Станіслав Тельнюк — поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, критик. Творчість поета – «непрочитана» сторінка української літератури другої половини ХХ століття і потребує дослідження.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького
району
Бібліотека ім. Миколи Руденка
«Неодцвітаюча весно моя …»
Бібліографічна пам’ятка до 90-річчя від дня
народження
Станіслава Володимировича Тельнюка
Київ, 2025

2. 2
016: 821.161.2
Н 52
«Неодцвітаюча весно моя …» : бібліографічна
пам’ятка до 90-річчя від дня народження Станіслава
Володимировича Тельнюка / уклад. Т. Вітенчук ;
бібліотека ім. Миколи Руденка Дарницького
району. – Київ, 2025. – 13 с. – (Маловідомі. Яскраві.
Талановиті)
Станіслав Тельнюк — поет, перекладач,
прозаїк, літературознавець, критик.
«Тельнюк виплекав свою власну формулу
любові до України, свій власний спосіб служіння
українській літературі». Вірив у все те, що було
«по-українськи», або про «українське». Творчість
поета – «непрочитана» сторінка української
літератури другої половини ХХ століття і потребує
дослідження.
Бібліографічна пам’ятка буде корисним всім,
кого цікавить життя і діяльність майстра слова –
Станіслава Тельнюка.
Укладач : Вітенчук Т.

3. 3
Народився Станіслав Тельнюк 26 квітня 1935
року в селі Іскрівка на Запоріжжі в родині
агронома. Батько, Володимир Якимович, мав
польське коріння і потрійне прізвище: Тельнюк-
Демірскі-Адамчук. Крім Станіслава в родині був
іще син Володимир та доньки Валентина й
Людмила. Володимир Тельнюк-
Адамчук став відомим математиком і
астрономом, директором
Астрономічної обсерваторії
Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
В 1952 році С. Тельнюк почав друкуватись.
По закінченню Переяслав-Хмельницького
педагогічного училища в 1954 році, Станіслав
вступив на факультет журналістики Київського
університету, закончив університет в 1959 році.
В 1962–1966 роках Тельнюк працював у
редакції газети «Літературна Україна», потім
займав посаду відповідального секретаря Комісії
критики та теорії літератури Спілки письменників
України.
Станіслав Тельнюк становиться автором
поетичних збірок «Легенда про будні» у 1963 році
та «Залізняки» у 1966 році, перспективним

4. 4
критиком і літературознавцем. Напишіть свої
знамениті «підпільні» вірші, саркастично-
жорстокий «Забувайте українську мову» та
сповнену трагічної іронії
«Веселу пісеньку останнього
гурона» — автор декламував їх
біля пам’ятника Шевченку, їх
поширювали у самвидаві,
читали зарубіжні «радіоголоси»...
У 1968 році С. Тельнюк пише у своєму
щоденнику: «Мораль одна: письменник говорить з
вічністю. Він не може не написати того, що не дає
йому жити. Він писатиме про це всупереч забороні.
І якщо його рукопис не пройде у видавництві,
письменник покладе його у стіл і чекатиме «дірки в
епосі», щоб твір його хоч через двадцять літ, а був
надрукований». Він намагається працювати і
ховається в праці літературознавця-дослідника.
Саме після знайомства з Павлом Тичиною,
Станіслав Тельнюк зробив свій вибір служити
українській літературі. Він був одним із перших,
хто зняв із П. Тичини «позолоту соцреалізму» і
привернув увагу до його ранньої творчості. Дві
праці Станіслава Тельнюка про Павла Тичину –
повість «Павло Тичина» та збірка літературно-
критичних нарисів «Червоних сонць протуберанці.

5. 5
Чотири зустрічі з Павлом Тичиною» стали однією з
перших спроб у ті роки побачити за радянською
іконою живу людину і спростувати деякі міфи.
«Треба зберегти якомога більше. Особливо про
П. Г. Тичину. Літ через 50 – 100 всі збагнуть, який
він геній – і навіть найменша деталь стане
промовистою…», – писав Тельнюк у своєму
щоденнику в жовтні 1970-го.
1972-1973 роки позначені активізації
політичних репресій на Україні. Не оминуло лихо й
Тельнюка: «... до 1-ї год. Допитував мене про Стуса.
Все намагався витягти з мене політичні
звинувачення на адресу Стусового памфлету про
Тичину. Я сказав, що то літературознавча праця.
Так і записали.»
За відмову співпрацювати з органами, Тельнюк
разом із І. Драчем, М. Вінграновським,
В. Некрасовим, І. Дзюбою та іншими київськими
літераторами опиняється у «чорному списку». Його
перестають друкувати, формується ізоляція.
Доведений до нервового розладу Тельнюк все ж
сподівається бути почутим, доробляє варіант
книжки про Тичину, яку нарешті надрукували 1974
року у видавництві «Художественная литература».
В цей час також виходять друком дві поетичні

6. 6
збірки, укладені з ранніх творів «Опівнічне» та
«Легенда про трьох сестер».
Щоб уникнути переслідувань і продовжувати
літературну працю Станіслав Тельнюк їде на
будівництво Байкало-Амурської магістралі. Із своєї
«бамівської еміграції» С. Тельнюк надсилав листи
своїм найближчим друзям, надруковані на
березовій корі. Сьогодні це унікальні пам’ятки.
Він продовжує працювати досліджує архів
Павла Усенка, розшифровує і упорядковує його
тексти, готує їх до друку.
Станіслав Тельнюк був не лише
літературознавцем і поетом, автором восьми
поетичних збірок, але і талановитим перекладачем.
Він перекладав з 15 мов, зокрема Яна Райніса,
Рабіндраната Тагора, Зульфію, Уразака Бекбаулова,
Абая Кунанбаєва. Його вірші та оповідання також
перекладалися: грузинською, вірменською,
молдавською, кримськотатарською, польською,
болгарською, португальською, арабською мовами.
Планував видати книжку статей і нарисів про
І. Андроннікова, Зульфію, М. Рильського,
П. Тичину, Р. Тагора, Я. Райніса, В. Стуса,
В. Підпалого, В. Симоненка. На його робочому

7. 7
столі лежав вже готовий історичний роман про
козацтво — «Грає синє море», незакінчена поема
про Риту Нещадименко (актрису театру Леся
Курбаса). Вже було достатньо матеріалу для
омріяного біографічного роману про Павла Тичину,
дослідження про Карпатський рейд Ковпака, про
дивізію «СС-Галичина», планував написати роман
про Дем’яна Многогрішного.
Щоденна літературна праця та вдосконалення
поетичної майстерності, — це лікувало
письменника і було єдиним сенсом буття.
Тельнюк уникав політиканства, та коли
Україна отримала нарешті реальний історичний
шанс, він долучився до українського політичного
процесу. У 1989 році Станіслав Тельнюк став
співавтором першої програми Народного Руху
України.
Працював він багато і невтомно, не помічаючи
хвороб, що все частіше почали нагадувати про себе.
За три тижні до смерті Тельнюк писав у
щоденнику: «Мрії передаються іншим людям.
Тичина мріяв про вільну Україну, і Симоненко, і
Стус. Я також мрію. І мої діти мріють… І
доживуть!.»

8. 8
Помер Станіслав Володимирович Тельнюк 31
серпня 1990 року. Похований на Байковому
кладовищі.
Залишилися недописані книжки, нереалізовані
задуми. Про численні творчі задуми С. Тельнюка
свідчать фрагменти щоденникових записів. Ці
нотатки підготувала до друку Галина Тельнюк, яка
сумлінно опрацювала усі щоденники батька.
Станіслав Тельнюк був обдарован радістю
щасливого батьківства, талановитими
донечками.
З раннього дитинства Лесю та
Галю Тельнюк оточували поезія,
музика, живопис, як українська, так і
найкращі зразки світової. Тому і не
дивно що доньки стали співачками,
народними артистками України.
Співають дуетом - «Сестри Тельнюк».
Композиції Лесі та Галини Тельнюк називають
«ліками від розпачу», «містерією слова і музики».
Дуетом «Тельнюк : Сестри» захоплюються
шанувальники в Україні й далеко поза її межами.
Журналіст Сергій Гальченко згадував : «Для
мене С. Тельнюк був ходячою енциклопедією і не

9. 9
тільки в галузі літератури. Мудрий оповідач
численних письменницьких пригод і не тільки
власних… Постать С. Тельнюка заслуговує на те,
щоб написати про нього книжку, бажано не наукову
монографію, а популярну. Він був обдарований
багатьма талантами, і найяскравіший із них –
літературний».
За кілька років на честь Станіслава Тельнюка
був названий астероїд головного поясу 7632,
відкритий 20 жовтня 1982 року українським
астрономом Людмилою Карачкіною. Астероїд з
наступним номером – 7633, відкритий нею ж
наступного дня, отримав ім’я брата Станіслава
Тельнюка – Володимира.

10. 10
Твори Станіслава Тельнюка
1. Тельнюк, С. В. Білий камінь : повість,
оповідання / С. В. Тельнюк. – Київ : Рад.
письменник, 1984. – 340 с.
2. Тельнюк, С. В. Грає синє море : роман-
дилогія : для середнього та старшого
шкільного віку / Станіслав Тельнюк ; худож.
В. Лопата. – Київ : Веселка, 1985. – 431 с.
3. Тельнюк, С. В. Долоні світу : вірші, балади,
поеми / С. В. Тельнюк. – Київ : Рад.
письменник, 1983. – 119 с. : портр.
4. Тельнюк, С. Молодий я, молодий…:
поетичний світ Павла Тичини (1906-1925) /
С. Тельнюк. – Київ : Дніпро, 1990. – 418 с.
5. Тельнюк, С. В. Неодцвітаюча весно моя … :
роман-есе про Поета і його дружину /
С. Тельнюк. – Київ : Рад. письменник, 1991. –
335 с.
6. Тельнюк, С. В. Сузір’я любові : вірші, балади,
поеми / С. В. Тельнюк. – Київ : Рад.
письменник, 1987. – 153 с. : іл.
7. Тельнюк, С. В. Павло Тичина : біографічна
повість / С. Тельнюк. – Київ : Молодь, 1979. –
336 с.

11. 11
8. Тельнюк, С. В. Яром-долиною... : історичний
роман : для старшого шкільного віку /
Станіслав Тельнюк ; іл. Георгія Акулова. –
Київ : Веселка, 1991. – 399 с. : іл.
Переклади
9. Бекбаулов, Уразак. Тарас на Аралі : Повість /
Уразак Бекбаулов ; пер. з каракалп.
Станіслава Тельнюка ; іл. І. З. Мартьянов. –
Київ : Дніпро, 1975. – 351 с. : іл.
10. Казки кримських татар : для мол. та серед.
шк. віку / упоряд.: Лариса Гуманенко,
Олексій Доля ; худож. Ірина Заруба ;
післямова Л. Гуманенко ; пер. С. Тельнюк та
ін. – Київ : Веселка, 2016. – 126 с. : іл. –
(Казки народів світу)
Літературознавчі статті
11. Заспівувач: Спогади про Павла Усенка /
упоряд. С. В. Тельнюк. – Київ : Молодь,
1982. – 287 с. : іл.
12. Тичина, П. Г. Цвіт в моєму серці : вірші та
поеми для серед. та ст. шк. віку / упоряд. та

12. 12
авт. передм. С. Тельнюк ; худож.
Ю. Чеканюк. – Київ : Веселка, 1986. – 138 с. :
іл.
13. Усенко, П. М. Поезії / П. М. Усенко ; упоряд.
Г. В. Усенко ; вступ. ст. Б. І. Олійника та
С. В. Тельнюка. – Київ : Рад. письменник,
1985. – 286 с. : портр. – (Бібліотека поета).
Інтернет ресурс
14. «Всі збагнуть, який він геній…». Із
щоденникових записів Станіслава Тельнюка
про Павла Тичину (1970–1971)
https://litgazeta.com.ua/articles/vsi-zbahnut-
iakyj-vin-henij-iz-shchodennykovykh-zapysiv-
stanislava-telniuka-pro-pavla-tychynu-1970-
1971/
15. 26 квітня 1935 року народився Станіслав
Тельнюк [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : https://ridna.ua/2020/04/26-kvitnya-
1935-roku-narodyvsya-stanislav-telnyuk/. –
Мова : укр. (Дата звернення 04. 2025).
16. Тельнюк Станіслав Володимирович
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=19
00. – Мова : укр. (Дата звернення 04. 2025).

13. 13
17. Сестри Тельнюк : Батько, слухаючи з нами
«ЛедЗеппелін», казав: «Це Шевченкова
мова!» [Електронний ресурс]. – Режим
доступу :
https://rozmova.wordpress.com/2013/10/15/telnu
k-sestry/. – Мова : укр. (Дата звернення 04.
2025).