1.
ТИПИ ФРАЗЕМ У ТВОРАХ
ОСТАПА ВИШНІ
студента групи УМ 3
Дмитрієва Олексія Віталійовича
Науковий керівник:
Старший викладач Надточій В.В.

2.
АКТУАЛЬНІСТЬ:
•Одиниці фразеологічної системи в більшій мірі, ніж одиниці
будь-якого іншого рівня мови, наділені національним
колоритом.
•Остап Вишня підтримує все нове, прогресивне на
виробництві, в побуті, культурі, в громадському житті,
духовному бутті людини.
•Завдяки властивостям фразеологізмів, а саме: образності,
експресивності та злитості значення мова стає яскравішою,
емоційнішою, більш виразною.
•Саме тому наше дослідження є цілком актуальним.

3.
• Об’єктом дослідження є мова «Вишневих усмішок»
Остапа Вишні.
• Предмет дослідження – фразеологізми у названих творах
Остапа Вишні.
• Мета роботи: визначити функціонально-семантичнi
особливостi українських фразеологізмів у творах Остапа
Вишні.

4.
ЗАВДАННЯ:
•розглянути теоретичні аспекти дослідження фразеологічних
одиниць української мови;
•зробити вибірку фразеологічних одиниць із творiв Остапа
Вишнi (“Вишневі усмішки»);
•визначити функціонально-семантичнi особливостi
фразеологізмів у збірці усмішок Остапа Вишні.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ:
•синтез,
•аналіз та узагальнення,
•суцільна вибірка,
•порiвняння.

5.
Науковим підґрунтям роботи стали такі джерела:
Д.Х. Баранник
Л.А. Булаховський
В.В. Виноградов
П.С. Дудик
Ю.А. Лавріненко
Ф.П. Медведєв
Л.Г. Скрипник
Я.О. Спринчак
О.І. Рогач

6.
Визначено
Фразеологізм — відтворюване, цілісне за значенням, стійке
за складом і структурою словосполучення.
На відміну від слів фразеологізми:
1) складаються із самостійних одиниць мови — слів,
2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше,
ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.

7.
Класифікації фразем:
•семантична,
•генетична,
•функціональна,
•ідеографічна,
•експресивно-стилістична,
•морфологічна,
•синтаксична,
•з погляду лексичного складу, структури.

8.
Класифікація у семантичному аспекті:
•фразеологічні зрощення;
•фразеологічні єдності;
•фразеологічні сполучення.

9.
Класифікація у функціональному аспекті:
1) образно-виразні стійкі сполуки;
2) еліптичні сполуки;
3) термінологічні фразеологізми;
4) афористичні фразеологізми;
5) контекстологічні сполуки;
6) ідіоми.

10.
Фразеологічні одиниці:
- ввібрали історичні події й соціальне життя,
- вирізняють найменші порухи нашого серця,
- розказують про неосяжний світ людських почувань,
- вражають точністю асоціацій між природою, звичайними
життєвими фактами і людською поведінкою, нашими
емоціями й учинками.

11.
Загальна мова усмішок:
• народна,
• з влучною дотепністю,
• з іскристим гумором,
• афористичністю,
• пісенними мотивами.

12.
Встановлено
Творча палітра Остапа Вишні досить різноманітна: це і
лагідна, м'яка усмішка, сповнена любові і приязні до
людини, й ущипливий дотеп, коли йдеться про
безгосподарність, лінощі, безвідповідальність, неуцтво.

13.
Образно- Еліптичні Афористичні Контексто- Ідіоми
виразні стійкі сполуки фразеологізми логічні сполуки
сполуки
Як маку; з редькою Нi пуху тобi ще й нi Не пiшов, а полетів; Кліпнув очима; Одна нога тут, а
чай пити; руками пiр'ячка; скільки ж літ, i нічичирк; друга там;
розвожу; як шевська за вуха тягти; скільки зим; збити з пантелику; йолки-палки;
смола; на всі руки; не погирить нечиста говори правду, i засвербить язик; з усіх ніг.
очі й вбирав; чорта сила. тiльки правду; на хвості сидить;
лисого; за залізну стахановській на кожному кроці;
завісу; сверблять роботі; лупати баньками;
руки; скрегочуть на «ланах сама тобi голова.
зуби; очей одірвать широкополих»;
не можна; очі рогом гнiздо на гнiздi, травi
на лоба; ходором нема де рости;
ходить; волосся у всякого свiй шлях
дротом; як писанка; широкий.
голова озколюється;
мороз поза спиною;
лікті собі
кусатимете; пір’я
посиплеться; не бий
люто хвостом, а йди
собi з богом; аж дим
іде; лиха личина.

14.
ВИСНОВКИ
1. Фразеологізми є специфічними мовними формулами,
картинами світу із закодованою інформацією про минуле,
наших предків, їхній спосіб сприйняття світу та оцінку всього
сущого; вони акумулюють культурні потенції народу, тільки
йому притаманним способом маніфестують дух і
неповторність ментальності нації.
2. «Вишневі усмішки» Остапа Вишні насичені фраземами.
Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей
термін сам Остап Вишня.

15.
3. Фразеологізми, використані у творах Остапа Вишні, дають
можливість описати дію, стан, відношення до якогось об′єкта,
більш повно, барвисто, тонко.
4. Фраземи, які ми знайшли у збірці «Вишневі усмішки», ми
поділили за класифікацією С. Гаврина на 5 груп: образно-
виразні стійкі сполуки, еліптичні сполуки, афористичні
фразеологізми, контекстологічні сполуки, ідіоми.
5. Всього виділено 63 фраземи, з яких 42 (66 %) належать до
образно-виразних стійких сполук, 3 (5 %) — до еліптичних
сполук, 7 (11 %) — до афористичних фразеологізмів, 8 (13 %)
— до контекстологічних сполук, 3 (5 %) — до ідіом.

16.
Рекомендовані джерела:
1. Баранник Д.Х. Фразеологія в усному монологічному мовленні
// Питання мовної культури. — К.: Наук, думка, 1968. — Вип. 2.
— С. 34—38.
2. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических
единиц в русском языке // Избр. тр.: Лексикология и
лексикография. — М.: Наука, 1977. — С. 140—161.
3. Остап Вишня Вишневі усмішки / [упорядкув., О.Дяченко]. —
К. : Держлітвидав, 1950.
4. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. — К.: Наук,
думка, 1973. —280 с.
5. Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови /
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. — К.; Знання, 2007. — 496 с.

17.
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!