Харків
Видавнича група «Основа»
2012
Серія«Мій конспект»
Заснована 2008 року
Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
Зміст
Урок 1.. Поняттясистеми. Природні та штучні системи .................................. 5
Урок 2.. Будова, внутрішні й зовнішні зв’язки систем .................................... 7
Урок 3.. Організм як жива система. Органи рослин.
Практична робота 1 «Ознайомлення з будовою рослин» ...................... 9
Урок 4.. Органи тварин ..............................................................................11
Урок 5.. Властивості живих організмів. Живлення та його типи .....................13
Урок 6.. Дихання рослин і тварин ...............................................................15
Урок 7.. Обмін речовин і енергії ..................................................................17
Урок 8.. Види розмноження рослин і тварин.
Практична робота 2 «Способи розмноження рослин» .........................19
Урок 9.. Ріст та розвиток організмів ............................................................21
Урок 10.. Поведінка рослин і тварин. Значення пристосування організмів
до умов існування .........................................................................23
Урок 11.. Підсумковий урок за темою «Організм як жива система» ...................25
Урок 12.. Екосистема. Харчові ланцюги. Практична робота 3 «Складання
харчового ланцюга в екосистемі акваріума» .....................................27
Урок 13.. Екосистеми своєї місцевості: ліс, степ, прісна водойма.
Використання людиною природних екосистем. Охорона
екосистем ....................................................................................29
Урок 14.. Ґрунт. Склад ґрунту. Практична робота 4 «Дослідження складу
та властивостей ґрунту» ................................................................31
Урок 15.. Різноманітність ґрунтів. Родючість ґрунту та способи її підвищення.
Поняття про добрива .....................................................................33
Урок 16.. Штучні екосистеми. Поле. Сад. Практична робота 5 «Підготовка
насіння до посіву».........................................................................35
Урок 17.. Значення штучних екосистем у житті людини. Зелена
архітектура .................................................................................37
Урок 18.. Рукотворні системи. Сила. Види сил ...............................................39
Урок 19.. Практична робота 6 «Вимірювання сил» ..........................................41
Урок 20.. Прості механізми. Принципи роботи простих механізмів ..................43
4.
Урок 21.. Роботата енергія ..........................................................................45
Урок 22.. Машини та механізми, їх роль у житті людини;
речовини та матеріали, з яких їх виготовляють ................................47
Урок 23.. Значення енергії. Енергозбереження ...............................................49
Урок 24.. Підсумковий контроль за темою «Рукотворні системи» .....................51
Урок 25.. Біосфера — найбільша жива система. Склад та межі біосфери ............53
Урок 26.. Різноманіття живих організмів в біосфері ........................................55
Урок 27.. Людина і біосфера .........................................................................57
Урок 28.. Охорона біосфери .........................................................................59
Урок 29.. Червона книга ..............................................................................61
Урок 30.. Цілісність природи. Роль природничих знань у формуванні
наукової картини світу. Науки, що вивчають природу .......................63
Література ................................................................................................65
5.
5
Дата _____________
Клас _____________
Урок1. Поняття системи. Природні та штучні системи
Мета: актуалізувати знання учнів про живу та неживу природу; сформувати по-
няття «система», навчити розрізняти особливості природних та штучних сис-
тем, наводити приклади природних та штучних систем; розвивати вміння вести
спостереження за навколишнім середовищем; виховувати інтерес до вивчення
теми, самостійність мислення.
Обладнання: годинник, квітка у горщику, іграшка «Лего» (машинка, або ро-
бот), модель Сонячної системи, ілюстрації із зображенням штучних та природ-
них систем.
Основні поняття: система, природна система, штучна система.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вступ до курсу природознавства 6 класу. Ознайомлення зі структурою кур-
су, змістом підручника, вимогами до оцінювання знань учнів, ведення робочих
зошитів. Перелік необхідної літератури та додаткової літератури.
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Пригадайте, що ви вивчали на уроках природознавства в 5 класі. Чи стали
вам у пригоді набуті знання та вміння?
• Які об’єкти відносять до живої та неживої природи?
• Які природні явища ви знаєте? Для чого людям потрібно вивчати природу
та явища, які в ній відбуваються?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
На уроках природознавства в 6 класі ми з вами продовжимо вивчати на-
вколишній світ, спостерігатимемо за об’єктами живої та неживої природи,
проводитимемо цікаві досліди, які допоможуть вам розкрити деякі таємниці
природних явищ, знайомитимемося з природою рідного краю, вчитимемося бе-
режливо ставитися до неї.
А розпочнемо ми з із загадки. На уроках природознавства минулого року ми
неодноразово використовували слово «система». Пригадаємо, наприклад, Со-
нячну систему. А ще є «Періодична система хімічних елементів Менделєєва».
А що на ваш погляд, означає поняття «система»? (Прийом «Мозковий
штурм»)
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття системи
Система — це сукупність тіл (або частин), які пов’язані між собою. Сло-
во система грецького походження та означає «ціле, що складається з частин».
При цьому складові частини системи не є випадковими, довільно взятими.
Кожний компонент системи виконує свою функцію та повинен бути на своєму
місці, щоб система працювала. Між ними обов’язково встановлюються певні
зв’язки, і кожна частина впливає на інші й сама залежить від них.
Завдання 1. Погляньте навколо себе в класі або за вікно та назвіть прикла-
ди систем.
Завдання 2. Назвіть головні ознаки систем (системи складаються з компо-
нентів, причому система виконує функції, які не можуть виконувати окремі
компоненти; кожний із компонентів виконує певну функцію).
2. Природні та штучні системи
Завдання 3. Наводячи приклади систем, ви називали квітку, іграшку, го-
динник, телефон, комп’ютер, собаку, людину тощо. Чим вони відрізняються?
(Природні та штучні) Розгляньте малюнки природні та штучних екосистем
в підручнику. Запишіть приклади природних та штучних систем.
6.
6
Системи
Природні Штучні
квітка, собака,
людина,Земля, поле
комп’ютер, годинник,
телефон, іграшка
Отже, природні системи існують в природі та складаються з компонентів
живої та (або) неживої природи. Деякі природні системи створила людина (ак-
варіум, сад), а деякі, наприклад Всесвіт, Земля, Галактика, утворилися само-
стійно (природно). Штучні системи — це витвори людини.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 4 (робота в парах)
Намалюйте в зошиті природну та штучну систему та підпишіть назви її ком-
понентів.
Запитання
• Що таке система? Які головні ознаки характеризують систему?
• Які системи ви вивчали минулого року?
• З якими системами ми ознайомилися на цьому уроці?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Описати одну зі штучних систем, яка, на ваш погляд, є найбільш корисною
для людей.
3. Скласти загадку про одну з природних або штучних систем.
7.
7
Дата _____________
Клас _____________
Урок2. Будова, внутрішні й зовнішні зв’язки систем
Мета: актуалізувати та поглибити знання учнів про природні та штучні системи,
розвивати вміння визначати внутрішні та зовнішні зв’язки системи, виховувати
уважність, аналітичне мислення.
Обладнання: таблиці «Екосистема лісу», «Будова клітини», модель Сонячної
системи, зошити, підручники.
Основні поняття: система, природна система, штучна система, внутрішні
зв’язки, зовнішні зв’язки.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Перевірка домашнього завдання (опис штучної системи, обговорення її ко-
рисності; конкурс загадок про системи).
Завдання 1. Установіть зайве слово (пару).
Ліс, степ, поле, сад, клітина, телефон, акваріумна рибка.
Комп’ютер, кімнатна рослина, робот, моторний човен, годинник, ліхтарик.
Ліхтарик-батарейка, автомобіль — мотор, клітина — ядро, парк — дерево,
холодильник — пилосмок.
Завдання 2. Назвіть спільні та відмінні ознаки природних та штучних
систем.
Видатний англійський учений Чарльз Дарвін якось сказав, що завдяки
кішкам в Англії ще не перевелись баранячі котлети. Як це зрозуміти? Який
зв’язок побачив учений між кішками та вівцями? (Варіанти відповідей учнів)
Виявляється, миші знищують джмелів (точніше, їхні гнізда). Джмелі —
єдині запилювачі червоної конюшини. Отже, там, де немає джмелів, конюши-
на не росте. Конюшина — головний корм для овець. А значить, де багато кі-
шок, там мало мишей, багато джмелів, гарні врожаї конюшини, ситі вівці та
багато м’яса для котлет.
Цей смішний та незвичайний на перший погляд приклад показує, наскіль-
ки в навколишньому світі все взаємопов’язано. Отже, сьогодні на уроці ми по-
говоримо про зв’язки, про те, якими вони бувають у системах та яку роль вико-
нують.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Будова системи
Розгляд таблиць «Екосистема лісу», «Будова клітини»,
моделі Сонячної системи
Кожна система складається з частин — компонентів, кожний з яких має
своє значення. Є головні компоненти і другорядні. Наприклад, втрата одного
листка рослиною не призведе до руйнування системи, а втрата кореня (голов-
ного компонента) — призведе.
2. Внутрішні зв’язки систем
Між компонентами в системі, як у штучній, так і природній, існують
зв’язки.
Завдання 3 (робота по рядах)
Установіть внутрішні зв’язки в системах: ліс, комп’ютер, автомобіль. Для
чого вони потрібні? (Внутрішні зв’язки поєднують компоненти системи
в єдине ціле.)
8.
8
3. Зовнішні зв’язкисистем
Завдання 4 (робота по рядах)
Установіть, що необхідно вказаним системам, для того щоб вони виконува-
ли свої функції.
Ліс отримує енергію Сонця та поживні речовини з ґрунту, комп’ютер ви-
користовує електроенергію електромереж, автомобілю потрібно паливо, яке
під час згоряння виділяє енергію. Отже, зовнішні зв’язки системи — це надхо-
дження енергії або речовин, які пов’язують систему з навколишнім середови-
щем та забезпечують її функціонування.
4. Головні властивості систем
Природні та штучні системи, що оточують нас у навколишньому середови-
щі, дуже різноманітні, але всім їх притаманні певні загальні властивості.
Завдання 5 (прийом «Два — чотири — всі разом»)
Спочатку учні працюють у парах, потім у четвірках, кожна з яких оголо-
шує одне рішення (учитель записує на дошці); далі фронтально визначаються
найголовніші. Визначте головні властивості систем.
Отже, всі системи, як природні, так і штучні, мають такі загальні власти-
вості:
• складаються з частин — компонентів, що пов’язані між собою;
• мають межі, що відділяють їх від навколишнього середовища;
• мають внутрішні і зовнішні зв’язки;
• відносно стійкі.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 6. Складіть усний опис однієї з природних та штучних систем (за
власним вибором) за планом: а) назва системи; б) компоненти системи; в) межі
системи г) внутрішні зв’язки; д) зовнішні зв’язки; є) використання системи
людиною.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Намалювати природну (штучну) систему та показати її внутрішні та зо-
внішні зв’язки.
3. Розпочати підготовку над реалізацією творчих проектів за темами:
• «Пристосування рослин до умов навколишнього середовища»;
• «Пристосування тварин до умов навколишнього середовища»;
• «Пристосування тварин до життя в місті».
9.
9
Дата _____________
Клас _____________
Урок3. Організм як жива система. Органи рослин.
Практична робота 1 «Ознайомлення з будовою рослин»
Мета: сформувати поняття «організм», «орган»; виявити особливості будови
рослин; розвивати уміння розпізнавати органи рослин та визначати їх функції;
виховувати спостережливість, екологічне мислення.
Обладнання: живі кімнатні рослини, гербарії рослин, таблиця «Органи квітко-
вої рослини», зошити, підручники.
Основні поняття: організм, орган, корінь, пагін, стебло, лист, квітка, плід, на-
сіння.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Запитання
Пригадайте, що таке система. Яким вимогам має відповідати угруповання,
щоб його можна було назвати системою?
2. Гра «Так — ні»
Учитель зачитує твердження. Учні погоджуються або не погоджуються
з почутим та пояснюють свою точку зору.
• штучні системи створені людиною;
• систему дуже важко зруйнувати;
• всі природні системи є відкритими;
• всі штучні системи є закритими;
• природні системи набагато простіші за штучні;
• місто — це штучна система;
• організм — це жива система.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Невже організм — це система? Для того щоб остаточно погодитися з цим
твердженням, давайте пригадаємо, що таке організм, і визначимо, чи відпові-
дає він критеріям системи.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Організм та органи
Завдання 1. Назвіть тіла живої та неживої природи. Які з них є організ-
мами?
Організм — це будь-яке живе тіло (істота або рослина), якому притаман-
на певна сукупність ознак і властивостей: живлення, дихання, ріст, розвиток,
розмноження, реагування на подразнення, пристосування до умов існування.
До організмів належать бактерії, гриби, тварини, рослини. Вони складають ор-
ганічний світ нашої планети. Організми мають клітинну будову. Одні з них —
одноклітинні, інші — багатоклітинні (за кількістю видів таких більшість). Ба-
гатоклітинний організм складається з клітин, які виконують різні функції.
Завдання 2. Спираючись на конкретні приклади, доведіть існування зв’яз
ків між живими організмами.
Одна група організмів, які називають організмами-виробниками, або авто
трофами, здатна утворювати органічні речовини з неорганічних, використову-
ючи енергію Сонця чи енергію, що вивільняється в хімічних реакціях. Авто-
трофами є рослини.
Інші організми — тварини, люди, гриби і більшість бактерій — є гетеро
трофами, тобто організмами-споживачами. Вони споживають готові органіч-
ні речовини.
Організми живих істот складаються з компонентів — органів.
10.
10
Орган — цечастина організму, що має особливу форму, будову, певне розта-
шування в організмі та виконує певну функцію.
Завдання 3. Наведіть приклади органів та поясніть, яку функцію вони ви-
конують.
2. Органи рослин. Практична робота 1 «Ознайомлення з будовою рослин»
Ознайомимося детальніше з органами рослин. Розглянемо органи квіткової
рослини (до розгляду пропонуються кімнатні рослини, гербарії рослин, табли-
ця «Органи квіткової рослини», малюнки підручника).
Корінь — осьовий орган; він закріпляє рослину у ґрунті (опорна функція),
поглинає з ґрунту воду та мінеральні речовини (поглинаюча функція) та прово-
дить їх у стебло, відкладає поживні речовини про запас (запасаюча функція).
Стебло — також осьовий орган. Воно несе листки, піднімаючи їх до світ-
ла, а також квітки й плоди, є для них опорою (опорна функція). По стеблу з ко-
реня в листки рухаються вода та мінеральні речовини, а поживні речовини,
які утворюються під час фотосинтезу, переходять з листків у корінь (провідна
функція). У стеблі часто відкладаються про запас поживні речовини.
Корінь разом із стеблом утворюють пагін — наземний орган рослини.
Листок — бічний орган рослин. Листки виконують важливі функції: фото-
синтез, дихання, випаровування води.
Квітка — особливий орган рослини, який виконує тільки єдину функ-
цію — розмноження.
Всі органи, які забезпечують процеси життєдіяльності, ріст і розвиток ор-
ганізму, називають вегетативними. У рослин це корінь, листок, стебло. Орга-
ни, які забезпечують процес розмноження, називаються генеративними. Гене-
ративними органами рослин є квітка, плід, насіння.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Продовження практичної роботи 1
Завдання 4. Зробіть схематичний малюнок квіткової рослини. Підпишіть її
головні органи.
Завдання 5. Використовуючи текст параграфа, заповніть таблицю.
Назва органа Особливості будови органа Функції органа
Завдання 6. Використовуючи набуті знання, зробіть висновок про те, чи
можна вважати організми живими системами.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Творче завдання «Моя улюблена тварина». Роботу виконати у вигляді
книжечки-саморобки, плаката з малюнками та фотографіями, оповідання.
3. Випереджальне: проростити та посадити насіння (квасолі, пшениці, горо-
ху, соняшнику тощо).
11.
11
Дата _____________
Клас _____________
Урок4. Органи тварин
Мета: актуалізувати поняття «організм», «орган»; ознайомити із системами ор-
ганів тварин; розвивати критичне мислення, уміння розпізнавати органи тварин
та визначати їх функції, порівнювати будову рослин і тварин; виховувати спо-
стережливість, любов до природи.
Обладнання: таблиці «Будова тіла риби», «Будова та різноманітність ссавців»,
малюнки або фотографії різних тварин, фрагмент відеосюжету «Життя тварин»,
підручники, зошити.
Основні поняття: організм, орган, системи органів.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Завдання 1. Доведіть, що живий організм є системою.
Завдання 2. Назвіть основні органи рослин та поясніть, які функції вони
виконують.
Перевірка домашнього завдання. Обговорення творчих завдань «Моя
улюблена тварина».
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Ваші творчі роботи довели, що ви любите тварин, цікавитесь їхнім життям
та спостерігаєте ними. Тварини, як і рослини, є тілами живої природи, тобто
організмами. Однак світ тварин дуже різноманітний. Тому у багатьох із словом
«тварина» виникають різні асоціації. Давайте їх назвемо.
Прийом «Асоціативний кущ»
Приклад:
Тварини
свійські
птахи
собаки
кішки
риби
змії
дикі
Цю схему можна було б продовжувати й далі. Адже тваринами є й черви,
молюски, павуки, ящірки, комахи, риби, жаби, а також ссавці — тварини, які
вигодовують потомство молоком. Які ж органи мають тварини? Чи однакову
будову мають риби й птахи, змії або ссавці? Дізнаймося про це детальніше.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Органи тварин
Органи тварин поєднуються в системи органів для виконання спільної
функції. Системи органів взаємодіють між собою для забезпечення процесів
життєдіяльності організму.
12.
12
Завдання 2. Прочитайтетекст параграфа, визначте органи, які утворюють
певні системи, та занесіть їх у таблицю.
Система орагнів Які органи входять Для чого потрібна
1. Травлення Рот, стравохід, шлунок,
кишечник
2. Опорна
3. Нервова
4. Видільна
5. Дихальна
6. Серцево-судинна
7. Чуттів
8. Розмноження
2. Відмінності органів тварин залежно від умов існування
Пристосування тварин до навколишнього середовища обумовлено відмін-
ностями між органами, що виконують однакові функції.
Завдання 3. Наведіть приклади різних органів дихання у тварин залежно
від умов існування. (Зябра у рака та риби, трахеї у комах, легені у ссавців)
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 4 (робота в парах)
Порівняйте основні органи рослин та системи органів тварин. Визначте схо-
жі та відмінні ознаки у функціях, які вони виконують.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Скласти кросворд (10 запитань) «Органи рослин і тварин».
3. Продовжити роботу над реалізацією творчих проектів за темами:
• «Пристосування рослин до умов навколишнього середовища»;
• «Пристосування тварин до умов навколишнього середовища»;
• «Пристосування тварин до життя в місті».
13.
13
Дата _____________
Клас _____________
Урок5. Властивості живих організмів.
Живлення та його типи
Мета: поглибити знання учнів про властивості живих організмів, сформувати
поняття «фотосинтез»; розвивати уміння розрізняти та характеризувати типи
живлення, порівнювати живлення рослин і тварин, наводити приклади організ-
мів із різними типами живлення; виховувати спостережливість, уважність, фор-
мувати науковий світогляд.
Обладнання: ілюстрації тварин із різними типами живлення, схема живлення
рослини, фрагмент відеофільму «Життя тварин», підручники, зошити.
Основні поняття: фотосинтез, автотрофні та гетеротрофні способи живлення,
травоїдні, хижаки, паразити.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Відгадай загадку.
• Йде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка. (Корова)
• Хто боком спить, а лежачи їсть? (Свиня)
• Хлопець Мартин похилився через тин. А дівчина Галка: «Яка в тебе гарна
шапка! Ще й жовта китиця проти сонця світиться. Як прилетять горобці,
буде тобі, як вівці від сірого вовка». Про що це примовка? (Соняшник)
• Лежить на сіні, сама не їсть й іншим не дає. (Собака)
• Хто родиться з бородою? (Цап)
• На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався, і я на землю впав. (Каштан)
• І вдень, і вночі у кожусі на печі. (Кіт)
• Маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило. (Миша)
• Хто на собі ліс носить? (Олень)
• Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
• Без рук, без ніг, а по землі ходить. (Змія)
• Є крила, а не літає. (Риба)
• Хто із води виходить сухим? (Гуска, качка)
• Хто мене вб’є, свою кров проллє. (Комар)
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Яке наукове значення мають загадки, які ви зараз відгадували? (Варіанти
відповідей учнів)
У загадках про тварин і рослин «заховані» спостереження про особливос-
ті їхньої поведінки, певні властивості. Давайте пригадаємо, які властивості ха-
рактерні всім живим організмам.
Отже, основними ознаками живого є живлення, дихання, подразливість,
ріст і розвиток, розмноження.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Властивості живих організмів
Всім живим організмам потрібна їжа. Вона є джерелом речовин та енергії,
які необхідні для їх розвитку, росту та життєдіяльності. Всі живі організми ди-
хають. Під час дихання за участю кисню поживні речовини, які організми отри-
мують із їжею, розкладаються з виділенням енергії та вуглекислого газу. Енергія
йде на потреби організму, а вуглекислий газ він виділяє у навколишнє середови-
ще. За рахунок поживних речовин та енергії відбувається ріст і розвиток.
Тільки живим організмам притаманна подразливість. Подразливість — це
здатність організмів реагувати (відповідати) на вплив факторів зовнішнього се-
редовища. Вона допомагає їм пристосуватися до умов життя, які постійно змі-
нюються (зміни температури, тиску, освітлення, їжі тощо).
14.
14
Нові покоління живихорганізмів виникають у результаті розмноження.
При цьому в нащадків зберігаються основні ознаки батьків.
2. Типи живлення живих організмів
Для життєдіяльності всіх живих організмів потрібна енергія. Енергія не
створюється з нічого і не зникає в нікуди. Вона існує в різних формах: хіміч-
на енергія, світлова, теплова, електрична, механічна, звукова тощо. Живі іс-
тоти можуть використовувати тільки дві її форми — світлову та хімічну (енер-
гію їжі).
Енергію сонячного світла можуть використовувати тільки рослини.
Живлення — це процес забезпечення організмів поживними речовинами.
Завдання 1. Розгляньте схему живлення рослини та простежте, як відбува-
ється процес утворення органічних речовин.
Фотосинтез — процес утворення зеленими рослинами складних поживних
речовин з вуглекислого газу і води за допомогою сонячної енергії. Всі росли-
ни є автотрофами, оскільки для задоволення своїх енергетичних потреб вони не
споживають готові складні речовини, а утворюють їх самі.
Інші живі організми (тварини, гриби, бактерії) не можуть використовува-
ти світло для забезпечення себе енергією. Вони поглинають готові поживні ре-
човини, утворені іншими організмами, здобувають з них енергію і будують своє
тіло, тобто є гетеротрофами. Серед гетеротрофів розрізняють рослиноїдних, хи-
жаків, всеїдних, паразитів.
Завдання 2. Подивіться відеосюжет «Життя тварин» та охарактеризуйте
живлення тварин.
Рослиноїдні тварини (багато видів риб, птахів, комах, ссавців) живляться
рослинною їжею. Хижаки живляться іншими гетеротрофами (павуки, багато
комах, риби, змії, птахи, ссавці). Всеїдні тварини — ведмеді, домашні свині,
дикі кабани та інші. Паразити оселяються в організмах тварин і рослин, вико-
ристовуючи їх і як домівку, і як їжу. До паразитів належать багато червів, ри-
би, комахи і мікроорганізми.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 3. Використовуючи підручник, схеми, таблиці наведіть по
2–3 приклади живих організмів із різними типами живлення. Результати ро-
боти оформіть у вигляді таблиці.
Автотрофні
організми
Гетеротрофні організми
рослиноїдні хижаки всеїдні паразити
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Намалювати в зошиті схему процесу фотосинтезу.
3. Підготувати повідомлення про живлення грибів.
4. Провести дослід, який доводить, що в процесі фотосинтезу рослина виді-
ляє кисень. Для цього дві кімнатні рослини треба щільно накрити скляни-
ми ковпаками (можна банками). Одну з них поставити на кілька діб у темне
місце, а іншу — залишити на світлі. Через кілька діб поставити під скля-
ні ковпаки, якими накриті рослини, запалені свічки. Ви зможете перекона-
тися, що свічка горітиме довше під ковпаком, яким була накрита освітле-
на рослина. Це пояснюється тим, що на світлі здійснюється фотосинтез і під
ковпаком накопичується кисень, який підтримує горіння. Водночас у рос-
лині, яка залишалася у темряві, фотосинтез не відбувався і необхідний для
горіння кисень не виділявся.
15.
15
Дата _____________
Клас _____________
Урок6. Дихання рослин і тварин
Мета: актуалізувати та поглибити знання учнів про властивості живих організ-
мів, сформувати уявлення про дихання рослин і тварин; розвивати уміння ви-
значати подібність та відмінність у способах дихання рослин і тварин, обґрунто-
вувати значення дихання для живих організмів; виховувати спостережливість,
працелюбність, екологічне мислення.
Обладнання: таблиці «Дихання рослин», «Внутрішня будова листка», «Дихання
тварин», підручники, зошити.
Основні поняття: газообмін, дихання, фотосинтез, кисень, вуглекислий газ.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Виступи учнів з повідомленнями про живлення грибів
ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Завдання 1. Закінчіть речення.
• Процес утворення зеленими рослинами складних поживних речовин з вуг-
лекислого газу і води за допомогою сонячної енергії називають… (фотосин
тезом).
• Складна речовина зеленого кольору в органах рослин називається… (хло
рофіл).
• Всі тварини за способом живлення є… (гетеротрофами).
• До органів живлення тварин відносять рот, стравохід, …, … (шлунок, ки
шечник).
Завдання 2. Поясніть значення живлення для живих організмів.
ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Тепер ви знаєте, що під час фотосинтезу рослина вбирає з повітря вугле-
кислий газ, а виділяє кисень. Яке значення для усього живого має цей процес?
Саме завдяки фотосинтезу кисень прадавніх фотосинтезуючих організ-
мів вплинув на газовий склад атмосфери планети. Це забезпечило надзвичай-
но бурхливий розвиток живого на суходолі і в океані. Киснем, що виділяють
рослини, у воді і на суходолі дихають живі організми, у тому числі й самі рос-
лини. Всі живі організми дихають. Їхні органи та клітини теж. Дихання —
це найбільш яскравий і очевидний прояв життя. «Не дихає», «перестав диха-
ти» — ці загальновідомі вирази означають, що життя припинилось. Під час
дихання поглинається кисень, а виділяється вуглекислий газ. Сьогодні на
уроці ви дізнаєтесь, як дихають організми та яке значення має цей процес для
рослин і тварин.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Що таке дихання
Дихання — це сукупність процесів, що забезпечують поглинання організ-
мом кисню, його використання під час перетворення речовин і видалення вуг-
лекислого газу. Процес дихання можна порівняти із згорянням дров у пічці.
Дрова можуть обігріти домівку лише під час горіння, а для цього потрібний ки-
сень. Їжа — це «дрова» для організму. Для «горіння» їжі теж потрібний ки-
сень, оскільки саме завдяки йому відбувається окиснення органічних речовин
та виділення необхідної для організму енергії. Отже, основна функція дихан-
ня — вироблення енергії за рахунок окиснення речовин, отриманих організ-
мом з їжею.
Процес дихання у різних організмів відбувається по-різному.
16.
16
2. Дихання рослин
Урослин немає спеціальних органів дихання. Дихають всі частини росли-
ни: листя, стебло, бруньки, плоди і навіть корінь та насіння. Найбільше кисню
потрапляє в рослину через листки.
Завдання 3. Розгляньте таблицю «Внутрішня будова листка» та визначте,
як і завдяки чому відбувається процес дихання у рослин.
На нижньому боці листка є спеціальні отвори — продихи. Вони являють со-
бою щілини між двома клітинами, які можуть збільшуватися або зменшувати-
ся. Через продихи в листок надходить кисень, видаляється вуглекислий газ,
випаровується вода. Під час дощу продихи закриваються.
Завдання 4. Порівняйте процес фотосинтезу та дихання у рослин.
Під час фотосинтезу рослина вбирає з повітря вуглекислий газ, а виділяє
кисень. Під час дихання рослина використовує кисень, а виділяє вуглекис-
лий газ. На відміну від фотосинтезу, рослини дихають в будь-яку пору доби,
але використовують вони набагато менше кисню, ніж виділяють під час фото-
синтезу.
3. Дихання тварин
Завдання 5. Розгляньте таблицю «Дихання тварин» та визначте типи їх ди-
хання.
Тварини дихають різними органами. Типи дихання:
• зябровий (риби, раки);
• шкірне дихання (дощовий черв’як, жаба);
• трахейний (комахи)
• легеневий (жаби, змії, птахи, ссавці).
4. Значення дихання для живих організмів
За участю кисню складні органічні речовини в клітинах перетворюються на
воду, вуглекислий газ та деякі інші речовини. При цьому вивільняється енер-
гія, необхідна для процесів життєдіяльності тварин.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання для обговорення
• Чому лікарі не рекомендують спати в кімнаті, де знаходиться багато кім-
натних рослин?
• Чому, коли ви бігаєте чи скачете, частота дихання набагато більша, ніж під
час сну?
• Чи згодні ви із твердженням, що фотосинтез є основою життя на Землі?
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Провести дослід, який доводить що в процесі дихання рослина поглинає ки-
сень. Для цього кімнатну рослину слід щільно накрити скляним ковпаком
(можна банкою) та поставити її на кілька діб у темне місце. Через кілька
діб швидко поставити під скляний ковпак, яким накрита рослина, запале-
ну свічку. Ви зможете переконатися, що свічка швидко згасне. Це поясню-
ється тим, що в темряві процес фотосинтезу не відбувався, а рослина дихала
та поглинала кисень. Без кисню горіння не відбувається.
17.
17
Дата _____________
Клас _____________
Урок7. Обмін речовин і енергії
Мета: сформувати первинні знання про обмін речовин і енергії в природі; роз-
вивати уміння порівнювати процеси обміну речовин і енергії у рослин і тварин;
виховувати спостережливість, аналітичне мислення, екологічну культуру.
Обладнання: таблиця «Обмін речовин і енергії», підручники, зошити.
Основні поняття: обмін речовин, асиміляція, дисиміляція, живлення, дихання,
фотосинтез.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Що таке живлення? Які способи живлення організмів ви знаєте? Наведіть
приклади організмів із різними способами живлення.
• Що таке дихання? Як відбувається процес дихання у рослин? Назвіть ор-
гани дихання тварин. Наведіть приклади тварин із різними способами ди-
хання.
• Яке значення має дихання для живих організмів?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Завдання 1. Організм — це жива система. Як і будь-яка інша система, орга-
нізм має зовнішні та внутрішні зв’язки. Охарактеризуйте зовнішні та внутріш-
ні зв’язки організму на прикладі кімнатної рослини.
Отже, виконуючи це завдання, ви ще раз переконалися, що організми — це
відкриті системи, яким потрібне надходження енергії та речовин, необхідних
для життєдіяльності.
Водночас до навколишнього середовища потрапляють продукти життєді-
яльності організмів. Давайте дізнаємося детальніше, що отримують організми
від природи, для чого вони це отримують і що виділяють у довкілля.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Обмін речовин та енергії
Завдання 2 (робота в парах)
Установіть, який обмін відбувається між організмами та навколишнім се-
редовищем. Результат оформіть у вигляді схеми.
Організм
отримує з довкілля
• воду
• кисень
• поживні речовини
виділяє у довкілля
• воду
• вуглекислий газ
• продукти життєдіяльності
Обмін речовин і енергії (метаболізм) — це процеси споживання й перетво-
рення речовин в організмі, що супроводжуються виділенням енергії та вида-
ленням непотрібних речовин.
Обмін речовин та енергії являє собою два взаємозалежних і протилежних
процеси: асиміляцію і дисиміляцію.
Асиміляція (синтез) — це процес утворення в організмі складних органіч-
них речовин із більш простих неорганічних.
18.
18
Дисиміляція (розпад) полягаєв руйнуванні складних органічних сполук
у прості речовини.
2. Обмін речовин і енергії у рослин
У рослин головною частиною асиміляції є фотосинтез, який відбувається
дуже активно і для якого Сонце — це постійне потужне джерело енергії. За-
вдяки фотосинтезу в рослинах асиміляція переважає над дисиміляцією, тобто
в рослині утворюється більше складних речовин, ніж розпадається. У зв’язку
з цим автотрофні рослини, на відміну від гетеротрофних організмів, відклада-
ють про запас багато поживних речовин.
Частина продуктів фотосинтезу витрачається на створення тіла рослини,
частина відкладається про запас, а решта використовується для одержання
енергії під час дихання.
3. Обмін речовин і енергії у тварин
Для тварин джерелом енергії є готові органічні речовини, які вони отриму-
ють з їжею рослинного чи тваринного походження. У тваринному організмі во-
ни зазнають складних хімічних перетворень, що забезпечує процеси життєді-
яльності організмів, у тому числі синтез нових органічних сполук, необхідних
даному організму.
4. Значення обміну речовин і енергії для організмів
Організми отримують речовини та енергію, необхідні для росту, розвитку
та підтримання всіх процесів життєдіяльності; виводять шкідливі речовини.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 3. Установіть схожі та відмінні ознаки обміну речовин та енергії
в автотрофних та гетеротрофних організмах.
Проблемне запитання (робота в малих групах по 4 учні,
метод «Прес»)
Які причини можуть зумовити порушення обміну речовин в організмів?
Спрогнозуйте можливі наслідки порушення обміну речовин в організмів.
Учні обговорюють питання та формулюють свою відповідь у такий спосіб:
1-й учень: «Я вважаю…», 2-й учень: «Тому що…», 3-й учень: «Напри-
клад,…», 4-й учень: «Таким чином,…»
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Випереджальне (окремим учням): підготувати повідомлення «Розмножен-
ня акваріумних риб».
3. Принести насіння та рослину, вирощену з нього (квасолю, пшеницю, горох,
соняшник тощо).
19.
19
Дата _____________
Клас _____________
Урок8. Види розмноження рослин і тварин.
Практична робота 2 «Способи розмноження рослин»
Мета: ознайомити зі способами розмноження рослин і тварин, з’ясувати зна-
чення розмноження в природі; розвивати вміння характеризувати способи роз-
множення рослин, порівнювати розмноження рослин і тварин; виховувати до-
питливість, спостережливість.
Обладнання: таблиці «Вегетативне розмноження рослин», «Статеве і нестате-
ве розмноження тварин», підручники, зошити, кімнатні рослини, картопля, ци-
буля, стеблові, кореневі та листові живці, канцелярський ніж, склянки з водою.
Основні поняття: статеве розмноження, клітина, нестатеве (вегетативне) роз-
множення, яйцеклітина, сперматозоїд, запилення, запліднення.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Пригадайте, які властивості характерні всім живим організмам?
• Про які властивості організмів ви дізналися на попередніх уроках природо-
знавства?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
В одному царстві росла чудова квітка. Всі милувалися її красою. Але квітка
була сумна, бо не мала біля себе сусідів. Єдиною втіхою була насінина, з якою
вона розмовляла, голубила й колисала її. Та однієї ночі безжальний вітер ви-
рвав із рук квітки насінину і кинув у землю. Красуня дуже плакала, поливаю-
чи насінинку дрібними сльозами. Але одного ранку сталося диво: там, де впала
насінина, виросла чудова рослина, схожа на свою матір. З того часу квітка уже
була не сама.
Запитання. Яка властивість живих організмів відображена у цієї казці?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Розмноження. Типи розмноження
Розмноження — це здатність організмів відтворювати собі подібних. Роз-
множення є однією з головних властивостей живих організмів, яка забезпечує
безперервність життя.
Розмноження живих організмів поділяють на два основних типи: статеве
і нестатеве. У нестатевому розмноженні бере участь тільки один організм, який
віддає на утворення нового покоління одну клітину (спору), групу клітин або
частину свого тіла. Нестатеве розмноження групою клітин або частиною тіла
називають вегетативним.
При нестатевому розмноженні за короткий час утворюється велика кіль-
кість нащадків, що як дві краплини води схожі з батьківським організмом.
Для статевого розмноження необхідні два організми, які мають спеціальні
статеві клітини — яйцеклітини та сперматозоїди.
Запліднення — процес зливання статевих клітин. Наслідком запліднення
є утворення нової клітини — зиготи. Із зиготи розвивається дорослий організм
наступного покоління, який несе в собі ознаки двох батьківських організмів.
Запліднення буває внутрішнім та зовнішнім. Зовнішнє запліднення власти-
ве більшості риб та земноводних. Внутрішнє запліднення відбувається в орга-
нізмі самки, у спеціальному органі.
Виступи учнів з повідомленнями «Розмноження акваріумних риб»
На відміну від нестатевого, під час статевого розмноження забезпечується
розмаїття ознак особин, що дозволяє їм краще пристосуватися до змінюваних
умов життя.
20.
2020
Живі організми розмножуютьсяяк статевим, так нестатевим способом.
У тварин переважає статеве розмноження. Рослини розмножуються двома спо-
собами: статевим (насінням) і вегетативним (частинами рослини).
2. Розмноження рослин.
Практична робота 2 «Способи розмноження рослин»
Завдання 1. Розгляньте насіння, з якого ви пророщували паростки. Запи-
шіть назви рослин, що розмножуються насінням (пшениця, соняшник, квасо-
ля, горох, огірки, помідори та ін.).
Завдання 2. Розгляньте рисунки в підручнику, кімнатні рослини, цибулю,
картоплю, стеблові, кореневі та листові живці. Ознайомтеся зі способами веге-
тативного розмноження. Результати занесіть у таблицю.
Способи вегетативного розмноження Приклади рослин
Цибулинами Тюльпан, цибуля, гіацинт
Бульбами, або їх частинами Картопля, топінамбур
Кореневищами Конвалія, кульбаба
Повзучими стеблами (вусами) Полуниця, суниця
Стебловими живцями Хлорофітум, фікус
Відсадками Аґрус, смородина, малина
Листковими живцями Фіалка, бегонія
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 3. Зробіть висновки про способи розмноження рослин та значен-
ня вегетативного розмноження.
Запитання. Яке значення має розмноження для організмів?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф __.
• Підготувати живці кімнатних рослин для розмноження та посадити їх. Від-
мітити дату посадки, проводити спостереження, записувати, які зміни від-
буваються.
21.
21
Дата _____________
Клас _____________
21
Урок9. Ріст та розвиток організмів
Мета: поглибити знання учнів про основні властивості живих організмів, сфор-
мувати уявлення про ріст і розвиток рослин і тварин; розвивати уміння характе-
ризувати умови, необхідні для росту і розвитку, порівнювати ріст і розвиток рос-
лин та тварин; виховувати уважність, аналітичне мислення.
Обладнання: таблиці «Розвиток рослин», «Прямий та непрямий розвиток тва-
рин», підручники, зошити.
Основні поняття: ріст, розвиток, зародок, прямий розвиток, непрямий розви-
ток, личинка.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Запитання
• Що таке розмноження? Які способи розмноження організмів ви знаєте?
• Назвіть способи та наведіть приклади вегетативного розмноження рослин.
• Які способи розмноження рослин використовує людина для вирощування
сільськогосподарських культур?
2. Завдання
Установіть зайве слово.
• Насінням розмножуються: мак, огірок, кріп, малина, чорнобривці.
• Цибулинами розмножуються: тюльпан, нарцис, картопля, пролісок.
• Живцями розмножуються: виноград, смородина, троянда, суниця.
3. Вікторина «Чи знаєте ви?»
• Чи можуть рослини мандрувати? (Можуть. Мандрує не сама рослина,
а насінина, плід, частина кореневища.)
• Як поширюється насіння лопуха, череди? (Чіпляється за шерсть тва
рин, одяг людини.)
• Як розмножуються суниці? (Вусиками. На кінці такого вуса з’являється
брунька. З неї розвивається кущик, що пускає корені на новому місці.)
• Як виростити нову рослину без насіння? (Живцями, вусами, бульбами, ци
булинами, кореневищами, листками.)
• Які рослини завезли в Україну люди? (Помідори, картоплю, гарбуз, огір
ки, капусту, моркву, цибулю, виноград, персики…).
• Чому після дощової весни урожай фруктів невисокий? (Мало запилю
вались)
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
На попередньому уроці ви досліджували способи розмноження організмів.
Тепер ви знаєте, що з курячого яйця виросте курка або півень, незграбний, схо-
жий на рибку пуголовок стане жабою, а з маленького жолудя виросте могутній
дуб. Які цікаві зміни відбуваються в організмах під час росту? Які умови необ-
хідні для росту і розвитку живих організмів? Чим відрізняється ріст та розви-
ток рослин та тварин? Відповіді на ці питання ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Ріст та розвиток організмів
Ріст — це кількісні зміни в організмі, завдяки яким збільшуються його
розміри. Деякі організми ростуть усе життя, інші — лише до статевої зрілості.
Розвиток — це якісні зміни, що відбуваються в організмі протягом його
життя.
Ріст і розвиток — це складні функції живих організмів. Їх здійснення
можливе тільки у зв’язку з іншими функціями організму і за умови цілісності
22.
22
всієї системи. Рісті розвиток дуже тісно пов’язані, їх важко відокремити один
від одного.
2. Ріст та розвиток рослин
Розвиток квиткових рослин починається з насінини. Всередині насінини
є зародок, який починає розвиватися за сприятливих умов. Із зародка розвива-
ється паросток, який дає початок молодій рослині.
Рослини ростуть усе своє життя. Однак за певних умов швидкість росту не-
однакова.
Запитання. Які чинники впливають на ріст та розвиток рослин? (За до
статньої кількості світла, тепла, вологи, поживних речовин рослини рос
туть та розвиваються швидше.)
Завдання 1. Наведіть приклади однолітніх, дволітніх та багатолітніх рос-
лин. (Однолітні рослини: пшениця, жито, квасоля, огірки, помідори, кавуни,
дині та ін.; дволітні рослини: морква, буряк, цибуля; багатолітні: всі дерева
та чагарники, кімнатні рослини тощо.)
3. Ріст та розвиток тварин
Розвиток у тварин буває прямий і непрямий. Прямий розвиток відбуваєть-
ся без перетворень, коли народжений організм подібний до дорослої особини
(наприклад, у птахів та ссавців). Непрямий розвиток супроводжується значни-
ми змінами у будові організму.
Завдання 2. Розгляньте таблицю «Прямий та непрямий розвиток тва-
рин». Визначте відмінності непрямого розвитку з повним і неповним перетво-
ренням. Наведіть приклади тварин, що розвиваються з повним і неповним пе-
ретворенням.
Фази непрямого розвитку
З неповним перетворенням З повним перетворенням
Яйце
Личинка
Доросла особина
Яйце
Личинка
Лялечка
Доросла особина
Наприклад: у бабок, тарганів Наприклад: у метеликів, жуків
V. Закріплення вивченого матеріалу
Проблемне запитання
Чи згодні ви із твердженням, що ріст та розвиток є одним і тим самим про-
цесом?
Завдання 3 (робота в парах)
Порівняйте ріст і розвиток рослин і тварин, визначте схожі та відмінні
ознаки.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Скласти кросворд на тему «Ріст та розвиток організмів».
3. Завершити роботу над творчими проектами за темами:
• «Пристосування рослин до умов навколишнього середовища»;
• «Пристосування тварин до умов навколишнього середовища»;
• «Пристосування тварин до життя в місті».
23.
23
Дата _____________
Клас _____________
Урок10. Поведінка рослин і тварин. Значення
пристосування організмів до умов існування
Мета: поглибити знання учнів про поведінку рослин і тварин, визначити значен-
ня пристосування організмів до умов навколишнього середовища; розвивати
уміння пояснювати особливості поведінки рослин і тварин; виховувати комуні-
кативні здібності, спостережливість, дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: малюнки та фотографії тварин та рослин, фрагменти відеофіль-
мів «Життя тварин», «Життя рослин», підручники, зошити.
Основні поняття: навколишнє середовище, пристосування, живлення, дихан-
ня, холоднокровні тварини, теплокровні тварини.
Тип уроку: урок комплексного застосування знань, умінь, навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Питання для допитливих
• Для чого в деяких рослин замість листя — колючки? (З голочок колючки
волога майже не випаровується, тож така рослина здатна жити навіть
у пустелі. А ще це засіб захисту рослин від тварин.)
• Навіщо рибі-вудильнику на голові «вудка», що світиться? (Ця риба живе
в темряві на глибині, «вудка» слугує приманкою під час полювання.)
• Чому хамелеон змінює забарвлення? (Він може зливатися із навколиш
нім середовищем, стаючи непомітним для ворогів, або, навпаки, стає дуже
яскравим, щоб їх відлякувати.)
• Як рослини пристосувалися до суворої зими? (Влітку вони ростуть, а на
зиму скидають листя, щоб урятуватися від холодного вітру і морозу.)
• Чому птахи співають? (Так вони приваблюють увагу особин протилежної
статі або заявляють свої права на територію.)
• З якого боку дерева гілки густіші? (З півдня. З того, звідки яскравіше і те
пліше гріє сонце.)
• Чому ведмеді взимку сплять, але не вмирають з голоду? (Взимку мало їжі,
весь цей час вони живуть за рахунок накопичених запасів жиру.)
• Яка рослина любить тінь, прохолоду, вологість і поселяється з північного
боку дерева? (Мох)
• Чому в природі не зникають бур’яни? (Тому що у них дуже багато насіння)
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Хто знає, чому вимерли динозаври? (Варіанти відповідей учнів)
Зараз вчені вважають, що причиною вимирання динозаврів 65 млн років то-
му стало падіння гігантського астероїда. Моделювання атмосферних процесів
показало, що падіння астероїда спричинило набагато більше, ніж виверження
вулканів, миттєве виділення в атмосферу сірки, пилу, кіптяви, внаслідок чого
на Землі настала дуже довга зима, яка згубила близько половини видів живих
істот на Землі. Таким чином, динозаври не встигли швидко пристосуватися до
змін навколишнього середовища.
Такі пристосування формуються у живих організмів протягом мільйонів
років. Однак оскільки навколишнє середовище поступово змінюється, живим
організмам треба так само постійно пристосовуватися та виробляти різні фор-
ми поведінки.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Пристосування організмів до умов навколишнього середовища
Розвиток організмів у часі зумовлює їх постійну боротьбу за виживання та
пристосування до навколишнього середовища.
24.
24
Перегляд фрагментів відеофільмів«Життя тварин»,
«Життя рослин»
Тварини і рослини населяють такі середовища існування: наземно-по
вітряне, водне, ґрунтове.
Наземно-повітряне середовище за своїми умовами надзвичайно різнома-
нітне. Провідна роль серед факторів неживої природи тут належить освітлен-
ню, температурі, вологості, газовому складу атмосфери. Відповідно до цих фак-
торів рослини і тварини мають різні пристосування. Наприклад, серед рослин
є добре відомі всім кактуси, у яких листки перетворилися на колючки, а стеб
ло товсте і м’ясисте. Кактуси мають добре розвинену кореневу систему, дуже
щільну і міцну оболонку, якою вкрите стебло.
Запитання. Як ви вважаєте, до яких умов наземно-повітряного середови-
ща пристосувався кактус таким чином ? (Це пристосування до життя в умо
вах дії високих температур і невеликої кількості води.)
Завдання 1. Пригадайте, які ви бачили рослини, що ростуть на відкритій
місцевості, а які — у затінку (наприклад, в лісі під ярусом високих дерев). Чи
будуть рости ці рослини, якщо їх поміняти місцями, тобто змінити їх середови-
ще існування?
У водному середовищі існування провідна роль належить температурі, освіт-
ленню, тиску, газовому складу, солоності води, рельєфу дна тощо. Якщо ви ко-
лись пірнали з аквалангом або дивилися підводні зйомки по телевізору, то,
звісно, пам’ятаєте, що підводні рослини і водорості найкраще ростуть на неве-
ликій глибині, куди добре проникають сонячні промені. Тож чим далі ви про-
суваєтесь у глибину, тим стає темніше і менше трапляється рослинності, яка
згодом зовсім зникає.
Ґрунтові порожнини заповнені водою або повітрям. Завдяки наявності во-
логи умови існування дрібних організмів у ґрунті наближаються до подібних
у водоймах. Вологість ґрунту завжди вища, ніж вологість повітря, тому різно-
манітні організми можуть легше переживати там посушливий період. До того ж
у ґрунті є значні запаси органічних речовин, що створює кормову базу для різ-
номанітних організмів.
2. Пристосування рослин до умов навколишнього середовища
Виступи учнів, захист творчих проектів
3. Пристосування тварин до умов навколишнього середовища.
Пристосування тварин до життя в місті
Виступи учнів, захист творчих проектів
4. Поведінка рослин та тварин
Під поведінкою організмів розуміють їх здатність змінювати свої дії, реа-
гувати на вплив внутрішніх та зовнішніх чинників. Поведінка може бути при
роджена та набута. Природжена поведінка — сукупність реакцій тварин, які
передаються до потомства від батьків. Вона може бути двох форм: харчова та
міграційна. Прикладом набутої поведінки може бути навчання — процес на-
буття організмом власного досвіду. Всі форми поведінки забезпечують при-
стосування організмів до умов існування, що має велике значення для їх ви-
живання.
V. Закріплення вивченого матеріалу. Підсумок уроку
Завдання 2 (прийом «П’ять речень)
Узагальніть знання, що були отримані на уроці, та сформулюйте підсумок
у вигляді п’яти речень.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Повторити параграфи __. Підготуватися до підсумкової письмової роботи
за темою «Організм як жива система».
25.
25
Дата _____________
Клас _____________
Урок11. Підсумковий урок
за темою «Організм як жива система» *
Мета: узагальнити та систематизувати знання за вивченими темами; визначи-
ти рівень оволодіння знаннями, уміннями та навичками; розвивати вміння вико-
нувати тестові завдання різних рівнів складності; виховувати уважність, органі-
зованість, відповідальність, зосередженість.
Обладнання: роздавальні матеріали із завданнями.
Тип уроку: контролю, оцінки й корекції знань учнів.
Завдання для контролю
Варіант 1
I рівень
1. Назвіть орган, який забезпечує рослину водою та неорганічними речови-
нами.
а) корінь; в) квітка;
б) стебло; г) лист.
2. Трахеї — це основний орган дихання у:
а) риб; в) комах;
б) птахів; г) рослин.
3. За способом живлення автотрофом є:
а) пшениця; в) лисиця;
б) ховрах; г) людина.
4. Орган розмноження картоплі:
а) кореневище; в) бульба;
б) цибулина; г) листковий живець.
5. Серед названих тварин прямий розвиток мають:
а) корова; в) жаба;
б) метелик; г) коник.
6. Протягом усього життя росте:
а) людина; в) миша;
б) береза; г) муха.
IІ рівень
7. Вставте пропущені слова.
Під час дихання організми споживають _________ та виводять _________.
8. Визначте зайве слово.
Пшениця, жито, береза, огірки.
9. Закінчіть речення.
Кожному організму як живому тілу притаманна сукупність ознак і власти-
востей:живлення,__________________________________________________.
IІІ рівень
10. З’єднайте лініями назву рослини та відповідний спосіб вегетативного роз-
множення.
Фіалка цибулинами
Тюльпан листковими живцями
Смородина відводками гілки
11. Наведіть 2–3 приклади пристосувань тварин до умов навколишнього сере
довища.
_____________________________________________________________
* Проводиться на розсуд учителя.
26.
26
IV рівень
12. Чому насінняможе проростати без світла, а доросла рослина без світла не
може розвиватися?
_______________________________________________________________
Варіант 2
I рівень
1. Назвіть орган, який забезпечує взаємозв’язок між органами рослини.
а) корінь; в) квітка;
б) стебло; г) лист.
2. У рослин дихають:
а) листя; в) корінь та листки;
б) листя та стебло; г) всі названі органи.
3. За способом живлення гетеротрофом є:
а) кукурудза; в) конвалія;
б) корова; г) соняшник.
4. Орган розмноження тюльпана:
а) кореневище; в) бульба;
б) цибулина; г) листковий живець.
5. Серед названих тварин непрямий розвиток мають:
а) корова; в) собака;
б) жаба; г) кішка.
6. Зростає лише до досягнення певного віку:
а) дуб; в) кит;
б) соняшник; г) горобина.
IІ рівень
7. Вставте пропущені слова.
Фотосинтез відбувається за участі хлорофілу та наявності ____________ та
____________.
8. Визначте зайве слово.
Дуб, пшениця, липа, клен.
9. До основних способів вегетативного розмноження рослин відносять розмно-
ження цибулинами, ____________________________________________.
IІІ рівень
10. З’єднайте лініями назву рослину та відповідний спосіб вегетативного роз-
множення.
Картопля кореневищами
Суниця бульбами
Конвалія повзучими стеблами
11. Наведіть 2–3 приклади пристосувань рослин до умов навколишнього серед-
овища.
_______________________________________________________________
IV рівень
12. Чому в океанах на великих глибинах, де низька температура і високий
тиск, більшість тварин є хижаками?
_______________________________________________________________
27.
27
Дата _____________
Клас _____________
Урок12. Екосистема. Харчові ланцюги.
Практична робота 3 «Складання харчового ланцюга
в екосистемі акваріума»
Мета: сформувати поняття «екосистеми», «харчові ланцюги», ознайоми-
ти з ознаками природних та штучних екосистем, розвивати уміння визначати
взаємозв’язки в різних системах, складати харчові ланцюги; виховувати спо-
стережливість, уважність, любов до природи.
Обладнання: таблиці «Екосистема лісу», акваріум з водоростями, рибками,
молюсками.
Основні поняття: екосистема, природна екосистема, штучна екосистема, хар-
чові ланцюги.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань, набуття практичних
умінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
Пригадайте, що таке система. Наведіть приклади систем. Що таке природ-
на система?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Уявіть собі, що несподівано, внаслідок невдалого чаклунства якогось чарів-
ника всі тварини і рослини опинилися у зовсім незвичному для себе середови-
щі. Так, білий ведмідь з’явився серед пальмового лісу, а бурий разом із верблю-
дом — серед Антарктиди; величезний кит плескає у невеличкому ставку, а під
дахом у вас замість ластівок оселилися галасливі альбатроси. Які наслідки мав
би такий невдалий жарт? (Варіанти відповідей учнів)
Отже, ви знаєте, що організми пов’язані між собою та об’єктами неживої
природи, що живим організмам потрібні певні умови існування, своя «домів-
ка». Для того щоб дізнатися, як співіснують у своїй домівці об’єкти живої та
неживої природі, ознайомимося з поняттям «екосистема».
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Екосистема. Природні та штучні екосистеми
Екосистема — це сукупність організмів та об’єктів неживої природи, які
пов’язані між собою.
Екосистеми
Природні
Ліс, озеро, степ, річка, море
Штучні (створені людиною)
Парк, поле, сад, город, ставок
Завдання 1. Назвіть живі та неживі складові екосистеми.
Завдання 2. Розгляньте таблицю «Екосистема лісу» та установіть зв’язки
між її організмами.
2. Харчові ланцюги
Харчові ланцюги (ланцюги живлення) — зв’язки за живленням в екосисте-
мах. Це певна послідовність організмів, де кожний попередній організм є їжею
для наступного.
28.
28
Харчовий ланцюг включаєтри типи організмів: виробників, споживачів,
руйнівників. Розпочинається харчовий ланцюг з рослинних організмів, оскіль-
ки вони живляться автотрофно — самі створюють органічні речовини в проце-
сі фотосинтезу.
Завдання 3. Складіть загальну схему харчового ланцюга в екосистемі лісу.
Рослини (дерева, трави, ягоди, плоди)
Травоїдні тварини (птахи, ссавці, комахи)
Хижаки (жаби, ящірки, змії, хижі птахи, хижі ссавці)
Руйнівники (бактерії, гриби, черв’яки)
V. Закріплення вивченого матеріалу
Практична робота 3 «Складання харчового ланцюга
в екосистемі акваріума»
Розглянути екосистеми акваріума та визначити її елементи та їх функції.
Заповніть таблицю.
Елемент екосистеми Функції, які виконує в екосистемі
Вода
Ґрунт
Повітря
Рослини
Тварини
Завдання 4. Визначте, які організми населяють екосистему акваріума. На-
ведіть власні приклади назв водоростей та акваріумних рибок. Запишіть їх на-
зви у таблицю.
Організми-виробники Організми-споживачі Організми-руйнівники
Завдання 5. Складіть схеми харчових ланцюгів між організмами акваріума.
Завдання 6. Визначте роль людини в існуванні екосистеми акваріума.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Скласти харчові ланцюги екосистем лісу, степу, водойми.
3. Об’єднатися у п’ять груп, принести аркуш паперу А3, олівці, маркери.
4. Випереджальне (окремим учням). Підготувати повідомлення про Червону
та Зелену книгу України.
29.
29
Дата _____________
Клас _____________
Урок13. Екосистеми своєї місцевості:
ліс, степ, прісна водойма. Використання людиною
природних екосистем. Охорона екосистем
Мета: актуалізувати та поглибити знання про взаємозв’язки в природних еко-
системах, ознайомити з особливостями екосистем своєї місцевості, сформу-
вати первинні знання про напрями природоохоронної діяльності; розвивати
уміння визначати зв’язки в екосистемах, складати харчові ланцюги, наводити
приклади пристосування організмів до середовища життя, працювати в групах,
узагальнювати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати повагу до
думки інших, самостійність, екологічне мислення.
Обладнання: таблиці «Екосистема лісу», «Структура озерного біоценозу», зо-
браження лісу, степу, озера, лісових та степових рослин і тварин, роздавальні
матеріали із завданнями, папір для виготовлення плакатів, олівці, маркери, під-
ручники, зошити.
Основні поняття: природні екосистеми, штучні екосистеми, харчові ланцюги.
Тип уроку: комплексного застосування знань, умінь, навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Завдання 1. Закінчіть речення.
• Ціле, що складається із взаємозв’язаних частин, називається... (системою).
• Ліс, степ, море, луки — це приклади... (природних систем).
• Основні компоненти екосистеми —... (рослини, тварини, повітря,ґрунт,
вода, мікроорганізми).
• Виробники, споживачі, перетворювачі разом складають... (харчові ланцюги).
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
У світі існує безліч екосистем — маленьких і великих. Усіх їх поєднує здат-
ність до саморегулювання, тому кожна екосистема живе як єдиний організм.
Вивчення складних зв’язків у природних екосистемах є необхідною умовою
для розв’язання проблем, що виникають внаслідок порушення взаємозв’язків
через господарську діяльність людини.
У межах України поширені такі значні за розмірами екосистеми, як ліс,
степ, прісні водойми. Кожне угруповання формувалося тривалий час. Які
зв’язки там існують? Які пристосування мають організми для співіснування?
Сьогодні на уроці у нас працюють «творчі лабораторії», які проведуть дослі-
дження екосистем своєї місцевості.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Характеристика екосистем своєї місцевості
Завдання 2 (робота в групах)
Використовуючи текст підручника, малюнки, таблиці, складіть харак-
теристику однієї з екосистем рідного краю («Хвойний ліс», «Листяний ліс»,
«Степ», «Озеро», «Річка») за планом:
а) характерні рослини та їх пристосування до умов навколишнього середо-
вища;
б) характерні тварини та їх пристосування до умов навколишнього середо-
вища;
в) приклади харчових ланцюгів в екосистемі;
г) використання людиною елементів даної екосистеми.
Завдання 3. На аркуші паперу А3 зробіть малюнок екосистеми та покажіть
на ньому зв’язки між елементами.
30.
30
Завдання 4. Наведітьприклади використання людиною даної природної
екосистеми.
Завдання 5. Складіть вірш «сенкан» (п’ятиряддя) або загадку про екосисте-
му (рослин, тварин екосистеми)
Наприклад:
• Ліс. (Назва поняття, іменник)
• Темний, густий. (Опис поняття, два прикметники)
• Росте, захищає, годує. (Визначення дії, три дієслова)
• Ліс — це наше багатство. (Відношення до теми, фраза з чотирьох слів)
• Бережіть! (висновок чи синонім до теми, одне слово)
Загадки
• Восени годує, а взимку гріє? (Ліс)
• Літом одягається, а на зиму одежі цурається? (Ліс)
• Що то воно: в воді водиться,
З хвостом родиться,
А як виростає,
Хвіст відпадає? (Жаба)
• Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним здобуваю. (Дятел)
• Літом наїдається, зимою висипляється. (Ведмідь)
Виступи груп
2. Охорона природних екосистем
Проблемне запитання
Продовження роботи в групах. Спрогнозуйте, що може відбутися, якщо
в запропонованих вами харчових ланцюгах зникне один із ланцюгів.
Червона та Зелена книга України. Природоохоронні території.
Виступи учнів з повідомленнями
V. Закріплення вивченого матеріалу, підбиття підсумків
Прийом «Мікрофон». Обговорення роботи груп.
Самооцінювання та оцінювання
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Заповнити таблицю в зошиті.
Екосистеми
своєї місцевості
Представники
рослинного світу
Представники
тваринного світу
Ліс
Степ
Прісна водойма
3. Намалювати плакат, що закликає захищати природні екосистеми.
31.
31
Дата _____________
Клас _____________
Урок14. Ґрунт. Склад ґрунту. Практична робота 4
«Дослідження складу та властивостей ґрунту»
Мета: сформувати в учнів первинні знання про ґрунт, його склад і властивості,
з’ясувати значення ґрунту для живих організмів; розвивати уміння аналізувати
результати дослідів, пояснювати роль організмів у ґрунтоутворенні; виховувати
уважність, охайність, цікавість до теми.
Обладнання: зразки ґрунтів своєї місцевості, таблиці «Ґрунти», «Розріз ґрун-
ту»; посуд, вода, пісок, глина, ґрунт, лупа, підручники, зошити.
Основні поняття: ґрунт, гумус, родючість.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань, набуття практичних
умінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Які природні екосистеми поширені у вашій місцевості?
• Яке значення у життя людини мають природні екосистеми?
• Чому потрібно охороняти природні екосистеми? Які природоохоронні захо-
ди вам відомі?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
На попередньому уроці ви мали можливість переконатися у тому, що лю-
дина з давніх часів використовує природні багатства. Саме від її діяльності,
збереження природних багатств залежатиме існування майбутніх поколінь.
Незважаючи на те що зараз люди навчилися вирощувати потрібні продукти
харчування, успішність їх діяльності все одно залежить від особливого дару
природи — ґрунту. Давайте дізнаємося, що ж таке ґрунт, як він утворюється та
які властивості має.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Ґрунт. Утворення ґрунтів
Завдання 1 (прийом «Мозковий штурм»)
Назвіть слова, які спадають вам на думку та стосується поняття «ґрунт».
Ґрунт — це верхній пухкий родючий шар землі, де ростуть рослини, меш-
кають тварини та інші організми. Головною властивістю ґрунту є родючість,
під якою розуміють здатність ґрунту давати врожай. Родючість забезпечує на-
явність у ньому гумусу.
Ґрунт проходить кілька етапів розвитку й формування. Молоді ґрунти час-
то є результатом вивітрювання гірських порід або перенесення і відкладання
осадів. На цих пухких породах оселяються мікроорганізми, перші рослини —
лишайники, мохи, трави, дрібні тварини. Поступово проникають інші види
рослин і тварин.
Ґрунти є складною системою, усередині якої відбуваються різноманітні
складні процеси. Велика кількість різних живих організмів (гриби,бактерії,
водорості, найпростіші, молюски, личинки, дощові черв’яки та ін.) поступово
переробляє усі органічні рештки рослин та тварин.
Товщина ґрунту на різних ділянках земної поверхні неоднакова — від кіль-
кох сантиметрів до 10 метрів. Утворюються ґрунти дуже повільно: за сто років
шар ґрунту може збільшитися на 0,5–2 см.
32.
32
2. Склад тавластивості ґрунту.
Практична робота 4 «Дослідження складу та властивостей ґрунту»
Проведення дослідів
1) Розглянемо за допомогою лупи грудку ґрунту, потім роздавимо цю грудку.
Що можна побачити? (Залишки рослинних корінців, листочків рослин, час
тинки тіл комах, піщинки, глину тощо)
2) У посуд з водою вкинемо грудку сухої землі. Бульбашки, що виділилися,
свідчать про повітряпроникність; якщо горщик із ґрунтом добре полити во-
дою — про водопроникність.
3) У пляшку насиплемо ґрунт і заллємо його водою, ретельно розмішаємо і по-
ставимо відстоюватися.
Завдання 2. Замалюйте, яким чином будуть осідати на дно частки ґрунту.
Якщо відстояну воду налити на жерстяну кришку та підігріти на вогні — поба-
чимо на кришці білий осад (Це мінеральні солі, які входять до складу ґрунту.)
Завдання 3. За результатами дослідів складіть схему «Склад ґрунту».
Склад ґрунту
Органічні речовини
Гумус (перегній)
Неорганічні речовини
Пісок, глина, мінеральні солі,
вода, повітря
Завдання 4. За результатами дослідів заповніть таблицю.
Властивість ґрунту
Значення
цієї властивості для живих організмів
Родючість
Водопроникність
Повітряпроникність
За вмістом піску та глини ґрунти поділяють на піщані й глинисті. Якщо
піску й глини у ґрунті майже однакова кількість, ґрунти називають суглинис-
тими або супіщаними. Піщані ґрунти — пухкі, добре пропускають вологу, по-
вітря, але в їх складі мало гумусу й мінеральних речовин. Глинисті — щільні,
погано пропускають вологу, повітря, але мають більше гумусу.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 5. Зробіть висновок про склад і властивості ґрунту.
Запитання
• Що таке ґрунт?
• Яке значення має ґрунт для живих організмів?
• Яку роль відіграють живі організми в утворенні ґрунту?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Поміркувати над запитанням: чому кімнатні рослини потрібно періодично
пересаджувати у свіжий ґрунт?
3. Підібрати прислів’я про землю, її значення у житті людини.
33.
33
Дата _____________
Клас _____________
Урок15. Різноманітність ґрунтів. Родючість ґрунту
та способи її підвищення. Поняття про добрива
Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про ґрунт, ознайомити
з основними типами ґрунтів України, способами підвищення родючості ґрунтів;
розвивати уміння наводити приклади різних типів ґрунтів, добрив; виховувати
дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: типи ґрунтів своєї місцевості, карта ґрунтів України, таблиці
«Ґрунти», «Розріз ґрунту», колекція мінеральних та органічних добрив, підручни-
ки, зошити.
Основні поняття: ґрунт, гумус, родючість, чорнозем, сірі лісові ґрунти, дерново-
підзолисті ґрунти, каштанові ґрунти, добриво.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
• Обговорення відповідей на запитання: чому кімнатні рослини потрібно пе-
ріодично пересаджувати у свіжий ґрунт?
• Прислів’я про землю: «Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує»,
«На чорній землі білий хліб родить», «На добрій землі що не посієш, те
й вродить», «Хто землі дає, тому й земля дає», «Хто землю удобряє, тому
й земля повертає».
ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Що таке ґрунт?
• Який склад та властивості має ґрунт? Якими дослідами це можна довести?
• Що таке родючість?
• Як і з чого утворюється гумус?
• Які живі організми мешкають у ґрунті? Як вони пристосувалися до життя
в ґрунті?
• Яке значення має ґрунт у житті людини?
ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Людина з давніх-давен розуміла, наскільки важлива для неї земля, тому ці-
нувала і шанувала її, називала годувальницею. Від родючості ґрунтів залежить
урожайність природної та культурної рослинності. У світі сформувалися тися-
чі різних типів ґрунтів. Вони відрізняються кольором, потужністю, будовою,
властивостями і головне — родючістю. Які типи ґрунтів мають найкращу ро-
дючість? Чи є такі ґрунти в Україні? Чи можна покращити або погіршити ро-
дючість ґрунту? Відповіді на ці питання ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Різноманітність ґрунтів
Ґрунт складається з мінеральних частинок різних розмірів, органічних ре-
човин, ґрунтової води та ґрунтового повітря. Від розмірів ґрунтових частинок
та вмісту органічних речовин залежать властивості ґрунту. Тому існують різні
типи ґрунтів. Так, у піщаному ґрунті розчини мінеральних солей досить легко
проходять углиб. У такому ґрунті легше рости і кореням. Натомість у глинис-
тих ґрунтах розчини солей повільно проникають углиб, бо вони міцніше утри-
муються ґрунтовими частинками.
Завдання 1. Розгляньте карту ґрунтів України. Визначте, які типи ґрунтів
поширені на території України. (Сірі лісові ґрунти, дерново-підзолисті ґрун
ти, чорноземи, каштанові ґрунти).
34.
34
Завдання 2. Розгляньтетаблицю «Ґрунти». Визначте, чим вони відрізня-
ються.
Ґрунти дуже помітно відрізняються кольором. Назва ґрунту часто відпо-
відає його забарвленню (чорнозем, сірі лісові, каштанові тощо). Забарвлен-
ня залежить від кількості органічної складової — гумусу. Гумус склеює дрібні
ґрунтові частинки в більші за розміром, збільшуючи шпаристість ґрунту —
проміжки між ґрунтовими частинками. Це полегшує надходження повітря до
коренів та організмів, що населяють ґрунт.
Чорноземи мають чорний колір, найбільшу кількість гумусу та велику ро-
дючість. Чорноземи займають великі площі в Україні та є її національним ба-
гатством.
2. Способи підвищення родючості ґрунтів. Добрива
Родючість ґрунтів зменшується через недбайливе господарювання людини.
Унаслідок цього площі родючих ґрунтів постійно зменшуються, а території,
охоплені пустелями, — збільшуються. Лише за останні 20 років вони збільши-
лися на 100 млн гектарів. Учені застерігають: якщо ці процеси не будуть вчас-
но зупинені, то вже найближчим часом майже третина орних земель світу ста-
не непридатною для сільськогосподарського використання.
Завдання 3. Назвіть, якими способами підвищують родючість ґрунтів на
дачних ділянках або під час вирощування кімнатних рослин.
Для збереження й підвищення родючості ґрунтів застосовують різні спо-
соби: внесення добрив, сівозміна, зрошення, осушення, рихлення тощо. Серед
найбільш поширених — внесення добрив.
Добрива — речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення їх родючості.
Завдання 4. Розгляньте колекцію органічних та мінеральних добрив. Ви-
значте їх назви.
Органічні добрива: гній, пташиний послід, торф.
Неорганічні (мінеральні) добрива: азотні, калійні та фосфорні.
Сівозміна — вирощування щороку на одній і тій самій ділянці різних куль-
турних рослин.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Проблемне запитання
Які добрива, на ваш погляд, краще використовувати? Аргументуйте свою
точку зору. Поясніть, чому в господарстві набагато більше використовують мі-
неральні добрива, ніж органічні?
Завдання 5 (прийом «Рюкзак»)
Які з тих знань, умінь, способів дій, що ви отримали на уроках за темою
«Ґрунт», ви візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті?
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Складіть кросворд (10 запитань) за темою «Ґрунт».
3. Принести насіння культурних рослин.
35.
35
Дата _____________
Клас _____________
Урок16. Штучні екосистеми. Поле. Сад.
Практична робота 5 «Підготовка насіння до посіву»
Мета: актуалізувати та поглибити знання учнів про штучні екосистеми, ознайо-
мити із рослинами і тваринами поля, саду; розвивати уміння пояснювати необ-
хідність догляду за штучними системами, уміння готувати насіння до посіву; ви-
ховувати спостережливість, екологічне мислення.
Обладнання: таблиці і малюнки «Поле», «Сад», «Сільськогосподарські культури
України», «Шкідники сільського господарства», гербарії сільськогосподарських
культур, насіння різних культур, посуд, вода, серветки, підручники, зошити.
Основні поняття: штучні екосистеми, поле, сад, культурні рослини, насіння,
сільськогосподарські культури.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Що таке екосистема? Чим відрізняються природні та штучні екосистеми?
• Наведіть приклади природних та штучних екосистем. Які штучні екосисте-
ми є поблизу вашої школи чи будинку?
• Для чого людина створює штучні екосистеми?
Завдання 1. Назвіть, яка штучна екосистема може утворитися на місці при-
родної.
Листяний ліс ...
Луки ...
Степ ...
Ріка ...
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Навколишнє середовище складається з багатьох різних екосистем — при-
родних та штучних. Але так було не завжди. Колись у давнину людей оточу-
вали лише природні екосистеми, а люди намагалися пристосуватися до життя
в них. Але для того щоб виживати, цього було недостатньо. І тому люди почали
змінювати середовище навколо себе: зводити будинки, вирубувати ліси, осушу-
вати болота, вирощувати різні рослини, розводити тварин. Така активна госпо-
дарська діяльність призвела до того, що з’явилося багато штучних екосистем,
існування яких потребує догляду з боку людини. Важливими для життя лю-
дей штучними екосистемами є поле та сад. Давайте дізнаємося особливості цих
штучних екосистем.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Культурні рослини. Поле
Культурні рослини — це рослини, які людина спеціально висіває і вирощує
для отримання з них певних продуктів. Культурні рослини є результатом праці
людини, тривалого відбору рослин із потрібними властивостями.
Завдання 2. Розгляньте таблиці та гербарії сільськогосподарських культур.
Назвіть, які сільськогосподарські культури вирощують у вашій місцевості.
Поле — це ділянка землі, на якій вирощують певні культурні рослини: зер-
нові, кормові, овочеві, бахчеві тощо. Поле є штучною екосистемою.
Завдання 3. Наведіть приклади продуктів, які виробляють з культурних
рослин поля.
Дикі рослини поля — бур’яни — щороку з’являються серед посівів культур-
них рослин: осот, пирій, лобода, васильки, мишій, щириця та ін.
36.
36
Запитання. Чому бур’янина полі потрібно знищувати?
Тварини поля: комахи, польові миші, хом’яки, ховрахи, орли, лисиці,
черв’яки, мікроорганізми.
Завдання 4 (робота з підручником)
З’ясуйте, які існують методи боротьби із тваринами-шкідниками поля;
рослинами-бур’янами? Визначте, який метод є найефективнішим і найбезпеч-
нішим для людини.
2. Практична робота 5 «Підготовка насіння до посіву»
Розкладіть насіння на білому папері та уважно (краще через лупу) розди-
віться його. Відберіть для пророщування лише здорове неушкоджене насіння.
Покладіть у посуд серветки, налийте невелику кількість води, покладіть
кілька насінин, поставте посуд у тепле затемнене місце на тиждень. Через тиж-
день пророщене насіння пересадіть у горщики з ґрунтом.
3. Сад. Догляд за садом
Сад — це штучна екосистема, де людина вирощує дерева і кущі.
Завдання 6 (робота з підручником)
Охарактеризуйте штучну екосистему «сад» за запропонованим планом. Ре-
зультати роботи занесіть у таблицю.
План характеристики Відповіді
Рослини
Корисні тварини
Шкідливі тварини
Заходи догляду за садом
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 5 (робота в парах)
Порівняйте штучні екосистеми саду та поля. Визначте якомога більше схо-
жих та відмінних ознак.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Закінчити практичну роботу з пророщування насіння вдома (через тиж-
день, на наступному уроці, презентувати в класі результати).
3. Намалювати в зошиті одну зі штучних екосистем (поле чи сад за вибором).
Показати харчові ланцюги між організмами даної екосистеми.
37.
37
Дата _____________
Клас _____________
Урок17. Значення штучних екосистем
у житті людини. Зелена архітектура
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про штучні екосистеми та
їх значення в житті людини, сформувати загальні уявлення про зелену архітек-
туру; розвивати уміння будувати опорні схеми, наводити приклади використан-
ня людиною різних штучних екосистем, пояснювати значення зеленої архітекту-
ри, доглядати за культурними рослинами.
Обладнання: зображення штучних екосистем, фотографії парків, садів, скве-
рів, пророщене насіння.
Основні поняття: штучні екосистеми, поле, сад, город, зелена архітектура,
парк, сквер.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Перевірка домашнього завдання
• Огляд результатів практичної роботи «Підготовка насіння до посіву». Під-
биття підсумків, відповідь на запитання: для чого потрібно проводити під-
готовку насіння до посіву?
• Приклади харчових ланцюгів між організмами штучних екосистем.
2. Завдання
Спрогнозуйте наслідки, які відбудуться із штучними екосистемами, якщо
людина перестане за ними доглядати.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Проблемне запитання. Для чого людина створює штучні екосистеми? (Ва
ріанти відповідей учнів)
Штучні екосистеми у житті людини мають величезне значення. По-перше,
завдяки штучним екосистемам людина забезпечує себе продуктами харчуван-
ня, сировиною для виготовлення одягу, взуття, предметів побуту. По-друге,
створення штучних екосистем допомагає людині розв’язати низку практичних
завдань, а саме: укріплення схилів річок, ярів, балок; захист полів від вітрів,
очищення повітря та поглинання шумів, проведення науково-дослідних робіт.
По-третє, люди створюють штучні екосистеми з метою забезпечення відпочин-
ку та естетичного задоволення. Для того щоб детальніше відповісти на питання
«Для чого людина створює штучні екосистеми?», пригадаємо, систематизуємо
та узагальнимо знання, що були отримані під час вивчення теми.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Значення штучних екосистем в житті людини
Завдання 1 (робота в групах)
Установіть, яке значення має штучна екосистема (поле, зоопарк, город, сад,
ставок, теплиця, лісосмуга) в житті людини. Результати роботи оформіть у ви-
гляді опорної схеми.
Наприклад:
водосховище
накопичення
запасів води
отримання
електроенергії
розведення риби відпочинок
38.
38
2. Зелена архітектура
Зеленінасадження очищують повітря, знижують рівень шуму, знімають
нервове напруження. У природі тільки зелені насадження наділені здатністю
створювати найсприятливіший для життя людини комфорт: засвоюючи лише
тону вуглецю, рослини у повітря виділяють 3 тонни кисню. Життя поставило
завдання не тільки зводити стіни новобудов, але й уміло поєднувати їх комфорт
із «зеленою забудовою».
Зелена архітектура — планування скверів і парків, підбір для них рослин.
Парки — упорядковані масиви зелених насаджень або озеленені ділянки,
призначені для короткочасного відпочинку населення й оздоровлення природ-
ного середовища.
Види парків: меморіальні, дитячі, спортивні, історичні, національні при-
родні, зоологічні, виставкові, дендрологічні, санаторські, ботанічні сади.
Лісопарки — упорядковані лісові масиви в межах міста або за ним, призна-
чені для відпочинку населення й організовані в певну ландшафтно-планувальну
систему. У лісопарках поєднуються завдання лісогосподарської діяльності
з архітектурно-художньою, санітарно-гігієнічною, культурно-просвітницькою.
Сквери — упорядковані зелені ділянки, які є елементами архітектурно-
художнього оформлення міст, призначені для короткочасного відпочинку на-
селення.
Бульвари — озеленені смуги на магістралі для транспортного або пішохід-
ного руху, прогулянок, короткочасного відпочинку.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання
• Які знання потрібні фахівцям зеленого будівництва?
• Чому зелена архітектура набула великого значення у містах?
Завдання 2 (прийом «П’ять речень»)
Сформулюйте п’ятьма реченнями висновок про значення штучних екосис-
тем у житті людини.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Намалювати ескіз скверу (саду, клумби, з позначенням назв рослин), які
можна було б створити поблизу вашої школи (будинку).
39.
39
Дата _____________
Клас _____________
Урок18. Рукотворні системи. Сила. Види сил
Мета: сформувати уявлення про силу та її види; ознайомити з роботою прила-
ду для вимірювання сили — динамометром; розвивати уміння розпізнавати різ-
ні види сил, наводити їх приклади; виховувати самостійність, допитливість, на-
полегливість, цікавість до вивчення теми.
Обладнання: динамометр, бруски різної маси, іграшкові машинки, кульки, пру-
жина, підручники, зошити
Основні поняття: сила, сила тяжіння, сила пружності, деформація, сила тертя,
динамометр.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Що таке система? З якими системами ви ознайомилися на уроках природо-
знавства?
• Наведіть приклади природних та штучних екосистем. У чому полягає сут-
тєва різниця між природними та штучними екосистемами?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
На попередніх уроках ви дізналися про значення природних та штучних
екосистем у житті людини. Водночас є системи, які людина створює з метою
полегшення своєї праці. Такі системи називають рукотворними. Це різні ма-
шини та механізми, які будують як із природних, так і штучних матеріалів. Ці
прилади можуть бути дуже складними, однак принцип роботи всіх рукотвор-
них систем, як простих, так і складних, базується на законах природи. Для то-
го щоб краще зрозуміти, як і чому працюють рукотворні системи, ознайоми-
мося з поняттям «сила», розглянемо, які види сил існують у природі та як їх
вимірюють.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Сила та її вимірювання
Демонстрація дослідів
1) Візьмімо дві кульки. Одну залишимо нерухомою на столі, а іншу підштовх
немо так, щоб вона зіштовхнулася з нерухомою кулькою. Що відбувається?
(Змінюється швидкість обох кульок.)
2) Візьмімо іграшкову машинку. Підштовхнемо її. Що відбувається? (Машин
ка спочатку їде, потім зупиняється.)
Усі тіла в природі пов’язані між собою та взаємодіють. Під час взаємодії
змінюється швидкість тіл або їх розміри та форма. Для опису будь-якого випад-
ку взаємодії тіл використовують поняття сили.
Сила — це фізична величина, яка кількісно характеризує дію одного тіла на
інше. Сила — це міра взаємодії тіл. Щоб порівняти між собою різні сили та, на-
приклад, заздалегідь обчислити, яку силу може витримати залізничний міст,
механізм, інструмент, необхідно виразити величину сили певним числом. Для
визначення величини сили використовується одиниця 1 Н (ньютон), названа
так на честь англійського вченого Ісаака Ньютона, який відкрив закон всесвіт-
нього тяжіння. Силу позначають латинською буквою F («еф» — від англійсько-
го слова force — «сила»).
Сили можуть мати різні значення. Так, на склянку з водою діє сила з боку
Землі, що приблизно дорівнює 2 Н. А трактор, тягнучи плуга, діє на нього із си-
лою в декілька тисяч ньютонів.
40.
40
Для вимірювання силивикористовують динамометри (грец. «динаміс» —
«сила», а «метро» — «вимірюю»). Простий динамометр має пружину, стрілку
та шкалу. Якщо до кінця пружини прикладати силу, то стрілка відхилиться на
деяку кількість поділок та покаже значення сили.
2. Види сил
Запитання. Як ви вважаєте, скільки сил існує в природі? (Безліч, оскільки
спостерігається безліч взаємодій, але їх усі можна звести до трьох видів)
Сила тяжіння — сила взаємодії тіла із Землею.
Завдання 1. Наведіть приклади дії сили тяжіння (падіння на землю каме
ня, метеорита, дощової краплі, листа з дерева). Поміркуйте, від чого зале-
жить величина сили тяжіння.
Сила тяжіння залежить від маси тіла. Чим більше маса тіла, тим більше си-
ла тяжіння.
Сила пружності — сила, яка виникає внаслідок деформації тіла та напрям-
лена протилежно деформації. Деформація — зміна форми та об’єму тіл.
Запитання. Чому, чим більше розтягуєш пружину, тим важче утримати її
в такому стані? (Діє сила пружності, яка напрямлена в бік, протилежний де
формації, і вона тим більше, чим більше деформація.)
Сила тертя — це сила, що виникає під час руху одного тіла по поверхні ін-
шого.
Запитання. Чому іграшкова машинка зупиняється після того, які її під-
штовхнули?
Сила тертя напрямлена в бік, протилежний руху. Причина тертя полягає
в шорсткості тіл, що прилягають одне до одного. Нерівності, які мають поверх-
ні тіл, заважають їх руху.
Залежно від того, як взаємодіють тіла, розрізняють два види тертя: ковзан-
ня та кочення.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання. Поміркуйте та наведіть приклади, у яких випадках сила тертя
є корисною, а коли — шкідливою.
Завдання 2
1. Ознайомтеся з конструкцією пружинного динамометра.
2. Визначте ціну поділки шкали динамометра.
Для визначення ціни поділки шкали потрібно різницю двох значень, вказа-
них на шкалі, розділити на кількість поділок між ними.
3. По черзі підвісьте на гачок динамометра бруски різної маси та визначте си-
лу тяжіння, яка на них діє. Результати досліду занесіть у таблицю.
№ досліду Маса бруска Сила тяжіння
Зробіть висновок, як сила тяжіння залежить від маси тіла.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Виготовити (за бажанням) динамометр. Потрібні: пружинка (пружна нит-
ка), картон, маленький гачок (скріпка). Для нанесення шкали потрібно
причепити тіло вагою 100 г — це буде 1 Н, потім 200 г — 2 Н і т. ін.
3. Випереджальне: об’єднатися в групи, розпочати роботу над проектом «Енер-
гозбереження».
41.
41
Дата _____________
Клас _____________
Урок19. Практична робота 6 «Вимірювання сил»
Мета: актуалізувати та поглибити знання про силу, види сил; сформувати умін-
ня вимірювати деякі види сил за допомогою динамометра; розвивати практич-
ні уміння працювати з приладами, проводити досліди, аналізувати та оформля-
ти результати роботи; виховувати уважність, самостійність, спостережливість,
охайність.
Обладнання: штатив, динамометр, вантажі масою по 100 г, дерев’яний брусок,
дерев’яна лінійка, підручники, зошити.
Основні поняття: сила тяжіння, сила тертя, динамометр.
Тип уроку: урок набуття практичних умінь та навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Для чого вводиться поняття сили? В яких одиницях вимірюється сила?
• Що таке сила тяжіння?
• Що таке деформація тіла? Коли в тілі виникає сила пружності?
• Як спрямована сила тяжіння? сила пружності?
• Яка сила спричиняє зсуви та каменепади в горах?
• Як називається сила, з якою ви, сидячи на стільці, тиснете на нього?
• Яка сила змушує Місяць обертатися навколо Землі?
• Що таке динамометр?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Навіщо вимірювати силу? (Варіанти відповідей учнів)
Вимірювання сили має дуже велике практичне значення. Чи зможе ліфт
підняти певну кількість людей нагору? Чи витримають конструкції трибун
футбольного поля, коли вони вщент заповнені вболівальниками? Чи не злама-
ються гойдалки, коли на них бавляться діти? Створення конструкцій та вимі-
рювання навантажень, для яких вони призначені, необхідне ще й для безпеки
їх використання.
Звичайно, такі навантаження вимірюють складними приладами, що про-
йшли тривалі випробування. Однак у давнину під час перших спроб виміряти
силу використовували простий прилад — динамометр. Давайте навчимося ним
користуватися та виміряємо деякі види сил.
ІV. Етап набуття практичних умінь та навичок
Хід роботи
Завдання
1. Уважно роздивіться динамометр, ознайомтеся з його конструкцією.
2. Визначте ціну поділки шкали динамометра. Запишіть у зошит: ціна по-
ділки =...
3. Виміряйте межу вимірювань вашого динамометра (найбільша величина,
яку він може виміряти). Запишіть у зошит: межа вимірювань =...
4. Виміряйте силу тяжіння, що діє на вантажі масою по 100 г кожен. Для цьо-
го, обережно підвішуючи вантажі на гачку динамометра (спочатку один,
потім — два і три), відзначте положення показника в кожному випадку. Ре-
зультати вимірювань занесіть у таблицю.
42.
42
№ досліду Масавантажу, г Сила тяжіння, Н
Не залишайте вантажі довго висіти на пружині. Тільки-но ви запишете всі
положення показника, відразу ж зніміть їх!
5. Виміряйте силу тяжіння, що діє на дерев’яний брусок. Запишіть: F = ...
6. Виміряйте силу тертя, що діє на дерев’яний брусок, який ковзає по
дерев’яній лінійці. Показник динамометра має при цьому перебувати в од-
ному й тому самому положенні. Запишіть: Fтертя = ...
7. Зробіть висновок та запишіть його в зошити: Що ви вимірювали? Яким при-
ладом? Як змінювалася сили тяжіння, коли ви збільшували масу вантажу?
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Навести приклади прояву різних видів сил в природі.
3. Випереджальне (окремим учням) підготувати повідомлення про винахід та
використання колеса.
43.
43
Дата _____________
Клас _____________
Урок20. Прості механізми.
Принципи роботи простих механізмів
Мета: актуалізувати та поглибити знання про силу, види сил, значення сил
у живій природі; сформувати поняття про прості механізми, принципи їх робо-
ти; розвивати уміння розпізнавати прості механізми, наводити приклади їх ви-
користання в житті людини; виховувати уважність, працелюбність, логічне мис-
лення.
Обладнання: таблиця «Прості механізми», важіль, блок, похила площина, но-
жиці, гвинт.
Основні поняття: сила, прості механізми, важіль, клин, коловорот, похила пло-
щина, гвинт.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Запитання
Що називається силою? В яких одиницях вимірюється сила? Які види сил
ви знаєте? Чому нагору везти санчата важче, ніж із гори? Чому м’яч, підня-
тий угору, падає на Землю? Навіщо в ожеледь тротуар посипають піском? Які
прилади використовуються для вимірювання сили? Як визначати ціну поділки
шкали вимірювального приладу?
2. Перевірка домашнього завдання
Приклади прояву різних сил у природі. Сила тяжіння: тече вода в річках,
з хмар йде дощ, град, сніг, атмосфера у Землі, супутники обертаються по орбі-
тах, насіння рослин падає на землю. Сила пружності: рослини гнуться під ві-
тром, але не ламаються; організми рухаються завдяки пружності органів. Сила
тертя: насіння деяких рослин має шорстку поверхню, завдяки якій чіпляєть-
ся за хутро звірів і одяг людей; обтічна форма тіла птахів чи риб зменшує силу
тертя під час руху у повітрі чи воді.
3. Гра «Так — ні»
• Сила пружності завжди спрямована вертикально вгору.
• Сила тертя на ковзанці менша, ніж на асфальтовій доріжці.
• Завдяки силі пружності живі організми витримують механічні наванта-
ження й зберігають цілісність.
• Обтічна форма тіла птахів сприяє збільшенню сили тертя.
• Вода в річці тече під дією сили тяжіння.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Давньогрецький вчений Архімед, вивчаючи прояви сил та можливості їх
використання, сказав: «Дайте мені досить довгий важіль і точку опори, і я пе-
реверну Землю!» Цей дивовижний, на перший погляд, вислів має наукове по-
яснення. З давніх-давен люди використовували різні прилади та пристрої, які
дозволяли перетворювати силу. Під час будівництва єгипетських пірамід во-
ни допомагали підіймати важкі кам’яні плити на значну висоту. Завдяки ним
можна було переміщувати важкі вантажі на будівництві, подавати воду для
зрошення полів. Важіль та інші прості механізми слугували людям у давні ча-
си та продовжують слугувати й зараз поряд зі складною технікою. Про те, які
вони, ці помічники людини, що були винайдені тисячі років тому, ви дізнає-
тесь сьогодні на уроці.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Прості механізми
Взаємодія тіл може відбуватися не лише за безпосереднього контакту, але
й через проміжні тіла. Наприклад, щоб зсунути з місця важкий камінь, можна
використати для цього довгу палю, а для відкручування гайки — ключ.
44.
44
Прості механізми —це пристрої, призначені для перетворення сили.
Традиційно виділяють шість простих механізмів: важіль, колесо, блок, по-
хила площина, клин, гвинт.
Важіль — простий механізм, тверде тіло, що може обертатися навколо
певної точки, яка називається точкою опори. Застосовується для підйому ван-
тажів.
Завдання 1. Наведіть приклади застосування важелю у повсякденному
житті. (Тачка, лом, ложка, журавель)
Похила площина — простий механізм, призначений для зменшення сили,
за допомогою якої можна підняти вантаж на висоту. Похила площина в повсяк-
денному житті: пандуси. Завдяки нахилу пандуса сила, необхідна для збіль-
шення висоти, менша, хоча шлях, який потрібно подолати, збільшується.
На принципі похилої площини ґрунтується дія інших простих механізмів:
клина і гвинта. У випадку клина використовується похила площина з дуже го-
стрим кутом. У випадку гвинта різь теж є викривленою похилою площиною.
Блок — простий механізм, призначений для піднімання важких предметів,
що має форму колеса (на осі) з жолобком по околу, через яке перекинуто лан-
цюг, трос чи канат.
Колесо — простий механізм, призначений для перетворення поступального
руху в обертовий і навпаки.
Виступи учнів з повідомленнями
Перші згадки про колесо зустрічаються у Месопотамії у 4 тис. до н. е. Попе-
редниками колеса можна вважати відомий до цього дерев’яний каток, котрий
підкладався під вантаж при пересуванні. Перші колеса являли собою дерев’яні
диски, настромлені на вісь і зафіксовані клином. Винахід колеса сприяв роз-
вою ремесел. Колесо було застосовано у гончарному крузі, млині, прядці, то-
карному верстаті, в іригаційних спорудах, на мануфактурних фабриках, родо-
вищах і т. п. Застосовувалися також водяні колеса. Загалом винахід колеса мав
визначальне значення для розвитку науки. Так, воно застосовується в астроля-
бії та інших наукових інструментах.
Завдання 2. Наведіть приклади застосування колеса в сучасному житті.
2. Складні механізми
Складні механізми — це механізми, що складаються з двох або більше про-
стих механізмів, з’єднаних між собою.
3. Правила роботи з механізмами
Завдання 3. Наведіть приклади складних механізмів, якими людина корис-
тується в побуті. (Ножиці, врізаний замок та ручка дверей; консервний ніж,
домкрат)
V. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання. Які механізми відносять до простих? Навіщо людині прості
механізми? Чим відрізняються прості та складні механізми?
Завдання 4 (прийом «Рюкзак»)
Які з тих знань, умінь, способів дій, що ви отримали сьогодні на уроці, ви
візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Намалювати в зошиті складний механізм та підписати, з яких простих ме-
ханізмів він складається.
3. Скласти (підібрати) загадки про механізми.
45.
45
Дата _____________
Клас _____________
Урок21. Робота та енергія
Мета: сформувати поняття «робота», «енергія», ознайомити з проявами меха-
нічної роботи, різноманіттям видів енергії; розвивати уміння визначати взаємо-
зв’язок між роботою та енергією, розпізнавати види енергії, пояснювати значен
ня енергії; виховувати аналітичне мислення, уважність.
Обладнання: кулька на нитці, брусок, пружина, похила площина, підручники,
зошити.
Основні поняття: сила, робота, енергія, механічна робота, механічна енергія,
електрична енергія, атомна енергія, теплова енергія, сонячна енергія.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Загадки про механізми
• Всіх на світі обшиває, а що зшиє — не надягає. (Голка)
• Тит на роботу вийшов — кожний почув! (Молоток)
• Два кінця, два кільця, а посередині цвях. (Ножиці)
• Кланяється, кланяється, прийде додому — відпочиває. (Сокира)
• Чепкий рот на тих сердитий, хто дарма в дошку забитий. (Кліщі)
• Залізний ніс в землю вріс, риє, копає, землю розрихляє. (Лопата)
2. Запитання
• Що називається силою та в яких одиницях вона вимірюється?
• Які види сил ви знаєте? Наведіть приклади прояву різних видів сил.
• Яке призначення мають прості механізми? Наведіть приклади простих ме-
ханізмів.
• Наведіть приклади використання простих механізмів у техніці. Наведіть
приклади «простих механізмів» у живій природі.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Ви, напевно, всі бачили, як підйомний кран підіймає на височину великий
вантаж, як бульдозер штовхає великі брили землі або як каток вирівнює ас-
фальт? Ці потужні машини здійснюють важку роботу, для виконання якої без
машин людини знадобилося б багато зусиль та часу. Для виконання роботи ті-
лу потрібна енергія. Робота та енергія — важливі поняття, розуміння яких до-
поможе вам краще зрозуміти процес взаємодії тіл, функціонування машин та
механізмів.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота. Механічна робота
Завжди, коли змінюється стан певного об’єкта під дією інших тіл, вжива-
ють слово «робота». Так, роботу виконує вантажник, який пересуває мішки,
кран під час підйому вантажу, учитель, який змінює стан розумових здібнос-
тей учнів.
У фізиці використовують поняття «механічна робота». Механічна робота
виконується завжди, коли на тіло діє сила, яка його переміщує.
Механічна робота — фізична величина, яка характеризує зміну певного
об’єкта в результаті дії на нього інших тіл. Механічна робота залежить від ве-
личини сили, що діє, і шляху, на якому діє ця сила. Робота позначається літе-
рою А та вимірюється в джоулях (Дж). Одиниця вимірювання названа на честь
англійського вченого Д. Джоуля.
Демонстрація досліду. Падіння кульки
Що відбувається? Чи виконується робота? (Кулька здійснює переміщення
під дією сили тяжіння. Роботу з переміщення кульки виконала сила тяжіння.)
46.
46
Якщо кулька знаходитьсяна поверхні стола, вона не здійснює переміщен-
ня, хоча сила тяжіння діє. У цьому випадку робота не виконується.
2. Енергія. Види енергії
Багато тіл у природі перебувають у стані, коли не виконується робота, але
за певних обставин може бути виконана.
Демонстрація досліду. Кулька підвішена на нитці. Якщо перерізати нитку,
кулька почне падати та буде виконуватись робота.
Енергія — це фізична величина, що показує, яку роботу може виконати ті-
ло. Енергія позначається літерою Е і, як і робота, вимірюється в джоулях (Дж).
Види енергії: механічна, електрична, сонячна, теплова, атомна та ін. Скла-
дання в зошитах опорної схеми:
види енергії
механічна електрична атомна теплова сонячна
3. Перетворення енергії
Демонстрація досліду. Робота електричного ліхтарика
Складання електричного кола ліхтарика. Найпростіше електричне коло
складається з джерела струму, споживача електроенергії (лампочка), вимика-
ча, провідників.
Завдання 1. Установіть послідовність перетворення енергії під час роботи
електричного ліхтарика.
Хімічна енергія (гальванічний елемент — батарейка) електрична енер-
гія (провідники) світлова енергія (лампочка).
Отже, енергія не виникає ні з чого, нікуди не зникає, а перетворюється з од-
ного виду на інший.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 2. Продовжте логічні ланцюжки перетворення різних видів
енергії.
Рух води в річці (механічна енергія) — … — …
Сонячна енергія — … — …
Атомна енергія — … — …
Рух вітру (механічна енергія) — … — …
Запитання
• Чому за довготривалого пробігу автомобіля гума коліс помітно нагріва
ється?
• Навіщо під час будівництва гідроелектростанції споруджують греблі?
• Перетворення яких видів енергії відбувається на теплових електростанці-
ях? Атомних електростанціях?
• На якому явищі ґрунтується принцип роботи теплових двигунів? електрич-
них двигунів?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Визначити, які види енергії ви застосовуєте вдома для забезпечення побуто-
вих потреб, джерела цих видів та прилади, що на них працюють. Результа-
ти оформити у вигляді таблиці:
Вид енергії Джерела енергії Прилади
47.
47
Дата _____________
Клас _____________
Урок22. Машини та механізми, їх роль у житті людини;
Речовини та матеріали, з яких їх виготовляють
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про механізми, роботу та
енергію; сформувати загальні уявлення про машини та механізми, які викорис-
товуються в практичній діяльності людини, речовини та матеріали, з яких їх ви-
готовляють; розвивати уміння пояснювати принципи роботи найпростіших ма-
шин та механізмів, значення машин та механізмів у житті людини; виховувати
спостережливість, уважність, повагу до людської праці.
Обладнання: зображення машин, які використовуються в різних галузях госпо-
дарства, підручники, зошити.
Основні поняття: рукотворні системи, машини, механізми, двигун.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Перевірка домашнього завдання
Застосування енергії у різних побутових приладах.
2. Перевірочна робота
Визначте поняття.
• Фізична величина, яка характеризує зміну певного об’єкта в результаті дії
на нього інших тіл,— … (робота).
• Простий механізм, призначений для перетворення поступального руху
в обертовий і навпаки,— … (колесо).
• Енергія стиснутої пружини — … (механічна).
• Сила, що виникає під час руху одного тіла по поверхні іншого,— … (сила
тертя).
• Системи, які людина створює з метою полегшення своєї праці,— … (руко
творні).
3. Завдання
Установіть зайве слово.
• Важіль, гвинт, велосипед, похила площина.
• Літак, клин, колесо, блок.
• Молоток, пилосмок, сокира, ножиці.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Можливості людини із перетворення та використання енергії є показни-
ком технічного розвитку людства. Так, намагання людини перетворити енер-
гію вітру на свою користь призвело до винаходу вітрила, вітряного млину.
Подальше використання простих механізмів та їх поєднання поступово замі-
нювало ручну працю. Сьогодні нас оточує безліч технічних засобів, без яких
навіть складно уявити наше існування. Всі ці технічні засоби (машини та ме-
ханізми) є рукотворними системами, результатом праці багатьох поколінь
вчених, винахідників.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Машини та механізми
Запитання. Пригадайте, які механізми називають простими. Яке їх голов
не призначення?
Завдання 1. Розгляньте зображення машин. Визначте, чим машини відріз-
няються від механізмів.
Машини — це пристрої, що виконують корисну для людини роботу і при
цьому перетворюють один вид енергії на інший. Машини є складними ру-
котворними системами, які складаються з трьох основних частин: робочого
48.
48
органа, двигуна, механізму,що їх зв’язує. Механізми є складовими частина-
ми машин.
Призначення двигуна — перетворювати один вид енергії на інший.
Робочий орган безпосередньо виконує ту роботу, заради якої машину скон-
струювали.
Завдання 2. Розгляньте будову велосипеда. Визначте його основні складові.
Запитання. Чи можна вважати велосипед машиною, адже в нього немає
двигуна?
2. Речовини та матеріали, з яких виготовляють машини
Речовиною називають те, з чого складається будь-яке тіло. З курсу природо-
знавства 5 класу ви знаєте, що речовини бувають простими і складними.
Матеріали — це речовини, що використовуються для виготовлення будь-
якого фізичного тіла. Матеріали виготовляють із речовин як природного, так
і штучного походження.
Завдання 3. Наведіть приклади речовин та матеріалів, які з них виготовля-
ють. (Кварцовий пісок — скло, руди металів — сталь, деревина — папір.)
Завдання 4. Розгляньте зображення машин та визначте, з яких речовин та
матеріалів вони виготовлені.
Матеріали, що використовуються для виготовлення механізмів і машин,
визначаються їх призначенням, умовами роботи та навантаження, на яке во-
ни розраховані.
Більшість деталей машин виготовляють з металів та їх сплавів. Вони міц-
ні, стійкі до нагрівання та дуже повільно руйнуються. Про сплави знали люди
ще в давнину. Так, знаряддя праці виготовляли з бронзи (сплав міді з оловом),
латуні (сплав міді з цинком). Зараз найбільш поширеним сплавом для будуван-
ня машин є сталь (сплав заліза з нікелем, кобальтом, марганцем та ін.). Скло —
один із найдавніших матеріалів; людина почала його виробляти ще 5 тис. років
тому. Для виплавлення скла потрібний спеціальний пісок, який розігрівають
до 1700 °С. Пластмаси теж широко використовують для виготовлення деталей
різних машин. Пластмаси виготовляють з речовини, яка називається етилен;
сировиною для його виготовлення є природний газ та нафта.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 5 (робота в групах)
Намалюйте машину (автомобіль, трактор, екскаватор, підйомний кран, ко-
рабель, мотоцикл), підпишіть її основні складові частини; позначте, з яких ма-
теріалів виготовлені її окремі деталі.
Запитання
• Що таке машини, механізми? Чим вони відрізняються?
• Які речовини та матеріали використовуються у виробництві машин та ме-
ханізмів?
• Які побутові машини полегшують вашу працю вдома? Які машини допома-
гають вам у навчанні в школі та вдома?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Скласти загадки (або вірші) про машини, які є у вас вдома.
3. Дізнатися, які машини виготовляють в Україні.
4. Завершити роботу над проектом «Енергозбереження».
49.
49
Дата _____________
Клас _____________
Урок23. Значення енергії. Енергозбереження
Мета: актуалізувати та систематизувати знання про енергію, її види, перетво-
рення, джерела, машини та механізми; скласти загальні уявлення про енергоз-
берігаючі технології; розвивати уміння працювати в групах, здійснювати захист
проекту, користуватися мультимедійними технологіями, мережею Інтернету;
виховувати комунікабельність, толерантність, дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: зображення різних типів електростанцій, комп’ютер, мультиме-
дійний проектор (інтерактивна дошка).
Основні поняття: енергія, машини, механізми, джерела енергії, електростан-
ція, альтернативні джерела енергії, енергозбереження.
Тип уроку: комплексного застосування знань, умінь, навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Загадки про побутову техніку
• Що за чудо-агрегат, робити може все підряд — рахувати і співати, і читати,
і писати, навіть друга відшукати? (Комп’ютер)
• Ну і радість, ну і сміх, на папері, без огріх, із якийсь коробки лізе текст на
здивування всіх? (Принтер)
• В кухні — сейф. Покладу в нього я продукти: м’ясо, рибу, соки, фрукти
й увімкну рубильник. Сейф мій — … (холодильник).
• Мій чудесний апарат любить пилу аромат, любить він сміття збирати. Як
його назвати? (Пилосмок)
• То вперед, то назад плаває по морю чайка. Зупиниться — горе, зробить дір-
ку в морі. (Праска)
• Ми збирали груші, вишні, від роботи стало жарко, сік зробила … (соко
варка).
2. Запитання
• Що таке енергія? У чому її значення? Назвіть її основні види.
• Що може бути джерелом енергії? Наведіть приклади джерел енергії.
• Які перетворення енергії відбуваються під час роботи машин та механізмів?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Людям постійно потрібна енергія для освітлення, роботи побутової техніки,
транспорту, складних машин та обладнання, опалення помешкань тощо. Бага-
тьом споживачам енергії байдуже, в який спосіб цю енергію вироблено. Але ж
джерела енергії не безмежні! Вугілля, нафти, природного газу, які видобува-
ються із земних надр, стає дедалі менше. До того ж під час отримання енергії
з цих речовин відбувається забруднення навколишнього середовища. Найкра-
щий шлях продовження терміну використання обмежених енергоресурсів та
покращення стану навколишнього середовища — споживати їх менше. Або ви-
користовувати такі джерела енергії, які в природі не обмежені та не завдають
їй шкоди. Сьогодні наш урок присвячений енергозбереженню. Творчі лабора-
торії тривалий час працювали над проектами енергозбереження. Давайте озна-
йомимося з результатами їх роботи.
ІV. Захист учнівських проектів
Демонстрація мультимедійних презентацій, доповіді
1. «Способи отримання енергії»
Найбільшу кількість електроенергії у світі вироблять за допомогою ТЕС,
ГЕС, АЕС.
На ТЕС енергія, що виділяється під час згоряння палива (вугілля, нафти,
природного газу) за допомогою електрогенераторів, що приводяться в обертання
50.
50
паровими і газовимитурбінами або двигунами внутрішнього згоряння, пере-
творюється в електричну енергію.
Під час згоряння палива в теплових двигунах виділяються шкідливі речо-
вини, а також виділяється в атмосферу значна кількість теплоти. Запаси пали-
ва на планеті розподілені нерівномірно, і за теперішніх темпів споживання ву-
гілля вистачить на 150–200 років, нафти — на 40–50 років, а газу — приблизно
на 60 років.
На сучасних ГЕС механічна енергія води за допомогою турбін передається
генераторам, у яких перетворюється в електричну. Будівництво гребель є при-
чиною багатьох проблем: гине риба, замулюються водосховища, змінюється мі-
кроклімат тощо.
Атомні електростанції (АЕС) перетворюють ядерну енергію в електричну.
Аварія на ЧАЕС є доказом того, що безпечних АЕС не існує. Також актуальною
є проблема збереження радіоактивних відходів.
2. «Використання альтернативних джерел енергії»
Вітроенергія. В Україні є багато місць, де можна побудувати вітрові елек-
тростанції. Найбільш удалими територіями для вітроенергетики вважається
затока Азовського моря Сиваш. Сприятливими для вітроенергетики є також
райони Донбасу, де швидкість вітру сягає 5 і більше метрів за секунду.
Сонячна енергія. Для використання сонячної енергії існують промислові та
експериментальні об’єкти установки в Києві, Криму, Херсоні.
Утилізація та переробка відходів. Лише 10 % сировини, що видобувається
з надр планети, перетворюється на готову продукцію, решта (90 %) — це відхо-
ди, які забруднюють і біосферу. Вчені Харківського університету з’ясували, що
після біологічного очищення каналізації залишається осад, з якого можна ви-
робляти метан, а з нього генерувати електроенергію. Таким способом, у м. Хар-
кові, наприклад, можна забезпечити електричним струмом 75 % очисних спо-
руд. До того ж і харків’яни виграють, тому що вартість послуг зменшиться
мінімум на 30 %.
3. «Що ми можемо зробити для заощадження енергії?»
Якщо ми хочемо добре жити, потрібно не лише впроваджувати передові
технології на виробництві, а й, нарешті, кожному навчитися заощаджувати те-
пло, світло, газ. Наші рекомендації:
• заклеюйте щілини у віконних рамах в холодну пору року або встановіть
«склопакети»;
• утеплюйте балкони, встановлюйте лічильники газу, води;
• вимикайте зайві електроприлади в кімнаті;
• замініть звичайні лами на флуоресцентні, які випромінюють стільки ж світ-
ла, скільки й лампи накалювання, проте служать у 10 разів довше і спожи-
вають у 4 рази менше енергії;
• встановлюйте холодильники подалі від радіаторів опалення, від прямих со-
нячних променів;
• у холодну пору року не тримайте довго двері в приміщення відчиненими.
V. Підсумок уроку
Обговорення, оцінювання, самооцінювання.
VІ. Домашнє завдання
1. Повторити параграфи __.
2. Підготуватися до письмової підсумкової роботи за темою «Рукотворні сис-
теми».
51.
51
Дата _____________
Клас _____________
Урок24. Підсумковий контроль
за темою «Рукотворні системи» *
Мета: узагальнити та систематизувати знання за вивченою темою; визначити
рівень оволодіння знаннями, уміннями та навичками; розвивати вміння викону-
вати тестові завдання різних рівнів складності; виховувати уважність, організо-
ваність, відповідальність, зосередженість.
Обладнання: роздавальні матеріали із завданнями.
Тип уроку: контролю, оцінки й корекції знань учнів.
Завдання для контролю
Варіант 1
I рівень
1. Сила тяжіння — це сила, …
а) яка перешкоджає рухові тіла по поверхні;
б) з якою земля притягує до себе тіла;
в) яка виникає в результаті деформації тіла;
г) з якою вода діє на тіла, що занурені в неї.
2. Механізмом є:
а) ножиці; в) праска;
б) кавоварка; г) підйомний кран.
3. Гвинт гелікоптера зроблений з:
а) металу; в) пластика;
б) дерева; г) гуми.
4. Одиниця вимірювання енергії — …
а) метр; в) Джоуль;
б) Цельсій; г) Ньютон.
5. Динамометр — це прилад, який служить для вимірювання:
а) роботи; в) маси тіла;
б) сили; г) довжини.
6. Робочим органом зернозбирального комбайна є:
а) жатка; в) руль;
б) колеса; г) двигун.
ІІ рівень
7. Складіть речення із запропонованих слів.
На Землі, джерело, є Сонце, найбільше, для живих організмів, енергії.
_______________________________________________________________
8. Доповни речення, закресливши із слів, виділених курсивом, неправильну
підказку.
На атомній електростанції відбувається перетворення атомної енергії, роз-
щеплення хімічних елементів на механічну, електричну.
9. Поставте знак «+» або «–» поряд із наведеними твердженнями.
Механізм важіль допомагає підняти вантажі на значну висоту.
Дерево зламається під вітром лише тоді, коли сила вітру перевищить
силу пружності дерева.
ІІІ рівень
10. Наведіть 2–3 приклади перетворення електричної енергії на інші види в різ-
них пристроях.
_______________________________________________________________
* Проводиться на розсуд учителя.
52.
52
ІV рівень
11. Складіть власні«Правила енергоспоживання у побуті», що спрямовані на
енергозбереження.
_____________________________________________________________
Варіант 2
I рівень
1. Сила тертя — це сила, …
а) яка перешкоджає рухові тіла по поверхні;
б) з якою Земля притягує до себе тіла;
в) яка виникає в результаті деформації тіла;
г) з якою вода діє на тіла, що занурені в неї.
2. Машиною є:
а) молоток; в) велосипед;
б) сокира; г) ножиці.
3. Коли було винайдено колесо, його виготовляли з:
а) металу; в) пластика;
б) дерева; г) гуми.
4. Одиниця вимірювання сили — …
а) метр; в) Джоуль;
б) Цельсій; г) Ньютон.
5. Пристрої, що слугують для перетворення сили, називають:
а) електростанціями; в) перетворювачами;
б) механізмами; г) вагами.
6. Робочим органом екскаватора є:
а) двигун; в) гусениці;
б) ковш; г) руль.
ІІ рівень
7. Складіть речення із запропонованих слів.
Безслідно, на інший, а перетворюється, не, енергія, зникає, з одного виду.
_______________________________________________________________
8. Доповни речення, закресливши із слів, виділених курсивом, непотрібне.
На гідроелектростанції відбувається перетворення механічної енергії води
на електричну, теплову.
9. Поставте знак «+» або «–» поряд із наведеними твердженнями.
Колесо — це простий механізм, що допомагає зменшити силу тертя під час
переміщення тіл.
Якщо поверхні тіл ретельно відшліфувати, змастити, то можна повністю
позбавитися від тертя.
ІІІ рівень
10. Наведіть 2–3 приклади перетворення різних видів енергії в електричну.
_____________________________________________________________
ІV рівень
11. Охарактеризуйте шляхи розв’язання проблеми енергозбереження.
_____________________________________________________________
53.
53
Дата _____________
Клас _____________
Урок25. Біосфера — найбільша жива система.
Склад та межі біосфери
Мета: актуалізувати знання про оболонки Землі; сформувати первинні знання
про біосферу, її склад та межі; ознайомити з ученням В. Вернадського про біо
сферу; розвивати уміння пояснювати зв’язок біосфери з іншими оболонками
Землі; виховувати екологічне мислення, інтерес до вивчення теми.
Обладнання: таблиця «Межі біосфери», портрет В. Вернадського, підручники,
зошити.
Основні поняття: біосфера, атмосфера, гідросфера, літосфера, організми.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Які оболонки Землі ви знаєте?
• Які з названих вами оболонок є й на інших планетах?
• Яка оболонка, на ваш погляд, є унікальною?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
«Жива» оболонка нашої планети — це унікальна «лабораторія», в якій
кожний її об’єкт має своє призначення. Організми беруть активну участь у ви-
вітрюванні гірських порід, формуванні нових форм рельєфу, утворенні водойм
(наприклад, унаслідок будування загат бобрами), створенні гірських порід
(кам’яного вугілля, крейди тощо), зміні кліматичних характеристик місцевос-
ті, формуванні ґрунтів, регулюванні мінерально-сольового складу води Світо-
вого океану.
Загальна маса живих організмів Землі становить не більш ніж 0,01 % маси
літосфери, але їх діяльність і роль у природі Землі винятково велика, оскільки
вони здійснюють у ній не менші зміни, ніж діяльність річок, вітру, льодовиків
та інших екзогенних факторів. Про склад та межі біосфери, значення живих
організмів та зв’язок «живої» оболонки з іншими оболонками Землі ви дізнає-
тесь сьогодні на уроці.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Що таке біосфера
Біосфера — оболонка Землі, в якій мешкають живі організми. Біосфера
утворилась у результаті виникнення життя (живих організмів) як прямий ре-
зультат загального розвитку планети Земля. Тривалість існування життя на
Землі визначається часом від 1,5–2 до 4–5 млрд років.
Перші уявлення про біосферу як «зону життя» сформулював Ж. Б. Ламарк
(1802). Термін «біосфера» було введено в науку австрійським геологом Е. Зюс-
сом (1875).
Вчення про біосферу обґрунтував та розвинув перший президент Україн-
ської академії наук Володимир Іванович Вернадський.
2. Склад та межі біосфери
За В. Вернадським, біосфера Землі являє собою складну відкриту систему,
яка включає в себе верхні шари земної кори, всю гідросферу і нижню частину
атмосфери — тропосферу з організмами, що їх населяють.
Запитання. Чим, на вашу думку, обумовлені межі біосфери?
Межі біосфери визначаються поширенням живих організмів, їх залежніс-
тю від певних умов: кількості світла, повітря, води, тепла тощо. Верхня межа
54.
54
біосфери знаходиться нависоті до 30 км, нижня — у літосфері, на глибині до
4–5 км від поверхні Землі. Таким чином, до складу біосфери входять:
• компоненти неживої природи (нижня частина атмосфери, вся гідросфера та
верхня частина літосфери);
• компоненти живої природи (всі живі організми).
Живі організми поширені в біосфері нерівномірно. Найбільша їх концен-
трація — на поверхні суходолу, у поверхневих шарах Світового океану, на його
дні у мілководних частинах.
За всю історію в біосфері налічувалось близько 500 млн видів живих орга-
нізмів. Тепер їх близько 2 мільйонів. Решта, наприклад динозаври, які жили
близько 70 млн років тому, вимерли.
3. Взаємозв’язок біосфери з іншими оболонками Землі
В. І. Вернадський писав: «На земній поверхні немає сили, більш постійно
діючої, а тому й більш могутньої за остаточними наслідками, ніж живі організ-
ми, взяті разом». Наслідки діяльності живих організмів позначилися на всіх
оболонках Землі.
Завдання 1. Наведіть приклади взаємодії двох оболонок: біосфера — атмо
сфера; біосфера — гідросфера; біосфера — літосфера.
Біосфера тісно взаємодіє з усіма оболонками Землі. Сучасний склад атмо
сферного повітря, води гідросфери, утворення осадових гірських порід уламко-
вого й органічного походження — наслідки взаємодії оболонки життя з атмо
сферою, гідросферою, літосферою.
4. Біосфера — найбільша жива система
Біосфера являє собою глобальну планетарну екосистему. У цілому біосфера
схожа на великий, гігантський організм, в якому автоматично підтримується
стан рівноваги (гомеостаз) та існують різні зв’язки: енергетичні, інформаційні
тощо. Структура організмів біосфери за своїм принципом нагадує харчові лан-
цюги: одні організми споживають інших чи їх рештки, забезпечуючи кругообіг
речовин на планеті.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 2. Складіть у зошитах схему внутрішніх і зовнішніх зв’язків біо-
сфери як живої системи.
Гра «Так — ні»
• Найбагатший рослинний і тваринний світ сформувався поблизу полюсів
Землі.
• Верхня межа біосфери сягає 100 км над поверхнею Землі, а нижня — на
4–5 вглиб літосфери.
• На Землі є екосистеми, більші за розмірами, ніж біосфера.
• Безперервна взаємодія живої і неживої природи існує завдяки кругообігу
речовин.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Випереджальне (окремим учням). Підготувати повідомлення про організми
біосфери (цікаві факти, незвичайні особливості, малюнки, зображення).
55.
55
Дата _____________
Клас _____________
Урок26. Різноманіття живих організмів у біосфері
Мета: актуалізувати та поглибити знання про біосферу; сформувати загаль-
ні уявлення про систему класифікації живих організмів; ознайомити з різнома-
ніттям сучасного органічного світу біосфери; розвивати уміння розрізняти ор-
ганізми за царствами; виховувати дбайливе ставлення до природи, цікавість
до теми.
Обладнання: зображення різних рослин і тварин, відеосюжет «Незвичайні рос-
лини та тварини», підручники, зошити.
Основні поняття: біосфера, атмосфера, літосфера, гідросфера царства орга-
нізмів, види організмів.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Що являє собою біосфера? Хто створив учення про біосферу?
• Що складає живу речовину біосфери?
• Які умови обмежують розвиток живих організмів?
• Чи можуть змінитися межі біосфери? За яких умов?
Завдання 1. Доведіть, що біосфера впливає на атмосферу, гідросферу та лі-
тосферу.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Ми живемо в дивовижному й цікавому світі. Цей світ наповнений життям
у найрізноманітніших його проявах. На землі й під землею, під водою й у пові-
трі — усюди нас оточують живі істоти. Ніхто не знає точно, скільки їх є на Зем-
лі, та вчені описали близько 2 мільйонів різних видів. Але їх може виявитися
й набагато більше. Дослідники вважають, що на Землі ще не відкрито і не опи-
сано багато дрібних організмів. А іноді знаходяться й представники організмів
минулих епох, які, на думку вчених, вже давно вимерли. Як зорієнтуватися та
розібратися в цьому розмаїтті життя?
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Класифікація організмів
Тривалі дослідження живих істот підвели вчених до думки про необхід-
ність їх класифікації, тобто розподілу на групи за певними ознаками. В осно-
ві сучасної класифікації живих організмів лежить система, запропонована ще
в 1758 р. шведським натуралістом Карлом Ліннеєм. За цією системою організми
об’єднуються в групи різного рангу. Об’єднання найвищого рівня — це царства.
Сучасні вчені виділяють п’ять царств живих організмів — віруси, бактерії,
гриби, рослини і тварини. Царства, у свою чергу, поділяються на інші класифі-
каційні одиниці, про які ви детальніше дізнаєтесь на уроках біології. Схожі за
внутрішньою та зовнішньою будовою організми об’єднують у види. Назва ви-
ду складається з двох слів, наприклад: звіробій звичайний, півонія кримська,
ведмідь білий, ведмідь бурий. Різни види в природі зазвичай не схрещуються.
2. Царства живої природи
Бактерії — одноклітинні мікроорганізми. Вони дуже дрібні, лише найбіль-
ші з них можуть виростати до 0,5 мм у розмірі та бути видимими неозброєним
оком. Бактерії — це найпоширеніша група організмів. Вони є повсюди: у ґрун-
ті, у повітрі, на вершинах засніжених гір, навіть у гарячих джерелах і дуже
солоних водоймах. Наприклад, у грамі ґрунту міститься близько 40 млн бак-
теріальних клітин. Більшість бактерій нешкідливі, але деякі з них можуть
спричиняти хвороби.
56.
56
Віруси — теждуже дрібні організми. У середньому віруси в 50 разів менші
за бактерії. Їх навіть неможливо побачити в оптичний мікроскоп. Віруси є вну-
трішньоклітинними паразитами, оскільки вони не здатні існувати самостійно,
а розвиваються тільки всередині клітин живих організмів. Віруси спричиня-
ють багато хвороб.
Гриби — це не тільки всім відомі шапкові гриби, а й мікроскопічні одноклі-
тинні організми, дріжджі, пліснява і слизовики.
Запитання. Пригадайте, який спосіб живлення мають гриби.
Гриби, на відміну від рослин, не можуть самі виробляти необхідні органіч-
ні речовини.
Вони живляться рештками інших організмів або, як гриби-паразити, ура-
жають живі організми. Гриби поширені на тільки на суходолі, а й у воді. Деякі
живуть на поверхні або всередині організмів, спричиняючи різні захворюван-
ня, наприклад стригучий лишай. Однак гриби можуть бути й корисними для
людини. Так, поширений у медицині антибіотик пеніцилін отримують з цільо-
вих грибів. Дріжджі, необхідні для випікання хліба, — це теж гриби.
Рослини — єдині організми, здатні продукувати поживні речовини. Цар-
ство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Рослини можна побачити майже
в усіх куточках біосфери. Вони змогли пристосуватися до різноманітних умов
проживання.
Запитання. Пригадайте, які умови існування необхідні рослинам.
Усім рослинам необхідне сонячне сяйво, вода, вуглекислий газ, мінераль-
ні солі.
Серед усіх вивчених сучасних організмів тварини становлять приблизно
75 %. Як і рослини, тварини пристосувалися до проживання в різних частинах
біосфери. Однак, на відміну від рослин, яким властивий переважно прикріпле-
ний спосіб життя, тварини, як правило, рухаються. Тварини (крім окремих од-
ноклітинних) не здатні самостійно створювати органічні речовини.
3. Різноманіття живих організмів у біосфері
Виступи учнів з повідомленнями
Запитання. Які пристосування мають організми, про які ви склали
повідомлення, до умов навколишнього середовища?
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 2. Назвіть і запишіть у зошит представників живої природи своєї
місцевості. Розмежуйте їх за царствами живої природи.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Скласти кросворд «Організми біосфери» з ключовим словом «біосфера».
3. Об’єднатися в групи, підготувати матеріали до дискусії за темами «Забруд-
нення атмосфери», «Забруднення гідросфери», «Парниковий ефект», «Кис-
лотні дощі», «Проблеми великих міст». На аркуші паперу А3 зробити ма-
люнок, що відображає суть теми дискусії.
57.
57
Дата _____________
Клас _____________
Урок27. Людина і біосфера
Мета: формувати знання про взаємозв’язок людини і біосфери, сприяти усві-
домленню дбайливого ставлення до природи; розвивати вміння пояснювати
наслідки негативного впливу діяльності людини на стан біосфери, уміння пра-
цювати в групах, вести дискусію; виховувати екологічне мислення, повагу до
думки інших, уважність, працелюбність.
Обладнання: таблиці «Парниковий ефект», «Руйнування озонового екрану»,
плакати, маркери, фломастери, підручники, зошити.
Основні поняття: біосфера, атмосфера, гідросфера, літосфера, парниковий
ефект, озоновий шар, кислотні дощі.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Форма проведення: дискусія.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Проблемне запитання
Чи завжди біосфера була такою як зараз? Якими чинниками спричинені її
зміни? (Варіанти відповідей учнів)
Всі ми щодня виходимо на вулицю, дихаємо повітрям, п’ємо воду, милує-
мося природним багатством нашої планети. Влітку ми відпочиваємо, насоло-
джуємося життям і, як правило, залишаємо найяскравіші і найкращі миті
життя в спогадах і дуже часто на своїх власних фото. Найбільше до вподоби для
кожного з вас, думаю, літні фото, живі та яскраві. Але з роками можна поміти-
ти, що те яскраве, що милує наше око на папері, насправді уже давно зникло.
Не всі можуть це помітити, адже більшість людей заклопотані роботою та по-
всякденними справами. Однак, проходячи в черговий раз колишнім міським
парком чи лісом, зверніть увагу на величезні купи сміття, які замінили зелену
ковдру наших лісів, з їхнім «п’янким» ароматом нафтопродуктів та побутового
сміття замість цілющого запаху хвої та запашних квітів.
Отже, у біосфері відбуваються помітні зміни, і не лише такі, що обумовлені
природними процесами. Головною рушійною силою цих змін є господарська ді-
яльність людини.
Перші люди на Землі жили в цілковитій згоді зі своїм природним оточен-
ням. Вони споживали їжу, якою їх забезпечувала природа, а енергію — лише
в кількості, необхідній для виживання. Однак сьогодні Землю населяє вели-
ка кількість людей, і масштаби людської діяльності абсолютно не вписують-
ся в рівновагу екосистем. Промислові підприємства і транспорт викидають
в атмосферу сотні тонн шкідливих речовин, що призводить до погіршення
її складу, порушення природної рівноваги. Що ж робити? Де ж вихід із си-
туації, що склалася на сьогодні? Зрозуміло, що розв’язання проблеми шля-
хом руйнування міст, підприємств, транспорту та переселення людей у пече-
ри — абсурд. Для того щоб знайти вихід із цієї ситуації, потрібно ретельно
вивчити власне проблему. Які види господарської діяльності, через що та чо-
му є головними «порушниками» природної рівноваги? Дізнавшись відповідь
на це запитання, можна буде розробити чіткий план дій щодо розв’язання
проблеми.
Майбутнє навколишнього середовища — це ваше майбутнє. Сьогодні в кож-
ного з вас є можливість висловити свою думку щодо негативних змін у біосфе-
рі, які виникли через господарську діяльність людини.
IV. Вивчення нового матеріалу
Виступи груп з повідомленнями та демонстрацією плакатів
58.
58
1. Забруднення атмосфери
Викидипромислових підприємств та автомобільні вихлопні гази забрудню-
ють повітря шкідливими речовинами, наприклад свинцем. Щодня від автомобі-
лів у повітря потрапляє 800 тис. т оксиду Карбону (вуглецю), 1 тис. т свинцю.
Більшість із 200 складових викидів автотранспорту отруйні як для людини, так
і для організмів біосфери. У промислових районах за добу випадає понад 1 т пилу
на 1 км територій, а в забруднених районах на 1 м2 — до 1 кг пилу та сажі.
Руйнування озонового шару.
2. Утворення кислотних дощів
Кислотні дощі — це наслідок забруднення повітря. Джерелами більшості
газів, що утворюють кислотні дощі, зазвичай є теплові електростанції та заво-
ди, а також вихлопи автомобільних двигунів. Ці гази потрапляють в атмосфе-
ру, де розчиняються в крапельках води, утворюючи слабкі розчини кислот, що
потім випадають на землю з дощем. Вони можуть підвищити кислотність воло-
ги, що міститься в повітрі, в тисячу разів порівняно з нормою. Кислотні дощі
спричиняють загибель риби та завдають шкоди лісам.
3. Парниковий ефект
Основна частина парникових газів утворюється природним способом. Од-
нак останнім часом цих газів у атмосфері стало набагато більше, оскільки під
час промислового виробництва люди спалюють величезну кількість палива. На
думку вчених, у зв’язку з цим на нашій планеті може статися глобальне потеп
ління: Земля перегріється через надлишок тепла, яке парникові гази утриму-
ють в атмосфері. Це може призвести до загибелі багатьох організмів біосфери.
4. Проблеми великих міст
Міста розвиваються і ростуть, у них з’являється дедалі більше підприємств
і автомобілів, а забруднення і загазованість набувають загрозливих масшта-
бів. У деяких великих містах, зокрема таких як Мехіко, дуже важко дихати —
у них повітря надто забруднене. Таке брудне повітря, що нависло над містом,
називають смогом. Якість повітря та води поблизу міст погіршується, що спри-
чиняє загибель тварин і рослин. До того ж міста з’являються на місті природ-
них екосистем.
5. Забруднення гідросфери
Кислотні дощі значною мірою порушують природні процеси в озерах і річ-
ках. У деяких містах і селищах дотепер скидають у річки чи море неочищені
стічні води; іноді спускають туди й отруйні промислові відходи. Унаслідок цьо-
го гине риба та інші водні мешканці. У 50 % річок і струмків незабаром зовсім
зникне життя. У деяких місцях неочищені стічні води зливають у річки та мо-
ря, вони стають причиною захворювань як тварин, так і людей.
Морським мешканцям сильно шкодять перевезення нафти в танкерах —
часто нафта розливається, нищить усе живе.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання (робота в групах)
На зворотному боці свого плаката сформулюйте шляхи подолання негатив-
ного впливу людини на біосферу.
V. Підсумок уроку
Обговорення результатів роботи груп. Оцінювання. Самооцінювання.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Намалювати плакат «Бережіть біосферу!».
3. Випереджальне (окремим учням). Скласти повідомлення про біосферні за-
повідники України, національні природні парки, природоохоронні об’єкти
своєї місцевості.
59.
59
Дата _____________
Клас _____________
Урок28. Охорона біосфери
Мета: скласти загальне уявлення про природоохоронні заходи, ознайомити
з природоохоронними об’єктами різних категорій, заповідними територіями
України та своєї місцевості; розвивати уміння аргументувати, необхідно охоро-
няти біосферу; виховувати почуття особистої відповідальності за стан навко-
лишнього середовища.
Обладнання: карта «Природоохоронні території України», зображення краєви-
дів природоохоронних об’єктів, підручники, зошити.
Основні поняття: біосфера, заповідник, заказник, національний парк.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Запитання
• Які природні багатства людина використовує у своїй господарській діяль-
ності?
• Які наслідки для біосфери має господарська діяльність людей?
• Чи можна уникнути негативних наслідків під час взаємодії людини і біо-
сфери?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
На жаль, вплив людини на біосферу часто має негативне значення. Він мо-
же бути як навмисним: браконьєрство, надмірний вилов риби, неконтрольова-
на вирубка лісів та ін., так і ненавмисним (знищення організмів внаслідок змі-
ни умов їх життя).
Завдання. Наведіть приклади негативних наслідків ненавмисного впливу.
Все це призводить до повного знищення або різкого скорочення кількості
тварин і рослин. Так, з вини людини окремі тварини загалом зникли. Останній
європейський тур — предок свійських корів — був убитий людиною в 1627 ро-
ці. Дикий предок свійського коня — тарпан, що водився ще на початку XIX сто-
ліття у степах України, був знищений у XIX столітті. І таких прикладів нема-
ло. Лише протягом ХХ ст. у світі втрачено 20 % видової різноманітності живих
істот.
Намагаючись виправити свої помилки, людина вживає заходів щодо збере-
ження й охорони біосфери: відновлює ліси, розробляє заходи щодо економного
використання природних багатств, впроваджує екологічну освіту. Важливим
кроком на шляху відновлення природи є виділення територій, де рослини і тва-
рини зберігаються у недоторканності. Такі території належать до природно-
заповідного фонду. Багато країн світу мають свій природно-заповідний фонд.
Є такі території і в Україні. Про їх призначення, особливості, функції ви дізна-
єтесь сьогодні на уроці.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Категорії природно-заповідного фонду
До природно-заповідного фонду належать природні й біосферні заповід-
ники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказни-
ки, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки,
пам’ятки садово-паркового мистецтва.
За роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зрос-
ла більш ніж удвічі. Станом на листопад 2009 р. до його складу входять понад
7200 територій та об’єктів загальною площею 2,8 млн га, що становить понад
4 % території держави. Це, зокрема, 17 природних та 4 біосферних заповідни-
ки, 19 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків,
60.
60
3078 пам’яток природи,2729 заказників, 616 ботанічних, зоологічних садів,
дендропарків та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 793 заповідних
урочища. При цьому частка природних заповідників складає 6,4 %, біосфер-
них заповідників — 9,1 %, а національних парків — 23,9 %.
У природних заповідниках заборонено будь-який вид господарської діяль-
ності. Тут вивчають рослини і тварин за звичних для них умов існування.
Біосферні заповідники — природоохоронні науково-дослідні установи
з міжнародним статусом. У межах біосферного заповідника виділяють кілька
територій із різним ступенем господарського впливу та потім порівнюють їх.
Національні парки призначені як для охорони природних об’єктів, так
і для туризму і відпочинку людей, їх екологічної освіти.
У заказниках охороняють якийсь певний компонент чи ділянку екосисте-
ми. Тут можна здійснювати господарську діяльність, що не загрожує природі.
Завдання 2. Розгляньте карту «Природоохоронні території України», ви-
значте розташування та назви біосферних заповідників, наведіть приклади
природних заповідників.
2. Охорона тварин і рослин у біосферних заповідниках України
Виступи учнів з повідомленнями
3. Природоохоронні об’єкти свого регіону
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 3 (робота в парах)
Вам відомо, що на автошляхах для водіїв та пішоходів установлюють спе-
ціальні знаки, які щось забороняють або попереджають. Запропонуйте власні
знаки, які можна було б розмістити поблизу різних природоохоронних терито-
рій. Намалюйте їх у зошиті. Надайте пояснення.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Записати в зошиті «Правила поведінки в природі».
3. Випереджальне (окремим учням). Скласти повідомлення (принести зобра-
ження) про рослини та тварини своєї місцевості, занесені до Червоної книги
України.
61.
61
Дата _____________
Клас _____________
Урок29. Червона книга
Мета: актуалізувати та поглибити знання про природоохоронні заходи, ознайо-
мити з окремими видами рослин і тварин, занесеними в Червону книгу України;
сприяти розумінню значення Червоної книги; розвивати уміння пояснювати не-
обхідність охорони біосфери, дотримуватися правил поведінки в природі; вихо-
вувати екологічну свідомість, відповідальність.
Обладнання: карта «Природоохоронні території України», зображення тварин
і рослин, підручники, зошити.
Основні поняття: заповідник, заказник, національний парк, Червона книга.
Тип уроку: вивчення й первинного засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Перевірка домашнього завдання «Правила поведінки в природі»
2. Завдання. Закінчіть речення
Живі організми істотно впливають на хімічний склад атмосфери,… (вод Сві
тового океану, ґрунту). Людству загрожує екологічна криза — такий стан при-
роди, за якого вона… (стане непридатною для життя людини). Смерчі, урага-
ни, зсуви, землетруси в наш час можуть бути спровоковані… (діями людини).
Озон — це газ, молекули якого складаються… (з трьох атомів Оксигену). Для
охорони природи створюють охоронні території, захищені законодавством…
(заповідники, заказники, національні парки та ін.).
3. Гра «Так — ні»
• Біосфера складається із живої речовини та неживих компонентів.
• У природних заповідниках охороняють лише окремі види рослин і тварин.
• Верхня межа в біосфері сягає 50 км.
• Фундатором вчення про біосферу є Чарльз Дарвін.
• До Червоної книги заносять лише ті види тварин і рослин, що вимерли.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Всі ми чули про таку книгу, в яку заносять рідкісні й зниклі види представ-
ників рослин і тварин. А хто з вас переглядав список того, що внаслідок діяль-
ності людини було доведено до межі зникнення чи й зовсім знищено?
Якщо говорити про охорону природи, насамперед почнемо з себе і подумає-
мо, чи потрібні нам оті віники з мертвих квітів, особливо підсніжників, які так
люб’язно пропонують на ринку майже за безцінь кожної весни. Та й не тільки
в підсніжниках справа, хоча це найпоширеніше браконьєрство. У багатьох ін-
ших випадках закони, які спрямовані на захист флори і фауни, порушуються
через людський егоїзм і недалекоглядність. Згадайте хоча б, як ми полюбляємо
перед новорічними і різдвяними святами прикрашати живу ялинку, бо штуч-
на не так гарно виглядає та й відчуття не ті. І знову ж таки ми керуємося прин-
ципом задоволення власних бажань, не замислюючись про глобальні наслідки.
І все це лише для того, щоб помилуватися нещасним деревцем напередодні свя-
та кілька годин чи у кращому випадку днів. Відтак щорічно ми знищуємо ти-
сячі ялинок, тим самим позбавляючи себе чистого повітря і зелених краєвидів.
І хоча вони не занесені до Червоної книги, все ж варто замислитись, чи не зник-
нуть ці дерева через кілька десятків років і чи матимуть наші діти й онуки на-
году помилуватися живою новорічною ялинкою?
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Що таке Червона книга
Червона книга — офіційний документ, який містить систематизовані ві-
домості про рослини і тварин світу чи окремих регіонів, стан яких викликає
62.
62
стурбованість за їхмайбутнє. Червона книга — своєрідна програма збережен-
ня і збільшення чисельності видів рослин і тварин, яким загрожує небезпека
зникнення.
До Червоної книги України занесені ті зникаючі або рідкісні види організ-
мів, які постійно чи тимчасово проживають у природних умовах на території
України або в межах її територіальних вод.
В Україні перше видання Червоної книги було здійснене 1980 року. Ви-
пуск другого видання Червоної книги України, присвячений рідкісним та зни-
каючим видам тварин, видано 1994 року, а рослинам і грибам — 1996 року.
У 2009 р. вийшло нове видання Червоної книги України.
До неї занесені понад 500 видів рослин (конвалія, простріл великий, пролі-
сок, усі тюльпани, плаун річковий та ін.) і понад 380 видів тварин (сірий жу-
равель, чорноголова чайка, чорний гриф, беркут, малий лебідь, кримський ге-
кон, степова гадюка, європейський харіус, форель та ін.).
Стосовно кожного виду, занесеного до Червоної книги України, наведені да-
ні, що містять інформацію про характерні ознаки зовнішньої будови, поширен-
ня, екологічні особливості, чисельність, ужиті або заплановані охоронні захо-
ди тощо.
2. Рослини й тварини твоєї місцевості, занесені до Червоної книги України
Виступи учнів з повідомленнями. Розгляд зображень рослин і тварин
3. Що таке Зелена книга
Крім рідкісних видів рослин, існують й унікальні рослинні угруповання,
які також потребують охорони. У зв’язку з цим постала необхідність у створен-
ні Зеленої книги України — списку унікальних і типових рослинних угрупо-
вань нашої країни, що потребують охорони.
Зелену книгу вперше було розроблено в Україні. На відміну від Червоної
книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рос-
линних угруповань. У ній представлено 126 рідкісних й типових рослинних
угруповань, які потребують охорони.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання. Намалюйте в зошиті по 2–3 рослини й тварини своєї місцевості,
що занесені до Червоної книги. Підпишіть назви та поясніть, чому їх потрібно
охороняти.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Скласти 5 тестових запитань закритого типу з чотирма варіантами відпові-
дей до тексту параграфа.
3. Намалювати плакат «Бережіть природу!»
63.
63
Дата _____________
Клас _____________
Урок30. Цілісність природи.
Роль природничих знань у формуванні наукової картини
світу. Науки, що вивчають природу
Мета: узагальнити та систематизувати знання про компоненти природи та їх
взаємозв’язки; сформувати загальні уявлення про природничі науки та об’єкт
їх вивчення; сприяти розумінню ролі природничих знань у формуванні наукової
картини світу; розвивати уміння наводити приклади взаємозв’язків в природі,
визначати галузі дослідження природничих наук; виховувати уважність, твор-
чість, відповідальність за майбутнє природи.
Обладнання: плакати «Бережіть природу!», таблиці та зображення різних еко-
систем, підручники, зошити.
Основні поняття: біосфера, природний комплекс, астрономія, біологія, фізика,
екологія, хімія, географія.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Обговорення плакатів «Бережіть природу!»
Робота в парах. Обмін зошитами з тестовими запитаннями, виконання за-
вдань, перевірка.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
На Сході є така повчальна притча. Одного разу до трьох сліпих мудреців під-
вели до слона та запитали: «Що це таке?» Один схопив руками ногу гіганта та
відповів: «Це колона!» Інший узявся за хобот та злякався: «Та це ж змія!» Тре-
тій, намацавши хвіст, оголосив: «Це мотузка!» Ніхто з мудреців так і не зро-
зумів, що перед ними величезний слон, оскільки кожний намагався дізнатися
лише про якусь одну його частину. Навіть якщо б вони обмінялися отримани-
ми враженнями, то не змогли б пов’язати разом колону, мотузку та змію й дати
правильну відповідь на поставлене запитання.
Світ, що нас оточує, — це єдиний організм. У ньому все взаємопов’язано
в єдине ціле тисячами видимих та невидимих нитей. Невдало доторкнешся до
однієї — і світ зміниться. А якщо порвеш? Що нас очікує у майбутньому?
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Цілісність природи
Завершуючи вивчення курсу природознавства, ви мали змогу переконатися
в тому, що людину завжди й всюди оточують системи — штучні, створені нею
самою, або природні.
Завдання 1. Пригадайте та назвіть властивості систем.
На уроках географії в 6 класі ви дізналися, що найбільш складною природ-
ною системою нашої планети є географічна оболонка. У ній представлено безліч
видів взаємодій на рівні води, повітря, ґрунтів, рослин, тварин, гірських по-
рід та мінералів. Жодна зі створених людиною систем, починаючи з автомобіля
і до величезного мегаполісу, не може порівнятися за складністю до цього витво
ру природи. Географічна оболонка — це найбільший природний комплекс на
Землі, що поділяється на менші за розміром системи — зональні та азональні
природні комплекси. Природні комплекси у межах географічної оболонки вза-
ємодіють між собою. А всі елементи природних комплексів — «цеглинки» єди-
ного цілого. Якщо зруйнувати хоча б одну цеглинку, решта зміниться, причо-
му, як правило, не в кращу сторону.
Завдання 2. Наведіть приклади, які доводять цілісність природи.
64.
64
Ось чому длятого, щоб жити в гармонії з навколишнім середовищем, люди-
ні важливо зрозуміти та вивчити закони природи.
2. Роль природничих знань у формуванні наукової картини світу.
Науки, що вивчають природу
Отже, не можна зрозуміти навколишній світ, якщо вивчати його частина-
ми, адже природа — це єдиний організм. Природу вивчають багато наук, їх
надбання об’єднують для пізнання світу.
Астрономія — наука про Всесвіт, його будову і розвиток.
Біологія — сукупність наук про живу природу.
Географія — наука про природу земної поверхні, про населення та його гос-
подарську діяльність.
Екологія — наука про взаємозв’язок між живими організмами і середови-
ще їх існування.
Фізика — наука про найбільш загальні закони та закономірності природи.
Хімія — наука про будову та властивості речовин, їх перетворення.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання 3. Складіть опорну схему «Природознавство та предмети природ-
ничого циклу». Підпишіть вздовж стрілочок основні поняття, які є базовими
для кожної науки та були вивчені в курсі «Природознавство».
Природознавство
екологія
астрономія
біологіягеографія
хімія
фізика
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф __.
2. Об’єднатися у дві команди для проведення природознавчого КВК, обрати
капітанів. Підготувати: назву команди, девіз, емблему, привітання, запи-
тання.
Уроки 31–34. Екскурсії
Урок 35. Резерв
65.
Література
1. Навчальна програма «Природознавство,5–6 кл.». — К.: Перун, 2005.
2. Ярошенко О. Г., Коршевнюк Т. Г., Баштовий В. І. Природознавство: Підруч-
ник для загальноосвітніх закладів. — К.: Генеза, 2006.
3. Дмитрієв Ю. Д. Про природу для великих і маленьких [Текст] / Ю. Д. Дми-
трієв. — К.: Рад. шк., 1987. — С. 79, 108, 150.
4. Поліщук Н. А. Дорога в дивосвіт. — Тернопіль: Мальва-ОСО, 2007.
5. Велика ілюстрована енциклопедія ерудита. — К.: Махаон–Україна, 2006.
6. Довгань Г. Д. Фізична географія України. 8 кл. «Майстер-клас», розробки
уроків. — Х.: Ранок, 2008.
7. Довгань Г. Д. Усі уроки географії у 6 класі: Навчально-методичний посіб-
ник. — Х.: Вид. група «Основа», 2006.
8. Усі уроки природознавства. 5–6 класи / Упоряд. О. Є. Шматько. — Х.: Вид.
група «Основа», 2007.
9. Энциклопедия для детей: География. Том 3. — М.: Аванта+, 2004.
10. Запорожець К. М., Суворова О. В. Природознавство 5–6 класи. Дидактичні
матеріали. — Х.: Вид. група «Основа», 2006.
Інтернет-ресурси
1) noosfera_ua@ukr.net
2) ostriv.in.ua/index.php?option=com_contenttask=viewid=7112Itemid=-5
3) istorya.ru/articles/koleso.php
4) eremurus.org/index.php?option=com_contentview=articleid=64Itemid=67
5) www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV19_2001_biology/11_kalinin_mi.pdf
6) geoknigi.com/book_view.php?id=93
7) www.ivanivkask.inf.ua/Mij%20Sajt/Raboti/Ecologija.htm
8) www.pzf.jino-net.ru/
9) www.lesovod.org.ua/node/6105
10) ekoblog.org.ua/chervona-knyzhechka/
11) en.edu.ru
12) www.geographer.ru/lecture/geosphere/biosphere/index.shtml
![Література
1. Навчальна програма «Природознавство, 5–6 кл.». — К.: Перун, 2005.
2. Ярошенко О. Г., Коршевнюк Т. Г., Баштовий В. І. Природознавство: Підруч-
ник для загальноосвітніх закладів. — К.: Генеза, 2006.
3. Дмитрієв Ю. Д. Про природу для великих і маленьких [Текст] / Ю. Д. Дми-
трієв. — К.: Рад. шк., 1987. — С. 79, 108, 150.
4. Поліщук Н. А. Дорога в дивосвіт. — Тернопіль: Мальва-ОСО, 2007.
5. Велика ілюстрована енциклопедія ерудита. — К.: Махаон–Україна, 2006.
6. Довгань Г. Д. Фізична географія України. 8 кл. «Майстер-клас», розробки
уроків. — Х.: Ранок, 2008.
7. Довгань Г. Д. Усі уроки географії у 6 класі: Навчально-методичний посіб-
ник. — Х.: Вид. група «Основа», 2006.
8. Усі уроки природознавства. 5–6 класи / Упоряд. О. Є. Шматько. — Х.: Вид.
група «Основа», 2007.
9. Энциклопедия для детей: География. Том 3. — М.: Аванта+, 2004.
10. Запорожець К. М., Суворова О. В. Природознавство 5–6 класи. Дидактичні
матеріали. — Х.: Вид. група «Основа», 2006.
Інтернет-ресурси
1) noosfera_ua@ukr.net
2) ostriv.in.ua/index.php?option=com_contenttask=viewid=7112Itemid=-5
3) istorya.ru/articles/koleso.php
4) eremurus.org/index.php?option=com_contentview=articleid=64Itemid=67
5) www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV19_2001_biology/11_kalinin_mi.pdf
6) geoknigi.com/book_view.php?id=93
7) www.ivanivkask.inf.ua/Mij%20Sajt/Raboti/Ecologija.htm
8) www.pzf.jino-net.ru/
9) www.lesovod.org.ua/node/6105
10) ekoblog.org.ua/chervona-knyzhechka/
11) en.edu.ru
12) www.geographer.ru/lecture/geosphere/biosphere/index.shtml](https://image.slidesharecdn.com/62012-160619130503/85/6-_-_2012_-65-320.jpg)
