2. Я знаю тільки те,
що нічого не знаю ,
але інші не знають і цього
Сократ
Тема. Розв’язування технічних задач на уроках трудового навчання
Мета: розкрити методичні аспекти та процес використання
конструкторсько-технологічних задач на уроках трудового навчання з
метою розвитку творчого мислення учнів; сприяти підвищенню
фахового рівня та педагогічної майстерності вчителів трудового
навчання.
3. • В умовах становлення України як демократичного
суспільства все актуальнішою постає проблема
розвитку особистості її громадян. У зв’язку з цим,
виявлення і розвиток творчої обдарованості
особистості має велике значення як для
державотворення, так і для самореалізації конкретної
людини.
• Одним з важливих завдань сучасної школи є
підготовка підростаючого покоління до технічної
діяльності на початкових етапах навчання у школі. У
молодшому шкільному віці відбуваються значні
зрушення у пізнавальній діяльності дітей,
закладаються основи мислення, уміння самостійно
підходити до розв’язання різних задач у навчальній і
трудовій діяльності. Будь-які намагання сформувати
мислення, зокрема, технічне, не можуть
компенсувати у старшокласників того, що втрачено у
молодшому шкільному віці.
4. • Діяльність у будь-якій галузі вимагає від
людини технічних і технологічних
знань і умінь, творчості та оперативності
в прийнятті рішень. Кожного разу, коли
ми стикаємось з технікою, виникає
потреба у прогнозуванні та
діагностуванні неполадок, визначенні
методів ремонту, доконструюванні чи
переконструюванні тощо. Тому,
розвиток технічного мислення в учнів
потребує особливої уваги вчителя.
Треба навчити учнів творчості,
раціоналізації, винахідництву.
5. • Важливим засобом розвитку технічних
здібностей є технічні задачі. Я вважаю, що
найважливішим способом розвитку
технічного мислення є ,,задачний’’ або
,,проблемний’’ метод навчання, сутність
якого полягає у створенні проблемних
ситуацій за допомогою технічних задач.
• Разом з тим, проблема формування
технічного мислення учнів середніх класів
в умовах шкільного навчання, ще
недостатньо розроблена у педагогіці.
6. • Метою мого виступу є теоретичне
обґрунтування системи технічних задач як
засобу розвитку технічного мислення
старших школярів.
• У здійсненні підготовки школярів до трудової
діяльності особливе місце належить
технічним задачам.
• Рішення задач з конструювання є одночасно і
метою, і засобом. Із цього випливає, що цей
процес повинен бути представлений як один з
основних методів, що забезпечують певну
успішність розвитку технічного мислення.
7. Технічна задача має певну специфіку
Це – розумова дія, у вигляді наступних
операцій:
• 1) орієнтовні дії : аналіз задачі і пошук
рішення;
• 2) виконавчі дії: здійснення плану
вирішення;
• 3) контрольно-корекційні дії: перевірка і
аналіз рішення.
8. • На основі спеціально розроблених
технічних задач можна розвивати в учнів
якості, необхідні для технічної діяльності,
спостережливість, увагу, просторову уяву і
просторове мислення, формувати
готовність в учнів до застосування
графічних знань і умінь для вирішення
технічних проблем.
• Розв’язування технічних задач підвищує
ефективність засвоєння учнями навчального
матеріалу і створює сприятливі умови для
виявлення учнями самостійності, активізує
їхню пізнавальну активність.
9. • У процесі навчання учнів розв’язувати
технічні задачі слід дотримуватися таких
умов: навчання повинно об’єднувати
слово і дію; врахування індивідуальних та
вікових особливостей учнів.
• Розв’язування технічних задач,
насамперед, залежить від типу задач, їх
змісту, дидактичного призначення, рівня
підготовки учнів та інших факторів.
• Основні типи задач: графічні,
конструкторські, технологічні.
10. • Успіх у розв’язані графічних задач залежить в
основному від рівня розвитку просторового
уявлення. В учнів, які ще не вивчають креслення ,
цей рівень невисокий. Тому, розв’язуючи задачі на
читання креслень, учні повинні мати можливість
наочно сприймати зображений на кресленні
об’єкт. Перед зображенням об’єкта, слід
упевнитись, чи добре учні усвідомили вид
зображення, його відмінність від інших видів, чи
вміють вони виконувати цей вид зображення. Для
перевірки розуміння учнів, можна задати їм такі
запитання: ,,Що таке технічний рисунок?’’; ,,Чим
відрізняється технічний рисунок від фотографії,
ескіз або креслень?’’; ,,Як проставляються
розміри?’’ .
11. • Розв’язування конструкторських задач, як і інших,
починається з усвідомлення умови задачі. Задачу
найкраще аналізувати у формі бесіди, пропоную
учням такі запитання, які б допомогли глибше
зрозуміти суть задачі і сприяли б пошуку способу
розв’язування.
• Наприклад:
• - ,,Що треба знати для
розв’язування задачі?’’.
• - ,,Які ставляться вимоги
до конструкції виробу?’’.
• - ,,Чи не нагадує ця задача
яку – небуть з раніше розв’язаних?’’.
12. • Успіх у розв’язанні технологічних задач залежить
також і від рівня розвитку в учнів наочно – діючого,
практичного мислення сформованості в них уміння
оперувати просторовими уявленнями технічних
об’єктів. Якщо в учнів таке вміння і мислення
розвинуті слабо, умови задачі я відповідним чином
ілюструю.
• Під час аналізу технологічних задач на визначення
розмірів заготовки, на встановлення послідовності
виготовлення виробу чи якихось інших я привчаю
учнів аналізувати не стільки поелементно, скільки в
сукупності елементів. Слід ураховувати, що вміння
аналізувати технологічні задачі, виходячи із
сукупності їх елементів, в учнів середньої школи
розвинене ще слабо. Тому педагог повинен навчати
учнів аналізувати задачі, роз’яснюючи їм процес
розв’язування багатоелементних технологічних задач.
13. • Аналізуючи дослідження з проблеми розвитку в учнів
технічного мислення, можна констатувати, що за
певних умов у процесі навчальної діяльності в
старших школярів може бути розвинене технічне
мислення, а оскільки технічне мислення розвивається
і вдосконалюється в процесі рішення відповідних
виробничо-технічних задач, то вивчення і
дослідження його може бути здійсненим саме в ході
цього процесу.
• Розв’язування технічних задач, насамперед, залежить
від типу задач, їх змісту, дидактичного призначення,
рівня підготовки учнів та інших факторів.
• Успіх у розв’язанні технологічних задач залежить в
основному від рівня розвитку в учнів наочно –
діючого, практичного мислення сформованості в них
уміння оперувати просторовими уявленнями
технічних об’єктів.
