Учебники

1. 2 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 3І семестр. Календарно-тематичне планування
УДК 37.016+811.161.2
ББК 74.26+81.2УКР
С49
ISBN 978-617-00-1048-3
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ.
(ПРОФІЛЬ — УКРАЇНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ)
№
з/п
Дата Зміст уроку Примітки
МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ.
УКРАЇНСЬКА МОВА В УКРАЇНІ
1
Мова як суспільне явище. Основні функції
мови: комунікативна, мислетворча, когні-
тивна, кумулятивна, естетична, експресивна
2
Мовна ситуація в державі.Українське законо-
давство про мову.Мовні обов’язки громадян
3
Мовний «суржик», його причини. Проблеми
екології української мови
4
Українська мова як одна з індоєвропейських
мов
5 Культура усного та писемного мовлення
6
Мовленнєвий колорит: урочисте, ввічливе,
офіційне, інтимно-ласкаве, фамільярне, гумо-
ристичне, сатиричне мовлення
7
Основні види мовленнєвого спілкування.
Особливості аудіювання, говоріння, читання
й письма. Український мовленнєвий етикет
З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(КОРОТКІ ВІДОМОСТІ)
8
Основні етапи розвитку української мови
та їх зв’язок з історією слов’янських народів.
Поява писемності
9
Кирило і Мефодій та їхня роль у становленні
слов’янської писемності. Кирилиця. Види
письма в період Київської Русі: устав, напів-
устав, скоропис
10
Короткі відомості з історії української писем-
ності. Перші граматики української мови
© Слюніна О. В., 2011
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2011
Слюніна О. В.
Усі уроки української мови в 10 класі. І семестр. Про-
філь — українська філологія. — Х. : Вид. група «Основа»,
2010. — 320 с. — (Серія «Усі уроки»).
ISBN 978-617-00-1048-3.
У посібнику вміщено всі уроки української мови для І семестру
10 класу, які разроблено за програмою профільного рівня (профіль —
українська філологія), затвердженою Міністерством освіти і науки,
молоді та спорту України.
Розробки уроків характеризуються поєднанням комунікативно-
діяльнісного, соціокультурного принципів і принципу практичної
спрямованості, відповідають сучасним досягненням теорії і практики
навчання української мови й розвитку мовлення.
Для вчителів української мови та літератури загальноосвітніх шкіл,
ліцеїв та гімназій, студентів філологічних факультетів педагогічних
університетів.
УДК 37.016+811.161.2
ББК 74.26+81.2УКР
С49
Р е ц е н з е н т и:
Голобородько Є. П., доктор педагогічних наук, професор
кафедри педагогіки і психології Південноукраїнського регіонального
інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів,
член-кореспондент НАПН України, дійсний член Академії
педагогічних і соціальних наук;
Лисиченко Л. А., доктор філологічних наук, професор
кафедри української мови Харківського національного
педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

2. 4 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 5І семестр. Календарно-тематичне планування
№
з/п
Дата Зміст уроку Примітки
11
Комунікативні ознаки мовлення. (Поняття
про комунікативну доцільність, точність,
ясність, правильність, логіку, послідовність,
образність, виразність, естетичність мови).
Особливості монологічного мовлення. Під-
готовка власного висловлювання. Виступ
на зборах, семінарах, конференції
12
Сучасний український алфавіт. Розвиток
мови на сучасному етапі
Сучасна українська літературна мова як вища
форма існування національної мови
13
Форми існування мови: загальнонародна
мова, літературна мова, просторіччя, діалект,
професійні різновиди, жаргон, арго
14
Діалекти як історична база літературних мов.
Територіальні й соціальні діалекти. Україн-
ський міський сленг. Мова села
15
Стилістична система української мови (стилі,
підстилі, стилістичні засоби, способи і при-
йоми організації стилістичних засобів у тексті)
16
Основні аспекти культури мовлення: інфор-
мативність, нормативність. Особливості діало-
гічного мовлення. Принципи ведення дискусії
17 Тематичне оцінювання № 1
ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ
МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ
СИСТЕМУ
18
Місце фонетики та орфоепії в системі мови.
Основні фонетичні одиниці української мови:
звук, склад, фонетичне слово, фраза
19
Особливості реалізації фонеми в мовленні.
Інваріант, позиційний варіант фонеми
20
Позиційні чергування приголосних звуків.
Основні історичні чергування приголосних
звуків при словозміні й словотворенні
21
Чергування [о] та [е] з [і], чергування [о]
та [е] з нулем звука, чергування [о] з [е]
після ж, ч, ш, дж та [й]
№
з/п
Дата Зміст уроку Примітки
22
Зміни приголосних у мові. Асимілятивні,
дисимілятивні процеси. Явище метатези
23
Поняття про текст як продукт мовленнє-
вої діяльності. Закономірності побудови тек-
сту. Конспектування статті, що сприймається
на слух
24
Подовження та спрощення в групах приго-
лосних
25
Приставні приголосні. Милозвучність україн-
ської мови. Стилістичні засоби фонетики
26 Тематичне оцінювання № 2
УКРАЇНСЬКА ОРФОЕПІЯ ЯК УЧЕННЯ
ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ
ПРАВИЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ
ВИМОВИ
27
Основні норми літературної вимови. Особли-
вості вимови голосних та приголосних звуків
28
Чинники, що впливають на вимову. Причини
відхилення від орфоепічних норм. Інтона-
ційні особливості українського мовлення
29
Наголос в українській мові, його види та роль
в розрізненні слів і їхніх форм
30
Орфоепічна норма. Особливості використання
орфоепічного словника
31
Види читання: переглядове, ознайомлю-
вальне, вивчальне, ознайомлювально-
вивчальне, ознайомлювально-реферативне.
Виразне читання текстів різних стилів відпо-
відно до орфоепічних та інтонаційних вимог.
Контроль читання мовчки
УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА.
УКРАЇНСЬКА ОРФОГРАФІЯ ЯК УЧЕННЯ
ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ
ПРАВИЛ НАПИСАННЯ СЛІВ
32
Історія становлення української графіки
й орфографії. Основні принципи орфографії:
фонетичний, морфологічний, традиційний,
диференціювальний

3. 6 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 7І семестр. Календарно-тематичне планування
№
з/п
Дата Зміст уроку Примітки
46
Поняття про пароніми.Стилістичні функції
паронімів.Прийом парономазії
47 Складання усного твору
48 Складання письмового твору
49
Явище синонімії. Синоніми та їх види. Вико-
ристання синонімів для уникнення тавтоло-
гії, плеоназму та мовної недостатності
50
Антоніми та їх види. Стилістичні фігури,
пов’язані з поняттям антонімії (антитеза,
оксиморон)
51
Власне українська лексика та слова, успадко-
вані з індоєвропейських і східнослов’янських
мовних спільностей. Поняття про
старослов’янську мову та її роль у роз-
витку української мови.Стилістична роль
старослов’янізмів у мовленні
52
Запозичена лексика. Причини і джерела
запозичень. Латинські й грецькі елементи.
Слова українського походження в лексичному
складі інших мов (російської, білоруської,
польської)
53
Слова іншомовного походження та інтер-
націоналізми у складі української мови.
Кальки. Варваризми
54
Особливості правильного і доцільного вико-
ристання власне українських та запозичених
слів
55 Написання відгуку про твір мистецтва
56
Лексика української мови за сферою вжи-
вання. Загальновживані слова. Лінгвокуль-
туреми
57
Розмовна, просторічна, емоційно забарвлена
лексика. Сленг. Екзотизми. Пуризми.
Стилістичні можливості розмовної, просторіч-
ної лексики
58
Розмовне мовлення, сфера його використання
та основні особливості. Власне висловлю-
вання учня на соціокультурну тему
№
з/п
Дата Зміст уроку Примітки
33
Правопис літер, що позначають ненаголошені
голосні [е], [и], [о] у коренях слів. Позна-
чення м’якості приголосних літерами ь, я, ю,
є, ї; сполучення йо, ьо. Складні випадки пра-
вопису апострофа та знака м’якшення
34
Правила написання складних слів разом,
окремо, через дефіс. Правопис складноскоро-
чених слів
35 Правила складоподілу та переносу слів
36
Правила вживання великої літери. Напи-
сання прізвищ, імен, по батькові та геогра-
фічних назв. Лапки у власних назвах
37 Написання слів іншомовного походження
38
Орфографічні норми. Нововведення в україн-
ському правописі. Редагування тексту з орфо-
графічними помилками. Використання орфо-
графічного словника та словника іншомовних
слів
39 Написання переказу із творчим завданням
40 Редагування власного переказу
41 Тематичне оцінювання № 3
ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД
42
Українська лексикологія як учення про лек-
сичний склад мови. Слово як основна оди-
ниця мови. Ознаки слова. Слово і поняття
43
Семасіологія як учення про значення слів
і виразів. Лексичне значення слова. Типи
лексичних значень. Системні відношення
в лексиці української мови
44
Поняття про багатозначні й однозначні слова.
Пряме й переносне значення слова. Основні
типи переносних значень: метафора, метоні-
мія, синекдоха. Відображення метафор, мето-
німій, синекдох у текстах
45
Поняття про омонімію. Повні і неповні омо-
німи. Види неповних омонімів: омоформи,
омофони, омографи, міжмовні омоніми

4. 8 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 9І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ.
УКРАЇНСЬКА МОВА В УКРАЇНІ
Урок № 1
МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МОВИ:
КОМУНІКАТИВНА, МИСЛЕТВОРЧА, КОГНІТИВНА,
КУМУЛЯТИВНА, ЕСТЕТИЧНА, ЕКСПРЕСИВНА
Мета: поглибити знання учнів про роль мови в житті лю-
дини та суспільства; формувати уміння визначати
та характеризувати основні функції мови, аналі-
зувати вислови про мову відомих наукових, гро-
мадських і літературних діячів; виховувати любов
та повагу до рідної мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: словники, картки з індивідуальним завданням, ксе-
рокопії тексту.
О мова рiдна! Їй гаряче
Вiддав я серце недарма.
Без мови рiдної, юначе,
й народу нашого нема.
В. Сосюра
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів
Прочитавши епіграф до уроку, подумайте, яку роль відіграє
мова в житті народу.
ІV. Засвоєння нового матеріалу
Коментар учителя. Мова виникла з потреб людини у спілку-
ванні. З раннього дитинства до глибокої старості людина користу-
ється мовою. Люди обмінюються думками, дізнаються щось нове,
висловлюють власні почуття за допомогою мови. Жодне суспільство,
№
з/п
Дата Зміст уроку Примітки
59
Лексичне багатство діалектної лексики.
Етнографізми. Топоніміка й ономастика
в системі української мови
60
Специфічно професійна лексика. Наукова
лексика. Терміни, канцеляризми та штампи.
Стилістичне використання термінів, канцеля-
ризмів та штампів
61
Науковий стиль. Основні ознаки.
Особливості конспектування. Складання тез
науково-популярної статті
62
Застарілі слова та їх різновиди: архаїзми,
історизми. Стилістичні функції архаїчної лек-
сики та процес реактивації пасивної лексики
63
Неологізми. Причини й шляхи виникнення
нових слів. Загальномовні та індивідуальні
неологізми. Стилістична роль неологізмів.
Нові слова у словниках
64 Написання анотації
65 Тематичне оцінювання № 4

5. 10 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 11І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
на якому б рівні розвитку воно не знаходилось, не може існу-
вати без мови. Про те, що мова є суспільним явищем свідчать
її функції. Так, основною серед них є комунікативна, оскільки
мова є найважливішим засобом спілкування людей. Мова безпо-
середньо пов’язана з мисленням. За допомогою мови ми форму-
ємо і виражаємо думки. Отже, ще однією функцією мови є мисле-
творча. Мові властива і когнітивна, тобто пізнавальна, функція.
Суть її полягає у тому, що мова постає засобом пізнання світу,
адже людина користується не лише своїм індивідуальним досві-
дом, але й усім тим, чого досягли її попередники. Через мову ми
пізнаємо нові явища дійсності, знайомимося з різноманітними
галузями науки. Поряд з цими функціями не менш важливою
є кумулятивна, оскільки культура кожного народу зафіксована
саме в мові. Велика кількість прислів’їв, приказок, фольклор-
них пісень відбиває специфічно національні риси, ту мовну об-
разність, що коренями входить в історію народу, його побут, зви-
чаї, традиції. Мова виконує у суспільстві й естетичну функцію.
Милозвучність, гармонія змісту, форми, дотримання норм стають
для мовців джерелом естетичної насолоди, сприяють розвитку ес-
тетичного смаку. Найповніше ця функція реалізується у творах
художньої літератури, де вона виражається у використанні роз-
галуженої системи різнотипних образних структур. Завдяки екс-
пресивній функції кожен мовець постає як індивідуальна й непов-
торна особистість. Отже, експресивна функція полягає в тому,
що мова є універсальним засобом вираження внутрішнього світу
людини (За С. Дорошенком).
1. Робота з довідковою літературою
Таким чином, мова — явище суспільне. А як ви розумієте
самі ці слова мова, функція та суспільство? Свої міркування по-
рівняйте з матеріалом словників.
2. Прочитайте висловлювання про мову. Визначте, в яких ви-
словлюваннях і яким чином підкреслюється значення мови
в житті суспільства.
1. Мова — духовне багатство народу (В. Сухомлинський). 2. На-
ції вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову
(Ліна Костенко). 3. Найбільше і найдорожче добро в кожного на-
роду — це його мова (Панас Мирний). 4. Як прислів’я чудове, йде
від роду до роду, що народ — зодчий мови, мова — зодчий народу
(Д. Білоус). 5. Мова є тим чинником, що встановлює «природні»
межі нації, при цьому, будучи унікальною системою світобачення
й самовираження окремої нації, виступає не лише засобом спілку-
вання, а й дає змогу представникам цієї спільноти розуміти одне
одного на глибинному, підсвідомому рівні (Л. Мацько). 6. Мова —
це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична
пам’ять, найцінніше надбання століть, мова — це ще й музика,
мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мис-
лительна діяльність народу (О. Гончар).
Пригадайте інші відомі вам висловлювання видатних людей
про мову.
3. Прочитайте та перекажіть текст. Визначте його тему та основну
думку. Доберіть заголовок.
Розвиток і стан мови значною мірою залежать від стану су-
спільства. Мова відображає зміни в усіх сферах суспільства, що
суттєво різнить мову від інших суспільних явищ.
Як суспільні зміни позначаються на мові? Зупинимося на най-
головніших із них.
Мова відображає особливості соціальної організації суспіль-
ства. Стан мови залежить від характеру економічних формацій
і форми держави. Так, скажімо, для феодалізму характерний
розпад держави на дрібні феоди. У зв’язку з цим виникає ба-
гато дрібних територіальних говірок. За капіталізму колишні
дрібні територіально-адміністративні одиниці об’єднуються, ви-
никають нації. Спільний ринок вимагає єдиної мови для дер-
жави. Усе це зумовлює нівеляцію діалектів і формування націо-
нальної мови.
У мові відображається соціальна диференціація суспільства.
Суспільство диференціюється за класовою, становою, майновою
і професійною ознаками. Це позначається на класовому вико-
ристанні мови, функціонуванні професійних підмов, жаргонів,
арго.
У мові відображаються демографічні зміни. Збільшення чи
зменшення населення, зміни в його складі, чисельності етносів —
все це певною мірою впливає на мову. Так, скажімо, наплив ро-
сійськомовного населення на Україну призвів до того, що міста,
де в основному поселялися переселенці, поступово русифікува-
лися. Приплив сільського населення в міста позначився на змінах
у літературній мові: до неї ввійшла велика кількість так званих
просторічних слів та зворотів.
У мові відображені відмінності в рівнях економічного розвитку.
Так, наприклад, національна чи державна мова складається, як

6. 12 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 13І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
правило, на основі діалекту тієї території, яка є найрозвинені-
шою в культурному й економічному аспектах. Діалект Аттики
ліг в основу давньогрецької мови, діалект провінції Лаціум —
в основу латинської мови, діалект провінції Іль де Франс — в під-
ґрунтя французької мови, московські говірки стали базовими для
російської мови, полтаво-київські — для української, бо саме
ці території в час формування названих літературних мов були
економічно найпотужнішими і високорозвиненими в культур-
ному аспекті.
Незаперечний вплив на розвиток мови має творчість письмен-
ників, діячів культури та мистецтва. Як правило, саме письмен-
ників уважають основоположниками і зачинателями літератур-
них мов, наприклад, Т. Шевченка в Україні, О. Пушкіна в Росії,
А. Данте в Італії, В. Шекспіра в Англії, М. Сервантеса в Іспанії
(М. Кочерган).
Визначте, який стиль літературної мови репрезентує цей
текст?
Поміркуйте, яка з функцій мови найбільш повно реалізується
у цьому тексті? Обґрунтуйте свою думку.
У чому полягає залежність розвитку й функціонування мови
від стану розвитку суспільства?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота у групах з картками. Прочитайте тексти. Визначте,
яка функція мови найбільш повно реалізується у кожному
з наведених прикладів. Доведіть свою думку. Дайте відповіді
на додаткові запитання.
Картка № 1
Виразно прочитайте поезію. Визначте основну думку. Прига-
дайте інші поезії про українську мову. Які почуття вони пе-
редають?
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів,— це мова моя,
Це мова моєї Вкраїни.
(В. Сосюра)
Картка № 2
Доберіть ілюстрації, де слово мова вживалося б у різних зна-
ченнях.
Мова, и, ж. 1. Здатність людини говорити, висловлювати свої
думки. 2. Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих
у межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існу-
ючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх ком-
бінування у процесі вираження думок. 3. Мовлення, властиве
кому-небудь; манера говорити. 4. Те, що говорять, чиї-небудь
слова, вислови. 5. Публічний виступ на яку-небудь тему: про-
мова. 6. Те, що виражає собою яку-небудь думку, що може бути
засобом спілкування (Словник української мови).
Картка № 3
Поясніть значення прислів’їв. Доповніть цей перелік влас-
ними прикладами.
1. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 2. Слово —
не горобець, вилетить — не спіймаєш. 3. Гостре словечко коле сер-
дечко. 4. І від солодких слів буває гірко. 5. Не кидай слова на ві-
тер (Народна творчість).
Картка № 4
Виразно прочитайте текст. Поміркуйте, яку роль відіграє мова
в збереженні надбань народу. Наведіть цитати з тексту на під-
твердження своєї думки.
Український народ творив свою мову упродовж віків, заносячи
до мовної скарбниці добірний нектар слова, невтомно запалював
у слові незгасний вогонь думки і почуття, вічність праці і мрії.
Колективна пам’ять народу-творця береже слово, а в ньому —
і своє безсмертя. У слові рідної мови захована немовби якась та-
ємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну
мелодію мови і називає щось зрозуміле всім. І не тільки називає,
а й передає найтонші відтінки переживань і мислі. Мова — ди-
восвіт, духовна планета, на якій живе виплекана людиною незлі-
ченна кількість слів (І. Вихованець).
VI. Підсумки уроку
Чому ми називаємо мову суспільним явищем?
Назвіть основні функції мови та коротко охарактеризуйте
кожну з них.
Яку роль відіграє мова в збереженні надбань народу?
Яким чином розвиток мови залежить від розвитку й функціо-
нування суспільства?
VII. Домашнє завдання
Як ви розумієте твердження Н. Ботвини Мова, якою не спіл-
куються стає мертвою; народ, який втрачає свою мову, зни-
кає? Свої міркування покласти в основу твору-роздуму.

7. 14 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 15І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
Урок № 2
МОВНА СИТУАЦІЯ В ДЕРЖАВІ.
УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО МОВУ.
МОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН
Мета: розширити знання учнів про мовну ситуацію в дер-
жаві, узагальнити відомості про українське зако-
нодавство щодо мови та політику «русифікації»;
розвивати логічне мислення; виховувати любов
до державної мови України та усвідомлювати свої
обов’язки як громадян.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: довідники, картки з індивідуальним завданням.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
IІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу
Як ви розумієте поняття мовна ситуація? Порівняйте свої
міркування з матеріалом довідників.
Мовна ситуація — сукупність форм існування однієї мови або
сукупність мов у їх територіально-соціальному взаємовідношенні
і функціональній взаємодії в межах певних географічних регіо-
нів або адміністративно-політичних утворень. Мовну ситуацію
описують за кількісними, якісними та оцінними параметрами.
До кількісних ознак належать кількість мов, кількість мовців,
кількість комунікативних сфер, які обслуговує мова. Якісними
критеріями є такі: характер мовних норм (одномовність чи бага-
томовність), функціональна рівнозначність/нерівнозначність, ха-
рактер панівної мови (іноземна чи місцева). Під оцінними параме-
трами розуміють внутрішню і зовнішню оцінку мови. Внутрішня
оцінка — це оцінка мови її споконвічними носіями, а зовнішня
оцінка — така ж характеристика носіями інших мов.
1. Прослухайте текст про мовну ситуацію в Україні. У якому
стилі оформлене висловлювання. Доведіть свою думку.
Мовна ситуація — притаманний суспільству спосіб задово-
лення комунікативних потреб за допомогою однієї або кількох
мов. Мовна ситуація — один з найважливіших об’єктів соціо-
лінгвістики, який звичайно характеризується за якісними, кіль-
кісними й оцінними параметрами. Для сучасної мовної ситуації
в Україні у зв’язку зі зміною мовної політики властиві процеси
протиборства старих стереотипів і нових тенденцій мовного пла-
нування. Найпомітніші новації спостерігаються у сфері оцінних
ознак мов. Українська мова серед україномовного і неукраїно-
мовного населення країни з часом стає престижнішою, у суспіль-
ній свідомості поступово підвищується показник її комунікатив-
них якостей і естетичних цінностей, спинився процес падіння
«лояльності» щодо української мови,— посилюється мовно-
національна свідомість українців, а також представників інших
етносів. Останнє іноді спонукає до певних корективів у мовній
політиці. На сході і на півдні України серед частини населення
інспірується рух щодо надання статусу офіційної і російській мові,
на Закарпатті мусується думка про так звану етно-мовну окре-
мість русинів. Загалом кількісні і якісні ознаки сучасної мовної
ситуації в Україні в основному стабільні. З 88 мов, зафіксованих
переписом 1989 в Україні, за числом носіїв абсолютно переважає
українська, яку визнали рідною 32773,8 тис. українців (87,7%),
відповідно російську мову визнали рідною 11147,5 тис. росіян
(98,3%). До 1989 під впливом тодішньої мовної політики в офіцій-
ному спілкуванні й особливо в містах — функціонально доміную-
чою була російська мова. Це загрожувало українському народові
втратою своєї мови через етап українсько-російської двомовності
з переходом на спілкування виключно російською мовою.
Прийняття Закону «Про мови в Українській РСР» і державної
програми його впровадження певною мірою зупинило цей нега-
тивний процес, започаткувало зміни мовної ситуації у напрямі
підвищення функціональної ролі української мови як держав-
ної. За роки державної незалежності України найпомітніші зміни
у сферах функціонування української мови відбулися в мережах
дошкільного виховання (кількість дітей, що виховувалися укра-
їнською мовою, зросла з 50,8% у 1991 до 69% у 1996), шкільної
освіти, у мові публічних заходів державного керівництва, діло-
водства, реклами та деяких інших (З енциклопедії).
Коротко перекажіть прослуханий текст. Охарактеризуйте
мовну ситуацію у сучасній Україні.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота у групах. Кожна група отримує картку з текстом до-
кументу.
Прочитайте текст, визначте його стиль. Проаналізуйте доку-
менти. Назвіть історичні факти на підтвердження думки про
політику «русифікації» та її негативний вплив на розвиток
української мови.

8. 16 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 17І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
Картка № 1
ЦИРКУЛЯР МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ
П.А. ВАЛУЄВА ВІД 18 ЛИПНЯ 1863 р.
В последнее время вопрос о малороссийской литературе полу-
чил иной характер, вследствие обстоятельств чисто политичес-
ких… Не малое число таких же книг представляется и в киевский
цензурный комитет. Сей последний в особенности затрудняется
пропуском упомянутых изданий, имея в виду следующие обсто-
ятельства: обучение во всех без изъятия училищах производится
на общерусском языке и употребление в училищах малороссий-
ского языка нигде не допущено; самый вопрос о пользе и воз-
можности употребления в школах этого наречия не только не ре-
шен, но даже возбуждение этого вопроса принято большинством
малороссиян с негодованием, часто высказывающимся в печати.
Они весьма основательно доказывают, что никакого особенного
малороссийского языка не было, нет и быть не может, и что на-
речие их, употребляемое простонародием, есть тот же русский
язык, только испорченный влиянием на него Польши; что об-
щерусский язык так же понятен для малороссов как и для ве-
ликороссиян, и даже гораздо понятнее, чем теперь сочиняемый
для них некоторыми малороссами и в особенности поляками, так
называемый, украинский язык (З енциклопедії).
Картка № 2
ЕМСЬКИЙ УКАЗ 18 ТРАВНЯ 1876 р.
В видах пресечения опасной, в государственном отношении,
деятельности украинофилов, полагалось бы соответственным при-
нять впредь до усмотрения, следующие меры:
1. По Министерству Внутренних дел.
1) Не допускать ввоза в пределы Империи… каких бы то ни было
книг, издаваемых за границей на малорусском наречии.
2) Воспретить в Империи печатание, на том же наречии.
3) Воспретить равномерно всякие на том же наречии сценичес-
кие представления, тексты к нотам и публичные чтения.
4) Поддержать издающуюся в Галиции, в направлении враждеб-
ном украинофильскому, газету «Слово», назначив ей хотя бы
небольшую, но постоянную субсидию.
2. По Министерству Народнаго Просвещения.
1) Усилить надзор со стороны местнаго учебнаго начальства,
чтобы не допускать в первоначальных училищах преподавания
каких бы то ни было предметов на малорусском наречии.
2) Очистить библиотеки всех низших и средних училищ в мало-
российских губерниях от книг и книжек, воспрещаемых 2-м
параграфом настоящего проекта (З енциклопедії).
Картка № 3
ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
ЩОДО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Встановлення радянської влади відновило панівне становище
росіян в Україні, що виявилося зокрема у пануванні російської
мови. Російською мовою було ведено діловодство партійних і дер-
жавних установ; нею ж друкувалася більшість офіційних орга-
нів преси, декретів, відозв тощо. Книжкова продукція 1919–
1923 за мовою була переважно російською. Розпочата на підставі
постанови XII З’їзду РКП (б) 1923 декретом Ради Народних Ко-
місарів УР СР від 27 липня 1923 українізація шкільновихов-
них і культурно-освітніх установ, поширена постановою ВУЦВК
і РНК УРСР від 1 серпня 1923 на державний апарат, була ведена
з не абиякими труднощами, при опорі з боку росіян або зруси-
фікованих елементів. Та незабаром темп українізації був чимало
послаблений. Виступаючи офіційно проти будь-яких «спроб утво-
рити для російської культури в Україні панівне становище, що
його вона мала за царату», ЦК КП (б) У, в постанові від 19 квітня
1927, вирішив «визнати за російською мовою особливе значення».
У наступні роки, зокрема з 1930, у партійних колах посилився
активний опір українізації, поєднаний з тенденцією ревізувати
постанову XII з’їзду РКП (б) і визнати її неактуальною. 1932–
1933 українізацію замінив гострий протиукраїнський і одночасно
русифікаційний курс. Культурні, державні або й партійні діячі,
які здійснювали українізацію, були заарештовані, заслані чи роз-
стріляні (З газети).
Картка № 4
ЗАКОН УРСР «ПРО МОВИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР» 1989 р.
Українська РСР визнає життєдайність та суспільну цінність
усіх національних мов і беззастережно гарантує своїм громадя-
нам національно-культурні та мовні права, виходячи з того, що
тільки вільний розвиток і рівноправність національних мов, ви-
сока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, куль-
турного взаємозбагачення та зміцнення дружби народів.
Українська мова є одним з вирішальних чинників національної
самобутності українського народу.
Українська РСР забезпечує українській мові статус державної
з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил

9. 18 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 19І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
українського народу, гарантування його суверенної національно-
державної майбутності.
Виховувати у громадян, незалежно від їхньої національної на-
лежності, розуміння соціального призначення української мови
як державної в Українській РСР, а російської мови як мови між-
національного спілкування народів Союзу.
Громадянам Української РСР гарантується право користу-
ватися своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою
(З енциклопедії).
Картка № 5
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996 р.
Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування
української мови в усіх сферах суспільного життя на всій тери-
торії України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і за-
хист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією Укра-
їни та визначається законом (Конституція України).
2. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Як
можна пояснити слова Ліни Костенко про те, що народ вми-
рав не від інфарктів, а від втрати рідної мови?
Нікого, вочевидь, не треба переконувати в тому, що осеред-
дям будь-якої нації є її мова. Якщо вона зникає, то й народ роз-
порошується поміж іншими дужчими етносами, котрі шанують
свою рідну мову, плекають і оберігають її. Народи-поневолювачі,
загарбуючи території та людей, які їх населяють, намагалися пе-
редусім відібрати в них мови, посіяти релігійний розбрат. Якщо
це вдавалося, ворог легко оволодівав своєю здобиччю, знекровлю-
вав її спочатку духовно, а вже потім фізично, причому на довгі
роки, бо втрата етнозахисних механізмів вартує незмірно дорого.
Відомо ж бо, що найкращим лікарем від усіх хвороб, і від рене-
гатства, яничарства, манкуртства, відступництва, зради зосібна,
є час. Для відновлення національної самобутності, повернення
до своєї праматеризни потрібні не роки, навіть не десятиліття,
а віки. Така вже діалектика людського буття, така вже страшна
плата за втрату зв’язку із родом своїм… Усе це відоме україн-
ському народові — і з тієї ж таки причини, що він умирав, як
сказала найталановитіша поетка сучасності Ліна Костенко, не від
інфарктів, а від того, що в нього відбирали рідну, мелодійну й ба-
гату мову, заганяли його вже кволого й безпомічного в польські,
німецькі, російські та інші лінгвосоціуми. Проте не сталося так,
як гадалося. Мова українська, зазнаючи нестерпної щоденної на-
руги від «воріженьків» і «добрих людей», не втрачала своїх само-
бутніх ознак, не піддавалася силоміць насаджуваним асиміляцій-
ним впливам, не сходила з вуст великих достойників-українців,
котрі понад усе любили рідну землю, прагнули, щоб по кістках
їхніх пращурів не топтався ворог лукавий, недруг лютий, брат
збайдужілий (М. Степаненко).
З’ясуйте, в якому реченні що є сполучним словом?
3. Прочитайте висловлювання, коротко прокоментуйте кожне
з них. Поставте і поясніть розділові знаки в реченнях.
1. Народ що не усвідомлює значення рідної мови для свого
вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається виконує
над собою самогубство (П. Шафарик). 2. Хто не любить своєї рід-
ної мови солодких святих звуків свого дитинства не заслуговує
на ім’я людини (Й.-Г. Гердер). 3. Спочатку треба бути поганим
громадянином щоб потім стати хорошим рабом (Ш. Монтеск’є).
4. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова,
ота жива схованка людського духу його багата скарбниця в яку
народ складає і своє давнє життя і свої сподівання розум досвід
почування (П. Мирний). 5. Недавно я поза Уралом Блукав і Гос-
пода благав Щоб наша правда не пропала Щоб наше слово не вми-
рало (Т. Шевченко).
4. Прочитайте мовні обов’язки громадянина. Доповніть наведе-
ний перелік власними думками.
Розмовляй українською скрізь. Не поступайся мовою задля
привілеїв, вигоди,— це зрада свого народу. Стався до мови так,
як до матері чи батька — люби і шануй її понад усе. Допомагай
кожному, хто вивчає або бажає вивчати українську мову. Підтри-
муй усі починання держави, громадськості та окремих осіб, спря-
мовані на утвердження і поширення української мови. Не будь
байдужим до найменших проявів обмежень чи зневаги україн-
ської мови. Стався до інших мов так, як би Ти хотів, щоб стави-
лися до Твоєї державної мови (З кн. «Мова і нація»).
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
Написати твір на тему: «Мій обов’язок перед мовою».

10. 20 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 21І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
Урок № 3
МОВНИЙ «СУРЖИК», ЙОГО ПРИЧИНИ. ПРОБЛЕМИ
ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Мета: розширити відомості десятикласників про поняття
мовного суржику, визначити причини виникнення
цього явища; формувати вміння редагувати речення,
розвивати логічне мислення; виховувати дбайливе
ставлення до рідної мови, а також почуття власної
відповідальності за її чистоту.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: ксерокопії текстів.
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде.
М. Рильський
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Прочитайте епіграф до уроку. Як ви гадаєте, про що писав
М. Рильський?
ІV. Засвоєння нового матеріалу
1. Прочитайте текст. Визначте, що таке суржик.
Мовне явище, що одержало назву суржик, належить до спе-
цифічної форми побутування мови в Україні. Його національну
і соціальну природу відображає сам термін, запозичений із сіль-
ськогосподарської лексики. Тлумачний словник української мови
фіксує слово суржик у двох значеннях: 1. «Суміш зерна пшениці
й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої
суміші; 2. (перен., розм.) Елементи двох або кількох мов, об’єднані
штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова».
Таким чином, семантичне ядро слова суржик поєднує два еле-
менти значення — змішування двох різних субстанцій і пониження
якости утвореного внаслідок змішування продукту.
Аналогічний мовленнєвий феномен відомий Білорусі, де су-
міш російської і білоруської мов зветься трасянкою. Назва має
спільне з нашим суржиком джерело походження. У сільському
господарстві так називають неякісний корм для великої рогатої
худоби, в який до сіна додають («натрушують») солому. Вторинне
значення слова трасянка — «мовний продукт, що виник шляхом
механічного змішування в різних пропорціях елементів матерії
і форми двох мов — російської й білоруської».
Дехто з білоруських лінгвістів, враховуючи подібність семан-
тичної моделі, за якою утворено лексеми суржик і трасянка на по-
значення змішаної субмови, припускає, що білоруський термін
виник за аналогією до українського.
Питання часу появи другого значення слова суржик внаслі-
док метафоричного перенесення на мовне явище конкретного
поняття зі сфери сільського життя потребує спеціального до-
слідження. Можна припускати досить пізнє його походження,
оскільки словник Б. Грінченка такого значення даної лексеми
не фіксує, хоча, крім первісного, подає ще одне — «людина змі-
шаної раси», що проілюстровано таким прикладом з народного
мовлення Черкащини: «Се суржик: батько був циган, а мати —
дівка з нашого села».
Чітке визначення суржику і пов’язаної з ним загрози тоталь-
ного розмивання норм української літературної мови дав свого
часу лише Б. Антоненко-Давидович у праці «Як ми говоримо».
«Недобре,— зазначав письменник,— коли людина, не знаючи га-
разд української чи російської мови або тої й тої, плутає обидві
ці мови, перемішує їхні слова, відмінює слова однієї мови за гра-
матичними вимогами другої, бере якийсь притаманний саме цій
мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи тра-
диції класичної літератури й живу народну мову. Так створю-
ється мовний покруч, чи, як кажуть у нас, на Україні, суржик»
(Л. Масенко).
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Прочитайте текст. Чому автор вважає суржик негативним яви-
щем? Поясніть причини мовного суржику. Чим небезпечний
суржик для розвитку української мови?
Упродовж століть Україна зазнавала від своїх найближчих
сусідів спланованих і жахливих за своїми наслідками акцій ге-
ноциду, голодомору, лінгвоциду й денаціоналізації. На найви-
щому державному рівні видавалися закони, постанови та розпо-
рядження про заборону, викорінення й асиміляцію української
мови. Результати цієї політики відлунюють у сьогоденні. Мова

11. 22 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 23І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
однієї з найдавніших націй почала втрачати природну якість,
натомість у багатьох регіонах утворився її своєрідний покруч —
«суржик».
Під цим поняттям розуміють недоладну мішанину залишків
давнього, батьківського, із тим чужого, що нівелює особистість,
національно-мовну свідомість. Це назва здеградованого, убогого
духовного світу людини, її відірваності від рідних коренів. Ця су-
міш двох мов є результатом насильницьки вкоріненого почуття
меншовартості, посередності тій частині населення, яка для задо-
вольняння певних соціальних потреб і сама прагнула асиміляції
та пристосування до нав’язуваної культури. Суржик є небезпеч-
ним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалася впродовж
віків, і може призвести до її спотворення та навіть зникнення.
Спотворена мова ж робить мислення людини примітивним. Адже
мова стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує й роз-
виває, а не лише виражає думку (М. Зубков).
2. Відредагуйте речення.
1. Моя подруга поклеїла в гостинній та калідорі нові обої.
2. Мені срочно надо зробити це завдання, іначє я отримаю нега-
тивну оцінку. 3. Доктор прийняв хворого, у якого були жалоби
на біль у жолудку та слабкість. 4. В сємьє общаємся на україн-
ском язикє, даже на суржику, можно сказать. 5. Міні щас нада
лягти спать, шоб утром рано встать. 6. Самим важним для нього
було дістати цю книгу.
3. Проведіть лінгвістичне дослідження. Прочитайте уривки
з творів українських майстрів слова. Знайдіть елементи сур-
жику.
Уривок № 1
Возный. Iзложенниї в отвiтних рiчах твоїх резони суть —
теє-то як його — для любовi ничтожнi. Уязвленное часторечен-
ною любовiю серце, по всiм божеським i чоловiчеським законам,
не взираєть нi на породу, нi на лiта, нi на состоянiє. Оная лю-
бов все — теє-то як його — ровняєть. Рци одно слово: «Люблю
вас, пане возний!» — i аз, вишеупом’янутий, виконаю присягу
о вiрном i вiчном союзi з тобою.
Наталка. У вас єсть пословиця: «Знайся кiнь з конем, а вiл
з волом»; шукайте собi, добродiю, в городi панночки; чи там трохи
єсть суддiвен, писарiвен i гарних попiвен? Любую вибирайте… Ось
пiдiть лиш в недiлю або в празник по Полтавi, то побачите таких
гарних, що i розказати не можна (І. Котляревський).
Уривок № 2
Якось одержала вiд нього листа: «Сiчас служить какось непри-
вично, трудно звикать, що тобою командують, та все привикнецця,
пайка хватає, наїдаюся полностью, так що на здоров’я не скар-
жусь, плюс до цього ще й рижим, i фiззарядка теж здоров’я
дасть…» I це вiн писав їй, яка перечитала всiх поетiв у бiблiотецi,
захлинаючись читала листи пушкiнської нiжностi i потiм ночами
не могла заснути вiд хвилювання, вiд рiзних своїх фантазiй…
А вiн «какось» там наїдається! Проводжала — красень був, тан-
цював як! А зараз тiльки й пише, що гладшає. Уявила гладким,
розмордатiлим, i цей уявний — гладкий, самовдоволений — вже
не торкав душу, був Єльцi майже чужий. Вiдштовхувала Єльку
навiть його жахлива граматика, отой його «рижим», що заслу-
говував двiйки, а надто ж оте «какось»: якщо можна в людинi
розчаруватись за одне лише «какось», то це був саме той випа-
док! Вона йому й словом не вiдповiла (О. Гончар).
Поміркуйте, чому письменники вдаються до суржику.
4. Утворіть складні речення за опорними словами, визначте їх тип,
проаналізуйте за смисловими та синтаксичними зв’язками.
Текст № 1
Людину, суржик, свою, забуває, яка, не, й, до, неї, знаючи,
принижує, чужої, достосуватися, прагнучи, рідну, мови.
Суржик принижує людину, яка, не знаючи чужої мови й праг-
нучи до неї достосуватися, забуває свою рідну (П. Мовчан).
Текст № 2
Народ, й, суржик, фактично, називається, мовою, користува-
тися, змусили, покручів, наш, яка!
Наш народ фактично змусили користуватися мовою покручів,
яка й називається суржик! (І. Калинець).
5. Прочитайте думки сучасних українських діячів про проблему
суржику. З якими твердженнями ви можете погодитись.
Текст № 1
Суржик — це звичайна українська народна мова, якою спіл-
кується переважна більшість населення. Причинами цього мо-
жуть бути й історичні, й географічні, й будь-які інші фактори.
Загалом, суржик — це наша реальність (О. Доній).
Текст № 2
В Україні це явище природне, це наслідок панування Росії над
Україною впродовж 370 років. Це данина панівній мові й водно-
час внутрішня потреба зберегти своє (Ю. Покальчук).

12. 24 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 25І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
Текст № 3
Суржик — це, безумовно, природне явище. Воно побутує
не тільки в українській мові, просто в інших культурах назива-
ється по-іншому. Подекуди захист мови від суржику затвердже-
ний юридично. До прикладу, у Франції є закон, що забороняє
вживати слова англійського походження, навіть такі вигуки, як
«wow». І правопорушників за це штрафують (М. Попович).
Текст № 4
Яке ж це природне явище? Звісно, воно штучне. Нанесене на-
шими ворогами, нашою некритичністю до мови, нашою безхребет-
ністю, незнанням своєї історії, байдужістю до того всього, а най-
перше — до своєї мови. Це все тому, що ми довгий час не мали
своєї держави (І. Калинець).
Текст № 5
Суржик — це вкрай хибне явище, хворобливе і негативне.
Воно природне на периферії, але разом із тим аномальне, нездо-
рове і провокативне. Суржик принижує людину, яка, не знаючи
чужої мови й прагнучи до неї достосуватися, забуває свою рідну…
(П. Мовчан).
VІ. Підсумки уроку
VІІ. Домашнє завдання
Скласти міні-твір на тему: «Від екології біологічної — до еко-
логії мовної».
Урок № 4
УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ОДНА
З ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ
Мета: поглибити знання учнів про індоєвропейську мовну
сім’ю та місце української мови в колі слов’янських
мов; розвивати навички виявляти ознаки самобут-
ності української мови, уміння визначати спільні
та відмінні риси рідної мови поряд з іншими
слов’янськими мовами; виховувати любов до укра-
їнської мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: схема «Індоєвропейська родина мов», ксерокопії
текстів.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
Коментар учителя. Індоєвропейські мови — найпошире-
ніша сім’я споріднених мов, одна з мовних сімей світу. Належ-
ність мов до сім’ї індоєвропейських мов визначається на під-
ставі подібності їхньої структури. До складу індоєвропейських
мов входять 150 різних мов, якими розмовляють 2 млрд 171 млн
750 тис. осіб. За ознаками ближчої спорідненості індоєвропейські
мови поділяються на групи мов. Найбільшу з таких мовних груп
становлять індійські мови, які нараховують 96 мов. До них на-
лежать мови гінді, урду, бенгалі, панджабі, маратхі, гуджараті,
орія, циганська, а також мертві мови — ведійська і санскрит.
До індоєвропейських мов належить також і слов’янські мови
(З енциклопедії).
1. Розгляньте схему «Індоєвропейська родина мов» та побудуйте
власне висловлювання про склад цієї мовної сім’ї.
2. Прочитайте висловлювання видатних людей про походження
української мови. Яким чином автори цих висловлювань оці-
нюють місце української мови серед інших слов’янських мов?
1. Далекий прародич сучасних слов’янських мов — індоєв-
ропейська мова-основа (В. Русанівський). 2. Українська мова
не вчора придумана. Вона не сирота, вона має слов’янську ро-
дину й світову славу (Д. Павличко).
3. Прочитайте текст. Зробіть висновок про місце української мови
серед інших слов’янських мов, а також про межі її вживання.
МІСЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
СЕРЕД ІНШИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ
Українська мова належить до групи слов’янських мов.
Генетично, тобто з походження, споріднені мови характеризу-
ються значною спільністю їх лексики, близькістю морфологічної
і синтаксичної будови, наявністю закономірних звукових спів-
відношень. У слов’янських мовах однаково називаються, напри-
клад, майже всі основні родинні поняття, сільськогосподарські
рослини і свійські тварини, явища зовнішнього світу, частини
тіла людини і подібні, як-от: укр. рід, мати, овес, пшениця, кінь,

13. 26 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 27І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
літо, зима, ніч, вода, ніс; рос. род, мать, овес, пшеница, конь,
лето, зима, ночь, вода, нос; білор. род, маці, авёс, пшаніца, конь,
лета, зіма, ноч, вада, нос; польськ. rod, matka, owies, pszenica,
kon, lato, zima, noc, woda, nos.
Слов’янським мовам властиві майже всі ті самі граматичні ка-
тегорії (числа, роду, відмінка; особи, виду, стану, часу і т. ін.). Спо-
ріднена в слов’янських мовах будова речення, хоча, звичайно, кож-
ній з них властиві й певні особливості в синтаксичній структурі.
До важливих звукових співвідношень слов’янських мов на-
лежать:
1) повноголосся -оро-, -оло-, -ере-;
2) звукосполучення ра, ла і ро, ло на початку слова перед при-
голосним у східнослов’янських та західнослов’янських мовах;
3) голосний [о] на початку слова в східнослов’янських мовах.
У морфологічній будові властиві лише для української мови
іменникові флексії давального відмінка однини -ові,— еві (бра-
тові, ковалеві), флексія орудного відмінка -ою,— ею без пара-
лельної форми -ой,— ей (з рідною сестрою), інфінітиви на -ти
після голосної основи (робити, діяти), дієслівна флексія -мо
в першій особі множини (беремо, робимо), прикметникові суфікси
-ськ-,— зьк,— цьк- (сільський). Кожна східнослов’янська мова
має певні особливості в синтаксичній будові (пор. укр. додержати
слова — род. відм., рос. сдержать слово — знах. відм.). У лек-
сичному складі кожної з них є вживані лише в ній слова, як-от
в українській: багаття, баритися, гарний. Деякі спільні для
всіх східнослов’янських мов мають у них неоднакове лексичне
значення (пор. укр. чоловік, що за своїм лексичним значенням
дорівнює російському і білоруському муж) (З кн. Історична гра-
матика української мови).
Назвіть основні спільні та відмінні риси східнослов’янських
мов.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Прочитайте поданий текст. Перекладіть українською мовою.
Які фонетичні, лексичні риси зближують українську і біло-
руську мови? Зробіть висновок про спорідненість мов.
Вясна, вясна! О, колькi e табе шчасця!
О, колькi радасцi прыносiш ты з сабой!
Умееш ты e душы агонь раскласцi
І грудзi распалiць агнiстай барацьбой.
(Янка Купала)
2. Випишіть окремо:
а) слова, які вживаються в українській і російській мовах
з незначними фонетичними відмінностями;
б) слова із спільним коренем, але з різними суфіксами і пре-
фіксами;
в) слова, яких немає у російській мові.
Голова, височина, бажання, сестра, гарний, діяти, чорний, ви-
багливий, дія, зразок, лелека, сіяч, рот, зуб, братися, щоденник,
молоток, брат, очолити, плекати, виробництво, коза, дуб, обрій,
одруження, сон, ківш, сизий, коромисло.
3. Проведіть лінгвістичне дослідження. Порівняйте лексику
народних пісень з сучасним варіантом мови. Які фонетичні
ознаки характерні для сучасної мови? Зробіть висновок про
походження східнослов’янських мов.
Научися, вѣрный человѣче, быти благочестию дѣлатель, на-
учися, по євангельскому словеси, «очима управленьє, языку
удержаньє, уму смерѣньє, тѣлу порабощеньє, гнѣву погубленьє,
помыслъ чистъ имѣти, понужаяся на добрая дѣла, Господа ради;
лишаємъ — не мьсти, ненавидимъ — люби, гонимъ — терпи,
хулимъ — моли, умертви грѣхъ» (В. Мономах).
4. Перекладіть українською мовою. Випишіть слова, що мають
близьке звучання і однакове значення в обох мовах.
Язык возник в глубокой древности из потребностей общения
людей в процессе их трудовой деятельности. Язык помогал лю-
дям понимать друг друга, объединяться для добывания средств
существования, для организации производства и борьбы с си-
лами природы. Развитие языка позволило людям закреплять свой
разнообразный опыт, передавать его из поколения в поколение,
что содействовало совершенствованию орудий труда и способов
добывания всего необходимого, а значит, и повышению матери-
ального уровня, прогрессу науки, культуры, техники, т.е. раз-
витию человеческого общества (З підручника).
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Напишіть короткий твір-роздум на тему: «Мова — це час, це
минуле й сучасне народу» (В. Русанівський).

14. 28 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 29І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
Тохарська група
(мертва тохарська)
Анатолійська
група
Східна підгрупа
(румунська, молдавська)
Германська група
Північногерманська підгрупа
(датська, норвезька, шведська)
Вірменська група
(вірменська)
Західна підгрупа
(іспанська, португальська)
Балтійська група
(литовська)
Південна підгрупа
(болгарська, сербська, македонська)
Романська група
Центральна підгрупа
(французька, італійська)
Слов’янська група
Західна підгрупа
(польська, чеська, словацька)
Кельтська група
Східногерманська підгрупа
(вест- та остготський діалект)
Іранська група
(перська)
Східна підгрупа
(українська, російська, білоруська)
Грецька група
(новогрецька)
Західногерманська підгрупа
(англійська, німецька, голландська)
Індійська група
(гінді, урду)
Додаток
Індоєвропейська родина мов
Урок № 5
КУЛЬТУРА УСНОГО ТА ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ
Мета: розширити знання десятикласників про форми літе-
ратурної мови та їх особливості; формувати уміння
і навички визначати тему, основну думку тексту,
вдосконалювати мовлення учнів; виховувати куль-
туру спілкування, ввічливість, шанобливе ставлення
до рідної мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: ксерокопії текстів, енциклопедія української мови,
тлумачний словник української мови, таблиця
«Особливості усного та писемного мовлення».
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда з учнями.
Розкрийте зміст тези: «Яка людина, така в неї мова».
Розкрийте суть положення: «Людина створила культуру,
а культура — людину».
Як ви розумієте думку В. Русанівського: «Мовна культура —
це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвине-
ності людських почуттів, вихованні діяльного, справжнього
патріотизму»?
ІV. Засвоєння нового матеріалу
1. Робота з довідковою літературою. Користуючись даними тлу-
мачних словників та енциклопедії української мови, з’ясуйте,
що собою становить поняття культура мови.
2. Прочитайте текст. Визначте основні рівні культури мови та ко-
ротко охарактеризуйте кожен із них.
Культура мови — дотримання мовцями усталених мовних
норм усної і писемної форм літературної мови та цілеспрямоване
майстерне використання виражальних засобів мови залежно від
стилю, жанру, типу мовлення.
Мовна майстерність здобувається не лише навчанням, сумлінною
працею, а й талантом. У понятті «Культура мови» можна виділити
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІМОВИ(150МОВ)

15. 30 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія 31І семестр. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
кілька рівнів: 1) граматична правильність, 2) стилістична вираз-
ність, 3) комунікативна оптимальність, 4) мовна майстерність.
Мовна майстерність талановитого мовця може почати виявля-
тися уже на рівні граматичної правильності, тобто на першому
етапі опанування мовою. Абсолютно чіткої межі між рівнями
немає. Засвоюючи норми, мовець вчиться правильності мовлення,
опановує елементи його стилістичної виразності, тому що негра-
мотне мовлення не може бути стилістично виразним.
Рівень правильності мовлення досягається при засвоєнні основ-
них норм (вимовних, лексичних, граматичних, стилістичних) лі-
тературної мови.
Стилістична виразність і комунікативна доцільність спира-
ються на здобутки першого рівня — правильності. Проте дося-
гається він дотриманням ще й інших вимог, за якими формулю-
ються такі комунікативні якості мови, як точність, логічність,
ясність, чистота, виразність, різноманітність, багатство та есте-
тичність виражальних засобів (Л. Мацько).
3. Прослухайте текст. Визначте його основну думку та стиль.
В сучасній літературній мові широко використовуються обидві
її форми — усна і писемна. Вони однаково важливі для суспіль-
ства, обом їм однаково властиві основні лексичні й граматичні
норми, проте кожна з них має і свої специфічні особливості.
Писемна форма літературної мови обслуговує різноманітні
потреби народу в галузі науки, художньої літератури, політики,
державної і господарської діяльності тощо. Вона розрахована
на спілкування з необмеженою кількістю осіб; той, хто є її авто-
ром, не має безпосереднього зв’язку з тими, хто її використовує;
в писемній мові не можна застосовувати такі додаткові засоби,
що властиві усній мові або її супроводять, як інтонація чи будь-
які рухи органів тіла; при використанні писемної мови відсутні
ті умови, при яких вона створювалась. Всі ці причини виклика-
ють високі вимоги до організації писемної мови, до її повноти,
чіткості оформлення, ясності викладу думки.
Усна форма літературної мови переважно обслуговує поточні
потреби спілкування в суспільстві між людьми. Кількість учасни-
ків усного спілкування обмежена. Розумінню усної мови сприяє
інтонація, додаткові рухи тих, хто бере участь у розмові, умови,
в яких відбувається розмова. Учасники усної розмови мають змогу
уточнити й додатково з’ясувати те, що виявиться незрозумілим.
Тому усній мові не властива така повнота в словесному і грама-
тичному оформленні думок, як це спостерігається в мові писемній.
Саме тому в писемній мові використовуються переважно
повні речення, а в усній, що звичайно становить діалог, дуже
поширені неповні речення. Писемній мові властиві не тільки
прості, а й складні речення, які дуже часто в ній навіть перева-
жають; вживання їх викликається потребою оформити й повно
розгорнути складну думку, що передається тим, хто не присут-
ній при розмові. В усній мові такі речення можливі, але для неї
характерне переважне використання простих коротких речень,
бо при безпосередньому спілкуванні висловлена думка часто стає
зрозумілою з півслова, з одного натяку, і розгорнуте оформлення
її не потрібне.
Писемна й усна форми літературної мови характеризуються
і деякими особливостями у використанні словникового багат-
ства національної мови. Якщо в писемній мові потрібні слова
добираються більш суворо, з урахуванням літературної традиції,
то в усній можливе вживання і таких розмовних слів, які пере-
бувають на межі з діалектною лексикою. Оскільки усна мова,
головним чином, обслуговує побутові і виробничі потреби су-
спільства, то в ній звичайно переважає лексика побутового та ви-
робничого характеру і значно менше, ніж у книжній, або писемній,
мові, поширені слова з абстрактним змістом (За М. Жовтобрю-
хом).
4. Розгляньте таблицю «Особливості усного та писемного мов-
лення». Назвіть особливості усного мовлення. Яким вимогам
повинно відповідати писемне мовлення? Які форми усного
та писемного мовлення ви можете назвати?
5. Прочитайте текст. Проаналізуйте вимоги до культури мов-
лення, запропоновані автором. Доповніть цей перелік влас-
ними міркуваннями.
Мовлення має відповідати не тільки темі, змісту інформації,
а й ідеї, задуму мовця, ситуації та умовам спілкування. Усне й пи-
семне мовлення, тобто жива мова і текст, завжди мають нести
в собі ознаки стилю, підстилю, жанру, типу мовлення. Це сприяє
ефективності мовного спілкування, сприймання й порозуміння.
Для того, щоб досягти виразності й багатства індивідуальної
мови, треба про це дбати, а саме:
постійно збагачувати свій інтелект, вдосконалювати мислення,
не лінуватися думати; немає думки — немає мови;
вважати одноманітність мови неестетичною рисою, а бідність
словника — ознакою поганого тону, тобто неетичним ставлен-
ням до співрозмовників, байдужістю;