2. Ширина – загальна кількість
асортиментних груп (товарних ліній) у
виробника (продавця). Кількість груп
пов'язана з кількістю сегментів ринку.
Глибина – пропозиції кожного
окремого товару у межах асортиментної
групи.
3. Насиченість (повнота) – загальна кількість
складових асортимент конкретних товарів.
Характеризує ступінь чи щільність заповнення
марками товару всередині товарної лінії.
Гармонійність асортименту – ступінь близькості
товару різних асортиментних груп відносно
кінцевого використання, вимог до організації
виробництва, каналам розподілу та інших
показників.
Раціональність – здатність набору товарів
найповніше задовольняти потреби покупців.
4. Коефіцієнт раціональності асортименту розраховується за
формулою:
)1(
)(6
1 2
1
2
пп
РР
K
п
і
рв
р
де Р в – ранг виробу чи асортиментної групи за питомою вагою у
загальному обсязі виробництва (обсягу реалізації);
Р р – ранг виробу чи асортиментної групи за величиною
рентабельності;
n – кількість виробів чи асортиментних груп, що досліджуються.
Якщо К р > 0,6 це свідчить про раціональність асортименту.
5. Коефіцієнт стійкості характеризує безперебійну наявність у
продажу товарів, передбачених асортиментним переліком; він
розраховується за формулою:
Ра
Шст
Кст
де Шст – кількість товарів, що користуються стійким
попитом;
Ра – загальна кількість видів і різновидів товарів.
*100%
6. Коефіцієнт оновлення один з основних показників, що
характеризують зміни в асортименті продукції. Вчасне
оновлення асортименту продукції є одним із важливих
індикаторів активності підприємства та його
конкурентоспроможності.
Ра
Н
К ао =..
де Н – кількість нових товарів, введених в асортимент;
Ра – загальна кількість видів і різновидів товарів.
*100%
7. Коефіцієнт розширення асортименту характеризується
додаванням нових асортиментних позицій в існуючий асортимент
підприємства. Розширення асортименту ускладнює процес
виробництва, обліку та контролю, дещо збільшує виробничі
витрати. Але, водночас, це випробуваний засіб зміцнення ринкових
позицій підприємства, освоєння нових сегментів ринку і залучення
нових споживачів.
Шд
Тд
Кр
де Тд – кількість асортиментних груп, що додалися;
Шд – дана ширина асортименту.
*100%
8. Товарна лінія (або асортиментна група товарів) –
це група товарів, тісно пов'язаних між собою або в
силу того, що вони задовольняють певний клас
потреб або використовуються разом, або в силу
того, що їх продають одним і тієї ж групи покупців
через ті ж торгові підприємства або в рамках
одного і того ж діапазону цін.
9. Товарна група
Обсяг
реалізації,
тис. грн
Частка обсягу
реалізації,%
Прибуток,
тис. грн
Частка
прибутк
у,%
Філе 37290,4 0,25 26103,28 0,43
Ніжки 13905,3 0,09 5562,1 0,09
Стегна 11095,8 0,07 6102,663 0,10
Гомілки 7636,45 0,05 3054,58 0,05
Крила 7244,5 0,05 5071,15 0,08
Шлунки 7625,55 0,05 3050,22 0,05
Серце 6440,35 0,04 2576,14 0,04
Печінка 7834,9 0,05 3917,45 0,06
Шиї 6258,45 0,04 2503,38 0,04
Лапки 14405,8 0,10 5762,3 0,10
Фарш 31226,5 0,21 24981,16 0,41
Разом 150963,8 1,0 88684,42 1,0
Товарна карта (таблична форма)-приклад
11. Завдання асортиментної політики відповідають основній стратегії
підприємства і полягають в здійсненні наступних кроків:
- задоволення запитів споживачів - один з основних принципів маркетингу, що
відповідає завданню глибокої сегментації й диференціації ринку й забезпечує
тісний зв'язок зі споживачами;
- оптимальне використання технологічних знань і досвіду підприємства;
- оптимізація фінансових результатів підприємства - формування асортименту
ґрунтується на очікуваній рентабельності й величині прибутку, що частіше
зустрічається в практиці роботи підприємств, однак може бути виправдане при
важкому фінансовому становищі, відсутності альтернатив й ін.;
- завоювання нових покупців шляхом розширення сфери застосування
існуючої виробничої програми. Цей підхід досить консервативний, тому що
розрахований на короткострокові результати й припускає подовження життєвого
циклу застаріваючих видань за рахунок знаходження нових ринків збуту;
- дотримання принципів гнучкості за рахунок диверсифікації сфер діяльності
підприємства й включення в них нетрадиційних галузей;
- дотримання принципу синергізму, що припускає розширення областей
виробництва й послуг підприємства, зв'язаних між собою певною технологією,
єдиною кваліфікацією кадрів й іншою логічною залежністю.
