1. УРОК № 3
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП
Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП
Тема. Процес розмічання заготовок. Процес пиляння фанери та ДВП
Мета:
Навчальна:
сприяти
формуванню
навчально-пізнавальної,
інформаційної, комунікативної, соціально-трудової компетенції та
компетенції особистісного самовдосконалення шляхом ознайомлення учнів з
процесом розмічання заготовок, процесом пиляння фанери та ДВП. Навчити
елементам застосування нових знань на практиці при виконанні трудових
вправ.
Розвивальна: сприяти розвитку політехнічного кругозору, вмінням
та навичкам роботи з розмічувальними інструментами, лобзиком та
ножівкою за технологічними вимогами.
Виховна: скласти умови щодо виховання зацікавленості до технічних
наук, трудової дисципліни, любові до праці, виховувати основи культури
праці. Сприяти вихованню ощадливого відношення до обладнання та
інструменту. Сприяти вихованню економного використання матеріалів.
Обладнання: лобзик, фанера, ДВП, столик для пиляння, шаблони для
розмічання, копіювальний папір, розмічальний та вимірювальний
інструмент, олівець, інструкційна картка, комп’ютер, презентація «Процес
розмічання заготовок» та «Процес пиляння фанери та ДВП», буклети
«Правила безпечного виконання робіт в шкільній майстерні», «Процес
розмічання заготовок», «Процес різання деревини» та «Випилювання
лобзиком».
Міжпредметні зв’язки: природознавство, математика, фізика, основи
здоров’я, креслення, образотворче мистецтво.
Тип уроку: урок засвоєння набутих знань.
Очікувані результати: учні називають
розмічувальні та пиляльні
інструменти і їх призначення, мотивують економічне застосування матеріалу.
ХІД УРОКУ:
І. Організація учнів (2-3 хв.).
Перевірка наявності учнів та готовності їх до уроку, перевірка наявності
робочого одягу.
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
учнів (3-5 хв.).
Провести загальний інструктаж з правил безпечної діяльності та
правил поведінки в майстерні, інструкція №____.
Слід звернути увагу учнів на те, що вони повинні мати з собою на
уроці трудового навчання.
Учням пропонується розгадати кілька ребусів («Креслення»,
«Шаблон», «Лінійка». «Лобзик»), та визначити поняття які будуть
розглядатися на уроці.

2. ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань, уроку (2-3 хв.).
Учитель оголошує тему уроку, повідомляє завдання уроку:
 засвоєння понять про розмічення на фанері та ДВП;
 пиляння ножівкою та лобзиком.
ІV. Визначення завдань для учнів на урок (2-3 хв.).
Учні повинні:
 пояснювати необхідність правильної організації робочого місця;
 обґрунтовувати необхідність дотримання правил
санітарно-гігієнічних вимог;
безпеки праці,
 розпізнавати види графічних зображень;
 називати вимірювальні та розмічальні інструменти;
 виконувати розмічання деталей обраного виробу на фанері або
ДВП, використовуючи розмічальні інструменти та шаблони;
 характеризувати процес різання фанери та ДВП ножівкою або
лобзиком;
 обґрунтовувати необхідність економного використання матеріалу.
V. Вивчення нового матеріалу (10-15 хв.) з застосуванням презентації
«Процес розмічання заготовок» та «Процес пиляння фанери та ДВП».

3. Учні отримують інструкційну картку, буклети «Правила безпечного
виконання робіт в шкільній майстерні», «Процес розмічання заготовок»,
«Процес різання деревини» та «Випилювання лобзиком», за допомогою яких
слідкують за розповіддю вчителя. В разі необхідності можливі уточнюючі
запитання як з боку учнів, так і з боку вчителя, задля правильного сприйняття
матеріалу та контролю за його усвідомленням.
Креслення деталей
Для виготовлення будь-якого виробу треба знати, які його форма,
розміри, як з’єднуються між собою деталі. Відповіді на ці запитання дають
конструкторські документи. Основним з них є креслення.
Креслення деталі – це документ, що містить зображення деталі й
відомості, потрібні для її виготовлення. При виконанні й оформленні
креслень та інших конструкторських документів застосовують різні типи
ліній, кожна з яких має певну назву й призначення.

4. Розмічання деталей
Розмічання – це нанесення ліній на матеріал, які дають можливість
виготовити деталь точно за задумом.
Шаблон – це пристосування, яке має контури деталі та її елементів. Шаблон
розміщують на фанері та обводять добре загостреними олівцем.
Припуск — додатковий шар матеріалу відносно розмірів майбутнього
виробу для подальшої більш точної обробки.

5. Економне розмічання
Виготовленню деталей з фанери передує операція розмічання. Перед
розмічанням слід уважно оглянути фанеру на наявність дефектів (сколених
країв, розшарування, сучки, криволінійні краї тощо) та розмістити деталь
якомога ближче до країв заготовки.
На фанері найчастіше використовують розмічання за допомогою копіювання
або шаблону. Між контурами деталей на фанері слід залишати декілька
міліметрів вільного місця для того, щоб можна було випиляти деталі та не
зачепити контури. Також залишають припуск на шліфування країв деталі
після випилювання.
Вимірювальні та розмічальні інструменти.
Попередню розмітку на заготовках виконують за допомогою
розмічальних інструментів: лінійки, кутника, циркуля. Лінії наносять
олівцем.

6. Розпочинають розмічання з аналізу форми країв заготовки.
Визначають найрівніше ребро, від якого найкраще виконувати розмічання.
Це ребро називають базовим, а проведену поблизу базового ребра лінію, від
якої виконують розмічання заготовки, називають базовою лінією.
Перед виготовленням виробу необхідно намітити на заготовках
контури його ліній. Цей технологічний процес називають розмічанням.
Ділову деревину обробляють за допомогою різноманітних
інструментів: ножів, пилок, стамесок, доліт тощо. Усі ці інструменти мають
важливу особливість — їхні різці мають форму клина. Під дією прикладеної
до інструмента сили різець заглиблюється в деревину, розколюючи або
розриваючи її. Цей процес називають різанням.
Розрізняють два види різання:
 без зняття шару матеріалу;
 із зняттям шару матеріалу.

7. Найпоширенішим є другий вид. Унаслідок заглиблення вузенького
клина в деревину, від неї відокремлюються дрібненькі частинки у вигляді
тирси.
Цей процес називають пилянням. Здійснюють його багаторізцевими
різальними інструментами — пилками.
Столярна пилка — це металева стрічка з нарізаними на ній з одного
боку зубцями. Кожен зубець має форму клина. Між зубцями є проміжки —
пазухи. Місце різання, яке утворилося в деревині, називають пропилом, а
початок пиляння — запилом.
Для перевірки перпендикулярності запилювання користуються
кутником. Завершують пиляння обережно й плавно. Щоб не відкололась
нижня частина заготовки у кінці пиляння, надлишок заготовки тримають
лівою рукою.





Правила пиляння
Затискати заготовку не надто високо, інакше вона розгойдуватиметься
або вібруватиме під час пиляння.
Користуватися напрямним бруском і ніколи не спрямовувати полотно
ножівки пальцем.
Працювати розмірено, не прискорюючи темпу пиляння.
Використовувати під час пиляння середню частину ножівки.
Контролювати лінію пропилу з протилежного боку заготовки.

8.  Слідкувати під час пиляння за положенням руки, яка тримає заготовку,
та правильністю постави, щоб не травмуватися та не зашкодити
здоров'ю.
Натяжні пилки
Пиляння заготовок із фанери, ДСП або ДВП, що мають прямолінійні
контури, виконують лучковою пилкою із дрібними зубцями або лобзиком.
Пиляння заготовок криволінійних контурів —лобзиком.
Щоб підготувати лобзик до роботи, беруть пилку й один її кінець
затискують гайкою біля ручки. Пилку встановлюють таким чином, щоб її
зубці були спрямовані назовні від рамки і донизу. Потім стискують обидва
кінці рамки й так само затискують другий
кінець пилки.
Деталі з товстої фанери або складної
форми випилюють лобзиком.
Пилка лобзика — це вузька сталева
смужка із зубцями на одному з ребер,
спрямованими в один бік.
Фанеру з нанесеним на неї малюнком
кладуть на підставку й притримують лівою
(для правші) рукою.
У праву руку беруть лобзик і,
приставивши пилку до фанери, починають
пиляти. Пиляють так, щоб пилка рухалась
точно по лінії контуру.

9. Для випилювання по внутрішньому контуру у заготовці роблять отвір
шилом. Вставляють у цей отвір верхній кінець пилочки, а потім закріплюють
його. Випилявши внутрішні контури, відкручують верхню гайку, звільняють
кінець пилочки і виймають її. Потім знову закріплюють і розпочинають
випилювати зовнішні контури.
Завершують обробку випиляних деталей рашпілем, надфілем або
шліфувальною шкуркою. Шліфування – обробка заготовки за допомогою
шліфувальної шкурки для надання їй гладкості, точних розмірів, певної
форми.
Правила безпечного пиляння лобзиком
 У процесі роботи сидіти прямо.
 Лобзик тримати перпендикулярно до фанери.
 Пиляти рівномірно, виконуючи рухи вверх-вниз, не натискувати дуже
на пилочку, щоб вона не зламалася.
 Через кожні 15...20 хв. робити перерву.
 Не здувати пороху i тирси, а прибирати їх щіткою або ганчіркою.
 Спочатку випилюють внутрішній контур заготовки, а потім зовнішній.

10. Робоча поза під час пиляння лобзиком.
VІ. Осмислення учнями вивченого матеріалу (2-3хв.)
Учням пропонується розгадати декілька загадок та визначити
поняття, які будуть розглядатися на уроці:
«Друга» сірого я маю
Гострі зуби дівка має,
І на працю одягаю.
Все, що бачить, – розгризає:
Він штанці мої й кофтину
Будь фанера то чи гілка,
Захища від бруду й пилу.
Відпиляє вправно..…( пилка)
Відгадай що то за «друг»?
Ну, звичайно, – це …..(фартух)
Учням пропонується розгадати кілька ребусів («Циркуль»,
«Косинець», «Гумка», «Олівець») та визначити назви інструментів та
матеріалів.

11. VІІ. Формування умінь і навичок учнів
Практична робота. «Розмічання та пиляння за шаблоном вішалки для
рушників «Міккі Маус» (20--35 хв.).
За допомогою копіювального паперу учні здійснюють розмічання
вішалки для рушників «Міккі Маус» на фанері або ДВП з послідуючим
випилюванням за допомогою лобзика.
Учитель, застосовуючи метод демонстрування, спільно з учнями
з’ясовує, як правильно розмічати та випилювати виріб, дотримуючись
необхідних правил з техніки безпеки. Всі основні столярні роботи виконують
на верстаку.
Інструктаж до виконання практичної роботи.
1. Аналіз завдання практичної роботи.
2. Забезпечення необхідними матеріалами та інструментами.
3. Правила безпечної праці, організації робочого місця, санітарно гігієнічні вимоги під час виконання завдань практичної роботи.
4. Поточний інструктаж (груповий).
5. Організація самоконтролю та взаємоконтролю учнів.
6. Підбиття підсумків практичної роботи.

12. VІІІ. Рефлексія. Підсумок уроку (3-5хв.).
Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи).
Учням пропонується прослухати казку та висловити свої думки з
приводу проблеми, яка зазначається в ній.
Це було в ті давні часи, коли квіти дівчатам дарували не лише на
свята. Напередодні 8-го Березня вирішили брати Всезнайко та Всевмійко
привітати дівчат своєї школи зі святом та подарувати їм приємні святкові
сувеніри, власноруч зроблені рамки для фотографій. Всезнайко самостійно
розробив дизайн та почав розмічати рамки. Але дівчат було так багато, що
попри спільну роботу, їм ледве вистачило часу, щоб виготовити подарунки,
адже так багато сил вони витратили, розмічаючи кожну рамку окремо. Що ж
робити? Як діяти в майбутньому? Задумалися брати. Де вони помилилися
(звернутись до дітей з цим запитанням)?
(Відповідь: задля пришвидшення процесу розмічання потрібно було
використати шаблон).
Це було в ті давні часи, коли старші учні допомагали молодшим і
отримували від того справжню насолоду. Одного разу звернулися до
братів Всезнайки та Всевмійки учні п’ятих класів. Попрохали вони про
допомогу. На занятті гуртка п’ятикласники виготовляли картини за
допомогою випалювачів, але сам процес заготівлі матеріалів був занадто
трудомістким. Радо прийшли на допомогу брати. Погодилися напиляти
дітям купу фанерних заготовок. Всезнайко запропонував використати
лобзики, Всевмійко закріпив пилочки, і брати розпочали роботу. Але
чомусь важко просувалася робота, пилочки постійно ламалися, згиналися,
застрявали у фанері. Загалом ніякого задоволення. Задумалися брати: «Що
ж робити, як правильно пиляти» (звернутись до дітей з цим запитанням)?
(Відповідь: задля покращення процесу пиляння фанери необхідно
правильно закріпити пилочку (зубчиками донизу), у процесі роботи сидіти
прямо, лобзик тримати перпендикулярно до фанери, пиляти рівномірно,
виконуючи рухи вверх-вниз, не натискувати дуже на пилочку, щоб вона не
зламалася).
ІХ. Заключна частина (2-3 хв.).
Аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи.
Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал, щоденник.
Учні, що були активними на уроці, отримають «бонусний бал» (на один бал
більше).
Х. Завдання додому (1-2 хв.).
 Оголошення теми наступного уроку.
 Повторити правила безпеки.
 Принести спецодяг.
 Підготуватись до практичної роботи.
ХІ. Прибирання робочого місця (2-3 хв.).

13. Прибирання робочих місць, майстерні. Розподіл завдань черговим у
майстерні. Контроль за прибиранням робочих місць учнями класу.