USIF impact

658 views

Published on

Published in: Travel
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
658
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
48
Actions
Shares
0
Downloads
3
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

USIF impact

  1. 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ ”Розвиток потенціалу найбідніших громад“ Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України Доповідач - Олександр Гончарук Київ 2009
  2. 2. Мета: оцінка впливу Проекту за напрямками <ul><li>Соціально-економічний вплив Проекту на громади; </li></ul><ul><li>Вплив на соціальний капітал і динаміку громад; </li></ul><ul><li>Вплив на існуючі структури та громадський сектор управління. </li></ul>
  3. 3. Області дослідження Сумська Волинська Дніпропетровська Тернопільська Луганська Харківська АР Крим Одеська Миколаївська Полтавська Черкаська Вінницька
  4. 4. Методологія дослідження <ul><li>соціологічне опитування 980 респондентів </li></ul><ul><li>фокус-групові інтерв’ю (4 групи з жителями громад) </li></ul><ul><li>Напівстандартизовані інтерв'ю з представниками влади (21 респондент) </li></ul>
  5. 5. ІНТЕРВЮ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ВЛАДИ <ul><li>Результати дослідження </li></ul>
  6. 6. СКЛАД РЕСПОНДЕНТІВ <ul><li>Голови (заступники) районних державних адміністрацій – 9 респондентів </li></ul><ul><li>Голови (заступники голів) районних рад – 4 респонденти </li></ul><ul><li>голови (заступники) сільських та міських рад – 8 респондентів </li></ul>
  7. 7. СТАН ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (1) <ul><li>Найменшою мірою розповсюдженість структур громадянського суспільства на власних теренах оцінюють посадові особи на селі </li></ul><ul><li>Найпоширенішими структурами такого роду називалися органи самоорганізації населення </li></ul><ul><li>Вплив цих структур посадовці оцінюють як незначний, оскільки спрямовують свою діяльність на певні групи населення, а не населений пункт в цілому </li></ul>
  8. 8. СТАН ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (2) <ul><li>Чим більшим територіально є населений пункт, тим більшою та різноманітнішою є кількість структур громадянського суспільства та сфери, на котрі вони спрямовують свою діяльність. </li></ul><ul><li>Райони та міста у цьому сенсі значно відрізняються від сільських населених пунктів. </li></ul><ul><li>Практично в кожному з них існують та ведуть доволі активну діяльність асоціації виробників, перш за все фермерів та землевласників. </li></ul><ul><li>Майже усі парламентські партії мають свої осередки на рівні міст та районів, чого практично не існує на рівні сіл. </li></ul>
  9. 9. СТАН ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (4) <ul><li>Структури громадянського суспільства, що називалися респондентами найчастіше: </li></ul><ul><li>органи самоорганізації населення </li></ul><ul><li>Просвітницькі організації </li></ul><ul><li>Жіночі організації </li></ul><ul><li>Асоціації виробників </li></ul><ul><li>Організації, що опікуються проблемами молоді </li></ul><ul><li>Організації, що опікуються громадянами з особливими потребами </li></ul><ul><li>Художня самодіяльність </li></ul><ul><li>Асоціації громадських організацій </li></ul><ul><li>Профспілки </li></ul>
  10. 10. Здатність асоціацій виробників / виробників надавати послуги жителям громади (1) <ul><li>Респонденти не завжди можуть визначитися щодо якості та кількості послуг, що їх надають асоціації жителям громади. </li></ul><ul><li>Часто діяльність асоціацій не спрямована на усіх жителів громади, а на певну частину. </li></ul><ul><li>Асоціації не практикують інформаційного супроводження своєї діяльності. </li></ul><ul><li>Іноді діяльність асоціації спрямовується виключно на членів асоціації, як наприклад, стосовно асоціацій фермерських господарств. Респонденти знають, що асоціація веде діяльність, організовує навчання, тренінги та обговорення, але в чому полягає суть цієї діяльності – знають не в повній мірі. </li></ul>
  11. 11. Здатність асоціацій виробників / виробників надавати послуги жителям громади (2) <ul><li>Практика проведення асоціаціями семінарів (тренінгів, навчання, консультацій) для жителів громади є швидше виключенням, аніж правилом </li></ul><ul><li>У якості таких послуг найчастіше називалися навчання з юридичних та земельних питань. Послуги, спрямовані на розвиток громад називалися вкрай рідко. </li></ul><ul><li>В якості надавачів таких послуг були названі не місцеві структури, а національні та регіональні – Асоціація міст України, Агенція місцевого розвитку зі Львова та Західноукраїнський навчальний центр. </li></ul>
  12. 12. Здатність асоціацій виробників / виробників надавати послуги жителям громади (3) <ul><li>Респонденти визнають важливість різних форм діяльності структур громадянського суспільства </li></ul><ul><li>Стверджувати про відповідність чи не відповідність цієї діяльності потребам громад доволі проблематично, оскільки проблем у громадах значно більше, аніж структур, котрі опікуються їх вирішенням. </li></ul><ul><li>Респондентами вітаються будь-які спроби діяльності, посадовим особам та лідерам хочеться, щоби таких структур було якомога більше, і чим швидше, тим краще. </li></ul><ul><li>Неодноразово були висловлені обережні нарікання на те, що у громадах мало лідерів, що населення не схильне до самоорганізації чи участі в асоціаціях, що в громадах існує високий рівень недовіри до ініціатив як окремих громадян, так і посадових осіб. </li></ul>
  13. 13. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (1) <ul><li>Найчастіше вживаною оцінкою діяльності проекту є захоплення його результатами. Причому ще захоплення стосується усіх учасників проекту – і власне УФСІ, і себе, і громад загалом. </li></ul><ul><li>Багато чого для учасників громад відбулося вперше – навіть частина голів районних державних адміністрацій вперше були учасниками та організаторами семінарів, не кажучи уже про сільських голів та лідері громад. </li></ul><ul><li>Для переважної більшості громад це був перший досвід, і досвід вельми позитивний. </li></ul>
  14. 14. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (2) <ul><li>Навчання здійснювалося на високому фаховому рівні, з залученням досвіду західних країн, тренери підійшли до свої роботи з усвідомленням значимості своєї діяльності. </li></ul><ul><li>Попередній досвід участі у будь-якому навчанні у більшості респондентів був відсутній. Відзначено загальну високу якість проведених заходів, велику міру їх новинності та корисності. </li></ul><ul><li>Незважаючи на різний рівень кваліфікації, життєвого досвіду тощо, усі респонденти відзначають корисність проведеного навчання та високий фаховий рівень тренерів та використаних ними наочних та роздаткових матеріалів. </li></ul>
  15. 15. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (3) <ul><li>Часто респонденти не розділяють діяльність УФСІ на окремі проекти, а дають оцінку діяльності УФСІ загалом. </li></ul><ul><li>Ця оцінка практично без виключення є дуже високою, і полягає у тому, що співпраця з УФСІ надала їм нагоду та можливість як для професійного росту, так сприяла підвищенню авторитету серед членів громади. </li></ul><ul><li>Кількість учасників, задіяних у заходах проекту: на рівні населеного пункту в середньому 10 представників громади, на рівні району – від 60 до 100 осіб. </li></ul>
  16. 16. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (4) <ul><li>Головний результат співпраці з УФСІ – це довіра людей, віра у власні сили, і лише потім – матеріальні наслідки співпраці. Респонденти вказують, що на початку співпраці з УФСІ у громадах була надзвичайно поширена думка, що пропонована співпраця – це не що інше як афера, нова МММ. Тепер же респонденти, особливо ті, що представляють районний рівень, жалкують про те, що значно менше населених пунктів, аніж їм хотілось би, мають досвід співпраці з УФСІ. </li></ul><ul><li>На другому місці після віри у свої сили як наслідок реалізації проекту – нові знання. </li></ul>
  17. 17. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (5) <ul><li>Практично усі респонденти, відзначають ріст потенціалу громад за результатами участі членів громад у проекті. Для частини з них потенціал перетворюється на реальні дії – маючи досвід та відповідні знання вони шукають і знаходять донорів для інших проектів в межах своїх громад, складають перспективні плани на майбутнє. </li></ul><ul><li>Як приклад, наводилися участь у конкурсах і виграші грантів у проектах доступу сільського населення до правосуддя, доступ сільського населення до Інтернету . </li></ul><ul><li>Частина голів сільських і селищних рад говорять про ріст бізнесу, перш за все дрібного, на їх територіях і стверджують, що активно залучаються до економічної діяльності саме учасники тренінгів, що навчання значною мірою допомогло їм у виборі і ринкової ніші, і стратегії економічної діяльності. </li></ul>
  18. 18. Основні проблеми громад (1) <ul><li>Головною проблемою продовжує залишатися проблема наповнення місцевих бюджетів. </li></ul><ul><li>У свою чергу, ця проблема поділяється на кілька складових: </li></ul><ul><li>Джерела наповнення місцевих бюджетів </li></ul><ul><li>Принципи формування місцевих бюджетів </li></ul><ul><li>Законодавче забезпечення функціонування місцевого самоврядування </li></ul>
  19. 19. Основні проблеми громад (2) <ul><li>Усі досліджувані громади є дотаційними </li></ul><ul><li>Можливостей для реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів місцевих бюджетів практично не існує </li></ul><ul><li>Обсяги дотацій з державного бюджету не стабільними і можуть значно варіюватися впродовж відносно короткого часу як у сторону збільшення, так і зменшення </li></ul><ul><li>Обмежені можливості щодо наповнення місцевих бюджетів унеможливлюють перспективне планування розвитку громад і територій </li></ul>
  20. 20. Основні проблеми громад (3) <ul><li>Законодавче забезпечення функціонування місцевого самоврядування потребує удосконалення стосовно: </li></ul><ul><li>Бюджетної політики </li></ul><ul><li>Виборчого законодавства </li></ul><ul><li>Закону про місцеве самоврядування у зв'язку з декларативністю багатьох його положень </li></ul><ul><li>Законодавчих актів з питань регуляторної політики </li></ul>
  21. 21. Об’єкти соціальної сфери <ul><li>В усіх населених пунктах є у наявності об’єкти соціальної сфери. Усі населені пункти різняться за їх кількістю, поширеністю та технічним станом. </li></ul><ul><li>Об’єкти соціальної сфери мають різну ступінь важливості, а відтак і різний технічний стан. </li></ul><ul><li>Ремонт і переваги у фінансуванні в першу чергу надаються школам, лікарням або ФАПам та дитячим садкам. Це ті об’єкти, по стану яких в першу чергу судять про результати діяльності місцевої влади. Інші об’єкти чекають свого часу. </li></ul><ul><li>Переважно як незадовільний характеризують голови стан клубів, бібліотек, пам’ятників. Певні зусилля на підтримку їх у функціональному стані спрямовуються, але недостатні із-за обмежених можливостей місцевих бюджетів. </li></ul>
  22. 22. Об’єкти соціальної сфери <ul><li>В усіх населених пунктах є у наявності об’єкти соціальної сфери. Усі населені пункти різняться за їх кількістю, поширеністю та технічним станом. </li></ul><ul><li>Об’єкти соціальної сфери мають різну ступінь важливості, а відтак і різний технічний стан. </li></ul><ul><li>Ремонт і переваги у фінансуванні в першу чергу надаються школам, лікарням або ФАПам та дитячим садкам. Це ті об’єкти, по стану яких в першу чергу судять про результати діяльності місцевої влади. Інші об’єкти чекають свого часу. </li></ul><ul><li>Переважно як незадовільний характеризують голови стан клубів, бібліотек, пам’ятників. Певні зусилля на підтримку їх у функціональному стані спрямовуються, але недостатні із-за обмежених можливостей місцевих бюджетів. </li></ul>
  23. 23. Дякую за увагу !

×