Рейтинг найочікуваніших реформ 2018 року суттєво змінився порівняно з попередніми роками для підприємств усіх розмірів. Заходи, спрямовані на створення сприятливих та рівних умов для усіх суб’єктів господарювання, змістились в нижню частину рейтингу. Натомість стала популярнішою підтримка конкретних секторів або видів діяльності.
Оподаткування малого та середнього бізнесу:стимули, контроль та ефективністьUSAID LEV
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Спеціальний звіт "Державна підтримка малого та середнього бізнесу" USAID LEV
Звіт з опитування керівників промислових підприємств (у другому кварталі 2015 року), що зроблений у рамках Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні"
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Рейтинг найочікуваніших реформ 2018 року суттєво змінився порівняно з попередніми роками для підприємств усіх розмірів. Заходи, спрямовані на створення сприятливих та рівних умов для усіх суб’єктів господарювання, змістились в нижню частину рейтингу. Натомість стала популярнішою підтримка конкретних секторів або видів діяльності.
Оподаткування малого та середнього бізнесу:стимули, контроль та ефективністьUSAID LEV
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Спеціальний звіт "Державна підтримка малого та середнього бізнесу" USAID LEV
Звіт з опитування керівників промислових підприємств (у другому кварталі 2015 року), що зроблений у рамках Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні"
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Оподаткування МСП: стимули, контроль та ефективність. Костянтин Кравчук,
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Опитування, яке провів ІЕД в рамках проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за фінансової підтримки Уряду Швеції, показало, що лише близько третини опитаних експортерів в ЄС скористались АТП.
Спрощена система оподаткування (ССО) допомогла багатьом підприємцям вивести бізнес з тіні та/або вижити на ринку, однак вона також створила істотні диспропорції у рівні податкового навантаження на різні бізнеси. Як можна це виправити?
У 2015 році експорт сільськогосподарської та харчової продукції продовжував скорочуватись у номінальному вимірі (-12,6%) в основному за рахунок падіння цін на світових ринках, проте частка продукції АПК у загальному експорті продовжувала зростати. В українському експорті продукції АПК продовжують домінувати зернові культури, а також рослини та жири, тоді як у географічному вимірі експорт продовжив переорієнтовуватись на ринки Азії та ЄС. Захисні заходи Російської Федерації та добровільна переорієнтація українських виробників суттєво скоротила експорт на російський ринок, тоді як призупинення дії зони вільної торгівлі та часткове ембарго майже обнулило у 2016 році український експорт АПК до Росії. У той же час, доступ на ринок ЄС полегшився в рамках автономних торговельних преференцій, які ЄС у односторонньому порядку надав Україні. Попри номінальне скорочення експорту до ЄС у 2015 році (-15,0%), у реальному вимірі він виріс. Це означає, що фізичний експорт продукції АПК до ЄС зростав, проте падіння цін на світових ринках нівелювало це зростання негативно впливаючи на валютну виручку українських експортерів. Ключовими товарами, що експортувала Україна до ЄС у 2015 році були кукурудза, соняшникова олія, тверді відходи вилучення рослинних жирів та олій, насіння свиріпи або ріпаку, а також пшениця.
У 2016 році ціни почали віновлюватись, що безпосередньо вплинуло на динаміку експорту, падіння якого, станом на 1 квартал 2016 року, уповільнилось до 4,2% дпр. Щодо торгівлі з ЄС, то з 2016 року почалось попереднє застосування ПВЗВТ між Україною та ЄС, використання тарифних квот покращилось, а ряд української сільськогосподарської та продовольчої продукції тепер мають доступ на європейський ринок. У сукупності це дає нам підстави очікувати позитивної динаміки експорту продукції АПК на ринок ЄС у 2016 році.
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій на конференції "Україна-ЄС: відносини у часи невизначеності та швидких змін"
Презентація Олени Вишневської, Державна служба статистики України, на круглому столі «МСП України: якісні та кількісні показники розвитку сектору», який провела Програма USAID ЛЕВ 12/12/16
В цій роботі здійснено спробу проаналізувати основні недоліки поточного бюджетного планування на прикладі аналізу бюджетних програм Міністерства охорони здоров’я. В Розділі 2 представлено основні показники системи охорони здоров’я в Україні, які свідчать про незадовільність роботи галузі. В наступному розділі коротко описано роль Міністерства охорони здоров’я. В Розділі 5 представлено аналіз основних бюджетних програм Міністерства. На прикладі кількох основних бюджетних програм ми аналізуємо основні прогалини та недоліки у формулюванні мети, завдань та результативних показників бюджетних запитів. В останньому розділі представлено висновки та рекомендації.
Конкурента політика в Україні переживає нелегкі часи. Реформи відбулися як в антимонопольному законодавстві, так і в самому Антимонопольному комітеті України (далі – АМКУ). Тим не менше, комплексна та цілісна конкурентна стратегія так і не була напрацьована, як і не відбулося нарощування потенціалу установ та органів влади, які повинні бути задіяні у формуванні та реалізації конкурентної політики, за винятком власне АМКУ.
Відсутність політичної стратегії щодо конкуренції, а також відсутність узгодженості між політикою у сфері МСП та конкурентною політикою може призвести до критичної неефективності ринкової системи. Необґрунтовано низький бар'єр для входження на ринок для самозайнятих підприємців та мікропідприємств у поєднанні з бар’єрами для зростання та захистом великих компаній, що працюють на ринку, знищують мотивацію до інновацій, створюють клас приречених малодохідних мікропідприємств і сприяють економічній стагнації.
Крім того, нехтування дотриманням антимонопольного законодавства в секторі МСП сприяє появі антиконкурентних структур та динаміці, яка ще більше стримує розвиток інноваційного підприємництва.
Ця робота містить низку рекомендацій, які сприятимуть тому, щоб вирватися з цього замкненого кола і натомість скористатися перевагою, яку несуть можливості для синергії між політикою у сфері МСП та конкурентною політикою в Україні.
Звіт було підготовлено за фінансової підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу
Published on Jun 26, 2015
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Спрощена система оподаткування в Україні. US AID/LEVRostyslav LUKACH
Багатьох підприємців хвилює спрощена система оподаткування, обліку та звітності, бо це є основним інструментом підтримки малого бізнесу в Україні. З іншого боку, точки дотику бізнесу та державних органів влади створюють корупційні ризики та несуть додатковий тягар для бізнесу, тому регуляція в даній сфері повинні приділятися особлива увага.
Презентаця Оксани Кузяків, виконавчого директора, ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ за результатами АBCA опитування 2016.
Міжнародна науково-практична конференція «Продуктивна спроможність націй: приклад України» 29 червня 2017 р.
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №6 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у другому кварталі 2017 року. Головною темою випуску є "Податок на виведений капітал". Бізнес часто називає податок на прибуток підприємств (ППП) найбільш корупційним податком. Водночас, цей податок не є ефективним із фіскальної точки зору. На сьогодні розглядають два варіанти реформування ППП: зміна його адміністрування або його заміна податком на виведений капітал.
Презентація результатів Індексу настроїв малого бізнесуmResearcher
НДЕКС НАСТРОЇВ МАЛОГО БІЗНЕСУ − проводиться Європейською Бізнес Асоціацією з 2018 року у межах проекту Unlimit Ukraine. Партнери проекту у цьому році: компанія ЛІГА:ЗАКОН, 28Quadrate, Міністерство цифрової трансформації. Мета дослідження – співпраця з малим і мікробізнесом та аналіз точок зростання, які стимулюватимуть його розвиток. Дослідження проводилось з 29 жовтня по 18 грудня 2019 року, у ньому взяли участь 632 власники і директори малого бізнесу усіх сфер діяльності.
Оподаткування МСП: стимули, контроль та ефективність. Костянтин Кравчук,
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Опитування, яке провів ІЕД в рамках проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за фінансової підтримки Уряду Швеції, показало, що лише близько третини опитаних експортерів в ЄС скористались АТП.
Спрощена система оподаткування (ССО) допомогла багатьом підприємцям вивести бізнес з тіні та/або вижити на ринку, однак вона також створила істотні диспропорції у рівні податкового навантаження на різні бізнеси. Як можна це виправити?
У 2015 році експорт сільськогосподарської та харчової продукції продовжував скорочуватись у номінальному вимірі (-12,6%) в основному за рахунок падіння цін на світових ринках, проте частка продукції АПК у загальному експорті продовжувала зростати. В українському експорті продукції АПК продовжують домінувати зернові культури, а також рослини та жири, тоді як у географічному вимірі експорт продовжив переорієнтовуватись на ринки Азії та ЄС. Захисні заходи Російської Федерації та добровільна переорієнтація українських виробників суттєво скоротила експорт на російський ринок, тоді як призупинення дії зони вільної торгівлі та часткове ембарго майже обнулило у 2016 році український експорт АПК до Росії. У той же час, доступ на ринок ЄС полегшився в рамках автономних торговельних преференцій, які ЄС у односторонньому порядку надав Україні. Попри номінальне скорочення експорту до ЄС у 2015 році (-15,0%), у реальному вимірі він виріс. Це означає, що фізичний експорт продукції АПК до ЄС зростав, проте падіння цін на світових ринках нівелювало це зростання негативно впливаючи на валютну виручку українських експортерів. Ключовими товарами, що експортувала Україна до ЄС у 2015 році були кукурудза, соняшникова олія, тверді відходи вилучення рослинних жирів та олій, насіння свиріпи або ріпаку, а також пшениця.
У 2016 році ціни почали віновлюватись, що безпосередньо вплинуло на динаміку експорту, падіння якого, станом на 1 квартал 2016 року, уповільнилось до 4,2% дпр. Щодо торгівлі з ЄС, то з 2016 року почалось попереднє застосування ПВЗВТ між Україною та ЄС, використання тарифних квот покращилось, а ряд української сільськогосподарської та продовольчої продукції тепер мають доступ на європейський ринок. У сукупності це дає нам підстави очікувати позитивної динаміки експорту продукції АПК на ринок ЄС у 2016 році.
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій на конференції "Україна-ЄС: відносини у часи невизначеності та швидких змін"
Презентація Олени Вишневської, Державна служба статистики України, на круглому столі «МСП України: якісні та кількісні показники розвитку сектору», який провела Програма USAID ЛЕВ 12/12/16
В цій роботі здійснено спробу проаналізувати основні недоліки поточного бюджетного планування на прикладі аналізу бюджетних програм Міністерства охорони здоров’я. В Розділі 2 представлено основні показники системи охорони здоров’я в Україні, які свідчать про незадовільність роботи галузі. В наступному розділі коротко описано роль Міністерства охорони здоров’я. В Розділі 5 представлено аналіз основних бюджетних програм Міністерства. На прикладі кількох основних бюджетних програм ми аналізуємо основні прогалини та недоліки у формулюванні мети, завдань та результативних показників бюджетних запитів. В останньому розділі представлено висновки та рекомендації.
Конкурента політика в Україні переживає нелегкі часи. Реформи відбулися як в антимонопольному законодавстві, так і в самому Антимонопольному комітеті України (далі – АМКУ). Тим не менше, комплексна та цілісна конкурентна стратегія так і не була напрацьована, як і не відбулося нарощування потенціалу установ та органів влади, які повинні бути задіяні у формуванні та реалізації конкурентної політики, за винятком власне АМКУ.
Відсутність політичної стратегії щодо конкуренції, а також відсутність узгодженості між політикою у сфері МСП та конкурентною політикою може призвести до критичної неефективності ринкової системи. Необґрунтовано низький бар'єр для входження на ринок для самозайнятих підприємців та мікропідприємств у поєднанні з бар’єрами для зростання та захистом великих компаній, що працюють на ринку, знищують мотивацію до інновацій, створюють клас приречених малодохідних мікропідприємств і сприяють економічній стагнації.
Крім того, нехтування дотриманням антимонопольного законодавства в секторі МСП сприяє появі антиконкурентних структур та динаміці, яка ще більше стримує розвиток інноваційного підприємництва.
Ця робота містить низку рекомендацій, які сприятимуть тому, щоб вирватися з цього замкненого кола і натомість скористатися перевагою, яку несуть можливості для синергії між політикою у сфері МСП та конкурентною політикою в Україні.
Звіт було підготовлено за фінансової підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу
Published on Jun 26, 2015
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Спрощена система оподаткування в Україні. US AID/LEVRostyslav LUKACH
Багатьох підприємців хвилює спрощена система оподаткування, обліку та звітності, бо це є основним інструментом підтримки малого бізнесу в Україні. З іншого боку, точки дотику бізнесу та державних органів влади створюють корупційні ризики та несуть додатковий тягар для бізнесу, тому регуляція в даній сфері повинні приділятися особлива увага.
Презентаця Оксани Кузяків, виконавчого директора, ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ за результатами АBCA опитування 2016.
Міжнародна науково-практична конференція «Продуктивна спроможність націй: приклад України» 29 червня 2017 р.
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №6 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у другому кварталі 2017 року. Головною темою випуску є "Податок на виведений капітал". Бізнес часто називає податок на прибуток підприємств (ППП) найбільш корупційним податком. Водночас, цей податок не є ефективним із фіскальної точки зору. На сьогодні розглядають два варіанти реформування ППП: зміна його адміністрування або його заміна податком на виведений капітал.
Презентація результатів Індексу настроїв малого бізнесуmResearcher
НДЕКС НАСТРОЇВ МАЛОГО БІЗНЕСУ − проводиться Європейською Бізнес Асоціацією з 2018 року у межах проекту Unlimit Ukraine. Партнери проекту у цьому році: компанія ЛІГА:ЗАКОН, 28Quadrate, Міністерство цифрової трансформації. Мета дослідження – співпраця з малим і мікробізнесом та аналіз точок зростання, які стимулюватимуть його розвиток. Дослідження проводилось з 29 жовтня по 18 грудня 2019 року, у ньому взяли участь 632 власники і директори малого бізнесу усіх сфер діяльності.
Published on Oct 12, 2016
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Published on Dec 20, 2016
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA)
Published on Jan 25, 2017
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Портрет сектору МСП та перспективи його розвиткуUSAID LEV
Попри несприятливість умов, в яких відбувається економічна діяльність в країні, в короткостроковому періоді очікується тенденція до певного пожвавлення ділової активності в секторі МСП, яка має високі шанси стати сталою протягом наступних двох років за умови зменшення адміністративного тягаря для бізнесу.
Презентація Оксани Кузяків, виконавчого директора ІЕД,
координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ, на Міжнародному економічному форумі у Львові 27 жовтня 2017 року.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Чи треба реформувати спрощену систему оподаткування? US AID/LEVRostyslav LUKACH
Vladimir Dubrovskiy, старший експерт Програми мав презентацію, яка передувала дискусії. Висновки за підсумками дискусії:
1. Спрощена система оподаткування має бути збережена в існуючому вигляді до завершення реформи загальної податкової системи, в т.ч. зниження ставок податків та спрощення їх адміністрування, а також завершення реформи Державної фіскальної служби, в т.ч. підвищення рівня довіри бізнесу до ДФС.
2. Розроблення нових норм застосування спрощеної системи має грунтуватись на пропозиціях бізнесу та будуватись за принципом «оціночного доходу» із диференційованими ставками оподаткування для різних галузей і видів господарської діяльності, залежно від їх специфіки (торгівля, виробництво, послуги).
3. ДРСУ закликає представників бізнесу та громадських організацій активно подавати наявні розрахунки щодо вартості адміністрування податків для різних видів бізнесу, для врахування цієї інформації у матеріалах, які напрацьовуються робочою групою при ДРСУ, та будуть використовуватись в якості аргументів для доведення необхідності залишення спрощеної системи оподаткування як необхідної умови розвитку МСБ, в т.ч. в рамках відповідних дискусій з Міністерством фінансів.
Чи треба реформувати спрощену систему оподаткування малого та середнього підп...USAID LEV
Презентація Володимира Дубровського, старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, старшого експерта Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) на круглому столі «Регуляторний вплив спрощеної системи оподаткування на господарську діяльність», що був організований Державною регуляторною службою України та Програмою USAID "Лідерство в економічному врядуванні" 13 липня 2015
Вплив податків на розвиток підприємницької діяльностіHanna Filatova
Презентація в рамках дисципліни "Основи податкової оптимізації"
Підготувала студентка
Горобчук В. гр. ОП-11
Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри:
https://op.biem.sumdu.edu.ua
Більше про життя інституту
http://biem.sumdu.edu.ua
Similar to Погляд ділових кіл на дотримання податкового законодавства малими, середніми та великими промисловими підприємствами (20)
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №85
Погляд ділових кіл на дотримання податкового законодавства малими, середніми та великими промисловими підприємствами
1. Погляд ділових кіл на
дотримання податкового
законодавства малими, середніми та
великими підприємствами
(за даними щоквартального опитування керівників промислових
підприємств ІЕД «Ділова думка»)
Оксана Кузяків
Керівник Центру досліджень сучасного суспільства
Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
координатор компоненту програми USAID
«Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)»
Круглий стіл «Спрощена система оподаткування: перша спроба економічної оцінки»,
організований в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)»
28 липня 2015
2. Деякі особливості малого бізнесу з точки зору
економічної теорії та державного управління*
• Малий бізнес за своєю природою є більш чутливим до якості та змін ділового
середовища.
• Регуляторне середовище, в тому числі у частині адміністрування податків та
ведення обліку, є однаковим для підприємств усіх розмірів, проте складає
більші труднощі для менших підприємств.
• Малі компанії стикаються з тими ж нормативними складнощами податкового
середовища, що й великі, проте з набагато меншими ресурсами, щоб
відповідати на них.
• Тягар дотримання складного податкового законодавства, викликає особливу
занепокоєність у МСБ, і розглядається як один з важливих факторів, що
визначають розмір неформальної економіки.
• Уряд має прагнути знайти заходи, що дозволяють зменшити тягар дотримання
податкового законодавства для цих груп, без шкоди для якості або доступності
інформації, необхідної для такого дотримання.
2
*Alink M. LOOKING BEYOND THE BORDER Recent developments in Micro and Small Business taxation in other regions. Conference
on Taxing Micro and Small Businesses, Manila, Philippines, 2 – 5 March, 2010. Centre for tax policy and administration, OECD.
3. • Відчувають на собі більший тиск з боку державного регулювання;
• Менше впевнені у дотриманні прав власності;
• Частіше стикаються з корупцією, мають вищий рівень неофіційних
платежів;
• Вище оцінюють важливість неформальних зав'язків для успішного
ведення бізнесу;
• Меншою мірою в змозі дотримуватися податкового законодавства.
3
ІЕД «Дослідження ділової думки» свідчить,
що малі підприємства у порівнянні з
великими:
4. «Часовий податок»
«Часовий податок» — % часу, який
відповідальні особи підприємства
витрачають на спілкування з
чиновниками
У 2015 р. «часовий податок»
становив 11,8%
Максимальний за останні 10 років
розмір часового податку
зафіксовано у 2011 році (20,8%), а
мінімальний у 2010 році (9,8%).
Після «сплеску» 2011 року, далі
знову спостерігалося скорочення
часу, витраченого на вирішення
адміністративних справ.
4
0.0
5.0
10.0
15.0
20.0
25.0
11.9 12.0
9.8
20.8
17.1
14.8
13.7
11.8
Часовий податок
середнє значення
5. Абсолютне значення «часового податку»:
малі, великі та середні підприємства
Зменшення «часового податку» є
більш-менш рівномірним по всім
трьом групам підприємств.
В абсолютному значенні це
навантаження приблизно однакове
для усіх підприємств , хоча дещо
більший, за інших, «часовий
податок» сплачують великі
підприємства (14,2% у 2015 році),
малі та середні, відповідно 10,3%
та 10,5%.
5
10.3 10.5
14.2
0
5
10
15
20
25
Малі Середні Великі
"Часовий податок", %
2010 2011 2012 2013 2014 2015
6. Часовий податок «per capita» для підприємств
різного розміру
Малі підприємства «сплачують»
найбільший «часовий податок» в
перерахунку на одного
працюючого (per capita).
В перерахунку на одного
працюючого «часовий податок» на
малі підприємства перевищує
такий податок для великих і
середніх підприємств у 21 (!) раз та
в 5,3 рази, відповідно.
Проте саме для малих підприємств
«часовий податок per capita»
зменшився найбільше за останні 5
років.
6
0.42
0.08
0.02
0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1
Малі Середні Великі
"Часовий податок", у
розрахунку на кількість
працюючих, %
2010 2011 2012 2013 2014 2015
7. Дотримання податкового законодавства:
оцінка керівників промислових підприємств
У 2015 році підприємства
сплачували в середньому 59,6% від
обсягу податків, належного до
сплати відповідно до чинного
податкового законодавства.
За оцінками опитаних, в
середньому, рівень сплати податків
(дотримання податкового
законодавства) зменшився з 65,8%
у 2014р до 59,6% у 2015 році.
Найвищий рівень дотримання
податкового законодавства
зафіксовано у 2005 році (77,4%).
7
0.0
10.0
20.0
30.0
40.0
50.0
60.0
70.0
80.0
90.0
100.0
77.4
56.1
45.7
67.1
49.8
64.4
55.056.1
66.3
65.8
59.6
Дотримання податкового
законодавства, середня
8. Дотримання податкового законодавства: оцінки
керівників промислових підприємств різного
розміру
Менеджери малих фірм оцінюють
рівень сплати податків значно
нижче, ніж великі підприємства.
70% керівників великих
підприємств повідомляють про
сплату понад 90% від офіційного
обсягу.
Лише 20% керівників малих
підприємств повідомили про
сплату понад 90% від офіційного
обсягу, 64,6% вважають, що обсяг
сплати податків не перевищує 50%.
8
9. Дотримання податкового законодавства: малі vs.
великі промислові підприємства,% підприємств
Серед респондентів розповсюджена думка про те, що великі підприємства
більшою мірою дотримуються податкового законодавства. Ця тенденція
спостерігалась протягом всього періоду дослідження (за виключенням після-
кризового 2009 року ). 9
10. Важливість неформальних зв’язків
(неявна корупція)
У 2015 році 37,4% респондентів
повідомляли, що неформальні
зв’язки з представниками органів
влади є важливими для успішного
ведення їхнього бізнесу, а у 2014 р.
частка таких відповідей становила
31,7%.
За останні 6 років найвище
важливість неформальних зв’язків
підприємці оцінювали у 2012 р.
(64,2%), після чого рівень
показника поступово знижувався
до рекордного 2014 р., та дещо зріс
у 2015 р.
10
0.0
10.0
20.0
30.0
40.0
50.0
60.0
70.0 57.0
41.5
64.2
48.0
31.7
37.4
Важливість
неформальних зв’язків
для успішного ведення
бізнесу, % під-в
11. Важливість неформальних зв'язків залежно від
державного органу
Державна фіскальна служба* є
найчастіше згадуваним органом
серед важливих суб’єктів
неформальних зв'язків протягом
всього періоду спостережень.
У 2015 році зафіксовано значний
приріст важливості зв'язків з
обласною (+11,8) та центральною
(+10,1) владою та ДФС (+9,9).
У 2015 р. неформальні відносини з
міліцією відходять на останній
план, натомість, важливішими
стають зв’язки з обласною та
центральною владою.
* В питанні анкети замість ДФС вказано
«податкова»
11
Таблиця 1. Важливість неформальних зв’язків з посадовими
особами органу влади для успіху економічної діяльності, %
2011 2012 2013 2014 2015
2015 до
2013
ДФС 35,4 62,4 44,7 30,7 40,6 9,9
Міліція 31,0 53,7 39,5 26,6 30,2 3,6
Міська
(районна)
влада
34,5 51,1 36,9 26,1 30,7 4,6
Обласна
влада
33,1 49,8 38,7 26,4 38,2 11,8
Центральна
влада
30,5 43,9 38,9 24,0 34,1 10,1
Загалом 41,5 64,2 48,0 31,7 37,4 5,7
12. Важливість неформальних зв’язків: малі, великі та
середні підприємства
Найважливіше мати неформальні
зв’язки для малого бізнесу (44,6%).
Для середніх та великих
підприємств найважливішими є
налагоджені відносини з обласною
владою (42,2% та 31,3%
відповідно).
Для малих підприємств
найважливішими у 2015 р.
залишаються дружні відносини з
ДФС (49,5%).
«Важливими друзями» великого та
середнього бізнесу також є ДФС та
центральна влада.
12
Таблиця 2. Важливість неформальних зв’язків з посадовими
особами для успіху економічної діяльності серед
підприємств різних розмірів, %
Малі Середні Великі
ДФС 49,5 41 27,7
Міліція 35,2 30,6 22,7
Міська (районна)
влада
36,3 31 22,7
Обласна влада 39,6 42,2 31,3
Центральна
влада
36,6 34,9 29,9
Загалом 44,6 36,9 37,7
13. Важливість неформальних зав'язків з ДФС:
малі, великі та середні промислові підприємства
(динаміка)
Важливість «дружніх» відносин з
ДФС протягом 2012-2014 років
змінювалась для всіх груп
підприємств, найбільша варіація
спостерігалася для малого бізнесу .
У 2015 році важливість
неформальних зв’язків з ДФС
зросла по всім групам підприємств,
найбільше – для малих
підприємств (30,7% у 2014р. до
49,5% у 2015р.).
13
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
2010 2011 2012 2013 2014 2015
49.5
41
27.7
Важливість
неформальних зв’язків з
ДФС, % опитаних
малі середні великі
14. Замість висновків:
• Результати ІЕД «Дослідження ділової думки» свідчать, що малі
підприємства «сплачують» найбільший «часовий податок» в
перерахунку на одного працюючого, є більш залежними від
представників контролюючих органів, та, як результат, найгірше
оцінюють власний рівень дотримання податкового законодавства.
• За даними міжнародних досліджень, тягар дотримання складного
податкового законодавства, розглядається як один з визначальних
факторів, що впливають на розмір неформальної економіки.
Беручи до уваги дві вищенаведені тези, можна стверджувати, що для
зменшення/ недопущення збільшення тінізації економічної діяльності, в
тому числі у секторі малих та мікро- підприємств, Уряд повинен
запровадити заходи, що дозволяють суттєво зменшити тягар дотримання
такого законодавства підприємствами цього сектору.
14
15. Презентація підготована за результатами щоквартального опитування керівників
промислових підприємств в рамках ІЕД «Дослідження ділової думки».
• Метою ІЕД «Дослідження ділової думки» є виявлення впливу економічної
політики на розвиток бізнесу в Україні шляхом моніторингу оцінок та
очікувань керівників підприємств.
• Для збору інформації використовується метод кон'юнктурних досліджень
(Business Tendency Survey).
• Опитування проводяться з 1996 року щоквартально — в січні/лютому,
квітні/травні, липні/серпні, жовтні/листопаді.
• Дані зібрані на панельній виборці з 350 промислових підприємств у травні
2015 року методом телефонного інтерв’ю. Рівень відповідей 93,2%. Структура
вибірки відображає структуру промислового сектору України.
• Питання, які використанні в презентації, ставляться респондентам в травневій
хвилі опитування починаючи з 2004 року.
• Малі підприємств — до 50 працюючих — 37,4% опитаних
середні підприємства — 51-250 працюючих — 36,8% опитаних
великі підприємства — більше 250 працюючих — 25,8% опитаних
15
Джерело даних: ІЕД «Дослідження ділової думки»
16. Дякую за увагу!
Наші контакти:
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
www.ier.com.ua
institute@ier.kiev.ua
вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01030, Україна
тел. +38-044-278-6360
факс +38-044-278-6336
16