2. План заняття
1. Культура Київської Русі – видатне явище світової
культури.
2. Запровадження християнства, його вплив на
розвиток культури Київської Русі. Християнство і
язичницька культура.
3. Здобутки духовної культури: - писемність, літописи,
література, книжна справа; - наука; - архітектура.
4. Зародження і розвиток освіти.
3. Самостійне вивчення
• 1. Вірування і міфологія східнослов'янських
племен.
• 2.Особливості черняхівської культури.
• 3. Образотворче мистецтво Київської Русі.
• 4. Театр і музика Київської Русі.
4. Література
• Пестишева Г.Р. "Українська та зарубіжна
культура" 2002 р. с.133-144
• Закович М.М. "Українська та зарубіжна
культура" К. 2000р.с. 362-377
5. Дайте відповіді на запитання
1. Яких митців Київської Русі ви знаєте?
2. Які види мистецтва були поширені в Київській
Русі?
3. Хто запровадив християнство в Київській Русі і
коли?
6. Культура Київської Русі – видатне
явище світової культури
У результаті об’єднання східнослов'янських
племен на рубежі VІІІ-ІХ ст. виникла держава
Київська Русь з центром у Києві - одна з
великих, могутніх, економічно і культурно
розвинених країн середньовічної Європи.
Межі ЇЇ території сягали від Балтики і
Льодовитого океану до Чорного моря, і від
Волги до Карпат.
Утворення Київської Русі мало велике історичне та
культурне значення як для слов'янських, так і
неслов'янських народів.
7.
8. Культура Київської Русі – видатне
явище світової культури
Культура Київської Русі посідала значне місце
в культурі Європи й активно впливала на
процеси розвитку європейської і світової
культури.
3 князями Київської Русі підтримували
політичні, економічні, культурні та родинні
зв'язки правителі Візантії, Франції,
Німеччини, Швеції, Данії, Польщі.
9. Культура Київської Русі – видатне
явище світової культури
Київська Русь відкрила новий - феодальний
період в історії народів Східної Європи.
Вони не знали в своєму розвитку
рабовласницької формації: феодалізм
зароджувався в них на базі
первіснообщинного ладу.
10. Культура Київської Русі – видатне
явище світової культури
Характерною особливістю Київської Русі
були прискорені темпи її економічного
розвитку.
Провідне місце в економіці займало сільське
господарство.
Для обробітку ґрунту використовувалися
досконалі для того часу знаряддя праці: плуг,
рало, соха, мотика, борона, серп.
Використовувалася парова система землеробства
з двопільною і трипільною сівозмінами.
12. Культура Київської Русі – видатне
явище світової культури
Важливу роль в Київської Русі відігравало ремісниче
виробництво, в першу чергу чорна металургія та
металообробка.
Високий рівень розвитку торгівлі – внутрішньої і
міжнародної.
На міжнародні ринки Русь поставляла хутро, мед, віск,
шкіри, ремісничі вироби, сільськогосподарську
продукцію.
Завозила золото, срібло, коштовні тканини, вина, посуд,
предмети християнського культу, зброю.
15. Запровадження християнства
Доба Володимира Великого і особливо
Ярослава стала визначним етапом розвитку
Київської держави.
Київська Русь мала великий міжнародний авторитет
і широкі зовнішні зв'язки, з її можновладцями
ріднилися представники королівських династій
Європи.
16. Запровадження християнства
Християнство, зустрівшись з новими історичними
умовами, істотно змінилося порівняно з
візантійським варіантом.
Київським мислителям довелося створювати нові
літературні форми, спираючись на народну
свідомість, на фольклор, який був і залишався
переважно язичницьким, з деякими
вкрапленнями християнства.
17. Запровадження християнства
Другою причиною видозміни християнства було те, що
християнська релігія прийшла до нас у "готовому"
вигляді.
Вона насаджувалася згори, зустрічаючи тривалий опір
широких мас населення, яке дотримувалося віри
батьків і дідів.
Звідси активна взаємодія християнства і язичництва,
характерна для давньоруської культури майже
протягом усього його існування.
Відбулося злиття народної релігії та церковного
християнства.
18. Запровадження християнства
Великдень – головне християнське свято доби
Київської Русі.
Воно увібрало в себе також і передхристиянські обряди,
що пов'язувались із хліборобством, поминанням
померлих, обрядовим співанням пісень.
Святий Юрій (6 травня за ст. календарем)
За народним календарем Юрій - це уособлення весни.
З ним було пов'язано багато народних обрядів: господар
мав ще зранку викачатися в росі на своєму полі - на
добрий урожай.
19. Запровадження християнства
Зелені Свята або П'ятидесятниця, - це пам'ятка
Зіслання Святого Духа на апостолів.
В це свято заквітчували хати, та господарські будівлі.
Купала - справлялося на початку жнив.
В цей день "сонце в воді купається", отже й вода мала
очищувальну силу. Таку ж силу мав і вогонь.
Свято Петра і Павла (29 червня за ст. календарем).
Всі хати чепурили, а прийшовши з церкви,
розговлялися.
У Петрівку обов'язково відбувалися "ярмарки на дівчат".
20. Запровадження християнства
Християнство в Київській Русі засвоювалося від
початку переважно з боку зовнішньої
обрядовості, оскільки це характерно і для
язичницької релігійності.
Церква та собори ставали головними осередками
громадського й освітнього життя.
При церквах та монастирях засновувалися школи,
переписувалися й зберігалися книги, творилися
літописи.
21. Запровадження християнства
Християнізація Русі відіграла
прогресивну роль в історичному
розвиткові українського народу,
сприяла
• зміцненню єдності держави,
• всебічному збагаченню культури,
• встановленню та зміцненню державно-
політичних і культурних зв'язків
Київської Русі з країнами Близького
Сходу й Західної Європи.
22. Здобутки духовної культури
Русь відзначалася високим рівнем
культурного розвитку.
Це нерідко пояснюють тісними контактами Русі з
Візантією - спадкоємницею традицій античної
цивілізації, а також з іншими передовими
країнами Європи.
23. писемність
Археологічні джерела відносять час оволодіння
східними слов'янами неупорядкованим письмом
до IX ст.
У цьому переконує "Софійська азбука". Вона
складалася з 27 літер: 23 грецьких і 4
слов'янських - б, ж, щ, ш.
Запровадження на Русі християнства сприяло
поширенню кирилиці - досконалої слов'янської
писемності.
24. літописи, література
В Софії Київській був укладений
перший давньоруський
літописний звід 1037-
1039 рр.,
написане й проголошене
митрополитом Іларіоном
«Слово о законе и
благодати»,
26. літописи, література
Вершиною давньоруської
літератури стало "Слово о
полку Ігоревім", у якому
з особливою силою прозвучала
ідея єдності Русі.
Про автора "Слова" на сьогодні
нічого певного невідомо.
Очевидно, ним був князівський
дружинник, сучасник
описуваних подій і людина
світська.
27. літописи, література
"Слово про погибель Руської землі" - це
плач по втраченій могутності Русі.
"Слово" створене між 1225 і 1238 роками.
Автор його невідомий, лише є гадка, що він міг
бути вихідцем з південноукраїнських земель.
28. літописи, література
Рукописні книги були дуже дорогими, їх
переплітали в міцні оправи з металевими замками,
прикрашали численними ініціалами, заставками,
мініатюрами.
Найдавніша з них – "Остромирове
Євангеліє", написане у 1056-1057 рр.
дияконом Григорієм.
31. книжна справа
Після християнізації Київської Русі починає
швидко розвиватись книжна справа.
Готова до читання книга цінувалась дуже
дорого.
8 гривень коштував один молитовник, а
в той же час ціле село можна було
купить за 50 гривень.
32. книжна справа
Книжна справа Київської Русі була добре
розвинутою.
У ній чітко виділяється два напрями:
- перекладна література, оригінали творів якої
йшли на Русь з інших країн Заходу та Сходу;
- оригінальна література, яка творилася своїми
авторами на національному ґрунті.
33. книжна справа
Апокрифи (від грец. - прихований) - твори, що
не визнавалися церквою канонічними й
заборонялися нею.
Житійна література (опис життя, найчастіше
святого) – оспівувались подвиги найвидатніших
християнських діячів - святих.
34. книжна справа
Природничонаукова література - пов'язана з
вивченням природи, природознавча література.
Історична література - переклади Біблії та
візантійських історичних хронік.
Повісті - цей жанр перекладної літератури на Русі
користувався популярністю найбільше. Особливо
це стосується повісті "Александрія", що оповідає
про життя і подвиги Олександра Македонського.
35. книжна справа
Оригінальна література - формувалася і
розвивалась на національному ґрунті.
В оригінальній літературі відтворено народні
традиції, національну самосвідомість і
прагнення відстояти державну
незалежність.
Паломницька література. Паломництво на Русі
виникло відразу після запровадження та
зміцнення християнства. Це - ходіння до "святої
землі", до Палестини, "Гробу Господнього".
36. книжна справа
Складовою частиною давньоруської культури
була усна народна творчість:
епічні пісні,
перекази,
билини.
В них відображалися важливі історичні події та
явища, прославлялися захисники вітчизни від
іноземних загарбників.
38. наука
Історична наука.
Розроблялася історіографія, що займалася історією
нашої держави у формі літописання.
Найстарішими з тих, що дійшли до нас, є,
"Велесова книга"
літопис 1039 року, складений у київському
монастирі такими ченцями, як Никон Великий
та Нестор - літописець, автор "Повісті
временних літ".
40. наука
Медицина
Першими лікарями на Русі були ворожбити і
знахарі, усілякі ''віщуни" та "чаклуни".
Лікували замовляннями і заклинаннями.
Поодинокі згадки маємо про хірургічне
втручання до організму хворого.
41. архітектура
Першою сакральною
спорудою Києва був
храм, присвячений
Богоматері, на
спорудження якого
Володимир віддав
десяту частину
княжої казни, звідси й
назва храму -
Десятинний.
48. архітектура
Золоті ворота — головна, урочиста брама
стародавнього Києва.
Свою назву одержали по аналогії і зразку з
Золотими воротами в Константинополі.
Про будівництво їх, водночас із Софійським
собором, згадується в літописі 1037 року.
50. Зародження і розвиток освіти
Виникнення та поширення писемності сприяли
швидкому розвиткові освіти, науки й взагалі
культури на Русі.
З часів Володимира Святославича у Києві,
Новгороді та в інших великих містах
відкривалися школи грамоти, в яких вчилися
діти бояр, старших дружинників, духовенства.
Крім державних шкіл, на Русі практикувалося й
приватне навчання.
51. Зародження і розвиток освіти
У новозбудованій Софії Київській Ярослав
1037 року створює школу, яка була першим
вітчизняним вищим навчальним
закладом, який з'явився, до речі, на століття
раніше, ніж перші вузи Західної Європи.
52. Зародження і розвиток освіти
Які ж науки вивчали у вищій школі?
Літопис називає богослов'я,
філософію,
риторику,
граматику,
історію,
грецьку мову,
висловлювання античних авторів,
географію
природничі науки.
53. Зародження і розвиток освіти
Процеси поширення освіти на Русі мали свої
особливості.
Найголовнішим було те, що до освіти
прилучалися і опановували її діти не лише
чоловічої статі.
Шкільна освіта поширювалася, хоч і не в таких
масштабах, серед дітей жіночої статі.
54. Зародження і розвиток освіти
Багато корисного у справу
розвитку освіти вніс
Києво-Печерський
монастир.
В XI ст. тут виникає центр
підготовки вищого
духовенства, художників,
лікарів, перекладачів.
56. Зародження і розвиток освіти
Для поглиблення освіти при храмах і монастирях, а
також у князівських дворах засновувалися
бібліотеки.
Ярослав Мудрий створив бібліотеку Софії Київської.
В цій бібліотеці вже за Ярослава Мудрого налічувалося
понад 1000 примірників перекладної та
оригінальної літератури з різних галузей знань.
Князь Нікола Святоша витратив на книги всю свою
скарбницю й подарував їх Печерському монастирю.
57. Зародження і розвиток освіти
При церковних і монастирських бібліотеках
існували спеціальні майстерні, де
переписувалися або перекладалися з
іноземних мов книги –
здебільшого церковні, але й філософські та
юридичні трактати, твори, які містили
відомості зі світової історії, географії,
астрономії.
58. Культура Київської Русі
посідала значне місце в
культурі Європи й активно
впливала на процеси розвитку
європейської і світової
культури.
59. Узагальнення набутих знань
1. Як сприймали русичі процес християнізації?
2. Які є жанри оригінальної літератури
Київської Русі?
3. Кого з видатних діячів культури Київської
Русі ви знаєте?
4. Які види мистецтв розвивалися в Київській
Русі?
60. Домашнє завдання
Реферати:
1. Вірування і міфологія східнослов'янських племен.
2. Особливості черняхівської культури.
3. Образотворче мистецтво Київської Русі.
4. Театр і музика Київської Русі.
• Пестишева Г.Р. "Українська та зарубіжна культура"
2002 р. с.133-144
• Закович М.М. "Українська та зарубіжна культура" К.
2000р.с.362-377, 379-414
