Природознавство. 6 клас. Майстер-клас Розробки уроків (Суворова О.В)

2. 6 ÍÀ¿—
ÿ…ÒÚ≈–-Íο—
О. В. Суворова
Орієнтовне календарнотематичне
планування курсу
Розробки всіх уроків
Практичні роботи
Завдання для поточного й підсумкового контролю
ÔÓÒI·ÌËÍ ÏIÒÚËÚ¸:
Œ«–Œ· » ”–Œ I¬
6
ÿÒÚ≈–-Íο—C
Современная школа
новая программа
Сучасна школа
нова програма
Ориентировочное календарнотематическое
планирование курса
Разработки всех уроков
Практические работы
Задания для текущего и итогового контроля
ÔÓÒÓ·Ë ÒÓ‰ÂÊËÚ:
ÍÀ¿—C
Е. В. Суворова
¿«–¿·ŒÚ » ”–Œ Œ¬
œ–»–ŒƒŒ¬≈ƒ≈Õ»≈œ–»–ŒƒŒÁÕ¿¬—“¬Œ

3. 2
УДК 502.2
ББК 74.262.0
С89
Серія «Майстер-клас»
Суворова О. В.
С89 Природознавство. 6 клас: Розробки уроків. — Х.: Вид-во «Ранок»,
2010.— 272 с. + Дод. (16 с.).— (Серія «Майстер-клас»).
ISBN 978–611–540–713–2
Посібник містить методичні рекомендації щодо структури уроків, форм,
засобів і методів навчання, плани-конспекти уроків природознавства у 6 класі,
що складені відповідно до чинної програми. Наведено правила техніки безпеки
на уроках, завдання для тематичного контролю, дидактичні матеріали, описані
практичні роботи. Посібник може використовуватися у комплекті з усіма
чинними підручниками. До посібника пропонується окремо виданий додаток
«Календарно-тематичне планування».
Посібник призначений для вчителів природознавства загальноосвітніх на-
вчальних закладів та студентів ВНЗ педагогічних спеціальностей.
УДК 502.2
ББК 74.262.0
© О. В. Суворова, 2010
ISBN 978–611–540–713–2 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2010
Навчальне видання
Серія «Майстер-клас»
Суворова Олена Василівна
Природознавство.
6 клас
Розробки уроків
Код Ш10980У. Підписано до друку 29.07.2010. Формат 60×90/16.
Папір друкарський. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 17.
ТОВ Видавництво «Ранок». Свідоцтво ДК № 3322 від 26.11.2008.
61071 Харків, вул. Кібальчича, 27, к. 135.
Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: office@ranok.kharkov.ua
Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.
З питань реалізації: (057) 712-91-44, 712-90-87.
E-mail: commerce@ranok.kharkov.ua
«Книга поштою»: (057) 717-74-55, (067) 546-53-73.
E-mail: pochta@ranok.kharkov.ua
www.ranok.com.ua

4. 3
Від автора
Посібник укладено згідно з навчальною програмою для за-
гальноосвітніх навчальних закладів (6 клас «Природознавство»,
35 годин, 1 година на тиждень).
Посібник містить календарно-тематичне планування на на-
вчальний рік та поурочні плани до нього, якими можуть ско-
ристатися вчителі як при підготовці до уроків природознавства,
так і під час їх проведення. Після кожної з чотирьох тем курсу
пропонуються різноманітні за методами й складністю форми ко-
лективного повторення й узагальнення вивченого матеріалу. Для
перевірки якості засвоєння та використання навчального матері-
алу в письмовій формі вчитель може застосовувати різнорівневі
завдання з метою одночасного індивідуального контролю учнів
усього класу. Окрім дослідів та експериментів, учитель знайде
в цьому посібнику перелік необхідного обладнання, речовин і ма-
теріалів для демонстрації школярам нескладних дослідів безпо-
середньо в класі. У книзі подані також правила техніки безпеки
на уроках природознавства, за якими проводиться ­інструктаж
перед кожною практичною роботою.
У комплекті з даним виданням учитель може використову-
вати один із робочих зошитів, посилання на які є в розробках
поурочних планів: Робочий зошит 1 (РЗ-1), Красильникова Т. В.
Природознавство. 6 клас: Робочий зошит.— Х.: Вид-во «Ранок»,
2009.— 64 с. + Дод. (16 с.) та Робочий зошит 2 (РЗ-2) Андрє-
єва В. М. Зошит з природознавства для 6 класу / В. М. Андрєєва.—
К.: Літера ЛТД, 2010.— 64 с. + Дод. (16 с.).
Для зручності в календарно-тематичному плануванні в руб­
риці «Домашнє завдання» підручники позначено так:
1 — Ярошенко О. П., Коршевнюк Т. В., Баштовий В. І. При-
родознавство. 6 клас: Підручник для загальноосвітніх навчаль-
них закладів;

5. 4
2 — Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Рибалко Л. М. Природознав-
ство. 6 клас / Підручник для 6 класу.— Полтава: Довкілля;
К., 2006.— 160 с.: іл.
3 — Н. В. Запорожець, С. О. Малікова. Природознавство.
6 клас: Підручник для 6 класу загальноосвітніх шкіл.—
Х.: Вид-во «Ранок», 2006.— 176 с.: іл.
Пропонований посібник допоможе вчителеві швидко та якісно
підготуватися до уроків, перевірити й оцінити знання, уміння
і навички учнів, розширити їхній кругозір, організувати в ігровій
формі підсумкове повторення.

6. 5
Правила техніки безпеки
для учнів на уроках
природознавства
1. Будьте уважними й дисциплінованими, виконуйте всі вка-
зівки вчителя.
2. Не починайте роботу без дозволу вчителя.
3. Усі матеріали, прилади та обладнання розташовуйте на своєму
робочому місці так, щоб не допустити їхнього падіння або
перекидання, тобто подалі від краю стола й безпосередньо
на його робочій поверхні.
4. Перед тим як розпочати роботу, уважно вивчіть зміст та хід
її виконання.
5. Не торкайтеся і не нахиляйтеся (особливо це стосується ді-
вчаток з довгим розпущеним волоссям) до частин приладів
та машин, які перебувають у русі.
6. Не залишайте робочого місця без дозволу вчителя.
7. При проведенні дослідів, пов’язаних із вимірами, слідкуйте
за тим, щоб граничні навантаження вимірювальних приладів
не перевищували тих, що позначені на їхній шкалі.
8. Виконуючи роботу, користуйтеся тільки справними прила-
дами та обладнанням.
9. У жодному разі не куштуйте на смак і не нюхайте речовини,
з якими працюєте на практичних роботах та під час дослідів.
10. Якщо під час роботи виникла потреба доторкнутися до очей,
губів або носа (при свербінні очей, носа) або потреба скорис-
татися туалетом, обов’язково вимийте перед цим руки.
11. У жодному разі не можна охолоджувати предмет (задля при-
швидшення процесу), наприклад, за допомогою холодної води:
від швидкої зміни температури він може луснути.
12. Закінчивши роботу, наведіть лад на робочому місці, викиньте
все зайве у відро для сміття, у разі роботи з хімічними речо-
винами перед виходом із кабінету обов’язково вимийте руки.

7. 6
Вступ
Урок 1
Тема. Поняття про системи. Природні та штучні
системи
Цілі уроку: — навчальна — разом з учнями визначити три головні
особливості будь-якої системи; типи систем, що іс-
нують у природі;
— розвиваюча — навчати дітей методу порівняння,
тобто пошуку подібних і відмінних ознак на прикладі
порівняння природних і штучних систем, одноклітин-
них і багатоклітинних живих організмів;
— виховна — навчити школярів дбайливого ставлення
до навколишньої природи як до вразливої системи.
Основні поняття: система, природна й штучна системи, клітина, одно-
клітинні та багатоклітинні істоти, ядро, оболонка, цито­
плазма, функція, орган, тканина.
Методи уроку: словесний, наочний, порівняльний.
Обладнання: підручник.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Міжпредметні
зв’язки:
фізика (7 клас), біологія (7 клас), природознавство
(5 клас).
Структура уроку
I. Повідомлення теми, цілей та завдань уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього
досвіду
III. Викладення основного матеріалу
1. Що таке система.
2. Три характерні ознаки будь-якої системи.
3. Природні та штучні системи.
4. Що таке клітина та її будова.
5. Одноклітинні та багатоклітинні істоти.
IV. Підбиття підсумків уроку
V. Домашнє завдання

8. 7
Хід уроку
I. Повідомлення теми, цілей та завдань уроку
Після знайомства з класом повідомити тему, цілі та завдання
уроку.
II. Актуалізація опорних знань учнів,
їхнього попереднього досвіду
Слово вчителяff
У п’ятому класі ви ознайомилися із Сонячною системою.
Запитання до учнівff
— Які тіла входять до складу Сонячної системи? (До складу
Сонячної системи входять єдина зірка — Сонце, планети
та їхні супутники, астероїди й малі небесні тіла: метео-
рити, метеори та комети.)
— Яке тіло є центром Сонячної системи? (Сонце.)
— Чому Сонце є головним тілом цієї системи? (Тому що воно
втримує навколо себе планети та їхні супутники. Пла-
нети, обертаючись навколо Сонця, одержують від нього
тепло й світло.)
— Що станеться в разі зникнення із системи Сонця? (Система
розпадеться, оскільки зникне центр, який утримує разом
планети та їхні супутники.)
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 1, с. 2.
III. Викладення основного матеріалу
1. Що таке система
Система (грец. systema — ціле, складене із частин) — це сума
окремих частин, пов’язаних спільним застосуванням або дією.
Систематизувати — однокорінне слово — установлювати певну
послідовність, розташовувати в певному порядку.
Бесідаff
— Усім відома улюблена іграшка дітей і підлітків — вело-
сипед. Із яких частин складається велосипед? (Велосипед
складається з рами, коліс, керма, ланцюга, зубчастого
колеса, сідла тощо.)
— Для чого потрібен велосипед? (Для поїздок на ньому однієї
людини та перевезення невеликих вантажів.)

9. 8
— Що станеться з велосипедом, якщо одну з його частин
видалити або якщо вона зламається? (Велосипед стане
непридатний для використання.)
2. Три характерні ознаки будь-якої системи
Спираючись на цей приклад, назвемо три головні характерні
ознаки будь-якої системи:
1) будь-яка система складається з окремих частин;
2) ці частини взаємодіють між собою, наслідком їхньої вза-
ємодії є певний результат;
3) у разі поломки або видалення однієї з частин системи вся
система виходить із ладу.
Не слід плутати із системою довільний набір якихось пред-
метів, що перебувають поруч, наприклад, речі учня в його шкіль-
ному ранцеві. Підручники й зошити, щоденник, ручка, олівці,
безперечно, потрібні для навчання. Але якщо учень забув удома
зошит з якого-небудь предмета, то інші речі в його ранцеві про-
довжують виконувати своє завдання, незважаючи на відсутність
зошита, й у школяра все одно є шанс отримати гарні оцінки.
3. Природні та штучні системи
За своїм походженням системи бувають природні або
штучні, тобто створені людиною. Наприклад: рослини, тва-
рини належать до природних систем, а Інтернет, стіль-
никовий зв’язок, комунальні служби — до штучних.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-2: 1, 2, с. 2.
Бесідаff
— Чи є системою людина? (Так, людина — це природна сис-
тема.)
— Чому? (Тому що на людину поширюються всі три ознаки
будь-якої системи: людина складається з окремих частин,
або органів, вони пов’язані між собою і при втраті (напри-
клад, у результаті травми або операції) якогось одного
органа людина не має здатності виконувати свої функції,
а при втраті життєво важливих органів навіть гине.)
Завданняff
Учитель диктує приклади, а учні мають розподілити ці при-
клади за трьома групами — природні, штучні й не системи.

10. 9
Приклади: персональний комп’ютер, автомобіль, курка,
пальма, мочалка, собака, крейдяна паличка, пральна машина,
цукерка, електрична лампа.
Природні системи: курка, пальма, собака.
Штучні системи: персональний комп’ютер, автомобіль,
пральна машина, електрична лампа.
Не системи: мочалка, цукерка, крейдяна паличка.
Запитання до учнівff
— Як інакше називають тіла живої природи? (Істотами або
організмами.)
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 1, с. 1.
4. Що таке клітина та її будова
Тіло будь-якої живої істоти складається з клітин. Як правило,
клітини такі малі, що їх можна побачити тільки за допомогою
мікроскопа. Однак є рослини й тварини з досить великими клі-
тинами. Наприклад, волокна льону, що являють собою одну
клітину, мають довжину близько 4 см, кропиви — близько 8 см.
М’якоть плодів кавуна, апельсина та інших цитрусових також
складається з великих клітин, довжина яких сягає кількох мілі-
метрів. Їх можна побачити навіть неозброєним оком.
1. Див. рис. 3 на с. 7.
2. Див. рис. 10, 11 на с. 14.
3. Див. с. 9.
Будь-яка жива клітина є маленькою системою, тому що від-
повідає трьом характерним ознакам системи. По-перше, будь-
яка клітина одержує й переробляє поживні речовини, видаляє
непотрібні продукти переробки, росте й розмножується, реагує
на зовнішні подразники, тобто виконує свої завдання.
По-друге, будь-яка клітина складається з трьох основних
частин — оболонки, цитоплазми та ядра. Зовнішня оболонка віді-
грає захисну роль, завдяки їй клітина зберігає цілісність, тобто
форму. Оболонка клітини пронизана численними порами — отво-
рами. Цитоплазма містить органічні й неорганічні речовини.
Вона безбарвна й постійно рухається в межах клітини, а також
з’єднується із цитоплазмою інших клітин крізь пори. Ядро —
це свого роду мозковий центр клітини. Воно відповідає за всі
процеси, що відбуваються в клітині, й, у першу чергу, за пере-

11. 10
дачу спадкових ознак від батьків потомству. У разі руйнування
ядра клітина гине.
По-третє, за відсутності одного зі складників клітини вона
або гине (як при втраті ядра), або припиняє виконувати свої
функції, тобто завдання.
Запитання до учнівff
— Як називаються дрібні частинки, з яких складаються
всі компоненти клітини (ядро, цитоплазма, оболонка)?
(Молекули, а частинки, з яких складаються молекули,—
атоми.)
5. Одноклітинні та багатоклітинні істоти
Кількість клітин у кожному живому організмі надзвичайно
велика: наприклад, тільки в одному листку дерева міститься
понад 100 мільйонів клітин! Тим часом, живих організмів, які
складаються з однієї клітини, у природі зовсім небагато, такі
організми називають одноклітинними.
1. Див. рис. 4 на с. 7.
2. Немає відповідника.
3. Див. с. 14.
Наприклад, тіло зеленої водорості хламідомонади — це
тільки одна клітина, що являє собою цілий організм. У ній від-
буваються всі процеси життєдіяльності, що є ознаками живого
організму: живлення, дихання тощо. Амеба звичайна — приклад
одноклітинного тваринного організму.
Однак більшість істот на Землі — багатоклітинні. Схожі
за будовою клітини, що виконують в організмі рослини або тва-
рини однакові функції, називають тканиною. Те, із чим не може
впоратися одна-єдина клітина, успішно виконає група однакових
клітин — тканина. Наприклад, у всіх тварин і рослин є покривні
тканини, які захищають організм від впливу зовнішнього се-
редовища. М’язові тканини тварин і людини забезпечують рух
усього тіла в просторі або окремих його частин. Функцію опори
в рослин виконує механічна тканина.
Тканини формують органи — складові частини такої системи,
як живий організм. Кожний орган складається з однієї або кіль-
кох груп тканин і виконує одну важливу функцію.
Бесідаff
— Яку функцію або завдання виконує такий орган, як легені?
(Забезпечує дихання.)

12. 11
— А шлунок? (Перетравлює їжу.)
1. Див. рис. 5 на с. 8.
2. Немає відповідника.
3. Немає відповідника.
Рослина як система складається з окремих частин — органів.
Кожний орган складається з групи однакових клітин — тканин.
Кожна тканина складається з клітин.
IV. Підбиття підсумків уроку
Система — це єдине ціле, що складається з окремих частин.
Системою може бути і одноклітинна істота, і великий космічний
корабель. Розрізняють природні й штучні системи.
V. Домашнє завдання
1. С. 3—11.
2. § 1.
3. § 1.
Дати відповіді на запитання після тексту і параграфів.
Урок 2
Тема. Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем.
Еко­система
Цілі уроку: — навчальна — визначити разом із учнями особливості
та причини виникнення зовнішніх і внутрішніх зв’язків
кожної системи, а також специфічні риси такої осо-
бливої групи систем, як екосистема;
— розвиваюча — підвести школярів до думки про те,
що всі території, окремі живі організми й уся планета
Земля в цілому — це системи й що грубе втручання
в їхню роботу призводить до загибелі цих систем;
— виховна — прищеплювати школярам дбайливе став-
лення до природи як до вразливої системи.
Основні поняття: внутрішні зв’язки систем, зовнішні зв’язки систем, еко-
система.
Методи уроку: словесний, порівняльний.
Обладнання: підручник.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Міжпредметні
зв’язки:
фізика (7 клас), біологія (7 клас), природознавство
(5 клас).

13. 12
Структура уроку
I. Перевірка домашнього завдання
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього
досвіду
IV. Викладення основного матеріалу
1. Що таке внутрішні зв’язки системи, їхні приклади.
2. Що таке зовнішні зв’язки системи, їхні приклади.
3. Формування навичок розпізнавання внутрішніх
і зовнішніх зв’язків систем.
4. Що таке екосистема.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання
Запитання до учнівff
1. Що таке система, які три ознаки характерні для будь-якої
системи?
Додаткове запитання: Що станеться із системою, якщо одну
з її частин видалити або зіпсувати?
2. На які два види поділяються всі системи? Наведіть при-
клади систем кожного виду.
Додаткове запитання: Чи є системою людина? Так чи ні?
Чому?
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів,
їхнього попереднього досвіду
Системи
Природні Штучні
окремі органи
(органічні речовини)
окремі деталі
(неорганічні речовини)
з молекул
з атомів
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-2: «Пригадай теорію» с. 4; 1, 2, с. 4.

14. 13
IV. Викладення основного матеріалу
1. Що таке внутрішні зв’язки системи, їхні приклади
Розглянемо третій рівень нашої схеми. Кожна деталь у сис-
темі має своє завдання.
Бесідаff
— Яку деталь називають серцем системи (автомобіля, елек-
троприладу)? (Мотор або двигун.)
— Якою є функція цієї складової частини системи? (Нада-
вати руху іншим деталям — обертати колеса, якщо це
автомобіль; опускати й піднімати голку, якщо це швейна
машина, тощо.)
— Якою є функція керма або кнопок керування? (Спрямову-
вати рух системи в потрібному напрямку.)
— Якими є функції інших деталей (коліс, голки, ножа
в м’ясорубці тощо)? (Виконати головну роботу, заради якої
ця система створена: для коліс — рух по дорозі шляхом
перекочування, голка з’єднує нитки, а нитки поєднують
окремі викрійки в майбутній виріб, ніж у м’ясорубці ріже
м’ясо тощо.)
— Внутрішні зв’язки — це взаємозв’язки між окремими
частинами системи. Їх дуже добре видно, коли система
починає працювати й виконувати свою функцію.
2. Що таке зовнішні зв’язки системи, їхні приклади
— Чи може система виконувати своє завдання без зв’язку
із зовнішнім світом: чи може автомобіль рухатися, не одер-
жуючи пального, комп’ютер працювати, не одержавши про-
граму від користувача або сигналів із клавіатури, тварини
й рослини — не живлячись і не одержуючи воду та повітря
тощо? (Ні, це неможливо.)
— Що одержують ззовні штучні системи для своєї роботи?
(Пальне, електроенергію, команди від користувача.)
— Що одержують ззовні природні системи (наприклад, тва-
рини й рослини)? (Воду, повітря, їжу, світло й тепло.)
— Зовнішні зв’язки системи — це зв’язок системи з навко-
лишнім світом та іншими системами.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-2: 3, с. 3.

15. 14
3. Формування навичок розпізнавання
внутрішніх і зовнішніх зв’язків систем
Завданняff
Учитель читає приклади ситуацій, а учні мають записати
ці приклади у два стовпчики: ліворуч — приклади внутрішніх
зв’язків систем, а праворуч — зовнішніх.
Приклади: людина засмагає, лев перетравлює їжу, кролик
скубе траву, у комп’ютер вставили диск, матусі щось сниться,
комп’ютер робить розрахунки, у дитини болить живіт, у пральну
машину засипали порошок, холодильник споживає електроенер-
гію, у ставку з’явилися мальки.
Внутрішні: Зовнішні:
— лев перетравлює їжу;
— матусі сняться сни;
— комп’ютер робить розрахун-
ки;
— у дитини болить живіт;
— у ставку з’явилися мальки
— людина засмагає;
— у комп’ютер вставили диск;
— кролик скубе траву;
— у пральну машину засипали по-
рошок;
— холодильник споживає електро-
енергію
4. Що таке екосистема
Крім тварин і рослин, у природі існують великі системи, які
займають великі й дуже великі території: ліс, луг, озеро, степ, сад,
поле, ставок. Їх називають екосистемами (від грец. oikos — оселя,
середовище). Складниками такої системи-території є різні живі
істоти (рослини й тварини) та речовини неживої природи, які
потрібні тваринам і рослинам для нормального існування.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 2, с. 1.
Запитання до учнівff
— Які речовини неживої природи необхідні для нормального
існування рослин і тварин? (Повітря, вода, ґрунт, гірські
породи.)
Усі істоти в екосистемі пристосувалися до спільного про-
живання й утворюють єдине ціле із цією територією або сере­
довищем проживання. Якщо видалити один зі складників еко-
системи — вона загине або зміниться.

16. 15
Запитання до учнівff
— Що станеться з рослинним і тваринним світом ставка,
якщо в ньому зникне вода? (Ті види рослин і тварин, які
пристосовані тільки до водного середовища (водорості,
риби), загинуть, і на місці ставка утвориться інша еко-
система, наприклад болото.)
V. Підбиття підсумків уроку
Прикладами систем можуть бути великі території суходолу
або водойми, у межах яких рослини й тварини пристосувалися
до спільного проживання — екосистеми.
У будь-якій системі існують внутрішні зв’язки — між склад-
никами системи й зовнішні — з навколишнім світом.
VI. Домашнє завдання
1. С. 5—11.
2. § 3.
3. § 2.
Дати відповіді на запитання після параграфа і тексту.

17. 16
Тема 1
Організм як жива система
Урок 3
Тема. Органи рослин, тварин. Практична робота № 1
«Ознайомлення з будовою рослин»
Цілі уроку: — навчальна — ознайомити учнів із головними органа-
ми квіткових рослин та органами й системами назем-
них тварин і риб, визначити значення кожного з них;
— розвиваюча — шляхом пошуку подібності між люд-
ським та іншими живими організмами знайти під-
твердження єдності походження життя на Землі;
— виховна — на конкретних прикладах підтвердити
подібність інших живих організмів до людського,
тим самим підвести учнів до розуміння необхідності
дбайливого ставлення до живої природи Землі.
Основні поняття: хлорофіл, черешок (листкова ніжка), рот, глотка, стра-
вохід, шлунок, кишечник, зябра, трахеї, легені, дихаль-
ця, нирки тощо.
Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-
ручнику), порівняльний (порівняння коренів, органів ди-
хання, органів чуття та руху в різних живих організмів),
практичний (ознайомлення з будовою рослин).
Обладнання: підручник.
Тип уроку: засвоєння нових знань, комбінований.
Міжпредметні
зв’язки:
біологія (7 клас), географія материків і океанів
(7 клас).
Структура уроку
I. Перевірка домашнього завдання
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
III. Актуалізаціяопорнихзнаньучнів,їхньогопопередньогодосвіду
IV. Викладення основного матеріалу
1. Органи квіткових рослин: корінь, пагін, квітка, плід.
2. Виконання практичної роботи № 1 (усно).
3. Органи наземних тварин і риб: органи травної, дихальної,
видільної та нервової систем.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання

18. 17
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання
Запитання до учнівff
Чому одну окрему клітину апельсина можна назвати систе-
мою, а склянку апельсинового соку — ні?
Додаткове запитання: Чому рослини й тварини є відкри-
тими системами, тобто мають зовнішні зв’язки з навколишнім
середовищем?
Оскільки матеріал цього уроку різноманітний і дуже великий
за обсягом, у деяких класах його викладання доцільніше розпо-
чинати з вивчення нової теми.
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів,
їхнього попереднього досвіду
Бесідаff
— На попередніх уроках ми вже з’ясували, що кожна система
складається з окремих частин. Про штучні системи ми бу-
демо говорити пізніше, а сьогодні зупинимося докладніше
на вивченні природних систем. Як називаються окремі
частини живих систем? (Органи.)
— Завдання сьогоднішнього уроку — ознайомитися з назвами
головних органів рослин і тварин та їхніми функціями.
Доберіть словосполучення-синоніми до словосполучення
«виконувати функцію». (Це означає відігравати роль,
мати значення.)
IV. Викладення основного матеріалу
1. Органи квіткових рослин
Слово вчителяff
1. Корінь закріплює рослину в ґрунті й забезпечує її по-
живними речовинами.
1. Див. рис. 9, 10 на с. 13.
2. Див. рис. 27 на с. 29.
3. Див. с. 16.
Від головного стрижня (А) відходять тоненькі кореневі во-
лоски (Б) — саме вони і є головними постачальниками поживних
речовин у головний корінь.

19. 18
2А
2Б
2В
3Б
1Б
3Д
3Е
3А
1А
3Г
2. Пагін складається зі стебла й листя (а). Стебло — це тран-
спортний шлях, по якому рухаються розчинені поживні речовини
в інші органи рослини. Залежно від будови й розміру стебла на-
земні рослини поділяють на трав’янисті, чагарникові (кущові)
й деревні.
Листя складається з листової пластинки (б) та черешка (в).
За допомогою черешка листова пластинка прикріплюється до
стебла. Зеленого кольору листовій пластинці надає речовина, що
міститься в цитоплазмі клітин і називається хлорофіл. Головні
функції листя — випаровування води й утворення поживних
речовин.
3. Квітка має складну будову й утворена квітконіжкою (А),
квітколожем (Б), чашолистками (В), пелюстками (Г), тичинка-­
ми (Д) та маточкою (Е). На тичинках дозрівають чоловічі ста-
теві клітини, а на маточці — жіноча статева клітина. Звідси
випливає, що головна функція квітки — розмноження, тобто
збільшення чисельності подібних їй рослин.
1. Див. рис. 13 на с. 15.
2. Див. рис. 27 на с. 29.
3. Немає відповідника.
4. Плід виростає за якийсь час після запилення на місці
квітки.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 1, с. 3.
Далі вчитель виділяє час на виконання практичної робо-­
ти № 1. Для її ефективного проведення найкраще підійде герба-
рій зі зразками різних рослин. Якщо ж гербарію немає, то для
ознайомлення школярів із будовою рослини можна використати

20. 19
будь-яку трав’янисту рослину, викопану з коренем (вересень мі-
сяць дозволяє вчителеві приготувати такий зразок напередодні
уроку).
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: Практична робота, с. 4—5.
РЗ-2 Практична робота, с. 2—3.
Найшвидшим та найлегшим варіантом може бути такий.
1. Див. с. 16—17.
2. Див. рис. 35 на с. 37.
3. Немає відповідника.
Учні розглядають рисунки, після чого вчитель ставить за-
питання.
— Як називаються видозмінені корені деяких рослин, напри-
клад моркви, картоплі, пирію та тюльпана?
— Такі видозмінені корені виконують додаткові функції,
наприклад накопичують поживні речовини. Вони мо-
жуть мати вигляд коренеплодів, кореневищ, цибулин або
бульб.
— Чому світ рослин такий різноманітний? (Тому що органи
рослин можуть мати різний вигляд, форму та колір.)
2. Виконання практичної роботи № 1 (усно)
3. Органи наземних тварин і риб: органи травної,
дихальної, видільної та нервової систем
Організм тварини, як і рослини, складається з органів. Проте
організм тварини складніший за рослинний організм, він має
значно більше органів. Окрім того, певну функцію в ньому мо-
жуть виконувати не один, а кілька органів. З огляду на це вчені
об’єднали органи тварин, що виконують одну функцію, у групи
органів, які називають системою. Наприклад, органи травлення,
або травна система, відповідають за перетравлювання їжі; органи
виділення, або видільна система, забезпечують звільнення орга-
нізму тварини від продуктів переробки їжі та інших непотрібних
йому елементів.
Отже, тварина є системою й складається, у свою чергу, з кіль-
кох систем взаємозалежних органів.
1. Див. рис. 17 на с. 19.
2. Див. рис. 39 на с. 41.
3. Немає відповідника.

21. 20
Травна система
Розглянемо травну систему свині або собаки.
Запитання до учнівff
— Як називається ланцюжок органів, якими їжа потрапляє
в шлунок тварини? (Рот, далі глотка, потім стравохід.)
У шлунку їжа перетравлюється, це означає, що молекули
речовин їжі розпадаються на дрібніші молекули. Їх усмоктують
стінки шлунка, однак при цьому залишаються відходи.
Запитання до учнівff
— Куди надходять продукти травлення зі шлунка? (У кишеч-
ник, а з кишечнику вони виводяться з організму тварини
в навколишнє сере­довище.)
Органи дихальної системи
Ці органи у тварин мають відмінності, що пов’язано із се-
редовищем їхнього проживання та складністю самого живого
організму.
1. Див. рис. 18 на с. 20.
2. Див. рис. 43 на с. 46 і рис. 44 на с. 47.
3. Немає відповідника.
Риби одержують кисень із повітря, розчиненого у воді.
Бесідаff
— Який орган їм у цьому допомагає? (Зябра.)
— Як називається головний орган дихальної системи комах?
(Трахеї.)
Трахеї пронизують черевце комах і відкриваються назовні
отворами, так званими дихальцями.
— Як називається головний орган дихання в наземних тварин
(птахів і ссавців)? (Легені.)
Слово вчителяff
Кожний із цих органів — зябра, трахеї й легені — присто-
сований одержувати кисень, необхідний для дихання, з певного
середовища — повітря або води. Тому, потрапивши в інше сере­
довище, організм гине передусім через неможливість отримати
кисень.
Видільна система
Головний орган видільної системи — нирки. Нирки, як
фільтр, пропускають через себе кров і видаляють із неї зайву воду

22. 21
та непотрібні для організму речовини. Якщо їх вчасно не вивести
з організму, це може спричинити його отруєння.
Органи чуття
Ця система надає тваринам і людині інформацію про стан
середовища, у якому перебуває організм, та про зміни, що від-
буваються довкола нього.
Запитання до учнівff
— Назвіть шість органів чуття. (Органи зору, нюху, слуху,
дотику, смаку та рівноваги.)
Нервова система
Ця система забезпечує узгоджену роботу всіх органів тіла,
тобто координує, поєднує їх. Вона складається з головного мозку,
спинного мозку та нервових волокон. Навіть при абсолютно здо-
рових органах інших систем тварина, у якої порушена діяльність
нервової системи, стає безпомічною і гине. Саме тому головний
елемент штучної системи так само називають «мозком» або «моз-
ковим центром». Сучасна медицина має у своєму розпорядженні
чимало штучних органів, таких як легені, серце, нирки, однак
штучний мозок, що здатний повністю замінити роботу людського
мозку, так і не створений.
Органи руху тварин учні можуть вивчити вдома самостійно,
як доступну та вже досить відому їм тему.
Органи розмноження будуть докладно вивчатися в темі «Види
розмноження рослин і тварин».
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 1, с. 3.
РЗ-2: 3, с. 4; 4, с. 5.
V. Підбиття підсумків уроку
Різноманітність видів органів, що виконують одну й ту саму
функцію, є наслідком пристосування рослин і тварин до різних
умов існування.
VI. Домашнє завдання
1. § 1, 2.
2. § 5, 6.
3. § 3.
Дати відповіді на запитання після параграфів.

23. 22
Урок 4
Тема. Живлення та його типи
Цілі уроку: — навчальна — ознайомити учнів зі значенням живлен-
ня для живих організмів, особливостями живлення
рослин і тварин, пригадати принцип будови харчо-
вих ланцюгів;
— розвиваюча — розширити знання учнів про те, що іс-
нують м’ясоїдні рослини, а також рослини й тварини-
паразити;
— виховна — ще раз наголосити школярам на тому
факті, що єдиними живими істотами на планеті,
здатними створювати органічні речовини з неорга-
нічних, є зелені рослини.
Основні поняття: хлорофіл, фотосинтез, травоїдні, хижаки, або м’ясоїдні,
всеїдні, паразити, харчовий ланцюг.
Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-
ручнику), порівняльний.
Обладнання: підручник, картки з індивідуальними завданнями для
перевірки домашнього завдання.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Міжпредметні
зв’язки:
природознавство (5 клас), біологія (7 клас), хімія
(8 клас).
Структура уроку
I. Перевірка домашнього завдання
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього
досвіду
IV. Викладення основного матеріалу
1. Особливості живлення рослин.
2. Особливості живлення тварин.
3. Поняття харчового ланцюга та особливості його будови.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання
Запитання до учнівff
1. Які функції виконують у рослинному організмі корінь,
стебло, листя та квітка?

24. 23
2. Які системи органів тваринного організму вам відомі?
Додаткове запитання: Що відбувається з їжею в організмі
тварин, коли вона перетравлюється?
3. Назвіть шість органів чуття живих організмів. Навіщо
вони потрібні тварині й людині?
Додаткове запитання: Яка система забезпечує узгоджену
роботу всіх органів тіла тварин і людини?
Щоб клас отримав більшу кількість оцінок упродовж уроку,
перед перевіркою домашнього завдання в усній формі можна дати
кільком учням картки з письмовими завданнями за тією самою
темою. Таким чином, доки троє учнів відповідають по черзі біля
дошки усно, троє інших у цей самий час письмово виконують за-
вдання (за наведеними нижче зразками) за першими партами.
Завдання 1
З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, які
вони виконують.
1. Корінь
А. Транспортування кисню, вугле-
кислого газу та поживних речовин
2. Кровоносна
система
Б. Забезпечує розмноження
3. Нервова система
В. Поглинає воду й мінеральні речо-
вини, закріплює рослину в ґрунті
4. Опорно-рухова
система
Г. Захист і опора для внутрішніх
органів, забезпечує рух
5. Квітка
Д. Регулює роботу внутрішніх орга-
нів, реагує на зовнішні подразнення
Завдання 2
З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, які
вони виконують.

25. 24
1. Стебло
А. Сприймає подразнення із зовнішнього се-
редовища — світло, звук тощо
2. Дихаль-
на система
Б. Транспортування води, мінеральних та ор-
ганічних речовин
3. Видільна
система
В. Перетравлювання їжі, усмоктування по-
живних речовин
4. Органи
чуття
Г. У більшості водних тварин ця система пред-
ставлена зябрами, а в наземних тварин — тра-
хеями та легенями
5. Травна
система
Д. Виведення з організму надлишків води,
продуктів перетравлювання їжі
Завдання 3
З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, які
вони виконують, або будову.
1. Лист
А. Забезпечує відповідну реакцію на по-
дразники навколишнього середовища
2. Кровоносна
система
Б. Фотосинтез і випаровування води
3. Нервова
система
В. До її складу входять такі органи:
глотка, стравохід, шлунок, кишечник,
печінка
4. Дихальна
система
Г. Представлена серцем і кровоносними
судинами
5. Травна
система
Д. Газообмін
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

26. 25
III. Актуалізація опорних знань учнів,
їхнього попереднього досвіду
Бесідаff
— Навіщо харчуються люди, наприклад діти? (Щоб рости.)
— Навіщо потрібне харчування дорослим людям, які вже
виросли? (Щоб поповнювати енергію, витрачену впродовж
дня.)
Отже, для всіх живих організмів їжа є будівельним матері-
алом, особливо для тих, що ростуть, а також джерелом енергії.
Живлення є однією з ознак живої природи.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 1, с. 6.
IV. Викладення основного матеріалу
1. Особливості живлення рослин
Бесідаff
Зелені рослини — це єдині на планеті живі істоти, які утво-
рюють (будують) органічні речовини з неорганічних.
— У якому органі рослин утворюються органічні речовини?
(В основному в листі.)
1. Див. рис. 23 на с. 25.
2. Див. рис. 46 на с. 50.
3. Див. с. 27.
На цьому рисунку стрілками, спрямованими до листка, по-
казані ті речовини, які зелені рослини споживають, використо-
вують, а стрілкою, спрямованою від листка,— ті речовини, які
рослини виділяють у навколишнє середовище.
— На яку речовину вказує на рисунку синя стрілка? (На воду.)
— Звідки вода надходить у рослини? (Із ґрунту.)
— За допомогою якого органа рослини всмоктують воду
із ґрунту? (За допомогою кореня.)
— На яку речовину вказує на рисунку сіра стрілка? (На
вуглекислий газ.)
— Звідки вуглекислий газ надходить у рослини? (З атмо­
сфери.)
— На що вказують на рисунку жовті стрілки? (На сонячну
енергію.)
— У який час доби вона надходить до зелених рослин?
(Удень.)

27. 26
Ще однією умовою, необхідною для створення органічних
речовин з неорганічних, є наявність особливої речовини, що
міститься в листі,— хлорофілу. Ми вже згадували про цю речо-
вину на першому уроці, коли вивчали будову рослинної клітини.
Хлорофіл має зелений колір, тому, коли в рослин забарвлення
листя змінюється із зеленого на жовте або червоне, це означає,
що вони припиняють виробляти органічні речовини.
— Як називається процес утворення органічних речовин з не-
органічних речовин і води за допомогою сонячної енергії?
(Фотосинтез.)
— Яка речовина є побічним, тобто другорядним, продуктом
фотосинтезу? Для відповіді на це питання скористайтеся
рисунком. (Кисень.)
Отже, зелені рослини дають усім живим істотам на землі по-
двійну користь — утворюють органічні речовини й виробляють
кисень. Поживні речовини в рослинному організмі транспортує
вода.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 4 с. 8.
РЗ-2: Пригадай теорію, завдання 1 с. 8.
2. Особливості живлення тварин
— Чим живляться травоїдні тварини? (Рослинами.)
Травоїдні тварини мають широкі, негострі зуби. Вони створені
для того, щоб перетирати рослинну їжу. Ця їжа малопоживна,
тому травоїдні тварини з’їдають її дуже багато.
— Як називають тих тварин, які поїдають інших тварин?
(Хижаками, або м’ясоїдними.)
— Якою їжею живляться всеїдні тварини? (Рослинною і тва-
ринною.)
До всеїдних тварин належать їжак, ведмідь, свиня.
— До якої групи живих організмів за типом живлення можна
віднести людину? (До всеїдних. У тому разі, коли людина
свідомо відмовляється від продуктів тваринного похо-
дження, її називають вегетаріанцем. Окрім органічних
речовин, тваринам і людині потрібні мікроелементи, або
неорганічні речовини та вітаміни.)
— З якої їжі — рослинної чи тваринної — організм може
отримати більше вітамінів? (Із рослинної їжі.)

28. 27
— Яка система «розносить» поживні речовини по організму
багатьох тварин (ссавців, птахів, риб) і людини? (Крово-
носна.)
Саме тому дрібненькі кровоносні судини підходять до кожної
клітини тварин і людини, доставляючи їм поживні речовини
та кисень.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 5, с. 8.
РЗ-2: 2, 3, с. 8.
3. Поняття харчового ланцюга
та особливості його будови
Торік у курсі «Природознавство» 5-го класу ми ознайоми-
лися з таким поняттям, як «харчовий ланцюг». Пригадаймо
його значення.
1. Див. рис. 25 на с. 27.
2. Немає відповідника.
3. Див. с. 11.
— Що називають харчовим ланцюгом? (Такий взаємозв’язок
між особинами живої природи, коли одні живі організми
є їжею для інших.)
Слово вчителяff
Сьогодні весь живий світ (окрім людини) поділяють на чотири
групи, або, як їх іще називають, царства:
1) царство Мікроорганізми; 2) царство Рослини; 3) царство
Тварини; 4) царство Гриби.
На сьогоднішньому уроці ми розглянули особливості жив-
лення організмів двох царств — рослин і тварин. Удома ви мо-
жете самостійно прочитати про особливості живлення представ-
ників царства грибів.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 3, с. 7.
V. Підбиття підсумків уроку
Живлення необхідне всім живим організмам для росту та від-
новлення витраченої енергії. Рослини — це єдине царство живих
істот, що здатне утворювати органічні речовини в процесі фото-
синтезу. Тварини живляться готовими органічними речовинами,
поїдаючи рослинну, тваринну або рослинну й тваринну їжу.

29. 28
У рослинному організмі поживні речовини транспортує вода.
У багатьох тварин і людини поживні речовини розносить по
організму кров.
VI. Домашнє завдання
1. § 3.
2. § 7.
3. § 5.
Дати відповіді на запитання після параграфів.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-2: виконати досліди, с. 9.
Додатковий матеріал до уроку
Рослини-хижаки
Ви, мабуть, уже чули про ці незвичайні рослини. Вони
м’ясоїдні, оскільки різними способами ловлять дрібних тварин
і комах, поповнюючи тим самим нестачу поживних речовин, які
отримують із ґрунту. М’ясоїдних рослин на землі нараховують
близько 500 видів. Упійману здобич ці рослини перетравлюють,
загалом, однаково, тим часом як способів ловіння в них кілька.
Серед рослин-хижаків дуже поширені пастки-глечики (ку-
павки, латаття). Вони є своєрідними ловильними ямами, бо їхні
квітки схожі на привабливі для комах глечики, в які дуже легко
«провалитися», оскільки краї квіток виділяють слизьку рідину,
тим часом як вибратися звідти дуже важко. Ця ловля — пасивна,
але добутлива, тому що рослини приваблюють здобич запахом.
На дні такої квітки-глечика є сік, що розчиняє тваринну їжу.
Щоб він не занадто розбавлявся дощовою водою, глечики згори
мають щось на зразок ковпачка-кришки — у суху погоду вони
відкриті й готові прийняти здобич, а під час дощу — притиснуті.
Другий спосіб — своєрідна пастка. Нею рослині служить
листя, здатне складатися вдвоє по середній жилці, змикаючи
при цьому війки, що ростуть по краю листка. Прикладіть один
до одного зап’ястки рук, широко розведіть у різні боки долоні,
розчепіривши пальці,— перед вами майже точна збільшена мо-
дель такого листка. Внутрішня частина листка має яскраве за-
барвлення й звабно пахне. Щойно на листок сідає жива здобич,
його стулки миттєво закриваються — і комаха в пастці. Через
кілька днів листок-пастка розкриється, вітер змете все, що за-
лишилося від мурахи або мухи,— крильця, лапки, вусики…

30. 29
Третій спосіб привабити й залишити здобич у пастці викорис-
товують численні види росичок. Округле або довгасте листя цих
рослин усіяне війками з краплями клейкої рідини. Приваблені
яскравим забарвленням і запахом, комахи сідають на такий лис-
ток і застрягають у клеї. Їхні спроби вибратися з пастки сприяють
виділенню клею — війки нахиляються й обволікають жертву.
Багато росичок в Австралії. Здобиччю однієї з них — бібліса
гігантського — стають навіть равлики, жаби та миші.
Усі рослини-хижаки — квіткові, їх запилюють комахи. За-
звичай вони ростуть тільки на бідних ґрунтах, необхідний для
життя азот добувають полюванням, стаючи подібними такою
звичкою до світу тварин. Експериментуючи, натуралісти під-
кладали цим рослинам у пастки шматочки м’яса — їм це до
вподоби!
Рослини й тварини-паразити
Паразитизм — це форма співжиття між двома організмами
різних видів, із яких один (паразит) використовує інший (хазяїн)
як середовище проживання й джерело поживних речовин, або,
як можливий варіант, паразит може покладати на хазяїна регу-
ляцію своїх стосунків із зовнішнім середовищем. Як правило,
паразит не спричиняє миттєву загибель свого хазяїна, ці два
організми співіснують упродовж певного часу.
Розрізняють обов’язковий паразитизм, коли паразит не може
існувати без хазяїна, і факультативний паразитизм, коли паразит
може жити й без хазяїна. Паразитизм широко розповсюджений
у всіх чотирьох царствах живих організмів — від вірусів і бак-
терій до квіткових рослин і комах.
Виокремлюють ектопаразитів, які живуть на поверхні тіла
хазяїв (рослини, кліщі й блохи серед тварин) та ендопаразитів,
які живуть усередині хазяїна (бактерії, плоскі й круглі черви).
Рослини-паразити не утворюють органічні речовини з по-
вітря, мінеральних речовин, що надходять у вигляді розчину
із ґрунту. Оселившись на стеблі або корені інших рослин, вони
живляться їхніми соками. Рослини-паразити відразу впадають
в око — їхні пагони не містять зеленого пігменту хлорофілу,
який потрібен для фотосинтезу; рослина-паразит обходиться
за рахунок хазяїна без фотосинтезу. У таких рослин відсутній
корінь — вони не мають потреби всмоктувати воду із ґрунту,
оскільки одержують поживні речовини із тканин хазяїна.

31. 30
У повитиці, як одного з прикладів рослин-паразитів, від-
сутнє коріння і є тільки довге жовтогаряче або жовтувате стебло
та листки-лусочки. Навесні паросток повитиці закріплюється
в ґрунті своїм нижнім кінцем, тим часом як його верхній кі-
нець, роблячи кругові рухи над поверхнею землі, знаходить
поруч підходящу рослину й обвивається довкола неї. До жертви
цей паразит прикріплюється присосками. Проникаючи глибоко
в тканину рослини-хазяїна, вони починають висмоктувати з неї
поживні речовини. Після цього повитиця вже не потребує зв’язку
з ґрунтом, тож її корінь поступово відмирає, а стебло росте в до-
вжину й «окуповує» рослин-сусідів. Якщо таке стебло раптом
порветься — не біда — його обидві частини все одно продо-
вжують жити, тільки замість однієї рослини з’являються дві.
Невдовзі стебло вкривають пучки дрібних квіток. Повитиця
дуже плодовита: дає силу-силенну насіння, яке зберігає здат-
ність до проростання впродовж кількох років. Боротися з нею
важко, але потрібно. Вона завдає шкоди таким культурним рос-
линам, як конюшина, картопля, люцерна, тютюн, до того ж, сіно
із трав, заражених повитицею, іноді пліснявіє після висихання.
Рослини-напівпаразити
Існують види, що займають ніби проміжне положення між
паразитами й «нормальними» рослинами. Такі види називають
напівпаразитами. Їхнє листя містить хлорофіл, але нерозвинене
коріння не здатне всмоктувати з ґрунту воду з розчиненими со-
лями, тому пагони напівпаразитів живуть на стеблах або коренях
рослин-хазяїв, споживають їхні поживні речовини, беручи при
цьому участь у процесі фотосинтезу.
Омела біла — невеликий чагарник, який полюбляє селитися
на гілках яблунь, тополь, лип та акацій. За допомогою коренів-
присосків омела висмоктує з них мінеральні речовини. Вигнуті
галузисті стебла омели з безліччю зелених листочків роблять
рослину схожою на кулю. Навіть посеред зими омела по-літньому
зеленіє й має безліч білих ягід. Можливо, саме через це омела
завжди слугувала символом родючості.
Існує таке поетичне повір’я: якщо закохані в день зимового
сонцестояння обміняються поцілунком під гілкою омели, їхня
любов триватиме вічно. Завдяки птахам омела розселилася по
всій земній кулі. Вони з’їдають її ягоди разом з насінням, яке
з послідом потрапляє на гілки дерев і там проростає. Тим часом
на острові Тасманія омела не росте. Чому? Справа в тому, що,

32. 31
поласувавши ягодами омели на південному березі Австралії,
птахи досягають берега Тасманії за годину польоту. А кишечник
птаха влаштований так, що їжа не затримується в ньому більше
30 хв. Отож по дорозі до берегів Тасманії все насіннячко падає
в океан, через що омела й не може переселитися на острів.
Урок 5
Тема. Дихання рослин і тварин. Значення дихання
для організмів
Цілі уроку: — навчальна — ознайомити учнів із особливостями ди-
хання різних груп живих організмів (рослин, ссавців,
птахів, риб, комах), а також із особливостями самого
дихання як фізіологічного процесу;
— розвиваюча — розширити кругозір учнів інформаці-
єю про те, що існують живі організми, які не потре-
бують кисню (гриби дріжджі та анаеробні бактерії);
— виховна — прищеплювати учням думку про те, що
потреба в диханні є однією з основних і спільних
ознак живої природи.
Основні поняття: газообмін, продихи, легені, зябра, трахеї, дихальця,
дифузія, аеробні бактерії.
Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в під-
ручнику), порівняльний (порівняння органів дихання
різних груп живих організмів), створення проблемної
ситуації.
Обладнання: підручник.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Міжпредметні
зв’язки:
природознавство (5 клас), біологія (7 клас), хімія
(7 клас).
Структура уроку
I. Перевірка домашнього завдання
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього
досвіду
IV. Викладення основного матеріалу
1. Газообмін у рослин.
2. Газообмін у ссавців, птахів і плазунів.
3. Дихання риб.

33. 32
4. Дихання комах.
5. Особливості дихання одноклітинних організмів.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання
Запитання до учнівff
1. Що таке фотосинтез, де він відбувається?
Додаткове запитання: Чим живляться м’ясоїдні тварини,
або хижаки?
2. Назвіть п’ять основних органів живлення тварин.
Додаткове запитання: Чим живляться всеїдні тварини?
3. 1. Користуючись рисунком 25 на с. 27, поясніть, що таке
харчовий ланцюг.
2. Немає відповідника.
3. Користуючись рис. на с. 11, поясніть, що таке харчовий
ланцюг.
Додаткове запитання: Яке значення має живлення для жи-
вих організмів?
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів,
їхнього попереднього досвіду
— Який газ потрібен живим організмам для дихання?
(Кисень O2
.)
Слово вчителяff
Кисень надходить у живі організми не в чистому вигляді,
а в складі суміші газів — у складі повітря. У живому організмі
за допомогою кисню відбуваються хімічні перетворення (хімічні
реакції) їжі, яку з’їли живі організми.
Ці хімічні перетворення можна порівняти з горінням, а саму
їжу — з дровами. Щоб одержати тепло й світло від зібраних дров
(це з’їдена організмом їжа), їх потрібно підпалити (вогонь — це
кисень, що надходить в організм під час дихання).
— Який газ утворюється внаслідок цих хімічних перетворень?
(Вуглекислий газ CO2
.)

34. 33
Це означає, що між живими організмами й середовищем,
у якому вони живуть (повітря або вода), існує обмін газами,
або газообмін,— кисень O2
надходить із середовища, а з ор­
ганізму — вуглекислий газ CO2
. Дихання — це сума (сукупність)
фізичних і хімічних явищ, що відбуваються в клітинах живих
організмів за участю кисню O2
.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-2: «Пригадай теорію», с. 10.
IV. Викладення основного матеріалу
1. Газообмін у рослин
Бесідаff
У рослин немає спеціальних органів дихання. Кисень над-
ходить у рослини через стебла, коріння та листя.
— Через який орган кисню надходить найбільше? (Через
листя, а точніше, через продихи — своєрідні «кватирки»
у листовій пластинці. Під час дощу продихи закрива-
ються.)
1. Див. рис. 29 на с. 30.
2. Див. рис. 46 на с. 50.
3. Див. с. 30.
Ліва частина рисунка описує денний газообмін у рослин,
а права — нічний.
— Які два процеси відбуваються в листових пластинках
удень? (І дихання (обмін кисню на вуглекислий газ), і фо-
тосинтез — його побічним результатом є кисень.)
— Який єдиний процес відбувається в листових пластинках
уночі? (Тільки дихання.)
— Чому в теплицях повітря штучно насичують вуглекис-
лим газом, а самі рослини підсвічують лампами денного
світла? (Щоб активізувати процес фотосинтезу (дві
умови для нього — наявність вуглекислого газу та світла),
а отже — ріст рослин.)
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 1, с. 9.
РЗ-2: 3, с. 10.

35. 34
2. Газообмін у ссавців, птахів і плазунів
— Як називається орган дихання у ссавців, птахів і плазу-
нів? (Легені.)
— Як називається момент наповнення легень повітрям? Ми
робимо… (Вдих.)
Від легенів кисень розносить по всьому тілу кров. Вона ж
таки забирає в клітин непотрібний їм вуглекислий газ і несе
його назад у легені. Тому тонкі кровоносні судини підходять до
кожної клітини тварини.
— Як називається момент виходу вуглекислого газу з легень?
Ми робимо… (Видих.)
1. Див. рис. 30 на с. 31.
2. Див. рис. 43 на с. 46.
3. Немає відповідника.
3. Дихання риб
Риби споживають кисень із повітря, розчиненого у воді. У воді
кисню набагато менше, ніж у повітрі.
— Як називається спеціальний орган дихання в риб?
­(Зябра.)
Риби постійно в одному напрямку проганяють воду через
рот у зябра й звідти знову у воду. На повітрі зябра злипаються
й припиняють свою роботу.
4. Дихання комах
— Як називаються спеціальні органи дихання в комах?
(Трахеї.)
— Як називаються отвори в черевці комахи, звідки повітря
надходить у трахеї? (Дихальця.)
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-1: 2, с. 10.
РЗ-2: 1, 2, с. 10.
5. Особливості дихання одноклітинних організмів
Одноклітинні організми одержують кисень із повітря, роз-
чиненого у воді, або з повітря за допомогою такого процесу, як
дифузія.
1. Див. рис. 4 (частини 1 і 2) на с. 7.
2. Немає відповідника.
3. Див. с. 14.

36. 35
— Пригадаємо курс природознавства 5-го класу. Що назива-
ють дифузією? (Дифузія — це перенесення молекул однієї
речовини та їхній рівномірний розподіл між молекулами
іншої речовини за рахунок руху молекул.)
Це означає, що на межі оболонки клітини та навколишнього
середовища (води або повітря) відбувається дифузія молекул
кисню в цитоплазму клітини живого організму.
V. Підбиття підсумків уроку
— Як називають газообмін кисню на вуглекислий газ у живих
організмах? (Диханням.)
— Чим відрізняється дихання рослин від дихання тварин?
(У рослин немає спеціальних органів дихання.)
Створення проблемної ситуаціїff
— Чи існують живі організми, які не потребують кисню?
(Гриби дріжджі та аеробні бактерії не мають потреби
в кисні.)
VI. Домашнє завдання
1. § 4.
2. § 8.
3. § 6.
Завдання у робочому зошиті:ff
РЗ-2: виконати досліди, с. 11.
Додатковий матеріал до уроку
Бактерії
Бактерії (від грец. bakterion — паличка) можуть жити в най-
суворіших умовах, яких не витримують інші організми. Вони
можуть перебувати у високих шарах атмосфери на висоті кількох
десятків кілометрів, у киплячих вулканічних джерелах, у товщі
антарктичних льодів. Разом із грибами бактерії руйнують мертву
органічну матерію й перетворюють її на вуглекислий газ і воду,
регулюють склад атмосфери й допомагають зберегти родючість
ґрунту.
Клітина, з якої складається тіло більшості бактерій, не міс-
тить ядра, тому бактерії називають прокаріотами (дослівно «до-
ядерними»), на відміну від еукаріотів — рослин, тварин і грибів,
чиї клітини містять ядро. Можна сказати, що бактеріальна клі-
тина — це звичайний мішечок, заповнений різними речовинами.

37. 36
Іноді навколо клітини утворюється ще один зовнішній чохол зі
слизу (так звана капсула), що може слугувати додатковим захис-
том для бактеріальної клітини — наприклад, від висихання.
Існує чимало рухливих бактерій. Деякі з них навіть уміють,
наче гусениці, повільно повзати по твердій поверхні. У рідкому
середовищі клітини бактерій зазвичай плавають за допомогою
довгих тонких виростів — джгутиків. Більшість бактерій мають
не один, а багато джгутиків.
Бактерії циліндричної форми називають паличками, а ку-
лястої — коками (від грец. kokkos — зерно). Усі бактерії роз-
множуються простим поділом, тобто клітина, досягши певного
розміру, розпадається на дві. Однак після поділу бактерії можуть
залишатися у спільній «зв’язці», утворюючи ланцюжок паличок
або коків — так звані стрептококи. Іноді палички вигинаються
у вигляді коми — бактерії такого виду називають вібріонами,
або закручуються в спіраль — це спірили.
Деякі бактерії, наприклад так звані зелені й пурпурові, ма-
ють, як і рослини, здатність до фотосинтезу. У клітинах цих
бактерій міститься особлива речовина, яка поглинає світло,—
бактеріохлорофіл. За своєю будовою вона дуже схожа на зеле-
ний пігмент рослин — хлорофіл. Однак, на відміну від рослин,
зелені й пурпурові бактерії не виділяють кисень. Зате деякі з них
замість кисню виділяють сірку, одержуючи її з отруйного для
людини сірководню. Такі бактерії живуть у неглибоких озерах
або морях: згори до них проникає світло, а з мулистого дна під-
німаються сірководень та інші гази, що утворилися при гнитті
осілих на ґрунт мертвих організмів.
Дріжджі
Без дріжджів не можна спекти звичний для нас хліб, приготу-
вати вино, пиво та квас. Дріжджі мають здатність перетворювати
цукор на спирт і вуглекислий газ. А сама назва «дріжджі» по-
ходить від старослов’янського слова «дрождія» — осад, відстій
(у пивоварінні або виноробстві). Людина почала використовувати
дріжджі ще тоді, коли навіть не підозрювала про їхнє існування.
Наприклад, напій, схожий на сучасне пиво, був відомий у Старо-
давньому Єгипті у II тисячолітті до н. е. Там-таки виник спосіб
приготування хліба з кислого дріжджового тіста.
Лише в 1680 році нідерландський натураліст Антоні ван
Левенгук, розглядаючи під мікроскопом краплю пива, що
бродило, уперше побачив клітини дріжджів. І тільки в 70-х роках

38. 37
XIX ст. відомий французький мікробіолог Луї Пастер довів, що
саме дріжджі викликають бродіння.
Що ж таке дріжджі? Це гриби, що не утворюють грибниці.
Вони ростуть у вигляді маси окремих клітин. Такі одноклітинні
форми відомі серед усіх класів грибів. Деякі з них, наприклад
пекарські дріжджі, у вигляді окремих клітин існують усе
життя. Якщо ж гриб поряд із окремими клітинами утворює
і розгалужену грибницю, то його називають дріжджоподібним.
«Диких» видів дріжджів відомо кілька сотень, причому
багато з них не спричиняють бродіння. Але майже всі
дріжджі — справжні ласунки. Фрукти та ягоди, квітковий
нектар і березовий сік, соковиті частини рослин — улюблені
місця їхнього проживання. Часто дріжджі поселяються всередині
різних безхребетних тварин. А от у ґрунті або в деревині,
що розкладається, їх мало. Є серед дріжджів і небезпечні для
людини види, що викликають серйозні захворювання.
Живі істоти, які існують тільки в безкисневому середовищі,
одержали назву аеробні. Цим організмам вистачає енергії,
яка утворюється в результаті бродіння та розщеплення
глюкози — процесів, що не потребують участі кисню.
Урок 6
Тема. Обмін речовин і енергії
Цілі уроку: — навчальна — підвести учнів до розуміння закону
збереження енергії в тому сенсі, що головним дже-
релом енергії на Землі є Сонце, а енергія, яку живі
організми одержують із їжею,— це енергія хімічних
зв’язків, у яку була акумульована сонячна енергія;
— розвиваюча — прищеплювати учням думку про те,
що енергія може зустрічатися в природі в різних ви-
дах і перетворюватися з одного виду на інший у ре-
зультаті хімічних процесів;
— виховна — ще раз підкреслити незамінність рослин-
них організмів із їхньою здатністю накопичувати со-
нячну енергію у вигляді енергії хімічних зв’язків у тих
органічних речовинах, які рослини утворюють.
Основні поняття: енергія, фотосинтез, хлорофіл, органічні речовини,
глюкоза, крохмаль, целюлоза, акумулювати, обмін ре-
човин та енергії.