1. Опис підходів і класифікацій інновацій в сфері послуг протягом 1980- 2009 рр. Лаган Оксана [email_address]

6. 3. Сектори, що потребують спеціального технологічного забезпечення , науково місткі сектори. Ця група включає сферу програмного забезпечення і спеціалізованих бізнес – послуг, включаючи технічні і проектні послуги. Основним джерелом технологій є сама інноваційна активність підприємств, однак інновації часто можуть розвиватися у близькій взаємодії з окремими клієнтами.

11. Фаза «визнання» Окремі дослідження, як-то дослідника Тесера, обґрунтовують потребу відходу від вузької технологічної дефініції інновацій і що проста адаптація концептуального і емпіричного інструментарію із старого розуміння «технологічної інновації», є невірною і недоречною .

13. . Окрему увагу слід звернути на дослідження французьких науковців Джелала і Галоуджа, де висвітлюються особливості моделей в сфері інновацій .. Інновація заснована на лінійній моделі технологічної переваги і першочергово розвивається функціональними спеціалізованими департаментами. Це є класична індустріальна модель інновацій, що стала менш звичною у промисловості. Дана модель рідко зустрічається в сфері послуг . Декілька винятків, що слідують даній моделі – телекомунікаційні компанії і великі компанії – розробники пакетів спеціалізованого програмного забезпечення. Класична модель на базі науково-конструкторських робіт Характеристика моделі Назва моделі

14. Модель заснована на наданні послуг професіоналами , що продають не продукти, а, фактично, рішення . В основному, інноваційний процес не є формалізованим,проте значно залежить від професійних якостей виконавця . Прикладом може бути консультування в сфері управління і інжинірингу. Однак, дана модель може бути значно стійкою до більш радикальних форм інновацій, особливо коли не визначено статус професіонала. Професійна модель сфери послуг

15. Дана модель є гібридом двох попередніх . Характеризується потребою наявності спеціалізованого департаменту , щоправда більше орієнтованого на дистрибуцію інновації , ніж на розробку, а також залучення професіоналів. Прикладом є сфера охорони здоров’я, складне інжинірингове консультування. Неоіндустріальна модель

16. В даній моделі рідко передбачається наявність спеціалізованого департаменту , а інновації більше з алучаються , ніж розроблюються самостійно . Характерна матрична організаційна структура , процес надання послуги є покроковий та визначений. Модель характерна для великих, професійно керованих компаній, як, наприклад, в сфері авіації і роздрібної торгівлі. Організаційна і стратегічна інноваційна модель

17. Модель використовується в основному для нових підприємств, що пропонують радикальні інновації, часто заснованих на альтернативних технологіях і/або бізнес-моделях. Прикладами є Direct Line Insurance and South West Airlaines, що вперше low-cost модель слідом за EasyJet та RyanAir ). Підприємницька модель

18. Модель характерна для операційних послуг, як-то, клінінг чи послуги в системі харчування. Інноваційні тенденції проявляються незначно і мають більш варіативний характер , ніж інноваційний. Більш фундаментальні інновації завжди приходять із-зовні через систему регулювання і нові технології. Артільна модель

19. Модель на основі мережі підприємств, що працюють разом . При цьому рідше зустрічаються підприємства, що працюють самостійно. Прикладом даної моделі є франчайзинг . Мережева модель

24. 3. Система доставки послуги – також часто пов’язана зі зв’язком між споживачем і постачальником , з того часу як системи доставки забезпечують взаємодію обох сторін. Крім того, існують внутрішньо організаційні системи , що пов’язані зі способом виконання працівниками сфери послуг своєї роботи. Багато інновацій засновані на електронній доставці послуг. *Однак, слід пам’ятати і про інші сфери, наприклад, транспортні і пакувальні інновації. Наприклад, в свій час доставка піци теж була інновацією .