SlideShare a Scribd company logo
1 of 19
ДДІІЄЄССЛЛООВВОО 
ДДІІЄЄССЛЛООВВОО - самостійна частина мови, що називає дію 
або стан предмета і відповідає на питання 
що робити? що зробити? 
що роблять? що зроблять? що зробили? та інші 
СТАН 
ППРРООЦЦЕЕСС 
ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ 
ММООВВЛЛЕЕННННЯЯ 
РЕАЛЬНУ 
ДІЮ 
ВИЯВ 
ОЗНАКИ 
ДІЄСЛОВО 
МОЖЕ 
ОЗНАЧАТИ 
ббііггттии,, 
ббууддууввааттии 
ссппааттии,, 
ссииддііттии 
ррооззппооввііддааттии,, 
ммііррккууввааттии 
ббллиищщааттии,, 
ссввііттииттииссьь
ССССИИИИННННТТТТААААККККССССИИИИЧЧЧЧННННАААА РРРРООООЛЛЛЛЬЬЬЬ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА 
ППііддммеетт:: ККооххааттии –– ннооввіі ззееммлліі ввііддккррииввааттии ((ІІ..ДДрраачч)).. 
ППррооссттиийй ппррииссууддоокк:: ВВііддммииккааюю ссввііттаанноокк ссккррииппііччнниимм ккллююччеемм ((ЛЛ..ККооссттееннккоо)).. 
ЧЧаассттииннаа ссккллааддееннооггоо ппррииссууддккаа:: 
ММааєєммоо жжииттии,, ззввииччааййнноо,, ннее ххллііббоомм єєддиинниимм ((ББ..ООллііййнниикк)).. 
ДДооддааттоокк:: ЛЛююббииттьь ллююддеейй ммееннее ннааввччииллаа ммааттии ((ВВ..ССииммооннееннккоо)).. 
ООззннааччеенннняя:: ББллааггооссллооввии уумміінннняя ннее ууппаассттии ((ІІ..ЖЖииллееннккоо)).. 
ООббссттааввииннаа:: ММии вв ссввіітт ппррииййшшллии ууссппааддккууввааттии ссллааввуу ((ВВ..ССииммооннееннккоо))..
ФФООРРММИИ ДДІІЄЄССЛЛООВВАА
ННЕЕООЗЗННААЧЧЕЕННАА ФФООРРММАА ДДІІЄЄССЛЛООВВАА 
ННЕЕЗЗММІІННЮЮВВААННАА ФФООРРММАА ДДІІЄЄССЛЛООВВАА 
ІНФІНІТИВ 
НЕ ВКАЗУЄ 
НІ НА ОСОБУ, 
НІ НА РІД, 
НІ НА ЧАС, 
НІ НА ЧИСЛО 
закінчується 
ВІДПОВІДАЄ НА 
ПИТАННЯ 
ЩО РОБИТИ? 
ЩО ЗРОБИТИ? 
Є ПОЧАТКОВОЮ 
ФОРМОЮ 
ДІЄСЛОВА 
СУФІКСОМ -ТЬ (-ТИ) МОЖЕ БУТИ 
БУДЬ-ЯКИМ 
ЧЛЕНОМ 
РЕЧЕННЯ 
НАЗИВАЄ ДІЮ АБО СТАН 
ЯК ПРОЦЕС
ООООССССООООББББАААА ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА 
ГГррааммааттииччннаа ккааттееггооррііяя,, яяккаа ввиирраажжааєє ввіідднноошшеенннняя ддііїї ааббоо ссттааннуу 
ддоо їїхх ссуубб''єєккттаа вв ссииттууааццііїї ммооввллеенннняя 
ПЕРША ОСОБА 
мовець називає дію, 
суб'єктом якої є він сам 
ДРУГА ОСОБА 
мовець називає дію, 
суб'єктом якої є слухач 
ТРЕТЯ ОСОБА 
Мовець називає дію, 
суб'єктом якої є той, 
про кого (що) він 
говорить 
Я, ми 
ЯЯ ввррааннцціі ггооллоосс ггооррллиицціі ллююббллюю ((ЛЛ..ККоосстт..)) 
Ти знов прийшла, моя печальна 
музо(Л.Кост.). 
ССттооїїттьь уу рруужжаахх ззооллооттаа ккооллииссккаа((ЛЛ..ККоосстт..)).. 
Ти,ви 
Він,вона, 
воно, 
вони
ООООССССООООББББООООВВВВІІІІ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА 
ОСОБОВ ЗМ ІНЮЮТЬСЯ : 
ОСОБОВ ІНЮЮТЬСЯ ЗМ ФОРМИ : 
УУ РРЕЕЧЧЕЕННННЯЯХХ ЄЄ ННААЙЙЧЧААССТТІІШШЕЕ 
ППРРИИССУУДДККООММ 
Зацвіла калина біля 
круч Дніпра. 
Світ росте з доброти. 
ЗА ОСОБАМИ 
(ЧИТАЮ, ЧИТАЄШ) 
1 
ЗА ЧИСЛАМИ 
(працює, працюють) 
2 
ЗА ЧАСАМИ 
(співав, співає, співатиме) 
3 
У ФОРМІ МИНУЛОГО ЧАСУ 
ЗА РОДАМИ 
(читав, читала, читало) 
4
ББЕЕЗЗООССООББООВВІІ ДДІІЄЄССЛЛООВВАА 
ннааззииввааююттьь ддііюю,, яяккаа ввииккооннууєєттььссяя ссааммаа ссооббооюю,, ббеезз ууччаассттіі ооссооббии 
ннааззииввааююттьь ддііюю,, яяккаа ввииккооннууєєттььссяя ссааммаа ссооббооюю,, ббеезз ууччаассттіі ооссооббии 
ЯЯВВИИЩЩАА ППРРИИРРООДДИИ:: 
ССВВІІТТААЄЄ,, 
ДДООЩЩИИТТЬЬ,, 
ССММЕЕРРККААЄЄ 
ССТТИИХХІІЙЙННІІ 
ЯЯВВИИЩЩАА:: 
ЗЗААММЕЕЛЛОО,, 
ЗЗААННЕЕССЛЛОО,, 
ЗЗААТТООППИИЛЛОО 
означають 
ФІЗИЧНИЙ 
АБО 
ПСИХІЧНИЙ СТАН 
ЛЮДИНИ: 
ЛИХОМАНИТЬ, 
НЕ СПИТЬСЯ 
ссииннттааккссииччннаа рроолльь –– ггооллооввнниийй ччллеенн 
вв ооддннооссккллаадднниихх ррееччеенннняяхх.. 
ББллааггооссллооввлляяєєттььссяя ннаа ддеенньь.. 
ЗЗ ллііссуу ппооввііяяллоо ппррооххооллооддооюю..
ВВИИДД ДДІІЄЄССЛЛООВВАА 
ГГррааммааттииччннаа ккааттееггооррііяя,, яяккаа ппооккааззууєє 
ххааррааккттеерр ппееррееббііггуу ддііїї вв ччаассіі 
ДДООККООННААННИИЙЙ 
((щщоо ззррооббииттии??)) 
ддііяя ззааввеерршшееннаа вв ммииннууллооммуу 
ааббоо ооббоовв''яяззккооввоо 
ввііддббууддееттььссяя вв 
ммааййббууттннььооммуу 
ННЕЕДДООККООННААННИИЙЙ 
((щщоо ррооббииттии??)) 
ддііяя ннее ззааввеерршшееннаа,, 
ннее ооббммеежжееннаа уу ччаассіі 
ппиишшуу,, ппииссаавв,, ппииссааттииммуу ннааппииссаавв,, ннааппиишшуу
ВИД ДІЄСЛОВА 
ДІЄСЛОВА 
НЕДОКОНАНОГО 
ВИДУ 
мають форму 
минулого, 
теперішнього і 
майбутнього часу 
щщоо ррооббиивв?? щщоо 
ррооббллюю?? 
щщоо ббууддуу ррооббииттии?? 
щщоо ррооббииттииммуу?? 
читав, малюю, 
писатиму, буду 
читати 
ДІЄСЛОВА 
ДОКОНАНОГО 
ВИДУ 
мають форму 
минулого і 
майбутнього 
часу 
щщоо ззррооббиивв?? 
щщоо ззррооббллюю?? 
прочитав, 
намалюю
 Дієслову одного виду переважно відповідає ддіієєссллооввоо іінншшооггоо ввииддуу.. 
ТТааккіі ддіієєссллоовваа ууттввооррююююттьь ввииддооввіі ппааррии:: 
 ООддннооввииддооввіі ддіієєссллоовваа -- ццее ддіієєссллоовваа,, яяккіі ммоожжууттьь ббууттии ааббоо ллиишшее 
ддооккооннааннооггоо,, ааббоо ллиишшее ннееддооккооннааннооггоо ввииддуу.. 
 ТТаакк,, ннааппрр..,, ддіієєссллоовваа ннааддииввииттииссяя,, ррооззггннііввааттииссяя,, ррооззггооввооррииттииссяя,, 
ннааттееррппііттииссяя,, ннааппррааццююввааттииссяя ммааююттьь ллиишшее ддооккооннаанниийй ввиидд;; ддіієєссллоовваа 
ппррааггннууттии,, ггооррддууввааттии,, ііммппооннууввааттии-- ммааююттьь ллиишшее ннееддооккооннаанниийй ввиидд.. 
 ДДввооввииддооввіі ддіієєссллоовваа -- ццее ооккрреемміі ддіієєссллоовваа,, ппеерреевваажжнноо 
іінншшооммооввннооггоо ппооххоодджжеенннняя,, щщоо ппооєєддннууююттьь уу ссооббіі ззннааччеенннняя яякк 
ддооккооннааннооггоо,, ттаакк іі ннееддооккооннааннооггоо ввииддуу ((ттееллееггррааффууввааттии,, ггааррааннттууввааттии,, 
ввооєєннііззууввааттии,, ввееллііттии,, жжееннииттии)).. 
дієслово 
недоконаного 
виду 
дієслово 
доконаного 
виду 
писати 
робити 
казати 
іти 
програмувати 
написати, 
дописати 
зробити 
сказати 
прийти 
запрограмувати
ЧЧЧЧААААСССС ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА 
ММООРРФФООЛЛООГГІІЧЧННАА ООЗЗННААККАА,, ЩЩОО ВВИИРРААЖЖААЄЄ ВВІІДДННООШШЕЕННННЯЯ 
РРЕЕААЛЛЬЬННООЇЇ ДДІІЇЇ ДДОО ММООММЕЕННТТУУ ММООВВЛЛЕЕННННЯЯ 
МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ МАЙБУТНІЙ 
Дія, яка відбувалась 
або відбулась до 
моменту мовлення: 
Мене водило в безвісті 
життя… Переплелись, 
як мамине шиття, 
мої сумну і радісні 
дороги (Павличко). 
Дія, яка відбувається 
постійно або в 
момент мовлення: 
Буває мить якогось 
потрясіння (Л.Кост.). 
Дія, яка відбуватиметься 
або відбудеться після 
моменту мовлення: 
Та дарма, що літо 
змінить осінь і волошки 
втратять дивну 
синь(В.Герас.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС 
ддооккооннаанниийй ввиидд 
ннееддооккооннаанниийй 
ввиидд 
ссккллааддннаа ффооррммаа 
ччииттааттииммуу,, 
ккааззааттииммуу 
ссккллааддееннаа ффооррммаа 
ббууддуу ччииттааттии,, 
ббууддуу ккааззааттии 
ппррооссттаа ффооррммаа 
ппррооччииттааюю,, 
ппррииннеессуу 
Особові форми допоміжного дієслова бути — буду, будеш, буде, будемо 
(рідше будем), будете, будуть + інфінітив: буду писати, будете ходити. 
Майбутній час дієслів доконаного виду вживається в таких формах: 
1) Префікс + теперішній час: зроблю, напишу. 
2) Деякі безпрефіксні дієслова доконаного виду з закінченням 
теперішнього часу (найчастіше зі значенням одноразової дії): гримну, 
ляжу, пущу, стукну.
ЧЧЧЧААААССССИИИИ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА 
ДДіієєссллоовваа ммииннууллооггоо 
ччаассуу 
ДДіієєссллоовваа ттееппеерріішшннььооггоо 
ччаассуу 
ДДіієєссллоовваа ммааййббууттннььооггоо 
ччаассуу 
змінюються 
ЗЗАА РРООДДААММИИ 
ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ 
РРООЗЗППООВВІІВВ,, 
РРООЗЗППООВВІІЛЛАА,, 
РРООЗЗППООВВІІЛЛОО,, 
РРООЗЗППООВВІІЛЛИИ 
ЗЗАА ООССООББААММИИ 
ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ 
РРООЗЗППООВВІІДДААЮЮ,, 
РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄММ,, 
РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄ,, 
РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄШШ 
ЗЗАА ООССООББААММИИ 
ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ 
РРООЗЗППООВВІІММ,, ББУУДДЕЕММОО 
РРООЗЗППООВВІІДДААТТИИ,, 
РРООЗЗППООВВІІДДААТТИИММУУТТЬЬ
ССССППППООООССССООООББББИИИИ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛІІІІВВВВ 
ввиирраажжааююттьь ввіідднноошшеенннняя ннааззввааннооїї ддіієєссллооввоомм ддііїї ааббоо ссттааннуу ддоо ддііййссннооссттіі 
ДІЙСНИЙ УУММООВВННИИЙЙ ННААККААЗЗООВВИИЙЙ 
ддіієєссллоовваа 
ддііййссннооггоо 
ссппооссооббуу 
ооззннааччааююттьь ддііюю,, 
яяккаа 
ввііддббууввааєєттььссяя,, 
ввііддббууллаассьь 
ааббоо ввііддббууддееттььссяя 
ррееааллььнноо.. 
ддіієєссллоовваа 
ууммооввннооггоо 
ссппооссооббуу 
ооззннааччааююттьь ддііюю 
ннее ррееааллььннуу,, 
аа ббаажжааннуу ааббоо 
ммоожжллииввуу 
ззаа ппееввнниихх ууммоовв.. 
ддіієєссллоовваа 
ннааккааззооввооггоо 
ссппооссооббуу 
ввиирраажжааююттьь 
ппррооххаанннняя,, 
ппооббаажжаанннняя,, 
ссппооннууккаанннняя 
ааббоо ннааккаазз.. 
ппррааццююєє,, ззррооббиивв,, 
ссмміієєттььссяя ззррооббиивв ббии,, ппррааццюювваавв ббии ссммііййссяя,, ппррааццююйй,, ззррооббии
УУммооввнниийй ссппооссіібб 
змінюються за родами ( в однині) і числами 
Частка б, би в умовного способі пишеться окремо: 
б пишеться після слів, що закінчуються на 
голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я 
б про це розповів; 
би – після слів, що закінчуються на приголосний: я 
хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це 
давно був зробив.
ДДІІЄЄВВІІДДММІІННЮЮВВААННННЯЯ ДДІІЄЄССЛЛІІВВ 
ззммііннаа ддіієєсслліівв ззаа ооссооббааммии іі ччииссллааммии 
І дієвідміна ІІ дієвідміна 
за закінченням 
третьої особи 
множини 
теперішнього часу 
бережу, бережемо, 
бережеш, бережете, 
береже, бережуть 
біжу, біжимо, 
біжиш, біжите, 
біжить, біжать 
--ууттьь,, --ююттьь --ааттьь,, --яяттьь 
ррааддііююттьь,, ззууссттррііччааююттьь ггооввоорряяттьь,, ллююбблляяттьь
ПЕРЕХІДНІСТЬ ТА НЕПЕРЕХІДНІСТЬ ПППЕЕЕРРРЕЕЕХХХІІІДДДНННІІІСССТТТЬЬЬ ТТТААА НННЕЕЕПППЕЕЕРРРЕЕЕХХХІІІДДДНННІІІСССТТТЬЬЬ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА 
ЗЗАА ЗЗННААЧЧЕЕННННЯЯММ ІІ ВВІІДДННООШШЕЕННННЯЯММ ДДОО ІІННШШИИХХ ЧЧААССТТИИНН ММООВВИИ 
ПЕРЕХІДНІ НЕПЕРЕХІДНІ 
ОЗНАЧАЮТЬ ДІЮ, ЯКА 
СПРЯМОВАНА БЕЗПОСЕРЕДНЬО 
НА ЯКИЙСЬ ПРЕДМЕТ 
ОЗНАЧАЮТЬ ДІЮ АБО СТАН, 
ЯКА НЕ ПЕРЕХОДИТЬ НА 
ІНШИЙ ПРЕДМЕТ 
ННее ззааббууввааййттее ннееззааббууттннєє…… 
((ЛЛ..ККооссттееннккоо)).. 
ЗЗ жжууррббооюю ррааддііссттьь ооббнняяллаассьь 
((ОО..ООллеессьь))
ППееррееххіідднніі ддіієєссллоовваа 
ППррееддммеетт,, ннаа яяккиийй ссппрряяммооввааннаа ддііяя,, ззввииччааййнноо ссттооїїттьь:: 
уу ззннааххііддннооммуу ввііддммііннккуу ббеезз ппррииййммееннннииккаа ((ннааппииссааттии 
ллиисстт,, ннааммааллююввааттии ппооррттрреетт));; 
уу ррооддооввооммуу ввііддммііннккуу:: 
яяккщщоо ппеерреедд ддіієєссллооввоомм єє ззааппееррееччннаа ччаассттккаа ннее ((ннее 
ннааппииссааттии ллииссттаа,, ннее ннааммааллююввааттии ппооррттррееттаа));; 
яяккщщоо ддііяя ппееррееххооддииттьь ннее ннаа ввеессьь ппррееддммеетт,, аа ллиишшее ннаа 
ййооггоо ччаассттииннуу ((ппррииввееззттии ппііссккуу,, ввииппииттии ммооллооккаа))..
ЗЗВВООРРООТТННІІ 
ДДІІЄЄССЛЛООВВАА 
 ДДоо ннееппееррееххіідднниихх ддіієєсслліівв ннааллеежжааттьь 
ттааккоожж ввссіі ддіієєссллоовваа зз ссууффііккссоомм --ссяя ((-- 
ссьь)):: ррааддииттииссяя,, ооддяяггааттииссяя,, ккууппааттииссяя,, 
ммииллууввааттииссяя,, ввииммииттииссяя,, ббоояяттииссяя 
 ЦЦіі ддіієєссллоовваа ввииддіілляяююттььссяя вв ооккррееммиийй 
ррооззрряядд -- ззввооррооттнніі ддіієєссллоовваа..

More Related Content

What's hot

Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс
Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефісНаписання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс
Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс
Тетяна Шинкаренко
 
Розділові знаки між частинами складносурядного речення
Розділові знаки між частинами складносурядного реченняРозділові знаки між частинами складносурядного речення
Розділові знаки між частинами складносурядного речення
Valentina Ostrovskaya
 
відкритий урок 10 клас
відкритий урок 10 класвідкритий урок 10 клас
відкритий урок 10 клас
Psariova
 
презентація узагальнення й систематизація з теми другорядні чр
презентація  узагальнення й систематизація з теми другорядні чрпрезентація  узагальнення й систематизація з теми другорядні чр
презентація узагальнення й систематизація з теми другорядні чр
Anton Fedorov
 

What's hot (20)

не, ні з прислівниками.
не,  ні  з прислівниками.не,  ні  з прислівниками.
не, ні з прислівниками.
 
Відокремлена прикладка
Відокремлена прикладкаВідокремлена прикладка
Відокремлена прикладка
 
активні, пасивні
активні, пасивніактивні, пасивні
активні, пасивні
 
Завдання олімпіади з української мови та літератури
Завдання олімпіади з української мови та літературиЗавдання олімпіади з української мови та літератури
Завдання олімпіади з української мови та літератури
 
о. олесь заспів україна в старовину похід на царгород
о. олесь заспів україна в старовину похід на царгородо. олесь заспів україна в старовину похід на царгород
о. олесь заспів україна в старовину похід на царгород
 
не з дієприкметником
не  з  дієприкметникомне  з  дієприкметником
не з дієприкметником
 
Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс
Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефісНаписання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс
Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс
 
Розділові знаки між частинами складносурядного речення
Розділові знаки між частинами складносурядного реченняРозділові знаки між частинами складносурядного речення
Розділові знаки між частинами складносурядного речення
 
Презентація до уроку на тему "Означення як другорядний член речення. Узгоджен...
Презентація до уроку на тему "Означення як другорядний член речення. Узгоджен...Презентація до уроку на тему "Означення як другорядний член речення. Узгоджен...
Презентація до уроку на тему "Означення як другорядний член речення. Узгоджен...
 
Vidokremleni chleny rechennya
Vidokremleni chleny rechennyaVidokremleni chleny rechennya
Vidokremleni chleny rechennya
 
и, і в кінці прислівників
и, і в кінці прислівниківи, і в кінці прислівників
и, і в кінці прислівників
 
відкритий урок 10 клас
відкритий урок 10 класвідкритий урок 10 клас
відкритий урок 10 клас
 
презентация до уроків 7 клас
презентация до уроків 7 класпрезентация до уроків 7 клас
презентация до уроків 7 клас
 
презентація. вступ. література 70 90-х років хіхст.
презентація. вступ. література 70 90-х років хіхст.презентація. вступ. література 70 90-х років хіхст.
презентація. вступ. література 70 90-х років хіхст.
 
Поза межами болю
Поза межами болюПоза межами болю
Поза межами болю
 
презентація узагальнення й систематизація з теми другорядні чр
презентація  узагальнення й систематизація з теми другорядні чрпрезентація  узагальнення й систематизація з теми другорядні чр
презентація узагальнення й систематизація з теми другорядні чр
 
6 клас
6 клас6 клас
6 клас
 
ярослав стельмах
ярослав стельмах ярослав стельмах
ярослав стельмах
 
Вимова приголосних звуків, уподібнення приголосних
Вимова приголосних звуків, уподібнення приголоснихВимова приголосних звуків, уподібнення приголосних
Вимова приголосних звуків, уподібнення приголосних
 
Збірка диктантів з української мови для учнів 5 – 10 класів
Збірка диктантів з української мови для учнів 5 – 10 класів Збірка диктантів з української мови для учнів 5 – 10 класів
Збірка диктантів з української мови для учнів 5 – 10 класів
 

Similar to дієслово

презентація просте речення
презентація просте реченняпрезентація просте речення
презентація просте речення
Виктор Чёмов
 
збагачення мовлення дитини дошкільного віку емоційними відтінками невербальн...
збагачення  мовлення дитини дошкільного віку емоційними відтінками невербальн...збагачення  мовлення дитини дошкільного віку емоційними відтінками невербальн...
збагачення мовлення дитини дошкільного віку емоційними відтінками невербальн...
80976088473
 
речення 17
речення 17речення 17
речення 17
zero1996
 

Similar to дієслово (20)

способи дієслів. повторення дієслова
способи дієслів. повторення дієсловаспособи дієслів. повторення дієслова
способи дієслів. повторення дієслова
 
Pryslivnyk
PryslivnykPryslivnyk
Pryslivnyk
 
Засоби невербальної комунікації
Засоби невербальної комунікаціїЗасоби невербальної комунікації
Засоби невербальної комунікації
 
презентація просте речення
презентація просте реченняпрезентація просте речення
презентація просте речення
 
збагачення мовлення дитини дошкільного віку емоційними відтінками невербальн...
збагачення  мовлення дитини дошкільного віку емоційними відтінками невербальн...збагачення  мовлення дитини дошкільного віку емоційними відтінками невербальн...
збагачення мовлення дитини дошкільного віку емоційними відтінками невербальн...
 
Ukrainska-mova-5-klas-Zabolotnyi-2022.pdf
Ukrainska-mova-5-klas-Zabolotnyi-2022.pdfUkrainska-mova-5-klas-Zabolotnyi-2022.pdf
Ukrainska-mova-5-klas-Zabolotnyi-2022.pdf
 
укр мова 7 клас
укр мова 7 класукр мова 7 клас
укр мова 7 клас
 
укр мова 7 клас
укр мова 7 класукр мова 7 клас
укр мова 7 клас
 
3 klas-ya-doslidzhuiu-svit-hilberh-2020-1
3 klas-ya-doslidzhuiu-svit-hilberh-2020-13 klas-ya-doslidzhuiu-svit-hilberh-2020-1
3 klas-ya-doslidzhuiu-svit-hilberh-2020-1
 
СПІЛКУВАННЯ
СПІЛКУВАННЯСПІЛКУВАННЯ
СПІЛКУВАННЯ
 
Урок української мови №1
Урок української мови №1Урок української мови №1
Урок української мови №1
 
презентация електронний урок 2012
презентация електронний урок 2012презентация електронний урок 2012
презентация електронний урок 2012
 
презентация електронний урок №16
презентация електронний урок №16презентация електронний урок №16
презентация електронний урок №16
 
Ja doslidzhuju-svit-3-klas-hilberh-2020-1
Ja doslidzhuju-svit-3-klas-hilberh-2020-1Ja doslidzhuju-svit-3-klas-hilberh-2020-1
Ja doslidzhuju-svit-3-klas-hilberh-2020-1
 
1
11
1
 
3 yds gil_2020-1
3 yds gil_2020-13 yds gil_2020-1
3 yds gil_2020-1
 
речення 17
речення 17речення 17
речення 17
 
3
33
3
 
3
33
3
 
дієслово
дієсловодієслово
дієслово
 

More from Олеся Браташ

More from Олеся Браташ (20)

безсполучникове складне речення
безсполучникове складне реченнябезсполучникове складне речення
безсполучникове складне речення
 
маркіян шашкевич
маркіян  шашкевичмаркіян  шашкевич
маркіян шашкевич
 
спрощення приголосних
спрощення приголоснихспрощення приголосних
спрощення приголосних
 
уподібнення приголосних
уподібнення приголоснихуподібнення приголосних
уподібнення приголосних
 
Державний гімн україни
Державний гімн україниДержавний гімн україни
Державний гімн україни
 
Літературна норма
Літературна нормаЛітературна норма
Літературна норма
 
Про викладання української мови у 2015 16 навчальному році
Про викладання української мови у 2015 16 навчальному роціПро викладання української мови у 2015 16 навчальному році
Про викладання української мови у 2015 16 навчальному році
 
Інформаційно-дослідницький проект застосування похідної
Інформаційно-дослідницький проект застосування похідноїІнформаційно-дослідницький проект застосування похідної
Інформаційно-дослідницький проект застосування похідної
 
Видатні математики та їхні відкриття
Видатні математики та їхні відкриттяВидатні математики та їхні відкриття
Видатні математики та їхні відкриття
 
розміщення прямих і площин в просторі 10 клас
розміщення прямих і площин в просторі 10 класрозміщення прямих і площин в просторі 10 клас
розміщення прямих і площин в просторі 10 клас
 
площа прямокутника 5 клас
площа прямокутника 5 класплоща прямокутника 5 клас
площа прямокутника 5 клас
 
логічні задачі
логічні задачілогічні задачі
логічні задачі
 
мовознавчий вісник
мовознавчий вісникмовознавчий вісник
мовознавчий вісник
 
Односкладні речення
Односкладні реченняОдноскладні речення
Односкладні речення
 
односкладні речення
односкладні реченняодноскладні речення
односкладні речення
 
правила безпеки учнів під час канікул
правила безпеки учнів під час канікулправила безпеки учнів під час канікул
правила безпеки учнів під час канікул
 
кроки до успіху
кроки до успіхукроки до успіху
кроки до успіху
 
Традиції родинного виховання
Традиції родинного вихованняТрадиції родинного виховання
Традиції родинного виховання
 
Родина Косачів
Родина КосачівРодина Косачів
Родина Косачів
 
Кроки до успіху
Кроки до успіхуКроки до успіху
Кроки до успіху
 

Recently uploaded

exam ЄВІ example of this exam for students for masters degree 2024
exam ЄВІ example of this exam for students for masters degree 2024exam ЄВІ example of this exam for students for masters degree 2024
exam ЄВІ example of this exam for students for masters degree 2024
OASISENGLISHOFFICIAL
 

Recently uploaded (8)

Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна ГудаБалади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
 
Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.).pptx
Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.).pptxУкраїна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.).pptx
Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.).pptx
 
Габон
ГабонГабон
Габон
 
Хвороби картоплі та заходи боротьби з ними
Хвороби картоплі та заходи боротьби з нимиХвороби картоплі та заходи боротьби з ними
Хвороби картоплі та заходи боротьби з ними
 
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
 
Роль українців у перемозі в Другій світовій війні
Роль українців у перемозі в Другій світовій війніРоль українців у перемозі в Другій світовій війні
Роль українців у перемозі в Другій світовій війні
 
Спектроскоп. Спостереження оптичних явищ
Спектроскоп. Спостереження оптичних явищСпектроскоп. Спостереження оптичних явищ
Спектроскоп. Спостереження оптичних явищ
 
exam ЄВІ example of this exam for students for masters degree 2024
exam ЄВІ example of this exam for students for masters degree 2024exam ЄВІ example of this exam for students for masters degree 2024
exam ЄВІ example of this exam for students for masters degree 2024
 

дієслово

  • 1. ДДІІЄЄССЛЛООВВОО ДДІІЄЄССЛЛООВВОО - самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зроблять? що зробили? та інші СТАН ППРРООЦЦЕЕСС ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ ММООВВЛЛЕЕННННЯЯ РЕАЛЬНУ ДІЮ ВИЯВ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВО МОЖЕ ОЗНАЧАТИ ббііггттии,, ббууддууввааттии ссппааттии,, ссииддііттии ррооззппооввііддааттии,, ммііррккууввааттии ббллиищщааттии,, ссввііттииттииссьь
  • 2. ССССИИИИННННТТТТААААККККССССИИИИЧЧЧЧННННАААА РРРРООООЛЛЛЛЬЬЬЬ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ППііддммеетт:: ККооххааттии –– ннооввіі ззееммлліі ввііддккррииввааттии ((ІІ..ДДрраачч)).. ППррооссттиийй ппррииссууддоокк:: ВВііддммииккааюю ссввііттаанноокк ссккррииппііччнниимм ккллююччеемм ((ЛЛ..ККооссттееннккоо)).. ЧЧаассттииннаа ссккллааддееннооггоо ппррииссууддккаа:: ММааєєммоо жжииттии,, ззввииччааййнноо,, ннее ххллііббоомм єєддиинниимм ((ББ..ООллііййнниикк)).. ДДооддааттоокк:: ЛЛююббииттьь ллююддеейй ммееннее ннааввччииллаа ммааттии ((ВВ..ССииммооннееннккоо)).. ООззннааччеенннняя:: ББллааггооссллооввии уумміінннняя ннее ууппаассттии ((ІІ..ЖЖииллееннккоо)).. ООббссттааввииннаа:: ММии вв ссввіітт ппррииййшшллии ууссппааддккууввааттии ссллааввуу ((ВВ..ССииммооннееннккоо))..
  • 4. ННЕЕООЗЗННААЧЧЕЕННАА ФФООРРММАА ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ННЕЕЗЗММІІННЮЮВВААННАА ФФООРРММАА ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ІНФІНІТИВ НЕ ВКАЗУЄ НІ НА ОСОБУ, НІ НА РІД, НІ НА ЧАС, НІ НА ЧИСЛО закінчується ВІДПОВІДАЄ НА ПИТАННЯ ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ? Є ПОЧАТКОВОЮ ФОРМОЮ ДІЄСЛОВА СУФІКСОМ -ТЬ (-ТИ) МОЖЕ БУТИ БУДЬ-ЯКИМ ЧЛЕНОМ РЕЧЕННЯ НАЗИВАЄ ДІЮ АБО СТАН ЯК ПРОЦЕС
  • 5. ООООССССООООББББАААА ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ГГррааммааттииччннаа ккааттееггооррііяя,, яяккаа ввиирраажжааєє ввіідднноошшеенннняя ддііїї ааббоо ссттааннуу ддоо їїхх ссуубб''єєккттаа вв ссииттууааццііїї ммооввллеенннняя ПЕРША ОСОБА мовець називає дію, суб'єктом якої є він сам ДРУГА ОСОБА мовець називає дію, суб'єктом якої є слухач ТРЕТЯ ОСОБА Мовець називає дію, суб'єктом якої є той, про кого (що) він говорить Я, ми ЯЯ ввррааннцціі ггооллоосс ггооррллиицціі ллююббллюю ((ЛЛ..ККоосстт..)) Ти знов прийшла, моя печальна музо(Л.Кост.). ССттооїїттьь уу рруужжаахх ззооллооттаа ккооллииссккаа((ЛЛ..ККоосстт..)).. Ти,ви Він,вона, воно, вони
  • 6. ООООССССООООББББООООВВВВІІІІ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ОСОБОВ ЗМ ІНЮЮТЬСЯ : ОСОБОВ ІНЮЮТЬСЯ ЗМ ФОРМИ : УУ РРЕЕЧЧЕЕННННЯЯХХ ЄЄ ННААЙЙЧЧААССТТІІШШЕЕ ППРРИИССУУДДККООММ Зацвіла калина біля круч Дніпра. Світ росте з доброти. ЗА ОСОБАМИ (ЧИТАЮ, ЧИТАЄШ) 1 ЗА ЧИСЛАМИ (працює, працюють) 2 ЗА ЧАСАМИ (співав, співає, співатиме) 3 У ФОРМІ МИНУЛОГО ЧАСУ ЗА РОДАМИ (читав, читала, читало) 4
  • 7. ББЕЕЗЗООССООББООВВІІ ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ннааззииввааююттьь ддііюю,, яяккаа ввииккооннууєєттььссяя ссааммаа ссооббооюю,, ббеезз ууччаассттіі ооссооббии ннааззииввааююттьь ддііюю,, яяккаа ввииккооннууєєттььссяя ссааммаа ссооббооюю,, ббеезз ууччаассттіі ооссооббии ЯЯВВИИЩЩАА ППРРИИРРООДДИИ:: ССВВІІТТААЄЄ,, ДДООЩЩИИТТЬЬ,, ССММЕЕРРККААЄЄ ССТТИИХХІІЙЙННІІ ЯЯВВИИЩЩАА:: ЗЗААММЕЕЛЛОО,, ЗЗААННЕЕССЛЛОО,, ЗЗААТТООППИИЛЛОО означають ФІЗИЧНИЙ АБО ПСИХІЧНИЙ СТАН ЛЮДИНИ: ЛИХОМАНИТЬ, НЕ СПИТЬСЯ ссииннттааккссииччннаа рроолльь –– ггооллооввнниийй ччллеенн вв ооддннооссккллаадднниихх ррееччеенннняяхх.. ББллааггооссллооввлляяєєттььссяя ннаа ддеенньь.. ЗЗ ллііссуу ппооввііяяллоо ппррооххооллооддооюю..
  • 8. ВВИИДД ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ГГррааммааттииччннаа ккааттееггооррііяя,, яяккаа ппооккааззууєє ххааррааккттеерр ппееррееббііггуу ддііїї вв ччаассіі ДДООККООННААННИИЙЙ ((щщоо ззррооббииттии??)) ддііяя ззааввеерршшееннаа вв ммииннууллооммуу ааббоо ооббоовв''яяззккооввоо ввііддббууддееттььссяя вв ммааййббууттннььооммуу ННЕЕДДООККООННААННИИЙЙ ((щщоо ррооббииттии??)) ддііяя ннее ззааввеерршшееннаа,, ннее ооббммеежжееннаа уу ччаассіі ппиишшуу,, ппииссаавв,, ппииссааттииммуу ннааппииссаавв,, ннааппиишшуу
  • 9. ВИД ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВА НЕДОКОНАНОГО ВИДУ мають форму минулого, теперішнього і майбутнього часу щщоо ррооббиивв?? щщоо ррооббллюю?? щщоо ббууддуу ррооббииттии?? щщоо ррооббииттииммуу?? читав, малюю, писатиму, буду читати ДІЄСЛОВА ДОКОНАНОГО ВИДУ мають форму минулого і майбутнього часу щщоо ззррооббиивв?? щщоо ззррооббллюю?? прочитав, намалюю
  • 10.  Дієслову одного виду переважно відповідає ддіієєссллооввоо іінншшооггоо ввииддуу.. ТТааккіі ддіієєссллоовваа ууттввооррююююттьь ввииддооввіі ппааррии::  ООддннооввииддооввіі ддіієєссллоовваа -- ццее ддіієєссллоовваа,, яяккіі ммоожжууттьь ббууттии ааббоо ллиишшее ддооккооннааннооггоо,, ааббоо ллиишшее ннееддооккооннааннооггоо ввииддуу..  ТТаакк,, ннааппрр..,, ддіієєссллоовваа ннааддииввииттииссяя,, ррооззггннііввааттииссяя,, ррооззггооввооррииттииссяя,, ннааттееррппііттииссяя,, ннааппррааццююввааттииссяя ммааююттьь ллиишшее ддооккооннаанниийй ввиидд;; ддіієєссллоовваа ппррааггннууттии,, ггооррддууввааттии,, ііммппооннууввааттии-- ммааююттьь ллиишшее ннееддооккооннаанниийй ввиидд..  ДДввооввииддооввіі ддіієєссллоовваа -- ццее ооккрреемміі ддіієєссллоовваа,, ппеерреевваажжнноо іінншшооммооввннооггоо ппооххоодджжеенннняя,, щщоо ппооєєддннууююттьь уу ссооббіі ззннааччеенннняя яякк ддооккооннааннооггоо,, ттаакк іі ннееддооккооннааннооггоо ввииддуу ((ттееллееггррааффууввааттии,, ггааррааннттууввааттии,, ввооєєннііззууввааттии,, ввееллііттии,, жжееннииттии)).. дієслово недоконаного виду дієслово доконаного виду писати робити казати іти програмувати написати, дописати зробити сказати прийти запрограмувати
  • 11. ЧЧЧЧААААСССС ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ММООРРФФООЛЛООГГІІЧЧННАА ООЗЗННААККАА,, ЩЩОО ВВИИРРААЖЖААЄЄ ВВІІДДННООШШЕЕННННЯЯ РРЕЕААЛЛЬЬННООЇЇ ДДІІЇЇ ДДОО ММООММЕЕННТТУУ ММООВВЛЛЕЕННННЯЯ МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ МАЙБУТНІЙ Дія, яка відбувалась або відбулась до моменту мовлення: Мене водило в безвісті життя… Переплелись, як мамине шиття, мої сумну і радісні дороги (Павличко). Дія, яка відбувається постійно або в момент мовлення: Буває мить якогось потрясіння (Л.Кост.). Дія, яка відбуватиметься або відбудеться після моменту мовлення: Та дарма, що літо змінить осінь і волошки втратять дивну синь(В.Герас.).
  • 12. МАЙБУТНІЙ ЧАС ддооккооннаанниийй ввиидд ннееддооккооннаанниийй ввиидд ссккллааддннаа ффооррммаа ччииттааттииммуу,, ккааззааттииммуу ссккллааддееннаа ффооррммаа ббууддуу ччииттааттии,, ббууддуу ккааззааттии ппррооссттаа ффооррммаа ппррооччииттааюю,, ппррииннеессуу Особові форми допоміжного дієслова бути — буду, будеш, буде, будемо (рідше будем), будете, будуть + інфінітив: буду писати, будете ходити. Майбутній час дієслів доконаного виду вживається в таких формах: 1) Префікс + теперішній час: зроблю, напишу. 2) Деякі безпрефіксні дієслова доконаного виду з закінченням теперішнього часу (найчастіше зі значенням одноразової дії): гримну, ляжу, пущу, стукну.
  • 13. ЧЧЧЧААААССССИИИИ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ДДіієєссллоовваа ммииннууллооггоо ччаассуу ДДіієєссллоовваа ттееппеерріішшннььооггоо ччаассуу ДДіієєссллоовваа ммааййббууттннььооггоо ччаассуу змінюються ЗЗАА РРООДДААММИИ ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ РРООЗЗППООВВІІВВ,, РРООЗЗППООВВІІЛЛАА,, РРООЗЗППООВВІІЛЛОО,, РРООЗЗППООВВІІЛЛИИ ЗЗАА ООССООББААММИИ ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ РРООЗЗППООВВІІДДААЮЮ,, РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄММ,, РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄ,, РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄШШ ЗЗАА ООССООББААММИИ ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ РРООЗЗППООВВІІММ,, ББУУДДЕЕММОО РРООЗЗППООВВІІДДААТТИИ,, РРООЗЗППООВВІІДДААТТИИММУУТТЬЬ
  • 14. ССССППППООООССССООООББББИИИИ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛІІІІВВВВ ввиирраажжааююттьь ввіідднноошшеенннняя ннааззввааннооїї ддіієєссллооввоомм ддііїї ааббоо ссттааннуу ддоо ддііййссннооссттіі ДІЙСНИЙ УУММООВВННИИЙЙ ННААККААЗЗООВВИИЙЙ ддіієєссллоовваа ддііййссннооггоо ссппооссооббуу ооззннааччааююттьь ддііюю,, яяккаа ввііддббууввааєєттььссяя,, ввііддббууллаассьь ааббоо ввііддббууддееттььссяя ррееааллььнноо.. ддіієєссллоовваа ууммооввннооггоо ссппооссооббуу ооззннааччааююттьь ддііюю ннее ррееааллььннуу,, аа ббаажжааннуу ааббоо ммоожжллииввуу ззаа ппееввнниихх ууммоовв.. ддіієєссллоовваа ннааккааззооввооггоо ссппооссооббуу ввиирраажжааююттьь ппррооххаанннняя,, ппооббаажжаанннняя,, ссппооннууккаанннняя ааббоо ннааккаазз.. ппррааццююєє,, ззррооббиивв,, ссмміієєттььссяя ззррооббиивв ббии,, ппррааццюювваавв ббии ссммііййссяя,, ппррааццююйй,, ззррооббии
  • 15. УУммооввнниийй ссппооссіібб змінюються за родами ( в однині) і числами Частка б, би в умовного способі пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би – після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.
  • 16. ДДІІЄЄВВІІДДММІІННЮЮВВААННННЯЯ ДДІІЄЄССЛЛІІВВ ззммііннаа ддіієєсслліівв ззаа ооссооббааммии іі ччииссллааммии І дієвідміна ІІ дієвідміна за закінченням третьої особи множини теперішнього часу бережу, бережемо, бережеш, бережете, береже, бережуть біжу, біжимо, біжиш, біжите, біжить, біжать --ууттьь,, --ююттьь --ааттьь,, --яяттьь ррааддііююттьь,, ззууссттррііччааююттьь ггооввоорряяттьь,, ллююбблляяттьь
  • 17. ПЕРЕХІДНІСТЬ ТА НЕПЕРЕХІДНІСТЬ ПППЕЕЕРРРЕЕЕХХХІІІДДДНННІІІСССТТТЬЬЬ ТТТААА НННЕЕЕПППЕЕЕРРРЕЕЕХХХІІІДДДНННІІІСССТТТЬЬЬ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ЗЗАА ЗЗННААЧЧЕЕННННЯЯММ ІІ ВВІІДДННООШШЕЕННННЯЯММ ДДОО ІІННШШИИХХ ЧЧААССТТИИНН ММООВВИИ ПЕРЕХІДНІ НЕПЕРЕХІДНІ ОЗНАЧАЮТЬ ДІЮ, ЯКА СПРЯМОВАНА БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА ЯКИЙСЬ ПРЕДМЕТ ОЗНАЧАЮТЬ ДІЮ АБО СТАН, ЯКА НЕ ПЕРЕХОДИТЬ НА ІНШИЙ ПРЕДМЕТ ННее ззааббууввааййттее ннееззааббууттннєє…… ((ЛЛ..ККооссттееннккоо)).. ЗЗ жжууррббооюю ррааддііссттьь ооббнняяллаассьь ((ОО..ООллеессьь))
  • 18. ППееррееххіідднніі ддіієєссллоовваа ППррееддммеетт,, ннаа яяккиийй ссппрряяммооввааннаа ддііяя,, ззввииччааййнноо ссттооїїттьь:: уу ззннааххііддннооммуу ввііддммііннккуу ббеезз ппррииййммееннннииккаа ((ннааппииссааттии ллиисстт,, ннааммааллююввааттии ппооррттрреетт));; уу ррооддооввооммуу ввііддммііннккуу:: яяккщщоо ппеерреедд ддіієєссллооввоомм єє ззааппееррееччннаа ччаассттккаа ннее ((ннее ннааппииссааттии ллииссттаа,, ннее ннааммааллююввааттии ппооррттррееттаа));; яяккщщоо ддііяя ппееррееххооддииттьь ннее ннаа ввеессьь ппррееддммеетт,, аа ллиишшее ннаа ййооггоо ччаассттииннуу ((ппррииввееззттии ппііссккуу,, ввииппииттии ммооллооккаа))..
  • 19. ЗЗВВООРРООТТННІІ ДДІІЄЄССЛЛООВВАА  ДДоо ннееппееррееххіідднниихх ддіієєсслліівв ннааллеежжааттьь ттааккоожж ввссіі ддіієєссллоовваа зз ссууффііккссоомм --ссяя ((-- ссьь)):: ррааддииттииссяя,, ооддяяггааттииссяя,, ккууппааттииссяя,, ммииллууввааттииссяя,, ввииммииттииссяя,, ббоояяттииссяя  ЦЦіі ддіієєссллоовваа ввииддіілляяююттььссяя вв ооккррееммиийй ррооззрряядд -- ззввооррооттнніі ддіієєссллоовваа..