Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

669 views

Published on

Віра Луфер

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

  1. 1. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n383 http://users.kpi.kharkov.ua/pravo/hoz/11.html https://buklib.net/books/21895/
  2. 2. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) В Україні правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) здійснюється відповідно до Господарського кодексу України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими нормативно-правовими актами в Україні.
  3. 3. Поняття ЗЕД Згідно з Господарським Кодексом України • господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 Господарського Кодексу, та/або робочою силою. Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» • діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; “
  4. 4. Суб'єкти ЗЕД Відповідно до Господарського Кодексу України та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до суб’єктів ЗЕД відносять господарські організації - юридичні особи, об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами, структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, спільні підприємства, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці державні замовники з державного оборонного замовлення.
  5. 5. Види ЗЕД Види ЗЕД визначаються відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання суб'єктами ЗЕД послуг, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України; кредитні та розрахункові операції, створення банківських, кредитних та страхових установ, як за межами України, так і на її території; спільна підприємницька діяльність, у тому числі створення спільних підприємств; підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності; організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів тощо; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України; товарообмінні бартерні операції; орендні, в тому числі лізингові, операції; операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку; роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами ЗЕД як на території України, так і за її межами; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
  6. 6. Державне регулювання ЗЕД Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій, заохочення конкуренції і обмеження монополізму суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім випадків, передбачених законом.
  7. 7. Органи державного регулювання ЗЕД Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України, а також • Кабінет Міністрів України • Національний банк України • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку • Органи доходів і зборів • Антимонопольний комітет України • Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі
  8. 8. Держава регулює зовнішньоекономічну діяльність шляхом: Валютного контролю. Такий режим встановлений Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" , яким визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних і органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства. Митного контролю. Воно здійснюється згідно із Законом :"Про зовнішньоекономічну діяльність" та Митним кодексом України і проводиться: ліцензування. квотування. 1 2 а б
  9. 9. Ліцензування Відповідно ст. 16 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» в Україні запроваджуються такі види експортних/імпортних ліцензій: • генеральна ліцензія – відкритий дозвіл на експортні/імпортні операції з певним товаром/ами та/або з певною країною/групою країн протягом періоду дії режиму ліцензування цього товару/ів; • разова (індивідуальна) ліцензія – разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший за необхідний для здійснення експортної/імпортної операції; • відкрита (індивідуальна) ліцензія – дозвіл на експорт/імпорт товару протягом певного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу. Крім того, можуть встановлюватися ще такі ліцензії, як антидемпінгова (індивідуальна), компенсаційна (індивідуальна) та спеціальна (індивідуальна). Для кожного виду товару встановлюється лише один вид ліцензій. Ліцензії на експорт/імпорт товарів видаються Міністерством економіки України на підставі заяв суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
  10. 10. Квотування Квотування здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, яка може бути ввезена/вивезена протягом певного періоду, через встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту/імпорту за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних/імпортних квот (контингентів): • глобальні квоти (контингенти) – квоти, що встановлюються для товару/ів без зазначення конкретних країн/груп країн, в які товар/и експортується або з яких він/вони імпортуються; • групові квоти (контингенти) – квоти, що встановлюються для товару із зазначенням групи країн, в які товар експортується або з яких він імпортується; • індивідуальні квоти (контингенти) – квоти, що встановлюються для товару із зазначенням конкретної країни, у яку товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись. Крім цього, запроваджено антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні квоти.
  11. 11. Зовнішньоекономічний договір (контракт). Правовою формою реалізації зовнішньоекономічної діяльності служить зовнішньоекономічний договір (контракт). Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Кабінет Міністрів України з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) законодавству України може запроваджувати їх державну реєстрацію. Форма і зміст зовнішньоекономічного договору повинні відповідати Положенню про форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Мінекономіки України від 6 вересня 2001 р., що застосовується при укладанні договорів купівлі-продажу товарів (послуг, робіт) і товарообмінних договорів між українськими й іноземними суб'єктами господарської діяльності. До умов, що повинні бути передбачені в контракті, відносять: назву, номер, дату і місце укладання договору (контракту); преамбулу; предмет договору; кількість і якість товару (обсяг викопаних робіт, наданих послуг); базисні умови постачання товару (приймання (здачі) виконаних робіт або послуг); ціну і загальну вартість договору; умови платежів; умови приймання-здачі товару (робіт, послуг); упакування і маркірування; форс-мажорні обставини; санкції і рекламації; урегулювання спорів у судовому порядку. За домовленістю сторін у договорі можуть міститися додаткові умови.
  12. 12. Non-disclosure agreement NDA (non-disclosure agreement) – це угода, за якою сторони беруть на себе певні обов’язки у сфері використання і розкриття різного роду інформації (конфіденційної інформації, комерційної таємниці, іншої інформації з обмеженим доступом). Зазвичай за non-disclosure agreement (NDA) лише одна сторона має обов’язок утримуватись від розкриття або використання поза умовами договору тієї чи іншої інформації, яка стала відомою під час взаємовідносин з іншою стороною. Аналоги і адаптації non-disclosure agreement (NDA) під правову систему України зустрічаються під такими назвами: Договір про нерозголошення конфіденційної інформації; Договір про нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю (зовсім не те саме, що конфіденційна інформація); Угода про конфіденційність; Угода про нерозголошення та інші. Договори про конфіденційність зазвичай виконують три ключові функції: • Захищають секретну інформацію. Підписуючи NDA, учасники обіцяють не розголошувати або не поширювати відомості, отримані в процесі своєї роботи, третім особам. Якщо інформація, зазначена як «таємниця», просочиться, постраждала сторона (довіритель відомостей) має право вимагати виплати відшкодування за порушення договірних умов. • У разі розробки нового продукту або його концепції договір про нерозголошення конфіденційної інформації може допомогти винахідникові зберегти його патентні права. У багатьох випадках публічне розкриття відомостей про новий винахід стає причиною втрати патентного права. Правильно підготовлений і коректний із юридичної точки зору договір NDA дозволяє початковому творцеві зберегти права на продукт або ідею. • Договори про конфіденційність і NDA чітко описують, яка інформація є приватною і яка є публічною. У багатьох випадках договір такого типу служить документом, який класифікує різні види інформації і визначає те, що може бути оприлюднено, як і те, що не повинно стати надбанням громадськості. Тип інформації, який охоплюється NDA, практично необмежений. 1 2 3
  13. 13. Memorandum of understanding Меморандум про взаєморозуміння - це угода між двома (двосторонній) або більше (багатосторонній) сторонами. Вона виражає зближення волі сторін, вказуючи на намічену спільну лінію дій. Він часто використовується або в тих випадках, коли сторони не передбачають правового зобов'язання, або в ситуаціях, коли сторони не можуть створити юридично обов'язкову угоду. Щоб визначити, чи має на меті конкретний Меморандум про взаєморозуміння, він має бути юридично обов'язковим документом (тобто, договором), необхідно вивчити наміри сторін, а також позицію підписантів. Чи є документ обов'язковим контрактом, залежить тільки від наявності або відсутності чітко визначених правових елементів у тексті документа (так звані "чотири кути"). Необхідними елементами є: пропозиція та її прийняття, розгляд і намір бути юридично обов'язковими.
  14. 14. Правила Інкотермс Інкотермс - це офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, які полегшують ведення міжнародної торгівлі щодо договорів купівлі-продажу товарів стосовно поставки товарів. Посилання на Інкотермс у договорі купівлі-продажу товарів чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов'язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах. В Україні діють Інкотермс 2010, затверджені Верховною Радою України.
  15. 15. Митне регулювання при здійсненні ЗЕД Держава здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Митного кодексу України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», інших законів, Єдиного митного тарифу та чинних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
  16. 16. Інструменти митного регулювання при здійсненні ЗЕД (1/3) Митний контроль Під митним контролем розуміють сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред’являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.
  17. 17. Інструменти митного регулювання при здійсненні ЗЕД (2/3) Митне оформлення Під митним оформленням розуміють виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для дальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Відповідно до ст. 70 Митного Кодексу метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.
  18. 18. Інструменти митного регулювання при здійсненні ЗЕД (3/3) Декларування Під декларуванням розуміється заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, способом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Перелік товарів, що підлягають обов’язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України. Види декларацій Тимчасова та неповна декларація Періодична митна декларація Вантажна митна декларація
  19. 19. Захист прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (1/2) Україна зобов'язана здійснювати захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права. Такий захист здійснюється за зверненням зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності через дипломатичні та консульські установи, державні торговельні представництва, які представляють інтереси України.
  20. 20. Захист прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (2/2) Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму запровадження спеціального мита запровадження режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій встановлення квот інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України Додаткові заходи заборона зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмеження на їх здійснення; скасування тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України шляхом зупинення звільнення від оподаткування ввізним митом, застосування пільгових чи повних ставок ввізного мита або скасування тарифних квот.

×