2. СИМВОЛІЗМ— це літературно-
мистецький напрям кінця 19-початку
20 ст.,основоположники якого
проголосили основою мистецької
творчості символ —таємну ідею,
приховану в глибині всіх
навколишніх, а також потойбічних
явищ, що її можна розкрити і
відобразити.
3. Символізм виник у Франції у 1880-их, як
реакція проти міщанства і позитивізму
зокрема проти поезії
«Парнасців»,натуралістичного роману
й реалістичного театру. Основоположниками
його були Поль Верлен і Стефан
Малларме та їхні тодішні чи й пізніші учні
поети і есеїсти Анрі де Реньє, Сюплі-
Прюдом, Поль Клодель, Поль Валері, Андру
Жид, Сен-Поль Ру та ін. Своїм предтечею
вони вважали Шарля Бодлера. Термін
символізм вжив найперше і виклав
програмово його позиції Жан Мореас. Згодом
символізм поширився в інших країнах і став
першою маніфестацією модернізму світовій
літературі і живописі.
4. Символ — поетичний троп,
що грунтується на умовному
означенні якогось явища чи
поняття через інше на
підставі подібності. За
допомогою нього поети
прагнуть стисло і яскраво
передати певну думку.
7. Визначальні риси символізму:
- войовничий бунт проти надто
консервативної і регламентованої суспільної
моралі;
- підкреслене естетство (захоплення
витонченою поетичною формою і недооцінка
змісту);
- культ екзотичних і заборонених тем,
хвороблива увага до позасвідомого;
- спроби вирватися за рамки повсякденного,
прив'язаного до матеріальності буття, зазирнути
до «світу в собі».
14. Шарль Бодлер вважав, що навколишню дійсність неможливо пізнати лише
розумом, для справжнього розуміння плину й сенсу життя треба підключати
інтуїцію, асоціативне мислення. Завдяки асоціаціям під час творчого процесу
виникають символи, які втілюють основну ідею створеного.
Весь творчий доробок Шарля Бодлера наповнений символікою. Читачу
залишається лише зрозуміти, а скоріше, відчути, що саме хотів висловити
поет. Так, у сонеті "Перехожій" ліричний герой описує несподівану зустріч із
жінкою в траурі, блідою, але неймовірно прекрасною.
Серед вуличної штовханини й гамору він зустрівся з нею поглядом і...
розминувся, проте не може забути її очі, горду поставу, витонченість. Мені
стає зрозуміло, що ця жінка — самі Врода й Кохання, а автор, називаючи
"видінням Краси", заключними рядками підтверджує цю думку:
Тут або тільки таж, у потойбічній далі?
Не знала ти, хто я, не відаю, хто ти,
Та я б тебе любив — ми це обидва знали.
15. Перший осередок українського символізму
був створений в Києві 1918р.,за участі
поетів Я.Савченка, О.Слісаренка,
М.Семенка, П.Тичини. Силами цієї групи
був виданий “Літературно-критичний
альманах”
•П.Тичина ”Сонячні кларнети”;
•Т.Осьмачка “Круча”;
•Лесь Курбас і його Молодий
Театр(1917-1919)