Downloaded 18 times
More Related Content
дієслово
- 1. ДДІІЄЄССЛЛООВВОО ДДІІЄЄССЛЛООВВОО -самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зроблять? що зробили? та інші СТАН ППРРООЦЦЕЕСС ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ ММООВВЛЛЕЕННННЯЯ РЕАЛЬНУ ДІЮ ВИЯВ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВО МОЖЕ ОЗНАЧАТИ ббііггттии,, ббууддууввааттии ссппааттии,, ссииддііттии ррооззппооввііддааттии,, ммііррккууввааттии ббллиищщааттии,, ссввііттииттииссьь
- 2. ССССИИИИННННТТТТААААККККССССИИИИЧЧЧЧННННАААА РРРРООООЛЛЛЛЬЬЬЬ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ППііддммеетт:: ККооххааттии –– ннооввіі ззееммлліі ввііддккррииввааттии ((ІІ..ДДрраачч)).. ППррооссттиийй ппррииссууддоокк:: ВВііддммииккааюю ссввііттаанноокк ссккррииппііччнниимм ккллююччеемм ((ЛЛ..ККооссттееннккоо)).. ЧЧаассттииннаа ссккллааддееннооггоо ппррииссууддккаа:: ММааєєммоо жжииттии,, ззввииччааййнноо,, ннее ххллііббоомм єєддиинниимм ((ББ..ООллііййнниикк)).. ДДооддааттоокк:: ЛЛююббииттьь ллююддеейй ммееннее ннааввччииллаа ммааттии ((ВВ..ССииммооннееннккоо)).. ООззннааччеенннняя:: ББллааггооссллооввии уумміінннняя ннее ууппаассттии ((ІІ..ЖЖииллееннккоо)).. ООббссттааввииннаа:: ММии вв ссввіітт ппррииййшшллии ууссппааддккууввааттии ссллааввуу ((ВВ..ССииммооннееннккоо))..
- 3.
- 4. ННЕЕООЗЗННААЧЧЕЕННАА ФФООРРММАА ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ННЕЕЗЗММІІННЮЮВВААННАА ФФООРРММАА ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ІНФІНІТИВ НЕ ВКАЗУЄ НІ НА ОСОБУ, НІ НА РІД, НІ НА ЧАС, НІ НА ЧИСЛО закінчується ВІДПОВІДАЄ НА ПИТАННЯ ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ? Є ПОЧАТКОВОЮ ФОРМОЮ ДІЄСЛОВА СУФІКСОМ -ТЬ (-ТИ) МОЖЕ БУТИ БУДЬ-ЯКИМ ЧЛЕНОМ РЕЧЕННЯ НАЗИВАЄ ДІЮ АБО СТАН ЯК ПРОЦЕС
- 5. ООООССССООООББББАААА ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ГГррааммааттииччннааккааттееггооррііяя,, яяккаа ввиирраажжааєє ввіідднноошшеенннняя ддііїї ааббоо ссттааннуу ддоо їїхх ссуубб''єєккттаа вв ссииттууааццііїї ммооввллеенннняя ПЕРША ОСОБА мовець називає дію, суб'єктом якої є він сам ДРУГА ОСОБА мовець називає дію, суб'єктом якої є слухач ТРЕТЯ ОСОБА Мовець називає дію, суб'єктом якої є той, про кого (що) він говорить Я, ми ЯЯ ввррааннцціі ггооллоосс ггооррллиицціі ллююббллюю ((ЛЛ..ККоосстт..)) Ти знов прийшла, моя печальна музо(Л.Кост.). ССттооїїттьь уу рруужжаахх ззооллооттаа ккооллииссккаа((ЛЛ..ККоосстт..)).. Ти,ви Він,вона, воно, вони
- 6. ООООССССООООББББООООВВВВІІІІ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ОСОБОВЗМ ІНЮЮТЬСЯ : ОСОБОВ ІНЮЮТЬСЯ ЗМ ФОРМИ : УУ РРЕЕЧЧЕЕННННЯЯХХ ЄЄ ННААЙЙЧЧААССТТІІШШЕЕ ППРРИИССУУДДККООММ Зацвіла калина біля круч Дніпра. Світ росте з доброти. ЗА ОСОБАМИ (ЧИТАЮ, ЧИТАЄШ) 1 ЗА ЧИСЛАМИ (працює, працюють) 2 ЗА ЧАСАМИ (співав, співає, співатиме) 3 У ФОРМІ МИНУЛОГО ЧАСУ ЗА РОДАМИ (читав, читала, читало) 4
- 7. ББЕЕЗЗООССООББООВВІІ ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ннааззииввааююттььддііюю,, яяккаа ввииккооннууєєттььссяя ссааммаа ссооббооюю,, ббеезз ууччаассттіі ооссооббии ннааззииввааююттьь ддііюю,, яяккаа ввииккооннууєєттььссяя ссааммаа ссооббооюю,, ббеезз ууччаассттіі ооссооббии ЯЯВВИИЩЩАА ППРРИИРРООДДИИ:: ССВВІІТТААЄЄ,, ДДООЩЩИИТТЬЬ,, ССММЕЕРРККААЄЄ ССТТИИХХІІЙЙННІІ ЯЯВВИИЩЩАА:: ЗЗААММЕЕЛЛОО,, ЗЗААННЕЕССЛЛОО,, ЗЗААТТООППИИЛЛОО означають ФІЗИЧНИЙ АБО ПСИХІЧНИЙ СТАН ЛЮДИНИ: ЛИХОМАНИТЬ, НЕ СПИТЬСЯ ссииннттааккссииччннаа рроолльь –– ггооллооввнниийй ччллеенн вв ооддннооссккллаадднниихх ррееччеенннняяхх.. ББллааггооссллооввлляяєєттььссяя ннаа ддеенньь.. ЗЗ ллііссуу ппооввііяяллоо ппррооххооллооддооюю..
- 8. ВВИИДД ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ГГррааммааттииччннааккааттееггооррііяя,, яяккаа ппооккааззууєє ххааррааккттеерр ппееррееббііггуу ддііїї вв ччаассіі ДДООККООННААННИИЙЙ ((щщоо ззррооббииттии??)) ддііяя ззааввеерршшееннаа вв ммииннууллооммуу ааббоо ооббоовв''яяззккооввоо ввііддббууддееттььссяя вв ммааййббууттннььооммуу ННЕЕДДООККООННААННИИЙЙ ((щщоо ррооббииттии??)) ддііяя ннее ззааввеерршшееннаа,, ннее ооббммеежжееннаа уу ччаассіі ппиишшуу,, ппииссаавв,, ппииссааттииммуу ннааппииссаавв,, ннааппиишшуу
- 9. ВИД ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВА НЕДОКОНАНОГО ВИДУ мають форму минулого, теперішнього і майбутнього часу щщоо ррооббиивв?? щщоо ррооббллюю?? щщоо ббууддуу ррооббииттии?? щщоо ррооббииттииммуу?? читав, малюю, писатиму, буду читати ДІЄСЛОВА ДОКОНАНОГО ВИДУ мають форму минулого і майбутнього часу щщоо ззррооббиивв?? щщоо ззррооббллюю?? прочитав, намалюю
- 10. Дієслову одноговиду переважно відповідає ддіієєссллооввоо іінншшооггоо ввииддуу.. ТТааккіі ддіієєссллоовваа ууттввооррююююттьь ввииддооввіі ппааррии:: ООддннооввииддооввіі ддіієєссллоовваа -- ццее ддіієєссллоовваа,, яяккіі ммоожжууттьь ббууттии ааббоо ллиишшее ддооккооннааннооггоо,, ааббоо ллиишшее ннееддооккооннааннооггоо ввииддуу.. ТТаакк,, ннааппрр..,, ддіієєссллоовваа ннааддииввииттииссяя,, ррооззггннііввааттииссяя,, ррооззггооввооррииттииссяя,, ннааттееррппііттииссяя,, ннааппррааццююввааттииссяя ммааююттьь ллиишшее ддооккооннаанниийй ввиидд;; ддіієєссллоовваа ппррааггннууттии,, ггооррддууввааттии,, ііммппооннууввааттии-- ммааююттьь ллиишшее ннееддооккооннаанниийй ввиидд.. ДДввооввииддооввіі ддіієєссллоовваа -- ццее ооккрреемміі ддіієєссллоовваа,, ппеерреевваажжнноо іінншшооммооввннооггоо ппооххоодджжеенннняя,, щщоо ппооєєддннууююттьь уу ссооббіі ззннааччеенннняя яякк ддооккооннааннооггоо,, ттаакк іі ннееддооккооннааннооггоо ввииддуу ((ттееллееггррааффууввааттии,, ггааррааннттууввааттии,, ввооєєннііззууввааттии,, ввееллііттии,, жжееннииттии)).. дієслово недоконаного виду дієслово доконаного виду писати робити казати іти програмувати написати, дописати зробити сказати прийти запрограмувати
- 11. ЧЧЧЧААААСССС ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ММООРРФФООЛЛООГГІІЧЧННААООЗЗННААККАА,, ЩЩОО ВВИИРРААЖЖААЄЄ ВВІІДДННООШШЕЕННННЯЯ РРЕЕААЛЛЬЬННООЇЇ ДДІІЇЇ ДДОО ММООММЕЕННТТУУ ММООВВЛЛЕЕННННЯЯ МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ МАЙБУТНІЙ Дія, яка відбувалась або відбулась до моменту мовлення: Мене водило в безвісті життя… Переплелись, як мамине шиття, мої сумну і радісні дороги (Павличко). Дія, яка відбувається постійно або в момент мовлення: Буває мить якогось потрясіння (Л.Кост.). Дія, яка відбуватиметься або відбудеться після моменту мовлення: Та дарма, що літо змінить осінь і волошки втратять дивну синь(В.Герас.).
- 12. МАЙБУТНІЙ ЧАС ддооккооннааннииййввиидд ннееддооккооннаанниийй ввиидд ссккллааддннаа ффооррммаа ччииттааттииммуу,, ккааззааттииммуу ссккллааддееннаа ффооррммаа ббууддуу ччииттааттии,, ббууддуу ккааззааттии ппррооссттаа ффооррммаа ппррооччииттааюю,, ппррииннеессуу Особові форми допоміжного дієслова бути — буду, будеш, буде, будемо (рідше будем), будете, будуть + інфінітив: буду писати, будете ходити. Майбутній час дієслів доконаного виду вживається в таких формах: 1) Префікс + теперішній час: зроблю, напишу. 2) Деякі безпрефіксні дієслова доконаного виду з закінченням теперішнього часу (найчастіше зі значенням одноразової дії): гримну, ляжу, пущу, стукну.
- 13. ЧЧЧЧААААССССИИИИ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ДДіієєссллооввааммииннууллооггоо ччаассуу ДДіієєссллоовваа ттееппеерріішшннььооггоо ччаассуу ДДіієєссллоовваа ммааййббууттннььооггоо ччаассуу змінюються ЗЗАА РРООДДААММИИ ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ РРООЗЗППООВВІІВВ,, РРООЗЗППООВВІІЛЛАА,, РРООЗЗППООВВІІЛЛОО,, РРООЗЗППООВВІІЛЛИИ ЗЗАА ООССООББААММИИ ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ РРООЗЗППООВВІІДДААЮЮ,, РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄММ,, РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄ,, РРООЗЗППООВВІІДДААЄЄШШ ЗЗАА ООССООББААММИИ ТТАА ЧЧИИССЛЛААММИИ РРООЗЗППООВВІІММ,, ББУУДДЕЕММОО РРООЗЗППООВВІІДДААТТИИ,, РРООЗЗППООВВІІДДААТТИИММУУТТЬЬ
- 14. ССССППППООООССССООООББББИИИИ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛІІІІВВВВ ввиирраажжааююттььввіідднноошшеенннняя ннааззввааннооїї ддіієєссллооввоомм ддііїї ааббоо ссттааннуу ддоо ддііййссннооссттіі ДІЙСНИЙ УУММООВВННИИЙЙ ННААККААЗЗООВВИИЙЙ ддіієєссллоовваа ддііййссннооггоо ссппооссооббуу ооззннааччааююттьь ддііюю,, яяккаа ввііддббууввааєєттььссяя,, ввііддббууллаассьь ааббоо ввііддббууддееттььссяя ррееааллььнноо.. ддіієєссллоовваа ууммооввннооггоо ссппооссооббуу ооззннааччааююттьь ддііюю ннее ррееааллььннуу,, аа ббаажжааннуу ааббоо ммоожжллииввуу ззаа ппееввнниихх ууммоовв.. ддіієєссллоовваа ннааккааззооввооггоо ссппооссооббуу ввиирраажжааююттьь ппррооххаанннняя,, ппооббаажжаанннняя,, ссппооннууккаанннняя ааббоо ннааккаазз.. ппррааццююєє,, ззррооббиивв,, ссмміієєттььссяя ззррооббиивв ббии,, ппррааццюювваавв ббии ссммііййссяя,, ппррааццююйй,, ззррооббии
- 15. УУммооввнниийй ссппооссіібб змінюютьсяза родами ( в однині) і числами Частка б, би в умовного способі пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би – після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.
- 16. ДДІІЄЄВВІІДДММІІННЮЮВВААННННЯЯ ДДІІЄЄССЛЛІІВВ ззммііннааддіієєсслліівв ззаа ооссооббааммии іі ччииссллааммии І дієвідміна ІІ дієвідміна за закінченням третьої особи множини теперішнього часу бережу, бережемо, бережеш, бережете, береже, бережуть біжу, біжимо, біжиш, біжите, біжить, біжать --ууттьь,, --ююттьь --ааттьь,, --яяттьь ррааддііююттьь,, ззууссттррііччааююттьь ггооввоорряяттьь,, ллююбблляяттьь
- 17. ПЕРЕХІДНІСТЬ ТА НЕПЕРЕХІДНІСТЬПППЕЕЕРРРЕЕЕХХХІІІДДДНННІІІСССТТТЬЬЬ ТТТААА НННЕЕЕПППЕЕЕРРРЕЕЕХХХІІІДДДНННІІІСССТТТЬЬЬ ДДДДІІІІЄЄЄЄССССЛЛЛЛООООВВВВАААА ЗЗАА ЗЗННААЧЧЕЕННННЯЯММ ІІ ВВІІДДННООШШЕЕННННЯЯММ ДДОО ІІННШШИИХХ ЧЧААССТТИИНН ММООВВИИ ПЕРЕХІДНІ НЕПЕРЕХІДНІ ОЗНАЧАЮТЬ ДІЮ, ЯКА СПРЯМОВАНА БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА ЯКИЙСЬ ПРЕДМЕТ ОЗНАЧАЮТЬ ДІЮ АБО СТАН, ЯКА НЕ ПЕРЕХОДИТЬ НА ІНШИЙ ПРЕДМЕТ ННее ззааббууввааййттее ннееззааббууттннєє…… ((ЛЛ..ККооссттееннккоо)).. ЗЗ жжууррббооюю ррааддііссттьь ооббнняяллаассьь ((ОО..ООллеессьь))
- 18. ППееррееххіідднніі ддіієєссллоовваа ППррееддммеетт,,ннаа яяккиийй ссппрряяммооввааннаа ддііяя,, ззввииччааййнноо ссттооїїттьь:: уу ззннааххііддннооммуу ввііддммііннккуу ббеезз ппррииййммееннннииккаа ((ннааппииссааттии ллиисстт,, ннааммааллююввааттии ппооррттрреетт));; уу ррооддооввооммуу ввііддммііннккуу:: яяккщщоо ппеерреедд ддіієєссллооввоомм єє ззааппееррееччннаа ччаассттккаа ннее ((ннее ннааппииссааттии ллииссттаа,, ннее ннааммааллююввааттии ппооррттррееттаа));; яяккщщоо ддііяя ппееррееххооддииттьь ннее ннаа ввеессьь ппррееддммеетт,, аа ллиишшее ннаа ййооггоо ччаассттииннуу ((ппррииввееззттии ппііссккуу,, ввииппииттии ммооллооккаа))..
- 19. ЗЗВВООРРООТТННІІ ДДІІЄЄССЛЛООВВАА ДДоо ннееппееррееххіідднниихх ддіієєсслліівв ннааллеежжааттьь ттааккоожж ввссіі ддіієєссллоовваа зз ссууффііккссоомм --ссяя ((-- ссьь)):: ррааддииттииссяя,, ооддяяггааттииссяя,, ккууппааттииссяя,, ммииллууввааттииссяя,, ввииммииттииссяя,, ббоояяттииссяя ЦЦіі ддіієєссллоовваа ввииддіілляяююттььссяя вв ооккррееммиийй ррооззрряядд -- ззввооррооттнніі ддіієєссллоовваа..