Оподаткування МСП: стимули, контроль та ефективність. Костянтин Кравчук,
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Спрощена система оподаткування (ССО) допомогла багатьом підприємцям вивести бізнес з тіні та/або вижити на ринку, однак вона також створила істотні диспропорції у рівні податкового навантаження на різні бізнеси. Як можна це виправити?
Оподаткування малого та середнього бізнесу:стимули, контроль та ефективністьUSAID LEV
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Спрощена система оподаткування (ССО) допомогла багатьом підприємцям вивести бізнес з тіні та/або вижити на ринку, однак вона також створила істотні диспропорції у рівні податкового навантаження на різні бізнеси. Як можна це виправити?
Оподаткування малого та середнього бізнесу:стимули, контроль та ефективністьUSAID LEV
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Партія Демократичний Альянс з екпертами в області розробила проект податкової реформи для України. Обговорення вітається - пропозиції та думки просимо присилати на reforms@dem-alliance.org
ДЕТАЛІ: http://dem-alliance.org/news/podatkova-reforma-ukraina.html
Концепція податкової реформи коаліції авторських колективів Дмитрий Лубкин
Податкова реформа: концепція, що об’єднує суспільство. Бюджетний та податковий аспекти. Коаліція авторських колективів – презентантів концепцій податкової реформи на Відкритій комунікаційній платформі Міністерства фінансів України
Опитування, яке провів ІЕД в рамках проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за фінансової підтримки Уряду Швеції, показало, що лише близько третини опитаних експортерів в ЄС скористались АТП.
У 2015 році експорт сільськогосподарської та харчової продукції продовжував скорочуватись у номінальному вимірі (-12,6%) в основному за рахунок падіння цін на світових ринках, проте частка продукції АПК у загальному експорті продовжувала зростати. В українському експорті продукції АПК продовжують домінувати зернові культури, а також рослини та жири, тоді як у географічному вимірі експорт продовжив переорієнтовуватись на ринки Азії та ЄС. Захисні заходи Російської Федерації та добровільна переорієнтація українських виробників суттєво скоротила експорт на російський ринок, тоді як призупинення дії зони вільної торгівлі та часткове ембарго майже обнулило у 2016 році український експорт АПК до Росії. У той же час, доступ на ринок ЄС полегшився в рамках автономних торговельних преференцій, які ЄС у односторонньому порядку надав Україні. Попри номінальне скорочення експорту до ЄС у 2015 році (-15,0%), у реальному вимірі він виріс. Це означає, що фізичний експорт продукції АПК до ЄС зростав, проте падіння цін на світових ринках нівелювало це зростання негативно впливаючи на валютну виручку українських експортерів. Ключовими товарами, що експортувала Україна до ЄС у 2015 році були кукурудза, соняшникова олія, тверді відходи вилучення рослинних жирів та олій, насіння свиріпи або ріпаку, а також пшениця.
У 2016 році ціни почали віновлюватись, що безпосередньо вплинуло на динаміку експорту, падіння якого, станом на 1 квартал 2016 року, уповільнилось до 4,2% дпр. Щодо торгівлі з ЄС, то з 2016 року почалось попереднє застосування ПВЗВТ між Україною та ЄС, використання тарифних квот покращилось, а ряд української сільськогосподарської та продовольчої продукції тепер мають доступ на європейський ринок. У сукупності це дає нам підстави очікувати позитивної динаміки експорту продукції АПК на ринок ЄС у 2016 році.
Презентація Олени Вишневської, Державна служба статистики України, на круглому столі «МСП України: якісні та кількісні показники розвитку сектору», який провела Програма USAID ЛЕВ 12/12/16
Партія Демократичний Альянс з екпертами в області розробила проект податкової реформи для України. Обговорення вітається - пропозиції та думки просимо присилати на reforms@dem-alliance.org
ДЕТАЛІ: http://dem-alliance.org/news/podatkova-reforma-ukraina.html
Концепція податкової реформи коаліції авторських колективів Дмитрий Лубкин
Податкова реформа: концепція, що об’єднує суспільство. Бюджетний та податковий аспекти. Коаліція авторських колективів – презентантів концепцій податкової реформи на Відкритій комунікаційній платформі Міністерства фінансів України
Опитування, яке провів ІЕД в рамках проекту «Торговельна політика і практика в Україні» за фінансової підтримки Уряду Швеції, показало, що лише близько третини опитаних експортерів в ЄС скористались АТП.
У 2015 році експорт сільськогосподарської та харчової продукції продовжував скорочуватись у номінальному вимірі (-12,6%) в основному за рахунок падіння цін на світових ринках, проте частка продукції АПК у загальному експорті продовжувала зростати. В українському експорті продукції АПК продовжують домінувати зернові культури, а також рослини та жири, тоді як у географічному вимірі експорт продовжив переорієнтовуватись на ринки Азії та ЄС. Захисні заходи Російської Федерації та добровільна переорієнтація українських виробників суттєво скоротила експорт на російський ринок, тоді як призупинення дії зони вільної торгівлі та часткове ембарго майже обнулило у 2016 році український експорт АПК до Росії. У той же час, доступ на ринок ЄС полегшився в рамках автономних торговельних преференцій, які ЄС у односторонньому порядку надав Україні. Попри номінальне скорочення експорту до ЄС у 2015 році (-15,0%), у реальному вимірі він виріс. Це означає, що фізичний експорт продукції АПК до ЄС зростав, проте падіння цін на світових ринках нівелювало це зростання негативно впливаючи на валютну виручку українських експортерів. Ключовими товарами, що експортувала Україна до ЄС у 2015 році були кукурудза, соняшникова олія, тверді відходи вилучення рослинних жирів та олій, насіння свиріпи або ріпаку, а також пшениця.
У 2016 році ціни почали віновлюватись, що безпосередньо вплинуло на динаміку експорту, падіння якого, станом на 1 квартал 2016 року, уповільнилось до 4,2% дпр. Щодо торгівлі з ЄС, то з 2016 року почалось попереднє застосування ПВЗВТ між Україною та ЄС, використання тарифних квот покращилось, а ряд української сільськогосподарської та продовольчої продукції тепер мають доступ на європейський ринок. У сукупності це дає нам підстави очікувати позитивної динаміки експорту продукції АПК на ринок ЄС у 2016 році.
Презентація Олени Вишневської, Державна служба статистики України, на круглому столі «МСП України: якісні та кількісні показники розвитку сектору», який провела Програма USAID ЛЕВ 12/12/16
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій на конференції "Україна-ЄС: відносини у часи невизначеності та швидких змін"
Конкурента політика в Україні переживає нелегкі часи. Реформи відбулися як в антимонопольному законодавстві, так і в самому Антимонопольному комітеті України (далі – АМКУ). Тим не менше, комплексна та цілісна конкурентна стратегія так і не була напрацьована, як і не відбулося нарощування потенціалу установ та органів влади, які повинні бути задіяні у формуванні та реалізації конкурентної політики, за винятком власне АМКУ.
Відсутність політичної стратегії щодо конкуренції, а також відсутність узгодженості між політикою у сфері МСП та конкурентною політикою може призвести до критичної неефективності ринкової системи. Необґрунтовано низький бар'єр для входження на ринок для самозайнятих підприємців та мікропідприємств у поєднанні з бар’єрами для зростання та захистом великих компаній, що працюють на ринку, знищують мотивацію до інновацій, створюють клас приречених малодохідних мікропідприємств і сприяють економічній стагнації.
Крім того, нехтування дотриманням антимонопольного законодавства в секторі МСП сприяє появі антиконкурентних структур та динаміці, яка ще більше стримує розвиток інноваційного підприємництва.
Ця робота містить низку рекомендацій, які сприятимуть тому, щоб вирватися з цього замкненого кола і натомість скористатися перевагою, яку несуть можливості для синергії між політикою у сфері МСП та конкурентною політикою в Україні.
Звіт було підготовлено за фінансової підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу
В цій роботі здійснено спробу проаналізувати основні недоліки поточного бюджетного планування на прикладі аналізу бюджетних програм Міністерства охорони здоров’я. В Розділі 2 представлено основні показники системи охорони здоров’я в Україні, які свідчать про незадовільність роботи галузі. В наступному розділі коротко описано роль Міністерства охорони здоров’я. В Розділі 5 представлено аналіз основних бюджетних програм Міністерства. На прикладі кількох основних бюджетних програм ми аналізуємо основні прогалини та недоліки у формулюванні мети, завдань та результативних показників бюджетних запитів. В останньому розділі представлено висновки та рекомендації.
Published on Jun 26, 2015
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Презентація на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Спрощена система оподаткування в Україні. US AID/LEVRostyslav LUKACH
Багатьох підприємців хвилює спрощена система оподаткування, обліку та звітності, бо це є основним інструментом підтримки малого бізнесу в Україні. З іншого боку, точки дотику бізнесу та державних органів влади створюють корупційні ризики та несуть додатковий тягар для бізнесу, тому регуляція в даній сфері повинні приділятися особлива увага.
Міністерство фінансів закликає Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики утриматися від реєстрації законопроектів, направлених на можливе скасування повноцінної роботи автоматичної системи зупинення реєстрації податкових накладних з ознаками фіктивності, адже це ставить під загрозу автоматичне відшкодування ПДВ. Зараз ця Система моніторингу ризиків з ПДВ попереджує схеми і неправомірні відшкодування, які раніше призводили до мільярдних втрат з бюджету.
Міністерство фінансів спільно з Державною фіскальною службою (ДФС) постійно моніторить та вдосконалює роботу системи. Якщо депутати хочуть долучитися до процесу вдосконалення роботи системи, то Мінфін готовий до діалогу, але ми наполягаємо на тому, щоб депутати не дослухалися до лоббістів, що пропонують скасувати роботу системи, що успішно бореться зі зловживаннями при відшкодування ПДВ. Це стане відкатом в боротьбі з корупцією та схемами з ПДВ. Також ми вбачаємо суттєвий корупційний ризик і відновлення схем при реалізації ідеї перенесення центру прийняття рішень щодо реєстрації податкових накладних на регіональний рівень.
Презентация налоговой реформы от Налогового комитета ВРУ прилагается. Не делайте выводы только по этой презентации. Впереди - законопроект с подробностями, значит, впереди - обсуждения, презентации, правки.... Не все вышло, как хотелось, не все легло на бумагу как виделось. В целом пока выходит либерально!
СИСТЕМНИЙ ЗВІТ "ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ ДЛЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ" (ЖОВ...Iaroslav GREGIRCHAK
Звіт розпочинається з вивчення нещодавно запровадженої системи електронного адміністрування ПДВ – одного з найбільш критичних питань для українських платників податків. Наступна тема – аналіз поточної ситуації з відшкодуванням ПДВ, що історично вважається одним із найбільш істотних проблем українського бізнесу. Третє питання, на яке ми звернули увагу у звіті – зловживання податкових органів при реалізації ними своїх повноважень щодо перевірки місцезнаходження платника податків шляхом присвоєння йому так званого «стану 9», що саме по собі може бути пов’язане із багатьма негативними наслідками для платника. Четверте системне питання, описане у звіті – проблема податкових перевірок, що проводяться податковими органами. Остання системна проблема, що розглядається у звіті – неефективність процедури адміністративного оскарження протизаконних дій податкових органів.
Вивчення викладених у звіті системних проблем виявив два ключові недоліки, загалом притаманні вітчизняній податковій системі. На наш погляд, обидва з них вимагають належного реагування як суттєва запорука ефективності запланованих змін до Податкового кодексу.
По-перше, це низький рівень управління комунікаціями в податкових органах України всіх рівнів (у тому числі в Державній фіскальній службі та в податкових органах нижчих рівнів). Отже, існує нагальна потреба регулярно оприлюднювати певні відомості та статистичні дані. Очікується, що такий підхід дасть змогу організувати ефективний громадський контроль за діяльністю Державної фіскальної служби. Точний перелік інформації, що підлягає оприлюдненню, має бути розроблений за участі представників громадськості та недержавних організацій. Тим не менше, на наш погляд, він має містити інформацію про суми надходжень до державного бюджету (з розподілом за основними податками); суми відшкодованого та не відшкодованого ПДВ; суми переплат платників податків; суми заборгованостей платників податків; кількість податкових перевірок із поділом на види; кількість скарг щодо рішень податкових органів (із поділом на успішне та неуспішне вирішення) тощо.
По-друге, запланована «податкова реформа» має бути реалізована виходячи з того, що змінене таким чином податкове законодавство буде, в подальшому, залишатися незмінним, а, отже, передбачуваним. Хоч відповідний принцип вже протягом тривалого часу міститься в українському податковому законодавстві, на практиці він фактично не діє. За минулий рік податкове законодавство доповнювалося та змінювалося багато разів, що постійно провокувало суспільний резонанс і порушувало нормальну щоденну діяльність українських підприємств. Отже, очікується, що, як тільки «податкова реформа» буде реалізована, Уряд не повинен запроваджувати суттєвих змін протягом доволі тривалого періоду.
Чи треба реформувати спрощену систему оподаткування малого та середнього підп...USAID LEV
Презентація Володимира Дубровського, старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, старшого експерта Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) на круглому столі «Регуляторний вплив спрощеної системи оподаткування на господарську діяльність», що був організований Державною регуляторною службою України та Програмою USAID "Лідерство в економічному врядуванні" 13 липня 2015
Чи треба реформувати спрощену систему оподаткування? US AID/LEVRostyslav LUKACH
Vladimir Dubrovskiy, старший експерт Програми мав презентацію, яка передувала дискусії. Висновки за підсумками дискусії:
1. Спрощена система оподаткування має бути збережена в існуючому вигляді до завершення реформи загальної податкової системи, в т.ч. зниження ставок податків та спрощення їх адміністрування, а також завершення реформи Державної фіскальної служби, в т.ч. підвищення рівня довіри бізнесу до ДФС.
2. Розроблення нових норм застосування спрощеної системи має грунтуватись на пропозиціях бізнесу та будуватись за принципом «оціночного доходу» із диференційованими ставками оподаткування для різних галузей і видів господарської діяльності, залежно від їх специфіки (торгівля, виробництво, послуги).
3. ДРСУ закликає представників бізнесу та громадських організацій активно подавати наявні розрахунки щодо вартості адміністрування податків для різних видів бізнесу, для врахування цієї інформації у матеріалах, які напрацьовуються робочою групою при ДРСУ, та будуть використовуватись в якості аргументів для доведення необхідності залишення спрощеної системи оподаткування як необхідної умови розвитку МСБ, в т.ч. в рамках відповідних дискусій з Міністерством фінансів.
Рейтинг найочікуваніших реформ 2018 року суттєво змінився порівняно з попередніми роками для підприємств усіх розмірів. Заходи, спрямовані на створення сприятливих та рівних умов для усіх суб’єктів господарювання, змістились в нижню частину рейтингу. Натомість стала популярнішою підтримка конкретних секторів або видів діяльності.
Альтернативний, справедливий Податковий кодекс "Успішної країни" написаний українцями для українців. Протягом квітня-вересня 2016 року податкові експерти команди "Успішна країна" спільно з українськими підприємцями та громадськими активістами працювали над написанням нового Податкового кодексу.
Справедливого кодексу, який відповідає принципу "Платять всі, або не платить ніхто!" і, зокрема, знизить податки для громадян та забезпечить справедливе оподаткування олігархів і великого бізнесу.
Робота над документом велася на регіональних форумах "Справедливі податки – Успішна країна" у Полтаві, Дніпрі, Харкові, Кіровограді, Сумах та Миколаєві. Крім того, долучитися до обговорення кодексу могли всі бажаючі на сайті проекту vsiabonikhto.com.
Результатом спільної праці експертів та підприємців став пакет документів, необхідних для прийняття в Україні нового Податкового кодексу. Ми презентували наш Податковий кодекс на всеукраїнському форумі "Альтернатива – є. Свій шлях для України" у вересні 2016 року. Тепер наша мета – за Вашої підтримки добитися його прийняття у Верховній Раді!
Вплив податків на розвиток підприємницької діяльностіHanna Filatova
Презентація в рамках дисципліни "Основи податкової оптимізації"
Підготувала студентка
Горобчук В. гр. ОП-11
Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри:
https://op.biem.sumdu.edu.ua
Більше про життя інституту
http://biem.sumdu.edu.ua
Published on Jul 31, 2015
Презентація Оксани Кузяків, керівника Центру досліджень сучасного суспільства Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, координатора Програми USAID
«Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» на круглому столі «Спрощена система оподаткування: перша спроба економічної оцінки», організованого в рамках Програми USAID ЛЕВ 28.07.2015
Погляд ділових кіл на дотримання податкового законодавства малими, середніми...USAID LEV
Презентація Оксани Кузяків, керівника Центру досліджень сучасного суспільства Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, координатора Програми USAID
«Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» на круглому столі «Спрощена система оподаткування: перша спроба економічної оцінки», організованого в рамках Програми USAID ЛЕВ 28.07.2015
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
Long-term prospects are on the rise, and uncertainty is gradually subsiding. However, the current recovery is at a standstill, plagued by business apprehensions regarding security, labor shortages, and demand issues. This encapsulates the sentiment among businesses in January 2024, as revealed by the research conducted by the IER team as part of the 21st #NRES monthly enterprise survey.
Of the surveyed enterprises, 56% reported that 2023 met their expectations, with 8% even surpassing expectations. Notably, there's a correlation between meeting 2023 expectations and enterprise size, with 77% of large enterprises reporting meeting or exceeding expectations compared to only 54% among micro-businesses.
"The results we obtained are quite optimistic. Given the turbulence experienced by Ukrainian businesses in 2023, I didn't expect to see such figures. It indicates that most enterprises are realistic in their planning," remarked Oksana Kuziakiv, executive director of IED.
According to the survey, three-month uncertainty regarding new orders and headcount expectations decreased among surveyed businesses (though it increased for exports). Uncertainty over the 6-month economic outlook decreased overall but rose for exports.
In addition to heightened uncertainty surrounding export prospects, surveyed companies also reported reduced exports. 34% of respondents had to decrease their exports in January compared to 20% in December. Meanwhile, the proportion of enterprises reporting increased exports dropped from 31% to 19%.
Overall, production indicators of surveyed enterprises worsened in January compared to December. The percentage of enterprises reducing production rose from 16.8% to 23.2%, and employment rates decreased slightly, with businesses facing challenges in finding qualified workers. However, Kuziakiv noted that the decline in employment might also be a seasonal trend.
Moreover, in January 2024, the index of business activity recovery worsened, with the proportion of enterprises reporting better business activity than the previous year decreasing from 64% in December to 56% in January.
The most cited obstacles to production growth among interviewed entrepreneurs include the war and unfavorable security situation, low demand, a shortage of qualified workers, and an unfavorable regulatory climate. However, corruption and pressure from law enforcement agencies were not deemed significant problems, according to the study.
Furthermore, over a fifth of surveyed Ukrainian enterprises identified lifting the blockade of western borders as a necessary change to improve the business climate in the country. For the first time, the survey also inquired about the impact of border closures on their businesses.
The survey included 552 enterprises from 21 regions of Ukraine operating in the manufacturing industry, retail, and agribusiness sectors. It was conducted from January 16 to 31, 2024.
Monthly Economic Monitoring of Ukraine
No.229, February 2024
Resume
• According to the IER, the real GDP growth rate was 3.1% yoy in January 2024.
• The power system remains balanced despite russian shelling. Due to the cold weather, industry and the population increased electricity consumption.
• The Ukrainian Sea Corridor is working well, but trucks at the border are blocked again. Exports by sea in January amounted to 8.7 m tons, and another 2.7 m tons were transported by rail.
• The strike of Polish farmers hinders Ukraine's foreign trade. Since February 12, they have blocked five border crossing points on the Ukrainian-Polish border.
• The current account deficit in 2023 was 5.5% of GDP. The key factors are sharply increased goods trade deficit against reduced grants and expanded investment payments.
• In January 2024, a minimal amount of external financial assistance was received. Expenditures were significantly lower than planned.
• The EU almost approved aid to Ukraine, while a heated debate continues in the United States.
• At the beginning of 2024, consumer inflation decelerated to 4.7% yoy. It was below 5% for the first time since 2020.
• The hryvnia stabilized in 2024 due to a better balance between exports and imports.
• The NBU left the key policy rate at 15% per annum in January and confirmed that there are currently no plans to reduce the rate significantly in 2024.
Місячний Економічний Моніторинг України
№229, лютий 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП становили 3,1% дпр у січні 2024 року
• Енергосистема зберігає збалансованість попри російські обстріли. Через холодну погоду зростає споживання електроенергії як промисловістю, так і населенням.
• Український морський коридор працює добре, але знову заблокований автотранспорт. Експорт морським транспортом в січні становив 8,7 млн т, ще 2,7 млн т перевезли залізницею.
• Страйк польських фермерів перешкоджає зовнішній торгівлі України. З 12 лютого ними заблоковано п’ять пунктів пропуску на україно-польському кордоні.
• Дефіцит рахунку поточних операцій у 2023 році склав 5.5% від ВВП. Ключові фактори – різке збільшення дефіциту торгівлі товарами на тлі скорочення грантової допомоги та розширення інвестиційних виплат.
• У січні 2024 року надійшла надзвичайна мала сума зовнішньої фінансової допомоги. Видатки були суттєво нижчі за план.
• ЄС майже схвалив допомогу Україні, тоді як в США тривають гарячі дебати.
• На початку 2024 року споживча інфляція сповільнилась до 4,7 % дпр. Вона була нижча 5% вперше з 2020 року.
• Гривня стабілізувалась у 2024 році через кращий баланс між експортом та імпортом
• НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% річних у січні і підтвердив, що значного зниження ставки у 2024 році наразі не планується
New Monthly Enterprises Survey. Issue 20. (12.2023) Ukrainian Business in Wartime
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 20-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for December 2023.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 20-th wave lasted from December 13 to December 31, 2023. The enterprise managers compared the work results in December 2023 with November, assessed the indicators at the time of the survey (December 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In December, 535 companies were surveyed.
Main results of the 20-th monthly enterprise survey:
• In December 2023, Ukrainian business considered danger the most acute problem, but entrepreneurs continued to adapt to work in war conditions.
• Despite the deteriorating security situation and high uncertainty affecting long-term plans, businesses are showing resilience by focusing on finding solutions for the present and the near future.
• Business activity recovery index remains high for two months in a row. Production indicators improved in December compared to November.
• Production expectations in the short term are positive but have not been growing for several months.
• Long-term expectations worsened for the first time, although the percentage of "optimists" still outweighs "pessimists."
• Half-yearly expectations regarding the business activity at the enterprise and the overall economic environment have not changed compared to November, but the annual trend towards a gradual deterioration of the values is recorded.
• Employment indicators continued their seasonally slowing trend, while the labor market experienced a shortage of both unskilled and skilled workers.
• In December, the list of obstacles changed significantly; security issues and "labor shortages" ranked 1st and 2nd, with price increases obtained 3rd place.
• Negative assessments of the government's economic policy decreased, and the percentage of neutral ones increased.
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Оподаткування МСП: стимули, контроль та ефективність. Костянтин Кравчук.
1. Оподаткування МСП:
стимули, контроль та
ефективність
Костянтин Кравчук
науковий співробітник Інституту економічних досліджень та
політичних консультацій,
експерт проекту USAID «Лідерство в економічному врядуванні»
Київ, 9 червня 2015
2. План
• Застосування спрощеної системи оподаткування (ССО)
в Україні
• Переваги та недоліки ССО
• Принципи реформи ССО
• Застосування касових апаратів
• Висновки
2
3. Спрощена система оподаткування: огляд
• Спрощену систему використовують близько двох
третин активних суб’єктів господарювання
• Це малий бізнес: хоча ССО використовує більшість
підприємців та підприємств, їх дохід становить лише
6% доходу всіх суб’єктів господарювання
• Роль спрощеної системи в економіці є значно
більшою, ніж частка цих суб’єктів в доходах
• Вплив ССО на економіку є як позитивним, так і
негативним
• Спрощена система потребує удосконалення
3
4. Спрощена система оподаткування: основні факти
4
• У 2014 році в Україні
було 1,2 млн платників
єдиного податку (ЄП)
– 1 040 тис. ФОП
– 152 тис. юридичних осіб
• Не весь малий бізнес
використовує ССО
– половина юр. осіб, які є
малими підприємствами,
використовують загальну
систему
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
2010 2011 2012 2013 2014
Кількість платників єдиного
податку
ФОП Юридичні особи
тис.
суб'єктів
Джерело: ДФС
5. Спрощена система оподаткування: основні факти
5
• У 2011-2013 кількість
платників ЄП зростала,
у 2014 році вона різко
впала
– значною мірою це
пов’язано зі втратою
територій
• Найбільше зменшилася
кількість ФОП-
платників першої та
другої групи
– на 34% та 22% відповідно
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
2012 2013 2014
ФОП-платники єдиного
податку
ІІІ ти V групи ІІ група І група
тис.
суб'єктів
Джерело: ДФС
6. Спрощена система оподаткування: доходи у 2014 році
6
Гру-
па
Вид Макс.
дохід,
млн. грн
Праців-
ників,
не
більше
Податок Кіль-
кість,
тис.
До-
хід,
млрд
грн
Пода-
ток,
млрд
грн
Дохід
на одну
особу,
тис. грн
1 ФОП 0.15 0 121,8 грн/міс. 184.2 9.1 0.3 49.1
2 ФОП 1.0 10 243,6 грн/міс. 570.4 152.0 1.8 266.5
3 ФОП 3.0 20 3/5% доходу 284.2 73.4 3.8 258.4
4 ЮО 5.0 50 3/5% доходу 150.9 36.8 4.1 243.8
5 ФОП 20.0 — 5/7% доходу 0.9 0.3 0.0 382.9
6 ЮО 20.0 — 5/7% доходу 1.2 5.1 0.6 4 094.0
Разом 1 191.9 276.7 10.7 232.2
Джерело: ДФС
7. Спрощена система оподаткування: галузі
7
Торгiвля,
ремонт
52%
Транспорт
та зв'язок
11%
Пере-
робна
промис-
ловiсть
12%
Профе-
сiйна
дiяльнiсть,
нерухоме
майно
10%
Сiльське
госпо-
дарство
4%
Будiв-
ництво
3%
Готелi та
ресторани
2%
Інше
10%
Кількість суб'єктів
господарювання у 2014 році
Джерело: ДФС
Торгiвля,
ремонт
58% Пере-
робна
промис-
ловiсть
14%
Профе-
сiйна
дiяльнiсть,
нерухоме
майно
10%
Сiльське
госпо-
дарство
5%
Будiв-
ництво
3%
Готелi та
ресторани
3%
Інше
7%
Обсяг реалізованої продукції
у 2014 році
Джерело: ДФС
8. Спрощена система оподаткування: особливості
• Високий поріг входу до системи
– наприклад, типова ставка єдиного податку для підприємців
першої групи та мінімальний ЄСВ становлять 121,8 грн та
422,65 грн на місяць відповідно
• Висока межа виходу з системи
– граничний річний дохід на рівні 20 млн грн
– в інших країнах переважно до 100 тис. дол. США на рік
• Невелика кількість порівняно низьких ставок ЄП
– в Україні: 4 базові ставки (величини двох з них встановлюються
регіонами)
– інші країни: система індикаторів для оцінки доходу
• Широка сфера застосування
– інші країни: більше обмежень на види діяльності
8
9. Спрощена система оподаткування: переваги
• Малі підприємства, що використовують ССО,
фактично отримують субсидії від держави
– обсяг у 2013 році (останній докризовий рік) оцінюється у 2,2% ВВП
(32 млрд грн)
• 0,5% ВВП за рахунок заміни ПДВ та ПП єдиним податком
• 0,4% ВВП за рахунок економії на ПДФО та ЄСВ
• 1,3% ВВП за рахунок зменшення витрат на облік, перевірки
– основну частину отримали ФОП з невеликим доходом
• Враховуючи можливості приховування доходу та
витрат на зарплати, фактичний розмір субсидії може
бути більшим
• Субсидія дозволила багатьом підприємцям і
підприємствам вижити та/або вийти з тіні
9
10. Спрощена система оподаткування: недоліки
• Зменшує прозорість господарської діяльності та може
сприяти збільшенню тіньової економіки
– можливості для заниження власного доходу
– сприяння у заниженні доходу підприємствам, що використовують
загальну систему оподаткування
• Створює диспропорції в оподаткуванні
– капітал перетікає в сектори, де серед іншого більше можливостей
мінімізувати податки, а не в найбільш ефективні сектори
• ССО є фактором скорочення сплати ЄСВ
10
11. Спрощена система оподаткування: недоліки
• Різні ефективні ставки оподаткування доданої вартості
для підприємств з різним рівнем матеріальних витрат
• Не заохочує підприємства переходити на загальну
систему оподаткування за інших рівних умов
– навпаки, частина підприємств перейшла з загальної системи на
спрощену
• Не охоплює всіх самозайнятих
– 3,6 млн самозайнятих в Україні (Держстат, 2013) при 1 млн
зареєстрованих ФОП, що використовують ССО
11
12. Спрощена система оподаткування: аналіз
Розподіл ФОП-платників єдиного податку за виручкою
12
Друга група (2014 рік) Третя група (2014 рік)
13. Спрощена система оподаткування: аналіз
• Розподіл платників третьої групи є близьким до
типового розподілу підприємств за обсягом
реалізованої продукції у різних країнах (розподіл
Парето)
– крім крайньої ділянки праворуч, яка свідчить про значну кількість
платників, обсяг виручки яких є близьким до максимально
дозволеного у цій групі
• Розподіл платників другої групи містить помітні
аномалії — це може бути непрямою ознакою
масового заниження доходів підприємцями
• Але це питання потребує подальшого вивчення
13
14. Принципи реформи ССО
1. Збереження простоти обліку та звітності
2. Зниження як порогу для входу, так і межі для виходу
3. Наближення податкового навантаження до рівня
загальної системи оподаткування
4. Диференціація податкового навантаження для
платників з різним рівнем витрат
5. Заохочення навчання та переходу на ЗСО
6. Збереження наявних обмежень на види діяльності, у
яких можна використовувати ССО
14
15. Нова ССО: (1) ФОП без найманих працівників
* У 2014 році обсяг реалізованої продукції 98,2% ФОП, що використовували ССО, був менше 1 млн грн
15
Побутові
послуги
Торгівля,
транспорт
Інші
Опис
Теперішня
перша група
Бізнес зі значними
матеріальними
витратами
Бізнес без значних
матеріальних
витрат
Граничний річний дохід* 300 тис. грн 2 млн грн* 1 млн грн*
Ставка єдиного податку
Фіксована,
встановлюється
регіонами
6% доходу (без
обліку витрат) або
4% (документи на
>60% витрат)
15% доходу
(з врахуванням
збільшеної
соціальної пільги)
ЄСВ
Не менше ЄСВ з мін. зарплати (ЄСВ має бути зменшений в
рамках реформи загальної системи оподаткування)
Касові апарати (прийом
готівки)
Ні Так Так
16. Нова ССО: (2) ФОП та юридичні особи з найманими
працівниками
16
Всі ФОП та юридичні особи
Граничний річний дохід 2 млн грн
Ставка єдиного податку
6% доходу (без обліку витрат) або
4% (документи на >60% витрат)
ЄСВ
Не менше ЄСВ з мін. зарплати
(який має бути істотно зменшений в рамках реформи
системи загальної системи оподаткування)
Касові апарати (для
роботи готівкою)
Так
17. (3) перехідний режим від ССО до ЗСО
• Особливі умови для підприємств з річною виручкою
від 2 млн до 20 млн грн
– податки такі ж, як на загальній системі
– спрощений бухгалтерський облік та звітність
– звільнення від податку на прибуток на рік для тих підприємств та
ФОП, які переходять на загальну систему оподаткування
17
18. Нова ССО: додаткові деталі
• Платники єдиного податку не є платниками ПДВ
– сплата ПДВ потребує відносно складного обліку, тому система вже
не буде спрощеною
– максимальний обсяг річного доходу у ССО має дорівнювати межі
обов’язкового застосування ПДВ
• Механізми допомоги платникам єдиного податку
– безкоштовні комп’ютерні сервіси для ведення обліку та
надсилання звітів
• Механізми подальшого удосконалення ССО
– періодичне вивчення практики роботи ФОП та підприємств, що
використовують ССО
18
19. Застосування касових апаратів: вигоди
• Застосування касових апаратів ускладнює заниження
виручки (боротьба з «тінню»)
→ допомагає усунути недобросовісну конкуренції
між підприємцями
→ сприяє підвищенню продуктивності в
економіці
→ є важливим фактором зростання
добробуту
• Полегшується захист прав споживачів
19
20. Застосування касових апаратів: витрати і ризики
• Витрати
– вартість касових апаратів
– вартість обслуговування касових апаратів
– вартість централізованої обробки інформації, яка надходить з
касових апаратів
• Ризики
– завищена вартість апаратів та їх обслуговування (рівень
монополізації ринку)
– штрафи за помилки при використанні касових апаратів
– перешкоди для бізнесу у випадку поломки апарата
– корупція
20
21. Касові апарати: рекомендації для уряду
Запроваджувати касові апарати чи ні — сьогодні це
політичне рішення. Але якщо апарати будуть
запроваджуватися, уряду варто:
• Безкоштовно надати касові апарати підприємцям, для
яких вартість апарата є високою (відносно доходу)
• Знизити вартість апаратів та їх обслуговування шляхом
забезпечення конкуренції
– гарантування можливостей використання апаратів різних виробників
– міжнародні тендери на закупівлю апаратів
– скасування штрафів за несистематичні помилки при роботі з
апаратами (крім штрафу за невидачу чека)
21
22. Нова ССО: результат
• Збереження переваг ССО
– спрощений принцип нарахування податків
– спрощена звітність
• Виправлення диспропорцій в оподаткуванні, що
негативно впливають на розвиток економіки
• Обмеження використання ССО для заниження
доходів:
– за рахунок зниження максимального річного доходу
– за рахунок заохочення контролю витрат
22
23. Нова ССО: стимулювання розвитку малого бізнесу
• Механізми, які заохочують підприємців вивчати
фінансовий менеджмент та полегшують розвиток
підприємств
– зниження ставки єдиного податку при збереженні документів, що
підтверджують не менше 60% витрат -> навчання обліку
– зниження ставки єдиного податку при переході від статусу
самозайнятого до статусу підприємця, який має найманих
працівників (для багатьох видів діяльності)
– звільнення від сплати податку на прибуток на певний період при
переході на загальну систему оподаткування
23
24. Питання для обговорення
1. Спрощена система оподаткування чи спрощення
оподаткування для всіх?
2. Що робити зі спрощеною системою оподаткування?
– скасувати
– зберегти
– модифікувати
3. Чому бізнес критично ставиться до касових апаратів?
– зайві витрати грошей та часу
– проблеми з обліком товарів на рівні мікропідприємств
– інструмент підвищення прозорості та розвитку бізнесу
24
25. Дякую за увагу!
Наші контакти:
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
www.ier.com.ua
institute@ier.kiev.ua
вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01030, Україна
тел. +38-044-278-6360
факс +38-044-278-6336
25