1. МОВНИЙ КОД У КОМУНІКАЦІЇ Виконала студентка 505 групи Василенко Юлія МОВНИЙ КОД У КОМУНІКАЦІЇ
2.
3.
4. Основ ні одиниці організації мовного коду у вербальній комунікації (від елементарної до найбільш глобальної) текст дискурс мовленнєвий акт мовленнєвий жанр
5. Одиниці організації мовного коду в комунікації Дискурс (тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище, мовленнєвий потік, що має різні форми вияву, відбувається у межах конкретного каналу спілкування, регулюється стратегіями і тактиками учасників спілкування) Мовленнєвий жанр (прийняті в конкретних ситуаціях і призначені для передачі певного змісту типові способи побудови дискурсу) Текст (складна комунікативна одиниця найбільш високого рангу, продукт і предмет комунікативно-пізнавальної діяльності мовців; “зупинений дискурс”) Мовленнєвий акт (цілеспрямована мовленнєва дія, котра здійснюється згідно з принципами і правилами мовленнєвої поведінки, прийнятими в певному мовному коллектив, і яка реалізує певну комунікативну інтенцію мовця)
6. Дискурсивний “переворот” у сучасному мовознавстві В історії мовознавства 3 парадигми : а) генетична ( історична, еволюційна) б) таксономічна ( інвентарна або системно-структурна ) в) комунікативно-функціональна Діяльнісний аналіз реально функціоную-чої мови у широкому соц.-культурному контексті. Лінгвіст має справу безпосередньо з комунікативною діяльністю людини, котра володіє також свідомістю, як і дослідник. Продукт такої комунікативної діяльності – ДИСКУРС. Наукова фетишизація певної абстрактної сутності – мовної системи – формально-структурного аспекта мовленнєвої діяльності. Широке використання кількісних методів та математичне мислення, що наближає лінгвістику до точних наук Предмет аналізу: Особливості “мови в спілкуванні” Предмет аналізу: Структурні особливості “мови в собі” “ Як функціонує мова?” (комунікативно-функціональна) “ ЧОМУ?-лінгвістика” “ Як побудована мова?” (таксонімічна парадигма) “ ЯК?-лінгвістика” У другій половині XX ст. У першій половині XX ст.
7. Дискурс як “розмита” категорія ДИСКУРС – як “мова, вища за рівень речення або словосполучення” як усяке “вживання мови” це текст у сукупності з екстралінгвістичними факторами, текст як цілеспрямована соціальна дія, компонент взаємодії людей та механізмів їхньої свідомості, “мова у житті”. як висловлення