Модуль 3. . Безпека у соцмережах для педагогів

1. 78
Особливості використання
Інтернету школярами
Інтернет став невід’ємною частиною освітньо-ви-
ховного процесу не тільки для вчителів і викладачів,
але й для учнів та студентів. Якщо раніше, щоб знайти
необхідну інформацію, потрібно було годинами сидіти
в бібліотеках і підбирати необхідні книги, то тепер, з
допомогою Інтернету, ми можемо знайти всі необхідні
підручники та допоміжні матеріали. Інтернет дає змо-
гу відвідувати онлайн-лекції та семінари, спілкуватися
з викладачами, вивчати іноземні мови, спілкуючись з
носіями мови. Все це разом набагато спрощує та по-
легшує отримання освіти для сучасної людини.
Інтернет, як і всі явища у цьому світі, має свої пози-
тивні та негативні сторони. Зокрема, до негативу мож-
на віднести:
▪▪ інформаційне перевантаження,
▪▪ інтернет-залежність,
▪▪ кіберзлочинність (шахрайство з банківською ін-
формацією, збирання в онлайні відомостей про
потенційну жертву в оффлайні та ін.),
▪▪ кіберцькування (кібермоббінг або кібербуллінг),
тролінг тощо.
Одна з основних функцій школи та родини – соціа-
лізація молодої людини та навчання її комунікації в сус-
пільстві. Інтернет так само потребує того, щоб навчати
ним користуватися! Безпека дітей у мережі Інтернет –
зона відповідальності і вчителів, і батьків. Відповідно до
законів України «Про освіту», «Про загальну середню
освіту», «Про позашкільну освіту», «Про захист суспіль-
ної моралі», чинних нормативних актів Міністерства
освіти і науки України в загальноосвітніх, позашкіль-
них, професійно-технічних закладах освіти мають про-
водитися просвітницькі та профілактичні заходи, спря-

2. 79
мовані на забезпечення захисту суспільної моралі, ство-
рення умов для реалізації права учнів на інформацій-
ний простір, вільний від матеріалів, що становлять за-
грозу їхньому фізичному та психічному здоров’ю, ро-
звиток таких особистісних якостей, умінь і навичок, які
б розвивали комунікативну культуру, дозволяли проти-
стояти асоціальним, аморальним зовнішнім впливам,
зміцнювати морально-духовні засади, щоб не набути
статусу розумного циніка, який задля особистих досяг-
нень дозволяє собі протизаконні вчинки.
В інтернет-просторі діти і підлітки, не усвідомлю-
ючи небезпеки, можуть наразитися на безліч ризиків:
порнографія, порушення авторських прав, пропаганда
екстремізму, наркотиків, спонукання до самогубств,
нецензурні тексти (контентні ризики); віруси, трояни,
спам, онлайн-шахрайства; незаконні контакти, кіберпе-
реслідування (погрози, сексуальні домагання з викори-
станням інформаційних технологій) тощо. Розміщую-
чи у Мережі персональну інформацію, молоді люди
відкривають всьому інтернет-простору доступ до свого
приватного життя. Навіть школа може розмістити на
шкільному веб-сайті імена, фотографії та іншу особисту
інформацію учнів лише зі згоди учнів та їхніх батьків.
Згідно з дослідженням, проведеним проектом «Он-
ляндія – безпека дітей в Інтернеті» http://disted.edu.
vn.ua/media/bp/html/etusivu.htm, стало відомо, що:
▪▪ 96% школярів у віці 10-17 років регулярно кори-
стуються Інтернетом;
▪▪ але 51% з них не знає про небезпеки в мережі;
▪▪ 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спіл-
кування у соціальних мережах, де залишають
свій номер мобільного телефону (46%), домашню
адресу (36%), особисті фото (51%);
▪▪ 44% дітей перебувають у потенційній зоні ри-
зику (розміщують особисту інформацію) і 24,3%

3. 80
вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на
зустріч з віртуальними знайомими);
▪▪ у віковій групі від 15 до 17 років цей показник
досягає 60,3%;
▪▪ 72,5% дітей хочуть отримувати більше інформа-
ції про те, як убезпечити себе в Інтернеті. 77%
батьків також висловили бажання більше дізна-
тися про безпеку Інтернету для дітей;
▪▪ у сім’ях діти краще за батьків розбираються у
комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, у яких
на домашньому комп’ютері є антивірус, 95%
зазначили, що його встановленням і налашту-
ванням займалася дитина;
▪▪ думку про те, що навчати дітей безпеки в Інтер-
неті повинні вчителі, розділяють 95% батьків і
лише 13% вчителів.
Розглянемо детальніше статистичні дані.
Запитайте в учнів свого класу, яка їхня основна
мета, і ви будете здивовані результатами! Доцільно
перевірити і себе. Наступна діаграма дає відповідь на
запитання про те, з якою метою школярі у віці 10-17
років заходять до Інтернету.

4. 81
На запитання, яку інформацію в соціальних мере-
жах вони розміщують, одержали відповідь, що майже
половина надає доступ до особистого номера телефо-
ну – 46%, а це прямий шлях до зламування сторінки
та початку кібермоббінгу, до особистих фотографій
надають доступ 51%, домашню адресу розголошують
36%. Ми вчимо дітей не сідати в авто до чужої люди-
ни, не брати на вулиці цукерку, але чи не важливіше
не надавати чужій людині такі відомості!

5. 82
Дані про кількість школярів, які готові погодити-
ся на зустріч з незнайомцем (який вже бачив фото-
графії, знає місце навчання, можливо, навіть місце
роботи батьків), мають змусити замислитися вчи-
телів і, насамперед, батьків.
На цій діаграмі ми бачимо, що 66% старшоклас-
ників розголошують інформацію про батьків.
Чому так стається? Інтернет і соціальні мережі –
це місце вихваляння. Там дуже рідко розміщується
негативна інформація (про хвороби, проблеми), ско-
ріше, люди готові вихвалятися новою покупкою, іг-
рашкою, автомобілем/квартирою (для дорослих) для
того, щоб підняти свій «соціальний статус» серед он-
лайн-знайомих, можливо, однокласників, яких дав-
но не бачили. Тому дуже важливо контролювати свої
дії та дії школярів, щоб не наразитися на реальне
пограбування чи інші проблеми через наші віртуаль-
ні дії.

6. 83
До обговорення з класом
1. Не піддавайтеся нав’язливим рекламам і не за-
ходьте на підозрілі незнайомі сайти.
2. Не викладайте свої особисті дані й дані своїх
близьких.
3. Не відкривайте всі сайти підряд, ходіть по Ін-
тернету з певною метою. Не заздріть.
4. Пам’ятайте: розмістивши інформацію в Інтер-
неті, ви втрачаєте над нею контроль і в біль-
шості випадків вже ніколи не зможете видали-
ти всі її копії.
5. Завжди варто переконатися, що ви знаєте лю-
дину, якій надаєте інформацію, і знаєте, для
чого її буде використано.
Серед основних тем, які необхідно обговорити зі
школярами, – тема авторського права.
Авторське право захищає спосіб, в який ви втілює-
те ідею в життя, але не саму ідею. Копіювати матеріа-
ли з Інтернету для використання в особистих цілях
дозволено, але передавати та подавати такий мате-
ріал як власний не можна. Передавання недозволе-
ного матеріалу (зокрема, незаконних копій фільмів
або музичних творів, доступних в однорангових (p2p)
мережах) є незаконним.
Копіювання програмного забезпечення та баз да-
них, для використання яких потрібні ліцензії, є неза-
конним, навіть якщо це робиться з метою застосуван-
ня в особистих цілях.
Незаконне використання матеріалів може призве-
сти до позовів за спричинені збитки і мати інші на-
слідки, передбачені законодавством.

7. 84
Смертельне захоплення селфі
Селфі(англ.selfie,від«self»– сам,себе;еквівалент–
рос. «себяшка») – різновид автопортрета, фіксація са-
мого себе на фотокамеру, іноді за допомогою дзеркала
або моноподу («палиця для селфі»). Термін набув по-
пулярності наприкінці 2000-х – початку 2010-х років
завдяки розвитку вбудованих функцій фотоапарата
мобільних пристроїв. Оскільки селфі найчастіше вико-
нується з відстані витягнутої руки, що тримає апарат,
зображення на фото має характерний ракурс і компо-
зицію – під кутом, трохи вище або нижче голови.
Цей вид фотографії, для подальшого розміщення
фото у соціальних мережах, набув популярності як
серед знаменитостей, так і звичайних людей. Лікарі
вважають, що «одержимість селфі – аж ніяк не є хво-

8. 85
робою чи наркоманією сама по собі, але може бути
ознакою дисморфічного розладу, одним із симптомів
якого є постійне нав’язливе бажання перевірити, як ти
виглядаєш». Інші симптоми включають турботу про
зовнішність, постійне невдоволення собою, бажання
робити пластичні операції.
Прагнучи зробити якомога цікавіше і яскравіше
селфі (на фоні незвичного місця), люди можуть втра-
тити відчуття реальності, забути про ризик, що загро-
жує їхньому здоров’ю і життю. Таким чином, може
статися нещасний випадок, і часто зі смертельним за-
вершенням. У світі це явище назвали «смертельним
селфі». Від 2014 року, коли почали вести статистику
таких нещасних випадків, сталося 49 інцидентів. З них
40% в Індії – 19 інцидентів, на другому місті Росія – 7,
на третьому США – 5 інцидентів.
У МВС Росії навіть створили спеціальну пам’ятку, як
робити «безпечне селфі» (https://мвд.рф/safety_selfie).

9. 86
Вона покликана звернути увагу, насамперед молоді, на
дану проблему наочно, у вигляді піктограм, зобразити
найбільш травмонебезпечні випадки створення селфі,
тим самим застерегти громадян від невиправданого
ризику заради незабутнього кадру.
Абсолютна більшість людей в соціальних мережах
надягають маски. Ми не хочемо ділитися тим, хто ми
є насправді, і показуємо лише ті аспекти життя, яки-
ми пишаємося. Кожен запис і фотографія показує,
наскільки ми щасливі, успішні й соціально активні.
Залежність від соціальних мереж
Правильне користування Інтернетом, зокрема со-
ціальними мережами, може справити позитивний
вплив на користувачів, особливо на психологію і ви-
ховання дітей. За допомогою соцмереж користувачі
легко вступають у спілкування зі своїми близькими і
знайомими, знайомляться з новими людьми, які від-
повідають їхньому колу інтересів. Однак в Інтернеті,
зокрема в соцмережах, виникають такі небезпеч-
ні ситуації, особливо для малолітніх користувачів,
які можуть мати негативний вплив на їхню психіку
та здоров’я. Психологи стверджують, що випадкові
знайомства з неблагонадійними користувачами й
інші негативні ситуації можуть призвести до втеч з
дому неповнолітніх або прищеплювання їм шкідли-
вих звичок. За словами психологів, зростання інте-
ресу до цієї сфери обумовлено певними потребами,
бажанням спілкуватися, батьківською неуважністю
і безконтрольністю, потягом до нових знайомств та
іншими аспектами. Так, діти в соціальних мережах
шукають відповіді на свої запитання, інформацію
про кумирів (співаків, акторів, спортсменів та ін.).
Вони хочуть знайти нових друзів, обмінюватися дум-

10. 87
ками з людьми, які від-
повідають їхньому колу
інтересів. Деякі підліт-
ки недостатньо утверди-
лися в реальному житті,
тому у віртуальному спіл-
куванні представляють
себе так, як вони хотіли
б виглядати і бути в ре-
альному житті.
Інформаційна перевтома, про яку йшлося у пер-
шому модулі, може призвести до повної відмови від
соціальних мереж. Так, наприклад, у 2016 році «зір-
ка» Instagram і YouTube 19-річна австралійка Ессена
О’Ніл заявила, що йде із соцмереж тому, що попу-
лярність робить її нещасною. На момент видалення
сторінок у неї було близько 700 000 підписників в
Instagram і близько 250 000 на YouTube. Така кіль-
кість «друзів» дозволяла їй заробляти на своїх постах
гроші, але, за її словами, «популярність в соцмере-
жах зробила її нещасною, а те, що люди бачать на
екранах своїх пристроїв, – суцільний обман».