1. «Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти в
2014/2015 навчальному році та пріоритетні завдання розвитку освітньої галузі
на 2015/2016 навчальний рік»
Шановні учасники конференції!
Зміни в політичному, соціально-економічному житті нашої країни, зростаючі
вимоги суспільства до якісної освіти спонукають як до радикальних реформ в українській
освіті, так і до поступових кроків до її удосконалення.
Кожна родина сподівається дати своїй дитині якісну освіту, що дасть їй змогу
ствердитися у житті, бути корисною своїй країні.
Дарувати знання і набувати їх – це нелегкий труд, який вимагає віддачі душевних
сил, значного напруження, проникнення у велику скарбницю, надбану людством.
На сьогодні триває реформування освітньої галузі нашої держави, мета якої стати
розвиненою європейською державою, нарощувати свій науково-освітній потенціал.
Освіта є основою прогресу людства.
У зав’язку з цим перед освітянами стоять завдання формування в молодих
українців таких якостей, як прагнення до навчання впродовж життя, постійний пошук
найкращих шляхів розв’язання життєвих проблем.
Робота відділу освіти райдержадміністрації, загальноосвітніх навчальних закладів
була спрямована на задоволення освітніх потреб громадян щодо здобуття повної загальної
середньої освіти, забезпечення рівного доступу до якісної освіти, реалізацію пріоритетних
напрямків розвитку освіти, визначених серпневою конференцією педагогічних
працівників 2014 року, подолання наявних проблем, вирішення перспективних завдань.
У районі здійснюється реалізація Комплексної програми розвитку освіти району
«Освіта Петрівщини» на 2014-2017 роки. Поліпшено матеріально-технічну базу закладів
освіти. Є здобутки й перемоги учнів та педагогів на районному та обласному рівнях.
Усі напрацювання в галузі освіти стали можливими завдяки глибокому розумінню
учасниками навчально-виховного процесу необхідності оновлення освіти. Нові кроки в
розвитку освіти будуть пов’язані з посиленням ролі місцевих органів виконавчої влади,
місцевого самоврядування, із залученням громадян до вирішення назрілих питань.
Шановні освітяни!
Якісна освіта і майбутнє – це ті аспекти, з позицій яких наша конференція повинна
здійснити аналіз розвитку галузі освіти району за минулий навчальний рік та визначити
орієнтири на 2015/2016 н.р.
Майбутнє України визначається рівнем освіченості її найменших громадян – дітей
дошкільного віку. Знання та вміння, набуті в дитинстві, - це коріння. Чим воно міцніше,
тим впевненіше почувається людина в житті. Саме тому триває постійний пошук шляхів
творчого зростання дітей із урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та
можливостей зростати здоровими, вільними та щасливими.
Відповідно до завдань, визначених Національною стратегією розвитку освіти в
Україні на період до 2021 року та районною Комплексною програмою розвитку освіти
Петрівського району «Освіта Петрівщини» на 2014 - 2017 роки, упродовж року проведено
комплекс заходів щодо розвитку дошкільної освіти району (створення умов для
доступності дошкільної освіти, збільшення охоплення дітей дошкільною освітою та
підвищення якості освіти).

2. 2
Мережа закладів дошкільної освіти району відповідає потребам населення,
функціонує 18 закладів (17 ДНЗ, 1 НВК). Із метою розвантаження груп у діючих
дошкільних навчальних закладах здійснюються заходи щодо відкриття додаткової групи у
Зеленському ДНЗ, із цією метою сільською радою виділено 340 тис. грн.
Дошкільну освіту в закладах району здобуває 810 дітей, у минулому році 786 дітей.
Охоплення дітей дошкільною освітою за рік передбачалося збільшити на 1%, фактично
збільшено на 2 %, за три роки - 5%, у тому числі у сільській місцевості – 6%.
94
95
93
97
98
95
99 99 99
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
2013 2014 2015
Охоплення освітою дітей від 3 до 6 років
охоплення в районі охоплення по місту охоплення по селу
У 2015 році дошкільною освітою охоплено 99 % дітей віком від 3-х до 6 (7) років.
Порівняно з минулим роком збільшилася кількість вихованців у Водянському НВК,
Балахівському, Богданівському, Ганнівському, Зеленському, Іванівському, Луганському,
Малинівському, Петрівському №1 дошкільних навчальних закладах, що позитивно
вплинуло на показники охоплення.
Охоплення дітей 3-6 (7) років дошкільною освітою
у 2015 році в розрізі
сільських, селищних рад
89
93
94
96
98
98
100
100
100
100
100
100
100
100
82 84 86 88 90 92 94 96 98 100 102
Зеленська
Червонокостянтинівська
Богданівська
Іскрівська
Петрівська селищна
Новостародубська
Чечеліївська
Балахівська селищна
Малинівська
Ганнівська
Водянська
Іванівська
Луганська
Петрівська
% охоплення
Серед районів та міст області наш район займає ІІІ місце з охоплення дошкільною
освітою дітей віком від 3-х до 6 (7) років.

3. 3
28
69
100
93
88
40
0
20
40
60
80
100
високий
рівень
середній
рівень
низький
рівень
Порівняння загальних результатів психолого-
педагогічного вивчення дошкільників
Вер.14
Тра.15
69
93
40
0
20
40
60
80
100
високий
рівень
середній
рівень
низький
рівень
Результати психолого-педагогічного вивчення
дітей дошкільного віку
Рейтингові показники стану охоплення дітей дошкільною освітою у
районах та містах області
15
14
13
12
12
11
10
10
9
8
8
8
8
8
8
7
7
7
6
5
4
3
2
1
0 2 4 6 8 10 12 14 16
Світловодський
Компанієвський
Онуфрієвський
Новоархангельський
Олександрівський
Маловисківський
Новомиргородський
Голованівський
Долинський
Бобринецький
Устинівський
Ульянівський
Кіровоградський
Гайворонський
Вільшанський
м.Знамянка
м. Світловодськ
Новоукраїнський
Олександрійський
м.Олександрія
м.Кіровоград
Петрівський
Знамянський
Добровеличківський
Оскільки якість освіти сьогодні в центрі уваги, актуальною проблемою є
підвищення якості дошкільної освіти.
Рівень загального психічного розвитку виявляється в загальній обізнаності, тобто
певному запасі знань і уявлень про навколишній світ, у сформованості пізнавальних
процесів, у емоційно-вольовому розвитку і соціально-комунікативних навичках.
Отже, готовність дитини до шкільного навчання складається з багатьох
компонентів. Недостатня сформованість якогось із них не може не позначатися на її
адаптації до школи.
Саме для цього у травні 2015 року було проведене
психологічне вивчення готовності до школи дітей
дошкільного віку за показниками загального психічного
розвитку.
Проведене психолого-педагогічне вивчення 202 (86%)
дітей дошкільного віку виявило високий рівень готовності
до школи у 69 дітей (34%), середній рівень у 93 дітей (46%)
та низький рівень – 40 дітей (20%).
Якщо порівняти результати обстеження готовності
дітей до навчання у школі з результатами, що проводилося у
вересні 2014 року, то спостерігаємо тенденцію щодо
зростання високого рівня, стабільність у середньому рівні та
зменшення показників низького рівня. Це свідчить про
дієвість та результативність відповідної роботи окремих
вихователів дошкільних навчальних закладів.
Відповідно до результатів обстеження високий ступінь
готовності до школи
виявлений в
Іванівському,
Петрівському,
Луганському ДНЗ
та Водянському НВК;
оптимальний
у Петрівському №1,
Ганнівському,
Петрівському №2,
Чечеліївському,
Баштинському,
Малинівському,
13
33
57 67
69
75
78
80
80
86
86 88
88
91
100
0 20 40 60 80 100
Богдан.
Зелен.
Червонокост.
Новост. 1
Волод.
Балах.
Іскрів.
Новост. 2
Малин.
Баштин.
Чечел.
Петрів. 2
Ганнів.
Петрів. 1
Водян.
Луган.
Петрів.
Іванів.
Результати психолого-педагогічного вивчення по ДНЗ
критичний
низький
допустимий
оптимальний
високий

4. 4
Новостародубському №2, Іскрівському, Балахівському; допустимий у
Володимирівському, Новостародубському №1, Червонокостянтинівському ДНЗ; низький
у Зеленському ДНЗ та критичний ступінь готовності у Богданівському ДНЗ.
Результати вивчення свідчать, що спостерігаються помітні труднощі у вихованців
під час виконання завдань на класифікацію предметів за різними спільними ознаками, на
класифікацію геометричних фігур, на визначення взаємозворотності відношень між
величинами та розміщенням предметів у просторі без опори на наочність, на відтворення
заданого візерунку за зразком.
Поряд із зоровим сприйманням великого значення для готовності дитини до
шкільного навчання набуває слухове сприймання, зокрема, сформованість фонематичного
слуху. Це неодмінна умова навчання читання і письма.
Діти, які йдуть до першого класу, повинні чітко вимовляти всі звуки, мати
достатній запас слів, користуватися розгорнутою фразою. У районі із 202 обстежених
дітей (91%) мають мовленнєві порушення 82 дитини (39 %). У жовтні 2014 року їх було
107 (49%). Збільшилась кількість дітей із ЗНМ, що відображується на фонетико-
фонематичних процесах, лексико-граматичній будові, зв`язному мовленні, тобто
структурах, якість яких зумовлює успішність навчання і розвитку дитини: ЗНМ із 4,1% до
4,7%. Зменшилась кількість дітей із ФФНМ із 32% до 23% та із ФНМ із 13% до 11%.
Особливої уваги потребують ті діти, які за своїм фізичним і психічним розвитком
не готові до шкільного навчання. Втягнуті у навчальний процес без належних передумов
до активної участі в ньому, вони стають приреченими на неуспіх з усіма негативними
наслідками для формування їхньої особистості та подальшої соціальної адаптації.
Здійснене вивчення дошкільників виявило 5 дітей, які показали критичний рівень знань.
Їх направлено на обласну психолого-медико-педагогічну консультацію з метою
психолого-педагогічного вивчення та вирішення питання подальшого навчання.
Упровадженню обов’язкового діагностування психологічної готовності до
навчання дітей, які вступають до школи, сьогодні перешкоджає кілька причин:
чи не найважливішою з них є страх батьків і педагогів перед усяким
«тестуванням», який ще десь жевріє з часів розгрому педології. Тимчасом тестування в
широкому розумінні означає випробовування, діагностування з допомогою розв’язання
різних завдань, доступних переважній більшості дітей певного віку;
ще однією з причин є недовіра до можливостей психологічної служби. Ця служба
справді ще молода, проте рівень кваліфікації психологів постійно зростає.
Ефективність освітнього процесу значною мірою залежить від дотримання
розпорядку дня, раціонального поєднання і чергування в ньому різноманітних форм
роботи з дітьми, доцільної організації рухового, санітарно-гігієнічного режимів та інших
чинників. Можливість відходити від жорсткої регламентації в побудові розпорядку дня не
дає права зловживати часом, відведеним на прогулянки, сон, харчування, ігри, на користь
занять. Педагоги дошкільних навчальних закладів мають забезпечити реалізацію вимог
Державного стандарту дошкільної освіти, дотримуючись гранично допустимого
навчального навантаження, що визначене наказом Міністерства освіти і науки України від
20 квітня 2015 року № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального
навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм
власності».
Діяльність педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів району
спрямована на всебічний гармонійний розвиток дітей та своєчасне виявлення і розвиток
природних нахилів, задатків, здібностей маленьких вихованців. Для роботи з
обдарованими дітьми у дошкільних навчальних закладах організовано гурткову та
індивідуальну роботу. Результати цієї роботи вихованці демонструють під час
проведення заходів у дитсадку та селі, беруть участь у районних дитячих заходах:
фестивалі «Інгулецька росинка», конкурсі «Дошкільня року» тощо.

5. 5
У районному дитячому конкурсі «Дошкільня року - 2015» взяли участь
23 вихованці із 11 дошкільних навчальних закладів району: Петрівського ДНЗ «Колосок»,
Петрівського ДНЗ №1, Петрівського ДНЗ №2, Балахівського, Богданівського,
Володимирівського, Ганнівського, Зеленського, Іванівського, Луганського, Малинівського
дошкільних навчальних закладів. Дошкільнята змагалися у чотирьох номінаціях:
малювання, художнє читання, вокал, хореографія. Переможцями конкурсу визнано
вихованців Петрівського ДНЗ «Колосок», Петрівського ДНЗ №1 «Рудана»,
Володимирівського, Малинівського та Луганського дошкільних навчальних закладів.
Пріоритетним напрямком освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі є
організація фізкультурно-оздоровчої роботи. Із метою поліпшення умов для організації
рухової активності дошкільнят у Петрівському ДНЗ №1 «Рудана» поповнено та обладнано
фізкультурний майданчик, у Володимирівському, Іскрівському, Малинівському ДНЗ -
ігрові майданчики. У роботі з вихованцями педагоги дошкільних навчальних закладів
району використовують здоров’язбережувальні технології. Відбулася презентація досвіду
роботи Петрівського дошкільного навчального закладу №2 «Сонечко» з проблеми
«Впровадження та ефективне використання здоров’язберігаючих технологій у роботі з
вихованцями дошкільного навчального закладу». Педагоги продемонстрували вдале
поєднання завдань із реалізації вимог Базового компонента дошкільної освіти з освітніх
ліній «Особистість дитини», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина в світі культури»
щодо збереження та зміцнення здоров’я вихованців.
Важливим чинником у зміцненні здоров’я дошкільнят є організація збалансованого
харчування. Свідченням позитивних результатів є виконання норм харчування. Середній
показник виконання норм харчування дітей у дошкільних навчальних закладах району
становить 99 %.
Упровадження здоров’язбережувальних технології у роботі з дошкільнятами,
організація збалансованого харчування дали позитивні результати. Аналіз стану
захворюваності дітей за три роки свідчить про позитивні тенденції. За рік однією дитиною
через хворобу пропущено 3,9 дні (2013 рік – 4,4; 2012 рік – 5,9).
Упродовж року здійснено заходи щодо модернізації матеріально-технічної бази
дошкільних навчальних закладів району:
- проведено капітальні ремонти у 4-х закладах (Іванівський ДНЗ – заміна системи
опалення, Петрівський ДНЗ №1, Петрівський ДНЗ, Чечеліївський ДНЗ – заміна віконних
прорізів, дверей та ін.);
- поліпшення матеріально-технічного стану харчоблоків дошкільних навчальних
закладів (Чечеліївський, Петрівський №1, Володимирівський, Ганнівський, Богданівський,
Балахівський, Малинівський, Новостародубський №1, №2);
- поліпшення матеріально-технічного стану групових приміщень дошкільних
навчальних закладів, зокрема, придбано:
дитячі та ігрові меблі (Водянський НВК, Зеленський, Баштинський, Малинівський,
Новостародубський №1, Петрівський, Петрівський №1, Чечеліївський ДНЗ);
іграшки (Володимирівський, Ганнівський, Іскрівський - бюджетні кошти,
Червонокостянтинівський, Новостародубський №1 – інші кошти);
м’який інвентар (Володимирівський, Ганнівський, Зеленський, Іскрівський,
Новостародубський №1, №2, Петрівський №1).
Для двох закладів придбано мультимедійне обладнання (Петрівський ДНЗ №1,
Новостародубський ДНЗ №1). Разом із тим інші дошкільні навчальні заклади не
забезпечені сучасними навчальними комп’ютерами, мультимедійним обладнанням.
Позитивним фактором зміцнення матеріально-технічної бази, здійснення
енергозберігаючих заходів є участь дошкільних навчальних закладів у проектах. У
поточному році Петрівського ДНЗ №1 «Рудана» знову бере участь у міжнародному
проекті ПРО ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», що забезпечить
завершення заміни віконних прорізів у закладі.

6. 6
Важливим компонентом системи дошкільної освіти є якість управління, що має
здійснюватися на довірі, взаєморозумінні, співробітництві з метою вивчення реального
стану роботи закладів та визначення конкретних завдань.
Основні завдання щодо вирішення проблем та розвитку дошкільної освіти в районі:
- охоплення не менше 99% дітей дошкільною освітою;
- продовження роботи щодо створення оптимальних організаційно-педагогічних
умов для реалізації вимог Базового компонента дошкільної освіти, підвищення якості
освіти;
- здійснення заходів щодо комп’ютеризації (придбання сучасних навчальних
комп’ютерів, мультимедійного обладнання), забезпечення безперебійної роботи
Інтернету;
-забезпечення Баштинського, Богданівського, Зеленського,
Червонокостянтинівського дошкільних навчальних закладів спеціалістами відповідно до
Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів;
- продовження роботи щодо поліпшення матеріально-технічних умов для
функціонування дошкільних навчальних закладів.
Щоб підвищити якість освітніх послуг, потрібно реформувати зміст середньої
освіти. У цьому контексті проводиться робота над новим Законом України «Про освіту».
У районі на кінець 2014/2015 навчального року здійснювало освітню діяльність
15 ЗНЗ, у тому числі 12 (80%) у сільській місцевості. У них навчалося 2113 учнів
у т.ч. 1231 учень (58%) у сільській місцевості. Усі діти шкільного віку були охоплені
різними формами навчання. Індивідуальною формою навчання було охоплено 42 особи, в
т.ч. за станом здоров’я – 12 осіб, із них 6 дітей-інвалідів. Для однієї дитини – інваліда
було організоване інклюзивне навчання (Петрівський НВК). Через екстернатну форму
навчання здобули повну загальну середню освіту 10 осіб. Усього загальною середньою
освітою було охоплено 99,6% дітей віком від 6 до 18 років. Не приступили до навчання 36
дітей шестирічного віку (1,6%) у зв’язку із медичними показниками та проханням батьків
відтермінувати вступ до школи на 1 рік; 12 дітей (0,5%) шкільного віку не підлягають
навчанню згідно із медичними висновками.
Великий український громадянин, митець Олександр Петрович Довженко з болем
написав про Україну: «Нещасна наша історія і невдала географія…». Сьогодні можна
доповнити Довженка – і сумна демографія.
Зрозуміло, що будь-який прогноз, а тим більше стратегія повинна будуватися з
урахуванням демографічних процесів. За останні 25 років кількість учнів у районі
зменшилася на 53% (з 4430 до 2113 учнів), кількість ЗНЗ зменшилася із 25 до 15.
На виконання заходів Комплексної програми розвитку освіти Петрівського району
«Освіта Петрівщини» на 2014-2017 роки продовжується оптимізація мережі
загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості для більш ефективного
використання матеріально-технічних, фінансових та кадрових ресурсів, що є одним із
резервів забезпечення якості освіти.
Відповідно до рішення районної ради від 27.03.2015 року №629 з 1 вересня
поточного року буде ліквідована Червоносільська ЗШ І-ІІ ступенів. Оскільки на території
Новостародубської сільської ради функціонувало 2 ЗНЗ. Новостародубська ЗШ І-ІІІ
ступенів є опорною школою Новостародубського освітнього округу.
Оптимізація мережі ЗНЗ є одним із резервів забезпечення доступності та якості
освіти.
Різке зменшення народжуваності дітей вплинуло і на наповнюваність навчальних
закладів, і на середню наповнюваність класів, і на збільшення кількості ЗНЗ із малою
чисельністю учнів. Найбільш гостро ця ситуація позначилася на сільських школах.

7. 7
Слід зазначити, що наповнюваність ЗШ І-ІІ ступенів становила в середньому
42 учні. 55% ЗНЗ І-ІІІ ступенів мали середню наповнюваність 120 учнів, а 27% - середню
наповнюваність 77 учнів.
Діаграма 1
Динаміка контингенту учнів в ЗНЗ району
2892 2806
2624 2494
2358 2319 2210 2131 2113
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
К-сть учнів
Зменшення народжуваності дітей вплинуло і на набір учнів у 1 клас.
У порівнянні із 2000 роком він зменшився на 38%.
Діаграма 2
218
75
143
251
110
141
206
93
113
198
79
119
192
84
108
214
83
131
189
59
130
220
92
128
218
92
126
0
50
100
150
200
250
300
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Динаміка набору в 1 клас
Всього
Місто
Село
Із показників, наведених у діаграмі 2, видно, що упродовж останніх двох років
стабілізувався показник набору дітей у 1 клас.
Разом із тим щороку збільшується відсоток випускників 9-х класів, які
продовжують здобувати повну загальну середню освіту поза межами району у ВНЗ І-ІІ
рівня акредитації та вищих професійно-технічних училищах. Якщо у 2006 році показник
таких дітей становив 24%, то у 2014 році він зріс до 38%. Це теж впливає на кількісний
показник наповнюваності ЗНЗ та класів.

8. 8
Діаграма 3
Динаміка набору учнів в 10 класи
83
237
192 197 197 193
168
141
133126
108
92 89 89 89
68
54 52
157
129
100
108 108 104 100
87 81
0
50
100
150
200
250
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Всього
Місто
Село
Упродовж останніх років у районі продовжують функціонувати класи із
наповнюваністю менше 5 учнів. У цих класах навчання було організоване за
індивідуальною формою (Водянський НВК, Богданівська, Червоносільська ЗШ І-ІІ
ступенів, Зеленська, Володимирівська, Балахівська ЗШ І-ІІІ ступенів). Незважаючи на те,
що з 2013 року набір учнів у 1 класи почав збільшуватися, учнівські контингенти
Балахівської, Володимирівської, Зеленської, Іскрівської ЗШ І-ІІІ ступенів не зростають, а
навпаки, -зменшуються. У новому навчальному році відсутній набір учнів у 10 та 11 класи
у Володимирівській ЗШ, у Зеленській ЗШ І-ІІІ ступенів – у 9 клас, у Іскрівській ЗШ І-ІІІ
ступенів - у 3 клас.
Діаграма 4
Динаміка кількості класів із наповнюваністю
менше 5 учнів
12
19 20
23
27
16
14 15
18 19
9
15 15 16
14
9 9
7 6 6
3 4 5
7
13
7
4
6
8 9
0 0 0 0 0 0 1 2
4 4
0
5
10
15
20
25
30
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
всього
1-4
5-9
10-11
Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти в районі створюються належні
умови для безпечного, регулярного і безоплатного перевезення учнів та педагогічних
працівників.
Оптимізація мережі шкіл у сільській місцевості теж вимагає організації підвезення
учнів до місць навчання, оскільки понад 28% дітей проживають на межі та за межею
пішохідної доступності. Підвезення до навчальних закладів потребують понад 600 учнів
та педагогічних працівників. Усі вони підвозилися до навчальних закладів, з них: 524 учні
(90%) – шкільними автобусами, 56 учнів (10%) – орендованим транспортом.
Вирішенню цієї проблеми сприяє реалізація Державної програми «Шкільний
автобус». Із цією метою за кошти державного та районних бюджетів придбано 9 шкільних
автобусів та укладено 3 угоди із перевізниками.

9. 9
Головним завданням, яке зараз стоїть перед нами у цьому контексті, є забезпечення
якісного перевезення, придбання ще 3 шкільних автобусів для підвезення дітей у
Новостародубському, Східному та Центральному освітніх округах. Перед органами
місцевого самоврядування, на балансі яких знаходяться транспортні засоби, гостро стоїть
питання щодо забезпечення належного обслуговування наявного автопарку, обладнання
транспортних засобів пристроями супутникової навігації та відео реєстрації.
Одним із шляхів підвищення якості освіти є упровадження профільного
навчання в старшій школі. Більше року тривають громадські обговорення проекту нової
редакції Концепції профільного навчання в старшій школі. Проект викликав
неоднозначну реакцію педагогів (і науковців, і практиків). Оцінки були різними, інколи
діаметрально протилежними. Це стосувалося як розуміння концептуальних засад
проблеми, так і бачення «архітектури» профільної освіти старшокласників та
допрофільної підготовки учнів, контенту профільного навчання та контингенту учасників.
Концепція на рівні «дорожньої карти» розвитку профілізації середньої освіти, безумовно,
непогана, вона визначає зміст, структуру, способи організації профільного навчання та
умови її реалізації, її можна взяти за основу підготовчої роботи як близької перспективи
розвитку профільної освіти 2015-2018 років.
На сьогоднішньому етапі відділом освіти райдержадміністрацій, керівниками
загальноосвітніх навчальних закладів району вжито відповідних заходів щодо
упровадження профільного навчання відповідно до тих умов, у яких ми сьогодні
працюємо. Оскільки мережа закладів І-ІІІ рівня не змінилася, то й істотних змін в
організації профільного навчання у 2014/2015 навчальному році не сталося. Відсоток
закладів, де упроваджене профільне навчання, сталий – 64%, відсоток охоплення учнів
старшої школи профільним навчанням у порівнянні із минулим навчальним роком зріс на
13% на і становить 87%. Це пояснюється зменшенням контингенту учнів у школах, де
профільне навчання не упроваджене.
Пріоритетними серед профілів навчання залишилися:
Профілі Учні %
інформаційно-технологічний 71 30
екологічний 62 26
математичний 52 22
історичний 51 22
Аналіз допрофільної та наступної профільної підготовки в закладах освіти
показав, що в більшості з них прослідковується певна наступність та обґрунтованість
введення профілю, хоча аналіз результативності участі в обласних олімпіадах свідчить
про дещо інше. Учасниками олімпіад були учні з 7 шкіл району, де упроваджене
профільне навчання, зокрема, Петрівського НВК, Ганнівської, Новостародубської,
Петрівської, Червонокостянтинівської, Чечеліївської, Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів.
Із усіх ЗНЗ, крім Ганнівської ЗШ І-ІІІ ступенів, в олімпіадах брали участь учні із
класів, де предмети вивчаються на профільному рівні. Здавалося б, що і результати
повинні бути високими, адже на вивчення профільних предметів згідно з навчальним
планом виділяється не менше 5-ти годин на тиждень. Дійсність виявилася не такою, якими
були надії. Результативність участі учнів профільних класів в обласному етапі олімпіад,
крім Петрівського НВК, низька: всі 11 перемог здобули учні з даного закладу. Хоча
питання виникають і до цього закладу, де історія вивчається на профільному рівні, а в
обласній олімпіаді з історії команда району виступила безрезультатно. За підсумковими
матеріалами обласного етапу олімпіад, наданими КЗ «КОІППО імені Василя
Сухомлинського», з кожного предмету визначено місце, одержане командою учнів району
(бралися до уваги кількість балів, набраних командою, та кількість перемог). Найкращі
результати учасники мали на олімпіадах із екології, астрономії (переможці – учні

10. 10
Петрівського НВК, де дані предмети вивчаються не на профільному рівні); найгірші – з
історії, інформатики, інформаційних технологій, трудового навчання ( двадцяте місце),
предметів, що вивчаються в районі на профільному рівні. А де ж якість освіти при такій
кількості годин? І де результативність роботи вчителів, які викладають у профільній
школі?
Результативність профільного навчання – це один з найважливіших показників
його упровадження, те, заради чого і повинна працювати школа, тому, мабуть, кожному
закладу треба глибоко вивчити питання організації профільного освіти в закладі, його
доцільність, кадрове забезпечення та інші чинники, що впливають на результативність.
Допрофільна та профільна освіта в ЗНЗ району, особливо в сільських школах,
потребує системного вдосконалення. Ми це розуміємо, це проблема не лише району, а
загальнодержавна. Адже запровадження профільного навчання в сільській
загальноосвітній школі викликає ряд проблем. Головна з них - профілізація в певній мірі
суперечить фундаментальному принципу «рівний доступ до якісної освіти». Звичайна
сільська школа може запропонувати своїм старшокласникам один, максимум два профілі.
Тому задовольнити інтереси 10, 15, 20 учнів, такий контингент учнів 10-11 класів у
більшості сільських шкіл нашого району, неможливо. Навіть вивчивши запити всіх учнів,
школа обирає профіль за більшістю голосів та власними можливостями. Інші повинні
будуть вивчати поглиблено ті предмети, які їм в такому об’ємі не потрібні, і які не будуть
потрібні при ЗНО та вступі до ВНЗ. Тому випускники наших шкіл не можуть рівноцінно
конкурувати з випускниками міських профільних класів, окрім того вони повинні
витрачати свій час і зусилля на вивчення поглиблено тих предметів, які їм не потрібні .
Також у кожному класі є учні, які не в змозі опанувати предмети на поглибленому рівні,
але в даній ситуації повинні відвідувати всі уроки, «виснажуючи» себе, вчителів,
заважаючи іншим.
З іншого боку - профільна школа дає можливість кожному учневі реалізувати
особистісний потенціал і резерви. Але для реалізації профільної освіти школа повинна
мати відповідну матеріальну базу, лабораторії, майстерні, сучасне комп’ютерне
забезпечення, підручники. А головне - викладати в профільних класах повинні
педагоги-новатори, діяльність яких повинна супроводжуватися постійним науково-
методичним пошуком. Роль учителя профільного предмета є вирішальною, бо вчитель
суттєво впливає на вибір дитиною майбутньої професії. Тому це має бути творча
особистість, що постійно працює над собою, шукає нові підходи, оновлює варіативну
частину змісту матеріалу, оперативно реагує на потреби регіону, постійно удосконалює
форми і методи навчання; тільки до компетентного, високопрофесійного, такого, що
може і вміє зацікавити дитину, йшли б учні в позаурочний час на профільні заняття. Це
створило б здорову конкуренцію між педагогами, бо і оплата праці мала б залежати від
оцінки їхньої діяльності .
На сьогодні проблемою є також недостатній рівень роз’яснювальної роботи з
батьками та роботи щодо залучення їх до активної участі в процесі впровадження
профільного навчання.
І, звичайно, потрібно використовувати можливості освітніх округів, це питання є
одним із нагальних, допоки керівники закладів освіти не відійдуть від усталених
стереотипів, організація профільного навчання в районі буде формальною.
Сьогодні успішність наших учнів визначається багатьма чинниками, однак
своєрідним лакмусовим папірцем, який якнайкраще свідчить про навчальні успіхи учнів є
результати їхньої участі в олімпіадах із начальних предметів. Цей показник якості
освіти впливає на загальний імідж те тільки навчального закладу, а й району в цілому.
У 2014/2015 навчальному році було проведено 14 районних учнівських олімпіад у
яких взяли участь 328 учнів із усіх загальноосвітніх навчальних закладів району.

11. 11
Найбільшу масовість проявили учні в олімпіадах української мови, математики,
біології, історії, найменшу – з інформатики, екології, економіки, астрономії, фізики.
Найбільш активними були школярі Петрівського НВК, найменше - учні Чечеліївської,
Володимирівської, Ганнівської, Іскрівської, Зеленської, Луганської, Балахівської ЗШ І-ІІІ
ступенів, Червоносільської, Богданівської ЗШ І-ІІ ступенів. Цей факт є свідченням
незадовільної роботи зазначених закладів щодо охоплення учнів олімпіадним рухом.
Аналізуючи участь учнів середньої та старшої ланок у ІІ етапі Всеукраїнських
олімпіад, слід відмітити, що не всі загальноосвітні навчальні заклади району представили
свої команди на районний етап змагань та, загалом, кількість учасників катастрофічно
мала. Особливо це стосується учнів 10-11 класів. Так, у кожній олімпіаді із фізики,
математики, географії, англійської мови, хімії брали участь лише 2 учні 11 класу району.
126 учасників районного етапу олімпіад стали переможцями.
Найбільшу кількість перемог здобули учні Петрівського НВК. Покращили якісний
показник, порівняно з минулим роком, учні Ганнівської, Іскрівської ЗШ І-ІІІ ступенів.
Поряд з тим, гірші результати показали школярі Луганської, Чечеліївської, Петрівської
ЗШ І-ІІІ ступенів, одержавши вдвічі менше призових місць.
42 переможці районного етапу Всеукраїнських олімпіад із навчальних предметів із
7 шкіл району взяли участь в обласному етапі.

12. 12
За рішенням журі обласного етапу Всеукраїнських олімпіад лише 8 учнів показали
високий рівень підготовки та вибороли 11 перемог проти 22 у минулому році, що
свідчить про зниження у два рази якості підготовки учасників.
Результативність участі учнів у обласному етапі олімпіад у розрізі шкіл розглядати
не має сенсу, оскільки всі 11 перемог здобули учні Петрівського НВК. Учасники від
Ганнівської, Новостародубської, Петрівської, Червонокостянтинівської, Чечеліївської,
Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів виступили безрезультатно.
У рейтинговій системі оцінювання за показниками участі учнів в обласному етапі
Всеукраїнських олімпіад із навчальних предметів, враховуючи відсоток перемог від
загальної кількості учнів ЗНЗ, наш район займає п’яту позицію серед інших районів
області.
Найрезультативніше виступили школярі на обласній олімпіаді з російської мови та
географії, здобувши по дві перемоги. По одному призовому місцю мають учні району на
олімпіадах з фізики, біології, математики, екології, української мови, хімії, астрономії.
Проте, цього року школярі не здобули жодного першого місця, тоді як у минулому році їх
було два.
Безрезультатно виступили учасники на олімпіадах з історії, англійської мови,
правознавства, інформатики, інформаційних технологій, трудового навчання.

13. 13
За підсумковими матеріалами обласного етапу олімпіад найкращі результати наші
учасники мали з екології, астрономії, найгірші – з історії, інформатики, інформаційних
технологій, трудового навчання. Це свідчить про недостатній рівень роботи вчителів
щодо підготовки учнів до цих олімпіад.
Низький рівень результативності олімпіад можна пояснити відсутністю цілісної
системної роботи з обдарованими учнями, епізодичністю роботи, невідповідністю змісту
підготовчого матеріалу вимогам обласного рівня.
Крім того, той факт, що із 50 педагогів, які викладають основні предмети у
5-11 класах та мають вищу кваліфікаційну категорію, лише 9 - підготували переможців,
свідчить про відсутність належного контролю з боку керівників загальноосвітніх
навчальних закладів району за відповідністю результатів олімпіад з навчальних предметів
кваліфікаційному рівню педагогічних кадрів. Як наслідок, несповна реалізують свій
педагогічний потенціал (низька результативність учнів або відсутність учасників
олімпіад) значна частина вчителів вищої кваліфікаційної категорії з педагогічним званням.
Із огляду на вищезазначене, можна зробити висновок, що система роботи з
обдарованими та здібними учнями у кожному навчальному закладі потребує оновлення,
модернізації. Підвищення рівня підготовки учнів до олімпіадних змагань має бути в
епіцентрі уваги всіх учасників навчально-виховного процесу - освітян, учнів, батьків.
Особливу увагу слід звернути на формування внутрішньої мотивації школяра до
самостійного пошуку себе і свого шляху, прагнення до змагань, наполегливості щодо
виконання завдань. Успішність цієї справи можлива за надання навчально-виховному
процесу особистісно-розвивального змісту, безперервності, використання методів і форм
навчальної діяльності, серед яких мають домінувати продуктивні, активно-творчі методи,
що передбачають самостійну і творчу діяльність учнів.
Яскравою була і залишається така форма роботи з обдарованими дітьми, як робота
в МАН, головним завданням якої є залучення інтелектуальної та творчо обдарованої
учнівської молоді до науково-дослідницької та експериментальної роботи. Із 37 школярів
закладів району, що розпочали навчання у районній МАН учнівської молоді,
20 завершили навчальний рік написанням науково-дослідницьких робіт та взяли участь
у І етапі конкурсу захисту. Із 4 учнів, які були учасниками ІІ етапу змагань – 2 здобули
перемоги, що становить 50% від загальної кількості учасників. Це свідчить про значний
потенціал учнівської молоді району та ще раз підкреслює значну роль районної філії МАН
у розвитку обдарованості.
Ступінь освіченості молодої людини визначає її подальшу долю. Тому
забезпечення високої якості освіти – один із пріоритетних напрямів роботи сучасної
школи.
Упровадження ЗНО в освітню систему держави дає змогу реалізувати принцип
«рівний доступ до якісної освіти». Незалежне тестування дає можливість побачити якість
знань випускників, результати навчальної діяльності кожної школи та її педагогів.
А отже, виконує функцію одного з інструментів моніторингу стану шкільної освіти взагалі
та якості освіченості випускників навчальних закладів з основних предметів.
Упровадження обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання з української
мови в 2014/2015 навчальному році і зарахування його результатів як державної
підсумкової атестації з предмету, незважаючи на всі його «за» і «проти», що так активно
обговорювалися в засобах масової інформації, дали в основному реальну картину знань
випускників, здобутки і прорахунки у викладанні предмету, ставлення учнів та їхніх
батьків до такої форми ДПА та ролі ЗНО у визначенні подальшої долі випускників.
У районі ЗНО з української мови здавали 142 випускники із 144, це 98,6%, у
минулому році цей показник становив 78,8%. Усім випускникам результати ЗНО
зараховані як результати ДПА за освітнім рівнем повної загальної середньої школи.
Результати показані в діаграмі 1.

14. 14
Діаграма 1
Результати ДПА з української мови
35%
51%
10% 4%
початковий рівень
середній рівень
достатній рівень
високий рівень
Як бачимо, за результатами ДПА (а це витяг із відомостей результатів ЗНО)
половина випускників засвоїла курс української мови на середньому рівні і лише 14%
мають достатній і високий рівні, а це значить, що якість знань випускників за
результатами ДПА становить лише 14% (діаграма 2).
Діаграма 2
Якісний показник результатів ДПА
0
0
0
0
0
0
0
5
12
12
28
0 5 10 15 20 25 30
Чечеліївська ЗШ І-ІІІ ст.
Петрівська ЗШ І-ІІІ ст.
Луганська ЗШ І-ІІІ ст.
Іскрівська ЗШ І-ІІІ ст.
Ганнівська ЗШ І-ІІІ ст.
Володимирівська ЗШ І-ІІІ
Балахівська ЗШ І-ІІІ
Новостародубська ЗШ І-ІІІ
Зеленська ЗШ І-ІІІ ступенів
Червонокостянтинівська
Петрівський НВК
%
Виникає питання: де ж «загубилися» «відмінники» і «хорошисти», які були в
початкових класах. Чому втрачається стимул до навчання і розуміння його значимості в
учнів старших класів, а особливо тривожить той факт, що і в їхніх батьків. І чому в дітей
сільської місцевості знання нижчі, ніж у міської, незважаючи на те, що вимоги до
високого рівня навчальних досягнень не залежать від місця проживання (діаграма 3).

15. 15
Діаграма 3
20%
45%
51%50%
18%
5%
11%
0%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
початковий
рівень
середній
рівень
достатній
рівень
високий
рівень
Порівняльні результати ДПА з
українсткої мови
місто
село
Як видно із діаграми, жоден із 86 учнів шкіл сільської місцевості не здав ДПА на
бали високого рівня, лише 4 учні мають результат достатнього рівня, звідси якість знань
випускників сільських шкіл становить лише 5%. У той же час із 56 випускників міських
шкіл району (Петрівський НВК, Балахівська ЗШ І-ІІІ ступенів) 16 здали ДПА на
достатній та високий рівні, якість знань - 29%, різниці становить 24 %. Особливо радує
той факт, що 6 учнів Петрівського НВК, претендентів на нагородження медалями,
підтвердили свої річні оцінки результатами ЗНО.
Виникають питання і до об’єктивності оцінювання знань випускників у
загальноосвітніх навчальних закладах, тому що розбіжність між результатами річних
оцінок і результатами ДПА наявна, особливо значна вона в початковому, достатньому і
високому рівнях (діаграма 4)
Діаграма 4
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
за рік ДПА
Порівняльий аналіз оцінювання
знань учнів з української мови
початковий рівень
середній рівень
достатній рівень
високий рівень
Розбіжність у 15 відсотків в оцінюванні знань учнів початкового та достатнього
рівнів, майже в 50% високого рівня ставить під сумнів об’єктивність оцінювання знань
учнів у школах, і, мабуть, при умові збереження минулорічного формату ДПА дані учні
мали б завищені оцінки. Про правильність цього твердження свідчить і минулорічна
цифра якості знань за результатами ДПА - 78 %. Різниця між цьогорічною якістю знань
за результатами ЗНО і минулорічною за результатами ДПА, що проходила в школах, у
64% говорить на користь цьогорічної форми ДПА, коли результати ЗНО водночас є і
результатами ДПА.

16. 16
У зв’язку з цим окремі питання після оприлюднення результатів ДПА виникають і
до вчителів української мови. Із 31 вчителя 15 мають вищу кваліфікаційну категорію,
7 - звання «старший учитель», а результатів досягли лише словесники Петрівського НВК.
Можна говорити про причини об’єктивні – зменшення контингенту учнів, підбір, але ж із
15-20 учнів хоча б декількох можна навчити так, щоб вони мали високий чи хоча б
достатній результат…
Звичайно, можна апелювати і до якості самого ЗНО. Спостерігається негативна
тенденція підміни загальної освіти, що є одним із наріжних завдань школи, натаскуванням
для проходження тестування. Наші учні розучилися писати твори, не вміють
висловлювати власні судження, майже не читають художню літературу. Щоб забезпечити
відповідність незалежного оцінювання сучасним вимогам, необхідно розширити кількість
відкритих завдань. Це, своєю чергою, потребує переходу до комп'ютерних технологій,
потенціал яких допоможе переорієнтувати школярів на осмислене засвоєння знань та
набуття компетентностей, необхідних для життя і продовження навчання. Окрім того,
створить добрі умови для забезпечення цифрової компетентності випускників шкіл.
Це потягне за собою створення блогів, сайтів учителів, а значить підвищення їхньої
інформаційно-комунікаційної компетентності.
Повинні бути внесені зміни і в атестацію педагогічних працівників, треба дати
можливість керівникам на місцях вирішувати встановлення кваліфікаційної категорії, що
повинна повністю залежати від результативності роботи вчителя. Навчання в школі має
стати цікавим діяльно-творчим процесом. На часі розширення інформаційної роботи серед
батьків, особливо сільської місцевості, громадськості про необхідність та важливість
якісної освіти для їхніх дітей.
Шкільним бібліотекам належить ключова роль у розвитку в учнів уявлення про
пошук інформації та формуванні в них навичок поводження й роботи з інформаційними
джерелами.
Шкільна бібліотека сприяє розвитку навчально–виховного процесу, забезпеченню
базового рівня освіти, вихованню в учнів відповідальності, національної свідомості,
формуванню в них потреб саморозвитку і вдосконалення. У сучасних умовах завданнями
шкільної бібліотеки є не тільки бібліотечно–інформаційне обслуговування користувачів у
забезпеченні всіх напрямків навчально–виховного процесу у засвоєнні як програмних, так
і позапрограмних вимог, у самоосвіті та дозвілевій діяльності, а і виховання в учнів
інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору
джерел.
Сучасній школі потрібен бібліотекар із новим, якісним баченням проблем освіти,
бібліотекар-творець, професіонал, невтомний дослідник-новатор, здатний швидко
перебудувати напрям і зміст діяльності відповідно до змін технологій та вимог часу,
бібліотекар, який допоможе юному користувачеві сформувати потребу у самостійності,
реалізації себе як усебічно розвиненої особистості.
Головна роль у налагодженні нової системи інформаційного забезпечення
відводиться шкільній бібліотеці як підрозділу, що вже нині виконує інформаційні функції.
Отже, без реформування бібліотеки не обійтися. З чого почати? Яким шляхом піти? Куди
спрямувати головні зусилля і ресурси?
Уже сьогодні ми повинні наполегливо шукати відповіді на поставлені питання. Для
цього слід провести об’єктивний системний аналіз нинішнього становища бібліотек,
спрогнозувати напрямки розвитку загальної середньої освіти, а звідси - намітити шляхи
реформування шкільної бібліотеки. Головні цілі, які стоять перед сьогоднішніми
бібліотекарями, тісно взаємопов’язані:
- надання широкого гарантованого доступу до інформації;
- максимальне використання потенціалу нових інформаційних технологій для
вдосконалення обслуговування користувачів;
- формування і розвиток інформаційної грамотності, культури учнів.

17. 17
Кожна шкільна бібліотека нашого району формує довідково-бібліографічний
апарат, який включає в себе алфавітний і систематичний каталоги, каталог науково-
методичної та педагогічної літератури, а також картотеки, необхідні для інформаційно-
бібліографічного забезпечення шкільної бібліотеки. Кількість і тематика картотек
залежить від потреб школи.
Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування учнів, як правило,
відбувається через організацію роботи з оформлення книжкових виставок,
бібліографічних оглядів для учнів, складання рекомендаційних та інформаційно-
тематичних списків літератури. Довідково-бібліографічне обслуговування педагогів
передбачає проведення днів інформації, бібліографічних оглядів літератури, оглядів
педагогічної преси, консультацій, складання інформаційних списків нових надходжень.
Найважливішою частиною роботи шкільної бібліотеки є виховання інформаційної
культури учнів, яке здійснюють через систему бібліотечно - бібліографічних уроків.
Як засвідчив досвід, проведення таких уроків сприяє підготовці учнів до самостійного
використання традиційних і нових засобів та методів опрацювання інформації для
реалізації пізнавально-практичних завдань шкільної та позашкільної програм.
Сьогодні шкільні бібліотекарі активніше почали використовувати можливості
інтернет-ресурсів. По-перше, це дуже зручно і швидко. По-друге, соціальні мережі дуже
популярні. По-третє, спілкування в соціальних мережах дає змогу залучати до бібліотеки
нових читачів.
Проблемними моментами використання соціальних мереж у бібліотеці є:
- відсутність комп’ютерів у бібліотеках;
- часта відсутність відкритого доступу до соціальних мереж;
-невисокий рівень мотивацій інформаційно-комунікаційних компетенцій
бібліотекарів, який не дозволяє їм активно використовувати соціальні мережі у своїй
професійній діяльності.
Розв’язання цих проблем можливе за рахунок підвищення інформаційно-
комунікаційних компетенцій бібліотекарів шляхом підвищення кваліфікації; подальшого
вивчення можливостей соціальних мереж, вироблення ефективних методик їхнього
застосування в освітньому просторі та впровадження комп’ютерної бібліотечно-
інформаційної системи «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо», яка є одним із
інструментів реалізації проекту «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього
навчального закладу».
Шкільні бібліотеки мають потребу у забезпеченні сучасними комп’ютерами із
підключенням до мережі Інтернет.
Лише 7 бібліотек (Балахівська, Луганська, Червонокостянтинівська, Чечеліївська,
Петрівська ЗШ І-ІІІ ступенів, Петрівська ЗШ І ступеня, Водянський НВК) мають
комп΄ютери, що становить (50%). До мережі Інтернет підключено 2 шкільні бібліотеки,
що становить 14%.
Шкільні бібліотеки недостатньо поповнюються художньою та навчальною
літературою. Особливо не вистачає словників, енциклопедій та довідників, які необхідні
учням і вчителям для підвищення самоосвітнього рівня й забезпечення навчально-
виховного процесу.
Сучасна бібліотека потребує комплектування на нетрадиційних носіях: дисках,
відео, електронних посібниках. Тому загальноосвітні навчальні заклади району шукають
шляхи розширення книжкового фонду нетрадиційними методами, проводять доброчинні
акції «Подаруй книгу бібліотеці», «Підтримай бібліотеку», «Родина – бібліотеці».
Останнім часом кількість педагогічних видань у бібліотеках скоротилася, і не всі
бібліотекарі мають можливість працювати з періодичною пресою.
Шкільна бібліотека є чи не єдиним осередком, що забезпечує читачів
безкоштовним та оперативним доступом до інформаційних ресурсів бібліотеки. Адже

18. 18
саме шкільна бібліотека стає для дитини першою в житті. А книга була, є і буде вічним
джерелом знань для людини і після закінчення школи.
Тому у 2015/2016 начальному році перед загальноосвітніми навчальними
закладами стоять першочергові завдання:
- створити умови для неперервного вдосконалення фахового рівня шкільних
бібліотекарів, підвищення їхньої компетентності;
- здійснювати повноцінне інформаційне забезпечення всіх аспектів навчально-
виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу в засвоєнні програмних та
позапрограмних знань, самоосвіти школярів;
- сприяти забезпеченню сучасною комп’ютерною технікою, необхідними
програмними продуктами, підключенням до мережі Інтернет;
- формувати фонди нетрадиційних носіїв інформації;
- здійснювати поповнення бібліотечних фондів довідковою, методичною
літературою, художніми творами, зокрема творами сучасних дитячих письменників,
фаховими та дитячими періодичними виданнями;
- забезпечити збереження книжкового фонду.
Одним із стратегічних пріоритетів розвитку освіти Міністерство освіти і науки
України визначає створення інноваційного простору шкільної освіти. У сучасному
суспільстві, що стало на новий виток свого розвитку, модернізується процес освіти в
цілому. Змінюються діти, змінюється школа, змінюється саме ставлення до навчання.
Цими змінами стурбовані всі учасники освітнього процесу: учні, батьки, вчителі,
науковці. Вирішальним чинником розвитку дитини є якісне освітнє середовище. Щоб
освітнє середовище було якісним і задовольняло потреби соціуму, вчитель, який працює в
школі, повинен мати не тільки знання, а й високий рівень фахової підготовки.
Сучасність потребує оновленого навчання, а заразом, і сучасного вчителя.
Тому проблема створення інноваційного середовища нині цікавить як керівників
шкіл, так і творчо працюючі колективи.
Більшість закладів освіти нашого району вірно обрали шлях розвитку, про що
свідчать результати тематичного вивчення КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» з
проблеми «Науково-методичний супровід розвитку інформаційно-навчального
середовища району», де відзначається сформоване інформаційно-навчальне середовище
Петрівської ЗШ І-ІІІ ступенів (директор Гнатюк Л.Г.), ефективність якого забезпечується
через упровадження моделі «Школи успіху»; Чечеліївської ЗШ І-ІІІ ступенів (директор
Позивай О.А.), діяльність якої здійснюється на основі розроблених Концепції,
перспективного та річного планів, що відображають повний цикл організаційної роботи
усіх ланок та структурних одиниць закладу, провідним напрямом створення освітнього
простору є формування культури здорового способу життя у всіх учасників навчально-
виховного процесу; Володимирівської ЗШ І-ІІІ ступенів (директор Гаврилова В.О.),
програма розвитку якої передбачає створення умов для забезпечення в школі сучасної,
доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості і
потреб держави.
Важливою складовою формування інформаційно-навчального середовища в
Петрівській ЗШ І ступеня (директор Лівак О.Л.) є підвищення рівня професійної
компетентності педагогів. Створена на основі діагностування та диференціації система
методичної роботи спрямована на поглиблення знань педагогів із проблеми
«Трансформація педагогічних ідей В.Сухомлинського в практику роботи сучасної
школи».
Педагогічний колектив Червонокостянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів (директор
Гавриленко Н.А.) формує освітній простір, досліджуючи проблему «Формування
освітнього простору для підвищення інформаційної компетентності педагога та школяра в
умовах сільського освітнього навчального закладу».

19. 19
Із метою створення інформаційно-навчального середовища навчального закладу
педагогічний колектив Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів (директор Козловська О.А.) почав
досліджувати науково-методичну проблему «Від інноваційних технологій через
педагогічну майстерність учителя – до формування особистості учня та підготовки його
до життя в сучасних умовах».
Створення інформаційного простору Новостародубської ЗШ І-ІІІ ступенів
(директор Бурлак Л.Г.) забезпечує безперервну освіту педагогічного колективу, якість
надання освітніх послуг, що в свою чергу впливає на результативність навчально –
виховного процесу.
Визначена місія Петрівського НВК (директор Вєтрова А.С.) «навчити жити»,
освітні проекти закладу орієнтовані на запити сучасного суспільства.
Проблеми розвитку творчого потенціалу педагогів, запровадження інноваційних
технологій навчання та виховання, вдосконалення змісту загальної освіти набувають нині
першочергового значення. Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогоднішній день
основним напрямом реалізації модернізаційних реформ в освіті.
До карти інновацій Кіровоградської області занесені технології, що
використовують педагогічні працівники нашого району, зокрема: проектну технологію,
інтерактивні технології, технології розвивального навчання, здоров’язберігаючі
технології, інформаційно-комунікаційні технології, особистісно зорієнтоване навчання,
трансформація педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи школи.
Найбільш активно використовують інноваційні технології педагогічні працівники
Чечеліївської, Петрівської, Новостародубської, Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів,
Петрівського НВК, Петрівської ЗШ І ступеня (3), менш активно – Володимирівської,
Червонокостянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів (2), Луганської, Іскрівської, Ганнівської
ЗШ І-ІІІ ступенів (1). Серед технологій, що найбільш активно використовуються у районі,
інтерактивні, інформаційно-комунікаційні, здоров’язберігаючі, проектна.
Як свідчать матеріали моніторингу рівня інноваційної діяльності, проведеного у
загальноосвітніх навчальних закладах району впродовж минулого навчального року,
значна частина педагогічних працівників названих вище закладів застосовує педагогічні
технології з метою підвищення педагогічної майстерності, рівня викладання предмета та
рівня навчальних досягнень учнів, усвідомлює необхідність інноваційної діяльності,
пропагує власні надбання.
Є творчі вчителі, які за власні кошти відвідують семінари, курси з метою
оволодіння новими педагогічними інноваціями. Зокрема Дар’єва І.І. (Чечеліївська ЗШ
І-ІІІ ступенів) та Плис О.В. (Петрівська ЗШ І-ІІІ ступенів) як учасники Міжнародного
проекту «Освіта ХХІ століття: зміни в контексті розвитку інформаційного суспільства»
пройшли навчання за практичним курсом «Основи мнемотехніки» і використовують у
навчанні молодших школярів відповідні методики та програми. Антоненко С.М.
(Червонокостянтинівська ЗШ І-ІІІ ступенів) двічі на рік бере участь у Всеукраїнському
семінарі «Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова в початковій школі.
Навчання та розвиток у системі розвивального навчання» і вже 3-й рік активно
впроваджує дану систему у практику роботи.

20. 20
Рівень інноваційної діяльності ЗНЗ району
0,52
0,71
0,72
0,57
0,57
0,88
0,74
0,70
0,70
0,83
0,89
0,84
0,84
0,87
0,55
0,57
0,68
0,61
0,70
0,72
0,72
0,72
0,73
0,83
0,84
0,85
0,87
0,87
0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1
Зеленська ЗШ І-ІІІ ступенів
Богданівська ЗШ І-ІІ ступенів
Ганнівська ЗШ І-ІІІ ступенів
Червоносільська ЗШ І-ІІ ступенів
Іскрівська ЗШ І-ІІІ ступенів
Луганська ЗШ І-ІІІ ступенів
Чечеліївська ЗШ І_ІІІ ступенів
Петрівський НВК
Володимирівська ЗШ І-ІІІ ступенів
Червонокостянтинівська ЗШ І-ІІІ ступенів
Петрівська ЗШ І ступеня
Петрівська ЗШ І-ІІІ ступенів
Новостародубська ЗШ І-ІІІ ступенів
Балахівська ЗШ І-ІІІ ступенів
2014-2015
2013-2014
Поряд із цим значна частина педагогічних працівників використовує інноваційні
технології епізодично.
Процес упровадження сучасних педагогічних технологій складний і суперечливий.
Адже, як і раніше, є досить високий відсоток учителів, які працюють на основі
традиційних технологій.
Щорічне моніторингове дослідження цього процесу може дати реальну картину
поширення технологій у школах району.
Випробуванням фахової майстерності, яке засвічує яскраві особистості в освіті
району, є конкурс «Учитель року». У минулому навчальному році 9 творчих педагогів із
6 загальноосвітніх навчальних закладів виборювали першість у номінаціях «Українська
мова», «Хімія», «Правознавство», «Образотворче мистецтво». Переможцями районного
туру стали Короткова І.І. (Новостародубська ЗШ І-ІІІ ступенів), Швець О.О. (Петрівський
НВК), Циганчук Б.В (Іскрівська ЗШ І-ІІІ ступенів), Трипадуш Т.В. (Чечеліївська ЗШ І-ІІІ
ступенів).
Лауреатом обласного туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у номінації
«Образотворче мистецтво» визнана Трипадуш Т.В., переможцем у номінації «Хімія» -
Швець О.О., яка успішно пройшла конкурсні випробування відбіркового етапу і стала
учасником фінального (очного) етапу заключного туру всеукраїнського конкурсу
«Учитель року – 2015» від Кіровоградської області.
Наявний позитивний досвід окремих педагогів і шкіл транслюється через систему
районних семінарів, засідань шкільних та районних методичних об’єднань, сайти освітніх
установ, публікацій на різних рівнях. Творчі вчителі району поширюють досвід роботи
через видання матеріалів у науково-методичних журналах видавничої груп «Основа»,
всеукраїнських газетах для вчителів «Шкільний світ», розміщення на сайтах
«Учительський журнал on-line», «Методичний портал», форумі педагогічних ідей «Урок».
Найбільше публікацій упродовж навчального року розмістили педагогічні
працівники Чечеліївської ЗШ І-ІІІ ступенів (28), Володимирівської ЗШ І-ІІІ ступенів (16),
Червонокостянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів (12), Петрівського НВК, Луганської ЗШ І-ІІІ
ступенів (11).
Результатом упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-
виховний процес є участь загальноосвітніх навчальних закладів, педагогічних працівників
у Всеукраїнських, обласних конкурсах, акціях, методичних заходах, активна участь у
пропаганді досвіду.
Так, Петрівська ЗШ І-ІІІ ступенів (директор Гнатюк Л.Г.) взяла участь у
Всеукраїнському конкурсі «Школа ХХІ століття» і визнана лауреатом у номінації «Школа
сучасних освітніх технологій».
Капінус Т.В., заступник директора Новостародубської ЗШ І-ІІІ ступенів,
представила здобутки школи на Всеукраїнській конференції «Європейські стандарти
превентивної освіти: досвід і перспективи».