1. Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Управління освіти Рівненського міськвиконкому
Рівненська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №23
Рівненської міської ради
Формування інформаційної компетентності особистості
засобами нових інформаційних технологій
у системі мовно-літературної освіти
Досвід роботи
учителя української мови та літератури
Рівненської ЗОШ №23
Саприкіної Наталії Олександрівни
Рівне – 2014
2. 2
Автор досвіду:
Саприкіна Наталія Олександрівна, учитель української мови і
літератури Рівненської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №23
Рівненської міської ради, освіта вища, спеціаліст вищої категорії, старший
учитель, стаж роботи – 19 років.
Формування інформаційної компетентності особистості
засобами нових інформаційних технологій
у системі мовно-літературної освіти
Адреса досвіду:
Рівненська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №23
Рівненської міської ради
м. Рівне, вул. Вербова, 42
тел. (03622) 5-20-83
3. 3
Саприкіна Н.О. Формування інформаційної компетентності
особистості засобами нових інформаційних технологій у системі мовно-
літературної освіти.
У методичній розробці подано матеріали з досвіду роботи учителя
української мови та літератури Рівненської ЗОШ №23 Саприкіної Н.О. щодо
формування інформаційної компетентності особистості засобами нових
інформаційних технологій у системі мовно-літературної освіти: описано
досвід роботи учителя, подано розробки уроків української мови та
літератури, які ілюструють практичні підходи учителя щодо реалізації теми
досвіду.
У розробці запропоновані підходи до формування інформаційної
компетентності особистості на уроках української мови та літератури
засобами нових інформаційних технологій, вказано переваги їхнього
використання.
Упровадження досвіду спрямоване на практичне розв’язання
актуальних проблем шкільної освіти:
виховати компетентного випускника, здатного використовувати
набуті знання в житті,
підготувати особистість до активної життєдіяльності в
інформаційному суспільстві,
сформувати інформаційну культуру, навички мислення високого
рівня, що сприятимуть розвиткові життєтворчості для подальшої
реалізації особистості в соціумі,
озброїти молодь знаннями та навичками використання сучасної
комп’ютерної техніки, підготувати їх до життя у цифровому світі.
Практична реалізація методичної проблеми засвідчила, що
застосування інформаційних технологій у навчальному процесі сьогодні стає
життєвою потребою, оскільки діяльність у цих технологіях створює
розвивальне середовище, що формує соціальні вміння, навички та допомагає
учневі здобувати навчальний та життєвий досвід.
Рекомендовано учителям української мови та літератури.
Схвалено науковою методичною радою Рівненського обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №__ від _______).
4. 4
Зміст
1. Автор, тема, адреса досвіду………………………………………………….2
2. Анотація досвіду ……………………………………………….………...…..3
3. Зміст……………………………………………………………….…..…..…4-5
4. Опис досвіду …………………………………………..…….…..……….6 – 15
5. Розробки уроків за темою досвіду…………………………….…….. 16 – 67
5.1.Урок української мови у 6 класі. Ступені порівняння
якісних прикметників, їх творення..………………………….…..… 17-25
5.2. Урок української мови у 6 класі. Ступені порівняння якісних
прикметників, їх творення. Тренувальні вправи…………..……... 26-31
5.3. Урок української мови у 6 класі. Написання складних
прикметників разом і через дефіс ……………………..…………..... 32-37
5.4. Урок української мови у 6 класі. Узагальнення й
систематизація з теми «Прикметник як самостійна частина мови»... 38-43
5.5. Урок української мови у 6 класі. Джерела українських
фразеологізмів ……………………………………...…………….…..…44-52
5.6. Урок української мови у 8 класі. Узагальнення й
систематизація знань із теми «Односкладні речення. Неповні
речення»….........................................................................................…. 53-59
5.7. Урок української літератури у 10 класі. «Шукаю в народі яскравого
слова»: урок за творчістю Грицька Чубая...………...……………......60-67
6. Додатки………………………………………………….….. .………... 68 – 90
6.1. Додаток 1. Складові інформаційної компетентності (за
визначенням Ради Європи)…………………………………………..…….… 69
6.2. Додаток 2. Модель формування інформаційної компетентності
особистості засобами нових інформаційних технологій у системі мовно-
літературної освіти………………………………………..………..…..….....…70
6.3. Додаток 3. Презентація «Таємниця фразеологізмів».
Додаток 4. Презентація «Таємниця фразеологізмів. Слайд 3»……………...71
6.4. Додаток 5. Творча робота Рудики Євгена «Осінній вітер»…….. 72
6.5. Додаток 6. Презентація «Золота осінь»………………………..…. 73
6.6. Додаток 7. Презентація «Дофантазуймо разом». Додаток 8.
Презентація «Творчі завдання. Слайди 3,5»……………………………..…..74
6.7. Додаток 9. Операційна картка проекту «Ім’я, що переходить у
вічність»…………………………………………………………………............75
6.8. Додаток 10. Опис навчального проекту «Ім’я, що переходить у
вічність»…………………………………………………………………..…..76-80
6.9. Додаток 11. Перелік сервісів Web 2.0, що використовуються
учителем на уроках української мови та літератури…………………….….. 81
5. 5
6.10. Додаток 12. Інтерактивні картки, створені за допомогою сервісу
Google Drive………………………….…………………………………............82
6.11. Додаток 13. Приклад використання сервісу Google Maps………83
6.12. Додаток 14. Ментальні карти, створені за допомогою сервісу
«Bubbl.us». Додаток 15. Використання сервісів «Яндекс», «Мастер-
тест»…………………………………………………………………..………..…84
6.13. Додаток 16. Веб-квест «Тавро Каїна. Таємниця, що сягає у
вічність». Додаток 17. Приклади учнівських робіт, створених за допомогою
«Imagechef»……………………………………………………………..…..……85
6.14. Додаток 18. Плейкаст «Душа». Додаток 19. Соціальний сервіс
«LearningApps.org», сайт «Моволюбам»……………………………………….86
6.15. Робота у блозі «Коралі слова»…………………………………..…87
6.16. Додаток 21. Творчі та навчальні досягнення учнів учителя
української мови та літератури Саприкіної Н.О. ...………………………… 88
6.17. Додаток 22. Виступи, участь у творчих фахових конкурсах,
публікації ………………………………………………………….………...89-90
7. Список використаних джерел……………………………….……..…..... 91
7. 7
Хто володіє інформацією, той володіє світом.
У. Черчилль
У сучасному суспільстві, яке стрімко змінюється у різних сферах
життя, поряд із вихованням освіченої особистості особливого значення
набуває формування вмінь людини самостійно мислити, здобувати знання,
працювати з різними джерелами інформації, висувати нестандартні ідеї та
прогнозувати, виявляти творчий підхід у будь-якій діяльності. Тому
підготувати особистість до активної життєдіяльності в інформаційному
суспільстві – одне з головних завдань сучасного етапу модернізації
національної системи освіти, тобто перед школою стоїть завдання виховати
компетентного випускника, здатного використовувати набуті знання в житті,
про що зазначено у Концепції загальної середньої освіти, Концепціях мовної
та літературної освіти, Державному стандарті базової і повної загальної
середньої освіти, а також у Програмах української мови та літератури. Тож
застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі
сьогодні стало вже життєвою потребою, оскільки діяльність у цій технології
створює розвивальне середовище, яке сприяє формуванню інформаційної
компетентності випускника, адже формує соціальні вміння та навички,
допомагає учню набувати навчального та життєвого досвіду, є своєрідною
перевіркою відповідності особистого досвіду потребам власної активної
трансформаційної ролі в суспільстві (Додаток 1).
Зважаючи на вищесказане, активно працюю над проблемою
«Формування інформаційної компетентності особистості засобами нових
інформаційних технологій у системі мовно-літературної освіти».
Інформаційна компетентність – це інтегративне утворення особистості,
яке віддзеркалює її здатність до визначення інформаційної потреби, пошуку
інформації та ефективної роботи з нею у всіх її формах та представленнях –
як у традиційній друкованій формі, так і в електронній формі; здатності щодо
роботи з комп’ютерною технікою та телекомунікаційними технологіями, а
також щодо застосування їх у професійній діяльності та повсякденному
житті.
Актуальність досвіду зумовлена потребою змін у навчально-
виховному процесі та необхідністю сформувати компетентну особистість,
здатну до розвитку та самореалізації у сучасному житті. Нова інформаційна
доба вимагає й відповідних підходів до вивчення гуманітарних дисциплін.
Варто зауважити, що покоління наших учнів, яких недаремно називають
цифровими аборигенами, відрізняється від попередніх поколінь школярів.
Пришвидшений темпоритм життя, масова доступність інформації,
особливості соціальних медіа вплинули на те, що в сучасних учнів знизилася
концентрація уваги (їм важко сприймати зміст довгих речень, не хочуть
читати тексти значного обсягу), вони уникають запам’ятовування зайвої, на
їхній погляд, інформації, їм важко будувати текст, брати участь у діалозі,
спостерігається часткова заміна вербального мислення візуальним, впадає в
8. 8
око невміння учнів вибудовувати стосунки. Тому вважаю за необхідне
знайти такі підходи в навчально-виховному процесі до планування і
проведення уроків української мови та літератури, які забезпечили б швидку
адаптацію учня у навчальному середовищі, допомогли б йому у майбутньому
самостійно здійснювати життєвий вибір і бути успішним.
Практична значущість. Практична реалізація методичної проблеми
засвідчила, що діяльність із застосуванням інформаційних технологій
організовує середовище, наближене до реальних умов життя, саме тому
учням вдається створювати та коригувати індивідуальну освітню траєкторію.
Формування інформаційної компетентності особистості засобами нових
інформаційних технологій допомагає реалізації творчого потенціалу,
інтелектуальних можливостей школяра, сприяє подальшій успішній
соціалізації дитини та адаптації її в мінливих соціально-економічних умовах.
Практичне значення роботи над темою полягає і в тому, що розглянуті
теоретичні положення доведено до конкретної реалізації у вигляді
підготовлених науково-методичних посібників «Використання соціальних
сервісів WEB 2.0 на уроках української мови та літератури як засобу
навчальної діяльності» та «Формування навичок мислення високого рівня
обдарованих дітей через реалізацію Intel-проектів та застосування технологій
Web 2.0», розроблених уроків української мови та літератури із
використанням нових інформаційних технологій та мультимедійного
посібника «Феномен модернізму у культурному просторі першої половини
ХХ століття» до курсу за вибором «Художня література в контексті світової
культури», вироблених рекомендацій щодо формування інформаційної
компетентності особистості засобами нових інформаційних технологій у
системі мовно-літературної освіти.
Провідна ідея досвіду. Впровадження досвіду спрямовую на створення
умов для розвитку і самореалізації кожного учня; на підвищення якості
реалізації стандартів освіти; на формування інформаційної культури,
навичок мислення високого рівня, що сприяють розвиткові життєтворчості
для подальшої реалізації особистості в соціумі; на озброєння молоді
знаннями та навичками використання сучасної комп’ютерної техніки,
підготовку їх до життя у цифровому світі.
Інноваційна значущість. Формування інформаційної компетентності
особистості засобами нових інформаційних технологій у системі мовно-
літературної освіти – один із тих підходів, що сприяє якісній підготовці
випускника до життя в інформаційному суспільстві: учень оволодіває не
тільки вмінням оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись
і пристосовуватися до нових потреб ринку праці, оперувати й керувати
інформацією, активно діяти та швидко приймати рішення, навчатися
упродовж життя, тому урок, на якому застосовуються нові інформаційні
технології, є інноваційним порівняно із традиційним.
Наукова теоретична база. Проблема впровадження інформаційних
9. 9
технологій на уроках української мови та літератури стала предметом
розгляду таких науковців, як О. Бігич, М. Бухаркіної, П. Гороль, В. Зоц,
І. Захарової, Є. Полат, І. Рожнятовської, А. Уліщенка, Н. Волошиної,
О. Семеног, В. Уліщенко. В основі реалізації досвіду – особистісно
зорієнтована технологія (І. Якиманська, С. Подмазін, О. Савченко,
В. Сєриков, А. Фасоля) та проектна технологія (У. Кілпатрик, П. Лернер,
П. Безпалько, І. Єрмаков, О. Пєхота). Упроваджуючи компетентнісний
підхід, керуюся публікаціями Н. Бібік, С. Бондар, О. Савченко, В. Шуляра.
Суть досвіду. Нові соціальні запити визначили нові цілі освіти і
поставили перед учителем завдання підготувати творчого випускника,
готового до самостійної діяльності, активного громадянина своєї держави. У
цих умовах актуальними, на мою думку, є такі технології, які сприяють
досягненню успіху і високих результатів у навчанні та розвитку учня на
основі стійкої мотивації досягнень. Тому, формуючи інформаційну
компетентність засобами нових інформаційних технологій, дотримуюся
принципів особистісно зорієнтованого, проблемного та проектного навчання.
Вважаю, що важливою є кожна із зазначених вище технологій, адже вони
дають можливість створити умови для розвитку і саморозвитку особистості
учнів.
Вивчення теоретичних основ порушеної проблеми, практична
апробація її принципів дозволили створити модель формування
інформаційної компетентності особистості засобами нових інформаційних
технологій у системі мовно-літературної освіти (Додаток 2).
Формуючи інформаційну компетентність особистості засобами нових
інформаційних технологій, дотримуюся наступного:
знання подаю як проблемну ситуацію через усвідомлення дитиною
обмеженості своїх знань і розуміння навчального завдання;
пропоную розв’язувати навчальні завдання, значущі для орієнтації у
життєвих ситуаціях;
від індивідуальної форми засвоєння знань переходжу до
колективно-розподіленої, роботи в команді, з поступовим виходом на
самостійну навчальну діяльність з елементами самоосвіти та самовиховання;
сприяю організації дослідницької діяльності, для якої відводиться
спеціальне просторове і часове поле;
запроваджую технології Web 2.0, які відкривають додаткові
можливості у реалізації особистісної орієнтації, а також розвитку навичок
мислення високого рівня;
добираю методи, прийоми та види роботи, які сприяють активному
розвитку дитини і дозволяють вільно вибирати спосіб самостійної
інтелектуально-творчої діяльності. Наприклад, на мотиваційному етапі та
етапі цілевизначення і планування застосовую інтелектуально-мовленнєві
розминки, незакінчені речення, передбачення; на етапі опрацювання
навчального матеріалу – спостереження-аналіз, дослідження фрейм-
проблеми, творче конструювання, метод самостійної роботи, прийоми
10. 10
дидактичної гри, роботу в групах, парах; на рефлексивно-оцінювальному
етапі – комунікативний практикум, есе, бліц-дискусію, рефлективну бесіду,
евристичний прийом тощо.
Переконана, що такий підхід підвищує свідомість навчання,
розвиває здібності учнів, допомагає більш ефективно вирішувати завдання
диференціації та індивідуалізації навчального процесу.
Формуючи інформаційну компетентність особистості засобами нових
інформаційних технологій, враховую особливості вікового періоду своїх
вихованців. Так, учням 5–6 класів, у яких мислення має конкретно-образний
характер, пропоную переглянути презентації, відео, сторінки спеціальних
навчальних порталів, диски з навчальними програмами, рекомендовані
Міністерством освіти, організовую роботу з учнями під своїм керівництвом в
Інтернеті. Для організації самостійної роботи, поточного контролю за рівнем
засвоєння матеріалу учнями, на етапі узагальнення та систематизації
матеріалу використовую мультимедійні вправи.
Розгляньмо варіанти роботи зі змістом слайдів на прикладі завдань до
теми «Фразеологія», «Розвиток мовлення».
Вправи, умова яких відображена на слайдах (Додаток 3), потребують
від учня за малюнками-підказками пригадати фразеологізми і ввести їх у
речення. Виконуючи подібні вправи, школярі не пасивно сприймають той
матеріал, що пропонується на уроці, а виявляють особисту зацікавленість у
тому, що вони роблять, таким чином, забезпечується мотивація дітей до
навчання.
Завдяки малюнкам на слайді (Додаток 4), які яскраво демонструють
нерозуміння художником основної ознаки фразеологізмів, учням легко
пригадати, що значення фразеологізму не є звичайною сумою лексичних
значень слів, з яких він складається, його значення нерідко дорівнює одному
слову. Виконуючи таку вправу, школярі опиняються у ситуації, коли
відчувають необхідність у нових знаннях, бачать, що не зможуть за
допомогою відомих їм засобів досягнути бажаного результату. Обговорюючи
проблему, яка потребує вирішення, діти навчаються подумки моделювати
ситуацію, планують свої дії, навчаються самостійно працювати із джерелами,
одночасно засвоюючи нові знання, і отримуючи навички їх застосування.
Зазвичай учні знають, що саме прагнуть сказати у процесі мовлення,
проте виклад думок часто позбавлений логічної форми, художньої
образності. З урахуванням цього завдання із розвитку мовлення будуються за
принципом переходу від аналітичної діяльності до творчості. Аналітична
діяльність під час виконання таких завдань полягає у вмінні зіставляти
життєві явища із поетичними рядками на основі їх подібності чи
спорідненості, спостережливості, кмітливості, умінні бачити спільне в
конкретному й абстрактному. Набуті вміння дозволяють учням у подальшій
діяльності імпровізувати, створювати оригінальні, неповторні роботи.
Прикладом може бути пейзажна замальовка учня 6 класу Рудики Євгена,
який написав її після перегляду презентації «Золота осінь» (Додатки 5,6).
11. 11
Розвитку неординарної уяви, художнього мислення і спостережливості,
словесної, емоційної та образної пам’яті, шліфуванню мовленнєвих
здібностей сприяє наступне завдання, в якому учням пропоную продовжити
чи доповнити вислів поета (Додаток 7). Потім діти можуть порівняти свої
речення із висловом письменника. Саме тому такі завдання допомагають
школярам відчути красу слова, глибину змісту, вишуканість та викінченість
речення.
Наступний слайд дає змогу тісно пов’язати зображення із словом
(Додаток 8). Таке завдання є одним із шляхів вироблення образного
відчуття, сприяє розвитку і формуванню самостійної творчості.
Виконати такі мультимедійні вправи можливо лише за умови реалізації
різноманітних навчальних дій та операцій. Здійснення школярами
різнотипних навчальних дій, пов’язаних із виконанням мультимедійної
презентації-вправи, спостереженнями над мовними одиницями та
виявленням певних лінгвістичних явищ, що вивчаються відповідно до мовної
змістової лінії уроку, виділенням і узагальненням їхніх ознак, побудовою
способів дії, значно активізує мислення учнів, включає процеси аналізу,
порівняння, зіставлення, узагальнення, побудови різноманітних міркувань,
ототожнює з поняттям. На основі постійно здійснюваних навчальних дій в
учнів формуються навички мислення високого рівня, потрібні для подальшої
самостійної роботи, збагачується спектр нових способів діяльності та
різноманітних операцій, вони вчаться добирати мовні засоби для вирішення
конкретного мовленнєвого завдання.
Застосування на уроках самостійно створених учителем
мультимедійних презентацій полегшує розуміння й сприйняття дітьми
навчального матеріалу, сприяє його запам’ятовуванню, збільшує
психологічну вірогідність формулювання учнями правильних висновків та
узагальнень, скорочує час на вирішення навчальних проблем. Використання
мультимедійних презентацій-вправ дозволяє більш раціонально організувати
процес розвитку кожного школяра, спонукати його до активної роботи з
урахуванням власних особливостей, адже, працюючи над такими вправами,
кожен учень залучається до навчальної дискусії, моделювання ситуацій,
роботи у групах, творчих звітів про виконання індивідуальних завдань, тому
дитина частіше опиняється в ситуації успіху, що стимулює її до наступного
етапу навчання.
Школярі 7 – 9 класів – особливі, адже у них уже з’являється бажання
виділитися серед інших, привернути до себе увагу будь-яким способом, тому
саме життя підказує, які завдання потрібно ставити перед ними.
Важливе значення у процесі формування інформаційної компетентності
особистості засобами нових інформаційних технологій учнів цього вікового
періоду надаю методу проектів. Реалізовані у позаурочний час проекти
«Ім’я, що переходить у вічність», «Стріла слова» дозволили кожному учню
спробувати себе і як генератора ідеї, і як виконавця, і як носія інформації,
12. 12
необхідної для виконання проекту, а найважливіше – створили унікальні
можливості для інтерактивного спілкування школярів.
Як же забезпечити успіх запланованого проекту?
По-перше, вважаю, що дуже важливо визначити проблему, яка
стимулювала б учнів до участі у проекті, здійснити свій вибір ідей,
працювати в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства, бо успіх
кожного – це успіх усіх. Саме тому важливим є добір тем для підготовки
навчальних проектів. Перевагу надаю творчо та практично орієнтованим
проектам.
По-друге, чітко формулюю ключове питання, яке пов’язую з реаліями
життя. Так, ключовим питанням проекту ―Ім’я, що переходить у вічність‖
стало питання ―Що ми успадковуємо від своїх батьків?‖.
По-третє, продумую план навчального проекту та план реалізації, які
допомагають здійснити задум.
По-четверте, формулюю тематичні питання, за якими розробляю
операційні картки. Змістові питання в операційних картках допомагають
школярам дати відповідь на тематичні питання (Додаток 9).
На наступному етапі реалізації навчального проекту зобов’язую дітей:
планувати свою роботу, передбачати можливі результати;
збирати, аналізувати й синтезувати інформацію, отриману з
різноманітних джерел інформації: літературних та науково-популярних
творів, матеріалів преси та Інтернету, досліджень науковців, результатів
опитування респондентів тощо;
приймати власні рішення, аргументувати думку;
розподіляти доручення, спільно працювати;
створювати ―кінцевий продукт‖: сценарій вечора, газету, поради,
фільм тощо.
Вважаю дуже важливим ще один етап навчального проекту – його
захист, що покликаний узагальнити, презентувати, оцінити підсумки
тривалої спільної творчості. Захист проекту дозволяє активізувати
різноманітні засоби самореалізації, поглибити аналітичні вміння,
критичність, гнучкість мислення, мовленнєву культуру, активність реакції,
створює унікальні можливості для інтерактивного спілкування (Додаток 10).
Потреба в значимих для життєвого успіху знаннях – найхарактерніша
риса нинішнього старшокласника. Враховуючи це, під час проведення уроків
у старших класах звертаюся до Інтернету, завдяки якому збільшуються
можливості навчання школярів у позаурочний час, активізується їхня творча
діяльність, підвищується рівень самоконтролю з боку учня та координація
навчального процесу з боку учителя, налагоджується якісний контроль за
діяльністю учня. Вважаю, що нові віртуальні освітні середовища дозволяють
врахувати інтереси та досвід учнів, сприяють особистій реалізації у різних
видах інноваційної діяльності, тому на уроках української мови та літератури
звертаюся до соціальних сервісів збереження мультимедійних ресурсів
(Web 2.0): мережевих щоденників (блогів), соціальних пошукових систем,
13. 13
WikiWiki, соціальних геосервісів, сервісу Google (Додаток 11). Наприклад, за
допомогою сервісу «Google Документи» створюю інтерактивні картки чи
презентації, над якими учні працюють у реальному часі (Додаток 12), за
допомогою сервісу «Google Maps» пропоную учням прокласти маршрут,
який здолав письменник протягом свого життя, виконуючи таке завдання,
учні не лише пригадують біографію письменників, але й дізнаються про нові
місця (Додаток 13). Ментальні карти, які школярі укладають за допомогою
веб-сервісу «Bubbl.us», – це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення
і альтернативного запису вивченого чи прочитаного матеріалу (Додаток 14).
Готуючи до ЗНО, раджу одинадцятикласникам звертатися до сервісу
«Yandex ЗНО», а також пропоную тести, створені за допомогою сервісу
«Master-test» (Додаток 15).
Одним із способів цільового використання глобальної мережі на уроках
словесності є веб-квест, який можна віднести як до методу проблемного
навчання, так і до методу проектного навчання одночасно. За допомогою
сервісу «Вlogspot.com» створила веб-квест «Тавро Каїна. Таємниця, що сягає
у вічність» (http://tawrokaina.blogspot.com/p/blog-page_8247.html). Виконуючи
завдання цього веб-квесту, учні не просто розв’язували поставлену перед
ними проблему, а вчилися давати собі раду, самостійно долали труднощі, що
виникали у процесі роботи, шукали інформацію у мережі Інтернет й
доповнювали її власними роздумами (Додаток 16).
Технологію використання сервісів Web 2.0 на уроках української мови
та літератури можу представити таким чином:
1. На мотиваційному етапі, з’ясовуючи емоційний настрій учнів,
пропоную їм створити візуальну поезію, мозаїку із слів, поетичний
калейдоскоп чи текст із квітів, в яких діти висловлюють своє побажання,
настрій тощо Виконати таке завдання допомагає сервіс Web 2.0 «Іmagechef»
(http://www.imagechef.com/ic/ru/blender/ ) (Додаток 17).
2. На етапі актуалізації суб’єктного досвіду предметом для
створення проблемних ситуацій слугує плейкаст-провокація чи плейкаст-
гіпотеза. Так, розглядаючи твір Лесі Українки «Лісова пісня» у 10 класі,
запропонувала переглянути плейкаст «Душа»
(http://playcast.ru/view/1384828/f3c4ada5a960e1ceb5874d15cc25530bd9fec25dpl,
який дозволив вибудувати повноцінну дискусію, що вплинула на загальний
рівень навчальної мотивації на уроці (Додаток 18).
3. На етапі вивчення нового матеріалу зміст соціальних сервісів
Web 2.0 використовую як об’єкт лінгвістичного дослідження, стилістичного
експерименту, спостереження над мовними явищами, редагування,
аудіювання, конструювання тощо. Цікавими з цього погляду є сайти
«LearningApps.org», контент якого пропоную учням під час виконання
тренувальних вправ, та сайт «Моволюбам» (http://l-
ponomar.com/komandyrovochnyj-lyst-chy-vidryadnyj-tvorennya-prykmetnykiv-
na-ochn/ ), де можна знайти цікаві статті для лінгвістичного дослідження
(Додаток 19).
14. 14
4. На рефлексивно-оцінювальному етапі, з’ясовуючи результативність
роботи на уроці, пропоную написати текст-відповідь у блозі «Коралі слова»
(http://natamowa.blogspot.com/p/blog-page.html), який нещодавно був
створений мною (Додаток 20).
Отже, уроки із формування інформаційної компетентності особистості
засобами інформаційних технологій допомагають виробити в учнів уміння
працювати з інформацією, що значно підвищує їхню конкурентоздатність
спочатку в освіті, а пізніше і в сфері професійної діяльності, сприяють
виробленню здатності до самовдосконалення, самостійного пошуку і
творчості, створюють умови для розвитку життєтворчості для подальшої
реалізації особистості в соціумі.
Результативність досвіду. Результати навчальної діяльності школярів
після застосування такого методологічного підходу до формування
інформаційної компетентності особистості засобами нових інформаційних
технологій засвідчили позитивну динаміку: учні мають високий рівень
навчальної мотивації, прагнуть до досягнення успіху і володіють
відповідними прийомами його набуття, вміють аналізувати власну діяльність
і коригувати досягнуті результати, зріс якісний показник навчальних
досягнень учнів, активізувалася їхня творча діяльність, посилилася
індивідуалізація та диференціація навчання, а все це у комплексі дало
зростання особистих досягнень учнів. Як підтвердження – результати моїх
вихованців, активних учасників олімпіад та предметних конкурсів
(Додаток 21).
Власні напрацювання з окресленої методичної проблеми презентувала
під час виступів на Міжнародних, міжрегіональних, обласних і міських
заходах та на сторінках педагогічної преси. Також брала участь у творчих
фахових конкурсах, у роботі обласної творчої групи «Проблеми і
перспективи застосування ІКТ у педагогічній діяльності» при РОІППО,
міського та шкільного методичного об’єднання учителів української мови та
літератури, де популяризувала власний досвід із вищезгаданої проблеми
(Додаток 22).
Основні труднощі. Нові засоби навчання та інформаційні технології
вимагають високого ступеня підготовленості, навченості і готовності
учителів застосовувати різні досягнення інформаційних технологій у процесі
навчання. Формуючи інформаційну компетентність особистості засобами
нових інформаційних технологій, учитель має усвідомити, що без
удосконалення і розширення своїх знань і навичок у сфері використання
інформаційних технологій він може відставати від своїх учнів і тим самим
втрачати свій авторитет. Досягнути успіху зможе лише той учитель, який
буде психологічно готовим до великих затрат часу у підготовці до уроків та
упроваджуватиме у навчальний процес інформаційні технології методично
продумано та цілеспрямовано.
Ефективність досвіду. Аналіз результатів реалізації досвіду дає змогу
зробити висновки про доцільність використання інформаційних технологій у
15. 15
формуванні інформаційної компетентності учнів у системі мовно-
літературної освіти. Адже основними перевагами використання
інформаційних технологій у навчальному процесі є те, що вони сприяють
індивідуалізації навчання, підвищують мотивацію навчальної діяльності,
активізують процес формування рефлексії власної діяльності учнем; учитель
має змогу запропонувати кожному школяреві індивідуальний темп навчання;
в учнів формується позитивне ставлення до навчання; підвищується
ефективність самостійної роботи учнів; розширюються форми подання
навчальної інформації; полегшується вивчення навчального матеріалу (при
цьому засвоєнні учнем знання залишаються в його пам'яті значно довше й у
подальшій практичній роботі скоріше оновлюються).
18. 18
Тема. Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення.
Соціокультурна тема уроку. У світі прекрасного. Сім чудес світу.
Мета. Ознайомити шестикласників із відомостями про ступені
порівняння прикметників та їх творення; формувати вміння правильно
утворювати форми вищого і найвищого ступеня якісних прикметників,
правильно й доречно вживати їх у мовленні; розвивати вміння
конструювати, досліджувати, узагальнювати й синтезувати, а також
формувати життєві компетентності та навички ХХІ сторіччя; на основі
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати естетичні
смаки шестикласників.
Цілі уроку:
Учні знатимуть:
ступені порівняння якісних прикметників;
способи творення форм вищого та найвищого ступенів порівняння;
групи прикметників, від яких не утворюються ступені порівняння.
Учні умітимуть:
визначати у тексті прикметники вищого та найвищого ступенів
порівняння;
утворювати форми вищого і найвищого ступенів порівняння якісних
прикметників;
правильно вживати прикметники вищого і найвищого ступенів
порівняння у мовленні;
виокремлювати й запам’ятовувати основну інформацію у
прослуханому чи прочитаному тексті, аналізувати його мовні і структурні
особливості;
оцінювати власну діяльність.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу (за Онищуком В.А.).
Вид уроку. Особистісно зорієнтований урок (за Фасолею А.М.).
Методи і прийоми: інтелектуально-мовленнєва розминка,
спостереження-аналіз над мовним матеріалом, лінгвістичне дослідження
фрейм-проблеми, дослідження – творче конструювання, комунікативний
практикум; технології «Обмін побажаннями», «Незакінчене речення»; робота
в групах, парах.
Обладнання: роздатковий матеріал ( «Цілі уроку», тексти вправ,
фрейм-таблиця).
Мультимедійні ресурси: мультимедійна презентація до уроку,
відеофрагменти, завантажені із сервісу YouTube.
Х і д у р о к у
І. Мотиваційний етап.
І. 1.З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.
Технологія «Обмін побажаннями»
– Доброго дня! Рада вітати вас на уроці. Я посміхнуся вам, а ви
19. 19
посміхніться один одному. Подумайте, як добре, що ми зібралися сьогодні
разом. Що побажаємо один одному?
(Представник від кожної групи висловлює іншим побажання на урок).
– Чого бажаю я, ви зрозумієте тоді, коли виконаєте наступне
завдання.
Г
А
Р
Н
О
Г
О
Н
А
С
Т
Р
О
Ю
– Так, я бажаю вам гарного настрою.
І.2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.
Інтелектуально-мовленнєва розминка
– Які дії вам довелося виконати, працюючи над завданням. Як
часто вам доводиться порівнювати? (На уроці математики, коли треба
порівняти числа, визначаючи більше й менше; виконуючи завдання, де
потрібно знайти відмінності в малюнках; із порівнянням пов’язане явище
симетрії).
Робота у парах.
– Уявіть ситуацію: до вас звернувся за допомогою
другокласник. Він не може впоратися із завданням, в якому потрібно
відновити розірваний малюнок. Погляньте на слайд і порадьте хлопчику, як
виконати це завдання. Обговоріть у парах свої пропозиції.
Пронумеруй
частини у
правильному
порядку і
віднови
розірваний
малюнок.
20. 20
Виступ учнів (діалог).
Решта учнів виписують прикметники, які вживаються у висловлюванні.
– Які прикметники, на вашу думку, допомогли вашим
однокласникам точніше висловити думки? Запишіть їх на дошці.
Охарактеризуйте ці прикметники на основі отриманих на попередньому
уроці знань.
– Простежте, чи змінювалася форма прикметників,
використаних
у висловлюванні. З якою метою це робили?
– Як ви думаєте, про що сьогодні піде мова на нашому уроці?
Спробуйте передбачити тему нашого уроку.
Формулювання теми, запис у зошити:
«Ступені порівняння якісних прикметників».
– Як ви вважаєте, для чого потрібно вивчати мовний матеріал
сьогоднішнього уроку? Де на практиці його можна застосувати? Яку користь
він може принести вам у щоденному мовленні?
ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.
Учні у парах опрацьовують цілі уроку, роздані їм на картках,
доповнюють їх власними, планують роботу на уроці.
– Ознайомтеся, будь ласка, із запропонованими цілями і узгодьте їх із
власними. Сформулюйте очікувані результати уроку. (Відповіді учнів).
– Як можна досягнути поставлених цілей? Запропонуйте форми
роботи на сьогоднішньому уроці. (Відповіді учнів).
– Реалізовуючи цілі, сьогодні ми укладемо таблицю, що допоможе нам
узагальнити результати роботи протягом уроку. За таблицею ви повинні
будете створити усне повідомлення про особливості творення ступенів
порівняння якісних прикметників.
ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.
ІІІ. 1. Лінгвістичне спостереження-аналіз з елементами зіставлення.
– Перш за все, ми повинні з’ясувати, які є ступені порівняння
прикметників, а також способи творення форм ступенів порівняння. Для
цього проведемо лінгвістичне спостереження-аналіз.
– Прочитаймо текст.
«Скільки чудес на світі? Сім, це кожен знає. Ці найвідоміші чудеса
описав у своїй «Історії» грек Геродот, котрого вважають «батьком»
історії.
Першою у списку записано піраміду Хеопса – вищу за всіх. Її висота –
147 метрів!
Другим чудом визнано «висячі сади» Семираміди, які побудував для
своєї дружини-красуні вавилонський цар Навуходоносор. Дивнішого саду
серед пустелі і донині не знайдеться.
21. 21
Третьою записана статуя Зевса, яка з’явилася на горі Олімп, де раз на
чотири роки більш сильні атлети з усіх кінців Греції збиралися на
Олімпійські ігри – помірятися на честь Зевса силою, швидкістю та
спритністю.
Галікарнаський Мавзолей вважають четвертим чудом світу.
Біломармуровий храм, присвячений нездоланній богині Артеміді в
Ефесі, у списку – п’ятий, шостий – Фароський маяк.
Останнє сьоме чудо – статуя Колоса Родоського виявилася найменш
міцною, бо зруйнувалася під час землетрусу у 220 році до нашої ери».
Бесіда за змістом тексту.
– Чи є у тексті незрозумілі вам слова?
– Про що дізналися, прослухавши текст?
– Визначте тип мовлення. Доведіть свою думку.
– Зробіть висновок про належність тексту до певного стилю.
– Доберіть заголовок до цього тексту. Що виражає він – тему чи
ідею?
Спостереження-аналіз над мовним матеріалом.
Робота у групах.
І група.
– Випишіть із тексту прикметники, які показують, що в
якомусь предметі більше ознаки, ніж в інших? Визначте за допомогою яких
суфіксів та слів утворюються ці прикметники.
ІІ група.
– Які прикметники означають ознаку, якої у певному предметі
найбільше? Визначте за допомогою яких суфіксів та слів утворюються ці
прикметники.
Робота з підручником.
– Зіставте свої спостереження з підручником. Прочитайте
правило на стор. 194 – 195.
Чи вдалося вам з’ясувати, які є ступені порівняння
прикметників та як утворюються форми ступенів порівняння? Зробіть
висновок, запишіть до таблиці найголовніше зі своїх спостережень та
прочитаного.
(Учні записують до таблиці ступені порівняння прикметників,
способи творення форм ступенів порівняння).
ІІІ. 2. Дослідження фрейм-проблеми щодо утворення ступенів
порівняння прикметників.
Робота у малих групах.
– У наступному завданні вам потрібно з’ясувати, чи від
усіх якісних прикметників утворюються ступені порівняння. Виконуючи
завдання, скористайтеся умовними позначками-підказками, що допоможуть
вирішити проблему.
І група.
? Творення ступенів порівняння від якісних прикметників
22. 22
♦
Широкий – ширший, найширший;
дивний – дивніший, найдивніший.
Темно-сірий – темно-сіріший,
найтемніше-сірий;
сіруватий – сіруватіший,
найсіруватіший;
пречудовий – пречудовіший,
найпречудовіший.
!
Як ви вважаєте, від чого залежить можливість утворення ступенів
порівняння якісних прикметників?
– Порівняйте прикметники, записані у колонках. Що спільного в них?
Чим відрізняються? З’ясуйте будову прикметників. Дослідіть, як
змінюють лексичне значення слова префікси та суфікси, за допомогою
яких утворилися прикметники другої колонки.
●
Зробіть висновок щодо досліджуваної проблеми.
▲
Випишіть словосполучення із якісними прикметниками, від яких
неможливо утворити ступені порівняння. Свій вибір обгрунтуйте.
А чи знаєш ти, що у 2007 році було оголошено підсумки
інтернет-голосування, за якими визначено сім нових чудес світу. До
списку ввійшли Велика китайська стіна, мавзолей Тадж-Махал в Індії,
пречудовий амфітеатр Колізей у Римі, висічене в темно-сірому камені
місто Петра в Йорданії, висока статуя Христа Спасителя, що
стоїть на березі величезного океану поблизу Ріо-де-Жанейро, місто
інків Мачу-Пікчу в Перу та місто майя Чічен-Іца в Мексиці.
ІІ група.
? Творення ступенів порівняння від якісних прикметників
♦
Широкий – ширший, найширший;
дивний – дивніший, найдивніший.
Лисий – лисіший, найлисіший;
буряковий – буряковіший,
найбуряковіший;
гнідий – гнідіший, найгнідіший.
!
Як ви вважаєте, від чого залежить можливість утворення ступенів
порівняння якісних прикметників?
ІІ група.
– Порівняйте прикметники, записані у колонках. Що спільного в них?
Чим відрізняються? Поміркуйте: на яку ознаку вказує прикметник
«лисий»: абсолютну чи відносну? Від кольору якого предмета
утворився прикметник «буряковий»? Що називає прикметник
23. 23
«гнідий»?
●
Зробіть висновок щодо досліджуваної проблеми.
▲
Випишіть словосполучення із прикметниками, від яких неможливо
утворити ступені порівняння. Свій вибір обгрунтуйте.
А чи знаєш ти, що у 2007 році було оголошено підсумки
інтернет-голосування, за якими визначено сім нових чудес світу. До
списку ввійшли Велика китайська стіна, мавзолей Тадж-Махал в Індії,
амфітеатр Колізей у Римі, висічене в камені місто Петра в Йорданії,
висока статуя Христа Спасителя, що стоїть на березі океану
поблизу Ріо-де-Жанейро, мертве місто інків Мачу-Пікчу в Перу та
місто майя Чічен-Іца в Мексиці.
– Що цікавого дізналися, прочитавши текст?
– Чи з’ясували ви, від яких якісних прикметників не
утворюються ступені порівняння? Запишіть до таблиці свої висновки.
(Звіт груп. Лідери груп записують висновки до таблиці ).
ІІІ. 3. Творче конструювання-дослідження.
– Виконуючи наступне завдання, зверніть увагу, які зміни
відбуваються із прикметниками при утворенні ступенів порівняння.
Перед виконанням цього завдання пропоную вам переглянути відеофільм
про сім чудес України. Зверніться за вказаною адресою до сервісу YouTube:
(http://www.youtube.com/watch?v=4i4RT1p3FFg ).
– Про що ви дізналися, переглянувши фільм?(Відповіді учнів).
Складіть невелику розповідь про сім чудес України. У речення введіть
запропоновані прикметники у формі вищого чи найвищого ступенів
порівняння: «високий», «вузький», «гарний», «великий».
Простежте, які зміни відбуваються із прикметниками. Вимовте звуки,
які чергуються за такого творення. Які з прикметників змінили корінь при
утворенні ступенів порівняння? Зробіть висновок про зміни при утворенні
ступенів порівняння.
Зробіть висновок про зміни при утворенні ступенів порівняння. (Звіт
учнів).
– Чи можна стверджувати, що складене вами висловлювання є
продовженням попереднього тексту? Доведіть свою думку.
– Який висновок зробили, виконавши цю вправу. Запишіть стисло
свої спостереження до таблиці.
ІІІ. 4. Комунікативний практикум
24. 24
Презентація результатів дослідження (зв’язне висловлювання за
таблицею).
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
IV. 1. Тематична рефлексія.
Виконання тестових завдань закритої форми.
1. Ознаку предмета, яка може бути в ньому більшою чи меншою мірою,
позначають прикметники:
А) якісні; б) відносні; в) присвійні.
2. Укажіть характеристику, яка не стосується найвищого ступеня
порівняння прикметників:
А) указує, що певний предмет переважає всі інші за якою-небудь
ознакою;
Б) має дві форми – просту і складену;
В) проста форма утворюється від звичайного прикметника за
допомогою суфікса –ш(-іш-), а складена – поєднанням слів більш або
менш і прикметника.
3. Укажіть ступінь порівняння та форму прикметників найбільш
стиглий, найменш гарячий:
А) вищий ступінь, проста форма;
Б) вищий ступінь, складена форма;
В) найвищий ступінь, проста форма;
Г) найвищий ступінь, складена форма.
4. Укажіть рядок, у якому від усіх прикметників можна утворити
ступені порівняння:
А) багатий, легкий, гострий, добрий;
Б) солодкий, кавказький, дощовий, слизький;
В) чудовий, швидкий, сестрин, морський;
Г) степовий, польовий, будівельний, вороний.
5. Укажіть рядок, у якому допущено помилку у творенні однієї з форм
ступенів порівняння прикметників:
А) талановитіший, більш вразливий, найскладніший, яскравіший;
Б) більш глибокий, миліший від усіх, вищий, рідніший;
В) гірший, біліший, менш щедрий, якнайглибший;
Г) бадьоріший, самий відомий, салатовіший, пречудовіший.
Перевірка результатів роботи над тестом.
IV. 2. Інтелектуальна та соціальна рефлексія.
Бесіда.
– Прочитайте цілі уроку. Чи досягли ви їх? Поставте позначку
«+» навпроти того, що ви вже знаєте та умієте, «–», якщо над
чимось ще потрібно попрацювати. Оцініть свою роботу на
уроці.
– Продовжіть речення:
«Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…;
Найбільші труднощі я відчув…;
25. 25
Я не вмів, а тепер умію… ».
V. Домашнє завдання (на вибір).
Обов’язкове: підготувати усне лінгвістичне повідомлення за таблицею
(с. 194), дібрати приклади для підтвердження правил.
За бажанням:
вправа 404 (утворення ступенів порівняння);
вправа 400 (визначення прикметників, утворення ступенів порівняння
від яких неможливе);
підготувати за матеріалами сайту http://ogo.rv.ua/rivnenschina
невелике повідомлення про 7 чудес Рівненщини, використовуючи
прикметники вищого ступеня.
27. 27
Тема. Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення.
Тренувальні вправи
Соціокультурна тема уроку. Я як особистість.
Мета. Удосконалити загально пізнавальні вміння шестикласників
правильно утворювати ступені порівняння прикметників; формувати вміння
правильно й доречно вживати прикметники вищого та найвищого ступенів у
мовленні; розвивати вміння конструювати, досліджувати, узагальнювати й
синтезувати; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
сприяти особистісному розвиткові шестикласників.
Цілі уроку:
Учні знатимуть:
ступені порівняння якісних прикметників;
способи творення форм вищого та найвищого ступенів порівняння.
Учні умітимуть:
визначати у тексті прикметники вищого та найвищого ступенів
порівняння;
утворювати форми вищого і найвищого ступенів порівняння якісних
прикметників;
правильно вживати прикметники вищого і найвищого ступенів
порівняння у мовленні;
виокремлювати й запам’ятовувати основну інформацію у
прослуханому чи прочитаному тексті, аналізувати його мовні і структурні
особливості;
оцінювати власну діяльність.
Тип уроку. Урок засвоєння та застосування умінь (за Онищуком В.А.).
Вид уроку. Особистісно зорієнтований урок (за Фасолею А.М.).
Методи і прийоми: інтелектуально-мовленнєва розминка, творче
конструювання, комунікативний практикум; технологія «Незакінчене
речення»; робота в групах, парах.
Обладнання: роздатковий матеріал («Цілі уроку», тексти вправ),
комп’ютер, підручник О. Глазової, Ю. Кузнецова «Рідна мова. 6 клас».
Мультимедійні ресурси: мультимедійна презентація до уроку,
відеофрагменти, завантажені із сервісу YouTube, таблиця, створена учителем
за допомогою сервісу Google Drive.
Епіграф уроку. Життя прожити – яке це велике і многотрудне
мистецтво (Олесь Гончар).
Х і д у р о к у
І. Мотиваційний етап.
1. Організаційний етап з позитивною емоційною установкою.
– Уважно прослухайте вірш. Дайте відповіді на запитання після
прослуховування тексту.
Учитель читає поезію, звучить оптимістична музика.
28. 28
Адреса відеофайлу: http://www.youtube.com/watch?v=ybE0MAT9osI
Життя, як мить, Я поки серцем
Єдина мить, Не зачах,
Махне крилом – Нестиму їх
І пролетить. В своїх очах.
Але в цю мить, Бо мить – це вимір
Коротку мить Для життя.
Ясніло сонце А вічність ?
І блакить. То для забуття.
В. Крищенко
– Чи погоджуєтеся ви з роздумами автора про те, що життя – це
лише мить?
– Що, на вашу думку, робить людське життя тривалим у часі,
безсмертним?
– Доберіть асоціативні синоніми до слова життя.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.
Інтелектуально-мовленнєва розминка
– Прокоментуйте епіграф до уроку. Чому автор висловлювання
розглядає життя як мистецтво? Запишіть речення, доберіть синоніми до
прикметників «велике», «многотрудне».
– Від яких дібраних вами прикметників можна утворити форми
вищого та найвищого ступенів порівняння?
– Утворіть усі можливі форми вищого та найвищого ступенів
порівняння прикметника.
– Чи вдалося вам з легкістю впоратися із цим завданням? Які
труднощі виникли при утворенні форм ступенів порівняння? Яку форму
ступенів порівняння прикметників було найважче утворювати?
– Як ви думаєте, чи потрібно нам ще попрацювати над темою
попереднього уроку?
Формулювання теми, запис у зошити.
«Ступені порівняння якісних прикметників. Тренувальні вправи».
– Як ви вважаєте, для чого потрібно вивчати мовний матеріал
сьогоднішнього уроку? Де на практиці його можна застосувати? Яку користь
він може принести вам у щоденному мовленні?
ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.
Учні у парах опрацьовують цілі уроку, роздані їм на картках,
доповнюють їх власними, планують роботу на уроці.
– Ознайомтеся, будь ласка, із запропонованими цілями і
узгодьте їх із власними. Сформулюйте очікувані результати уроку.
Відповіді учнів.
– Як можна досягнути поставлених цілей? Запропонуйте форми
29. 29
роботи на сьогоднішньому уроці.
Відповіді учнів.
– Реалізовуючи цілі, сьогодні ми створимо таблицю, що допоможе нам
узагальнити вивчене на попередньому уроці про творення ступенів
порівняння. За таблицею, створеною за допомогою програми GoogleDoc, ви
повинні будете розказати про особливості творення форм вищого та
найвищого ступенів порівняння якісних прикметників.
ІІІ. Актуалізація знань теоретичного матеріалу.
Бліц-опитування за темою
1. Назвіть ступені порівняння якісних прикметників.
2. Які ви знаєте форми ступенів порівняння прикметників?
3. Розкажіть, як утворюються проста і складена форми вищого ступеня
порівняння.
4. Як утворюється найвищий ступінь порівняння прикметників?
Узагальнення теоретичного матеріалу у вигляді таблиці (робота у
групах).
(Учні доповнюють створену учителем в Інтернеті
за допомогою сервісу Google таблицю в онлайн-режимі).
Звіт груп про виконану роботу.
ступінь форма спосіб творення приклади
простапроста
складенаскладена
простапроста
складенаскладена
тонкийтонкий скрутнийскрутний ступінь форма спосіб творення приклади
простапроста
складенаскладена
простапроста
складенаскладена
За допомогою суфіксів
- іш, - ш
За допомогою суфіксів
- іш, - ш
За допомогою додавання
до прикметників
звичайної форми слів
більш, менш
За допомогою додавання
до прикметників
звичайної форми слів
більш, менш
За допомогою додавання
до прикметників вищого
ступеня префікса най-
та до цієї форми часток
що і як
За допомогою додавання
до прикметників вищого
ступеня префікса най-
та до цієї форми часток
що і як
За допомогою слів
найбільш,
найменш
За допомогою слів
найбільш,
найменш
тоншийтонший
тонкийтонкий скрутнийскрутний
більш(менш) тонкийбільш(менш) тонкий
найбільш (найменш) тонкийнайбільш (найменш) тонкий
найтоншийнайтонший
скрутнішийскрутніший
більш(менш) скрутнийбільш(менш) скрутний
найбільш(найменш) скрутнийнайбільш(найменш) скрутний
найскрутнийнайскрутний
IV. Застосування теоретичних знань на практиці.
І етап
• Виконання завдання базового рівня складності.
– Прочитайте вірш Василя Симоненка. Поміркуйте над його змістом.
Визначте тему й основну думку.
Найогидніші очі порожні,
Найгрізніше мовчить гроза,
Найнікчемніші дурні вельможні,
Найпідліша брехлива сльоза.
Найпрекрасніша мати щаслива,
Найсолодші кохані вуста,
Найчистіша душа незрадлива,
Найскладніша людина проста.
30. 30
Але правди в брехні не розмішуй,
Не ганьби все підряд без пуття,
Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя.
– Яку роль у тексті відіграють прикметники? Визначте ступені
порівняння прикметників і випишіть їх разом з іменниками. Утворіть усі
можливі форми ступенів порівняння від прикметників «щаслива», «проста».
– Доведіть, що виділені слова є прислівниками.
Взаємоперевірка результатів роботи.
ІІ етап
Тематична рефлексія
– Проаналізуйте власні помилки і прийміть рішення щодо
подальшої роботи: чи виконати аналогічне завдання, чи попросити
консультативної допомоги у вчителя, чи перейти на більш високий рівень
складності.
– Для тих, хто вирішив виконати аналогічне завдання, –
вправа 398.
– Для тих, хто вважає, що може впоратися із складнішим
завданням, хочу запропонувати переглянути відеофрагмент, що знаходиться
за адресою на сервісі YouTube:
http://www.youtube.com/watch?v=0d9PTAnWhY4 .
– Прочитайте послання Матері Терези до людства. Поміркуйте
над її словами і запишіть свої поради тим, хто опинився у тяжкому
становищі. У своєму висловлюванні використайте прикметники вищого та
найвищого ступенів порівняння.
Комунікативний практикум
Презентація результатів роботи.
V. Рефлексія навчальної діяльності.
1. Тематична рефлексія.
Виконання тестових завдань закритої форми.
6. Від яких якісних прикметників не можна утворити ступені
порівняння?
А) пахучий, ясний, гіркий;
Б) вологий, милий, розумний;
В) охайний, веселий, працьовитий;
Г) білявий, готовий, тонесенький.
7. Укажіть характеристику, яка не стосується найвищого ступеня
порівняння прикметників:
А) указує, що певний предмет переважає всі інші за якою-небудь
ознакою;
Б) має дві форми – просту і складену;
31. 31
В) проста форма утворюється від звичайного прикметника за
допомогою суфікса –ш(-іш-), а складена – поєднанням слів більш або
менш і прикметника.
8. Укажіть ступінь порівняння та форму прикметників найбільш
стиглий, найменш гарячий:
А) вищий ступінь, проста форма;
Б) вищий ступінь, складена форма;
В) найвищий ступінь, проста форма;
Г) найвищий ступінь, складена форма.
9. Від яких прикметників вищий ступінь порівняння утворюється з іншим
коренем?
А)добрий, веселий, чистий;
Б)сильний, довгий, високий;
В)гарний, великий, поганий;
Г)далекий, лагідний, дрібний.
10.Укажіть рядок, у якому допущено помилку у творенні однієї з форм
ступенів порівняння прикметників:
А) талановитіший, більш вразливий, найскладніший, яскравіший;
Б) більш глибокий, миліший від усіх, вищий, рідніший;
В) гірший, біліший, менш щедрий, якнайглибший;
Г) бадьоріший, самий відомий, салатовіший, пречудовіший.
Перевірка результатів роботи над тестом.
2. Інтелектуальна та соціальна рефлексія.
Бесіда.
– Перегляньте цілі уроку. Чи досягли ви їх? Поставте позначку
«+» навпроти того, що ви вже знаєте та умієте, «–», якщо над
чимось ще потрібно попрацювати. Оцініть свою роботу на
уроці.
– Продовжіть речення:
«Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…; найбільші труднощі я
відчув…; я не вмів, а тепер умію… ».
V. Диференційоване домашнє завдання.
1. Скласти для самоконтролю 5 запитань за вивченою темою,
дібрати приклади до правил (Для учнів з низьким рівнем інтенсивності й
ефективності навчальної діяльності).
2. Скласти поради тим, хто опинився у тяжкому життєвому
становищі. У своєму висловлюванні використати прикметники вищого та
найвищого ступенів порівняння (Для тих, хто успішно виконав завдання
базового рівня).
3. Скласти чайнворд на тему «Життя – це велике мистецтво»,
використовуючи прикметники вищого та найвищого ступенів порівняння
(Для творчих учнів).
33. 33
Тема. Написання складних прикметників разом і через дефіс.
Соціокультурна тема уроку. У світі прекрасного. Квітковий
годинник.
Мета. Ознайомити шестикласників із правильним написанням
складних прикметників; формувати вміння правильно писати складні
прикметники і пояснювати їх написання, користуючись правилом;
розвивати вміння конструювати, досліджувати, узагальнювати й
синтезувати; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
сприяти естетичному розвиткові особистостей шестикласників.
Цілі уроку:
Учні знатимуть:
написання прикметників разом і через дефіс.
Учні умітимуть:
визначати у тексті складні прикметники;
правильно писати та пояснювати написання складних прикметників;
правильно вживати складні прикметники у мовленні;
виокремлювати й запам’ятовувати основну інформацію у
прослуханому чи прочитаному тексті, аналізувати його мовні і структурні
особливості;
оцінювати власну діяльність.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу (за Онищуком В.А.).
Вид уроку. Особистісно зорієнтований урок (за Фасолею А.М.).
Методи, прийоми: інтелектуально-мовленнєва розминка,
спостереження-аналіз над мовним матеріалом, робота із підручником,
комунікативний практикум; «Фігурки», «Акваріум», «Читання з
позначками», «Незакінчене речення»; робота в групах, парах.
Обладнання: роздатковий матеріал ( «Цілі уроку», текст «Квітковий
годинник», фігурки-настрої, відеокліп «Вальс квітів»).
Мультимедійні ресурси: контент сайту «Pictures of flowers»,
інтерактивні картки, створені за допомогою сервісу «Google Drive».
Х і д у р о к у
І. Мотиваційний етап.
З’ясування емоційної готовності учнів до уроку
«Фігурки».
– Погляньте на графічні зображення і знайдіть ті, які відповідають
вашому емоційному стану. Покажіть, будь ласка, вибрані фігурки. Поясніть
свій вибір.
Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань
(Інтелектуально-мовленнєва розминка).
