Лекція CIM-експерта з урбаністики при Департаменті містобудування та архітектури Катарини Георге (Katharina George). Тема: «Різні форми громадської участі в Німеччині».
2. Хто? Чому? Як?
• Ті, хто потенційно
залежать від або
зацікавлені в прийнятті
рішення мають мати
право бути залученими в
процес прийняття рішення
• Внесок (думка) громади
має впливати на рішення
• Шлях розширення прав та
можливостей є частиною
демократичного
управління
3. Різні форми
участі громадськості
Умова:
Право на інформування та
прозорість
• Публічні оголошення
– Законні планувальні
процедури
– Продаж комунальної
нерухомості
• Відкриті засідання міської
ради
• Відкритий кадастр власності
та нерухомості
• ………………
4. Різні форми
участі громадськості
Процес діалогу
Адміністрація та політики пропонують діалог з
громадою на спеціальні теми з передумовою
“відкритий результат”(!!!!) та договірної
процедури!!
5. Різні форми
участі громадськості
Учасницький бюджет:
Умова: міський бюджет
прозорий!
• Громада вирішує як поділити
частини муніципального або
громадського бюджету
• Вони визначають,
дискутують та розставляють
пріоритети як витрачати
гроші громади
• Це має бути
антикорупційним
інструментом
6. Різні форми
участі громадськості
Обережне відновлення
міст
• Інформація про планувальні
втручання
• Планувальний офіс прямо на
території проектування
• Аналіз ситуації
• Визначення мети, завдання
• Пошук альтернатив
• Створення плану
• Виконання робіт
(імплементація)
7. Різні форми
участі громадськості
Референдум як
форма плебісциту*
• Низові ініціативи
• Легальний результат
• Політичний тиск
*Плебісцит - це різновид
референдуму, на якому
вирішуються питання зміни статусу
території, чи приєднання території
до іншої
8. Різні форми
участі громадськості
Процедури законного
(легального) планування
• Участь громади в процесі
планування
містобудівного
(урбаністичного) розвитку
(згідно до містобудівного
законодавства)
• Формалізовані процедури
мають бути описаними
12. Процес діалогу: Історичний центр
Берліну
Діалог
онлайн
про
1. Якість
перебування
2. Значення
місцевості
3. Праця з історією
4. Громадські
простори
5. Зв`язок з
прилеглими
територіями
6. Інше
13. Учасницьке бюджетування:
Історія
• З 1989 року в Порто Алегре,
Бразилія громадяни вирішили, що
щорічний інвестиційний бюджет
Метрополії* є 1 ½ млн.
• 30 000 людей – приблизно 2%
населення – щорічно обговорюють
питання про приєднання
каналізаційних мереж до трущоб,
будівництво шкіл та торговельних
центрів.
• 10 місяців потому , в вересні, вони
презентують свої доробки (ескіз
документу) меру.
• Міська рада може зробити лише
невеликі зміни.
* Метрополія – столиця або головне місто країни чи
регіону
14. Учасницьке бюджетування :
• Сьогодні існує близько
1500 муніципалітетів по
всьому світові (100 в
Німеччині), які вже
мають “громадський
бюджет”
• Цей міжнародний підхід
сильно відрізняється по
формі від моделі Порто
Алегро в залежності від
локального (місцевого)
контексту.
15. Учасницьке бюджетування :
Інтернет сильно допомагає,
наприклад:
У Кельні кожна ідея отримує
номер. Люди можуть
дивитися який її статус:
• Чи є в процедурі
голосування?
• …в оцінці?
• Чи була вона подана до
міської ради?
• Чи була затверджена?
• Якщо ні: яка причина
відмови?
16. Учасницьке бюджетування :
Переваги:
• Більш справедливі витрати
міського бюджету
• Підвищення підзвітності та
прозорості міського уряду
• Підвищення рівня участі
громади
• Навчання демократії та
співробітництву між
громадянами
Недоліки:
• Викликом є участь найбідніших
та наймолодших
• Клієнтелизм (Clientelism)*
• Деякі групи не хочуть брати
участь, якщо їх вимоги вже були
виконані
• Повільний процес громадської
роботи може відштовхнути /
засмучувати учасників
*Клієнтелизм - 1)обмін товарами і послугами задля політичної підтримки, часто за принципом “послуга за
послугу” 2) політична система, в основі якої є асиметричні відносини між групами політичних діячів –
“покровителів” і “клієнтів” та політичних партій.
18. Обережне відновлення міста
12 принципів
1. Оновлення міст має плануватися і - принципово - реалізуватися за
участі мешканців та підприємців.
2. Планувальники повинні досягти угоди з мешканцями та
підприємцями про цілі та заходи з відновлення. Технічні та соціальні
плани йдуть рука об руку.
3. Особливий характер кварталу має бути збережений. В частині міста,
яка знаходиться під тиском, має пробудитися довіра. Принципово
небезпечні пошкодження будинків повинні бути виправлені негайно.
4. Обережна зміна поверхових планів представить нові типи житлової
забудови.
5. Відновлення будинків і будівель повинно бути послідовним і
послідовно завершуватися.
6. Технічний стан має бути поліпшеним шляхом мінімального знесення,
екологічним розвитком (озелененням) у дворах та художнім
оформленням фасадів.
19. Обережне відновлення міста
7. Простори громадського призначення такі, як вулиці, площі, парки
повинні бути оновлені і збережені відповідно до суспільних потреб.
8. Порядок участі та матеріальні права осіб, постраждалих від
соціального планування повинні бути врегульованими.
9. Питання відновлення міст має вирішуватись відкритим прозорим
способом та обговорюватися на відповідній локації. Участь
постраждалих людей має бути підкріплена.
10. Після заручення довірою, відновлення міста потребує пристойні
фінансові зобов’язання. Гроші повинні бути максимально
доступними
11. Повинні бути розроблені нові форми відповідальності за проект.
Відповідальність за експлуатацію та відповідальності за виконану
роботу по відновленню повинні бути розділені.
12. Концепція відновлення міст має бути відкритою(має забезпечувати
захист інтересів громадян) для громадян.
21. Референдум Плебісцит
Механізми прямої демократії дозволяють
громадянам приймати політичні рішення шляхом
прямого голосування
• Зверху вниз
• В більшості
випадків
конституційні або
правові питання
• Іноді є
обов`язковим
• Може бути
неправильно вжито
для легітимації
недемократичного
уряду
• Знизу догори
• Всі політичні питання
• Наприклад в Берліні в
2 стадії:
- Запит (кворум
20.000)
– Плебісцит(Кворум
25%)
• Має проходити під
компетенцією
місцевої влади
24. Media Spree
Реорганізація берегової лінії р. Spree
Мета: Протидія негативним наслідкам економічних та
демографічних змін, сприяння “приватним
інвестиціям та сталим* робочим місцям”
• Мета стати одним із найбільших інвестиційних
проектів в Берліні.
• Мають бути розташовані телекомунікаційні та
медіа-компанії вздовж узбережжя р. Spree
• Відновлення прилеглих територій.
• Перетворення невикористаної або тимчасово
зайнятої нерухомості в офісні будівлі, лофти, отелі,
інші нові структури.
*Сталий (sustainable) - cталий розвиток складається з балансу локальних і глобальних
зусиль для задоволення основних потреб людини, не руйнуючи або не погіршуючи
природного середовища.
25. Media Spree
Реорганізація берегової лінії р. Spree
Буде досягнуто наступними заходами:
• Містобудівне планування через Міжнародні
конкурси.
• Законний (legal) план розвитку території до 2006
26. Media Spree –
Реорганізація берегової лінії р. Spree
Програма:
• Висотні будівлі від 36- до 43м (118–141 ft)
• Одна велика вежа 82 м (269 ft)
• Офіси, магазини роздрібної торгівлі,
ресторани + отель
• Утримати 20 % для житлового кластера
• Утримати лише 10-метрову дистанцію від
берегової лінії р. Spree
27. Media Spree
Реорганізація берегової лінії р. Spree
Заплановано для
рекреаційних цілей:
• “Парк на р.Spree"
• Маленькі “кишенькові
парки”*
• Пішохідні та
велодоріжки по обидва
боки річки (10м / 33 ft)
• Реконструкція
зруйнованого мосту
* Кишеньковий парк (parkette, міні-парк, кишеньковий парк або весті-парк) - невеликий парк, доступний
для широкої громадськості. Часто створюються на порожньому місці після знесення будівлі чи на
невеликих, нерегулярних ділянках землі. Вони також можуть бути створені як компонент середовища для
покращення громадського простору при здійсненні великих будівельних проектів.
28. Media Spree
Критика:
• Містобудівне освоєння зверху-вниз для інвесторів
• Переміщення мешканців, які давно тут жили
• Джентрифікація* оточуючих житлових територій
• Культурні зміни та втрата культурного розмаїття
• Перенесення численних культурних проектів
• Приватизація громадського простору
• Атака на “дику” природу
• Підвищення транзитного руху
* Джентрифікація (gentrification) — реконструкція і оновлення будівель в раніше
нефешенебельних частинах міста та асоційований з ними переїзд до району багатіших
мешканців. При цьому в районі зазвичай відбуваються істотні зміни в демографії, зокрема
піднімається середній дохід, зменшується розмір сім'ї, змінюються характер та культура
29. Громадська ініціатива:
“Потопимо Media Spree”
Ідентифікують себе як активну
частину тих, хто хоче мати
прибережні території р. Spree як
зелений та культурний простір з
багатофункціональним
використанням.
Протестують проти:
Зростання орендної плати, анти-
соціального розвитку міст і
культурного вимирання та
інвестицій у сектори, які лідують
30. Громадська ініціатива:
“Потопимо Media Spree”
Принципові вимоги:
• Слід відмовитися від
хмарочосів
• Максимальна висота будівель
- 22 m (72 ft) (берлінський
стандарт)
• Мінімальна відстань від берега
- 50 m (160 ft)
• Пішохідно/велосипедний міст ,
а не звичайний “вуличний”
міст (“художній пішохідний
міст”)
31. Громадська ініціатива:
“Потопимо Media Spree”
• Решта доступної землі має бути розділена :
– Щоби зменшити кількість великих інвесторів
– Щоби спростити участь інших користувачів
(особливо культурних проектів)
• Існуючі будівлі мають бути
інтегровані у відкритому просторі
концепції і доповнені
павільйонами для громадського
використання
32. Media Spree – плебісцит в 2008
На районному рівні: Kreuzberg - Friedrichshain
• Необхідна кількість підписів в підтримку була
досягнута на п'ять місяців раніше
запланованого терміну
• Плебісцит перевищів поріг необхідної кількості
голосів - 19.1% замість затребуваних по закону
15%
• Переважна більшість (87%) підтримала
алтернативні пропозиції громадської
ініціативи “Потопимо MediaSpree”
• Результат не є нав`язаним
33. Аеропорт Tempelhof
• Колишній внутрішній
аеропорт був закритий
в 2008
• Розмір – 380 га
• Спершу планувався для
житла, громадської
забудови та рекреації.
• Пізніше був відданий
IGA - Міжнародна
виставка садівництва
• Попередньо відкритий
для громади в 2010
після протестів
37. Аеропорт Tempelhof
Критика:
• Негативний вплив на
клімат
• Побоювання про те, що
буде фргаментоване
останнє місце в центрі
міста
• Джентрифікація та
підвищення цін на
нерухомість
• Потреба в рекреаційній
території
38. Громадська ініціатива:
“100% поле в аеропорту Tempelhof”
Визначення плебісциту:
Жодних втручань згідно до
• Важливості клімату
• Важливості біологічного
розмаїття
• Необхідності
рекреаційних просторів
• Культурно-історичної
значимості місця
Попит на публічне право
(Demand for a Public Law)
Суперечлива картинка: “Море
будинків замість лугів”
39. Аеропорт Tempelhof Плебісцит
• Необхідним був кворум
20.000, а отримали
33.000 підписів
• 64,4 % виборців за
“100% поле в аеропорту
Tempelhof”"
• 35,5 % голосували проти
• Загалом 30% всіх
берлінців проголосували
за те, щоби поле не
чіпали
41. Процедура законного (legal)
планування
В містобудівному
плануванні (визначено в
законі):
• Загальна інформація
про мету та візію
• Інформація про
альтернативні рішення
• Інформація про
фінальний план, як
законний базіс для
дозволу на будівництво
42. Процедура законного (legal)
планування
• Право на
коментування
планування на всіх
стадіях процесу
• Заперечення, які не
були враховані, мають
бути прокоментовані і
роз`яснено причину
виключення
43. Процедура законного (legal)
планування
Інформування через:
• Оголошення
звичайними способами
(газети, Інтернет)
• Виставка та експозиція
планів та
альтернативних
варіантів (протягом
одного місяця)
• Громадські слухання
