1. Інтуїтивне сприйняття світу через певні образи,
символи, оновлення поетичної мови принесли
у світові літературу французькі символісти к. ХІХ ст.:
Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо,
Стефан Малларме

2. французький поет, філософ,
теоретик символізму
Творчий доробок поета -
елітарна поезія з досить
витонченою ускладненою
символікою, поетична проза,
есе.
Stéphan Mallarmé
(1842 – 1898)

3. “Письменницька сповідь”
На думку Малларме, найвище
покликання людини – пошук
Таємниці, чогось вічного,
постійного, яке відкривається
пророкам як осяяння.

4. Літературний шлях Стефана Малларме
• 1866 р. - в альманаху “Сучасний парнас” вміщено 11
поезій
• 1871 р. - опубліковано фрагменти поеми “Іродіада”
• 1875р. - прозовий переклад”Крука” Е.По
• 1876 р. – вийшла друком поема “Полудень Фавна”
• Втрата інтересу до оприлюднення власних творів
• 1887 р. – збірка “Поезії Стефана Малларме”
1890 рр. – письменник наважився випустити кілька
збірок власних поезій “Сторінки”, “Вірші та проза”
1897 р. – публікація експериментальної поеми
“Кинутий жереб ніколи не скасує випадку”

5. “Літературні вівторки” Малларме
О.Ренуар
Е.Мане
З 1877 організовує літературний салон: легендарні «mardis» («Вівторки»),
де збираються молоді письменники, художники, музиканти.
О.Уайльд

6. О.Ренуар Портрет Малларме
1892 р.

7. Èdouard Manet, Retrato de Stéphane Mallarmé (1876)

8. Інтелектуальність поезії С.Малларме
У теоретичних статтях щодо призначення поезії Малларме
доходить висновку, що поезія, мистецтво є священною
справою, тому можуть бути зрозумілими тільки обраним; він
обирає мистецьким гаслом "герметизм", зашифрованість,
таємницю.
Поет, на думку Малларме, має змогу проникнути в таємницю
буття, відчути навіювання чистих, неясних звуків, він може
відтворити ідеальні образи, але не в прямому розумінні, а
через метафору, символ, натяк. Адже, на думку Малларме, в
поезії важливо "навіяти" образ, а "назвати предмет- це значить
знищити на три чверті поетичного чару". Вірші "Лебідь",
поема "Кинутий жереб..." є своєрідними зразками
"герметичного письма" Стефана Малларме.

9. Принципи символізму Малларме
багато в чому перегукувалися
з принципами імпресіонізму в малярстві
Матісс. Іл. до «Віршів»
С. Малларме. Офорт. Лозанна. 1932.
La poésie de Stéphane Mallarmé (écoutant des
fleurs). 1892. crayon sur papier. S.b.g.: FK
(Fernand Khnopff) (Belge). Rêve Antique - par
Stéphane Mallarmé:

10. Стефан
Малларме
(1842–1898)
Поет завжди підкреслював, що
розуміння поезії - це важка праця,
яка потребує від читача духовної
концентрації та спеціальної
підготовки.
Його вірші містять чимало
алюзій, біблійних образів,
міфологічних персонажів. У них
також зашифроване і власне
життя поета.

11. Поезія - вираження сенсу буття
“Кинутий жереб ніколи не скасує випадку”
Малларме експериментує
з формою вірша;
 символічна картина бурі;
 стихії протиставляється
Метр, майстер;
 він гине, тримаючи над
головою кулак, заповідаючи
знання;
 великим шрифтом подані
слова-ключі;
 “Кожна думка – це кинутий
Жереб”;
 навіть, коли гине людина,
залишається Дух, Свідомість,
але вони неспроможні
“скасувати випадок”.

12. Висновки
Малларме вірив,
що тільки обрані люди здатні розуміти прекрасне…
Взірцем для наслідування для нього були старовинні езотеричні тексти
містиків або єгипетські ієрогліфи.
Прагнув створити герметичну поезію, тільки для втаємничених.
Він писав для вузького кола друзів, які радісно вітали появу кожного
нового твору поета.
Починаючи з 1866 р., Малларме висловлює переконання, що тільки
поет може проникнути в таємниці всесвіту і перекласти їх
людською, таємничою мовою.
Вплив його на французьку поезію був надзвичайним. Він організував
клуб для обраних, на якому обговорювалися найскладніші проблеми
поетичної творчості.
Символісти оголосили Малларме своїм лідером.