддійської архітектури та скульптури. 3. Як поводитися у храмі. У ч и т е л ь. А зараз слід поговорити про правила поведінки в церк- ві. Прочитайте текст у завданні 4 (с.130—131) і на його основі сформу- люйте 10—14 правил поведінки в церкві. III. Заключна частина. Висновки. Які релігії ми називаємо світовими й чому?• Про які конфесії ви сьогодні дізналися на уроці?• У ч и т е л ь. На території кожної держави живуть люди з різними ре- лігійними поглядами. Потрібно толерантно ставитися до представників усіх релігійних конфесій. IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 127—133). Вивчити визначення основних понять та правила поведінки в церкві. Виписати у зошит етикетні вислови (с. 131), запам’ятати їх значення. Виконати в робочому зошиті завдання з теми «Чому в кожної лю- дини своя дорога до храму». Урок 23 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Спілкуй- мося з відкритими серцями». Мета: узагальнити знання учнів із теми, повторити основні поняття й терміни; зробити висновки з теми. Обладнання: підручник, робочий зошит, учнівський зошит. Епіграф: «Знання, що існує людина, з якою ти відчуваєш взаємо- розуміння, незважаючи на відмінність у вираженні думок, може перетворити землю на квітучий сад» (Й. Гете). Вислови: «Взаєморозуміння — це розуміння того, що всі ми різ- ні, а не спроби-муки зробити іншого ”кращим„!» (В. Бо­ рисов).
181 «Неможливо наздогнати людину, якщо ви біжите з нею в різні боки» (О. Журкевич). «Те, що хтось говорить із тобою однією мовою, зовсім не означає, що ви розумієте одне одного» (С. Балакін). «Тому, хто сам у собі не розібрався, іншого не дано зро- зуміти» (М. Мамчич). усі поняття й терміни з теми. Тип уроку: урок узагальнення знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Повторення понять і термінів. 2. Виконання завдань у робочому зошиті з теми «Підготуйся до уро- ку тематичного оцінювання». III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Ми закінчили вивчення теми «Спілкуй- мося з відкритими серцями». До теми входили такі уроки: «Що означає бути моральною людиною»; «Що означає поважати інших»; «У чому ви- являється милосердя»; «Чому ми прагнемо віри»; «Чому в кожної лю- дини своя дорога до храму». Наступного разу в нас буде урок тематич- ного оцінювання знань. 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. На сьогодні ви повинні були прочитати параграф під- ручника та вивчити визначення основних понять і термінів. Ключові поняття:
182 Які релігії називають світовими і чому?• Які культові споруди, що представляють ці релігії, ви можете на-• звати? Що таке конфесії? (• Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Чому в кожної людини своя дорога до храму». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Упродовж історії людства релігійні уявлення змінювалися. (Варі- ант А. Так.) Атеїзм — це одна зі світових релігій. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Допиши речення. Віровчення, в основі якого лежить віра в Ісуса Христа, називають … (християнством). Громади віруючих об’єднуються в організації, які називають… (церк- вами, конфесіями). 5—6. Наведи приклади церков (конфесій), які мають в Україні ба- гато вірян. (Християнство православне й католицьке; мусульманська; іудейська.) 7—8. Сформулюй правило поведінки в храмі, яке вважаєш найголов­ нішим. (У церкві потрібно шанобливо ставитися до людей; не шуміти, не бігати, не їсти, окрім ритуальної їжі). 9—10. Чи є у твоєму місті (селі) культові споруди? Розпитай про одну з них в батьків чи інших дорослих та дай відповіді на запитання. Як називається ця споруда? Коли та за яких обставин її було збудовано? Чи є ця споруда пам’яткою культури? (Індивідуальні відповіді учня.) 11—12. Поміркуй над висловом німецького письменника Йоганна Вольфганга Гете: «Віра — це райдужний міст між небом і землею, усім на втіху; кожний із подорожніх бачить той міст по-різному, залежно від місця, де перебуває». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Поясніть епіграф і вислови до уроку. (Пояснення дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні — «На шляху до взаєморозуміння». Ми зможемо узагальнити знання з теми, зробити відповідні висновки,
183 повторити основні поняття й терміни; підготуватися до контрольної роботи. II. Основна частина. 1. Повторення понять і термінів. У ч и т е л ь. Готуючись до роботи, ми перевіримо ваші знання за до- помогою вікторини. Я читатиму визначення, а ви записуйте у зошити відповідні поняття. 1) Доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, по- чуттів тощо. (Толерантність.) 2) Бажання допомогти кожному, хто потребує допомоги, без вигоди від цього. (Милосердя.) 3) Безкорислива турбота про благо інших людей, готовність заради цього зректися власних інтересів. (Альтруїзм.) 4) Різноманітні релігійні течії. (Конфесії.) 5) Духовні прагнення людства, втілені у найкращих людських якостях і взаєминах, таких, як добро, краса, справедливість, милосердя. (За- гальнолюдські цінності.) 6) Почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на визнанні його гід- ності, чеснот, заслуг тощо; вияв такого почуття. (Повага.) 7) Зухвала поведінка людини, що нехтує будь-якими моральними при- писами, нормами. Нахабство, зухвалість. (Хамство.) 8) Щире, доброзичливе ставлення до людей; уважність до чужих по- треб. (Людяність.) 9) Людина, яка нехтує інтересами інших людей заради власних (Егоїст.) 10) Заперечення існування Бога, відмова від релігійних вірувань. (Атеїзм.) 11) Вияв внутрішнього світу людини, здатність до створення духовного світу, самовдосконалення. (Духовність.) 12) Християнство, іслам, буддизм. (Світові релігії.) (Перевірка результатів вікторини відбувається в парах: кожен учень перевіряє відповіді свого сусіда по парті.) У ч и т е л ь. Пригадайте: 10 біблійних заповідей; що ми вважаємо скарбницями морального досвіду людства; основні правила поведінки в церкві. (Відповіді дітей.) 2. Виконання завдань у робочому зошиті з теми «Підготуйся до уроку тематичного оцінювання». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Перебування в будь-якому храмі вимагає знання певних правил, в осно- ві яких — повага до релігійних почуттів віруючих. (Варіант А. Так.)
184 Толерантність — це терпляча стриманість у ставленні до того, кого (або що) не люблять, не схвалюють. (Варіант А. Так.) 3—4. Встанови відповідність між визначеннями та поняттями, впи- савши у віконечка потрібні букви. Культова споруда, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. (Храм.) Упевненість у чомусь, що не потребує доказів. (Віра.) Вияв внутрішнього світу людини; здатність до творення духовного світу, до самовдосконалення. (Духовність.) Небажання, невміння терпимо ставитися до когось або чогось. (Не- терпимість.) 5—6. Вибери словосполучення, які стосуються сучасного церковно- го життя вУкраїні. А) Відповідальність за розпалювання релігійної ворожнечі. В) Духовні навчальні заклади. Д) Релігійні громадські організації, газети, журнали. Є) Релігійні свята. Ж) Розмаїття конфесій. И) Свобода совісті. 7—8. Доповни твердження. Християнство, іслам та буддизм називають світовими релігіями, оскільки… (вони мають найбільшу кількість прихожан і поширені в ба- гатьох країнах світу). 9—10. Розподіли етикетні вислови відповідно до поданих значень. 1. Вітання з побажаннями успішної роботи тому, хто щось робить, працює. (Боже помагай!) 2. Добре, гаразд. (Слава Богу!) 3. Застереження, прохання не робити, не казати чогось. (Бійся Бога!) 4. Дуже прошу, будь ласка. (Ради Бога!) 11—12. Прокоментуй фрагмент картини «Сльози апостола Петра» іспанського художника кінця 16 — початку 17 ст. Ель Греко. Які почуття, на твою думку, переживає герой картини? (Розкаяння, смуток.) Чи вважаєш образ Петра одухотвореним? Чому? (Так, уважаю. Пе- тро занурений у щиросерде розкаяння, його погляд звернений до Бога. Сама поза апостола свідчить про це.) Як художник утілив цю духовність? (В очах, повних сліз, у погля- ді, спрямованому до Бога, в повному звільненні від того, що його оточує, в руках, зчеплених перед собою в молитві.)
185 Інформація для вчителя. Апостол Петро в християнстві — один із дванадцяти апостолів (учнів) Ісуса Христа. У католицизмі традиційно вважається першим папою Рим- ським, хоча сам титул з’явився через кілька століть. Згідно з Євангелієм, апостол Петро народився у Віфсаїді в сім’ї про- стого рибака Іони. Спочатку ім’я апостола було Симон. Ім’я Петро йо- му дав Ісус. Він був одружений і працював рибаком разом зі своїм бра- том Андрієм. Ставши апостолом, він супроводжував Ісуса Христа на всіх дорогах його земного життя. Петро був одним з улюблених учнів Ісуса. Йому одному даються Христом «ключі Царства Небесного», йому говорить Господь «утверди братів», і тричі — «паси вівці моя». У ніч після арешту Ісуса Петро, як і передбачав Учитель, виявив слабкість і, боячись накликати на себе гоніння, тричі відрікся від нього. Але пізніше Петро щиро покаявся, і Господь пробачив йому. Петро був одним із трьох (разом з Іаковом та Іоанном), узятих Ісу- сом на гору, де той преобразився перед ними. Петро є автором двох Со- борних послань, що увійшли до Нового Заповіту. На думку церкви, апостол Петро проповідував із такою силою, що ра- зом навертав до Христа до п’яти тисяч осіб, зціляв безнадійно хворих, на- віть воскрешав померлих. Люди настільки шанували його, що виносили хворих прямо на вулиці, щоб хоч тінь апостола Петра осяяла їх. В Іоппії апостол Петро воскресив померлу дівчину Тафіфу. Згідно з описанням святого Симеона Метафраста, апостол Петро, проповідуючи в Анкірі Га- латійській, воскресив померлого. В описі стародавнього церковного істо- рика Егезіппа, а також у посланні Маркелла Римлянина говориться про воскресіння апостолом Петром хлопця царського роду в Римі. У ч и т е л ь. Послухайте легенду. Про які загальнолюдські цінності вона розповідає? Господь і церковний староста Один церковний староста в побожній дбайливості про свою церкву пожертвував на неї прекрасний свічник із великою восковою свічкою. Тоді явився йому Господь в образі старого і на знак подяки за цей дар обіцяв, що він тричі сповістить йому про смерть — раніше, ніж відкличе з цього світу. Обрадуваний цим староста зажив у розкоші й веселощах, їв і пив, користувався церковним льохом і зовсім не думав про смерть. Пройшло декілька років, і тіло його почало відмовлятися зносити далі таке життя: коліна його зігнулися, спина згорбилася, і він був змушений
186 узятися за милицю; трохи згодом він втратив зір, а потім і слух. Згорбле- ний, сліпий і глухий, він продовжував жити все так само шалено й пиш- но, як і раніше. Нарешті з’явився Господь, щоб забрати його з цього сві- ту. Церковний староста був стривожений і збентежений; він звернувся до Господа з докорами, чому Він тричі не сповістив йому, як сам обіцяв? Тоді сказав йому Господь у праведному гніві: «Як? Я не сповістив тобі? А хіба я не вдарив тебе спочатку по плечу і колінах так, що ти повинен був зігнутися? Хіба я не наклав потім свій перст на твої очі так, що ти осліпнув? Хіба наприкінці не торкнувся я твоїх вух так, що ти втратив слух? Так виконано все, що я тобі обіцяв; тепер іди за мною!» Староста покірливо почав благати про прощення: йому справді незрозумілі були ці нагадування, і він не приготувався ще до смертної години. Поглянув Господь на грішника, що кається, і сказав: «Підемо, підемо; я не хочу для тебе бути справедливим більше, ніж милостивим!» III. Заключна частина. Висновки. Для чого живе людина? (• Щоб робити Добро.) Які загальнолюдські цінності ви знаєте? (• Милосердя, альтруїзм, до- брочинність, співчутливість.) Як ви розумієте слово «духовність»? (• Відповіді дітей.)  IV. Домашнє завдання. Підготуватися до уроку тематичної атестації: повторити й обмірку- вати визначення понять та термінів. Виконати в робочому зошити обидва варіанти тематичного оціню- вання. Урок 24 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Спілкуй- мося з відкритими серцями». Мета: перевірити рівень знань учнів із теми. Обладнання: дошка, крейда, робочі зошити, завдання. Тип уроку: урок контролю й оцінювання рівня засвоєння знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.
187   II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 2. Правила поведінки в церкві. III. Завершальна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми підбиваємо підсумки ви- вчення матеріалу із теми «Спілкуймося з відкритими серцями». Які уро- ки цієї теми вам запам’яталися? (Відповіді дітей.) 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. На уроці ми перевіримо те, як ви засвоїли знання з теми, поняття, терміни, правила. Ви теж зможете перевірити свій рівень знань. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. У ч и т е л ь. Письмова робота, яку вам належить виконати, складати- меться з двох частин: 1-а частина — вікторина, а в 2-й частині ви маєте викласти правила поведінки в церкві; визначити скарбниці морального досвіду людства й назвати 10 біблійних заповідей. ІІ. Основна частина. 1. Контрольна робота. Учитель читає визначення, діти записують на аркушах відповідні поняття. 1) Вияв внутрішнього світу людини, здатність до створення духовного світу, самовдосконалення. (Духовність.) 2) Безкорислива турбота про благо інших людей, готовність заради цього зректися власних інтересів. (Альтруїзм.) 3) Відсутність поваги. (Зневага.) 4) Доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, по- чуттів тощо. (Толерантність.) 5) Зухвала поведінка людини, яка нехтує будь-якими моральними при- писами, нормами. Нахабство, зухвалість. (Хамство.) 6) Бажання допомогти кожному, хто потребує допомоги, без вигоди від цього. (Милосердя.)
188 7) Духовні прагнення людства, втілені у найкращих людських якостях і взаєминах, таких, як добро, краса, справедливість, милосердя. (За- гальнолюдські цінності.) 8) Норми та приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в су­ спільстві. (Мораль.) 9) Почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на визнанні його гід- ності, чеснот, заслуг тощо; вияв такого почуття. (Повага.) 10) Той, хто вірить у Бога і старанно виконує релігійні обряди; засно- ваний на релігії. (Релігійний.) 11) Людина, яка нехтує інтересами інших людей заради власних. (Егоїст.) 12) Різноманітні релігійні течії. (Конфесії.) 2. Правила поведінки в церкві. Діти самостійно формулюють правила поведінки в церкві та 10 біб­ лійних заповідей. Десять Божих заповідей (за Біблією) 1) Я є Господь Бог твій; нехай не буде в тебе інших Богів, крім мене. (Віра в єдиного Бога.) 2) Не твори собі кумира і всякої подоби того, що (ти бачиш) на не- бі вгорі, на землі внизу й у воді під землею; не поклоняйся їм і не служи їм. 3) Не вимовляй імені Господа Бога твого марно. 4) Пам’ятай день суботній, щоб святити його. Шість днів працюй і роби всякі діла твої; а день сьомий — субота — Господу Богу твоєму. 5) Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі. 6) Не вбивай. 7) Не перелюбствуй. 8) Не кради. 9) Не свідчи неправдиво на ближнього твого. 10) Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього тво- го; ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що є в ближнього твого. (Не заздри.) Правила поведінки в церкві 1) У церкву входять поволі, осяявши себе хресним знаменням. 2) Під час богослужіння не розмовляють, не ходять. Прикладаються до ікон перед початком богослужіння й після нього у встановле- ний час.
189 3) У храмі вітаються мовчазним уклоном, не обмінюються рукостис- каннями, ні про що не розпитують. 4) У церкві прийнято стояти. Сісти й відпочити можна лише в разі хвороби. 5) Хреститися треба з кожним зверненням (проханням) до Господа. Перехреститися і поклонитися потрібно й перед тим, як підійти до ікони або поставити свічку. 6) Коли священнослужитель здійснює обхід із кадилом, потрібно да- ти йому дорогу і злегка нахилити голову. Хреститися в цей час не потрібно. 7) Діти повинні поводитися в храмі тихо і скромно. 8) Не можна їсти в храмі, окрім того моменту, коли священики розда- ють священний хліб. 9) У православному храмі жінки повинні перебувати з покритою голо- вою, чоловіки — без головного убору. 10) Жінкам не можна входити до церкви з нафарбованими губами (при- кладатися до ікон, хреста), у брюках. 11) За давнім слов’янським звичаєм, чоловіки мусять стояти в правій частині церкви, а жінки — у лівій. 12) Не можна пильно роздивлятися присутніх. Усе, що відбувається в церкві, є глибоко особистим. 13) Виходячи з церкви, хрестяться, повернувшись до образів. Дорога від головних дверей до царських воріт повинна бути вільною. 14) Головне — це взаємна любов прихожан і розуміння змісту служби, дотримання заповідей. III. Заключна частина. Висновки. Що в цій темі вам запам’яталося найбільше? (• Відповіді дітей.) Що з вивченого, на вашу думку, стане в пригоді вам у подальшому• житті? (Відповіді дітей.) Скарбниці морального досвіду: Слово — перший учитель моралі. Оволодіваючи мовою, ми засвою-• ємо моральний досвід попередніх поколінь. Етичні цінності втілені також у прислів’ях і приказках.• Моральний досвід людства втілений і у фольклорних творах, перш• за все, у казках, легендах, художній літературі. Мистецтво — щедре джерело етичного досвіду.•
190 Етичні цінності споконвіку втілювалися у звичаях і традиціях, у ре-• лігійних заповідях. Моральні цінності людства одвіку становили основу законів.•  IV. Домашнє завдання. Скласти і записати невелику розповідь про одне з релігійних свят. Відповіді на завдання тематичного оцінювання з теми «Спілкуймося з відкритими серцями». Варіант 1 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Милосердним є лише той учинок, який засвідчує повагу. (Варіант А. Так.) Поважати себе — це означає домагатися за будь-яку ціну, щоб усі поділяли твої думки. (Варіант Б. Ні.) 3. Доповни твердження. Доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, сма- ків називають… (толерантністю). 4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Нехтування інтересами інших заради власних. (Егоїзм.) 5. Допиши речення. Прикладом релігійного свята є… (Великдень, Різдво, Спас, Петра і Павла). 6. Наведи 2—3 приклади проявів нетерпимості. Проявами нетерпимості вважаю… (сутички між фанатами різних футбольних команд, неповагу до обрядів і свят іншого народу). 7. Роздивись ілюстрації. Які споруди належать до культових? (Ва- ріанти Б, Г.) 8. Роздивись ілюстрацію. Які релігійні почуття втілено в картині художника 17 ст. Ван Дейка? (Художник передав такі релігійні почуття: страждання, печаль, смуток; упокорення, благоговіння.) 9—10. Прочитай тексти молитов із дитячого молитовника та про- коментуй їх за поданими запитаннями. Які риси характеру, на твою думку, необхідні для успішного навчан- ня? (Уважність, старанність, бажання, завзятість, працьовитість, по- сидючість.) Про які чесноти йде мова в молитвах? (Вирости на втіху батькам — любов до батьків; на користь церкві і вітчизні — любов до Батьківщини; благословення батьків і вчителів — шанування старших.)
191 Які моральні настанови втілено в молитвах? (Шануй і люби батьків та вчителів, які ведуть до пізнання добра; уважно й старанно вчися, приносячи користь Батьківщині.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку англійського поета 18 ст. Са- мюеля Джонсона: «Той, хто прагне зробити багато добрих справ одно- часно, ніколи не зробить жодної». (Індивідуальна відповідь учня.) Варіант 2 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Виявом духовного милосердя є добра порада, слова втіхи та роз- ради. (Варіант А. Так.) Виявляти толерантність чи ні — особиста справа людини. (Варіант Б. Ні.) 3. Доповни твердження. Світосприймання людини, в основі духовного життя якої лежить певна релігія, називають… (релігійністю, набожністю). 4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Небажання та невміння терпіти іншого. (Нетерпимість.) 5. Допиши речення. До поширених в Україні релігій належать… (християнство, мусуль- манство, іудаїзм.) 6. Наведи 2—3 приклади нетолерантної поведінки. Прикладом нетолерантної поведінки вважаю… (конфлікти між різ- ними релігіями; зіткнення між фанатами спортивних команд або музич- них гуртів; нешанобливе ставлення до обрядів і звичаїв інших народів.) 7. Які з поданих правил поведінки в храмі відповідають зображенню? (Б. Одягатися, ідучи до храму, треба скромно й охайно. Г. Перебуваючи в храмі, слід утриматися від розмов.) 8. Роздивись ілюстрацію. Які релігійні почуття втілено в скульпту- рі італійського художника 16 ст. Мікеланджело «П’єта» (оплакування Христа Богоматір’ю)? (Художник передав такі релігійні почуття: скорбота, переживання; любов, благоговіння, упокорення.) 9—10. Прочитай вірш А. Кониського. Цей твір, покладений на му- зику М. Лисенка, називають духовним гімном України. Прокоментуй його за запитаннями. Чи пов’язані, на твою думку, процвітання країни і моральність на- роду? (Так, пов’язані. Чим моральнішим є народ, тим краще розвивається країна.)
192 Що потрібно, на думку автора, аби українці ставали більш духов­ ними? (Учитися, любити свій край, оберігати його, бути вільними та щасливими.) Які моральні настанови втілено в молитві? («Ученому світ, а не- вченому тьма»; люби рідну землю; будь вільним, сам будуй свою долю й долю країни.) 11—12. Напиши невеличкий твір-роздум за висловленням англій- ського філософа кінця 16 — початку 17 ст. Френсиса Бекона: «Підпали- ти будинок, щоб підсмажити собі яєчню, у характері егоїста». (Індивідуальна відповідь учня.) Тема IV «Будьмо громадянами» Словничок ключових понять Урок 25 Громадянин — 1. Особа, яка належить до постійного населення якоїсь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. 2. Той, хто поєднує власні інтереси з громад- ськими, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, яка підпорядковує особисті інтереси громадським). Демократія (давньогрецьке «народовладдя») — такий спосіб су­ спільного устрою, коли основна роль у прийнятті рішень належить народу. Громадянськість — усвідомлення громадянином своїх прав та обов’язків перед державою, суспільством. Громадянське суспільство — такий суспільний устрій, за якого люди створюють мережу добровільних об’єднань для вираження, задово- лення й захисту інтересів різних верств населення, прагнуть до по- будови моральних відносин між усіма громадянами країни. Гуманістична мораль — моральні норми, пройняті турботою про бла- го людини, повагою до її гідності, людяністю.
193 Урок 26 Свобода — 1. Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орієн- тири, способи дії, вчинки. 2. Здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, приймати рішення і втілювати їх у життя. Свобода волі — можливість самостійно визначати свої цілі, наміри, спосіб дій, керуючись моральними приписами й цінностями. Свобода дій — можливість діяти без заборон у будь-якій галузі. Свобода творчості — право людини втілювати мрії й задуми, ство- рюючи щось нове, оригінальне, таке, чого раніше не існувало. Реалізовувати себе — значить зробити реальністю, усебічно розви- нути свої здібності й можливості досягти успіху. Урок 27 Права людини — можливості людини мати певні матеріальні, соціаль- ні, культурні й духовні блага для нормального існування й розвитку. Декларація — офіційний документ, у якому проголошено певні прин- ципи та положення. Загальна декларація прав людини була прийнята ООН 10 грудня 1948 року. Декларація прав дитини (1959 рік); Міжнародна конвенція про пра- ва дитини (1989 рік). Права дитини — це певні можливості, які надаються людині до 18 ро- ків для існування й досягнення зрілості. Конвенція — договір між державами зі спеціального питання. Урок 28 Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлен- ня до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські відносини, які грун- туються на моральних принципах. Справедливими називаються такі відносини людей, дії, учинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам демократично- го суспільства. Різноманітний — не такий, як інший, не схожий на іншого. Соціальна різноманітність — суспільство, яке складається з неодна- кових, не схожих одне на одного людей.
194 Соціальний — пов’язаний із життям і відносинами людей у суспіль- стві, суспільний, такий, що існує в суспільстві. Урок 29 Правові норми — спільні, обов’язкові для всіх правила поведінки людей, які встановлює й охороняє держава. Закон — офіційний письмовий документ, який містить правові нор- ми й ухвалюється законодавчим органом держави. Рівність людей перед законом — рівноправне становище людей у суспільстві в дотриманні ними норм закону, їхніх закріплених у за- конах прав, обов’язків і відповідальності. Рівноправ’я — користування однаково рівними з ким-небудь пра- вами. Урок 30 Громадянський — властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства. Громадянські почуття — почуття любові до Батьківщини, почуття обов’язку її захищати; почуття поваги до символів держави, її куль- тури, мови, історії, громадянська гідність. Громадянські якості — здатність спрямовувати свою роботу й жит- тя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за май- бутнє своєї країни. Громадянська позиція — прагнення обговорювати й вирішува- ти спільні проблеми, відповідальне ставлення до громадянського обов’язку. Урок 31 Багатонаціональна держава — держава, що складається з багатьох націй, створена різними націями. Нація — історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мо- вою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами характеру, культурою. Національність — належність людини до якої-небудь нації. Народ — усе населення, усі жителі тієї або іншої країни або частина жителів, пов’язані спільною мовою, традиціями та культурою.
195 Патріотизм — любов до конкретної країни, вірність їй. Фашизм — політична течія, представники якої пропагували націо- нальну винятковість свого народу, ненависть до інших національ- ностей, розпалювали ворожнечу між народами. Нацизм — течія фашизму, який насаджувався в гітлерівській Ні- меччині. Шовінізм — думки й ідеї, що проповідують зневагу, панування од- нієї нації за рахунок пригноблення інших, що розпалюють націо- нальну ворожнечу. Урок 25 Тема. Якою є мораль демократичного громадянського су­ спільства. Мета: дати визначення ключових понять уроку; з’ясувати, чо- му людина є найвищою цінністю демократичного су­ спільства, чому мораль громадянського суспільства на- зивають гуманістичною. Обладнання: підручник; робочий зошит, дошка. Епіграф: Я зрозумів, що не один Існую я в людському морі. В громаді, наче в добрім хорі, Почесне місце є для всіх — І для дорослих, і малих, І для жінок, й чоловіків, Для бідняків і багачів. У світі є закон один: Людина — це громадянин! (Ю. Головань) Вислови: «Держава є сукупність громадян» (Аристотель). «Свобода виголошувати свої думки є істотним правом громадянина» (Вольтер). «Для мене одна людина — що цілий народ, а народ — що одна людина» (Демокрит). «Демократія — це не влада більшості, а захист мен- шості» (А. Камю). «Демократія є спілкування: люди говорять одне з одним про свої спільні проблеми й формують свою спільну
196 долю. Щоб бути здатним керувати собою, люди повинні вільно висловлювати свої думки» (П. Вілсон). громадянин; громадянські почуття; громадянськість; демократія; громадянське суспільство; гуманістична мораль. Тип уроку інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке демократія. 2. Людина — найвища цінність демократичного суспільства. 3. Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми починаємо нову, останню тему в курсі предмета «Етика». Вона звучить так: «Будьмо громадяна- ми». Вивчаючи тему, ми поговоримо про те, якою є мораль демократич- ної громадянської держави; як людина обирає життєвий шлях; які пра- ва й обов’язки людини в демократичному суспільстві; як слід розуміти справедливість у сучасному демократичному суспільстві; для чого в де- мократичному суспільстві існують мораль і право; що означає бути гро- мадянином демократичної держави; якими повинні бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі. 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Ви повинні були на сьогодні написати невелику розпо- відь про одне з релігійних свят. (Учитель називає свято і слухає одну розповідь. Решту робіт діти здають.) Ключові поняття:
197 У 5 класі ми вже вивчали тему «Що означає бути громадянином своєї держави». Пригадайте, кого ми називаємо громадянином. Громадянин — 1. Особа, яка належить до постійного населен- ня якоїсь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. 2. Той, хто поєднує власні інтереси з громадськими, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, яка підпорядковує особисті інтереси гро- мадським). Які почуття ми називаємо громадянськими? Почуття любові до Бать- ківщини, усвідомлення обов’язку її захищати, почуття поваги до її наці- ональних символів, культури, мови, традицій. Ці почуття не дають мож- ливості бути байдужими до проблем країни й людей, які живуть у цій країні, примушують шукати шляхи поліпшення життя в суспільстві. На уроці в 5 класі з цієї теми я вам читала оповідання В. Сухом- линського «Людина, яка вічно ходитиме по всій землі і вічно дивити- меться в землю». Чи пам’ятаєте ви це оповідання? Про що воно? (• Про зраду.) Справді, найголовнішою рисою громадянина є любов до Батьківщи- ни, а найстрашніше — зрада. Пригадайте повість М. Гоголя «Тарас Буль- ба». У ній протиставляється патріотизм батька і зрада сина. Як ви думаєте, чи легко було батькові вбити власного сина-зрадника?• (Ні, адже батько любив сина. Але любов до Батьківщини змусила Та- раса переступити через батьківські почуття.) Як ми можемо виявити громадянські почуття в повсякденному жит-• ті? (Брати участь у громадській роботі, не бути байдужими до своєї країни, міста, вулиці, школи, будинку.) 3. Мотивація навчальної діяльності. Ще в давнину людина вважалася найвищою цінністю суспільства, побудованого на основах демократії. Давньогрецький філософ Протагор говорив: «Людина — мірило всього». Як ви розумієте ці слова? (Відпо- віді дітей.) Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 138—139 текст «Чому людину визначають найвищою цінністю демократичного суспільства». 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні ми розглянемо тему «Якою є мораль демокра- тичного громадянського суспільства». Зупинимося ми на таких питаннях:
198 чому людина визначається як найвища цінність; чому мораль громадян- ського суспільства називають гуманістичною. Ми повинні дати визначен- ня таких понять, як громадянин; громадянські почуття; громадянськість; демократія; громадянське суспільство; гуманістична мораль. II. Основна частина. 1. Що таке демократія. У ч и т е л ь. Громадянин — житель міста (поліса) в античній Греції. Громадян, які зайняті справами міста, держави, називали «політикос», а людей, які займалися тільки власними справами, називали «ідіотикос». Аристотель визначив громадянське суспільство як суспільство, в яко- му метою кожного громадянина є досягнення спільного блага. «Держава є сукупність громадян», — писав він. Ви знаєте з курсу історії, що саме в Давній Греції сформувався та- кий суспільний устрій, коли питання суспільного життя вирішувалися зборами громадян. Він отримав назву демократія. Демократичне суспіль- ство — суспільство, яке забезпечує права та свободи громадян. В основі демократичного суспільства лежить влада народу. Цей принцип забез- печує право кожного на управління державою. Демократія (давньогрецьке «народовладдя») — такий спо- сіб суспільного устрою, коли основна роль у прийнятті рішень належить народу. Які способи управління суспільством, окрім демократії, ви знаєте з курсу історії? (Відповіді дітей.) Робота з підручником. Прочитайте текст «Збори ахейських воїнів» (с. 140). Якою була процедура загальних зборів? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Народні (демократичні) збори громадян міст Київської Русі, що збиралися для обговорення і розв’язання насущних питань су­ спільного, політичного та культурного життя, називались віче. Учасни- ками віче могли бути «мужі» — голови всіх вільних сімейств спільноти (племені, роду, поселення, князівства). Крім того, у вічових зборах зазви- чай брали участь князь, бояри, єпископ і духовенство. Їхні права на віче могли бути рівними або різнитися залежно від соціального статусу. Віче збиралося на княжому чи церковному подвір’ї або на торгови- щі. Регулярних вічових зборів не було, їх скликали в разі потреби князь,
199 хтось із бояр, або ж ініціатива виходила з народу. Віче керував князь або єпископ (у Києві — митрополит). На відміну від північних князівств, де князі узурпували всю владу, в Україні віче все ж зберігало рівнорядну роль до інших органів. Тільки в Галицькому князівстві воно поступається перед боярською радою. 2. Людина — найвища цінність демократичного суспільства. Хто ж є найвищою цінністю демократичного суспільства? (• Людина.) Як про неї говорив грецький філософ Протагор? (• Людина — міри- ло всього.) Прочитайте на сторінці 139 «Міф про Прометея». Як цей міф відо- бражає думку про цінність людини? (Відповіді дітей.) Важливою властивістю громадянина є громадянськість. Громадянськість — усвідомлення громадянином своїх прав та обов’язків перед державою, суспільством. У ч и т е л ь. Прочитайте в підручнику на сторінках 140—141 відпо- відь на питання: «Що є запорукою повноцінного існування демократич- ного суспільства?». (Демократія не може і не повинна нехтувати кимсь окремим заради інтересів цілого суспільства. Ніхто не може замінити окремого громадянина в його громадянській активності.) Дійсно, запорукою повноцінного існування демократичного сус- пільства є громадянська активність людей, що входять до нього, — віль- них громадян, які поважають себе та інших, прагнуть допомогти своїй державі. Патріот відчуває любов до своєї Батьківщини, а громадянин знає свої обов’язки перед нею. Згідно з цим громадянськість можна визначити як якість етично-політичну, важливим складником якої є патріотизм. Хто такий патріот? (Патріот — той, хто любить, поважає рідну землю.) О. Островський писав: «Тільки два сорти і є, податися нікуди: або патріот своєї вітчизни, або мерзотник свого життя». На сторінці 143 підручника є визначення поняття «громадянське суспільство». Прочитайте його, а вдома випишіть у словничок. Громадянське суспільство — такий суспільний устрій, за яко- го люди створюють мережу добровільних об’єднань для вира- ження, задоволення й захисту інтересів різних груп населення, прагнуть до побудови моральних відносин між усіма громадя- нами країни.
200 3. Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною. Що ми розуміємо під словом «гуманізм»?• (Любов до людей.) Пригадайте, яку епоху в історії розвитку людства ми пов’язуємо з по-• няттям «гуманізм»? (Епоху Відродження.) Що ми розуміємо під словом «мораль»? (• Мораль — норми й приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в суспільстві.) У ч и т е л ь. Визначення поняття «гуманістична мораль» прочитайте на сторінці 143 підручника й випишіть у словничок. Гуманістична мораль — моральні норми, пройняті турботою про благо людини, повагою до її гідності, людяністю. На сторінках 141—142 підручника прочитайте текст «Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною». III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Яке ж суспільство ми можемо назвати громадянським? Відповідь на це питання ми можемо прочитати на сторінках 142— 143 підручника. Громадянське суспільство складається з вільних і рівноправних лю- дей, які прагнуть спільно працювати на благо своєї держави та інших людей. Громадянам такої держави властиві загальнолюдські цінності: гу- манізм, добро, справедливість, милосердя, толерантність, повага до жит- тя, прав і достоїнств інших громадян. Вони з повагою ставляться до ін- ших людей і суспільних інститутів, визнають право інших громадян на власну думку, її висловлювання й відстоювання. У такому суспільстві позитивними рисами вважаються також грома- дянська доброчесність і суспільна активність. Мораль цього суспільства гуманістична, тобто така, яка спрямована на розвиток людини й визнає її найвищою цінністю. У громадянському суспільстві моральність посту- пово стає найголовнішим чинником і регулятором життя кожної людини й суспільства в цілому, її норми впливають на зміст законів, що прийма- ються в демократичній державі для захисту прав і свобод людини. Будує громадянське суспільство й Україна.  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 138—143). Вивчити визначення ключових понять і термінів.
201 Усно виконати на сторінці 143 підручника завдання 1 (І частина). Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якою є мораль демо- кратичного громадянського суспільства». Урок 26 Тема. Як обираємо власний життєвий шлях Мета: дати визначення ключових понять уроку; виявити зв’язок між свободою людини та її моральністю; з’ясувати, що означає самореалізуватися. Обладнання: підручник; робочий зошит; уривки з творів О. Пушкі- на, М. Лермонтова, О. Добролюбова; аудіозаписи пісні «Я свободен» (В. Кіпєлов), «Симфонії № 5» Л. Бетхо- вена (тема долі). Епіграф: «Немає людини, яка б не любила свободу; але спра- ведливий вимагає її для всіх, несправедливий — тільки для себе» (Л. Берне, німецький публіцист і критик кінця XVIII — початку XIX століття). Вислови: «Вільні установки тоді хороші, коли вони є в людей, які себе поважають, а отже, поважають і обов’язок свій, обов’язок громадянина» (Ф. Достоєвський). «Свобода є право робити все, що дозволено законом» (Ш. Монтеск’є). «Тільки те суспільство, в якому народ користується за- гальною владою, є справжнім вмістилищем свободи» (Ціцерон). «Для громадянина політична свобода є душевний спокій, заснований на переконанні у своїй безпеці» (Ш. Монтеск’є). свобода; свобода волі; свобода дій; свобода твор- чості. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Ключові поняття:
202   II. Основна частина. 1. Як пов’язані свобода людини та її моральність. 2. Що таке свобода волі, дій і творчості. 3. Що означає самореалізуватися. III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми почали но- ву велику тему – «Будьмо громадянами». Кого ми називаємо громадя- нином. Що таке громадянськість, демократія. Хто є найвищою цінністю демократичного суспільства. Що ми розуміємо під громадянським су­ спільством, гуманістичною мораллю? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Якою є мораль демократичного громадянського суспільства». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Норми та правила, що регулюють поведінку людей у громадянсько- му суспільстві, називають гуманістичною мораллю. (Варіант А. Так.) Гуманістична мораль заперечує загальнолюдські цінності. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться. Так називають людину, яка узгоджує власні інтереси з інтересами громади, служить Батьківщині. (Громадянин.) Одна з найдавніших форм організації суспільного життя, відома як народовладдя. (Демократія.) 5. Доповни твердження. Громадські організації — це… (добровільні об’єднання громадян (асоці- ації, рухи, ліги, союзи), які без втручання державних установ розв’язують важливі питання суспільного життя). 6. Допиши речення. У демократичній державі всі громадяни… (вільні й рівноправні. Най- вищою цінністю в такому суспільстві вважається людина, громадянин). 7—8. Добери до початку прислів’їв другу частину, вписавши в клі- тинки відповідні номери.
203 (Що громада скаже, то й пан не поможе. Нехай буде, як скажуть люди.) 9—10. Прокоментуй байку давньогрецького байкаря Езопа за пода- ними запитаннями. Яке з українських прислів’їв утілює ту саму думку, що й байка Езо- па? (Дружній череді вовк не страшний.) Сформулюй за байкою моральну настанову. (Якщо в згоді жити — ніхто не здолає, а якщо сваритися та все нарізно — будь-хто легко по- губить.) Чи відповідає ця настанова засадам гуманістичної моралі? Чому? (Так, відповідає, оскільки гуманістична мораль — моральні норми, пройня- ті турботою про благо людини, пошаною до її гідності, людяністю. А де пошана до іншої людини, там і дружба, згуртованість, етичні відносини.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй крилатий вислів: «Хто передусім не став людиною, той поганий громадянин». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Про що говориться в прислів’ї: «За двома зайцями по- женешся — жодного не спіймаєш»? (Відповіді дітей.) Чи стикалися ви із ситуацією, коли можна вибрати, але вибір зро- бити дуже важко? Це може стосуватися і вибору речі, і вибору ліжка в таборі (коли ви приїхали раніше від інших). І вибору друзів, і вибору, як слід учинити в тій або тій ситуації. Прочитайте на сторінці 150 підручника притчу, розказану францу­ зьким філософом Буріданом. Чого вона вчить? (Відповіді дітей.) Подивіться на репродукцію картини В. Васнецова «Витязь на роздо- ріжжі». Чи складна ситуація, в якій опинився витязь? Чим, на вашу дум- ку, повинен керуватися витязь, вибираючи свій шлях? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Пригадайте, у 5 класі в нас був урок із теми «Як розріз- няють добро і зло». Тоді ми говорили про те, що в житті (як і в казці) ми завжди вибираємо, яким шляхом іти, що робити, і наш вибір харак- теризує нас самих. Колись у міфах Давньої Греції хлопець Паріс, син царя Трої, зробив вибір, кому з трьох богинь — Гері, Афіні чи Афроди- ті — віддати золоте яблуко з написом «Найпрекраснішій». Гера обіцяла йому багатство, Афіна — славу непереможного воїна, а Афродита — лю- бов найпрекраснішої жінки на землі. Паріс обрав любов. У країні Лукомор’я на нас тоді чекало розпуття: три дороги — три вибори, один з яких вам потрібно було зробити.
204 «По правій дорозі підеш — багатим станеш. По лівій дорозі підеш — силу богатирську здобудеш. Прямо підеш — люди тебе поважати будуть». Ви тоді вибрали до- рогу прямо. А як ви зараз думаєте? Чи правильним був ваш вибір? (Від- повіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку звучить так: «Як обираємо життєвий шлях». Сьогодні ми поговоримо про те, як пов’язані свобода людини та її моральність; що розуміють під свободою волі, дій, творчості; що озна- чає самореалізуватися. Ми познайомимося з поняттями «свобода», «сво- бода волі»; «свобода дій»; «свобода творчості». II. Основна частина. 1. Як пов’язані свобода людини та її моральність. У ч и т е л ь. Прочитайте вислови на дошці. Як ви їх розумієте? Як ви розумієте слова Ф. Достоєвського: «Немає турботи безперервнішої і боліснішої для людини, як, залишившись вільною, швидше знайти то- го, кому поклонятися!»? Чи означає це, що людині легше виконувати чиюсь волю, ніж робити вільний вибір і відповідати за свої дії? (Відпо- віді дітей.) Інтерактивна гра «Мікрофон». Учитель ставить учням запитання: «Як ви розумієте слово „свобо- да”»? Учні відповідають по черзі, використовуючи імпровізований мі- крофон (олівець, ручку тощо). Звучить пісня «Я свободен». У ч и т е л ь. Свобода є важливим поняттям у людському житті. Її часто розуміють як можливість поводитися на свій розсуд, діяти без перешкод і заборон. Але коли людину можна вважати вільною? Тоді, коли вона може робити все, що заманеться? Чи тоді, коли вона ні від кого не залежить? Коли людину саджають до в’язниці, суддя проголошує вирок: «Стільки-то років позбавлення волі». Це позбавлення волі і є найтяж- чим покаранням для особистості. Робота з підручником. Прочитайте «Міф про царя Мідаса» (с. 145—146). Знайдіть у тексті визначення слова «свобода».
205 Свобода — 1. Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орі- єнтири, способи дії, вчинки. 2. Здатність діяти відповідно до влас- них інтересів і цілей, приймати рішення й утілювати їх у життя. Що означає бути вільним?• Чи існує абсолютна свобода?• Які ж межі свободи, чим вони визначаються?• Що передбачає можливість користуватися правами? Які свої права• і свободи ви знаєте? (Відповіді дітей.) Календар правових дат 2001—2010 рр. — Міжнародне десятиліття миру і ненасильства на користь дітей планети. 1 червня — Міжнародний день захисту дітей. 4 червня — Міжнародний день дітей — жертв агресії. 20 листопада — Всесвітній день прав дитини. 10 грудня — День прав людини. 28 червня — День Конституції України. І. Крилов Кішка та соловей (переклад А. Присяжнюк) Спіймала Кішка Солов’я, В сердегу кігті запустила Й, ласкаво так його здавивши, говорила: — Душе моя! Соловеня! Я чую, за пісні тебе усюди славлять І з кращими співцями поряд ставлять. Мовляла Лисонька-кума: — Твій голос дивний, чарівний; як заспіває — Зворушить так, аж серце крає — Всі пастухи й пастушки без ума. Хотіла б я упевнитись сама В твоєму хисті. Не будь, мій друже, впертим, ну, чого тремтиш? Не бійсь: тебе я зовсім не волію з’їсти. Лиш заспівай мені: тобі я волю дам — І відпущу знов тьохкати гаями й лісами. В охоті до пісень – тобі не поступаю: І часто муркаю собі, як засинаю.
206 Між тим сердешний Соловейко мій У неї в пазурах був ледь живий. — Так що таке? — веде знов Кішка, — Ну, друже, заспівай хоч трішки. — Співун наш не співав, а тільки-но пищав. — І писком цим в лісах ти славу брав? — З насмішкою вона спитала: — Де ж голос, про який прослава, Мов чистий, срібляний? Такий-то писк мені і в кошенят нудний. Ні, бачу, що ти в співі зовсім геть не вправний: Ані початку, ні кінця. Погляньмо, на зубах який ти будеш стравний! — І з’їла бідного співця — до кришки. — Шепнуть до вушка думку до ладу мою? Лихі співанки Солов’ю у кігтях Кішки. У ч и т е л ь. Звідки ж походять примус чи необхідність? Попри всі суперечки навколо сутності поняття «свобода» очевидно, що абсолютної свободи не існує. Не можна жити в суспільстві й бути абсолютно віль- ним від нього. Свобода кожного члена суспільства обмежена рівнем роз- витку й характером суспільства, в якому він живе. Свобода вибору ґрунтується на моральних цінностях. Найчастіше ми робимо вибір між добром і злом. Робота з підручником. Виконайте завдання 3 (с. 146). Прочитайте текст. Як у поданому прикладі з книги Симона Соловейчика «Навчання із захопленням» виявляється свобода вибору? Що б ви вибрали в цьому випадку — батьківське покарання чи страх через необхідність ховати щоденник? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. В одній давній молитві говориться: «Боже! Дай мені сили змінити в моєму житті те, що я можу змінити, дай мені мужність прийняти те, що змінити не в моїй владі, і дай мені мудрість відрізни- ти одне від іншого». Як ви розумієте ці слова? (Розмірковування дітей.) Послухайте легенду. Н. Кисельова Гладіолуси Одного разу вірних друзів, яких захопили в полон, змусили битися один з одним. Нагородою для переможця була свобода. Але друзі відмо-
207 вилися битися і встромили свої мечі в землю. За це їх скарали на смерть. Але як тільки тіла переможених торкнулися землі, з їх мечів розцвіли гладіолуси. З тих пір ці квіти вважаються символом дружби, вірності, пам’яті й благородства. У ч и т е л ь. Яким був вибір друзів? Чому, за легендою, з їх мечів ви- росли гладіолуси? Удома ви виконаєте тест на сторінках 146—147 під- ручника, який допоможе вам зрозуміти, наскільки ви здатні зробити мо- ральний вибір, і прочитаєте міф про царя Мідаса. 2. Що таке свобода волі, дій і творчості. Звучить «Симфонія № 5» Л. Бетховена, тема долі. У ч и т е л ь. На що ж саме в нашому житті ми маємо можливість впливати? Чи достатньо відпущеної нам свободи дій для того, щоб змі- нювати своє життя і долю? Людина починає пошук свого шляху з питань: «У чому сенс мого життя? Для чого я живу?». Подібні питання виникають у нас для того, щоб, зосередившись на них, ми змогли визначити, заради якої мети нам справді варто існувати. Ви слухали геніальну музику німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Це «Симфонія № 5». Починається вона з теми долі. Сам Бетховен писав про неї: «Так доля стукається у двері». На уроках му- зичного мистецтва вам розповідали про долю Бетховена і про цей твір. Що ви пам’ятаєте про цю симфонію? (Діти розповідають про те, що Л. Бетховен почав глухнути у 29 років, хотів навіть піти з життя, на- писавши «Гейлігенштадтський заповіт». Але відкинув думку про само- губство, вигукнувши: «Доля! Я схоплю тебе за горло, тобі не вдасться зігнути мене!» І композитор писав музику, навіть будучи глухим, писав внутрішнім слухом. І яку музику! У «Симфонії № 5» людина перемагає долю так само, як Бетховен не підкорився своїй хворобі і своїй долі.) Є таке поняття «фаталізм». У словнику української мови подано таке визначення: «Фаталізм — віра в нібито наперед визначену, невід- воротну долю, у фатум». Звичайно, це не так. Людина може змінити ба- гато що у своєму житті, потрібне лише бажання, прагнення, завзятість. Послухайте байку Езопа. Один багатий афінянин разом з іншими плив морем. Здійнялася страшна буря, і корабель перекинувся. Всі попливли, і лише афінянин без кінця волав до Афіни, обіцяючи їй незліченні жертви за свій поря- тунок. Тоді один із товаришів по нещастю, пропливаючи мимо, сказав йому: «Афіні молися, та і сам ворушися».
208 Як ви розумієте цю байку? (Відповіді дітей.) Якщо людина здат- на на щось впливати у своєму житті, то воно протікає цілеспрямовано й  осмислено; якщо в неї немає свободи волі, то така людина відрізня- ється від тварини лише тим, що усвідомлює сам факт свого існування, тоді як тварина не в змозі осмислити навіть це. На сторінках 147—148 прочитайте текст «Що таке свобода волі, дії та творчості». Свобода волі — можливість самостійно визначати свої цілі, намі- ри, спосіб дій, керуючись моральними приписами і цінностями. Свобода дій — можливість діяти без заборон в якій-небудь сфері. Свобода творчості — право людини втілювати мрії і задуми, створюючи щось нове, оригінальне, таке, чого раніше не було. 3. Що означає самореалізуватися. Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 149—150 текст «Що означає реалізувати себе». Дайте відповідь на це запитання. Реалізувати себе — значить зробити реальністю, усебічно роз- винути всі свої здібності й можливості досягти успіху. Якою людиною потрібно бути для того, щоб самореалізуватися? (Наполегливою, працелюбною, активною, такою, що не пасує перед об- ставинами, сильною.) У 5 класі в нас був урок із теми «Що означає бути щасливим?». На цьому уроці ми говорили про те, що бути чи не бути щасливою — це ви- рішує сама людина. Пам’ятайте про це. Завдання «Лист далекому собі». Дітям пропонується написати лист, який відкриє кожен із них, коли закінчить школу. Зміст листа: захоплення, інтереси, опис себе в сього- денні та майбутньому, мета життя в сьогоденні. III. Заключна частина. Висновки. Що таке свобода? У чому вона виявляється?• (Приймати рішення згідно зі своїми бажаннями; бути щасливим; бути незалежним від об- ставин і зовнішніх чинників.) Що ми розуміємо під свободою волі, дій, творчості?• (Відповіді дітей.)
209 IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 144—150). Виконати тест на с. 146 (завдання 4). Виконати завдання з теми в робочому зошиті (с. 61—63). Урок 27 Тема. Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві. Мета: дати визначення ключових понять уроку; познайоми- ти учнів з основоположними документами: Загальною декларацією прав людини, Міжнародною конвенцією про права дитини; з’ясувати співвідношення прав та обов’язків громадянина. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка. Епіграф: «Щоб країна могла жити, треба, щоб жили права» (А. Міцкевич). Вислови: «Немає шкідливішої тварини, ніж людина, яка не до- тримується законів» (Д. Савонарола). «Закони пишуться для звичайних людей, тому вони по- винні ґрунтуватися на звичайних правилах здорового глузду» (Т. Джефферсон). декларація; права людини; конвенція. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке права людини. Загальна декларація прав людини. 2. Якими є права дитини. Міжнародна конвенція про права ди- тини. 3. Як співвідносяться права та обов’язки. Ключові поняття:
210 III. Заключна частина. Висновки. ІV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми розглядали тему «Як обираємо власний життєвий шлях» і познайомилися з такими поняттями, як свобода; свобода волі; свобода дій; свобода творчості; із тим, що означає реалізувати себе. 2. Актуалізація опорних знань. Вікторина. 1) Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орієнтири, способи дії, учинки; здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, ухвалювати рішення й утілювати їх у життя. (Свобода.) 2) Особа, яка належить до постійного населення якоїсь держави, ко- ристується правами та виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави; той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, що підпорядковує особисті інтереси громадським). (Громадянин.) 3) Такий спосіб суспільного устрою, коли основна роль в ухваленні рі- шень належить народу. (Демократія.) 4) Можливість самостійно визначати свої цілі, наміри, спосіб дій, керу- ючись моральними приписами й цінностями. (Свобода волі.) 5) Такий суспільний устрій, за якого люди створюють мережу добро- вільних об’єднань для вираження, задоволення й захисту інтересів різних груп населення, прагнуть до моральних відносин між усіма громадянами країни. (Громадянське суспільство.) 6) Можливість діяти без заборон у якій-небудь сфері. (Свобода дій.) 7) Моральні норми, пройняті турботою про благо людини, повагою до її гідності, людяністю. (Гуманістична мораль.) 8) Право людини втілювати мрії та задуми, створюючи щось нове, ори- гінальне, таке, чого раніше не було. (Свобода творчості.) 9) Зробити реальністю, всебічно розвинути всі свої здібності й можли- вості досягти успіху. (Реалізувати себе.)
211 10) Усвідомлення громадянином своїх прав та обов’язків перед держа- вою, суспільством. (Громадянськість.) У ч и т е л ь. Роздивіться малюнки на сторінці 147 підручника. На ва- шу думку, від чого залежить життя людини: від долі чи особистої свобо- ди волі? (Відповіді дітей зводяться до того, що життя людини, її місце в суспільстві, її щастя залежать від самої людини, від її вибору.) Удома ви виконували тест на сторінках 146—147 підручника і чита- ли міф про царя Мідаса. Чим керувався у своєму виборі цар Мідас? Які цінності він ставив вище за інші? Чи є золото найвищою цінністю? Що б ви попросили в бога Діоніса на місці цього царя? (Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання в робочому зошиті з теми «Як обираємо власний життєвий шлях». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи доречно говорити про моральність людини, позбавленої свобо- ди? (Варіант Б. Ні.) Чи має слушність твердження, що свобода однієї людини завершу- ється там, де починається свобода іншої? (Варіант А. Так.) 3—4. Що означає вираз «реалізувати себе»? (Досягти успіху, розви- нувши свої здібності, таланти; стати успішною людиною.) 5—6. Наведи 2—3 приклади обмеження свободи людини. Прикладом обмеження свободи людини вважаю… (обмеження сво- боди висловити свою думку; неможливість здобути освіту, знайти робо- ту; обмеження свободи пересування). 7—8. Вибери з тверджень ті, в яких ідеться про вияви свободи. (А. Можливість висловлювати свої переконання, обстоювати власну думку, яка не збігається з позицією влади. Г. Можливість подорожувати своєю країною та, за бажанням, ви- їжджати за кордон. Е. Можливість користуватися в сімейному колі будь-якою мовою.) 9—10. Прокоментуй байку Езопа за поданими запитаннями. Чи в однакові обставини потрапили обидві жабки? (Так, вони обидві опинилися в однаковій ситуації.) Чому одна втопилася, а друга врятувалася? (В однієї із жаб було бажання вижити, вона вірила у свої сили і в те, що свою долю може ви- рішити сама, а друга жаба не захотіла боротися за життя, вирішила, що її доля вирішена наперед, — і потонула.)
212 Чого навчає байка? (Байка навчає того, що не можна здаватися ні за яких життєвих обставин, а треба творити самому свою долю.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй давньогрецький афоризм: «Вільною є та людина, з якою трапляється тільки те, чого вона сама хоче». (Так. Якщо людина не обмежена у своїх правах та має можливість розумно ре- алізовувати свої бажання, узгоджуючи їх із суспільними нормами моралі та закону, її можна вважати вільною.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У космос із правами людини Дійові особи: В е д у ч и й К о м а н д и р з о р е л ь о т а ( у ч и т е л ь ) М а л е н ь к и й Ч о л о в і ч о к В е д у ч и й. У тридесятому царстві йшла підготовка до космічного польоту. Все було готово. Навіть інопланетні мови не становили пробле- ми: комп’ютерний перекладач успішно впорається з будь-якою мовою. І раптом астронавти пригадали, що ніхто з них не знав інопланетних за- конів. А як же летіти без знання законів? К о м а н д и р з о р е л ь о т а. Колись на Землі з’явилися люди, а ра- зом із ними — питання: що люди можуть робити і чого не можуть роби- ти, що вони зобов’язані і чого вони не зобов’язані робити, на що мають право і на що не мають? Ви справді не знаєте законів? Не може бути. Освічені люди! Пригадайте, що навіть Буратіно і Царівна-жаба, Гул- лівер і Дон Кіхот, князь Гвідон і Том Соєр займалися вирішенням питань про права людини. А разом із ними тисячі й тисячі інших літературних героїв. Запевняю вас: немає жодної книги на світі, жодного художньо- го твору, в яких так чи інакше не зачіпалися б права людини! Закони потрібно знати! Ви запитаєте: «Які?» Французькі, китайські, американ- ські, африканські? Приймаю рішення: користуватимемося Загальною декларацією прав людини. Вона — єдиний для всіх людей Закон. У космічну подорож бу- дуть відібрані астронавти, що знають права людини. Починаємо передполітне вивчення цієї самої Декларації. Заняття проводитиме Маленький Чоловічок — герой книги А. Усачова «Приго- ди Маленького Чоловічка». Одного разу він знайшов у своїй бібліоте- ці невелику книжку, яка називалася «Загальна декларація прав люди- ни», вона йому дуже сподобалася. Але в кого він не питав, ніхто в місті
213 навіть не чув про свої права. І Маленький Чоловічок вирішив, що тре- ба це виправити. М а л е н ь к и й Ч о л о в і ч о к. І ось одного разу я вийшов на цен- тральну площу міста з великим плакатом: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та пра- вах. Вони наділені розумом та совістю й повинні ставитися одне до од- ного в дусі братерства». «Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переко- нань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища». Так я познайомив своїх городян із першою і другої статтями Загаль- ної декларації прав людини, яка була прийнята в 1948 році Організаці- єю Об’єднаних Націй. К о м а н д и р з о р е л ь о т а. 10 грудня — день прав людини. (Учні записують дату в зошиті.) Цього дня 1948 року Генеральною Асамбле- єю ООН була прийнята Загальна декларація прав людини, якою було проголошено пріоритет гідності особи, прав і свобод людини, закріпле- но рівність усіх перед законом і рівний захист закону, право кожного на особисту свободу і недоторканність, свободу думок і рішень, совісті, пересування та ін. Проголошено також соціально-економічні та куль- турні права людей. День прав людини відзначається у всьому світі. Рішення про свят- кування цього дня ухвалене 4 листопада 1950 року на V сесії Генераль- ної Асамблеї ООН. М а л е н ь к и й Ч о л о в і ч о к. У Загальній декларації прав людини проголошено, на що має право кожна людина. Прочитайте про це в під- ручнику на сторінці 153 в завданні 3. (Діти читають.) К о м а н д и р з о р е л ь о т а. Дякую вам, Маленький Чоловічку. Те- пер, дізнавшись свої права, можна жити з упевненістю й гідністю не тіль- ки на Землі, але й у космосі. Тільки треба пам’ятати: ані «тридцять витя- зів прекрасних» із казки Пушкіна про царя Салтана, ані навіть тридцять тисяч витязів не забезпечать виконання всіх статей Декларації. Здійсни- мою Декларацію зробить тільки робота наших із вами душ і розуму. В е д у ч и й. Нагадаємо всім тридцяту статтю Загальної декларації прав людини: «Ніщо в цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим людям права займатися будь-
214 якою діяльністю, що порушує права і свободи, викладені в Декла- рації». М а л е н ь к и й Ч о л о в і ч о к. Як?! Невже Декларація прав людини насправді відома і на інших планетах? В е д у ч и й. Звичайно, адже це — Загальна декларація! Ті, що живуть за її законами, усюди бажані гості. У будь-якому місці планети Земля, на будь-якій планеті Всесвіту. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Як ви вже здогадалися, тема уроку сьогодні звучить так: «Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві». Ми розглянемо, що таке «права людини», «права дитини», «обов’язки лю- дини й громадянина України»; з’ясуємо, що таке декларація, конвенція; якими є права людини та якими — права дитини; поговоримо про те, як поважати й захищати права людини в демократичному суспільстві; як співвідносяться права та обов’язки. II. Основна частина. 1. Що таке права людини. Загальна декларація прав людини. У ч и т е л ь. Наш гість вже познайомив нас із деякими статтями За- гальної декларації прав людини. Що ж таке «права людини»? Права людини — можливості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні й духовні блага, необхідні їй для нормаль- ного життя та розвитку. Декларація — офіційний документ, у якому проголошені певні принципи та положення. Загальна декларація прав людини була прийнята ООН 10 грудня 1948 року. У ч и т е л ь. А зараз прочитайте вголос текст «Що таке права людини» (с. 152) і знайдіть у ньому відповідь на моє питання: на чому ґрунтуються права людини, які захищаються міжнародними документами й законами нашої країни? (Права людини, що захищаються міжнародними докумен- тами й законами нашої країни, засновані на моральних нормах і ціннос- тях: справедливість, рівноправ’я, повага до людської гідності.) 2. Якими є права дитини. Міжнародна конвенція про права дитини. У ч и т е л ь. Якими ж є права дитини? Чи відрізняються права дитини від прав дорослої людини і в яких документах ці права проголошено?
215 Прочитайте на сторінці 153 текст «Якими є права дитини» і випи- шіть відповіді на два питання: Які документи утверджують права дитини? (Декларація прав дити- ни, 1959 рік; Міжнародна конвенція про права дитини, 1989 рік.) (Права дитини — це певні можливості, необхідні людині до 18 років для життя і досягнення зрілості.) Конвенція — договір між державами з якогось спеціального пи- тання. Робота з підручником. Прочитайте про права дитини на сторінці 153 в завданні 4. Проілюструйте в групах колективними малюнками одне з прав дитини. (За браком часу це завдання можна дати додому.) 3. Як співвідносяться права та обов’язки. У ч и т е л ь. Обов’язки — це встановлена державою на користь усіх членів суспільства і закріплена в її Конституції необхідність, яка перед- бачає кожному громадянинові певний вигляд і ступінь поведінки, від- повідальність за неналежне його виконання. Обов’язки — це така по- ведінка людини, яка в суспільстві вважається за необхідне і належне. Вони частково записані в законах, а частково вважаються в суспільстві чимось само собою зрозумілим і визначаються нормами моралі. Напри- клад, жоден закон не забороняє радіти чужій біді, а ось норма моралі таку поведінку засуджує. Дотримуючись норм моралі, ми співчуваємо людині, яка потрапила в біду, і вважаємо своїм обов’язком запропону- вати їй свою допомогу й підтримку. Послухайте казку. Казка про свободу та відповідальність Колись давно зустрілися біля річки Істини двоє — Свобода і Від- повідальність — і завели розмову про те, хто з них більше допомагає людям. — Я, — каже Свобода, — показую людям той життєвий шлях, йдучи яким, вони справді можуть відчути себе вільними людьми. Я вчу лю- дей не бути рабами своїх пороків і своїх низьких бажань, рабами своєї дріб’язкової земної суєти. Я вчу їх пізнати сенс вільного життя, я вчу їх бути терплячими й уважними одне до одного, я вчу їх любити одне од- ного, бо любов є основою свободи і вона ж є руслом річки Вічності. — Усе це чудово, — сказала їй на те Відповідальність, — я теж зичу людям добра і бажаю, щоб, ідучи до свого щастя, люди не спотикалися
216 об камені вседозволеності і спокус. Я вчу людей поважати закони й по- рядки суспільства, я вчу людей мати обов’язки перед іншими. Адже за кожним пагорбом учинку завжди лежить поле відповідальності. Довго й терпляче слухала річка Істини цю цікаву бесіду і, нарешті, промовила: — Шановні Свободо і Відповідальносте, ви обидві однаковою мірою потрібні людям, невже ви не бачите, що схожі одна на одну, як сестри- близнята. Адже без Відповідальності ти, Свободо, перетворилася б на розбещеність, а ти, Відповідальність, без Свободи стала б для людей без- жальним тюремником і катом. Чи не так? Якщо не вірите мені, то тоді погляньте в дзеркало моєї чистої води, — сказала їм річка Істини. Поглянули Свобода і Відповідальність у дзеркальну гладінь річки Істини й побачили, що вони як дві краплі води схожі одна на одну. Ось із тих пір і йдуть разом по дорозі життя, міцно узявшись за ру- ки, Свобода і Відповідальність, допомагаючи людям жити гідним, чес- ним і радісним життям. У ч и т е л ь. Відповідальність люди розуміють по-різному в різних ситуаціях. Існує відповідальність, яка нам призначена, яку ми в деяких випадках зобов’язані нести; в інших випадках нам дається вибір, чи нести ту чи іншу відповідальність; і є відповідальність, яку ми визначаємо самі для себе. Це визначення можна розділити на три різні категорії: відпові- дальність, яку ми несемо, тому що її нам нав’язують, — борг; відповідаль- ність, яку ми несемо, тому що цього вимагають обставини, — обов’язки; відповідальність, яку ми несемо без чиїхось указівок, — учинки. Наведіть приклади відповідальності вдома, у школі, щодо навко- лишніх людей. Робота з підручником. Прочитайте текст «Як співвідносяться права й обов’язки». Зробіть висновок із прочитаного. (Реалізовуючи свої права, людина не може ді- яти наперекір інтересам інших або обмежувати їх права.) III. Заключна частина. Висновки. Що таке декларація?• Що таке конвенція?• Які важливі документи про права людини та права дитини ми роз-• глянули на уроці? (Відповіді дітей.)
217 У ч и т е л ь. Наш Основний закон — Конституція України — визначає обов’язки та права громадян України. Але багато що для забезпечення прав людини ми можемо зробити самі: підтримати того, хто слабший, до- помогти тому, хто потрапив у біду, протистояти несправедливості. Якщо важко захищати свої права самому, слід шукати однодумців. У багатьох країнах люди об’єднуються в громадські організації, товариства, які за- хищають права людини. ІV. Домашнє завдання. Прочитати відповідний параграф підручника (с .151—156). Проана- лізувати ситуацію, подану на с. 156, відповівши на подані запитання. Вивчити визначення ключових понять. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві». Додаткові завдання за бажанням: підготувати малюнки, які ілюстру- ють права дитини; підготувати одне із судових засідань за казкою «Гуси- лебеді», «Снігова королева». Інформація для вчителя. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права дитини ООН визнала, що «людство зобов’язане давати дитині краще, що воно має». 1979 — Міжнародний рік дитини. Польща запропонувала розробити конвенцію, яка забезпечувала б дітям юридичний захист. 1989 — Конвенцію прийнято Генеральною Асамблеєю ООН. 1990 — Конвенція набула чинності 2 вересня. Ця Конвенція спря- мована на забезпечення дітям: а) основних умов, необхідних для виживання (їжа, вода й охорона здоров’я); б) можливостей розвитку (ігри й освіта); в) захисту (від зловживань, експлуатації та озброєних конфліктів); г) права на участь (свобода вираження своєї думки і право бути по- чутим). *** Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) був заснований у грудні 1946 ро- ку, коли мільйони дітей у Європі страждали від недоїдання, захворювань і наслідків Другої світової війни. Одним із перших заходів було надан- ня молока і ковдр дітям, чиї будинки були зруйновані. Незабаром стало зрозуміло, що діти в усьому світі потребують допомоги, і в 1950-х роках ЮНІСЕФ перетворився на постійну структуру ООН.
218 ЮНЕСКО — Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, спеціальна установа ООН, створена в 1946 році. У її Стату- ті говориться, що «оскільки війна починається в розумі людей, повинні бути створені захисні механізми миру». Ця організація сприяє поширен- ню освіти в усьому світі, збереженню спадщини й культури країн сві- ту, поліпшенню доступу до засобів спілкування й підтримці соціально- наукових досліджень. Починаючи з 1981 року ЮНЕСКО нагороджує медаллю Пабло Пі- кассо художників і відомих діячів за їхній внесок у справу міжнародного діалогу. Таку медаль отримали американський скрипаль Йегуді Мену- хін, шведська актриса Інгмар Бергман і південноафриканська письмен- ниця Надін Гордімер. Урок 28 Тема. Як розуміють справедливість у сучасному демократич- ному суспільстві. Мета: познайомити учнів із поняттями «суспільна справедли- вість»; «соціальна різноманітність»; поговорити про те, чого вимагає від нас різноманітність життя в громадян- ському суспільстві. Обладнання: підручник, робочий зошит, ілюстрації (зображення бо- гині Феміди; фреска Рафаеля «Афінська школа»; репро- дукція картини В. Г. Перова «Трійка»; аудіозапис мелодії грецького танцю сиртакі. Епіграф: «Справедливість — найвища з усіх чеснот» (Ціцерон). Вислови: «Існує дві першооснови справедливості: нікому не шко- дити і приносити користь суспільству» (Ціцерон). «Як ліки не досягають своєї мети, якщо доза дуже ве- лика, так і осуд та критика — коли вони переходять мі- ру справедливості» (Шопенгауер). «Справедливість запанує тоді, коли кожен сприймати- ме чужу образу, як свою» (Солон). «Будь справедливий, і будеш щасливий» (Ж. Ж. Руссо). «Справедливість — річ настільки цінна, що ні за які гро- ші її не купиш» (Лесаж). «Де немає справедливості, немає і свободи, а де не- має свободи, там немає і справедливості» (Зейме).
219 справедливість; різноманітний; соціальна різноманіт- ність; соціальний. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке суспільна справедливість. 2. У чому ми всі рівні, хоча й різні. 3. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві. III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми працювали над темою «Якими є права й обов’язки людини в демократичному сус- пільстві». Вдома ви групами готували судові засідання за сюжетами ка- зок. Прошу виконавців ролей до дошки. (Діти виконують у ролях одне-два судових засідання. Після кожної казки слід з’ясувати, які права згідно із Загальною декларацією прав лю- дини або ж Міжнародною конвенцією про права дитини були порушені діями того чи іншого персонажа.) Суд над Сніговою королевою (за мотивами казки Г. К. Андерсена «Снігова королева») Дійові особи: С н і г о в а к о р о л е в а — підсудна К а й — постраждалий Г е р д а , б а б у с я — свідки Ключові поняття:
220 П і в н і ч н и й о л е н ь А д в о к а т С н і г о в о ї к о р о л е в и П р о к у р о р С у д д я П р и с я ж н і с у д д і С у д д я. Сьогодні ми розглянемо справу про викрадення малоліт- ньої дитини. Слово бабусі постраждалого. Б а б у с я. Мій дорогий, мій милий хлопчик Кай був щасливим і весе- лим, поки він жив у рідному будинку. Ми всі любили його. А він любив свій будинок, садок, маленький кущик троянд, любив мене і Герду, як рідну сестру. Все це ні за що добровільно не проміняв би на всі казкові палаци й чудові сади світу. Його відвезли насильно з рідного будинку. А як гірко плакали ми всі, поки Кая не було з нами. Скільки сліз проли- ла я, скільки молитов прочитала, стоячи на колінах із вечора до ранку! Як же могла так учинити Снігова королева? Вона дуже жорстока. Там, де тільки вона побуває, оселяються горе та страждання. Г е р д а. Кай ні за що не пішов би з будинку з доброї волі. Зла ко- ролева обдурила його. Вона спочатку вбила в ньому доброту, любов до рідного дому і своїх близьких. А потім зробила його серце крижаним і бездушним. П і в н і ч н и й о л е н ь. Я звик служити людям. Знаю їхню мову, зви- чаї й умію розрізняти, коли вони щасливі, а коли ні. Як тільки я поба- чив Герду і Кая вдвох, я зрозумів, що вони можуть бути щасливі тільки у своєму домі, серед людей, де вони росли і де їх дуже любили. С н і г о в а к о р о л е в а. Я могутня й сильна. Я повелителька доль людських. Якщо вони заслуговують, я можу напустити на них сніжну бурю, лютий мороз. Можу за декілька хвилин перетворити людину на крижаний стовп. Але я дуже-дуже самотня. У мене немає зовсім нікого, хто б мене любив, хто б щиро захоплювався мною. Мої піддані — сні- гові богатирі — холодні лестивці й лицеміри. От чому мені захотілося, щоб поруч зі мною був чесний і чистий душею чудовий хлопчик Кай. Я хотіла зробити його принцом і своїм спадкоємцем. А д в о к а т С н і г о в о ї к о р о л е в и. Її величність Снігова королева тільки зовні здається холодною і бездушною. Насправді — це дуже добра жінка. Вона мріяла замінити Каю рідну матір, якої він не мав із раннього дитинства. Хіба бідний хлопчик, у якого не було ніяких радощів, окрім жалюгідного куща троянд і дружби з цим зухвалим дівчам, не був згоден
221 поміняти своє життя в тісній мансарді на життя в прекрасному крижано- му палаці? Та такого й бути не може. Він міг стати повелителем сніжних бур і караванів айсбергів, північного сяйва і холодних течій. А ви, поваж- ні судді і присяжні, позбавляєте Снігову королеву можливості зробити добру справу для цього хлопчика. Він тепер знову жебрак. П р о к у р о р. Мені дивно чути тут, у суді, ті докази, які навів захист. Як можна виправдовувати вчинки Снігової королеви? Ми зіткнулися з тяжким злочином — кіднепінгом, викраданням дітей. Правда, не з ме- тою отримання викупу, але тим гірше: зловмисність скоєного очевидна. Отже, це викрадення дитини і насильницька депортація її за межі краї- ни. Це перший злочин проти закону. Друге. Снігова королева могла, навіть хотіла, завдати тяжкої шкоди здоров’ю хлопчика, перетворивши його на черствого, жорстокого, хо- лодного себелюбця. Це злочин проти особи. Коли б не відважна Герда, вплив Снігової королеви на Кая мав би сумні наслідки. Але, на щастя, все скінчилося добре, бо я б зажадав від суду найсу- ворішого покарання для Снігової королеви, незважаючи на її королів- ський стан і походження. У нас всі стани рівні. Головне для нас — це права людини, а тим більше права дитини. Нікому не дано право їх по- рушувати. Тому я вимагаю для Снігової королеви таке покарання: два тижні позбавлення волі в Лапландії, але не в тюремній камері, а у фінській лазні, хай попариться. Прошу суд вказати у своєму рішенні, щоб дров не шкодували. А всім дітям я раджу вивчити історію Кая і Герди за Андерсеном і зробити для себе висновки. Врахуйте, що не завжди незнайомі вам до- рослі мають добрі наміри. Пам’ятайте про це й будьте обережні! (За Г. Л. Турсунбаєвою) 2. Актуалізація опорних знань. Учитель пропонує учням виконати тест на знання прав людини і дитини. 1. У якому році Генеральна Асамблея ООН проголосила Декларацію прав дитини? а) 1948; б) 1959; в) 1966.
222 2. У якому році Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини? а) 1968; б) 1982; в) 1989. 3. Які відмінності можуть зумовити неоднакове використання дітьми своїх прав? а) Таких відмінностей немає; б) національна належність; в) стан здоров’я. 4. Хто несе першочергову відповідальність за виховання дитини? а) Педагоги; б) батьки; в) члени уряду. 5. ООН уважає дитиною людську істоту від народження до: а) 16 років; б) 18 років; в) 19 років. 6. У якому році була прийнята Загальна декларація прав людини? а) 1948; б) 1959; в) 1989. 7. Офіційний документ, у якому проголошені певні принципи й по- ложення: а) притча; б) декларація; в) конвенція. 8. Договір між державами з якогось спеціального питання: а) декларація; б) конвенція; в) атестація. 9. У Загальній декларації проголошено, що кожна людина має право: на життя... (продовжити). 10. Згідно з Конвенцією про права дитини, кожна дитина має право: на особливий захист і турботу .. (продовжити).
223 11. Визначите, що це за дати: 10 грудня 20 листопада 1 червня 28 червня Після виконання завдання учитель бере на перевірку кілька учнів- ських зошитів. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Усі люди народжуються рівними у своїй гідності та правах. (Варі- ант А. Так.) Права дитини істотно відрізняються від загальних прав людини. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Впиши в клітинки, про який міжнародний документ ідеться. Рекомендації з дотримання та захисту прав дитини, ухвалені ООН 1959 року. (Декларація прав дитини.) 5. Вибери правильну відповідь. Що таке Конвенція про права дитини 1989 р.? (Міжнародний до- кумент, який зобов’язує країни, що його підписали, забезпечувати перед- бачені ним права дитини.) 6. Наведи приклади реалізації в Україні прав дитини на культурний розвиток, зокрема й освіту. (Дитина має право на безкоштовну освіту, відвідувати мистецькі гуртки, музеї, театри тощо; дитина має право самореалізовуватись у творчості.) 7—8. Прокоментуй притчу за поданими запитаннями. Чому Гвинтик зчинив бунт? (Він прагнув свободи, йому набридло ви- конувати свої обов’язки.) Чи залежала доля всього корабля від рішення (вчинку) малень- кого Гвинтика? (Так, адже його приклад могли наслідувати інші деталі корабля, і той розпався б та загинув.) Чи морально нехтувати своїми обов’язками лише на тій підставі, що маєш себе за «маленьку» людину? (Ні, бо виконання кожним своїх обов’язків є запорукою законності та порядку в суспільстві.) Стисло обґрунтуй або спростуй думку англійського письменника 20  ст. Бернарда Шоу: «Свобода означає відповідальність. Ось чому ба- гато хто її боїться». (Вільна людина має сама нести відповідальність за
224 самостійно прийняті рішення і наслідки своїх учинків. Тож люди, які під- тримують обмеження свободи, насамперед бояться відповідальності.) 9—10. Добери до поданих нижче прав учня відповідні обов’язки, вписавши у віконечко потрібну букву. Право на кваліфіковане пояснення матеріалу, передбаченого на- вчальною програмою. (Обов’язок уважно слухати пояснення вчителя, не заважати іншим.) Право на об’єктивне оцінювання своїх навчальних досягнень. (Обов’язок сумлінно готуватися до уроків, виконувати домашні завдання.) Право на висловлювання власної думки, незгоду з переконаннями, смаками, уподобаннями інших — учнів та вчителів. (Обов’язок поважа- ти думки, переконання, вподобання інших — учнів та вчителів.) 11—12. Сформулюй кілька рекомендацій, які, на твою думку, здатні удо- сконалювати роботу школи відповідно до засад Конвенції про права дитини. (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Під час вивчення першої теми в нас уже був урок за темою «Що означає бути справедливим». На цьому уроці ми читали біблійну притчу про царя Соломона (с. 41 підручника). Рішення царя Соломона ми тоді назвали справедливим. Що ж ми розуміємо під по- няттям «справедливість»? Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські відноси- ни, що ґрунтуються на моральних принципах. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Як розуміють спра- ведливість у сучасному демократичному суспільстві». Ми говоритиме- мо про справедливість стосовно демократичного суспільства. Нам треба з’ясувати, які відносини в демократичному суспільстві можна назвати справедливими, що таке «соціальний», «соціальна різноманітність»; чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві. II. Основна частина. 1. Що таке суспільна справедливість. У ч и т е л ь. Що ж таке справедливість? Яку роль вона відіграє в жит- ті людини? У чому вона виявляється як чеснота? (Звучить грецький та- нець сиртакі.)
225 Уже давньогрецькі філософи підкреслювали особливу значущість справедливості в житті людини. Вони відзначали, що справедливою може бути як окрема людина, так і держава (і, відповідно, несправедливою). В Афінах тоді було багато мудреців. Вони охоче ділилися своїми знаннями за плату. Але був серед них один на ім’я Сократ. Він був ста- рий і бідний, носив грубий полотняний плащ і ходив босоніж, проте не продавав свою мудрість. З усіх кінців Еллади прагнули люди потрапити до Афін, щоб поговорити з мудрим Сократом. Але важко було говорити з ним, адже Сократ ніколи не давав готових відповідей. Він тільки ставив питання, які примушували співбесідника думати та знаходити відповідь самостійно. «У суперечці народжується істина», — так говорив мудрий Сократ. Його мудрі вислови дійшли до нас через твори його учнів. У Сократа було багато учнів. Під час війни між Афінами та Спартою його учні Критій і Харікл встановили в Афінах дуже жорстку владу (ти- ранію). Афіняни вирішили, що саме Сократ налаштував своїх учнів проти демократії. Сократ з’явився перед судом. Його звинувачували в погано- му впливі на молодь, у поклонінні новим богам. Але мудрець тримав- ся на суді дуже спокійно. Він заявив: «Не ремствуйте, афіняни! Знайте, що якщо ви позбавите мене життя, то зашкодите більше собі, ніж мені. Адже я будив вас, як овід будить неповороткого коня. Поки я живий, я філософствуватиму і спонукатиму вас дбати не про тіло, а про душу». Обурені судді винесли Сократові смертний вирок. І ось Сократ у в’язниці. Він повинен випити отруйний сік цикути — такою була страта. Друзі пропонують Сократові тікати — адже він не винен! Але Сократ відповідає: «Ні, це буде несправедливо. Я не можу порушити закон, навіть якщо він несправедливий до мене. Адже я все життя закликав людей бути чесними». Сократ мужньо прийняв отруту й помер, заспокоюючи своїх учнів, що плакали біля нього. Одним із відданих учнів Сократа був Платон — мрійливий хлопець- аристократ, який дуже важко переживав смерть учителя. Саме Платон доніс до нас вислови Сократа. Поблизу Афін, у священному гаю, при- свяченому міфічному героєві Академу, Платон заснував свою наукову школу — Академію. (Пригадайте фреску «Афінська школа», ми її роз- глядали на уроках у 5 класі). У творі Платона «Держава» висловлено думку про те, що справедливість дорожча за всяке золото і що «неспра- ведливість  — це найбільше зло, яке тільки може в собі містити душа, а  справедливість  — найбільше благо». Філософові не подобався дер- жавний устрій Афін. Він уважав несправедливою демократію, яка зни- щила Сократа.
226 Серед учнів Платона був молодий Аристотель — майбутній учитель Александра Македонського. Він не боявся сперечатися з мудрим Пла- тоном. Він говорив: «Платон — мій друг, та істина дорожча». Аристо- тель у «Нікомаховій етиці» писав, що справедливість є найдосконалішою чеснотою, в ній наче з’єднуються всі інші чесноти. Але справедливість виражається, перш за все, у ставленні до інших людей. Тому вихідний принцип справедливості є принцип рівності. Несправедливість же ви- являється в  нерівності, коли люди наділяють себе більше, ніж інших, різними хорошими речами тощо. Природна ж справедливість (пропо- рційна) полягає в тому, що ліва рука по справедливості робить менше, ніж права, дитина — менше, ніж дорослий, і так далі. Робота з підручником. У ч и т е л ь. На сторінці 157 підручника зображена грецька богиня Феміда. Чи знаєте ви, що це за богиня і чому греки зображали її саме так? (Феміда — загальновизнаний символ правосуддя; її зображають на емблемах, її статуї прикрашають будівлі суду.) Тепер так називається і юридична премія, однією з номінацій якої є «Нотаріат». Яким був де- віз у короля Артура, накреслений на його щиті? («Сила — це ще не спра- ведливість, справедливість — це і є сила».) В основі законів лежить справедливість. Принцип справедливості вимагає, щоб ми ставилися до інших так, як хочемо, щоб вони ставилися до нас самих. Як ми називаємо це правило? («Золоте» правило етики.) Прочитайте вислови на дошці, поміркуйте над ними. (Діти виконують завдання.) Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 157—158 завдання 2, дайте відповідь на питання. Що ми маємо на увазі під справедливими відносинами? (• Справед- ливими називаються такі відносини людей, дії, вчинки, які відпові- дають морально-етичним і правовим нормам демократичного су­ спільства.) Що є регулятором життя суспільства? (• Закони. Спочатку такими регуляторами виступали традиції і звичаї, воля богів.) У ч и т е л ь. Упродовж всієї історії людства існувала проблема спра- ведливого розподілу благ. Люди винайшли два основні способи тако- го розподілу: порівну і відповідно до заслуг. Розвинені демократичні держави прагнуть застосовувати обидва підходи. І в нашій країні певна частина суспільних благ розподіляється порівну: виплати багатодітним
227 сім’ям, самотнім матерям, безкоштовна освіта, користування підручни- ками тощо. Інша частина доходів держави розподіляється між громадя- нами відповідно до конкретних заслуг кожного: заробітна плата, пенсія (окрім соціальної). Суспільна ж справедливість полягає в тому, що всі громадяни держави мають рівні права і свободи. Послухайте притчу, автором якої є Леонардо да Вінчі. Справедливість — Немає на світі справедливості! — жалібно пропищала миша, ди- вом вирвавшись із кігтів ласки. — Доки ж неправду терпіти! – обурено крикнула ласка, ледве встиг- нувши сховатися у вузьке дупло від кішки. — Життя немає від свавілля! — пронявкала кішка, стрибнувши на високу огорожу і з острахом поглядаючи на дворового собаку, що гав- кав унизу. — Заспокойтеся, друзі! — сказала мудра сова, яка сиділа в клітці на селянському дворі. — У ваших наріканнях на життя є частка істини. Але хіба справедливість належить по праву комусь одному з вас? Після цих слів миша визирнула з нори, ласка висунула носик із ду- пла, кішка зручніше влаштувалася на огорожі, а пес сів на задні лапи. — Справедливість, — продовжувала сова, — це вищий закон приро- ди, за яким між усіма, хто живе на землі, встановлюється розумна згода. За цим мудрим законом живуть усі звірі, птахи, риби і навіть комахи. Подивіться, як дружно живе і трудиться бджолиний рій. Сова справді мала рацію. Кому хоч раз доводилося бачити вулик, той знає, що там неподільно володарює бджолина матка, розпоряджаючись усім розумно і справедливо розподіляючи обов’язки між членами числен- ної бджолиної сім’ї. В одних бджіл основна турбота — збирання нектару з квітів, в інших — робота в стільниках; одні охороняють вулик, відга- няючи настирливих ос і джмелів, інші дбають про підтримування чисто- ти. Є бджоли, яким належить доглядати за маткою, не відходячи від неї ні на крок. Коли повелителька постаріє, найсильніші бджоли дбайливо носять її на собі, а найбільш досвідчені лікують усяким зіллям. І якщо хоч одна бджола порушить свій обов’язок, на неї чекає неминуча кара. У природі все мудро і продумано, усяк повинен займатися своєю справою, і в цій мудрості — найвища справедливість життя. Як ви зрозуміли сенс цієї притчі?• Чи згодні ви з автором?•
228 2. У чому ми всі рівні, хоча й різні. У ч и т е л ь. Пам’ятаєте, під час розмови в 5 класі про те, що таке щастя, ми говорили, що кожна людина — індивідуальність. Адже кожна людина унікальна і неповторна. Ми тоді вирізували сніжинки за моїми вказівками, і всі вони вийшли різними. Робота з підручником. Виконайте завдання 4 на сторінці 160. У ч и т е л ь. Чому всі аркуші різні? (Кожен із нас — індивідуальність.) Для суспільства характерна соціальна різноманітність. Рівність усіх прав людини «без будь-якої різниці» проголошує Загальна декларація прав людини, яка була прийнята… (1948 року). Прочитайте на сторінках 159—160 пояснення термінів, випишіть їх у словничок і запам’ятайте. Різноманітний — не такий, як інший, не схожий на іншого. Соціальна різноманітність — ознака суспільства, яке склада- ється з неоднакових, не схожих одне на одного людей. Соціальний — пов’язаний із життям і відносинами людей у су­ спільстві, суспільний, той, що існує в суспільстві. 3. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянсь­кому суспільстві. Робота з підручником. У завданні 5 на сторінці 161 прочитайте розповідь і дайте відповідь на питання: Чи вважали Аліса й Давид Ахмеда рівним собі?• Чи була порушена справедливість стосовно Ахмеда в цій ситуації?• Хто це зробив? Як ви ставитеся до цієї ситуації? Чи має місце у вашому класі ставлення до дітей залежно від мате-• ріального стану їх батьків? Чи справедливо це? Пригадайте й назвіть казки, які ви читали на уроках літератури• і  в  яких справедливість перемагає. («Мудра дівчина», «Про правду і кривду», «Пані Метелиця».) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Знайдіть на сторінці 161 підручника абзац, який може стати висновком з того, що було розглянуто на уроці. (У сучасному де- мократичному суспільстві всі люди є рівними в правах незалежно від віку,
229 статі, кольору шкіри, зовнішнього вигляду, фізичних і духовних можливос- тей. Саме це є основою розуміння справедливості. Всі громадяни демо- кратичного суспільства повинні будувати відносини між собою, знаючи та розуміючи свої права і водночас поважаючи гідність і права інших. Кожен має вважати права тих, хто його оточує, так само цінними, як власні, і пам’ятати про «золоте» правило етики: не чиніть іншим того, чого собі не бажаєте!)  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 157—162). Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Як розуміють спра- ведливість у сучасному демократичному суспільстві» (с. 65—67). Урок 29 Тема. Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві. Мета: визначити ключові поняття уроку; з’ясувати, як співвід- носяться мораль і право; як закон регулює життя гро- мадян у демократичному суспільстві; що означає рів- ність перед законом. Обладнання: підручник, робочий зошит, ілюстрації. Епіграф: «Справжня рівність громадян полягає в тому, щоб всі вони однаково були підпорядковані законам» (Ж. Д’Аламбер). Вислови: «Реформу звичаїв слід починати з реформи законів» (К. Гельвецій). «Творці законів у республіках і королівствах повинні твер- до стримувати корисливі стремління людей і позбавляти їх всякої надії на безкарність» (Н. Макіавеллі). «Щоб чинити справедливо, потрібно знати дуже небага- то, але щоб мати всі підстави чинити несправедливість, потрібно ґрунтовно вивчити право» (Г. Ліхтенберг). «Люди не можуть дати силу праву і дати силі право» (Б. Паскаль). правові норми, закон; рівність людей перед законом; рівноправ’я. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
230 Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Як співвідносяться мораль і право. 2. Що таке закон і як він регулює життя громадян у демократично- му суспільстві. 3. Що означає рівність усіх перед законом. 4. Конкурс адвокатів. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина 1. Вітання. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми вели розмову на тему «Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві». 2. Актуалізація опорних знань. Гра «Перекладач». До дошки викликають двох учнів. Учитель дає дітям картку з пе- реліком термінів. Учні намагаються зобразити жестами те, що передає правило, а потім один із них називає визначення. Діти в класі відгаду- ють відповідне поняття. 1. Певні можливості, необхідні людині до 18 років для існування й до- сягнення зрілості. (Права дитини.) 2. Суспільство, яке складається з неоднакових, не схожих одне на од- ного людей. (Соціальна різноманітність.) 3. Такі відносини людей, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам демократичного суспільства. (Справедливі відно- сини.) 4. Договір між державами з якогось спеціального питання. (Конвенція.) 5. Пов’язаний із життям і відносинами людей у суспільстві, суспільний, такий, що існує в суспільстві. (Соціальний.)
231 6. 1989 рік. 7. 1948 рік. 8. 10 грудня. 9. 20 листопада. 10. 1 червня. 11. Богиня правосуддя в Давній Греції. (Феміда.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи справедливо розподіляти суспільні блага за кольором очей: бла- китнооким — більше, карооким — менше? (Варіант Б. Ні.) Чи змінювалося поняття «суспільна справедливість» упродовж іс- торії людства? (Варіант А. Так.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Ознака демократичного суспільства, що виявляється в забезпеченні права кожного бути іншим, не таким, як усі. (Соціальна різноманітність.) 5. Доповни твердження. Прикладом розподілу суспільних благ порівну в сучасній Україні є… (виплати після народження дитини; користування підручниками.) 6. Який спосіб розподілу суспільних благ утверджує біблійний ви- слів «хто не працює, той не їсть»? (Б. Розподіл відповідно до заслуг.) 7—8. Заповни таблицю, вписавши по три свої приклади. У чому виявляється моя рівність з однокласниками У чому виявляється моя нерівність з однокласниками у віці у зрості праві на освіту вазі на відпочинок кольорі очей 9—10. Поясни, як пов’язані справедливість та «золоте» правило моралі. (Кожен повинен уважати права інших людей такими ж цінними, як і власні, поважати ці права, не робити іншим того, чого не бажав би собі. Адже спра- ведливість — це людські відносини, побудовані на моральних засадах.) 11—12. Прокоментуй притчу за поданими запитаннями. Чому горобчики спочатку бачили листя по-різному? (Вони сиділи по-різному: один — на верхівці, інший — унизу.)
232 Чи означає соціальна рівність однаковість думок, переконань, по- глядів, почуттів? (Варіант Б. Ні.) Сформулюй за притчею настанову, яка допомагає втілювати рівність прав за життєвого розмаїття. (Усі ми різні, але маємо однакові права — права людини.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Чи замислювалися ви коли-небудь, звідки беруться і з чого народжуються закони суспільства та держави? Уявіть собі, що навіть у сиву давнину в будь-якому первіснообщин- ному племені існували примітивні порядки (закони), які регулювали життя людей. Такі закони складалися зазвичай із простих понять — що можна, а що не можна — і завжди походили з уявлень вождя і його од- ноплемінників про справедливість. І надалі впродовж історії людства закони суспільства й держави за- вжди народжувалися й виникали з уявлень про справедливість, добро і зло. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Яка роль моралі і пра- ва в демократичному суспільстві». На уроці ми спробуємо визначити поняття «правові норми», «закон»; «рівність людей перед законом»; «рівноправ’я»; з’ясувати, як співвідносяться мораль і право; як закон регулює життя громадян у демократичному суспільстві; що означає рів- ність перед законом. II. Основна частина. 1. Як співвідносяться мораль і право. У ч и т е л ь. Якщо закони суспільства регулюють життя й відноси- ни всередині суспільства, то існують закони й у душі кожної людини. І  хранителем цих законів є наша совість. Чим краще вона розвинена, тим вищим є наше прагнення жити чесно і справедливо, тим більше в нас доброзичливості. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 164 індійську казку «Як миші з’їли залізо». Дайте відповідь на питання в завданні 2. Що чекає людину, яка порушує моральні норми? (• Осуд людей, які її оточують.) А якщо поганий учинок зроблено таємно? (• Муки совісті.)
233 У ч и т е л ь. Щоб погоджувати інтереси окремих людей і всього су­ спільства, організовувати спільне вирішення суспільних справ, були вве- дені правові норми. У підручнику на сторінці 165 прочитайте й випишіть у словничок, що ми розуміємо під правовими нормами. Правові норми — спільні загальнообов’язкові правила поведінки людей, що встановлюються й охороняються державою. У завданні 3, що на сторінці 165, проаналізуємо ситуації. Яка з них є порушенням моральної норми, а яка — правової? Чому? (Павлик обду- рив свого однокласника, сказавши, що в нього немає книги, яку той просив. Це — порушення моральної норми. Дмитро Миколайович, виступаючи в суді свідком, сказав судді неправ- ду. Це — порушення правової норми.) Прочитайте текст підручника за завданням 3 і визначте, що спіль- ного і відмінного між моральними і правовими нормами. (Спільне: вони регулюють життя людей. Порушення закону завжди є і порушенням мо- ральних норм. Відмінне: норми права завжди приймаються відповідними державни- ми органами; існують у письмовій формі; вони завжди конкретні і визна- чають правила поведінки, однакові для всіх; норми права спираються на примусові заходи з боку держави, які здійснюються через суд.) Робота з підручником. Виконайте завдання 4 на сторінці 166, заповніть таблицю. Питання для порівняння Мораль Право У якій формі існує Усній (у свідомості людей) Письмовій Якими є вимоги Нечіткі: не нашкодь людям, що тебе ото- чують Чіткі, конкретні Яка відповідальність за порушення Суспільний осуд, суд совісті. Іноді штраф у суді Штрафи, стягнення, позбавлення волі Хто карає за пору- шення Суспільство, власна совість. Іноді суд Державні органи Ким установлені Суспільством Державою
234 2. Що таке закон і як він регулює життя громадян у демокра­­ тичному суспільстві. У ч и т е л ь. Норми права записуються у вигляді законів. Закони ство- рюють спеціальні законодавчі органи. В Україні таким органом є Вер- ховна Рада України. Робота з підручником. На сторінці 167 прочитайте й випишіть у словничок, що таке закон. Закон — офіційний письмовий документ, який містить правові норми і приймається законодавчим органом держави. Інформація для вчителя. Історія права в Україні починається з усних правових норм — звичає- вого права. Це санкціоновані державою й обов’язкові для населення давні звичаї. «Звичай — другий закон», — стверджує українське прислів’я. У 1016 році збірник законів князя Ярослава Мудрого «Руська прав- да» закріпив норми звичаєвого права, обмежив феодальне свавілля, але водночас утвердив феодальну нерівність. Магдебурзьке право виникло в німецькому місті Магдебург. Це фе- одальне міське право, за яким міста звільнялися від управління й суду феодалів. В Україні це Хуст, Львів, Житомир, Київ. Жителі міст става- ли «вільними людьми». «Литовські статути» — класичні кодекси того періоду, правові збір- ники феодального права, що відображають норми практично всіх галу- зей права. Березневі статті Богдана Хмельницького — найважливіший право- вий документ, що визначив автономне політичне і правове положення України у складі Росії. Кульмінація розвитку українського права — створення навчальних закладів для вивчення законодавчих актів. Конституційні традиції часів козацтва: Статті Богдана Хмельницкого (27.03.1654 р.) Привілея Війська Запорозького (27.03.1654 р.) Привілей шляхті (27.03.1654 р.) Гадяцький трактат (06.09.1958 р.) Конституція Пилипа Орлика (05.04.1710 р.) У ч и т е л ь. Із законів ми дізнаємося про правові норми, які дають нам можливість регулювати свої відносини з іншими людьми, з пред-
235 ставниками влади, захищати свої права в різних життєвих ситуаціях: на дорозі, в магазині, навіть у власній сім’ї. У демократичному суспільстві закони підтримують справедливість і гуманність. Громадяни повинні зна- ти й поважати закони держави та неухильно дотримуватися їх. Творчі завдання учням. 1) Уявіть, що в якійсь державі прийнятий закон «Про запобігання супере­ч- ­кам між громадянами». Як ви думаєте, проти яких із названих нижче людських вад міг бути застосований цей закон? Поясніть свій вибір. Допомагати слабким; радіти чужому болю; приносити радість собі; знущатися з людей; заздрити; принижувати інших; бути жадібним; співробітничати з людьми. 2) Скористайтеся витягами з епічних творів Давньої Індії і складіть ма- леньку розповідь про який-небудь вигаданий або реальний випадок, у якому б підтверджувалася (або спростовувалася) одна з вибраних вами східних мудростей: «Хто не відповідає гнівом на гнів, рятує обох — і себе, й іншого». «Той великий, хто стає сліпим перед чужими дружинами, кульгавим у гонитві за чужим багатством, німим, чуючи хулу на ближніх». «Скільки достоїнств у людини, стільки і пороків. Ніхто не народить- ся без пороків. Але порочним стає той, хто їх терпить». «Не роби іншому того, що було б неприємне тобі самому». 3) Складіть обвинувачувальну промову на адресу негативних казкових героїв, які порушували права інших: Лисиці Алісі і котові Базіліо — за втягування неповнолітніх у сум- нівні валютні операції. Листоноші Пєчкіну — за отримання подарунків під час виконання службових обов’язків. 4) Визначіть, які риси особистості більше відповідають людям, що по- важають права людини, а які тим, хто схильний їх порушувати. По- ясніть свій вибір.
236 Риси особистості: справедливість, заздрість, чесність, правдивість, соромливість, доброта, неробство, боязкість, совість, егоїзм, дратів- ливість, жорстокість, скромність, щирість, жадібність, ревнощі, інте- лігентність, хитрість, волелюбність, дисциплінованість. 5) Чи мали Попелюшка та її сестри рівні права? Які права Попелюш- ки були порушені? 6) Виконайте завдання 6 на сторінці 167 підручника. Працюючи в гру- пах, придумайте невелику розповідь «Один день із життя в країні без законів». 3. Що означає рівність усіх перед законом. Робота з підручником. На сторінках 167—168 прочитайте текст «Що означає рівність усіх перед законом». Прочитайте й випишіть поняття «рівність людей перед законом»; «рівноправ’я». Рівність людей перед законом — рівноправне становище лю- дей у суспільстві в дотриманні ними норм закону, їхніх закріпле- них у законах прав, обов’язків і відповідальності. Рівноправ’я — користування однаково рівними з ким-небудь правами. Робота в групах. Учитель пропонує дітям виконати завдання 7, що на сторінці 168 підручника. Кожній групі учитель дає одне положення закону. Командир групи повинен відповісти, чи рівні перед законом люди в цих ситуаціях. У ч и т е л ь. У сучасному демократичному суспільстві всі люди пови- нні бути рівними в суді. Але в усі часи й у всіх народів недовіра до закону і служителів закону виливалася в літературі. Це недовір’я народжувалося через недосконалий, несправедливий устрій влади. Може, з несправедли- востей, які чинило «правосуддя», і виросла ідея правової держави. 4. Конкурс адвокатів. Для цього пропонується проаналізувати дві справи й приготувати промови на захист обвинувачених. У ч и т е л ь. Ці дві справи слухалися в Московському суді близько 100 років тому. По кожній з них виступав видатний російський адвокат
237 Федір Никифорович Плевако. Як правило, промова адвокатів тривала кілька годин. А в цих випадках — не більше хвилини. Справа перша — про крадіжку. Старенька вкрала в сусідки дешевий чайник. За законом здійснено крадіжку, яка передбачає покарання, зокрема позбавлення волі. Прокурор на суді сам сказав, що крадіжка незнач­на, ста- ренька жила в нестатках. Проте він зажадав покарання, оскільки власність не- доторканна і «якщо дозволяти людям робити замах на неї, країна загине». Отже, адвокати, починаємо захист старенької. Слухаємо ваші про- мови у справі першій. (Діти виголошують промови.) Учитель читає уривок із промови Ф. Пливаки. «Багато бід і випробувань довелося зазнати Росії за її більш ніж тися- чолітнє існування. Печеніги терзали її, половці, татари, поляки. Все витер- піла, все подолала Росія, тільки міцніла і зростала від випробувань. Але тепер, тепер старенька вкрала чайник ціною в п’ятдесят копійок. Цього Росія вже звичайно не витримає, від цього вона загине безповоротно». У ч и т е л ь. Друга справа — злочинні дії священика. Священик скоїв ряд злочинів, але на попередньому слідстві визнав себе винним. Гучну й переконливу промову виголосив прокурор. Провина священика прак- тично доведена. Нагадаємо, що будь-який злочинець може скористатися в суді правом на захист. Це право йому допомагає здійснити адвокат — фахівець, який обізнаний у законах, розбирається в судових справах. Він допомагає громадянам захищатися від звинувачень, відстоювати свої права, захищати ображену честь і гідність. Отже, слово адвокатам! (Ді- ти виступають як адвокати.) Учитель читає уривок із промови Ф. Пливаки. «Панове присяжні! Справа ясна. Прокурор у всьому абсолютно має рацію. Усі ці злочини підсудний (священик) скоїв і сам у них зізнався. Про що тут сперечатися? Але я звертаю вашу увагу ось на що. Перед вами сидить людина, яка тридцять років відпускала на сповіді гріхи ва- ші. Тепер він чекає від вас: чи відпустите ви його гріхи». Наприкінці конкурсу вчитель разом з учнями визначає найкращі промови з обох справ. III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Одна з форм патріотизму — це повага людини до законів суспільства, в якому вона живе. У кожній державі є люди, що живуть за законами суспільства, але, на жаль, є такі, які порушують ці закони.
238 Як відомо, закони держави покликані, перш за все, упорядкувати життя в суспільстві, а люди, які порушують встановлені закони, завда- ють шкоди цьому порядку, налагодженому життю, руйнуючи мир і спо- кій у суспільстві. Чи кожен із нас розуміє, що опора держави — її закони, опора лю- дини — закони її совісті? IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 163—169). Заповнити пропуски в статтях 21, 22, 23, 24 Конституції України (на с. 169 підручника). Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми «Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві». Урок 30 Тема. Що означає бути громадянином демократичної держави. Мета: з’ясувати, кого називають громадянином; які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспіль- ства; що таке громадянська позиція людини; з’ясувати сутність понять «громадянин»; «громадянський». Обладнання: підручник, робочий зошит, портрети видатних грома- дян України, національна валюта України; аудіозаписи гімну України, пісні «Україна» Т. Петриненка. Епіграф: В ком нет любви к стране родной, Те сердцем нищие калеки. (Т. Шевченко) Вислови: «Хто не зробився перш за все людиною, той поганий громадянин» (В. Бєлінський). «Потрібно спочатку бути поганим громадянином, щоб зробитися потім хорошим рабом» (Ш. Монтеск’є). «Одіссей поспішав до каменів своєї Ітаки не менше, ніж Агамемнон — до гордих стін Мікен, адже люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона батьківщина» (Сенека). «Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не мо- же» (Д. Байрон). громадянин; громадянський; громадянські почуття; гро- мадянські якості; громадянський учинок. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
239 Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Кого називають громадянином. 2. Які почуття та риси властиві громадянам демократичного су­ спільства. 3. Що таке громадянська позиція людини. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На минулому уроці в нас була розмо- ва з теми «Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві». Ми визначили спільне і відмінне між мораллю та правом, моральними нор- мами і правовими. Також ми впевнилися, що дотримання людиною мо- ральних норм є головною запорукою законності в державі. 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. У розділі 2 Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» містяться статті 21, 22, 23, 24. На- звіть слова, які пропущені в цих статтях у підручнику на сторінці 169. (Діти читають статті Конституції.) Учитель просить дітей записати в зошитах визначення понять. Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські стосун- ки, які ґрунтуються на моральних принципах. Справедливими називаються такі відносини людей, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нор- мам демократичного суспільства. Різноманітний — не такий, як інший, не схожий на іншого.
240 Соціальна різноманітність — суспільство, яке складається з не- однакових, не схожих одне на одного людей. Соціальний — пов’язаний із життям і відносинами людей у су­ спільстві, суспільний, такий, що існує в суспільстві. Правові норми — спільні загальнообов’язкові правила поведінки людей, які встановлюються й охороняються державою. Закон — офіційний письмовий документ, який містить правові норми і приймається законодавчим органом держави. Рівність людей перед законом — рівноправне становище лю- дей у суспільстві в дотриманні ними норм закону, їхніх закріпле- них у законах прав, обов’язків і відповідальності. Рівноправність — користування однаковими (рівними) з ким- небудь правами. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Яка роль моралі та права в демократичному суспільстві». 1—2. Чи погоджуєшся ти з твердженнями? В основі правових норм лежить мораль, тому всяке порушення за- кону є аморальним. (Варіант А. Так.) Для жінок і чоловіків існують різні норми права. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться. Вищий законодавчий орган України. (Верховна Рада.) Однакові (рівні) можливості всіх людей у використанні прав. (Рів- ноправність.) 5—6. Визнач, у яких ситуаціях ідеться про порушення моральних норм, а в яких — моральних та правових. Порушені моральні норми Порушені морально-правові норми А. Марічка й Тетянка посвари- лися. Щоб помститися, Тетян- ка підзужує дівчат класу проти Марини Б. З комп’ютерного класу ви- крали комп’ютери. Двоє стар- шокласників бачили, як сторож ішов коридором із незнайомими чоловіками. Хлопчики розпові- ли про все міліції. Та наступного дня їх перестрів сторож і, запро- понувавши гроші, попросив від- мовитися від своїх свідчень
241 Порушені моральні норми Порушені морально-правові норми Г. Учні 6 класу, не підготував- шись до самостійної роботи, про яку не попереджав учитель, змо- вилися здати чисті аркуші. Втім Василь написав роботу. Діти ого- лосили однокласникові бойкот В. Шестикласники Дмитро й Олексій, посварившись, учи- нили бійку у дворі школи. За Дмитром прийшов старший брат — Ігор, який тільки-но по- вернувся з армії. Вважаючи, що брата скривджено, Ігор жорстоко побив Олексія 7—8. Напиши десять найважливіших, на твою думку, понять теми уроку. (Рівноправність, рівність перед законом, закон, правові норми, мо- ральні норми, совість, суд, адвокат, конституція, Верховна Рада.) 9—10. Прокоментуй уривок із поеми давньогрецького поета Гесіода за поданими запитаннями. Чи розуміли давні греки зв’язок права й моралі? (Так. Брехня — зло- чин і моральний, і правовий.) Яка моральна норма лежить, на думку поета, в основі закону? (Прав- дивість.) Чому поет посилається на авторитет богів, зокрема й Зевса? (Зевс- громовержець — верховний суддя у греків.) 11—12. Склади невеличкий твір-роздум за українським прислів’ям, винесеним як заголовок: «Добра справа суду не потребує». 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. У кожної людини, яка живе на землі, одне життя. І від неї самої залежить, як вона його проживе, чи нестиме добро і світло, чи залишить слід у душах інших людей, чи пам’ятатимуть її наступні по- коління. Кожна країна пишається своїми громадянами, які мужньо бороли- ся за свободу й незалежність Батьківщини. Пригадайте, хто такий гро- мадянин? Громадянин — 1. Особа, яка належить до постійного населен- ня якоїсь держави, користується правами й виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. 2. Той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, що підпорядковує особисті інтереси гро- мадським).
242 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку сьогодні звучить так: «Що означає бути громадянином демократичної держави». На уроці ми спробуємо з’ясувати, кого називають громадянином; які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспільства; що таке «громадянська позиція» людини; з’ясувати сутність поняття «гро- мадянин», «громадянський». II. Основна частина. 1. Кого називають громадянином. (Звучить пісня Т. Петриненка «Україна».) У ч и т е л ь. Ми, діти, — громадяни сучасної України. Від нас зале- жить, якою буде наша держава — сильною й розвиненою, із високим рів- нем життя її громадян чи слабкою, залежною від волі інших держав, із незахищеним і малозабезпеченим населенням. Ми, громадяни, обираємо тих людей, які керуватимуть державою, ми, громадяни, дотримуючись законів, користуючись своїми правами та виконуючи свої громадянські обов’язки, зміцнюємо державу, підтримуємо її, допомагаємо їй просува- тися вперед. Звернімося до Конституції України. Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений грома- дянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути висланий за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує турботу і захист своїм громадянам, що перебува- ють за її межами. Робота з підручником. Прочитайте в підручнику текст «Кого називають громадянином» • (с. 171—172) і дайте відповідь на питання. Чи можна марафонського гінця з прочитаної вами легенди вважати• справжнім громадянином? Чому героїв Чорнобиля ми називаємо справжніми громадянами?• (Відповіді учнів.) У ч и т е л ь. В. Сухомлинський писав: «Сміливість і мужність — ці етичні й вольові риси необхідні кожному громадянинові не тільки у ви- няткових обставинах, але й у повсякденному житті, у праці». Скільки легендарного, скільки героїчного в історії нашої країни. І, пе- регортаючи сторінки історії, я завжди запитую себе, невже в минулі
243 віки люди йшли на вогнище за правду, гинули від татарських шабель, по- вставали проти свавілля влади, билися за кожен клаптик землі і кров’ю своєю писали на стінах Брестської фортеці «Гину, але не здаюся» задля того, щоб ми, нащадки, забули, якою ціною дісталася свобода, незалеж- ність нашій Батьківщині. Невже заради того, щоб ми безцільно марну- вали свої дні. Так, сьогодні ми забуваємо, що захист Батьківщини — це обов’язок громадянина. Обов’язок — поняття не тільки юридичне, але й моральне. Тому що Батьківщина — це не тільки держава. Батьківщина — це отчий дім, сім’я, близькі, кохані, це наша природа, без якої не може бути на- шої душі, нашої любові до людей. Упродовж всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ понад усе цінував вірність Батьківщині, мужність і відвагу героїв, що борють- ся за утвердження добра і справедливості. В усній народній творчості відбилися уявлення про ідеал громадянина. Який же він? Пригадайте українські думи, російські билини, героїчні казки. Вони розповідають, як у боротьбі зі злом простий селянський син, навіть і не найкращий серед своїх братів, стає красенем, оскільки він виявляє мужність, від- вагу, кмітливість і спритність. Краса героя — у його скромності, доброті, в безкорисливому служінні народу, в готовності будь-якої миті пожерт- вувати своїм життям заради щастя людей. (Діти наводять приклади з курсу літератури.) Пригадайте приклади високої громадянськості, які демонстрували наші співвітчизники в різні періоди нашої історії. Розкажіть про них. (Розповіді дітей.) 2. Які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспільства. У ч и т е л ь. Що ми розуміємо під поняттям «громадянський»? Про- читайте на сторінці 173 підручника. Громадянський — властивий свідомому громадянинові, спря- мований на користь суспільства. Які почуття ми називаємо громадянськими? Громадянські почуття — почуття любові до Батьківщини, почут- тя обов’язку її захищати; почуття пошани до символів держави, її культури, мови, історії, громадянська гідність. Які державні символи України ви знаєте? (• Державні Герб, Прапор, Гімн.)
244 Хто є авторами гімну України? (• Михайло Вербицький і Павло Чу- бинський.) Що потрібно зробити, коли звучить гімн України? (• Підвестися, по- класти руку на серце і співати перший куплет.) Звучить гімн України. Діти встають і виконують 1-й куплет. У ч и т е л ь. Окрім поняття «громадянські почуття», є ще такі, як «громадянські риси»; «громадянський учинок». Громадянські почуття — здатність спрямовувати свою роботу й життя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за майбутнє своєї країни. Робота з підручником. У ч и т е л ь. Прочитайте вголос оповідання В. Сухомлинського «Го- рить Іванова хата» на сторінці 173. Які якості характеру виявив Степан? Чи можна вважати їх громадян- ськими? (Степан виявив такі громадянські риси характеру: відповідаль- ність за долю інших людей, прагнення допомогти в біді.) Як ви оцінюєте людські якості Петра? (Петро турбується тільки про себе і про свій бу- динок, не думаючи про інших людей. Але біда може прийти й до нього.) Прочитайте продовження завдання 5 у підручнику на сторінці 173. Яких рис характеру вимагає від людини громадянський учинок? (Гро- мадянський учинок вимагає від людини вольових зусиль, самовідданості, альтруїзму, мужності.) Громадянський учинок — дія, яка принесла користь людям, країні, су­ спільству. У сучасному житті — це здача крові, допомога нужденним людям. Наведіть приклади громадянських учинків. (Діти наводять приклади.) Немає більш небезпечної людини, ніж та, яка байдужа до долі рідної країни. Польський письменник Б. Ясинський у книзі «Змова байдужих» писав: «Не бійся ворогів — у гіршому разі вони тебе вб’ють. Не бійся друзів, у гіршому разі вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих — вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їх мовчазної згоди існує на землі зрада й убивство». 3. Що таке громадянська позиція людини. Робота з підручником. На сторінці 173—174 підручника прочитайте текст «Що таке гро- мадянська позиція людини» і вивчіть визначення поняття «громадян- ська позиція».
245 Громадянська позиція — прагнення обговорювати й вирішу- вати спільні проблеми, відповідальне ставлення до громадян- ського обов’язку. А який посильний внесок у вирішення спільних справ робите ви як громадяни своєї країни? (Відповіді дітей.) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Лише та людина, яка чинить на благо людей і Батьківщи- ни, — громадянин демократичної держави. Подивіться на дошку. На ній пам’ятка «Про громадянина». Прочитаймо її. Чи зі всіма пунктами пам’ятки ви згодні? (Діти читають по черзі, починаючи з якого-небудь ряду.) Пам’ятка «Про громадянина» 1) Громадянин — патріот. Він гаряче любить свою Батьківщину. 2) Громадянин вірний своєму обов’язку. Він чесно захищає свою Бать- ківщину. 3) Громадянин має активну громадянську позицію, він бере активну участь у суспільному житті. 4) Громадянин — мужня людина, він не боїться приймати вогонь на себе, він відповідальна людина. 5) Громадянин робить посильний внесок у розв’язання екологічної про- блеми: саджає дерева, охороняє ліс, прибирає сміття. 6) Громадянин не може спокійно дивитися, як кривдять слабких, без- захисних: сиріт, людей похилого віку, вдів, інвалідів, ветеранів, він захищає їхні права й прагне відновити справедливість. 7) Громадянин — людина цілеспрямована, він не любить, коли за нього вирішує або робить хтось інший. 8) Громадянин — людина наполеглива. У навчанні, у роботі, житті він не перестає боротися зі своїми слабкостями. 9) Громадянин радіє владі не над людьми, а над собою, він володіє си- туацією, буває потрібним у потрібний час у потрібному місці. 10) Громадянин засвоює уроки минулого, кожного прожитого дня. 11) Громадянин вимагає змін, він бере участь у політиці, він розуміє, що його участь у виборах має важливе значення. 12) Громадянин охороняє пам’ятки культури від руйнувань, бере участь у відновленні церков, у відкритті храмів. 13) Громадянин розуміє, що Батьківщину любити — це не просто кра- сиво говорити про неї, а діяти в її інтересах.
246 14) Громадянин — це людина, думки і вчинки якої спрямовані на благо Батьківщини, на благо свого народу. (За Л. Г. Кузнєцовою)  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 170—174). Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Що означає бути гро- мадянином демократичної держави» (с. 70—71). Урок 31 Тема. Якими мають бути відносини між народами в багато- національній демократичній державі. Мета: познайомити дітей із ключовими поняттями уроку; по- говорити про те, у чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві; як ставити- ся до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні; як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів. Обладнання: підручник, робочий зошит; ілюстрації (Бабин Яр); ау- діозаписи: «Симфонія № 7» Д. Шостаковича, «Тема фашистського нашестя»; «Большой хоровод» (слова О. Жигалкіної, музика А. Хайта); уривки мелодій танців різних народів. Епіграф: «У всіх є недоліки — у кого великі, у кого менші. Ось чому дружба, і допомога, і спілкування були б немож- ливі, якби не існувало між нами взаємної терпимості» (Ф. Гвіччардіні). Вислови: «Люди, як правило, змінюються під дією того суспіль- ного устрою, за якого живуть» (А. Апшероні). «У кожної нації є свій неповторний кристал, який треба зуміти висвітити» (І. Шевельов). багатонаціональна держава; нація; толерантність; не- терпимість; національність; народ; патріотизм; фа- шизм; нацизм; шовінізм. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
247 Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.  II. Основна частина. 1. У чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві. 2. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні. 3. Як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обря- дів інших народів. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти! На попередньому уроці ми розбирали тему «Що означає бути громадянином демократичної держави». 2. Актуалізація опорних знань. Що ми розуміємо під словами «громадянський»; «громадянські почут- тя»; «громадянські якості»; «громадянська позиція»? (Відповіді дітей.) Громадянський — властивий свідомому громадянинові, спря- мований на користь суспільства. Громадянські почуття — почуття любові до Батьківщини, почут- тя обов’язку її захищати; почуття поваги до символів держави, її культури, мови, історії, громадянська гідність. Громадянські якості — здатність спрямовувати свою роботу й  життя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за майбутнє своєї країни. Громадянська позиція — прагнення обговорювати й вирішу- вати спільні проблеми, відповідальне ставлення до громадян- ського обов’язку.
248 У яких статтях Конституції України мова йде про права й обов’язки громадянина? (Статті 65, 66, 67, 68.) Перевірка завдання в робочому зошиті з теми «Що означає бути громадянином демократичної держави». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи свідчить добродійність про громадянську позицію людини? (Ва- ріант А. Так.) Чи є щирість прикладом громадянських почуттів? (Варіант Б. Ні.) 3—4. Упиши відповідні за змістом слова суспільний або громадян- ський. Вільний від навчання в університеті час Петро Іванченко присвячу- вав суспільній діяльності. Брати участь у виборах — це громадянський обов’язок кожного. 5—6. Наведи 2—3 приклади активної громадянської позиції. (Ви- явом активної громадянської позиції я вважаю таке: участь у виборах, підтримка справедливих рішень, протест проти несправедливих рішень; облаштування шкільної території.) 7—8. Склади невеличкий твір-роздум за українським прислів’ям, винесеним в заголовок: «Добре річці з потоками». (Індивідуальна відповідь учня.) 9—10. Склади перелік з трьох проблем, які вважаєш за необхідне обміркувати на загальних зборах школи. (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй притчу за питаннями. Чи була остання сніжинка важча за інші? (Ні.) Чому ж вона зламала гілку? (Остання сніжинка була «краплею, що переповнила чашу». Всі сніжинки, які падали на гілку, робили її важкою настільки, що під останньою сніжинкою вона зламалася.) Яке з двох тверджень, на твій погляд, лежить в основі притчі? (Ве- ликі справи складаються з безлічі звичайних учинків людей; можливо, для зміни на краще не вистачає тільки твоєї участі.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Ви знаєте, що на території України живуть представни- ки різних народів і націй. Належність людини до нації або народності називають національністю. Нашу країну вважають багатонаціональною, оскільки здавна в Україні живуть українці, росіяни, білоруси, болга- ри, молдавани, румуни, угорці, німці, поляки, татари, кримські татари,
249 греки, євреї, албанці, цигани. Вони також є громадянами України, мають ті ж права й обов’язки. Жоден із громадян держави не може мати більше або менше прав, ніж інші, через своє національне походження. Про це свідчать і статті 9, 10, 11, 12 Конституції України. Пригадай- те, коли в 5 класі на уроці з теми «Якими є моральні норми українського народу?» ми говорили про те, чому потрібно знати звичаї різних наро- дів, які живуть в Україні, ми називали такі прислів’я: «Кожен край має свій звичай»; «Що сторона, то новина»; «Чий дім, того і справа»; «На чиєму возі їдеш, того й пісню співай» — і виділяли таку моральну нор- му, характерну для українського народу, як толерантність. Що ми розуміємо під толерантністю? Толерантність — доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, почуттів тощо. Протилежним до поняття «толерантність» є поняття «нетерпимість». Що ми розуміємо під цим поняттям? Нетерпимість — небажання, невміння терпимо ставитися до кого- або чого-небудь. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі». І поговоримо ми про те, що розуміємо під поняттями «багатонаціональна держава»; «народ»; «національність»; «нація»; «нацизм»; «патріотизм»; «фашизм»; «шовінізм»; з’ясуємо, у чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві; як ставитися до культурно- національних особливостей людей, що живуть в Україні; як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів. II. Основна частина. 1. У чому полягає етика відносин між народами в демократич­ ному суспільстві. У ч и т е л ь. Перш за все для розкриття теми нам необхідно позна- йомитися з поняттями «багатонаціональна держава»; «народ»; «націо- нальність»; «нація». Ці поняття з поясненнями подано в підручнику на сторінці 177. Прочитаймо і розберімо їх. Багатонаціональна держава — держава, що складається з ба- гатьох націй, створена різними націями.
250 Нація — історична форма спільності людей, об’єднаних єди- ною мовою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами вдачі, культури. Національність — належність людини до якої-небудь нації. Народ — усе населення, усі жителі тієї чи іншої країни або час- тина жителів, пов’язаних спільною мовою, традиціями та куль- турою. Робота з підручником. Прочитайте текст у завданні 3 на сторінці 177. Як відбувається регулювання прав усіх народів, що живуть в Украї- ні, і відносин між ними? (Через закон (Конституцію України) і моральні норми, толерантність). У ч и т е л ь. Історія знає багато прикладів міцної дружби між наро- дами. Яскравим прикладом такої дружби є Друга світова війна, у якій пліч-о-пліч билися проти спільного ворога — фашизму — чимало на- родів Європи. Незабаром ми відзначатимемо День Перемоги. І коли ви дивитиметеся фільми про цю війну, зверніть увагу на те, як люди різних народів, національностей своїми вчинками доводили, що щастя і мир за землі залежить від вміння дружити, любити, разом протистояти злу та жорстокості. 2. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні. У ч и т е л ь. Говорячи про події Великої Вітчизняної війни, ми торкнулися відразу декількох понять: патріотизм; фашизм; нацизм; шо- вінізм. Патріотизм — любов до конкретної країни, вірність їй. Фашизм — політична течія, представники якої пропагували на- ціональну винятковість свого народу, ненависть до інших націо- нальностей, розпалювали ворожнечу між народами. Нацизм — течія фашизму, яка насаджувалася в гітлерівській Ні- меччині. Шовінізм — політичні ідеї, що проповідують зверхність, пріори- тет однієї нації над іншими. (Звучить «Тема фашистського нашестя» із 7-ї симфонії Д. Шоста- ковича.)
251 У ч и т е л ь. Фашизм був жахливим злочином перед людством. Ба- бин Яр — урочище в північно-західній частині Києва, між районами Лук’янівка і Сирець. Бабин Яр — місце масових розстрілів цивільного населення німецькими окупаційними військами в 1941 році. Сьогодні на території Бабиного Яру розташовано декілька пам’ятників і меморі- альних комплексів жертвам Голокосту. Робота з підручником. Прочитайте текст• «Як ставитися до культурно-національних особли- востей людей, які живуть в Україні» на сторінках 177—180. Знайдіть слова, які можуть служити висновком із цього тексту. (• Спів­ існування народів і націй в одній країні — це завжди шлях до їх вза- ємозбагачення, взаємовідкриття і створення спільної культури всьо- го людства.) Виконайте завдання 5 на сторінці 179 і визначте правила співісну-• вання різних народів у багатонаціональній демократичній державі. (Дотримуватися рівних прав і визнавати цінність культури всіх на- родів, що живуть в Україні. Прагнути цікавитися культурою своїх сусідів. Співпрацювати, допомагати одне одному в інтересах розвитку країни. Обмінюватися поглядами, досвідом, ідеями з представниками інших народів. Досягати домовленостей в ухваленні спільних рішень.) 3. Як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів. У ч и т е л ь. Під час подорожей по Україні ви стикаєтеся з представ- никами різних народів, їх обрядами та традиціями. Багато з них не дуже зрозумілі. Але в будь-якому разі до всіх обрядів і традицій інших наро- дів ми мусимо ставитися з повагою. Робота з підручником. На сторінці 180 підручника подано уривок із книги «Про етикет кримськотатарського народу» й уривок із книги Олекси Воропая «Зви- чаї нашого народу». Прочитайте їх удома. Скажіть, а з якими країнами має кордони Україна? (З Росією, Угор- щиною, Словаччиною, Польщею, Молдовою, Білоруссю, Румунією.) Чи по- винні ми з повагою ставитися до звичаїв і традицій усіх народів, які живуть на Землі?
252 III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Якими мають бути відносини між народами в багатона- ціональній демократичній державі? (Добрими, рівноправними, толерант- ними, шанобливими. Слід поважати й цінувати культуру, звичаї і тради- ції інших народів як у нашій державі, так і за її межами.) IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 175—181). Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі». Урок 32 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Будьмо громадянами». Мета: узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми. Обладнання: підручник, робочий зошит, зошит звичайний, дошка, крейда; аудіозапис пісні «Большой хоровод» (слова О. Жигалкіної, музика А. Хайта). Епіграф Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу й у радості мить, Любіть у годину негоди. (В. Сосюра) Вислови: «Найбільші подвиги були здійснені заради любові до Батьківщини» (Ж. Ж. Руссо). «За рідний край життя віддай» (українське прислів’я). усі поняття й терміни, вивчені за темою. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Ключові поняття:
253   II. Основна частина. Контрольна робота. III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Ось ми і закінчили вивчення остан- ньої теми в цьому навчальному році. Назвіть її, будь ласка. («Будьмо громадянами».) Вивчаючи тему, ми говорили про те, якою є мораль демократично- го суспільства; про те, як людина обирає життєвий шлях; які права та обов’язки людини в демократичному суспільстві, як слід розуміти спра- ведливість у сучасному демократичному суспільстві; для чого в демо- кратичному суспільстві існують мораль і право; що означає бути гро- мадянином демократичної держави; якими мають бути відношення між народами в багатонаціональній демократичній державі. 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональ- ній демократичній державі». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Громадянські права залежать від національності. (Варіант Б. Ні.) Відносини між народами повинні ґрунтуватися на толерантності та взаємоповазі. (Варіант А. Так.) 3—4. Упиши в клітинки поняття, про які йде мова. Любов до Батьківщини. (Патріотизм.) Неповага до представників інших народів, визнання своєї націо- нальності вищою за інші. (Шовінізм.) 5—6. Підбери другу частину прислів’я, вписавши в клітинки відпо- відні номери. (Кожний край має свій звичай. Що сторона, то й новина.) 7—8. Які почуття і вчинки свідчать про любов до Батьківщини? (Ви- явом патріотизму я вважаю любов до Батьківщини; прагнення служити їй і захищати її; турботу про природу рідного краю, прагнення зробити свою країну, своє місто чистішим і красивішим; повагу й любов до людей;
254 пошану до національної мови, звичаїв і традицій народу, до символів на- родних і державних.) 9—10. Прокоментуй притчу за питаннями. Чи можна стверджувати, що білі царі упереджено ставилися до чор- ношкірих? Якщо так, то в чому це виявлялося? (Так, вони упереджено ставилися до чорношкірого, вважаючи, що він не сильний в обчисленнях. Можливо, вони вважали, що через колір шкіри він не може бути їм рівним у знаннях.) Чому саме чорношкірий цар побачив зірку? (Він не займався складними обчисленнями, а подивився на віддзеркалення неба й поба- чив зірку.) Чи залежать моральні якості людини від кольору шкіри, очей, на- ціональності? (Ні, оскільки всі люди від природи рівні.) Чого вчить притча? (Притча вчить того, що всі люди однакові, не має бути переваги кольору шкіри, нації. Усі питання потрібно вирішу- вати спільно.) 11—12. Поясни або спростуй вислів італійського письменника 19 ст. Алессандро Мандзоні: «Ніщо так не псує народ, як звичка до ненависті». (Цей вислів підтверджує думку про те, що різні народи мають із повагою ставитися один до одного. Якщо люди звикнуть ненавидіти одне одного тільки тому, що вони належать до різних національностей, то будуть безнадійно зіпсовані. У кожного народу повинна бути звичка поважати й любити інший народ.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Сьогодні нам із вами належить узагальнити й повтори- ти вивчене з теми «Будьмо громадянами». 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Узагальнюючи тему, ми повторимо основні поняття й терміни, приду- маємо продовження історій; зробимо висновки. Все це допоможе нам впо- ратися із завданням тематичної контрольної роботи наступного разу. II. Основна частина. У ч и т е л ь. На нашому уроці присутня пані Капелюшок, яка разом зі своїми двома помічниками, Циліндром і Беретом, розподілять всіх вас на три групи: Знайок (10—12 балів), Напівзнайок (7—9 баллів) та Незнай­ків (0—6 балів).
255 Контрольна робота. І частина Кросворд із теми. Робота з підручником у групах (4 групи). 1. Суспільство, в якому найвищою цінністю є людина, громадянин. (Громадянське суспільство.) 2. Доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, по- чуттів. (Толерантність.) 3. Правильне, об’єктивне, неупереджене ставлення до чогось або когось; сукупність правил, які відповідають нормам відносин між людьми. (Справедливість.) 4. Гарантовані матеріальні, духовні, суспільні, культурні блага, необхід- ні для життя людини. (Права.) 5. Держава, у якій живуть представники багатьох національностей. (Ба- гатонаціональна.) 6. Одна з форм організації суспільного життя, відома як народовлад- дя. (Демократія.) 7. Людина, яка підпорядковує свої особисті інтереси громадським, слу- жить батьківщині, народу. (Громадянин.) 8. Особиста відповідальність людини за розв’язання якоїсь проблеми. (Обов’язок.) 9. Любов до Батьківщини. (Патріотизм.) 10. Який стосується життя людей і їх відносин у суспільстві. (Соціальний.) 11. Такий погляд на відносини між народами, коли виявляється непова- га до представників інших народів, зневага до них і визнання своєї національності вищою за інші. (Шовінізм.) 12. Користування однаковими (рівними) з іншими правами. (Рівноправ- ність.) Капелюшок та її помічники перевіряють кросворди 4-х груп і нази- вають бали. Перемагає та, учасники якої швидше розв’язали кросворд і зробили найменше помилок. ІІ частина Складіть продовження. Робота з підручником у групах (4 групи). Придумайте завершення історій, які подані в підручнику на с. 182—183. Визначтете мораль придуманої вами історії. (Діти вико- нують завдання. Пані Капелюшок і її помічники оцінюють результати конкурсу.)
256 ІІІ частина Ключові поняття. У ч и т е л ь. А зараз пані Капелюшок підійде до кожного з вас, ви витягнете питання й повинні будете відповісти на нього. Якщо хтось відповіді не знає, решта дітей піднімають руку, і пані Капелюшок питає того, хто не відповідав або ж відповідав погано й мало. 1. Що ми розуміємо під громадянськістю? (Громадянськість — усві- домлення громадянином своїх прав та обов’язків перед державою, су­ спільством.) 2. Що ми розуміємо під гуманістичною мораллю? (Гуманістична мо- раль — моральні норми, пройняті турботою про благо людини, по- вагою до її гідності, людяністю.) 3. Що ми розуміємо під поняттям свобода? (Свобода — 1. Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орієнтири, способи дії, вчинки. 2. Здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, приймати рішення й утілювати їх у життя.) 4. Що таке свобода волі, свобода дій, свобода творчості? (Свобода во- лі — можливість самостійно визначати власні цілі, наміри, спосіб дій, керуючись моральними настановами й цінностями. Свобода дій — можливість діяти без заборон у якій-небудь галузі. Свобода творчос- ті — право людини втілювати мрії та задуми, створюючи щось нове, оригінальне, таке, чого раніше не існувало.) 5. Що ми розуміємо під правами людини? (Права людини — можли- вості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні й духовні блага для нормального життя й розвитку.) 6. Що таке декларація? Наведіть приклади. (Декларація — офіційний документ, у якому проголошено певні принципи й положення. Загаль- на декларація прав людини була прийнята ООН 10 грудня 1948 року. Декларація прав дитини — 1959 року.) 7. Що означає термін «права дитини»? (Права дитини — це певні мож- ливості, необхідні людині до 18 років для існування й досягнення зрі- лості.) 8. Що таке конвенція? Наведіть приклади. (Конвенція — договір між державами з якогось спеціального питання. Міжнародна конвенція про права дитини (1989 рік).) 9. Що ми розуміємо під соціальною різноманітністю? (Соціальна різ- номанітність — ознака суспільства, яке складається з неоднакових, не схожих одне на одного людей.)
257 10. Що ми розуміємо під правовими нормами і законом? (Правові нор- ми — спільні загальнообов’язкові правила поведінки людей, що вста- новлюються й охороняються державою. Закон — офіційний письмо- вий документ, що містить правові норми і приймається законодавчим органом держави.) 11. Наведіть приклади громадянських почуттів, громадянських якостей. (Громадянські почуття — почуття любові до Батьківщини, почуття обов’язку її захищати; почуття поваги до символів держави, її культу- ри, мови, історії, громадянська гідність. Громадянські якості — здат- ність спрямовувати свою роботу й життя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за майбутнє своєї країни.) 12. Дайте визначення понять «нація»; «національність»; «народ». (На- ція — історична форма спільноти людей, об’єднаних спільною мовою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами характеру, культурою. Національність —належність людини до якоїсь нації. Народ — населення, жителі країни, пов’язані спільною мовою, традиціями та культурою.) 13. Що таке «фашизм» і «нацизм»? (Фашизм — політична течія, представ- ники якої пропагували національну винятковість свого народу, ненависть до інших національностей, розпалювали ворожнечу між народами. На- цизм — течія фашизму, яка насаджувалася в гітлерівській Німеччині.) 14. Наведіть приклади прав людини згідно із Загальною декларацією прав людини. (У Загальній декларації прав людини проголошено, що кожна людина має право: — на життя, на свободу, гуманне ставлення з боку інших людей; — на участь в управлінні своєю країною, вільний доступ до інформа- ції, свободу думок і переконань; — на роботу, освіту, дозвілля й медичну допомогу; — на участь у культурному житті своєї країни.) 15. Наведіть приклади прав дитини відповідно до Конвенції про права ди- тини. (У Конвенції про права дитини вказано, що дитина має право: — на особливий захист і турботу, якісне харчування, житло й ме- дичну допомогу; — на любов і розуміння в сім’ї; на навчання в школі й розвиток своїх здібностей; — на освіту, спрямовану на розвиток особистості, талантів, розу- мових і фізичних здібностей у найповнішому обсязі, на підготовку до свідомого життя в суспільстві; — на першочерговий захист і допомогу в складних обставинах.
258 Дитина з фізичними і розумовими вадами має право на спеціальну допомогу й турботу. Не можна примушувати дитину до важкої праці і ставитися до неї жорстоко. Щодо дитини не можна ухвалювати смерт- ний вирок або карати її довічним ув’язненням.) Пані Капелюшок і її помічники розподіляють учнів, згідно з набра- ними балами, на три команди. III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Завершуючи урок, а разом з ним і тему, я б хотіла, щоб ми пригадали кілька важливих висновків: Найвищою цінністю в демократичному суспільстві є людина.• Вибір людини — вияв її свободи волі. Але заснований цей вибір на• моральних якостях людини. Кожна людина повинна реалізувати себе в житті. Адже людина сама• творить свою долю, своє щастя. Патріот відчуває любов до своєї Батьківщини, а громадянин знає• свої обов’язки перед нею. Запорукою повноцінного існування демократичного суспільства• є громадянська активність людей, що входять у нього, — вільні гро- мадяни, які поважають себе та інших, прагнуть допомогти своїй дер- жаві. Тільки людина, яка ставиться до інших відповідно до моральних• правил, може бути справжнім Громадянином. Реалізовуючи свої права, людина не може діяти всупереч інтересам• інших людей, обмежувати їхні права. Життя людей регулюють мораль і право.• У демократичному суспільстві всі люди рівні перед законом.• У багатонаціональній державі відносини між різними національ-• ностями мають бути толерантними, приводити до взаємозбагачен- ня культур, розквіту держави. IV. Домашнє завдання. Виконати тести в робочому зошиті до уроку 33 «Тематичне оцінюван- ня», варіанти 1, 2 (с. 76—79). Підготувати робочі зошити до перевірки. Повторити поняття й терміни з теми, підготувавшись до уроку те- матичної атестації.
259 Урок 33 Тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів з теми «Будьмо громадянами». Мета: перевірити рівень знань учнів. Обладнання: дошка, крейда, завдання. Тип уроку: урок контролю й оцінки рівня засвоєння знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.   II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 2. Твір на тему «Один день у країні без законів». III. Завершальна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми підводимо підсумки ви- вчення теми «Будьмо громадянами». 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. На уроці ми перевіримо те, як ви засвоїли знання з те- ми. Ви теж зможете перевірити свій рівень знань. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. Письмова робота складатиметься з двох частин: 1-а частина — вікто- рина; 2-а частина — твір на тему: «Один день у країні без законів». II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 1) Такий суспільний устрій, за якого люди створюють мережу добро- вільних об’єднань для вираження, задоволення й захисту прав різних
260 груп населення, прагнуть до забезпечення моральних відносин між усіма громадянами країни. (Громадянське суспільство.) 2) Можливість самостійно обирати життєві цілі, орієнтири, способи дії, вчинки; здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, приймати рішення й утілювати їх у життя. (Свобода.) 3) Такий спосіб суспільного устрою, коли основна роль в ухваленні рі- шень належить народу. (Демократія.) 4) Договір між державами з якогось спеціального питання. (Конвенція.) 5) Офіційний письмовий документ, який містить правові норми і при- ймається законодавчим органом держави. (Закон.) 6) Політичні ідеї, які проповідують зневагу, перевагу однієї нації над іншими. (Шовінізм.) 7) Офіційний документ, у якому проголошені певні принципи й поло- ження. (Декларація.) 8) Держава, яка складається з багатьох націй, створена різними нація- ми. (Багатонаціональна держава.) 9) Особа, яке належить до постійного населення якоїсь держави, ко- ристується правами й виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави; той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині. (Громадянин.) 10) Належність людини до якоїсь нації. (Національність.) 11) Певні можливості, необхідні людині до 18 років для існування й до- сягнення зрілості. (Права дитини.) 12) Моральні норми, пройняті турботою про благо людини, повагою до її гідності, людяністю. (Гуманістична мораль.) 2. Твір на тему «Один день у країні без законів». Учні пишуть твір-роздум на задану тему. III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Існує страшне слово — беззаконня. Що ми розуміємо під цим словом? Беззаконня, безлади; самосуд. Найкращий захист від зла забезпечений в тому суспільстві, де люди виконують чинні зако- ни, оскільки саме у такому людському середовищі можливі відносний порядок, справедливість та умови для нормального життя людей. Від- повідальність за порядок у країні є обов’язком кожного громадянина. Адже ще Сократ говорив: «Не можна відступати, ухилятися або кидати своє місце в строю. І на війні, і на суді, і всюди треба виконувати те, що
261 велить Держава і Вітчизна, або ж прагнути переконати її і пояснити, у чому полягає справедливість».  IV. Домашнє завдання. Підготувати вірші до теми «Ми — громадяни України». Урок 34 Тема. Ми — громадяни України. Мета: поговорити про те, як громадяни України повинні ста- витися до своєї держави; що означає бути громадяни- ном і патріотом сьогодні; про те, як пов’язані наші долі з долею Батьківщини; виховувати в дітях патріотизм. Обладнання: підручник, робочий зошит, аудіозапис пісні Т. Петри- ненка «Україна». Епіграф: Можна вибирать друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати, За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. (В. Симоненко) Вислови: «Життя кожного належить Вітчизні, і не молодецтво, а  тільки спражня хоробрість приносить їй користь» (П. Нахімов). «Той, хто не любить свою країну, нічого любити не мо- же» (Д. Байрон). «Чужина батьківщиною не стане» (українська приказка). «Любов до Батьківщини — перша чеснота цивілізованої людини» (Наполеон I). «Любов до Батьківщини не знає кордонів» (Станіслав Єжи Лец). «Любов до Батьківщини повинна походити з любові до людства, як частка із загального» (В. Бєлінський).
262 Батьківщина; патріот; громадянин України. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1 Як громадяни повинні ставитися до своєї держави? 2. Що означає бути громадянином і патріотом? 3. Як пов’язані наші долі з долею Батьківщини? III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти! Ось ми і закінчили вивчати весь ма- теріал з етики. У 6 класі ми працювали над такими темами: «Прагні- мо вершин добра»; «Бережімо світ — довкола і в собі»; «Спілкуймося з відкритими серцями»; «Будьмо громадянами». Що запам’яталося вам із курсу етики в 6 класі? Що з того, що ми вивчили, ви візьмете з собою в подальше життя? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Аналіз контрольної роботи; читання кращих творів із теми «Один день у країні без законів»; пояснення деяких завдань у робочому зоши- ті, видача робочих зошитів. Переглядання сценки, підготовленої дітьми. Обговорення. 3. Мотивація навчальної діяльності. Звучить пісня Т. Петриненка «Україна». У ч и т е л ь. Прочитайте вірш Василя Симоненка «Грудочка землі» (с. 188—189 підручника). Як ви вважаєте, який зміст вклав поет у ряд- Ключові поняття:
263 ки «жменька любимої землі»? Які думки й почуття викликає у вас цей вірш? (Відповіді дітей на поставлені питання.) А зараз ми послухаємо ті вірші, які ви вдома підібрали до уроку. (Діти читають.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого останнього уроку — «Ми — громадяни Укра- їни». На занятті ми поговоримо про те, як громадяни України повинні ставитися до своєї держави; що означає бути громадянином і патріотом сьогодні; поговоримо про те, як пов’язані наші долі з долею Батьківщини. Ви вже чули пісню Тараса Петриненка «Україна». Виконаймо її. Діти співають. Які почуття охоплюють вас, коли ви виконуєте цю пісню? (Почуття любові до Батьківщини, гордості за свій край.) II. Основна частина. 1. Як громадяни повинні ставитися до своєї держави? У ч и т е л ь. На с. 185 підручника представлені фотографії. Як ви ду- маєте, що об’єднує ці фотографії? (Автори фотографій дуже люблять рідний край.) Робота з підручником. Прочитайте в підручнику на с. 184 уривок із книги Василя Шукши- на. Подумайте, що для вас означає слово «Батьківщина». Прочитайте на с. 186 текст 1 «Як громадяни повинні ставитися до своєї держави». Знайдіть головну думку в цьому тексті і прочитайте мені вголос. (Ми — громадяни України. Але бути справжнім громадя- нином країни означає не лише проживати на її території, а насамперед дбати про неї, бути свідомими та активними членами її громади.) 2. Що означає бути громадянином і патріотом. У ч и т е л ь. Кого ми називаємо патріотом? На с. 187 підручника про- читайте відповідь, хоча про значення цього слова ми вже говорили на уроках. (Патріотом називають людину, яка любить свою Батьківщину, захищає її інтереси та авторитет.) Що означає бути патріотом? Як людина може довести свій патріотизм? (Відповіді дітей.) Подумайте над висловами, які подані в завданні 3 (с. 186—187). Справжній патріотизм приносить користь державі, але коли відмов- ляються від знання культури й мов інших народів, від толерантного спіл- кування з представниками інших країн — це неправильне розуміння
264 патріотизму, яке може породжувати серйозні конфлікти в суспільстві. Любов до свого народу не повинна перетворюватися на шовінізм. Для того щоб бути патріотом, треба любити свою землю, дбати про приро- ду рідного краю, прагнути зробити якомога більше хорошого для свого міста, для своєї школи, свого будинку, поважати людей, які тебе оточу- ють, і пам’ятати, що те, якою буде Батьківщина в майбутньому, залежить від кожної людини. 3. Як пов’язані наші долі з долею Батьківщини. У ч и т е л ь. Уявіть собі, що вам потрібно новому іноземному другові розповісти про Україну. Що б ви розповіли? Перш ніж продумати роз- повідь, дайте відповідь на питання: Чим можна пишатися в Україні?• За якими ознаками впізнають нашу державу у світі?• Які твої улюблені місця на території України?• Які твої улюблені куточки рідного міста?• Хто твої улюблені українські виконавці пісень?• Хто з наших співвітчизників прославляє Україну в усіх країнах• світу? III. Заключна частина. Висновки. Звучить пісня Т. Петриненка «Україна». У ч и т е л ь. Як висновок, я хотіла б вам прочитати вірш Володими- ра Сосюри. (Учитель читає під музику.) Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами. Відпочивайте, набирайтеся сил, але не забувайте, про що ми гово- рили на наших уроках. До побачення!
265 Додатки До уроку 4 В. О. Сухомлинський Усмішка Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися зараз же за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли і джме- лі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикува- ла зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась. Їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд йо- го був похмурий, брови насуплені, а в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеть- ся. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але Овна так усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!» Та дід не усміхнувся. Погляд його залишився похмурий, брови — насуплені, очі — злі. Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові пля- ми, блакитне небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре. Дівчинка заплакала. За хвилину дід був уже далеко. Вона бачила те- пер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона поба- чила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціп- ком старенька дибає.
266 Дівчинка насторожилася і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміх- нулась. І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись усякими барва- ми. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок. Дівчинка усміхнулась, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика. Вона пішла за метеликом. А бабуся спинилась на хвилинку і, дивлячись їй услід, щось тихо прошепотіла. До уроку 6 В. О. Сухомлинський Скляне мишеня На Оленчинім вікні — маленьке скляне мишеня. Якось дівчинка необережно посунула мишенятко на край підвікон- ня, воно впало на підлогу й розбилося. Злякалася Оленка: «Що ж мама скаже?» Це скляне мишеня вона купила в крамниці в той самий день, коли Оленка принесла від сусідів кошеня. Кошеня виросло, стало великим сірим котом, а мишеня наза- вжди лишилось маленьким. «Що ж робити?» — думає Оленка, зібравши скалки. Та й поклала скалки в піч. Починалось літо, піч не топили... Мама ввечері й питає: — А де ж мишенятко? — Не знаю. Де ж воно поділося? — удавано здивованим голосом пи- тає Оленка. Побідкалась мама та й купила в крамниці нове мишеня. Настала осінь. Вигрібала мама сміття з печі, щоб затопити, та й по- бачила скалки з мишеняти. — Хто ж це його розбив? — Мабуть, кіт,— мовить Оленка, похиливши голову. — Розумний же в нас кіт,— усміхається мама.— Розбив мишеня, зі- брав скалки й у піч заховав. А в Оленки від сорому лице аж пашить... Оленка думає: «Як же це мама знає, що мишеня не кіт розбив, а я?» Мама знає й те, що Оленка думає про свій обман і не може від сорому голови підвести. Оленка затуляє лице руками й заплющує очі. Їй здається, що мама бачить її думки.
267 До уроку 10 В. О. Сухомлинський Миколка, Вітя й цуцик Дорогою додому Миколка й Вітя підібрали цуцика. Він сидів у ка- наві і жалібно скавучав. Кому ж буде цуценя? Довго думали хлопчики й дійшли: нехай три дні живе у Віті, потім три дні у Миколки, потім знов три дні у Віті... Че- рез місяць хлопчики візьмуть цуцика, винесуть у поле й підуть у різні боки. За ким побіжить — той і господар. Побудував Миколка для цуцика гарну будку. Тричі на день виноси- ла мама цуцикові суп і котлетку. У Віті не було ні будки, ні супу, ні котлетки. Поклав він біля свого ліжка ряднинку. На ній цуцик і спав. Іноді вночі йому хотілося в якихось собачих справах надвір, він тихенько торкав лапкою ковдру, Вітя прокидався й випускав малого. Їв цуцик шкуринку, розмочену в гарячій воді. Через місяць узяли хлопчики цуцика й пішли з ним далеко-далеко у поле. Вийшли на високу могилу, пустили його й розлетілися в різні боки. Цуцик побіг за Вітею. В. О. Сухомлинський Зозулина журба Зозуля підкидає свої яйця в чужі гнізда. Як вилупляться з них пта- шенята, зараз бешкетують, викидають малих діток господарів. — Чому ж це ти така жорстока, Зозуле? Чому свого гнізда не мостиш і пташенят не виводиш? — питається Зозулі Вітер-Буревій. — Слухай, Вітре,— відповідає Зозуля.— Даремно вважають мене лю- ди жорстокою. Як тільки зазеленіє, вилазить зі своїх лялечок гусінь. Ба- гато в лісі такої — великої, волохатої, отруйної, що ніякий птах не їсть, а я їм. Якби і я не їла, то загинув би ліс. Поточила б листя гусінь. Ніко- ли мені пташенят виводити. Ось що розповіла Зозуля Вітрові-Буревію. Розповіла та й зажури- лася. Закувала жалібно, журливо: ку-ку... ку-ку... Закувала й прислуха- лася. — Чому ти так жалібно співаєш? — питається Вітер-Буревій. — Сумую за своїми дітками,— відповідає зозуля.
268 — Але ж ти їх не годуєш,— каже Вітер-Буревій,— їх годують інші птахи. — Я для них рятую ліс,— тихо сказала Зозуля... До уроку 14 В. О. Сухомлинський Чванькувата буква Була собі на світі Мудра Людина. Вона придумала букви. Вирізала їх із березової кори, склала в козубець і думає: «Ось піду завтра до лю- дей і навчу їх читати й писати». Минула ніч. Зібралася Мудра Людина йти до людей. «Треба,— ду- має,— розташувати букви в такому порядку, щоб людям було легше вчи- тися читати». Розкладає букви: а, б, в... Думає, як найти такий порядок, щоб кожна буква підказувала, яка сусідка йде за нею. Усі букви лежать смирно, чекають на свою чергу. Одне тільки «я» витерпіти не може. Усе лізе в руки Мудрій Людині й нагадує про себе: а я куди? Розгнівалась Мудра Людина й каже: —Ну, з тобою лиха не оберешся. Сиди й жди своєї черги. Та букві «я» нетерпеливиться: — А чого мене забуваєш? Подумала Мудра Людина й каже: — «Я» буде на останньому місці. Тепер ти станеш Учнем Людським Дала мати синові паперові картки з буквами — від А до Я. прочи- тала букви й сказала: — Вчи, сину. Вивчиш азбуку — читати навчишся. Умітимеш чита- ти — Учнем Людським станеш. Станеш Учнем Людським — з кожним днем розумнішатимеш. Почав син учити азбуку. Та сталося якось, що найбільше сподоба- лась йому буква «я». Читає її й читає. Мати каже йому: — Читай, сину, інші букви. Я — це остання буква. Але синові не хочеться братися за інші букви. — Я, я, я,— говорить він матері, і здається йому, що немає на світі кращого слова. — Що нам світить і гріє? — питає мати.
269 — Я, я! — відповідає син. — Що дає життя спраглій землі? — Я, я! — відповідає син. Злякалася мати: той, хто любить себе, хто милується собою, не може бути й найменшим листочком на гіллястому дереві людського роду. Як же врятувати сина? Уночі, коли син заснув, узяла вона картку з буквою «я» та й схо- вала. Прокинувся син, став пригадувати свою наймилішу букву, та не пригадає ніяк. Почав син учити букви: а, б, в, г — і до кінця... Власне, усі бук- ви. Тоді і «я» пригадалось,— але тепер воно стало маленьке-маленьке й сором’язливе. — Що нам світить і гріє,— питає мати, коли син вивчив усю азбуку й навчився читати. — Сонце,— відповідає син. — Що дає життя спраглій землі? — Дощ,— відповідає син. — Тепер ти став Учнем Людським,— каже мати. До уроку 20 В. О. Сухомлинський Скляний Чоловічок У одного хлопчика був маленький приятель — Скляний Чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає і переживає його при- ятель хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки і думає йти гуляти — Скля- ний Чоловічок уже й не зовсім прозорий, а ледь-ледь помутнів і каже хлопчикові: — Не треба так думати, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить. Але стає прозорий. Якось у хлопчика занедужав товариш, з яким він сидів за однією партою. Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Ди- виться, а Скляний Чоловічок став темний, як хмара. — Що я зробив чи подумав поганого? — з тривогою питає хлопчик. — Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого...Але ти забув про свого товариша.
270 Соромно стало хлопчикові, і він пішов провідати хворого. Поніс йо- му квіти й велике-велике яблуко, яке подарувала йому мама. Так Скляний Чоловічок учив хлопчика жити. Це була його со- вість. ЛІТЕРАТУРА 1. Данилевська О., Пометун О. Етика: підручник для 6-го кл. загаль- ноосв. навч. закл. — К.: Генеза, 2006. 2. Данилевська О. Робочий зошит. Етика 6 клас. — К.: Літера ЛТД, 2005, 2006. 3. Державний музей українського образотворчого мистецтва. Аль- бом. —К.: Мистецтво, 1985. 4. Етика. Навчальний посібник / За редакцією В. О. Лозового — К.: Юрінком Інтер, 2004. 5. Каптан Т. М., Толкачова Л. І., Шемшуріна А. І., Шемшурін О. Ф. Етика. Методичний посібник. 6 клас. — Х.: ВГ Основа, 2006. 6. Любимов Л. Искусство Западной Европы. — М.: Просвещение, 1982. 7. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Етика. Розробки уроків. 6 клас. — Х.: Ранок-Веста, 2007. 8. Лобова О. В. Музичне мистецтво. Підручник для 5 класу. — К.: Шко- ляр, 2005. 9. Масол Л. М., Гайдамака О. В., Комаровська О. А., Руденко І. В. Мис- тецтво. Підручник для 6 класу загальноосв. навч. закл. — К.: Генеза, 2006. 10. Сухомлинський В. Як виховати справжню Людину. Вибрані твори. т. 5. — К., 1976. 11. Туберовская О. В гостях у картин. Рассказы о живописи. — Ленин- град: Детская литература, 1973. 12. Универсальная энциклопедия школьника. История и религия.— Минск: Валев, 1995. 13. Универсальная энциклопедия школьника. Литература и искусство. — Минск: Валев, 1995. 14. Уроки етики в 1—4 класах / Упоряд. О. О. Кулик, Г. М. Фінько, Г. І. Кенц — Х. : ВГ Основа, 2007.
271 Зміст Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Розробки уроків Тема I «Прагнімо вершин добра» Словничок ключових понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Урок 1. Навіщо вивчати етику. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Урок 2. У чому цінність життя (1-а година). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Урок 3. У чому цінність життя (2-а година). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Урок 4. Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Урок 5. У чому сила любові. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 Урок 6. Що означає бути справедливим. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Урок 7. Як відрізнити моральний ідеал від кумира. . . . . . . . . . . . . . . 66 Урок 8. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Прагнімо вершин добра». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 Урок 9. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Прагнімо вершин добра». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78 Тема II «Бережімо світ — довкола і в собі» Словничок ключових понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 Урок 10. Якими є моральні правила відносин між людиною і природою. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86 Урок 11. Як пов’язані довкілля і здоров’я людини. . . . . . . . . . . . . . . 93 Урок 12. Що таке мистецтво керувати собою. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 Урок 13. Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 Урок 14. Як стати розвиненою людиною. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117 Урок 15. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Бережімо світ — довкола і в собі». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124 Урок 16. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Бережімо світ — довкола і в собі». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
272 Тема III. «Спілкуймося з відкритими серцями» Словничок ключових понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 Урок 17. Що означає бути етичною людиною (1-а година). . . . . . 136 Урок 18. Що означає бути моральною людиною (2-а година). . . 145 Урок 19. Що означає поважати інших. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153 Урок 20. У чому виявляється милосердя. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159 Урок 21. Чому ми прагнемо віри. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167 Урок 22. Чому в кожної людини своя дорога до храму. . . . . . . . . . 174 Урок 23. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Спілкуймося з відкритими серцями». . . . . . . . . . . . . . . . . . 180 Урок 24. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Спілкуймося з відкритими серцями». . . . . . . . . . . . . . . . . . 186 Тема IV «Будьмо громадянами» Словничок ключових понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192 Урок 25. Якою є мораль демократичного громадянського су­спільства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195 Урок 26. Як обираємо власний життєвий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . 201 Урок 27. Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209 Урок 28. Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218 Урок 29. Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229 Урок 30. Що означає бути громадянином демократичної держави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238 Урок 31. Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі. . . . . . . . . . . . . 246 Урок 32. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Будьмо громадянами». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 252 Урок 33. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів з теми «Будьмо громадянами». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259 Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 265
6 e r_u

More Related Content

PDF
Radist tvorchosti
byOlga Saulchak
 
PPSX
Kонцепція національної школи с.русової 2
byzdwango
 
DOCX
295
byРепетитор Історія України
 
DOC
Навчальна програма мистецтво
byJo01
 
DOCX
Навчальні програми Мистецтво 5-9 клас 2017
byКовпитська ЗОШ
 
PPTX
русова софія федорівна
byСокальська ЗШ І-ІІІ ступенів №2
 
DOCX
61
byssusera012b0
 
PPTX
програма3
byЮлія Бевза
 
Radist tvorchosti
byOlga Saulchak
 
Kонцепція національної школи с.русової 2
byzdwango
 
295
byРепетитор Історія України
 
Навчальна програма мистецтво
byJo01
 
Навчальні програми Мистецтво 5-9 клас 2017
byКовпитська ЗОШ
 
русова софія федорівна
byСокальська ЗШ І-ІІІ ступенів №2
 
61
byssusera012b0
 
програма3
byЮлія Бевза
 

What's hot

PDF
Ukraine is my
byOlga Saulchak
 
PDF
формування творчої компетентності вихованців засобами декоративно ужиткового ...
byНаталья Качковская
 
PDF
Етика Методичний посібник 6 клас
byКовпитська ЗОШ
 
PPTX
презентація дениші школа
bydenyshi123
 
PDF
139
byРепетитор Історія України
 
PPT
школа майбутнього
byЮлія Бевза
 
PDF
Забезпечення корекційно-розвиткового супроводу навчання дітей з особливими ос...
byЗШ №10 м.Світловодська
 
DOC
посібник майструк г.і.
byНаталья Качковская
 
DOCX
285
byРепетитор Історія України
 
DOCX
07
byCshkilniy
 
DOCX
збірник
byIrina Shlyahetskaya
 
DOC
короткий словник довідник методиста
byAndy Levkovich
 
DOC
26,10,21
byРепетитор Історія України
 
PPTX
Презентація
byschool1-zn
 
PPT
096 освіта для сталого розвитку
bySergey Pika
 
DOCX
Перспективне прогнозування
byAlla Kolosai
 
PPT
Стемосвіта
byvinohodov
 
PPT
проект наступності
byЮлія Бевза
 
PPTX
методобєднанняприродничо математичне
bydenyshi123
 
Ukraine is my
byOlga Saulchak
 
формування творчої компетентності вихованців засобами декоративно ужиткового ...
byНаталья Качковская
 
Етика Методичний посібник 6 клас
byКовпитська ЗОШ
 
презентація дениші школа
bydenyshi123
 
139
byРепетитор Історія України
 
школа майбутнього
byЮлія Бевза
 
Забезпечення корекційно-розвиткового супроводу навчання дітей з особливими ос...
byЗШ №10 м.Світловодська
 
посібник майструк г.і.
byНаталья Качковская
 
285
byРепетитор Історія України
 
07
byCshkilniy
 
збірник
byIrina Shlyahetskaya
 
короткий словник довідник методиста
byAndy Levkovich
 
26,10,21
byРепетитор Історія України
 
Презентація
byschool1-zn
 
096 освіта для сталого розвитку
bySergey Pika
 
Перспективне прогнозування
byAlla Kolosai
 
Стемосвіта
byvinohodov
 
проект наступності
byЮлія Бевза
 
методобєднанняприродничо математичне
bydenyshi123
 

Viewers also liked

PDF
Mecanismos Jurídicos para el Control Social
byJairo Sandoval H
 
PDF
Tb85
byturrisbabel
 
PDF
ДРОБЛЕНИЕ БИЗНЕСА. ОШИБКИ И ОПАСНЫЕ МАНЕВРЫ
byВячеслав Соколов
 
PPTX
IBPS PO Recruitment 2016-17
byEntrance Exam Info
 
PPTX
Agri-Market Hall in Melaka - UTM M.Arch Final Thesis Design
byZhao Wei Kim
 
PDF
信学会200801
by２次元コードリーダーのエーアンドエフ・コーポレーション
 
DOC
faheem ahmed
byFaheem Ah Mughal
 
PPTX
cce1d770d90b
byssharec
 
PDF
CAÑON ALUMINIO (Sectorial) 2”- SENIOR SIME
byRaul Yancce
 
PPTX
Music video analysis 2
byAlice Bates
 
PPTX
Music video analysis 2
byAlice Bates
 
PPTX
Raleigh ritchie
byAlice Bates
 
DOCX
1 la gestión de mantenimiento es actualmente un campo de la ingeniería de gra...
byGatito Traviezo
 
PDF
Çalışma Hayatında Güvenceli Esneklik
byÇalışma ve Sosyal Güvenlik Bakanlığı
 
PDF
Yeison ramos leon
byyeisonandres2014
 
PPT
A transport carbon vulnerability story
byNinti_One
 
Mecanismos Jurídicos para el Control Social
byJairo Sandoval H
 
Tb85
byturrisbabel
 
ДРОБЛЕНИЕ БИЗНЕСА. ОШИБКИ И ОПАСНЫЕ МАНЕВРЫ
byВячеслав Соколов
 
IBPS PO Recruitment 2016-17
byEntrance Exam Info
 
Agri-Market Hall in Melaka - UTM M.Arch Final Thesis Design
byZhao Wei Kim
 
信学会200801
by２次元コードリーダーのエーアンドエフ・コーポレーション
 
faheem ahmed
byFaheem Ah Mughal
 
cce1d770d90b
byssharec
 
CAÑON ALUMINIO (Sectorial) 2”- SENIOR SIME
byRaul Yancce
 
Music video analysis 2
byAlice Bates
 
Music video analysis 2
byAlice Bates
 
Raleigh ritchie
byAlice Bates
 
1 la gestión de mantenimiento es actualmente un campo de la ingeniería de gra...
byGatito Traviezo
 
Çalışma Hayatında Güvenceli Esneklik
byÇalışma ve Sosyal Güvenlik Bakanlığı
 
Yeison ramos leon
byyeisonandres2014
 
A transport carbon vulnerability story
byNinti_One
 

Similar to 6 e r_u

PDF
робота
bynelarina
 
PDF
робота
bynelarina
 
PDF
6_e_i_2023.pdf
byLudaM3
 
PDF
Етика Методичний посібник 5 клас
byКовпитська ЗОШ
 
PDF
5_e_m_2022.pdf
by4book9kl
 
PDF
основна частина, висновки, додатки
bynelarina
 
PDF
5_e_m_2022.pdf
byLudaM3
 
PDF
«Етика» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Данил...
byssuser39b124
 
PDF
5_e_d_2022.pdf
by4book9kl
 
PDF
6 этика данилевська_пометун_2006_укр
byAira_Roo
 
DOCX
1
byViktoriya2205
 
PDF
5_e_i_2022.pdf
by4book9kl
 
PDF
папка
bynelarina
 
DOC
Програма з етики (5 - 6 кл.) редакція 2005 року
byКовпитська ЗОШ
 
DOC
програма християнської етики
byNicoriuc_Ala
 
PPT
СШ № 150. Морально - духовний розвиток учнів 5-9 класів на основі впровадженн...
byІнститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 
PPT
Cходинки етичного зростання
byВика Маковская
 
PPTX
Презентація педагогічного досвіду.
byTamara Emec
 
PPTX
12
byOlga Saulchak
 
PDF
папка
bynelarina
 
робота
bynelarina
 
робота
bynelarina
 
6_e_i_2023.pdf
byLudaM3
 
Етика Методичний посібник 5 клас
byКовпитська ЗОШ
 
5_e_m_2022.pdf
by4book9kl
 
основна частина, висновки, додатки
bynelarina
 
5_e_m_2022.pdf
byLudaM3
 
«Етика» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Данил...
byssuser39b124
 
5_e_d_2022.pdf
by4book9kl
 
6 этика данилевська_пометун_2006_укр
byAira_Roo
 
1
byViktoriya2205
 
5_e_i_2022.pdf
by4book9kl
 
папка
bynelarina
 
Програма з етики (5 - 6 кл.) редакція 2005 року
byКовпитська ЗОШ
 
програма християнської етики
byNicoriuc_Ala
 
СШ № 150. Морально - духовний розвиток учнів 5-9 класів на основі впровадженн...
byІнститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 
Cходинки етичного зростання
byВика Маковская
 
Презентація педагогічного досвіду.
byTamara Emec
 
12
byOlga Saulchak
 
папка
bynelarina
 

More from Svinka Pepa

PDF
Anglijska mova 7klas nesvit_2015
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas ispanska_mova_redko_2016_4
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas fizika_zasekina_2016
bySvinka Pepa
 
PDF
Anglijska mova 6klas_nesvit
bySvinka Pepa
 
PDF
12 161101170846
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas fizika_zasekina_2016_pog
bySvinka Pepa
 
PDF
Geometrija zbirnyk 11klas_merzljak
bySvinka Pepa
 
PDF
Francuzka 4klas klymenko
bySvinka Pepa
 
PDF
9 um g_2017
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas literatura_voloshhuk_2016
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas mistectvo_gajdamaka_2016
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas fizika_serduchenko_2016
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas francuzka_mova_klimenko_2016_4
bySvinka Pepa
 
PDF
11 klas khudozhnja_kultura_miropolska_2011
bySvinka Pepa
 
PDF
11 161101170737
bySvinka Pepa
 
PDF
7 klas ukrajinska_mova_golub_2015
bySvinka Pepa
 
PDF
Li5xignts9in8cf1qvlj signature-42f40f538d46eb82129fc396f337aa183f9ceda448ebb6...
bySvinka Pepa
 
PDF
Fizika 7klass bozhinova
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas osnovi_zdorovja_bekh_2016
bySvinka Pepa
 
PDF
8 klas geometrija_merzljak_2016_ros
bySvinka Pepa
 
Anglijska mova 7klas nesvit_2015
bySvinka Pepa
 
8 klas ispanska_mova_redko_2016_4
bySvinka Pepa
 
8 klas fizika_zasekina_2016
bySvinka Pepa
 
Anglijska mova 6klas_nesvit
bySvinka Pepa
 
12 161101170846
bySvinka Pepa
 
8 klas fizika_zasekina_2016_pog
bySvinka Pepa
 
Geometrija zbirnyk 11klas_merzljak
bySvinka Pepa
 
Francuzka 4klas klymenko
bySvinka Pepa
 
9 um g_2017
bySvinka Pepa
 
8 klas literatura_voloshhuk_2016
bySvinka Pepa
 
8 klas mistectvo_gajdamaka_2016
bySvinka Pepa
 
8 klas fizika_serduchenko_2016
bySvinka Pepa
 
8 klas francuzka_mova_klimenko_2016_4
bySvinka Pepa
 
11 klas khudozhnja_kultura_miropolska_2011
bySvinka Pepa
 
11 161101170737
bySvinka Pepa
 
7 klas ukrajinska_mova_golub_2015
bySvinka Pepa
 
Li5xignts9in8cf1qvlj signature-42f40f538d46eb82129fc396f337aa183f9ceda448ebb6...
bySvinka Pepa
 
Fizika 7klass bozhinova
bySvinka Pepa
 
8 klas osnovi_zdorovja_bekh_2016
bySvinka Pepa
 
8 klas geometrija_merzljak_2016_ros
bySvinka Pepa
 

6 e r_u

  • 2.
  • 3.
    2 УДК 008+372.8 (073) ББК 87.7я721 Р 93 Серія «Майстер-клас» Рижова Т. В. Р 93 Етика. 6 клас: Розробки уроків / Т. В. Рижова. — Х.: Вид-во «Ранок», 2010. — 272 с. — (Майстер-клас). ISBN 978-966-672-991-3 У пропонованому методичному посібнику представлено авторські розробки уро- ків для 6 класу загальноосвітніх шкіл. Видання базується на чинній навчальній про- грамі з етики для 6 класу 12-річної школи з використанням підручника О. Дани- левської, О. Пометун «Етика. 6 клас» і робочого зошита О. Данилевської «Етика. 6 клас». Майже всі уроки посібника є інтегрованими й активно використовують на- вчальний матеріал із курсів інших гуманітарних предметів: історії, літератури, му- зичного й образотворчого мистецтв. . УДК 008+372.8 (073) ББК 87.7я721 © Т. В. Рижова, 2009 ISBN 978-966-672-991-3 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2010 Навчальне видання Серія «Майстер-клас» Рижова Тетяна Володимирівна Код О10421У. Підписано до друку 28.10.2009. Формат 60×84/16. Папір друкарський. Гарнітура Петербург. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 17. ТОВ Видавництво «Ранок». Свідоцтво ДК № 3322 від 26.11.2008. 61071 Харків, вул. Кібальчича, 27, к. 135. Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: office@ranok.kharkov.ua Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67. З питань реалізації: (057) 712-91-44, 712-90-87. E-mail: commerce@ranok.kharkov.ua «Книга поштою»: (057) 717-74-55. E-mail: pochta@ranok.kharkov.ua www.ranok.com.ua Етика 6 клас Розробки уроків
  • 4.
    3 Передмова Є багато родівосвіти й розвитку, і кожен із них важливий сам по собі, але вище над ни- ми має стояти освіта етична. В. Бєлінський Розвиток України як сучасної демократичної держави повинен ґрун- туватися на формуванні в дітей і молоді високоморальних якостей, висо- кого рівня культури, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси. Саме тому особлива увага в державній національній програмі «Освіта: Україна ХХІ століття», Концепції художньо-естетичного виховання в за- гальноосвітніх установах і державних освітніх стандартах приділяється особистості, її індивідуальності, духовності й моральності, здатності до творчості й удосконалення навколишнього світу. На сьогодні програма «Освіта: Україна ХХІ століття» головною метою національного вихо- вання молоді визначає формування особистісних рис юного громадяни- на України: національної свідомості, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної куль- тури,  — а також розвиток індивідуальних здібностей, таланту дитини. Значення морально-етичного виховання дітей сьогодні особливо ак- туальне. Це пояснюється тенденцією втрати молодим поколінням мо- ральних орієнтирів, що спостерігається останнім часом і виявляється в інфантильності, зростаючій агресивності, бездуховності. Дефіцит мо- ральних цінностей і зневажання моральних норм — це одна з першочер- гових проблем, з якими потрібно боротися нинішнім педагогам. «Основною метою шкільного курсу «Етика» є створення умов для формування моральних цінностей та орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня», — читаємо в пояснювальній за- писці до навчальної програми «Етика» для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа). Саме етика здатна допомогти дитині розі- братися в природі моральних цінностей, які лежать в основі духовнос- ті й культури особистості, зрозуміти етичну основу й норми людсько- го спілкування. У цьому полягає виховна роль навчального предмета. Урок етики передбачає діалогічну взаємодію педагога і дітей, спільні міркування, пошук відповіді або рішення, у процесі якого народжуються
  • 5.
    4 оцінні судження. Науроках учитель використовує інтерактивні техно- логії навчання; актуальними є також бесіда, тестування, моделювання й  розв’язання психологічних ситуацій, виконання творчих пізнаваль- них завдань, аналіз художніх текстів і т. ін. Значна роль у формуванні моральної особистості належить мистецтву. Мистецтво покликане впли- вати на людські почуття. Тому на уроках етики необхідно використову- вати твори літератури, музики, образотворчого мистецтва, елементи те- атральної майстерності. Пропонований вашій увазі методичний посібник представлено у ви- гляді розробок уроків етики в 6 класах загальноосвітніх шкіл. У  роз- робках використовується програмний матеріал з української і світової літератури, актуалізуються знання учнів з історії, музичного й образо­ творчого мистецтва. Майже всі уроки є інтегрованими. Цікавими є роз- робки уроків, у яких учні можуть виявити свої творчі здібності. Матеріали уроків і додатки до них обов’язково стануть у пригоді не лише вчителям етики, але й класним керівникам для проведення ви- ховних годин. Бажаємо успіхів.
  • 6.
    5 Календарнепланування №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів ТемаI.Прагнімовершиндобра 1Навіщови- вчатиетику Відновитизнання,отри- маніучнямив5класі. Підвестиучнівдови- сновкупронеобхідність вивченняетики,позна- йомитидітейзісторією виникненняморалі;пого- воритипроте,щозначить дотримуватинорметике- тувповсякденномужитті Етика,етикет,мо- раль,моральність, звичай,традиція, вихованість Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,длячогопотрібно вивчатиетику;щозначить дотримуватисянорметике- тувповсякденномужитті; —аналізуватибуденніситуації зпозиційморалітаетикету; —даватиоцінкувласнійпо- ведінці 2Учомуцін- ністьжиття (1-агодина) Сформувативучнівуяв- ленняпроключовіпонят- тяуроку. Обґрунтувативизначаль- незначеннядуховнихпо- требнадматеріальними. Виховувативдітейпраг- неннядосамовдоскона- лення Внутрішнійсвіт, цінність,потреби (матеріальні,соці- альні,духовні),ду- ховність,духовна краса Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомупотрібно постійнопрацюватинадсо- бою,прагнутидосамовдо­ сконалення
  • 7.
    6 №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 3Учомуцін- ністьжиття (2-агодина) Формувативучніврозу- мінняпоняття«життя», йогоунікальності,цінності, значимостідлякожного. Виховуватидбайливе ставленнядосвогожиття йжиттяіншихлюдей. Наприкладахлітератур- нихтамузичнихтворів з’ясувати,щозначитьлю- битижиття. Визначити,учомупро- являєтьсясиладухулю- дини Людськежиття; моральніцінності всучасномусвіті Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомужиттялю- дини—найвищацінність; —наводитижиттєвіприкла- дивчинківсильнихдухом людей 4Чомумо- ральніцін- ностіви- значаютьяк життєвіорі- єнтири Пояснитиучням,щотаке моральніцінності. Визначити,щотаке обов’язки,аналізуватиси- туації,пов’язанізвико- наннямобов’язків. З’ясувати,щозначитьбу- тидорослимісамостій- ним Притча,обов’язок; моральніціннос- ті;моральний обов’язок Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —визначити,щотаке обов’язки; —аналізуватижиттєвіситуа- ції,пов’язанізвиконанням обов’язків; —пояснити,щозначитьбути дорослимісамостійним Продовженнятаблиці
  • 8.
    7 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 5Учомусила любові Навчитиучніввисловлю- вативласнісудженняпро любовякпронайвище почуття. Формувативідповідаль- не,щиреставленнядо любові. Виховуватипочуттялю- бовідоВітчизни,родини таприязнеставленнядо оточуючих Любити,самовдо­ сконалення Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —наводитиприкладирізнома- нітнихпроявівлюбові; —розповістинаосновівлас- ногодосвіду,учомумаєви- являтисялюбовдорідних; —пояснити,чомувідповідаль- ність,повага,щирість,спів- чуттяєморальнимпідґрун- тямлюбові 6Щоозначає бутиспра- ведливим Сформувативучнівуяв- ленняпросправедливість. Навчитиоцінюватиподії внавколишньомусвіті йвласномужиттізпози- ційсправедливості. Розвиватипочуттяспра- ведливості,умінняпро- тидіятинесприятливим умовам. Виховуватисправедливе ставленнядооточуючих Лестощі,лукав- ство(лицемір- ство),наклеп (обмова),святен- ництво(ханже- ство),справед- ливість,хитрість, великодушність Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —висловлюватисудженняпро важливістьпринципуспра- ведливостівповсякденно- мужитті; —аналізуватижиттєвіситу- ації; —пояснити,якпов’язаніспра- ведливістьтаправда Продовженнятаблиці
  • 9.
    8 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 7Яквідрізни- тимораль- нийідеал відкумира Визначити,щотакеідеал. Обґрунтувативажливість самовдосконаленняякод- ногоздієвихзасобівна- ближеннядоморального ідеалу. Розвивативучнівпотре- бувсамовдосконаленні Ідеал;ідеальний; кумир,фанатизм Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —висловлюватисудженняпро важливістьсамовдоскона- лення; —відрізнятипрагненнядоіде- алувідфанатизму 8Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Прагнімо вершиндо- бра»(урок- узагаль- нення) Систематизуватизнання учнівізтеми«Прагнімо вершиндобра». Підготуватиучнівдоте- матичногооцінювання (ТО) Усіключовіпонят- тя,вивченінапо- передніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —систематизуватинабуті впроцесівивченнятеми знання; —аналізуватижиттєвіситу- ації 9Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Прагнімо вершиндо- бра» (урокТО) Перевіритирівеньзнань ізтеми Усіключовіпонят- тя,вивченінапо- передніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці
  • 10.
    9 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів ТемаII.Бережімосвіт—довколаівсобі 10Якимиємо- ральніпра- вилавід- носинміж людиною іприродою Сформувативучнівпо- няттяпролюдинуякчас- тинуприроди. Навчатиучнівставитися доприродиУкраїниякдо національногобагатства усьогонароду Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —наприкладахпам’ятоккуль- турирізнихнародіввислов- люватисудженняпролюди- нуякчастинуприроди; —наводитиприкладивідносин людиниіприроди,оцінюва- тиїхізпозиційморалі; —дбатипроприродурідно- гокраю 11Якпов’язані довкілля іздоров’я людини Визначити,якпов’язане здоров’ялюдинизна- вколишнімсередовищем. Пояснитивзаємозв’язок фізичногойдуховного здоров’ялюдини. Формувативучнівздоро- вийспосібжиття Здоров’я;здоровий спосібжиття,шкід- ливізвички Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомупотрібнобе- регтисвоєздоров’я; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці
  • 11.
    10 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 12Щотаке мистецтво керуватисо- бою Дативизначенняпоняття «самооцінка»;з’ясувати, щоозначає«пізнатисе- бе»,чомупотрібнокеру- ватисвоїмипочуттямий учинками;вчитисяволо- дітисобою Пізнання;самопі­ знання;самооцінка; самовдосконалення Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —даватиоб’єктивнуоцінку власнійповедінці; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 13Якуроль відіграють емоціїтапо- чуттявжит- тілюдини Визначити,щотакеемо- ції,почуття,учомусила моральнихпочуттів. Навчатиучнівкультури почуттів Емоції,почуття,мо- ральніпочуття Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,учомусиламо- ральнихпочуттів; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 14Якстати розвиненою людиною З’ясувати,якулюдину вважаютьрозвиненою,які заняттярозвиваютьлю- дину. Виховувативучнівнега- тивнеставленнядомар- ногопроведеннячасу Задатки,обдарова- ність,розвиток,зді- бність,талант Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —розповісти,якізаняття сприяютьрозвиткулюдину; —спираючисьнавласнийдо- свід,визначитиспособи,що допоможутьорганізувати змістовнедозвілля
  • 12.
    11 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 15Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Бережімо світдовкола івсобі» (урок-уза- гальнення) Систематизуватизнання учнівізтеми«Бережімо світдовколаівсобі». ПідготуватиучнівдоТО Дозвілля,хобі,усі іншіпоняття,ви- вченінапопередніх уроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —систематизуватинабуті впроцесівивченнятеми знання; —аналізуватижиттєвіситу- ації 16Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Бережімо світ—довко- лаівсобі» (урокТО) Перевіритирівеньзнань учнівізтеми Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці ТемаIII. Спілкуймосязвідкритимисерцями 17Щоозна- чаєбути моральною людиною (1-агодина) Дативизначеннязагаль- нолюдськихцінностей. Визначити,якмораль регулюєвідносиниміж людьми.Формувативді- тейморальнуповедінку. Виховуватипотребужи- ти,дотримуючисьсу­ спільноїморалі Загальнолюдські цінності,мораль, моральніцінності, гуманізм,основні функціїморалі Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —висловлюватисудженняпро рользагальнолюдськихцін- ностейугуманізаціїжиття суспільства
  • 13.
    12 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 18Щоозна- чаєбути моральною людиною (2-агодина) Продовжитиформуватив дітейморальнуповедінку. Виховуватипотребужи- ти,дотримуючисьсу­ спільноїморалі Скарбницямораль- ногодосвідулюд- ства Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —розповісти,уякихтворах світовоїтаукраїнськоїлі- тературизнайшливідобра- женняморальніцінності 19Щоозначає поважати інших Визначити,якпов’язані міжсобоюповагайгід- ність,якпотрібнопрояв- лятитолерантність іповагу. Виховувативучнівпова- гудосебетаінших Повага,самоповага, толерантність,не- терпимість Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомуповагадо іншихєзапорукоюприяз- нихвідносинміжлюдьми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 20Учомуви- являється милосердя Навчитиучніваналізува- тивчинкилюдей(зокре- маівласні),розрізняти внихпроявегоїзму Милосердя,спів- чуття,людяність, чуйність,альтруїзм, егоїст Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —даватиоб’єктивнуоцінку власнимучинкамтавчин- камінших 21Чомуми прагнемо віри Навчитиучніврозрізня- типоняття«духовність»і «релігійність». Розповістипроісторію виникненнярелігії. Виховувативучнівтоле- рантнеставленнядорелі- гійнихпочуттів Духовність,релігій- ний Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомувіраспри- яєвдосконаленнюлюдської душі; —ставитисятолерантнодо представниківіншихрелігій
  • 14.
    13 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 22Чомувкож- ноїлюдини своядорога дохраму Познайомитиучнівізмо- ральнимиосновамисвіто- вихрелігій. Навчатитолерантноста- витисьдопредставників іншихконфесій. Познайомитиучнівіз правиламиповедінки вхрамі Світовірелігії,ате- їзм,конфесії,10 біблейськихзапо- відей Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —назватиосновніправила поведінкивправославній церкві 23Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Спілкуймо- сязвідкри- тимсерцем» (урок-уза- гальнення) Систематизуватизнання учнівізтеми«Спілкуй- мосязвідкритимсер- цем». ПідготуватиучнівдоТО Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —систематизуватинабуті впроцесівивченнятеми знання; —аналізуватижиттєвіситу- ації 24Перевірте, чогонавчи- лися,опано- вуючитему «Спілкуймо- сязвідкри- тимсерцем» (урокТО) Перевіритирівеньзнань учнівізтеми Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці
  • 15.
    14 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів ТемаIV.Будьмогромадянами 25Якоюємо- ральдемо- кратичного громадян- ськогосу­ спільства Визначити,чомулюдина єнайвищоюцінністюде- мократичногосуспільства; чомуморальгромадян- ськогосуспільстваназива- ютьгуманістичною Громадянин;гро- мадянськіпочуття, громадянськість,де- мократія,громадян- ськесуспільство,гу- маністичнамораль Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,чомулюдина єнайвищоюцінністюдемо- кратичногосуспільства 26Якобирає- мовласний життєвий шлях Визначитизв’язокміж свободоюлюдинитаїї моральністю. Навчатидітейшукати шляхисамореалізації. Виховувативучнівсві- домепрагненнядосамо- вдосконалення Свобода,свобода волі,свободадій, свободатворчості Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснитизв’язокміжсво- бодоюлюдинитаїїмораль- ністю; —пояснити,щоозначаєсамо- реалізуватися; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 27Якими єправа йобов’язки людини вдемокра- тичному суспільстві ПознайомитиучнівізЗа- гальноюдекларацієюправ людини,Міжнародною конвенцієюпроправади- тини. Наприкладахпроаналізу- ватиспіввідношенняправ іобов’язківгромадянина Декларація,права людини,конвенція Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —визначити,якспіввідно- сятьсяправайобов’язки громадянина; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці
  • 16.
    15 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 28Якрозумі- ютьспра- ведливість усучасно- мудемокра- тичномусу­ спільстві Поговоритипроте,чого вимагаєвіднасрізнома- нітністьжиттявгрома- дянськомусуспільстві Справедливість, різноманітність,со- ціальнарізноманіт- ність,соціальний Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,щотакесуспільна справедливість,учомувсі людирівні; —розповісти,чоговимагаєвід людинисучаснежиттявгро- мадянськомусуспільстві 29Якароль моралі іправавде- мократично- мусуспіль- стві Визначити,якспіввідно- сятьсяморальіправо,як законрегулюєжиттягро- мадянудемократичному суспільстві Правовінорми,за- кон,рівністьлюдей передзаконом,рів- ноправність Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —пояснити,щозначитьрів- ністьпередзаконом 30Щоозначає бутигрома- дяниномде- мократичної держави Розповістиучням,кого називаютьгромадянином, якіпочуттяірисивлас- тивігромадянамдемокра- тичногосуспільства. Виховувативучнівпо- чуттяпатріотизму Громадянин;грома- дянський;грома- дянськіпочуття; громадянськіякос- ті;громадянський учинок Учніможуть: —пояснитиосновніпоняття йтерміниуроку,когона- зиваютьгромадянином;які почуттяірисивластивігро- мадянамдемократичного суспільства
  • 17.
    16 Продовженнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 31Якимима- ютьбути відносини міжнаро- дамивба- гатонаці- ональній демократич- нійдержаві Визначити,учомупо- лягаєетикавідносин міжнародамивдемо- кратичномусуспіль- стві;якставитисядо культурно-національних особливостейлюдей,що живутьвУкраїні;якпро- являтиповагудонаціо- нальнихтрадицій,звичаїв іобрядівіншихнародів Багатонаціональ- надержава,нації, толерантність,не- терпимість,націо­ нальність,народ, патріотизм,фа- шизм,нацизм,шо- вінізм Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —розповісти,учомуполягає етикаставленнярізнихна- родіводиндоодноговде- мократичномусуспільстві; —проявлятиповагудонаціо- нальнихтрадицій,звичаїв іобрядівіншихнародів 32Перевірте, чогонавчи- лися,опа- новуючите- му«Будьмо громадяна- ми»(урок- узагаль- нення) Систематизуватизнання учнівізтеми«Будьмо громадянами». ПідготуватиучнівдоТО Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьуроку; —систематизуватинабуті впроцесівивченнятеми знання; —аналізуватижиттєвіситу- ації
  • 18.
    17 Закінченнятаблиці №ДатаТемаМетаКлючовіпоняття Вимогидорівня підготовкиучнів 33Перевірте, чогонавчи- лися,опа- новуючите- му«Будьмо громадяна- ми» (урокТО) Перевіритирівеньзнань учнівізтеми Усіключовіпонят- тя,вивченінапопе- редніхуроках Учніможуть: —дативизначенняключових понятьтеми; —застосовуватиотриманізна- ннянапрактиці 34Ми—гро- мадяни України Поговоритизучнямипро те,якгромадяниУкраї- ниповинніставитисядо своєїдержави;щозна- читьбутигромадянином іпатріотомсьогодні;як пов’язанінашідоліздо- леюВітчизни.Виховува- тивдітяхпатріотизм Усіключовіпонят- тя,вивченіпротя- гомнавчального року Учніможуть: —відповістинапитанняпро те,якгромадяниУкраїнипо- винніставитисядосвоєїдер- жави,когоназиваютьсправж­ німгромадянином,якіриси слідвиховувативсобі
  • 19.
    18 Розробки уроків Тема I«Прагнімо вершин добра» Словничок ключових понять Урок 1 Етика — наука про мораль. Мораль — норми і приписи поведінки у стосунках людей і в су­ спільстві. Моральний досвід народу втілений у його мові: прислів’ях, приказ- ках; казках; мистецьких творах, звичаях і традиціях; релігійних за- повідях; законах. Звичай — загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті народу; традиційно усталені правила суспільної поведінки. Традиція — звичаї, норми поведінки, що передаються від поколін- ня до покоління. Моральність — втілення приписів моралі в поведінці людей і в сто- сунках між ними. (Внутрішні духовні якості, якими керується людина у своїй пове- дінці й у ставленні до інших людей.) Вихованість — зовнішній вияв моральності, уміння добре поводи- тися. Етикет — установлений порядок поведінки де-небудь, правила по- ведінки; сукупність правил поведінки. Урок 2 Цінність — значущість для людини. Потреба — необхідність у чомусь. Матеріальні потреби — їжа, житло, одяг. Соціальні потреби — соціальний статус, авторитет, місце в суспіль- стві.
  • 20.
    19 Духовні потреби —естетичні, пізнавальні, етичні. Духовна краса — бажання ставити духовні потреби вище від мате- ріальних. Духовність — сукупність ознак, властивих людині з розвиненим вну- трішнім психічним життям і моральністю. Внутрішній світ — усе те, що пов’язане з душею людини: почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, досвід тощо. Моральні цінності в сучасному світі — Добро, Справедливість, Ми- лосердя, Любов, Дружба. Урок 3 Людське життя — період існування людини від її народження до смерті. Етичні (моральні) цінності — моральні взірці, поняття, вимоги, при- писи, що дають людині можливість оцінювати дійсність та орієнту- ватися в ній. Урок 4 Притча — повчальна оповідь, у якій моральна настанова розкрива- ється через інакомовлення (алегорично). Моральний обов’язок — це усвідомлення своєї відповідальності за втілення в життя моральних приписів. Бути самостійним — значить нести відповідальність за своє життя й самостійно приймати рішення. Урок 5 Любити — переживати почуття прихильності до кого-небудь, чого- небудь. Самовдосконалення — цілеспрямований розвиток своїх духовних здібностей, удосконалення свого способу життя. Урок 6 Наклеп — неправдиве повідомлення з метою зганьбити когось. Лестощі — лицемірне, нещире вихваляння, підлабузництво. Лукавство, лицемірство — риса вдачі людини, чиї вчинки і слова не відповідають справжнім намірам.
  • 21.
    20 Святенництво (ханжество, лицемірство)— удавана (несправжня) чеснота. Хитрість — якість характеру людини, яка для досягнення якої-небудь мети діє непрямим, обманним шляхом. Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлен- ня до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські стосунки, що ґрунту- ються на моральних принципах. Великодушність — якість людини з добрими, благородними почут- тями, незлопам’ятної. Урок 7 Ідеал — найвищий ступінь досконалості в чому-небудь, якого важко досягти; досконале втілення чого-небудь, досконалий зразок. Ідеальний — досконалий, зразковий, бездоганний. Кумир — предмет сліпого поклоніння. Тема І. Прагнімо вершин добра Урок 1 Тема. Навіщо вивчати етику. Мета: відновити знання, здобуті учнями в 5 класі, пригадати, що таке етика, мораль, етикет, звичай, традиція; підвес- ти учнів до висновку про необхідність вивчення етики, познайомити дітей з історією виникнення моралі; по- говорити про те, що означає дотримуватися норм ети- кету в повсякденному житті. Обладнання: підручник О. Данилевської, О. Пометун «Етика. 6 клас», на дошці, по можливості, зображення Кота Ученого, озера з трьома човнами під вітрилами; програвач, ау- діозапис «Пісеньки Червоної Шапочки» з фільму «Про Червону Шапочку» (муз. А. Рибникова, сл. Ю. Михайло- ва), пісні «Вместе весело шагать» (муз. В. Шаїнського, сл. М. Матусовського); темні окуляри.
  • 22.
    21 Епіграф: «Моральність— основа всіх людських цінностей» (А. Ейн­штейн). Вислови: «Досягнення вищих чеснот є метою людини. У досяг- ненні їх не слід ставити собі ніяких меж» (Г. Сковорода). «Моральність учить не того, як стати щасливим, а того, як стати гідним щастя» (І. Кант). «У науці треба повторювати уроки, щоб добре пам’ятати їх; у моралі треба добре пам’ятати помилки, щоб не по- вторювати їх» (В. Ключевський). «Мораль і етика — це садові ножиці, якими ми можемо облагороджувати кущі наших пристрастей і бажань, що ростуть хаотично» (С. Клюєв). етика; мораль; звичай; традиція; моральність; вихова- ність; етикет. Тип уроку: урок-подорож. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.   II. Основна частина. Подорож дорогами країни Етика Галявина Знайомств. Доріжка Понять і Термінів. Гай Моральних настанов. Озеро Етикету. Стежина Сподівань. Брама до Країни обізнаних учнів. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
  • 23.
    22 Хід уроку I. Вступна частина. 1.Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Ось ми й зустрілися знову на уроках етики, тільки ви подорослішали на цілий рік і вже маєте деякі знання. Які теми ми вивчали минулого року? («Візьмімо гарні вчинки собі за правило»; «Дослухаймося до голосу серця»; «Шануймо людей — і люди шануватимуть нас», «Будьмо ввічливими».) 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Що найбільше запам’яталося вам із курсу етики 5 класу? Що ви використовували у своїй поведінці? Розкажіть про це. Це буде ваш усний твір на тему «Як етика вплинула на моє життя?». (Учні від- повідають на запитання.) Спасибі, ви дуже цікаво розповідали, і мені приємно, що попередній навчальний рік вам запам’ятався. Як ви думаєте, навіщо потрібно ви- вчати етику? Відповісти на це питання допоможуть вислови на дошці й епіграф до уроку. Прочитайте їх і поясніть. (Пояснення дітей.) 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. У ч и т е л ь. Тема першого уроку в цьому навчальному році звучить так: «Навіщо вивчати етику». На уроці ми спробуємо відновити знання, отримані в 5 класі, пригадати, що таке етика, мораль, етикет, звичай, тра- диція; а також познайомимося з історією виникнення моралі; поговори- мо про те, навіщо дотримуватися норм етикету в повсякденному житті. II. Основна частина. Подорож дорогами країни Етики. У ч и т е л ь. Із ваших розповідей я зрозуміла, що ви не забули, чого я вас учила, і це дуже добре. А щоб перевірити ваші знання, я запрошую вас у подорож країною Етика з піснею В. Шаїнського на слова М. Ма- тусовського «Вместе весело шагать». (Діти виконують пісню.) Я просила вас узяти із собою в подорож новий підручник з етики для 6 класу. Автори цього підручника — Оксана Данилевська й Олена Пометун. Удома ви познайомитеся з тим, як працювати з підручником на уроках етики (с. 10—12).
  • 24.
    23 А зараз подивітьсяна карту країни Етика в підручнику (с. 6—7). На- ша перша зупинка — галявина Знайомств. Галявина Знайомств. У ч и т е л ь. На цій галявині нас чекає всім відома вихована дівчин- ка на ім’я Червона Шапочка. Ось і вона! А співає вона пісню А. Рибни- кова на слова Ю. Михайлова з фільму «Про Червону Шапочку». (Зву- чить другий куплет.) Ч е р в о н а Ш а п о ч к а. Здрастуйте, діти! Я рада вітати вас на га- лявині Знайомств! Давайте знайомитися! Інтерактивна гра «Мікрофон». Ч е р в о н а Ш а п о ч к а . Я вам дам чарівні окуляри, надівши які, кожен із вас повинен сказати про свого сусіда по парті найкраще, пред- ставивши його мені. Діти виконують завдання. Які чудові діти в мене в гостях! Я подарую вам ці чарівні окуляри й покажу, як пройти на доріжку Понять і Термінів. Доріжка Понять і Термінів. У ч и т е л ь. Від галявини в’ється доріжка Понять і Термінів, які ви засвоїли минулого року. Там на нас чекає Олеся. О л е с я. Здрастуйте, діти! Ми з Богданом цілий рік разом із вами вивчали етику. Щоб вам пройти далі, потрібно відповісти на запитання. Формулюйте відповідь на питання своїми словами, адже найголовні- ше — передати суть. Отже, перевірте свої знання. Що таке етика? (• Наука про мораль.) Що таке мораль? (• Мораль — сукупність норм і принципів пове- дінки людей у ставленні до суспільства та інших людей; норми і правила поведінки людей у ставленні одне до одного й до сус- пільства.) Яку людину називають доброю, добросердою? (• Добросерда лю- дина — ласкава, чемна, із добрим серцем.) Яку людину називають вихованою? (• Бути вихованим — це не тільки виконувати правила етикету, але й по-доброму, з повагою ставитися до інших людей.) Який учинок називають подвигом? (• Подвиг — це дія, яка потре- бує великої сили духу, а іноді навіть і самопожертвування.)
  • 25.
    24 Хто такий патріот?(• Патріот — той, хто любить, поважає рід- ну землю.) Що таке етикет? (• Етикет — сукупність правил поведінки в різ- них ситуаціях.) Що таке мовний етикет? (• Мовний етикет — набір формул, сло- весних штампів, призначений для певних ситуацій етикету: ві- тання, знайомства, прощання.) О л е с я. Ви чудово впоралися з випробуванням! Ця стежина вивела вас до гаю Моральних настанов. Я прощаюся з вами. Там на вас чекає Кіт Учений. До побачення! (Діти прощаються з Олесею.) Гай Моральних настанов. У ч и т е л ь. Придивіться уважно: цей старий гай заріс могутніми де- ревами. І недивно, адже кожне дерево втілює правило моралі, яке сто- літтями вироблялося людьми. Сядьте, відпочиньте. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 15 підручника текст «Коли й чому виникла мораль» і складіть план до нього. План 1) Співвідношення понять «етика» і «мораль». 2) Моральні норми оцінюють учинки людини з позицій добра і зла; втілені вони у звичаях і традиціях. 3) Моральний досвід народу втілений у його мові: прислів’ях, при- казках, казках. У ч и т е л ь. У підручнику подано визначення понять «звичай» і «тра- диція». Зараз ми повторимо їх, а вдома ви випишете у словничок їх ви- значення. Також слід записати поняття «етика», «мораль». Етика — наука про мораль. Мораль — норми і приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в суспільстві. Моральний досвід народу втілений у йо- го мові; прислів’ях, приказках, казках, витворах мистецтва (зо- крема літературних творах), а також у звичаях і традиціях; релі- гійних заповідях, законах. Звичай — загальноприйнятий порядок, правила, які здавна іс- нують у житті народу; традиційно усталені правила суспільної поведінки.
  • 26.
    25 Традиція — звичаї,норми поведінки, які передаються від поко- ління до покоління. Моральність — втілення приписів моралі в поведінці людей і  в  стосунках між ними. (Внутрішні духовні якості, якими керу- ється людина у своїй поведінці й у ставленні до інших людей.) Вихованість — зовнішній вияв моральності, уміння добре по- водитися. Етикет — установлений порядок поведінки де-небудь, правила поведінки; сукупність правил поведінки. У ч и т е л ь. А ось і наш шановний і дуже мудрий Кіт Учений. Здрас- туйте! Роль Кота Вченого вчитель доручає артистичному учневі, який мо- же одразу, читаючи текст, зіграти її. К і т У ч е н и й. Здрастуйте, діти розумні, виховані, благородні! Зараз ми звернемося до перлин народної мудрості — прислів’їв і  приказок, з якими ви познайомилися минулого року. Ви знаєте, що в прислів’ях і приказках утілено моральний досвід народу, тобто мораль- ні правила, за якими споконвіку жили люди. Спробуйте сформулювати моральне правило, втілене в прислів’ї або приказці, яку ви отримаєте. Робота в парах. Учитель роздає учням картки, на яких написані прислів’я і приказ- ки. Діти в парах розтлумачують зміст мудрих висловів. 1. Поганий той птах, якому гніздо своє не миле. (Люби рідний край.) 2. Живи для людей, поживуть і люди для тебе. (Стався з повагою до людей.) 3. Бережи одяг знову, а здоров’я і честь — змолоду. (Честь у лю- дини одна, потрібно прожити життя так, щоб не заплямува- ти її.) 4. У всякому подвір’ї своє повір’я. (З повагою стався до звичаїв і традицій інших народів.) 5. На сусіда не кивай — за собою примічай. (Критично стався перш за все до себе). 6. Рукам волі не давай. (Будь-які конфлікти розв’язуй мирно). 7. Чи може бути тінь прямою, якщо стовбур кривий? (Як ти ста- вишся до себе і до людей, так і вони до тебе ставляться.)
  • 27.
    26 К і тУ ч е н и й. Яке ж головне, «золоте» правило моралі? (Ніколи не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш, і чини з іншими так, як хотів би, щоб учинили з тобою.) У ч и т е л ь. Я хотіла б подякувати вам, шановний Коте Вчений, за прислів’я і приказки, кожна з них — скарб народної мудрості. Удома ді- ти прочитають текст «Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку» на сторінці 16 підручника й подумають про те, чому мораль — шлях для людей до життя в мирі та злагоді. Чи не підкажете ви, як нам пройти до озера Етикету? К і т У ч е н и й. Підкажу, звичайно. А по дорозі розповім вам буваль- щину про три сита. (Кіт читає завдання 4 на с. 16 підручника.) Ось ми і прийшли. До побачення! Няв! Озеро Етикету. У ч и т е л ь. До побачення! Ой, хто це? (Богдан!) Б о г д а н. Здрастуйте! У ч и т е л ь. Богдане, вітаю. Я тебе не впізнала! Ти так за літо виріс, подорослішав! Б о г д а н. Звичайно, я все літо купаюся в цьому чудовому озері, яке називають озером Етикету. Упевнено почуватися в його кришталево чис- тих водах допоможуть усім правила етикету. Бачите три човни? Кожен ряд сідає до свого човна й називає 4—5 правил поведінки в ситуаціях, записаних на вітрилі човна. І тоді човен попливе. Ситуація 1. Ви слухаєте розповідь однокласника. 1) Виявляти пошану до того, хто говорить, виявляти свою зацікав- леність розмовою. 2) Бути стриманим і доброзичливим, не перебивати на півслові. 3) Брати до уваги присутність третьої особи. 4) Якщо співрозмовник звертається з питанням, потрібно відповіда- ти, не особливо зволікаючи, але й без поспіху. 5) Виявляти ввічливість, якщо розмову потрібно перервати. Ситуація 2. Ви прийшли до театру. 1) Проходити потрібно обличчям до тих, хто сидить, і вибачитися, оскільки вони піднімаються для того, щоб ви могли пройти. 2) Не можна їсти, пити, шарудіти обгортками під час спектаклю.
  • 28.
    27 3) Якщо визапізнилися, сядьте на місце біля дверей і лише в пере- рві займіть своє місце. 4) Не можна йти до кінця спектаклю. У кінці слід встати, подякува- ти акторам оплесками. Це наш обов’язок перед ними. Ситуація 3. Ви вирішили відвідати хворого товариша. 1) Обов’язково заздалегідь зателефонуйте й запитайте його батьків, чи можна відвідати їх сина або дочку. 2) Слід дізнатися, чи хоче однокласник того, щоб до нього прийшли з відвідинами, чи достатньо буде поговорити з ним по телефону. 3) Телефонна розмова з хворим товаришем не повинна бути дов- гою. 4) Доречно під час розмови сказати про те, що всі з нетерпінням че- кають його одужання, і побажати скоріше видужати. У ч и т е л ь. Ось і пропливли по озеру Етикету всі три наші човни. Це говорить про те, що ви пам’ятаєте головні правила етикету й нама- гатиметеся їх виконувати. Стежина Сподівань. У ч и т е л ь. Наша подорож наближається до завершення. Крок за кроком — і ви на стежині Сподівань. Вас бентежить те, що вона така зви- виста? Не дивуйтеся! Адже в кожного з вас — власний досвід і свої надії. Задумайтеся над тим, чого б ви хотіли навчитися на уроках етики цього року. Сформулюйте це стисло. Почніть зі слів: «Цього року від уроків етики я чекаю…» і продовжте думку. (Учні виконують завдання.) Брама до Країни обізнаних учнів. У ч и т е л ь. Стежина Сподівань привела нас до воріт, за якими по- чинається Країна обізнаних учнів. Скажіть, чим корисною виявилася для вас ця подорож? (Діти висловлюють власні думки.) III. Заключна частина. Висновки. Навіщо потрібно вивчати етику? (Я вважаю, що етику потрібно вивчати для того, щоб уміти спілкуватися з людьми, самовдосконалю- ватися, вчитися бути добрим, справедливим, милосердним, навчитися відчувати себе потрібним людям, щасливим.)
  • 29.
    28 Учитель висловлює сподіванняна те, що етика допоможе учням у ви- рішенні багатьох проблем; що вони стануть щасливішими, добрішими, милосерднішими й усі свої вчинки оцінюватимуть згідно з моральними нормами. IV. Домашнє завдання. Познайомитися з новим підручником і правилами роботи з ним (с. 10—12). Прочитати весь урок 1 підручника на тему «Навіщо вивчати ети- ку» (с. 14—18). Виконати усно завдання 1 (с. 18) та самостійно оцінити себе. Виконати завдання в робочому зошиті. (Урок 1. «Навіщо вивчати етику», с. 1—3). Урок 2 Тема. У чому цінність життя (1-а година). Мета: сформувати в учнів уявлення про ключові поняття теми; виділити головне значення духовних потреб і їх пере- вагу над матеріальними; виховувати в дітей прагнення до самовдосконалення. Обладнання: підручник, робочий зошит, підручник зарубіжної літера- тури для 6 класу. Епіграф: «Із честолюбства або почуття обов’язку не може наро- дитися нічого цінного. Цінності виникають завдяки лю- бові й відданості людям та об’єктивним реаліям цього світу» (А. Ейнштейн). Вислови: «Деякі цінності здобуваються разом із загальною куль- турою, але я думаю, що найважливіших цінностей ми вчимося тоді, коли зазираємо в глибини власної душі» (М. Клеланд). «Найцінніше в житті — це бажання й уміння творити ко- рисне» (Г. Александров). «Якщо у вас є що-небудь цінне, поділіться цією цінніс- тю з іншими. Якщо ви не можете поділитися, то цінність втрачає сенс» (В. Хелемендеріс). «Душа людини розвивається до самої смерті» (Гіппо- крат).
  • 30.
    29 внутрішнійсвіт; цінність; потреба; матеріальні потреби; соціальні потреби; духовні потреби; духовна краса; ду- ховність. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Цінності й потреби. 2. Що таке духовність? 3. «Душа обязана трудиться…» III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти! На минулому занятті ми з’ясували, на- віщо вивчати етику. Для чого ж нам треба її вивчати? (Етику потрібно вивчати для того, щоб уміти спілкуватися з людьми, самовдосконалюва- тися, вчитися бути добрим, справедливим, милосердним, навчитися від- чувати себе потрібним людям, щасливим.) 2. Актуалізація опорних знань. Як ми розуміємо такі терміни, як етика, мораль, звичай, традиція, моральність, вихованість, етикет? (Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Навіщо вивчати етику». 1—2. Впиши відповідні до змісту слова етика або мораль. Норми та правила поведінки, які регулюють взаємини між людьми, називають… (мораллю). Ключові поняття:
  • 31.
    30 3—4. Розгадай кросворд. 1 м 2 ет и к 3 е т о т р 4 з и а в к л 5 в и х о в а н і с т ь ч н а 6 т р а д и ц і я й с т 7 з а п о в і д ь Науку про моральні якості людини називають… (етикою). 5—6. Сформулюй за малюнками правила етикету. А. Хлопчик повинен пропускати дівчинку вперед, входячи до класу. Б. Не можна перебивати людей, які говорять одне з одним. Якщо ж дуже потрібно звернутися, не слід бити по плечу, а, вибачившись за те, що перебиваєш, викласти проблему. 7—8. Які з поданих норм ти вважаєш застарілими? Б. Зустрічати гостей господар має в розкішному вінку із селери на голові. Г. Коли гості сідають на свої місця, їм належить подати воду, щоб вони могли вимити руки й почати їсти. 9—10. Обґрунтуй або спростуй думку англійського філософа кінця 16  — початку 17 ст. Френсиса Бекона: «Мета етики — сповнити душі внутрішньої порядності, тоді як закон не вимагає нічого, крім поряднос- ті зовнішньої». (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй ситуацію, змальовану українським письменни- ком Богданом Лепким, за поданими запитаннями. Чи відповідає змальована ситуація приписам етикету гостин- • ності? Чи відрізняються описані митцем сільські «церемонії» від сучас-• них? Чим? Що, на твою думку, зумовило встановлення саме таких етикетних• приписів? (Індивідуальні відповіді учня.)
  • 32.
    31 3. Мотивація навчальноїдіяльності. У ч и т е л ь. Як ви вважаєте, що таке цінність? (Діти доходять ви- сновку, що цінність — це значущість для людини. Цінності існують за- вдяки людині, без неї вони не можуть існувати.) А зараз напишіть, що для вас у житті найдорожче. (Діти пишуть, потім зачитують уголос. Досвід підказує, що більшість дітей пишуть, що найдорожче — життя людини, здоров’я своє та батьків.) Чому ви більше зрадієте — придбаному комп’ютеру чи одужанню близької людини? (Одужанню близької людини. Адже речей може бути багато, вони міняються, модифікуються, застарівають. А за близьку людину переживаєш, готовий віддати все, аби вона видужала.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку сьогодні звучить так: «Цінності в су- часному житті». На уроці ми розглянемо деякі важливі поняття та поговоримо про те, яку людину можна назвати духовно красивою; чому потрібно постій- но працювати над собою, прагнути до самовдосконалення. II. Основна частина. 1. Цінності й потреби. У ч и т е л ь. Перш за все нам слід визначити основні поняття й тер- міни уроку. Цінність — значущість для людини. Цінності бувають різними. Для декого — то дуже цінний подару- нок, зроблений близькою людиною. І не тому він цінний, що дорого коштує, а тому, що його подарувала від душі дорога або дуже шанова- на людина. Але існують ще й вічні моральні цінності. Моральні цінності в сучасному світі — Добро, Справедливість, Милосердя, Любов, Дружба. У кожної людини є потреби, їх можна поділити на матеріальні, со- ціальні та духовні. Матеріальні — це те, що необхідне для нашого тіла, а духовні — для душі. Потреба — необхідність у чомусь. Матеріальні потреби — їжа, житло, одяг.
  • 33.
    32 Соціальні потреби —соціальний статус, авторитет, місце в су­ спільстві. Духовні потреби — естетичні, пізнавальні, етичні. Послухайте притчу. Один мудрець розмовляє з царем: — Яке світло має людина? — запитав цар. — Світло сонця, о царю! — відповів мудрець. — Коли сонце зайшло, яке світло є в людини? — Місяць служить їй за світило. — А коли зайшли і сонце, і місяць? — Вогонь служить їй світлом. —А коли зайшло сонце, зайшов місяць і згас вогонь, що служить їй світлом? — Мова служить їй світлом. Справді, володарю, людина йде туди, де чується мова, нехай навіть там не можна розпізнати і власної руки. — А коли сонце зайшло, сховався місяць, згас вогонь і змовкла мова, яке світло має людина? Що залишається людині в повному мовчанні, без мерехтливих образів речей, без слів навіть, наодинці із самим собою? Є всередині неї творче джерело життя чи вона залежить цілком від того, що її оточує, і не має опори в самій собі? Яке ж внутрішнє джерело світла живе в людині? (Духовність.) Духовність — сукупність ознак, властивих людині з розвиненим внутрішнім психічним життям і моральністю. Духовна краса — бажання духовні потреби ставити вище від матеріальних. Внутрішній світ — усе те, що пов’язане з душею людини: по- чуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, досвід. Робота з підручником. Прочитайте текст «Що таке духовна краса»• (с. 22—23). Випишіть біблійний вислів: «Не хлібом єдиним живе людина». Як• ви його розумієте? (Пояснення дітей.) Послухайте розповідь.
  • 34.
    33 Жебрак Я проходив повулиці. Мене зупинив жебрак, немічний старий. За- палені, слізні очі, посинілі губи, шорстке лахміття... Він простягнув до мене червону, опухлу брудну руку. Я почав ритися в себе в усіх кишенях. Ні гаманця, ні годинника, ні навіть хустки. Я нічого не взяв із собою. Трусилася слабо рука його простягнута, чекав жебрак. Я, розгублений, збентежений, міцно потиснув цю брудну, трепетну руку... — Не ображайся, брате, немає в мене нічого, брате. Жебрак підвів на мене свої запалені очі; його сині губи усміхнули- ся — і він у свою чергу зціпив мої похололі пальці. — Що ж, брате, — прошамкотів він, — і на тому спасибі. Це теж по- даяння, брате… 2. Що таке духовність? У ч и т е л ь. Звідки ж виникло слово «духовність»? («Духовний», «дух», «душа» — слова зі спільним коренем.) Чим людина, в першу чергу, відрізняється від тварин? Що потрібно• тваринам? (Їсти, спати.) Що потрібно людині окрім цього? (• Мистецтво, знання, наукові від- криття, робити світ кращим, пошана інших людей.) У ч и т е л ь. Християнська релігія вказує нам на те, що людина скла- дається з душі й тіла: тіло смертне, душа вічна. Але ще в давні часи лю- ди вважали, що і в рослин, тварин також є душа. Звідси йде віра в духів і душу — анімалізм (апіmа — душа). Дух, на відміну від душі, вважався самостійним, не пов’язаним із тілом предметом або явищем природи; він міг лише тимчасово вселятися в який-небудь матеріальний предмет. Де- які вчені вважають навіть, що віра в «душі» з’явилася раніше, ніж віра в  «духів». Стародавні люди всю природу вважали одухотвореною. Це знайшло віддзеркалення в обрядах і традиціях. Так, американські індіанці ірокези вірили в те, що навіть трава має душу. Часто одухотворялися дерева. У деяких племен перш ніж зруба- ти дерево, пили його сік, вважаючи, що тоді душа дерева не помстить- ся їм. Тим більше, стародавні люди вірили в існування душі у тварин. Так, кайани острова Калімантан не вбивали спійманого крокодила, а зв’язували його й чекали, поки він помре своєю смертю (тоді його ду- ша не буде небезпечною). Індіанці Північної Америки після того як уби- ли ведмедя, просили в нього вибачення, вставляли йому в пащу трубку,
  • 35.
    34 викурювали разом ізним, при цьому всіма діями стверджували, що зро- били це випадково. Душа людини, за уявленнями наших пращурів, може бути в різних частинах людського тіла: у крові (у пораненого з кров’ю витікає й душа); в очах, у волоссі. Не дозволялося будити сплячу людину, оскільки під час сну душа покидає тіло, і, якщо різко розбудити людину, вона може не знайти його. Також у давнину люди вірили в переселення душ, особливо родичів. Можна багато цікавого розповідати про вірування в душі та духів. Але я хочу, щоб ви зрозуміли, що духовне цінується вище від матеріаль- ного. Саме про ту людину, яка ставить духовне вище за матеріальне, ми говоримо як про духовно красиву. Перевагу духовного над матеріальним доводить і наступний уривок із поеми Є. Євтушенка «Мама і нейтронна бомба». У цьому уривку по- ет описує наслідки вибуху нейтронної бомби (тобто виду бомби, який знищує все живе). На целехоньких улицах Будут лежат целехонькие часы С застегнутыми браслетами и ремешками, Еще сохраняющими форму исчезнувших рук, Осыпавшиеся с пальцев обручальные кольца, Опавшие с женских мочек Бирюзовые и другие сережки, И только целехонькие пустые перчатки будут сжимать Целехонькие баранки целехоньких автомобилей. [6]. Скажіть, чи є сенс у житті «речей», коли немає людини? (Речі самі по собі нічого не варті. Вони мають цінність, оскільки потрібні людині. Без людей увесь матеріальний світ не має ніякого сенсу.) 3. «Душа обязана трудиться…» Але для того щоб бути духовно багатою, людина повинна постійно працювати над собою, самовдосконалюватися. Це доводить відомий вірш поета М. Заболоцького «Не позволяй ду- ше лениться». Подумайте над основною думкою цього вірша. Поясніть вислови, які бачите на дошці. (Пояснення дітей.) III. Заключна частина. Висновки. Що таке цінність?•
  • 36.
    35 Чи може бутицінністю для певної людини річ, яка абсолютно не• має цінності для інших людей? Що таке потреби?• Які види потреб ви знаєте?• Що таке «духовність», «внутрішній світ»?• Яку людину ми називаємо духовно красивою?• IV. Домашнє завдання. Прочитати в підручнику із зарубіжної літератури уривок з оповіда- ння Джека Лондона «Любов до життя». Виписати цитати, які підтверджують назву оповідання. Виконати завдання 4, 5 підручника на (с. 21—22). Виписати зі с. 22 прислів’я, які виконують роль моральних наста- нов, пояснити їх. Урок 3 Тема. У чому цінність життя (2-а година). Мета: формувати усвідомлене розуміння ключових понять те- ми; виховувати бережливе ставлення до свого життя і життя інших людей; на прикладах із літератури, музич- ного мистецтва з’ясувати, що означає «любити життя»; у чому виявляється сила духу людини. Обладнання: підручник; робочий зошит; аудіозапис «Симфонія № 5. Тема Долі» Л. ван Бетховена; підручник із зарубіжної літе- ратури для 6 класу; зошит; малюнок людського серця. Епіграф: «У чому сенс життя? Служити іншим і робити добро» (Аристотель). Вислови: «Живи для всіх. Не думай про себе. І жереб блисне твій, як вища нагорода» (Абу Муїн Насир Хосров, таджи­цький і перський поет, філософ, релігійний діяч). «У важких умовах людина не безпорадна — усе вирішу- ють її духовні якості та етична позиція» (Дж. Лондон). «Життєвий шлях людини означає безперервне долан- ня не тільки зовнішніх перешкод, а й старіючих форм своєї власної свідомості, щоб відродитися на вищому щаблі. Це шлях людини до зрілості» (Р. Роллан).
  • 37.
    36 «Життювір, адже воно вчить краще за всякі книги» (Й. Гете). «Жити — значить робити речі, а не набувати їх» (Арис- тотель). людське життя; моральні цінності в сучасному світі. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. II. Основна частина. 1. Чому життя людини — найбільша цінність у сучасному світі? 2. Навіщо ми живемо? 3. У чому виявляється сила духу людини? III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про цінності в житті людини. Від чого залежить наше уявлення про цін- ності? (Від нашого духовного рівня.) Послухайте казку народу суахілі. Жив собі один чоловік, він був сліпим від народження. Але одного разу сталося диво: очі його раптом відкрилися. І сталося так, що перед ним у ту хвилину став осел. Сліпий устиг побачити тільки того осла й більше нічого. Очі його знов закрилися. Одного разу проходив мимо чоловік і сказав, що хтось побудував собі красивий будинок. А сліпий запитав: — Такий же красивий, як осел? Ключові поняття:
  • 38.
    37 Іншим разом хтосьсказав: — Я бачив у морі великий корабель. І сліпий знову запитав: — Великий, як осел? І так було кожного разу. Нарешті люди запитали сліпого: — Чому ти порівнюєш усе з віслюком? І сліпий розповів, як одного разу його очі раптом відкрилися й пер- ше, що він побачив, був осел; і з тих пір увесь світ почав для нього по- лягати в цьому ослові: «Красивий, як осел! Великий, як осел! Високий, як осел!» Як ви зрозуміли смисл цієї казки? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Що ж таке цінність, потреба, якими бувають потреби? (• Матеріаль- ні, соціальні, духовні.) Що таке духовна краса, духовність?• Назвіть за словничком моральні цінності в сучасному світі. (• Відпо- віді дітей та оцінювання їхніх знань.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. На сьогодні я просила вас прочитати оповідання Джека Лондона «Любов до життя» в підручнику зарубіжної літератури. Ви знаєте, що сам письменник подорожував на Аляску під впливом «золотої лихоманки», яка захопила багатьох людей того часу. Дія в опо- віданні відбувається в Північно-Західній Канаді, у тундрі. На дошці ви- писані слова Джека Лондона: «У важких умовах людина не безпорадна — усе вирішують її духов­ ні якості та етична позиція». Як зрозуміти ці слова?• Скажіть, чому ця розповідь має саме таку назву?• Чому Білл гине, а головний герой оповідання виживає?• Чому головний герой кинув золото, за яким він приїхав?• Чому головний герой оповідання переміг?• Які цитати з твору ви виписали? (• «Доля вимагала від нього дуже багато чого. Навіть вмираючи, він не підкорявся смерті. Можливо, це було чисте безумство, але й у кігтях смерті він кидав їй виклик, боровся з нею...»
  • 39.
    38 «Він більше неборовся, як борються люди. Це саме життя в нім не хотіло гинути і гнало його вперед…» «Він дуже втомився, але життя в ньому не хотіло гинути; і тому, що воно не хотіло гинути, людина все ще їла болотні ягоди й піскарів, пила кип’яток і стежила за хворим вовком, не зводячи з нього ока...») У ч и т е л ь. Напевно, ви погодитеся зі мною, що головного героя можна назвати людиною, яка любить життя і є сильною духом. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми поговоримо про те, чому люд- ське життя — найбільша цінність у сучасному світі. У ході уроку ми на прикладах літературних творів, творів музичного мистецтва спробуємо з’ясувати, що означає любити життя; задумаємося над тим, навіщо ми живемо; наведемо приклади вчинків людей, сильних духом. II. Основна частина. 1. Чому життя людини — найбільша цінність у сучасному світі? Людське життя — період існування людини від її народження до смерті. У ч и т е л ь. Наше право на життя гарантує Конституція України. «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я… Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля…». («Конституція України, ст. 27, 50.) Право на життя, його безпеку, захист від будь-якого насильства ді- тям усього світу гарантує Конвенція про права дитини (ст. 16, 37), яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1989 році. Ще одним доказом того, що життя людини є найбільшою цінністю, є те, що заради життя рідної людини можна віддати все: багатство, майно, славу… Пригадайте фільми з викраданнями. Якщо злочинці вкрали дитину, батьки згодні віддати все, що вони мають, аби їхня дитина була жива. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 20 у завданні текст «Чому людське життя є найвищою цінністю в сучасному світі». Чому правила моралі, відомі тисячі років, виявилися безсилими проти різних виявів зла? (Мало знати правила моралі, потрібно чинити відповідно до них.)
  • 40.
    39 Що є першоюумовою визнання гідності кожної людини? (Повага до її життя.) Виконайте завдання 2, 3 на сторінках 20—21, дайте відповідь на пи- тання до цих завдань. (Із «Повчання Володимира Мономаха», «Нагірної проповіді Ісуса Христа».) 2. Навіщо ми живемо? У ч и т е л ь. Прочитайте слова Аристотеля, які є епіграфом до уроку сьогодні: «У чому сенс життя? Служити іншим і робити добро». Як ви розумієте цей вислів грецького філософа? (Відповіді дітей.) Правиль- но, діти, сенс життя полягає в тому, що необхідно робити Добро людям. Для цього ми живемо. Вдумайтеся в ці слова Абу Муїна Насира Хорсова: «Живи для всіх. Не думай про себе. І жереб твій блисне, як вища нагорода». Як ви ро- зумієте ці слова? (Відповіді дітей.) Робота з підручником. У ч и т е л ь. Удома ви виконували завдання 4, 5 на сторінках 21—22. А зараз прочитайте виписані вами прислів’я, які виконують роль мо- ральних настанов, і поясніть їх. «Добра справа живить і розум, і тіло». «Кожен одержить винагороду за свій труд». «Не будуй дім свій на піску». «Якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам». (Пояснення дітей.) У ч и т е л ь. Ми живемо для того, щоб робити Добро! І для нас у жит- ті повинні існувати моральні цінності, назвіть їх ще раз. (Добро, Спра- ведливість, Милосердя, Любов, Дружба.) Уявіть життя як квітуче розлоге дерево. На це дерево нападають шкідники: лінь, злість, егоїзм, скупість, заздрість, шкідливі звички. Що потрібно робити людині, щоб зняти цих шкідників або не допустити їх на своє «дерево життя»? На дошці — зображення людського серця, кожен з вас отримав кружечок — це крапля. Чого? Може, добра, може, порядності, може, здоров’я? Напишіть на ваших крапельках, що потрібне людському сер- цю, щоб воно працювало довго, а людина жила. (Прикріпити крапельки до серця.) Складімо для себе кілька «Правил життя»: Бережи своє життя.• Бережи своє здоров’я.•
  • 41.
    40 Не роби шкодиіншим (• «золоте» правило етики). Не лінуйся.• Не обманюй.• Поважай старших.• Бережи природу.• Не заздри іншим.• Не будь егоїстом.• Не май шкідливих звичок.• Мені хотілося б, щоб ви виконували ці добрі правила. Зіставте їх із біблійними заповідями. Подумайте над ними вдома. 3. У чому виявляється сила духу людини? Звучить уривок із «Симфонії № 5» Л. ван Бетховена. У ч и т е л ь. Ви чуєте музику. Що це за твір? («Симфонія № 5» Л. ван Бетховена). Як ви вважаєте, чому музику саме цього композитора я приготува- ла до нашого уроку? (Людвіг ван Бетховен був сильною духом людиною. У 29 років він почав глухнути, але не підкорився долі. У цій симфонії пе- редана боротьба долі й людини, в якій перемагає людина.) Так, ви правильно говорите. У сучасному житті теж багато прикладів того, як людина, якій лікарі говорять, що вона вже не зможе ходити або не зможе жити, ходить, живе, оскільки дуже любить життя. Прикладом тому є співак Йосип Кобзон. Він переміг важку хворобу, зміг вийти на сцену і співати. На першому концерті весь зал підвівся й довго аплоду- вав його силі духу, волі, величезній любові до життя. Співачка Лайма Вайкуле теж змогла впоратися з «невиліковною» хворобою завдяки си- лі духу й бажанню жити. У підручнику на сторінці 24 ми прочитаємо розповідь про долю укра- їнської поетеси Лесі Українки. У чому, на вашу думку, виявилася сила Лесиного духу? Які слова Лесі Українки ви можете навести як приклад слів людини, сильної духом? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні... III. Заключна частина. Висновки. Що є найбільшою цінністю в сучасному світі? (Життя людини.)
  • 42.
    41 Закінчити урок меніхотілося б віршем Лариси Шевчук. Вслухай- теся в нього: Життя твоє — безцінний дар. Не забувай про це ніколи. Ти спиш під зорями Стожар, Чи з друзями ідеш до школи, Живеш ти в місті чи в селі, Подумай, як життя прожити? Ти слід залишиш на землі — То треба гарний залишити. IV. Домашнє завдання. Прочитати текст підручника (с. 19—25). Визначити поняття і тер- міни. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «У чому цінність жит- тя» (с. 4—5). Урок 4 Тема. Чому моральні цінності визначають як життєві орієн- тири. Мета: пояснити, що таке моральні (етичні) цінності; визначи- ти, що таке обов’язки, аналізувати ситуації, пов’язані з виконанням обов’язків; визначити поняття «мораль- ний обов’язок», з’ясувати, що означає бути дорослим і самостійним. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка, крейда. Епіграф: «Немає нічого ціннішого, ніж серцева достатність» (Г. Александров). Вислови: «Золота людина — дорожча за чисте золото» (К. Мадей). «Справжня цінність людини визначається тим, наскіль- ки вона звільнилася від егоїзму і якими засобами вона цього досягла» (А. Ейнштейн). «Мій батько вважав, що єдина цінність людини полягає в її здатності зробити світ трохи кращим» (Ю. Ленг). «Як зібраний разом відчай багатьох людей не приведе до надії, так і сукупність уявних цінностей не перетво- риться на справжню цінність» (Е. Муньє).
  • 43.
    42 притча,обов’язки; етичні (моральні) цінності; мораль- ний обов’язок. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1.Що таке моральні (етичні) цінності. 2. Коли звичайні справи стають обов’язками. 3 Що означає бути дорослим і самостійним. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередніх уроках ми говорили про цінності в сучасному житті, потреби людини. 2. Актуалізація опорних знань. Що ми розуміємо під потребою?• (Потреба — необхідність у чомусь.) Які види потреб ви знаєте? (• Матеріальні, соціальні, духовні.) Що таке матеріальні потреби? (• Матеріальні потреби: їжа, житло, одяг.) Що ми маємо на увазі під соціальними потребами? (• Соціальні по- треби — соціальний статус, авторитет, місце в суспільстві.) Що ми розуміємо під духовними потребами? (• Духовні потреби: ес- тетичні, пізнавальні, етичні.) Що ми маємо на увазі під духовною красою? (• Духовна краса — ба- жання духовні потреби ставити вище від матеріальних.) Що таке «духовність»? (• Духовність — сукупність ознак, власти- вих людині з розвиненим внутрішнім психічним життям і мораль- ністю.) Ключові поняття:
  • 44.
    43 Що таке «внутрішнійсвіт»? (• Внутрішній світ — усе те, що пов’язане з душею людини: почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, до- свід.) Що ми маємо на увазі під поняттям «людське життя»? (• Людське життя — період існування людини від її народження до смерті.) Нагадайте, що ми називаємо цінністю? (• Цінність — значущість для людини.) Яка найбільша цінність у сучасному світі? (• Людське життя.) Назвіть моральні (• етичні) цінності в сучасному світі. (Моральні цін- ності в сучасному світі — це Добро, Справедливість, Милосердя, Лю- бов, Дружба.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «У чому полягає цінність життя». 1—2. Допиши речення. Найвищою цінністю в сучасному світі є… (людське життя). Прагнучи знайти відповідь на питання «Навіщо я живу?», людина замислюється над... (сенсом життя). 3. До кожного фразеологізму добери тлумачення, вписавши у вікон- це відповідний номер. Життя навчить. (Хто-небудь із власного досвіду робить висновки, як треба діяти.) На порозі життя. (У глибокій старості, доживаючи віку.) 4. Добери 5—7 рис, властивих духовно красивій людині. Духовно красива людина... (правдива, чесна, милосердна, чуйна, до- бра, співчутлива, справедлива). 5. Склади зі слів моральну настанову. (Не хлібом єдиним живе людина.) 6—7. Назви 2—3 приклади духовних потреб людини. (Індивідуальна відповідь учня.) 8. Доповни твердження. Внутрішній світ людини — це все, що пов’язане з її душею, а саме... (почуття, думки бажання, мрії). 9—10. Поміркуй над думкою давньоримського філософа Цицерона: «Тіло марніє через надмірні тренування, натомість дух стає діяльнішим та жвавішим». Які заняття, по твоєму, сприяють силі духу? (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи вважаєш звірят відповідальними? Чому?
  • 45.
    44 Хто з нихвиявив найбільшу силу духу? Які риси, по твоєму, властиві сильній духом людині? (Індивідуальні відповіді учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Послухайте розповідь Бруно Ферреро «Польовий цвір- кун і монета». Один мудрий індус мав приятеля. Приятель жив у Мілані. Вони по- знайомилися в Індії, коли італієць приїжджав туди зі своєю сім’єю. Ін- дус вів екскурсії для італійців, відкриваючи їм найхарактерніші закут- ки своєї вітчизни. Міланець заприязнився з індусом і на знак вдячності запросив того до свого міста. Індус довго не міг відважитися на таку далеку подорож, але врешті-решт дав себе переконати. Й ось настав день, коли він зійшов із трапа літака на аеродром Малпенса, що під Міланом. Наступного дня міланець та індус разом прогулювалися по центру міста. Смаглявий чорнобородий індус, із жовтим тюрбаном на голові, притягував зацікавлені погляди перехожих. А міланцеві лестило, що має такого екзотичного приятеля. У якийсь момент на площі святого Вавила індус затримався і спитав: — Чи чуєш те, що я зараз чую? Міланець, трохи здивований, нагострив слух, але змушений був від- повісти, що чує шум міста. — Тут близько співає цвіркун, — запевнив індус. — Де там, тобі здалося, — мовив міланець. — Я чую лишень міський галас. Та й цвіркунів тут немає. — Мені не здалося. Я справді чую цвіркуна, — наполягав індус і взяв- ся перегортати листя. Поряд росло кілька тоненьких деревець. За якусь хвилину він показав маленького співака. Цвіркун, незадоволений, що його концерт перервали, намагався від них сховатися. — Ну то що, бачиш цвіркуна? — попитав індус. — Справді, — визнав міланець. — Ви, індуси, маєте дуже гострий слух, не те що ми, білі. — Ти помиляєшся, — усміхнувся мудрий індус. — Ось поглянь. Із цими словами він витягнув із кишені дрібну монетку й кинув її на тротуар. Тієї ж миті чотири чи п’ять осіб обернулися й подивилися в той бік. — Ну як, бачив? — спитав індус. — Супроти цвіркунової пісні дзень- кіт монетки прозвучав зовсім тихо. А стільки білих його почуло.
  • 46.
    45 Ці коротенькі історії,що оповідаю тобі, схожі на спів цвіркуна в міс- ті. Хочу попросити тебе, аби ти бодай на хвильку прислухався до голо- сів, на які ми всі перестали звертати увагу. Це ті голоси і ті пісні, що звучать у нас самих та співають нам про блакитне небо і про чисте по- вітря, про сни і про те, як б’ється серце, про потребу в близькій люди- ні, про спільний плач і сміх, про взаємний потиск рук, про дивовижну любов і доброту. У чому ідея оповідання Бруно Феррарі? Як ви його зрозуміли? (Ав- тор закликає відірватися від матеріальних цінностей і звернутися до духовних.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Тема уроку сьогодні звучить так: «Чому моральні цінності визнача- ють як життєві орієнтири?». На уроці ми спробуємо пояснити, що таке етичні (моральні) цінності; визначити, що таке обов’язки, аналізувати си- туації, пов’язані з виконанням обов’язків; визначити поняття «моральний обов’язок»; з’ясувати, що означає бути дорослим і самостійним. II. Основна частина. Що таке моральні (етичні) цінності. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 27 текст «Що таке моральні цінності». Моральні (етичні) цінності — моральні взірці, поняття, вимо- ги, приписи, що дають людині можливість оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній. Прочитайте притчу про сіяча (з Євангелія від Матвія) на сторінці 27 і дайте відповідь на питання: чи справедливим є порівняння моральних цінностей із гарними зернами? (Так, справедливе порівняння. Моральні цінності для всіх людей однакові. А ось люди — різні, як і ґрунт, про який сказано в цій притчі. І лише тоді, коли гарне насіння впаде в «добру зем- лю», воно принесе плоди.) Притча — повчальна оповідь, у якій моральна настанова роз- кривається через інакомовлення (алегорично). Прочитайте притчу «Насіння та плоди» на сторінці 31 підручника. Як ви її розумієте? Учитель читає дітям казки про моральні цінності.
  • 47.
    46 А. Глібов Казка бабусі Тихимлітнім вечором сиділи на ґанку бабуся Настя та її внучка Ка- тря. І ось яку казку розповіла бабуся… Жила собі на землі дівчина на ім’я Любов. Нудно їй було жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до старого, сивого чарівника, який прожив сто років: — Допоможи мені, діду, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все відпущене мені Богом життя. Подумав чарівник і сказав: — Приходь до мене завтра вранці, коли перші птахи заспівають і ро- са ще не просохне. Уранці, коли яскраве сонце освітило землю, прийшла Любов в обу- мовлене місце, до трьох сосон, що росли на краю лісу. Прийшла й бачить: стоять біля сосон п’ять прекрасних дівчат, одна краща за іншу. — Ось, вибирай, — сказав дідусь-чарівник. — Одну звуть Радість, другу — Успіх, третю — Краса, четверту — Печаль, п’яту — Доброта. — Вони всі прекрасні, — сказала Любов. — Не знаю, кого й вибрати. — Твоя правда, — відповів чарівник, — вони всі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а може, і дружити будеш, але вибери одну з них. Вона й буде тобі подружкою на все життя. Підійшла Любов до дівчат ближче й подивилася в очі кожній: в однієї вони як небо — сині, в іншої як смарагд — зелені, у третьої як яхонт — сірі, у четвертої, у п’ятої як незабудки — блакитні. Задумалася Любов. Потім підійшла до дівчини на ім’я Доброта і про- стягнула їй руку. — Ось і вся казка, — закінчила бабуся і запитала: — Ну, а ти, онуч- ко, кого б вибрала собі в подружки? І Катруся задумалася. Кого б із прекрасних дівчат вибрали ви?• Чому так складно зробити вибір?• Чому Любов вибрала Доброту?• Щастя і Любов — Куди йде любов? — запитало маленьке Щастя у свого батька. — Вона вмирає, — відповів батько. — Люди, синку, не бережуть те, що мають. Просто не вміють любити!
  • 48.
    47 Маленьке щастя задумалося:«Ось виросту великим і стану допомага- ти людям!» Йшли роки. Щастя підросло і стало великим. Воно пам’ятало про свою обіцянку та щосили прагнуло допомагати людям, але люди його не чули. І поступово Щастя з великого почало перетворюватися на ма- леньке й немічне. Дуже воно злякалося, як би зовсім не зникнути, і ви- рушило в далеку дорогу, щоб знайти ліки від своєї недуги. Чи довго, чи недовго йшло Щастя, не зустрічаючи нікого на своєму шляху, тільки стало йому зовсім погано. І зупинилося воно відпочити. Вибрало розлоге дерево і прилягло. Тільки задрімало, як почуло кроки. Розплющило очі й бачить: іде по лісу стара — уся в лахмітті, боса і з па- лицею. Кинулося щастя до неї: — Сідайте. Ви, напевно, втомилися. Вам потрібно відпочити й під- кріпитися. У старої підкосилися ноги, і вона майже впала в траву. Трохи відпо- чивши, мандрівниця повідала Щастю свою історію: — Образливо, коли тебе вважають немічною, адже я така ще моло- да і звуть мене Любов! — Так це ви Любов?! – здивувалося Щастя. — Але мені говорили, що Любов — це найпрекрасніше з того, що є на світі! Любов уважно глянула на нього й запитала: — А тебе як звуть? — Щастя. — От як? Мені теж говорили, що Щастя має бути прекрасним. І з цими словами вона дістала зі свого лахміття дзеркало. Щастя, поглянувши на своє віддзеркалення, голосно заплакало. Лю- бов підсіла до нього й ніжно обійняла рукою. — Що ж із нами зробили ці злі люди й доля? — схлипувало Щастя. — Нічого, — говорила Любов. — Якщо ми будемо разом і почнемо дбати одне про одного, то швидко станемо молодими та прекрасними. І ось під тим розлогим деревом Любов і Щастя уклали свій союз, щоб ніколи не розлучатися. З тих пір, якщо з чийогось життя йде Лю- бов, разом із нею йде і Щастя, порізно їх не буває. А люди досі зрозу- міти цього не можуть. 2. Коли звичайні справи стають обов’язками. У ч и т е л ь. Етичні цінності — це орієнтири, які вказують загальний напрям життя. Але всі ми різні, і нам часто доводиться вибирати між «хочу» і «треба». До кожного з нас висуваються вимоги, практичні за- вдання, які можна назвати ще обов’язками.
  • 49.
    48 Першим і головнимвашим обов’язком є навчання в школі, підготов- ка домашніх завдань, допомога близьким. Послухайте вірш: Для людства він готовий Багато що зробить. Для чого ж поспішати? — Він тільки починає жить. Піднести до ліжка ліки Просить хворий дід, Але ж він — не людство, А лише інвалід. Та вчинку він для слави Ніяк ще не знаходить, А вдома, що поробиш, — Нічого так і не робить. Коли в житті призначено Усесвіт рятувати, Навіщо це потрібно — Рідним помагати? Інтерактивна гра «Мікрофон». Учитель просить дітей розповісти про свої домашні обов’язки (гос- подарчі, хатні). Діти використовують імпровізований мікрофон — олі- вець або ручку. Робота з підручником. У ч и т е л ь. Роздивіться малюнки на сторінці 28. Які домашні обов’язки виконують діти? (Відповіді дітей.) Слово старших завжди в українській сім’ї було законом. З дитинства люди вчилися трудитися. Дівчатка вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, прибирати в кімнаті. Хлопчиків учи- ли чоловічого ремесла від батька та діда. Зараз інші часи. Але ви пови- нні прагнути наводити лад у квартирі, стежити, щоб у кожної речі було своє місце. У сім’ї всі мають допомагати одне одному. Моральний обов’язок — це усвідомлення своєї відповідальнос- ті за втілення в життя моральних приписів. Моральний обов’язок кожен визначає для себе сам. Постарайтеся, подумавши, написати в зошиті, у чому для кожного з вас особисто по- лягає моральний обов’язок. (Діти зачитують те, що написали, за ба- жанням.)
  • 50.
    49 3. Що означаєбути дорослим і самостійним. У ч и т е л ь. Кожна людина стане коли-небудь дорослою. За доку- ментами це відбудеться тоді, коли їй виповниться 18 років. Але стати самостійним, дорослим — це інша справа. Самостійність не пов’язана з  якоюсь конкретною дією, віком тощо. Хтось стає самостійним дуже рано й різко, наприклад якщо поїде вчитися в інше місто або втратить батьків. В інших умовах це займе більше часу. Бути самостійним — значить нести відповідальність за своє життя й самостійно приймати рішення. Звичайно ж, це не означає, що навколо тебе більше немає людей і  на тебе ніхто не зможе вплинути, але остаточне рішення приймаєш все-таки ти сам. Самостійність означає, що ти повинен приймати багато різних рі- шень. Надалі — це правильно вибрати майбутню професію, знайти відпо- відне місце роботи, придбати свій будинок, виконувати особисті грошо- ві зобов’язання та планувати власний бюджет, вирішити, де і як набути досвіду для подальшого життя. А поки що самостійність кожного з вас виявляється в тому, що ви самі відповідаєте за своє навчання, виконан- ня домашніх завдань, відвідування гуртків і розподіл свого часу; стежите за порядком у квартирі (або своїй кімнаті), за порядком у своєму одя- зі; допомагаєте молодшому братикові або сестричці, можете щось при- готувати для сім’ї. Удома ви прочитаєте в завданні 5 на сторінках 29—30 підручника уривки зі спогадів про дитячі роки видатних українських майстрів — композитора Миколи Лисенка, драматурга Михайла Старицького й пись- менника Івана Франка. III. Заключна частина. Висновки. Наведіть приклади моральних (• етичних) цінностей. (Добро, справед- ливість, милосердя, любов, дружба.) Чому їх визначають як життєві орієнтири? (• Вони схожі на дороговкази в житті. І потрібно прямувати тим шляхом, який вони вказують.) IV. Домашнє завдання. Прочитати текст підручника (с. 26—31). Вивчити визначення клю- чових понять і термінів уроку. Виконати завдання в робочому зошиті на с. 6—7 із цієї теми.
  • 51.
    50 Урок 5 Тема. У чому сила любові. Мета: навчити учнів висловлювати свої думки про любов як про високе почуття, розвивати вміння наводити при- клади різних виявів любові; формувати звички відпо- відального, щирого ставлення до любові, виховувати почуття любові до Батьківщини, до батьків, до людей узагалі. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка; репродукції картин: «Мадонна з квіткою», «Мадонна Літта», «Мадонна в гро- ті» Леонардо да Вінчі, «Сікстинська Мадонна» Рафаеля; портрет Л. Бетховена; картина І. Рєпіна «Запорожці пи- шуть листа турецькому султанові»; М. Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська»; Г. Івасюка «В’їзд Богдана Хмель- ницького до Києва»; ікони «Володимирська Богоматір» (ХІІ сторіччя), «Богоматір Оранта» із Софійського собору в Києві (ХІ сторіччя); аудіозаписи творів Шуберта «Ave Maria», Л. Бетховена «Соната № 14» («Місячна соната»), української народної пісні «Ніч яка місячна»; «Рідна ма- ти моя» (муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка). Епіграф: «Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене люби- ли, я сам перший люблю» (Г. Сковорода). Вислови: «Любов породжується любов’ю, яку викликають при- хильність і благовоління в поєднанні з чеснотою» (Г. Сковорода). «Любов — найміцніше з людських почуттів. Любити — це творити добро. Любов — це не тільки слово, це ді- яльність, спрямована на благо інших…» (І. Тургенєв). «Розумна людина любить не тому, що це їй зручно, а то- му, що вона в любові знаходить щастя» (Б. Паскаль). «Любити — значить жити життям того, кого любиш» (Л. Толстой). «Любити — значить знаходити в щасті іншого власне» (Лейбніц). любов; самовдосконалення. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
  • 52.
    51 Структура уроку    I. Вступначастина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що означає любити. 2. Чому ми прагнемо любові. а) Материнська любов. б) Любов до Батьківщини. 3. Коли людина здатна любити. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На минулому уроці ми говорили про те, чому етичні цінності визначають як життєві орієнтири. Назвіть при- клади моральних (етичних) цінностей. (Діти виконують завдання.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка письмового домашнього завдання «Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири». А зараз перевіримо завдання в робочому зошиті. 1—2. Чи погоджуєшся з твердженням? Моральними цінностями називають усе, що цінує людина. (Б. Ні.) Обов’язком називають особисту відповідальність людини за розв’язання будь-якої проблеми. (А. Так.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, які в етиці визначають як найви- щі цінності.  Добро  Любов  Дружба
  • 53.
    52  Правда  Свобода Справедливість 5—6. Наведи приклади своїх повсякденних обов’язків. (Застелити ліжко, помити посуд, прибрати в кімнаті, витерти пил, полити квіти, сходити в магазин.) 7—8. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Як Черепаха ставилася до мешканців ставка? Чому ти так уважаєш?• Чи заслуговує Черепаха на докори?• Кому могли б дорікнути рибки, якби хтось із них потрапив на гачок?• (Індивідуальні відповіді учня.) 9—10. Сформулюй настанову, яка має характер морального обов’язку. (Ніколи не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш, і чини з іншими так, як хотів би, щоб чинили з тобою — «золоте» правило етики.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку німецького філософа кінця 18 — початку 19 ст. Георга Гегеля: «Обов’язки людини поділяються на чотири роди: 1) на обов’язки перед самим собою; 2) перед сім’єю; 3) перед державою; 4) перед людьми взагалі». (Це слушний вислів, оскільки обов’язки різні, але всі вони визначають- ся моральними (етичними) цінностями.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Вслухайтеся в слова української пісні. Текст її належить Михайлові Старицькому, видатному українському драматургові. Музи- ка — народна. Ніч яка місячна, зоряна, ясная, Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Яке почуття оспівується в цій пісні? Знайдіть слова в пісні, які свід- чать про ніжність, кохання, турботу. (Відповіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Тема сьогоднішнього уроку звучить так: «У чому сила любові». Ми повинні навчитися висловлювати свої думки про любов як про високе почуття, розвивати вміння наводити приклади різних виявів
  • 54.
    53 любові; формувати звичкивідповідального, щирого ставлення до лю- бові, переживати почуття любові до Батьківщини, до батьків, до лю- дей узагалі. II. Основна частина. 1. Що означає любити. У ч и т е л ь. Що ж ховає в собі це загадкове почуття Любов? Чому поети, музиканти, художники всіх часів і народів присвячували свою творчість цьому почуттю? Чому любов визначають як високе почуття, у чому її сила? На ці питання ми спробуємо відповісти впродовж уроку. На дошці виписані вислови видатних людей про це загадкове й сильне почуття, прочитайте їх і спробуйте зрозуміти. Любов належить до моральних цінностей. Вона робить людину кра- щою, благороднішою. Завдяки здатності любити людина стає щасливі- шою. Але здатність переживати це почуття властива тільки людині, це показник духовного зростання. Бездушна, черства людина не може лю- бити. Любити — переживати почуття прихильності до кого-небудь, чого-небудь. У ч и т е л ь. Чи може любов існувати без пошани, відповідальності, турботи? (Ні, тоді вона егоїстична.) У Стародавній Греції існувала легенда про хлопця Нарциса, який любив тільки самого себе й загинув тому, що боявся напитися води, оскільки тоді він зіпсує своє відображення в ній. (Учитель читає або розповідає легенду.) Робота в парах. Прочитайте «Перше послання до коринтян святого апостола Пав- ла» на сторінці 33 підручника. Якими словами апостол оцінює значен- ня любові, порівнюючи її з іншими якостями? (Для любові характерні терпимість, милосердя, відсутність заздрості, гордості, роздратування та ін.) Робота з підручником. Прочитайте в підручнику текст «Що означає любити» на сторінках 32—33. Задумайтеся над словами українського філософа Г. Сковороди: «Хіба не любов усе єднає, будує, творить подібно до того, як ворожість руйнує?».
  • 55.
    54 2. Чому мипрагнемо любові. У ч и т е л ь. На попередньому уроці ми говорили про сильних духом людей. Ви називали мені як приклад Людвіга ван Бетховена. Це справді дуже вольова людина. У ті роки, коли він став втрачати слух, до ком- позитора прийшло кохання. У листі Францу Вегелеру він пише: «Вона любить мене, і я її люблю. Це — перші світлі хвилини за останні два ро- ки». У цьому листі Бетховен розповідає про своє кохання до Джульєтти Гвіччарді, з якою він мріяв поєднати свою долю. Але це було неможливо: аристократичне походження Джульєтти, його матеріальний стан — усе це не давало надії. Батько Джульєтти відмовив Бетховену, але ця траге- дія не зламала композитора, як не зламала хвороба. Він написав один із найкращих творів у світовому музичному мистецтві — «Місячну сона- ту», присвятивши її коханій Джульєтті Гвіччарді. Усю силу своєї любові він уклав у цей твір. (Звучить соната Л. Бетховена.) Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 34—35 текст «Чому ми прагнемо любові». Зверніть увагу на те, що, за спостереженнями психологів, почуття лю- бові в нашій поведінці виявляється в турботі про тих, кого ми любимо, відповідальності за них, шанобливому ставленні та в пізнанні. а) Материнська любов. У ч и т е л ь. Як ви вважаєте, чи можна любити когось, забуваючи про себе? (Можна. Мама любить мене так, що іноді відмовляє собі в чомусь для того, щоб добре було мені.) Звучить музика Шуберта «AVE MARIA». Так, мамина любов безмежна. Вона вірна й терпляча, сповнена ніж- ності й доброти. Перед вами видатні твори живопису. (Учитель показує картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті.) На уроках музичного мистецтва в  п’ятому класі ви розглядали ці твори живопису. Чому ж присвячені ці картини та музика, яка звучить зараз? (Материнській любові.) У ч и т е л ь. В очах Мадонни Леонардо да Вінчі, Рафаеля, в іконопис- них роботах можна побачити ніжність, доброту, любов, гордість своєю ди- тиною, смуток і тривогу за її долю, оскільки найдорожче у світі — свого сина — вона повинна віддати заради щастя людей. Ця її любов переда- лася синові, оскільки, згідно з Біблією, Ісус Христос любив людей і від- дав своє земне життя за них. Музика звучить як гімн материнству. По- дивіться уважно на картину Рафаеля «Сікстинська Мадонна». Ви бачите
  • 56.
    55 прекрасну молоду жінкуз дитиною на руках, в оточенні святих Сікста, Варвари, янголят. Вона гордо йде назустріч своїй долі. Ця чудова кар- тина зберігається в Дрезденській картинній галереї (Німеччина). Перед вами ікона ХІІ сторіччя «Володимирська Богоматір». Ми цю ікону роздивлялися в 5 класі. Вона візантійського походження. Прига- дайте, як у мистецтві називають ряд ікон, на яких мати й дитина зобра- жені такими, що притулилися щока до щоки? («Умілення».) Що ви пам’ятаєте про ікони? (Ікони писали на дереві, на сухих до- шках, витриманих декілька років. На дерево наклеювали полотно, потім укладали шар крейди, по якому писали фарбами.) Вдивіться в мозаїчне зображенням Марії-Оранти (Богоматері, яка молиться) із Софійського собору в Києві. Техніка мозаїки прийшла до Києва з Візантії. Мозаїка (з грецької мови — «святилище муз») — спо- сіб зображення на площині за допомогою невеликих шматочків якого- небудь матеріалу, найчастіше смальти; один з основних видів монумен- тального мистецтва [9]. Богоматір звертається до Христа. Як ви вважаєте, про що вона бла- гає сина? (Про щастя для всіх людей, любити людей, допомагати їм.) У ч и т е л ь. Ми говорили про велику любов матері до дітей, але ж існує і віддана любов дитини до батьків, до рідних людей. Недаремно в Україні завжди дуже поважали батьків, навіть шанобливо зверталися до них на «ви». Слово матері та батька навіть для дорослих дітей було законом, беззастережно виконувалися всі їхні вказівки. Звучить пісня П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя». Вслухайтеся уважно в слова пісні, скільки любові, ніжності, вдяч- ності в них! Скажіть, який характер у цієї музики? (Музика лірична, душевна, сповнена любові й ніжності.) Окрім великої любові до матері, у словах пісні ми чуємо ще й любов до рідної землі, до Батьківщини. Чому я так говорю? (У пісні згадуються «росяниста доріжка», «зелені луги», «солов’їні гаї», «щебетання дібров».) Любов до рідної землі в цій пісні така ж велика, як любов до мами. Куди б не поїхав син, він згадуватиме рідний край, мамину усмішку, її очі. б) Любов до Батьківщини. У ч и т е л ь. На багатьох уроках ми говорили про те, що мама й Бать- ківщина в людини одна. Ми любимо свій край. Це дуже сильне й ве- личне почуття. Пригадайте, які прислів’я про любов до рідної землі ви знаєте, пам’ятаєте з уроків у 5 класі.
  • 57.
    56 Інтерактивна гра «Мікрофон». Дітирозповідають вірші про Україну. У ч и т е л ь. А зараз заспіваємо пісню про рідну землю, яку ви вивча- ли в 5 класі. (Виконується «Пісня на Добро» І. Карабіца на сл. Ю. Риб- чинського або інша пісня про Україну.) У різні періоди історії України любов народу до своєї Батьківщини допомагала відстоювати незалежність рідного краю. Яких героїв Украї- ни ви знаєте? (Б. Хмельницький, П. Дорошенко, П. Сагайдачний, перший президент М. Грушевський.) На уроках української літератури ви читали твір про боротьбу ко- заків з ординцями «Запорожці в урочищі Сагайдачному», читатимете оповідання Якова Селезня «Іван Богун». Ви знайомі з повістю М. Го- голя «Тарас Бульба», слухали уривки з опери М. Лисенка «Тарас Буль- ба», знайомилися з картиною Михайла Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська», з оперою Д. Данкевича «Богдан Хмельницький» і картиною Р. Івасюка «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва». Головними героя- ми і названих мною опер, і картин є український народ та його видатні представники. Ми пишаємося історією України, козаками, які любили Батьківщину, відстоювали її незалежність. Однією з найбільших картин, присвячених козакам, є робота чугуївського художника І. Рєпіна «Запо- рожці пишуть листа турецькому султанові», яка зберігається в Харків- ському художньому музеї. Якщо дозволяє час, виконується українська народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть» або «За світ встали козаченьки». У ч и т е л ь. У роки Великої Вітчизняної війни любов до Батьків- щини, до своїх рідних допомагала бійцям битися з ворогом. Не вми- рала віра й любов матерів, які чекали на своїх синів. Не вмирала віра людей у  перемогу. Недаремно говорять, що Віра, Надія, Любов — не вмирають. 3. Коли людина здатна любити. У ч и т е л ь. Ми говорили про любов мами до дитини, дітей до бать- ків, про любов до Батьківщини. Є ще любов подружжя. На початку уроку ми слухали українську народну пісню «Ніч яка місячна». Вона сповнена любові, ніжності, турботи. Уміння відчувати любов, приймати її та дарувати іншим — це показник духовного зрос- тання людини. Любов спонукає нас до роботи над собою, виховання се- бе, самовдосконалення.
  • 58.
    57 Самовдосконалення — цілеспрямованийрозвиток своїх духов­ них здібностей, удосконалення свого способу життя. Чи можуть бути разом любов і зрада, любов і заздрість? (Ні, тоді це не любов. Любов виявляється в бажанні бачити іншу людину щасливою.) Послухайте казку. М. Андріанов Сумно було Квіточці стояти цілий день на одній ніжці посередині клумби біля будинку. Але одного дня на неї сів зовсім незнайомий Ме- телик. Він, напевно, прилетів із далекої країни, тому що таких гарних крилець Квітка ще ніколи не бачила. Метелик теж замилувався пиш- ною Квіткою, і, поки він відпочивав, вона поскаржилася, як часто їй буває самотньо. І тоді Метелик пожалів самотню Квіточку. Він вирі- шив не летіти далі, а поселитися поблизу, щоб прилітати щодня до Квіточки й розповідати їй цікаві історії про ті місця, де він побував. Тепер Метелик щоранку й щовечора прилітав до Квітки з новинами, а вона, розкривши пелюстки, радісно зустрічала свого друга. Одного ра- зу, коли Метелика не було поряд, до Квітки підійшов хлопчик і захотів її зірвати. Квітка злякалася й почала благати не зривати її. Замість то- го запропонувала хлопчикові піймати свого найкращого друга. Хлопчик погодився й пішов додому по сачок. Повернувшись, він сховався й став чатувати на Метелика. Незабаром той з’явився в небі. Він кудись поспі- шав і пролетів повз Квітку. Вона широко розкрила свої пелюстки й  по- чала кликати Метелика: — Метелику, скоріше лети до мене, я на тебе давно чекаю, маю щось тобі сказати. Той радісно підлетів до Квітки й… потрапив у сачок. Він нама- гався вибратися: бився крильцями, шукав шпаринку… Раптом йо- му вдалося вирватися з полону. Метелик злетів і вже потім поба- чив, що від удару сачка Квітка зламалася й лежала серед трави. Хлопчик пішов, а Метелик ще довго сидів біля своєї зламаної подруги, гірко плакав і приказував: — Це я винен, це через мене тебе зламали, вибач мені, Квіточко. Скажіть, хто з героїв здатний на високе почуття?• Як вчинила Квітка по відношенню до Метелика? (• Відповіді.)
  • 59.
    58 Робота з підручником. Прочитайтена сторінці 36 текст «Коли людина здатна відчувати любов». Дуже добре, що у вашому віці з’являються перші симпатії. Комусь із хлопчиків може сподобатися якась дівчинка, а комусь із дівчаток — хлопчик. І слід дуже трепетно ставитися до першого почуття, оскільки воно може розбитися, як кришталь, і вразити людину назавжди. Прига- дайте почуття Маленького принца до Троянди. Як герої виявляють свої почуття? (Виявляють турботу про тих, кого люблять.) Прочитайте вдома поради сучасного психолога на сторінках 36—37 підручника. Подумайте над ними. III. Заключна частина. Висновки. Чому ж любов — високе людське почуття? (• Любов властива тільки високоморальним людям. Любов — це критерій людяності, моральнос- ті. Вона спонукає людину ставати кращою.) Як ви вважаєте, у чому виявляється, перш за все, почуття любові?• (Почуття любові виявляється в турботі про тих, кого ми любимо, відповідальності за них, бажанні бачити їх щасливими.) У ч и т е л ь. Любити — значить навчитися керувати своїми почут- тями, виховувати в собі здатність творити добро, бути ніжним, відпо- відальним, уважним, чесним, потрібно вміти прощати, довіряти людині, яку любиш. Хай упродовж усього життя серця ваші палають любов’ю, теплом, добром і красою. Не забувайте виявляйте турботу про своїх мам! Лю- біть нашу Україну! IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника на с. 32—38. Вивчити визначення основних понять і термінів уроку. Дати відповіді на питання до японської притчі «Любов до хризан- теми». Виконати завдання в робочому зошиті з теми на с. 8—10.
  • 60.
    59 Урок 6 Тема. Що означає бути справедливим. Мета: сформувати уявлення про справедливість; навчити оці- нювати події в навколишньому світі та власному житті з позицій справедливості; формувати вміння висловлю- вати свою думку про важливість дотримання принци- пу справедливості в повсякденному житті, у взаєминах із людьми; розвивати почуття справедливості, уміння протистояти несприятливим умовам; виховувати спра- ведливе ставлення до людей, що нас оточують. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка, крейда. Епіграф: «Справедливість полягає в тому, щоб віддати кожному належне» (Цицерон). Вислови: «Щоб навчити людей любити справедливість, потрібно показати їм її результати» (С. Сміт). «Справедлива людина — не та, яка не чинить неспра- ведливості, а та, яка могла завдати образи, але не за- хотіла цього зробити» (Філон Александрійський). «Перш ніж бути великодушним, потрібно бути справед- ливим, подібно до того як сорочка потрібна раніше, ніж мережива» (Шамфор). «Найголовнішою з усіх згубних пристрастей є за- здрість — мати інших пристрастей і беззаконня» (Г. Ско- ворода). справедливість; наклеп; лестощі; лукавство; святенни- цтво; хитрість; великодушність. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку:    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке справедливість. 2. Чи легко бути справедливим. 3. Як протистояти несправедливості. Ключові поняття:
  • 61.
    60 III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнєзавдання Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На минулому уроці в нас була бесі- да на тему «У чому сила любові». У чому ж сила цього почуття? (Лю- бов — високе почуття. Любити може той, хто є духовним, здатним від- чувати.) У чому виявляється почуття любові? (Почуття любові виявляється в турботі про тих, кого ми любимо, у відповідальності за них, бажанні бачити їх щасливими.) 2. Актуалізація опорних знань. Що ми маємо на увазі під словом «любити»? (• Любити — пережива- ти почуття прихильності до кого-небудь, чого-небудь.) Чому ми говоримо, що любов пов’язана із самовдосконаленням? (• Під впливом любові людина хоче бути кращою.) Що ми розуміємо під словом «самовдосконалення»? (• Самовдоско- налення — цілеспрямований розвиток своїх духовних здібностей, удо- сконалення свого способу життя.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «У чому сила любові». 1—2. Впиши в клітинки моральні цінності, про які йдеться у ви- словлюваннях. (Любов. Дружба.) 3—4. Допиши речення. Любов до рідних я виявляю в тому, що... (я про них турбуюся; пере- живаю через їхнє самопочуття; хочу, щоб вони були щасливими; піклуюся про них). 5. Про героїв якого малюнка можеш сказати, що вони люблять при- роду? (Варіант Б.) 6. У яких якостях виявляється любов? (Б. Великодушність; В. Вдяч- ність; Ґ. Поблажливість; Е. Тактовність; Є. Щирість.) 7—8. Чи погоджуєшся ти з твердженнями? У взаєминах з людьми, яких ми любимо, не слід вдаватися до цере- моній, адже вони й так про нас усе знають. (Ні.)
  • 62.
    61 Любов не сумісназ брутальністю, нетактовністю, зверхністю. (Так.) 9—10. Знайди в «Енциклопедії афоризмів» вислови видатних людей про любов. Випиши ті, які найбільш сподобалися. («Справжня любов виявляється в нещасті. Як вогник, вона тим яскравіше світить, чим темніша нічна їмла» (Леонардо да Вінчі). «Справжню любов можна пізнати по тому, наскільки від неї людина краща, і ще по тому, наскільки від неї в душі яснішає» (Л. Андреєв). «Любити — це знаходити в щасті іншого своє власне щастя» (Г. Лейбніц). «Любов, подібно до вогню, не знає спокою: вона перестає жити, як тільки перестає сподіватися або боротися» (Ф. Ларошфуко). «Головна суть любові — довіра» (Г. Сталь). «Любов — чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти й зірвати її на краю прірви» (Стендаль).) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи можеш ти стверджувати, що Лисичка відвідувала на Різдво ба- бусю через любов до неї? Чи була вона до бабусі байдужа? Що можна порадити Лисичці, щоб її любов до бабусі не виклика- ла сумнівів? (Індивідуальні відповіді учня.) У ч и т е л ь. Ви повинні були прочитати в підручнику японську при- тчу «Любов до хризантеми». Чого вона вчить? (Відповіді дітей.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Минулого року на уроках української літератури ви чи- тали казку «Названий батько». Перекажіть мені її зміст. (Один або двоє учнів переказують твір.) Ким був «названий батько»? (Це була правда людська.) А в чому полягає ця правда? (Не забувати турбуватися про людей, бути справедливим. В основі ж справедливості лежить Добро.) Інтерактивна гра «Мікрофон» Учні по черзі відповідають на запитання вчителя: «Як ви вважаєте, що таке справедливість?» (Діти доходять висновку, що справедливість — правдиве ставлення до кого-небудь або чого-небудь.)
  • 63.
    62 4. Представлення темиуроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема сьогоднішнього уроку звучить так: «Що означає бу- ти справедливим». На уроці ми поговоримо про справедливість; спробу- ємо навчитися оцінювати події в навколишньому світі і власному житті з позицій справедливості; навчимося висловлювати свою думку про важ- ливість дотримання принципу справедливості в повсякденному житті, у взаєминах із людьми; поговоримо про почуття справедливості, умін- ня протистояти перешкодам; про справедливе ставлення до тих людей, що нас оточують. II. Основна частина. 1. Що таке справедливість. У ч и т е л ь. Роздивіться картини на сторінці 39 підручника. Що на них зображено? Чи можемо ми говорити про правдивість або неправ- дивість когось із художників? (Діти відповідають і доходять висновку, що Вінсент ван Гог в картині «Море в Сен-Марі» у 1888 р., і Іван Айва- зовський у картині «Сонячний день» у 1884 р. писали різними засобами, застосовуючи неоднакову техніку. І в кожного з них своя правда в пере- даванні картини моря, шторму на морі.) У ч и т е л ь. У Стародавній Греції богиню правосуддя Феміду зобра- жали із зав’язаними очима й із терезами в руці. Чому? (Феміду зобра- жають з пов’язкою на очах як символ неупередженості, з мечем і тере- зами в руках (іноді — з рогом достатку). Терези — давній символ міри та справедливості. На терезах правосуддя зважуються добро і зло, вчинки, здійснені смертними за життя. Посмертна доля людей залежала від то- го, яка чаша переважить. Меч у руках Феміди — символ відплати. Він двосічний, оскільки закон не тільки карає, але й попереджає.) Додаткова інформація для вчителя. Феміда (рим. — юстиція) — богиня правосуддя, дочка Урана і Геї, титаніда, друга законна дружина Зевса, мати мойр та ор. Однією з до- чок Феміди була гора Діке — богиня справедливості. Зевс вершив пра- восуддя тільки в присутності Діке і Феміди. Феміда ніколи не повстає проти Зевса, оголошує його рішення, дає добрі поради. Стоїть вона за- вжди праворуч від олімпійського владики. Від Зевса Феміда народила трьох мойр — богинь долі. Їх імена — Ла- хесіс («яка дає долю»), Клото («яка пряде»), Атропос («невідворотна»).
  • 64.
    63 Лахесіс призначає долюще до народження людини, Клото пряде нитку її життя, Атропос невідворотно наближає майбутнє. Також дочками від Зевса і постійними супутницями Феміди є три ори: Евномія («благозаконня»), Діке («справедливість») і Ейрена («мир»). Мудра Феміда володіла даром пророцтва, вона була другою після Геї покровителькою оракула Дельфійського, якого згодом передала Аполло- ну. Феміда застерегла Зевса від шлюбу з Фетідою, оскільки її син буде сильніший за свого батька. Саме Феміда дала пораду Девкаліону і Піррі, як відродити рід людський після насланого громовержцем усесвітнього потопу. Вона ж попередила атланта, що одного разу син Зевса викраде золоті яблука у його дочок гесперид. Феміда була великою богинею, яка управляла 13-місячним роком, розділеним на два сезони літнім і зимовим сонцестоянням. У ч и т е л ь. Чи завжди ми можемо чесно сказати, що це справедли- во по відношенню до нас? (Не завжди.) Пригадайте ситуації, коли вам доводилося вибирати між «хочу» і «потрібно». У багатьох випадках ви себе почували ображеними, вважали, що порушується справедливість стосовно вас? Що легше: виконати уважно домашнє завдання чи, роз- повідаючи вдома про урок і «двійку», сказати, що вчитель вчинив не- справедливо щодо вас? Робота з підручником. Прочитайте текст «Що таке справедливість» на сторінках 39—40. Прочитайте вголос три найголовніші, на ваш погляд, тези, що міс- тяться в цьому тексті. (Слово «справедливість» споріднене зі словом «правда». Справедливість — ставлення до кого-небудь, яке характери- зується безсторонністю й відповідає морально-етичним нормам. Спра- ведливість — це якість, якою ми вимірюємо, тобто оцінюємо, людські взаємини.) Поняття «справедливість» можна визначити так: Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські стосун- ки, що ґрунтуються на моральних принципах. Прочитайте на сторінці 41 притчу про царя Соломона й афганську казку «Справедливий суддя». (Діти виконують завдання.) Чи справедливим було рішення царя Соломона? (• Відповіді дітей.) Чи справедливим було рішення судді?•
  • 65.
    64 Чи легко бутисправедливим?• (Відповіді дітей.) Які риси вдачі людей заважають справедливості? (• Злість, наклеп, лестощі, лукавство, хитрість, святенництво, заздрість.) Прочитаймо визначення цих понять у підручнику на сторінках 40—41. Наклеп (обмова) — брехня, помилкове повідомлення з метою зганьбити когось. Лестощі — лицемірне, нещире вихваляння, підлабузництво. Лукавство (лицемірство) — риса вдачі людини, чиї вчинки та слова не відповідають справжнім намірам. Святенництво (лицемірство, ханжество) — удавана (несправ- жня) чеснота. Хитрість — риса характеру людини, яка для досягнення мети діє непрямим, обманним шляхом. Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 44—45 індійську казку «Завидюща сова» і поясніть, чи справедливо сова дорікала солов’ю. (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Оцінювати ж людські взаємини нам допомагають мо- ральні цінності та якості великодушної людини. Моральні (етичні) цінності — моральні взірці, поняття, вимо- ги, приписи, що дають людині можливість оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній. Назвіть ці моральні (етичні) цінності. (Добро, Справедливість, Ми- лосердя, Любов, Дружба.) 2. Чи легко бути справедливим. У ч и т е л ь. Іноді нам здається, що правда тільки на нашому боці, але, якщо поставити себе на місце іншої людини, ми зрозуміємо, що нам це тільки здається. Прочитаймо на сторінках 41—42 підручника матері- ал «Чи легко бути справедливим». Випишіть із цього тексту ті якості, які допоможуть нам бути справедливими з погляду морального досвіду людства. (Чесність, щирість, великодушність.) Великодушність — якість людини з добрими, благородними по- чуттями; незлопам’ятної.
  • 66.
    65 Робота з підручником. Прочитайтепритчу «Поле» (с. 42) і скажіть, у чому виявилася ве- ликодушність братів у ставленні один до одного. (Діти читають і від- повідають.) 3. Як протистояти несправедливості. У ч и т е л ь. Як же протистояти несправедливості? Прочитайте текст підручника «Як протидіяти несправедливості» на сторінці 43. Скажіть, чому в пеклі зраділи людині, яка просто спостерігала не- справедливість, не намагаючись нічого зробити? (Людина повинна праг- нути протистояти несправедливості.) Розгляньте малюнки на сторінці 43 підручника і скажіть, чи допома- гають відновити справедливість зображені ситуації. Розіграйте ситуації так, щоб протидія несправедливості не примножувала зло. (Діти розі- грують ситуації з підручника або ж ситуацію, коли однокласник випадко- во штовхнув іншого однокласника, зачепивши його портфель. Портфель упав на підлогу.) Пригадайте сюжет із журналу «Єралаш», коли через нісенітницю побилися два хлопчики й почали кликати на допомогу старших братів, батьків, дядьків і тіток. Справа дійшла до військових дій. Обидві сторо- ни знищили одна одну. А хлопчики помирилися. Або ж пригадайте казку про двох баранів, які зустрілися на вузькій стежині над прірвою, не хотіли поступатися дорогою одне одному та врешті провалилися, і казку про двох кізочок, які, зустрівшись на вузь- кій стежині, допомогли одна одній розминутися. Чого вчать ці казки? (Відповіді дітей.) Прокоментуйте буддійську мудрість: «Перемагай лють любов’ю, від- повідай добром на зло, скупість перемагай щедрістю, брехуна — словом правди». (Коментарі дітей.) У ч и т е л ь. Пам’ятайте, що добро породжує добро, а зло породжує зло. Насильство та благодіяння — несумісні поняття. Одне насильство породжує інше, і насильство множиться. Протистояти злому вчинку мож- на добром. Притча Якось в Ісуса запитали: — А що робити, коли кривдять? — Пожалійте цю людину, — сказав Христос. — Адже Бог покарає йо- го за зло, яке він заподіяв вам. Невже його не жаль? Тому моліться, щоб Бог пробачив людині, яка кривдить вас. Зла людина на зло відповідає
  • 67.
    66 злом. Але якщодобру людину образили, вона відповідає тільки добром. Цим вона і відрізняється від злої. Уявіть, що зла людина — це сліпець. Адже справді, якщо не бачиш доброти й не чуєш, про що говорить Бог, то ти — сліпий. А сліпих та- ких дуже багато. Що б було, якби не зустрічалися нам люди зрячі? Як- що сліпий веде сліпого, то обидва вони впадуть до ями. Тому потрібно допомагати сліпим. Подумайте над цією притчею. Робота з підручником. Знайдіть на сторінці 44 вислів, який має відношення до цієї думки. («Часто несправедливий той, хто чогось не робить, а не тільки той, хто що-небудь робить не так» (Марк Аврелій).) III. Заключна частина. Висновки. Які висновки ми можемо зробити з теми уроку «Що означає бути справедливим»? (Справедливість вимагає неупередженого ставлення до інших, яке відповідає морально-етичним нормам. Справедливе ставлення до інших вимагає іноді поступитися власни- ми інтересами, обмежити себе в чомусь. Несправедливе ставлення — це упереджене ставлення, яке не відпо- відає морально-етичним нормам. Протистояти несправедливості можна, запропонувавши щось спра- ведливе. Насилля і благодіяння — несумісні поняття.)  IV. Домашнє завдання. Прочитати в підручнику с. 39—45. Вивчити визначення ключових понять і термінів. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Що означає бути справедливим». Урок 7 Тема. Як відрізнити моральний ідеал від кумира. Мета: сформувати в учнів поняття «ідеал», «кумир», «ідол»; обґрунтувати важливість самовдосконалення як одно- го з дієвих засобів наближення до морального ідеалу;
  • 68.
    67 розвивати потребу всамовдосконаленні, з’ясувати, чо- му людині властиве прагнення до ідеалу; виховувати розумне ставлення до ідеалу; поговорити про те, хто такі «фанати». Обладнання: підручник, робочий зошит; аудіозапис «Симфонія № 3» («Героїчна») Л. ван Бетховена. Епіграф: «Вічної досконалості немає — є постійне прагнення до неї» (С. Далі). Вислови: «Цінність ідеалу в тому, що він віддаляється, коли ми наближаємося до нього» (М. Ганді). «Не створи собі кумира» (Біблійна мудрість.) ідеал; ідеальний; кумир. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке ідеал. 2. Чому ми прагнемо до ідеалу. 3. Хто такі ідоли та кумири. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці мова йшла про те, що означає бути справедливим. Яку казку про заздрість ми читали в підручнику?• Що ми розуміємо під великодушністю?• Що таке етичні (• моральні) цінності? Як можна протистояти несправедливості? (• Правдивим словом, роз’ясненням, небайдужістю, поступкою в чомусь.) Ключові поняття:
  • 69.
    68 2. Актуалізація опорнихзнань. Що ж таке справедливість? Визначте поняття наклепу, лестощів, ли- цемірства, святенництва, хитрості. (Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Що означає бути справедливим». 1—2. Чи погоджуєшся ти з твердженням? Справедливим є те, що відповідає нашим інтересам, бажанням, а не- справедливим те, що змушує нас поступатися. (Ні.) Справедливість виявляється у двох якостях: нікому не шкодити та сприяти загальній користі. (Так.) 3—4. Допиши речення. Проявом несправедливості я вважаю... (образи, наклепи, лестощі, хитрість, заздрість, байдужість до проблем інших). 5—6. Чи вважаєш, що герої малюнків протидіють несправедливості? (Варіант А. — так; варіант Б. — ні.) 7—8. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи вважаєш ти пораду старого горобця етичною? (Ні, він думає лише про себе, щоб йому хліба більше дісталося. А не про горобця, який тільки вилетів із гнізда і зовсім не знає, яка небезпека може на нього чекати.) Чи можуть бути справедливими люди, взаємини яких ґрунтуються на нещирості, хитрості, байдужості? Чому? (Ні, не можуть, бо справед- ливі стосунки повинні ґрунтуватися на моральних цінностях, а не на хитрості, байдужості, нещирості.) 9—10. Розгадай кросворд. 1 л 1 п 3 х и т р і с т ь 4 н а к 5 л е п ц а 6 л е е в 7 в е л и к о д у ш н і с т ь м д к т і а а о р в щ 8 с п р а в е д л и в і с т ь і т т в 9 к р и в д а о о
  • 70.
    69 11—12. Обґрунтуй абоспростуй думку давньогрецького філософа Аристотеля: «Бути справедливим у думках — ще не значить бути спра- ведливим на ділі». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Подивіться на картини П. Рубенса «Портрет камерист- ки інфанти Ізабелли» (1625) і П. Ренуара «Дівчина з віялом» (1881) на сторінці 46 підручника. Дайте відповідь на питання в завданні 1. Чи красиві жінки зображені на цих картинах?• У які часи написані картини?• Чи змінюються з роками ідеали зовнішньої жіночої краси?• Чи змінюються з роками ідеали духовної краси?• (Відповіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Як відрізнити мораль- ний ідеал від кумира». Розглядаючи тему, ми поговоримо про те, що означають поняття «ідеал», «кумир», «ідол»; обґрунтуємо важливість самовдосконалення як одного з дієвих засобів наближення до мораль- ного ідеалу; поговоримо про те, чому ми прагнемо до ідеалу; хто такі фанати. II. Основна частина. 1. Що таке ідеал. Робота з підручником. Прочитайте текст «Що таке ідеал». Випишіть головну думку цьо- го тексту. (Ідеал — досконалість, довершений зразок, найвищий ступінь досконалості в будь-чому, якого важко досягти. Будь-яка з моральних цінностей — добро, правда, любов, щастя, справедливість — це ідеал, до якого ми прагнемо в стосунках із людьми.) Зверніть увагу на тлумачення поняття «ідеал» у підручнику, поду- майте над поняттями. Ідеал — досконале втілення чого-небудь, довершений взірець. Ідеальний — досконалий, взірцевий, бездоганний. У ч и т е л ь. Прагнення ідеалу природне для людини. Навіть генії і відомі на весь світ люди колись також хотіли бути схожими на якусь видатну особу.
  • 71.
    70 Один із відомихораторів стародавнього світу — Демосфен. З юних років він, мріючи про славу оратора, узяв собі за зразок Перикла і старан- но вивчав Фукідіда, переписавши його вісім разів власноручно. Афіняни в той час були дуже вимогливі до ораторів: від оратора потрібні були не тільки внутрішнє наповнення, але й міміка — різні прийоми руху рук, пальців, положення тіла під час розмови, вираз обличчя. Демосфен же був недорікуватий, мав слабкий голос, коротке дихання, звичку смикати плечем. Проте наполегливістю та енергією він переміг усі ці недоліки. Він учився ясно вимовляти слова, набираючи в рот череп’я й камін- чики, виголошуючи промови на березі моря при шумі хвиль, що замі- нювали шум натовпу; сходив на крутизну, голосно читаючи поетів; за- ймався мімікою перед дзеркалом, причому меч, що спускався із стелі, колов його всякий раз, коли він, за звичкою, підводив плече. Вивчаючи зразки красномовства, Демосфен тижнями не виходив з кімнати, пого- ливши собі половину голови, щоб уникнути спокуси. Його перші спроби говорити публічно не мали успіху; але, підбадьорений актором Сатиром, Демосфен продовжував працювати над собою. 2. Чому ми прагнемо до ідеалу. У ч и т е л ь. Людвіг Фейєрбах писав: «Ідеалом є цілісна, усебічна, до- сконала, освічена людина». Якщо говорити про ідеальну особистість, та- кою можна назвати морально досконалу людину, в якій втілені найвищі моральні якості. (Ісус Христос у християнстві, Будда — у буддизмі, Му- хаммед — у мусульманстві). Прочитайте текст «Чому ми прагнемо іде- алу» на сторінках 48—49 підручника. Зробіть висновок із прочитаного. (Моральні ідеали — взірці для самовдосконалення. Кожна людина формує свій ідеал як уявлення про ті якості, які їй необхідні для щастя.) Саме тому, орієнтуючись на ідеал, ми самовдосконалюємося, роби- мося розсудливими, прагнемо передбачити наслідки своїх учинків. За ідеалом ми оцінюємо себе і стаємо кращими. Чому говорять, що ідеал схожий на зірку? (Зірки, як і ідеалу, ми не можемо досягти, але на зірки (як і на ідеал) завжди орієнтуємося.) У ч и т е л ь. Для наближення до морального ідеалу потрібно багато над собою працювати. А самовдосконалення — це один із дієвих спосо- бів наближення до морального ідеалу. Подумайте над висловом, який записаний на дошці: «Цінність іде- алу в тому, що він віддаляється, коли ми наближаємося до нього». Як це зрозуміти? (Чим вище ми піднімаємося сходинками моральності, тим вищими стають наші ідеали.)
  • 72.
    71 Моральний ідеал маєвплив і на стосунки між людьми, на життя в суспільстві. Етикет — це теж зразок, ідеал того, як потрібно поводи- тися. Але виконуючи правила етикету, ми наближаємося до ідеалу й по- чинаємо вимагати від себе більшого. У всі часи існували ідеальні моделі суспільства (пригадайте фільм «Людина-амфібія»), люди завжди мрія- ли про ідеальне суспільство. Були вчені, які поклали життя на розробки основ такого суспільства. У філософії навіть існує така течія — ідеалізм. Як ви вважаєте, чому в кожного з нас свій ідеал? (Вибір ідеалу залежить від індивідуальних духовних потреб кожної людини.) Звучить фрагмент «Симфонії № 3» («Героїчної») Л. Бетховена. У ч и т е л ь. Бажання мати ідеал, за яким можна звірити свої вчин- ки, іноді буває таким сильним, що людина починає шукати ідеальну осо- бистість на екранах кінотеатрів, телевізорів, на концертних сценах. Але, ідеалізуючи якусь особу, ми можемо розчаруватися, якщо виявиться, що «ідеальні» риси не реальні, а придумані. Так, Людвіг ван Бетховен ідеа- лізував Наполеона, хотів присвятити йому свою «Симфонію № 3», але, почувши, що Наполеон оголосив себе імператором, змінив назву симфо- нії на «Героїчну». Чому? (Бетховен уважав Наполеона борцем за неза- лежність, свободу, рівність, братерство, діячем революції, що втілював найкращі риси вождя, якому нічого для себе не треба, а тільки для наро- ду Франції. Виявилося, що це не так.) Робота з підручником. Працюючи в парах, виберіть у завданні 6, що на сторінці 50, один із текстів і поміркуйте над запитаннями: Чого вчить притча?• Кого вважають зразком для наслідування?• Якими є якості ідеальної людини, про які говориться в притчах?• Після повідомлення результатів роботи порадьтеся, що спільного в змісті обох притч. Про що це свідчить? (Відповіді дітей.) 3. Хто такі ідоли та кумири. У ч и т е л ь. В етиці моральний ідеал відрізняють від кумира. Кумир — предмет сліпого поклоніння. Слово «кумир» означає те ж саме, що й ідол — статуя, яка зображає язичницьке божество. У Біблії записано: «Не створи собі кумира». Кумирів ми вибираємо за зовнішніми показниками, ідолам покло- няємося, ідеал обираємо за високі моральні якості. Сучасний світ наповнений кумирами. Проаналізуймо такі ситуації.
  • 73.
    72 Ситуація 1. Богдан вирізавіз журналів фотографії Діми Білана. Вся кімната у фотографіях. Хлопець учився ходити так, як Діма. Навіть зачіску со- бі таку ж зробив. Одяг теж вибирав, як у Діми Білана. Ситуація 2. Андрій учився в музичній школі на вокальному відділенні. Коли Ді- ма Білан став срібним призером на Євробаченні-2006, Андрій почав ще ретельніше вивчати іноземні мови, щоб співати так, як Діма Білан. Ситуація 3. Маринка ні про кого не хотіла чути, окрім Діми Білана. Вона писа- ла йому листи, збиралася, коли виросте, їздити за співаком на гастро- лі. Вона перестала вчитися. Усі розмови були тільки про Білана. Цими розмовами вона вже набридла подружкам. Навіть кота свого вона на- звала Дімою [6]. Скажіть, у якій із трьох ситуацій ми можемо говорити про ідеал, про кумира, про фанатизм? (Діти відповідають.) У ч и т е л ь. Фанати — це особи, які присвячують своє життя «слу- жінню» кумирові. Такі люди не розвивають своїх здібностей, не думають над своїм життям. Це згубний шлях, ним іти не слід. Прочитайте на сторінках 51—52 притчу «Дерев’яна статуя». Про що тут ідеться? Чого вчить ця притча? (Ідеал повинен бути в душі людини, до нього потрібно наближатися, працюючи над собою.) Щоб наблизи- тися до ідеалу, треба знати, які риси вдачі в собі потрібно виховувати, які якості формувати. Іноді нам здається, що ми кращі або гірші, ніж є насправді. Пропоную вам виконати завдання 5, що на сторінці 49, відповісти на запитання тесту. (Діти виконують тест.) III. Заключна частина. Висновки. Що таке ідеал?• Що таке кумир?• Як наблизитися до ідеалу?• (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Намалюйте піраміду та сходинки до вищої крапки. Ви- ща крапка — твій ідеал. На кожній сходинці потрібно написати, що ж зробити, щоб наблизитися до ідеалу.
  • 74.
    73 IV. Домашнє завдання. Прочитати параграфпідручника (с. 46—52). Вивчити визначення ключових понять і термінів уроку. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Як відрізнити мо- ральний ідеал від кумира». Урок 8 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Прагнімо вершин добра». Мета: узагальнити знання учнів із теми «Прагнімо вершин до- бра», повторити поняття й терміни, зробити висновки, підготуватися до ТО. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка, крейда; картки. Епіграф: «Життя подібне до сходів. Людина живе до тих пір, до- ки продовжує дертися вгору» (Х. Махмуд). Вислови: «Життя — це не майно, яке треба захищати, а дар, який потрібно ростити з іншими людьми» (В. Фолкнер, аме- риканський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії). «Життя — це останній шанс, що дарує нам доля, щоб стати людиною» (Б. Крутієр, автор чотирьох збірок афо- ризмів). усі поняття й терміни з теми. Тип уроку: урок-узагальнення. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Гра-змагання. 2. Підготовка до уроку тематичної атестації за робочим зошитом. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
  • 75.
    74 Хід уроку I. Вступна частина. 1.Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми закінчуємо вивчення те- ми «Прагнімо вершин добра». Прочитайте вислови на дошці. Як ви їх розумієте? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка знання понять і термінів. У ч и т е л ь. На минулому уроці у нас була розмова на тему «Як від- різнити моральний ідеал від кумира». Поясніть значення понять «ідеал» і «кумир». (Ідеал — найвищий ступінь досконалості в чому-небудь, якого важко досягти; досконале втілення чого-небудь, досконалий зразок. За ідеалом звіряють учинки, самовдосконалюються, прагнучи його до- сягти. Кумир — предмет сліпого поклоніння. Це те ж саме, що й ідол. У Біблії сказано: «Не створи собі кумира». Кумир, на відміну від іде- алу, примарний, не гідний наслідування.) Як ви розумієте слово «ідеальний»? (Ідеальний — значить доскона- лий, зразковий, бездоганний.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Як відрізнити моральний ідеал від кумира». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Моральний ідеал стосується досконалих, бажаних відносин між людьми або досконалої моральної особистості. (Варіант А. Так.) Люди загалом одностайні в думках про моральний ідеал. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Впиши в клітинки, про які поняття йдеться. Примарний, негідний предмет захоплення, поклоніння. (Кумир.) Прагнення особистості позбутися вад і недоліків та вдосконалити власні чесноти. (Самовдосконалення.) 5—6. Чи відповідають зображені на малюнках ситуації ідеалові вза- ємин між людьми? Сформулюй за кожним малюнком правило етикету. (Не обговорюй інших людей за спиною, не розпускай пліток. Зважай на інтереси інших людей.) 7. Склади зі слів моральну настанову. (Не створи собі кумира.) 8. Наведи приклад особистості, яка для багатьох людей є моральним ідеалом. (Ісус Христос, Будда, Мухаммед.)
  • 76.
    75 9—10. Прокоментуй ситуаціюза поданими запитаннями. Що найбільше обурило звірів? (• Брехня, розвінчання кумира.) Чому, викривши Лисову брехню, звірі не пригадали про його хороші• вчинки, яких було немало? (Вони вірили в мудрого звіра Осмомисла, і брехня перекреслила все хороше, зроблене Лисом.) Чому розвінчання кумирів часто обертається бідою для тих, кому ще• вчора поклонялися? (Лис став кумиром за допомогою хитрості та брехні. А обман обертається бідою. Він пов’язаний із розчаруванням.) 11—12. За уривком із поезії Тараса Шевченка сформулюй, яке став- лення до України поет вважав бажаним. Чи є таке ставлення до бать- ківщини ідеальним? (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Працюючи над темою «Прагнімо вершин добра», ми го- ворили про те, навіщо потрібно вивчати етику; якими є цінності в сучас- ному світі; про те, що найвищою цінністю є життя людини. Ми говори- ли про те, що етичні (моральні) цінності визначають життєві орієнтири. Деякі з моральних цінностей: Любов, Справедливість — стали предметом розмови на окремих уроках. Останній урок був присвячений відміннос- тям ідеалу від кумира (ідола). 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні нам потрібно узагальнити всі знання, що ви здобули з теми «Прагнімо вершин добра», підготуватися до уроку те- матичного оцінювання знань. II. Основна частина. 1. Гра-змагання. Учні об’єднуються в три команди: «Дружні», «Добрі», «Справедли- ві». Кожна команда повинна вписати в картку термін або поняття, що відповідає визначенням на картці. Картка передається по партах. Кожен учасник уписує один термін. Команді пропонується пояснити поняття й терміни. Картка № 1 1. Наука про мораль. 2. Утілення приписів моралі в поведінці людей і в стосунках між ними. Внутрішні духовні якості, якими керується людина у сво- їй поведінці й у ставленні до інших людей.
  • 77.
    76 3. Сукупність ознак,властивих людині з розвиненим внутрішнім психічним життям і моральністю. 4. Цілеспрямований розвиток своїх духовних здібностей, удоскона- лення свого способу життя. 5. Лицемірне, нещире вихваляння, підлабузництво. 6. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. Людські стосунки, побудовані на етичних засадах. 7. Наведіть приклад літературного тексту з підручника, в якому йдеться про великодушність. Поясніть свій вибір. (1. Етика. 2. Етичність. 3. Духовність. 4. Самовдосконалення. 5. Лес- тощі. 6. Справедливість. 7. Притча «Поле».) Картка № 2 1. Норми та приписи поведінки у стосунках людей і в суспільстві. 2. Зовнішній вияв моральності, уміння добре поводитися. 3. Необхідність у чомусь. 4. Усвідомлення своєї відповідальності за втілення в життя мораль- них приписів. 5. Переживати почуття прихильності до кого-небудь, чого-небудь. 6. Предмет сліпого поклоніння. 7. Наведіть літературний приклад із підручника, в якому йдеться про справедливість. (1. Мораль. 2. Вихованість. 3. Потреба. 4. Моральний обов’язок. 5. Любити. 6. Кумир. 7. Біблійна притча про Соломона, афганська казка «Справедливий суддя».) Картка № 3 1. Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті народу; традиційно усталені правила суспільної поведінки. 2. Звичаї, норми поведінки, які передаються від покоління до по- коління. 3. Значущість для людини. 4. Повчальне оповідання, в якому моральна установка розкриваєть- ся алегорично. 5. Якість людини з добрими, благородними почуттями; незло­ пам’ятної. 6. Найвищий ступінь досконалості в чому-небудь, якого важко до- сягти; досконале втілення чого-небудь, досконалий зразок.
  • 78.
    77 7. Наведіть прикладлітературного тексту з підручника, який учить того, що не треба створювати собі ідолів. (1. Звичай. 2. Традиція. 3. Цінність. 4. Притча. 5. Великодушність. 6. Ідеал. 7. Буддистська притча «Дерев’яна статуя».) Команди обмінюються картками, перевіряючи знання одна одної. Учитель підводить підсумки змагання. 2. Підготовка до уроку тематичної атестації за робочим зошитом. 1—2. Дай позитивну або заперечну відповідь. Чи змінювалася мораль упродовж багатовікової історії людства? (Варіант А. Так.) Чи однакове значення мають поняття «ідеал» та «кумир»? (Варіант Б. Ні.) 3—4. Запиши, які обов’язки мають герої малюнків. (Дівчинка поли- ває квіти. Хлопчик вибиває килим.) 5. Зі слів склади настанови, які мають характер моральних обов’язків. (Не свідчи неправдиво. Не кради. Шануй батька і матір.) 6—7. Допиши речення, пояснюючи, як розумієш етичні поняття. Любити — це означає... (переживати почуття прихильності до кого- небудь, чого-небудь). Бути справедливим — це означає... (правдиво, неупереджено стави- тися до когось відповідно до морально-етичних норм). 8. Які вищі моральні цінності утверджують прислів’я? Правда і з дна моря випірне, а неправда потопає. (Правдивість.) Не так тії сто рублів, як сто друзів. (Дружба.) 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи глибоким було почуття Ластівки до Стрижа? Чому? (Ні. По- верховим.) Чи однаковими вважаєш почуття кохання та закоханість? Чому? (Це різні поняття. Любов, кохання — глибоке почуття, а закоханість — поверхове.) Як, на твою думку, відрізнити любов від закоханості? (Заради коха- ної людини ти готовий пожертвувати всім, навіть життям.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку українського філософа 18 ст. Григорія Сковороди: «Любов виникає з любові; коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший маю любити». (Індивідуальна відповідь учня.)
  • 79.
    78 III. Заключна частина. Висновки. Поясніть вислів,що є епіграфом до уроку: «Життя подібне до сходів. Людина живе до тих пір, поки продовжує дертися вгору». Сформулюйте на його основі висновок із теми. (Людина повинна по- стійно вдосконалюватися, працювати над собою, прагнути до ідеалу.)  IV. Домашнє завдання. Повторити усі поняття й терміни теми «Прагнімо вершин добра». Підготуватися до уроку тематичного оцінювання. Урок 9 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Прагнімо вершин добра». Мета: перевірити рівень знань учнів. Обладнання: робочий зошит, дошка, крейда, завдання. Епіграф: «Мій батько вважав, що єдина цінність людини поля- гає в її здатності зробити світ трохи кращим» (Юджин Ленг). Вислови: «Ми зобов’язані передавати життєві цінності від поко- ління до покоління. Справжні цінності — це наш озоно- вий щит» (Кент Б. Ейсмос). «Каменів безліч, але цінних одиниці» (Олексій Погрібний- Александров). «У наші дні дуже багато людей знають усьому ціну, але не розуміють справжніх цінностей» (Енн Ландерс). Тип уроку: урок контролю й оцінювання рівня засвоєння знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.   II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 2. Виконання завдань тематичної атестації в робочих зошитах (2 ва- ріанти).
  • 80.
    79 III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнєзавдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми підбиваємо підсумки ви- вчення матеріалів із першої теми, яка звучить так: «Прагнімо вершин добра». До цієї теми входили такі уроки: «Навіщо вивчати етику»; «Цін- ності в сучасному житті»; «Людське життя — найбільша цінність у су- часному світі»; «Чому моральні цінності визначають як життєві орієн- тири»; «У  чому сила любові»; «Що означає бути справедливим»; «Як відрізнити моральний ідеал від кумира». 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Подумайте над епіграфом до уроку. Як ви розумієте ці слова? (Відповіді дітей.) На уроці ми перевіримо, як ви засвоїли знання з теми. Ви теж зможете перевірити свій рівень знань. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. У ч и т е л ь. Ви виконаєте письмову роботу, що складатиметься з двох частин: перша частина — вікторина; друга частина — завдання тематич- ного оцінювання з робочого зошита. II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 1) Норми і приписи поведінки у стосунках людей і в суспільстві. (Мо- раль.) 2) Зовнішній вияв моральності, уміння добре поводитися. (Вихованість.) 3) Значущість для людини. (Цінність.) 4) Сукупність ознак, властивих людині з розвиненим внутрішнім пси- хічним життям і моральністю. (Духовність.) 5) Період існування людини від її народження до смерті. (Людське життя.) 6) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті на- роду; традиційно усталені правила суспільної поведінки. (Звичай.)
  • 81.
    80 7) Звичаї, нормиповедінки, які передаються від покоління до поко- ління. (Традиція.) 8) Переживати почуття прихильності до кого-небудь, чого-небудь. (Лю- бити.) 9) Моральні взірці, поняття, вимоги, приписи, що дають людині мож- ливість оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній. (Етичні (мо- ральні) цінності.) 10) Найвищий ступінь досконалості в чому-небудь, якого важко досягти; досконале втілення чого-небудь, довершений зразок. (Ідеал.) 11) Риса вдачі людини, яка для досягнення своєї мети діє непрямим, об- манним шляхом. (Хитрість.) 12) Усвідомлення своєї відповідальності за втілення в життя моральних приписів. (Моральний обов’язок.) 13) Бажання духовні потреби ставити вище від матеріальних. (Духов­ на краса.) 14) Цілеспрямований розвиток своїх духовних здібностей, удосконален- ня свого способу життя. (Самовдосконалення.) 2. Виконання завдань тематичної атестації в робочих зошитах. Варіант 1 1—3. Прочитай текст і дай відповідь на запитання. Чи всі моральні цінності мають однакове значення для людини? (Варіант А. Так.) Чи морально підносити якусь одну цінність і нехтувати іншими? (Варіант Б. Ні.) Як називають людину, яка в ім’я певної ідеї зрікається всіх інших цінностей? (Варіант А. Фанатиком.) 4. Допиши речення. Правила, які визначають нашу щоденну поведінку, допомагають лю- дям жити, не заважаючи й не завдаючи шкоди одне одному, називають ... (правилами етикету). 5. Впиши в клітинки відповідь на питання. Як називають потреби людини, які стосуються її внутрішнього сві- ту — потреби в спілкуванні, творчості, пізнанні тощо? (Духовні.) 6. Добери п’ять ознак, притаманних сильній духом людині. Сильна людина... (добра, цілеспрямована, справедлива, милосердна). 7. Впиши у віконечка біля фразеологізмів номери їхніх тлумачень. (А. Викликати до життя. — 2. Бути причиною виникнення чого- небудь.
  • 82.
    81 Б. Життя повернулосягострим боком. — 1. Хтось зазнав труднощів, невдачі, потрапив у скрутне становище.) 8. Доповни твердження. Такий порядок людського життя, за якого дотримуються відповід- ності між діянням і платою, гідністю й винагородою, називають... (спра- ведливість.) 9—10. Обґрунтуй або спростуй думку російського письменника кін- ця 19 — початку 20 ст. Льва Толстого: «Любити — означає жити життям того, кого любиш». (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи є ставлення до інших, яке ґрунтується на хитрості, справедли- вим? Чому? (Ні. Справедливість — це правдивість, а хитрість заснована на обмані.) Чи можна схарактеризувати Мишку твердженням «Щоб досягти сво- го, вона здатна переступити через інших»? Чому? (Так, можна. Вона знала про присутність кота й навмисно принесла в жертву приятельку. Вона досягла свого ціною життя іншої мишки. Її можна назвати егоїсткою.) Чого навчає притча? (Будь уважний, спілкуючись із людьми. Не дру- жи з хитрунами та егоїстами.) Варіант 2 1—3. Чи погоджуєшся з твердженнями? Моральні норми дають змогу оцінювати вчинки людей із позиції добра, справедливості, милосердя. (Варіант А. Так.) Уявлення та норми, на основі яких виникають правила поведінки, не змінювалися впродовж тисячоліть. (Варіант Б. Ні.) У сучасному світі найвищою цінністю є людське життя (Варіант А. Так.) 4. Підбери з довідки відповідне за змістом слово й допиши речення. Втілення приписів моралі в поведінці та стосунках з іншими нази- вають… (моральністю). 5. Впиши в клітинки відповідь на запитання. Як узагальнено називають ту частину людського буття, яка пов’язана з духовністю, а саме: з почуттями, думками, бажаннями, інтересами тощо? (Внутрішній світ.) 6. Добери п’ять ознак, притаманних ідеальній людині. (Ідеальній людині властиві такі риси: освіченість, цілісність, усебічний розвиток, доброта, справедливість.)
  • 83.
    82 7. Із поданихслів склади моральне повчання. (Не будуйте свій дім на піску, будуйте добрими ділами.) 8. Доповни твердження. Усвідомлення людиною своєї відповідальності за дотримання мо- ральних приписів називають... (моральним обов’язком). 9—10. Прокоментуй притчу за поданими запитаннями. Чому мавпи не прислухалися до порад пташки? (Вони вірили в те, що світляк — це вогонь і не хотіли нічого слухати.) Чому не завжди легко збагнути примарність кумирів? (Кумир — предмет сліпого поклоніння. Потрібно вміти розгледіти його.) Чому не слід творити собі кумирів? (Бо ти позбавляєш себе можли- вості самовдосконалення.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку індійського державного ді- яча першої половини 20 ст. Мохандаса Ганді: «Цінність ідеалу полягає в тому, що він віддаляється від нас рівно на стільки, на скільки ми на- ближаємося до нього». (Індивідуальна відповідь учня.) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Ось ми й закінчили вивчення теми «Прагнімо вершин добра». Бажаю вам іти у своєму житті, яке є найвищою цінністю, орієн- туючись на етичні цінності, спиратися на добро, справедливість, мило- сердя, любов, співчуття. IV. Домашнє завдання. Пройти лабіринт «На шляху до чистого світу», що на с. 62 підруч- ника. Добрати для наступного уроку невеликий вірш про любов до при- роди, про те, що означає берегти природу. Підготувати виставку малюнків на тему «Мій улюблений куточок природи».
  • 84.
    83 Тема II «Бережімосвіт — довкола і в собі» Словничок ключових понять Урок 10 Природа — те, що оточує людину і є об’єктом її діяльності й пі­ знання. Жива природа — люди, тварини, мікроорганізми, рослини. Вони харчуються, ростуть, дають потомство, вмирають. Нежива природа — повітря, вода, гори, Земля, Сонце, зірки, Місяць. Навколишнє середовище, довкілля — середовище, у якому живуть люди, рослини, тварини. Бувати на природі — відвідувати місцевість за межами великих міст, місця, де багато зелені, повітря. Екологія — зв’язок між людиною, твариною, рослиною і навколиш- нім середовищем; розділ біології, у якому вивчаються зв’язки між організмами та навколишнім середовищем. Екологічне лихо — подія, яка виникає зазвичай унаслідок необду- маних дій людини щодо природи та завдає їй шкоди. Охорона природи, навколишнього середовища — збереження до- вкілля безпечним для життя. Правила поведінки у ставленні до природи 1) Більше ходити пішки або їздити на велосипеді замість того, щоб їздити на машині. 2) Зберігати тепло, економити електроенергію, гарячу воду. Тоді елек- тростанції працюватимуть менше й не так забруднюватимуть на- шу Землю. 3) Для боротьби з комахами не використовувати отрутохімікатів, а зробити двір або город привабливим для птахів. 4) Економити воду. 5) Перш ніж щось купувати, подумайте, чи справді ця річ так вам потрібна, чи якісна вона. 6) Якщо є можливість здати що-небудь зі сміття на переробку, ро- бити це: тоді зменшиться кількість сміття на планеті. 7) Віддавати непотрібні речі людям, яким вони стануть у пригоді.
  • 85.
    84 Урок 11 Здоров’я —стан організму й самопочуття людини, який визначаєть- ся тим, як функціонують його органи. Здоровий спосіб життя — постійне дотримання людиною певної сукупності дій, спрямованих на зміцнення свого організму, підви- щення якості життя. Щоб бути здоровим, потрібно: 1) Дотримуватися розпорядку дня. 2) Займатися спортом, фізичною працею. 3) Не об’їдатися. 4) Дотримуватися правил особистої гігієни. 5) Стежити за чистотою квартири, свого робочого місця, одягу, взуття. 6) Не лягати спати пізно. (Не засиджуватися біля комп’ютера або телевізора.) Шкідливі звички — звички, небезпечні для здоров’я людини: палін- ня, алкоголь, наркотики. Головне правило профілактики наркоманії: не пробувати жодного разу будь-який із наркотиків і навіть не доторкатися до них. Урок 12 Пізнання — набуття людиною знань про кого- або що-небудь. Самопізнання — пізнання людиною самої себе. Самооцінка — формування в людини певного ставлення до своїх позитивних якостей і недоліків. Самовдосконалення — цілеспрямований процес удосконалення лю- диною самої себе. Як керувати своїми почуттями і вчинками (поради К. Ушинського) 1) Спокій. 2) Зваженість учинків. 3) Не говорити про себе без потреби жодного слова. 4) Не марнувати часу: робити те, що необхідно, а не те, що хочеться. 5) Кожен вечір чесно звітувати перед собою. 6) Ніколи не хизуватися ні тим, що було, ні тим, що є, ні тим, що буде. Нікому не показувати цього. 7) Прямота у словах і вчинках. 8) Рішучість.
  • 86.
    85 Урок 13 Емоції —переживання людиною свого ставлення до світу й людей. (Переживання людини під впливом зовнішніх і внутрішніх подраз- ників.) Почуття — емоції, викликані конкретними душевними переживан- нями (емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилювання, натхнення). Моральні почуття — такі порухи людської душі, які не дозволяють людині бути байдужою до нещасть інших людей, країни, примушу- ють її шукати можливість допомогти, поліпшити життя людей до- вкола, всього суспільства, здійснювати відповідні вчинки. Урок 14 Задатки — уроджені, успадковані зачатки якихось рис, здібностей або якостей. Обдарованість — сукупність задатків людини. Розвиток — процес, унаслідок якого відбувається зміна властивостей чого- або кого-небудь, перехід з одного якісного стану в інший. Розвиватися — ставати розумово, духовно вищим, кращим, доско- налішим, підніматися в чомусь на вищий рівень. Розвинений — той, хто досяг розумової, духовної зрілості, став ду- ховно вищим. Здібність — природна схильність до чого-небудь, властивість, особ­ ливість, що виявляється в умінні робити, здійснювати що-небудь. Талант — 1. Міра ваги, грошова одиниця в деяких країнах давнього світу. 2. Видатні вроджені якості, особливі природні дані. Вундеркінд — високообдарована дитина. Геній — найвища творча здібність. Геніальність — найвищий ступінь обдарованості людини, що досягла значних результатів одночасно в багатьох галузях. Урок 15 Дозвілля — вільний від роботи час. Хобі — вільне заняття на дозвіллі, захоплення.
  • 87.
    86 Урок 10 Тема. Якими є моральні правила відносин між людиною і при- родою. Мета: навчити учнів висловлювати свої думки про людину як частину природи, наводити приклади ставлення люди- ни до навколишнього середовища й оцінювати їх із по- зицій моралі; учити дітей ставитися до природи України як до національного багатства народу. Обладнання: вислови, виписані на дошці; аудіозаписи: А. Вівальді «Літня гроза», П. Чайковський «Жовтень» із циклу «Пори року»; картини: М. Врубель «Пан»; О. Саврасов «Граки прилетіли»; А. Куїнджі «Ніч на Дніпрі»; І. Левітан «Золо- та осінь»; І. Шишкін «Сосни, освітлені сонцем»; вистав- ка дитячих малюнків на тему «Мій улюблений куточок природи»; уривок твору М. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» («Чудовий Дніпро…»). Епіграф: «Природа вимагає до себе благоговійного ставлен- ня тому, що людина — частина (всього лише частина) Всесвіту» (А. Швейцер, німецько-французький мисли- тель, філософ, богослов, лікар, музикознавець та ор- ганіст). Вислови: «Поведінка людини в природі — це дзеркало її душі» (Д. Зеленський, учений, філософ). Природа просить порятунку Зеленим шепотом лісів, Тривожним лебединим криком, Змілілим плеском рік, морів. Вона до нас із щемом в серці Зболілі руки простяга, Надіючись на кращу долю, Про милосердя всіх блага. (О. Іванова) природа, жива природа, нежива природа; навколишнє середовище; бувати на природі; екологічне лихо; еко- логія. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
  • 88.
    87 Структура уроку    I. Вступначастина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Чи є людина частиною природи. 2. Як культурна людина повинна ставитися до природи. 3. Що означає берегти природу. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Подивіться на оформлення нашої до- шки. Які чудові малюнки ви на сьогодні підготували. Яка тема ваших малюнків? («Мій улюблений куточок природи».) Деякі з вас підібрали або самі склали вірші про улюблений куточок природи, про красу природи, красу улюбленої України або рідного міста. Хто хоче прочитати вірші? (Відповіді дітей.) 2. Мотивація навчальної діяльності. Звучить твір Вівальді «Літня гроза». У ч и т е л ь. Подивіться на картину М. Пимоненка «Перед грозою» на сторінці 56 підручника. Що зображено на ній? Які почуття вона у вас викликає? Чи відповідає за настроєм музика Вівальді цій картині? Як ви думаєте, чому художники часто звертаються до зображення картин природи? (Відповіді дітей.) 3. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Ми починаємо працювати над темою, яка звучить так: «Бережімо світ — довкола і в собі». А тема уроку сьогодні така: «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою». На уроці ми поговоримо про те, чи є людина частиною природи; як культурна людина повинна ставитися до природи; що означає берегти природу; про те, що природа України є нашим національним багатством.
  • 89.
    88 II. Основна частина. 1. Чиє людина частиною природи. На дошці репродукція картини І. Левітана «Золота осінь». Звучить твір П. Чайковського «Осіння пісня» з циклу « Пори року». У ч и т е л ь. Людина з найдавніших часів замислювалася про своє місце у Всесвіті, вона сприймала красу природи й прагнула будувати свої відносини з нею за законами краси. Це знайшло відбиття у фольк­ лорі, поезії, музиці. У свідомості стародавньої людини існував єдиний образ людини і природи. Про це свідчать міфи народів Індії, Китаю, зооантропоморф- ні зображення богів у вигляді напівлюдини, напівтварини (наприклад бог Гор, богиня Сохмет у Давньому Єгипті; бог Пан, кентаври в культу- рі Стародавньої Греції). (Діти розглядають картину М. Врубеля «Пан».) Уже те, що бога зображали як напівлюдину, вказує на його древ- ність. Спочатку Пан — бог лісу, охоронець пастухів і отар. Навіть в Ар- кадії і в Аргосі, де Пана шанували понад усе, його не зараховували до богів-олімпійців. А згодом Пан стає богом — покровителем усієї природи. Учитель читає легенди, пов’язані з Паном. М. Кун Легенди й міфи Стародавньої Греції (уривки) Пана можна було часто побачити серед свити бога виноградарства Діоніса. Розповідали, що коли Пан народився, його мати, німфа Дріопа, по- глянувши на сина, із жахом утекла. Адже в малюка виявились козлячі ноги, роги і довга борода. Але батько його, Гермес, зрадів народженню сина, він узяв його на руки й відніс на Олімп. Усі боги раділи народжен- ню Пана та сміялися, дивлячись на нього. Пан не залишився жити на Олімпі й пішов у тінисті ліси, гори. Там він пасе отари, граючи на сопілці. Любить він брати участь у танцях німф. Якщо Пан не гнівається, він милостивий і добродушний. Бере- же отари овець. Але в гніві може наслати на людину або тварину страх, і та прожогом кидається бігти, не розбираючи дороги. Саме тому такий страх називають панічним або панікою. *** Існує міф про те, як Пан покохав прекрасну німфу Сирінгу. Коли він хотів підійти до неї, німфа з жахом тікала. Спробував Пан наздогнати
  • 90.
    89 її — дорогунімфі перегородила річка. Простягла до річки Сирінга руки й почала благати бога річки врятувати її. Бог річки послухав благання німфи й перетворив її на очерет. Зрізав Пан кілька тростин і зробив із них солодкозвучну сопілку. Назвав Пан на пам’ять про німфу сопілку сирингою. З тих пір любить Пан грати в самоті лісів на сопілці. У ч и т е л ь. Часи середньовічного християнства характеризуються аскетизмом, відходом від природних божеств. Ідея Бога-творця прони- зувала весь процес пізнання світу й усього, що існує в ньому. Час зем- ного життя людини й усього людства — це лише відблиск нескінчен- ного «небесного світу» і вічності. Природі в цей період не приділяли особливої уваги. З бурхливим розвитком капіталізму жителі міст зрозуміли, що вони позбавлені природи. Пригадайте картини епохи Відродження, коли у ві- кні за головними персонажами з’являються перші зображення природи. Пригадайте «Джоконду» Леонардо да Вінчі! А в XIX сторіччі Європа знову звернула увагу на природу. Поети оспівували природу, її велич. Ф. Тютчев писав: Не то, что мните вы, Природа, Не слепок, не бездушный лик. В ней есть душа, в ней есть свобода, В ней есть любовь, в ней есть язык. Подивіться на картину А. Куїнджі «Ніч на Дніпрі». Чи відчуваєте ви, у якому захопленні художник від української природи? Пригадайте, якими словами описує Дніпро М. Гоголь у «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки». (Учитель читає уривок «Чудовий Дніпро…».) У живописі є художники-пейзажисти. Назвіть кого-небудь із них. (О. Саврасов, І. Шишкін, А. Куїнджі, І. Левітан.) Які їхні картини ви зна- єте? (О. Саврасов «Граки прилетіли»; А. Куїнджі «Ніч на Дніпрі»; І. Ле- вітан «Золота осінь»; І. Шишкін «Сосни, освітлені сонцем».) А кого з художників-мариністів ви можете мені назвати? (І. Айва- зовський.) Автором яких картин він є? («Дев’ятий вал», «Серед хвиль», «Сонячний день».) Робота з підручником. Прочитайте на с. 57 підручника текст «Чи є людина частиною при- роди» і знайдіть відповіді на запитання. Що таке природа? (• Природа — це все те, що оточує нас від самого народження.)
  • 91.
    90 Чи пов’язані людинаі природа? (• Так, природа дає людині можли- вість жити, збагачує її внутрішній світ своєю красою, демонструє зразки досконалості. Людина ж як частина природи повинна вияв- ляти турботу про неї.) Що відносять до живої природи? (• Рослини, тварин, людей, мікро- організми). А до неживої? (Повітря, воду, гори, Землю, Сонце, зірки, Місяць.) У ч и т е л ь. Прочитайте в підручнику на с. 57 пояснення понять «на- вколишнє середовище»; «природа»; «жива і нежива природа». Природа — те, що оточує людину і є об’єктом її діяльності та пізнання. Жива природа — тварини, люди, мікроорганізми, рослини. Во- ни живляться, ростуть, дають потомство, вмирають. Нежива природа — повітря, вода, гори, Земля, Сонце, зірки, Місяць. Навколишнє середовище — середовище, у якому живуть лю- ди, рослини, тварини. 2. Як культурна людина повинна ставитися до природи. У ч и т е л ь. Людство на початку ХХІ сторіччя досягло великих успіхів завдяки науково-технічному прогресу. Ми вже не уявляємо собі життя без машин, літаків, АЕС і ТЕЦ, великих підприємств, нафтопроводів. Це ста- ло невід’ємною частиною нашого життя. Але тріумф людства, пов’язаний із досягненнями в атомній енергетиці, вивченні космосу, наближенні до таємниць природи, змінився турботою про стан біосфери, яка руйнується через нерозумне використання людьми могутніх сил, отриманих завдяки розвитку науки й техніки. Ми з величезним хвилюванням стежимо за тим, як покривають планету зони екологічного лиха: цунамі, тайфуни, повені, землетруси — це відповідь природи на бездумне втручання людини в неї. Парадокс нашого часу в тому, що людство повинне боятися руйнівних сил, які є в ньому самому. Подальша доля цивілізації багато в чому залежить від того, чи буде людство моральним у ставленні до самого себе. Отже, людина — частина природи, і, гублячи природу, ми губимо й самих себе. Робота в парах. У ч и т е л ь. Працюючи в парах, виконайте завдання 4 на сторінці 58, відповівши на питання: «Чому це трапилося?». (Люди завжди жили за принципом «На мій вік вистачить», вони думають про матеріальні, а не
  • 92.
    91 про духовні потреби,а звідси засмічення Землі, окиснення ґрунту, перена- сичення добривами, озонові дірки тощо, усе це призводить до погіршення здоров’я людей, збільшення хвороб, смертності. І лише культурна людина, що має високі моральні якості, може розумно ставитися до Природи. То- му потрібно виховувати в собі культурну людину, моральним обов’язком якої буде збереження Природи.) Що потрібно робити для збереження природи? Як культурна лю- дина повинна ставитися до природи? Про це прочитайте в підручнику відповідний текст на сторінках 58—59. Прочитайте в підручнику пояс- нення, як слід розуміти поняття «бувати на природі»; «екологічне ли- хо»; «екологія». Бувати на природі — відвідувати місцевість за межами великих міст, поселень, де багато зелені, повітря і т. ін. Екологія — зв’язок між людиною, твариною, рослиною і довкіл- лям; розділ біології, де вивчаються зв’язки між організмами та навколишнім середовищем. Екологічне лихо — подія, що виникає зазвичай унаслідок не- розсудливої діяльності людини щодо природи й завдає їй шкоди, створює несприятливі, важкі умови для існування природи. У ч и т е л ь. Прочитайте на сторінці 58 підручника вірш А. Костець- кого «Не хочу!». Дайте відповідь на запитання в завданні 5. (Відповіді дітей.) 3. Що означає берегти природу. У ч и т е л ь. У 5 класі на уроках української літератури ви читали оповідання А. Давидова «Рятували Конотоп». Про що в ньому розповіда- ється? (Діти згадують зміст і доходять висновку, що велике починається з малого. Діти розкопували струмочки й тим самим рятували річку.) Коли ми буваємо на природі, настрій може зіпсувати сміття, яке за- лишили по собі горе-туристи, зламані гілки дерев, вирізані ножем написи на деревах, зірвані квіти. Як ви ставитеся до цих проявів людського не- дбальства та жорстокості по відношенню до природи? (Відповіді учнів.) Робота в групах. Учні об’єднуються в чотири групи. У ч и т е л ь. Розгляньте малюнки на сторінці 61 підручника. Як у цій ситуації можна було діяти інакше? (Діти говорять, що так робити не можна, і пропонують свої варіанти поведінки.)
  • 93.
    92 Посадка дерев, своєчаснозакритий кран із водою або вимкнена лам- почка — економія відповідно води й електроенергії. Це також прояв дбай- ливого ставлення до природи. Прочитайте в підручнику текст «Що означає берегти природу» (с. 60—61). Що означає поняття «охорона природи»? Охорона природи, навколишнього середовища — збереження довкілля, для того щоб воно залишалося безпечним для життя. Удома ви повинні були пройти лабіринт «На шляху до чистого сві- ту» на сторінці 62 підручника. Назвіть небезпеки, які очікують вас на цьому шляху. Розкажіть, як слід іти до «чистого світу»? (Відповіді дітей.) III. Заключна частина. Висновки. Чи є ставлення до природи показником культури людини?• Назвіть правила поведінки, які допомагають дбайливо ставитися до• природи. (Більше ходити пішки або їздити на велосипеді замість то- го, щоб їздити машиною. Зберігати тепло, економити електроенергію, гарячу воду. Тоді елек- тростанції працюватимуть менше й не так забруднюватимуть на- шу Землю. Для боротьби з комахами не використовувати отрутохімікати, а зробити двір або город привабливим для птахів. Економити воду. Перш ніж щось купувати, думати, чи справді ця річ так вам потріб- на, чи якісна вона. Якщо є можливість здати що-небудь зі сміття на переробку, робити це: тоді зменшиться кількість сміття на планеті. Віддавати непотрібні речі людям, яким вони стануть у пригоді.)  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф на с. 56—62. Уміти давати визначення ключо- вим поняттям уроку. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою?». Завдання за бажанням: підготувати групами плакати «Бережи природу!».
  • 94.
    93 Урок 11 Тема. Як пов’язані довкілля і здоров’я людини. Мета: з’ясувати, як пов’язані здоров’я й навколишнє сере­ довище; поговорити про те, що означає бути здоровим і що потрібно робити для цього; які звички є шкідливи- ми; навчити дітей пояснювати взаємозв’язок фізичного і духовного здоров’я людей, формувати здоровий спо- сіб життя, виховувати екологію душі; познайомити учнів із музикотерапією. Обладнання: підручник, робочий зошит. Епіграф: «Не проси у Бог хліба, а проси здоров’я» (українське прислів’я). Вислови: «Здоров’я дорожче за багатство» (Дж. Рей). «Існують тисячі хвороб, але здоров’я буває тільки од- не» (К. Л. Берне). «Помірність є ніби матір’ю хорошого здоров’я» (М. Ва- лерій). «Здоров’я — усьому голова» (М. Шолохов). «Найміцніший організм надломлюється або принаймні зношується і стомлюється, коли він занадто розкішно користується дарами природи» (Д. Писарєв). здоров’я; здоровий спосіб життя, шкідливі звички. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Як пов’язані здоров’я й навколишнє середовище. 2. Що означає бути здоровою людиною. 3. Які звички є шкідливими. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
  • 95.
    94 Хід уроку I. Вступна частина. 1.Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про те, що треба бережливо ставитися до природи. Послухайте опові- дання. В. Сухомлинський Соромно перед соловейком Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомли- вого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли із сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчата вже закінчили обі- дати, недалеко від них сів на дерево соловейко та заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля та Ліда сиділи, боячись пово- рухнутись. Соловейко перестав співати. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала недоїдки в газету, загорнула й поклала до сумки. — Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля. — Це ж у лісі… Ні­ хто не бачить… — Соромно перед соловейком, — тихо відповіла Ліда. Запитання за текстом: Охарактеризуйте поведінку Олі та Ліди.• Чого вчить це оповідання?• 2. Актуалізація опорних знань. Що таке природа? жива і нежива природа? навколишній світ? еко-• логія? охорона природи? Що ви винесли для себе з попереднього уроку?• На дошці перед вами плакати на тему «Бережи природу!». Прошу одного учня від кожної групи пояснити, що зображено на плакаті, до чого він закликає. (Пояснення дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання за темою «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою». 1—2. Чи погоджуєшся ти з твердженнями? Людина — частина природи. (Варіант А. Так.) Людина має ставитися до природи як споживач, використовуючи її багатства для задоволення своїх потреб. (Варіант Б. Ні.)
  • 96.
    95 3. Доповни твердження. Довкіллямназивають… (світ навколо нас; оточення, в якому живе людина). 4. Наведи приклади забруднення довкілля. Прикладом забруднення навколишнього середовища я вважаю… (промислові відходи заводів і фабрик, вихлопні гази автомобілів, звалища різних побутових відходів, спалювання листя.) 5—6. Допиши речення. Коли б мені випала нагода вирішити одну екологічну проблему людства, я зробив би таке: (замінив би усі АЕС екологічно чистими та безпечними для природи і людини джерелами здобуття електроенергії). 7—8. Які з малюнків відповідають засадам природоохоронного жит- тя? (Варіанти А, Г.) 9—10. Сформулюй три найважливіших, на твою думку, правила мо- рального ставлення людини до природи. (1. Не забруднювати природу. 2. Не використовувати її в корисливих цілях. 3. Доглядати її.) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи можна вважати захоплення Кротеняти виявом любові до природи? Чому? (Ні. Він знищував природу, позбавляючи життя живих істот.) Чи шкодить його захоплення природі? (Його захоплення шкодить природі. Він ловив і засушував метеликів, думаючи лише про себе, тобто використовував природу в корисливих цілях.) Що, по-твоєму, означає любити природу? (Не знищувати її, не шко- дити їй, а допомагати.) 3. Мотивація навчальної діяльності. Як• ви розумієте українське прислів’я «Не проси у Бог хліба, а про- си здоров’я»? Чому здоров’я людини важливіше за її матеріальний добробут?• Поясніть вислови, записані на дошці. (• Пояснення дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Ви вже зрозуміли, що наша сьогоднішня розмова при- свячена здоров’ю. Тема звучить так: «Як пов’язані довкілля і здоров’я людини». Ми поговоримо про те, як пов’язані здоров’я і навколишнє середови- ще; що означає бути здоровим і що потрібно робити для цього; які звички є шкідливими. Пояснимо взаємозв’язок фізичного і духовного здоров’я
  • 97.
    96 людини, поговоримо проте, як формувати здоровий спосіб життя, ви- ховувати екологію душі. Познайомимося з музикотерапією. II. Основна частина. 1. Як пов’язані довкілля і здоров’я людини. Звучить пісня «Закаляйся, если хочешь быть здоров» (із к/ф «Во- ротар»). У ч и т е л ь. Подивіться на скульптуру Мирона «Дискобол» (сторінка 63 підручника). Давні греки казали: «У здоровому тілі — здоровий дух». Дуже багато уваги вони приділяли фізичному розвитку хлопців — май- бутніх воїнів. Уважалося, що людина повинна бути здоровою та краси- вою. У Спарті батько не мав права вирішувати долю своєї дитини. Після народження сина він приносив дитину на засідання, де її уважно обсте- жували й дозволяли батькові ростити дитину тільки тоді, коли хлопчик був здоровим, в іншому разі — наказували кинути його у прірву, вважа- ючи, що для держави буде краще, коли серед громадян не буде слабких і хворих. Спартанців виховували в жорстких умовах. А в Афінах уперше виникла ідея гармонійного розвитку людини. Так, хлопчики 7—14 років училися в приватних школах граматистів і кіфа- ристів, де вчилися писати, лічити, читати, здобували літературну та есте- тичну освіту. Із 14 років підлітки в школі-палестрі училися п’ятиборства (біг, стрибки, боротьба, метання диска і списа, плавання). Хлопці ж 18— 20 років готувалися до військової служби в групах ефебів, де удоскона- лювалося їх військово-фізичне виховання. Вони вивчали зброю, морську справу, фортифікацію, військові статути, закони держави. Чи знаєте ви, що саме греки почали проводити Олімпійські ігри, які показували рівень фізичної підготовки хлопців? За давньогрецькою ле- гендою, Олімпійські ігри заснував Геракл. У них входило п’ятиборство — пентатлон, — що складалося з бігу, стрибків у довжину, метань списа і диска, боротьби. Переможця увінчували лавровим вінком, і кращі скуль- птори споруджували йому статую. Робота в парах. У ч и т е л ь. Учені встановили, що гармонійне фізичне виховання дає правильне поєднання чотирьох рухових якостей: швидкості, спритності, сили й витривалості. Швидкість — це здатність виконувати рухи в можливо коротший час, зберігаючи високий темп.
  • 98.
    97 Спритність — цевміння керувати своїми рухами, швидко при- стосовуючись до раптово змінених умов у часі та просторі. Сила — це висока м’язова напруга. Витривалість — це здатність довго виконувати яку-небудь ро- боту, не знижуючи темпу. Розподіліть види спорту на групи за розвитком названих якостей. Вирішіть для себе, яким видом спорту займетеся саме ви. Пам’ятайте, що людина, яка помірно й послідовно займається фізичними вправами, не тільки стає здоровішою, але й менше втомлюється і швидше віднов- лює свої сили. У ч и т е л ь. Греки вважали, що чим здоровіше тіло, тим довше люди- на зберігає розумові здібності, можливість створювати щось нове, тво- рити. Великий грецький математик і винахідник Архимед придумав за- палювальні дзеркала в 75-річному віці; філософ Теофраст у 100 років мав ясний розум; драматург Софокл прожив 90 років. Свою п’єсу «Едіп у Колоні» він написав у 89 років. Російський письменник-сатирик Ми- хайло Зощенко склав список великих людей, здоров’я й довголіття яких були організовані власними руками. Ось деякі з цих імен: Галілео Галі- лей прожив 79 років, Е. Кант, Платон — 81 рік, Л. Толстой, Й. Гете — 82 роки, Т. Едісон — 84 роки, а знаменитий лікар Гіппократ, батько ме- дицини, дожив до 99 років. Відомий німецький фізіолог ХVІІ сторіччя Галлер уважав, що люди- на може жити до 200 років. І. Мечников стверджував, що людина пови- нна жити понад 150 років. Що ж заважає людині збільшити тривалість свого життя? (Діти висловлюють свої міркування.) На стіні форуму в Елладі було написано: «Якщо хочеш бути сильним — бігай! Якщо хочеш бути розумним — бігай! Якщо хочеш бути красивим — бігай!» Як зрозуміти ці слова? (Відповіді дітей.) Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 64 (завдання 2) текст «Як пов’язані спосіб життя та здоров’я людини». Які висновки з тексту ми можемо зроби- ти? (В оточенні благ цивілізації людина менше рухається, серцеві м’язи, не отримуючи необхідного навантаження, стають слабкими. Люди, які мало рухаються, швидко втомлюються, багато хворіють, втрачають радість здоров’я, енергію.
  • 99.
    98 Чим більше розвиненалюдина духовно й розумово, тим уважніше вона ставиться до свого здоров’я, розуміючи, що здоров’я — це багатство, його треба берегти.) Здоров’я — відчуття повного фізичного, психічного та суспіль- ного благополуччя. 2. Що означає бути здоровою людиною. У ч и т е л ь. Показниками здоров’я є: висока працездатність, творча активність, радісне світовідчуття, гармонійний розвиток фізичних і ду- шевних сил, моральних якостей людини, її інтересів і потреб. Що ж по- трібно робити, щоб бути здоровим? Робота в групах. Діти обмірковують питання і складають правила здорового спосо- бу життя. Щоб бути здоровим, потрібно: Дотримуватися розпорядку дня.• Займатися спортом, фізичною працею.• Не переїдати.• Дотримуватися правил особистої гігієни.• Стежити за чистотою квартири, свого робочого місця, одягу, взуття.• Не лягати спати пізно. (• Не засиджуватися біля комп’ютера або те- левізора). Дотримуватися розпорядку дня, бути організованим, не марнува-• ти часу. Загартовуватися.• Щодня бувати на свіжому повітрі.• Не мати шкідливих звичок.• Здоровий спосіб життя — постійне дотримання людиною пев- ної сукупності дій, спрямованих на зміцнення свого організму, підвищення якості життя. У ч и т е л ь. Відомий хірург М. Амосов уважав, що для того, аби збе- регти здоров’я, потрібні п’ять умов. Знайдіть їх у завданні 7 на сторінці 66. (Фізичні навантаження, здорова їжа, загартовування час та вміння відпочивати, щасливе життя). Останнім часом учені говорять про здатність класичної музики впли- вати на здоров’я людини. Відомі випадки, коли людині, що була в ко- мі, весь час вмикали найкращі зразки класичної музики — і вона з ко- ми виходила.
  • 100.
    99 Науку, яка вивчаєдію музики на організм людини, називають му- зикотерапією. (Учитель знайомить дітей із цікавою інформацією про корисний вплив музики на живий організм.) А чи знаєте ви, що… Музика може іноді замінити ліки. У Японії та Китаї навіть випус-• кають диски з назвами «Безсоння», «Серце», «Легені». Від кожної хвороби — свій «музичний рецепт». Найкращим звуковим «лікарем» визнана музика В. А. Моцарта. Вона• налаштовує організм на здорову хвилю, знімає втому, заспокоює. Деякі квіти, наприклад мімоза та петунія, швидше ростуть і раніше• розцвітають від мажорних мелодій. Корови, які «слухають» класичну музику, дають більше молока.• 3. Які звички є шкідливими. У ч и т е л ь. «Звичка — друга натура». Цей відомий вислів має гли- бокий зміст. Які звички допомагають нам бути здоровими? (Чистити зуби двічі на день, робити фіззарядку, бігати, займатися спортом, усмі- хатися, слухати класичну музику). А які звички можуть завдати шкоди нашому здоров’ю? (Алкоголізм, куріння, наркоманія, ігроманія.) Шкідливі звички — ті, які завдають шкоди нашому здоров’ю. Прочитаймо за підручником завдання 8 на сторінках 66—67. Чому куріння — ворог? (Діти відповідають.) Прочитайте уривок із книги Марка Твена «Пригоди Тома Соєра» на сторінці 69. Які відчуття викликала в Тома та Джо перша спроба курін- ня? Чому алкоголь — ворог?(Діти відповідають.) Чому наркоманія  — ворог? Прочитайте на сторінці 67—68 підручника про наркоманію. Учні виписують в зошит головне правило профілактики наркоманії: «Не пробувати жодного разу будь-який з наркотиків і навіть не дотор- катися до них!» Як запобігти шкідливим звичкам? Знайти собі заняття до душі.• Не сумувати.• Не бути злим.• Не бути жадібним.• Мати силу волі, цінувати своє здоров’я й життя.• Пам’ятати східну мудрість: «По-справжньому могутній той, хто пе-• ремагає самого себе».
  • 101.
    100 III. Заключна частина. Висновки. Якщо людськежиття — головна цінність, то що її підтримує?• За чим потрібно стежити для того, щоб бути здоровим?• IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 63—69). Вивчити визначення ключових по- нять уроку. Прочитати на сторінці 68 поради психолога, як сказати «ні» тим, хто пропонує вам тютюн, алкоголь, наркотики. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Як пов’язані здоров’я та моральність людини». Завдання за бажанням учителя: підготувати по групах невеликі ви- ступи на теми (сторінка 68): 1) До чого призводить уживання алкоголю? 2) Чому наркотики називають «білою смертю»? 3) Які основні шляхи до здоров’я? Урок 12 Тема. Що таке мистецтво керувати собою. Мета: дати визначення поняття «самооцінка»; з’ясувати, що означає пізнати себе, чому потрібно керувати своїми почуттями й учинками; учити володіти собою. Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит; дошка, крейда. Епіграф: «Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як са- мого себе, — вище за це нічого немає» (Конфуцій, ки- тайський філософ). Вислови: «Наш власний гнів або досада завдають нам більше неприємностей, ніж те, що примушує нас гніватися» (східна мудрість). «Раб той, хто не вміє володіти собою» (Епіктет, давньо- грецький філософ). «Тільки той, хто володіє собою, може управляти світом» (Вольтер, французький філософ). пізнання; самопізнання; самооцінка; самовдосконалення. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
  • 102.
    101 Структура уроку    I. Вступначастина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що означає пізнати себе. 2. Чому потрібно керувати своїми почуттями та вчинками. 3. Як навчитися володіти собою. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говори- ли про те, що навколишнє середовище, спосіб життя і здоров’я людини пов’язані між собою. Як вони пов’язані? (Відповіді дітей.) На сторінці 68 підручника ви повинні були прочитати поради психо- лога про те, як сказати «ні» тим, хто пропонує вам тютюн, алкоголь, нар- котики. Які це поради? Чи вважаєте ви ці поради дієвими? Як ви вчините, якщо вам запропонують «лише один раз» спробувати покурити, випити спиртні напої або випалити сигарети з наркотиками (при цьому вам ска- жуть, що за один раз нічого страшного не буде)? (Відповіді дітей.) Яке головне правило профілактики наркоманії ми називали на ми- нулому уроці? (Не пробувати жодного разу будь-який із наркотиків і на- віть не доторкатися до них.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка додаткового завдання Ви на сьогодні повинні були підготувати по групах невеликі висту- пи за темами: «До чого призводить уживання алкоголю?», «Чому нар- котики називають “білою смертю”?», «Які основні шляхи до здоров’я?». (Учитель може зібрати роботи дітей, а на наступному уроці запропо- нувати прочитати найцікавіші з них.)
  • 103.
    102 Перевірка письмового домашньогозавдання з теми «Як пов’язані здоров’я та моральність людини». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи пов’язані стан довкілля та здоров’я людини? (Варіант А. Так.) Чи морально нехтувати власним здоров’ям? (Варіант Б. Ні.) 3. Допиши речення, вказавши, які прояви нездужання помічав у себе. (Індивідуальна відповідь учня.) 4—5. Добери до початку прислів’їв їх другу частину, вписавши в клі- тинки відповідний номер. (Хто здоровий, той ліків не потребує. Хворому все не миле.) 6. Який малюнок відповідає засадам здорового способу життя? (Ва- ріант Б.) 7—8. Наведи декілька прикладів звичок, які ти вважаєш шкід­- ли­вими. Шкідливою я вважаю звичку… (паління, вживання алкоголю і нар- котиків). 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи достатньо, щоб бути здоровим, робити тільки те, що заманеться? (Ні. Для того, щоб бути здоровим, потрібно виконувати певні правила: дотримуватися режиму, правильно харчуватися, вести активний спосіб життя. А людям іноді не хочеться виконувати ці правила. Якщо людина робить тільки те, що хочеться, вона часто шкодить своєму здоров’ю.) Чи винна Жабка в тому, що її спіткала невтішна доля? Чому? (Так, винна. Вона робила те, що їй хочеться, а не те, що потрібно, аби зберег- ти своє життя і здоров’я.) Чому немає єдиного для всіх рецепту здоров’я? (Усі люди різні, на- віть груп крові існує чотири. Хоча основні правила — займатися спортом, правильно харчуватися, дотримуватися гігієни — для всіх однакові.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй крилатий вислів «Довголіття, здоров’я, щастя — справа рук людини». (Це правильно. Людина сама відповідає за своє здоров’я, довголіття, щастя. Якщо вона береже своє життя і здоров’я — проживе довго, активно, щасливо. Вона зможе са- мовдосконалюватися, йти до своєї мрії, дарувати людям радість і при цьому бути щасливою.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Подивіться на картину В. Боровиковського «Портрет Марії Іванівни Лопухіної», що на сторінці 70 підручника. Чи подоба-
  • 104.
    103 ється вам зображення?Чому? Що ви можете сказати про цю людину? (Відповіді дітей.) Що вас приваблює в цій роботі? (Стриманість, спокій.) Поясніть, чому спостерігати за спокійною, стриманою людиною, спіл- куватися з нею завжди набагато приємніше, ніж із тією, яка роздратова- на, збуджена? (Пояснення дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Що таке мистецтво керувати собою». Для того щоб уникнути неприємностей і шкідливих звичок, потрібно володіти собою, пізнавати себе, навчитися керувати со- бою. Це і є мистецтво володіти собою. На уроці ми дамо визначення поняття «самооцінка»; з’ясуємо, що означає «пізнати себе», чому потрібно керувати своїми почуттями й учинками; учитися володіти собою. II. Основна частина. 1. Що означає пізнати себе. Робота з підручником. Прочитайте текст «Що означає пізнати себе» (с. 71—72). Для чого потрібно пізнавати себе, знати свої достоїнства і недоліки? Що означає пі­ знання, самопізнання, самооцінка, самовдосконалення? (Відповіді дітей.) Пізнання — набуття людиною знань про кого- або що-небудь. Самопізнання — пізнання людиною самої себе. Самооцінка — формування в людини певного ставлення до сво- їх позитивних якостей і вад. Самовдосконалення — цілеспрямований процес удосконален- ня людиною самої себе. У ч и т е л ь. Поясніть вислів із давньоіндійського епосу: «Скільки чеснот у людини, стільки і вад. Ніхто не народжується без вад. Але по- рочним стає той, хто їх терпить» (с. 72 підручника). Гра «Пізнай себе». Один учень виходить за двері. Решта дітей пошепки називають кілька його позитивних і негативних рис, записують їх на дошці. Дошка закри- вається. Учень заходить, називає сам свої позитивні та негативні якості і звіряє з тим, що назвали діти. Учителеві слід стежити за тактовністю й делікатністю дітей.
  • 105.
    104 Ситуація для обговорення. Сторінказі щоденника Марійки Іванової: «23 листопада. Сьогодні я знову проявила себе на уроці з німецької. А решта отри- мали двійки. Так їм і треба. Я ж казала, що німецьку знаю в класі тіль- ки я. А іншим і з українською годі впоратися. А ще сьогодні розподіляли ролі в новорічній виставі, ну і я, звичай- но ж, Снігуронька. А кого ж на цю роль вибрати? Оленка косу обстриг­ ла, Лізка гладка, Ритку взагалі не рахую, а в Улянки здоровий прищ на носі. А я ж і красуня, і вірші виразно читаю. 24 листопада. Уляна — Снігуронька. Фе, гидко. Ольга Миколаївна сказала, що Уля- на для Снігуроньки більше підходить, бо вона театральний гурток давно вже відвідує, а роль складна. Бач, актриса яка! А мені запропонували бу- ти гномом. Я, звичайно, відмовилася. Ще чого, другосортні ролі грати! Я надто себе поважаю для цього. От казала мені Свєтка із 7-Г, що Ользі Миколаївні підлабузники подобаються. А я ще не вірила... Ну гаразд, уперед розумнішою буду. А Улянка — вискочка й нахаба». Опишіть поведінку дівчинки. Які негативні риси характеру ви в ній• побачили? Чи правильний висновок зробила дівчинка?• Що б ви порадили Марійці змінити в собі?• 2. Чому потрібно керувати своїми почуттями та вчинками. Робота з підручником. На сторінці 72 познайомтеся з правилами, які сформулював відо- мий педагог К. Ушинський. Поради К. Ушинського. Спокій.• Прямота у словах і вчинках.• Зваженість учинків.• Рішучість.• Не говорити про себе без потреби ні єдиного слова.• Не марнувати часу: робити те, що необхідно, а не те, що хочеться.• Кожного вечора чесно звітувати перед собою.• Ніколи не хизуватися ні тим, що було, ні тим, що є, ні тим, що буде.• Нікому не показувати цього.
  • 106.
    105 Прочитайте текст узавданні 4 (с. 72—73). Що ви вважаєте в цьому тексті найважливішим для себе? (У самовдосконаленні важливе бажання досягти мети. Треба уявити собі, що хтось шанований тобою постійно спостерігає за твоїми діями. Для того щоб виховати наполегливість, слід перестати виправдовуватися, посилаючись на обставини. Планувати по- трібно конкретні цілі і часовий проміжок їх досягнення.) На сторінці 74 підручника розміщений тест, який допоможе вам оці- нити себе з погляду цілеспрямованості й наполегливості. Ви виконаєте його вдома. 3. Як навчитися володіти собою. Ситуація для обговорення. Ти стоїш на перерві в школі, розмовляєш із друзями. Але раптом хтось тобі боляче наступає на ногу. Ти розсердився, повертаєшся, весь кипиш від злості і раптом чуєш: — Вибач, будь ласка. Я випадково і зовсім не хотів зробити тобі боляче. Злість одразу пройшла, і ти абсолютно несподівано для себе відпо- відаєш: — Та нічого, буває, не турбуйся. Чи могло бути інше закінчення цієї ситуації? (Відповіді дітей.) Опишіть кількома прикметниками конфліктну особистість. (• Люди- на нервова, нестримана, агресивна, егоїстична, заздрісна, мстива, злопам’ятна.) Створіть словесний портрет безконфліктної особистості. (• Людина спокійна, стримана, розумна, уважна, милосердна, добра, вміє про- бачати.) Робота з підручником. Прочитайте в завданні 8 (с. 75) запитання (подумки відповідайте на них) і тексти на сторінках 75—76. Складіть правила, які допоможуть вам володіти собою. 1) Пізнати себе: знати свої достоїнства і недоліки. 2) Уміти стримувати злість, роздратування, приховувати поганий настрій. 3) Якщо важко стримати гнів, порахуй подумки до 10. 4) Ніколи не сварися «зопалу» (виклади на папері все, що ти хо- тів сказати, лягай спати, а вранці вирішиш, чи віддавати цей «лист»).
  • 107.
    106 Виконайте вправу насаморегуляцію «Візьми себе в руки». Вправа «Візьми себе в руки». Як тільки відчуєш, що неспокійний, хочеться кого-небудь стукну- ти, скористайся таким способом довести собі свою силу: обхопи до- лонями лікті й сильно притисни руки до грудей — це поза стриманої людини. Як можна уникнути стресу? (Покататися на велосипеді; потанцю- вати; заспівати; зробити генеральне прибирання в кімнаті; переставити меблі; погуляти із собакою або пограти з домашньою твариною; пробіг- тися; вибратися на природу.) III. Заключна частина. Висновки. Які правила допомагають людині володіти собою? (Відповіді ді- тей.) У ч и т е л ь І ти, й твої товариші, І ваші друзі всі по класу, Живіть із сонечком в душі, На ненависть не гайте часу! Не гайте часу на біду. Це страшно, я скажу відразу. Живіть, як пташечка в саду, І не носіть в душі образу. З любов’ю в серці вчіться жить, Умійте людям гріх прощати. І навіть ворога любіть, За себе вмійте постояти.  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 70—76). Вивчити визначення ключових понять уроку. Виконати тест на с. 74. Виконати домашнє завдання в робочому зошиті з теми «Чому важ- ливо навчитися керувати собою».
  • 108.
    107 Урок 13 Тема. Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. Мета: визначити, що таке емоції, почуття; у чому сила мо- ральних почуттів; вчитися культури почуттів. Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит; аудіоза- пис твору Л. Ван Бетховена «Симфонія № 3» («Героїч- на»); картина Ф. Решетникова «Знову двійка!», В. Су- рикова «Перехід Суворова через Альпи». Епіграф: «Хороші почуття, емоційна культура — ознака людянос- ті» (В. Сухомлинський). Вислови: «Перемагай лють любов’ю, відповідай добром на зло, скупість перемагай щедрістю, брехуна — словом прав- ди» (буддійська мудрість). «Ніщо: ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші — не виражають так ясно й правдиво нас самих і наше став- лення до світу, як наші почування; у них чутно характер не окремої думки, не окремого рішення, а всього зміс- ту душі нашої» (К. Ушинський). емоції; почуття; моральні почуття. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке емоції. 2. У чому сила моральних почуттів. 3. Як навчитися культури почуттів. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
  • 109.
    108 Хід уроку I. Вступна частина. 1.Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про те, що означає фраза «мистецтво володіти собою». Яким потрібно бути, щоб володіти собою? (Спокійним, стриманим, урівноваженим, роз- судливим, доброзичливим, холоднокровним, терплячим, витриманим, та- ким, хто вміє долати себе, вольовим.) Які правила радить виконувати К. Ушинський, щоб керувати своїми• почуттями? Назвіть вісім правил. (Діти називають.) Дайте пораду другові, як стримати свої почуття. (• Порахувати до 10 із заплющеними очима або ж, як радить йога, тричі вдихнути і ви- дихнути; ніколи не приймай рішення зопалу: виклади все на папері, а вранці вирішиш, чи слід це висловлювати.) Як уникнути стресу? (• Можна походити поверхами або просто про- йтися; покататися на велосипеді; потанцювати, поспівати; зробити генеральне прибирання в кімнаті; вирушити на природу; просто по- слухати музику; пограти з домашньою твариною). 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Ви на сьогодні повинні були виконати тест. Що нового про себе ви дізналися завдяки тесту? (Відповіді дітей.) Поясніть терміни «пізнання»; «самопізнання»; «самооцінка»; «само- вдосконалення». Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Чому важливо навчитися керувати собою». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи є моральною людина, яка в одних ситуаціях чемна та ввічлива, а в інших — брутальна й розбещена? (Варіант Б. Ні.) Чи є вміння тамувати роздратування, невдоволення, злість виявом вихованості? (Варіант А. Так.) 3.Чи вміють зображені на малюнку герої керувати собою? (Варіант Б. Ні.) 4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Уміння оцінити свої чесноти та вади. (Самооцінка.) 5—6. Впиши в таблицю приклади власних чеснот та вад. (Індивіду- альна відповідь учня.)
  • 110.
    109 7—8. Добери 3—5ознак, притаманних врівноваженій (поміркованій) людині. Врівноважена (поміркована) людина… (стримана, розсудлива, до- брочесна, тактовна, холоднокровна, доброзичлива, терпляча). 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чи володіють білочки мистецтвом керувати собою? Чому? (Ні. Той, хто вміє володіти собою, ніколи не полізе в бійку, а спробує всі проблеми вирішити спокійно, словами й переконанням.) Чи вважаєш нестриманість виявом невихованості? Чому? (Так, не- стриманість можна назвати виявом невихованості, оскільки нестрима- ність — показник того, що людина сама себе не поважає, слухає лише свої емоції). 11—12. Доведи, що в поданому висловлюванні німецького письмен- ника 20 ст. Ліона Фейхтвангера йдеться про мистецтво керувати собою: «Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися тримати язика на припоні». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. Звучить симфонія Л. Бетховена. У ч и т е л ь. Незадовго до Першої світової війни газети всього світу повідомили про трагічну загибель величезного океанського пароплава «Титанік», призначеного для регулярних пасажирських рейсів між Єв- ропою та Америкою. У відкритому морі «Титанік» наскочив на айсберг і затонув. У перші ж хвилини катастрофи виявилося, що врятувати вдасться тільки жінок, дітей, та й то не всіх. Жах охопив людей, що перебували на судні. І тут відбулося щось неймовірне. На верхню палубу вийшли музи- канти симфонічного оркестру, що давав вечорами концерти для пасажи- рів. Вони вийшли зі своїми інструментами в руках, розсілися в такому ж порядку, як завжди сиділи на концертах, і заграли. Заграли Третю симфонію Бетховена. Героїчну симфонію героїчного композитора. Симфонію великого музиканта, чиє життя і чия творчість були насичені невпинною, напруженою боротьбою проти жорстоких уда- рів долі, що сипалися на нього буквально з перших до останніх днів його життя, боротьбою з горем, нуждою, приниженнями й несправедливістю, боротьбою за життя, за щастя, за радість...
  • 111.
    110 Смертельно поранений «Титанік»гинув поволі, болісно довго, не- мов не хотів розлучатися з життям. А сотні людей, приречених разом із ним на загибель, слухали музику бетховенської симфонії, і ця музика укріплювала їхню волю, вливала в них мужність, уберігала від паніки, від душевних мук, від божевілля, від усього, що неминуче загрожувало кожному, хто був у ці хвилини на тонучому кораблі. Музика Бетховена звучала мужньо й велично, заглушаючи шум во- ди, що заповнювала каюти корабля, заглушаючи страждання людей, що гинули на ньому. Вона звучала до тієї хвилини, поки хвилі не накрили палубу разом із музикантами, разом з останніми звуками бетховенської симфонії. У ч и т е л ь. Подумайте, діти, яку ж силу повинна мати музика, щоб заглушити в серцях людей жах, страх близької смерті, відчай, панічний стан, злість? Як ми можемо одним словом визначити всі ті поняття, які я перелічила? (Емоції.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку сьогодні — «Яку роль відіграють емо- ції та почуття в житті людини». Ми спробуємо дати визначення понять «емоції», «почуття»; з’ясуємо, у чому сила моральних почуттів; що озна- чає «вчитися культури почуттів». II. Основна частина. 1. Що таке емоції. У ч и т е л ь. Подивіться на сторінку 77 підручника, завдання 1. Що об’єднує людей, зображених на фотографіях? (Емоції, почуття). А зараз уважно розгляньте картину Ф. П. Решетникова «Знову двійка!» Які емоції переживає хлопчик на картині? (• Він засмучений, йому со- ромно перед мамою, прикро, що братик сміється з нього.) Що ви можете сказати про емоції мами? (• Це відчай, її погляд спов­ нений докору й утоми.) Як дивиться на брата дівчинка-шестикласниця? (• Із тривогою, не- схваленням.) Які емоції виражає собака? (• Собака радо вітає хлопчика, але той такий засмучений, що навіть не дивиться на свого вірного друга.) У ч и т е л ь. Людина не може залишатися байдужою до світу, що на- вколо неї. Чим відрізняється людина від робота? Пригадайте фільм про
  • 112.
    111 Електроніка. Чому асистентпрофесора Марія була так здивована тим, що Електронік плаче та сміється? (Відповіді дітей.) Люди змогли розгадати загадки блискавки та грому, обчислили від- стань до зірок, досягли Місяця, але досі не можуть стверджувати, що повністю пізнали самих себе. Одним зі шляхів самопізнання є вивчення проблеми емоцій, до якої тисячі років виявляли цікавість представники найрізноманітніших професій. На сторінці 78 дано визначення поняття «емоції», прочитайте його й випишіть у словник. Емоції — переживання людиною свого ставлення до світу й лю- дей. (Переживання людини під впливом зовнішніх і внутрішніх подразників.) А зараз прочитайте текст «Що таке емоції» на сторінці 78 підручни- ка і зробіть кілька висновків із прочитаного. Висновки: 1. Першу інформацію про ті або інші речі ми отримуємо завдяки емо- ціям; вони ж визначають наше ставлення до речей надалі. Тобто емоції визначають, як людина сприймає навколишній світ. 2. Емоції відіграють у житті людини роль внутрішніх регуляторів по- ведінки. Вони впливають на вчинки людей. Якщо ви займаєтесь улюбленою справою, то вона буде виконана набагато краще, ніж та справа, яка вам не цікава. Які ви знаєте емоції? Які з них позитивні, а які негативні? (• До по- зитивних емоцій належать радість, упевненість, відсутність стра- ху, рішучість, веселість, захоплення, спокій та ін. Негативні емо- ції — страх, злість, сум, незадоволення, недовірливість, відчай, смуток й інші — слугують причиною різних захворювань. Ці емоції небезпечні для здоров’я.) Якого кольору радість, на що вона схожа?• Якого кольору смуток?• (Відповіді дітей.) Дуже важливо, щоб кожний ранок починався з позитивних емоцій, гарного настрою. Потрібно, розплющивши вранці очі після сну, думати про приємне, сподіватися, що день принесе успіх. Інформація для вчителя. Давні китайці визнавали сім основних емоцій: радість, гнів, печаль, веселість, любов, ненависть і бажання. Деякі фізіологи, які працюють із тваринами, вважають, що «чистих» емоцій лише три: радість, страх і гнів.
  • 113.
    112 Такі обмеження кількостіемоційних станів, можливо, і зручні, оскільки забезпечують можливість «охопити» предмет вивчення, але призводять до спрощення надзвичайно місткого поняття. За І. Кантом, емоції прийнято ділити на стенічні (від грецько- го «стенос» — сила), тобто тонізуючі, збудливі, такі, що забезпечують енергійну дію, і астенічні (префікс «а» означає заперечення) — такі, що пригнічують, гальмують активність людини, розслабляють, заважають подоланню труднощів, які зустрічаються на шляху до мети. До стеніч- них належать такі емоції, як радість, злість, гнів, до астенічних — туга, тривога, добросердя. І стенічні, і астенічні емоції можуть бути позитивними або негатив- ними залежно від того, як оцінює їх сама людина, під яким знаком вони сприймаються її свідомістю. Усе розмаїття емоцій психологи, крім того, умовно ділять на настрої, пристрасті й афекти. Настрій — емоційний стан, який зазвичай не буває надмірно яскравим, проте характеризується відносною стійкістю. Пристрасть — сильний і глибокий тривалий емоційний стан. Пристрасть підпорядковує собі основну спрямованість думок і вчинків людини, стимулює її до активної діяльності, метою якої є задоволення абсолютно визначених бажань. Пристрасть до улюбленої роботи дозволяє людині досягти в певній галузі подекуди виняткових успіхів та зумовлює почуття задоволенос- ті, щастя. В. Чкалов і Ю. Гагарін відчували пристрасть до польотів. Усе життя Т. Едісона і О. Попова позначене пристрастю до технічної твор- чості. Пристрасно трудилися в науці М. Ломоносов і Л. Пастер, І. Меч- ников і І. Павлов, К. Ціолковський і С. Корольов. Афекти — зазвичай короткочасні, але гранично яскраві, бурхливі емоційні спалахи (захоплення, гнів, лють, жах тощо), стани емо- ційного збудження найвищого ступеня. І. Кант порівнював афект із водою, яка прорвала дамбу, тоді як пристрасть, на його дум- ку, діє, як потік, який усе глибше й глибше прокопує своє ложе. (За книгою А. Никифорова «Емоції в нашому житті».) У ч и т е л ь. Прочитайте притчу перського поета Сааді «Ворона й па- пуга» в підручнику на сторінці 79. (Діти читають за особами: автор, ворона, папуга.) Які емоції випробовували герої притчі? Чому й у па- пуги, й у ворони був поганий настрій? Чи не нагадують вони вам кого-
  • 114.
    113 небудь? Мені цяпритча нагадує хлопчика і дівчинку, що сидять за од- нією партою і страждають, як і герої притчі. Що б ви порадили героям? Чого вчить притча? (Відповіді дітей потрібно підвести до того, що не слід псувати настрій собі й оточуючим, якщо вам хтось не подобається. Слід спробувати знайти в цій людині що-небудь хороше і за це хороше почати поважати її.) У ч и т е л ь. У багатьох із вас є молодші братики та сестрички. На них досить подивитися — і всі емоції зрозумілі. Я зараз прочитаю вірш про маленького хлопчика, а ви мімікою спробуйте передати ті емоції, про які я читаю. Наш Сашко бува веселий, коли друзі всі в оселі. Наш Сашко бува сердитий, коли лоб його набитий. Наш Сашко сумний буває, коли іграшки не має. Наш Сашко, буває, плаче, коли хтось відніме м’ячик. Наш Сашко, бува, хитрує, коли фокуси майструє. А як його насварять — він ображений стоїть. Як незвичне щось побачить, то дивується, одначе. А як чогось злякається — у кущі ховається. Учитель пропонує дітям виконати вправу «Скинь утому». Вправа «Скинь утому». Стань, широко розставивши ноги, трохи зігни їх у колінах, нахили- ся й вільно опусти руки, розпрямивши пальці, схили голову до грудей, відкрий рот. Покачайся в різні боки. Різко трусни головою, ногами, ті- лом. Ти скинув утому! У ч и т е л ь. Іноді емоційна розрядка досягається дорогою ціною й пов’язана з небезпекою. Тяжіння вбивці до місця вбивства загально- відоме. Досвідчені слідчі, знаючи, що злочинець не витримає терзань, не знайде іншого способу заспокоїтися, поки не відвідає місця вбивства, влаштовують засідки й викривають злочинця.
  • 115.
    114 Сповідь також нещо інше, як незборима потреба розрядитися. От- же, приборкати, утримати накопичену емоцію важко. Це вдається тільки людям із дуже сильною волею. Тому й кажуть: «На язиці легше втрима- ти гаряче вугілля, ніж таємницю». Адже таємниця — це теж накопичена емоція. Про неможливість довго берегти таємницю розповідає давній міф. «Фрігійський цар Мідас надав перевагу грі на сопілці бездарного Марсія, а не божественній грі Аполлона, за що був жорстоко покараний богом: у нього раптом виросли ослячі вуха. Мідасу довелося ховати їх під пов’язкою. Придворні незабаром, звичайно, дізналися про ослячі ву- ха, але берегли таємницю: за її розголошування можна було позбутися голови. Один із наближених усе ж таки не витримав. Пішов у степ, на- брів на джерело, заросле очеретом, і, переконавшись, що нікого навколо немає, закричав: “У царя Мідаса ослячі вуха!” Так придворний, розря- дившись, зняв “важкий камінь” із душі. Минуло небагато часу, пастух гнав стада повз те джерело, зрізав там очеретинку і зробив із неї сопіл- ку. Як же був здивований пастух, коли сопілка замість звичайних тре- лей заспівала: “У царя Мідаса ослячі вуха”. Очеретинка, виявляється, “підслуховувала” таємницю». У ч и т е л ь. При активних негативних емоціях (ви провалилися на іспиті, відбулася суперечка з друзями чи батьками) або при пасивних (постійна втома, тривога, роздратування) і навіть при надмірних пози- тивних емоціях дуже важливо кожному знайти свої способи виходити з такого стану, володіти собою, управляти своєю психікою. Можливо, комусь із вас стануть у пригоді такі поради. 1) Тренуйтеся керувати своїми думками й емоціями не менш напо- легливо, ніж ви тренуєте м’язи. 2) Точно так, як сама думка про лимон викликає кислий присмак і слиновиділення, всяка інша думка служить сигналом для якихось реакцій в організмі. Подавайте потрібні, хороші сигнали. 3) Не гнітіть похмурими думками, не віддавайте себе їм на розтер- зання, не посилюйте їх, як ми деколи посилюємо зубний біль, знову й знову натискаючи на хворий зуб. 4) Якщо ви сконцентрувалися на якихось переживаннях, подивіться на блискучий або яскравий предмет, потім подумайте про щось приємне, усміхніться. 5) Після неприємної розмови по можливості слід порухатися: про- йдіться швидким діловим кроком по коридору, підніміться з по- верху на поверх. Якщо дозволяє обстановка, вийдіть на вулицю, глибоко подихайте.
  • 116.
    115 6) Упродовж навчальногодня знайдіть 5 хвилин для себе. Сядьте зручно, розслабтеся (поза кучера), заплющте очі, дайте думкам вільно текти. 7) Повернувшись утомленими з навчання, якими б ви не були голод­ ними, не кидайтеся до плити або холодильника. Умийтеся про- холодною водою, одягніть хатні речі, погасіть світло, приляжте на тахту, заплющте очі. Уявіть, що ваше тіло занурюється в теп­ лий пісок на березі моря. Через 5 хвилин потягніться і спокійно встаньте. Ви відчуєте себе набагато бадьоріше. Перед сном спробуйте відчути себе безтурботною дитиною, яка про- жила хороший день і завтра на неї чекає неодмінна радість. (За матеріалами книги лікаря С. Айрапетова «Здоров’я, емоції, краса».) 2. У чому сила моральних почуттів. У ч и т е л ь. Що ж таке почуття й чим вони відрізняються від емо- цій? Почуття — емоції, викликані конкретними душевними переживан- нями; емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилювання, душевного натхнення. Людина здатна розвивати свої почуття, відкриваючи для себе нові форми їх переживання. Прикладом може бути почуття любові. Залежно від сфери людської життєдіяльності, дослідники умовно ділять всі по- чуття на інтелектуальні (пізнавальні), естетичні й моральні (етичні). Інтелектуальні (пізнавальні) почуття: допитливість; почуття здогаду, подиву, сумніву, здивування, почуття жадоби пізнання, пошуку. Естетичні: насолода, неприйняття; почуття гармонійності, краси; за- хоплення. Моральні почуття — такі порухи людської душі, які не дозволя- ють людині бути байдужою до нещасть інших людей, країни, при- мушують її шукати можливість допомогти, поліпшити життя людей довкола, усього суспільства, здійснювати відповідні вчинки. Робота з підручником. Прочитайте текст «У чому сила моральних почуттів» (с. 79—80). Моральні почуття формуються у процесі виховання людини. У їх осно- ві лежить знання норм поведінки, вимог моралі. Вони характеризують певне ставлення людини до оточуючих, регулюють поведінку людини, визначають її вчинки. До таких почуттів належать: співчуття, совість, сором, щирість, милосердя та ін. До цього ж виду почуттів належать по- чуття товариськості, дружби, обов’язку тощо.
  • 117.
    116 Подивіться на картинуВ. І. Сурикова «Перехід Суворова через Альпи». Ми захоплюємося героїзмом солдата, силою, сміливістю, завзятістю суворівських диво-богатирів. Що нас приваблює у їх вигляді? (Жодного втомленого, виснаженого обличчя, хоча шлях важкий і небезпечний.) Які почуття можна прочитати на обличчях суворівських солдатів? (Самовідданість, гордість, почуття обов’язку, любові до Батьківщини, почуття солдатської дружби і взаємодопомоги. На багатьох обличчях сяє усмішка.) Прочитайте притчу давніх іудеїв «Покаяння». Яку цінність Бог ува- жав найвищою (с. 80—81)? Чому? (Відповіді дітей.) 3. Як навчитися культури почуттів. У ч и т е л ь. Кожна людина повинна вміти володіти своїми почуттями й емоціями, тобто мати культуру почуттів. Невміння придушити в собі гнів, злість, страх, агресію дуже заважають у стосунках із людьми. Робота з підручником. Прочитайте текст «Як навчитися культури почуттів» (с. 81). Прочитайте, що потрібно для того, щоб навчитися культури почут- тів. («...Треба тільки відкритися душею назустріч усьому людському, що оточує нас, відгукнутися».) Удома ви прочитаєте уривок із роману Льва Толстого «Отроцтво» й поясните усно вислови: «Щастя — це коли тебе розуміють»; «Ніхто не буде щасливий, якщо кожен не стане людиною, яка розуміє інших людей, приймає їх саме як інших, з їх власним життям і власними почуттями, яка вміє співчувати їм, відгукуватися на їхні почуття». Також познайомитеся з уривком із книги Симона Соловейчика «Учение с увлечением». III. Заключна частина. Висновки. Що таке емоції? Що ми розуміємо під почуттями?• Що лежить в основі культури почуттів?• (Відповіді дітей.)  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 77—84). Усно підготувати відповіді на питання до уривку з роману Л. Толстого «Отроцтво». Прочитати уривок із книги С. Соловейчика «Учение с увлечением». Вивчити визначення ключових понять уроку. Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми «Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини».
  • 118.
    117 Урок 14 Тема. Як стати розвиненою людиною. Мета: з’ясувати, яку людину вважають розвиненою, які занят- тя розвивають людину, обговорити, як можна зробити своє дозвілля змістовним та цікавим. Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит. Епіграф: «Єдине мистецтво бути щасливим — усвідомлювати, що щастя у твоїх руках» (Ж. Ж. Руссо, французький фі- лософ). Вислови: «Ні дні наші, ні життя не можуть бути благородні і свя- ті, якщо ми проводимо їх, нічого не роблячи. Ніколи не повернеш втраченого часу, ніколи не виправиш зробле- ного зла» (Дж. Раскін, учений). «Той, хто дозволяє вислизати своєму часу, випускає з рук своє життя; той, хто тримає в руках свій час, три- має в руках своє життя» (А. Лекейн, відомий експерт з оптимального використання часу, автор книги «Час — гроші»). «Освіта — це не підготовка до життя, це і є життя» (Дж. Девей, американський філософ, психолог). «Прокидаючись уранці, запитай себе: “Що я повинен зробити?” Увечері, перш ніж заснути: “Що я зробив?” (Піфагор, грецький учений). задатки; обдарованість; розвиток; здібність; талант. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Яку людину вважають розвиненою. 2. Які заняття розвивають людину. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
  • 119.
    118 Хід уроку I. Вступна частина. 1.Вітання. У ч и т е л ь. Добрий день, діти. На минулому уроці ми говорили про те, яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. Що ж таке емоції? (• Емоції — прояв людиною свого ставлення до сві- ту й людей. Переживання людини під впливом зовнішніх і внутріш- ніх подразників. Емоції визначають, як людина сприймає навколиш- ній світ.) Яку роль відіграють емоції в житті людини? (• Роль внутрішніх регу- ляторів поведінки. Вони впливають на вчинки людей, роблять жит- тя людей цікавим.) Що таке почуття? (• Емоції, викликані конкретними душевними пере- живаннями. Емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилювання, душевного натхнення.) На які види вчені поділяють почуття? (• Інтелектуальні (пізнаваль- ні); естетичні й моральні (етичні).) Наведіть приклади інтелектуальних та естетичних почуттів. (• Ін- телектуальні (пізнавальні) почуття: допитливість, почуття здога- ду, подиву, сумніву, здивування, почуття жадоби пізнання, пошуку. Естетичні: насолода, неприйняття; почуття гармонійності, краси; за- хоплення.) Що ми розуміємо під моральними почуттями? (• Моральні почуття — такі порухи людської душі, які не дозволяють людині бути байдужою до нещасть інших людей, країни, примушують її шукати можливість допомогти, поліпшити життя людей довкола, всього суспільства, здій- снювати відповідні вчинки. Моральні почуття формуються в процесі виховання людини. У їх основі лежить знання норм поведінки, вимог моралі. Вони характери- зують певне ставлення людини до людей, що оточують, регулюють поведінку людини, визначають її вчинки. До таких почуттів нале- жать: співчуття; совість; сором; щирість; милосердя тощо. До цього ж виду почуттів також належать почуття товариськості, дружби, каяття, обов’язку тощо.) У чому сила мистецтва? (• Мистецтво впливає, перш за все, на почут- тя людей, у цьому — його сила! Особливою силою володіє музика.) Чи бачили ви, як спортсмен — переможець міжнародних змагань,• стоячи на вищому щаблі п’єдесталу пошани, плаче, слухаючи гімн
  • 120.
    119 своєї країни, якийзвучить на його честь? Що це за сльози, якими почуттями вони викликані? (Почуттям гордості, радості, торже- ства, тріумфування, щастя.) Спортсмен гордий за себе як представ- ника своєї країни. Звучання гімну завжди викликає в людях почуття патріотизму, гордості. Хто написав гімн України? (• М. Вербицький та П. Чубинський.) 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Ви на сьогодні читали уривок із книги російського пе- дагога С. Соловейчика «Учение с увлечением». Чи пробували ви вчити урок так, як радить письменник? Спробуйте вчити так усі уроки про- тягом двох тижнів. А зараз ми перевіримо домашнє завдання в робочо- му зошиті. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини». 1—2. Які емоції переживають герої малюнків? (А. Радість, веселість, щастя; Б. Обурення, гнів.) 3—4. Добери до слова «почуття» 5—7 споріднених. Поміркуй, що між ними спільного. Почуття — … (відчуття, емоція, дотик, враження, настрій, при- страсть). 5—6. Чи властива героям ситуації культура почуттів?(Ситуація 1 — варіант Б. Ні.; ситуація 2 — варіант А. Так.) 7—8. Наведи приклади емоцій та почуттів, які тобі найважче вга- мувати. Мені найважче вгамувати… (гнів, образу, відчуття прикрості). 9—10. Прокоментуй змальовану українським письменником І. Ка- линцем ситуацію (за казкою «Вуличний музика») за поданими запи- таннями. Про які моральні почуття розповідається в цій історії? (Про любов до ближнього, милосердя, співчуття, повагу, чуйність.) Чи здатні такі почуття змінити життя на краще? (Здатні, оскільки ці почуття допомагають людині повірити в себе, стати сильнішою.) Що, на твою думку, необхідно зробити, щоб люди частіше виявляли моральні почуття? (Людям необхідно навчитися ставити себе на місце іншої людини, виявляти чуйність, милосердя, самовдосконалюватися.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй крилатий вислів «Емоції збагачу- ють наше життя». (Індивідуальна відповідь учня.)
  • 121.
    120 3. Мотивація навчальноїдіяльності. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, яку людину вважають розвиненою? (Від- повіді учнів.) У підручнику подане таке визначення: «Розвинений — який досяг розумової, духовної зрілості, став духовно вищим». Чи згодні ви з таким визначенням? (Відповіді дітей.) Розгляньте на сторінці 85 підручника картину М. Нестерова «Пор- трет Віри Ігнатівни Мухіної» й дайте відповідь на запитання до неї. Інформація для вчителя. Нестеров високо цінував творчість Віри Мухіної. Йому до душі бу- ла скульптура «Робочий і колгоспниця», створена Мухіною для радян- ського павільйону на Всесвітній виставці в Парижі в 1937 році. Його приваблювали монументальність пластики, висока змістовність образу, що виражає романтичну спрямованість країни в майбутнє. Нестеров по- знайомився з Мухіною й загорівся бажанням написати її портрет: «Вона цікава, розумна. Зовні має “своє обличчя”, абсолютно закінчене, росій- ське. Руки сверблять написати її, вона згодна». Коли Нестеров побачив скульптора за роботою, він був у захваті: «Так от ти яка! Так і нападає на глину: там ударить, тут ущипне, тут поб’є. Обличчя горить. Не по- трапляй під руку: заб’є! Такою ти мені й потрібна». Портрет будується на контрасті статики і динаміки. Зовні статична велика фігура жінки, її професійні жести скупі, обличчя спокійне й суворе. Зате фігура Бо- рея — уся рух, політ, поривання. Нестеров сам вибрав для портрета цю статую північного бога вітру, зроблену Мухіною для пам’ятника челюс- кінцям. Утім, у спокої Мухіної вгадується величезна внутрішня енергія. Рум’янець хвилювання забарвив її щоки. У виразі очей — непідроблене натхнення творця. Фігура Борея стає уособленням бунтівної душі Му- хіної, такої оманливо скромної, статичної, позбавленої зовнішньої па- тетики. Фарби портрета строгі. Домінують чорний і білий, забарвлені блакитними й бузковими рефлексами. Динамічний рух білого кольору фігури Борея, підкріплений розльотом складок білого жабо Мухіної. Лише червона пляма брошки пожвавила строгість колориту. Світло ви- промінює натхненне обличчя художниці, написане теплим, жовтувато- охристим тоном. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Як стати розвиненою лю- диною». На уроці ми дамо визначення понять «задатки»; «обдарованість»;
  • 122.
    121 «розвиток»; «розвинений»; «здібність»;«талант». А ще поговоримо про те, яку людину вважають розвиненою; які заняття розвивають людину. II. Основна частина. 1. Яку людину вважають розвиненою. У ч и т е л ь. Коли художник Михайло Нестеров познайомився зі скульптором Вірою Мухіною, загорівся бажанням написати її портрет: «Вона цікава, розумна. Зовні має “своє обличчя”, абсолютно закінчене, російське. Руки сверблять написати її, вона згодна». Як ви думаєте, чи вважав художник скульптора В. Мухіну цікавою, розвиненою людиною? (Відповіді дітей.) Прочитайте текст у завданні 2 на сторінці 86 підручника й випишіть тлумачення основних понять і термінів. Задатки — вроджені, успадковані зачатки якихось рис, здібнос- тей або якостей. Обдарованість — сукупність задатків людини. Розвиток — процес, унаслідок якого відбувається зміна власти- востей чого- або кого-небудь, перехід від одного якісного ста- ну до іншого. Розвиватися — ставати розумово, духовно вищим, кращим, до- сконалішим, підніматися в чомусь на вищий рівень. Розвинений — який досяг розумової, духовної зрілості, став ду- ховно вищим. Здібність — природний нахил до чого-небудь, властивість, особливість, що виявляється в умінні робити, здійснювати що- небудь. У ч и т е л ь. Кожна людина від народження володіє якимись задат- ками. Схильності — це перша й найбільш рання ознака здібності, що зароджується. Схильність виявляється в прагненні, тяжінні дитини до певної діяльності (малювання, заняття музикою). Отже, здібності є сплавом природного і набутого. Природні влас- тивості, будучи вродженими, переробляються й розвиваються в умовах виховання й у процесі труда. Важливо відзначити, що вродженість задатків не завжди означає їх спадковість. Наприклад, у сім’ї Бахів було 60 музикантів, 20 із них ви-
  • 123.
    122 датних, тобто вцьому разі можна сказати про спадковість задатку. Але відомо, що в багатьох видатних людей були нічим не примітні діти, не- зважаючи на гарну освіту. Можна сказати, що всі задатки вроджені, але не всі спадкові. Оскіль- ки задатки є лише передумовою розвитку здібностей, то між одними та другими лежить увесь шлях становлення особистості. Розвиваючись на основі задатків, здібності є все ж функцією не задатків самих по собі, а розвитку, до якого самі задатки входять лише як передумова. Робота з підручником. Прочитайте біблійну притчу про таланти з Євангелія від Матвія• (с. 87). Чому господар покарав третього слугу, незважаючи на те, що той• зберіг його гроші? Що, на вашу думку, означає вираз «зарити талант у землю»?• Чи може людина примножити свої природні задатки? Що для цьо-• го потрібно робити? Чи може людина занапастити, втратити ті задатки, які в неї є? Чо-• му це може відбутися? Талант — 1. Міра ваги, грошова одиниця в деяких країнах дав- нього світу. 2. Видатні вроджені якості, особливі природні дані. Геній — найвища творча здібність. Геніальність — найвищий ступінь обдарованості людини, що до- сягла значних результатів одночасно в багатьох галузях. Учитель читає дітям цікаву інформацію про геніальних особистос- тей різних епох. Є. Синіцин, О. Синіцина Таємниця творчості геніїв (фрагменти з книги) У давнину науку «рухали» генії, які були однаково сильні в різних галузях знань. Вони славилися різнобічною обдарованістю. Прикладами можуть бути Платон, Аристотель. Платон займався філософією, мате- матикою, етикою, космологією, проблемами суспільства, був письменни- ком, поетом, учителем. Аристотель — філософ, фізик, астроном, механік. Створив праці з етики, музики. За часів Стародавнього Риму великий полководець Юлій Цезар славився ще й різнобічністю своїх обдарувань: він був дипломатом,
  • 124.
    123 юристом, оратором, поетом,істориком, філологом, математиком, ар- хітектором. Омар Хайям — арабський поет, математик, філософ, астролог, астро- ном. Деякі дослідники називають його «універсальним генієм». Епоха Відродження висунула двох універсальних геніїв: Леонардо да Вінчі й Мікеланджело. Леонардо да Вінчі — геній, який залишив свій слід і в науці, і в мис- тецтві. Його задуми в містобудуванні й інженерній справі здавалися в той час дуже сміливими й незвичайними, а тому не були оцінені. У Леонар- до були ідеї щодо створення різних військових знарядь: гармат, снарядів, мостів для переправ, знарядь для морського бою й вибухових речовин. До нас дійшли сім тисяч сторінок із записами та малюнками Леонардо. Один із перших дослідників цих рукописів відзначав, що в них є все — від фізики, математики, механіки й астрономії до історії та філософії. Ле- онардо малював горизонтальний і вертикальний літак, парашут і навіть зробив спробу визначити силу світла залежно від відстані. Його записи містять уперше виниклі в людській думці ідеї про теорію хвилевої при- роди світла. Він виявив рештки морських тварин на високих горах і тим самим хотів довести ідею про переміщення суходолу й моря. Займаю- чись анатомією, зробив там низку відкриттів. Але головним все ж таки було його мистецтво живопису. Леонардо вважав, що живописець — це володар всякого роду людей і речей. Для нього живопис був найвищим діянням людського генія, найвищим із мистецтв. Мистецтво скульптури Мікеланджело та його розпис склепіння Сік- стинської капели вважаються високим досягненням в історії людської культури. Але хто він — цей універсальний геній усіх часів та епох: скуль- птор, художник, архітектор чи поет? Усюди він залишив безсмертні тво- ріння. На одній із площ Рима височіє знаменитий Собор Святого Петра, побудований за проектом архітектора Мікеланджело, а його поетичний дар захоплює глибиною філософської думки і людей сучасної епохи. 2. Які заняття розвивають людину. Робота з підручником. Прочитайте текст «Які заняття розвивають людину». Подумайте, чи є у вас задатки, які б ви хотіли розвинути? Чи всі можливості для цього ви використовуєте? Поговоріть удома про це з батьками. У ч и т е л ь. Кожна розумна людина прагне самовдосконалення. Роз- виток власної особистості — важлива складова нашого життя. Адже пле-
  • 125.
    124 кання творчих здібностей,чеснот, удосконалення свого духовного світу призводить до того, що людина стає мудрішою, моральнішою і, звичай- но, багатшою духовно. Прагнення досконалості робить гарною будь-яку особистість, бо внутрішня краса набагато яскравіша, ніж зовнішня. Але працювати над собою можна не лише під час навчання або ро- боти. Змістовним і корисним можна зробити і своє дозвілля. Дозвілля — вільний від праці час. Як ви проводите дозвілля?• Чим ви захоплюєтесь, чи є у вас хобі?• Як ваше захоплення корисно впливає на розвиток вашої особис-• тості? III. Заключна частина. Висновки. Визначте, що потрібно людині для розвитку задатків, перетворення їх на здібності. (Діти обговорюють це питання в парах.) 1) Вчасно виявити задатки (за допомогою батьків). 2) Створити певні умови для їх розвитку. 3) Хотіти самому докладати зусилля до цього розвитку. 4) Хороші вчителі. 5) Багато працювати. IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 85—90 підручника). У завданні 6 на сторінках 89—90 підручника звернути увагу на те, у чому М. Гоголь бачить значення праці. Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми «Як стати розвиненою людиною». Урок 15 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Бережі- мо світ — довкола і в собі». Мета: узагальнити знання учнів із теми, визначити поняття «дозвілля», «хобі»; зробити висновки з теми. Обладнання: підручник, робочий зошит, учнівський зошит; заготов- лені зірочки; плакати з висновками; аудіозапис твору Е. Гріга «Ранок».
  • 126.
    125 Епіграф: «Багатобід мають своїм корінням якраз те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми емоціями, працюва- ти, відпочивати, не вчать правильно ставитися до понять “можна”, “треба”, “не можна” (В. Сухомлинський). Вислови: «Велич людини полягає в тому, що вона — єдине з усіх творінь, здатне перетворити мить на вічність» (Й. Гете, німецький письменник). «Праця позбавляє людину трьох головних бід — нудь- ги, пороку й нужди» (Вольтер, французький письмен- ник, філософ). «Дозвілля — батько філософії». (Т. Гоббс, англійський філософ). «Дозвілля без духовних занять — загибель для люди- ни» (А. Шопенгауер, німецький філософ). дозвілля; хобі. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Змагання між командами. 2. Як зробити дозвілля змістовним і цікавим. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні в нас завершальний урок із теми «Бережімо світ — довкола і в собі». Ця тема включає такі уроки: «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою»; «Як Ключові поняття:
  • 127.
    126 пов’язані довкілля іздоров’я людини»; «Що таке мистецтво керувати собою»; «Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини»; «Як стати розвиненою людиною». 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. В уривку з книги М. Гоголя, який ви читали вдома, є та- кий вислів: «Робота — свята справа». Підтвердьте цю думку цитатами з книги. (Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Як стати розвиненою людиною». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Певні здібності є в кожної людини. (Варіант А. Так.) Обдарованій людині зовсім не треба докладати зусиль, виявляти на- полегливість, старанність. (Варіант Б. Ні.) 3. Розглянь малюнки. Допиши речення, вказавши, якому дозвіллю віддаєш перевагу. (Індивідуальна відповідь учня.) 4. Дай позитивну або заперечну відповідь. Чи пов’язане вміння правильно оцінювати себе із самовдосконален- ням і розвитком? (Варіант А. Так.) 5—6. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться. Природний нахил до чого-небудь, якість, властивість, що виявляєть- ся в умінні щось робити добре. (Здібність.) Досягнення людиною видатних результатів одночасно в багатьох царинах. (Геніальність.) 7—8. Прочитай розповідь про українського письменника 19 ст. Пан- телеймона Куліша та прокоментуй її за поданими запитаннями. Що потрібно, аби з’ясувати, які здібності даровані людині? (Спо- стерігати, оцінити самому, дати оцінити іншим, виявити себе.) Чи здатні лінощі притлумити талант? Чому? (Так, оскільки лінощі не дають талантові розвиватися.) Поширеною є думка, що талановита людина талановита в усьому. Чи погоджуєшся ти з нею? Чому? (Індивідуальна відповідь учня.) 9—10. Обери відповідь і перевір, чи належно ти оцінюєш себе. (Індивідуальне виконання учнем тесту.) 11—12. Поміркуй над висловом німецького філософа 19 ст. Артура Шопенгауера: «Здебільшого люди переймаються тим, як згаяти час; ті ж, хто мають талант, турбуються про те, як скористатися часом». Чому
  • 128.
    127 ощадливе ставлення дочасу сприяє розвитку особистості? (Таланови- тим людям хочеться більше дізнатися, працювати над собою, здобувати нові знання, втілювати їх у творчості; їм дорогий час, тоді як людина, що не виявила свою обдарованість, не розвивається, марнує час.) 3. Мотивація навчальної діяльності. Учитель роздає учням паперові зірочки. У ч и т е л ь. Створюючи, вивчаючи світ, ми пізнаємо природу, люди- ну, відносини людини і природи, говоримо про те, як стати розвиненою людиною і про те, що людина повинна вміти відпочивати й мусить мати свої захоплення та інтереси. (Учитель показує дітям скриньку.) У мене в руках чарівна скринька. Вона порожня. Але зараз ми її заповнимо. На чарівних зірочках, які я вам роздала, ви напишете своє хобі, захоплення, те, чим ви любите займатися у вільний час. (Діти ви- конують завдання.) Заповнюємо скриньку, зачиняємо. Ставимо. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці узагальнюємо вивчене з теми «Бере- жімо світ — довкола і в собі». Нам слід підготуватися до уроку тематич- ної атестації, визначити поняття «дозвілля», «хобі», зробити виснов­ки з теми. II. Основна частина. 1. Змагання між командами. Конкурс може проходити у формі змагання трьох команд (по рядах). У ч и т е л ь. Скажіть, що таке природа; жива і нежива природа; на- вколишнє середовище; екологія; екологічне лихо; охорона природи; на- звіть сім правил, яких потрібно дотримуватися, щоб не шкодити природі; визначте поняття «здоров’я»; що потрібно робити, щоб бути здоровим; що таке «шкідливі звички»; назвіть головне правило профілактики нар- команії; що таке «самооцінка»; як потрібно керувати своїми почуттями та вчинками (правила К. Ушинського); визначте поняття «емоції», «по- чуття», «моральні почуття». Вікторина Кожній команді учитель читає два визначення. Учні мають дати ви- значення відповідних понять. 1) Той, хто досяг розумової, духовної зрілості, став духовно вищим. (Розвинений.)
  • 129.
    128 2) Природний нахилдо чого-небудь, властивість, особливість, що ви- являється в умінні робити, здійснювати що-небудь. (Здібність.) 3) Природжені, успадковані здібності. (Задатки.) 4) Процес, унаслідок якого відбувається зміна властивостей чого- або кого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого. (Розвиток.) 5) Сукупність задатків людини. (Обдарованість.) 6) Ставати розумово, духовно вищим, кращим, досконалішим, підніма- тися в чомусь на вищий рівень. (Розвиватися.) 2. Як зробити дозвілля змістовним і цікавим. У ч и т е л ь. Вільний від роботи час визначають як дозвілля. Але від- почивати теж потрібно змістовно, інакше втомлюєшся від відпочинку. Буває таке? У людини повинне бути захоплення, улюблене заняття на дозвіллі, хобі. Хобі — улюблене заняття на дозвіллі, захоплення. А зараз заплющте очі на рахунок «три», і ми подумки вирушимо з  вами на природу. (Звучить уривок із твору Е. Гріга «Ранок». Учитель читає під музику текст на с. 90 підручника. Продовження тексту на с. 91 читають діти.) Я рада, що в усіх вас є свої захоплення. Часто так буває, що захоп­ лення з часом стає основним заняттям. Найчастіше це стосується музи- кантів і художників. Ой, де ж наша скринька? (Хлопчик Невмійко тихенько несе її до дверей.) У ч и т е л ь. Ти хто такий? Чому ти вкрав нашу скриньку? Н е в м і й к о. А я й не знав, що вона ваша. Мені чарівниці Скукомо- риха й Тоскиниха сказали, що це їх майно. Якщо в дітей не буде хобі, то вони опиняться під владою цих стареньких. У ч и т е л ь. Як тобі не соромно красти? Ти ж знаєш, що це за скринька? Н е в м і й к о. Пробачте мені, у мене немає хобі. А якими вони бу- вають, ці хобі? У ч и т е л ь. Це ми тобі зараз покажемо. (Відкриває скриньку.) Тяг- ни зірочку. Невмійко витягає три зірочки із записами дітей. Читає. Деякі діти демонструють своє вміння співати, танцювати, малювати. Н е в м і й к о. Тепер я зрозумів, що таке хобі. Обов’язково знайду со- бі заняття до душі.
  • 130.
    129 III. Заключна частина. Висновки Які висновкиз пройденої теми ми можемо зробити? 1) Людина — частина природи й мусить дбайливо ставитися до неї. 2) Здоров’я — одна з передумов повнокровного, творчого, щасливо- го життя, бережи його. 3) Людина повинна вміти пізнавати себе, оцінювати себе, керувати своїми емоціями й почуттями. 4) Задатки, обдарованість, здібності — усе це вимагає розвитку. 5) Для розвитку необхідно: — вчасно виявити задатки; — створити певні умови для їх розвитку; — хотіти, самому докладати зусилля до цього розвитку; — мати хороших учителів. IV. Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної роботи. У робочому зошиті виконати завдання з теми «Підготуватися до уро- ку тематичного оцінювання» і два варіанти тематичної атестації. Робочі зошити на контрольній роботі здати на перевірку. Урок 16 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Бережі- мо світ — довкола і в собі». Мета: перевірити рівень знань учнів із теми «Бережімо світ — довкола і в собі». Обладнання: дошка, крейда, завдання. Тип уроку: урок контролю й оцінки рівня засвоєння знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.   II. Основна частина. Контрольна робота. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання.
  • 131.
    130 Хід уроку I. Вступна частина. 1.Вітання. У ч и т е л ь. Добрий день, діти. Сьогодні ми підбиваємо підсумки ви- вчення матеріалу з теми ІІ, яка звучить так: «Бережімо світ — довкола і в собі». Які теми уроків вам запам’яталися? (Відповіді дітей.) 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. На уроці ми перевіримо те, як ви засвоїли знання з теми, поняття, терміни, правила. Ви теж зможете перевірити свій рівень знань. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. У ч и т е л ь. Письмова контрольна робота, яку вам належить вико- нати, складатиметься з двох частин: 1-а частина — це вікторина, а в 2-й частині вам слід пояснити виписані на дошці поняття й терміни та на- звати правила. II. Основна частина. Контрольна робота. І частина. Учитель читає визначення, учні записують на аркуші відповідні по- няття. 1) Середовище, у якому живуть людина, рослини, тварини. (Навко- лишнє середовище.) 2) Переживання людиною свого ставлення до світу й людей; переживання людини під впливом зовнішніх і внутрішніх подразників. (Емоції.) 3) Сукупність задатків людини. (Обдарованість.) 4) Те, що оточує людину і є об’єктом її діяльності й пізнання. (При- рода.) 5) Природний нахил до чого-небудь, властивість, особливість, що ви- являється в умінні робити, здійснювати що-небудь. (Здібність.) 6) Формування в людини певного ставлення до своїх позитивних якос- тей і недоліків. (Самооцінка.) 7) Зв’язок між людиною, твариною, рослиною й навколишнім середо­ вищем; розділ біології, де вивчаються зв’язки між організмами й на- вколишнім середовищем. (Екологія.)
  • 132.
    131 8) Емоції, викликаніконкретними душевними переживаннями, емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилюван- ня, душевного натхнення. (Почуття.) 9) Той, хто досяг розумової, духовної зрілості, став духовно вищим. (Розвинений.) 10) Подія, що виникає внаслідок необдуманих дій людини щодо приро- ди й завдає їй шкоди. (Екологічне лихо.) 11) Такі порухи людської душі, які не дозволяють людині бути байду- жою до нещасть інших людей, країни, примушують її шукати мож- ливість допомогти, поліпшити життя людей довкола, всього суспіль- ства, здійснювати відповідні вчинки. (Моральні почуття.) 12) Уроджені, успадковані зачатки здібностей. (Задатки.) ІІ частина Завдання для I варіанта: 1. Що таке здоров’я? (Здоров’я — стан організму й самопочуття люди- ни, яке визначається тим, як функціонують її органи.) 2. Визначте сім правил моральної поведінки щодо природи. 3. Напишіть кілька правил (5—8), що допомагають керувати своїми по- чуттями та вчинками (за порадами К. Ушинського). Завдання для II варіанта: 1. Що таке жива природа? (Жива природа — тварини, люди, мікроор- ганізми, рослини. Вони живляться, ростуть, дають потомство, вми- рають.) 2. Що належить до неживої природи? (Повітря, вода, гори, Земля, Сон- це, зірки, Місяць.) 3. Напишіть 6 правил, що допомагають зберегти здоров’я. III. Заключна частина. Висновки. Що більше всього запам’яталося вам у вивченій темі?• Яких корисних навичок ви набули під час вивчення теми?• Чому життя природи і людини взаємозалежні?• Відповіді на завдання в робочому зошиті з теми ««Підготуйся до уроку тематичного оцінювання». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи є виявом вихованості вміння стримувати негативні емоції? (Ва- ріант А. Так.)
  • 133.
    132 Чи можна статирозвиненою людиною, якщо не працювати над со- бою, прагнучи досягти морального ідеалу? (Варіант Б. Ні.) 3. Який малюнок відповідає засадам здорового способу життя? (Ма- люнок Б.) 4. Який із поданих висловів уживається зі значенням «бути знеси- леним, дуже виснаженим, кволим»? (Варіант Б. Валитися від вітру.) 5. Добери 3—5 прикметників-означень, які доречно поєднати зі сло- вом «здоров’я» в привітальній листівці. Щиро бажаю здоров’я … (міцного, богатирського, залізного). 6. Яке з визначень відповідає поняттю «екологія»? (Варіант А. На- ука, що вивчає взаємозв’язок між людиною, тваринами, рослинами та на- вколишнім середовищем.) 7—8 Розгадай кросворд. 1 д 2 д о 3 х о б і б в р 4 с к 5 о б д а р о в а н і с т ь т м л а о л о я ц 6 е м о ц і ї н к а 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Яким є ставлення Їжачка до природи? (Їжачок безвідповідально ста- виться до природи.) Чи відповідає воно «золотому» правилу моралі? Чому так думаєш? (Ні, тому що їжачок дбає лише про свій затишок і зовсім нехтує еколо- гічними проблемами інших.) Які наслідки може мати змальоване в ситуації ставлення до при- роди? (Якщо ми дбатимемо лише про себе й байдуже ставитимемось до природи, вона загине.)
  • 134.
    133 11—12. Обґрунтуй абоспростуй думку англійського філософа кін- ця 16 — початку 17 ст. Френсиса Бекона: «Природа підкоряється лише тому, хто сам підкоряється їй». (Індивідуальна відповідь учня.) IV. Домашнє завдання. Напишіть в учнівському зошиті, що б ви запропонували дітям, які не знають, як зробити вільний час цікавим і корисним. Тема III. «Спілкуймося з  відкритими серцями» Словничок ключових понять Урок 17 Мораль — норми й приписи поведінки в стосунках людей одне з од- ним і в суспільстві. Цінність — значущість для людини. Моральні цінності в сучасному світі — Добро, Справедливість, Ми- лосердя, Любов, Дружба. Загальнолюдські цінності — духовні прагнення людства, втілені в найкращих людських якостях і взаєминах, таких як добро, краса, справедливість, милосердя. Гуманізм — любов до людей. Основні функції моралі: гуманізуюча; регулятивна; виховна, пізна- вальна, комунікативна. Урок 18 Скарбниця морального досвіду людства: Слово — перший учитель моралі. Оволодіваючи мовою, ми засвою- ємо моральний досвід попередніх поколінь. Етичні цінності втілені також у прислів’ях і приказках. Моральний досвід людства втілений й у фольклорних творах, перш за все в казках, легендах, художній літературі.
  • 135.
    134 Мистецтво — щедреджерело етичного досвіду. Етичні цінності споконвіку втілювались у звичаях і традиціях, ре- лігійних заповідях. Етичні цінності людства здавна є основою законів. Урок 19 Толерантність — доброзичливе, терпиме ставлення до чиїх-небудь думок, поглядів, почуттів тощо. Нетерпимість — небажання, невміння терпимо ставитися до кого- або чого-небудь. Повага — почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на визнанні його гідності, чеснот, заслуг тощо; вияв такого відчуття. Нахабство — грубість. Зневага — відсутність пошани. Хамство — зухвала поведінка людини, яка нехтує будь-якими мо- ральними приписами, нормами. Нахабність, зухвальство. Шляхи подолання виявів нетерпимого ставлення до інших: 1) Знайди в людині її найкращі риси. 2) Зрозумій, чому вона так поводиться, чим відрізняється від тебе. 3) Знайди в людині те, чого можеш навчитися. 4) Знайди в людині те, що схоже з тобою і відмінне від тебе. 5) Ніколи не засуджуй і не критикуй. 6) Дивися тільки в очі. 7) Усміхайся. 8) Називай людину на ім’я. 9) Не став себе вище за інших. 10) Полюби в іншій людині себе. Урок 20 Милосердя — бажання допомогти кожному, хто потребує допомоги, без вигоди від цього. Співчуття — чуйне ставлення до чужого горя, до чиїхось пережи- вань. Людяність — щире, доброзичливе ставлення до людей; уважність до чужих потреб.
  • 136.
    135 Чуйність — уважністьі сердечне ставлення до людей. Альтруїзм — безкорислива турбота про благо інших людей, готов- ність заради цього зректися власних інтересів. Егоїст — людина, яка нехтує інтересами інших людей заради влас- них. Урок 21 Духовність — вияв внутрішнього світу людини, здатність до ство- рення духовного світу, самовдосконалення. Релігійний — 1. Який вірить у Бога і старанно виконує релігійні об- ряди. 2. Який заснований на релігії. Урок 22 Світові релігії: християнство, іслам, буддизм. Атеїзм — заперечення існування Бога, відмова від релігійних віру- вань. Конфесії — різноманітні релігійні течії. Десять Божих заповідей (за Біблією) 1) Я є Господь Бог твій; нехай не буде в тебе інших Богів, крім мене. (Віра в єдиного Бога.) 2) Не твори собі кумира і всякої подоби того, що (ти бачиш) на не- бі вгорі, на землі внизу й у воді під землею; не поклоняйся їм і не служи їм. 3) Не вимовляй імені Господа Бога твого марно. 4) Пам’ятай день суботній, щоб святити його. Шість днів працюй і роби всякі діла твої; а день сьомий — субота — Господу Богу твоєму. 5) Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі. 6) Не вбивай. 7) Не перелюбствуй. 8) Не кради. 9) Не свідчи неправдиво на ближнього твого. 10) Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього тво- го; ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що є в ближнього твого. (Не заздри.)
  • 137.
    136 Правила поведінки вцеркві: 1) У церкву входять поволі, осяявши себе хресним знаменням. 2) Під час богослужіння не розмовляють, не ходять. Прикладаються до ікон перед початком богослужіння й після нього у встановле- ний час. 3) У храмі вітаються мовчазним уклоном, не обмінюються рукостис- каннями, ні про що не розпитують. 4) У церкві заведено стояти. Сісти й відпочити можна лише в разі хво- роби. 5) Хреститися треба з кожним зверненням (проханням) до Господа. Перехреститися й поклонитися потрібно й перед тим, як підійти до ікони або поставити свічку. 6) Коли священнослужитель здійснює обхід із кадилом, потрібно да- ти йому дорогу і злегка нахилити голову. Хреститися в цей час не потрібно. 7) Діти повинні поводитися в храмі тихо і скромно. 8) Не можна їсти в храмі, окрім того моменту, коли священики розда- ють священний хліб. 9) У православному храмі жінки повинні перебувати з покритою голо- вою, чоловіки — без головного убору. 10) Жінкам не можна входити до церкви з нафарбованими губами (при- кладатися до ікон, хреста), у брюках. 11) За давнім слов’янським звичаєм, чоловіки мусять стояти в правій частині церкві, а жінки — у лівій. 12) Не можна пильно роздивлятися присутніх. Усе, що відбувається в церкві, є глибоко особистим. 13) Виходячи з церкви, хрестяться, повернувшись до образів. Дорога від головних дверей до царських воріт повинна бути вільною. 14) Головне — це взаємна любов прихожан і розуміння змісту служби, дотримання заповідей. Урок 17 Тема. Що означає бути етичною людиною (1-а година). Мета: навчити дітей пояснювати поняття «загальнолюдські цінності», висловлювати свою думку про роль загаль- нолюдських цінностей у гуманізації життя суспільства; характеризувати поняття «добро», «справедливість», «щирість», «милосердя», «гуманність» як загальнолюд- ські цінності.
  • 138.
    137 Обладнання: підручник; робочийзошит; учнівський зошит; репродук- ція картини Рембрандта «Повернення блудного сина». Епіграф: «Етична людина багато робить заради своїх друзів і за- ради вітчизни, навіть якщо б їй при цьому довелося втратити життя» (Аристотель). Вислови: «Моральність — це розум серця» (Г. Гейне). «Життя триває лише мить; само по собі воно — ніщо; цінність його залежить від того, що вдалося зробити. Лише добро, зроблене людиною, залишається, і лише завдяки ньому життя чогось варте» (Ж. Ж. Руссо). «Єдина цінність людини полягає в її здатності зробити цей світ кращим». (Ю. Ленг, американський мислитель). мораль; цінність; моральні цінності в сучасному світі; за- гальнолюдські цінності, гуманізм, основні функції моралі. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку: І. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Коли виникла мораль. 2. Що таке загальнолюдські цінності. 3. Гуманізм — любов до людей. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Ми вивчили вже дві дуже важливі теми: «Прагнімо вершин добра» і «Бережімо світ — довкола і в собі». Що вам осо- бливо запам’яталося під час вивчення цих двох тем? (Відповіді дітей.) Ключові поняття:
  • 139.
    138 2. Актуалізація опорнихзнань. У ч и т е л ь. Вашим завданням було написати в учнівському зоши- ті, що б ви запропонували дітям, які не знають, як зробити вільний час цікавим і корисним. Послухаймо ваші поради. (Діти читають свої по- ради.) Інтерактивна гра «Мікрофон». Учитель передає учням імпровізований мікрофон (ручку, олівець), діти по черзі відповідають на запитання: «Чим цікавим і корисним ви займалися на зимових канікулах?». У ч и т е л ь. Ви сьогодні отримали робочі зошити, перевірені мною. Давайте виконаємо в них завдання з теми «Тематичне оцінювання на- вчальних досягнень учнів». Варіант 1 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Людина не здатна розвивати себе. (Варіант Б. Ні.) Дотримання міри в почуттях є виявом вихованості. (Варіант А. Так.) 3. Допиши речення: «Мій настрій поліпшується, коли…». (Індивідуальна відповідь учня.) 4. Яку думку втілено в українському прислів’ї: «Не просімо хліба в Бога, а просімо здоров’я». (Б. Здоров’я — найбільше багатство.) 5. Доповни твердження. Людину, яка яскраво виявляє свої душевні переживання — радість, сум, схвильованість, обурення тощо — називають… (емоційною). 6. Сформулюй настанову, яка відповідає засадам природоохоронного життя. (Постійна турбота про навколишній світ — священний обов’язок кожного з нас.) 7. Розподіли сталі вислови відповідно до поданих значень. 1) Дуже переживати, мучитися з приводу чогось. (Серце сохне.) 2) Послаблення сили вияву якихось почуттів (кохання, ненависті тощо). (Серце прохололо.) 3) Ставати байдужим, не виявляти співчуття до інших. (Серце кам’яніє.) 4) Сповнюватися приємними почуттями. (Серце тане.) 8. Які з тверджень відповідають засадам здорового способу життя? (Варіант Б. Людина дуже швидко звикає до алкоголю, тому не слід пробувати й найменшої дози. Варіант Г. Майбутнє людства можливе без алкоголю.)
  • 140.
    139 9—10. Обґрунтуй абоспростуй крилатий вислів «Найздоровіші люди ті, яких ніщо не дратує». (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Які моральні почуття прагнула прищепити дочці мама? (Співчуття, співпереживання, милосердя.) Чому моральність людини часто визначають як доброчесність? (В основі обох понять лежить добро.) Чи можуть моральні почуття стати етичною звичкою? Що для цього необхідно? (Потрібно постійно чинити етично, тоді це стане звичкою.) Варіант 2 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи є ставлення до природи виявом моральності людини? (Варіант А. Так.) Чи відповідає засадам здорового способу життя переконання «Здо- ровий той, хто менше рухається»? (Варіант Б. Ні.) 3. Допиши речення: «Мій настрій псується, коли…». (Індивідуальна відповідь учня.) 4. Як ти розумієш українське прислів’я: «Не той сильний, хто камінь верне, а той, хто серце в собі вдержить»? (В. Сила людини виявляється в умінні керувати собою.) 5. Доповни твердження. Холодною називають людину, яка… (не здатна на співчуття). 6. Які з настанов відповідають засадам природоохоронного життя? (Варіант А. Не використовуй гарячої води більше, ніж потрібно; Варі- ант В. Не викидай речі, які можуть стати в пригоді іншим, — віддай їх іншим.) 7. Розподіли сталі вислови відповідно до поданих значень. 1) Переживати за щось, страждати від чогось. (Душа рветься.) 2) Перебувати в дуже доброму, радісному настрої. (Душа співає.) 3) Відчувати страх, переляк, відчай. (Душа так і покотилася.) 4) Заспокоюватися, перестати тривожитися, хвилюватися. (Душа стала на місце.) 8. Сформулюй 2—3 правила, які вважаєш найважливішими для збе- реження здоров’я. (Індивідуальна відповідь учня.) 9—10. Склади таке продовження ситуації, щоб моральні почуття Богданка втілилися у відповідному вчинкові. (Індивідуальна відповідь учня.)
  • 141.
    140 11—12. Обґрунтуй абоспростуй думку німецького письменника кін- ця 18 — початку 19 ст. Йоганна Вольфганга Гете: «Природа — єдина книга, у якій змістовні всі сторінки». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Розгляньте картину голландського художника 17 ст. Рембрандта ван Рейна «Повернення блудного сина» (1668—1669 рр.) на сторінці 96 підручника й дайте відповідь на питання в завданні 1. (Від- повіді дітей.) Розкажіть, про що йдеться в притчі про блудного сина? (• Переказ дітей.) Які етичні цінності втілені в картині, чи можуть вони застаріти?• (Батьківська любов, милосердя, уміння прощати. Ці цінності не за- старівають.) Чи не здається вам, що в цій притчі закладена основа всієї христи-• янської релігії: Бог-отець пробачить усіх своїх дітей, які розкаюють- ся і приходять до нього? Подумайте вдома над цим. Інформація для вчителя. Повернення блудного сина. Близько 1668—1669 рр. Рембрандт. Санкт-Петербург. Державний Ермітаж. «Повернення блудного си- на» може бути назване епілогом творчості генія голландського митця XVII століття Рембрандта, який відкрив нові шляхи в психологічному портреті, у пейзажі, а також у синтетичному жанрі «історії», де на мате- ріалі міфології майстер вирішував моральні, психологічні й соціально- філософські проблеми свого часу. Біблейська легенда про блудного сина, що повернувся в отчий дім після довгих поневірянь, під пензлем Рембрандта перетворилася на фі- лософський образ, що втілив у собі трагедію людської долі. На піднесенні, відзначеному двома сходинками, як на підмостках сцени, розташовані головні дійові особи. Батько і син — вони тут самі. Як далеко потрібно було піти від самого себе, щоб так довго шукати по- вернення до отчого дому? Де поневірявся син і чого шукав у далекому й чужому світі? Тепер шлях знайдено. У знемозі мандрівник припав до грудей отця. По грубих складках його старого вбрання, по голеній голо- ві й тонкій шиї побігли цівки рембрандтівського світла, зовсім іншого, ніж світло у Вермєєра, — не стільки фізичного, скільки емоційного. Це світло, що ліпить форму й водночас її одухотворяє.
  • 142.
    141 На спину синалягли всепрощаючі руки старого. У них немає ні владного жесту людини, що нарешті дочекалася хвилини відплати, ні експресії ненавмисної радості, а лише м’яке торкання, легке і спокійне. Ці руки пробачили того, хто заблукав, задовго до цієї зустрічі, вони не тільки зігрівають мандрівника, але самі відпочивають, знайшовши опо- ру й відчуваючи нарешті тіло. Не відразу входиш в атмосферу глибокої думки Рембрандта, але поступово, поволі, розшифровуючи складні пись- мена живописного почерку, осягаєш величну простоту композиції, всю скорботу духу й неголосну музику новознайденого, але якогось гіркого щастя. Нам відкривається нарешті зміст безмовного діалогу, в якому об- личчя сина в рефлексах від яскраво-червоного плаща батька, зімкнуті повіки старого, його блукаюча напівпосмішка — усе створює настрій яко- гось беззахисного, зовсім дитячого блаженства. Такого виразу обличчя ми не зустрінемо більше ні в одному шедеврі світового мистецтва. (За М. В. Алпатовим) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку, до вивчення якої ми приступаємо, — «Що означає бути етичною людиною». Ми працюватимемо над нею два уроки. Сьогодні ми продовжимо розмову про мораль, виникнення моралі, про цінності, познайомимося з поняттям «загальнолюдські цінності». II. Основна частина. 1. Коли виникла мораль. У ч и т е л ь. Що ж таке мораль? (Відповіді дітей.) Коли виникла мораль? На це питання відповісти складно. Але ви- никнення її пов’язують із розвитком суспільства. Мораль зародилася тоді, коли людина почала обмежувати себе, від- мовляючись від своїх інтересів заради інших людей. Незважаючи на умо- ви життя, люди виявляли турботу про дітей, про хворих. Учені, спираю- чись на археологічні розкопки, дійшли висновку, що найперші моральні правила стосувалися роботи (до неї привчали дитину з певного віку); їжі (одночасно й порівну); взаємин (між дорослими і дітьми, старшими і молодшими, чоловіками і жінками). Існували старовинні закони, забо- рони на виконання якихось дій під страхом смерті, табу, звичаї, традиції. Коли люди почали виявляти турботу про інших — з’явилося виховання. У родовому суспільстві вже були уявлення про те, що допустиме, а що неможливе в поведінці кожного члена суспільства залежно від того, до якої статі, до якої вікової групи він належить. Традиції забезпечували
  • 143.
    142 безконфліктність у відносинах.Добро — це виконання розпоряджень, зло — їх порушення. «Свої» — джерело добра; «чужі» — пов’язані з не- безпекою. Община стає і судом, оскільки апелює вона до стихій при- роди, до предків, богів; община передає кожній групі дозволене знання. Табу мали жорсткий характер і були пов’язані з таємним, забороненим знанням. Табу торкалися родинно-шлюбних стосунків, ставлення до чужоземців, до померлих. (Не говорити погано про померлого, не зга- дувати імені його вголос. Забезпечувати його притулком, одягом, їжею, знаряддями роботи, тваринами.) Можливо, ставлення до померлих — перший вияв гуманізму. Основна група табу була пов’язана з їжею, пит- тям, і в ній ми можемо знайти коріння деяких правил етикету. Мораль — норми й приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в суспільстві. Ми говоримо, що етика — наука про мораль. Але коли і як виникла мораль? Духовність була присутня в житті людини з давніх часів. Тур- бота однієї людини про долю іншої теж виникла давно: люди доглядали хворих, виявляли турботу про дітей, поклонялися предкам. Мораль за- родилася тоді, коли люди почали обмежувати себе, відмовляючись від своїх інтересів заради інших людей. Вона формувалася як наказ у  по- ведінці, згідно з яким людина бере на себе відповідальність за свої вчин- ки. Існували заборонні правила (табу), які регулювали поведінку людей. Наприклад, не можна було говорити погано про небіжчиків, у деяких народів не можна було згадувати вголос ім’я померлого. Робота з підручником. Прочитайте текст «Як виникла мораль». Чи пов’язує етика станов- лення моралі з розвитком суспільства? (Відповіді дітей.) Чи згодні ви з тим, що «мораль зародилася тоді, коли люди поча- ли обмежувати себе, відмовляючись від власних інтересів заради інших людей»? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Етика визначає такі основні функції моралі. Основні функції моралі: гуманізуюча, регулятивна, виховна, пізнавальна, комунікативна. Гуманізуюча функція виявляється в тому, що, дотримуючись високих моральних принципів, людина стає Людиною, гідною пошани й любові. Регулятивна функція виявляється у здатності моралі регулювати пове- дінку і стосунки людей. Виховна функція полягає в тому, що мораль ви- ховує в людині потребу ставитися до інших так, як хотіла б вона, щоб
  • 144.
    143 ставилися до неї,усвідомлювати наслідки своїх учинків. Пізнавальна функція пов’язана з отриманням людиною нових знань про моральні норми й цінності, пізнанням навколишнього світу й усвідомленням того, як слід будувати свої відносини з людьми, з природою. Комунікативна функція полягає в тому, що, не дотримуючись моральних норм, немож- ливо спілкуватися з людьми. 2. Що таке загальнолюдські цінності. Цінність — значущість для людини. Моральні цінності — це моральні норми, принципи, ідеали, які людина вважає для себе значущими й важливими у своєму став- ленні до інших людей. Моральні цінності в сучасному житті: Добро, Справедливість, Ми- лосердя, Любов, Дружба, Доброзичливість. У ч и т е л ь. А чи змінювалися моральні цінності в різних дер- жав і  в  різні часи? (Так, змінювалися. Діти наводять приклади з іс- торії.) Чи всі моральні цінності змінюються залежно від часу, країни, про яку йде мова? (Незмінними залишаються лише загальнолюдські цінності, які зберігаються в усіх народів і в усі часи.) Сенс нашого з вами життя в тому, щоб відкрити для себе одвічні цінності добра, милосердя, справедливості, любові до людей. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 102, що таке загальнолюдські цінності. Загальнолюдські цінності — духовні прагнення людства, вті- лені в найкращих людських якостях і взаєминах, таких як добро, краса, справедливість, милосердя. 3. Гуманізм — любов до людей. У ч и т е л ь. Гуманізм — любов до людей. Скажіть, гуманізм — це цінність конкретної держави чи це загальнолюдська цінність? (Це за- гальнолюдська цінність.) На уроках літератури ви читали притчу про доброго Самаритянина (Самаряни, жителі Самарії, розташованої на північ від Єрусалима. Іудеї вважали самарян неосвіченими, дивилися на них зверхньо.) Перекажіть мені її. (Діти виконують завдання.)
  • 145.
    144 Гуманістами називали діячівепохи Відродження. Чому? (Відпові- ді дітей.) Учитель читає дітям легенду. Легенда про маленького ліхтарника У ті часи, коли ліхтарі запалювали вогнем, по вулицях щовечора ходили ліхтарники і приносили світло в кожен провулочок. У той час жив маленький ліхтарник, він був низенького зросту, непоказний, ста- рий. Кожного вечора він ходив провулками й чиркав сірником по сво- їй підошві, запалюючи ліхтарі, кожна темна вулиця ставала світлішою, ніж звичайно. Сім’ї у нього не було, він був тихий, непомітний, люди, що жили поруч, не знали про нього нічого; діти насміхалися, обзиваю- чи карликом, а дорослі називали ледарем, тому він уважав за краще ви- ходити на вулицю тільки вечорами, запалювати ліхтарі, а після милу- ватися нічним небом. Кожного разу, чиркаючи сірником по підошві, маленький ліхтарник зменшувався в зрості, одного разу до нього підійшов незнайомець і за- питав: «Як ти можеш так жити? Адже ти зовсім зникнеш, ти для людей не жалієш життя, а вони нічого взамін, лише образи. Несправедливо, не- правильно». На що він відповів: «Якщо я не запалюватиму ліхтарі, то люди залишаться без світла. А як же вони без світла? Якщо хто вночі піде по темній вулиці, хіба він дійде до будинку? Так до ранку й блука- тиме. Справедливо хіба? А світло на вулиці буде, та людина до будинку дійде, а в глибині душі спасибі скаже, і мені спокійніше буде». Так і продовжував маленький дідок чиркати сірником по підошві і зменшуватися, поки зовсім не зник. Ніхто й не помітив, що не стало маленького немолодого чоловічка, тільки всі відразу помітили, що ве- чорами стало дуже темно. Який можна зробити висновок із цієї легенди? (Кожна людина в цьому житті дуже багато значить, кожен, навіть якщо того сам не помічає, вно- сить до життя інших світло, якщо любить інших людей. І якщо не стане однієї людини, то іншим, можливо, в житті стане темніше без її любові.) III. Заключна частина. Висновки. Які основні функції моралі ви знаєте?• Що таке моральні цінності?• Які цінності можна віднести до загальнолюдських? Назвіть їх.•
  • 146.
    145 IV. Домашнє завдання. Запам’ятати поясненняосновних понять уроку. Навести приклад літературного твору (казки, притчі, легенди), у яко- му оспівується якась загальнолюдська цінність. Завдання за бажанням: скласти казку, у якій оспівуються загально- людські цінності. Урок 18 Тема. Що означає бути моральною людиною (2-а година). Мета: повторити поняття «моральні цінності», «загальнолюд- ські цінності»; втілення моральних цінностей у мові, фольклорі, літературі, мистецтві, звичаях і традиціях; законах. Обладнання: підручник, робочий зошит, учнівський зошит; казки, складені дітьми вдома; на дошці виписані текстові за- вдання для груп з указівкою сторінок підручника (для гри «У світі добра»). Епіграф: «Велич народу не вимірюється його кількістю, як ве- лич людини не вимірюється її зростом; єдиною мірою служить її розумовий розвиток і її моральне обличчя» (В. Гюго). Вислови: «Моральні якості чудової людини мають більше значен- ня для її покоління і для історичного процесу, ніж чисто інтелектуальні досягнення. Ці останні самі залежать від величі духу, величі, яка зазвичай залишається невідо- мою» (А. Ейнштейн). «Для того щоб знати, що морально, треба знати, що аморально; для того, щоб знати, що робити, треба зна- ти, чого не слід робити» (Л. Толстой). скарбниці морального досвіду людства. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. Ключові поняття:
  • 147.
    146 3. Мотивація навчальноїдіяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Гра «У світі Добра». 2. Як зберегти етичні цінності суспільства? 3. Як мораль регулює стосунки між людьми? III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про загальнолюдські цінності. Послухайте легенду. Колись давно на Землі був острів, на якому жили всі духовні цін- ності. Але одного разу вони помітили, як острів почав іти під воду. Усі цінності сіли на свої кораблі й попливли. На острові залишилася лише Любов. Вона чекала до останнього, але коли чекати вже стало нічого, вона теж захотіла попливти з острова. Тоді вона покликала Багатство і просилася до нього на корабель, але Багатство відповіло: — На моєму кораблі багато коштовностей і золото, для тебе тут не- має місця. Коли мимо пропливав корабель Туги, вона просилася до неї, але та їй відповіла: — Вибач, Любове, я настільки сумна, що мені треба завжди залиша- тися одинокою. Поряд пропливала Радість, але та так була зайнята веселістю, що навіть не почула прохання Любові. Тоді Любов зовсім зневірилася. Але раптом вона почула голос десь позаду: — Ходімо, Любове, я візьму тебе із собою. Любов обернулася й побачила старого. Він довіз її до суходолу, а ко- ли старий поплив, Любов схаменулася, адже вона забула запитати його ім’я. Тоді вона звернулася до Пізнання: — Скажи, Пізнання, хто врятував мене? Хто був цей старий? Пізнання подивилося на Любов: — Це був Час.
  • 148.
    147 — Час? —перепитала Любов. — Але чому він урятував мене? Пізнання ще раз поглянуло на Любов, потім удалину, куди поплив старий: — Тому що тільки Час знає, якою важливою в житті є Любов. У ч и т е л ь. Про яку загальнолюдську цінність розповідає легенда? (Про Любов.) Ви вже знаєте, що любов — це і любов до рідної землі, і любов до батьків, і любов до людей. Яким поняттям ми визначаємо любов до лю- дей? (Гуманізм.) Чи належить гуманізм до загальнолюдських цінностей? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Ви на сьогодні повинні були як домашнє завдання під- готувати легенди, казки, притчі про загальнолюдські цінності. Які цін- ності ми називаємо загальнолюдськими? Назвіть ті цінності, які ми від- носимо до загальнолюдських. (Відповіді дітей.) А зараз послухаємо ваші домашні завдання. (Діти читають за ба- жанням. Решта дітей здають роботи.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Прочитайте в завданні 4 на сторінках 99—100 підручни- ка приклади дитячого мовлення й поміркуйте, чи завжди використан- ня слова свідчить про засвоєння моральної норми. Чи достатньо знати про мораль, щоб бути моральною людиною? (Діти читають і розмір- ковують.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні ми продовжимо розмову на тему «Що означає бути моральною людиною». Ми спробуємо визначити, яку ж людину можна назвати моральною, поговоримо про те, як зберегти етичні цін- ності суспільства і як мораль регулює стосунки між людьми. II. Основна частина. 1. Гра «У світі добра». У ч и т е л ь. Як ви думаєте, яку людину ми можемо назвати мораль- ною? (Ту, яка у своєму житті великого значення надає загальнолюдським цінностям, живе відповідно до моральних правил.)
  • 149.
    148 Учитель об’єднує дітейу шість команд. Кожна команда отримує за- вдання: прочитати текст у підручнику й назвати загальнолюдські цін- ності, про які йдеться в них. 1-а група: «Що далі» (с. 101) — любов, батьківська любов. 2-а група: «Скорпіон» (с. 102) — милосердя. 3-я група: «Ліхтар для сліпого» (с. 102) — гуманізм. 4-а група: «Коло радості» (с. 134) — доброзичливість, гуманізм. 5-а група: «Опудало» (с. 135) — самовідданість. 6-а група: «Дідусь» (с. 135) — любов і пошана до батьків. У ч и т е л ь. Наші пращури слов’яни дуже багато уваги приділяли вшануванню предків. По всій території, де жили слов’янські народи, зустрічаються могильники й кургани. Слово «рай» у слов’ян означало прекрасний сад, в українського народу існувала віра в те, що безсмерт- на душа, після смерті фізичного тіла, відлітає у «вирій», де знаходить місце вічного спокою. Померлих спалювали, вірячи в очисну силу вог- ню, виконували обряд тризни з плачами й голосіннями. Попіл ховали в урнах (судинах). І досі українці й росіяни поминають предків у певні дні року: перед Масницею, перед Трійцею, на післяпасхальному тижні. Білоруські селя- ни, наприклад, відзначали кілька разів на рік свято «дзядов» (дідів, по- мерлих). У сербів і болгар до нашого часу відзначають «задушницы — поминовения». З часів індоєвропейської спільноти існував родинний культ. Вогонь на родовому вогнищі здавна був головною святинею дому й усіх членів сім’ї. Піч стала річчю ритуальною, оскільки це родинний вівтар, де живуть боги родового вогнища. Звідси і призначення жінки берегти його, берегти свою сім’ю. Світогляд предків спирався на космічно-цілісне розуміння природи, її єдності з людиною. У свідомості давніх слов’ян всі явища навколиш- нього світу походять від світової стихії: Зірок, Сонця, Місяця, земно- го і небесного Вогню. У народній свідомості світло завжди перемагало, нес­ло багатство, щастя. Таким було слово Бог — у перекладі із санскри- ту «щастя, багатство». Світлі божества, «природа», «урожай», «родичі» ведуть свій початок від Роду. Перший бог слов’ян — Триглав (він же Троян) — є разом із тим поєднанням Сварога (бога неба), Перуна (бога грому і блискавки), Світовида. Світло у свідомості народу було єдино- початком. Поняття «космос» означає «порядок», який виник із Хаосу — безладу. Космос регулюється вічними космічними законами. У  міфах діяли й інші боги — Яв, Нав, Прав — уособлення єдності світів, явного
  • 150.
    149 і потойбічного. Слов’янизавжди вірили в те, що життя кожної людини продовжується після смерті. Душа має своє самостійне життя. Понят- тя про пекло не існувало, тільки про рай. У язичництві давніх слов’ян існувало багато богів: Даждьбог (бог Сонця); Хорст (бог Світило); Ве- лес (бог тваринництва); Стрибог (бог вітрів); Лада (покровителька до- му); Лель (бог любові); Ярило (бог продовження роду); Купайло (бог родючості) та ін. Слов’яни особливо шанували води, річки, колодязі (дух водної стихії — водяник, польський і чеський «водник» — викли- кав страх, пов’язаний із небезпекою потонути у вирі; існувала віра в ру- салок). З острахом слов’яни-землероби ставилися до дрімучого лісу, що відбилося в  образах «лісовика» (білоруського «лишука», «пущевика», російського «лєшего»), мавок; існували духи полів (польовики) та ін. Виконавців релігійно-магічних обрядів називали теж по-різному: «чаро- дій», «ведун», «веший», «баяльник», «мольфар», «волхв» тощо. Вся зем- ля вважалася освяченою божествами, і це пов’язувало людину з отчим домом, батьківщиною. Виникають такі напрями морального виховання, як любов до рідної землі; відповідальність батьків за виховання дітей; виховання пошани до батьків, до сім’ї; любов до природи і вшанування її. Близькість до приро- ди давала людині гармонійний погляд на світ. Так, зведення дому розу- мілося як відтворення космічного всесвіту й відновлення всесвітньої гар- монії. Людина була впевнена, що без її щоденних сакрально-практичних дій світ утратить свою цілісність і красу, сили темряви переможуть со- нячного героя (Купальські свята). Слов’яни жили в природі, вважали себе її частиною, їх релігія була сонячною. Метою виховання хлопців була підготовка до роботи землероба, мис- ливця, мужнього воїна. У ведичній традиції Перуну відповідає Індра, у німецькій — Тор. Головною функцією громовержців було коректування вогняної стихії Сонця. І Індра, і Перун повертали літню спеку до молодої осені. Перунів знак — один з основних символів-оберегів, захищав най- відповідальнішу з погляду окультизму частину тіла — сонячне сплетіння (про це свідчить візерунчаста вишивка на сорочках, символіка амулетів, що прикривають сонячне сплетіння). Одна з головних слов’янських ду- ховних традицій зберігає знання в трьох перевтіленнях Сонця (це уяв- лення відроджується потім у християнській Трійці). Язичницькі обряди були тісно пов’язані з природою і хліборобською працею. Ці свята, які звеличували Сонце й сонячних богів, присвячу- валися боротьбі літа із зимою, сприяли розвитку різних форм народ- ної творчості: зародженню музичного, драматичного, танцювального
  • 151.
    150 мистецтва. Під часобрядових свят співали пісні, виголошували замов- ляння і заклинання, виконували обрядові танці, хороводи, влаштовува- ли драматичні дійства за участю ряджених. Пісні й танці часто супрово- джувалися грою на музичних інструментах. Так, візантійський історик VII сторіччя писав про взяття в полон візантійцями трьох слов’янських гуслярів. Календарно-обрядові пісні, пов’язані з річним циклом (коляд- ки, щедрівки, веснянки, гаївки, купальські, русальні пісні та ін.) живуть у народах, які пішли від слов’ян, і донині. 2. Як зберегти етичні цінності суспільства. Робота з підручником. У ч и т е л ь. Моральні (етичні) цінності потрібно берегти. Прочитай- те текст «Як зберігаються моральні цінності суспільства» (с. 98) і випи- шіть найголовніше в кожному абзаці. (Діти виписують.) Скарбниці морального досвіду людства Слово — перший учитель моралі. Оволодіваючи мовою, ми за- своюємо моральний досвід попередніх поколінь. Етичні цінності втілені також у прислів’ях і приказках. У ч и т е л ь. Наведіть приклади прислів’їв і приказок про моральні цінності. (Відповіді дітей.) Моральний досвід людства втілений й у фольклорних творах, перш за все в казках, легендах, художній літературі. У ч и т е л ь. Наведіть приклади казок, легенд, творів художньої літе- ратури, у яких втілені моральні цінності. (Відповіді дітей.) Мистецтво — щедре джерело етичного досвіду. Етичні цінності спо- конвіку втілювалися у звичаях і традиціях, релігійних заповідях. Які українські народні календарно-обрядові пісні ви пам’ятаєте? (Українська народна пісня «Добрій вечір тобі, пане господарю» (колядка); «Щедрик» (щедрівка); «Щебетала пташечка» (веснянка); «Подоляночка» (веснян- ка); «Вийшли в поле косарі» (жниварська) тощо.) У ч и т е л ь. Не так давно закінчилися зимові свята. Останнім із них було Хрещення. Заспіваймо і ми колядку «Добрий вечір тобі, пане гос- подарю». (Діти виконують пісню.) Етичні цінності людства здавна були основою законів. Моральні цінності лежать в основі законів. Сучасні закони як най- вищу цінність виділяють життя, вони ґрунтуються на таких цінностях,
  • 152.
    151 як свобода, рівність,справедливість. Сучасні закони визначають як зло- чин вбивство, крадіжку, приниження честі й гідності людини та безліч інших виявів порушення моральних норм. У ч и т е л ь. У книзі Біблії є 10 моральних заповідей, які має зна- ти й  виконувати кожна хрещена людина. А які біблейські заповіді ви знаєте? («Люби ближнього свого, як самого себе»; «Не вбивай»; «Шануй батька твого і матір твою»; «Не свідчи неправдиво на ближнього твого»; «Не бажай дому ближнього твого» (не заздри) тощо.) Робота з підручником. Про яку із заповідей говориться в тексті «Хай точить його невсипу- щий черв’як», який подано в завданні 2 (с. 97—98 підручника)? 3. Як мораль регулює стосунки між людьми. У ч и т е л ь. Прочитайте текст у підручнику на сторінках 102—103 «Як мораль регулює відносини між людьми». Що стоїть на варті мо- ральності кожної людини? (Її совість.) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Загальнолюдські цінності — це цінності, які вироблені людством і збереглися впродовж багатьох століть. А які загальнолюдські цінності ви візьмете з собою в життя? Подумайте над цим! IV. Домашнє завдання. Почитати параграф (с. 96—104). Вивчити визначення ключових по- нять уроку. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Що означає бути мо- ральною людиною». Завдання за бажанням: виконати творче завдання 1 (с. 104). «Кни- ги — це ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Це джерела мудрості, бо є  в  книгах незмірна глибина…», — так писав давньоруський книжник. Чому художня література є джерелом морального досвіду? Розкажіть про виникнення книг у наших предків. Інформація для вчителя. Слов’янська писемність виникла в ту пору, коли слов’яни, піс- ля так званої великої міграції, почали створювати свої держави. Роз- квіт слов’янських державних об’єднань (Київська Русь, Велика Мора- вія, Польща, Болгарія, Сербія й Хорватія) припадає на IX ст. Тоді ці
  • 153.
    152 об’єднання займали цілітерени Центральної, Південно-Східної і Східної Європи, від Балтики на півночі до Адріатики і Чорномор’я на півдні, від Альп на заході до верхів’їв Волги та Дону на сході. Сусідство з новими народами, новий життєвий устрій і нове світобачення, що прийшло на зміну давньому язичництву, вимагали розвитку нових форм духовної культури, перш за все культури книжної, яка б частково заміщала або доповнювала одвічну слов’янську усну традицію, культуру народу. По- трібна була своя писемність, своя слов’янська книжна мова, своя книж- на освіта. Творцями слов’янської писемності були освічені брати Кирило (Кос- тянтин) і Мефодій, яких ще звали солунськими братами, оскільки були вони родом із грецького міста Салоніки, по-слов’янськи Солун. Вони на прохання моравського князя Ростислава і за дорученням візантій- ського імператора Михайла III у 863 р. привезли до Великої Моравії перші книги слов’янською мовою, призначені для богослужіння й осві- ти слов’ян. Першими слов’янськими азбуками були глаголиця та кирилиця. Гла- голичним або кириличним письмом користувалися Кирило та Мефодій і їхні учні. Але яким саме, ми до цього часу сказати не можемо. Чому? Та тому що до нас не дійшли рукописи (пам’ятки) кирило-мефодіївських часів. Найдавніші відомі нам пам’ятки, писані глаголицею та кирилицею, належать до X—XI ст. (Х ст. датується лише одна пам’ятка — глаголич- ний уривок меси, що зберігається в Києві й тому називається Київські листки). Таким чином, майже всі вони виникли два століття потому після перших перекладів творців слов’янської писемності Кирила і Ме- фодія. Найдавнішою слов’янською мовою була старослов’янська. Її діалект­ ною основою був говір солунських слов’ян, піднесений до літературної книжкової мови, що сприйняв значну кількість грецизмів, ряд моравіз- мів тощо. Починаючи з XI ст. вона почала все інтенсивніше набувати в Болгарії, у Сербії, на Русі і в інших землях деяких місцевих рис. Так виникали редакції, тобто локальні варіанти писемної мови, яка розви- валася до XVIII ст. включно, була міжнародною, міжслов’янською. Ця мова називається ще церковнослов’янською. На Русі книги з’явилися пізніше, ніж у південних слов’ян, — одно- часно з прийняттям християнства в 988 р. при святому і рівноапостоль- ному князеві Володимирі. Першими книгами, що прийшли на Русь, були південнослов’янські богослужебні рукописи: Євангеліє та Апостол. Проте вже при Ярославі
  • 154.
    153 Мудрому (бл. 978—1054рр.), синові св. князя Володимира, що вступив на велике княжіння в 1019 р., у Київській Русі з’явилися і власні книж- ники, які не тільки переписували рукописи, а й перекладали «от грек на словеньское письмо». Про це є свідчення близько 1037 р. в «Повісті ми- нулих літ», у Похвалі князеві Ярославу Мудрому. Урок 19 Тема. Що означає поважати інших. Мета: дати визначення понять «повага», «толерантність», «нетерпимість»; з’ясувати, як пов’язані між собою повага й  гідність; як потрібно виявляти толерантність і повагу. Обладнання: підручник, робочий зошит; учнівський зошит. Епіграф: «Толерантність — повага, прийняття і правильне розу- міння багатого різноманіття культур нашого світу, на- ших форм самовираження та способів виявів людської індивідуальності» (Декларація принципів толерантнос- ті (1995), прийнята й підписана в Парижі 185 держава- ми — членами ЮНЕСКО). Вислови: «Якщо я чимось на тебе не схожий, я цим зовсім не ображаю тебе, а, навпаки, обдаровую» (А. де Сент- Екзюпері). «Толерантність — це свобода в різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична, правова потреба. Толерантність — це чеснота, яка робить можливим до- сягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою миру» («Декларація принципів толерантності»). «Я не згоден з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життям, захищаючи ваше право висловлюва- ти власну думку» (Ф. Вольтер, французький філософ- просвітник 18 ст., поет, прозаїк). повага, самоповага, толерантність, нетерпимість. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
  • 155.
    154 Структура уроку    I. Вступначастина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке толерантність і нетерпимість. 2. Як пов’язані між собою повага та гідність. 3. Як виявляти толерантність і повагу. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили про те, що означає бути моральною людиною. Що ми розуміємо під за- гальнолюдськими моральними цінностями? (Діти дають визначення, називають гуманізм, добро, справедливість, милосердя, любов, дружбу.) Назвіть скарбниці морального досвіду людства. (Слово, прислів’я і при- казки; фольклор, художня література; твори мистецтва; обряди, тра- диції, заповіді, притчі, закон.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Що означає бути моральною людиною». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Мораль зародилася тоді, коли люди почали поступатися власними інтересами перед іншими. (Варіант А. Так.) Людина не може навчитися моралі, вона від народження або мо- ральна, або ні. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Заповни пропуски, віднови твердження. Невичерпною скарбницею морального досвіду кожного народу є його мова. Багато слів мають «етичне» значення, як-от… (добро, мило-
  • 156.
    155 сердя, справедливість). Тож,засвоюючи слова, ми засвоюємо… (їх етич- не значення). 5—6. Наведи приклад української народної казки, що втілює мораль- ний досвід нашого народу. Поясни стисло, чого вона навчає. (Українська народна казка «Лисиця і журавель» учить бути гостинним, увічливим, дбайливим господарем, думати про інших, а не про себе, не хитрувати.) 7—8. Доповни твердження. Загальнолюдськими цінностями називають… (моральні норми, які є  спільними для різних народів та культур і які втілено в найкращих людських рисах, таких як добро, краса, справедливість, милосердя). 9—10. Прокоментуй байку давньогрецького байкаря Езопа за пода- ними запитаннями. Яке з українських прислів’їв утілює ту саму думку, що й байка Езо- па? (Погана птиця, що своє гніздо ганить.) Сформулюй за байкою моральну настанову. (Потрібно поважати своїх батьків, свій рід і свій народ, не вважати себе вищим і розумнішим і не шукати чогось кращого.) Чи вважаєш цю настанову загальнолюдською? Чому? (Так, оскільки любов до батьків, рідної землі є цінністю для всіх народів.) 11—12. Напиши невелике міркування за біблійною настановою «Не судіть, щоб вас не судили», використовуючи прислів’я «У чужому оці порошинку бачить, а в своєму сучка недобачає». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Чи можна з повагою ставитися до тієї людини, у якої відмінні від твоїх погляди на життя? (Відповіді дітей.) Послухайте та- ку історію: «На гору піднімається віслюк. Назустріч йому повзе мурашка. ”Чи хороша трава на вершині гори?„ — питає віслюк у мурашки. ”Так, там угорі вона висока й соковита!„ — відповідає мурашка. Діставшись до вер- шини, віслюк побачив лише невисокі, рідкі кущики трави». Як ви думаєте, чи обдурила мурашка віслюка? Справді, усі ми різ- ні. Серед нас є блондини і брюнети, блакитноокі, кароокі, люди різних національностей. І дуже важливо, щоб ми розуміли одне одного, жили в мирі та злагоді. Споконвіку люди спілкувалися із сусідніми народа- ми. Налагоджували з ними торгові й культурні зв’язки. При спілкуван- ні в їхню мову проникали слова з інших мов, позначаючи нові поняття.
  • 157.
    156 Одне з такихслів — толерантність. Воно безпосередньо пов’язане з те- мою нашої сьогоднішньої розмови. Прочитайте епіграф до уроку на дошці. Подумайте над ним. Значення слова «толерантність» у різних мовах земної кулі дещо відмінні: в іспанській мові воно означає здатність визнавати відмінні від своїх ідеї або думки; у французькій — ставлення, при якому допус- кається, що інші можуть думати або діяти інакше, ніж ти сам; в англій- ській — готовність бути терпимим, поблажливим. Яке з визначень вам імпонує найбільше?• Чому, на ваш погляд, тлумачення дещо різняться?• Що ж об’єднує ці визначення? (• Відповіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми розглянемо тему «Що означає по- важати інших». Та пригадаємо «золоте» правило етики. Як воно зву- чить? (Відповіді дітей.) Чи спирається воно на пошану до іншої людини? А мораль та етикет засновані на пошані до іншої людини? (Відповіді дітей.) У процесі роботи ми поговоримо про такі поняття, як толерантність і нетерпимість, про те, як пов’язані між собою повага й гідність, про те, як виявляти толерантність і повагу. Пригадайте, що потрібно робити перш за все в конфліктній ситуа- ції? (Вислухати іншу людину, поставити себе на її місце, якщо не правий, вибачитися, тобто спробувати зрозуміти іншу людину, виявивши до неї повагу.) II. Основна частина. 1. Що таке толерантність і нетерпимість. Робота з підручником. Прочитайте буддійську притчу «Сліпі та слон» (с. 112). Поміркуй- те і скажіть, як треба ставитися до людей, що мають відмінні від наших переконання. Прочитайте на сторінках 105—106 текст «Що таке толерантність і нетерпимість». Подумайте над висловами, що на дошці, і скажіть, що, на вашу думку, означає поняття «толерантність». Що ми розуміємо під поняттям «нетерпимість»? (Розмірковування дітей.) Толерантність — доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, почуттів тощо.
  • 158.
    157 Нетерпимість — небажання,невміння терпимо ставитися до когось або чогось. Робота в групах. Учні об’єднуються у п’ять груп та виконують завдання 3 (с.107—108). Кожна група обговорює одну ситуацію і дає їй оцінку. 2. Як пов’язані між собою повага та гідність. У ч и т е л ь. На Стародавньому Сході закликали ставитися з повагою навіть до ворога. Ми знаємо з «Повісті минулих літ», що князь Свято­ слав кожного разу, коли збирався вирушити в похід, відправляв перед собою гінця з попередженням: «Іду на Ви», таким чином виявляючи по- вагу до своїх ворогів. Повагу весь час виявляють. Підтверджують, демонструючи визна- ння гідності іншої людини. Поважати людину — значить, визнавати її цінність. Повага — почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на ви- знанні його гідності, чеснот, заслуг тощо; вияв такого почуття. Нахабство — грубість. Зневага — відсутність поваги. Хамство — зухвала поведінка людини, яка нехтує будь-якими моральними приписами, нормами. Нахабство, зухвалість. Робота з підручником. Прочитайте бувальщини на сторінках 109—110. Чи можна в цих ви- падках говорити про зневагу? (Відповіді дітей.) 3. Як виявляти толерантність і повагу. Учитель читає дітям казку. Чия їжа смачніша? Жили на світі різні звірі. Якось зібралися вони на великій галявині в лісі й почали сперечатися про те, яка їжа смачніша. Тигр сказав: — Найсмачніше м’ясо! — Ні, морквина, — заперечив заєць. — Найсмачніше — це молоко, — сказала кішка. — Найсмачніше за все банани! — закричала мавпа. — Неправда, краща їжа — це трава, — ударив копитом кінь.
  • 159.
    158 Звірі так посперечалися,що ледь не побилися. Але згоди так і не дійшли. У ч и т е л ь. Діти, допоможімо звірам вирішити питання: яка їжа кра- ща? (У процесі обговорення діти доходять висновку, що немає «кращої» їжі для всіх, кожному подобається щось своє). Бути толерантним — значить поважати інших, незважаючи на від- мінності. Це означає бути уважним до інших і звертати увагу на те, що нас зближує. Якщо не бути толерантним, можливі конфліктні ситуації. Як уникнути конфліктів? (Потрібно по-доброму ставитися до інших людей, терпимо до їх слабкостей і недоліків.) Обговорення ситуацій. Учитель пропонує дітям знайти вихід із поданих ситуацій, керую- чись принципом толерантного ставлення одне до одного. Молодший брат зламав твою улюблену іграшку.• Тобі поставили оцінку «незадовільно», а сусідові по парті — «від-• мінно». Однолітки не беруть тебе до гри.• Ви перебуваєте в компанії, де хтось починає говорити незнайомою• мовою. Ваш однокласник належить до більш заможної родини, ніж ви (• або навпаки). На вулиці ви бачите людину, яка одягнена не так, як інші.• Робота з підручником. Прочитайте християнську легенду «Багатійка в раю» (с. 110—111) і поміркуйте, як розрізнити самоповагу й гординю, зарозумілість. III. Заключна частина. Висновки. Що ми називаємо толерантністю та нетерпимістю?• Як потрібно ставитися до людей?• Пригадайте притчу Сааді «Ворона і Папуга». Що потрібно робити,• щоб виховати в собі толерантність? У ч и т е л ь. Однією з головних якостей людини повинне бути вміння відрізняти справжні цінності від уявних. Важливе не зовнішнє в люди- ні, а її людські якості. Цінуйте життя, дружбу, здоров’я, сім’ю. Якщо ви хочете бути радісними, ви повинні знати, що радість починається тільки з вас, а не з когось і не з чогось. Учіться відчувати інших людей, подумки ставлячи себе на їх місце! Учіться розуміти людський біль, співчувати
  • 160.
    159 та співпереживати! Учітьсярозуміти, у якій ситуації ви не праві, і ви- бачатися, уникаючи конфлікту. Це ознака сильної й розумної людини. Як виховати в собі толерантне ставлення до інших? Запам’ятайте такі правила: 1) Визнай право іншої людини бути не такою, як ти. 2) Учися розуміти іншу людину. 3) Знайди в людині її найкращі риси. 4) Зрозумій, чому вона так поводиться, чим відрізняється від тебе. 5) Знайди в людині те, чого можеш навчитися. 6) Знайди в людині те, що схоже з тобою і відмінне від тебе. 7) Ніколи не засуджуй і не критикуй. 8) Дивися тільки в очі. 9) Посміхайся. 10) Називай людину на ім’я. 11) Не став себе вище за інших. 12) Полюби в іншій людині себе. IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 105—112). Запропонувати толе- рантне вирішення проблеми в ситуації на с. 111. Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми «Що озна- чає поважати інших?». Урок 20 Тема. У чому виявляється милосердя. Мета: дати визначення понять «милосердя», «альтруїст», «его- їст»; навчитися наводити приклади милосердя у вчин- ках; навчити дітей аналізувати свої вчинки, розрізняти в них вияв егоїзму. Обладнання: підручник, робочий зошит, аудіозапис фрагмента з опе- ри М. Мусоргського «Борис Годунов» (IV дія, 1 картина, пісенька Юродивого «Месяц едет, котёнок плачет»). Епіграф: «Милосердям називається така чеснота, завдяки якій любов, що живе в нас до самих себе, переноситься на інших, не пов’язаних із нами узами дружби чи спорід- неності, і навіть на абсолютно невідомих нам людей, перед якими в нас немає ніяких зобов’язань і від яких ми не сподіваємося нічого отримати й нічого не чека- ємо» (Б. Мандевіль, англійський сатирик 17 ст.).
  • 161.
    160 Вислови: «Великадуша ніколи не буває самотньою» (Р. Роллан). «Милосердя є знаряддям абсолютного знання» (Ж.Блондель, відомий французький політолог, профе- сор Європейського інституту у Флоренції). «Кістка, кинута собаці, не має милосердя; милосердя — це кістка, поділена із собакою, коли ти голодний не мен- ше за неї» (Дж. Лондон, американський письменник). «Милосердя, так само як і розум, є однією з основ на- шого знання» (Ж. Бернанос, французький письменник 20 ст.). «Підпалити будинок, щоб підсмажити собі яєчню, у ха- рактері егоїста» (Ф. Бекон, англійський філософ). милосердя, співчуття, людяність, чуйність, альтруїзм, егоїст. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке милосердя. 2. Кого називають альтруїстом, а кого — егоїстом. 3. Як співчувати й виявляти милосердя словом і ділом. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому занятті ми говори- ли про те, що означає поважати інших. Мова йшла про такі поняття, як повага, самоповага, толерантність, нетерпимість. Дайте визначення цих понять. (Відповіді дітей.) А зараз я пропоную вам виконати тест і перевірити, наскільки ви толерантні. Ключові поняття:
  • 162.
    161 Тест «Чи толерантнави людина?» 1. Чи неприємна для вас ситуація, у якій доводиться відмовлятися від придуманого вами плану, тому що такий самий план вже запропо- нували ваші друзі? а) Так; б) ні. 2.Ви зустрічаєтеся з друзями, і хтось пропонує розпочати гру. Чому ви віддаєте перевагу? а) Щоб брали участь тільки ті, хто добре грає; б) щоб грали й ті, хто ще не знає правил. 3. Ви спокійно сприймаєте неприємні для вас новини? а) Так; б) ні. 4. Чи викликають у вас відразу особи, які в громадських місцях з’являються в нетверезому вигляді? а) Якщо вони не переступають допустимих меж, вас це взагалі не цікавить; б) вам завжди були неприємними люди, які не вміють себе контро­ лювати. 5. Чи можете ви легко знайти контакт із людьми, у яких інші звичаї? а) Вам дуже важко було б це зробити; б) ви не звертаєте уваги на такі речі. 6. Як ви реагуєте на жарт, об’єктом якого стаєте? а) Вам не подобаються ні самі жарти, ні жартівники; б) якщо навіть жарт і буде вам неприємним, то ви спробуєте відпо- вісти в такій самій жартівливій манері. 7. Чи згодні ви з думкою, що багато людей сидять не на своєму місці, роблять не свою справу? а) Так; б) ні. 8. Ви приводите в компанію друга (подругу), який(-а) стає об’єктом загальної уваги. Як ви на це реагуєте? а) Вам неприємно, що таким чином увага відвернута від вас; б) ви лише радієте за нього (неї).
  • 163.
    162 9. У гостяхви зустрічаєте літню людину, яка критикує сучасне молоде покоління, звеличує минулі часи. Як реагуєте ви? а) Не звертаєте уваги; б) сперечаєтесь. Підбиття підсумків: Запишіть по 2 очки за відповіді: 1б, 2б, 3б, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а. 0—4 бали. Ви непохитні і, пробачте, вперті. Де б ви не перебували може скластися таке враження, що ви прагнете нав’язати свою думку іншим. Щоб досягти своєї мети, часто підвищуєте голос. Маючи такий, як у вас, характер, важко підтримувати нормальні стосунки з людьми, які думають інакше, ніж ви, не погоджуються з тим, що ви говорите й робите. 6—12 балів. Ви здатні твердо відстоювати свої переконання. Водно- час ви можете вести діалог і, якщо вважаєте за потрібне, змінювати свої переконання. Але деколи ви буваєте надмірно різкі, виявляєте неповагу до співбесідника. І в такий момент ви справді можете виграти супереч- ку з людиною, у якої слабший характер. 14—18 балів. Твердість ваших переконань чудово поєднується з гнуч- кістю вашого розуму. Ви можете прийняти будь-яку ідею, з розумінням поставитися до парадоксального на перший погляд вчинку, навіть якщо ви їх не поділяєте. Ви досить критично ставитеся до своєї думки і здат- ні з повагою і тактом до співрозмовника відмовитися від поглядів, які, як з’ясувалося, були помилковими. 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Удома ви повинні були прочитати параграф підручни- ка з теми «Що означає поважати інших» і запропонувати толерантне розв’язання конфлікту між баскетболістами й футболістами. (Діти про- понують свої толерантні способи вирішення конфлікту.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Що означає поважати інших». 1—2. Дай позитивну або заперечну відповідь. Чи є толерантність обов’язковою передумовою мирного співісну- вання людей у сучасному світі? (Варіант А. Так.) Чи є нетерпимість виявом гідності й самоповаги? (Варіант Б. Ні.) 3—4. Допиши речення. Небажання та невміння терпіти іншого називають… (нетерпимістю).
  • 164.
    163 Повага завжди активна,вона несумісна з… (хамством, нахабством, зневагою). 5—6. Роздивись малюнки. Яка із ситуацій є свідченням нетерпимос- ті? (Малюнок Б.) 7—8. Напиши десять найважливіших, на твою думку, слів за темою уроку. (Толерантність, нетерпимість, повага, нахабство, зневага, само- повага, гідність, доброзичливість, пошана, милосердя.) 9—10. Прокоментуй бувальщину за поданими запитаннями. Чи є нерозуміння достатньою причиною для несприйняття чого- або кого-небудь? Чому? (Ні. Якщо існує щось, що інші підтримують, то воно має право на життя. Деяким людям потрібно самовдосконалюватися, розвиватися, ставати освіченими, щоб це зрозуміти.) Чи є неоднакові думки, переконання, смаки підставою для конфлік- тів? Чому? (Ні. Скільки людей — стільки думок. Слід толерантно стави- тися до поглядів інших людей, уникати конфліктів.) 11—12. Сформулюй три настанови, які, на твою думку, сприяють формуванню толерантної поведінки. (1. Знайди в людині її найкращі риси. 2. Ніколи не засуджуй і не критикуй. 3. Не став себе вище за інших. 4. Визнай право іншої людини бути не такою, як ти. 5. Учися розуміти іншу людину.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Пригадайте оповідання «Скорпіон». Про яку із загаль- нолюдських цінностей ця розповідь? (Про милосердя.) Геніальний український поет Т. Шевченко писав: «Людина в убого- сті й біді, якої би не була національності і яку б не сповідувала релігію, є для мене рідним братом». Ви знаєте, що Т. Шевченко був ще й художником? Розгляньте в під- ручнику репродукцію його картини «Байгуші» (с. 113) і дайте відповідь на запитання в завданні 1. (Відповіді дітей.) Інформація для вчителя Слово «байгуш» В. Даль вніс до свого словника з таким визначен- ням: «жебрак із кочових інородців, що зубожіли, киргиз». Казахське сло- во «байгус» перекладається як бідолаха, бідний. Глибоке співчуття до знедолених казахів, і особливо маленьких же- браків, знайшло віддзеркалення в роботах «Байгуші під вікном», «Бай- гуші» та інших творах Т. Шевченка.
  • 165.
    164 Безпосереднім відгуком натвори про вбогих дітей-казахів стали сло- ва З. Сераковського: «Твої киргизята прекрасні! Ти втілюєш ідеї… спів- чуття й допомоги». У ч и т е л ь. Хто зображений на задньому плані картини? (Сам ху- дожник.) Чи можуть такі почуття, як чуйність, милосердя, застаріти? (Ні, адже вони належать до загальнолюдських моральних цінностей.) В опері М. Мусоргського Борис Годунов є персонаж Юродивий. Це знедолена людина. Образити таку людину — великий гріх. Хлопчиська відняли копієчку у Юродивого. І музична характеристика цього персо- нажа заснована на інтонаціях народних голосінь і плачів. Послухайте фрагмент цієї сцени. (Діти слухають.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку звучить так: «У чому виявляється ми- лосердя». Сьогодні ми спробуємо дати визначення понять «милосердя», «альтруїст», «егоїст»; навчитися наводити приклади милосердя у вчин- ках; навчитися аналізувати свої вчинки, розрізняти в них вияв егоїзму. II. Основна частина. 1. Що таке милосердя. У ч и т е л ь. Прочитайте й поясніть, як ви розумієте прислів’я, випи- сані на дошці. (Пояснення дітей.) Робота з підручником. Прочитайте текст «Що таке милосердя» (с. 113—114). На підставі тексту визначте складники поняття «милосердя». (Милосердя — діяльне добро, тобто таке, яке виявляється в наших учинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Милосердні ті, які діляться знаннями, досвідом, терпляче переносять неправду, прощають і не тримають зла. Милосердя ґрунтується на таких якостях, як чуйність, уважність, доброзичливість. Той учинок милосердний, який свідчить про пошану до людини.) Милосердя — бажання допомогти кожному, хто потребує допо- моги, без вигоди від цього.
  • 166.
    165 Співчуття — чуйнеставлення до чужого горя, до чиїхось пере- живань. Людяність — щире, доброзичливе ставлення до людей; уваж- ність до чужих потреб. Чуйність — уважність і сердечне ставлення до людей. У ч и т е л ь. Прочитайте бувальщини про українських письменни- ків і поміркуйте, про які вияви милосердя ви дізналися з розповідей. (с. 114—115). (Діти виконують завдання.) Робота в групах. Учитель об’єднує дітей у п’ять груп і пропонує виконати завдання 3 (с. 115). За ним групи отримують ситуацію для обговорення. Кожна група має скласти таке продовження обраної ситуації, щоб воно свідчи- ло про милосердне ставлення. (Діти виконують завдання.) 2. Кого називають альтруїстом, а кого — егоїстом. Робота з підручником. Прочитайте текст на сторінці 116 «Кого називають альтруїстом, а ко- го — егоїстом» і випишіть визначення понять «альтруїзм», «егоїст». Альтруїзм — безкорислива турбота про благо інших людей, го- товність заради цього зректися власних інтересів. Егоїст — людина, яка нехтує інтересами інших людей заради власних. Прочитайте вдома буддійську притчу «Гірчичне зерня» на сторінках 116—117 підручника й подумайте, чому, допомагаючи іншим, людина до- помагає тим самим собі. 3. Як співчувати й виявляти милосердя словом і ділом. У ч и т е л ь. Головне в милосерді — це не бути байдужим до чиєїсь долі, вчасно прийти на допомогу. Я прочитаю вам мініатюру великого педагога В. Сухомлинського, потім ви відповісте на моє запитання. «Три тижні не був Сергій у школі: хворів. Скучив за товаришами, учителями. Радісний, збуджений, прийшов хлопчик до школи після хво- роби. Ось і його парта, ось і товариші. Думалось Сергійкові: в очах хлоп’ят побачить він радість і здивування. Але очі їх були спокійні й нерухомі. Сусід по парті, Колько, запитав:
  • 167.
    166 — А тивиконав завдання на сьогодні? — Виконав, — тихо сказав Сергій і заплакав». У ч и т е л ь. Чому Сергій заплакав? (Через байдужість дітей, сусі- да по парті, адже йому було байдуже, що Сергійко одужав після трива- лої хвороби.) Найстрашніші люди — люди безжальні, байдужі до чужої біди, чер- стві й невдячні. Людина у своєму житті багато помиляється, учиться на своїх помилках, страждає, переживає, любить, ненавидить. Це й має бути так. У людини мусять бути почуття, вона не повинна перетворюватися на робота. Людина повинна вміти співчувати іншому, бути милосердною, бо вона красива у своєму милосерді! Робота з підручником. За браком часу ця робота може бути задана додому. Прочитайте на сторінках 117—118 спогади Д. Малакова й подумайте, про які вияви милосердя ви дізналися з прочитаного уривку. III. Заключна частина. Висновки. Поясніть, як ви розумієте слова, взяті за епіграф до уроку, і вислів• на дошці. (Пояснення дітей.) Які риси притаманні альтруїстові? Чи відносите ви себе до таких• осіб? Як можна проявити людяність, милосердя? Наведіть приклади• з життя. IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 113—119.) Вивчити визначення основних понять уроку. Подумати над буддійською притчею «Гірчичне зерня» на с. 116—117. (Чому, допомагаючи іншим, людина допомагає тим самим собі?) Виконати завдання в робочому зошиті з теми «У чому виявляєть- ся милосердя». Знати десять біблійних заповідей.
  • 168.
    167 Урок 21 Тема. Чому ми прагнемо віри. Мета: навчити учнів розрізняти поняття «духовність» і «релігій- ність»; поговорити про історію виникнення релігії; про те, що означає «вірити»; виховувати толерантне став- лення й повагу до релігійних почуттів. Обладнання: підручник етики для 6 класу; робочий зошит; учнівський зошит; аудіозапис твору С. Рахманінова «Сім хорів»; слайди або картинки із зображенням собору Святої Со- фії в Києві. Епіграф: «Моя релігія — це любов до всього живого» (арабська мудрість). Вислови: «Я бажала б належати до тієї релігії, яка б не давала людям ненавидіти одне одного» (Ж. Санд). «Велич душі повинна бути властивістю всіх людей» (Се- нека). «Душа людини розвивається до самої смерті» (Гіппо- крат). «Будь-яка душа вимірюється величезністю свого праг- нення» (Г. Флобер). духовність, релігійний. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке духовність та релігійність. 2. Що означає вірити. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Ключові поняття:
  • 169.
    168 Хід уроку I. Вступна частина. 1.Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На минулому уроці ми говорили про милосердя. (Милосердя — бажання допомогти кожному, хто потребує до- помоги, без вигоди від цього.) У чому воно виявляється? (У добрих вчин- ках, милосердних справах, співчутті, допомозі іншим.) У буддизмі є вчення про праведні вчинки. Перше правило закликає упокорювати гнів, а найвищою чеснотою вважається співчуття. Смак співчуття, вважають прихильники цього віровчення, — це наріжний ка- мінь, що відділяє добро від зла. Ви повинні були прочитати на сторінках 116—117 підручника буддійську притчу «Гірчичне зерня». Що знайшла жінка? (Вона знайшла в собі співчуття й милосердя. На тлі цих загаль- нолюдських цінностей вона не помічала вже того, що її життя тяжке. Вона допомагала людям, яким важче, ніж їй.) 2. Актуалізація опорних знань. На попередніх уроках ми говорили про загальнолюдські цінності. Що це за цінності? (• Добро, справедливість, гуманізм, милосердя, лю- бов, дружба.) На яких якостях людини основане милосердя? (• На співчутті, увазі, доброзичливості, людяності, чуйності.) Що таке співчуття? (• Чуйне ставлення до чиїхось горя, невдачі, про- блем.) Що ми маємо на увазі, коли говоримо «людяність»? (• Щире, добро- зичливе ставлення до людей; увага до потреб людини.) Що таке чуйність? (• Уважне ставлення до людей.) Хто такий альтруїст? (• Той, хто безкорисливо турбується про інших, готовий заради цього зректися своїх інтересів.) Хто такий егоїст? (• Той, хто перш за все виявляє турботу про свої ін- тереси, нехтуючи інтересами інших.) Назвіть десять біблійних заповідей.• Перевірка письмового домашнього завдання з теми «У чому виявляється милосердя». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Милосердя належить до загальнолюдських цінностей. (Варіант А. Так.)
  • 170.
    169 Щоб проявів егоїзмупоменшало, треба вимогливіше ставитися до інших. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Склади зі слів моралі настанови, у яких ідеться про милосердні вчинки, що є обов’язком кожної людини. (Недужого провідати; голодно- го нагодувати; спраглого напоїти.) 5. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Ставлення до людей, стислим утіленням якого є настанова: «Жити для інших». (Альтруїзм.) 6. Доповни твердження. Егоїстом називають людину, яка… (нехтує інтересами інших заради власних). 7—8. Добери 5—7 ознак, властивих милосердній людині. Милосердна людина… (добра, співчутлива, увічлива, безкорислива). 9—10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями. Чому Зозуля уникала пташиного товариства? (Вона була зарозумі- лою, хоча й говорила, що хоче бути вільною.) Чи вважаєш ти Зозулю егоїсткою? Чому? (Так. Вона жила тільки для себе, не поважала інших, вважала себе кращою.) Сформулюй настанову за поданим початком: «Хто думає лише про себе, той…» (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Склади невеличкий твір-роздум за англійським прислів’ям «Милосердя починається в себе вдома». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Перед вами картина Тиціана «Марія Магдалина» (1560 р.). Хто така Марія Магдалина? Це — одна з найвідданіших по- слідовниць Христа. Вона була першою, хто повідомив про його воскре- сіння. Упродовж століть Марія Магдалина є символом щирої віри. Чи вважаєте ви цей образ на картині одухотвореним, натхненним? (Діти відповідають.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні — «Чому ми прагнемо віри». Ми вчитимемося розрізняти поняття «духовність» і «релігійність»; погово- римо про історію виникнення релігії; з’ясуємо, що означає слово «віри- ти»; учитимемося виховувати в собі толерантне ставлення й повагу до релігійних почуттів.
  • 171.
    170 II. Основна частина. 1. Щотаке духовність та релігійність. У ч и т е л ь. На уроках етики ми вже не раз говорили з вами про вну- трішній світ людини, наповнення якого залежить тільки від нас. Прига- дайте такі поняття, як дух, душа. Прочитайте вислів на дошці, спробуйте пояснити його. (Пояснення дітей.) З духовним світом пов’язане й поняття «духовність». Духовність — здатність людини мати розвинені духовні потре- би: естетичні, інтелектуальні, моральні тощо, здатність до само- вдосконалення. Наш духовний світ — це наші думки, почуття, очікування, наше праг- нення досягти ідеалу, стати кращими. Духовність робить людину ціка- вішою для інших. У вашому підручнику на сторінці 121 розповідається про видатно- го українського історика Миколу Костомарова, який жив у Петербурзі, але, зі слів сучасника, чарував усіх своєю любов’ю до України, оскільки все в його житлі нагадувало рідний край (образ Охтирської Богоматері, книги, портрети, рідна мова). Ми вже говорили про духовні потреби, духовну красу людини. Що належить до духовних потреб? (Потреби естетичні: музика, живопис, театральне мистецтво; пізнавальні, моральні.) Духовність — це, перш за все, здатність людини мати духовні по- треби. Не секрет, що не всі люди мають здатність цінувати мистецтво, знання, моральність, жити згідно із загальнолюдськими цінностями. Для багатьох людей духовне життя пов’язане зі служінням Богові. Такий ви- яв духовності називають релігійністю. Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 120—121 текст «Що таке духовність та ре- лігійність». Релігійний — 1. Який вірить у Бога й старанно виконує релігійні обряди. 2. Заснований на релігії. Звучать «Сім хорів» С. Рахманінова. У ч и т е л ь. В основі релігійності лежить віра в Бога. Релігійні уяв- лення виникли в людини дуже давно. Людина боялася явищ природи, не могла їх пояснити. Вона боялася грому і блискавки; засухи і повені. Тому й вирішила, що все залежить від якихось невідомих, але дуже мо-
  • 172.
    171 гутніх сил природи— богів. Ми вже говорили про анімізм — віру в ду- хів і душі; тотемізм; фетишизм; магію. Пізніше людина почала вірити в богів. Їх було багато. Пригадайте богів Давнього Єгипту або Греції. (Зевс, Гея, Посейдон, Аїд.) У первісному суспільстві східних слов’ян існувало багато богів, го- ловним був бог грому і блискавки Перун. Крім того, існували й інші: бог неба — Сварог, бог сонця — Даждьбог, бог-світило — Хорст, бог тва- ринництва — Велес, бог вітрів — Стрибог, богиня жіночого начала при- роди і жіночої роботи — Мокоша, покровителька дому — Лада, бог лю- бові — Лель, бог продовження роду — Ярило, бог родючості — Купало та ін. Було й багато інших дрібніших богів і духів: водяники, домовики, лісовики, яким поклонялися і яких задобрювали. Обряди виконували жреці, знахарі, волхви. З утворенням Київської Русі для єдності держави потрібна була віра в єдиного бога. Такою релігією стало християнство, прийняте в 988 році як державна релігія. Спочатку це було візантійське християнство, а потім православ’я з 1054 року. Посли князя Володимира, побувавши на служ- бі в соборі Святої Софії в Константинополі, були в захопленні від неї: «…сліпуче багатство ритуалу, який блищить золотом, сріблом, дорого- цінним камінням і різнобарвними мармурами… Якщо ці земні пишності мають таку пишноту, — пише єпископ Газький Порфирій, — якою ж по- винна бути велич пишнот небесних, уготованих для праведників». У ч и т е л ь. Храми Київської Русі — зразок давньоруської архітекту- ри. Вони водночас були хранителями мистецтва, освіти й науки. У со- борах розміщували бібліотеки й літописні майстерні. Перша з відомих бібліотек була розташована в соборі Святої Софії в Києві. Інтер’єри соборів прикрашалися мозаїками, фресками. Мозаїка — спосіб зображення на площині за допомогою смальти. Прикладом такого зображення є Оранта із собору Святої Софії в Ки- єві. Цей собор також прикрашений фресками (розписом по вологій шту- катурці). Прикладом є зображення сім’ї Ярослава Мудрого. Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога або святих, біблійних сюжетів. Найчастіше ікони писали на дерев’яних дощечках. Кожен колір в іко- ні мав символічне значення: червоний символізував земне життя, синій і зелений — небесний дух, золотий — світло. Подивіться уважно на іко- ни в підручнику (сторінка 123). На ній ви бачите ікону Андрія Рубльова
  • 173.
    172 «Свята Трійця», написанублизько 1420 року, та ікону «Покрова Пре- святої Богородиці» (кінець XVII сторіччя). Які релігійні почуття втілені в цих витворах мистецтва? (Діти від- повідають.) Інформація для вчителя. Ім’я художника Рубльова не тільки стало в один ряд з іменами ве- ликих сучасників, але навіть сам той час схарактеризований нащадками як епоха Андрія Рубльова. З літопису відомо, що Рубльов був ченцем, хоча писати ікони мог­ ли й мирські художники. Що ж хотів сказати Андрій Рубльов у своїй «Трійці» через безмовність? Чи була вона зрозуміла сучасникам? «Трійця» написана Рубльовим у пам’ять і похвалу Св. Сергію, вона зображає біблійний сюжет про явлення трьох ангелів старому Авраамо- ві та його дружині Сарі з повідомленням про народження сина. Здавна християнське мистецтво зображало цю подію у двох тлумаченнях. Одні іконописці зображали її як явлення самого Бога у супроводі двох янго- лів, які служать Йому, інші представляли цей сюжет як явлення світу Трійці єдиносущної (Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа). До перших належав візантійський живописець Феофан Грек, що знайшов на Русі свою другу Батьківщину. У його «Трійці» середній ангел відрізняється величчю й силою своєї зовнішності. У рубльовській іконі немає таких написів на німбах ангелів. Але мисте- цтвознавці вважають «Трійцю» вираженням другого тлумачення. Вони об- ґрунтовують це тим, що ангели на його іконі мають однакову силу і владу: однакові розміри фігур, однакові німби й палиці. Ангелів ділять на лівого, центрального і правого відповідно до руки мистецтвознавця, що дивиться на ікону. Не сумніваючись у тому, що Рубльов зобразив саме Бога-Отця, Бога- Сина і Святого Духа, вони розходяться в думці, який ангел кого втілює. Перше і найголовніше, що зобразив Рубльов на іконі, — це дерево, дуб — Древо Життя. Воно є центральною віссю ікони. Життя має мину- ле, майбутнє і сьогодення, що на іконі виражено через ангелів. Якщо подивитися на ангела, що сидить ліворуч від центрального, то легко побачити, що це Архангел Михаїл. Ангел символізує минуле, спогади, емоції. Тому на іконі він не діє, голова опущена, погляд спря- мований униз, у землю, в минуле. Над його головою теж земля — скеля. Колір його хітона — блакитний. Якщо подивитися на ангела, що сидить праворуч від центрального, то зрозуміло, що це Архангел Гавриїл. Він символізує майбутнє, дію,
  • 174.
    173 планування, тому головаі погляд спрямовані вгору, руки в дії. Над йо- го головою будівля йде сходами вгору, в майбутнє. Колір його гіматія — золотисто-оранжевий. Центральний ангел підсилює це сприйняття: саме на його ліве пле- че накинутий блакитний гіматій, і саме на його правому плечі, на хітоні, оранжево-золотиста смуга. Ангел символізує Христа, покровителя сьо- годення, духовного сходження й еволюції людини. Ангел зображений по центру ікони, у чаші, утвореній лівим і правим ангелами. Він указує ру- кою на чашу, що стоїть на столі, який, уже у свою чергу, також є чашею. Але як нарочито примітивно поділив Рубльов стіл-чашу на три частини, підкресливши це ділення колірною гамою. Чи не в цій примітивності приховано ключ до розуміння ікони? Чи не цим і хотів Рубльов привернути увагу людини, що стоїть перед іко- ною? Напевно, художник хотів досягти розуміння того, що центральний ангел указує шлях із трьох сходинок від зеленої трикутної основи столу через другу частину, де також примітивно зображений квадрат, до три- разово повтореної чаші. (За О. В. Шпільовою). 2. Що означає вірити. У ч и т е л ь. Проявом світосприймання релігійної людини є релігій- ні почуття — любов до Бога, благоговіння, покірність та інші. Не можна зневажливо ставитися до релігійних почуттів людини. Пригадайте, які притчі ви читали на уроках літератури? (Діти називають.) Що таке притча? (Повчальна розповідь, у якій моральний припис роз- кривається інакомовно.) Робота з підручником. На сторінках 123—124 прочитайте текст «Що означає вірити». Поясніть фразу з цього тексту: «Найгірше тим людям, які не вірять ні в що». (Пояснення дітей.) Прочитайте притчу «У перукарні» (с. 124) і поясніть, що означає вірити. (Пояснення дітей.) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Духовність людини ґрунтується на вірі (у людину, в на- уку, в Бога, в себе), надії, любові. Віра допомагає людині жити, долати перешкоди. Спираючись на релігію, віруюча людина прагне знайти те,
  • 175.
    174 чого їй невистачає в повсякденному житті: добро, любов, підтримку, співчуття. Відомий англійський письменник Бернард Шоу писав: «Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться». Як ви розумієте ці слова? Над цим ви подумаєте вдома, виконуючи завдання в робочому зошиті. Скажіть, чи може бути духовною нерелігійна людина?• Як потрібно ставитися до релігійних почуттів? (• Відповіді дітей.) IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 120—126.) Вивчити визначення ключових понять уроку. У підручнику прочитати про життя Петра Могили та Григорія Квітки-Основ’яненка (с.122). Прочитати на сторінці 124 притчу «У перукарні». Виконати в робочому зошиті письмові завдання з теми «Чому ми прагнемо віри». Урок 22 Тема. Чому в кожної людини своя дорога до храму. Мета: познайомити учнів із моральними основами світових релігій, поняттям «конфесії», із тим, як бути толерант- ним до представників інших конфесій; визначити з учня- ми правила поведінки в храмі. Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит; аудіоза- писи творів Ф. Шуберта «Аве Марія» та І. С. Баха «То- ката ре мінор»; слайди із зображенням різних культових споруд, церков України. Епіграф: «Уникайте тих, хто прагне підірвати вашу віру в себе. Ця риса властива маленьким людям. Велика людина, навпаки, вселяє вам почуття, що й ви здатні на багато» (М. Твен). Вислови: «Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться» (Б. Шоу.) «Віра — це райдужний міст між небом і землею, усім на втіху; проте кожний з подорожніх бачить той міст по-різному, залежно від місця, де перебуває» (Й. Гете, німецький письменник).
  • 176.
    175 світовірелігії; атеїзм; конфесії; 10 заповідей. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Якими є моральні засади світових релігій. 2. Що таке конфесії? Як бути толерантним до представників інших конфесій. 3. Як поводитись у храмі. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Тема минулого заняття була така: «Чо- му ми прагнемо віри». У ході уроку ми розглянули поняття «духовність» і «релігійний». Поясніть ці поняття. (Пояснення дітей.) Чи може бути людина духовною, але не релігійною? Чи може бути людина релігійною, але бездуховною? Поясніть вислів Бернарда Шоу: «Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться». Чи згодні ви з ним? (Від- повіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Що таке «загальнолюдські цінності»; «толерантність»; «нетерпи-• мість»; «повага»; «людяність»; «співчуття»? (Діти дають визначен- ня понять.) Які моральні цінності лежать в основі 10 заповідей?• Назвіть ці за- повіді. (Діти називають.) Ключові поняття:
  • 177.
    176 Перевірка письмового домашньогозавдання з теми «Чому ми прагнемо віри». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи потребує віра доказів? (Варіант Б. Ні.) Чи є релігійні віровчення джерелом морального досвіду? (Варіант А. Так.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться. Вияв духовного життя, пов’язаний зі служінням Богу. (Релігія.) Заперечення існування Бога, безбожність. (Атеїзм.) 5—6. Про яку віру йдеться у висловлюванні американського пись- менника 19 — початку 20 ст. Марка Твена: «Уникайте тих, хто намага- ється підірвати вашу віру в себе. Ця риса властива нікчемним людям. Великі ж люди, навпаки, сповнюють вас віри, що й ви здатні на багато». (Варіант В. Віра в себе.) 7—8. Наведи кілька прикладів релігійних почуттів. (Любов до Бога; упокорення; покаяння; благоговіння; співчуття.) 9—10. Зі словом «віра» в українській мові поєднується понад 60 при- кметників. Наведи 5—7 прикладів. Віра… (безмежна, віддана, щира, чиста, сліпа, безкорислива, непо- хитна, тверда, свідома, сильна). 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку англійського письменника 20 ст. Бернарда Шоу: «Той, хто ні в що не вірить, — усього боїться». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Розгляньте ілюстрації на сторінці 125 підручника. Це — храми різних релігій. Що ви знаєте про них? Які храми є у вашому міс- ті, селищі? Прочитайте на сторінці 132 підручника нарис і подумайте над за- питаннями. Які українські церкви ми шануємо як національні святині? (Відповіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку — «Чому в кожної людини своя дорога до храму». Сьогодні ми познайомимося з моральними засада- ми світових релігій, поняттям «конфесії»; з тим, як бути толерантним до представників інших конфесій; поговоримо про правила поведінки в храмі.
  • 178.
    177 II. Основна частина. 1. Якимиє моральні засади світових релігій. Робота з підручником. На сторінках 127—128 прочитайте текст «Якими є моральні засади світових релігій». Складіть план до нього, а потім за цим планом пере- кажете текст. План 1. Упродовж історії люди сповідували різні віровчення. 2. Язичницька релігія східних слов’ян. 3. Християнство, буддизм, іслам — світові релігії. 4. Національні релігії (індуїзм, конфуціанство, іудаїзм). 5. Спільні моральні засади світових релігій. Виконайте завдання 2 на сторінках 128—129. Чи близькі вислови за змістом? Про що це говорить? (Діти відповідають.) У ч и т е л ь. Конституція України надає право кожному громадяни- нові сповідувати будь-яку релігію або бути атеїстом. Такі норми визна- чаються як свобода совісті. Світові релігії: християнство, іслам, буддизм. Атеїзм — заперечення існування Бога, відмова від релігійних ві- рувань. 2. Що таке конфесії? Як бути толерантним до представників інших конфесій. У ч и т е л ь. Що таке конфесії? Як бути толерантним до представни- ків інших конфесій? (Відповіді учнів.) В Україні можна побачити різні церковні споруди. Незважаючи на те, що традиційною релігією є православне християнство, представників різних віросповідань можна зустріти усюди. Конфесії — різні релігійні течії (віровчення). Сьогодні в Україні існують 657 релігійних конфесій, 86 навчальних закладів, 192 монастирі, 5642 недільні школи. Християнство в 1054 році розпалося на дві течії: римське (католи­ цьке), і константинопольське (православне). На попередньому уроці ми говорили про внутрішній вигляд собору Святої Софії (православного храму). Київська Русь мала приклади інших православних споруд: Десятинна церква, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (відома мозаїка «Дмитро Солунський»), П’ятницька церква
  • 179.
    178 і Борисо-Глібський собору Чернігові. Усі вони мають баню (яка символі- зує небо) або бані; на бані — хрест. А якщо подивитися план православ- ної церкви, в основі його — хрест. (Звучить «Аве Марія» Ф. Шуберта.) Після розпаду Київської Русі на її територію почали напади Литва, Польща, Угорщина, вірою яких був католицизм. Католицька віра теж належить до християнської, але багато в чому відрізняється від право- славної. Навіть храми не такі, вони не мають бані, у плані — базиліки (вони прямокутні); на службі прихожани сидять (на відміну від право- славних); звучить орган (у православній церкві хор співає а капела); існує ще цілий ряд відмінностей. Відомою спорудою серед католицьких храмів є Собор Паризької Богоматері. Це готична споруда. (Учитель по- казує слайди під музику Баха «Токата і фуга ре мінор».) У ХУ столітті на землях південної України і в Криму було створено Кримське ханство, вірою якого був іслам. (Мечеть Купола Скелі.) У 1596 році в Бресті була підписана Брестська унія, згідно з якою право на існування отримала греко-католицька (уніатська) церква. За- раз греко-католицькі церкви існують на території Західної України, на тих землях, які входили до Австро-Угорської імперії. Прочитайте на сторінках 129—130 текст «Що таке релігійні конфесії.• Як бути толерантним до представників іншої конфесії». Як треба ставитися до людей, які сповідують іншу віру? (• Толерантно.) Робота в парах. Сформулюйте три правила толерантного ставлення до представни- ків іншої конфесії. (Діти записують і читають.) Інформація для вчителя. Караїмська кенаса. Караїми — це спадкоємці монголо-татар, які сповідують іудаїзм, але визнають тільки священне писання — Старий Завіт, повністю відкидаючи Талмуд. У середині 1850-х років у складі багатонаціонального населення Ки- єва з’явилися перші представники кримських караїмів. А до Криму, як уважають, вони прийшли в 30-х роках XIII століття після завоювання монголами, якщо не одночасно з ними. У 1795 р. законодавство Росій- ської імперії встановило відмінність між караїмами та євреями й виді- лило їх у самостійну народність, звільнивши при цьому від дискриміна- ційного двократного оподаткування.
  • 180.
    179 Проект караїмської кенасирозробив архітектор Владислав Городець- кий, що вже побудував у Києві декілька цікавих будівель і завойовує дедалі більшу популярність своїми роботами. Хоральна синагога Лазаря Бродського. Синагога — після руйну- вання Єрусалимського храму — основний інститут єврейської релігії, приміщення, що служить місцем спільного богослужіння і центром релі- гійного життя общини. Синагога не тільки справила вирішальний вплив на формування іудаїзму, але й послужила основою вироблених у хрис- тиянстві й ісламі форм громадського богослужіння. Традиція надає синагозі величезного значення в єврейському житті. Талмуд вважає, що вона поступається святістю тільки Храму, і називає її «микдаш меат» — «мале святилище». Синагоги будуються так, що їх фасад завжди звернений до Ізраїлю, по можливості, до Єрусалима, де стояв Храм (для європейських синагог це означає орієнтацію на схід). В усякому разі, стіна, біля якої стоїть арон кодеш (шафа, де зберігається Тора), завжди повернута в бік Єрусалима, і в будь- якому місці земної кулі єврей молиться, звернувшись лицем до нього. Урочисте відкриття хоральної синагоги в Києві відбулося в день 55-річчя її засновника Лазаря Бродського. Бродський і його троє братів щедро жертвували гроші на підтримку й розвиток єврейської та росій- ської культури, на доброчинні справи. Проект Лазар Бродський замо- вив знаменитому архітектору та інженерові Георгію Шлейферу, який по праву визнавався в кінці XIX століття «диригентом будівельного бізне- су в Києві». Сьогодні синагога Бродського не тільки «будинок молит- ви». Це ще й громадський центр, який реалізує безліч доброчинних та освітніх програм. Лютеранська кірха. Лютеранство — протестантська течія в християн- стві. Виникло в результаті руху реформації в Німеччині у XVI столітті. Основні принципи віровчення лютеранської церкви сформувалися в ході боротьби. Суть лютеранина викладена в Книзі згоди. Лютерани відносять себе до теїстів-тринітаріїв і сповідують Боголюдську природу Ісуса Христа, якого розіп’яли на хресті, який спустився в пекло, воскрес і вознісся на небо, щоб у кінці часу земного прийти знов для суду над живими та мертви- ми. Лютерани визнають два таїнства: хрещення і причастя. За допомогою хрещення люди стають християнами. У причасті вони зміцнюються у вірі. Кірха, або кірка — германізм, зазвичай використовується для по- значення лютеранських обрядових споруд. Оригінальне німецьке зна- чення — церква.
  • 181.
    180 Буддійська ступа. Буддійськіступи є першими культовими пам’ятками буддизму. Огорожі ступ, ворота, а згодом і підмурок при- крашалися рельєфами на буддійські сюжети. Вивчення історії виник- нення й розвитку ступ у Стародавній Індії дає картину становлення буддійської архітектури та скульптури. 3. Як поводитися у храмі. У ч и т е л ь. А зараз слід поговорити про правила поведінки в церк- ві. Прочитайте текст у завданні 4 (с.130—131) і на його основі сформу- люйте 10—14 правил поведінки в церкві. III. Заключна частина. Висновки. Які релігії ми називаємо світовими й чому?• Про які конфесії ви сьогодні дізналися на уроці?• У ч и т е л ь. На території кожної держави живуть люди з різними ре- лігійними поглядами. Потрібно толерантно ставитися до представників усіх релігійних конфесій. IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф (с. 127—133). Вивчити визначення основних понять та правила поведінки в церкві. Виписати у зошит етикетні вислови (с. 131), запам’ятати їх значення. Виконати в робочому зошиті завдання з теми «Чому в кожної лю- дини своя дорога до храму». Урок 23 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Спілкуй- мося з відкритими серцями». Мета: узагальнити знання учнів із теми, повторити основні поняття й терміни; зробити висновки з теми. Обладнання: підручник, робочий зошит, учнівський зошит. Епіграф: «Знання, що існує людина, з якою ти відчуваєш взаємо- розуміння, незважаючи на відмінність у вираженні думок, може перетворити землю на квітучий сад» (Й. Гете). Вислови: «Взаєморозуміння — це розуміння того, що всі ми різ- ні, а не спроби-муки зробити іншого ”кращим„!» (В. Бо­ рисов).
  • 182.
    181 «Неможливоназдогнати людину, якщо ви біжите з нею в різні боки» (О. Журкевич). «Те, що хтось говорить із тобою однією мовою, зовсім не означає, що ви розумієте одне одного» (С. Балакін). «Тому, хто сам у собі не розібрався, іншого не дано зро- зуміти» (М. Мамчич). усі поняття й терміни з теми. Тип уроку: урок узагальнення знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Повторення понять і термінів. 2. Виконання завдань у робочому зошиті з теми «Підготуйся до уро- ку тематичного оцінювання». III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Ми закінчили вивчення теми «Спілкуй- мося з відкритими серцями». До теми входили такі уроки: «Що означає бути моральною людиною»; «Що означає поважати інших»; «У чому ви- являється милосердя»; «Чому ми прагнемо віри»; «Чому в кожної лю- дини своя дорога до храму». Наступного разу в нас буде урок тематич- ного оцінювання знань. 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. На сьогодні ви повинні були прочитати параграф під- ручника та вивчити визначення основних понять і термінів. Ключові поняття:
  • 183.
    182 Які релігії називаютьсвітовими і чому?• Які культові споруди, що представляють ці релігії, ви можете на-• звати? Що таке конфесії? (• Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Чому в кожної людини своя дорога до храму». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Упродовж історії людства релігійні уявлення змінювалися. (Варі- ант А. Так.) Атеїзм — це одна зі світових релігій. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Допиши речення. Віровчення, в основі якого лежить віра в Ісуса Христа, називають … (християнством). Громади віруючих об’єднуються в організації, які називають… (церк- вами, конфесіями). 5—6. Наведи приклади церков (конфесій), які мають в Україні ба- гато вірян. (Християнство православне й католицьке; мусульманська; іудейська.) 7—8. Сформулюй правило поведінки в храмі, яке вважаєш найголов­ нішим. (У церкві потрібно шанобливо ставитися до людей; не шуміти, не бігати, не їсти, окрім ритуальної їжі). 9—10. Чи є у твоєму місті (селі) культові споруди? Розпитай про одну з них в батьків чи інших дорослих та дай відповіді на запитання. Як називається ця споруда? Коли та за яких обставин її було збудовано? Чи є ця споруда пам’яткою культури? (Індивідуальні відповіді учня.) 11—12. Поміркуй над висловом німецького письменника Йоганна Вольфганга Гете: «Віра — це райдужний міст між небом і землею, усім на втіху; кожний із подорожніх бачить той міст по-різному, залежно від місця, де перебуває». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Поясніть епіграф і вислови до уроку. (Пояснення дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні — «На шляху до взаєморозуміння». Ми зможемо узагальнити знання з теми, зробити відповідні висновки,
  • 184.
    183 повторити основні поняттяй терміни; підготуватися до контрольної роботи. II. Основна частина. 1. Повторення понять і термінів. У ч и т е л ь. Готуючись до роботи, ми перевіримо ваші знання за до- помогою вікторини. Я читатиму визначення, а ви записуйте у зошити відповідні поняття. 1) Доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, по- чуттів тощо. (Толерантність.) 2) Бажання допомогти кожному, хто потребує допомоги, без вигоди від цього. (Милосердя.) 3) Безкорислива турбота про благо інших людей, готовність заради цього зректися власних інтересів. (Альтруїзм.) 4) Різноманітні релігійні течії. (Конфесії.) 5) Духовні прагнення людства, втілені у найкращих людських якостях і взаєминах, таких, як добро, краса, справедливість, милосердя. (За- гальнолюдські цінності.) 6) Почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на визнанні його гід- ності, чеснот, заслуг тощо; вияв такого почуття. (Повага.) 7) Зухвала поведінка людини, що нехтує будь-якими моральними при- писами, нормами. Нахабство, зухвалість. (Хамство.) 8) Щире, доброзичливе ставлення до людей; уважність до чужих по- треб. (Людяність.) 9) Людина, яка нехтує інтересами інших людей заради власних (Егоїст.) 10) Заперечення існування Бога, відмова від релігійних вірувань. (Атеїзм.) 11) Вияв внутрішнього світу людини, здатність до створення духовного світу, самовдосконалення. (Духовність.) 12) Християнство, іслам, буддизм. (Світові релігії.) (Перевірка результатів вікторини відбувається в парах: кожен учень перевіряє відповіді свого сусіда по парті.) У ч и т е л ь. Пригадайте: 10 біблійних заповідей; що ми вважаємо скарбницями морального досвіду людства; основні правила поведінки в церкві. (Відповіді дітей.) 2. Виконання завдань у робочому зошиті з теми «Підготуйся до уроку тематичного оцінювання». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Перебування в будь-якому храмі вимагає знання певних правил, в осно- ві яких — повага до релігійних почуттів віруючих. (Варіант А. Так.)
  • 185.
    184 Толерантність — цетерпляча стриманість у ставленні до того, кого (або що) не люблять, не схвалюють. (Варіант А. Так.) 3—4. Встанови відповідність між визначеннями та поняттями, впи- савши у віконечка потрібні букви. Культова споруда, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. (Храм.) Упевненість у чомусь, що не потребує доказів. (Віра.) Вияв внутрішнього світу людини; здатність до творення духовного світу, до самовдосконалення. (Духовність.) Небажання, невміння терпимо ставитися до когось або чогось. (Не- терпимість.) 5—6. Вибери словосполучення, які стосуються сучасного церковно- го життя вУкраїні. А) Відповідальність за розпалювання релігійної ворожнечі. В) Духовні навчальні заклади. Д) Релігійні громадські організації, газети, журнали. Є) Релігійні свята. Ж) Розмаїття конфесій. И) Свобода совісті. 7—8. Доповни твердження. Християнство, іслам та буддизм називають світовими релігіями, оскільки… (вони мають найбільшу кількість прихожан і поширені в ба- гатьох країнах світу). 9—10. Розподіли етикетні вислови відповідно до поданих значень. 1. Вітання з побажаннями успішної роботи тому, хто щось робить, працює. (Боже помагай!) 2. Добре, гаразд. (Слава Богу!) 3. Застереження, прохання не робити, не казати чогось. (Бійся Бога!) 4. Дуже прошу, будь ласка. (Ради Бога!) 11—12. Прокоментуй фрагмент картини «Сльози апостола Петра» іспанського художника кінця 16 — початку 17 ст. Ель Греко. Які почуття, на твою думку, переживає герой картини? (Розкаяння, смуток.) Чи вважаєш образ Петра одухотвореним? Чому? (Так, уважаю. Пе- тро занурений у щиросерде розкаяння, його погляд звернений до Бога. Сама поза апостола свідчить про це.) Як художник утілив цю духовність? (В очах, повних сліз, у погля- ді, спрямованому до Бога, в повному звільненні від того, що його оточує, в руках, зчеплених перед собою в молитві.)
  • 186.
    185 Інформація для вчителя. АпостолПетро в християнстві — один із дванадцяти апостолів (учнів) Ісуса Христа. У католицизмі традиційно вважається першим папою Рим- ським, хоча сам титул з’явився через кілька століть. Згідно з Євангелієм, апостол Петро народився у Віфсаїді в сім’ї про- стого рибака Іони. Спочатку ім’я апостола було Симон. Ім’я Петро йо- му дав Ісус. Він був одружений і працював рибаком разом зі своїм бра- том Андрієм. Ставши апостолом, він супроводжував Ісуса Христа на всіх дорогах його земного життя. Петро був одним з улюблених учнів Ісуса. Йому одному даються Христом «ключі Царства Небесного», йому говорить Господь «утверди братів», і тричі — «паси вівці моя». У ніч після арешту Ісуса Петро, як і передбачав Учитель, виявив слабкість і, боячись накликати на себе гоніння, тричі відрікся від нього. Але пізніше Петро щиро покаявся, і Господь пробачив йому. Петро був одним із трьох (разом з Іаковом та Іоанном), узятих Ісу- сом на гору, де той преобразився перед ними. Петро є автором двох Со- борних послань, що увійшли до Нового Заповіту. На думку церкви, апостол Петро проповідував із такою силою, що ра- зом навертав до Христа до п’яти тисяч осіб, зціляв безнадійно хворих, на- віть воскрешав померлих. Люди настільки шанували його, що виносили хворих прямо на вулиці, щоб хоч тінь апостола Петра осяяла їх. В Іоппії апостол Петро воскресив померлу дівчину Тафіфу. Згідно з описанням святого Симеона Метафраста, апостол Петро, проповідуючи в Анкірі Га- латійській, воскресив померлого. В описі стародавнього церковного істо- рика Егезіппа, а також у посланні Маркелла Римлянина говориться про воскресіння апостолом Петром хлопця царського роду в Римі. У ч и т е л ь. Послухайте легенду. Про які загальнолюдські цінності вона розповідає? Господь і церковний староста Один церковний староста в побожній дбайливості про свою церкву пожертвував на неї прекрасний свічник із великою восковою свічкою. Тоді явився йому Господь в образі старого і на знак подяки за цей дар обіцяв, що він тричі сповістить йому про смерть — раніше, ніж відкличе з цього світу. Обрадуваний цим староста зажив у розкоші й веселощах, їв і пив, користувався церковним льохом і зовсім не думав про смерть. Пройшло декілька років, і тіло його почало відмовлятися зносити далі таке життя: коліна його зігнулися, спина згорбилася, і він був змушений
  • 187.
    186 узятися за милицю;трохи згодом він втратив зір, а потім і слух. Згорбле- ний, сліпий і глухий, він продовжував жити все так само шалено й пиш- но, як і раніше. Нарешті з’явився Господь, щоб забрати його з цього сві- ту. Церковний староста був стривожений і збентежений; він звернувся до Господа з докорами, чому Він тричі не сповістив йому, як сам обіцяв? Тоді сказав йому Господь у праведному гніві: «Як? Я не сповістив тобі? А хіба я не вдарив тебе спочатку по плечу і колінах так, що ти повинен був зігнутися? Хіба я не наклав потім свій перст на твої очі так, що ти осліпнув? Хіба наприкінці не торкнувся я твоїх вух так, що ти втратив слух? Так виконано все, що я тобі обіцяв; тепер іди за мною!» Староста покірливо почав благати про прощення: йому справді незрозумілі були ці нагадування, і він не приготувався ще до смертної години. Поглянув Господь на грішника, що кається, і сказав: «Підемо, підемо; я не хочу для тебе бути справедливим більше, ніж милостивим!» III. Заключна частина. Висновки. Для чого живе людина? (• Щоб робити Добро.) Які загальнолюдські цінності ви знаєте? (• Милосердя, альтруїзм, до- брочинність, співчутливість.) Як ви розумієте слово «духовність»? (• Відповіді дітей.)  IV. Домашнє завдання. Підготуватися до уроку тематичної атестації: повторити й обмірку- вати визначення понять та термінів. Виконати в робочому зошити обидва варіанти тематичного оціню- вання. Урок 24 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Спілкуй- мося з відкритими серцями». Мета: перевірити рівень знань учнів із теми. Обладнання: дошка, крейда, робочі зошити, завдання. Тип уроку: урок контролю й оцінювання рівня засвоєння знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.
  • 188.
    187   II. Основна частина. 1. Контрольнаробота. 2. Правила поведінки в церкві. III. Завершальна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми підбиваємо підсумки ви- вчення матеріалу із теми «Спілкуймося з відкритими серцями». Які уро- ки цієї теми вам запам’яталися? (Відповіді дітей.) 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. На уроці ми перевіримо те, як ви засвоїли знання з теми, поняття, терміни, правила. Ви теж зможете перевірити свій рівень знань. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. У ч и т е л ь. Письмова робота, яку вам належить виконати, складати- меться з двох частин: 1-а частина — вікторина, а в 2-й частині ви маєте викласти правила поведінки в церкві; визначити скарбниці морального досвіду людства й назвати 10 біблійних заповідей. ІІ. Основна частина. 1. Контрольна робота. Учитель читає визначення, діти записують на аркушах відповідні поняття. 1) Вияв внутрішнього світу людини, здатність до створення духовного світу, самовдосконалення. (Духовність.) 2) Безкорислива турбота про благо інших людей, готовність заради цього зректися власних інтересів. (Альтруїзм.) 3) Відсутність поваги. (Зневага.) 4) Доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, по- чуттів тощо. (Толерантність.) 5) Зухвала поведінка людини, яка нехтує будь-якими моральними при- писами, нормами. Нахабство, зухвалість. (Хамство.) 6) Бажання допомогти кожному, хто потребує допомоги, без вигоди від цього. (Милосердя.)
  • 189.
    188 7) Духовні прагненнялюдства, втілені у найкращих людських якостях і взаєминах, таких, як добро, краса, справедливість, милосердя. (За- гальнолюдські цінності.) 8) Норми та приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в су­ спільстві. (Мораль.) 9) Почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на визнанні його гід- ності, чеснот, заслуг тощо; вияв такого почуття. (Повага.) 10) Той, хто вірить у Бога і старанно виконує релігійні обряди; засно- ваний на релігії. (Релігійний.) 11) Людина, яка нехтує інтересами інших людей заради власних. (Егоїст.) 12) Різноманітні релігійні течії. (Конфесії.) 2. Правила поведінки в церкві. Діти самостійно формулюють правила поведінки в церкві та 10 біб­ лійних заповідей. Десять Божих заповідей (за Біблією) 1) Я є Господь Бог твій; нехай не буде в тебе інших Богів, крім мене. (Віра в єдиного Бога.) 2) Не твори собі кумира і всякої подоби того, що (ти бачиш) на не- бі вгорі, на землі внизу й у воді під землею; не поклоняйся їм і не служи їм. 3) Не вимовляй імені Господа Бога твого марно. 4) Пам’ятай день суботній, щоб святити його. Шість днів працюй і роби всякі діла твої; а день сьомий — субота — Господу Богу твоєму. 5) Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі. 6) Не вбивай. 7) Не перелюбствуй. 8) Не кради. 9) Не свідчи неправдиво на ближнього твого. 10) Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього тво- го; ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що є в ближнього твого. (Не заздри.) Правила поведінки в церкві 1) У церкву входять поволі, осяявши себе хресним знаменням. 2) Під час богослужіння не розмовляють, не ходять. Прикладаються до ікон перед початком богослужіння й після нього у встановле- ний час.
  • 190.
    189 3) У храмівітаються мовчазним уклоном, не обмінюються рукостис- каннями, ні про що не розпитують. 4) У церкві прийнято стояти. Сісти й відпочити можна лише в разі хвороби. 5) Хреститися треба з кожним зверненням (проханням) до Господа. Перехреститися і поклонитися потрібно й перед тим, як підійти до ікони або поставити свічку. 6) Коли священнослужитель здійснює обхід із кадилом, потрібно да- ти йому дорогу і злегка нахилити голову. Хреститися в цей час не потрібно. 7) Діти повинні поводитися в храмі тихо і скромно. 8) Не можна їсти в храмі, окрім того моменту, коли священики розда- ють священний хліб. 9) У православному храмі жінки повинні перебувати з покритою голо- вою, чоловіки — без головного убору. 10) Жінкам не можна входити до церкви з нафарбованими губами (при- кладатися до ікон, хреста), у брюках. 11) За давнім слов’янським звичаєм, чоловіки мусять стояти в правій частині церкви, а жінки — у лівій. 12) Не можна пильно роздивлятися присутніх. Усе, що відбувається в церкві, є глибоко особистим. 13) Виходячи з церкви, хрестяться, повернувшись до образів. Дорога від головних дверей до царських воріт повинна бути вільною. 14) Головне — це взаємна любов прихожан і розуміння змісту служби, дотримання заповідей. III. Заключна частина. Висновки. Що в цій темі вам запам’яталося найбільше? (• Відповіді дітей.) Що з вивченого, на вашу думку, стане в пригоді вам у подальшому• житті? (Відповіді дітей.) Скарбниці морального досвіду: Слово — перший учитель моралі. Оволодіваючи мовою, ми засвою-• ємо моральний досвід попередніх поколінь. Етичні цінності втілені також у прислів’ях і приказках.• Моральний досвід людства втілений і у фольклорних творах, перш• за все, у казках, легендах, художній літературі. Мистецтво — щедре джерело етичного досвіду.•
  • 191.
    190 Етичні цінності споконвікувтілювалися у звичаях і традиціях, у ре-• лігійних заповідях. Моральні цінності людства одвіку становили основу законів.•  IV. Домашнє завдання. Скласти і записати невелику розповідь про одне з релігійних свят. Відповіді на завдання тематичного оцінювання з теми «Спілкуймося з відкритими серцями». Варіант 1 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Милосердним є лише той учинок, який засвідчує повагу. (Варіант А. Так.) Поважати себе — це означає домагатися за будь-яку ціну, щоб усі поділяли твої думки. (Варіант Б. Ні.) 3. Доповни твердження. Доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, сма- ків називають… (толерантністю). 4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Нехтування інтересами інших заради власних. (Егоїзм.) 5. Допиши речення. Прикладом релігійного свята є… (Великдень, Різдво, Спас, Петра і Павла). 6. Наведи 2—3 приклади проявів нетерпимості. Проявами нетерпимості вважаю… (сутички між фанатами різних футбольних команд, неповагу до обрядів і свят іншого народу). 7. Роздивись ілюстрації. Які споруди належать до культових? (Ва- ріанти Б, Г.) 8. Роздивись ілюстрацію. Які релігійні почуття втілено в картині художника 17 ст. Ван Дейка? (Художник передав такі релігійні почуття: страждання, печаль, смуток; упокорення, благоговіння.) 9—10. Прочитай тексти молитов із дитячого молитовника та про- коментуй їх за поданими запитаннями. Які риси характеру, на твою думку, необхідні для успішного навчан- ня? (Уважність, старанність, бажання, завзятість, працьовитість, по- сидючість.) Про які чесноти йде мова в молитвах? (Вирости на втіху батькам — любов до батьків; на користь церкві і вітчизні — любов до Батьківщини; благословення батьків і вчителів — шанування старших.)
  • 192.
    191 Які моральні настановивтілено в молитвах? (Шануй і люби батьків та вчителів, які ведуть до пізнання добра; уважно й старанно вчися, приносячи користь Батьківщині.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй думку англійського поета 18 ст. Са- мюеля Джонсона: «Той, хто прагне зробити багато добрих справ одно- часно, ніколи не зробить жодної». (Індивідуальна відповідь учня.) Варіант 2 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Виявом духовного милосердя є добра порада, слова втіхи та роз- ради. (Варіант А. Так.) Виявляти толерантність чи ні — особиста справа людини. (Варіант Б. Ні.) 3. Доповни твердження. Світосприймання людини, в основі духовного життя якої лежить певна релігія, називають… (релігійністю, набожністю). 4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Небажання та невміння терпіти іншого. (Нетерпимість.) 5. Допиши речення. До поширених в Україні релігій належать… (християнство, мусуль- манство, іудаїзм.) 6. Наведи 2—3 приклади нетолерантної поведінки. Прикладом нетолерантної поведінки вважаю… (конфлікти між різ- ними релігіями; зіткнення між фанатами спортивних команд або музич- них гуртів; нешанобливе ставлення до обрядів і звичаїв інших народів.) 7. Які з поданих правил поведінки в храмі відповідають зображенню? (Б. Одягатися, ідучи до храму, треба скромно й охайно. Г. Перебуваючи в храмі, слід утриматися від розмов.) 8. Роздивись ілюстрацію. Які релігійні почуття втілено в скульпту- рі італійського художника 16 ст. Мікеланджело «П’єта» (оплакування Христа Богоматір’ю)? (Художник передав такі релігійні почуття: скорбота, переживання; любов, благоговіння, упокорення.) 9—10. Прочитай вірш А. Кониського. Цей твір, покладений на му- зику М. Лисенка, називають духовним гімном України. Прокоментуй його за запитаннями. Чи пов’язані, на твою думку, процвітання країни і моральність на- роду? (Так, пов’язані. Чим моральнішим є народ, тим краще розвивається країна.)
  • 193.
    192 Що потрібно, надумку автора, аби українці ставали більш духов­ ними? (Учитися, любити свій край, оберігати його, бути вільними та щасливими.) Які моральні настанови втілено в молитві? («Ученому світ, а не- вченому тьма»; люби рідну землю; будь вільним, сам будуй свою долю й долю країни.) 11—12. Напиши невеличкий твір-роздум за висловленням англій- ського філософа кінця 16 — початку 17 ст. Френсиса Бекона: «Підпали- ти будинок, щоб підсмажити собі яєчню, у характері егоїста». (Індивідуальна відповідь учня.) Тема IV «Будьмо громадянами» Словничок ключових понять Урок 25 Громадянин — 1. Особа, яка належить до постійного населення якоїсь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. 2. Той, хто поєднує власні інтереси з громад- ськими, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, яка підпорядковує особисті інтереси громадським). Демократія (давньогрецьке «народовладдя») — такий спосіб су­ спільного устрою, коли основна роль у прийнятті рішень належить народу. Громадянськість — усвідомлення громадянином своїх прав та обов’язків перед державою, суспільством. Громадянське суспільство — такий суспільний устрій, за якого люди створюють мережу добровільних об’єднань для вираження, задово- лення й захисту інтересів різних верств населення, прагнуть до по- будови моральних відносин між усіма громадянами країни. Гуманістична мораль — моральні норми, пройняті турботою про бла- го людини, повагою до її гідності, людяністю.
  • 194.
    193 Урок 26 Свобода —1. Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орієн- тири, способи дії, вчинки. 2. Здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, приймати рішення і втілювати їх у життя. Свобода волі — можливість самостійно визначати свої цілі, наміри, спосіб дій, керуючись моральними приписами й цінностями. Свобода дій — можливість діяти без заборон у будь-якій галузі. Свобода творчості — право людини втілювати мрії й задуми, ство- рюючи щось нове, оригінальне, таке, чого раніше не існувало. Реалізовувати себе — значить зробити реальністю, усебічно розви- нути свої здібності й можливості досягти успіху. Урок 27 Права людини — можливості людини мати певні матеріальні, соціаль- ні, культурні й духовні блага для нормального існування й розвитку. Декларація — офіційний документ, у якому проголошено певні прин- ципи та положення. Загальна декларація прав людини була прийнята ООН 10 грудня 1948 року. Декларація прав дитини (1959 рік); Міжнародна конвенція про пра- ва дитини (1989 рік). Права дитини — це певні можливості, які надаються людині до 18 ро- ків для існування й досягнення зрілості. Конвенція — договір між державами зі спеціального питання. Урок 28 Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлен- ня до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські відносини, які грун- туються на моральних принципах. Справедливими називаються такі відносини людей, дії, учинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам демократично- го суспільства. Різноманітний — не такий, як інший, не схожий на іншого. Соціальна різноманітність — суспільство, яке складається з неодна- кових, не схожих одне на одного людей.
  • 195.
    194 Соціальний — пов’язанийіз життям і відносинами людей у суспіль- стві, суспільний, такий, що існує в суспільстві. Урок 29 Правові норми — спільні, обов’язкові для всіх правила поведінки людей, які встановлює й охороняє держава. Закон — офіційний письмовий документ, який містить правові нор- ми й ухвалюється законодавчим органом держави. Рівність людей перед законом — рівноправне становище людей у суспільстві в дотриманні ними норм закону, їхніх закріплених у за- конах прав, обов’язків і відповідальності. Рівноправ’я — користування однаково рівними з ким-небудь пра- вами. Урок 30 Громадянський — властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства. Громадянські почуття — почуття любові до Батьківщини, почуття обов’язку її захищати; почуття поваги до символів держави, її куль- тури, мови, історії, громадянська гідність. Громадянські якості — здатність спрямовувати свою роботу й жит- тя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за май- бутнє своєї країни. Громадянська позиція — прагнення обговорювати й вирішува- ти спільні проблеми, відповідальне ставлення до громадянського обов’язку. Урок 31 Багатонаціональна держава — держава, що складається з багатьох націй, створена різними націями. Нація — історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мо- вою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами характеру, культурою. Національність — належність людини до якої-небудь нації. Народ — усе населення, усі жителі тієї або іншої країни або частина жителів, пов’язані спільною мовою, традиціями та культурою.
  • 196.
    195 Патріотизм — любовдо конкретної країни, вірність їй. Фашизм — політична течія, представники якої пропагували націо- нальну винятковість свого народу, ненависть до інших національ- ностей, розпалювали ворожнечу між народами. Нацизм — течія фашизму, який насаджувався в гітлерівській Ні- меччині. Шовінізм — думки й ідеї, що проповідують зневагу, панування од- нієї нації за рахунок пригноблення інших, що розпалюють націо- нальну ворожнечу. Урок 25 Тема. Якою є мораль демократичного громадянського су­ спільства. Мета: дати визначення ключових понять уроку; з’ясувати, чо- му людина є найвищою цінністю демократичного су­ спільства, чому мораль громадянського суспільства на- зивають гуманістичною. Обладнання: підручник; робочий зошит, дошка. Епіграф: Я зрозумів, що не один Існую я в людському морі. В громаді, наче в добрім хорі, Почесне місце є для всіх — І для дорослих, і малих, І для жінок, й чоловіків, Для бідняків і багачів. У світі є закон один: Людина — це громадянин! (Ю. Головань) Вислови: «Держава є сукупність громадян» (Аристотель). «Свобода виголошувати свої думки є істотним правом громадянина» (Вольтер). «Для мене одна людина — що цілий народ, а народ — що одна людина» (Демокрит). «Демократія — це не влада більшості, а захист мен- шості» (А. Камю). «Демократія є спілкування: люди говорять одне з одним про свої спільні проблеми й формують свою спільну
  • 197.
    196 долю. Щоб бутиздатним керувати собою, люди повинні вільно висловлювати свої думки» (П. Вілсон). громадянин; громадянські почуття; громадянськість; демократія; громадянське суспільство; гуманістична мораль. Тип уроку інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке демократія. 2. Людина — найвища цінність демократичного суспільства. 3. Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми починаємо нову, останню тему в курсі предмета «Етика». Вона звучить так: «Будьмо громадяна- ми». Вивчаючи тему, ми поговоримо про те, якою є мораль демократич- ної громадянської держави; як людина обирає життєвий шлях; які пра- ва й обов’язки людини в демократичному суспільстві; як слід розуміти справедливість у сучасному демократичному суспільстві; для чого в де- мократичному суспільстві існують мораль і право; що означає бути гро- мадянином демократичної держави; якими повинні бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі. 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. Ви повинні були на сьогодні написати невелику розпо- відь про одне з релігійних свят. (Учитель називає свято і слухає одну розповідь. Решту робіт діти здають.) Ключові поняття:
  • 198.
    197 У 5 класіми вже вивчали тему «Що означає бути громадянином своєї держави». Пригадайте, кого ми називаємо громадянином. Громадянин — 1. Особа, яка належить до постійного населен- ня якоїсь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. 2. Той, хто поєднує власні інтереси з громадськими, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, яка підпорядковує особисті інтереси гро- мадським). Які почуття ми називаємо громадянськими? Почуття любові до Бать- ківщини, усвідомлення обов’язку її захищати, почуття поваги до її наці- ональних символів, культури, мови, традицій. Ці почуття не дають мож- ливості бути байдужими до проблем країни й людей, які живуть у цій країні, примушують шукати шляхи поліпшення життя в суспільстві. На уроці в 5 класі з цієї теми я вам читала оповідання В. Сухом- линського «Людина, яка вічно ходитиме по всій землі і вічно дивити- меться в землю». Чи пам’ятаєте ви це оповідання? Про що воно? (• Про зраду.) Справді, найголовнішою рисою громадянина є любов до Батьківщи- ни, а найстрашніше — зрада. Пригадайте повість М. Гоголя «Тарас Буль- ба». У ній протиставляється патріотизм батька і зрада сина. Як ви думаєте, чи легко було батькові вбити власного сина-зрадника?• (Ні, адже батько любив сина. Але любов до Батьківщини змусила Та- раса переступити через батьківські почуття.) Як ми можемо виявити громадянські почуття в повсякденному жит-• ті? (Брати участь у громадській роботі, не бути байдужими до своєї країни, міста, вулиці, школи, будинку.) 3. Мотивація навчальної діяльності. Ще в давнину людина вважалася найвищою цінністю суспільства, побудованого на основах демократії. Давньогрецький філософ Протагор говорив: «Людина — мірило всього». Як ви розумієте ці слова? (Відпо- віді дітей.) Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 138—139 текст «Чому людину визначають найвищою цінністю демократичного суспільства». 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Сьогодні ми розглянемо тему «Якою є мораль демокра- тичного громадянського суспільства». Зупинимося ми на таких питаннях:
  • 199.
    198 чому людина визначаєтьсяяк найвища цінність; чому мораль громадян- ського суспільства називають гуманістичною. Ми повинні дати визначен- ня таких понять, як громадянин; громадянські почуття; громадянськість; демократія; громадянське суспільство; гуманістична мораль. II. Основна частина. 1. Що таке демократія. У ч и т е л ь. Громадянин — житель міста (поліса) в античній Греції. Громадян, які зайняті справами міста, держави, називали «політикос», а людей, які займалися тільки власними справами, називали «ідіотикос». Аристотель визначив громадянське суспільство як суспільство, в яко- му метою кожного громадянина є досягнення спільного блага. «Держава є сукупність громадян», — писав він. Ви знаєте з курсу історії, що саме в Давній Греції сформувався та- кий суспільний устрій, коли питання суспільного життя вирішувалися зборами громадян. Він отримав назву демократія. Демократичне суспіль- ство — суспільство, яке забезпечує права та свободи громадян. В основі демократичного суспільства лежить влада народу. Цей принцип забез- печує право кожного на управління державою. Демократія (давньогрецьке «народовладдя») — такий спо- сіб суспільного устрою, коли основна роль у прийнятті рішень належить народу. Які способи управління суспільством, окрім демократії, ви знаєте з курсу історії? (Відповіді дітей.) Робота з підручником. Прочитайте текст «Збори ахейських воїнів» (с. 140). Якою була процедура загальних зборів? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Народні (демократичні) збори громадян міст Київської Русі, що збиралися для обговорення і розв’язання насущних питань су­ спільного, політичного та культурного життя, називались віче. Учасни- ками віче могли бути «мужі» — голови всіх вільних сімейств спільноти (племені, роду, поселення, князівства). Крім того, у вічових зборах зазви- чай брали участь князь, бояри, єпископ і духовенство. Їхні права на віче могли бути рівними або різнитися залежно від соціального статусу. Віче збиралося на княжому чи церковному подвір’ї або на торгови- щі. Регулярних вічових зборів не було, їх скликали в разі потреби князь,
  • 200.
    199 хтось із бояр,або ж ініціатива виходила з народу. Віче керував князь або єпископ (у Києві — митрополит). На відміну від північних князівств, де князі узурпували всю владу, в Україні віче все ж зберігало рівнорядну роль до інших органів. Тільки в Галицькому князівстві воно поступається перед боярською радою. 2. Людина — найвища цінність демократичного суспільства. Хто ж є найвищою цінністю демократичного суспільства? (• Людина.) Як про неї говорив грецький філософ Протагор? (• Людина — міри- ло всього.) Прочитайте на сторінці 139 «Міф про Прометея». Як цей міф відо- бражає думку про цінність людини? (Відповіді дітей.) Важливою властивістю громадянина є громадянськість. Громадянськість — усвідомлення громадянином своїх прав та обов’язків перед державою, суспільством. У ч и т е л ь. Прочитайте в підручнику на сторінках 140—141 відпо- відь на питання: «Що є запорукою повноцінного існування демократич- ного суспільства?». (Демократія не може і не повинна нехтувати кимсь окремим заради інтересів цілого суспільства. Ніхто не може замінити окремого громадянина в його громадянській активності.) Дійсно, запорукою повноцінного існування демократичного сус- пільства є громадянська активність людей, що входять до нього, — віль- них громадян, які поважають себе та інших, прагнуть допомогти своїй державі. Патріот відчуває любов до своєї Батьківщини, а громадянин знає свої обов’язки перед нею. Згідно з цим громадянськість можна визначити як якість етично-політичну, важливим складником якої є патріотизм. Хто такий патріот? (Патріот — той, хто любить, поважає рідну землю.) О. Островський писав: «Тільки два сорти і є, податися нікуди: або патріот своєї вітчизни, або мерзотник свого життя». На сторінці 143 підручника є визначення поняття «громадянське суспільство». Прочитайте його, а вдома випишіть у словничок. Громадянське суспільство — такий суспільний устрій, за яко- го люди створюють мережу добровільних об’єднань для вира- ження, задоволення й захисту інтересів різних груп населення, прагнуть до побудови моральних відносин між усіма громадя- нами країни.
  • 201.
    200 3. Чому моральгромадянського суспільства називають гуманістичною. Що ми розуміємо під словом «гуманізм»?• (Любов до людей.) Пригадайте, яку епоху в історії розвитку людства ми пов’язуємо з по-• няттям «гуманізм»? (Епоху Відродження.) Що ми розуміємо під словом «мораль»? (• Мораль — норми й приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в суспільстві.) У ч и т е л ь. Визначення поняття «гуманістична мораль» прочитайте на сторінці 143 підручника й випишіть у словничок. Гуманістична мораль — моральні норми, пройняті турботою про благо людини, повагою до її гідності, людяністю. На сторінках 141—142 підручника прочитайте текст «Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною». III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Яке ж суспільство ми можемо назвати громадянським? Відповідь на це питання ми можемо прочитати на сторінках 142— 143 підручника. Громадянське суспільство складається з вільних і рівноправних лю- дей, які прагнуть спільно працювати на благо своєї держави та інших людей. Громадянам такої держави властиві загальнолюдські цінності: гу- манізм, добро, справедливість, милосердя, толерантність, повага до жит- тя, прав і достоїнств інших громадян. Вони з повагою ставляться до ін- ших людей і суспільних інститутів, визнають право інших громадян на власну думку, її висловлювання й відстоювання. У такому суспільстві позитивними рисами вважаються також грома- дянська доброчесність і суспільна активність. Мораль цього суспільства гуманістична, тобто така, яка спрямована на розвиток людини й визнає її найвищою цінністю. У громадянському суспільстві моральність посту- пово стає найголовнішим чинником і регулятором життя кожної людини й суспільства в цілому, її норми впливають на зміст законів, що прийма- ються в демократичній державі для захисту прав і свобод людини. Будує громадянське суспільство й Україна.  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 138—143). Вивчити визначення ключових понять і термінів.
  • 202.
    201 Усно виконати насторінці 143 підручника завдання 1 (І частина). Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якою є мораль демо- кратичного громадянського суспільства». Урок 26 Тема. Як обираємо власний життєвий шлях Мета: дати визначення ключових понять уроку; виявити зв’язок між свободою людини та її моральністю; з’ясувати, що означає самореалізуватися. Обладнання: підручник; робочий зошит; уривки з творів О. Пушкі- на, М. Лермонтова, О. Добролюбова; аудіозаписи пісні «Я свободен» (В. Кіпєлов), «Симфонії № 5» Л. Бетхо- вена (тема долі). Епіграф: «Немає людини, яка б не любила свободу; але спра- ведливий вимагає її для всіх, несправедливий — тільки для себе» (Л. Берне, німецький публіцист і критик кінця XVIII — початку XIX століття). Вислови: «Вільні установки тоді хороші, коли вони є в людей, які себе поважають, а отже, поважають і обов’язок свій, обов’язок громадянина» (Ф. Достоєвський). «Свобода є право робити все, що дозволено законом» (Ш. Монтеск’є). «Тільки те суспільство, в якому народ користується за- гальною владою, є справжнім вмістилищем свободи» (Ціцерон). «Для громадянина політична свобода є душевний спокій, заснований на переконанні у своїй безпеці» (Ш. Монтеск’є). свобода; свобода волі; свобода дій; свобода твор- чості. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Ключові поняття:
  • 203.
    202   II. Основна частина. 1. Якпов’язані свобода людини та її моральність. 2. Що таке свобода волі, дій і творчості. 3. Що означає самореалізуватися. III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми почали но- ву велику тему – «Будьмо громадянами». Кого ми називаємо громадя- нином. Що таке громадянськість, демократія. Хто є найвищою цінністю демократичного суспільства. Що ми розуміємо під громадянським су­ спільством, гуманістичною мораллю? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Якою є мораль демократичного громадянського суспільства». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Норми та правила, що регулюють поведінку людей у громадянсько- му суспільстві, називають гуманістичною мораллю. (Варіант А. Так.) Гуманістична мораль заперечує загальнолюдські цінності. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться. Так називають людину, яка узгоджує власні інтереси з інтересами громади, служить Батьківщині. (Громадянин.) Одна з найдавніших форм організації суспільного життя, відома як народовладдя. (Демократія.) 5. Доповни твердження. Громадські організації — це… (добровільні об’єднання громадян (асоці- ації, рухи, ліги, союзи), які без втручання державних установ розв’язують важливі питання суспільного життя). 6. Допиши речення. У демократичній державі всі громадяни… (вільні й рівноправні. Най- вищою цінністю в такому суспільстві вважається людина, громадянин). 7—8. Добери до початку прислів’їв другу частину, вписавши в клі- тинки відповідні номери.
  • 204.
    203 (Що громада скаже,то й пан не поможе. Нехай буде, як скажуть люди.) 9—10. Прокоментуй байку давньогрецького байкаря Езопа за пода- ними запитаннями. Яке з українських прислів’їв утілює ту саму думку, що й байка Езо- па? (Дружній череді вовк не страшний.) Сформулюй за байкою моральну настанову. (Якщо в згоді жити — ніхто не здолає, а якщо сваритися та все нарізно — будь-хто легко по- губить.) Чи відповідає ця настанова засадам гуманістичної моралі? Чому? (Так, відповідає, оскільки гуманістична мораль — моральні норми, пройня- ті турботою про благо людини, пошаною до її гідності, людяністю. А де пошана до іншої людини, там і дружба, згуртованість, етичні відносини.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй крилатий вислів: «Хто передусім не став людиною, той поганий громадянин». (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Про що говориться в прислів’ї: «За двома зайцями по- женешся — жодного не спіймаєш»? (Відповіді дітей.) Чи стикалися ви із ситуацією, коли можна вибрати, але вибір зро- бити дуже важко? Це може стосуватися і вибору речі, і вибору ліжка в таборі (коли ви приїхали раніше від інших). І вибору друзів, і вибору, як слід учинити в тій або тій ситуації. Прочитайте на сторінці 150 підручника притчу, розказану францу­ зьким філософом Буріданом. Чого вона вчить? (Відповіді дітей.) Подивіться на репродукцію картини В. Васнецова «Витязь на роздо- ріжжі». Чи складна ситуація, в якій опинився витязь? Чим, на вашу дум- ку, повинен керуватися витязь, вибираючи свій шлях? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Пригадайте, у 5 класі в нас був урок із теми «Як розріз- няють добро і зло». Тоді ми говорили про те, що в житті (як і в казці) ми завжди вибираємо, яким шляхом іти, що робити, і наш вибір харак- теризує нас самих. Колись у міфах Давньої Греції хлопець Паріс, син царя Трої, зробив вибір, кому з трьох богинь — Гері, Афіні чи Афроди- ті — віддати золоте яблуко з написом «Найпрекраснішій». Гера обіцяла йому багатство, Афіна — славу непереможного воїна, а Афродита — лю- бов найпрекраснішої жінки на землі. Паріс обрав любов. У країні Лукомор’я на нас тоді чекало розпуття: три дороги — три вибори, один з яких вам потрібно було зробити.
  • 205.
    204 «По правій дорозіпідеш — багатим станеш. По лівій дорозі підеш — силу богатирську здобудеш. Прямо підеш — люди тебе поважати будуть». Ви тоді вибрали до- рогу прямо. А як ви зараз думаєте? Чи правильним був ваш вибір? (Від- повіді дітей.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку звучить так: «Як обираємо життєвий шлях». Сьогодні ми поговоримо про те, як пов’язані свобода людини та її моральність; що розуміють під свободою волі, дій, творчості; що озна- чає самореалізуватися. Ми познайомимося з поняттями «свобода», «сво- бода волі»; «свобода дій»; «свобода творчості». II. Основна частина. 1. Як пов’язані свобода людини та її моральність. У ч и т е л ь. Прочитайте вислови на дошці. Як ви їх розумієте? Як ви розумієте слова Ф. Достоєвського: «Немає турботи безперервнішої і боліснішої для людини, як, залишившись вільною, швидше знайти то- го, кому поклонятися!»? Чи означає це, що людині легше виконувати чиюсь волю, ніж робити вільний вибір і відповідати за свої дії? (Відпо- віді дітей.) Інтерактивна гра «Мікрофон». Учитель ставить учням запитання: «Як ви розумієте слово „свобо- да”»? Учні відповідають по черзі, використовуючи імпровізований мі- крофон (олівець, ручку тощо). Звучить пісня «Я свободен». У ч и т е л ь. Свобода є важливим поняттям у людському житті. Її часто розуміють як можливість поводитися на свій розсуд, діяти без перешкод і заборон. Але коли людину можна вважати вільною? Тоді, коли вона може робити все, що заманеться? Чи тоді, коли вона ні від кого не залежить? Коли людину саджають до в’язниці, суддя проголошує вирок: «Стільки-то років позбавлення волі». Це позбавлення волі і є найтяж- чим покаранням для особистості. Робота з підручником. Прочитайте «Міф про царя Мідаса» (с. 145—146). Знайдіть у тексті визначення слова «свобода».
  • 206.
    205 Свобода — 1.Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орі- єнтири, способи дії, вчинки. 2. Здатність діяти відповідно до влас- них інтересів і цілей, приймати рішення й утілювати їх у життя. Що означає бути вільним?• Чи існує абсолютна свобода?• Які ж межі свободи, чим вони визначаються?• Що передбачає можливість користуватися правами? Які свої права• і свободи ви знаєте? (Відповіді дітей.) Календар правових дат 2001—2010 рр. — Міжнародне десятиліття миру і ненасильства на користь дітей планети. 1 червня — Міжнародний день захисту дітей. 4 червня — Міжнародний день дітей — жертв агресії. 20 листопада — Всесвітній день прав дитини. 10 грудня — День прав людини. 28 червня — День Конституції України. І. Крилов Кішка та соловей (переклад А. Присяжнюк) Спіймала Кішка Солов’я, В сердегу кігті запустила Й, ласкаво так його здавивши, говорила: — Душе моя! Соловеня! Я чую, за пісні тебе усюди славлять І з кращими співцями поряд ставлять. Мовляла Лисонька-кума: — Твій голос дивний, чарівний; як заспіває — Зворушить так, аж серце крає — Всі пастухи й пастушки без ума. Хотіла б я упевнитись сама В твоєму хисті. Не будь, мій друже, впертим, ну, чого тремтиш? Не бійсь: тебе я зовсім не волію з’їсти. Лиш заспівай мені: тобі я волю дам — І відпущу знов тьохкати гаями й лісами. В охоті до пісень – тобі не поступаю: І часто муркаю собі, як засинаю.
  • 207.
    206 Між тим сердешнийСоловейко мій У неї в пазурах був ледь живий. — Так що таке? — веде знов Кішка, — Ну, друже, заспівай хоч трішки. — Співун наш не співав, а тільки-но пищав. — І писком цим в лісах ти славу брав? — З насмішкою вона спитала: — Де ж голос, про який прослава, Мов чистий, срібляний? Такий-то писк мені і в кошенят нудний. Ні, бачу, що ти в співі зовсім геть не вправний: Ані початку, ні кінця. Погляньмо, на зубах який ти будеш стравний! — І з’їла бідного співця — до кришки. — Шепнуть до вушка думку до ладу мою? Лихі співанки Солов’ю у кігтях Кішки. У ч и т е л ь. Звідки ж походять примус чи необхідність? Попри всі суперечки навколо сутності поняття «свобода» очевидно, що абсолютної свободи не існує. Не можна жити в суспільстві й бути абсолютно віль- ним від нього. Свобода кожного члена суспільства обмежена рівнем роз- витку й характером суспільства, в якому він живе. Свобода вибору ґрунтується на моральних цінностях. Найчастіше ми робимо вибір між добром і злом. Робота з підручником. Виконайте завдання 3 (с. 146). Прочитайте текст. Як у поданому прикладі з книги Симона Соловейчика «Навчання із захопленням» виявляється свобода вибору? Що б ви вибрали в цьому випадку — батьківське покарання чи страх через необхідність ховати щоденник? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. В одній давній молитві говориться: «Боже! Дай мені сили змінити в моєму житті те, що я можу змінити, дай мені мужність прийняти те, що змінити не в моїй владі, і дай мені мудрість відрізни- ти одне від іншого». Як ви розумієте ці слова? (Розмірковування дітей.) Послухайте легенду. Н. Кисельова Гладіолуси Одного разу вірних друзів, яких захопили в полон, змусили битися один з одним. Нагородою для переможця була свобода. Але друзі відмо-
  • 208.
    207 вилися битися івстромили свої мечі в землю. За це їх скарали на смерть. Але як тільки тіла переможених торкнулися землі, з їх мечів розцвіли гладіолуси. З тих пір ці квіти вважаються символом дружби, вірності, пам’яті й благородства. У ч и т е л ь. Яким був вибір друзів? Чому, за легендою, з їх мечів ви- росли гладіолуси? Удома ви виконаєте тест на сторінках 146—147 під- ручника, який допоможе вам зрозуміти, наскільки ви здатні зробити мо- ральний вибір, і прочитаєте міф про царя Мідаса. 2. Що таке свобода волі, дій і творчості. Звучить «Симфонія № 5» Л. Бетховена, тема долі. У ч и т е л ь. На що ж саме в нашому житті ми маємо можливість впливати? Чи достатньо відпущеної нам свободи дій для того, щоб змі- нювати своє життя і долю? Людина починає пошук свого шляху з питань: «У чому сенс мого життя? Для чого я живу?». Подібні питання виникають у нас для того, щоб, зосередившись на них, ми змогли визначити, заради якої мети нам справді варто існувати. Ви слухали геніальну музику німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Це «Симфонія № 5». Починається вона з теми долі. Сам Бетховен писав про неї: «Так доля стукається у двері». На уроках му- зичного мистецтва вам розповідали про долю Бетховена і про цей твір. Що ви пам’ятаєте про цю симфонію? (Діти розповідають про те, що Л. Бетховен почав глухнути у 29 років, хотів навіть піти з життя, на- писавши «Гейлігенштадтський заповіт». Але відкинув думку про само- губство, вигукнувши: «Доля! Я схоплю тебе за горло, тобі не вдасться зігнути мене!» І композитор писав музику, навіть будучи глухим, писав внутрішнім слухом. І яку музику! У «Симфонії № 5» людина перемагає долю так само, як Бетховен не підкорився своїй хворобі і своїй долі.) Є таке поняття «фаталізм». У словнику української мови подано таке визначення: «Фаталізм — віра в нібито наперед визначену, невід- воротну долю, у фатум». Звичайно, це не так. Людина може змінити ба- гато що у своєму житті, потрібне лише бажання, прагнення, завзятість. Послухайте байку Езопа. Один багатий афінянин разом з іншими плив морем. Здійнялася страшна буря, і корабель перекинувся. Всі попливли, і лише афінянин без кінця волав до Афіни, обіцяючи їй незліченні жертви за свій поря- тунок. Тоді один із товаришів по нещастю, пропливаючи мимо, сказав йому: «Афіні молися, та і сам ворушися».
  • 209.
    208 Як ви розумієтецю байку? (Відповіді дітей.) Якщо людина здат- на на щось впливати у своєму житті, то воно протікає цілеспрямовано й  осмислено; якщо в неї немає свободи волі, то така людина відрізня- ється від тварини лише тим, що усвідомлює сам факт свого існування, тоді як тварина не в змозі осмислити навіть це. На сторінках 147—148 прочитайте текст «Що таке свобода волі, дії та творчості». Свобода волі — можливість самостійно визначати свої цілі, намі- ри, спосіб дій, керуючись моральними приписами і цінностями. Свобода дій — можливість діяти без заборон в якій-небудь сфері. Свобода творчості — право людини втілювати мрії і задуми, створюючи щось нове, оригінальне, таке, чого раніше не було. 3. Що означає самореалізуватися. Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 149—150 текст «Що означає реалізувати себе». Дайте відповідь на це запитання. Реалізувати себе — значить зробити реальністю, усебічно роз- винути всі свої здібності й можливості досягти успіху. Якою людиною потрібно бути для того, щоб самореалізуватися? (Наполегливою, працелюбною, активною, такою, що не пасує перед об- ставинами, сильною.) У 5 класі в нас був урок із теми «Що означає бути щасливим?». На цьому уроці ми говорили про те, що бути чи не бути щасливою — це ви- рішує сама людина. Пам’ятайте про це. Завдання «Лист далекому собі». Дітям пропонується написати лист, який відкриє кожен із них, коли закінчить школу. Зміст листа: захоплення, інтереси, опис себе в сього- денні та майбутньому, мета життя в сьогоденні. III. Заключна частина. Висновки. Що таке свобода? У чому вона виявляється?• (Приймати рішення згідно зі своїми бажаннями; бути щасливим; бути незалежним від об- ставин і зовнішніх чинників.) Що ми розуміємо під свободою волі, дій, творчості?• (Відповіді дітей.)
  • 210.
    209 IV. Домашнє завдання. Прочитати параграфпідручника (с. 144—150). Виконати тест на с. 146 (завдання 4). Виконати завдання з теми в робочому зошиті (с. 61—63). Урок 27 Тема. Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві. Мета: дати визначення ключових понять уроку; познайоми- ти учнів з основоположними документами: Загальною декларацією прав людини, Міжнародною конвенцією про права дитини; з’ясувати співвідношення прав та обов’язків громадянина. Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка. Епіграф: «Щоб країна могла жити, треба, щоб жили права» (А. Міцкевич). Вислови: «Немає шкідливішої тварини, ніж людина, яка не до- тримується законів» (Д. Савонарола). «Закони пишуться для звичайних людей, тому вони по- винні ґрунтуватися на звичайних правилах здорового глузду» (Т. Джефферсон). декларація; права людини; конвенція. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке права людини. Загальна декларація прав людини. 2. Якими є права дитини. Міжнародна конвенція про права ди- тини. 3. Як співвідносяться права та обов’язки. Ключові поняття:
  • 211.
    210 III. Заключна частина. Висновки. ІV. Домашнєзавдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми розглядали тему «Як обираємо власний життєвий шлях» і познайомилися з такими поняттями, як свобода; свобода волі; свобода дій; свобода творчості; із тим, що означає реалізувати себе. 2. Актуалізація опорних знань. Вікторина. 1) Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орієнтири, способи дії, учинки; здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, ухвалювати рішення й утілювати їх у життя. (Свобода.) 2) Особа, яка належить до постійного населення якоїсь держави, ко- ристується правами та виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави; той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, що підпорядковує особисті інтереси громадським). (Громадянин.) 3) Такий спосіб суспільного устрою, коли основна роль в ухваленні рі- шень належить народу. (Демократія.) 4) Можливість самостійно визначати свої цілі, наміри, спосіб дій, керу- ючись моральними приписами й цінностями. (Свобода волі.) 5) Такий суспільний устрій, за якого люди створюють мережу добро- вільних об’єднань для вираження, задоволення й захисту інтересів різних груп населення, прагнуть до моральних відносин між усіма громадянами країни. (Громадянське суспільство.) 6) Можливість діяти без заборон у якій-небудь сфері. (Свобода дій.) 7) Моральні норми, пройняті турботою про благо людини, повагою до її гідності, людяністю. (Гуманістична мораль.) 8) Право людини втілювати мрії та задуми, створюючи щось нове, ори- гінальне, таке, чого раніше не було. (Свобода творчості.) 9) Зробити реальністю, всебічно розвинути всі свої здібності й можли- вості досягти успіху. (Реалізувати себе.)
  • 212.
    211 10) Усвідомлення громадяниномсвоїх прав та обов’язків перед держа- вою, суспільством. (Громадянськість.) У ч и т е л ь. Роздивіться малюнки на сторінці 147 підручника. На ва- шу думку, від чого залежить життя людини: від долі чи особистої свобо- ди волі? (Відповіді дітей зводяться до того, що життя людини, її місце в суспільстві, її щастя залежать від самої людини, від її вибору.) Удома ви виконували тест на сторінках 146—147 підручника і чита- ли міф про царя Мідаса. Чим керувався у своєму виборі цар Мідас? Які цінності він ставив вище за інші? Чи є золото найвищою цінністю? Що б ви попросили в бога Діоніса на місці цього царя? (Відповіді дітей.) Перевірка письмового домашнього завдання в робочому зошиті з теми «Як обираємо власний життєвий шлях». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи доречно говорити про моральність людини, позбавленої свобо- ди? (Варіант Б. Ні.) Чи має слушність твердження, що свобода однієї людини завершу- ється там, де починається свобода іншої? (Варіант А. Так.) 3—4. Що означає вираз «реалізувати себе»? (Досягти успіху, розви- нувши свої здібності, таланти; стати успішною людиною.) 5—6. Наведи 2—3 приклади обмеження свободи людини. Прикладом обмеження свободи людини вважаю… (обмеження сво- боди висловити свою думку; неможливість здобути освіту, знайти робо- ту; обмеження свободи пересування). 7—8. Вибери з тверджень ті, в яких ідеться про вияви свободи. (А. Можливість висловлювати свої переконання, обстоювати власну думку, яка не збігається з позицією влади. Г. Можливість подорожувати своєю країною та, за бажанням, ви- їжджати за кордон. Е. Можливість користуватися в сімейному колі будь-якою мовою.) 9—10. Прокоментуй байку Езопа за поданими запитаннями. Чи в однакові обставини потрапили обидві жабки? (Так, вони обидві опинилися в однаковій ситуації.) Чому одна втопилася, а друга врятувалася? (В однієї із жаб було бажання вижити, вона вірила у свої сили і в те, що свою долю може ви- рішити сама, а друга жаба не захотіла боротися за життя, вирішила, що її доля вирішена наперед, — і потонула.)
  • 213.
    212 Чого навчає байка?(Байка навчає того, що не можна здаватися ні за яких життєвих обставин, а треба творити самому свою долю.) 11—12. Обґрунтуй або спростуй давньогрецький афоризм: «Вільною є та людина, з якою трапляється тільки те, чого вона сама хоче». (Так. Якщо людина не обмежена у своїх правах та має можливість розумно ре- алізовувати свої бажання, узгоджуючи їх із суспільними нормами моралі та закону, її можна вважати вільною.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У космос із правами людини Дійові особи: В е д у ч и й К о м а н д и р з о р е л ь о т а ( у ч и т е л ь ) М а л е н ь к и й Ч о л о в і ч о к В е д у ч и й. У тридесятому царстві йшла підготовка до космічного польоту. Все було готово. Навіть інопланетні мови не становили пробле- ми: комп’ютерний перекладач успішно впорається з будь-якою мовою. І раптом астронавти пригадали, що ніхто з них не знав інопланетних за- конів. А як же летіти без знання законів? К о м а н д и р з о р е л ь о т а. Колись на Землі з’явилися люди, а ра- зом із ними — питання: що люди можуть робити і чого не можуть роби- ти, що вони зобов’язані і чого вони не зобов’язані робити, на що мають право і на що не мають? Ви справді не знаєте законів? Не може бути. Освічені люди! Пригадайте, що навіть Буратіно і Царівна-жаба, Гул- лівер і Дон Кіхот, князь Гвідон і Том Соєр займалися вирішенням питань про права людини. А разом із ними тисячі й тисячі інших літературних героїв. Запевняю вас: немає жодної книги на світі, жодного художньо- го твору, в яких так чи інакше не зачіпалися б права людини! Закони потрібно знати! Ви запитаєте: «Які?» Французькі, китайські, американ- ські, африканські? Приймаю рішення: користуватимемося Загальною декларацією прав людини. Вона — єдиний для всіх людей Закон. У космічну подорож бу- дуть відібрані астронавти, що знають права людини. Починаємо передполітне вивчення цієї самої Декларації. Заняття проводитиме Маленький Чоловічок — герой книги А. Усачова «Приго- ди Маленького Чоловічка». Одного разу він знайшов у своїй бібліоте- ці невелику книжку, яка називалася «Загальна декларація прав люди- ни», вона йому дуже сподобалася. Але в кого він не питав, ніхто в місті
  • 214.
    213 навіть не чувпро свої права. І Маленький Чоловічок вирішив, що тре- ба це виправити. М а л е н ь к и й Ч о л о в і ч о к. І ось одного разу я вийшов на цен- тральну площу міста з великим плакатом: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та пра- вах. Вони наділені розумом та совістю й повинні ставитися одне до од- ного в дусі братерства». «Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переко- нань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища». Так я познайомив своїх городян із першою і другої статтями Загаль- ної декларації прав людини, яка була прийнята в 1948 році Організаці- єю Об’єднаних Націй. К о м а н д и р з о р е л ь о т а. 10 грудня — день прав людини. (Учні записують дату в зошиті.) Цього дня 1948 року Генеральною Асамбле- єю ООН була прийнята Загальна декларація прав людини, якою було проголошено пріоритет гідності особи, прав і свобод людини, закріпле- но рівність усіх перед законом і рівний захист закону, право кожного на особисту свободу і недоторканність, свободу думок і рішень, совісті, пересування та ін. Проголошено також соціально-економічні та куль- турні права людей. День прав людини відзначається у всьому світі. Рішення про свят- кування цього дня ухвалене 4 листопада 1950 року на V сесії Генераль- ної Асамблеї ООН. М а л е н ь к и й Ч о л о в і ч о к. У Загальній декларації прав людини проголошено, на що має право кожна людина. Прочитайте про це в під- ручнику на сторінці 153 в завданні 3. (Діти читають.) К о м а н д и р з о р е л ь о т а. Дякую вам, Маленький Чоловічку. Те- пер, дізнавшись свої права, можна жити з упевненістю й гідністю не тіль- ки на Землі, але й у космосі. Тільки треба пам’ятати: ані «тридцять витя- зів прекрасних» із казки Пушкіна про царя Салтана, ані навіть тридцять тисяч витязів не забезпечать виконання всіх статей Декларації. Здійсни- мою Декларацію зробить тільки робота наших із вами душ і розуму. В е д у ч и й. Нагадаємо всім тридцяту статтю Загальної декларації прав людини: «Ніщо в цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим людям права займатися будь-
  • 215.
    214 якою діяльністю, щопорушує права і свободи, викладені в Декла- рації». М а л е н ь к и й Ч о л о в і ч о к. Як?! Невже Декларація прав людини насправді відома і на інших планетах? В е д у ч и й. Звичайно, адже це — Загальна декларація! Ті, що живуть за її законами, усюди бажані гості. У будь-якому місці планети Земля, на будь-якій планеті Всесвіту. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Як ви вже здогадалися, тема уроку сьогодні звучить так: «Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві». Ми розглянемо, що таке «права людини», «права дитини», «обов’язки лю- дини й громадянина України»; з’ясуємо, що таке декларація, конвенція; якими є права людини та якими — права дитини; поговоримо про те, як поважати й захищати права людини в демократичному суспільстві; як співвідносяться права та обов’язки. II. Основна частина. 1. Що таке права людини. Загальна декларація прав людини. У ч и т е л ь. Наш гість вже познайомив нас із деякими статтями За- гальної декларації прав людини. Що ж таке «права людини»? Права людини — можливості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні й духовні блага, необхідні їй для нормаль- ного життя та розвитку. Декларація — офіційний документ, у якому проголошені певні принципи та положення. Загальна декларація прав людини була прийнята ООН 10 грудня 1948 року. У ч и т е л ь. А зараз прочитайте вголос текст «Що таке права людини» (с. 152) і знайдіть у ньому відповідь на моє питання: на чому ґрунтуються права людини, які захищаються міжнародними документами й законами нашої країни? (Права людини, що захищаються міжнародними докумен- тами й законами нашої країни, засновані на моральних нормах і ціннос- тях: справедливість, рівноправ’я, повага до людської гідності.) 2. Якими є права дитини. Міжнародна конвенція про права дитини. У ч и т е л ь. Якими ж є права дитини? Чи відрізняються права дитини від прав дорослої людини і в яких документах ці права проголошено?
  • 216.
    215 Прочитайте на сторінці153 текст «Якими є права дитини» і випи- шіть відповіді на два питання: Які документи утверджують права дитини? (Декларація прав дити- ни, 1959 рік; Міжнародна конвенція про права дитини, 1989 рік.) (Права дитини — це певні можливості, необхідні людині до 18 років для життя і досягнення зрілості.) Конвенція — договір між державами з якогось спеціального пи- тання. Робота з підручником. Прочитайте про права дитини на сторінці 153 в завданні 4. Проілюструйте в групах колективними малюнками одне з прав дитини. (За браком часу це завдання можна дати додому.) 3. Як співвідносяться права та обов’язки. У ч и т е л ь. Обов’язки — це встановлена державою на користь усіх членів суспільства і закріплена в її Конституції необхідність, яка перед- бачає кожному громадянинові певний вигляд і ступінь поведінки, від- повідальність за неналежне його виконання. Обов’язки — це така по- ведінка людини, яка в суспільстві вважається за необхідне і належне. Вони частково записані в законах, а частково вважаються в суспільстві чимось само собою зрозумілим і визначаються нормами моралі. Напри- клад, жоден закон не забороняє радіти чужій біді, а ось норма моралі таку поведінку засуджує. Дотримуючись норм моралі, ми співчуваємо людині, яка потрапила в біду, і вважаємо своїм обов’язком запропону- вати їй свою допомогу й підтримку. Послухайте казку. Казка про свободу та відповідальність Колись давно зустрілися біля річки Істини двоє — Свобода і Від- повідальність — і завели розмову про те, хто з них більше допомагає людям. — Я, — каже Свобода, — показую людям той життєвий шлях, йдучи яким, вони справді можуть відчути себе вільними людьми. Я вчу лю- дей не бути рабами своїх пороків і своїх низьких бажань, рабами своєї дріб’язкової земної суєти. Я вчу їх пізнати сенс вільного життя, я вчу їх бути терплячими й уважними одне до одного, я вчу їх любити одне од- ного, бо любов є основою свободи і вона ж є руслом річки Вічності. — Усе це чудово, — сказала їй на те Відповідальність, — я теж зичу людям добра і бажаю, щоб, ідучи до свого щастя, люди не спотикалися
  • 217.
    216 об камені вседозволеностіі спокус. Я вчу людей поважати закони й по- рядки суспільства, я вчу людей мати обов’язки перед іншими. Адже за кожним пагорбом учинку завжди лежить поле відповідальності. Довго й терпляче слухала річка Істини цю цікаву бесіду і, нарешті, промовила: — Шановні Свободо і Відповідальносте, ви обидві однаковою мірою потрібні людям, невже ви не бачите, що схожі одна на одну, як сестри- близнята. Адже без Відповідальності ти, Свободо, перетворилася б на розбещеність, а ти, Відповідальність, без Свободи стала б для людей без- жальним тюремником і катом. Чи не так? Якщо не вірите мені, то тоді погляньте в дзеркало моєї чистої води, — сказала їм річка Істини. Поглянули Свобода і Відповідальність у дзеркальну гладінь річки Істини й побачили, що вони як дві краплі води схожі одна на одну. Ось із тих пір і йдуть разом по дорозі життя, міцно узявшись за ру- ки, Свобода і Відповідальність, допомагаючи людям жити гідним, чес- ним і радісним життям. У ч и т е л ь. Відповідальність люди розуміють по-різному в різних ситуаціях. Існує відповідальність, яка нам призначена, яку ми в деяких випадках зобов’язані нести; в інших випадках нам дається вибір, чи нести ту чи іншу відповідальність; і є відповідальність, яку ми визначаємо самі для себе. Це визначення можна розділити на три різні категорії: відпові- дальність, яку ми несемо, тому що її нам нав’язують, — борг; відповідаль- ність, яку ми несемо, тому що цього вимагають обставини, — обов’язки; відповідальність, яку ми несемо без чиїхось указівок, — учинки. Наведіть приклади відповідальності вдома, у школі, щодо навко- лишніх людей. Робота з підручником. Прочитайте текст «Як співвідносяться права й обов’язки». Зробіть висновок із прочитаного. (Реалізовуючи свої права, людина не може ді- яти наперекір інтересам інших або обмежувати їх права.) III. Заключна частина. Висновки. Що таке декларація?• Що таке конвенція?• Які важливі документи про права людини та права дитини ми роз-• глянули на уроці? (Відповіді дітей.)
  • 218.
    217 У ч ит е л ь. Наш Основний закон — Конституція України — визначає обов’язки та права громадян України. Але багато що для забезпечення прав людини ми можемо зробити самі: підтримати того, хто слабший, до- помогти тому, хто потрапив у біду, протистояти несправедливості. Якщо важко захищати свої права самому, слід шукати однодумців. У багатьох країнах люди об’єднуються в громадські організації, товариства, які за- хищають права людини. ІV. Домашнє завдання. Прочитати відповідний параграф підручника (с .151—156). Проана- лізувати ситуацію, подану на с. 156, відповівши на подані запитання. Вивчити визначення ключових понять. Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві». Додаткові завдання за бажанням: підготувати малюнки, які ілюстру- ють права дитини; підготувати одне із судових засідань за казкою «Гуси- лебеді», «Снігова королева». Інформація для вчителя. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права дитини ООН визнала, що «людство зобов’язане давати дитині краще, що воно має». 1979 — Міжнародний рік дитини. Польща запропонувала розробити конвенцію, яка забезпечувала б дітям юридичний захист. 1989 — Конвенцію прийнято Генеральною Асамблеєю ООН. 1990 — Конвенція набула чинності 2 вересня. Ця Конвенція спря- мована на забезпечення дітям: а) основних умов, необхідних для виживання (їжа, вода й охорона здоров’я); б) можливостей розвитку (ігри й освіта); в) захисту (від зловживань, експлуатації та озброєних конфліктів); г) права на участь (свобода вираження своєї думки і право бути по- чутим). *** Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) був заснований у грудні 1946 ро- ку, коли мільйони дітей у Європі страждали від недоїдання, захворювань і наслідків Другої світової війни. Одним із перших заходів було надан- ня молока і ковдр дітям, чиї будинки були зруйновані. Незабаром стало зрозуміло, що діти в усьому світі потребують допомоги, і в 1950-х роках ЮНІСЕФ перетворився на постійну структуру ООН.
  • 219.
    218 ЮНЕСКО — ОрганізаціяОб’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, спеціальна установа ООН, створена в 1946 році. У її Стату- ті говориться, що «оскільки війна починається в розумі людей, повинні бути створені захисні механізми миру». Ця організація сприяє поширен- ню освіти в усьому світі, збереженню спадщини й культури країн сві- ту, поліпшенню доступу до засобів спілкування й підтримці соціально- наукових досліджень. Починаючи з 1981 року ЮНЕСКО нагороджує медаллю Пабло Пі- кассо художників і відомих діячів за їхній внесок у справу міжнародного діалогу. Таку медаль отримали американський скрипаль Йегуді Мену- хін, шведська актриса Інгмар Бергман і південноафриканська письмен- ниця Надін Гордімер. Урок 28 Тема. Як розуміють справедливість у сучасному демократич- ному суспільстві. Мета: познайомити учнів із поняттями «суспільна справедли- вість»; «соціальна різноманітність»; поговорити про те, чого вимагає від нас різноманітність життя в громадян- ському суспільстві. Обладнання: підручник, робочий зошит, ілюстрації (зображення бо- гині Феміди; фреска Рафаеля «Афінська школа»; репро- дукція картини В. Г. Перова «Трійка»; аудіозапис мелодії грецького танцю сиртакі. Епіграф: «Справедливість — найвища з усіх чеснот» (Ціцерон). Вислови: «Існує дві першооснови справедливості: нікому не шко- дити і приносити користь суспільству» (Ціцерон). «Як ліки не досягають своєї мети, якщо доза дуже ве- лика, так і осуд та критика — коли вони переходять мі- ру справедливості» (Шопенгауер). «Справедливість запанує тоді, коли кожен сприймати- ме чужу образу, як свою» (Солон). «Будь справедливий, і будеш щасливий» (Ж. Ж. Руссо). «Справедливість — річ настільки цінна, що ні за які гро- ші її не купиш» (Лесаж). «Де немає справедливості, немає і свободи, а де не- має свободи, там немає і справедливості» (Зейме).
  • 220.
    219 справедливість;різноманітний; соціальна різноманіт- ність; соціальний. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Що таке суспільна справедливість. 2. У чому ми всі рівні, хоча й різні. 3. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві. III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми працювали над темою «Якими є права й обов’язки людини в демократичному сус- пільстві». Вдома ви групами готували судові засідання за сюжетами ка- зок. Прошу виконавців ролей до дошки. (Діти виконують у ролях одне-два судових засідання. Після кожної казки слід з’ясувати, які права згідно із Загальною декларацією прав лю- дини або ж Міжнародною конвенцією про права дитини були порушені діями того чи іншого персонажа.) Суд над Сніговою королевою (за мотивами казки Г. К. Андерсена «Снігова королева») Дійові особи: С н і г о в а к о р о л е в а — підсудна К а й — постраждалий Г е р д а , б а б у с я — свідки Ключові поняття:
  • 221.
    220 П і вн і ч н и й о л е н ь А д в о к а т С н і г о в о ї к о р о л е в и П р о к у р о р С у д д я П р и с я ж н і с у д д і С у д д я. Сьогодні ми розглянемо справу про викрадення малоліт- ньої дитини. Слово бабусі постраждалого. Б а б у с я. Мій дорогий, мій милий хлопчик Кай був щасливим і весе- лим, поки він жив у рідному будинку. Ми всі любили його. А він любив свій будинок, садок, маленький кущик троянд, любив мене і Герду, як рідну сестру. Все це ні за що добровільно не проміняв би на всі казкові палаци й чудові сади світу. Його відвезли насильно з рідного будинку. А як гірко плакали ми всі, поки Кая не було з нами. Скільки сліз проли- ла я, скільки молитов прочитала, стоячи на колінах із вечора до ранку! Як же могла так учинити Снігова королева? Вона дуже жорстока. Там, де тільки вона побуває, оселяються горе та страждання. Г е р д а. Кай ні за що не пішов би з будинку з доброї волі. Зла ко- ролева обдурила його. Вона спочатку вбила в ньому доброту, любов до рідного дому і своїх близьких. А потім зробила його серце крижаним і бездушним. П і в н і ч н и й о л е н ь. Я звик служити людям. Знаю їхню мову, зви- чаї й умію розрізняти, коли вони щасливі, а коли ні. Як тільки я поба- чив Герду і Кая вдвох, я зрозумів, що вони можуть бути щасливі тільки у своєму домі, серед людей, де вони росли і де їх дуже любили. С н і г о в а к о р о л е в а. Я могутня й сильна. Я повелителька доль людських. Якщо вони заслуговують, я можу напустити на них сніжну бурю, лютий мороз. Можу за декілька хвилин перетворити людину на крижаний стовп. Але я дуже-дуже самотня. У мене немає зовсім нікого, хто б мене любив, хто б щиро захоплювався мною. Мої піддані — сні- гові богатирі — холодні лестивці й лицеміри. От чому мені захотілося, щоб поруч зі мною був чесний і чистий душею чудовий хлопчик Кай. Я хотіла зробити його принцом і своїм спадкоємцем. А д в о к а т С н і г о в о ї к о р о л е в и. Її величність Снігова королева тільки зовні здається холодною і бездушною. Насправді — це дуже добра жінка. Вона мріяла замінити Каю рідну матір, якої він не мав із раннього дитинства. Хіба бідний хлопчик, у якого не було ніяких радощів, окрім жалюгідного куща троянд і дружби з цим зухвалим дівчам, не був згоден
  • 222.
    221 поміняти своє життяв тісній мансарді на життя в прекрасному крижано- му палаці? Та такого й бути не може. Він міг стати повелителем сніжних бур і караванів айсбергів, північного сяйва і холодних течій. А ви, поваж- ні судді і присяжні, позбавляєте Снігову королеву можливості зробити добру справу для цього хлопчика. Він тепер знову жебрак. П р о к у р о р. Мені дивно чути тут, у суді, ті докази, які навів захист. Як можна виправдовувати вчинки Снігової королеви? Ми зіткнулися з тяжким злочином — кіднепінгом, викраданням дітей. Правда, не з ме- тою отримання викупу, але тим гірше: зловмисність скоєного очевидна. Отже, це викрадення дитини і насильницька депортація її за межі краї- ни. Це перший злочин проти закону. Друге. Снігова королева могла, навіть хотіла, завдати тяжкої шкоди здоров’ю хлопчика, перетворивши його на черствого, жорстокого, хо- лодного себелюбця. Це злочин проти особи. Коли б не відважна Герда, вплив Снігової королеви на Кая мав би сумні наслідки. Але, на щастя, все скінчилося добре, бо я б зажадав від суду найсу- ворішого покарання для Снігової королеви, незважаючи на її королів- ський стан і походження. У нас всі стани рівні. Головне для нас — це права людини, а тим більше права дитини. Нікому не дано право їх по- рушувати. Тому я вимагаю для Снігової королеви таке покарання: два тижні позбавлення волі в Лапландії, але не в тюремній камері, а у фінській лазні, хай попариться. Прошу суд вказати у своєму рішенні, щоб дров не шкодували. А всім дітям я раджу вивчити історію Кая і Герди за Андерсеном і зробити для себе висновки. Врахуйте, що не завжди незнайомі вам до- рослі мають добрі наміри. Пам’ятайте про це й будьте обережні! (За Г. Л. Турсунбаєвою) 2. Актуалізація опорних знань. Учитель пропонує учням виконати тест на знання прав людини і дитини. 1. У якому році Генеральна Асамблея ООН проголосила Декларацію прав дитини? а) 1948; б) 1959; в) 1966.
  • 223.
    222 2. У якомуроці Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини? а) 1968; б) 1982; в) 1989. 3. Які відмінності можуть зумовити неоднакове використання дітьми своїх прав? а) Таких відмінностей немає; б) національна належність; в) стан здоров’я. 4. Хто несе першочергову відповідальність за виховання дитини? а) Педагоги; б) батьки; в) члени уряду. 5. ООН уважає дитиною людську істоту від народження до: а) 16 років; б) 18 років; в) 19 років. 6. У якому році була прийнята Загальна декларація прав людини? а) 1948; б) 1959; в) 1989. 7. Офіційний документ, у якому проголошені певні принципи й по- ложення: а) притча; б) декларація; в) конвенція. 8. Договір між державами з якогось спеціального питання: а) декларація; б) конвенція; в) атестація. 9. У Загальній декларації проголошено, що кожна людина має право: на життя... (продовжити). 10. Згідно з Конвенцією про права дитини, кожна дитина має право: на особливий захист і турботу .. (продовжити).
  • 224.
    223 11. Визначите, щоце за дати: 10 грудня 20 листопада 1 червня 28 червня Після виконання завдання учитель бере на перевірку кілька учнів- ських зошитів. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Усі люди народжуються рівними у своїй гідності та правах. (Варі- ант А. Так.) Права дитини істотно відрізняються від загальних прав людини. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Впиши в клітинки, про який міжнародний документ ідеться. Рекомендації з дотримання та захисту прав дитини, ухвалені ООН 1959 року. (Декларація прав дитини.) 5. Вибери правильну відповідь. Що таке Конвенція про права дитини 1989 р.? (Міжнародний до- кумент, який зобов’язує країни, що його підписали, забезпечувати перед- бачені ним права дитини.) 6. Наведи приклади реалізації в Україні прав дитини на культурний розвиток, зокрема й освіту. (Дитина має право на безкоштовну освіту, відвідувати мистецькі гуртки, музеї, театри тощо; дитина має право самореалізовуватись у творчості.) 7—8. Прокоментуй притчу за поданими запитаннями. Чому Гвинтик зчинив бунт? (Він прагнув свободи, йому набридло ви- конувати свої обов’язки.) Чи залежала доля всього корабля від рішення (вчинку) малень- кого Гвинтика? (Так, адже його приклад могли наслідувати інші деталі корабля, і той розпався б та загинув.) Чи морально нехтувати своїми обов’язками лише на тій підставі, що маєш себе за «маленьку» людину? (Ні, бо виконання кожним своїх обов’язків є запорукою законності та порядку в суспільстві.) Стисло обґрунтуй або спростуй думку англійського письменника 20  ст. Бернарда Шоу: «Свобода означає відповідальність. Ось чому ба- гато хто її боїться». (Вільна людина має сама нести відповідальність за
  • 225.
    224 самостійно прийняті рішенняі наслідки своїх учинків. Тож люди, які під- тримують обмеження свободи, насамперед бояться відповідальності.) 9—10. Добери до поданих нижче прав учня відповідні обов’язки, вписавши у віконечко потрібну букву. Право на кваліфіковане пояснення матеріалу, передбаченого на- вчальною програмою. (Обов’язок уважно слухати пояснення вчителя, не заважати іншим.) Право на об’єктивне оцінювання своїх навчальних досягнень. (Обов’язок сумлінно готуватися до уроків, виконувати домашні завдання.) Право на висловлювання власної думки, незгоду з переконаннями, смаками, уподобаннями інших — учнів та вчителів. (Обов’язок поважа- ти думки, переконання, вподобання інших — учнів та вчителів.) 11—12. Сформулюй кілька рекомендацій, які, на твою думку, здатні удо- сконалювати роботу школи відповідно до засад Конвенції про права дитини. (Індивідуальна відповідь учня.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Під час вивчення першої теми в нас уже був урок за темою «Що означає бути справедливим». На цьому уроці ми читали біблійну притчу про царя Соломона (с. 41 підручника). Рішення царя Соломона ми тоді назвали справедливим. Що ж ми розуміємо під по- няттям «справедливість»? Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські відноси- ни, що ґрунтуються на моральних принципах. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Як розуміють спра- ведливість у сучасному демократичному суспільстві». Ми говоритиме- мо про справедливість стосовно демократичного суспільства. Нам треба з’ясувати, які відносини в демократичному суспільстві можна назвати справедливими, що таке «соціальний», «соціальна різноманітність»; чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві. II. Основна частина. 1. Що таке суспільна справедливість. У ч и т е л ь. Що ж таке справедливість? Яку роль вона відіграє в жит- ті людини? У чому вона виявляється як чеснота? (Звучить грецький та- нець сиртакі.)
  • 226.
    225 Уже давньогрецькі філософипідкреслювали особливу значущість справедливості в житті людини. Вони відзначали, що справедливою може бути як окрема людина, так і держава (і, відповідно, несправедливою). В Афінах тоді було багато мудреців. Вони охоче ділилися своїми знаннями за плату. Але був серед них один на ім’я Сократ. Він був ста- рий і бідний, носив грубий полотняний плащ і ходив босоніж, проте не продавав свою мудрість. З усіх кінців Еллади прагнули люди потрапити до Афін, щоб поговорити з мудрим Сократом. Але важко було говорити з ним, адже Сократ ніколи не давав готових відповідей. Він тільки ставив питання, які примушували співбесідника думати та знаходити відповідь самостійно. «У суперечці народжується істина», — так говорив мудрий Сократ. Його мудрі вислови дійшли до нас через твори його учнів. У Сократа було багато учнів. Під час війни між Афінами та Спартою його учні Критій і Харікл встановили в Афінах дуже жорстку владу (ти- ранію). Афіняни вирішили, що саме Сократ налаштував своїх учнів проти демократії. Сократ з’явився перед судом. Його звинувачували в погано- му впливі на молодь, у поклонінні новим богам. Але мудрець тримав- ся на суді дуже спокійно. Він заявив: «Не ремствуйте, афіняни! Знайте, що якщо ви позбавите мене життя, то зашкодите більше собі, ніж мені. Адже я будив вас, як овід будить неповороткого коня. Поки я живий, я філософствуватиму і спонукатиму вас дбати не про тіло, а про душу». Обурені судді винесли Сократові смертний вирок. І ось Сократ у в’язниці. Він повинен випити отруйний сік цикути — такою була страта. Друзі пропонують Сократові тікати — адже він не винен! Але Сократ відповідає: «Ні, це буде несправедливо. Я не можу порушити закон, навіть якщо він несправедливий до мене. Адже я все життя закликав людей бути чесними». Сократ мужньо прийняв отруту й помер, заспокоюючи своїх учнів, що плакали біля нього. Одним із відданих учнів Сократа був Платон — мрійливий хлопець- аристократ, який дуже важко переживав смерть учителя. Саме Платон доніс до нас вислови Сократа. Поблизу Афін, у священному гаю, при- свяченому міфічному героєві Академу, Платон заснував свою наукову школу — Академію. (Пригадайте фреску «Афінська школа», ми її роз- глядали на уроках у 5 класі). У творі Платона «Держава» висловлено думку про те, що справедливість дорожча за всяке золото і що «неспра- ведливість  — це найбільше зло, яке тільки може в собі містити душа, а  справедливість  — найбільше благо». Філософові не подобався дер- жавний устрій Афін. Він уважав несправедливою демократію, яка зни- щила Сократа.
  • 227.
    226 Серед учнів Платонабув молодий Аристотель — майбутній учитель Александра Македонського. Він не боявся сперечатися з мудрим Пла- тоном. Він говорив: «Платон — мій друг, та істина дорожча». Аристо- тель у «Нікомаховій етиці» писав, що справедливість є найдосконалішою чеснотою, в ній наче з’єднуються всі інші чесноти. Але справедливість виражається, перш за все, у ставленні до інших людей. Тому вихідний принцип справедливості є принцип рівності. Несправедливість же ви- являється в  нерівності, коли люди наділяють себе більше, ніж інших, різними хорошими речами тощо. Природна ж справедливість (пропо- рційна) полягає в тому, що ліва рука по справедливості робить менше, ніж права, дитина — менше, ніж дорослий, і так далі. Робота з підручником. У ч и т е л ь. На сторінці 157 підручника зображена грецька богиня Феміда. Чи знаєте ви, що це за богиня і чому греки зображали її саме так? (Феміда — загальновизнаний символ правосуддя; її зображають на емблемах, її статуї прикрашають будівлі суду.) Тепер так називається і юридична премія, однією з номінацій якої є «Нотаріат». Яким був де- віз у короля Артура, накреслений на його щиті? («Сила — це ще не спра- ведливість, справедливість — це і є сила».) В основі законів лежить справедливість. Принцип справедливості вимагає, щоб ми ставилися до інших так, як хочемо, щоб вони ставилися до нас самих. Як ми називаємо це правило? («Золоте» правило етики.) Прочитайте вислови на дошці, поміркуйте над ними. (Діти виконують завдання.) Робота з підручником. Прочитайте на сторінках 157—158 завдання 2, дайте відповідь на питання. Що ми маємо на увазі під справедливими відносинами? (• Справед- ливими називаються такі відносини людей, дії, вчинки, які відпові- дають морально-етичним і правовим нормам демократичного су­ спільства.) Що є регулятором життя суспільства? (• Закони. Спочатку такими регуляторами виступали традиції і звичаї, воля богів.) У ч и т е л ь. Упродовж всієї історії людства існувала проблема спра- ведливого розподілу благ. Люди винайшли два основні способи тако- го розподілу: порівну і відповідно до заслуг. Розвинені демократичні держави прагнуть застосовувати обидва підходи. І в нашій країні певна частина суспільних благ розподіляється порівну: виплати багатодітним
  • 228.
    227 сім’ям, самотнім матерям,безкоштовна освіта, користування підручни- ками тощо. Інша частина доходів держави розподіляється між громадя- нами відповідно до конкретних заслуг кожного: заробітна плата, пенсія (окрім соціальної). Суспільна ж справедливість полягає в тому, що всі громадяни держави мають рівні права і свободи. Послухайте притчу, автором якої є Леонардо да Вінчі. Справедливість — Немає на світі справедливості! — жалібно пропищала миша, ди- вом вирвавшись із кігтів ласки. — Доки ж неправду терпіти! – обурено крикнула ласка, ледве встиг- нувши сховатися у вузьке дупло від кішки. — Життя немає від свавілля! — пронявкала кішка, стрибнувши на високу огорожу і з острахом поглядаючи на дворового собаку, що гав- кав унизу. — Заспокойтеся, друзі! — сказала мудра сова, яка сиділа в клітці на селянському дворі. — У ваших наріканнях на життя є частка істини. Але хіба справедливість належить по праву комусь одному з вас? Після цих слів миша визирнула з нори, ласка висунула носик із ду- пла, кішка зручніше влаштувалася на огорожі, а пес сів на задні лапи. — Справедливість, — продовжувала сова, — це вищий закон приро- ди, за яким між усіма, хто живе на землі, встановлюється розумна згода. За цим мудрим законом живуть усі звірі, птахи, риби і навіть комахи. Подивіться, як дружно живе і трудиться бджолиний рій. Сова справді мала рацію. Кому хоч раз доводилося бачити вулик, той знає, що там неподільно володарює бджолина матка, розпоряджаючись усім розумно і справедливо розподіляючи обов’язки між членами числен- ної бджолиної сім’ї. В одних бджіл основна турбота — збирання нектару з квітів, в інших — робота в стільниках; одні охороняють вулик, відга- няючи настирливих ос і джмелів, інші дбають про підтримування чисто- ти. Є бджоли, яким належить доглядати за маткою, не відходячи від неї ні на крок. Коли повелителька постаріє, найсильніші бджоли дбайливо носять її на собі, а найбільш досвідчені лікують усяким зіллям. І якщо хоч одна бджола порушить свій обов’язок, на неї чекає неминуча кара. У природі все мудро і продумано, усяк повинен займатися своєю справою, і в цій мудрості — найвища справедливість життя. Як ви зрозуміли сенс цієї притчі?• Чи згодні ви з автором?•
  • 229.
    228 2. У чомуми всі рівні, хоча й різні. У ч и т е л ь. Пам’ятаєте, під час розмови в 5 класі про те, що таке щастя, ми говорили, що кожна людина — індивідуальність. Адже кожна людина унікальна і неповторна. Ми тоді вирізували сніжинки за моїми вказівками, і всі вони вийшли різними. Робота з підручником. Виконайте завдання 4 на сторінці 160. У ч и т е л ь. Чому всі аркуші різні? (Кожен із нас — індивідуальність.) Для суспільства характерна соціальна різноманітність. Рівність усіх прав людини «без будь-якої різниці» проголошує Загальна декларація прав людини, яка була прийнята… (1948 року). Прочитайте на сторінках 159—160 пояснення термінів, випишіть їх у словничок і запам’ятайте. Різноманітний — не такий, як інший, не схожий на іншого. Соціальна різноманітність — ознака суспільства, яке склада- ється з неоднакових, не схожих одне на одного людей. Соціальний — пов’язаний із життям і відносинами людей у су­ спільстві, суспільний, той, що існує в суспільстві. 3. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянсь­кому суспільстві. Робота з підручником. У завданні 5 на сторінці 161 прочитайте розповідь і дайте відповідь на питання: Чи вважали Аліса й Давид Ахмеда рівним собі?• Чи була порушена справедливість стосовно Ахмеда в цій ситуації?• Хто це зробив? Як ви ставитеся до цієї ситуації? Чи має місце у вашому класі ставлення до дітей залежно від мате-• ріального стану їх батьків? Чи справедливо це? Пригадайте й назвіть казки, які ви читали на уроках літератури• і  в  яких справедливість перемагає. («Мудра дівчина», «Про правду і кривду», «Пані Метелиця».) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Знайдіть на сторінці 161 підручника абзац, який може стати висновком з того, що було розглянуто на уроці. (У сучасному де- мократичному суспільстві всі люди є рівними в правах незалежно від віку,
  • 230.
    229 статі, кольору шкіри,зовнішнього вигляду, фізичних і духовних можливос- тей. Саме це є основою розуміння справедливості. Всі громадяни демо- кратичного суспільства повинні будувати відносини між собою, знаючи та розуміючи свої права і водночас поважаючи гідність і права інших. Кожен має вважати права тих, хто його оточує, так само цінними, як власні, і пам’ятати про «золоте» правило етики: не чиніть іншим того, чого собі не бажаєте!)  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 157—162). Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Як розуміють спра- ведливість у сучасному демократичному суспільстві» (с. 65—67). Урок 29 Тема. Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві. Мета: визначити ключові поняття уроку; з’ясувати, як співвід- носяться мораль і право; як закон регулює життя гро- мадян у демократичному суспільстві; що означає рів- ність перед законом. Обладнання: підручник, робочий зошит, ілюстрації. Епіграф: «Справжня рівність громадян полягає в тому, щоб всі вони однаково були підпорядковані законам» (Ж. Д’Аламбер). Вислови: «Реформу звичаїв слід починати з реформи законів» (К. Гельвецій). «Творці законів у республіках і королівствах повинні твер- до стримувати корисливі стремління людей і позбавляти їх всякої надії на безкарність» (Н. Макіавеллі). «Щоб чинити справедливо, потрібно знати дуже небага- то, але щоб мати всі підстави чинити несправедливість, потрібно ґрунтовно вивчити право» (Г. Ліхтенберг). «Люди не можуть дати силу праву і дати силі право» (Б. Паскаль). правові норми, закон; рівність людей перед законом; рівноправ’я. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
  • 231.
    230 Структура уроку    I. Вступначастина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Як співвідносяться мораль і право. 2. Що таке закон і як він регулює життя громадян у демократично- му суспільстві. 3. Що означає рівність усіх перед законом. 4. Конкурс адвокатів. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина 1. Вітання. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми вели розмову на тему «Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві». 2. Актуалізація опорних знань. Гра «Перекладач». До дошки викликають двох учнів. Учитель дає дітям картку з пе- реліком термінів. Учні намагаються зобразити жестами те, що передає правило, а потім один із них називає визначення. Діти в класі відгаду- ють відповідне поняття. 1. Певні можливості, необхідні людині до 18 років для існування й до- сягнення зрілості. (Права дитини.) 2. Суспільство, яке складається з неоднакових, не схожих одне на од- ного людей. (Соціальна різноманітність.) 3. Такі відносини людей, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам демократичного суспільства. (Справедливі відно- сини.) 4. Договір між державами з якогось спеціального питання. (Конвенція.) 5. Пов’язаний із життям і відносинами людей у суспільстві, суспільний, такий, що існує в суспільстві. (Соціальний.)
  • 232.
    231 6. 1989 рік. 7.1948 рік. 8. 10 грудня. 9. 20 листопада. 10. 1 червня. 11. Богиня правосуддя в Давній Греції. (Феміда.) Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи справедливо розподіляти суспільні блага за кольором очей: бла- китнооким — більше, карооким — менше? (Варіант Б. Ні.) Чи змінювалося поняття «суспільна справедливість» упродовж іс- торії людства? (Варіант А. Так.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться. Ознака демократичного суспільства, що виявляється в забезпеченні права кожного бути іншим, не таким, як усі. (Соціальна різноманітність.) 5. Доповни твердження. Прикладом розподілу суспільних благ порівну в сучасній Україні є… (виплати після народження дитини; користування підручниками.) 6. Який спосіб розподілу суспільних благ утверджує біблійний ви- слів «хто не працює, той не їсть»? (Б. Розподіл відповідно до заслуг.) 7—8. Заповни таблицю, вписавши по три свої приклади. У чому виявляється моя рівність з однокласниками У чому виявляється моя нерівність з однокласниками у віці у зрості праві на освіту вазі на відпочинок кольорі очей 9—10. Поясни, як пов’язані справедливість та «золоте» правило моралі. (Кожен повинен уважати права інших людей такими ж цінними, як і власні, поважати ці права, не робити іншим того, чого не бажав би собі. Адже спра- ведливість — це людські відносини, побудовані на моральних засадах.) 11—12. Прокоментуй притчу за поданими запитаннями. Чому горобчики спочатку бачили листя по-різному? (Вони сиділи по-різному: один — на верхівці, інший — унизу.)
  • 233.
    232 Чи означає соціальнарівність однаковість думок, переконань, по- глядів, почуттів? (Варіант Б. Ні.) Сформулюй за притчею настанову, яка допомагає втілювати рівність прав за життєвого розмаїття. (Усі ми різні, але маємо однакові права — права людини.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Чи замислювалися ви коли-небудь, звідки беруться і з чого народжуються закони суспільства та держави? Уявіть собі, що навіть у сиву давнину в будь-якому первіснообщин- ному племені існували примітивні порядки (закони), які регулювали життя людей. Такі закони складалися зазвичай із простих понять — що можна, а що не можна — і завжди походили з уявлень вождя і його од- ноплемінників про справедливість. І надалі впродовж історії людства закони суспільства й держави за- вжди народжувалися й виникали з уявлень про справедливість, добро і зло. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Яка роль моралі і пра- ва в демократичному суспільстві». На уроці ми спробуємо визначити поняття «правові норми», «закон»; «рівність людей перед законом»; «рівноправ’я»; з’ясувати, як співвідносяться мораль і право; як закон регулює життя громадян у демократичному суспільстві; що означає рів- ність перед законом. II. Основна частина. 1. Як співвідносяться мораль і право. У ч и т е л ь. Якщо закони суспільства регулюють життя й відноси- ни всередині суспільства, то існують закони й у душі кожної людини. І  хранителем цих законів є наша совість. Чим краще вона розвинена, тим вищим є наше прагнення жити чесно і справедливо, тим більше в нас доброзичливості. Робота з підручником. Прочитайте на сторінці 164 індійську казку «Як миші з’їли залізо». Дайте відповідь на питання в завданні 2. Що чекає людину, яка порушує моральні норми? (• Осуд людей, які її оточують.) А якщо поганий учинок зроблено таємно? (• Муки совісті.)
  • 234.
    233 У ч ит е л ь. Щоб погоджувати інтереси окремих людей і всього су­ спільства, організовувати спільне вирішення суспільних справ, були вве- дені правові норми. У підручнику на сторінці 165 прочитайте й випишіть у словничок, що ми розуміємо під правовими нормами. Правові норми — спільні загальнообов’язкові правила поведінки людей, що встановлюються й охороняються державою. У завданні 3, що на сторінці 165, проаналізуємо ситуації. Яка з них є порушенням моральної норми, а яка — правової? Чому? (Павлик обду- рив свого однокласника, сказавши, що в нього немає книги, яку той просив. Це — порушення моральної норми. Дмитро Миколайович, виступаючи в суді свідком, сказав судді неправ- ду. Це — порушення правової норми.) Прочитайте текст підручника за завданням 3 і визначте, що спіль- ного і відмінного між моральними і правовими нормами. (Спільне: вони регулюють життя людей. Порушення закону завжди є і порушенням мо- ральних норм. Відмінне: норми права завжди приймаються відповідними державни- ми органами; існують у письмовій формі; вони завжди конкретні і визна- чають правила поведінки, однакові для всіх; норми права спираються на примусові заходи з боку держави, які здійснюються через суд.) Робота з підручником. Виконайте завдання 4 на сторінці 166, заповніть таблицю. Питання для порівняння Мораль Право У якій формі існує Усній (у свідомості людей) Письмовій Якими є вимоги Нечіткі: не нашкодь людям, що тебе ото- чують Чіткі, конкретні Яка відповідальність за порушення Суспільний осуд, суд совісті. Іноді штраф у суді Штрафи, стягнення, позбавлення волі Хто карає за пору- шення Суспільство, власна совість. Іноді суд Державні органи Ким установлені Суспільством Державою
  • 235.
    234 2. Що такезакон і як він регулює життя громадян у демокра­­ тичному суспільстві. У ч и т е л ь. Норми права записуються у вигляді законів. Закони ство- рюють спеціальні законодавчі органи. В Україні таким органом є Вер- ховна Рада України. Робота з підручником. На сторінці 167 прочитайте й випишіть у словничок, що таке закон. Закон — офіційний письмовий документ, який містить правові норми і приймається законодавчим органом держави. Інформація для вчителя. Історія права в Україні починається з усних правових норм — звичає- вого права. Це санкціоновані державою й обов’язкові для населення давні звичаї. «Звичай — другий закон», — стверджує українське прислів’я. У 1016 році збірник законів князя Ярослава Мудрого «Руська прав- да» закріпив норми звичаєвого права, обмежив феодальне свавілля, але водночас утвердив феодальну нерівність. Магдебурзьке право виникло в німецькому місті Магдебург. Це фе- одальне міське право, за яким міста звільнялися від управління й суду феодалів. В Україні це Хуст, Львів, Житомир, Київ. Жителі міст става- ли «вільними людьми». «Литовські статути» — класичні кодекси того періоду, правові збір- ники феодального права, що відображають норми практично всіх галу- зей права. Березневі статті Богдана Хмельницького — найважливіший право- вий документ, що визначив автономне політичне і правове положення України у складі Росії. Кульмінація розвитку українського права — створення навчальних закладів для вивчення законодавчих актів. Конституційні традиції часів козацтва: Статті Богдана Хмельницкого (27.03.1654 р.) Привілея Війська Запорозького (27.03.1654 р.) Привілей шляхті (27.03.1654 р.) Гадяцький трактат (06.09.1958 р.) Конституція Пилипа Орлика (05.04.1710 р.) У ч и т е л ь. Із законів ми дізнаємося про правові норми, які дають нам можливість регулювати свої відносини з іншими людьми, з пред-
  • 236.
    235 ставниками влади, захищатисвої права в різних життєвих ситуаціях: на дорозі, в магазині, навіть у власній сім’ї. У демократичному суспільстві закони підтримують справедливість і гуманність. Громадяни повинні зна- ти й поважати закони держави та неухильно дотримуватися їх. Творчі завдання учням. 1) Уявіть, що в якійсь державі прийнятий закон «Про запобігання супере­ч- ­кам між громадянами». Як ви думаєте, проти яких із названих нижче людських вад міг бути застосований цей закон? Поясніть свій вибір. Допомагати слабким; радіти чужому болю; приносити радість собі; знущатися з людей; заздрити; принижувати інших; бути жадібним; співробітничати з людьми. 2) Скористайтеся витягами з епічних творів Давньої Індії і складіть ма- леньку розповідь про який-небудь вигаданий або реальний випадок, у якому б підтверджувалася (або спростовувалася) одна з вибраних вами східних мудростей: «Хто не відповідає гнівом на гнів, рятує обох — і себе, й іншого». «Той великий, хто стає сліпим перед чужими дружинами, кульгавим у гонитві за чужим багатством, німим, чуючи хулу на ближніх». «Скільки достоїнств у людини, стільки і пороків. Ніхто не народить- ся без пороків. Але порочним стає той, хто їх терпить». «Не роби іншому того, що було б неприємне тобі самому». 3) Складіть обвинувачувальну промову на адресу негативних казкових героїв, які порушували права інших: Лисиці Алісі і котові Базіліо — за втягування неповнолітніх у сум- нівні валютні операції. Листоноші Пєчкіну — за отримання подарунків під час виконання службових обов’язків. 4) Визначіть, які риси особистості більше відповідають людям, що по- важають права людини, а які тим, хто схильний їх порушувати. По- ясніть свій вибір.
  • 237.
    236 Риси особистості:справедливість, заздрість, чесність, правдивість, соромливість, доброта, неробство, боязкість, совість, егоїзм, дратів- ливість, жорстокість, скромність, щирість, жадібність, ревнощі, інте- лігентність, хитрість, волелюбність, дисциплінованість. 5) Чи мали Попелюшка та її сестри рівні права? Які права Попелюш- ки були порушені? 6) Виконайте завдання 6 на сторінці 167 підручника. Працюючи в гру- пах, придумайте невелику розповідь «Один день із життя в країні без законів». 3. Що означає рівність усіх перед законом. Робота з підручником. На сторінках 167—168 прочитайте текст «Що означає рівність усіх перед законом». Прочитайте й випишіть поняття «рівність людей перед законом»; «рівноправ’я». Рівність людей перед законом — рівноправне становище лю- дей у суспільстві в дотриманні ними норм закону, їхніх закріпле- них у законах прав, обов’язків і відповідальності. Рівноправ’я — користування однаково рівними з ким-небудь правами. Робота в групах. Учитель пропонує дітям виконати завдання 7, що на сторінці 168 підручника. Кожній групі учитель дає одне положення закону. Командир групи повинен відповісти, чи рівні перед законом люди в цих ситуаціях. У ч и т е л ь. У сучасному демократичному суспільстві всі люди пови- нні бути рівними в суді. Але в усі часи й у всіх народів недовіра до закону і служителів закону виливалася в літературі. Це недовір’я народжувалося через недосконалий, несправедливий устрій влади. Може, з несправедли- востей, які чинило «правосуддя», і виросла ідея правової держави. 4. Конкурс адвокатів. Для цього пропонується проаналізувати дві справи й приготувати промови на захист обвинувачених. У ч и т е л ь. Ці дві справи слухалися в Московському суді близько 100 років тому. По кожній з них виступав видатний російський адвокат
  • 238.
    237 Федір Никифорович Плевако.Як правило, промова адвокатів тривала кілька годин. А в цих випадках — не більше хвилини. Справа перша — про крадіжку. Старенька вкрала в сусідки дешевий чайник. За законом здійснено крадіжку, яка передбачає покарання, зокрема позбавлення волі. Прокурор на суді сам сказав, що крадіжка незнач­на, ста- ренька жила в нестатках. Проте він зажадав покарання, оскільки власність не- доторканна і «якщо дозволяти людям робити замах на неї, країна загине». Отже, адвокати, починаємо захист старенької. Слухаємо ваші про- мови у справі першій. (Діти виголошують промови.) Учитель читає уривок із промови Ф. Пливаки. «Багато бід і випробувань довелося зазнати Росії за її більш ніж тися- чолітнє існування. Печеніги терзали її, половці, татари, поляки. Все витер- піла, все подолала Росія, тільки міцніла і зростала від випробувань. Але тепер, тепер старенька вкрала чайник ціною в п’ятдесят копійок. Цього Росія вже звичайно не витримає, від цього вона загине безповоротно». У ч и т е л ь. Друга справа — злочинні дії священика. Священик скоїв ряд злочинів, але на попередньому слідстві визнав себе винним. Гучну й переконливу промову виголосив прокурор. Провина священика прак- тично доведена. Нагадаємо, що будь-який злочинець може скористатися в суді правом на захист. Це право йому допомагає здійснити адвокат — фахівець, який обізнаний у законах, розбирається в судових справах. Він допомагає громадянам захищатися від звинувачень, відстоювати свої права, захищати ображену честь і гідність. Отже, слово адвокатам! (Ді- ти виступають як адвокати.) Учитель читає уривок із промови Ф. Пливаки. «Панове присяжні! Справа ясна. Прокурор у всьому абсолютно має рацію. Усі ці злочини підсудний (священик) скоїв і сам у них зізнався. Про що тут сперечатися? Але я звертаю вашу увагу ось на що. Перед вами сидить людина, яка тридцять років відпускала на сповіді гріхи ва- ші. Тепер він чекає від вас: чи відпустите ви його гріхи». Наприкінці конкурсу вчитель разом з учнями визначає найкращі промови з обох справ. III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Одна з форм патріотизму — це повага людини до законів суспільства, в якому вона живе. У кожній державі є люди, що живуть за законами суспільства, але, на жаль, є такі, які порушують ці закони.
  • 239.
    238 Як відомо, законидержави покликані, перш за все, упорядкувати життя в суспільстві, а люди, які порушують встановлені закони, завда- ють шкоди цьому порядку, налагодженому життю, руйнуючи мир і спо- кій у суспільстві. Чи кожен із нас розуміє, що опора держави — її закони, опора лю- дини — закони її совісті? IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 163—169). Заповнити пропуски в статтях 21, 22, 23, 24 Конституції України (на с. 169 підручника). Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми «Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві». Урок 30 Тема. Що означає бути громадянином демократичної держави. Мета: з’ясувати, кого називають громадянином; які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспіль- ства; що таке громадянська позиція людини; з’ясувати сутність понять «громадянин»; «громадянський». Обладнання: підручник, робочий зошит, портрети видатних грома- дян України, національна валюта України; аудіозаписи гімну України, пісні «Україна» Т. Петриненка. Епіграф: В ком нет любви к стране родной, Те сердцем нищие калеки. (Т. Шевченко) Вислови: «Хто не зробився перш за все людиною, той поганий громадянин» (В. Бєлінський). «Потрібно спочатку бути поганим громадянином, щоб зробитися потім хорошим рабом» (Ш. Монтеск’є). «Одіссей поспішав до каменів своєї Ітаки не менше, ніж Агамемнон — до гордих стін Мікен, адже люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона батьківщина» (Сенека). «Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не мо- же» (Д. Байрон). громадянин; громадянський; громадянські почуття; гро- мадянські якості; громадянський учинок. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
  • 240.
    239 Структура уроку    I. Вступначастина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1. Кого називають громадянином. 2. Які почуття та риси властиві громадянам демократичного су­ спільства. 3. Що таке громадянська позиція людини. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. На минулому уроці в нас була розмо- ва з теми «Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві». Ми визначили спільне і відмінне між мораллю та правом, моральними нор- мами і правовими. Також ми впевнилися, що дотримання людиною мо- ральних норм є головною запорукою законності в державі. 2. Актуалізація опорних знань. У ч и т е л ь. У розділі 2 Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» містяться статті 21, 22, 23, 24. На- звіть слова, які пропущені в цих статтях у підручнику на сторінці 169. (Діти читають статті Конституції.) Учитель просить дітей записати в зошитах визначення понять. Справедливість — 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь. 2. Людські стосун- ки, які ґрунтуються на моральних принципах. Справедливими називаються такі відносини людей, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нор- мам демократичного суспільства. Різноманітний — не такий, як інший, не схожий на іншого.
  • 241.
    240 Соціальна різноманітність —суспільство, яке складається з не- однакових, не схожих одне на одного людей. Соціальний — пов’язаний із життям і відносинами людей у су­ спільстві, суспільний, такий, що існує в суспільстві. Правові норми — спільні загальнообов’язкові правила поведінки людей, які встановлюються й охороняються державою. Закон — офіційний письмовий документ, який містить правові норми і приймається законодавчим органом держави. Рівність людей перед законом — рівноправне становище лю- дей у суспільстві в дотриманні ними норм закону, їхніх закріпле- них у законах прав, обов’язків і відповідальності. Рівноправність — користування однаковими (рівними) з ким- небудь правами. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Яка роль моралі та права в демократичному суспільстві». 1—2. Чи погоджуєшся ти з твердженнями? В основі правових норм лежить мораль, тому всяке порушення за- кону є аморальним. (Варіант А. Так.) Для жінок і чоловіків існують різні норми права. (Варіант Б. Ні.) 3—4. Впиши в клітинки поняття, про які йдеться. Вищий законодавчий орган України. (Верховна Рада.) Однакові (рівні) можливості всіх людей у використанні прав. (Рів- ноправність.) 5—6. Визнач, у яких ситуаціях ідеться про порушення моральних норм, а в яких — моральних та правових. Порушені моральні норми Порушені морально-правові норми А. Марічка й Тетянка посвари- лися. Щоб помститися, Тетян- ка підзужує дівчат класу проти Марини Б. З комп’ютерного класу ви- крали комп’ютери. Двоє стар- шокласників бачили, як сторож ішов коридором із незнайомими чоловіками. Хлопчики розпові- ли про все міліції. Та наступного дня їх перестрів сторож і, запро- понувавши гроші, попросив від- мовитися від своїх свідчень
  • 242.
    241 Порушені моральні норми Порушеніморально-правові норми Г. Учні 6 класу, не підготував- шись до самостійної роботи, про яку не попереджав учитель, змо- вилися здати чисті аркуші. Втім Василь написав роботу. Діти ого- лосили однокласникові бойкот В. Шестикласники Дмитро й Олексій, посварившись, учи- нили бійку у дворі школи. За Дмитром прийшов старший брат — Ігор, який тільки-но по- вернувся з армії. Вважаючи, що брата скривджено, Ігор жорстоко побив Олексія 7—8. Напиши десять найважливіших, на твою думку, понять теми уроку. (Рівноправність, рівність перед законом, закон, правові норми, мо- ральні норми, совість, суд, адвокат, конституція, Верховна Рада.) 9—10. Прокоментуй уривок із поеми давньогрецького поета Гесіода за поданими запитаннями. Чи розуміли давні греки зв’язок права й моралі? (Так. Брехня — зло- чин і моральний, і правовий.) Яка моральна норма лежить, на думку поета, в основі закону? (Прав- дивість.) Чому поет посилається на авторитет богів, зокрема й Зевса? (Зевс- громовержець — верховний суддя у греків.) 11—12. Склади невеличкий твір-роздум за українським прислів’ям, винесеним як заголовок: «Добра справа суду не потребує». 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. У кожної людини, яка живе на землі, одне життя. І від неї самої залежить, як вона його проживе, чи нестиме добро і світло, чи залишить слід у душах інших людей, чи пам’ятатимуть її наступні по- коління. Кожна країна пишається своїми громадянами, які мужньо бороли- ся за свободу й незалежність Батьківщини. Пригадайте, хто такий гро- мадянин? Громадянин — 1. Особа, яка належить до постійного населен- ня якоїсь держави, користується правами й виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. 2. Той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, що підпорядковує особисті інтереси гро- мадським).
  • 243.
    242 4. Представлення темиуроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого уроку сьогодні звучить так: «Що означає бути громадянином демократичної держави». На уроці ми спробуємо з’ясувати, кого називають громадянином; які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспільства; що таке «громадянська позиція» людини; з’ясувати сутність поняття «гро- мадянин», «громадянський». II. Основна частина. 1. Кого називають громадянином. (Звучить пісня Т. Петриненка «Україна».) У ч и т е л ь. Ми, діти, — громадяни сучасної України. Від нас зале- жить, якою буде наша держава — сильною й розвиненою, із високим рів- нем життя її громадян чи слабкою, залежною від волі інших держав, із незахищеним і малозабезпеченим населенням. Ми, громадяни, обираємо тих людей, які керуватимуть державою, ми, громадяни, дотримуючись законів, користуючись своїми правами та виконуючи свої громадянські обов’язки, зміцнюємо державу, підтримуємо її, допомагаємо їй просува- тися вперед. Звернімося до Конституції України. Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений грома- дянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути висланий за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує турботу і захист своїм громадянам, що перебува- ють за її межами. Робота з підручником. Прочитайте в підручнику текст «Кого називають громадянином» • (с. 171—172) і дайте відповідь на питання. Чи можна марафонського гінця з прочитаної вами легенди вважати• справжнім громадянином? Чому героїв Чорнобиля ми називаємо справжніми громадянами?• (Відповіді учнів.) У ч и т е л ь. В. Сухомлинський писав: «Сміливість і мужність — ці етичні й вольові риси необхідні кожному громадянинові не тільки у ви- няткових обставинах, але й у повсякденному житті, у праці». Скільки легендарного, скільки героїчного в історії нашої країни. І, пе- регортаючи сторінки історії, я завжди запитую себе, невже в минулі
  • 244.
    243 віки люди йшлина вогнище за правду, гинули від татарських шабель, по- вставали проти свавілля влади, билися за кожен клаптик землі і кров’ю своєю писали на стінах Брестської фортеці «Гину, але не здаюся» задля того, щоб ми, нащадки, забули, якою ціною дісталася свобода, незалеж- ність нашій Батьківщині. Невже заради того, щоб ми безцільно марну- вали свої дні. Так, сьогодні ми забуваємо, що захист Батьківщини — це обов’язок громадянина. Обов’язок — поняття не тільки юридичне, але й моральне. Тому що Батьківщина — це не тільки держава. Батьківщина — це отчий дім, сім’я, близькі, кохані, це наша природа, без якої не може бути на- шої душі, нашої любові до людей. Упродовж всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ понад усе цінував вірність Батьківщині, мужність і відвагу героїв, що борють- ся за утвердження добра і справедливості. В усній народній творчості відбилися уявлення про ідеал громадянина. Який же він? Пригадайте українські думи, російські билини, героїчні казки. Вони розповідають, як у боротьбі зі злом простий селянський син, навіть і не найкращий серед своїх братів, стає красенем, оскільки він виявляє мужність, від- вагу, кмітливість і спритність. Краса героя — у його скромності, доброті, в безкорисливому служінні народу, в готовності будь-якої миті пожерт- вувати своїм життям заради щастя людей. (Діти наводять приклади з курсу літератури.) Пригадайте приклади високої громадянськості, які демонстрували наші співвітчизники в різні періоди нашої історії. Розкажіть про них. (Розповіді дітей.) 2. Які почуття та риси властиві громадянам демократичного суспільства. У ч и т е л ь. Що ми розуміємо під поняттям «громадянський»? Про- читайте на сторінці 173 підручника. Громадянський — властивий свідомому громадянинові, спря- мований на користь суспільства. Які почуття ми називаємо громадянськими? Громадянські почуття — почуття любові до Батьківщини, почут- тя обов’язку її захищати; почуття пошани до символів держави, її культури, мови, історії, громадянська гідність. Які державні символи України ви знаєте? (• Державні Герб, Прапор, Гімн.)
  • 245.
    244 Хто є авторамигімну України? (• Михайло Вербицький і Павло Чу- бинський.) Що потрібно зробити, коли звучить гімн України? (• Підвестися, по- класти руку на серце і співати перший куплет.) Звучить гімн України. Діти встають і виконують 1-й куплет. У ч и т е л ь. Окрім поняття «громадянські почуття», є ще такі, як «громадянські риси»; «громадянський учинок». Громадянські почуття — здатність спрямовувати свою роботу й життя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за майбутнє своєї країни. Робота з підручником. У ч и т е л ь. Прочитайте вголос оповідання В. Сухомлинського «Го- рить Іванова хата» на сторінці 173. Які якості характеру виявив Степан? Чи можна вважати їх громадян- ськими? (Степан виявив такі громадянські риси характеру: відповідаль- ність за долю інших людей, прагнення допомогти в біді.) Як ви оцінюєте людські якості Петра? (Петро турбується тільки про себе і про свій бу- динок, не думаючи про інших людей. Але біда може прийти й до нього.) Прочитайте продовження завдання 5 у підручнику на сторінці 173. Яких рис характеру вимагає від людини громадянський учинок? (Гро- мадянський учинок вимагає від людини вольових зусиль, самовідданості, альтруїзму, мужності.) Громадянський учинок — дія, яка принесла користь людям, країні, су­ спільству. У сучасному житті — це здача крові, допомога нужденним людям. Наведіть приклади громадянських учинків. (Діти наводять приклади.) Немає більш небезпечної людини, ніж та, яка байдужа до долі рідної країни. Польський письменник Б. Ясинський у книзі «Змова байдужих» писав: «Не бійся ворогів — у гіршому разі вони тебе вб’ють. Не бійся друзів, у гіршому разі вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих — вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їх мовчазної згоди існує на землі зрада й убивство». 3. Що таке громадянська позиція людини. Робота з підручником. На сторінці 173—174 підручника прочитайте текст «Що таке гро- мадянська позиція людини» і вивчіть визначення поняття «громадян- ська позиція».
  • 246.
    245 Громадянська позиція —прагнення обговорювати й вирішу- вати спільні проблеми, відповідальне ставлення до громадян- ського обов’язку. А який посильний внесок у вирішення спільних справ робите ви як громадяни своєї країни? (Відповіді дітей.) III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Лише та людина, яка чинить на благо людей і Батьківщи- ни, — громадянин демократичної держави. Подивіться на дошку. На ній пам’ятка «Про громадянина». Прочитаймо її. Чи зі всіма пунктами пам’ятки ви згодні? (Діти читають по черзі, починаючи з якого-небудь ряду.) Пам’ятка «Про громадянина» 1) Громадянин — патріот. Він гаряче любить свою Батьківщину. 2) Громадянин вірний своєму обов’язку. Він чесно захищає свою Бать- ківщину. 3) Громадянин має активну громадянську позицію, він бере активну участь у суспільному житті. 4) Громадянин — мужня людина, він не боїться приймати вогонь на себе, він відповідальна людина. 5) Громадянин робить посильний внесок у розв’язання екологічної про- блеми: саджає дерева, охороняє ліс, прибирає сміття. 6) Громадянин не може спокійно дивитися, як кривдять слабких, без- захисних: сиріт, людей похилого віку, вдів, інвалідів, ветеранів, він захищає їхні права й прагне відновити справедливість. 7) Громадянин — людина цілеспрямована, він не любить, коли за нього вирішує або робить хтось інший. 8) Громадянин — людина наполеглива. У навчанні, у роботі, житті він не перестає боротися зі своїми слабкостями. 9) Громадянин радіє владі не над людьми, а над собою, він володіє си- туацією, буває потрібним у потрібний час у потрібному місці. 10) Громадянин засвоює уроки минулого, кожного прожитого дня. 11) Громадянин вимагає змін, він бере участь у політиці, він розуміє, що його участь у виборах має важливе значення. 12) Громадянин охороняє пам’ятки культури від руйнувань, бере участь у відновленні церков, у відкритті храмів. 13) Громадянин розуміє, що Батьківщину любити — це не просто кра- сиво говорити про неї, а діяти в її інтересах.
  • 247.
    246 14) Громадянин —це людина, думки і вчинки якої спрямовані на благо Батьківщини, на благо свого народу. (За Л. Г. Кузнєцовою)  IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 170—174). Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Що означає бути гро- мадянином демократичної держави» (с. 70—71). Урок 31 Тема. Якими мають бути відносини між народами в багато- національній демократичній державі. Мета: познайомити дітей із ключовими поняттями уроку; по- говорити про те, у чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві; як ставити- ся до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні; як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів. Обладнання: підручник, робочий зошит; ілюстрації (Бабин Яр); ау- діозаписи: «Симфонія № 7» Д. Шостаковича, «Тема фашистського нашестя»; «Большой хоровод» (слова О. Жигалкіної, музика А. Хайта); уривки мелодій танців різних народів. Епіграф: «У всіх є недоліки — у кого великі, у кого менші. Ось чому дружба, і допомога, і спілкування були б немож- ливі, якби не існувало між нами взаємної терпимості» (Ф. Гвіччардіні). Вислови: «Люди, як правило, змінюються під дією того суспіль- ного устрою, за якого живуть» (А. Апшероні). «У кожної нації є свій неповторний кристал, який треба зуміти висвітити» (І. Шевельов). багатонаціональна держава; нація; толерантність; не- терпимість; національність; народ; патріотизм; фа- шизм; нацизм; шовінізм. Тип уроку: інтегрований. Ключові поняття:
  • 248.
    247 Структура уроку    I. Вступначастина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.  II. Основна частина. 1. У чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві. 2. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні. 3. Як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обря- дів інших народів. III. Заключна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти! На попередньому уроці ми розбирали тему «Що означає бути громадянином демократичної держави». 2. Актуалізація опорних знань. Що ми розуміємо під словами «громадянський»; «громадянські почут- тя»; «громадянські якості»; «громадянська позиція»? (Відповіді дітей.) Громадянський — властивий свідомому громадянинові, спря- мований на користь суспільства. Громадянські почуття — почуття любові до Батьківщини, почут- тя обов’язку її захищати; почуття поваги до символів держави, її культури, мови, історії, громадянська гідність. Громадянські якості — здатність спрямовувати свою роботу й  життя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за майбутнє своєї країни. Громадянська позиція — прагнення обговорювати й вирішу- вати спільні проблеми, відповідальне ставлення до громадян- ського обов’язку.
  • 249.
    248 У яких статтяхКонституції України мова йде про права й обов’язки громадянина? (Статті 65, 66, 67, 68.) Перевірка завдання в робочому зошиті з теми «Що означає бути громадянином демократичної держави». 1—2. Дай позитивну чи заперечну відповідь. Чи свідчить добродійність про громадянську позицію людини? (Ва- ріант А. Так.) Чи є щирість прикладом громадянських почуттів? (Варіант Б. Ні.) 3—4. Упиши відповідні за змістом слова суспільний або громадян- ський. Вільний від навчання в університеті час Петро Іванченко присвячу- вав суспільній діяльності. Брати участь у виборах — це громадянський обов’язок кожного. 5—6. Наведи 2—3 приклади активної громадянської позиції. (Ви- явом активної громадянської позиції я вважаю таке: участь у виборах, підтримка справедливих рішень, протест проти несправедливих рішень; облаштування шкільної території.) 7—8. Склади невеличкий твір-роздум за українським прислів’ям, винесеним в заголовок: «Добре річці з потоками». (Індивідуальна відповідь учня.) 9—10. Склади перелік з трьох проблем, які вважаєш за необхідне обміркувати на загальних зборах школи. (Індивідуальна відповідь учня.) 11—12. Прокоментуй притчу за питаннями. Чи була остання сніжинка важча за інші? (Ні.) Чому ж вона зламала гілку? (Остання сніжинка була «краплею, що переповнила чашу». Всі сніжинки, які падали на гілку, робили її важкою настільки, що під останньою сніжинкою вона зламалася.) Яке з двох тверджень, на твій погляд, лежить в основі притчі? (Ве- ликі справи складаються з безлічі звичайних учинків людей; можливо, для зміни на краще не вистачає тільки твоєї участі.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Ви знаєте, що на території України живуть представни- ки різних народів і націй. Належність людини до нації або народності називають національністю. Нашу країну вважають багатонаціональною, оскільки здавна в Україні живуть українці, росіяни, білоруси, болга- ри, молдавани, румуни, угорці, німці, поляки, татари, кримські татари,
  • 250.
    249 греки, євреї, албанці,цигани. Вони також є громадянами України, мають ті ж права й обов’язки. Жоден із громадян держави не може мати більше або менше прав, ніж інші, через своє національне походження. Про це свідчать і статті 9, 10, 11, 12 Конституції України. Пригадай- те, коли в 5 класі на уроці з теми «Якими є моральні норми українського народу?» ми говорили про те, чому потрібно знати звичаї різних наро- дів, які живуть в Україні, ми називали такі прислів’я: «Кожен край має свій звичай»; «Що сторона, то новина»; «Чий дім, того і справа»; «На чиєму возі їдеш, того й пісню співай» — і виділяли таку моральну нор- му, характерну для українського народу, як толерантність. Що ми розуміємо під толерантністю? Толерантність — доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, почуттів тощо. Протилежним до поняття «толерантність» є поняття «нетерпимість». Що ми розуміємо під цим поняттям? Нетерпимість — небажання, невміння терпимо ставитися до кого- або чого-небудь. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема уроку сьогодні звучить так: «Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі». І поговоримо ми про те, що розуміємо під поняттями «багатонаціональна держава»; «народ»; «національність»; «нація»; «нацизм»; «патріотизм»; «фашизм»; «шовінізм»; з’ясуємо, у чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві; як ставитися до культурно- національних особливостей людей, що живуть в Україні; як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів. II. Основна частина. 1. У чому полягає етика відносин між народами в демократич­ ному суспільстві. У ч и т е л ь. Перш за все для розкриття теми нам необхідно позна- йомитися з поняттями «багатонаціональна держава»; «народ»; «націо- нальність»; «нація». Ці поняття з поясненнями подано в підручнику на сторінці 177. Прочитаймо і розберімо їх. Багатонаціональна держава — держава, що складається з ба- гатьох націй, створена різними націями.
  • 251.
    250 Нація — історичнаформа спільності людей, об’єднаних єди- ною мовою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами вдачі, культури. Національність — належність людини до якої-небудь нації. Народ — усе населення, усі жителі тієї чи іншої країни або час- тина жителів, пов’язаних спільною мовою, традиціями та куль- турою. Робота з підручником. Прочитайте текст у завданні 3 на сторінці 177. Як відбувається регулювання прав усіх народів, що живуть в Украї- ні, і відносин між ними? (Через закон (Конституцію України) і моральні норми, толерантність). У ч и т е л ь. Історія знає багато прикладів міцної дружби між наро- дами. Яскравим прикладом такої дружби є Друга світова війна, у якій пліч-о-пліч билися проти спільного ворога — фашизму — чимало на- родів Європи. Незабаром ми відзначатимемо День Перемоги. І коли ви дивитиметеся фільми про цю війну, зверніть увагу на те, як люди різних народів, національностей своїми вчинками доводили, що щастя і мир за землі залежить від вміння дружити, любити, разом протистояти злу та жорстокості. 2. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні. У ч и т е л ь. Говорячи про події Великої Вітчизняної війни, ми торкнулися відразу декількох понять: патріотизм; фашизм; нацизм; шо- вінізм. Патріотизм — любов до конкретної країни, вірність їй. Фашизм — політична течія, представники якої пропагували на- ціональну винятковість свого народу, ненависть до інших націо- нальностей, розпалювали ворожнечу між народами. Нацизм — течія фашизму, яка насаджувалася в гітлерівській Ні- меччині. Шовінізм — політичні ідеї, що проповідують зверхність, пріори- тет однієї нації над іншими. (Звучить «Тема фашистського нашестя» із 7-ї симфонії Д. Шоста- ковича.)
  • 252.
    251 У ч ит е л ь. Фашизм був жахливим злочином перед людством. Ба- бин Яр — урочище в північно-західній частині Києва, між районами Лук’янівка і Сирець. Бабин Яр — місце масових розстрілів цивільного населення німецькими окупаційними військами в 1941 році. Сьогодні на території Бабиного Яру розташовано декілька пам’ятників і меморі- альних комплексів жертвам Голокосту. Робота з підручником. Прочитайте текст• «Як ставитися до культурно-національних особли- востей людей, які живуть в Україні» на сторінках 177—180. Знайдіть слова, які можуть служити висновком із цього тексту. (• Спів­ існування народів і націй в одній країні — це завжди шлях до їх вза- ємозбагачення, взаємовідкриття і створення спільної культури всьо- го людства.) Виконайте завдання 5 на сторінці 179 і визначте правила співісну-• вання різних народів у багатонаціональній демократичній державі. (Дотримуватися рівних прав і визнавати цінність культури всіх на- родів, що живуть в Україні. Прагнути цікавитися культурою своїх сусідів. Співпрацювати, допомагати одне одному в інтересах розвитку країни. Обмінюватися поглядами, досвідом, ідеями з представниками інших народів. Досягати домовленостей в ухваленні спільних рішень.) 3. Як виявляти повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів. У ч и т е л ь. Під час подорожей по Україні ви стикаєтеся з представ- никами різних народів, їх обрядами та традиціями. Багато з них не дуже зрозумілі. Але в будь-якому разі до всіх обрядів і традицій інших наро- дів ми мусимо ставитися з повагою. Робота з підручником. На сторінці 180 підручника подано уривок із книги «Про етикет кримськотатарського народу» й уривок із книги Олекси Воропая «Зви- чаї нашого народу». Прочитайте їх удома. Скажіть, а з якими країнами має кордони Україна? (З Росією, Угор- щиною, Словаччиною, Польщею, Молдовою, Білоруссю, Румунією.) Чи по- винні ми з повагою ставитися до звичаїв і традицій усіх народів, які живуть на Землі?
  • 253.
    252 III. Заключна частина. Висновки. У чи т е л ь. Якими мають бути відносини між народами в багатона- ціональній демократичній державі? (Добрими, рівноправними, толерант- ними, шанобливими. Слід поважати й цінувати культуру, звичаї і тради- ції інших народів як у нашій державі, так і за її межами.) IV. Домашнє завдання. Прочитати параграф підручника (с. 175—181). Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі». Урок 32 Тема. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Будьмо громадянами». Мета: узагальнити знання учнів, отримані під час вивчення теми. Обладнання: підручник, робочий зошит, зошит звичайний, дошка, крейда; аудіозапис пісні «Большой хоровод» (слова О. Жигалкіної, музика А. Хайта). Епіграф Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу й у радості мить, Любіть у годину негоди. (В. Сосюра) Вислови: «Найбільші подвиги були здійснені заради любові до Батьківщини» (Ж. Ж. Руссо). «За рідний край життя віддай» (українське прислів’я). усі поняття й терміни, вивчені за темою. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Ключові поняття:
  • 254.
    253   II. Основна частина. Контрольна робота. III. Заключначастина. Висновки. IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Ось ми і закінчили вивчення остан- ньої теми в цьому навчальному році. Назвіть її, будь ласка. («Будьмо громадянами».) Вивчаючи тему, ми говорили про те, якою є мораль демократично- го суспільства; про те, як людина обирає життєвий шлях; які права та обов’язки людини в демократичному суспільстві, як слід розуміти спра- ведливість у сучасному демократичному суспільстві; для чого в демо- кратичному суспільстві існують мораль і право; що означає бути гро- мадянином демократичної держави; якими мають бути відношення між народами в багатонаціональній демократичній державі. 2. Актуалізація опорних знань. Перевірка письмового домашнього завдання з теми «Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональ- ній демократичній державі». 1—2. Чи погоджуєшся з твердженнями? Громадянські права залежать від національності. (Варіант Б. Ні.) Відносини між народами повинні ґрунтуватися на толерантності та взаємоповазі. (Варіант А. Так.) 3—4. Упиши в клітинки поняття, про які йде мова. Любов до Батьківщини. (Патріотизм.) Неповага до представників інших народів, визнання своєї націо- нальності вищою за інші. (Шовінізм.) 5—6. Підбери другу частину прислів’я, вписавши в клітинки відпо- відні номери. (Кожний край має свій звичай. Що сторона, то й новина.) 7—8. Які почуття і вчинки свідчать про любов до Батьківщини? (Ви- явом патріотизму я вважаю любов до Батьківщини; прагнення служити їй і захищати її; турботу про природу рідного краю, прагнення зробити свою країну, своє місто чистішим і красивішим; повагу й любов до людей;
  • 255.
    254 пошану до національноїмови, звичаїв і традицій народу, до символів на- родних і державних.) 9—10. Прокоментуй притчу за питаннями. Чи можна стверджувати, що білі царі упереджено ставилися до чор- ношкірих? Якщо так, то в чому це виявлялося? (Так, вони упереджено ставилися до чорношкірого, вважаючи, що він не сильний в обчисленнях. Можливо, вони вважали, що через колір шкіри він не може бути їм рівним у знаннях.) Чому саме чорношкірий цар побачив зірку? (Він не займався складними обчисленнями, а подивився на віддзеркалення неба й поба- чив зірку.) Чи залежать моральні якості людини від кольору шкіри, очей, на- ціональності? (Ні, оскільки всі люди від природи рівні.) Чого вчить притча? (Притча вчить того, що всі люди однакові, не має бути переваги кольору шкіри, нації. Усі питання потрібно вирішу- вати спільно.) 11—12. Поясни або спростуй вислів італійського письменника 19 ст. Алессандро Мандзоні: «Ніщо так не псує народ, як звичка до ненависті». (Цей вислів підтверджує думку про те, що різні народи мають із повагою ставитися один до одного. Якщо люди звикнуть ненавидіти одне одного тільки тому, що вони належать до різних національностей, то будуть безнадійно зіпсовані. У кожного народу повинна бути звичка поважати й любити інший народ.) 3. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. Сьогодні нам із вами належить узагальнити й повтори- ти вивчене з теми «Будьмо громадянами». 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. Узагальнюючи тему, ми повторимо основні поняття й терміни, приду- маємо продовження історій; зробимо висновки. Все це допоможе нам впо- ратися із завданням тематичної контрольної роботи наступного разу. II. Основна частина. У ч и т е л ь. На нашому уроці присутня пані Капелюшок, яка разом зі своїми двома помічниками, Циліндром і Беретом, розподілять всіх вас на три групи: Знайок (10—12 балів), Напівзнайок (7—9 баллів) та Незнай­ків (0—6 балів).
  • 256.
    255 Контрольна робота. І частина Кросвордіз теми. Робота з підручником у групах (4 групи). 1. Суспільство, в якому найвищою цінністю є людина, громадянин. (Громадянське суспільство.) 2. Доброзичливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, по- чуттів. (Толерантність.) 3. Правильне, об’єктивне, неупереджене ставлення до чогось або когось; сукупність правил, які відповідають нормам відносин між людьми. (Справедливість.) 4. Гарантовані матеріальні, духовні, суспільні, культурні блага, необхід- ні для життя людини. (Права.) 5. Держава, у якій живуть представники багатьох національностей. (Ба- гатонаціональна.) 6. Одна з форм організації суспільного життя, відома як народовлад- дя. (Демократія.) 7. Людина, яка підпорядковує свої особисті інтереси громадським, слу- жить батьківщині, народу. (Громадянин.) 8. Особиста відповідальність людини за розв’язання якоїсь проблеми. (Обов’язок.) 9. Любов до Батьківщини. (Патріотизм.) 10. Який стосується життя людей і їх відносин у суспільстві. (Соціальний.) 11. Такий погляд на відносини між народами, коли виявляється непова- га до представників інших народів, зневага до них і визнання своєї національності вищою за інші. (Шовінізм.) 12. Користування однаковими (рівними) з іншими правами. (Рівноправ- ність.) Капелюшок та її помічники перевіряють кросворди 4-х груп і нази- вають бали. Перемагає та, учасники якої швидше розв’язали кросворд і зробили найменше помилок. ІІ частина Складіть продовження. Робота з підручником у групах (4 групи). Придумайте завершення історій, які подані в підручнику на с. 182—183. Визначтете мораль придуманої вами історії. (Діти вико- нують завдання. Пані Капелюшок і її помічники оцінюють результати конкурсу.)
  • 257.
    256 ІІІ частина Ключові поняття. Уч и т е л ь. А зараз пані Капелюшок підійде до кожного з вас, ви витягнете питання й повинні будете відповісти на нього. Якщо хтось відповіді не знає, решта дітей піднімають руку, і пані Капелюшок питає того, хто не відповідав або ж відповідав погано й мало. 1. Що ми розуміємо під громадянськістю? (Громадянськість — усві- домлення громадянином своїх прав та обов’язків перед державою, су­ спільством.) 2. Що ми розуміємо під гуманістичною мораллю? (Гуманістична мо- раль — моральні норми, пройняті турботою про благо людини, по- вагою до її гідності, людяністю.) 3. Що ми розуміємо під поняттям свобода? (Свобода — 1. Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орієнтири, способи дії, вчинки. 2. Здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, приймати рішення й утілювати їх у життя.) 4. Що таке свобода волі, свобода дій, свобода творчості? (Свобода во- лі — можливість самостійно визначати власні цілі, наміри, спосіб дій, керуючись моральними настановами й цінностями. Свобода дій — можливість діяти без заборон у якій-небудь галузі. Свобода творчос- ті — право людини втілювати мрії та задуми, створюючи щось нове, оригінальне, таке, чого раніше не існувало.) 5. Що ми розуміємо під правами людини? (Права людини — можли- вості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні й духовні блага для нормального життя й розвитку.) 6. Що таке декларація? Наведіть приклади. (Декларація — офіційний документ, у якому проголошено певні принципи й положення. Загаль- на декларація прав людини була прийнята ООН 10 грудня 1948 року. Декларація прав дитини — 1959 року.) 7. Що означає термін «права дитини»? (Права дитини — це певні мож- ливості, необхідні людині до 18 років для існування й досягнення зрі- лості.) 8. Що таке конвенція? Наведіть приклади. (Конвенція — договір між державами з якогось спеціального питання. Міжнародна конвенція про права дитини (1989 рік).) 9. Що ми розуміємо під соціальною різноманітністю? (Соціальна різ- номанітність — ознака суспільства, яке складається з неоднакових, не схожих одне на одного людей.)
  • 258.
    257 10. Що мирозуміємо під правовими нормами і законом? (Правові нор- ми — спільні загальнообов’язкові правила поведінки людей, що вста- новлюються й охороняються державою. Закон — офіційний письмо- вий документ, що містить правові норми і приймається законодавчим органом держави.) 11. Наведіть приклади громадянських почуттів, громадянських якостей. (Громадянські почуття — почуття любові до Батьківщини, почуття обов’язку її захищати; почуття поваги до символів держави, її культу- ри, мови, історії, громадянська гідність. Громадянські якості — здат- ність спрямовувати свою роботу й життя на користь Батьківщині; уміння нести відповідальність за майбутнє своєї країни.) 12. Дайте визначення понять «нація»; «національність»; «народ». (На- ція — історична форма спільноти людей, об’єднаних спільною мовою, територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами характеру, культурою. Національність —належність людини до якоїсь нації. Народ — населення, жителі країни, пов’язані спільною мовою, традиціями та культурою.) 13. Що таке «фашизм» і «нацизм»? (Фашизм — політична течія, представ- ники якої пропагували національну винятковість свого народу, ненависть до інших національностей, розпалювали ворожнечу між народами. На- цизм — течія фашизму, яка насаджувалася в гітлерівській Німеччині.) 14. Наведіть приклади прав людини згідно із Загальною декларацією прав людини. (У Загальній декларації прав людини проголошено, що кожна людина має право: — на життя, на свободу, гуманне ставлення з боку інших людей; — на участь в управлінні своєю країною, вільний доступ до інформа- ції, свободу думок і переконань; — на роботу, освіту, дозвілля й медичну допомогу; — на участь у культурному житті своєї країни.) 15. Наведіть приклади прав дитини відповідно до Конвенції про права ди- тини. (У Конвенції про права дитини вказано, що дитина має право: — на особливий захист і турботу, якісне харчування, житло й ме- дичну допомогу; — на любов і розуміння в сім’ї; на навчання в школі й розвиток своїх здібностей; — на освіту, спрямовану на розвиток особистості, талантів, розу- мових і фізичних здібностей у найповнішому обсязі, на підготовку до свідомого життя в суспільстві; — на першочерговий захист і допомогу в складних обставинах.
  • 259.
    258 Дитина з фізичнимиі розумовими вадами має право на спеціальну допомогу й турботу. Не можна примушувати дитину до важкої праці і ставитися до неї жорстоко. Щодо дитини не можна ухвалювати смерт- ний вирок або карати її довічним ув’язненням.) Пані Капелюшок і її помічники розподіляють учнів, згідно з набра- ними балами, на три команди. III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Завершуючи урок, а разом з ним і тему, я б хотіла, щоб ми пригадали кілька важливих висновків: Найвищою цінністю в демократичному суспільстві є людина.• Вибір людини — вияв її свободи волі. Але заснований цей вибір на• моральних якостях людини. Кожна людина повинна реалізувати себе в житті. Адже людина сама• творить свою долю, своє щастя. Патріот відчуває любов до своєї Батьківщини, а громадянин знає• свої обов’язки перед нею. Запорукою повноцінного існування демократичного суспільства• є громадянська активність людей, що входять у нього, — вільні гро- мадяни, які поважають себе та інших, прагнуть допомогти своїй дер- жаві. Тільки людина, яка ставиться до інших відповідно до моральних• правил, може бути справжнім Громадянином. Реалізовуючи свої права, людина не може діяти всупереч інтересам• інших людей, обмежувати їхні права. Життя людей регулюють мораль і право.• У демократичному суспільстві всі люди рівні перед законом.• У багатонаціональній державі відносини між різними національ-• ностями мають бути толерантними, приводити до взаємозбагачен- ня культур, розквіту держави. IV. Домашнє завдання. Виконати тести в робочому зошиті до уроку 33 «Тематичне оцінюван- ня», варіанти 1, 2 (с. 76—79). Підготувати робочі зошити до перевірки. Повторити поняття й терміни з теми, підготувавшись до уроку те- матичної атестації.
  • 260.
    259 Урок 33 Тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів з теми «Будьмо громадянами». Мета: перевірити рівень знань учнів. Обладнання: дошка, крейда, завдання. Тип уроку: урок контролю й оцінки рівня засвоєння знань. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів.   II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 2. Твір на тему «Один день у країні без законів». III. Завершальна частина. Висновки.  IV. Домашнє завдання. Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти. Сьогодні ми підводимо підсумки ви- вчення теми «Будьмо громадянами». 2. Мотивація навчальної діяльності. У ч и т е л ь. На уроці ми перевіримо те, як ви засвоїли знання з те- ми. Ви теж зможете перевірити свій рівень знань. 3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів. Письмова робота складатиметься з двох частин: 1-а частина — вікто- рина; 2-а частина — твір на тему: «Один день у країні без законів». II. Основна частина. 1. Контрольна робота. 1) Такий суспільний устрій, за якого люди створюють мережу добро- вільних об’єднань для вираження, задоволення й захисту прав різних
  • 261.
    260 груп населення, прагнутьдо забезпечення моральних відносин між усіма громадянами країни. (Громадянське суспільство.) 2) Можливість самостійно обирати життєві цілі, орієнтири, способи дії, вчинки; здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, приймати рішення й утілювати їх у життя. (Свобода.) 3) Такий спосіб суспільного устрою, коли основна роль в ухваленні рі- шень належить народу. (Демократія.) 4) Договір між державами з якогось спеціального питання. (Конвенція.) 5) Офіційний письмовий документ, який містить правові норми і при- ймається законодавчим органом держави. (Закон.) 6) Політичні ідеї, які проповідують зневагу, перевагу однієї нації над іншими. (Шовінізм.) 7) Офіційний документ, у якому проголошені певні принципи й поло- ження. (Декларація.) 8) Держава, яка складається з багатьох націй, створена різними нація- ми. (Багатонаціональна держава.) 9) Особа, яке належить до постійного населення якоїсь держави, ко- ристується правами й виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави; той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині. (Громадянин.) 10) Належність людини до якоїсь нації. (Національність.) 11) Певні можливості, необхідні людині до 18 років для існування й до- сягнення зрілості. (Права дитини.) 12) Моральні норми, пройняті турботою про благо людини, повагою до її гідності, людяністю. (Гуманістична мораль.) 2. Твір на тему «Один день у країні без законів». Учні пишуть твір-роздум на задану тему. III. Заключна частина. Висновки. У ч и т е л ь. Існує страшне слово — беззаконня. Що ми розуміємо під цим словом? Беззаконня, безлади; самосуд. Найкращий захист від зла забезпечений в тому суспільстві, де люди виконують чинні зако- ни, оскільки саме у такому людському середовищі можливі відносний порядок, справедливість та умови для нормального життя людей. Від- повідальність за порядок у країні є обов’язком кожного громадянина. Адже ще Сократ говорив: «Не можна відступати, ухилятися або кидати своє місце в строю. І на війні, і на суді, і всюди треба виконувати те, що
  • 262.
    261 велить Держава іВітчизна, або ж прагнути переконати її і пояснити, у чому полягає справедливість».  IV. Домашнє завдання. Підготувати вірші до теми «Ми — громадяни України». Урок 34 Тема. Ми — громадяни України. Мета: поговорити про те, як громадяни України повинні ста- витися до своєї держави; що означає бути громадяни- ном і патріотом сьогодні; про те, як пов’язані наші долі з долею Батьківщини; виховувати в дітях патріотизм. Обладнання: підручник, робочий зошит, аудіозапис пісні Т. Петри- ненка «Україна». Епіграф: Можна вибирать друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати, За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. (В. Симоненко) Вислови: «Життя кожного належить Вітчизні, і не молодецтво, а  тільки спражня хоробрість приносить їй користь» (П. Нахімов). «Той, хто не любить свою країну, нічого любити не мо- же» (Д. Байрон). «Чужина батьківщиною не стане» (українська приказка). «Любов до Батьківщини — перша чеснота цивілізованої людини» (Наполеон I). «Любов до Батьківщини не знає кордонів» (Станіслав Єжи Лец). «Любов до Батьківщини повинна походити з любові до людства, як частка із загального» (В. Бєлінський).
  • 263.
    262 Батьківщина;патріот; громадянин України. Тип уроку: інтегрований. Структура уроку    I. Вступна частина. 1. Вітання. 2. Актуалізація опорних знань. 3. Мотивація навчальної діяльності. 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.   II. Основна частина. 1 Як громадяни повинні ставитися до своєї держави? 2. Що означає бути громадянином і патріотом? 3. Як пов’язані наші долі з долею Батьківщини? III. Заключна частина. Висновки. IV. Домашнє завдання Хід уроку I. Вступна частина. 1. Вітання. У ч и т е л ь. Здрастуйте, діти! Ось ми і закінчили вивчати весь ма- теріал з етики. У 6 класі ми працювали над такими темами: «Прагні- мо вершин добра»; «Бережімо світ — довкола і в собі»; «Спілкуймося з відкритими серцями»; «Будьмо громадянами». Що запам’яталося вам із курсу етики в 6 класі? Що з того, що ми вивчили, ви візьмете з собою в подальше життя? (Відповіді дітей.) 2. Актуалізація опорних знань. Аналіз контрольної роботи; читання кращих творів із теми «Один день у країні без законів»; пояснення деяких завдань у робочому зоши- ті, видача робочих зошитів. Переглядання сценки, підготовленої дітьми. Обговорення. 3. Мотивація навчальної діяльності. Звучить пісня Т. Петриненка «Україна». У ч и т е л ь. Прочитайте вірш Василя Симоненка «Грудочка землі» (с. 188—189 підручника). Як ви вважаєте, який зміст вклав поет у ряд- Ключові поняття:
  • 264.
    263 ки «жменька любимоїземлі»? Які думки й почуття викликає у вас цей вірш? (Відповіді дітей на поставлені питання.) А зараз ми послухаємо ті вірші, які ви вдома підібрали до уроку. (Діти читають.) 4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів. У ч и т е л ь. Тема нашого останнього уроку — «Ми — громадяни Укра- їни». На занятті ми поговоримо про те, як громадяни України повинні ставитися до своєї держави; що означає бути громадянином і патріотом сьогодні; поговоримо про те, як пов’язані наші долі з долею Батьківщини. Ви вже чули пісню Тараса Петриненка «Україна». Виконаймо її. Діти співають. Які почуття охоплюють вас, коли ви виконуєте цю пісню? (Почуття любові до Батьківщини, гордості за свій край.) II. Основна частина. 1. Як громадяни повинні ставитися до своєї держави? У ч и т е л ь. На с. 185 підручника представлені фотографії. Як ви ду- маєте, що об’єднує ці фотографії? (Автори фотографій дуже люблять рідний край.) Робота з підручником. Прочитайте в підручнику на с. 184 уривок із книги Василя Шукши- на. Подумайте, що для вас означає слово «Батьківщина». Прочитайте на с. 186 текст 1 «Як громадяни повинні ставитися до своєї держави». Знайдіть головну думку в цьому тексті і прочитайте мені вголос. (Ми — громадяни України. Але бути справжнім громадя- нином країни означає не лише проживати на її території, а насамперед дбати про неї, бути свідомими та активними членами її громади.) 2. Що означає бути громадянином і патріотом. У ч и т е л ь. Кого ми називаємо патріотом? На с. 187 підручника про- читайте відповідь, хоча про значення цього слова ми вже говорили на уроках. (Патріотом називають людину, яка любить свою Батьківщину, захищає її інтереси та авторитет.) Що означає бути патріотом? Як людина може довести свій патріотизм? (Відповіді дітей.) Подумайте над висловами, які подані в завданні 3 (с. 186—187). Справжній патріотизм приносить користь державі, але коли відмов- ляються від знання культури й мов інших народів, від толерантного спіл- кування з представниками інших країн — це неправильне розуміння
  • 265.
    264 патріотизму, яке можепороджувати серйозні конфлікти в суспільстві. Любов до свого народу не повинна перетворюватися на шовінізм. Для того щоб бути патріотом, треба любити свою землю, дбати про приро- ду рідного краю, прагнути зробити якомога більше хорошого для свого міста, для своєї школи, свого будинку, поважати людей, які тебе оточу- ють, і пам’ятати, що те, якою буде Батьківщина в майбутньому, залежить від кожної людини. 3. Як пов’язані наші долі з долею Батьківщини. У ч и т е л ь. Уявіть собі, що вам потрібно новому іноземному другові розповісти про Україну. Що б ви розповіли? Перш ніж продумати роз- повідь, дайте відповідь на питання: Чим можна пишатися в Україні?• За якими ознаками впізнають нашу державу у світі?• Які твої улюблені місця на території України?• Які твої улюблені куточки рідного міста?• Хто твої улюблені українські виконавці пісень?• Хто з наших співвітчизників прославляє Україну в усіх країнах• світу? III. Заключна частина. Висновки. Звучить пісня Т. Петриненка «Україна». У ч и т е л ь. Як висновок, я хотіла б вам прочитати вірш Володими- ра Сосюри. (Учитель читає під музику.) Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами. Відпочивайте, набирайтеся сил, але не забувайте, про що ми гово- рили на наших уроках. До побачення!
  • 266.
    265 Додатки До уроку 4 В.О. Сухомлинський Усмішка Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися зараз же за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли і джме- лі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикува- ла зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась. Їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд йо- го був похмурий, брови насуплені, а в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеть- ся. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але Овна так усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!» Та дід не усміхнувся. Погляд його залишився похмурий, брови — насуплені, очі — злі. Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові пля- ми, блакитне небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре. Дівчинка заплакала. За хвилину дід був уже далеко. Вона бачила те- пер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона поба- чила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціп- ком старенька дибає.
  • 267.
    266 Дівчинка насторожилася ізапитливо глянула в її очі. Бабуся усміх- нулась. І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись усякими барва- ми. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок. Дівчинка усміхнулась, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика. Вона пішла за метеликом. А бабуся спинилась на хвилинку і, дивлячись їй услід, щось тихо прошепотіла. До уроку 6 В. О. Сухомлинський Скляне мишеня На Оленчинім вікні — маленьке скляне мишеня. Якось дівчинка необережно посунула мишенятко на край підвікон- ня, воно впало на підлогу й розбилося. Злякалася Оленка: «Що ж мама скаже?» Це скляне мишеня вона купила в крамниці в той самий день, коли Оленка принесла від сусідів кошеня. Кошеня виросло, стало великим сірим котом, а мишеня наза- вжди лишилось маленьким. «Що ж робити?» — думає Оленка, зібравши скалки. Та й поклала скалки в піч. Починалось літо, піч не топили... Мама ввечері й питає: — А де ж мишенятко? — Не знаю. Де ж воно поділося? — удавано здивованим голосом пи- тає Оленка. Побідкалась мама та й купила в крамниці нове мишеня. Настала осінь. Вигрібала мама сміття з печі, щоб затопити, та й по- бачила скалки з мишеняти. — Хто ж це його розбив? — Мабуть, кіт,— мовить Оленка, похиливши голову. — Розумний же в нас кіт,— усміхається мама.— Розбив мишеня, зі- брав скалки й у піч заховав. А в Оленки від сорому лице аж пашить... Оленка думає: «Як же це мама знає, що мишеня не кіт розбив, а я?» Мама знає й те, що Оленка думає про свій обман і не може від сорому голови підвести. Оленка затуляє лице руками й заплющує очі. Їй здається, що мама бачить її думки.
  • 268.
    267 До уроку 10 В.О. Сухомлинський Миколка, Вітя й цуцик Дорогою додому Миколка й Вітя підібрали цуцика. Він сидів у ка- наві і жалібно скавучав. Кому ж буде цуценя? Довго думали хлопчики й дійшли: нехай три дні живе у Віті, потім три дні у Миколки, потім знов три дні у Віті... Че- рез місяць хлопчики візьмуть цуцика, винесуть у поле й підуть у різні боки. За ким побіжить — той і господар. Побудував Миколка для цуцика гарну будку. Тричі на день виноси- ла мама цуцикові суп і котлетку. У Віті не було ні будки, ні супу, ні котлетки. Поклав він біля свого ліжка ряднинку. На ній цуцик і спав. Іноді вночі йому хотілося в якихось собачих справах надвір, він тихенько торкав лапкою ковдру, Вітя прокидався й випускав малого. Їв цуцик шкуринку, розмочену в гарячій воді. Через місяць узяли хлопчики цуцика й пішли з ним далеко-далеко у поле. Вийшли на високу могилу, пустили його й розлетілися в різні боки. Цуцик побіг за Вітею. В. О. Сухомлинський Зозулина журба Зозуля підкидає свої яйця в чужі гнізда. Як вилупляться з них пта- шенята, зараз бешкетують, викидають малих діток господарів. — Чому ж це ти така жорстока, Зозуле? Чому свого гнізда не мостиш і пташенят не виводиш? — питається Зозулі Вітер-Буревій. — Слухай, Вітре,— відповідає Зозуля.— Даремно вважають мене лю- ди жорстокою. Як тільки зазеленіє, вилазить зі своїх лялечок гусінь. Ба- гато в лісі такої — великої, волохатої, отруйної, що ніякий птах не їсть, а я їм. Якби і я не їла, то загинув би ліс. Поточила б листя гусінь. Ніко- ли мені пташенят виводити. Ось що розповіла Зозуля Вітрові-Буревію. Розповіла та й зажури- лася. Закувала жалібно, журливо: ку-ку... ку-ку... Закувала й прислуха- лася. — Чому ти так жалібно співаєш? — питається Вітер-Буревій. — Сумую за своїми дітками,— відповідає зозуля.
  • 269.
    268 — Але жти їх не годуєш,— каже Вітер-Буревій,— їх годують інші птахи. — Я для них рятую ліс,— тихо сказала Зозуля... До уроку 14 В. О. Сухомлинський Чванькувата буква Була собі на світі Мудра Людина. Вона придумала букви. Вирізала їх із березової кори, склала в козубець і думає: «Ось піду завтра до лю- дей і навчу їх читати й писати». Минула ніч. Зібралася Мудра Людина йти до людей. «Треба,— ду- має,— розташувати букви в такому порядку, щоб людям було легше вчи- тися читати». Розкладає букви: а, б, в... Думає, як найти такий порядок, щоб кожна буква підказувала, яка сусідка йде за нею. Усі букви лежать смирно, чекають на свою чергу. Одне тільки «я» витерпіти не може. Усе лізе в руки Мудрій Людині й нагадує про себе: а я куди? Розгнівалась Мудра Людина й каже: —Ну, з тобою лиха не оберешся. Сиди й жди своєї черги. Та букві «я» нетерпеливиться: — А чого мене забуваєш? Подумала Мудра Людина й каже: — «Я» буде на останньому місці. Тепер ти станеш Учнем Людським Дала мати синові паперові картки з буквами — від А до Я. прочи- тала букви й сказала: — Вчи, сину. Вивчиш азбуку — читати навчишся. Умітимеш чита- ти — Учнем Людським станеш. Станеш Учнем Людським — з кожним днем розумнішатимеш. Почав син учити азбуку. Та сталося якось, що найбільше сподоба- лась йому буква «я». Читає її й читає. Мати каже йому: — Читай, сину, інші букви. Я — це остання буква. Але синові не хочеться братися за інші букви. — Я, я, я,— говорить він матері, і здається йому, що немає на світі кращого слова. — Що нам світить і гріє? — питає мати.
  • 270.
    269 — Я, я!— відповідає син. — Що дає життя спраглій землі? — Я, я! — відповідає син. Злякалася мати: той, хто любить себе, хто милується собою, не може бути й найменшим листочком на гіллястому дереві людського роду. Як же врятувати сина? Уночі, коли син заснув, узяла вона картку з буквою «я» та й схо- вала. Прокинувся син, став пригадувати свою наймилішу букву, та не пригадає ніяк. Почав син учити букви: а, б, в, г — і до кінця... Власне, усі бук- ви. Тоді і «я» пригадалось,— але тепер воно стало маленьке-маленьке й сором’язливе. — Що нам світить і гріє,— питає мати, коли син вивчив усю азбуку й навчився читати. — Сонце,— відповідає син. — Що дає життя спраглій землі? — Дощ,— відповідає син. — Тепер ти став Учнем Людським,— каже мати. До уроку 20 В. О. Сухомлинський Скляний Чоловічок У одного хлопчика був маленький приятель — Скляний Чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає і переживає його при- ятель хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки і думає йти гуляти — Скля- ний Чоловічок уже й не зовсім прозорий, а ледь-ледь помутнів і каже хлопчикові: — Не треба так думати, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить. Але стає прозорий. Якось у хлопчика занедужав товариш, з яким він сидів за однією партою. Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Ди- виться, а Скляний Чоловічок став темний, як хмара. — Що я зробив чи подумав поганого? — з тривогою питає хлопчик. — Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого...Але ти забув про свого товариша.
  • 271.
    270 Соромно стало хлопчикові,і він пішов провідати хворого. Поніс йо- му квіти й велике-велике яблуко, яке подарувала йому мама. Так Скляний Чоловічок учив хлопчика жити. Це була його со- вість. ЛІТЕРАТУРА 1. Данилевська О., Пометун О. Етика: підручник для 6-го кл. загаль- ноосв. навч. закл. — К.: Генеза, 2006. 2. Данилевська О. Робочий зошит. Етика 6 клас. — К.: Літера ЛТД, 2005, 2006. 3. Державний музей українського образотворчого мистецтва. Аль- бом. —К.: Мистецтво, 1985. 4. Етика. Навчальний посібник / За редакцією В. О. Лозового — К.: Юрінком Інтер, 2004. 5. Каптан Т. М., Толкачова Л. І., Шемшуріна А. І., Шемшурін О. Ф. Етика. Методичний посібник. 6 клас. — Х.: ВГ Основа, 2006. 6. Любимов Л. Искусство Западной Европы. — М.: Просвещение, 1982. 7. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Етика. Розробки уроків. 6 клас. — Х.: Ранок-Веста, 2007. 8. Лобова О. В. Музичне мистецтво. Підручник для 5 класу. — К.: Шко- ляр, 2005. 9. Масол Л. М., Гайдамака О. В., Комаровська О. А., Руденко І. В. Мис- тецтво. Підручник для 6 класу загальноосв. навч. закл. — К.: Генеза, 2006. 10. Сухомлинський В. Як виховати справжню Людину. Вибрані твори. т. 5. — К., 1976. 11. Туберовская О. В гостях у картин. Рассказы о живописи. — Ленин- град: Детская литература, 1973. 12. Универсальная энциклопедия школьника. История и религия.— Минск: Валев, 1995. 13. Универсальная энциклопедия школьника. Литература и искусство. — Минск: Валев, 1995. 14. Уроки етики в 1—4 класах / Упоряд. О. О. Кулик, Г. М. Фінько, Г. І. Кенц — Х. : ВГ Основа, 2007.
  • 272.
    271 Зміст Передмова . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Розробки уроків Тема I «Прагнімо вершин добра» Словничок ключових понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Урок 1. Навіщо вивчати етику. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Урок 2. У чому цінність життя (1-а година). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Урок 3. У чому цінність життя (2-а година). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Урок 4. Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Урок 5. У чому сила любові. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 Урок 6. Що означає бути справедливим. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Урок 7. Як відрізнити моральний ідеал від кумира. . . . . . . . . . . . . . . 66 Урок 8. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Прагнімо вершин добра». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 Урок 9. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Прагнімо вершин добра». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78 Тема II «Бережімо світ — довкола і в собі» Словничок ключових понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 Урок 10. Якими є моральні правила відносин між людиною і природою. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86 Урок 11. Як пов’язані довкілля і здоров’я людини. . . . . . . . . . . . . . . 93 Урок 12. Що таке мистецтво керувати собою. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 Урок 13. Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 Урок 14. Як стати розвиненою людиною. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117 Урок 15. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Бережімо світ — довкола і в собі». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124 Урок 16. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Бережімо світ — довкола і в собі». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
  • 273.
    272 Тема III. «Спілкуймосяз відкритими серцями» Словничок ключових понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 Урок 17. Що означає бути етичною людиною (1-а година). . . . . . 136 Урок 18. Що означає бути моральною людиною (2-а година). . . 145 Урок 19. Що означає поважати інших. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153 Урок 20. У чому виявляється милосердя. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159 Урок 21. Чому ми прагнемо віри. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167 Урок 22. Чому в кожної людини своя дорога до храму. . . . . . . . . . 174 Урок 23. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Спілкуймося з відкритими серцями». . . . . . . . . . . . . . . . . . 180 Урок 24. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Спілкуймося з відкритими серцями». . . . . . . . . . . . . . . . . . 186 Тема IV «Будьмо громадянами» Словничок ключових понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192 Урок 25. Якою є мораль демократичного громадянського су­спільства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195 Урок 26. Як обираємо власний життєвий шлях . . . . . . . . . . . . . . . . 201 Урок 27. Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209 Урок 28. Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218 Урок 29. Яка роль моралі і права в демократичному суспільстві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229 Урок 30. Що означає бути громадянином демократичної держави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238 Урок 31. Якими мають бути відносини між народами в багатонаціональній демократичній державі. . . . . . . . . . . . . 246 Урок 32. Перевірте, чого навчилися, опановуючи тему «Будьмо громадянами». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 252 Урок 33. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів з теми «Будьмо громадянами». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259 Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 265