2. Рахівниці
Саломінська дошка (VI-V ст. до
н.е.) – Грецькі рахівниці.
Дошку посипали морським піском, а у
ньому робили заглибини, на яких
камінчиками позначали числа. Один
рівчачок відповідає одиницям, інший –
десяткам тощо.
Перша знахідка –
Вестоницька кістка із
зарубками - відноситься
до 30 тис.років до н.е.
4. Перший у світі ескіз
пристрою для рахування на
основі коліс із десятьма
зубцями належить Леонардо
да Вінчі
Блез Паскаль
(1623 - 1662)
Відомий французький
математик, який розробив
пристрій для обраховування –
паскаліно - , що дозволяв додавати
десяткові числа та містив багато
шестерень.
5. Готфрід Вільгельм Лейбніц
(1642 - 1716)
У 1673 р. створив “арифметичний прилад”
– пристрій для виконання арифметичних
операцій, зокрема множення і ділення, для
чого до зубчатих коліс було додано
східчастий валик.
6. Чарльз Беббідж
(1791 - 1881)
Здійснив якісно новий крок у
розвитку засобів обчислювальної
техніки - перехід від ручного до
автоматичного виконання
обчислень за складеною
програмою.
Англійський вчений розробив
проект Аналітичної машини –
механічної універсальної цифрової
обчислювальної машини з
програмним керуванням.
8. “Будівничими” логічних машин, що
дозволяли механізувати
найпростіші логічні висновки,
стали українські вчені.
Павло
Дмитрович
Хрушов
Олександр
Михайлович
Щукарев
9. Говард Айкен
(1900 - 1973)
Геніальну ідею Беббіджа
здійснив американський
учений, що створив у 1994
р. перший у США релейно
-механічний комп’ютер.
Його основні блоки –
арифметики і пам’яті –
було виконано на зубчатих
колесах.
10. Джон Атанасов
(1903 – 1963)
У 1937 р. американський
вчений почав розробляти
спеціалізований
комп’ютер, уперше у
світі застосувавши
електронні лампи ( 300
ламп ).
11.
12. Коли і де з’явилися перші
пристрої, що полегшували
обчислювання?
Наведіть приклади
таких пристроїв.
13. Хто і коли розробив проект
Аналітичної машини?
У чому полягає відмінність
цього пристрою від
попередніх винаходів?
14. Який вплив мав винахід
Аналітичної машини на
подальший розвиток
обчислювальної техніки?
16. Хто з українських учених
працював над створенням
логічної машини в нашій
країні?
17.
18. 1925
361
8
4
3
7
2
1
48
75
59
49
64 623
7
152 958
378
9
6 47
516
вих ід
Щоб вийти з зали „Історія
обчислювальної техніки”, ми
з друзями повинні були
виконати таке завдання.
Підлогу кімнати біля дверей з
написом „Вихід” було
поділено на окремі плитки
неправильної форми, на
кожній з яких записано
натуральне число.
19. Двері зали можна відчинити лише в тому випадку,
коли ми пройшли б від початку маршруту до виходу із
зали, побувавши послідовно лише на десяти плитках,
сума чисел яких дорівнювала б 50. Починати подорож
можна з будь-якої плитки лівого верхнього кута
підлоги (з номерами від 1 до 5). Ходити по плитках
можна лише по горизонталі та вертикалі, а
переміщатися по діагоналі заборонено. Подумавши над
цією проблемою 10 хвилин, ми знайшли правильний
розв’язок і перейшли до наступної зали.
А ви б змогли виконати це завдання чи залишилися б в
музейній залі назавжди?
21. Між поверхами музею ми переміщувалися за
допомогою ліфта, в якому одночасно могли
перебувати лише три пасажири. Але ліфт у музеї
має певні особливості, які ще не встигли
відкоригувати : ним можна керувати лише з
кабіни, причому він може переміщуватися лише
між двома поверхами – першим та останнім. На
першому поверсі музею були Петрик, Стасик, я та
Дуська, а на останньому чекав Робот, який дуже
поспішав на перший поверх. Ліфт починає
рухатися лише тоді, коли у кабіні правильно
введуть кількість поїздок, яка буде необхідна для
подорожі всіх пасажирів між поверхами.
22. Як ви гадаєте, яке число я ввів, щоб ліфт доставив
нас на останній поверх, а Робота – на перший? Коли
ми їхали додому, спускаючись з останнього поверху
музею на перший, задачу розв’язував Стасик. Робот у
цей час був на першому поверсі. Як ви вважаєте, чи те
саме число ввів Стасик у комп’ютер ліфта, що і я?