1. „Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя”. (Ісус Христос, Іоанна 8:12)
2013
№4
Пасха є найбільшим християнським святом
у багатьох країнах світу. Назви цього свята різ-
ні: Песах, Пасха, Вечеря Господня, Свято Христо-
вого Воскресіння та ін. У деяких навіть не англо-
мовних країнах Пасха носить назву “Easter”, похо-
дження якої можна простежити від слова “схід”,
чи від слова “зірка” або навіть “Астарта” – що у
греків – богиня родючості. Також дні і терміни
святкування бувають різними. І навіть обряди
одне від одного різняться.
У деяких латиноамериканських країнах Пасха
святкується досить своєрідним способом. У цей
день скрупульозно повторюють всю процедуру
розп’яття Ісуса Христа, починаючи від бичування
батогами і аж до розп’яття. У деяких селах і містах
виносять фігурки Ісуса з церков. В інших, носять
вулицями зображення Христа, розп’ятого на хрес-
ті та прибитого цвяхами.
У Європі все це підноситься як необразливе
шоу, чисто для залучення туристів. Дійсно, турис-
тів приїжджає багато, і сотні тисяч людей беруть
участь у чомусь такому, сенсу якого до кінця не
розуміють, і не замислюючись вірять рекламним
буклетам. Якщо придивитися до цього дійства
трохи уважніше, можна помітити що багато лю-
дей одягають дивний одяг, носять дивні символи
і роблять дивні вчинки...
У багатонаціональній Америці, в якій прижи-
ваються віруючі різних конфесій, не дотримують-
ся якихось певних звичаїв святкування Пасхи. В
американських містах, люди в яскравих костю-
мах приєднуються до ходи головними вулицями,
створюючи собі відчуття справжнього свята. Та-
ким чином пасха для більшості має розважаль-
ний характер.
Святкувати Великдень в Австралії прийня-
то з пасхальним шоколадним звірком білбі, який
схожий на щось середнє між нашими борсуком та
кроликом, і водиться він тільки на цьому конти-
ненті. Вчені таким чином сподіваються запобіг-
ти зникнення цього виду, привертаючи увагу на-
селення до серйозної екологічної проблеми. Зви-
чайно, збереження екології річ потрібна, але ж
яке це має відношення до Пасхи?
В Україні, значна кількість тих, що згідно з
традицією готуються святкувати Пасху, мають
перед цим 40-денний піст. Ідея, звичайно, хоро-
ша, тільки очевидно не всі здатні позитивно нею
скористатися. Тому що коли закінчується піст і
настає довгождана Пасха, лікарі очікують її з три-
вогою через велику кількість пацієнтів, яких до-
ставляють машини швидкої допомоги.
І тут мимоволі виникає питання: чи всі ми по-
клоняємося одному Богу? Чи маємо ми вірне по-
няття про сам предмет святкування? Чи не по-
трібно би нам у першу чергу довідатися звідки це
веління і з чим воно пов’язане? Якщо Бог один, то
й Пасха мала би святкуватися в один час. Якщо ця
постанова виходить від однієї Особи, то не мало
би бути стількох різновидів, як у часі, так і в самій
суті святкування. Тому що бачимо – для когось це
спомин минулих подій, для когось – майбутніх.
Для когось це набір ритуалів, а для когось – ко-
шик з їжею.
Чи не варто би нам довідатися про першодже-
рело інформації стосовно Пасхи? На що вона вка-
зувала в минулому і що вона для нас означає сьо-
годні? Чим більше довідаємося про Того, хто уосо-
блює цю Пасху, і зрозуміємо її ціну, і збагнемо що
все це має відношення особисто до мене – будь-
те певні, моє ставлення до того, що є пов’язаним з
Пасхою, стане набагато серйознішим.
Як серед усієї різноманітності підходів до
одного й того самого, що ми називаємо Пасхою,
не звести її лише до якоїсь культурної традиції,
яка була б цікавою любителям фольклору чи
туристам?
Повірте, Бог має певний намір і конкретну
пропозицію щодо майбутнього щастя особисто
кожного з нас, і Пасха в цьому відіграє найголо-
внішу роль. Поміркуємо про це…
Що є Пасха?
2. 2 СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Праздник Пасхи называют светлым
Христовым Воскресением. Однако Пасху отмеча-
ли задолго до рождения Иисуса Христа. А если
это так, то Священное Писание в первую оче-
редь указывает на то, что Пасха это напоминание
о страданиях и смерти Христа. А уже потом в эти
дни народ вспоминает, что «Христос воскрес и во-
истину воскрес». Потекут к церквям ручейки на-
рода с корзинками в руках, наполненных всякого
рода вкуснятиной, калачами, пирогами, блинами,
колбасами. Отзвучит литургия, и
люди благословленные разой-
дутся по своим домам и гостям
для принятия благословенной
пищи и питья. После наступят
будни, затянувшаяся весна не
потерпит рас-
слабления.…
Воскрес Хрис-
тос – воскресла
природа, сила, энергия, любовь.…
И все-таки, насколько мы осо-
знаем, что значит Пасха? Ведь на-
звание праздника взято из древ-
ней истории израильского наро-
да. Я недаром озаглавил мою ста-
тью таким образом: «Пасха – что,
или – Кто?»
В подсознании людей пасха
более запоминается как «что».
Это богослужение в храме, благо-
словение пищи и народа, празд-
ничное застолье, пасхальные
игры и т.д. Однако, чтобы празд-
нуя не потерять духовный смысл
пасхи, нам следует уяснить, что
Пасха это, прежде всего – «Кто».
Это Личность! «Пасха наша, Хрис-
тос, заклан за нас» (1 Коринфя-
нам 5:7) — так написано в Би-
блии. Избавление и освобожде-
ние мы получаем через жертвенного Агнца — Бо-
жьего Сына, Христа Иисуса.
Смысл Пасхи — Сам Христос.
Мы обязательно должны вспо-
минать о Голгофской жерт-
ве Христа. И, конечно, в день
празднования Пасхи не может
быть речи о пиршествах с вод-
кой, с пьянством. Человек до-
лжен размышлять о Том, бла-
годаря Кому он имеет право
на вечную жизнь и на свободу от
рабства греха и смерти навсегда.
Апостолы это хорошо понимали. После Сво-
его воскресения Христос еще раз объяснил уче-
никам на основании Писания, что смыслом всей
жертвенной системы было не «что» а «Кто». «Тог-
да Христос, …начав от Моисея, из всех пророков
изъяснял им сказанное о Нем во всем Писании»
(Лук.24:27). Смысл пасхи не поменялся и сегодня,
это – Христос, Который пролил Свою Кровь и от-
дал тело на смерть и мучения за наши грехи…
Да, Пасха — это радость, это счастье, это вос-
торг и ликование! Но всё это стало возможным
благодаря умершему Христу, воскресшему Хрис-
ту, и вознёсшемуся к Своему Отцу!
Это и есть самое важное. Об этом мы должны
думать, помнить и благодарить нашего Творца за
это чудо искупления, которое Он совершил для
всех, для каждого из нас!
Будем жить этой надеждой.
Христос воскрес!
И. Н. Скачков.
У християнській традиції одне із розповсю-
джених свят, вважається Пасха. На сьогоднішній
день християни святкують Пасху в честь смерті і
воскресіння Ісуса Христа. На це свято християни
за звичай вітають один одного Христос Воскрес!
У відповідь чуємо, «Во істину воскрес». Біль-
шість вважають, що це свято бере свій початок
після Воскресіння Христа, але мало хто здогаду-
ється, що своїм корінням, це свято сягає далекої
давнини, ще за багато століть до народження і
смерті Ісуса Христа.
Понад чотирнадцять століть ще до наро-
дження Ісуса Христа, коли Господь виводив свій
народ із Єгипетського полону Він дав повелін-
ня святкувати Пасху. Про це описує Святе Пи-
сання, книга Вихід 12 розділ. Коли фараон не хо-
тів відпускати ізраїльський народ із Єгипту, Гос-
поду довелося наслати 10 кар на Єгипетський
край. Десята кара виявилася найтяжчою, вона
полягала у вигубленні перворідних. Саме в цей
час Господь наказав євреям чотирнадцятого дня
першого місяця заколоти однорічне ягня чоло-
вічої статі, без будь-якої
вади, і його кров’ю по-
кропити одвірки две-
рей. Вночі Ангел губи-
тель обходив весь Єги-
петський край, там де
не було крові на одвір-
ках дверей – помирав
первісток, там де згідно
Божого наказу були по-
кроплені одвірки – Ан-
гел їх оминав. Древньоєв-
рейською мовою термін, який означає цю по-
дію, звучить «песах» і означає перейти, омину-
ти, звідки і бере свій початок назва Пасха.
Заколене ягня мало бути спечене цілим на
гірких травах. Це ягня символізувало Ісуса Хрис-
та і Його смерть. Гіркі трави мали два символи:
перший – нагадував гіркоту Єгипетського раб-
ства, а другий – вказував на
майбутню гіркоту страж-
дання Ісуса Христа. Сім’я
протягом ночі повинна була
з’їдати це ягня, а все що ли-
шалось, спалювали. Так про-
тягом більше ніж 14 століть
Божий народ святкував Пас-
ху, з одного боку як пам’ять
визволення з рабства, а з
другого, заколене ягня по-
стійно нагадувало, що свого
часу Христос, як справжній
Агнець і добровільна жерт-
ва, візьме на себе гріхи лю-
дей. У майбутньому, згідно з
пророцтвами про це, все так
і сталося.
Ісус Христос, після трьох
з половиною років своєї суспільної діяльності,
знаючи що прийшов час Його Голгофської жерт-
ви, попередив учнів про це: «Ви знаєте, що через
два дні буде Пасха, і Люд-
ський Син буде виданий
на розп’яття». Для учнів
Христових ці слова не
вкладалися в свідомос-
ті, адже місію Ісуса вони
уявляли собі по іншому.
Та, однак, Христос не змі-
нював Свого плану. Вони
всі направляються в Єру-
салим, де Ісус збирає їх на,
так звану, Таємну Вечерю, і
Учитель останній раз святкує з учнями Пасху.
Під час Вечері Ісус змінив зміст і значення
цього свята, адже настав час Йому Самому те-
пер стати цим пасхальним ягням, і бути «зако-
леним» за гріхи всього світу. Тому у верхній світ-
лиці Він показав для своїх учнів, а також для всіх
Його майбутніх послідовників як потрібно буде
надалі святкувати
Пасху.
По-перше, він об-
мив ноги своїм учням,
цим показавши їм
смирення і зміст
справжнього служін-
ня. Це було символом
очищення їхніх сер-
дець від гріхів. Хрис-
тос сказав, що Він дав
приклад щоб усі по-
дальші покоління те
саме чинили, що й Він
учинив, хто хоче мати
частку із Ним (Єван-
геліє від Іоанна 13
розділ).
По-друге, Він взяв
прісний хліб, поблагословив його, потім пола-
мав і сказав: «споживайте це тіло Моє». Прісний
хліб, вказував на розп’яте тіло Ісуса Христа.
По-третє, Ісус взяв чашу, поблагословив і по-
дав своїм учням. У цій чаші був чистий не пере-
броджений сік виноградної лози, що був симво-
лом, непорочної крові Ісуса Христа. Адже під час
Пасхи нічого кислого чи такого що піддавалося
бродінню, навіть не вносили в дім. Тому що будь-
яка закваска була символом гріха, а Христос-
агнець був безгрішним. Цим самим Христос
дав нам приклад як потрібно святкувати Пасху.
«Кожного разу, як будете їсти хліб цей та чашу
цю пити, - смерть Господню звіщаєте, аж доки
Він прийде» (1Коринтян 11: 26).
А як ми святкуємо Пасху? Чи згідно з пове-
лінням Христа, чи може за якимось іншими тра-
диціями, які згодом увійшли в нашу культуру?
Звичайно перевага кожного християнина поля-
гає в наслідуванні Христа. Так само і в святку-
ванні Пасхи.
Віталій Мелесь.
Звідки бере початок Пасха?
– Що для вас означає пасха?
– Це релігійне свято яке несе нам надію та
любов.
–Як потрібно її святкувати?
– Збирається сім’я, печеться паска, малю-
ють писанки освячують їжу та збираються за
святковим столом.
– З чим пов’язана паска?
– З відродженням нового життя.
Марина
– Що для вас означає пасха?
– Радість.
– Як потрібно її святкувати?
– Потрібно святкувати це свято відповідно
до звичаїв.
– З чим пов’язана пасха?
– Не знаю.
Марія
Пасха – что, или Кто?
Ісус взяв чашу, поблагословив і
подав своїм учням. У цій чаші був чистий
не переброджений сік виноградної лози,
що був символом, непорочної крові Ісуса
Христа. Адже під час Пасхи нічого кислого
чи такого що піддавалося бродінню, навіть
не вносили в дім. Тому що будь-яка заквас-
ка була символом гріха, а Христос-агнець
був безгрішним.
Смысл Пасхи — Сам
Христос. Мы обязательно
должны вспоминать о Голгоф-
ской жертве Христа. И, конеч-
но, в день празднования Пасхи
не может быть речи о пирше-
ствах с водкой, с пьянством.
3. СВІТЛО твого ЖИТТЯ 3
Навколишні гори покрилися свіжою зеленню
і кольорами, жваво воркували голуби, на смоків-
ницях зав’язувалися ранні плоди, пахли квітучі
виноградники. Це було весною напередодні Пас-
хи. Це свято було відображенням двох важливих
моментів: один з них указував на минуле, другий
на – майбутнє.
Перший був згадкою про звільнення ізраїль-
ського народу з єгипетського рабства, коли ан-
гел смерті пройшов мимо єврейських домів і не
ушкодив нікого, побачивши на перекладинах
дверей кров заколеного ягняти-агнця. А другий
момент виходить з першого. Тому, що власне за-
колений агнець і був тим символом, що вказував
на майбутнього Агнця, який візьме на Себе гріхи
світу. Отже Пасха-Агнець – пряма вказівка на Ісу-
са Христа, нашого Спасителя.
На свято до Єрусалиму збирався народ зі всі-
єї Іудеї і далекої іудейської діаспори. Вузькі вули-
ці міста наповнювалися народом, бекали приго-
товані для жертвопринесень вівці, на прилавках
торговців дзвеніли монети, повітря наповнюва-
ли аромати святкової їжі.
А, тим часом, траур-
на процесія поволі руха-
лася по вулицях Єрусали-
му до лобового місця, яке
знаходилося за містом на
Голгофському горбі. При
наближенні людей голуби з
шумом розліталися з-під ніг, піднімаючи в пові-
тря дорожній пил. Жінки, за звичаєм того часу, на
повний голос виражали свою печаль. Солдати ді-
ловито покрикували на натовп, звільняючи про-
стір попереду Осудженого. Люди, що йшли у сво-
їх справах, зупинялися, і з цікавістю роздивляли-
ся Людину, що насилу несла на Собі грубі балки
хреста. По Його втомленому обличчю текли стру-
мені поту, змішаного з кров’ю.
Римський закон вимагав, щоб засуджений до
розп’яття сам ніс свій хрест, але кати застережли-
во робили все, щоб він не помер раніше, ніж ви-
рок буде виконаним. Побачивши, що Його сили
закінчуються, солдати примусили останню час-
тину шляху нести хрест одного з перехожих, що
опинився на шляху процесії.
Попереду йшов глашатай з табличкою, що
вказувала на вину. На ній було написано: «Ісус
Назорей, Цар Іудейський». Серед солдатів виді-
лявся офіцер, що виконував обов’язок офіцій-
ного свідка страти. Дійшовши місця страти, осу-
дженого прибивали до поперечної планки хрес-
та цвяхами діаметром в два сантиметри і за-
вдовжки близько двадцяти сантиметрів. Потім
хрест встановлювали в поглиблення і укріплю-
вали камінням і землею.
Цвяхи забивалися у зап’ястки між кістками.
Розпростерті руки прив’язували до балки хрес-
та, щоб вони не порвалися. Ноги сполучали ра-
зом і пробивали одним цвяхом через обидві ступ-
ні. Страту на хресті винайшли перси, від них пе-
рейняли греки і римляни. Римський філософ Се-
нека, описуючи страту на хресті, писав, що «жит-
тя витікало з осудженого крапля за краплею».
Смерть була повільною, і осуджений міг ви-
мовити останні слова. Звичайно це були благан-
ня про пощаду або прокляття на адресу катів.
Але Ісус з Назарета молився про Своїх мучите-
лів і просив улюбленого учня поклопотатися про
Свою матір.
Все інше, здавалося, все йшло як завжди:
звичні до жорстокості солдати ділять одяг, жаліс-
ливі жінки прагнуть полегшити муки Вмираючо-
го за допомогою особливого напою, гучний плач
і голосіння матері, жваве обговорення в натовпі
цікавих і знущальний сміх: «Інших рятував, вря-
туй себе самого!».
Сильного може перемогти тільки сильніший.
На своєму шляху смерть ще ні перед ким не схи-
ляла голову. До цього дня вона була єдиною вла-
дичицею світу. Її жалом були мечі непереможних
римських легіонів. Єгипетські фараони задовго
готувалися до зустрічі з нею і будували гігантські
усипальні-піраміди.
Іудейський цар Соломон, що прославився
своєю мудрістю, впадав у депресію від неможли-
вості їй протистояти. Підводячи підсумок свого
життя, він записав: «Однакове всім випадає: пра-
ведному і безбожному, доброму й чистому та не-
чистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто
жертви не приносить, як доброму, так і грішни-
кові, як тому, хто клянеться, так і тому, хто клят-
ви боїться!... Оце зле у всім, що під сонцем тим
діється, що однакове всім випадає, і серце люд-
ських синів повне зла, і за життя їхнього безум-
ство в їхньому серці, а по тому до мертвих відхо-
дять... Хто знаходиться поміж живих, той має на-
дію, бо краще собаці живому, ніж левові мертво-
му!» (Екл. 9:2–4).
Так чи інакше, наші шляхи час від часу пере-
тинаються з шляхами володарки світу— смер-
ті, і коли вона відвідує чиїсь
дім, ми знімаємо головний
убір і в мовчанні схиляємо
голову.
Як би далеко не просу-
нулася наука, і як би пере-
конливо не звучали її пояс-
нення, —«останнє питання»
завжди залишиться без відповіді. Можна спробу-
вати втопити його в турботах дня, заглушити до-
водами розуму, ухилитися від нього, віддавшись
радощам життя. Але «останнє питання», про зна-
чення життя перед лицем не-
минучої смерті, буде й надалі
отруювати життя і перетво-
рювати його на нікчемну сує-
ту: «Оце зле у всім, що під сон-
цем тим діється, що однакове
всім випадає...».
Тоді ж здавалося, що все як завжди: смерть
торжествує, і це бачать мати Осудженого, його
друзі, натовп цікавих. Щоб упевнитися в тому що
розіп’ятий дійсно помер воїн ударяє списом у гру-
ди Померлого, і з рани тече кров і вода. У шлуноч-
ках серця страченого кров вже розділилася на
кров’яну плазму і сироватку. Для вірності у гроб-
ниці виставлена охорона, а камінь, що закривав
вхід, опечатаний. Але кати дарма сподівалися!
«А дня першого в тижні прийшли вони рано
вранці до гробу, несучи наготовані пахощі, та й
застали, що камінь від гробу відвалений був. А
ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісу-
са. І сталось, як безпорадні були
вони в цім, ось два мужі в одежах
блискучих з’явились при них. А
коли налякались вони й посхиля-
ли обличчя додолу, ті сказали до
них: Чого ви шукаєте Живого між
мертвими? Нема Його тут, бо во-
скрес! Пригадайте собі, як Він вам
говорив, коли ще перебував у Га-
лілеї. Він казав: Сину Людському
треба бути виданому до рук гріш-
них людей, і розп’ятому бути, і
воскреснути третього дня. І зга-
дали вони ті слова Його!» (Лук.
24:1–12).
Свято Пасхи—празник во-
скресіння Христового, свято тор-
жества над смертю. Смерть, що
неподільно правила світом, пе-
реможена. Смерть завжди бра-
ла гору, їй усі поступалися, і пе-
ред нею схиляли голову, але тепер
вона переможена. Ісус з Назарета
відняв у неї ключі від царства ві-
чного мовчання.
Воскресіння – це ще один доказ Божого трі-
умфу над злом. Воно приходить, як свідчення,
що Христос перший переміг зло, що обсіло жит-
тя на землі. Відповідь на «останнє питання» зна-
йдено. Тепер Ісус дійсно отримав право заявити:
«Істинно кажу вам: віруючий в Мене має жит-
тя вічне» (Іоанн, 6:47). «Воскресіння» - це слово,
яке пов’язане з найтрагічнішою подією на зем-
лі – зі смертю.
І ось на фоні повної безнадійності і неможли-
вості звільнитися від її страшних уз на допомогу
до нас приходить воскреслий Христос. Сьогодні
у кожного віруючого є найдивовижніша обітни-
ця: навіть якщо ми помремо, то знову житиме-
мо. Господь Бог воскресив Свого Сина Духом Свя-
тим, і це сáме Він здійснить для віруючих у Нього.
У Посланні до Римлян сказано:
«А коли живе в вас Дух Того,
Хто воскресив Ісуса з мерт-
вих, то Той, хто підняв Хрис-
та з мертвих, оживить і ваші
смертні тіла через Свого Духа,
що живе в вас» (Рим. 8:11).
Воскресіння навчає нас, що ми маємо надію.
Сумнів розчиниться у вірі. Тому що Він живе, і
ми будемо жити також (Іоан. 14:19). В глибинах
нашого горя, перед неймовірними бідами, від-
чуваючи відсутність будь-якої людської утіхи,
ми маємо надію. Вона підтримувала нас у ми-
нулому, і вона сяє на нашому шляху сьогодні,
яскравими променями світла на темряву при-
йдешнього.
Ми маємо цю надію на силу воскресіння, на-
дію на пришестя Господа. Він є Той, хто царює над
смертю, Хто пішов приготувати нам місце, щоб
там, де Він, і ми також могли бути!
ПАСХА І ГОЛГОФА
– Що для вас означає пасха?
– Християнське свято.
– Як потрібно її святкувати?
– Кожна сім’я святкує по своєму.
Евеліна
Коли дивлюся я на землю,
Що дихає ковром життя,
Або вникаю у мізерні,
Складні як Всесвiт суббуття,
Коли дивлюся я на море,
Що меж його не можу осягти,
Або здіймаю погляд вгору,
На вічні і незвідані світи,
Коли я бачу як людина,
Полишив зле спiшить к добру,
І усміхається дитина
В обіймах тата наяву,
Тоді схиляюся покірно
Перед могутністю Творця
І згадую той хрест сумлінно,
Де Бог помер, щоб народився я.
Антон Шумихин
– Що для вас означає пасха?
– Для мене це сімейне свято.
– Як потрібно її святкувати?
– Згідно традиціям. Посвятити паску, зібра-
тись вдома з родичами, поспілкуватись.
– З чим пов’язана пасха?
– З воскресінням Христа.
Олександр та Катерина
Так чи інакше, наші шляхи час
від часу перетинаються з шляхами во-
лодарки світу— смерті, і коли вона від-
відує чиїсь дім, ми знімаємо головний
убір і в мовчанні схиляємо голову.
Ісус дійсно отримав право
заявити: «Істинно кажу вам: віру-
ючий в Мене має життя вічне»
4. 4 СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Читаючи заголовок цієї статті можна поду-
мати: «А чи справді можна бути здоровим сьо-
годні, у цьому хворобливому світі?» Творець,
який нас створив говорить, що так, тільки є умо-
ва: «Якщо будеш слухати і виконувати те, що Я
тобі кажу!»
Ми з вами уже знаємо, що є вісім ліків, які дав
Бог. Першими ліками є правильне харчування.
Сьогодні ми з вами познайомимося з про-
дуктами у яких є білок. Білок наявний у овочах
і фруктах – 2-3 %, зернових – 15-18%, бобових –
більше 30%, тваринний білок.
Продукти тваринного походження, які ма-
ють білок - м’ясо, молоко, яйця. Це продукти у
яких не має клітковини, що очищає організм. Та-
кож у них дуже багато холестерину, який заку-
порює кровоносні судини, внаслідок чого роз-
виваються серцево-судинні захворювання. Вжи-
вання тваринного білка потрібно зводити до мі-
німуму: 2-3 яйця на тиждень, 2-3 рази на тиж-
день вживання м’яса(краще вареного), 2-3 рази
на тиждень молоко(бажано кисле). Сьогодні ми
будемо говорити про продукти, в яких є корис-
ний білок.
Корисний білок – це білок рослинного по-
ходження, - це група бобових, у яких є най-
більше білка. Відомий американський пись-
менник Теодор Драйзер, назвав бобові най-
кращим харчуванням для мозку. Вченими до-
ведено, що всі бобові багаті вітамінами А, В1,
В6, мінеральними речовинами такими як фос-
фор, залізо, калій, кальцій, всі мають сечогін-
ну та протизапальну дію, понижують холесте-
рин у крові. Рослинний білок – лідер легкозас-
воюваного білка. Щоб приготувати страви із
бобових їх краще замочити на 6-8 годин, два
рази проварити по 15хв. змінивши воду, тре-
тій раз залити холодною водою і варити до го-
товності.
В Україні найбільш поширені із групи бобо-
вих: квасоля, горох, соя, сочевиця (чечевиця),
біб, арахіс.
Квасолю можна вживати зеленими струч-
ками, м’які і дозрілі квасолини. Її корисно їсти
при ревматизмі, панкреатиті, цукровому діабе-
ті. Квасоля має сечогінну, протимікробну і цу-
крознижуючу дію. Покращує роботу серця, за-
вдяки наявності калію. Так як у квасолі є фо-
лієва кислота, яка стимулює утворення черво-
них кров’яних клітин, її застосовують при хво-
робах крові. Квасоля багата різними мікроеле-
ментами: калій, кальцій, натрій, фосфор, маг-
ній, цинк.
Горох - справжні ліки «говорять вчені». Пло-
ди гороху містять багато антиоксидантів, міне-
ральних речовин. Він знижує гіпертонію, галь-
мує процеси старіння, онкохвороби, перешко-
джає утворенню тромбів, покращує роботу сер-
ця, виводить жовч. Зелений горошок блокує
надходження в організм радіоактивних металів.
Дієтологи рекомендують їсти горох при ожирін-
ні, атеросклерозі, анемії. Протипоказаний при
нефриті, запаленні шлунку.
Сочевиця – дуже легко засвоюваний білок.
Вона чемпіон серед бобових за вмістом фолієвої
кислоти, тому корисна при хворобах крові. Залі-
за більше в 5-ть разів, ніж в яловичині. Нормалі-
зує тиск, зменшує набряки, покращує обмін ре-
човин. Якщо її вживати регулярно, то налаго-
джуються розлади нервові, шлункові, запобігає
розвитку раку, знижує рівень цукру і холестери-
ну, укріпляє імунітет.
Соя містить 40% білку, виділяється серед бо-
бових культур завдяки ідеально збалансовано-
му амінокислотному складі. Вона знижує рівень
холестерину, перешкоджає виникненню цукро-
вого діабету, гінекологічних розладів, робить
профілактику раку товстої кишки та розладів
ендокринної системи.
Горіхи – це унікальний продукт, багатий мі-
кроелементами, легкозасвоюваними жирами, ві-
тамінами і білками. Всі горіхи в більшій, чи в мен-
шій мірі багаті корисними для організму омега 3
жирними кислотами, що сприяє пониженню хо-
лестерину в крові і знижує ризик серцевих захво-
рювань. Вони найкращі натуральні захисники від
ракових пухлин, укріпляють імунну систему. Всі
горіхи покращують роботу мозку, усувають без-
соння та нічні кошмари, мають антибактеріальні,
антисептичні та тонізуючі властивості. Їсти по-
трібно горіхи невеликими порціями.
Із всіх бобових і горіхів можна готувати смач-
ні паштети:
гороховий, квасолевий, сочевичний, соєвий,
з волоського горіха. Горох, квасолю, сочевицю,
сою – відварити до готовності, пропустити че-
рез м’ясорубку або збити в міксері, добавити по-
тушену цибулю в олії, посолити до смаку, можна
добавити різні приправи, дрібно порізати час-
ник, все перемішати. Паштет готовий!
Горохові оладки:
10г дріжджів розмішати в 3-х столових лож-
ках води
1ст горохового пюре
1,5ст муки
1ч.л солі
2ст.л олії
Все перемішати, і поставити на 2 години в
тепле місце. Сформувати оладці і поскладати на
деко змазане олією. Випікати в електродуховці
30хв. при температурі 180-200°. Оладки можна
подавати з будь-яким соусом, наприклад з час-
нику ( 6 зубчиків часнику, 4ст.л олії, 2ст.л лимон-
ного соку, 1/8 ч.л солі, 0,5 склянки кип’яченої
води, все збити в блендері).
Будьте здорові!
Оксана Мадараш.
Ти можеш бути здоровим!
ОСОБЫЙ СУП
ИЗ ФАСОЛИ
2 стакана вареной фасоли (не слишком
мягкой)
1.5л воды
1 луковица, нарезать
1 зубчик чеснока, измельчить
2 ст. л. раст. масла
3 морковки, нарезать
2 картофелины, нарезать кубиками
1 ст. шинкованной капусты
1/2 стакана сухих макарон
1/2 ст. нарезанных помидоров,
консервированных или свежих
3 веточки петрушки, нарезать
соль по вкусу
Положить фасоль в кастрюлю с водой, по-
ставить на огонь. Отдельно потушить лук и
чеснок в масле и добавить в кастрюлю. Затем
положить туда морковь, картофель и варить
почти до готовности. Добавить макароны,
помидоры, петрушку, и соль. На медленном
огне поварить еще 20 мин до готовности ма-
карон.
ПШЕННАЯ КАША
ПО-ИСПАНСКИ
1 нарезанный стручок зеле-
ного перца (по желанию)
1 большая луковица, наре-
зать
1 зубчик чеснока, измель-
чить
1 ст. л. раст. масла
1 ч. л. сахара
1 ч. л.соли
3/4 ст. сухого пшена
1/2 ст. томатного соуса
2 1/2 ст. воды
1/2 ст. огуречного рассола
1/3 - 1/2 ст. нарезанных
соленых огурцов
Потушить перец, лук и чеснок в раст. масле
в большой кастрюле. Когда они станут мягки-
ми, добавить остальные продукты, за исклю-
чением соленых огурцов. Довести содержимое
кастрюли до кипения. Варить 30 мин на сла-
бом огне. Снять с плиты, остудить. Пшено гото-
во, когда оно похоже на сухую крупу. Добавить
соленые огурцы, перемешать. Положить в посу-
ду для запеканок и сохранять теплым в духо-
вке, до подачи к столу. В холодном виде можно
подать как паштет.
Вариант — Рис по-мексикански. Пшено за-
менить рисом. Изменить количество воды.
Дальше следуйте рецепту, приведенному
выше.
Здоров’я
5. СВІТЛО твого ЖИТТЯ 5Дитяча сторінка
Сидячи верхи на віслюкові, Ісус їхав повз ви-
ноградників та фінікових пальм. Натовп навко-
ло ставав усе більшим і чим далі голосніше люди
кричали «Осанна», що означало «Спаси Госпо-
ди!». А ще інші вигукували: «Слава Тому що йде
у Господнє ім’я!» Кілька дітей бігли поруч, тор-
каючись своїми маленькими ручками боків осла
та не відриваючи поглядів від Ісуса. Його учні
йшли позаду, змішавшись з натовпом. Ісус посмі-
хався людям, але думав про щось інше.
Піднявшись на вершину пагорба, Ісус огля-
нув Єрусалим. Зараз у це місто зібралося бага-
то людей, які прийшли на свято Пасхи.
Вдалині виднівся храм, стіни якого були
з відполірованого білого мармуру, а зо-
лота покрівля вигравала відблисками
сонячних променів.
Але Ісус задивлявся не на храм. Його
зір бачив людей з їх бідами та пережи-
ваннями. Він бачив біль у серці кожно-
го. Його серце також охопила печаль,
коли Він згадав про те, що Його чекає
зрада.
В одному місці ослик запнувся і в
цей момент Ісус глянув угору і побачив
мільйони ангелів, які оточували міс-
то. Невидимі і нечутні для людей, вони
співали хвалу Господу! Його дух злетів вгору, до
цих небесних посланців. Вони були поруч, го-
тові захистити Його, досить було лише сказа-
ти слово. Але Він не сказав. Його чекав хрест та
страждання, які Він повинен буде переносити
в самоті.
Тепер Ісус дивився на Йерусалим зі смут-
ком, знаючи наперед про ті страждання, які че-
кали на Нього в цьому місті. Єдиною втіхою у
цей час для Ісуса, була радісна думка про своє
майбутнє воскресіння, яке дасть можливість
для мільйонів людей також воскреснути. Ісус
розумів, що тільки переживши важкі страждан-
ня за гріхи людей, Він зможе перемогти смерть
і подарувати вічне життя всім, хто захоче бути
Його учнем.
Ісус знав, що не повернеться на небо до тих
пір, поки не зробить усе для того, щоб примири-
ти людей з Богом і врятувати їх від смерті.
Коли Ісус входив у місто, небеса затамували
подих, а потім голосно вигукнули - «Осанна!»
По дорозі до Єрусалиму
Мій друже! Як поживаєш? Я посилаю тобі цей
лист і бажаю сказати як сильно Я люблю тебе.
Сьогодні вранці, коли ти прокинувся, Я був з
тобою у світлі Мого світанку. Я сподівався, що ти
скажеш Мені «Доброго ранку!». Але ти не зробив
цього. Я подумав, може це було трохи зарання,
щоб помітити Мене.
Знову Я хотів звернути твою увагу, коли ти
відкрив двері і вийшов у двір. Я ніжно поцілував
твоє обличчя вітерцем, сподіваючись, що у ньо-
му ти краще відчуєш світ який Я створив.
Весь день Я спостерігав за тобою, коли ти
розмовляв з деякими своїми друзями. О, як Я хо-
тів, щоб ти поговорив зі Мною також. Я чекав і
чекав, але ти пішов своїм шляхом.
Ввечері Я послав тобі червоний захід сонця.
Потім мигнув тобі тисячу разів Моїми зірками,
сподіваючись, що ти побачиш Мене. Але ти цьо-
го не помітив.
Вночі, коли ти пішов спати, Я освітив кімна-
ту світлом місяця, щоб ти знав, що Я з тобою. Я
сподівався, що ти поговориш зі Мною, але ти не
сказав ні слова.
Кожного дня Я намагаюсь говорити до тебе
різними засобами, сподіваючись, що ти при-
ймеш Мене, як свого Пастиря, бо тільки Я один
можу задовольнити всі твої потреби і допомага-
ти тобі.
Але Я хочу, щоб ти покликав Мене, попросив,
поговорив зі Мною! Я маю багато чого такого,
чим хочу поділитися з тобою.
Сподіваюся скоро почути відповідь від тебе…
Твій вірний Друг Ісус!
Твій
вірний друг
6. 6 СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Мы живем в христианской стране, поэтому
слово «Пасха» известно нам также как и сло-
ва: папа, мама или, например, яблоко. Вместе
с этими словами у нас возникают образы, нас
связывают воспоминания.
Слово «Пасха» так-
же вызывает у нас
определенные воспомина-
ния. Как правило, перед на-
шим взором проплывает
образ церковного здания с
позолоченными куполами, вокруг которого
много людей. Кто-то внимательно вслушивает-
ся в речь священника, который совершает служ-
бу. Кто-то украдкой рассматривает окружающих
его людей и, в то же самое время, поспешно осе-
няет себя крестным знамением, когда для этого
действия подходит очередь. Дети пытаются най-
ти для себя возможность побегать, потому что
детские «пружинки» в руках и ногах не дают им
покоя. Прохладное утро. Тысячи зажженных све-
чей. Светлый праздник…
Спустя несколько часов, корзинки бегут на-
перегонки домой. Сердце бьется в радостном
волнении. Вот он, знакомый подъезд, родная
дверь… «Христос воскрес! Воистину воскрес!»
Прошло около двух тысяч лет с тех пор как
произошли эти не похожие ни на что события.
Что видел сквозь века Иисус, находясь в отчаян-
ном одиночестве в Гефсиманском саду? Почему
он плакал слезами, утешения которым быть не
могло? Видел ли наш Господь, что часть Его тво-
рения погибнет навсегда, не смотря на все Его
старания? Что сегодня всплывает перед взором
Иисуса, когда Он слышит слово «Пасха»? Вспо-
минает ли Он эпизод из Гефсиманского сада:
«И, находясь в борении, при-
лежнее молился, и был пот
Его, как капли крови, па-
дающие на землю» (Лук.
22:44)? Всплывают ли пе-
ред Его взором Его же сло-
ва о погибающем Иерусалиме:
«Иерусалим! Иерусалим! избивающий проро-
ков и камнями побивающий посланных к тебе!
сколько раз хотел Я собрать чад твоих, как птица
птенцов своих под крылья, и вы не захотели! Се,
оставляется вам дом ваш пуст» (Луки 13:34,35)
Агнец шел на заклание. Празднование было в
самом разгаре, а праздновавшие даже не подозре-
вали, что их дом уже был пуст. Они не видели этой
пустоты, потому что их физические глаза виде-
ли обилие пищи на столах. Они не слышали этой
пустоты, потому что шум голосов доносился ото
всюду. Они не ощущали этой пустоты, потому что
в суетных приготовлениях напрочь забыли о Лю-
бящем их. Их духовные очи сомкнулись. Бог ушел.
Неужели этим должно все закончиться? Как
вернуть Бога? Как наполнить Богом наш дом?
Может быть, у нас что-то не то на столах? Может
быть, мы далеко ушли от еврейских традиций?
Но у евреев на столах было как раз все то, что
нужно было, однако это им не помогло – дом их
оказался пустым. Далеко ли ушел Бог?
На самом деле не далеко. Он пошел на крест.
Он оплатил долги грешников «дабы они искали
Бога, не ощутят ли Его и не найдут ли, хотя Он и
недалеко от каждого из нас» Деян. 17:27
Кто ты читатель? Почему ты читаешь эти
строки? Наполняются ли твои глаза слезами от
осознания твоих грехов, и осознания милости
Бога к тебе? Чего еще ты не знаешь о Пасхе?
Александр Жупан
ЧЕГО Я НЕ ЗНАЮ О ПАСХЕ?
Воистину человек удивительное созда-
ние. Творец наделил его свободной волей, со-
здал ему все условия для жизни, постоянно за-
ботится о нем и любит свое творение! При всём
том, что люди очень противоречивы. Они могут
называть одни и те же вещи разными именами:
на чёрное говорят белое, другие наоборот белое
называют чёрным.
Но так было не всегда. Непослушание при-
вело к тому, что люди начали принимать такие
решения, которые, как им кажется, лучше под-
ходят для них, удобнее, даже в разрез указани-
ям Бога.
Вспомните историю про Каина и Авеля ког-
да по предписанию Божьему они должны были
принести жертву. Авель принес от стада свое-
го овечку, и Бог принял эту жертву, потому, что
таковым и было повеление. Каин тоже принес
жертву, но не такую как того требовал Бог, а по
своему усмотрению – дар от плодов земли. И Бог
не принял этот дар.
Возникает вопрос: А почему? К сожалению,
следует сказать, что тако-
ва натура грешника – че-
ловек в первую очередь
слышит то, что он хо-
чет услышать. Авель и
умом и сердцем слышал
и понимал волю Бо-
жию, что и привело его
к правильным поступ-
кам. Каин, конечно, тоже
слышал о Божьем уста-
новлении, но нежелание осмыслить требова-
ния Бога, привело к тому, что он решил жить по
своему уму. Да, внешне, по форме, он совершил
служение Богу. Он не отвергал Бога. И жертвен-
ник поставил такой же как и брат его Авель, вот
только содержание самого жертвоприношения
он самовольно решил изменить.
Иногда, по-человечески рассуждая, нам ка-
жется, что не так уж важно, что именно было
принесено в дар Богу. Ведь Каин тоже хотел по-
чтить Бога и отблагода-
рить Его за урожай. По-
чему же тогда Бог не при-
нял его дар? Здесь, пре-
жде всего, нужно иметь
в виду, что Бог не нужда-
ется в жертве. У Него не
прибывает и не убывает
от наших жертв. Тог-
да спрашивается: зачем
дается им повеление о
жертве? Все дело в том,
что это не Божья нужда,
а наша.
В истории с Аве-
лем и Каином, мы чет-
ко видим две категории
людей – одни выбрали
жизнь согласно воле Бо-
жьей, вторые решили су-
ществовать самостоятельно и вести такой об-
раз жизни, который им нравится и кажется
правильным. Библия описывает,
что после грехопадения, Бог дал
Адаму с Евой кожаные одежды: «И
сделал Господь Бог Адаму и жене
его одежды кожаные и одел их».
(Быт.3:21).
Почему Господь дал моло-
дой чете именно такое одея-
ние? Ведь вполне можно было им
сшить качественные накидки из
многочисленных растительных ма-
териалов, например, льна, или
изготовить из других состав-
ляющих, допустим, из шел-
ка… Или Бог мог остричь аг-
нца, приготовив из его шерсти
теплый наряд, не убивая ягнен-
ка. Но почему-то Господь убил животное и сде-
лал из его кожи одежду первым людям. И про-
изошло это непосредственно сразу после грехо-
падения.
Сопоставив эти два
факта, можно сделать
только один вывод –
Бог показал людям, что
им придется приносить
в жертву животных за
свои грехи. Сегодня лю-
бой христианский бо-
гослов и многие веру-
ющие понимают, что
жертвенные животные,
которые умирали за
грехи людей, символи-
зировали собой истин-
ную заместительную
жертву – Иисуса Хрис-
та. Вот откуда берет
свое начало истинный
смысл Пасхи. С самого
начала на Земле дей-
ствовал принцип заместительный жертвы за
грехи, сначала в виде жертв животных, а затем
на смену прообразам – в жертву был принесен
истинный Агнец – Иисус. Как о Нем сказано в
Священном Писании: «И поклонятся ему все жи-
вущие на земле, которых имена не написаны в
книге жизни у Агнца, закланного от создания
мира». (Откровение 13:8).
Сегодня в нашей современной жизни часто
встречается аналогичная ситуация – верующие
устраивают Богу служения, такие, какие им нра-
вятся и которые, как они считают, должны по-
нравиться Господу. А если в праздничных при-
ношениях присутствует нечто
такое, о чем Господь не давал
повеления? Библия обращает
на это наше внимание: «…не-
ужели всесожжения и жертвы
столько же приятны Господу,
как послушание гласу Господа? Послушание луч-
ше жертвы…» (1Царств 15:22).
Евгений Кравченко.
Каждый слышит то, что понимает. (Гёте)
В истории с Аве-
лем и Каином, мы четко ви-
дим две категории людей – одни
выбрали жизнь согласно воле
Божьей, вторые решили суще-
ствовать самостоятельно и вести
такой образ жизни, который им
нравится и кажется правильным.
Агнец шел на заклание.
Празднование было в самом разга-
ре, а праздновавшие даже не подо-
зревали, что их дом уже был пуст.
А если в праздничных
приношениях присутствует
нечто такое, о чем Господь не
давал повеления?
7. СВІТЛО твого ЖИТТЯ 7
«Потому я глянув…» – такими слова-
ми починає свою оповідь Йоан Богослов
(Об.7:9-10). Перед ним у видінні відкри-
лась надзвичайна картина. Він бачив
престол Бога, в оточенні якого сяяла ве-
селка, випромінюючись своїми кольора-
ми. А навколо стояла незліченна армія
Ангелів Божих, готових у будь-яку хви-
лину виконати наказ свого Вождя.
Далі Йоан чув як все небо наповни-
лось хвалою та піснями. Але серед ти-
сяч Ангелів, він помітив ще один натовп,
який приєднався до Ангельського співу.
Йоан описує цей натовп так: «його пора-
хувати не може ніхто, з усякого люду, і
племен, і народів, і язиків, стояли перед
престолом і перед Агнцем, зодягнені в
білу одежу, а в їхніх руках було пальмо-
ве віття. І взивали вони гучним голосом,
кажучи: Спасіння нашому Богові, що си-
дить на престолі, і Агнцеві!».
Це були земляни, які прийняли Хрис-
та, як свого Спасителя, які повірили в
Його воскресіння і прийняли від Нього
обітницю про те, що вони отримають ві-
чне життя. Христос виконав Своє Слово,
Він дав їм те, що вони прийняли вірою, бу-
дучи на землі…
Всюди чути «Христос воскрес! Воіс-
тину воскрес!». Дорослі та діти вигуку-
ють ці слова та вітають ними один од-
ного. Але чи відносять вони себе до тієї
групи, яку Апостол Йоан бачив на небі?
Чи вірять вони усім своїм серцем в своє
воскресіння, яке стало можливим завдя-
ки смерті та воскресінню Христа? Чи ви-
яснив ти для себе, дорогий друже, у чому
насправді полягає воля Божа, чи моя ма-
нера святкувати воскресіння Христа
дійсно приносить Йому славу? Чи відносиш ти
себе, дорогий читачу, до тієї групи, що буде про-
славляти Господа біля Його престолу?
Воскресіння Христа змінило апостолів, при-
дало їхній проповіді великої сили. Фактично ця
істина змінила весь світ. Апостоли проповідува-
ли Живого Христа, Який був розп’ятий, але пе-
реміг смерть. В цьому полягала сила апостоль-
ської вістки.
Якщо виключити воскресіння Христа, то
втрачають своє значення всі інші істини і саме
наше спасіння стає неможливим. Апостол Павло
підсумовує: «Коли ж бо Христос не воскрес, тоді
віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах, тоді то
загинули й ті, що в Христі упокоїлись!».
Нам потрібно зрозуміти, що воскресіння пра-
ведників тісно пов’язане з воскресінням Христа.
Його воскресіння – це гарантія нашого воскре-
сіння і спасіння. Без Нього – немає нас! Тільки в
Ньому ми маємо життя вічне!
А що було б, якби Христос не
воскрес?
Апостол Павло дає відпо-
відь. Розглянемо 1 Кор.15 роз-
діл:
1) втрачається сенс пропо-
відувати Євангелію (14 вірш);
2) не було б прощення гріхів
(17 вірш);
3) віра в Христа стала б марною (17 вірш);
4) не було б воскресіння померлих (12 вірш);
5) зі смертю вмирали би всі наші надії (17,18
вірші);
6) надаремно віддавали б своє життя міль-
йони мучеників за Христа, у всі часи (30, 32 ві-
рші)
6) християнство перетворилось би на най-
більшу в історії людства фальсифікацію (15
вірш).
Можна продовжувати список та торкнути-
ся будь-якої сфери нашого буття. Головне для
нас сьогодні зрозуміти, що якби Христос не во-
скрес – це була б велика трагедія для всіх нас і
для всього Всесвіту.
Але, слава Богу, що Христос воскрес! І ми
можемо це підтвердити словами «Воістину во-
скрес!».
Християнам не потрібно боятись смерті, бо-
ятись майбутнього. Христос протоптав Своїм
життям на землі, смертю та воскресінням для
нас доріжку і ми можемо спокійно йти по життю,
довіряючи керівництву Божому. Ми знаємо, що
нас чекає, ми також знаємо, що наше життя зна-
ходиться в руках Того, Хто воскрес, Хто Живий,
Хто керує не тільки планетами та галактиками,
але й контролює кожну нашу волосину. А тому
наше життя, наші вчинки, наші слова та думки,
мрії та плани набувають нового значення.
Апостол Павло підсумовуючи тему про во-
скресіння говорить такі слова:
«А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісу-
сом Христом перемогу нам дав.
Отож, брати любі мої, будь-
те міцні, непохитні, збага-
чуйтесь завжди в Господньо-
му ділі, знаючи, що ваша пра-
ця не марнотна у Господі!» (1
Кор.15:57-58)
Наша віра в воскреслого
Христа одного разу приведе нас до
престолу Божого, де з глибокою вдячністю ми
приєднаємось до величного гімну на славу Жи-
вого Бога, Котрий так багато зробив, щоб дати
нам можливість бути серед спасенних.
І тільки задумаймося над тим, чи один із го-
лосів, який буде лунати в загальному, гармоній-
ному співі – буде мій голос?!
Анатолій Сосула.
А ЩО БУЛО Б, ЯКБИ ХРИСТОС НЕ ВОСКРЕС?
– Що для вас озна-
чає пасха?
– Традиційне свято.
– Як потрібно її свят-
кувати?
– Кожна родина
святкує по своєму. У
моїй сім’ї пекли пас-
ку, робили писан-
ки, а потім йшли до
церкви, освячували
їжу та молились Богу.
– З чим пов’язана пасха?
– Чесно кажучи, я не знаю.
Григорій
«Отче, відпусти їм, –
бо не знають, що чинять вони!»
(Лк. 23: 34)
Чи усвідомлюєш Любов,
яку простили й потоптали?
Чи знаєш ти, що вже нема
для світу вигоди
й обнови,
що світ нікуди не втече,
що світ це натовп без дороги,
що Істина – це ті, що йдуть услід,
ступають слід-у-слід, -
але не слідом за юрбою.
Мар’яна Челецька
(м. Львів)
Чи вияснив ти для
себе, дорогий друже, у чому
насправді полягає воля Божа,
чи моя манера святкувати во-
скресіння Христа дійсно прино-
сить Йому славу?
8. 8 СВІТЛО твого ЖИТТЯ
Пишіть на адресу:
м.Ужгород,
вул. Джамбула, 23;
Індекс: 88000
Засновник і видавець:
Черничко Іван Петрович
Адреса редакції:
м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36
моб.тел.: 095-195-41-91
e-mail: chernip@i.ua
Газета видається на кошти
від благодійних пожертвувань
Розповсюджується безкоштовно
Редакційна колегія:
Іван Черничко, Агнеса Черничко,
Юлія Сокирко, Людмила Кастран,
Наталія Різак, Неля Капітан,
Василь Чопик, Віталій Мелесь.
Компютерна верстка
Пономаренко Ганни
Реєстраційне свідоцтво
ЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.
Адреса друкарні:
вул. Гагаріна, 42/1
м. Ужгород,
Закарпатська обл.
ПРАТ „Видавництво „Закарпаття”
тел.: 66-95-68
Тираж: 62 000
Зам. № 166
http://www.golosnadii.org
Радіо «Голос Надії».
“Заочна біблійна школа”
Пишіть на адресу:
Київ, 71. А/с 36
Перша програма Українського радіо:
- субота 17:30-17:45
- неділя 8:50-8:55
Друга програма Українського радіо
«Промінь», (FM 105):
- понеділок 11:55-12:00
- вівторок 18:15-18:30
Християнський
телеканал «Надія» -
цілодобове
супутникове
мовлення
www. hope.ua
Параметри:
Канал: NadiyaTV
Супутник: Astra-4A (Sirius), 5‘сх.д.
Частота прийому: 12,284 МГц
Поляризація: (V), FEC ?
Швидкість потоку: 27.500 Мбіт/с
З питань налаштування обладнання
звертайтесь за тел. (093) 390-76-82 Віталій.
Ніч над давнім Єгиптом. Ледь чутно цвіркуна серед єврей-
ських хатин у землі Ґошен. Всі двері замкнені. У повітрі відчу-
вається напружена тиша. Ангел смерті вийшов губити.
Ти і твоє сімейство всередині хатини. Серце б'ється тихо,
але трохи швидше звичайного, а в голові тільки одне питан-
ня: «Песах чи Ангел? Песах чи Ангел?», що значить: «Чи
пройде мимо нас Ангел? Чи омине нашу домівку Ангел?».
І ось нарешті з’явився Ангел-губитель біля дверей твого
дому. Ти зробив все залежне від тебе, щоб залишитися в
живих. Ти помазав одвірки кров’ю ягняти, так як наказав Бог.
Тепер лише тривожне очікування. Ангел бачить знак твоєї
віри біля вхідних дверей і проходить повз вашу хатину до
наступної оселі. Ти довірився Богу, - і смерть оминула тебе.
Минали роки, змінювалися століття, та незмінним залишало-
ся щорічне свято Песах, по-нашому, Пасха, що було постій-
ним нагадуванням – Агнець є прообразом майбутнього Ісу-
са Христа, який подібно до заколеного ягняті постраждає за
наші гріхи.
З тих пір пройшли тисячоліття. І сьогодні ми розуміємо, що
символіка Старого заповіту відійшла в минуле, бо та Пасха-
Агнець, вже зустрілася з тим на Кого вона вказувала – на
Сина Божого Ісуса Христа, Спасителя нашого. Сьогодні
наша Пасха – це Христос, Його Голгофська жертва не оми-
нула жодного з нас! Як написано в Святому Писанні: «Хрис-
тос помер за нас, коли ми були ще грішниками» (тобто, аван-
сом, наперед).
Роздумуючи над тим, що зробив для нас Син Божий, чи розу-
міємо ми, що смерть Ісуса Христа була своєрідним вкладом,
інвестицією, яка для кожного з нас надала можливість отри-
мати неоціненний дарунок – вічне життя. Для нас залиша-
ється лише довідатися у чому полягає воля Господня, і ро-
зумно розпорядитися Його дарунком. «Тож віра від слухан-
ня, а слухання через Слово Христове» – читаємо у Святому
Писанні. А якщо на це Слово ми не звертали уваги, не слу-
хали, не читали, не цікавились?
Розповідають що одного разу молодий російський цар, йду-
чи через сад біля палацу, зауважив на полі поза огорожею
стражника, що стояв на варті при повному параді. Цар запи-
тав молодого солдата, що він охороняє. Вартовий цього не
знав, але відповів, що правила вимагають обов'язково ви-
ставляти караул на цьому місці.
Юний цар заглянув з цікавості в архіви і дізнався, що імпе-
ратриця Катерина Велика колись влаштувала тут величезну
клумбу з рідкісними трояндами, в центрі якої височів незви-
чайний рожевий кущ. Кожного тижня вона дозволяла селя-
нам приходити помилуватися трояндами, але про всяк випа-
док наказала виставити біля цього чудового куща охорону. З
часом рожевий кущ зник, але наказ не було скасовано, і вар-
тові самі не знали що вони охороняють.
Невже ми теж щиро і віддано охороняємо деякі речі, про які
значна кількість із нас не знає у чому полягає їхній зміст. На
жаль, для багатьох знання про Пасху обмежується лише
тим, що потрібно покласти в пасхальний кошик. Та коли ми
дізналися що істинною Пасхою є не корзина з продуктами, а
наш Спаситель Христос, це зобов’язує нас відповісти само-
му собі на деякі запитання:
Чи не витрачаю я бездумно дорогоцінні Небесні дарунки, на-
дані мені для користування у вигляді: здоров’я, коштів, часу,
зв’язків, духовних цінностей?
Чи може Господь визнати мене мудрим розпорядником Його
вкладень у моє спасіння?
Чи зручно почував би себе Христос, у колі моїх друзів, з яки-
ми я іноді спілкуюсь?
Чи задоволений був би Він моїми пріоритетами та звичками?
Отож, нехай ці пасхальні роздуми спонукують нас досліджу-
вати життя Спасителя, щоб знати волю Його!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Пасха-Христос – наша надія!
