3. втор і
укл д ч: черетний ергій олодимирович
омп’ютерн верстк : емцевич . .
певне, не зн йдеться жодної людини в смт. иврові,
т кож у иврівському р йоні, як б не зн л цього невтомного
трудівник , п тріот своєї тьківщини, незмінного н протязі
б г тьох десятиліть фотокореспондент р йонної г зети
« як» олодимир еодосійович черетного.
служений журн ліст кр їни, л уре т всеукр їнських і
міжн родних фотоконкурсів, різьбяр, фотопортретист
иврівщини, він з лишив яскр вий слід у серцях б г тьох
поколінь. вдяки його світлин м, з лишились н віки у п м’яті
гром дян обличчя ветер нів еликої ітчизняної війни, героїв
пр ці, вид тних людей р йону. ін був одним із з сновників
музеїв у смт. иврові, с. еремошному, художник
. ловського у иврівському ліцеї-інтерн ті т б г тьох
інших.
езмежно з кох ний у рідну природу оділля, він з лишив
більше 4 тисяч світлин, н яких пломеніють ч рівні квіти і
спів ють пт хи, тече поміж стрімкими гр нітними берег ми уг і
хов ється з горизонт сонце.
иття олодимир черетного нероздільно пов’яз не з
історією рідного селищ ивров , з усім зн менними подіями
н шого р йону.
е вид ння - короткий н рис про життя т творчість митця,
неордин рної людини, з кох ної у кр су рідного кр ю.
11 лютого 2010 року виповнюється 5 років від дня смерті
черетного . .
я книг - посмертн ш н сл ветному земляку від
вдячних гром дян селищ ивров .
4. черетний олодимир еодосійович н родився 28 березня 1938 року в кр їни», обл сними ч сопис ми « інниччин » (« інницьк пр вд »),
селі ороновиці мельницького р йону інницької обл сті. итинство « нор м » (« омсомольське плем'я»).
м йбутнього митця прип ло н роки воєнного лихоліття. тько еодосій озпочин в фотогр фув ти олодимир еодосійович фоток мерою
ригорович з гинув н поч тку еликої ітчизняної війни під енінгр дом. « юбитель», н його думку, це бул чудов к мер . ому н віть не вірили,
що він дійсно свої шедеври створюв в при допомозі н шої вітчизняної
оптики.
ін - л уре т б г тьох фотоконкурсів, отрим в премію ціон льної
пілки журн лістів кр їни « отожурн ліст року». серію знімків
« льовнич кр їн » був удостоєний другої премії н сеукр їнському
фотоконкурсі, присвяченому 10-річчю нез лежності кр їни. і світлини
збільшеного розміру в дні святкув ння ювілею прикр ш ли головну вулицю
столиці рещ тик.
1965 році олодимир черетний одружився.
черетн лентин силівн черетний еодосій ригорович
(м люнок черетного . .)
ти черетн лентин силівн н поч тку війни з лишил сь
с м з двом м ленькими дітьми. ті в жкі воєнні роки, щоб зберегти дітей,
вон змушен бул з лишити інницю і темної зимової ночі перейти через
з мерзлу річку івденний уг поблизу ивров т з лишитись у родичів.
з 1948 по 1957 рік олодимир н вч вся в иврівській середній школі.
кінчивши школу, він не шук в для себе простих життєвих шляхів. йм вся
спортом, причому, небезуспішно, пр цюв в н рятув льній ст нції (врятув в
життя чотирьом потоп ючим), шоферув в під ч с рмійської служби в удовий сімейний мікроклім т для творчості створил його дружин
ередній зії, добув в вугілля у ш хті, пр цюв в н пошті, в лин орисівн (пед гог, добр і чуйн жінк , з кох н в н родну
р йспорткомітеті. ле все це виявилося тимч совим з няттям. н йшов себе творчість). се життя вон бул олодимиру еодосійовичу другом і
н журн лістській ниві, у мистецтві фотогр фії. пор дником. годом лин орисівн ст л відомою вишив льницею і по
кінчив курси фотожурн лістики при иївському держ вному цей ч с вл штовує свої вист вки. тхнення для творчості н д в ли йому
університеті їм. . . евченк . т кож син ергій і доньк етян .
черетного . . протягом життя були десятки вист вок у великих і жливою і трудомісткою віхою в житті митця є п м'ятний зн к, що
м лих міст х кр їни. к фотокореспондент, співробітнич в із всесоюзними його протягом двох десятків років олодимир черетний к рбув в н
г зет ми « р вд », « звестия», « омсомольськ я пр вд », гр нітній скелі, що височить н березі івденного угу. р з б г то його
республік нськими вид ннями « дянськ кр їн » (« емокр тичн ш нув льників приходять н це місце, сід ють н зеленій тр вичці у з тінку
кр їн »), « р вд кр їни», « ільські вісті», « обітнич г зет », « олодь під к шт ном, який пос див олодимир еодосійович, відпочив ють і
спогляд ють, як плине широководий івденний уг.
1 2
5. озповідь про митця буде не повною, якщо не розповісти про дружбу художники, ртисти, н уковці. е йому н леж л ідея зібр ти їх усіх н свято
олодимир черетного з відомим укр їнським художником-гр фіком ивров . дум було втілено в життя.
р’яном ловським. ін з лишив п м’ять про всі зн менні події, які відбув лися у селищі
протягом б г тьох десятків років.
. черетний з . ловським
вяткув ння ня нез лежності в смт. иврові. 2004 р.
е людин , як користув л сь у фотом йстр особливою пов гою т
ш ною. ловського черетний вв ж в своїм н ст вником. ін хоч був ого н зив ли див ком. е обр ж вся. ише посміх вся у вус .
ст ршим, ле літ - не перешкод для їхньої щирої дружби. м доводилось виконув в свою роботу, що ст л одноч сно й з хопленням.
б г то їздити т м ндрув ти, ділитись своїми творчими пл н ми, р дитись із довголітню сумлінну пр цю н г зетярській т мистецькій ниві
пит нь професійної м йстерності т допом г ти один одному. (чверть віку він пр цюв в фотокореспондентом р йонної г зети « як»)
черетний . . вл штовув в персон льні фотовист вки „ юдин і черетному олодимиру еодосійовичу присвоєно зв ння служеного
природ - діти однієї пл нети" в м. иєві (тричі), в м. ьвові, в м. інниці, в журн ліст кр їни.
м. в но- р нківську, в м. иргороді, в м. онотопі, в м. йсині, в м. олодимир еодосійович з лишив по собі чим ло стендів у різних
ульчині, в м. огилів- одільському, в м. мільнику, в смт. ллінцях, в м. орг ніз ціях і уст нов х р йону, експон тів у музеях шкіл. олись одн з
емирові, в м. ніпропетровську, в м. ев стополі, в м. ргороді. обл сних г зет н зв л фотохудожник , гр фік ще й різьбярем. ін бр в у
. . черетний - почесний гром дянин ивров , член іжн родного руки ніж, виготовляв чим ло декор тивних ціпків, т рілок з под тливої липи.
фонду ім. . теценк .
сто він зустріч вся з н дзвич йними людьми, н них вдивлявся
об'єктив його фото п р т . еред них - керуючий кр їнською
р восл вною ерквою иївського трі рх ту олодимир ом нюк і
керуючий кр їнською втокеф льною р восл вною ерквою п трі рх
митрій, відомий дисидент евко ук'яненко, політик н толій твієнко,
спів к т нісл в ородинський, літер тори икол одолян, нн уб ч,
олодимир б шт нський, олодимир ворівський, ерой кр їни
н толій чевський т б г то інших.
отохудожник об'їздив всю кр їну, вишукуючи відомих людей, що
родом із иврівщини, і зн йшов їх пон д півсотні - генер ли, дмір ли,
3 4
6. все ж т ки н йбільший його здобуток н терені творчості - художня
фотогр фія.
ого фотогр фії друкув лись в обл сних, республік нських г зет х т
журн л х.
кось одного р зу він вип дково зустрів біля річки п’ятирічну
дівчинку, як сиділ н к мінчику і б вил ся з ром шкою. івчинк відрив л
пелюстки і, як у к зці про « ветик-семицветик», з г дув л б ж ння.
ловивши мить, він зробив із неї фотогр фію. отім це фото н дісл в в
різні вид ння. о дня з хисту дітей декільк г зет одр зу н друкув ли його.
ото, яке було н друков не в різних вид ннях
до дня з хисту дітей. 1983 р.
олодимир еодосійович зн в кожного ветер н еликої ітчизняної
війни в р йоні, уч сник бойових дій, усі колективи художньої
с модіяльності, умільців. евтомно пр цюв в його фото п р т день у день.
5 6
7. о освітян р йону черетний . . ст вився особливо ш нобливо. ін
ч сто відвідув в школи, дитячі н вч льні з кл ди. отогр фув в учнів і
вчителів під ч с буденних спр в т у святкові дні, допом г в створюв ти
шкільні музеї. им створено г лерею світлин, н яких відтворено р дісні
щирі дитячі обличчя. рують зір своєю кр сою дівч тк -укр їночки,
розкрив ються у хвилини творчості колективи художньої с модіяльності,
святкув ння ершого дзвоник т сумне прощ ння зі школою випускників,
к рн в ли т конкурси, фестив лі т спортивні зм г ння. сі з ходи були
охоплені черетним . ., і не тільки в р йонному центрі, ле й у
н йвідд леніших сільських н вч льних з кл д х. ро все він створюв в
фотоетюди, які нез б ром з’являлися в р йонній г зеті « як». ідбірк
світлин, які містить н ше вид ння, лише м леньк ч сточк тієї великої
кількості фотосюжетів, які він створив з роки свого життя.
ме олодимир черетний н йбільше причетний до створення у
иврівському ліцеї-інтерн ті музею художник . ловського, композитор
теценк , у хнівці - мовозн вця линович .
ст ннім його з хопленням було створення музею у еремошненській
школі. бир в експон ти, створюв в фотоекспозиції н стенди, друкув в
документи, вл сноруч виготовляв експон ти.
портреті нил еч я, який з дум в под рув ти музею цієї
школи, з лишилося зробити кільк витончених штрихів різцем. е встиг...
ін ч стенько з ходив у р йонний відділ освіти. ов ришув в із
методист ми, з відув ч ми. ули в нього т м і друзі дитинств , з якими він
ділився пл н ми н м йбутнє.
озповід в у школ х про свої зустрічі з відомими цік вими людьми,
яких фотогр фув в.
чителі иврівської середньої школи приг дують т кий вип док:
« и святкув ли 140-річний ювілей школи. просили олодимир
черетного, б г тьох інших випускників. отом йстер довго розповід в про
свою творчість, про н мітки н м йбутнє. птом несподів но мовив:
„ роб чте з довгий виступ, ле відчув ю, що перед цією удиторією
виступ ю вост ннє". н віщо він т ке ск з в. ожливо, передчув в, бо
недуг дуже дошкулял .
ист вк б г точислених його світлин з р з експонується у
иврівській - ступенів.
иврівському ліцеї-інтерн ті створено музей . черетного.
7 8
8. олодимир черетний був з кох ний у кр євиди н д івденним
угом.
2009 році учениця 4 курсу фізико-м тем тичного ф культету вець
рин (н уковий керівник р совський . .) з хистил н укову роботу
« олодимир черетний у творчості, в житті т після нього» у лій к демії
н ук.
еб г то людей уміють любити свій кр й, свій иврів т к, як любив дзвич йної кр си фотогр фія, де з ріки п'є воду веселк ,
його олодимир еодосійович черетний. тому т к боляче, що перше приверт ють ув гу вуж-мисливець, перемовини коників-стрибунців,
мистецьке свято—500-річчя першої письмової зг дки про н ше містечко— пт шенят , сойк у віночку.
проходило без нього. ін т к мріяв про це свято, готув вся до нього,
вишукув в із вл стивою тільки йому енергією древні зг дки про ст ровинний
рідний йому иврів.
оли перегляд єш величезний доробок олодимир еодосійович ,
вп д є в око різноб рв’я квітів. робив ються крізь сніг білосніжні
підсніжники, шелестять н вітр х дзвіночки, конв лії, голубими зіницями
вдивляється у світ сон-тр в , гойд ється н воді л т ття, п’є росу з ром шки
жук.
« елек я фотогр фув в п’ять годин, - зг дує олодимир
еодосійович, - мені вже не цік во було сфотогр фув ти їх у звич йному
польоті чи р курсі. чек в чогось особливого. ерез п’ять годин
непорушного стояння б чу: б тько-лелек розкрив є крил і н крив є ними
своїх діточок».
9 10
9. 11 лютого 2010 року виповнюється п’ять років, як серед н с не ст ло
олодимир еодосійович черетного. ле з його робіт усміх ються до н с
ром шки в полі, вдивляється з глибин івденний уг, м нять ч рівні
крутосхили — він живе у кожному своєму знімкові, гр фічних робот х.
н йголовніше — він живе у п м'яті тисяч людей, яких митець з фіксув в,
яких відн йшов, яких відкрив земляк м.
кось у . . черетного виникло нестримне б ж ння зробити велику
світлину у момент, коли сонце сід є з горизонт. инуло кільк місяців, і є
те, що він хотів - сонце, червоне, мов осінній клиновий лист, сід є з пр ліс,
від нього - доріжк через річку біжить.
ороку до дня його п м’яті з’являються ст тті у р йонній г зеті
« як», експонуються вист вки світлин у бібліотек х шкіл р йону,
друкуються нові і нові літер турні вид ння. дячні тиврівч ни зберіг ють
численні фотознімки, розд ров ні митцем людям.
ля вш нув ння п м'яті . . черетного р йонн р д 18 сесією 4
склик ння від 12.08.2005 р. прийнял рішення про щорічну премію
. черетного з кр щі роботи н фотоконкурсі, присвяченому ню
журн ліст .
риходять н могилу р зом із рідними його колишні друзі і зн йомі,
відомі поети, художники, діячі культури, сивочолі ветер ни й з квітч ні
кр суні-укр їночки, дітл хи і стомлені б бусі й дідусі. риїждж ють зд леку
його друзі дитинств , вихов нці дитячого будинку.
сміх ються очі з б рельєф н п м’ятнику і н че чути його голос:
« в г … посміхніться… фотогр фую».
ідом поетес иврівщини нн митренко присвятил йому б г то
поетичних творів. еякі з них ми друкуємо.
11 12
10. ультури цвіт, історія жив ...
ист вк черетного , може, н віть з йві тут слов .
як же це н все с вист ч є?
фотогр фії - як в пісні: рискіпливо ш зір все виміч є:
ишневий цвіт, осінній с д... ишив ну сорочку, ш блі дзвін,
юбити не був є пізно, род, який піднявся із колін.
чоловіку — шістдесят. в т є с н все, кореспонденте,
т к, нем ло й неб г то, всі ню нси, з ходи й моменти.
т к, якр з н ювілей, ризн йтеся, - ідея ця чия -
об вірних друзів позбир ти, г д ти про нил еч я?
н йомих, земляків, гостей - ро ту вкр їнську сл ву і несл ву,
сіх, до пісні не б йдужих подвиг х гучну і велич ву,
не б йдужих до кр си, о йде крізь покоління і віки...
о б чити уміють, друже, м стр шно, що з будуть земляки?
віт весь у кр пельці роси, и ж хіб дозволите з бути? -
бняти землю об'єктивом, и всюди є, і с усюди чути:
фіксув ти погляд, слід... иєві, у ьвові, ернівцях...
ля когось - невелике диво, ще куди веде ш творчий шлях?
ля с - ф нт зії політ, н ді ще не були ці світлини,
ить р дості і мить н тхнення, кі репрезентують кр їну,
сяяння, творіння ч с – иврівський дивовижний кр євид
ех й будуть бл гословенні, імпресій дивних дерев й тр ви.
ех й не покид ють н с. ерз йте, невг мовний черетний,
об цей несміливий підсніжник ивідуйте історії секрети
фото цвів - не відцвіт в, ро еч я, про н ш коз цький рід.
д рув в тендітну ніжність, т к і йдіть з вічністю услід.
щ дк м н шим д рув в.
іколи не був є пізно: 2001 р. нн митренко
і в шістдесят, ні в сімдесят...
я фотогр фія — як пісня, олодимиру черетному
щедрий ш осінній с д.
хопиться ще вдосвіт як, пт шк ,
1991 р. нн митренко й піде будити луг і ліс,
миє очі тиврівським ром шк м,
олодимиру черетному озполошить сонний верболіз,
идзіґорну сойку привіт є,
знову свято, знову черетний. иплете їй ще один вінок
нов вист вк , етюди і портрети, жучк із нірки почек є,
кслібриси, суч сність, д внин . з фіксує - д йте тільки строк.
із-під снігу п росток - весн ! хитрющий різноперий одуд
ут земляки й письменники столичні, ід гнізд відгонить. о робить?
ут обець, еребийніс, р ч, вличко омелюх рідкісної вроди
'явиться сюди бод й н мить,
13 14
11. реб тільки трішки почек ти, н чить, свято в иврові у н с,
оже, й довго, може, й дотемн ... земля с д ми молодими
лежить хтось з фото п р том, се цвіте для нього з року в рік,
йдуже - чи осінь, чи весн . живе в світлин х олодимир,
же й роси н повнил сь кр плинк , отокор - великий чоловік.
и лови секунди, не проґ в!
н вже з соромил сь м линк , 2003 р. нн митренко
трибунець озв вся поміж тр в,
угу під тихою вербою вітлій п м'яті олодимир черетного
ри човни чек ють веслярів,
ряск - зеленою г бою, як же це без с той ліс н д угом?
в городі соняшник з цвів, сі тиврівські сюжети — як без с?
дівч т ходять, н че м вки, ті с ди й поля з виднокругом?...
оклонитись сонцю і кр сі... ще ж не ч с, їй огу, ще не ч с...
отоконкурс - це в м не з б вки, уди ж це и зібр лися, н ш друже,
е не тільки зорі у росі. хто з вершить те, що поч ли?
ить лови, нен че це вост ннє, ми кожн гілк в лісі тужить:
хопи, здивуйся, обійми оли т кий ще вродиться? оли?
з мри в тремтливому чек нні, об кожну зв в по імені пт шину
оки білий пт х зм хне крильми, квітку, що під снігом розцвіл ,
оки з клопот ний лелек дерево ст резне, і стежину,
ерне до своїх лелеченят, доріженьку до кожного сел .
ін щодня літ є т к д леко, і солов'їні вр нішні дороги
к д леко ходиш ти щодня. зустріч сонцю, вітрові н встріч.
тільки спр в н тебе ще чек є, ті човни, і к верзні пороги,
тільки б рв н твій предивний хист, нинішнє, і п м'ятки сторіч —
тільки ще з г док в н шім кр ї се лягло н р йдужні світлини,
є розг д ти журн ліст. се н віки зберегли вони:
де по тр сі - сумк з плечим — епло долонь і усмішку дитини,
ш земляк, н ш фотооберіг, червону горобину восени,
бійняв иврівщину очим , угу кр євиди м льовничі,
инув н м ск рби її до ніг. з см гу золоту ясних л нів,
удуть вони жити у світлин х, ще н тхненні, вдумливі обличчя
р євиди рідної землі: уч сників, великих земляків.
квітнев неповторн днин , ерт в н м із д леких літ грозових
химерн пт шк н гіллі, мен шляхетних сл ву і могуть:
у них - олодя черетний, іщинський, линович, еонтович
удрий і н віки молодий, музеях, як і в п м'яті, живуть.
еспокійний, впертий, трохи вредний, скільки ще було всього у пл н х –
озбитний, з взятий, з п льний. пішив і всім спокою не д в в...
ля йому вишил сорочку, у, що ж це и? уди ж це и т к р но?
й тепер одягне - с ме ч с. всіх журивсь - про себе не подб в,
ойк знов пиш ється в віночку,
15 16
12. ш приятелю, щирий, незр дливий, вітлини,
рироді вірний, відд ний кр сі, зроблені фотокореспондентом
диний, унік льний, особливий - р йонної г зети « як» олодимиром еодосійовичем черетним
код , що розуміли це не всі.
рм ... - були и гостем в кожній х ті для освітян р йону
в кожному якийсь шук ли хист,
вжитки ші - скромні й неб г ті,
те зв ння високе - журн ліст.
те незмінн сл в фотокор ,
якій хв ли чим ло і хули,
чим обійм ли и простори
п м'ять для н щ дків берегли.
ис ли й говорили без цензури,
хтось про с нед вно говорив:
" егл сний, тіньовий міністр культури",-
ке зв ння не кожен з служив.
ким у цім житті були для мене? –
об коротко, от к без лишніх слів:
той перпетум мобіле н тхненний,
ушійн сил для моїх віршів.
це т кі для с штрихи портретні,
яких і ш т л нт, і ш т л н...
евтомний кр єзн вець черетний,
ом нтик і ост нній з могік н.
журиться з ми ш скеля:
ем митця, художник нем ,
мутні лелеки ші й невеселі -
к для них холодн ця зим .
сойк у печ лі, без віночк ...
шому подвір’ї - тиск людей...
дягнули с у вишиту сорочку,
о ля вишив л в ювілей.
це т кі у лі іменини,
к бід , що рук не підкл деш,
окличе всіх до себе н гостину,
ту печ ль, що їй нем є меж.
рощ йте всіх інертних і б йдужих,
міни м нем - це зн єм ми,
рощ йте, дорогий, безцінний друже,
своїх небес н с обійміть крильми.
11.02.2005 нн митренко
17 18
