SlideShare a Scribd company logo
1 of 41
Система кровообігу
Фізіологічні властивості
серцевого м’яза
к.б.н. Древицька Т.І.
До серцево-судинної системи відносять:
різного діаметру судини, по яких рухається кров;
серце, яке сприяє руху цієї рідини;
органи, які беруть участь в кровотворенні (кістковий мозок, селезінка,
лімфатичні вузли)
Всі функції системи крові +
• Рефлексогенна функція
кровоносної системи.
У стінках кровоносних судин є
численні нервові закінчення -
рецептори, що утворюють великі
рефлексогенні зони, які
сигналізують в центральну
нервову систему про величину
кров'яного тиску, хімічний склад
крові тощо.
Серце – cтворює зону
високого тиску.
Де? У лівому (до 120
мм.рт.ст.) та правому (до
25 мм.рт.ст) шлуночку.
Чому рухається кров?
Тому що є градієнт тисків
(велике коло кровообігу
з -1 до 120, мале коло з -
1 до 25).
З яких клітин складається серце? 30 % КМЦ!!!
Будова серця
Автоматичний порожнистий мішок
Зверху – плівка (перикард)
-епікард
-міокард
-ендокард
Порожнисті вени

праве передсердя

правий шлуночок

легенева артерія
Легеневі вени

Ліве передсердя

лівий шлуночок

аорта
Рух крові в організмі Клапани:
на виході зі шлуночків :
напівмісяцеві,
в перетинках:
лівий – мітральний - 2
правий – трикуспідальний -3
не закриваються-
недостатність
Погано відкриваються - стеноз
- скелетні
- серцеві
- гладком'язові
Відрізняються:
- виглядом та
будовою
- (посмугованість)
- розташуванням,
- іннервацією
(видом
контролю),
- функцією
Види м'язових клітин
- міофіламенти аналогічні поперечнополосатим м'язовим клітинам
- Т-система розвинена в 100 разів сильніше (близько 30% від обсягу цитоплазми)
- в кардіоміоцитах передсердь - секреторні гранули (Na-уретіческій пептид)
- характерні вставні диски, що складаються з проміжних з'єднань (fascia adherens),
десмосом і щілинних контактів (gap conjunction; уздовж поздовжньої осі клітини)
Скелетний м'яз
Функції серцевого
м'язу
Автоматія
Збудливість
Провідність
Скоротливість
• Автоматизм — здатність атипових КМЦ
генерувати ПД без зовнішнього подразнення.
• Найбільшим рівнем автоматії володіють
клітини синоатріального вузла (САВ), що
розташований в правому передсерді.
• В серці є градієнт автоматії
• Збудливість — здатність клітин провідної
системи серця і скоротливого міокарду
відповідати на подразнення генерацією ПД.
• Під час збудження серця утворюється
електричний струм, що реєструється у вигляді
електрокардіограми (ЕКГ).
• Провідність - здатність серця проводити
імпульси (ПД) від місця їх утворення до
скоротливого міокарда: від САВ до передсердь і
шлуночків.
Елементи провідної системи
серця
Діаметр
волокон
Швидкість (мс)
Клітини передсердь і шлуночків
(САВ і Т-КМЦ)
12 мкм 0,9 - 1
АВВ 2-3 мкм Не більше 0,05
Волокна Пуркін’є 40 мкм До 3
Швидкість проведення збудження приблизно
пропорційна квадратному кореню діаметра
волокна (за Б.Фолков, Е.Ніл, 1976)
• Скоротливість - здатність серця до зміни
довжини або напруги.
ОСОБЛИВОСТІ скорочення:
• Підпорядковується закону "все або нічого".
• Лише поодинокі скорочення, в яких виділяють:
латентний період, фазу вкорочення (систолу),
фазу розслаблення (діастолу).
До складу серцевого м'яза входять:
Атипові кардіоміоцити, які складають провідну
систему серця (автоматична генерація і проведення
збудження до робочіх кардіоміоцитів)
Типові кардіоміоцити, які складають робочий міокард
і за рахунок того. Що вміють розвивати велику силу
під час скорочення виконують насосну функцію. !!!
Спросить биофизиков
Секреторні (про них пізніше)
1 – синоатріальный вузел
2 – атріовентрикулярний вузел
3 – пучок Гіса
4 – права та ліва гілка пучку
5 – волокна Пуркіньє
Провідна система серця
Як виглядають атипові кардіоміоцити?
Графічне зображення
потенціалу.
Залежність заряду
(вісь у) від часу (вісь х)
Потенціал спокою
Причини існування потенціалу спокою
Серцевий м'яз
від пейсмейкерних клітин синоатріального вузла
Механізми виникнення ПД
• Na+/Са2+(?) струм (If –
“funny”; активується
при мембранному
потенціалі -50 мВ).
• Зниження проникності
мембрани для іонів К+
• Ca2+ струм крізь Т-тип
каналів
HYPERPOLARIZATION-ACTIVATED CYCLIC
NUCLEOTIDE-GATED (HCN, I funny) CHANNELS
Чинники, які визначають частоту генерації
ПД САВ, а отже і ЧСС
• Швидкість фази ПДД
(залежить від
кількості funny
каналів)
• Поріг деполяризації
• Брадікардія – уповільнення ритму серця
• Тахікардія – прискорення ритму серця
• Хронотропний ефект – вплив на ЧСС
• Алінідін Alinidine (ST 567)
• Затебрадин Zatebradine (UL-FS 49)
• Цілобрадин Cilobradine (DK-AH 269)
• Івабрадин Ivabradine
Сучасні блокатори If (чисті
брадикардичні агенти, речовини, що
знижують ЧСС)
Задача: пацієнту призначили івабрадін. Як і чому
зміняться характеристики ПД атипового КМЦ та
серцевий ритм, зобразити графічно.
(а) ПД клітини водія ритму
серця
(б) вхідний катіонний струм
крізь If
Часові взаємовідносини між змінами
мембранного потенціалу та скороченням
0 – деполяризація
1 – швидка реполяризація
2 – плато
3 – остаточна реполяризація
4 – МПС
-90
16
mV
200-300 ms
ПД типового кардиоміоциту
пороги активації:
Na+-каналів - 65 мВ
Ca2+-каналів (L-тип) -30 мВ
Іонні струми
Порівняння ПД атипового і типового КМЦ
Особливості форми ПД атипового КМЦ
1. Невелика амплітуда
2. Велика тривалість
3. Незначна крутизна зростання піку
4. Закруглений пік
5. Характерна фаза – ПДД
6. Немає МПС
Порівняння ПД в різних відділах серця
Heart physiology

More Related Content

What's hot

Діагностика сколіозу
Діагностика сколіозуДіагностика сколіозу
Діагностика сколіозуpaginec
 
хим равновесие
хим равновесиехим равновесие
хим равновесиеkassy2003
 
хичээл 6
хичээл 6хичээл 6
хичээл 6Ankhaa
 
Біологічні основи запліднення та розвитку організму людини.
Біологічні основи запліднення та розвитку  організму людини. Біологічні основи запліднення та розвитку  організму людини.
Біологічні основи запліднення та розвитку організму людини. labinskiir-33
 
статева система
статева системастатева система
статева системаvetal97
 
Патоморфологія хвороб. лекція 2.
Патоморфологія хвороб. лекція 2.Патоморфологія хвороб. лекція 2.
Патоморфологія хвороб. лекція 2.microsvit
 
Синдром ДВЗ крові в практиці лікаря-інтерніста
Синдром ДВЗ крові в практиці лікаря-інтерністаСиндром ДВЗ крові в практиці лікаря-інтерніста
Синдром ДВЗ крові в практиці лікаря-інтерністаnickantoff
 
Епітеліальна тканина
Епітеліальна тканинаЕпітеліальна тканина
Епітеліальна тканинаAlla Khodorovska
 
Характеристи звуку
Характеристи звукуХарактеристи звуку
Характеристи звукуOleksii Voronkin
 
Запалення 1
Запалення 1Запалення 1
Запалення 1patology210
 
Водно-електролітний обмін. Набряки
Водно-електролітний обмін. НабрякиВодно-електролітний обмін. Набряки
Водно-електролітний обмін. НабрякиVictor Dosenko
 
жовтяниці
жовтяниціжовтяниці
жовтяниціVoyevidka_OS
 
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспектСинаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспектAndrii Cherninskyi
 
Патофізіологія кислотно-основного стану
Патофізіологія кислотно-основного стануПатофізіологія кислотно-основного стану
Патофізіологія кислотно-основного стануVictor Dosenko
 
лекція періф.кров. для фарм.
лекція періф.кров. для фарм.лекція періф.кров. для фарм.
лекція періф.кров. для фарм.patology210
 
1 лекция часть 4 мозжечок
1 лекция часть 4 мозжечок1 лекция часть 4 мозжечок
1 лекция часть 4 мозжечокIgor68
 
сэрэмтгий эсийн физиологи
сэрэмтгий эсийн физиологи сэрэмтгий эсийн физиологи
сэрэмтгий эсийн физиологи khashkhorol mashbat
 
аха физик асуулт
аха   физик асуултаха   физик асуулт
аха физик асуултbatbayarD
 

What's hot (20)

Діагностика сколіозу
Діагностика сколіозуДіагностика сколіозу
Діагностика сколіозу
 
хим равновесие
хим равновесиехим равновесие
хим равновесие
 
Орган зору
Орган зоруОрган зору
Орган зору
 
хичээл 6
хичээл 6хичээл 6
хичээл 6
 
Біологічні основи запліднення та розвитку організму людини.
Біологічні основи запліднення та розвитку  організму людини. Біологічні основи запліднення та розвитку  організму людини.
Біологічні основи запліднення та розвитку організму людини.
 
статева система
статева системастатева система
статева система
 
Презентація 2
Презентація  2 Презентація  2
Презентація 2
 
Патоморфологія хвороб. лекція 2.
Патоморфологія хвороб. лекція 2.Патоморфологія хвороб. лекція 2.
Патоморфологія хвороб. лекція 2.
 
Синдром ДВЗ крові в практиці лікаря-інтерніста
Синдром ДВЗ крові в практиці лікаря-інтерністаСиндром ДВЗ крові в практиці лікаря-інтерніста
Синдром ДВЗ крові в практиці лікаря-інтерніста
 
Епітеліальна тканина
Епітеліальна тканинаЕпітеліальна тканина
Епітеліальна тканина
 
Характеристи звуку
Характеристи звукуХарактеристи звуку
Характеристи звуку
 
Запалення 1
Запалення 1Запалення 1
Запалення 1
 
Водно-електролітний обмін. Набряки
Водно-електролітний обмін. НабрякиВодно-електролітний обмін. Набряки
Водно-електролітний обмін. Набряки
 
жовтяниці
жовтяниціжовтяниці
жовтяниці
 
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспектСинаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
 
Патофізіологія кислотно-основного стану
Патофізіологія кислотно-основного стануПатофізіологія кислотно-основного стану
Патофізіологія кислотно-основного стану
 
лекція періф.кров. для фарм.
лекція періф.кров. для фарм.лекція періф.кров. для фарм.
лекція періф.кров. для фарм.
 
1 лекция часть 4 мозжечок
1 лекция часть 4 мозжечок1 лекция часть 4 мозжечок
1 лекция часть 4 мозжечок
 
сэрэмтгий эсийн физиологи
сэрэмтгий эсийн физиологи сэрэмтгий эсийн физиологи
сэрэмтгий эсийн физиологи
 
аха физик асуулт
аха   физик асуултаха   физик асуулт
аха физик асуулт
 

Similar to Heart physiology

8 клас 21 урок серце.ppt
8 клас 21 урок серце.ppt8 клас 21 урок серце.ppt
8 клас 21 урок серце.pptssuser798f45
 
кровообіг людини
кровообіг людиникровообіг людини
кровообіг людиниltasenko
 
серце
серцесерце
серцеolly911
 
КТ_МРТ_в_кардіології_Брицька_М.pptx
КТ_МРТ_в_кардіології_Брицька_М.pptxКТ_МРТ_в_кардіології_Брицька_М.pptx
КТ_МРТ_в_кардіології_Брицька_М.pptxssuser79625c
 
Рух крові по судинах.
Рух крові по судинах.Рух крові по судинах.
Рух крові по судинах.labinskiir-33
 
соматоневрологія
соматоневрологія соматоневрологія
соматоневрологія Igor68
 
Кровообіг та лімфообіг
Кровообіг та лімфообігКровообіг та лімфообіг
Кровообіг та лімфообігAlyona Tribko
 
Патофізіологія недостатності кровообігу
Патофізіологія недостатності кровообігуПатофізіологія недостатності кровообігу
Патофізіологія недостатності кровообігуBukovinian State Medical University
 
кровообіг людини
кровообіг людиникровообіг людини
кровообіг людиниandrey_va-s
 

Similar to Heart physiology (11)

8 клас 21 урок серце.ppt
8 клас 21 урок серце.ppt8 клас 21 урок серце.ppt
8 клас 21 урок серце.ppt
 
кровообіг людини
кровообіг людиникровообіг людини
кровообіг людини
 
серце
серцесерце
серце
 
КТ_МРТ_в_кардіології_Брицька_М.pptx
КТ_МРТ_в_кардіології_Брицька_М.pptxКТ_МРТ_в_кардіології_Брицька_М.pptx
КТ_МРТ_в_кардіології_Брицька_М.pptx
 
Рух крові по судинах.
Рух крові по судинах.Рух крові по судинах.
Рух крові по судинах.
 
соматоневрологія
соматоневрологія соматоневрологія
соматоневрологія
 
Кровообіг та лімфообіг
Кровообіг та лімфообігКровообіг та лімфообіг
Кровообіг та лімфообіг
 
Патофізіологія недостатності кровообігу
Патофізіологія недостатності кровообігуПатофізіологія недостатності кровообігу
Патофізіологія недостатності кровообігу
 
Будова і функції серця
Будова і функції серцяБудова і функції серця
Будова і функції серця
 
будова серця
будова серцябудова серця
будова серця
 
кровообіг людини
кровообіг людиникровообіг людини
кровообіг людини
 

More from Татьяна Древицкая

Entry into the physiology and properties of excitable tissues
Entry into the physiology and properties of excitable tissuesEntry into the physiology and properties of excitable tissues
Entry into the physiology and properties of excitable tissuesТатьяна Древицкая
 

More from Татьяна Древицкая (18)

Blood
BloodBlood
Blood
 
Blood function
Blood functionBlood function
Blood function
 
Proteins: structure, packaging, transport and degradation
Proteins: structure, packaging, transport and degradationProteins: structure, packaging, transport and degradation
Proteins: structure, packaging, transport and degradation
 
Gene expression: translation or that is encoded in mRNA
Gene expression: translation or that is encoded in mRNAGene expression: translation or that is encoded in mRNA
Gene expression: translation or that is encoded in mRNA
 
Gene expression and regulation
Gene expression and regulationGene expression and regulation
Gene expression and regulation
 
Gene and genome organization
Gene and genome organizationGene and genome organization
Gene and genome organization
 
Heart adaptation at physical loading
Heart adaptation at physical loadingHeart adaptation at physical loading
Heart adaptation at physical loading
 
Molecular mechanisms of muscle constraction
Molecular mechanisms of muscle constractionMolecular mechanisms of muscle constraction
Molecular mechanisms of muscle constraction
 
Taste sensitivity
Taste sensitivityTaste sensitivity
Taste sensitivity
 
Mitochondria and oxidative stress
Mitochondria and oxidative stressMitochondria and oxidative stress
Mitochondria and oxidative stress
 
Entry into the genetics and physiology
Entry into the genetics and physiologyEntry into the genetics and physiology
Entry into the genetics and physiology
 
Genes and genomes: why do we look like our parents
Genes and genomes: why do we look like our parentsGenes and genomes: why do we look like our parents
Genes and genomes: why do we look like our parents
 
Primary active transport and its regulation
Primary active transport and its regulationPrimary active transport and its regulation
Primary active transport and its regulation
 
Entry into the physiology and properties of excitable tissues
Entry into the physiology and properties of excitable tissuesEntry into the physiology and properties of excitable tissues
Entry into the physiology and properties of excitable tissues
 
Why are physical activities useful?
 Why are physical activities useful? Why are physical activities useful?
Why are physical activities useful?
 
Molecular physiology of Nervous system
Molecular physiology of Nervous systemMolecular physiology of Nervous system
Molecular physiology of Nervous system
 
Molecular physiology of Digestive system
Molecular physiology of Digestive systemMolecular physiology of Digestive system
Molecular physiology of Digestive system
 
Molecular physiology of respiration
Molecular physiology of respirationMolecular physiology of respiration
Molecular physiology of respiration
 

Heart physiology

  • 2. До серцево-судинної системи відносять: різного діаметру судини, по яких рухається кров; серце, яке сприяє руху цієї рідини; органи, які беруть участь в кровотворенні (кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли)
  • 3. Всі функції системи крові + • Рефлексогенна функція кровоносної системи. У стінках кровоносних судин є численні нервові закінчення - рецептори, що утворюють великі рефлексогенні зони, які сигналізують в центральну нервову систему про величину кров'яного тиску, хімічний склад крові тощо.
  • 4. Серце – cтворює зону високого тиску. Де? У лівому (до 120 мм.рт.ст.) та правому (до 25 мм.рт.ст) шлуночку. Чому рухається кров? Тому що є градієнт тисків (велике коло кровообігу з -1 до 120, мале коло з - 1 до 25).
  • 5.
  • 6. З яких клітин складається серце? 30 % КМЦ!!!
  • 7. Будова серця Автоматичний порожнистий мішок Зверху – плівка (перикард) -епікард -міокард -ендокард
  • 8. Порожнисті вени  праве передсердя  правий шлуночок  легенева артерія Легеневі вени  Ліве передсердя  лівий шлуночок  аорта Рух крові в організмі Клапани: на виході зі шлуночків : напівмісяцеві, в перетинках: лівий – мітральний - 2 правий – трикуспідальний -3 не закриваються- недостатність Погано відкриваються - стеноз
  • 9. - скелетні - серцеві - гладком'язові Відрізняються: - виглядом та будовою - (посмугованість) - розташуванням, - іннервацією (видом контролю), - функцією Види м'язових клітин
  • 10. - міофіламенти аналогічні поперечнополосатим м'язовим клітинам - Т-система розвинена в 100 разів сильніше (близько 30% від обсягу цитоплазми) - в кардіоміоцитах передсердь - секреторні гранули (Na-уретіческій пептид) - характерні вставні диски, що складаються з проміжних з'єднань (fascia adherens), десмосом і щілинних контактів (gap conjunction; уздовж поздовжньої осі клітини) Скелетний м'яз
  • 12. • Автоматизм — здатність атипових КМЦ генерувати ПД без зовнішнього подразнення. • Найбільшим рівнем автоматії володіють клітини синоатріального вузла (САВ), що розташований в правому передсерді. • В серці є градієнт автоматії
  • 13. • Збудливість — здатність клітин провідної системи серця і скоротливого міокарду відповідати на подразнення генерацією ПД. • Під час збудження серця утворюється електричний струм, що реєструється у вигляді електрокардіограми (ЕКГ).
  • 14. • Провідність - здатність серця проводити імпульси (ПД) від місця їх утворення до скоротливого міокарда: від САВ до передсердь і шлуночків.
  • 15. Елементи провідної системи серця Діаметр волокон Швидкість (мс) Клітини передсердь і шлуночків (САВ і Т-КМЦ) 12 мкм 0,9 - 1 АВВ 2-3 мкм Не більше 0,05 Волокна Пуркін’є 40 мкм До 3 Швидкість проведення збудження приблизно пропорційна квадратному кореню діаметра волокна (за Б.Фолков, Е.Ніл, 1976)
  • 16. • Скоротливість - здатність серця до зміни довжини або напруги. ОСОБЛИВОСТІ скорочення: • Підпорядковується закону "все або нічого". • Лише поодинокі скорочення, в яких виділяють: латентний період, фазу вкорочення (систолу), фазу розслаблення (діастолу).
  • 17. До складу серцевого м'яза входять: Атипові кардіоміоцити, які складають провідну систему серця (автоматична генерація і проведення збудження до робочіх кардіоміоцитів) Типові кардіоміоцити, які складають робочий міокард і за рахунок того. Що вміють розвивати велику силу під час скорочення виконують насосну функцію. !!! Спросить биофизиков Секреторні (про них пізніше)
  • 18. 1 – синоатріальный вузел 2 – атріовентрикулярний вузел 3 – пучок Гіса 4 – права та ліва гілка пучку 5 – волокна Пуркіньє Провідна система серця
  • 19.
  • 20. Як виглядають атипові кардіоміоцити?
  • 21.
  • 22.
  • 23. Графічне зображення потенціалу. Залежність заряду (вісь у) від часу (вісь х) Потенціал спокою
  • 24.
  • 26. Серцевий м'яз від пейсмейкерних клітин синоатріального вузла
  • 27.
  • 28.
  • 29.
  • 30. Механізми виникнення ПД • Na+/Са2+(?) струм (If – “funny”; активується при мембранному потенціалі -50 мВ). • Зниження проникності мембрани для іонів К+ • Ca2+ струм крізь Т-тип каналів
  • 32. Чинники, які визначають частоту генерації ПД САВ, а отже і ЧСС • Швидкість фази ПДД (залежить від кількості funny каналів) • Поріг деполяризації
  • 33. • Брадікардія – уповільнення ритму серця • Тахікардія – прискорення ритму серця • Хронотропний ефект – вплив на ЧСС
  • 34. • Алінідін Alinidine (ST 567) • Затебрадин Zatebradine (UL-FS 49) • Цілобрадин Cilobradine (DK-AH 269) • Івабрадин Ivabradine Сучасні блокатори If (чисті брадикардичні агенти, речовини, що знижують ЧСС)
  • 35. Задача: пацієнту призначили івабрадін. Як і чому зміняться характеристики ПД атипового КМЦ та серцевий ритм, зобразити графічно. (а) ПД клітини водія ритму серця (б) вхідний катіонний струм крізь If
  • 36. Часові взаємовідносини між змінами мембранного потенціалу та скороченням 0 – деполяризація 1 – швидка реполяризація 2 – плато 3 – остаточна реполяризація 4 – МПС -90 16 mV 200-300 ms ПД типового кардиоміоциту
  • 37. пороги активації: Na+-каналів - 65 мВ Ca2+-каналів (L-тип) -30 мВ Іонні струми
  • 38. Порівняння ПД атипового і типового КМЦ
  • 39. Особливості форми ПД атипового КМЦ 1. Невелика амплітуда 2. Велика тривалість 3. Незначна крутизна зростання піку 4. Закруглений пік 5. Характерна фаза – ПДД 6. Немає МПС
  • 40. Порівняння ПД в різних відділах серця