Михайло
Грушевський —
Визначнийісторик,
археолог,
літературознавець,
соціолог,
публіцист,
письменник,
організатор української
науки,
громадсько-політичний
і державний діяч,
засновник Української
Народної Республіки.
Псевдонім
Михайло Заволока
3.
Походив він ізбідної родини
Грушів, що мешкала у
старовинному місті Холм на
Чигиринщині.
Коли хлопцю виповнилось
4 роки , родина переїхала на
Кавказ. Здобувши домашню
початкову освіту, Михайло
був зарахований відразу до
третього класу Тифліської
гімназії.
Саме до грузинського
періоду належать перші
літературні спроби
майбутнього історика,
тут народився інтерес
до історичних знань, а
саме — до історії
України.
Кілька своїх перших
оповідань юний
початківець надіслав
І. Нечуй-Левицькому,
який його підтримав.
Місто Хелм
4.
Бажання стати зчасом
українським істориком та
літератором повернули
юнака в Україну, де
він вступив на історико-
філологічний факультет
Київського Університету
Святого Володимира.
В студентські роки
молодий дослідник
детально вивчив
середньовічну історію
України, а як
кандидатську
дисертацію захистив
новаторську роботу
«Нарис історії Київської
землі від смерті
Ярослава до кінця ХІV
століття» і одержав за
це золоту медаль (1890)
Студентські роки
5.
Далі молодий історик
захистивмагістерську
дисертацію «Барское
староство. Исторические
очерки» і дістав ступінь
магістра та посаду
професора у відомому в
Європі Львівському
університеті.
6.
Саме тут виявилисьйого
здібності як громадського
діяча.
Саме тут почалась
активна співпраця з
науковим товариством
ім.Т.Г.Шевченка (НТШ), яке
він потім очолив і сприяв
виданню понад 100 томів
«Записок наукового
товариства»(1895-1913).
7.
Саме у Львові
створивсямогутній
тандем Михайло
Грушевський - Іван Франко.
Було видано цілий ряд
літературних та
публіцистичних
часописів Лесі Українки,
Михайла Коцюбинського,
Івана Нечуя-Левицького ,
Ольги Кобилянської,
інших майстрів
української літератури.
8.
В 1898 роціМ. Грушевський витратив велику суму
грошей, щоб придбати нову простору будівлю для
Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові.
9.
• Михайло Грушевськийта Іван Франко серед
представників західноукраїнської інтелігенції
у Львові в 1898 році.
А основною працею
сталарозпочата саме у
ці роки 10-томна
«Історія України-Руси» —
перше в українській
історіографії
монументальне
дослідження історії
України.
У цей період за
рекомендацією професора В.
Антоновича Михайло
Грушевський очолив в
університеті кафедру
всесвітньої історії.
На початку двадцятого
століттяМихайла
Сергійовича запрошують
до Парижа прочитати
курс лекцій з історії
України в російській
вільній школі. З метою
розширення наукових
контактів він відвідує
Лондон, Лейпціг, Берлін,
де знаходить однодумців
серед відомих вчених-
істориків.
14.
Подальша доля МихайлаСергійовича аж до
Першої світової війни була тісно пов’язана з
Галичиною.
15.
1906 року вінїде до
Петербурга .
У Петербурзі був
одним із засновників
часопису «Український
вісник» — органу
Української
парламентської
громади І Державної
Думи.
17.
Після революції
1905 —1907 переніс
свою наукову
діяльність до Києва.
30 квітня 1907
обраний головою
заснованого ним
Українського наукового
товариства (УНТ). Надрукував збірник
«Освобождение России
и украинский вопрос».
18.
Перша світова війназастала історика в Галичині у селі
Криворівня.
Мало не щороку він приїздив до цього благородного краю, мав
тут свій будиночок.
Будинок Грушевських у Криворівні. Друга половина 1920-х рр..
19.
• В листопаді1914 року
Михайло Сергійович, був
заарештований
російською владою,
звинувачений в
«австрофільстві» і
засуджений до заслання у
Сибір.
20.
4 березня 1917року М.С. Грушевський був
обраний головою Української Центральної Ради.
Намагався надати стихійному українському рухові
організованості.
21.
Але політична ситуаціяв
країні була досить
складною, і він вимушений
був виїхати за кордон, де
цілком зосередився на
науковій роботі. На
Батьківщину політичний
діяч повернувся всесвітньо
визнаним лідером в
історичній науці, якого
обрали академіком
Всеукраїнської академії
наук.
22.
Грушевський є
автором понад2000
праць
Михайло Грушевський
належить до тих
громадських діячів,що до
залишилися вірними ідеї
усього життя —
самоствердженню свого
народу.
25.
Пам'ять про нього— вічна,
а його наукові праці —
невичерпне джерело
мудрості.
Список використаних джерел
www.uk.wikipedia.org/wiki/Грушевський_Михайло_Сергійович
www.ukrreferat.com
www.shevkyivlib.org.ua
www.ukrlib.com.ua
www.litopys.com.ua
Б.Гаврилів, В.Педич, В.Передерко ,,Михайло Грушевський і
Прикарпаття”
Довідник з історії України. Київ ,, Генеза ” 2002
Малюнки та ілюстрації знайдені за допомогою
пошукового сервісу
www.google.com.ua