2. ЧОМУ ЛЮДИНА МОЛИТЬСЯ
Питатися, чому людина молиться, це те
саме, що питатися: чому птах співає?
Відповідь очевидна: бо така його
природа…
(о. Тома Шпідлік ТІ)
3. ПОКЛИКАНІ ДО УЧАСТІ В БОЖОМУ ЖИТТІ
«І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її;
чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: "Будьте
плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі» (1, 27-28)
5. МОЛИТВА – БОЖИЙ ДАР
«Коли б ти знала
Божий дар!» (Йо 4, 10).
Чудо молитви відкривається
саме біля криниць, до яких ми
приходимо, шукаючи води
(ККЦ 2560)
Людина шукає Бога – спрага
за зустріччю зі своїм Творцем
Бог кличе людину – в Ісусі
Христі Бог виходить людині
назустріч
6. ДО ОТЦЯ ЧЕРЕЗ СИНА У СВ. ДУСІ
Виходячи від Отця через Сина у Святому Дусі, Божа
любов і сила підтримують усе творіння. Подібно і
людина, будучи творінням Божим, підноситься в
молитві до Отця через Ісуса Христа у Святому Дусі:
- «Молись Отцеві твоєму» (Мт 6, 6)
- Чого б ви тільки попросили в Отця, - він дасть вам у моє ім’я.
(Йо 16, 23); «Він прийшов звістувати мир вам, що були далеко, і
мир тим, що були близько; бо через нього, одні й другі, маємо
доступ до Отця в однім Дусі.» (Еф 2, 17-18)
- Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам
молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за
нас стогонами невимовними. А той, хто досліджує серця,
знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих
згідно з Божою волею.» (Рим 8, 26-27)
7. ВЕЛИКІ ВЧИТЕЛІ МОЛИТВИ
АВРААМ – ПОСЛУХ ВІРИ
МОЙСЕЙ – ПРИЯТЕЛЬ І ЗАСТУПНИК
ДАВИД – МОЛИТВА ЦАРЯ
ІЛЛЯ І ПРОРОКИ – НАВЕРНЕННЯ
СЕРЦЯ
ПСАЛМИ – ШКОЛА СПІЛЬНОТНОЇ
МОЛИТВИ
8. ІСУС МОЛИТЬСЯ
«…сила людей збігалася, щоб його
почути й вилікуватись від своїх
недуг. Та він відходив у місця
самітні й молився.» (Лк 5, 16)
«Тими днями він вийшов на гору
молитись і провів усю ніч на
молитві до Бога.» (Лк 6, 12)
«Отче, тобі подяку складаю, що
вислухав єси мене!» (Йо 11, 41)
«Авва - Отче, усе тобі можливе:
віддали від мене цю чашу! Та не що
я хочу, а що ти» (Мр 14, 36)
«Отче, прости їм, не відають бо,
що чинять!» (Лк 23, 34)
«Отче, у твої руки віддаю духа
мого!» (Лк 23, 46)
9. ІСУС НАВЧАЄ МОЛИТВИ
Раз якось він молився в якомусь місці, і
як закінчив, сказав до нього один з його
учнів: “Господи, навчи нас молитись, як і
Йоан навчав своїх учнів.” А він до них
промовив: “Коли ви молитесь, кажіть:
Отче, нехай святиться твоє ім'я, нехай
прийде твоє Царство. Дай нам
кожного дня наш хліб щоденний. І
прости нам гріхи наші, бо й ми
прощаємо кожному, хто нам винен; і не
введи нас у спокусу.” – Лк 11, 1-4
Коли Ісус молиться, вже навчає нас
молитви
Ісус навчає нас нового стосунку з
Богом: «Отець» – ключ до зрозуміння
Ісусової молитви і молитви учня
Віра і довіра
Сміливість і надія
Налаштувати серце на волю Отця
Витривалість на молитві
10. В ШКОЛІ МОЛИТВИ ІСУСА
ПРИТЧІ ПРО МОЛИТВУ
«Про настирливого приятеля»
(Лк 11, 5-13). Наполегливість.
«Про докучливу вдову» (Лк 18, 1-
8). Терпеливість.
«Про митаря і фарисея» (Лк 18,
9-14). Покора.
11. ЩО ТАКЕ МОЛИТВА
… У нашому серці є одне
єдине джерело – цим
джерелом є молитва. І з
цієї молитви
виростають усі інші
чесноти. І якщо
джерело висихає, все
занепадає, нічого більше
немає»
«В раю ніколи не падав дощ.
Проте, було одне джерело і з
цього одного джерела
черпало життєдайну воду
усе, що цвіло навколо…
12. ЩО ТАКЕ МОЛИТВА
Молитва для
християнина є тим,
чим меч є для воїна…
Подібно як мури захищають
місто, молитва є захистом
для християнина…
(Св. Йоан Золотоустий)
13. ЩО ТАКЕ МОЛИТВА
ПРОХАННЯ, СКЕРОВАНЕ ДО БОГА
ПІДНЕСЕННЯ УМА ДО БОГА
РОЗМОВА З БОГОМ
14. ЩО ТАКЕ МОЛИТВА
«Молитва є
восходженням
душі до Бога або
проханням до
Бога про
відповідні блага»
(преп. Іван Дамаскин)
15. МЕТА МОЛИТВИ
Єднання з Богом
Пізнання Бога
Розпізнавання волі Божої
Пізнання себе самого
Навернення серця
Зростання у благодаті Божій і в любові
16. Молитва, яка міняє світ
Нарід молився. Дуже багато членів
нашого народу, я б сказав, усі
віруючі люди, зверталися до Господа
Бога з проханням якоїсь розв’язки.
І те, що ми собі уявляли, бажали, -
правдивої зміни в житті нашого
народу, нашої держави, воно стало
можливим, стало дійсністю. Думаю,
що і в цьому випадку не людям, але
остаточно Богові належить той
успіх.
Ми, люди, старалися, молилися, були
готові на жертву, але головно
молилися, всі молилися, і завдяки
тому сталося оте диво, що ми
можемо дивитися і очікувати
кращого майбутнього.
(про події зими 2013-2014 р.р.)
17. МОЛИТВА ОСОБИСТА І СПІЛЬНОТНА
«Істинно кажу вам: Коли
двоє з вас згодиться на
землі просити що б там
не було, воно буде дано їм
моїм Отцем Небесним; 20
бо де двоє або троє
зібрані в моє ім'я, там я
серед них.” (Мт 18, 19-20).
«Ти ж, коли молишся, увійди
у свою кімнату, зачини за
собою двері й молись Отцеві
твоєму, що перебуває в
тайні, а Отець твій, що
бачить таємне, віддасть
тобі»
(Мт 6,6);
18. ЛІТУРГІЯ – ВЕРШИНА МОЛИТВИ
«Спільна молитва — це
молитва Церкви. Вона
звичайно звершується
через храмове
богослужіння, у якому
беруть участь усі вірні».
«Божественна Літургія є
вершиною християнської молитви.
Саме на Божественній Літургії ми
єднаємося з Богом і між собою
через трапезу Слова та
Євхаристії».
19. МОЛИТВА В ЦЕРКВІ І З ЦЕРКВОЮ
«Той, хто молиться в ім’я Ісуса
Христа, завжди молиться в Церкві,
Тілі Христовому, і для Церкви.
Кожний християнин, коли славить
Господа чи благодарить Його, чи
чогось просить для себе або для
інших, стає голосом ближнього»
Катехизм «Христос – наша Пасха, п. 669)
20. 3 ФОРМИ МОЛИТВИ
ТІЛО - УСНА (ТІЛЕСНА)
ДУША - РОЗВАЖАННЯ (ДУШЕВНА)
ДУХ - СПОГЛЯДАННЯ (ДУХОВНА)
Усна молитва – невід'ємна частина християнського життя. Словом своїм Бог
промовляє до людини. У словах – виражених подумки або вголос – втілюється наша
молитва. Ісус сам молився усно і навчив апостолів усної молитви «Отче наш». Усна
молитва – найкращий вияв всенародної молитви.
Розважання – це передовсім пошук. Дух шукає розуміння питань християнського
життя, «чому?» і «як?», щоб приєднатися до того, чого просить Господь. Допомогою
є Св. Письмо, ікони, літургійні тексти, твори Святих Отців
Споглядальна молитва це – «мовчазна любов» (Св. Іван від Хреста). Св. Тереза від
Ісуса: «… це ніщо інше, як дружнє спілкування, коли часто розмовляєш сам на сам
з Тим, про Якого знаєш, що Він тебе любить». Увага і погляд зосереджується не на
якійсь темі духовного життя чи правді віри, а на Господі: «Він дивиться на мене, а
я дивлюся на нього» (селянин з Арс). (ККЦ 2700-2719).
Слід вчитися практикувати кожну форму молитви
і гармонійно поєднувати їх у своєму молитовному житті
22. БЛАГОСЛОВЕННЯ
«Благословляйте тих, які вас
проклинають, моліться за тих,
що вас зневажають» (Лк 6, 28);
«Не платіть злом за зло чи
лайкою за лайку, а, навпаки,
благословляйте, бо ви на те
покликані, щоб успадкувати
благословення.» (1 П 3, 9);
Я вознесу тебе, мій Боже, Царю, і
благословитиму ім'я твоє по віки
вічні. Щодня буду тебе
благословляти, і хвалити ім'я
твоє по віки вічні. (Пс 145, 1-2)
23. БЛАГОСЛОВЕННЯ
Благословляємо Бога коли виявляємо Йому нашу вдячність і наше
признання за ласки і дари;
Кожен християнин повинен прикликати благословення Господнє
на себе і на інших людей;
Благословення Батьків для дітей;
Благословення священика і ім’я Господнє і на доручення Церкви
24. ПОКЛОНІННЯ (АДОРАЦІЯ)
Стан створіння -
признання величі
і маєстату
Творця
Поклоніння
перед любов’ю
Бога, який в Ісусі
Христі став
людиною
«Людина ніколи не є такою
великою, як тоді, коли вона
впадає на коліна перед Богом,
поклоняючись Йому» (Св. Іван XXIII)
25. ПРОХАННЯ І ЗАСТУПНИЦТВО
«Просіть, і дасться вам; шукайте, і
знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт
7,7);
«Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви
тільки попросили в Отця, він дасть вам у
моє ім'я. В ім'я моє досі ви не просили
нічого. Просіте ж - і ви одержите» (Йо 16,
25)
Бог знає усі наші потреби і все ж
прагне, щоб ми зверталися до Нього
у молитві, щоб будувати правильні
стосунки з Ним;
Хто не молиться, замикається у собі
самому – спокуса самодостатності;
Хто молиться, відкривається до
Того, Хто є причиною і
першоджерелом усякого добра.
26. ПРОХАННЯ І ЗАСТУПНИЦТВО
Подібно як Авраам заступався у молитві за мешканців
Содому, і подібно як Ісус молився за своїх
розпинателів, християни моляться за всіх: за осіб,
близьких їхньому серцю, за осіб далеких і навіть за
ворогів;
Молитва за інших пригадує нам, що ми належимо до
духовної родини, в межах якої обдаровуємо нашою
молитвою інших і черпаємо з сили молитви наших
ближніх.
27. ПОКАЯННЕ ПРОХАННЯ
«Помилуй мене, Боже, по
великій милості Твоїй і по
множеству щедрот Твоїх
очисти беззаконня мої… Не
відкинь мене від лиця Твого і
Духа Твого Святого не відійми
від мене» (Пс 50, 1.14);
«Прости ж гріх люду цього з
великого милосердя твого,
так, як зносив єси люд цей від
Єгипту аж досі!” І сказав
Господь: “Прощаю на твоє
слово.» (Чис. 14, 19-20)
Два види молитви, які завжди вислуховує
Бог: прощення гріхів і дар Св. Духа
28. ПОДЯКА
«Увійдіть із подякою в його ворота, в його двори з хвалою;
дякуйте йому, благословіте його ім'я! Бо добрий Господь,
повіки його милість і по всі роди його вірність. (Пс 100, 4-5);
«Співайте та прославляйте у серцях ваших Господа і
дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім'я Господа
нашого Ісуса Христа» (Еф 5, 19-20);
Дякуємо Богові за конкретні дари, отримані від Нього: життя, здоров’я,
дар віри, вислухані молитви, силу до подолання труднощів, за працю і
щоденний хліб, за визволення від ворогів, за людей, які є поруч з нами…
Найголовніша подячна молитва: Пресвята Євхаристія-Служба Божа.
В гору піднесімо серця – бачити Бога-Добродія
Благодарім Господа! – в першу чергу за велике діло сотворення і відкуплення, а
відтак «за всі добродійства, знані і незнані, явні і неявні»
За всіх і за все!
29. ПОДЯКА
Тільки віруюча людина
може бути вдячною за все.
Ця вдячність
виявлятиметься радістю на
твоєму обличчі, тому що все
є талантом, який потрібно
обернути на добро. … Навіть
падіння [в гріх], тобто
велика невдача, яка
одночасно ранить Ісуса,
може стати шансом: у
ньому теж криється даний
тобі талант, яким ти можеш
скористатися. Так само
сприймала своє життя свята
Бернадетта, «Завіт якої є
красномовним свідченням
вдячности за дари і
здатність їх побачити»
О. Тадеуш Дайчер,
«Роздуми про віру»
30. ПРОСЛАВА
«Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання!»
(Лк 2, 14)
«Воздайте Господеві славу імени його, вклоніться Господеві в
святих шатах. … Голос Господній дуби перевертає й обдирає в
лісах кору. А в його храмі усе каже “Слава!” (Пс 29, 2.9)
Бог не потребує наших компліментів чи аплодисментів.
Це ми потребуємо висловити Йому нашу прославу, нашу
радість, наше захоплення Його ділами. Славимо Бога за
Його присутність і за Його діла і таким чином вже тут на
землі єднаємося з Ангелами і Святими в небі, які на віки
прославляють Бога:
«І всі ангели стояли навколо престола і старших і чотирьох
істот, і впали перед престолом ниць і поклонилися Богу, 12
говорячи: «Амінь. Благословення і слава і мудрість і подяка і
честь і сила і кріпость Богу нашому на віки вічні! Амінь.» (Одкр.
7, 11-12)
31. ПРОСЛАВА
«Величає душа моя Господа
і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось
бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе
його ім'я.
Милосердя його з роду в рід на тих, які
страхаються його.
Він виявив потугу рамени свого, розвіяв
гордих у задумах їхніх сердець.
Скинув могутніх з престолів, підняв угору
смиренних;
наситив благами голодних, багатих же
відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши
своє милосердя,
як обіцяв був батькам нашим -Авраамові і
його потомству повіки.”
32. ЧАС НА МОЛИТВУ
«Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати
духом.» (Лк 18, 1);
Моліться без перерви. За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі
Ісусі.» (Сол. 5, 17-18).
«Неустанно молиться той, хто єднає необхідні діла з молитвою і молитву з ділами» (Оріген)
33. ЧАС НА МОЛИТВУ
«Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.» (Пс 119, 164);
Молитва – центр життя християнина. Вона визначає періоди і ритми
щоденного життя. Це стосується не лише богопосвячених осіб, але кожної
віруючої людини. В центрі нашої віри – Пасхальне таїнство: смерть і
воскресіння Христа – перехід від темряви смерті до світла вічного життя.
Тому привілейованим часом християнської молитви є вечір і ранок.
Вечірня: «Світло тихе» – образ Христа, Невечірнє світло, Незаходимого
Світла, яке приходить на світ (Євангеліє від Йоана). Утреня: «Слава Тобі,
що світло нам показав!».
Часи розповідають про Страсті
Христові, про Зіслання Святого Духа.
Повечір'я і Північна – мають
есхатологічний характер і
пригадують про друге пришестя
Христове, коли Церква виголошує
останніми словами Одкровення:
«Прийди, Господи Ісусе!», а ціле
життя християн скероване до цієї
довгоочікуваної радісної зустрічі з
Господом.
34. ЧАС НА МОЛИТВУ
«Я ще не бачив людини, котра б померла
з голоду лише тому, що не мала часу
відкрити холодильник і взяти собі харчі.
Людина завжди має час на те, що
вважає для себе найважливішим» (о.
Юзеф Августин ТІ).
Якщо Бог на останньому місці в
нашому житті, то завжди буде
бракувати нам часу на зустріч з Ним,
подібно як не телефонуємо до когось,
хто для нас далекий і про кого взагалі
не думаємо.
Порада: Обрати сталу пору дня на
молитву: найкраще ранковий час і
вечірній
Це має бути цінний час, тобто такий,
котрий хочеш пожертвувати Богові, а не
крихти, які Йому віддаєш похапцем
Якщо посвятиш принаймні 10 хв.
щоденно на молитву з-посеред
1440, з яких складається день,
тобто менше ніж 1%) дозволить тобі
переконатися, що все ж таки
можеш, маєш час, щоб помолитися,
і то час, котрий, напевно, принесе
тобі багато користі у всіх ділянках
твого щоденного життя.
35. ТРУДНОЩІ У МОЛИТВІ
Молитва це – змагання, боротьба: «Той, хто молиться, бореться проти
себе, проти оточення, але передовсім проти підступів спокусника, котрий
робить усе, щоб відвернути людину від молитви. Боротьба в молитві є
невіддільна від духовного поступу. Кожен молиться так, як живе, тому що
живе так, як молиться» (Компендіум 572).
Боротьба це – частина і ознака духовного поступу
Шалений темп сучасного життя спричинює важкість зупинитися і
виділити час на зустріч з Богом. Коли людина живе в ближчому
контакті з природою, тоді легше їй дається входження в певний
природній ритм життя, що спонукає до призадуми, до витишення,
до слухання І/іншого.
Сатана протистоїть нашому наближенню до Бога у молитві. Його
сильця: Розсіяння; Лінивство; Заперечення потреби молитви;
Відкладання на «потім».
36. ТРУДНОЩІ У МОЛИТВІ
РОЗСІЯННЯ
Відвертають нашу увагу від Бога і
показують, до чого ми найбільше
прив'язані.
Найбільше трапляється, коли на
молитві повторюємо ті самі молитовні
формули.
Розсіянь уникнути неможливо.
ЯК ДОЛАТИ РОЗСІЯННЯ
Слід приготуватися до молитви
Призивати поміч Св. Духа
Включити розсіяння в молитву,
довіряючи особи і справи, про які
думаю, Богові
37. ТРУДНОЩІ У МОЛИТВІ
ПОСУХА
Молитва перестає приносити радість, настає посуха, серце отяжіле
Слово Боже нічого нам не говорить
До серця приступають погані думки, знеохочення, сумніви
Спокуса покинути молитву
ЯК ПОВОДИТИСЯ У ПОСУСІ
Пам'ятати, що багато Святих переходили подібні випробування
Протистояти витривалістю і вірністю: «Багато сварили його, щоб
мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо
мною!» (Мр 10, 48)
«Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився» (Лк 22, 44)
Настає очищення наших відносин з Богом, які тепер будуємо не на
поверхових і швидкоплинних почуттях, а на вірі і вірності.
38. ТРУДНОЩІ У МОЛИТВІ
«Усі труднощі, які стрічаються
в молитві, беруться з однієї-
єдиної причини: молитися так,
наче б Бог не був присутній».
Св. Тереза з Авіля
«Найкращий лік проти духовної остиглості
полягає на тому, щоб стати перед лицем
Бога і Святих як жебраки і йти, як жебраки,
від одного Святого до іншого, прохаючи
духовної милостині, такою ж
наполегливістю, з якою жебраки на вулиці
прохають милостині».
Св. Филип Нері
39. «НЕВИСЛУХАНІ МОЛИТВИ»
Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки
попросили в Отця, - він дасть вам у моє ім'я.
В ім'я моє досі ви не просили нічого. Просіте
ж - і ви одержите, щоб радощів ваших було
вщерть. (Йо 16, 23-24)
«І все, чого проситимете в молитві з вірою,
одержите» (Мт 21, 22)
«Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай
просить у Бога, який дає всім щедро й за це
не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай
просить із вірою, без жадного вагання» (Як 1, 5-6)
40. «НЕВИСЛУХАНІ МОЛИТВИ»
«Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж
хтось побожний і його волю чинить - ось того він
вислухує!» (Йо 9, 31)
«Ви не маєте, бо не просите. Ви просите, та не
одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на
ваші втіхи.» (Як 4, 2-3)
41. «НЕВИСЛУХАНІ МОЛИТВИ»
Молитва ніколи не є даремною!
Немає невислуханих молитов. Трапляються не виконані просьби.
Молитва не має за ціль переконати Бога зробити те, що ми бажаємо,
а – навернення нашого серця.
Часом не отримуємо те, про що просимо, але завжди отримуємо те,
що є для нас на даний час найкраще.
«Потрібно часу і
витривалості, щоб
навчитися молитись.
Смиренне серце вміє
чекати на Обручника,
чуває як мудрі діви,
котрі завжди готові
прийняти Його,
навіть якщо Він
запізнюється»
(P. Curtaz).
42. ЩОБ МОЛИТВА БУЛА ВИСЛУХАНА
Просити про добро;
Молитися в ім’я Ісуса Христа:
Єдність волі з волею Христа
Готовність прийняти те, що Бог дає
Просити того, задля чого Ісус прийшов
Молитися із вірою і довірою до
Бога;
Молитися витривало;
«Дати» Богові і собі час.
«Віра, з якою молимося, спричинює те, що ми
очікуємо на втручання Бога. То ж краще
очікувати, ніж не очікувати. Проте, якщо щось
не діється відразу, то даймо Богові час і
довіряймо, що Він – добрий. Бо якщо приходить
до твоєї голови якась думка, котра
сумнівається в тому, що Бог є добрий, то знай,
що це – ворог.» Marcin Zelinski
43. ГОСПОДНЯ МОЛИТВА «ОТЧЕ НАШ»
«Отче наш – це справді короткий зміст
усього Євангелія… Якщо розглянути всі
молитви, які є у Св. Письмі, я не думаю, що
можна знайти щось таке, що не входить до
Молитви Господньої» (Тертуліян)
«То ж, молімося, найдорожчі брати, так, як
Бог, наш Вчитель, навчив нас. Призивати
Бога за посередництвом Його Сина і
заносити до Його вух молитву Христа це
молитва, угодна і близька Отцеві небесному.
Отець розпізнає слова Свого Сина, коли ми
молимося» (Св. Кипріян)
«Християнин не каже «Отче мій», а «Отче
наш», навіть в укритті власної кімнати, бо
знає, що на будь-якому місці, в будь-яких
обставинах він є членом того самого Тіла»
(Папа Венедикт XVI).
44. «АМІНЬ»
Християни, подібно до
євреїв, завершують з
найдавніших часів усі свої
молитви словом «Амінь!»,
що означає «Так! Нехай
буде так!».
«Де людина додає «Амінь»
до своїх слів, «Амінь» до
власного життя і
власної долі, «Амінь» до
радості, яка її очікує,
там небо і земля
єднаються і осягають
нашу мету: тобто ми
наближаємося до любові,
яка нас створила на
початку» (Youcat, 527).
«АМІНЬ НАШОЇ ВІРИ НЕ Є СМЕРТЬ,
А ЖИТТЯ»
(Кард. Мішель Фольгабер/Michael Faulhaber)