SlideShare a Scribd company logo
1 of 38
ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ
«Кров як дзеркало відображає багато того,
що відбувається в організмі»
Н.А. Касирський
Внутрішнє середовище організму
• Жодна клітина організму не
може нормально здійснювати
свої життєві функції, без
надходження поживних
речовин, кисню, без
безперервного видалення
продуктів життєдіяльності.
• Всі ці речовини можуть
проникати крізь зовнішню
мембрану тільки тоді, коли
вони перебувають у
розчиненому стані. Тому
кожна клітина може жити
тільки в рідкому середовищі. У
людини всі живі клітини
стикаються з рідким
внутрішнім середовищем, яке
утворене (кров’ю, лімфою,
тканинною рідиною).
Компоненти та їх
розташування
Кров
Тканинна рідина
Лімфа
Серце та
кровоносні
судини Між клітинами
тканин
Лімфатичні
судини
Кров у
капілярі
Міжклітинна
рідина
Клітини Лімфа
Компоненти та їх
розташування
ФУНКЦІЇ КРОВІ
Дихальна
Поживна (трофічна)
Видільна (екскреторна)
Регуляторна
Терморегуляторна
Гомеостатична
Захисна
Разом з нервовою системою кров встановлює зв'язок між окремими
органами, завдяки чому організм функціонує як єдине ціле.
СКЛАД КРОВІ
Розглядаючи кров під
мікроскопом, можна
побачити, що вона
складається з рідкої
частини (плазми), в
якій у великій кількості
містяться клітини
крові: еритроцити,
лейкоцити, тромбоцити
Тромбоцити
Лейкоцити
Плазма
Еритроцити
КРОВ
ПЛАЗМА ФОРМЕНІ
ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ
СУХИЙ ЗАЛИШОК ВОДА ЕРИТРОЦИТИ
ЛЕЙКОЦИТИ
ТРОМБОЦИТИ
Неорганічні речовини
Органічні речовини
Білки
Жири
Вуглеводи
Гормони, вітаміни, ферменти, антитіла,
азотисті сполуки небілкової природи
БІЛКИ ПЛАЗМИ
альбуміни (4,5
%)
глобуліни
(1,7 - 3,5 %)
фібриноген
(0,4 %)
інтерферони
підтримують
водно - сольову
рівновагу в
організмі
беруть участь в
утворенні
захисних імунних
тіл, зв'язують і
знешкоджують
отруйні речовини,
що проникають в
організм - це в
основному гамма
- глобуліни
має важливе
значення при
зсіданні крові;
перетворюється
на нерозчинний
фібрин, який
випадає у вигляді
клубка сплутаних
безбарвних
ниток, у петлях
яких
затримуються
формені
елементи крові
знешкоджують
мікроорганізми та
отруйні речовини,
забезпечують
імунітет
До того ж білки плазми переносять гормони, мінеральні речовини, ліпіди,
несуть генетичну інформацію від одних клітин до інших, використовуються як
пластичний матеріал.
• Глюкоза є основним джерелом енергії для
клітин, при умові, що її кількісний склад не
змінюється. Якщо ж показник вищий, виникає
захворювання - цукровий діабет, якщо нижче
- може наступити кома.
• До мінеральних речовин належать катіони:
Na+, К+, Мg2+, а також аніони: Сl-, НСО3-,
НРО4-, Н2РО4-. Концентрація солей у плазмі
становить 0,9 % і підтримується на сталому
рівні (тобто в 100 мл води розчинено 0,9 г
солей).
ОСМОТИЧНИЙ ТИСК
• В плазмі крові й у середині формених елементів
знаходяться в розчиненому вигляді різні речовини, їх
концентрація в розчинах всередині клітин і в плазмі
різна, що обумовлює перехід розчинника через
напівпроникні перетинки з менш концентрованих у
більш концентровані розчини.
• Завдяки тому, що розчинені речовини затримуються
напівпроникними перетинками, досягається
вирівнювання концентрації розчинів. Сила, яка
призводить до руху розчинник, забезпечуючи його
проникнення через напівпроникні перетинки,
називають осмотичним тиском.
ОНКОТИЧНИЙ ТИСК
• Під впливом різних умов життя, осмотичний
тиск коливається до 8 атм. Осмотичний тиск
залежить і від вмісту білків в плазмі, такий
тиск називається онкотичним. Він значно
нижчий (в 200 р), але має важливе значення
для утримання води в середині кровоносного
русла. Це пояснюється тим, що через великі
розміри білкові молекули, як правило, не
проникають через стінку кровоносних
капілярів, а утримують в них воду, чим
підтримується сталість водного режиму крові.
ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ
• Підтримання сталості реакції крові залежить від
концентрації водневих іонів. Кров має слаболужну
реакцію. Показник рН в артеріальній крові дорівнює
7,4, а у венозній - 7,35. Зміщення в кислу сторону у
венозній крові залежить від підвищення в ній
вуглекислоти. Підтримання активної реакції крові на
відносно сталому рівні, обумовлюється так званими
буферними властивостями крові й діяльністю
органів виділення.
• Буферні властивості крові полягають в здатності
перешкоджати зміщенню активної реакції крові. Ця
здатність обумовлюється буферними системами
-співвідношенням кислот, білків, солей, Нb.
Еритроцити
• мають форму двоякоувігнутих
дисків;
• у дозрілих формах не мають
ядра, включень і органоїдів
(МТХ, рибосом, вакуолей);
• діаметр - 7,5 мкм;
• утворюються в червоному
кістковому мозку;
• руйнуються у печінці та
селезінці (щоденно приблизно
200 млрд); продукти їх розпаду
стимулюють утворення нових
еритроцитів.
Еритроцити
Гемоглобін
Функції еритроцитів
• Дихальна – за рахунок гемоглобіну, який здатний
приєднувати та віддавати кисень і вуглекислий газ;
• Трофічна – полягає в адсорбуванні на поверхні
еритроцитів амінокислот, які транспортуються до
клітин організму від органів травлення;
• Захисна – визначається їхньою здатністю зв’язувати
токсини;
• Ферментативна – пов’язана з тим, що вони є носіями
різноманітних ферментів;
• Буферна система гемоглобіну бере участь у
підтримці сталості рН.
ЕРИТРОЦИТИ
• Кількість еритроцитів може змінюватися залежно від
доби, роботи, віку, статі, хвороби. Це частково й
пояснює, чому людині при захворюваннях беруть
аналізи крові. Зниження кількості еритроцитів
порівняно з нормою називається еритропенією
(анемією), збільшення – поліцитемією.
• Еритроцити здатні легко змінювати свою форму під
впливом зовнішніх сил. Завдяки великій еластичності
вони проходять через капіляри, внутрішній діаметр
яких менший за діаметр еритроцитів.
ГЕМОГЛОБІН
Гем
Молекула
гемоглобіну
Білок, молекула якого складається з 2 частин: білка
(глобіну) і небілкової частини - гема. У молекулі Нb - 1
молекула глобіну і 4 гема.
Модель гемоглобіну
ГЕМОГЛОБІН і МІОГЛОБІН
• Під час руйнування гемоглобіну від нього відщеплюється гем,
який втрачає атом Fе і перетворюється у жовчні пігменти шкіри,
сечі, калу - білівердин і білірубін (гепатит)
• За деяких умов в організмі людини зменшується кількість
еритроцитів. Цей хворобливий стан називається анемією.
• В організмі дорослої людини є гемоглобін кількох видів. Близько
90 % складу Нb припадає на НbА, решта 10 % - на НbА1; А2; А3. У
крові зародка переважає „фетальний гемоглобін”- НbF, який
змінюється на першому році життя на НbА.
• У міоцитах посмугованих м'язів знаходиться м'язовий Нb -
міоглобін, складне сполучення (білок), подібне з гемоглобіном,
що міститься у м'язовій тканині, переносить кисень з клітинної
мембрани до мітохондрій в умовах кисневого голодування при
напруженій роботі м'язів.
Агглютинація
Роздивляючи кров під мікроскопом,
можна побачити, що еритроцити в ній
перебувають у підвішеному стані. Якщо
додати несумісну кров, то вони почнуть
склеюватися. Цей процес склеювання
називається агглютинацією. При агглютинації
еритроцити руйнуються в плазмі крові.
Агглютиніни и аглютиногени
Аглютиногени
(еритроцити)
Аглютиніни
(плазма)
II (А) III (В) IV (АВ) I (0)
Групи крові Білки еритроцита
аглютиногени
(склеюваними)
Білки плазми,
аглютини
(склеюючими)
І (0) L B
ІІ (А) А B
ІІІ (В) В L
ІV (АВ) А і В
СУМІСНІСТЬ ГРУП КРОВІ
Лейкоцити
Лейкоцити
Гранулоцити
Лімфоцити
Моноцити
Лейкоцити
• в 1 куб. мм міститься 6-8 тис. Збільшення кількості лейкоцитів
понад 8 тис. називається лейкоцитоз, зменшення до 4 тис. –
лейкопенією;
• білі кров'яні тільця не мають гемоглобіну (безбарвні), мають
ядро, мінливої форми;
• діаметр їх 7-15 мкм;
Властивості лейкоцитів:
• здатні до активного амебоїдного руху, завдяки якому вони
можуть виходити із судин у міжклітинний простір.
• поглинання клітин – фагоцитоз; вони обволікають чужорідні тіла
(віруси, токсини, бактерії) і перетравлюють за допомогою
ферментів.
• вироблення специфічних білків - антитіл.
І.І. Мєчніков
лейкоцити
Гранулоцити
НЕЙТРОФІЛИ ЕОЗИНОФІЛИ БАЗОФІЛИ
65-75% 1 - 5% усіх лейкоцитів 0,5 - 1% всіх лейкоцитів
Нейтральні фарби;
На препараті - рожеві, з
синіми гранулами
кислий барвник – еозин,
забарвлюються у жовто -
рожевий колір
основний /лужний/ барвник;
гранули темно –
фіолетового кольору
d = 12 мкм. d = 12 - 15мкм d =10мкм
Захист організму від
мікроорганізмів та токсинів
Основна функція -
інактивації гістаміну
виділяють гепарин, беруть
участь у регуляції процесу
згортання крові, гепарин
активує ліполіз, а також
бере участь в обміні
гістаміну.
Здатні до амебоїдного руху,
проходять крізь стінки
капілярів між клітинами
ендотелію і фагоцитують
хвороботворних мікробів,
рештки тканинних клітин
Адсорбуючи гістамін,
переносять його до легень
та кишечника, де
відбувається його
виділення.
Еозинофілія - при
алергічних реакціях,
глистяних інвазіях,
аутоімунних захворюваннях.
Гістамін розширює капіляри,
підвищує проникність їх
стінок, появу набряків і
також сприяє процесам
загоєння і розсмоктування
МОНОЦИТИ
o 6 – 8 % всіх лейкоцитів крові
o Утворюються в кістковому мозку, у кров виходять недозрілими клітинами
o d = 13 – 25 мкм
o Округлої форми з бобовидним ядром
o Захоплюють і перетравлюють мікроби й уламки зруйнованих клітин
власного тіла.
При досягненні зрілості у тканинах перетравлюються на нерухомі клітини -
гістіоцити, або тканинні - макрофаги. Поблизу осередку запалення ці
клітини розмножуються поділом, утворюючи вал навколо чужорідних тіл,
які не руйнуються ферментами.
Специфічною функцією макрофагів і моноцитів є:
• фагоцитоз бактерій, ушкоджених та старих клітин;
• беруть участь у продукції інтерферону;
• виділяють у кровотік ендогенний піроген (білок, що синтезується під час
фагоцитозу, під його впливом змінюється рівень терморегуляторних
процесів в організмі, внаслідок чого в разі потрапляння в організм
інфекції температура тіла підвищується).
АГРАНУЛОЦИТИ
Т – лімфоцити В – лімфоцити
утворюються із стовбурних клітин
кісткового мозку, у вилочковій залозі
утворюються у людини в
ембріональний печінці та кістковому
мозку
Запам'ятовують будову і передають
інформацію про тип мікрорганізмів
наступним поколінням Т —
лімфоцитів.
Забезпечують реакції клітинного
імунітету та регулюють гуморальний
імунітет
Забезпечують гуморальний імунітет
Розміри лімфоцитів значно варіюють, тому виділяють такі групи:
- Великі (15 - 18мкм).
- Середні (0 - 14мкм).
- Малі (6 - 9мкм).
Найбільше в крові малих лімфоцитів
АГРАНУЛОЦИТИ
• Основна функція лейкоцитів - захист організму від
мікроорганізмів, чужорідних білків, сторонніх тіл.
• Лейкоцити здатні самостійно рухатися, на своєму
шляху вони захоплюють і піддають
внутрішньоклітинному перетравленню мікроби і
сторонні тіла.
• Найшвидше рухаються нейтрофіли, лімфоцити й
базофіли переміщуються повільніше.
• Під час захворювань швидкість руху лейкоцитів
збільшується.
• Перетравлюючи стороннє тіло, лейкоцити гинуть,
утворюючи гнояк, який через деякий час розривається,
а його вміст викидається з організму.
ЛЕЙКОЦИТАРНА ФОРМУЛА
Вид
лейко-
цитів
Юні
нейтро-
фільні
Паличко-
ядерні
нейтро-
фільні
Сегменто
ядерні
нейтро-
фільні
Еозино-
фільні
грануло-
цити
Базофільні
грануло-
цити
Лімфо-
цити
Моноци-
ти
% 0 - 1 1 - 5 45 - 70 1 - 5 0 - 1 20 - 40 2 -10
Кров'яні пластинки
(тромбоцити)
• кров'яні без'ядерні пластинки
• d = 2 – 5 мкм.
• Утворюються з мегакаріоцитів кісткового мозку.
• Позбавлені ядра і більшості субклітинних
структур.
• Тривалість життя 8-12 діб.
• Значна частина знаходиться у печінці,селезінці,
легенях.
• В тромбоцитах є АТФ, АДФ, РНК, актоміозин,
ферменти.
ТРОМБОЦИТИ
• ангіотрофічна, при якій відбувається посилення
проліферації ендотеліальних та непосмугованих
м’язових клітин кровоносних судин;
• беруть участь у зупинці кровотечі;
• беруть участь у згортанні крові;
• транспортна, пов’язана з переносом на мембранах
різних біологічно активних речовин;
• креаторна функція: поверхні тромбоцита адсорбують
високомолекулярні сполуки - нуклеотиди, білкові
поліпептиди, що здатні кодувати значний обсяг
інформації, необхідної для регулювання процесів росту,
диференціювання і розвитку клітин.
ФУНКЦІЇ ТРОМБОЦИТІВ
Згортання крові
(утворення тромбу)
Рана
Тромбоцити
руйнуються
Тромбопластин
Солі Са2+
Ферменти
плазми
(глобуліни)
Протромбін Тромбін
(в плазмі)
Фібриноген
(розчинний)
Фібрин
(у вигляді
ниток)
Тромб Клітини крові
Тромбоцити беруть участь у звертанні крові. Це дуже дрібні
утворення. Коли кров із рани витікає на поверхню шкіри, кровяні
пластинки склеюються й руйнуються, а ферменти, що в них
містяться потрапляють у плазму крові. При наявності солей
кальцію та вітаміну К плазмовий білок фібриноген утворює нитки
фібрину. В них застряють еритроцити та інші клітини крові, й
утворюється тромб, який і перешкоджає витіканню крові назовні.
тромбоцити
ІМУННИЙ ПРОЦЕС
• Імунний процес - це відповідь організму на певного роду подразнення,
вторгнення стороннього агента - антигену.
• Антиген - не властиві організмові сполуки (найчастіше білок), які проникли в
його внутрішнє середовище, минаючи травний канал.
• Антитіла - особливі білкові тіла, які знешкоджують антигени вступаючи з
ними в реакції різноманітного характеру. Хімічна природа антитіл - це
специфічні білки - гамма - глобуліни.
• Антитіла утворюються клітинами лімфатичних вузлів, селезінки, кісткового
мозку. Найактивніші антитіла виробляють лімфоцити, моноцити.
• Антитіла по-різному діють на хвороботворні мікроби. Такі антитіла, які
склеюють мікроорганізми, називаються прециптинами. Антитіла, які
розчиняють бактерії, називаються бактеріолізинами. Антитіла, які
нейтралізують отрути (токсини) бактерій, грибів, змій, рослин, називаються
антитоксинами.
• Антитілам властива специфічність, вони діють лише на той мікроб чи отруту,
які були причиною їх утворення.
• Антиген, який потрапив в організм, затримується в лімфатичних вузлах. Це
є сигналом до утворення макрофагів, які беруть участь у поглинанні й
переробці антитіл.
ІМУНІТЕТ

More Related Content

What's hot

Histology of the Nervous tissue
Histology of the Nervous tissueHistology of the Nervous tissue
Histology of the Nervous tissueAlla Khodorovska
 
Respiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаRespiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаAlla Khodorovska
 
Органи та системи органів тварин
Органи та системи органів тваринОргани та системи органів тварин
Органи та системи органів тваринlabinskiir-33
 
генна інженерія
генна інженеріягенна інженерія
генна інженеріяRiyigor
 
Будова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиБудова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиlabinskiir-33
 
Будова сенсорних систем
Будова сенсорних системБудова сенсорних систем
Будова сенсорних системlabinskiir-33
 
одномембранні органели
одномембранні органелиодномембранні органели
одномембранні органелиOlga Mospan
 
Типи з'єднання кісток
Типи з'єднання кістокТипи з'єднання кісток
Типи з'єднання кістокlabinskiir-33
 
Гістологія органів ендокринної системи
Гістологія органів ендокринної системиГістологія органів ендокринної системи
Гістологія органів ендокринної системиAlla Khodorovska
 
Орган слуху та рівноваги
Орган слуху та рівновагиОрган слуху та рівноваги
Орган слуху та рівновагиAlla Khodorovska
 
Garbuzova_Fiziologiya krovi (1).doc
Garbuzova_Fiziologiya krovi (1).docGarbuzova_Fiziologiya krovi (1).doc
Garbuzova_Fiziologiya krovi (1).docssuserc5cd191
 
Залози внутрішньої секреції. Гормони.2
Залози внутрішньої секреції. Гормони.2Залози внутрішньої секреції. Гормони.2
Залози внутрішньої секреції. Гормони.2labinskiir-33
 
Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи labinskiir-33
 
формені елементи крові. еритроцити. лабораторна робота.
формені елементи крові. еритроцити. лабораторна робота.формені елементи крові. еритроцити. лабораторна робота.
формені елементи крові. еритроцити. лабораторна робота.Наталія Міняйло
 
Поняття про селекцію. Одомашнення тварин. Введення в культуру рослин..ppt
Поняття про селекцію. Одомашнення тварин. Введення в культуру рослин..pptПоняття про селекцію. Одомашнення тварин. Введення в культуру рослин..ppt
Поняття про селекцію. Одомашнення тварин. Введення в культуру рослин..pptРепетитор Історія України
 

What's hot (20)

Орган зору
Орган зоруОрган зору
Орган зору
 
Histology of the Nervous tissue
Histology of the Nervous tissueHistology of the Nervous tissue
Histology of the Nervous tissue
 
Respiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаRespiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна система
 
Органи та системи органів тварин
Органи та системи органів тваринОргани та системи органів тварин
Органи та системи органів тварин
 
генна інженерія
генна інженеріягенна інженерія
генна інженерія
 
Будова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиБудова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системи
 
Будова сенсорних систем
Будова сенсорних системБудова сенсорних систем
Будова сенсорних систем
 
одномембранні органели
одномембранні органелиодномембранні органели
одномембранні органели
 
Типи з'єднання кісток
Типи з'єднання кістокТипи з'єднання кісток
Типи з'єднання кісток
 
Гістологія органів ендокринної системи
Гістологія органів ендокринної системиГістологія органів ендокринної системи
Гістологія органів ендокринної системи
 
Орган слуху та рівноваги
Орган слуху та рівновагиОрган слуху та рівноваги
Орган слуху та рівноваги
 
Garbuzova_Fiziologiya krovi (1).doc
Garbuzova_Fiziologiya krovi (1).docGarbuzova_Fiziologiya krovi (1).doc
Garbuzova_Fiziologiya krovi (1).doc
 
Залози внутрішньої секреції. Гормони.2
Залози внутрішньої секреції. Гормони.2Залози внутрішньої секреції. Гормони.2
Залози внутрішньої секреції. Гормони.2
 
Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системиБудова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи
 
нирки
ниркинирки
нирки
 
Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи
 
формені елементи крові. еритроцити. лабораторна робота.
формені елементи крові. еритроцити. лабораторна робота.формені елементи крові. еритроцити. лабораторна робота.
формені елементи крові. еритроцити. лабораторна робота.
 
Blood function
Blood functionBlood function
Blood function
 
Поняття про селекцію. Одомашнення тварин. Введення в культуру рослин..ppt
Поняття про селекцію. Одомашнення тварин. Введення в культуру рослин..pptПоняття про селекцію. Одомашнення тварин. Введення в культуру рослин..ppt
Поняття про селекцію. Одомашнення тварин. Введення в культуру рослин..ppt
 
одномембранні
одномембранніодномембранні
одномембранні
 

Viewers also liked

Урок 5. Лейкоцити
Урок 5. ЛейкоцитиУрок 5. Лейкоцити
Урок 5. ЛейкоцитиYulia Novichenko
 
кровь и её компоненты
кровь и её компонентыкровь и её компоненты
кровь и её компоненты89879111415
 
кровообіг людини
кровообіг людиникровообіг людини
кровообіг людиниandrey_va-s
 
занятие по вирусам
занятие по вирусамзанятие по вирусам
занятие по вирусамWassermannen
 
атлас паразитология
атлас паразитологияатлас паразитология
атлас паразитологияYulai Lukmanov
 
Швы кожи, Z-пластика, пластика круглого дефекта кожи (Armata manus lecture)
Швы кожи, Z-пластика, пластика круглого дефекта кожи (Armata manus lecture)Швы кожи, Z-пластика, пластика круглого дефекта кожи (Armata manus lecture)
Швы кожи, Z-пластика, пластика круглого дефекта кожи (Armata manus lecture)Dmitriy Shamrai
 

Viewers also liked (6)

Урок 5. Лейкоцити
Урок 5. ЛейкоцитиУрок 5. Лейкоцити
Урок 5. Лейкоцити
 
кровь и её компоненты
кровь и её компонентыкровь и её компоненты
кровь и её компоненты
 
кровообіг людини
кровообіг людиникровообіг людини
кровообіг людини
 
занятие по вирусам
занятие по вирусамзанятие по вирусам
занятие по вирусам
 
атлас паразитология
атлас паразитологияатлас паразитология
атлас паразитология
 
Швы кожи, Z-пластика, пластика круглого дефекта кожи (Armata manus lecture)
Швы кожи, Z-пластика, пластика круглого дефекта кожи (Armata manus lecture)Швы кожи, Z-пластика, пластика круглого дефекта кожи (Armata manus lecture)
Швы кожи, Z-пластика, пластика круглого дефекта кожи (Armata manus lecture)
 

Similar to фізіологія крові

еритроцити. переливання крові (2)
еритроцити. переливання крові (2)еритроцити. переливання крові (2)
еритроцити. переливання крові (2)Романчук Марія
 
Одномембранні органели
Одномембранні органелиОдномембранні органели
Одномембранні органелиlabinskiir-33
 
біохімія крові частина 2
біохімія крові частина 2біохімія крові частина 2
біохімія крові частина 2ssuser210384
 
Topic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsTopic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsViktor Stabnikov
 
Будова і функції одномембранних органел.
Будова і функції одномембранних органел.Будова і функції одномембранних органел.
Будова і функції одномембранних органел.labinskiir-33
 
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагіяКлітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагіяVictor Dosenko
 
Лекція №2.pptx
Лекція №2.pptxЛекція №2.pptx
Лекція №2.pptxTetianaitova
 
патологія тканинного росту пухлина
патологія тканинного росту пухлинапатологія тканинного росту пухлина
патологія тканинного росту пухлинаVictor Dosenko
 
надходження речовин у клітину
надходження речовин у клітинунадходження речовин у клітину
надходження речовин у клітинуGidrob
 
патофізіологія білої крові
патофізіологія білої кровіпатофізіологія білої крові
патофізіологія білої кровіBIPH
 

Similar to фізіологія крові (20)

кров
кровкров
кров
 
Урок 1.
Урок 1.Урок 1.
Урок 1.
 
252637.pptx
252637.pptx252637.pptx
252637.pptx
 
еритроцити. переливання крові (2)
еритроцити. переливання крові (2)еритроцити. переливання крові (2)
еритроцити. переливання крові (2)
 
25 одномембранні органели.
25 одномембранні органели.25 одномембранні органели.
25 одномембранні органели.
 
одномембранні органели
одномембранні органелиодномембранні органели
одномембранні органели
 
Blood
BloodBlood
Blood
 
Одномембранні органели
Одномембранні органелиОдномембранні органели
Одномембранні органели
 
Cytology 2016
Cytology 2016Cytology 2016
Cytology 2016
 
фіза.pptx
фіза.pptxфіза.pptx
фіза.pptx
 
біохімія крові частина 2
біохімія крові частина 2біохімія крові частина 2
біохімія крові частина 2
 
Topic 3 fungi
Topic 3 fungiTopic 3 fungi
Topic 3 fungi
 
Topic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsTopic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganisms
 
Будова і функції одномембранних органел.
Будова і функції одномембранних органел.Будова і функції одномембранних органел.
Будова і функції одномембранних органел.
 
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагіяКлітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
 
Лекція №2.pptx
Лекція №2.pptxЛекція №2.pptx
Лекція №2.pptx
 
патологія тканинного росту пухлина
патологія тканинного росту пухлинапатологія тканинного росту пухлина
патологія тканинного росту пухлина
 
Anatomi ya lyu_dini_tom_2_koveshnikov_v_g (1)
Anatomi ya lyu_dini_tom_2_koveshnikov_v_g (1)Anatomi ya lyu_dini_tom_2_koveshnikov_v_g (1)
Anatomi ya lyu_dini_tom_2_koveshnikov_v_g (1)
 
надходження речовин у клітину
надходження речовин у клітинунадходження речовин у клітину
надходження речовин у клітину
 
патофізіологія білої крові
патофізіологія білої кровіпатофізіологія білої крові
патофізіологія білої крові
 

More from Кременчуцький педагогічний коледж імені А. С. Макаренка

More from Кременчуцький педагогічний коледж імені А. С. Макаренка (20)

Fizichna kultura posibnik_z_praktiki_onovleniy
Fizichna kultura posibnik_z_praktiki_onovleniyFizichna kultura posibnik_z_praktiki_onovleniy
Fizichna kultura posibnik_z_praktiki_onovleniy
 
зрв
зрвзрв
зрв
 
фізкультурно оздоровчі заходи в режимі навчального дня (авт.каблашова д.)
фізкультурно оздоровчі заходи  в режимі навчального дня (авт.каблашова д.)фізкультурно оздоровчі заходи  в режимі навчального дня (авт.каблашова д.)
фізкультурно оздоровчі заходи в режимі навчального дня (авт.каблашова д.)
 
засоби фв мол.шк. тмфв
засоби фв мол.шк. тмфвзасоби фв мол.шк. тмфв
засоби фв мол.шк. тмфв
 
семінар 3
семінар 3семінар 3
семінар 3
 
інструкція до лаб практичного заняття 7
інструкція до лаб практичного заняття 7 інструкція до лаб практичного заняття 7
інструкція до лаб практичного заняття 7
 
сем.№ 11
сем.№ 11сем.№ 11
сем.№ 11
 
лр 6
лр 6лр 6
лр 6
 
№2 спостереження уроку з елементами легкої атлетики школа пересувань, стрибкі...
№2 спостереження уроку з елементами легкої атлетики школа пересувань, стрибкі...№2 спостереження уроку з елементами легкої атлетики школа пересувань, стрибкі...
№2 спостереження уроку з елементами легкої атлетики школа пересувань, стрибкі...
 
vh1.фізичне виховання як соціальна система
vh1.фізичне виховання як соціальна системаvh1.фізичне виховання як соціальна система
vh1.фізичне виховання як соціальна система
 
18.методика та послідовність навчання техніці пересування на лижах
18.методика та послідовність навчання техніці пересування на лижах18.методика та послідовність навчання техніці пересування на лижах
18.методика та послідовність навчання техніці пересування на лижах
 
17.методика вивчення стройових вправ
17.методика вивчення стройових вправ17.методика вивчення стройових вправ
17.методика вивчення стройових вправ
 
16.методика вивчення загальнорозвиваючих вправ без предмета. методика вивченн...
16.методика вивчення загальнорозвиваючих вправ без предмета. методика вивченн...16.методика вивчення загальнорозвиваючих вправ без предмета. методика вивченн...
16.методика вивчення загальнорозвиваючих вправ без предмета. методика вивченн...
 
14.загальні основи навчан¬ня фізичних вправ
14.загальні основи навчан¬ня фізичних вправ  14.загальні основи навчан¬ня фізичних вправ
14.загальні основи навчан¬ня фізичних вправ
 
12.загальні основи розвитку фізичних якостей
12.загальні основи розвитку фізичних якостей 12.загальні основи розвитку фізичних якостей
12.загальні основи розвитку фізичних якостей
 
11.особливості роботи з фізичного виховання в малокомплектній сільській школі
11.особливості роботи з фізичного виховання в малокомплектній сільській школі11.особливості роботи з фізичного виховання в малокомплектній сільській школі
11.особливості роботи з фізичного виховання в малокомплектній сільській школі
 
10.підготовка вчителя до уроку
10.підготовка вчителя до уроку 10.підготовка вчителя до уроку
10.підготовка вчителя до уроку
 
9.методичні принципи і методи навчання фізич¬них вправ.
9.методичні   принципи   і методи навчання фізич¬них вправ.9.методичні   принципи   і методи навчання фізич¬них вправ.
9.методичні принципи і методи навчання фізич¬них вправ.
 
8.основи планування і контролю навчальної роботи з фізичного ви ховання у шк...
8.основи планування  і контролю навчальної роботи з фізичного ви ховання у шк...8.основи планування  і контролю навчальної роботи з фізичного ви ховання у шк...
8.основи планування і контролю навчальної роботи з фізичного ви ховання у шк...
 
7.правила та засоби загартування молодших школярів.
7.правила та засоби загартування молодших школярів.7.правила та засоби загартування молодших школярів.
7.правила та засоби загартування молодших школярів.
 

Recently uploaded

О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяО.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяAdriana Himinets
 
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfupd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfssuser54595a
 
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»tetiana1958
 
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptxАвтомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptxvitalina6709
 
освітня програма 2023-2024 .
освітня програма  2023-2024                    .освітня програма  2023-2024                    .
освітня програма 2023-2024 .zaskalko111
 

Recently uploaded (7)

О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяО.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
 
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptxЇї величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
 
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
 
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfupd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
 
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
 
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptxАвтомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
Автомат.звука с.інтегровані ігри для дітейpptx
 
освітня програма 2023-2024 .
освітня програма  2023-2024                    .освітня програма  2023-2024                    .
освітня програма 2023-2024 .
 

фізіологія крові

  • 1. ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ «Кров як дзеркало відображає багато того, що відбувається в організмі» Н.А. Касирський
  • 2. Внутрішнє середовище організму • Жодна клітина організму не може нормально здійснювати свої життєві функції, без надходження поживних речовин, кисню, без безперервного видалення продуктів життєдіяльності. • Всі ці речовини можуть проникати крізь зовнішню мембрану тільки тоді, коли вони перебувають у розчиненому стані. Тому кожна клітина може жити тільки в рідкому середовищі. У людини всі живі клітини стикаються з рідким внутрішнім середовищем, яке утворене (кров’ю, лімфою, тканинною рідиною).
  • 3. Компоненти та їх розташування Кров Тканинна рідина Лімфа Серце та кровоносні судини Між клітинами тканин Лімфатичні судини
  • 5.
  • 6. ФУНКЦІЇ КРОВІ Дихальна Поживна (трофічна) Видільна (екскреторна) Регуляторна Терморегуляторна Гомеостатична Захисна Разом з нервовою системою кров встановлює зв'язок між окремими органами, завдяки чому організм функціонує як єдине ціле.
  • 7. СКЛАД КРОВІ Розглядаючи кров під мікроскопом, можна побачити, що вона складається з рідкої частини (плазми), в якій у великій кількості містяться клітини крові: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити Тромбоцити Лейкоцити Плазма Еритроцити
  • 8. КРОВ ПЛАЗМА ФОРМЕНІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ СУХИЙ ЗАЛИШОК ВОДА ЕРИТРОЦИТИ ЛЕЙКОЦИТИ ТРОМБОЦИТИ Неорганічні речовини Органічні речовини Білки Жири Вуглеводи Гормони, вітаміни, ферменти, антитіла, азотисті сполуки небілкової природи
  • 9. БІЛКИ ПЛАЗМИ альбуміни (4,5 %) глобуліни (1,7 - 3,5 %) фібриноген (0,4 %) інтерферони підтримують водно - сольову рівновагу в організмі беруть участь в утворенні захисних імунних тіл, зв'язують і знешкоджують отруйні речовини, що проникають в організм - це в основному гамма - глобуліни має важливе значення при зсіданні крові; перетворюється на нерозчинний фібрин, який випадає у вигляді клубка сплутаних безбарвних ниток, у петлях яких затримуються формені елементи крові знешкоджують мікроорганізми та отруйні речовини, забезпечують імунітет До того ж білки плазми переносять гормони, мінеральні речовини, ліпіди, несуть генетичну інформацію від одних клітин до інших, використовуються як пластичний матеріал.
  • 10. • Глюкоза є основним джерелом енергії для клітин, при умові, що її кількісний склад не змінюється. Якщо ж показник вищий, виникає захворювання - цукровий діабет, якщо нижче - може наступити кома. • До мінеральних речовин належать катіони: Na+, К+, Мg2+, а також аніони: Сl-, НСО3-, НРО4-, Н2РО4-. Концентрація солей у плазмі становить 0,9 % і підтримується на сталому рівні (тобто в 100 мл води розчинено 0,9 г солей).
  • 11. ОСМОТИЧНИЙ ТИСК • В плазмі крові й у середині формених елементів знаходяться в розчиненому вигляді різні речовини, їх концентрація в розчинах всередині клітин і в плазмі різна, що обумовлює перехід розчинника через напівпроникні перетинки з менш концентрованих у більш концентровані розчини. • Завдяки тому, що розчинені речовини затримуються напівпроникними перетинками, досягається вирівнювання концентрації розчинів. Сила, яка призводить до руху розчинник, забезпечуючи його проникнення через напівпроникні перетинки, називають осмотичним тиском.
  • 12. ОНКОТИЧНИЙ ТИСК • Під впливом різних умов життя, осмотичний тиск коливається до 8 атм. Осмотичний тиск залежить і від вмісту білків в плазмі, такий тиск називається онкотичним. Він значно нижчий (в 200 р), але має важливе значення для утримання води в середині кровоносного русла. Це пояснюється тим, що через великі розміри білкові молекули, як правило, не проникають через стінку кровоносних капілярів, а утримують в них воду, чим підтримується сталість водного режиму крові.
  • 13. ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ • Підтримання сталості реакції крові залежить від концентрації водневих іонів. Кров має слаболужну реакцію. Показник рН в артеріальній крові дорівнює 7,4, а у венозній - 7,35. Зміщення в кислу сторону у венозній крові залежить від підвищення в ній вуглекислоти. Підтримання активної реакції крові на відносно сталому рівні, обумовлюється так званими буферними властивостями крові й діяльністю органів виділення. • Буферні властивості крові полягають в здатності перешкоджати зміщенню активної реакції крові. Ця здатність обумовлюється буферними системами -співвідношенням кислот, білків, солей, Нb.
  • 14. Еритроцити • мають форму двоякоувігнутих дисків; • у дозрілих формах не мають ядра, включень і органоїдів (МТХ, рибосом, вакуолей); • діаметр - 7,5 мкм; • утворюються в червоному кістковому мозку; • руйнуються у печінці та селезінці (щоденно приблизно 200 млрд); продукти їх розпаду стимулюють утворення нових еритроцитів. Еритроцити Гемоглобін
  • 15. Функції еритроцитів • Дихальна – за рахунок гемоглобіну, який здатний приєднувати та віддавати кисень і вуглекислий газ; • Трофічна – полягає в адсорбуванні на поверхні еритроцитів амінокислот, які транспортуються до клітин організму від органів травлення; • Захисна – визначається їхньою здатністю зв’язувати токсини; • Ферментативна – пов’язана з тим, що вони є носіями різноманітних ферментів; • Буферна система гемоглобіну бере участь у підтримці сталості рН.
  • 16. ЕРИТРОЦИТИ • Кількість еритроцитів може змінюватися залежно від доби, роботи, віку, статі, хвороби. Це частково й пояснює, чому людині при захворюваннях беруть аналізи крові. Зниження кількості еритроцитів порівняно з нормою називається еритропенією (анемією), збільшення – поліцитемією. • Еритроцити здатні легко змінювати свою форму під впливом зовнішніх сил. Завдяки великій еластичності вони проходять через капіляри, внутрішній діаметр яких менший за діаметр еритроцитів.
  • 17. ГЕМОГЛОБІН Гем Молекула гемоглобіну Білок, молекула якого складається з 2 частин: білка (глобіну) і небілкової частини - гема. У молекулі Нb - 1 молекула глобіну і 4 гема. Модель гемоглобіну
  • 18. ГЕМОГЛОБІН і МІОГЛОБІН • Під час руйнування гемоглобіну від нього відщеплюється гем, який втрачає атом Fе і перетворюється у жовчні пігменти шкіри, сечі, калу - білівердин і білірубін (гепатит) • За деяких умов в організмі людини зменшується кількість еритроцитів. Цей хворобливий стан називається анемією. • В організмі дорослої людини є гемоглобін кількох видів. Близько 90 % складу Нb припадає на НbА, решта 10 % - на НbА1; А2; А3. У крові зародка переважає „фетальний гемоглобін”- НbF, який змінюється на першому році життя на НbА. • У міоцитах посмугованих м'язів знаходиться м'язовий Нb - міоглобін, складне сполучення (білок), подібне з гемоглобіном, що міститься у м'язовій тканині, переносить кисень з клітинної мембрани до мітохондрій в умовах кисневого голодування при напруженій роботі м'язів.
  • 19. Агглютинація Роздивляючи кров під мікроскопом, можна побачити, що еритроцити в ній перебувають у підвішеному стані. Якщо додати несумісну кров, то вони почнуть склеюватися. Цей процес склеювання називається агглютинацією. При агглютинації еритроцити руйнуються в плазмі крові.
  • 20. Агглютиніни и аглютиногени Аглютиногени (еритроцити) Аглютиніни (плазма) II (А) III (В) IV (АВ) I (0) Групи крові Білки еритроцита аглютиногени (склеюваними) Білки плазми, аглютини (склеюючими) І (0) L B ІІ (А) А B ІІІ (В) В L ІV (АВ) А і В
  • 23. Лейкоцити • в 1 куб. мм міститься 6-8 тис. Збільшення кількості лейкоцитів понад 8 тис. називається лейкоцитоз, зменшення до 4 тис. – лейкопенією; • білі кров'яні тільця не мають гемоглобіну (безбарвні), мають ядро, мінливої форми; • діаметр їх 7-15 мкм; Властивості лейкоцитів: • здатні до активного амебоїдного руху, завдяки якому вони можуть виходити із судин у міжклітинний простір. • поглинання клітин – фагоцитоз; вони обволікають чужорідні тіла (віруси, токсини, бактерії) і перетравлюють за допомогою ферментів. • вироблення специфічних білків - антитіл.
  • 25.
  • 27. Гранулоцити НЕЙТРОФІЛИ ЕОЗИНОФІЛИ БАЗОФІЛИ 65-75% 1 - 5% усіх лейкоцитів 0,5 - 1% всіх лейкоцитів Нейтральні фарби; На препараті - рожеві, з синіми гранулами кислий барвник – еозин, забарвлюються у жовто - рожевий колір основний /лужний/ барвник; гранули темно – фіолетового кольору d = 12 мкм. d = 12 - 15мкм d =10мкм Захист організму від мікроорганізмів та токсинів Основна функція - інактивації гістаміну виділяють гепарин, беруть участь у регуляції процесу згортання крові, гепарин активує ліполіз, а також бере участь в обміні гістаміну. Здатні до амебоїдного руху, проходять крізь стінки капілярів між клітинами ендотелію і фагоцитують хвороботворних мікробів, рештки тканинних клітин Адсорбуючи гістамін, переносять його до легень та кишечника, де відбувається його виділення. Еозинофілія - при алергічних реакціях, глистяних інвазіях, аутоімунних захворюваннях. Гістамін розширює капіляри, підвищує проникність їх стінок, появу набряків і також сприяє процесам загоєння і розсмоктування
  • 28. МОНОЦИТИ o 6 – 8 % всіх лейкоцитів крові o Утворюються в кістковому мозку, у кров виходять недозрілими клітинами o d = 13 – 25 мкм o Округлої форми з бобовидним ядром o Захоплюють і перетравлюють мікроби й уламки зруйнованих клітин власного тіла. При досягненні зрілості у тканинах перетравлюються на нерухомі клітини - гістіоцити, або тканинні - макрофаги. Поблизу осередку запалення ці клітини розмножуються поділом, утворюючи вал навколо чужорідних тіл, які не руйнуються ферментами. Специфічною функцією макрофагів і моноцитів є: • фагоцитоз бактерій, ушкоджених та старих клітин; • беруть участь у продукції інтерферону; • виділяють у кровотік ендогенний піроген (білок, що синтезується під час фагоцитозу, під його впливом змінюється рівень терморегуляторних процесів в організмі, внаслідок чого в разі потрапляння в організм інфекції температура тіла підвищується). АГРАНУЛОЦИТИ
  • 29. Т – лімфоцити В – лімфоцити утворюються із стовбурних клітин кісткового мозку, у вилочковій залозі утворюються у людини в ембріональний печінці та кістковому мозку Запам'ятовують будову і передають інформацію про тип мікрорганізмів наступним поколінням Т — лімфоцитів. Забезпечують реакції клітинного імунітету та регулюють гуморальний імунітет Забезпечують гуморальний імунітет Розміри лімфоцитів значно варіюють, тому виділяють такі групи: - Великі (15 - 18мкм). - Середні (0 - 14мкм). - Малі (6 - 9мкм). Найбільше в крові малих лімфоцитів АГРАНУЛОЦИТИ
  • 30. • Основна функція лейкоцитів - захист організму від мікроорганізмів, чужорідних білків, сторонніх тіл. • Лейкоцити здатні самостійно рухатися, на своєму шляху вони захоплюють і піддають внутрішньоклітинному перетравленню мікроби і сторонні тіла. • Найшвидше рухаються нейтрофіли, лімфоцити й базофіли переміщуються повільніше. • Під час захворювань швидкість руху лейкоцитів збільшується. • Перетравлюючи стороннє тіло, лейкоцити гинуть, утворюючи гнояк, який через деякий час розривається, а його вміст викидається з організму.
  • 33. • кров'яні без'ядерні пластинки • d = 2 – 5 мкм. • Утворюються з мегакаріоцитів кісткового мозку. • Позбавлені ядра і більшості субклітинних структур. • Тривалість життя 8-12 діб. • Значна частина знаходиться у печінці,селезінці, легенях. • В тромбоцитах є АТФ, АДФ, РНК, актоміозин, ферменти. ТРОМБОЦИТИ
  • 34. • ангіотрофічна, при якій відбувається посилення проліферації ендотеліальних та непосмугованих м’язових клітин кровоносних судин; • беруть участь у зупинці кровотечі; • беруть участь у згортанні крові; • транспортна, пов’язана з переносом на мембранах різних біологічно активних речовин; • креаторна функція: поверхні тромбоцита адсорбують високомолекулярні сполуки - нуклеотиди, білкові поліпептиди, що здатні кодувати значний обсяг інформації, необхідної для регулювання процесів росту, диференціювання і розвитку клітин. ФУНКЦІЇ ТРОМБОЦИТІВ
  • 35. Згортання крові (утворення тромбу) Рана Тромбоцити руйнуються Тромбопластин Солі Са2+ Ферменти плазми (глобуліни) Протромбін Тромбін (в плазмі) Фібриноген (розчинний) Фібрин (у вигляді ниток) Тромб Клітини крові
  • 36. Тромбоцити беруть участь у звертанні крові. Це дуже дрібні утворення. Коли кров із рани витікає на поверхню шкіри, кровяні пластинки склеюються й руйнуються, а ферменти, що в них містяться потрапляють у плазму крові. При наявності солей кальцію та вітаміну К плазмовий білок фібриноген утворює нитки фібрину. В них застряють еритроцити та інші клітини крові, й утворюється тромб, який і перешкоджає витіканню крові назовні. тромбоцити
  • 37. ІМУННИЙ ПРОЦЕС • Імунний процес - це відповідь організму на певного роду подразнення, вторгнення стороннього агента - антигену. • Антиген - не властиві організмові сполуки (найчастіше білок), які проникли в його внутрішнє середовище, минаючи травний канал. • Антитіла - особливі білкові тіла, які знешкоджують антигени вступаючи з ними в реакції різноманітного характеру. Хімічна природа антитіл - це специфічні білки - гамма - глобуліни. • Антитіла утворюються клітинами лімфатичних вузлів, селезінки, кісткового мозку. Найактивніші антитіла виробляють лімфоцити, моноцити. • Антитіла по-різному діють на хвороботворні мікроби. Такі антитіла, які склеюють мікроорганізми, називаються прециптинами. Антитіла, які розчиняють бактерії, називаються бактеріолізинами. Антитіла, які нейтралізують отрути (токсини) бактерій, грибів, змій, рослин, називаються антитоксинами. • Антитілам властива специфічність, вони діють лише на той мікроб чи отруту, які були причиною їх утворення. • Антиген, який потрапив в організм, затримується в лімфатичних вузлах. Це є сигналом до утворення макрофагів, які беруть участь у поглинанні й переробці антитіл.