Презентація на тему "Культура клітин та тканин" є дидактичним матеріалом, який можна використати на уроках біології по темі "Клітинна інженерія" в 9 та 11 класах. В презентації описані технології та значення культури тканин
Презентація на тему "Культура клітин та тканин" є дидактичним матеріалом, який можна використати на уроках біології по темі "Клітинна інженерія" в 9 та 11 класах. В презентації описані технології та значення культури тканин
Вплив теплового обробляння на зміну вмісту сухих речовин і води у продуктах тваринного походження
Теплове обробляння продуктів визиває значне зменшення їх маси за рахунок того, що процес виділення рідини домінує над процесом її поглинання білками сполучної тканини.
Разом з цією рідиною дифундують в оточуюче середовище розчинні речовини.
М’ясо втрачає воду в усіх температурних інтервалах, при чому найбільш інтенсивно від 45 до 75° С. (70% усієї вологи)
У рибі вода виділяється найбільш інтенсивно в інтервалі від 45 до 65° С. При більш високих температурах, поглинання води набухлою сполучною тканиною не тільки повністю компенсується, але в деяких температурних інтервалах навіть перевищує втрату води, зумовленою денатурацією білків.
Загально відомо, що основними завданнями харчових технологій є забезпечення заданих або оптимальних властивостей готової продукції, відповідність вироб¬ництва екологічним та безпечним умовам для працюючих, ресурсо- та енергозбереження, інтенсифікації процесів та забезпечення найбільшого прибутку.
Дані завдання можуть бути виконані тільки при врахуванні основних технологічних принципів: найкра¬щого використання сировини, скороченого часу проведення процесів, раціонально використання енергії, обладнання, технологічної доцільності.
При тепловому оброблянні у продуктах тваринного походження відбуваються складні фізико-хімічні процеси, в результаті яких змінюється їх зовнішній вигляд, маса, консистенція, смак і аромат, а також дещо знижується харчова цінність. Більшість змін, що відбуваються можна охарактеризувати як позитивні, що забезпечують кулінарну готовність продукту. Проте в той же час такі зміни, як зменшення маси продукту і зниження його харчової цінності є негативними.
Завдання технологів полягає у вивченні фізико-хімічних процесів під час теплового обробляння і розробці на їх основі технологічних прийомів, що забезпечать посилення позитивних факторів теплового обробляння і послаблення негативних
Виділення і зміна розчинних сухих речовин та води при тепловому оброблянні м’яса, субпродуктів та риби.
До продуктів тваринного походження відносять : м’ясо великої рогатої худоби (яловичина, телятина) - 55-69 %; м’ясо дрібної рогатої худоби (баранина) 48-65 %; м’ясо свиней (свинина) 49-58 %; м’ясо птиці (кури, качки, гуси, індики страуси) 45,6-69,7 %; субпродукти
(печінка, нирки, язик, серце, легені, мозок) 68,8-79,0 %, риба всіх видів і рибопродукти 53-80 %.
Вище зазначені продукти містять значну кількість води
Найбільш поширений спосіб теплового обробляння ВАРІННЯ - найбільші втрати вологи відбуваються при варінні, це пояснюється тим, що полегшується процес дифузії; найменші втрати спостерігаються при смаженні, тому що втрати вологи відбуваються за рахунок випаровування з поверхні. Припускання і тушкування займають проміжне місце.
Продукти тваринного походження, навпаки,
Характеристика зернових мас як обєкта зберіганняssusera7fedf1
ФІЗИЧНІ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНОВИХ МАС. ОЧИЩЕННЯ ЗЕРНА
План
1. Фізичні та фізіологічні властивості зернових мас
1.1. Фізичні властивості зернових мас
1.2. Фізіологічні властивості зернових мас
2. Очищення зерна
2.1. Технологія очищення зерна
2.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна
Презентація до курсу "Загальна та сільськогосподарська фітопатологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
2. Тема 3: Поживні середовища.
Підготовка компонентів
поживних середовищ
3. Підготовка поживних середовищ
Рідкі компоненти поживних середовищ (кукурудзяний екстракт, зелену
патоку, мелясу, гідрол, рослинні олії, риб'ячий жир) доставляють у залізничних
цистернах і зберігають у спеціальних збірниках на складах заводів і
транспортують по комунікаціях за допомогою вакууму, стиснутого повітря або
перекачують насосами. Дозування рідких компонентів здійснюють по масі або
за об’ємом відповідно до пропису середовища і контрольних показників
кожної партії цього нестандартного виду сировини.
Рідкі поживні середовища готуються в апаратах–змішувачах з мішалкою,
куди завантажують окремі компоненти у визначеній послідовності,
установленої за регламентом.
Сипкі компоненти середовищ із транспортної тари забирають або в
спеціальні бункери або зберігають на складах у вихідному упакуванні. Для
транспортування сипучих компонентів використовують стрічкові і гвинтові
конвеєри, елеватори, пневматичний транспорт.
4. Підготовка поживних середовищ
Приготування складних комплексних середовищ, до складу яких, крім
мінеральних компонентів і цукрів, входить борошно, крохмаль,
кукурудзяний екстракт, проводять у декількох змішувачах. Кукурудзяний
екстракт звичайно кип'ятять із крейдою для нейтралізації амінокислот, що
утримуються в ньому, і органічних кислот. Борошно, крохмаль попередньо
заварюють і ретельно перемішують, щоб не допустити утворення великих
грудок, що можуть бути причиною нестерильних операцій, тому реактори
повинні бути постачені барботерами для подачі пари.
Для зниження в'язкості поживного середовища, яке
містить велику концентрацію кукурудзяного борошна
або крохмалю, проводять їхній частковий гідроліз
амілолітичним ферментом – орізином (продуцент –
Aspergillus oryzae) з наступною його інактивацією
нагріванням. Іноді необхідність проведення такої
операції обумовлена фізіологією продуцента, для якого
призначається середовище.
При виробництві хлібопекарських дріжджів мелясні
середовища спеціально освітлюються. При виробництві пива і
етанолу процес варіння середовища включає оцукрювання
крохмалю. При виробництві кормових дріжджів на
гідролізатах, з останніх видаляється фурфурол.
5. Якщо до рецептури входять малорозчинні інгредієнти, процес емульгування
також відноситься до варіння середовища.
У зв'язку з тим, що здебільшого поживного середовища
поєднують рідку і тверду фази, виникає необхідність
тонкого подрібнювання твердих компонентів – висівок,
борошна грубого помелу, рибно–кісткового борошна,
соєвої макухи. У цих цілях з великою ефективністю
використовують роторно–пульсаційний апарат, або
РПА, через який пропускають суспензію компонента
перед заварюванням або після нього. Завдяки цій
процедурі не тільки руйнують грудки, що утворилися
при заварюванні, але і підвищують ступінь
використання сировини, так само як і одержують
можливість застосовувати окремі види сировини
(наприклад, середовища з рибно–кістковим борошном).
Підготовка поживних середовищ
Деякі види сировини, наприклад, соєве борошно, викликають
підвищене піноутворення середовища, тому для зниження
піноутворення при стерилізації в такі середовища додають жир як
піногасник. Подібна міра викликана технологічною необхідністю, у
принципі, додавання жиру в середовище підвищує стійкість спор до
теплового впливу і тому вкрай небажана. Усі жирові компоненти
середовищ необхідно стерилізувати окремо. Для цього, як правило,
попередньо готують водно–масляну або водно–жирову емульсію з
господарським милом, що підвищує її стійкість.
7. Стерилізація поживних середовищ
Метою стерилізації є знищення всіх мікроорганізмів, що знаходиться в
поживному середовищі. Особливо це стосується середовищ, що
складаються з відходів і можуть містити гнильні і патогенні
мікроорганізми.
Досягти повної стерильності
практично дуже важко, тому що
деякі мікроорганізми, особливо
спороутворювальні, витримують
вплив високих температур
протягом тривалого часу.
Велике значення мають властивості об'єктів,
що стерилізуються. Деякі речовини можуть
підсилювати стерилізуючий ефект,
наприклад, кислоти, а деякі, навпаки,
спричиняють протекторний вплив, тобто
збільшують стійкість мікроорганізмів до
температури і тиску, наприклад, жири і
крохмаль.
Методи стерилізації:
1. Фізичні.
2. Хімічні.
3. Біологічні.
8. Ефективність стерилізації
залежить від:
1) температури;
2) тривалості процесу;
3) складу середовища;
4) конструкції апарата;
5) ступеня обнасінення середовища,
що стерилізується;
6) вимог стерильності на наступних стадіях.
Стерилізація поживних середовищ
Найбільш розповсюджених і універсальним
серед можливих методів, що викликають
деструкцію мікроорганізмів, є метод, заснований
на використанні вологого тепла. Характерною
рисою, що відрізняє дію вологого тепла на
мікроорганізми і хімічні речовини є висока
енергія активації, що характерна для мікробів.
Стерилізація середовищ - це будь-який метод впливу, що забезпечує видалення
з них мікробів-контамінантів або руйнування останніх.
9. По різниці значень енергії активації можна говорити про те, що однакове
збільшення температури впливає на загибель спор і термічну деструкцію
хімічних сполук.
На практиці головна мета стерилізації – досягнення стерильності, але
збереження якості поживного також середовища має важливе значення,
тому що безпосередньо від цього буде залежати результат процесу
ферментації.
Стерилізація поживних середовищ
Завдяки розходженням в енергії активації
відмирання термостійких спор при високих
температурах відбувається значно швидше,
ніж швидкість хімічної реакції. Тривалість
експозиції, або час витримки – це той
часовий інтервал, у межах якого гинуть
мікроорганізми. Загибель останніх спор у
середовищі є випадковим процесом, тому
введено поняття "критерій стерильності"
(N) – відношення числа операцій стерилізації,
у результаті яких вижили по одній
термостійкій спорі, до загального числа
проведених операцій.
Для стерилізації середовищ приймають
критерій стерильності, рівний
0,01±0,001. Якщо вихідна кількість спор
у середовищі прийняти No, то одержимо
співвідношення N/No – рівень
стерильності або коефіцієнт виживання,
що означає, що для досягнення заданого
критерію стерильності (наприклад 0,01)
середовище повинне витримуватися при
температурі стерилізації суворо
визначений час, щоб "популяція" спор
знизилася від вихідного значення N0 до
N/N0 (наприклад, до 10–16).
10. де N - кількість мікроорганізмів у момент часу τ;
k - питома швидкість загибелі мікроорганізмів.
Знак „-” означає, що в процесі стерилізації відбувається зменшення
кількості живих мікроорганізмів.
Привівши цей вираз до зручного для
інтегрування виду, отримаємо:
Стерилізація поживних середовищ
Швидкість загибелі клітин можна виразити в такий спосіб:
dN
= -kN
dτ
kdτ
N
dN
−=
Інтегруємо цей вираз, з огляду на те,
що при τ=0, N=N0 (N0 - кількість
мікроорганізмів перед
стерилізацією).
kτ
0
N
N
ln −=
або
kτ
N
0
N
ln =
Ліву частину рівняння називають
критерієм стерилізації і
позначають символом (набла).
∇
∇
kτ∇ = (за умови постійної
температури)
11. Графічні інтерпретації кінетики загибелі мікроорганізмів
Стерилізація поживних середовищ
0
kN
e
N
τ−
=
k – константа швидкості
загибелі
різних форм
мікроорганізмів;
N0 – константа виживання.
N/N0
τ
80°C
50°C
N/N0
τ
80°C
50°C
Спори Вегетативні клітини
Графічні інтерпретації визначаються наявністю логарифмічної швидкості
загибелі спор та прямопропорційною швидкістю загибелі вегетативних
клітин.
12. Теплову стерилізацію середовищ (по способі її проведення)
підрозділяють на періодичну і безперервну.
Стерилізація поживних середовищ
При періодичному способі стерилізації
процеси: нагрівання, витримка й
охолодження середовища протікають
послідовно в часі в одному апараті. Це
може бути ферментатор, посівний апарат
або спеціальний стерилізатор. Весь обсяг
середовища нагрівають в апараті до
заздалегідь обраної температури,
витримують при цій температурі строго
визначений час і прохолоджують водою,
подаваної в сорочку апарата або змійовик.
Періодична стерилізація Графічне зображення
τ
t
нагрівання охолодженнявитримка
80...100н в о∇ = ∇ + ∇ + ∇ =∑
13. Теплову стерилізацію середовищ (по способі її проведення)
підрозділяють на періодичну і безперервну.
Стерилізація поживних середовищ
Періодична стерилізація
Переваги:
1. Простота.
2. Надійність.
Недоліки:
1. погіршується якість поживного
середовища через тривалий вплив
високої температури (відбувається
карамелізація цукрів, деструкція
вітамінів
2. утворення потенційних інгібіторів
процесу ферментації, таких як
аміноцукри).
3. потрібна підвищена витрата пари за
короткий період нагрівання.
неможливістю регенерувати тепло.
4. труднощі автоматизації процесу
періодичної стерилізації в порівнянні
з безперервним.
14. Теплову стерилізацію середовищ (по способі її проведення)
підрозділяють на періодичну і безперервну.
Стерилізація поживних середовищ
Безперервна стерилізація
При безперервному способі
стерилізації кожен елементарний
процес – нагрівання, витримка,
охолодження здійснюється в
спеціально призначених для цього
апаратах: нагрівачі, витримувачі,
теплообміннику, що складають
систему апаратів для безперервної
стерилізації – установку
безперервної стерилізації (УБС).
Графічне зображення
τ
t
kτ∇ =
15. Теплову стерилізацію середовищ (по способі її проведення)
підрозділяють на періодичну і безперервну.
Стерилізація поживних середовищ
Безперервна стерилізація
1. при безперервному методі стерилізації кожен
елементарний обсяг середовища (нескінченно
малий обсяг, що містить одну спору) знаходиться
при високій температурі короткий час;
2. завдяки більш високим температурам
стерилізації і короткої експозиції деструкція
компонентів поживного середовища мінімальна;
3. процес стерилізації всього обсягу поживного
розтяг середовища в часі, цим забезпечується
більш рівномірне завантаження котельні;
4. процес легко контролювати і керувати ним;
можлива часткова регенерація тепла.
Переваги: