2015 04-22- szkolenie

1. Центр транскордонного
співробітницва
Громадянський діалог – співпраця органів самоврядування –
вища якість публічних послуг.
PKWD/15/2015
І навчальний модуль: Чернігів, 26-28 квітня 2015 р.
Громадянський діалог
Адміністрація і громадяни
Автор: Патрик Вільд

2. Розвиток – це усвідомлення для
себе нових потреб
• Потреби мають клієнти публічних послуг, а
не надавачі послуг (тобто адміністрація)
• У ситуації монопольних стосунків (яка
проявляється між органами самоврядування та
громадянами) розвиток і покращення публічних
послуг можливе тільки у діалозі із клієнтами цих
послуг.

3. Сучасні тенденції у функціонуванні адміністрації
Принципи доброго управління:
• Відкритість
• Партнерство
• Підзвітність влади
• Результативність та ефективність
• Цілісність

4. Відкритість
• формуванні механізмів прозорості адміністрації та
антикорупційних механізмів;
- якнайширший доступ до публічної інформації;
- інформація про заходи, які реалізуються та заплановані
владою;
- інформація про фактори та критерії, що послужили основою
прийнятих рішень;
- інформація про результати і наслідки виконаних дій.

5. Партнерство
• Співучасть суспільства у процесі здійснення
влади:
- розвиток вміння адміністрації взаємодіяти із
суспільством при реалізації публічних
завдань;
- стимулювання потенціалу громадських
суб’єктів до взаємодії і кооперації із
адміністрацією та урядом;
- створення механізмів та установ, які дозволяли
б співучасть громадських суб’єктів у здійсненні
влади.

6. Підзвітність влади
• Реальна політична відповідальність
- функціонуючі демократичні виборчі
механізми;
- можливість суспільства здійснювати
об’єктивну оцінку успішності та
ефективності діяльності публічної влади:
a) чіткий розподіл компетенції при реалізації
завдань держави;
b) доступ до достовірної та правдивої
інформації (правильне функціонування ЗМІ)

7. Результативність та ефективність
• формування і зміцнення потенціалу
держави на кожному рівні реалізації її
функцій:
- у центральній адміністрації,
- у місцевій адміністрації,
- у суспільстві

8. Цілісність
Побудови механізмів координації у всіх вимірах, у
яких виконуються функції держави.
Зокрема:
1. координація між центральною політикою та
завданнями органів самоврядування;
2. координація діяльності окремих щаблів місцевого
самоврядування;
3. координація діяльності органів самоврядування того
самого щабля, які розташовані по сусідству.

9. Значення ведення діалогу для якості послуг,
які надають органи публічної адміністрації
• У неринкових умовах, в яких діє публічна адміністрація,
покращення якості публічних послуг, які надаються жителям,
може відбуватися майже виключно шляхом постійного
обміну інформацією між адміністрацією та її клієнтами
(діалог та серйозне вислуховування потреб клієнтів, тобто
громадян).
• Широке суспільне обговорення та схвалення політики, яка
проводиться, впливає на стабілізацію та зміцнює результати
реалізованої діяльності, що у демократичній системі, яка
передбачає змінність влади, має істотне значення.

10. Інформація – перший елемент
• Професійна публічна інформація, завдяки якій жителі
отримують знання про діяльність та наміри влади, – на
Інтернет-сторінці кожної публічної установи (у бюлетені
публічної інформації), а також надається на вимогу.
• Інформація надсилається жителям у ситуації, коли
адміністрація вживає заходи, які можуть їх зацікавити (серед
іншого, зміна генерального плану територій тощо).
• Надання жителям можливості напряму підписатися на
інформацію на теми, які їх цікавлять, через Інтернет та
мобільну телефонію.

11. Бюлетень публічної інформації
уніфікована система Інтернет-сторінок, створена з метою надання
загального доступу до публічної інформації
Бюлетень мусять вести
• органи державної влади
• органи місцевого
самоврядування
• органи економічного та
професійного
самоврядування
• професійні спілки та їх
організації
• політичні партії
У бюлетені мусять вказувати
• юридичний статус або юридична
форма
• предмет діяльності та компетенції
• органи та особи, котрі виконують
функції, їхні повноваження та майнові
декларації
• майно, яким володіє
• спосіб діяльності та організація
• способи прийому та вирішення справ
• інформація про реєстри, обліки та
архіви, які веде дана установа (орган)

12. Механізми залучення жителів до
процесів спільного прийняття рішень
Громадські слухання
• Їх обов’язково організовують перед тим, як приступити до
реалізації проектів, які можуть значно впливати на життя
мешканців (наприклад, нові інвестиційні проекти, генеральні
плани населених пунктів або ж програми розвитку).
• У частині органів місцевого самоврядування функціонують
постійні інструменти громадських слухань у формі Інтернет-
платформ, які дозволяють висловлювати зауваження та ідеї
щодо вдосконалення публічних послуг чи діяльності
адміністрації.

13. Громадські слухання
застосовуються наступні форми проведення слухань
• традиційна, тобто у формі зустрічі із громадянами
(що легше зробити у малих населених пунктах)
• Кореспонденційна – у тому числі з використанням
електронної пошти.
• За посередництвом соціальних мереж. Можна
очікувати, що незабаром вони стануть
найпоширенішим каналом спілкування між
адміністрацією та громадянами.
• Консультації за посередництвом створеної з цією
метою Інтернет-платформи (на даний час найбільш
поширені)

14. Приклад теми для громадських слухань
благоустрій майна і території
• У Вроцлаві в центрі міста знаходиться острів
Слодовий – зелена ділянка для рекреації та
зустрічей молоді. В центрі остова знаходиться один
капітальний будинок. Місто хотіло продати будинок
під готель, але це викликало протести громади.
Виявилось, що певна група вроцлав’ян не хочуть
комерціалізації цього шматка міста. Наданий час
тривають консультації і практичні розробки, які
повинні виробити модель використання будинку та
його нову функцію, котра відповідала б суспільним
потребам. Окрім звичайних громадян, до цієї
роботи залучені експерти – архітектори, соціологи
та діячі культури.

15. Принцип серйозного ставлення
• серйозне ставлення до партнерів вимагає
відповіді на кожне із внесених зауважень.
Це не мусить означати врахування усіх
зауважень, але повинно означати
принаймні відповідь на кожну
запропоновану ідею і (у випадку її
відхилення) надання зворотної інформації,
чому дана ідея не була врахована.

16. Розподіл спільних грошей
Публічна влада значною мірою полягає у
витрачанні спільних грошей на спільні потреби.
Елементом, який ефективно служить залученню
жителів до співпраці із адміністрацією, є
надання їм можливості напряму приймати
рішення про витрати частини бюджету даної
територіальної одиниці.

17. Форми співпраці при розподілі коштів
Фонд солецтва
• У гмінних органах самоврядування це так званий
фонд солецтва, який належить кожному із
населених пунктів, що утворюють гміну,
пропорційно до кількості жителів і яким даний
населений пункт може розпоряджатися на свої
найнагальніші потреби
• Фонд ділить місцевість у звичаєво прийнятий
спосіб (Рада солецтва або сільські збори (схід))

18. Громадянський (партиципаційний)
бюджет
• це рішення функціонує у більших містах;
• полягає у виділенні частини коштів бюджету (зазвичай, 1-3%
витрат), які призначаються на заявлені жителями потреби;
• вибір завдань для реалізації відбувається шляхом загального
голосування (яке найчастіше проводиться через Інтернет);
• часто запроваджується розподіл на дві групи завдань –
загальноміські та для мікрорайонів (у такому випадку за
завдання для мікрорайонів можуть голосувати виключно
жителі даного мікрорайону);
• Це рішення здобуває щоразу більшу популярність. У Вроцлаві
в перший раз у 2013 році було подано 129 проектів, а через
рік – 483. У Лодзі у минулорічному конкурсі у голосуванні
взяли участь близько 130 тисяч осіб, тобто понад 20%
дорослих жителів міста.

19. Оцінка та винагорода виконавців
публічних послуг
• Спільне прийняття рішень про фінанси не обов’язково повинно
стосуватися тільки проектів, які мають фізичний вираз (характер).
• Воно може служити для формування системи оцінки публічних послуг,
що надаються, і навіть бути елементом мотивації працівників сектора
публічних послуг
• Наприклад, у гміні Стошовіце у 2005 році була запроваджена система
анкетування батьків щодо роботи вчителів їхніх дітей. Кожен із батьків
міг надати певну кількість балів вчителям або одному вчителеві, котрі,
на його думку, найкраще виконували свою роботу. Рада гміни виділила
у бюджеті гміни кошти на грошову винагороду для вчителів, яка була
розподілена пропорційно до кількості отриманих ними балів. В
результаті оцінки батьками декотрі найбільш старанні вчителі
отримали винагороду, яка перевищила їхню місячну заробітну платню,
що дуже помітно вплинуло на їхню мотивацію до роботи. (також це
ламало усталену систему оплати у публічних школах). А тому кошти на
винагороду для вчителів фактично розподілили батьки.

20. Делегування публічних завдань
• Найбільш просунутою формою співпраці із громадянами та
утвореними ними організаціями є пряма передача таким
організаціям або людям виконання частини публічних завдань за
кошти самоврядування. Наприклад:
• управління школами. У Польщі у понад 10% шкіл, а в Голландії у
понад 50% шкіл управлінням займаються батьківські комітети, які
визнали, що краще впораються із освітою своїх дітей, ніж це може
зробити орган самоврядування. Звичайно, орган самоврядування
передає гроші на утримання цих закладів і перевіряє, чи вони
забезпечують встановлений стандарт навчання. Але саме
громадяни, тобто батьки, приймають рішення про найважливіші
елементи роботи такої школи.
• створення замісних сімей замість дитячих будинків
• проведення спортивних та культурних заходів
• завдання зі сфери соціальної опіки
• протипожежна безпека.

21. Форми делегування завдань
• Підготовка плану співпраці із
громадськими організаціями та
конкурс для таких організацій на
реалізацію завдань.
• У випадку частини завдань надходить
самостійна ініціатива знизу (наприклад,
у випадку управління школами)

22. Пряма передача права приймати
рішення у найважливіших справах
Референдум
• відносно рідко застосовується з огляду на витрати на проведення та з
огляду на те, що влада, зазвичай, не хоче аж так сильно віддавати
прийняття рішень у руки громадян
• Не завжди (і не найчастіше) ініціатором такого заходу виступає публічна
влада (у Польщі таку ініціативу можуть проявити також самі жителі –
потрібно 10% підписів).
• Для дійсності вимагається явка виборців на рівні 30%.
• Приклад із практики – після проведення референдуму друге за розміром польське
місто (Краків) відмовилось від вжиття заходів щодо організації зимових Олімпійських
ігор, хоча вже була розпочата процедура подачі заявки на проведення.

23. Презентація відображає виключно погляди автора і не
може ототожнюватися із офіційною позицією
Міністерства закордонних справ РП та Уряду Канади
Центр транскордонного
співробітницва