Презентація вчителя Марцун Л.С. на тему: "АВТОНОМІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ"

3. Самовдосконалення вчителя залежить від:
Стартового інтелектуального капіталу.
Мотиву формування безперервної самоосвіти.
Навичок самостійного оволодіння знаннями.
Розумової діяльності.
Самоорганізації пізнавальної діяльності.

4. Це повний обсяг знань, умінь та навичок, набутих учителем.
Рівень інтелектуальної компетентності вчителя:
Стан науково-теоретичної підготовки;
Стан психолого-педагогічної підготовки;
Стан методичної підготовки;
Стан технологічної підготовки.

5. Найчастіше зустрічаються:
 прагнення до постійного самовдосконалення;
 прагнення до самовираження;
 прагнення самореалізації та самоствердження особистості;
 професійне зростання;
 розширення кругозору;
 підвищення рівня розвитку усіх видів компетентностей;
 наявність пізнавальної зацікавленості;
 створення позитивного іміджу серед учнів, батьків, колег;
 підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;
 отримання нагород;
 підвищення особистісного рейтингу на різних рівнях
підпорядкування.

6. Це навички, набуті людиною на підставі власних
психофізіологічних особливостей та удосконалені
у процесі життєдіяльності:
• читання,
• слухання,
• спостереження,
• експеримент.

7.  Чуттєве пізнання;
 Техніка мислення;
 Вибір проблем та шляхів рішення.

10. Важливим елементом процесу самопізнання є
самовизначення власної спрямованості, темпераменту,
здібностей, особливостей, мотивів поведінки вчинків.

11. Три основні методи пізнання власного «Я»:
1. Вербального (здійснюється за допомогою мовлення)
і невербального (жести). Вчитель отримує оцінку з боку
батьків, друзів, знайомих, педагогів.
2. Порівняння (як правило людина (вчитель) порівнює себе
з колегами, друзями. Однак до цього методу варто підходити
обережно, оскільки результат залежить від: особистості,
думки, колективу.
3. Самоспостереження – суть полягає в спостереженні
за своїми діями, вчинками, думками, почуттями і
оцінює їх, здійснює самоаналіз і самооцінку.

14. Самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;
Самооблік – вміння брати до уваги наявність своїх якостей;
Самовизначення – вміння вибирати своє місце в житті,
в суспільстві, усвідомити свої інтереси.
Самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й
адекватні своїм можливостям форми самоосвіти,
планувати, організовувати робоче місце та діяльність;
Самореалізація – реалізація особистістю своїх
можливостей;
Самокритичність – вміння критично оцінювати переваги
та недоліки власної роботи;
Самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;
Саморозвиток – результат самоосвіти.

17. Структура професійної
самосвідомості вчителя
«актуальне Я» - те, яким себе бачить і оцінює
вчитель в даний час;
«ретроспективне Я» - те, яким себе бачить і
оцінює вчитель по відношенню на початкових
етапах роботи;
«ідеальне Я» - те, яким хотів би бути або
стати учитель;
«ідеальне Я» - те, яким хотів би бути або
стати учитель;
«рефлексивне Я» - те, як, з точки зору
вчителя, його розглядають і оцінюють інші в
його професійній сфері.