Download to read offline
Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт
Презентація Миколи Риженкова на перс-конференції «Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт»
More Related Content
Similar to Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт
Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт
- 1. 1 Автономні торговельні преференції ЄС: впливна український експорт Микола Риженков Київ, липень 2015 року
- 2. 2 Про що миговоримо • Метою дослідження є вивчення впливу запровадження автономних торговельних преференцій (АТП) на українських експортерів. • Для аналізу ми використовуємо ряд різних джерел інформації: – Офіційна статистика Державної служби статистики України та Державної фіскальної служби України – Результати опитування підприємств – Інформація щодо використання тарифних квот – Мікро-дані на рівні підприємств-експортерів
- 3. 3 Коротко про АТП •АТП були запроваджені ЄС наприкінці квітня 2014 року для підтримки української економіки у часи економічної та політичної кризи. • АТП є одностороннім застосуванням ЄС положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), включаючи скасування/зниження ввізних мит та надання нульових тарифних квот. • Перед запровадженням АТП, оцінки ІЕД показували, що цей захід може допомогти збільшити український експорт до ЄС на 4,5% у річному вимірі, а найбільше можуть виграти підприємства сільського господарства, харчової та легкої промисловості.
- 4. 4 Фактори впливу наекспорт • АТП були не єдиним чинником, що впливав на український експорт в цілому та до ЄС зокрема. • Вплив АТП підсилювався: – девальвацією гривні – переорієнтацією з російського ринку – рекордно високий урожай зернових • Вплив АТП послаблювався: – окупацією українських територій – падінням світових цін на сировину – подорожчанням імпортної сировини (девальвація + додатковий імпортний збір)
- 5. 5 Місячна динаміка експорту •У 2014 році загальний експорт товарів знизився на 23,5%, у першій половині 2015 року – на 35,1%. • Експорт до ЄС зріс на 1,5% у 2014 році (у травні- грудні знизився на 2,9%), у першому півріччі 2015 року - знизився на 35,5%. • Травень 2014 р. – сплеск приросту (+36,1%), з листопаду 2014 р. - падіння експорту до ЄС.
- 6. 6 Зміни у структуріекспорту • Травень-грудень 2014: приріст експорту деревини, промислові вироби, машин та устаткування, продовольства. • Півріччя 2015: падіння за усіма групами. • У підсумку: падіння за усіма широкими групами товарів. • Більше наближення: зростання експорту продуктів тваринного походження, виробів з каменю, тваринних або рослинних жирів та олій, різних товарів та виробів, виробів з деревини, готових харчових продуктів.
- 7. 7 Тарифні квоти у2014 році • Використано 14 з 27 квот за принципом «перший прийшов – перший отримав», з них 4 – повністю (сік, томати, крупи, мед) • Використано 6 квот з 10 за принципом імпортних ліцензій, з них – 2 повністю (кукурудза, пшениця) • 17 квот не використано
- 8. 8 Тарифні квоти у2015 році • Використано 12 з 27 квот за принципом «перший прийшов – перший отримав», з них 3 – повністю (крупи, мед, сік) • Використано 4 квоту з 10 за принципом імпортних ліцензій, з них – 1 повністю (кукурудза) • 21 квоту не використано
- 9. 9 Аналіз використання ТК •Тарифні квоти на консервовані томати, пшеницю та м’ясо птиці є обмежуючими, тобто були реальним драйвером до розширення експорту на ринок ЄС. • Ефективному використанню тарифних квот перешкоджали: – Проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктів; – Недотримання стандартів СФЗ; – Недостатнє внутрішнє виробництво; – Існування інших ключових ринків; – Низька конкурентоспроможність українських товарів, а отже – низький попит; – Відсутність торговельних партнерів.
- 10. 10 Аналіз поведінки експортерів •В основі динаміки експорту лежить поведінка фірм-експортерів. • Можливі наступні варіанти поведінки фірми на зовнішньому ринку: – Вхід на експортний ринок, якщо вона не торгувала з цим партнером до цього або тимчасово переривала свою співпрацю з даним торговельним партнером – Вихід з експортного ринку, назавжди або тимчасово – Продовження експорту на зовнішній ринок, збільшуючи або зменшуючи обсяг торгівлі з даним торговельним партнером.
- 11. 11 Динаміка фірм наринку ЄС • Чистий приріст на ринку ЄС склав 3003 фірми: 5302 увійшло, 2299 вийшло. • «Кістяк» експортерів – 3003. • 2106 фірм або 55% зменшили обсяги експорту. • Експорт фірми «кістяку» у 5 разів перевищував експорт нової фірми та у 4 рази фірми, що вийшла. • Притік фірм на ринок ЄС значно перевищував вихід нових фірм на ринок країн решти світу (без РБК МС).
- 12. 12 Динаміка фірм: деталі •Додатна динаміка виходу на ринок: – Деревина – Продовольчі товари – Промислові вироби • Негативна динаміка: – Машини та устаткування • Кількість фірм-експортерів на ринок ЄС зросла на 49%. • Протягом 8 місяців у 2014 кількість зросла на 4,5%. • Високий притік протягом перших місяців, потім – затухання.
- 13. 13 Внесок динаміки фірм •На експорт української продукції до ЄС найбільший вплив мало скорочення середнього експорту фірми- експортера. • Нові підприємства зі значно меншими обсягами постачань не змогли суттєво вплинути на загальну динаміку експорту до ЄС. • Проте притік нових експортерів зміг значною мірою нівелювати негативний вплив виходу підприємств з ринку ЄС. • На ринках третіх країн вплив нових фірм був меншим, більшу роль відігравало зниження експорту фірмами • Позитивним ефектом від АТП можемо визначити стимул, який отримали фірми, щоб виходити на ринок ЄС.
- 14. 14 Висновки • АТП малипозитивний вплив на експортерів в ЄС, проте їх дії було недостатньо для компенсації цілої низки негативних факторів, які впливали на експорт протягом 2014-2015 роки: – Негативні фактори: окупація територій, падіння цін на сирову, подорожчання імпортної сировини та комплектуючих. – Позитивні фактори: девальвація, переорієнтація з російського ринку, високий урожай зернових. • У 2014 році динаміка експорту до ЄС була кращою, ніж у експорту до решти країн світу. • У першій половині 2015 року падіння експорту до ЄС співставне з динамікою торгівлі з третіми країнами.
- 15. 15 Висновки • Україна невикористовує всі можливості експорту в межах тарифних квот. Невідповідність стандартам, недостатнє виробництво, орієнтація на інші ринки, низький попит – причини невикористання тарифних квот. • Притік нових експортерів зміг значною мірою нівелювати негативний вплив виходу підприємств з ринку ЄС та пом’якшити ефект від згортання експорту «кістяку» експортерів: – Чистий приріст експортерів на ринок ЄС склав 3003 фірми: 5302 увійшли, 2299 вийшли. • Ефект АТП: стимул до виходу на ринок ЄС.
- 16. 16 Контактна інформація Інститут економічнихдосліджень та політичних консультацій www.ier.com.ua institute@ier.kiev.ua Вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01030, Україна Тел. +38-044-278-6360 Факс +38-044-278-6336 https://www.facebook.com/IER.Kyiv