22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. 1
Розробка плану-конспекту уроку географії
з курсу «Географічний простір» 11 клас
Розділ «Повторення»
Урок № 34
Тема: Чи потрібно вивчати географію в школі?
Навчальне завдання уроку: сприяти розумінню учнями ролі географічних знань у
житті людей; спонукати учнів до усвідомлення ними великого значення знань
географічних понять в економічному та політичному розвитку країни; повторити
основні географічні поняття та перевірити їх правильне практичне застосування;
закріпити навички добору географічної інформації з різних джерел географічних
знань; створювати умови для впевненості учнів у вивченні шкільного курсу
географії
Корекційно - розвивальне завдання уроку: розвивати аналітичне мислення,
відповідне духу часу; формувати здібності аргументувати свою думку
Виховне завдання уроку: орієнтувати учнів на життєво важливі цінності;
розвивати в учнів моральні чесноти, шляхетність, почуття милосердя, заохочення до
добрих вчинків.
Тип уроку:Урок закріплення й застосування знань, умінь і навичок
Форма проведення уроку: урок-диспут (урок-діалог)
Метод проведення уроку: групова робота
Наочність та обладнання: уривок відео фрагменту «Перехід на профільну освіту та
скорочення кількості предметів – що готують у МОН» від 01.05.2023 р., фрагмент з
комедії Фонфізіна «Недоросль», презентація до уроку, комп’ютер, телевізор, роботи
учнів
2. 2
Учитель географії розлучається зі своїми
учнями. Але випускник школи не розлучається
з потребою в географічних знаннях,
необхідних йому протягом всього життя,
знаннях, отриманих в школі...
Герасимов Інокентій Петрович
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (1 хв.)
- Діти, усім зичу доброго настрою, творчої праці, взаєморозуміння, приємного
спілкування. Посміхніться один одному, зберіться з думками, будьте уважні, активні
на уроці і усе у нас з вами буде тільки на дванадцять балів
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (3 хв.)
Прийом «Створення ситуації зацікавленості»
- Кожен із вас, мабуть, останнім часом не один раз чув із різних джерел приблизно
ось таку фразу: «Міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявив про плани МОН
скоротити кількість предметів, які вивчають українські школярі. На його
думку, це допоможе оптимізувати навчальні програми і зменшити
навантаження — і тим самим покращити якість навчання»
- Алла Заможська, співзасновниця ГО «Батьки Кременчука. Полтавщина» у
своєму блозі написала: «Новий міністр запитав: а які предмети скоротити чи й
взагалі прибрати з освітньої програми? Насправді, окрім перевантаженості
предметними знаннями, у нас є й інші проблеми, які простим зменшенням предметів
не вирішиш.» (уривок відео фрагменту «Перехід на профільну освіту та скорочення
кількості предметів – що готують у МОН» від 01.05.2023 р. / 2.04 – 2.48 хв)
- У Міносвіти розповіли, від яких предметів точно не відмовлятимуться. Це
історія України, українська мова, хімія, фізика, математика, біологія.
- А де географія?
3. 3
- Епіграфом сьогодні на урок я вибрала цитату Герасимова Інокентія Петровича –
радянського вченого – географа, який ще 1950 році сказав: «Учитель географії
розлучається зі своїми учнями. Але випускник школи не розлучається з потребою в
географічних знаннях, необхідних йому протягом всього життя, знаннях, отриманих
в школі...»
III. Актуалізація опорних знань і вмінь (4 хв.)
- Тому сьогодні ми проведемо з вами не зовсім звичний урок. Справа в тім, що я
буду неодноразово цікавитись вашою думкою, вашою особистою точкою зору
відносно теми нашого уроку. Тож будьте готові до діалогу, тому що урок пройде у
формі диспуту. А тема нашого уроку: Чи потрібно вивчати географію в школі?
1. Робота з тлумачним словником (пояснення слова «диспут»)
Диспут (від лат. Disputare міркувати, сперечатися) — різновид дискусії, публічне
обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило,
завчасно готується і пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників.
2. Правила диспуту
- Давайте створимо правила, які потрібно дотримуватися під час диспуту (діти
висловлюють свої правила)
- Подивіться, які пропонує правила для учасника диспуту Г. Плоткін:
1. Кожен має право висловити свою думку. Якщо у тебе є що сказати слухачам,
нехай вони дізнаються про це.
2. Говори, що думаєш, думай, що говориш! Висловлюйся ясно і чітко. Чи не
стверджуй того, в чому не розібрався сам.
3. Постарайся, як можна більш переконливо викласти свою точку зору. Спирайся
тільки на достовірні факти.
4. Не повторюй того, що до тебе було сказано.
5. Поважай чужу думку. Постарайся зрозуміти його. Умій вислухати точку зору,
з якою не згоден. Будь витриманим. Не перебивай виступаючого. Не давай
4. 4
особистісних оцінок. Правоту доводь доводами, а не криком. Намагайся не
нав'язувати своєї думки.
6. Якщо доведено помилковість твоїй позиції, май мужність визнати свою
неправоту.
7. Нехай головним підсумком диспуту стане твоє просування по нелегкому
шляху осягнення істини.
IV. ОСМИСЛЕННЯ ЗМІСТУ І ПОСЛІДОВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ
ПРАКТИЧНИХ ДІЙ
Вступне слово вчителя (1 хв.)
- Навіщо потрібно вивчати географію? При цьому питанні відразу згадується епізод
з географією з комедії Фонфізіна «Недоросль». Пропоную його подивитися
(відеофрагмент)
Дійсно, навіщо вивчати географію? Бути, можливо, мадам Простакової, кажучи про
"візника, який довезе куди ви накажете"? Для учнів, це питання сьогодні, на жаль, є
не зовсім зрозумілим. Сьогодні, коли існує маса карт, у тому числі в цифровому
вигляді, барвисті путівники, GPS-приймачі, турфірми, безліч географічних
відеофільмів і, нарешті, Інтернет!
Іноді сучасні люди задаються питанням: «Навіщо потрібна географія?» Зрозуміло,
що в минулі століття географія грала важливу роль, завдяки їй людство дізналося
про інші материки, екзотичні продукти і про незвичні природні явища. Ми вивчили,
що Земля — це майже сфера з шістьма континентами і чотирма океанами, вистачить
і цього. Але не тут-то було.
1. «Асоціативний кущ» (3 хв.)
- Давайте почнемо наш урок з того, що
послухаємо, а які асоціації викликає у вас
слово «географія» (кожен учень по ланцюжку
називає слово, з яким асоціюється географія, а
вчитель записує слова на слайд презентації)
5. 5
2. Робота з поняттям «географія» (3 хв.)
- А хто пам’ятає визначення поняття «географія»?
Географія – це наука про Землю, її природу, населення та його господарську
діяльність, про взаємодію природи і людства.
- Назвіть ключові слова в цьому визначенні (природа Землі, населення, господарська
діяльність людей)
- Пропоную вам діалог за трьома питаннями, пов’язавши їх із темою уроку. Для
продуктивності роботи та економії часу ви об’єднаєтеся в три команди, а кожна
команда ще на дві групи – «за» і «проти» (можна використовувати будь – який
спосіб об’єднання учнів в групи) і будете готуватися до диспуту за одним питанням:
1) Чи потрібні знання про природу Землі в житті окремої людини (в моєму житті) та
країни в цілому
2) Чи потрібні знання про населення в житті окремої людини (в моєму житті) та
країни в цілому
3) Чи потрібні знання про господарську діяльність людей в житті окремої людини (в
моєму житті) та країни в цілому
- Але кожен учень може записувати свої аргументи «за» і «проти» за темою уроку
«Чи потрібно вивчати географію в школі?», у кінці уроку ви будете писати твір –
есе.
V. ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ЗАВДАННЯ ПІД КОНТРОЛЕМ І З
ДОПОМОГОЮ ВЧИТЕЛЯ
1. Робота в групах (обговорення питання – 4 хв)
2. Диспут за питаннями (15 хв.)
1) Чи потрібні знання про природу Землі в житті окремої людини (в моєму
житті) та країни в цілому (висловлювання дітей)
Вчитель: Складно переоцінити роль географії в житті людини. Географічна наука
проникає в усі сфери людської діяльності. Вона вивчає, також і об'єкти, що
оточують людину. Образно висловлюючись можна сказати, що географія - це наука,
6. 6
яка забезпечує людині пізнання навколишнього світу. А знання саме про природу
Землі забезпечують пізнання процесів, що відбуваються у всіх оболонках нашої
планети:
атмосфері;
літосфері;
гідросфері;
біосфері.
Вивчення процесів і явищ дозволяє зробити висновок про закономірності їх прояву.
Це дає можливість передбачити ті чи інші явища природи. Найголовнішим в
сучасних умовах є вивчення впливу людини на природні процеси і прогнозування їх
можливих наслідків.
2) Чи потрібні знання про населення в житті окремої людини (в моєму житті)
та країни в цілому (висловлювання дітей)
Вчитель: Завдяки знанням про населення пояснюються закономірності виникнення
населених пунктів, розселення народів, формування класів і класових відносин.
Останнім часом не можна недооцінювати і вплив людської діяльності на природу,
що набуває глобального характеру і може мати катастрофічні наслідки.
3) Чи потрібні знання про господарську діяльність людей в житті окремої
людини (в моєму житті) та країни в цілому (висловлювання дітей)
Вчитель: На основі даних про природу людина може планувати розвиток
виробництва, розміщення підприємства та населених пунктів.
VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ УЧНЯМИ РЕЗУЛЬТАТІВ
СВОЄЇ РОБОТИ
1. Заключне слово вчителя (1 хв.)
- Знання географії допомагають в самих різних сферах життя. Кожному відома її
користь при подорожах. Завдяки їй можна орієнтуватися по карті світу. Крім того,
7. 7
враховуються час і часові пояси. Дана наука пояснює все про часові пояси, і в якому
з них знаходиться те чи інше місто.
Також вона потрібна в області супутникової і стільникового зв'язку, навігації. Всі
сучасні GPS супутники, навігатори і стільникові оператори використовують знання
місцевості.
На закінчення можна підвести загальний підсумок, відповідаючи на питання:
«Навіщо потрібна географія?» Так навіщо ж? Щоб було простіше орієнтуватися в
житті, дізнаватися щось нове і робити висновки у різних областях: подорожі,
прогноз погоди, харчування, розваги, традиції і так далі.
2. Твір – есе на тему «Чи потрібно вивчати географію в школі?» (6 хв.)
Наприклад: (роботи учнів)
VII. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ (2 хв.)
Вправа «Мікрофон»
- Висловіть свої враження від уроку, починаючи речення з фраз:
Я дізнався...
Я навчився...
Мені сподобалося...
Мене здивувало...
8. 8
Заключне слово вчителя
- Але пам’ятайте, щоб успішно вивчати географію, бажано користуватися
різноманітними джерелами географічних знань, багато читати та опанувати навички
роботи з комп’ютером.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Допрацювати та оформити твір – есе «Чи потрібно вивчати географію в
школі?» (Географія в моєму житті)
Список інтернет - джерел:
1. https://uk.wikipedia.org
2. https://chumaknastya1989wordpresscom.wordpress.com/