Дев'ята лекція Весняної школи. Директор департаменту соціальних питань НАЕК "Енергоатом" Сергій Павловський розповідає про реалізацію корпоративної соціальної відповідальності у Енергоатомі

1. Корпоративна соціальна
відповідальність:
зобов’язання
ДП “НАЕК “Енергоатом”
перед суспільством

2. Білл Ґейтс, активний діяч у сфері КСВ.
«Величезне багатство йде поряд з великою
відповідальністю, зобов’язаннями поділитися з суспільством
і забезпечити найкращий розподіл цього багатства тим, хто
його потребує».

3. Визначення корпоративної соціальної
відповідальності
Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це концепція, відповідно до
якої організації (компанії) враховують інтереси суспільства, беручи на себе
відповідальність за вплив своєї діяльності на:
 споживачів;
 працівників;
 партнерів;
 місцеві спільноти;
 Інші зацікавлені сторони суспільної сфери

4. Визначення корпоративної соціальної
відповідальності
КСВ є добровільною діяльністю компаній. Вона виходить за рамки
встановленого законом зобов’язання дотримуватися законодавства і
передбачає, що організації добровільно приймають додаткові заходи для
підвищення якості життя працівників та їх сімей, а також місцевого
співтовариства і суспільства в цілому.
 Мова йде не просто про спонтанну благодійність, а про системну діяльність,
вбудовану в усі бізнес-процеси.

5. Еволюція поняття корпоративної соціальної
відповідальності (КСВ)
Дебати про КСВ розпочалися у 70-80-х роках минулого століття, коли громадськість почала
дізнаватися про приховані негативні наслідки діяльності компаній:
 міста-привиди, що загинули разом із підприємствами,
 катастрофи, спричинені діяльністю виробничих підприємств,
 річки, в яких не можна купатися, втрачене здоров'я на виробництвах без подальшого
соціального захисту.
Із розголосу подібних проблем розпочалася дискусія про роль бізнесу в суспільстві, про
соціальну відповідальність компаній.

6. Еволюція поняття корпоративної соціальної
відповідальності (КСВ)
Термін КСВ (Корпоративна Соціальна Відповідальність) у міжнародній
практиці використовується для визначення добровільних зобов’язань,
взятих на себе компанією щодо підвищення якості життя та роботи не
тільки своїх співробітників, а також суспільства і навколишнього
середовища.

7. Еволюція поняття корпоративної
соціальної відповідальності (КСВ)
Широкого поширення ідея КСВ набула у середині
90-х XX століття.
Тоді в суспільстві досить сильно проявилися
антикорпоративні настрої – як реакція на рішення
компанії Shell UK затопити в Північному морі
нафтову вежу «Brent Spar», на опубліковані в ряді
авторитетних видань матеріали про неетичні
бізнес-підходи (наприклад, використанні дитячої
праці), що практикуються в країнах «третього
світу» деякими відомими корпораціями .
Саме тоді компанії почали
активно вдаватися до КСВ із
метою створити собі імідж
соціально відповідальних і тим
самим завоювати прихильність
споживачів.
Або уникнути збитків

8. Відсутність єдиного розуміння змісту і сутності КСВ призводило
до вільного трактування терміну, що з одного боку дозволяло
компаніям називати заходами з КСВ досить широке коло дій, що
не мають до неї жодного відношення (наприклад, рекламні
заходи), а з іншого не сприяло проведенню системних
досліджень з КСВ.
Для подолання цих обмежень і розбіжностей був розроблений
і в 2010 році прийнятий стандарт
ISO 26000 «Керівництво з соціальної відповідальності»

9. Згідно Стандарту ISO 26000
основними принципами соціальної відповідальності є
• підзвітність (полягає в тому, що організація має звітувати щодо впливу від своєї діяльності на
суспільство і довкілля);
• прозорість (яка означає, що організації слід бути прозорою в її рішеннях і діяльності, які
впливають на інших);
• етична поведінка (організація повинна приймати і застосовувати стандарти етичної поведінки,
які якнайповніше відповідають її призначенню і сфері її діяльності);
• взаємодія з заінтересованими сторонами (організація має поважати,
розглядати інтереси її заінтересованих сторін та всемірно взаємодіяти з ними);
• правові норми (організація дотримується всіх чинних законів і правил, вживає заходів, аби бути
обізнаною про застосовані нею закони і правила, інформувати тих осіб в організації, хто
відповідальний за дотримання законів і правил, і знати, що такі закони і правила дотримуються);
• міжнародні норми (організації слід поважати міжнародні норми, в тих випадках, коли ці норми є
важливими для сталого розвитку і добробуту суспільства);
• права людини(організація повинна визнавати важливість і загальність прав людини, поважати
права, зазначені у Всесвітній Декларації з прав людини)

10. КСВ фактори визначають імідж
компанії на 49%,
її бренд — на 35%,
фінансовий стан — на 10%.
У бізнес-співтоваристві тема КСВ
викликає суперечки та розбіжності
– багато хто вважає, що це лише
маска для компаній, які таким
чином хочуть здаватися кращими.
78 % респондентів заявили, що з більшою ймовірністю куплять товар,
який асоціюється з небайдужою для них соціальною ініціативою, а 66%
задля підтримки такої ініціативи готові змінити думку щодо «свого»
бренда.

11. Соціальна відповідальність бізнесу носить
багаторівневий характер:
1. Базовий рівень припускає виконання договірних зобов'язань:
своєчасна оплата податків, виплата заробітної плати, по можливості —
надання нових робочих місць.
2. Другий рівень припускає забезпечення працівників адекватними
умовами не тільки роботи, але й життя: підвищення рівня кваліфікації
працівників, профілактичне лікування, будівництво житла, розвиток
соціальної сфери.
3. Третій, вищий рівень відповідальності передбачає благодійну
діяльність.

12. Внутрішня КСВ:
1. Безпека праці
2. Стабільність заробітної плати
3. Підтримка соціально значущої заробітної
плати
4. Додаткове медичне і соціальне
страхування співробітників
5. Розвиток людських ресурсів через
програми підготовки і підвищення
кваліфікації персоналу
6. Надання допомоги працівникам в
критичних ситуаціях
Зовнішня КСВ:
1. Спонсорство і корпоративна
добродійність
2. Сприяння охороні навколишнього
середовища
3. Взаємодія з місцевим співтовариством і
місцевою владою
4. Готовність брати участь у вирішенні
кризових ситуацій
5. Відповідальність перед споживачами
товарів і послуг (випуск якісних товарів)

13. Найпоширенішими сферами КСВ і для
міжнародних, і
для національних компаній є:
1. соціальний захист власних співробітників
2. екологія та довкілля
3. охорона здоров’я.

14. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОРПОРАТИВНОЇ
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ДП “НАЕК “ЕНЕРГОАТОМ”
Надання пільг і гарантій працівникам, посилення соціального
захисту працівників
Співробітництво з місцевими громадами та їх підтримка
Додаткові екологічні заходи
Благодійництво та волонтерство

15. СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ ПЕРЕД
ПРАЦІВНИКАМИ
 ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА
 між Кабінетом Міністрів України(стороною роботодавців) і всеукраїнськими об’єднаннями
професійних спілок в особі Спільного представницького органу репрезентативних
всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні
 ГАЛУЗЕВА УГОДА
 між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Профспілкою працівників
атомної енергетики та промисловості України
 КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР
 між президентом ДП НАЕК «Енергоатом» від імені роботодавця та головою профспілкового
комітету від імені трудового колективу

16. ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА
 Закріплює принципи взаємовідносин сторін на державному рівні , встановлює
регламент ведення переговорів, порядок здійснення соціального діалогу та
здійснення контролю за виконанням Угоди
 Є основою для розроблення та укладення галузевих(міжгалузевих) і
територіальних угод, колективних договорів

17. ГАЛУЗЕВА УГОДА
 встановлює основні норми, принципи та взаємні зобов’язання сторін
стосовно регулювання на галузевому рівні соціально-економічних та
трудових відносин у галузі згідно із законодавством,
 додаткові соціально-економічні гарантії та трудові пільги.
 Вона укладена з метою посилення соціального захисту працівників
галузі і включає зобов’язання Сторін, які спрямовані на створення умов
для підвищення ефективності роботи підприємств, реалізації на цій
основі професійних, трудових ісоціально-економічних гарантій
трудящих і трудових колективів

18. КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР
 нормативний акт, яким установлюються основні норми, принципи та
взаємні зобов'язання членів трудового колективу та адміністрації
згідно із законодавством, а також додаткові трудові та соціально-
економічні гарантії на рівні ДП “НАЕК “Енергоатом”, які і складають
основу корпоративної соціальної відповідальності перед членами
трудового колективу

19. КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
 Колективний договір поширюється на всіх працівників ДП НАЕК «Енергоатом», незалежно від
того, чи є вони членами профспілки, на обраних і штатних працівників профспілкових
організацій ДП НАЕК «Енергоатом» та їх структурних підрозділів.
 Жодна із Сторін, що уклали цей Колективний договір, не може протягом усього терміну його дії в
односторонньому порядку приймати рішення, що змінюють норми, положення, зобов’язання
Колективного договору, або припиняти їх виконання.
Колективний договір укладається з метою:
 створення умов для підвищення ефективної роботи ДП НАЕК
“Енергоатом” та реалізації на цій основі професійних, трудових і
соціально-економічних гарантій працівників;
 розвитку соціального діалогу, реалізації конституційних прав і
гарантій працівників і власника;
 посилення соціального захисту працівників Компанії.

20. СТРУКТУРА КОЛЕКТИВНОГО ДОГОВОРУ ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
 Загальні положення
 Організація виробництва і розвитку
 Трудові відносини, забезпечення зайнятості
 Оплата праці
 Охорона праці
 Охорона здоров’я
 Розвиток соц.сфери і соц. гарантії
 Житлово-побутове обслуговування
 Робота з молоддю
 Спорт, культура
 Гарантії профспілкової діяльності
 Контроль за виконанням

21. 1. Проведення за рахунок коштів Компанії профілактичних медичних оглядів
працівників
2. Проведення за рахунок коштів Компанії скринінгового медичного
обстеження працюючих жінок визначеного віку (з групи ризику) для раннього
та своєчасного виявлення онкологічних захворювань
3. Позачергове проведення медичного огляду на вимогу працівника, якщо
працівник вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами
праці, або за ініціативою адміністрації, якщо стан здоров’я працівника може
вплинути на виробничий процес, безпеку виробництва, призвести до
травматизму чи прогресування виявленого захворювання
Пільги та гарантії у сфері охорони здоров'я

22. 4. Фінансування заходів з медичної профілактики захворювань на грип серед
працівників для запобігання виникнення епідемії
5. Забезпечення відповідних категорій працівників Компанії безкоштовним
лікувально-профілактичним харчуванням згідно з чинним законодавством
6. Надання матеріальної допомоги працівникам Компанії для часткової
компенсації витрат на лікування
Пільги та гарантії у сфері охорони здоров'я

23. 1. Утримання та розвиток об’єктів соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі
відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» та визначені у Колективному договорі
2. Проведення за рахунок коштів Компанії поетапного переоснащення сучасною лікувально-
діагностичною апаратурою, реактивами, іншим медичним обладнанням оздоровпунктів і
профілакторіїв
3. За відсутності міського та приміського транспорту, доставка працівників на роботу і з роботи за
рахунок коштів підприємства
4. Надання працівникам двох днів у рахунок чергової щорічної відпустки або відпустку без збереження
заробітної плати у випадку одруження їхніх дітей
5. Надання безвідсоткових позик на будівництво та придбання житла ( у разі наявності визначених
соціальних показників)
Соціальні гарантії та розвиток соціальної сфери

24. Соціальні гарантії та розвиток соціальної сфери
6. Надання матеріальної допомоги працівникам Компанії
7. Організація відпочинку та оздоровлення працівників Компанії та членів їхніх сімей
9. Надання компенсацій і пільг та індивідуальне страхування членів аварійних бригад Компанії
5. Надання безвідсоткових позик на будівництво та придбання житла ( у разі наявності визначених
соціальних показників)

25. Забезпечення працівників житлом
1. Здійснення будівництва житла, квартирного обліку та поліпшення житлових умов працівників Компанії
2. Сприяння відведенню земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво та забезпечення
пайової участі Компанії у спорудженні інженерних мереж та комунікацій у місцях компактної
малоповерхової забудови міст-супутників АЕС за участю працівників ДП «НАЕК «Енергоатом»

26. Реалізація молодіжної політики ДП “НАЕК “Енергоатом”.
1. Проведення конкурсів професійної майстерності та наукових доповідей для молодих працівників та
звільнення їх учасників від основної роботи із збереженням зарплати на час проведення заходів
2. Фінансування заходів Ради молоді Компанії та відокремлених підрозділів Компанії в рамках
діяльності Організації молоді Атомпрофспілки згідно з узгодженими планами роботи
3. Надання Організації молоді Атомпрофспілки прав та можливостей на:
 участь у заходах та ініціюваня заходів, спрямованих на підвищення престижу роботи в АЕ та пропаганду АЕ;
 надання пропозицій з поліпшення умов праці та відпочинку працівників Компанії;
 участь у раціоналізаторській роботі та сприяння підвищенню освітнього рівня молодих працівників Компанії;
 надання пропозицій керівництву щодо підвищення кваліфікації молодих працівників та їхнього матеріального
заохочення.
 ведення роботи серед школярів з профорієнтації на подальшу роботу в Компанії, серед студентів старших
курсів профільних ВНЗ, молодих працівників щодо підвищення їхньої професійної майстерності.

27. Підтримка спортивної та культурної роботи
2. Звільнення працівників підприємства – членів збірних команд та учасників творчих колективів
художньої самодіяльності від роботи із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи для
участі в спортивних змаганнях та культурно-освітніх заходах згідно з планами, затвердженими
керівником та профспілковим комітетом відокремленого підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом»
1. Забезпечення участі та фінансування команд відокремлених підрозділів Компанії у спартакіаді,
юнацькій олімпіаді, масових спортивних заходах та святах, фестивалях і змаганнях за рахунок
спеціальних відрахувань коштів профспілковому комітету ДП «НАЕК «Енергоатом» та профспілковим
комітетам відокремлених підрозділів Компанії на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу
3. Надання за рахунок коштів Компанії транспорту для організації та проведення культурно-масових і
спортивно-оздоровчих заходів відповідно до узгоджених планів роботи

28. Підтримка спортивної та культурної роботи
5. Забезпечення підготовки спортивних резервів через дитячі спортивні школи та спортивні секції
4. Організація занять в секціях і командах, групах спортивного спрямування, самодіяльних спортивних і
фізкультурно-оздоровчих клубах, гуртках, студіях, клубах за інтересами для працівників та членів їхніх
сімей
6. Преміювання кращих фізкультурних працівників та працівників культури ДП «НАЕК «Енергоатом» за
вагомий внесок у розвиток фізичної культури, народної творчості й художньої самодіяльності
7. Щорічне планування фінансування культурно-масових та спортивних заходів, фінансування яких
проводиться за рахунок профспілкового комітету ППО ДП «НАЕК «Енергоатом»
8. Придбання спортивної форми та інвентарю з символікою ДП «НАЕК «Енергоатом» для кращих
спортсменів Компанії – учасників престижних міжнародних змагань

29. Зобов’язання у сфері підготовки кадрів
1. Проведення навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення та підтримки кваліфікації працівників
Компанії (згідно з виробничою необхідністю) за рахунок коштів ДП «НАЕК «Енергоатом»
Проведення підвищення кваліфікації працівників Компанії не рідше ніж один раз на п’ять років
3. Виплата персональних стипендій ДП «НАЕК «Енергоатом» студентам профільних ВНЗ
4. Виплата премій ДП НАЕК Енергоатом «Кращий викладач року» для викладачів профільних ВНЗ
2. Укладання тристоронніх договорів між ДП «НАЕК «Енергоатом», студентами та
профільними ВНЗ на підготовку кадрів для атомної енергетики.

30. Оплата праці
1. Виплата працівникам Компанії одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у
відпустку в розмірі одного окладу.
2. Виплата одноразової грошової винагороди працівникам Компанії при нагородженні їх відзнаками
галузі та ДП «НАЕК «Енергоатом»
3. Грошова виплата працівникам при звільнені з роботи в Компанії у зв’язку із виходом на пенсію
4. Встановлення для персоналу, який входить до складу аварійних формувань, щомісячної грошову
надбавку в розмірі 3% від посадового окладу (місячної тарифної ставки) за ризик у роботі та додаткові
функціональні обов’язки

31. Співробітництво з місцевими громадами та їх підтримка
2. Перерахування коштів (1% від вартості виробленої товарної продукції) на реалізацію заходів щодо
соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження АЕС
1. Спільна робота з органами місцевого самоврядування у складі координаційних рад, комісій і
громадських організацій з метою успішної реалізації програм соціально-економічного розвитку міст-
супутників АЕС і регіонів в цілому
3. Проведення спільних заходів святкового, культурного та спортивного характеру
4. Забезпечення вільного доступу мешканців міст-супутників до всіх об’єктів соціальної інфраструктури у
містах-супутниках АЕС (спортивних, культурних, оздоровлення та відпочинку), їх участі у роботі
спортивних секцій та діяльності творчих колективів

32. Додаткові екологічні заходи
3. Зариблення водойм-охолоджувачів Запорізької АЕС та Хмельницької АЕС з метою здійснення водної
біомеліорації
1. Проведення сертифікації системи управління ДП «НАЕК «Енергоатом» на відповідність вимогам
міжнародного стандарту екологічного менеджменту ISO14000
2. Зариблення Каховського водосховища в акваторії Запорізької АЕС з метою підтримки та збільшення в
ньому поголів’я риби
4. Здійснення спостереження та патрулювання працівниками Запорізької АЕС лісової зони, прилеглої до
м. Енергодара, з метою запобігання лісовим пожежам у сухий пожежонебезпечний період (в окремі
роки)

33. Волонтерська діяльність

34. Благодійна діяльність
3. Турнір з боулінгу
В рамках проекту співпраці ДП «НАЕК «Енергоатом» з Всеукраїнською
благодійною організацією «Даун Синдром»
2. Турнір з пейнтболу
4. Новорічні свята для дітей з даун синдромом
1. Благодійний турнір з міні-футболу «Кубок відкритих сердець»

35.  Висновки
 Застосування корпоративної соціальної відповідальності надає компаніям конкретні
переваги, зокрема:
• покращення управління завдяки запобіганню ризикам;
• покращення репутаційного менеджменту;
• збільшення обсягів продажу та частки ринку;
• мотивування співробітників;
• оптимізація операційних процесів та зменшення витрат;
• лояльність інвесторів;
• покращення фінансових показників діяльності;
• налагодження стосунків із державним сектором та суспільством тощо.