2. ПОХОДЖЕННЯ КАЛЕНДАРЯ
ІСТОРІЯ КАЛЕНДАРЯ - ЦЕ ІСТОРІЯ
ГЕНІАЛЬНОГО З'ЄДНАННЯ
АСТРОНОМІЇ Й МАТЕМАТИКИ. ЦЕ
ТАКОЖ ІСТОРІЯ КОНФЛІКТІВ,
РЕЛІГІЙНОЇ ЗАПОПАДЛИВОСТІ Й
БОРОТЬБИ ЗА ВЛАДУ.
ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО КАЛЕНДАР БУВ
ВИНАЙДЕНИЙ ХЛІБОРОБАМИ ДЛЯ
СВОЇХ ПОТРЕБ, ЩОБ ЗНАТИ, КОЛИ
ЗОРЮВАТИ ЗЕМЛЮ, А КОЛИ
ЗБИРАТИ ВРОЖАЙ, ПРОІСНУВАЛО
ДОСИТЬ ДОВГО, ХОЧА ВОНО Й НЕ
ВИТРИМУЄ НІЯКОЇ КРИТИКИ - ЯК З
ПОГЛЯДУ ЛОГІКИ, ТАК І З ПОГЛЯДУ
ФАКТІВ. ХЛІБОРОБАМ НЕ
ПОТРІБНИЙ ФОРМАЛЬНИЙ
КАЛЕНДАР, ЩОБ ЗНАТИ ПРО ЗМІНУ
ПІР РОКУ, І ПРИМІТИВНІ
СПІВТОВАРИСТВА ПРОТЯГОМ
БАГАТЬОХ ПОКОЛІНЬ УМУДРЯЛИСЯ
ГОДУВАТИ СЕБЕ БЕЗ УСЯКОГО
КАЛЕНДАРЯ.
3. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ
КАЛЕНДАРЯ
В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ФУНКЦІЯ
КАЛЕНДАРЯ ЗМІНИЛАСЬ.
КАЛЕНДАРІ СТАЛИ
КОЛЕКЦІЯМИ ДАТ, В ПЕРШУ
ЧЕРГУ РЕЛІГІЙНИХ СВЯТ, АЛЕ
ДУЖЕ ВАЖЛИВОЮ ФУНКЦІЄЮ
КАЛЕНДАРЯ БУЛИ ГОРОСКОПИ
НА НАСТУПНИЙ РІК. БЕЗ ЦІЄЇ
ФУНКЦІЇ КАЛЕНДАРІ ПРОСТО
НЕ МАЛИ ЗНАЧЕННЯ. ТОМУ,
НАВІТЬ КОЛИ В 1779 РОЦІ
БЕРЛІНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК,
ЯКА ВІДПОВІДАЛА ЗА
ВИДАВНИЦТВО КАЛЕНДАРІВ, В
ДУСІ ІДЕЙ ПРОСВІТНИЦТВА
ВИРІШИЛА ВІДМОВИТИСЬ ВІД
ГОРОСКОПІВ В КАЛЕНДАРЯХ,
ВОНИ НЕ РОЗІЙШЛИСЬ І ВЕСЬ
ТИРАЖ ЗАЛИШИВСЯ НА ШИЇ У
АКАДЕМІЇ НАУК РАЗОМ ЗІ
ВСІМА ВТРАТАМИ. ТОМУ НА
НАСТУПНИЙ РІК, В 1780 РОЦІ
4. ПОХОДЖЕННЯ КАЛЕНДАРЯ
Твердження, що календар був винайдений
хліборобами для своїх потреб, щоб знати, коли
зорювати землю, а коли збирати врожай,
проіснувало досить довго, хоча воно й не витримує
ніякої критики - як з погляду логіки, так і з погляду
фактів. Хліборобам не потрібний формальний
календар, щоб знати про зміну пір року, і примітивні
співтовариства протягом багатьох поколінь
умудрялися годувати себе без усякого календаря.
Історично доведено, що календар був винайдений
для того, щоб пророкувати точний час настання свят
на честь того або іншого бога. Інакше кажучи,
календар мав релігійне призначення. Перші назви
місяців у Древньому Шумері мали префікс ЕЗЕН. Це
слово перекладається як «свято», а не як «місяць».
Місяці - це періоди, коли проводилися свято Енлиля,
свято Нинурти й свята інших головних богів.
5. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ КАЛЕНДАРЯ
Якщо вірити Святому Письму то
першим творцем календаря був
сам Бог, який протягом 6 днів
створював наш всесвіт, а на
сьомий день відпочивав після
проробленої роботи. Так
появився тиждень і
найважливіший винахід –
вихідний день (як же без
вихідного). У багатьох релігіях
правило вихідного дня було
скріплено на рівні релігійної
догми, і будь-яка робота в цей
день рахувалась (зрештою, і
далі рахується) гріхом. Скажімо,
у євреїв це субота (шабат), у
християн – неділя, у мусульман
– п’ятниця.
6. СОНЯЧНИЙ КАЛЕНДАР
Теорія повинна вказати
порядок чергування простих
і високосних років у якомусь
певному циклі з тим, щоб
середня за цикл тривалість
календарного року була
якомога ближчою до
тривалості тропічного року.
Виходячи з цього, протягом
чотирьох років здійснюється
одна вставка, тобто з
кожних чотирьох років три
мають по 365 днів, а
четвертий — 366 днів.
Такою була система
високосів у юліанському
календарі.
7. МІСЯЧНИЙ КАЛЕНДАР
Календарний місячний рік
складається з 354 діб: 6-ти
місяців по 30 діб і 6-ти - по
29 діб (6х30 + 6х29 = 354).
Проте проміжок часу 12-ти
синодичних місяців на
0,36706 доби більший від
календарного місяця, у
якому 355 діб. Тому
приблизно через кожні три
роки потрібно вставляти
один день - 356-ту добу.
Такий рік має назву -
високосний рік.
8. НАЙВІДОМІШІ КАЛЕНДАРІ
календар,
запроваджений 4 жовтня
1582 року Папою
Римським Григорієм XIII,
і нині ухвалений у світі як
міжнародний стандарт.
Статус стандарту
григоріанського
календаря затверджено
ISO 8601. Григоріанський
календар було
розроблено на заміну
юліанського.