1. МОВНІ ЗАСОБИ
ПОЗИТИВНОЇ ОЦІНКИ У
НАРОДНИХ ПІСНЯХ
Автор:
Студентка групи УР-3
Дорофєєва Ю. Г.
Науковий керівник:
канд.пед.наук
Попова О. А.
2. АКТУАЛЬНІСТЬ
Мова розглядається не як замкнута система, а як система,
елементом якої є людина;
Дослідження позитивних конотацій мовних засобів у
різних контекстах завжди на часі;
Проблема мовної експресії знайшла своє
висвітлення у працях О. Ахманової, О. Бондаря,
Т. Борисової, І. Вихованця, Г. Дідука, В. Ковальова,
Л. Мацько, О. Потебнї, В. Чабаненка та інших.
Народна лірика містить широкий комплекс емоційно-
експеривних оцінок, адже увібрала в себе духовий досвід
народу, його морально-етичні та естетичні уподобання.
3. Об'єкт дослідження: українські народні пісні.
Предмет дослідження: мовні засоби позитивної
оцінки в народних піснях.
Мета: дослідити особливості мовних засобів, що
використовуються для передачі емоційно-
експресивної позитивної оцінки образів-персонажів
народних пісень
4. ЗАВДАННЯ
опрацювати науково-критичну літературу;
визначити теоретичні засади дослідження
експресивності;
проаналізувати тексти українських народних пісень з
точки зору дослідження обраної нами теми;
систематизувати матеріал і виділити особливості мовних
засобів позитивної оцінки, з’ясувати їх різновиди;
зробити кількісний та якісний аналіз результатів.
5. Чотирьохрівнева система мови:
фонетичний рівень – «реалізатори» функцій
фонема; мови:
морфологічний – • комунікативної;
морфема; • мислеоформлювальної;
лексичний – слово; • естетичної;
синтаксичний – • експресивної;
словосполучення та • номінативної;
речення. • пізнавальної тощо.
Системні відношення мовних одиниць
Статус фонема визначається роллю в
смисловій і формальній диференціації
Статус морфеми - конструюванням
Статус речення - в ролі складників
6. Визначення слова за О. Бондарем,
А. Грищенком, І. Дудиком та О.Пономаревим
основна функціонально-
структурна і семантична
одиниця мови
звук або комплекс звуків
самостійна й відтворювана
одиниця
7. Функціонування слова у мові
Лексичне лексико-
граматичний
значення розряд
лексико-
Граматичне семантичний
значення розряд
8. Функції
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
мовних ТА РЕЧЕННЯ
одиниць
СЛОВА І МОВНІ
ОДИНИЦІ МОРФЕМА
СЛОВОФОРМИ
ФОНЕМА
Ф. Бацевич,
І. Вихованець,
переймають функції мови,
К. Городенська,
серед яких крім
Л. Мацько,
комунікативної функції,
В. Русанівський
важливою є й експресивна
10. Аналіз мовних засобів позитивної оцінки
Позитивне
Слова із значення залежне
закладеною ДВІ ГРУПИ СЛІВ від контексту або
позитивною від конкретної
емоційністю ситуації
11. Слова із закладеною позитивною емоційністю
слова, яким властива органічна позитивна емоційність
(кохання, радість, весілля, щастя, нагорода, молодиця,
веселий, чарівний, радісно, чудово і т.п.);
слова, в яких позитивність підкреслюється зменшено-пестливими
суфіксами (- оньк-а, -еньк-а, -иноньк-а, -ус-я, -ун-я, -усеньк-а, -унечк-
а, -уньчик, --еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- тощо). Наприклад,
Марічко, кумочку, хазяєчко, чарівненько, миленький, біленько,
чорнявенький тощо.
слова, яким притаманна органічна поетичність за рахунок
набуття символічного значення у художньому тексті (рожа,
калина, орел, горлиця тощо).
Позитивне значення залежне від контексту або від
конкретної ситуації. Слово фраєр має значення пустої, нікчемної
людини, але у жартівливій пісні «Я си хлопець молоденький» воно
набуває позитивної оцінки: «Я си хлопець молоденький, / Ніхто про
мня ніч не зна. / Лем та єдна фраїречка, / Але вона не повість».
12. ЛСГ дієслів з позитивною оцінкою
дієслова з семантикою розміщення (танцювати,
співати, гуляти, горнутися тощо) притаманні всім
розглянутим жанрам (пісні про кохання, козацькі, дитячі та
жартівливі);
дієслова на позначення відчуттів (обніматися,
цілуватися, кохати, любити тощо), більшою мірою
зустрічаються в піснях про кохання;
дієслова на позначення психічних станів (любити,
відчувати, кохати, радіти, пишатися, хвилюватися,
турбуватися тощо) притаманні всім жанрам народних
пісень;
дієслова на позначення міжособистісних стосунків
(оженитися, залицятися, голубити тощо).
13. Приклади народної творчості
«Зуби якби перли чисті
Циці тлусті і паристі
«Я си хлопець молоденький,
А все тіло як сніг біло
Ніхто про мня ніч не зна.
Аж глянути на ню мило»;
Лем та єдна фраїречка,
Але вона не повість». (Ой чорна я си, чорна)
(Я си хлопець молоденький)
«Баю, баю, дитино,
Пора засипати.
«А я козак молоденький,
Завтра рано прокинешся,
Пана не боюся,
Біленько умиєшся.
Маю ж маю козаченьків
Люлі, люлечеку,
Та й оборонюся».
Звари, мамо, кулешику
(Виступали козаченьки) В маленькому горщаті
Маленькому дитяті».
(Баю, баю, дитино)
14. Мова народних пісень насичена емоційно-
забарвленою лексикою.
Найбільша кількість слів набувають
позитивної оцінки за рахунок зменшено-
пестливих суфіксів.
Найбільш представлена позитивна лексика
іменниками, зокрема такими ЛСГ: назви осіб за
спорідненістю, професією, назви рис
зовнішності, особливостей характеру.
15. Список використаної літератури
1. Бондар О. І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія.
Графіка. Орфографія. Лексикологія: навч. посібник / О. І. Бондар,
Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К.: Академія, 2006. – 368с.
2. Грищенко А. П. Сучасна українська літературна мова: підручник /
[А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ, Н. І. Тоцька, І. М. Уздиган]; за
ред. А. П. Грищенка. — [3-те вид.], перероб. і допов. — К.: Вища шк., 1997.
— 493 с.
3. Дудик П. С. Стилістика української мови: навчальний посібник / Петро
Семенович Дудик. – К.: Академія, 2005. – 368 с.
4. Жовтобрюх М. А. Курс сучасної української літературної мови: підручник /
М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. — К.: Радянська школа, 1965. — 424 с.
5. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: підручник. /
Олександр Данилович Паномарів. – [3-тє вид.], перероб. і доповн. -
Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 248 с.
6. Українська мова: енциклопедія / [В. М. Русанівський, О. О. Тараненко,
М. П. Зяблюк, Є. А. Карпіловська, І. Р. Вихованець та ін.]. — [2-ге вид.],
перероб. і допов. — К.: Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с.
7. Українські пісні [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.pisni.org.ua
