Модуль 5. Комунікація в соцмережах як предмет викладання журналістського фаху (професійне)

1. 34
Сторінки та сайти, які були видалені або змінені,
можна перевірити через веб-архіви:
▪▪ Archive.org – машинна індексація;
▪▪ Archive.is – цей ресурс корисний тим, що тут мож-
на проіндексувати потрібну сторінку вручну.
Ресурси для перевірки комерційних даних:
▪▪ https://youcontrol.com.ua – простий спосіб пе-
ревірити компанію або директора;
▪▪ http://spending.gov.ua – офіційний портал пуб-
лічних фінансів України;
▪▪ http://declarations.com.ua – декларації.
Перевірка достовірності інформації
Якщо на клітці у слона прочитаєш
напис «буйвол», не вір очам своїм.
Козьма Прутков
Дезінформація користувача в Інтернеті може здійс-
нюватися навмисне задля:
▪▪ привернення уваги (миготливі банери з кричу-
щими назвами, наприклад, «Знайдено секрет
вічної молодості!», «Вона розповіла всю правду
про своє життя!» тощо)
▪▪ політичних маніпуляцій, умисних розіграшів
та ін.
▪▪ також дезінформувати читачів можуть через
некомпетентність автора або брак точних відо-
мостей.
Приклад: реклама з використанням фотошопу
для привернення уваги і затягування на свій сайт
відвідувачів.

2. 35
У сучасній журналістиці друге народження пе-
реживає жанр «газетної качки». Газетна качка (від
лат. Non testatum або англ. Not testified) – раніше в
деяких англійських газетах статті без достовірних
джерел позначалися буквами «NT», що читалося в
Німеччині за правилами німецької мови як «ен-те»,
співзвучно з ним. Ente – «качка». Не меншої попу-
лярності набуло і розповсюдження так званих фейко-
вих новин (від фейк – підробка).
У сучасному Інтернеті вже існують великі ресур-
си, де вигадка повністю заміщує правду, наприклад,
«Абсурдопедия» та новинне агентство FоgNews.ru
або один з найпопулярніших англомовних псевдоно-
винних порталів TheOnion.com, що спеціалізуються
на створенні фейкових новин. Тому будь-якому ак-
тивному користувачу мережі Інтернет критично важ-
ливо перевіряти інформацію. Недостовірна інформа-
ція, ретрансляція чуток сіє паніку, зменшує довіру
до медіа, відволікає від істотної інформації та може
мати катастрофічні наслідки. Перш за все слід бути
уважним до джерел, щоб запобігти фейкам або дезін-
формації.

3. 36
Як в Інтернеті відрізнити
фейк від правди?
Насамперед новина, яка подається як правди-
ве повідомлення, але при цьому оповідає про
неймовірні факти і сумнівні події, скоріше за все, є
1.5
стовірності посилань. Якщо джерелом вказано іно-
земний сайт, варто ознайомитися з оригіналом. Дуже
часто в подібних новинах автори посилаються на не-
визначені джерела фактів: «за дослідженнями вче-
них», «як повідомили конфіденційні джерела» тощо.
Неправдиве повідомлення видає і манера викла-
ду. У текстах використо вуються узагальнення, пе-
ребільшення і наукоподібні слова. Необхідно звер-
тати увагу на будь-які логічні неточності, очевидні
невідповідності, емоційні висловлювання. Особливо
повинні насторожувати помітні заголовки статей і
банери, що закликають прочитати гарячу новину.
І хоча в Інтернеті існують великі ресурси, де ви-
гадка повністю заміщує правду, вже існують і ресурси
в цілому присвячені розвінчуванню міфів та фейків:
▪▪ http://glavnoe.ua/news/n248261
▪▪ http://www.stopfake.org/
▪▪ https://vk.com/fakebusters
недостовірною. Час-
то в таких новинах
використовуються
посиланнянавітьна
джерела,щовикли-
каютьдовіру.Уцьо-
му випадку необхід-
но упевнитися в до-

4. 37
Не менш важливу роль у виявленні фейкової ін-
формації починають відігравати і соціальні медіа.
При появі важливої інформації в соцмережах – на-
віть у джерелах, що викликають довіру – необхідно
спершу переконатися в її достовірності. Важливо
зв’язатися з особою, яка опублікувала повідомлення,
або з тим, кого воно стосується.
Загалом довіряти жодному ЗМІ чи інтернет-ви-
данню на 100% не можна, не тому що вони «погані/
хороші», а через те, що у будь-якого матеріалу є автор,
звідси і з’являється можливість суб’єктивізму, маніпу-
ляції чи підміни понять. У зв’язку з цим хотілося б
привернути увагу вчителів і особливо учнів до такого
популярного інтернет-ресурсу, як Відкрита енцикло-
педія Вікіпедія. Використовуючи її як інформаційне
джерело, необхідно не забувати, що будь-хто може
внести зміни в її тексти за власним розсудом, навіть
без реєстрації. Її модератори – це звичайні люди, які
не є спеціалістами з історії, філософії, літератури, а
лише активними громадянами з певною життєвою
позицією. Вони легко можуть внести будь-які зміни,
але де вірогідність, що ви не прочитаєте матеріал
саме відредагований «зловмисником»? Це зовсім не
означає, що потрібно оминати її. Але при цьому по-
трібно пам’ятати, що вся інформація повинна бути
перевірена. Адже як стверджував Джозеф Пулітцер,
помилки репортерам не прощаються, а надмірна
довірливість є головним ворогом точності.
Accuracy, accuracy, accuracy.
Joseph Pulitzer
Під інформаційною безпекою розуміється стан за-
хищеності інформаційного середовища суспільства,
яке забезпечує її формування та розвиток в інтересах

5. 38
громадян, організацій та держави. Забезпечення ін-
формаційної безпеки особистості означає її право на
отримання об’єктивної інформації та передбачає, що
інформація, отримана особою з різних джерел, не пе-
решкоджає вільному формуванню та розвитку її осо-
бистості. Як вплив на особистість можуть виступати:
▪▪ цілеспрямований інформаційний тиск з метою
зміни світогляду, політичних поглядів та мо-
рально-психологічного стану людей;
▪▪ розповсюдження недостовірної, викривленої,
неповної інформації;
▪▪ використання неадекватного сприйняття людь-
ми достовірної інформації.
Отже, ми навчилися розпізнавати тексти і шукати
у найпопулярнішій пошуковій мережі Google. Дізна-
лися про пошук не тільки за текстами, а й за картин-
ками. А для чого це все? Тільки шукати свої фото і пе-
ревіряти захищеність персональних даних? Аж ніяк,
пропаганда і підміна понять можуть використовува-
ти не тільки текстові матеріали, а досить ефективно
користуються емоційно забарвленими ілюстраціями,
підводячи нас, як глядачів/читачів, для сприйнят-
тя інформації за дані без перевірки.

6. 39
Розглянемо приклади фотопропаганди в ЗМІ, яка
була своєчасно розпізнана активістами.
Приклад 1. Пропаганда так
званого Паллівуду (комбінація
двох слів: палестинці і Голлі-
вуд). Цей термін був запропо-
нований проізраїльськими ор-
ганізаціями, які спостерігають
за висвітленням арабо-ізраїль-
ського конфлікту в ЗМІ, для
опису того, що вони називають
«маніпуляцією засобами інфор-
мації, спотворенням і прямим
обманом палестинцями та іншими арабами для того,
щоб виграти у війні за громадську думку проти Ізраїлю».
На фото, які з’явилися в мережі, – постановочні кад-
ри, на яких переодягнений «ізраїльський військово-
службовець» націлює на неозброєного юнака зброю, а
на наступному кадрі ми вже бачимо, що це насправді
актори і вони роблять фото на згадку.
Приклад 2. Використання одного і того ж відеоря-
ду в зовсім різних новинах на різних каналах («5 ка-
нал» – Україна, «Росія 24» – Російська Федерація,
«Аль-Джазіра» – Катар).

7. 40
Приклад 3. Українські журналісти так само схиль-
ні не шукати реальні фото, а використовують підхо-
дящі, знайдені під час пошуку за зображенням в ме-
режі Інтернет.
Так, на сайті телеканалу ICTV в програмі новин
«Факти» жителі Криму і сирійські біженці на сайті
The Kiev Times видаються дуже подібними. Вам так
не здається?
Приклад 4. Один і той же хлопчик став жертвою
обстрілів на Донбасі в Україні та у Сирії.

8. 41
Приклад 5. Фото з кінофільму було використано
для створення пропагандистського демотиватора «як
реальне фото».
Завдання для роботи з класом
Аналіз повідомлення (4 кроки)
1. «Правило трьох» – підтвердження інформації
як мінімум у трьох незалежних одне від одного
джерелах. Перш ніж прийняти за істину якусь
інформацію в Інтернеті, необхідно перевірити її
ще як мінімум у двох незалежних одне від од-
ного джерелах.
2. Порівняння отриманої інформації з уже відомою
по цій темі. Збирання відомостей з кількох авто-
ритетних джерел, порівняння різних точок зору
на проблему.
3. Перевірка достовірності отриманої інформа-
ції в авторитетних експертів. Якщо необхідно,
можна перевірити інформацію, проконсульту-
вавшись з експертами в даній галузі.

9. 42
4. Запит у джерела інформації додаткових дета-
лей, що підтверджують істинність основного по-
відомлення. Ще один спосіб – звернутися до ав-
тора інформації безпосередньо.
Задайте запитання до текстів, обраних для
аналізу:
1. У якому жанрі написана замітка?
2. Вкажіть адресну спрямованість даної замітки.
3. Перерахуйте корисні властивості козячого мо-
лока.
4. Перерахуйте шкідливі властивості козиного
молока.
5. Для кого може бути шкідливим козине молоко?
6. З якою метою написана замітка?