Презентація на тему:"Дослідники календарів" Підготував учень 7 групи Гаврилюк Артем

1. Презентація на тему:”Презентація на тему:”
Дослідники календарів".Дослідники календарів".
Підготував учень 7 групиПідготував учень 7 групи
Гаврилюк АртемГаврилюк Артем

2. Походження календаряПоходження календаря
КалендарКалендар -- не лише-- не лише
канцелярський атрибут, а такожканцелярський атрибут, а також
непоганий спосіб розміщення реклами,непоганий спосіб розміщення реклами,
яка працює достатньо довго. Різніяка працює достатньо довго. Різні
варіанти календарів служать носіємваріанти календарів служать носієм
реклами в різних місцях і з різнимиреклами в різних місцях і з різними
термінами (див. додаток 1). Створеннятермінами (див. додаток 1). Створення
календарів є напевно найпопулярнішимкалендарів є напевно найпопулярнішим
видом рекламної поліграфії. Більшістьвидом рекламної поліграфії. Більшість
компаній щорічно прагнуть випуститикомпаній щорічно прагнуть випустити
свій календар і піднести його всвій календар і піднести його в
подарунок своїм клієнтам і партнерам.подарунок своїм клієнтам і партнерам.
Важко придумати більш практичнийВажко придумати більш практичний
бізнес подарунок, ніж календар. Заразбізнес подарунок, ніж календар. Зараз
вибір календарів величезний, івибір календарів величезний, і
завоювати місце на стіні офісу клієнтазавоювати місце на стіні офісу клієнта
або на столі партнера з кожним рокомабо на столі партнера з кожним роком
стає все більш і більш складнимстає все більш і більш складним
завданням. Тому дизайн календарязавданням. Тому дизайн календаря
набуває особливого значення.набуває особливого значення.

3. Походження календаряПоходження календаря
Як у давнину людина відчувала плин часу і як увічнювалаЯк у давнину людина відчувала плин часу і як увічнювала
це в слові? Про те, що людина дуже давно збагнула своєце в слові? Про те, що людина дуже давно збагнула своє
існування в часі, свідчать найдавніші календарі, які дійшли доіснування в часі, свідчать найдавніші календарі, які дійшли до
нас.нас.
Слово «календар» з’явилося у Давньому Римі. Там «календами»Слово «календар» з’явилося у Давньому Римі. Там «календами»
називали перший день кожного місяця. Усі розрахунки у римлянназивали перший день кожного місяця. Усі розрахунки у римлян
пов’язувалися з цими першими числами місяця. У ці дніпов’язувалися з цими першими числами місяця. У ці дні
сплачувалися борги, виконувалися зобов’язання і робилися різнісплачувалися борги, виконувалися зобов’язання і робилися різні
розрахунки. Тоді греки ще не прийняли римського календаря.розрахунки. Тоді греки ще не прийняли римського календаря.
Тому вислів «відкласти до грецьких календ» означав «доТому вислів «відкласти до грецьких календ» означав «до
безконечності».безконечності».
За першими числами місяця жреці вели рахунок часу, аЗа першими числами місяця жреці вели рахунок часу, а
«календаріумом» звалася «книга боргів». У нас слово«календаріумом» звалася «книга боргів». У нас слово
«календар» з’явилося у XVII столітті. Очевидно, прийшло через«календар» з’явилося у XVII столітті. Очевидно, прийшло через
польську мову. Проте наявність у мові слів «коляда», «колядка»,польську мову. Проте наявність у мові слів «коляда», «колядка»,
«колядування», які сягають корінням дохристиянських часів,«колядування», які сягають корінням дохристиянських часів,
свідчить про те, що слово «календи» вперше було запозиченесвідчить про те, що слово «календи» вперше було запозичене
усним шляхом з латинської мови у дуже давні часи усним шляхом з латинської мови у дуже давні часи

4. Історію створення календаря.Історію створення календаря.
Історія календаряІсторія календаря - це історія- це історія
геніального з'єднання астрономії йгеніального з'єднання астрономії й
математики. Це також історія конфліктів,математики. Це також історія конфліктів,
релігійної запопадливості й боротьби зарелігійної запопадливості й боротьби за
владу.владу.
ТвердженняТвердження, що календар був, що календар був
винайдений хліборобами для своїхвинайдений хліборобами для своїх
потреб, щоб знати, коли зорювати землю,потреб, щоб знати, коли зорювати землю,
а коли збирати врожай, проіснувалоа коли збирати врожай, проіснувало
досить довго, хоча воно й не витримуєдосить довго, хоча воно й не витримує
ніякої критики - як з погляду логіки, так і зніякої критики - як з погляду логіки, так і з
погляду фактів. Хліборобам не потрібнийпогляду фактів. Хліборобам не потрібний
формальний календар, щоб знати проформальний календар, щоб знати про
зміну пір року, і примітивні співтовариствазміну пір року, і примітивні співтовариства
протягом багатьох поколінь умудрялисяпротягом багатьох поколінь умудрялися
годувати себе без усякого календаря.годувати себе без усякого календаря.
Історично доведено, що календар бувІсторично доведено, що календар був
винайдений для того, щоб пророкувативинайдений для того, щоб пророкувати
точний час настання свят на честь тоготочний час настання свят на честь того
або іншого бога. Інакше кажучи, календарабо іншого бога. Інакше кажучи, календар
мав релігійне призначення. Перші назвимав релігійне призначення. Перші назви
місяців у Древньому Шумері мали префіксмісяців у Древньому Шумері мали префікс
ЕЗЕН. Це слово перекладається якЕЗЕН. Це слово перекладається як
«свято», а не як «місяць». Місяці - це«свято», а не як «місяць». Місяці - це
періоди, коли проводилися свято Енлиля,періоди, коли проводилися свято Енлиля,
свято Нинурти й свята інших головнихсвято Нинурти й свята інших головних
богів.богів.

5. Історію створенняІсторію створення
календаря.календаря.
З самого початку своєї появи людствоЗ самого початку своєї появи людство
намагалося осягнути дійсність і вивчитинамагалося осягнути дійсність і вивчити
природні явища, і використовував для цьогоприродні явища, і використовував для цього
різні способи. Одним з них, який чудово діє ірізні способи. Одним з них, який чудово діє і
функціонує і донині є створенняфункціонує і донині є створення
календаря.Споконвіку з календаремкалендаря.Споконвіку з календарем
пов'язували різні уявлення про хаос і космос,пов'язували різні уявлення про хаос і космос,
про устрій світу, про землю, небо, зірки іпро устрій світу, про землю, небо, зірки і
людського життя.Свідомістю давньої людинилюдського життя.Свідомістю давньої людини
час сприймалося як цілком розумначас сприймалося як цілком розумна
субстанція, що володіє незворотністю,субстанція, що володіє незворотністю,
божественною силою і невещественностью, ібожественною силою і невещественностью, і
таємничою силою творення і руйнування.таємничою силою творення і руйнування.
Саме тому календар скрізь шанувався як щосьСаме тому календар скрізь шанувався як щось
священне, а відповідальність спостереженнясвященне, а відповідальність спостереження
за ним було покладено на жерців.Будь-якеза ним було покладено на жерців.Будь-яке
перетворення календаря мало дуже важливеперетворення календаря мало дуже важливе
значення, однак найбільш суттєвою булазначення, однак найбільш суттєвою була
реформа Нуми Помпілія в Римі, а незмінністьреформа Нуми Помпілія в Римі, а незмінність
календаря в свою чергу була гарантомкалендаря в свою чергу була гарантом
спокою - при вступі на престол фараон дававспокою - при вступі на престол фараон давав
клятву не вставляти додаткових днів і неклятву не вставляти додаткових днів і не
робити в календарі ніяких поправок, інакшеробити в календарі ніяких поправок, інакше
боги могли прогніватися і наслати хворобибоги могли прогніватися і наслати хвороби
або неврожайабо неврожай..

6. Історію створенняІсторію створення
календаря.календаря.
Історія розвитку календаря бере свій початок уІсторія розвитку календаря бере свій початок у
далекому минулому, а сам календар умовнодалекому минулому, а сам календар умовно
поділяється на два типи - місячний і сонячний.поділяється на два типи - місячний і сонячний.
Шумерська цивілізація, а саме південнаШумерська цивілізація, а саме південна
Месопотамія стала батьківщиною місячногоМесопотамія стала батьківщиною місячного
календаря, який налічував 12 місяців по 29 зкалендаря, який налічував 12 місяців по 29 з
половиною доби кожен, а рік у результатіполовиною доби кожен, а рік у результаті
складався з 354 днів. В результаті періодичноскладався з 354 днів. В результаті періодично
виходило так, що час не збігалося з цикломвиходило так, що час не збігалося з циклом
весняних розливів річок, і тоді стародавнівесняних розливів річок, і тоді стародавні
шумери вводили один додатковий місяць.шумери вводили один додатковий місяць.
Творцями сонячного календаря є жителіТворцями сонячного календаря є жителі
Давнього Єгипту, аназвания майже всіх місяцівДавнього Єгипту, аназвания майже всіх місяців
сьогоднішнього календаря прийшли ізсьогоднішнього календаря прийшли із
Стародавнього Риму. Однак римський календарСтародавнього Риму. Однак римський календар
являв собою досить дивну систему - вінявляв собою досить дивну систему - він
складався лише з 10 місячних місяців, а датаскладався лише з 10 місячних місяців, а дата
настання нового року була відома лишенастання нового року була відома лише
жерцям-понтифіку. Жерці стежили за рухомжерцям-понтифіку. Жерці стежили за рухом
місяця, і коли вона з'являлася на небі,місяця, і коли вона з'являлася на небі,
повідомляли про настання календ (початокповідомляли про настання календ (початок
місяця) - для громадян Риму це був особливиймісяця) - для громадян Риму це був особливий
день, в який належало платити борги тадень, в який належало платити борги та
податки. Початком Нового року вважалосяподатки. Початком Нового року вважалося
перше березневе молодик.перше березневе молодик.

7. Історію створенняІсторію створення
календаря.календаря.
700 р. до н. е. правлячий римський цар
Нума Помпилий провів реформу календаря і
додав одинадцятий і дванадцятий місяці. Один з
них отримав назву "януариус" в честь бога Януса,
бога входів і виходів, дверей і всякого початку,
тому він пізніше став першим місяцем. Другий,
короткий, містить у собі лише 28 днів, став
називатися "фебруариус" - Фебрус у римській
міфології бог підземного царства мертвих.
Проте з часом виникла маса незручностей і
плутанина з місяцями. Для вирішення цієї
проблеми імператор Гай Юлій Цезар запросив
до Риму єгипетського астронома Созігена.
Скориставшись єгипетської календарною
системою имеператор у 46 р. до н. е. переніс
початок року на 1 януариуса. Виявилося так, що
той рік виявився найдовшим в історії людства,
"роком замішання", Созиген зробив всі непарні
місяці довжиною 31 день, а всі парні - 30 днів.
Місяць "квинтилиус" стали називати "Юліус" на
честь реформатора, а пізніше імператор Октавіан
Август перейменує місяць "секстиліус" в свою
честь - серпень і продовжить його на один день,
помінявши при цьому тривалість наступних
місяців місцями.

8. Місячний календарМісячний календар
При розгляді теорії місячного календаряПри розгляді теорії місячного календаря
тривалість синодичного місяця з достатнімтривалість синодичного місяця з достатнім
ступенем точності можна прийняти рівноюступенем точності можна прийняти рівною
29,53059 доби. Очевидно, що відповідний йому29,53059 доби. Очевидно, що відповідний йому
календарний місяць може містити 29 або 30 діб.календарний місяць може містити 29 або 30 діб.
Календарний місячний рік складається з 12 місяців.Календарний місячний рік складається з 12 місяців.
Відповідна йому тривалість астрономічногоВідповідна йому тривалість астрономічного
місячного року дорівнює 354,36706 діб. Можнамісячного року дорівнює 354,36706 діб. Можна
тому прийняти, що календарний місячний ріктому прийняти, що календарний місячний рік
складається з 354 діб: з шести «повних» місяців поскладається з 354 діб: з шести «повних» місяців по
30 діб і шести «порожніх» за 29 діб, тому що: 6 X30 діб і шести «порожніх» за 29 діб, тому що: 6 X
30 + 6 X 29 = 354 А щоб початок календарного30 + 6 X 29 = 354 А щоб початок календарного
місяця як можна точніше збігалося з молодиком, цімісяця як можна точніше збігалося з молодиком, ці
місяці повинні чергуватися; наприклад, всі непарнімісяці повинні чергуватися; наприклад, всі непарні
місяці можуть містити по 30, а парні – по 29 днів.місяці можуть містити по 30, а парні – по 29 днів.
Проте, проміжок часу в 12 синодичних місяців наПроте, проміжок часу в 12 синодичних місяців на
0,36706 доби більше календарного місячного року0,36706 доби більше календарного місячного року
становить 354 діб. За три таких роки ця помилкастановить 354 діб. За три таких роки ця помилка
складе вже 1,10118 доби. Завдання побудовискладе вже 1,10118 доби. Завдання побудови
місячного календаря зводиться до наступного:місячного календаря зводиться до наступного:
знайти такий порядок чергування простих ізнайти такий порядок чергування простих і
високосних місячних років, при якому початкивисокосних місячних років, при якому початки
календарних місяців не відсувалися б помітно відкалендарних місяців не відсувалися б помітно від
молодика. Досвід показує, що за кожні 30 роківмолодика. Досвід показує, що за кожні 30 років
(один цикл) молодика по відношенню до першого(один цикл) молодика по відношенню до першого
числа календарних місяців пересуваються начисла календарних місяців пересуваються на
0,0118 діб вперед, а це дає зрушення в один день0,0118 діб вперед, а це дає зрушення в один день
приблизно за 2500 років. 4. Місячно-сонячнийприблизно за 2500 років. 4. Місячно-сонячний
календаркалендар

9. Місячно-сонячнийМісячно-сонячний
календаркалендар
В основу теорії місячно-В основу теорії місячно-
сонячних календарів покладенісонячних календарів покладені
дві астрономічні величини: 1дві астрономічні величини: 1
тропічний рік = 365,242 20 діб;тропічний рік = 365,242 20 діб;
1 синодичний місяць = 29,5301 синодичний місяць = 29,530
59 діб. Звідси отримуємо: 159 діб. Звідси отримуємо: 1
тропічний рік = 12,368 26тропічний рік = 12,368 26
синодичних місяців. Іншимисинодичних місяців. Іншими
словами, у сонячному роцісловами, у сонячному році
міститься 12 повних місячнихміститься 12 повних місячних
місяців і ще приблизно однамісяців і ще приблизно одна
третина. Отже, рік у місячно-третина. Отже, рік у місячно-
сонячному календарі можесонячному календарі може
складатися з 12 або з 13складатися з 12 або з 13
місячних місяців. В останньомумісячних місяців. В останньому
випадку рік називаєтьсявипадку рік називається
емболісмічнимемболісмічним (від грецького(від грецького
«емболісмос»«емболісмос» – вставка).– вставка).

10. Сонячний календарСонячний календар
В основі сонячного календаря лежитьВ основі сонячного календаря лежить
тривалість тропічного року – 365,24220 діб. Звідситривалість тропічного року – 365,24220 діб. Звідси
відразу видно, що календарний рік може міститивідразу видно, що календарний рік може містити
або 365 або 366 діб. Теорія повинна вказатиабо 365 або 366 діб. Теорія повинна вказати
порядок чергування простих (в 365 днів) іпорядок чергування простих (в 365 днів) і
високосних (366 днів) років в якомусь певномувисокосних (366 днів) років в якомусь певному
циклі з тим, щоб середня тривалість календарногоциклі з тим, щоб середня тривалість календарного
року за цикл була по можливості ближче дороку за цикл була по можливості ближче до
тривалості тропічного року. Таким чином, циклтривалості тропічного року. Таким чином, цикл
складається з чотирьох років, і протягом цьогоскладається з чотирьох років, і протягом цього
циклу здійснюється одна вставка. Іншимициклу здійснюється одна вставка. Іншими
словами, з кожних чотирьох років три роки маютьсловами, з кожних чотирьох років три роки мають
по 365 днів, четвертий 366 днів. Така системапо 365 днів, четвертий 366 днів. Така система
високосів існувала в юліанському календарі. Увисокосів існувала в юліанському календарі. У
середньому тривалість такого календарного рокусередньому тривалість такого календарного року
на 0,0078 доби більше тривалості тропічного року,на 0,0078 доби більше тривалості тропічного року,
і ця різниця приблизно за 128 років складає цілуі ця різниця приблизно за 128 років складає цілу
добу. З 1582 р . країни Західної Європи, а пізніше ідобу. З 1582 р . країни Західної Європи, а пізніше і
багато інших народів світу перейшли на рахунокбагато інших народів світу перейшли на рахунок
часу за григоріанським календарем, проект якогочасу за григоріанським календарем, проект якого
був розроблений італійським вченим Луїджі Ліліобув розроблений італійським вченим Луїджі Ліліо
(1520-1576). Тривалість календарного року тут(1520-1576). Тривалість календарного року тут
прийнята рівною 365,24250 діб. У відповідності зприйнята рівною 365,24250 діб. У відповідності з
величиною дробової частини року в проміжку часувеличиною дробової частини року в проміжку часу
в 400 років додатковий 366-й день у роців 400 років додатковий 366-й день у році
вставляється 97 разів, тобто, в порівнянні звставляється 97 разів, тобто, в порівнянні з
юліанським календарем, тут три доби в 400 роківюліанським календарем, тут три доби в 400 років
викидається.викидається.

11. Найвідоміші календаріНайвідоміші календарі
Календар МайяКалендар Майя — загальна назва — загальна назва
системи календарів та таблиць, які
використовувалися цивілізацією майя,
однією з цивілізацій
доколумбівської Месоамерики, і продовжує
використовуватися деякими представниками
сучасного народу Майя у гірських
районах Гватемали.
Ці календарі складалися з циклів,
синхронізованих різними способами, а їх
комбінації утворювали нові, довші цикли.
Календарна система майя спиралася
на месоамериканську календарну систему,
яка була поширеною у всьому регіоні,
починаючи принаймні з 6-го століття до
н. е., і тому має багато спільних рис з
календарями як ранніх цивілізацій
Месоамерики, таких
як ольмеки та сапотеки, так і пізніших,
таких як міштеки та ацтеки. Через постійний
культурний обмін всі ці календарі
розвивалися паралельно і впливали один на
одного, тому календар майя та календар
ацтеків, найвідоміші серед всіхнайвідоміші серед всіх
месоамериканських календарів, маютьмесоамериканських календарів, мають
багато спільного.багато спільного.

12. Найвідоміші календаріНайвідоміші календарі
СамватскийСамватский
календарькалендарь — еще один — еще один
календарь, известныйкалендарь, известный
всему миру, ранеевсему миру, ранее
распространяемый враспространяемый в
Индии. Его главнаяИндии. Его главная
особенность — связьособенность — связь
продолжительностипродолжительности
солнечного дня ссолнечного дня с
длительностью лунногодлительностью лунного
месяца.месяца.