SlideShare a Scribd company logo
1 of 23
РоРозвиток освітизвиток освіти
XXXX стст
Велика увага до вивчення уВелика увага до вивчення у
середніх школах і вузах такихсередніх школах і вузах таких
предметів:предметів:
 математикаматематика
 фізикафізика
 хіміяхімія
 біологіябіологія
У ПІСЛЯВОЄННІ ЧАСИУ ПІСЛЯВОЄННІ ЧАСИ
ПОЧИНАЄТЬСЯ НОВИЙ ЕТАП УПОЧИНАЄТЬСЯ НОВИЙ ЕТАП У
РОЗВИТКУ ОСВІТИРОЗВИТКУ ОСВІТИ
в Європейських країнахв Європейських країнах
 30-х рр.- набув поширення міжнародний30-х рр.- набув поширення міжнародний
педагогічний рух «нове виховання»педагогічний рух «нове виховання»
(у Німеччині він називався «педагогікою(у Німеччині він називався «педагогікою
реформ»; у США - «прогресивізмом»)реформ»; у США - «прогресивізмом»)
 Педагоги - прихильники «нового виховання»Педагоги - прихильники «нового виховання»
ставили за мету оновлення школи йставили за мету оновлення школи й
виховання на підставі врахування інтересіввиховання на підставі врахування інтересів
дитини у конкретний час, за конкретнихдитини у конкретний час, за конкретних
умов.умов.
 вчителі й вихователі не змушували учніввчителі й вихователі не змушували учнів
зубритизубрити

У Радянському Союзі наприкінці 20-х рр.У Радянському Союзі наприкінці 20-х рр.
серед частини педагогів була поширенасеред частини педагогів була поширена
теорія відмирання школи в комуністичномутеорія відмирання школи в комуністичному
суспільстві. На їхнє переконання, учителемсуспільстві. На їхнє переконання, учителем
повинно було стати саме життя, а школа малаповинно було стати саме життя, а школа мала
злитися з виробництвом; вивчення основзлитися з виробництвом; вивчення основ
наук, підручники і посібники, класно-урочнанаук, підручники і посібники, класно-урочна
система відкидалися.система відкидалися.
Вчителі та вихователі значнуВчителі та вихователі значну
увагу приділяли:увагу приділяли:
 естетичному вихованнюестетичному вихованню
 фізичному вихованнюфізичному вихованню
 трудовому вихованнютрудовому вихованню
 дитячому самоврядуваннюдитячому самоврядуванню
Обстоювали ідею прогресу в освіті йОбстоювали ідею прогресу в освіті й
вважали центральною постаттю у школівважали центральною постаттю у школі
не вчителя, а дитину.не вчителя, а дитину.
У нових умовах постала потребаУ нових умовах постала потреба
й в новій школі, тому педагогий в новій школі, тому педагоги
висували найрізноманітніші теоріївисували найрізноманітніші теорії
навчання й випробовували новінавчання й випробовували нові
моделі вдосконалення школи.моделі вдосконалення школи.
НімеччинаНімеччина
ППісля Першої світової війни в Німеччиніісля Першої світової війни в Німеччині
з'явилися вальдорфські школи.з'явилися вальдорфські школи.
Першу таку школу заснував уПершу таку школу заснував у
1919 р. у м. Штуттґарті Рудольф1919 р. у м. Штуттґарті Рудольф
ШтайнерШтайнер
Рудольф Штайнер(Рудольф Штайнер( 18611861-- 1925)1925)
австрійський філософ-австрійський філософ-
містик, письменник, езотерик,містик, письменник, езотерик,
творець псевдонауки, відомої яктворець псевдонауки, відомої як
антропософія.антропософія.
Відповідно до принципівВідповідно до принципів
вальдорфської педагогіки дітивальдорфської педагогіки діти
навчаються у школі 12 років, учнівнавчаються у школі 12 років, учнів
не залишали на другий рік черезне залишали на другий рік через
невисокі навчальні досягнення.невисокі навчальні досягнення.
Замість виставлення звичнихЗамість виставлення звичних
оцінок наприкінці навчального рокуоцінок наприкінці навчального року
на кожного учня складалина кожного учня складали
характеристику, в якій відображалихарактеристику, в якій відображали
успіхи дитини у навчанні.успіхи дитини у навчанні.
У вальдорфських школах і дитячихУ вальдорфських школах і дитячих
садках немає єдиного керівника; цісадках немає єдиного керівника; ці
заклади мають автономію йзаклади мають автономію й
управляються колегіально. Значну увагууправляються колегіально. Значну увагу
Р. Штайнер приділяв релігійно-етичномуР. Штайнер приділяв релігійно-етичному
та трудовому навчанню. Зокрема,та трудовому навчанню. Зокрема,
ремісничі майстерні та дослідні садиремісничі майстерні та дослідні сади
були створені чи не у кожній школі.були створені чи не у кожній школі.
Учителі й учні не користуються готовимиУчителі й учні не користуються готовими
наочними посібниками, а лише тими, якінаочними посібниками, а лише тими, які
вони самі виготовляють у процесівони самі виготовляють у процесі
навчання.навчання.
СШАСША
Чимало педагогічних новацій зародилисьЧимало педагогічних новацій зародились
в США у післявоєнні роки.в США у післявоєнні роки.
 Однією з форм поєднання навчання уОднією з форм поєднання навчання у
вузі з продуктивною працею став таквузі з продуктивною працею став так
званий антіохський план, упершезваний антіохський план, уперше
запроваджений в Антіохському коледжі.запроваджений в Антіохському коледжі.
 У США було вперше застосованоУ США було вперше застосовано
лабораторний план, заснований налабораторний план, заснований на
принципі індивідуального навчання.принципі індивідуального навчання.
Кожний учень одержував від учителяКожний учень одержував від учителя
завдання, самостійно його виконував ізавдання, самостійно його виконував і
здавав на перевірку.здавав на перевірку.
 Учні самі обирали заняття, черговістьУчні самі обирали заняття, черговість
вивчення предметів; річний обсягвивчення предметів; річний обсяг
навчального матеріалу поділявся нанавчального матеріалу поділявся на
місячні щоденні завдання. Учнімісячні щоденні завдання. Учні
працювали в окремих лабораторіях, депрацювали в окремих лабораторіях, де
їх консультував учитель.їх консультував учитель.
Значного поширення на початку XXЗначного поширення на початку XX
ст. набула у світі педологія.ст. набула у світі педологія.
Сильними сторонами цього методуСильними сторонами цього методу
було врахування при навчанні дітейбуло врахування при навчанні дітей
їхніх психологічних, віковихїхніх психологічних, вікових
особливостей та умов життя.особливостей та умов життя.
Водночас педологи визнавалиВодночас педологи визнавали
незмінну обумовленість долі дітейнезмінну обумовленість долі дітей
біологічними і соціальнимибіологічними і соціальними
чинниками, впливом середовищачинниками, впливом середовища
Головним способом навчанняГоловним способом навчання
вважалися тестові випробування,вважалися тестові випробування,
за результатами яких визначався:за результатами яких визначався:
 «розумовий вік»«розумовий вік»
 «коефіцієнт розумової обдарованості»«коефіцієнт розумової обдарованості»
СРСРСРСР
. У СРСР у середині 30-х рр. педологію. У СРСР у середині 30-х рр. педологію
було відхилено в цілому. При цьомубуло відхилено в цілому. При цьому
було відкинуто її очевидні здобутки:було відкинуто її очевидні здобутки:
досягнення у вивченні проблем віковогодосягнення у вивченні проблем вікового
розвитку й вікових особливостей дітей,розвитку й вікових особливостей дітей,
розвиток дитячої психології тарозвиток дитячої психології та
педагогіки.педагогіки.
У СРСР лабораторна система втілилася у бригадно-У СРСР лабораторна система втілилася у бригадно-
лабораторному методі, за якого клас поділявся налабораторному методі, за якого клас поділявся на
бригади. Учні працювали за завданнями, виконаннябригади. Учні працювали за завданнями, виконання
яких передбачало термін від двох тижнів до одногояких передбачало термін від двох тижнів до одного
місяця і які містили контрольні завдання тамісяця і які містили контрольні завдання та
запитання. Учитель виконував роль консультанта; назапитання. Учитель виконував роль консультанта; на
підсумковому занятті звітувала вся бригада, а непідсумковому занятті звітувала вся бригада, а не
кожний учень окремо. Оскільки індивідуальний обліккожний учень окремо. Оскільки індивідуальний облік
навчальних досягнень учнів не вівся, то на всюнавчальних досягнень учнів не вівся, то на всю
бригаду виставлялася єдина оцінка.бригаду виставлялася єдина оцінка.
Велика БританіяВелика Британія
У 1918 р. діти з 5 до 14 років обов’язковоУ 1918 р. діти з 5 до 14 років обов’язково
повинні були навчатися в школах.повинні були навчатися в школах.
Університетська освіта у Великій БританіїУніверситетська освіта у Великій Британії
перебувала на вищому світовому рівні, а іїперебувала на вищому світовому рівні, а ії
центри – Лондонський, Кембриджський,центри – Лондонський, Кембриджський,
Оксфордський були своєрідною Меккою дляОксфордський були своєрідною Меккою для
кращих наукових сил світу і приваблюваликращих наукових сил світу і приваблювали
талановиту молодь багатьох країн Європи,талановиту молодь багатьох країн Європи,
Америки та Азії.Америки та Азії.
 Стан освіти у Великій Британії у 20-ті рр. XXСтан освіти у Великій Британії у 20-ті рр. XX
ст. У 1918 р. у Великій Британії за так званимст. У 1918 р. у Великій Британії за так званим
законом Фішера було збільшено граничний вікзаконом Фішера було збільшено граничний вік
обов’язкового навчання з 12 до 14 років. Усяобов’язкового навчання з 12 до 14 років. Уся
початкова освіта стала повністюпочаткова освіта стала повністю
безкоштовною. Дітям, які далі не навчалися убезкоштовною. Дітям, які далі не навчалися у
середній школі, надано деякі можливості длясередній школі, надано деякі можливості для
подальшої освіти. Місцевій владі надалиподальшої освіти. Місцевій владі надали
право відкривати дошкільні заклади для дітейправо відкривати дошкільні заклади для дітей
до 5 років.до 5 років.
 Менш ніж 10 відсотків дітей навчалося уМенш ніж 10 відсотків дітей навчалося у
середній школі, в якій у 16 років можна булосередній школі, в якій у 16 років можна було
скласти випускний іспит. До середньої школискласти випускний іспит. До середньої школи
йшли діти з посередніми здібностями зйшли діти з посередніми здібностями з
багатих сімей, тому що їхні батьки булибагатих сімей, тому що їхні батьки були
спроможні заплатити за навчання. Діти зспроможні заплатити за навчання. Діти з
бідних сімей, що склали іспити, отримувалибідних сімей, що склали іспити, отримували
грошову допомогу для внесення плати загрошову допомогу для внесення плати за
навчання, проте оскільки навчання у середнійнавчання, проте оскільки навчання у середній
школі було пов язане з різними витратами, тошколі було пов язане з різними витратами, то
дуже мало дітей з робітничих сімейдуже мало дітей з робітничих сімей
продовжували навчання у середній і щепродовжували навчання у середній і ще
менше у вищій школі.менше у вищій школі.
ВИСНОВОКВИСНОВОК
Широкої популярності набуло навчання заШирокої популярності набуло навчання за
індивідуальним навчальним планоміндивідуальним навчальним планом
власним темпом; учні, здатні засвоїтивласним темпом; учні, здатні засвоїти
курс елементарної школи прискорено,курс елементарної школи прискорено,
отримували можливість закінчити школуотримували можливість закінчити школу
на один-два роки ранішена один-два роки раніше

More Related Content

Similar to 478481

Випускна робота по філософії освіти Філософські передумови створення експерим...
Випускна робота по філософії освіти Філософські передумови створення експерим...Випускна робота по філософії освіти Філософські передумови створення експерим...
Випускна робота по філософії освіти Філософські передумови створення експерим...sveta7940
 
Історія школи
Історія школиІсторія школи
Історія школиsvitlana15
 
педагогіка123
педагогіка123педагогіка123
педагогіка123Igor Shevtsov
 
Відкрита освіта: організаційно-педагогічні аспекти
Відкрита освіта: організаційно-педагогічні аспектиВідкрита освіта: організаційно-педагогічні аспекти
Відкрита освіта: організаційно-педагогічні аспектиKalachova
 
"Батьки-Тьютори" урок-презентація
"Батьки-Тьютори" урок-презентація"Батьки-Тьютори" урок-презентація
"Батьки-Тьютори" урок-презентаціяЮра Баглай
 
виникнення і розвиток дидактики. тема 7
виникнення і розвиток дидактики. тема 7виникнення і розвиток дидактики. тема 7
виникнення і розвиток дидактики. тема 7mad psychologist
 
Vsesvitnja istorija-9-klas-berdychevskyj
Vsesvitnja istorija-9-klas-berdychevskyjVsesvitnja istorija-9-klas-berdychevskyj
Vsesvitnja istorija-9-klas-berdychevskyjkreidaros1
 
9 vi b_u
9 vi b_u9 vi b_u
9 vi b_u4book
 
Підручник Всесвітня історія 9 клас Бердичевський Я.М.
Підручник Всесвітня історія 9 клас Бердичевський Я.М.Підручник Всесвітня історія 9 клас Бердичевський Я.М.
Підручник Всесвітня історія 9 клас Бердичевський Я.М.oleg379
 
Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського
Педагогічна спадщина В. О. СухомлинськогоПедагогічна спадщина В. О. Сухомлинського
Педагогічна спадщина В. О. СухомлинськогоКовпитська ЗОШ
 
Portfel.in.ua 77 vsesv_hist_shyp
Portfel.in.ua 77 vsesv_hist_shypPortfel.in.ua 77 vsesv_hist_shyp
Portfel.in.ua 77 vsesv_hist_shypportfel
 
10 vi sh_u
10 vi sh_u10 vi sh_u
10 vi sh_uUA1011
 
10 истор щупак_морозова_всемирн_2010_укр
10 истор щупак_морозова_всемирн_2010_укр10 истор щупак_морозова_всемирн_2010_укр
10 истор щупак_морозова_всемирн_2010_укрAira_Roo
 
Vsesvitnja istorija-10-klas-shhupak
Vsesvitnja istorija-10-klas-shhupakVsesvitnja istorija-10-klas-shhupak
Vsesvitnja istorija-10-klas-shhupakkreidaros1
 
Vsesvitnya istoriya-10-klas-shhupak-morozova
Vsesvitnya istoriya-10-klas-shhupak-morozovaVsesvitnya istoriya-10-klas-shhupak-morozova
Vsesvitnya istoriya-10-klas-shhupak-morozovafreegdz
 
10 vi sh_u
10 vi sh_u10 vi sh_u
10 vi sh_u4book
 

Similar to 478481 (20)

Випускна робота по філософії освіти Філософські передумови створення експерим...
Випускна робота по філософії освіти Філософські передумови створення експерим...Випускна робота по філософії освіти Філософські передумови створення експерим...
Випускна робота по філософії освіти Філософські передумови створення експерим...
 
Історія школи
Історія школиІсторія школи
Історія школи
 
педагогіка123
педагогіка123педагогіка123
педагогіка123
 
qqq
qqqqqq
qqq
 
Відкрита освіта: організаційно-педагогічні аспекти
Відкрита освіта: організаційно-педагогічні аспектиВідкрита освіта: організаційно-педагогічні аспекти
Відкрита освіта: організаційно-педагогічні аспекти
 
"Батьки-Тьютори" урок-презентація
"Батьки-Тьютори" урок-презентація"Батьки-Тьютори" урок-презентація
"Батьки-Тьютори" урок-презентація
 
Рябокінь Л. М.
Рябокінь Л. М.Рябокінь Л. М.
Рябокінь Л. М.
 
виникнення і розвиток дидактики. тема 7
виникнення і розвиток дидактики. тема 7виникнення і розвиток дидактики. тема 7
виникнення і розвиток дидактики. тема 7
 
Vsesvitnja istorija-9-klas-berdychevskyj
Vsesvitnja istorija-9-klas-berdychevskyjVsesvitnja istorija-9-klas-berdychevskyj
Vsesvitnja istorija-9-klas-berdychevskyj
 
мцмсыф
мцмсыфмцмсыф
мцмсыф
 
9 vi b_u
9 vi b_u9 vi b_u
9 vi b_u
 
Підручник Всесвітня історія 9 клас Бердичевський Я.М.
Підручник Всесвітня історія 9 клас Бердичевський Я.М.Підручник Всесвітня історія 9 клас Бердичевський Я.М.
Підручник Всесвітня історія 9 клас Бердичевський Я.М.
 
Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського
Педагогічна спадщина В. О. СухомлинськогоПедагогічна спадщина В. О. Сухомлинського
Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського
 
Portfel.in.ua 77 vsesv_hist_shyp
Portfel.in.ua 77 vsesv_hist_shypPortfel.in.ua 77 vsesv_hist_shyp
Portfel.in.ua 77 vsesv_hist_shyp
 
10 vi sh_u
10 vi sh_u10 vi sh_u
10 vi sh_u
 
10 истор щупак_морозова_всемирн_2010_укр
10 истор щупак_морозова_всемирн_2010_укр10 истор щупак_морозова_всемирн_2010_укр
10 истор щупак_морозова_всемирн_2010_укр
 
Vsesvitnja istorija-10-klas-shhupak
Vsesvitnja istorija-10-klas-shhupakVsesvitnja istorija-10-klas-shhupak
Vsesvitnja istorija-10-klas-shhupak
 
bfynfj5
bfynfj5bfynfj5
bfynfj5
 
Vsesvitnya istoriya-10-klas-shhupak-morozova
Vsesvitnya istoriya-10-klas-shhupak-morozovaVsesvitnya istoriya-10-klas-shhupak-morozova
Vsesvitnya istoriya-10-klas-shhupak-morozova
 
10 vi sh_u
10 vi sh_u10 vi sh_u
10 vi sh_u
 

More from Аня Труш

характеристика принципів дидактики
характеристика принципів дидактикихарактеристика принципів дидактики
характеристика принципів дидактикиАня Труш
 
людей треба вчити передусім того, щоб вони здобували знання не з
людей треба вчити передусім того, щоб вони здобували знання не злюдей треба вчити передусім того, щоб вони здобували знання не з
людей треба вчити передусім того, щоб вони здобували знання не зАня Труш
 
вивчення мудрості підносить і робить нас сильними і великодушним
вивчення мудрості підносить і робить нас сильними і великодушнимвивчення мудрості підносить і робить нас сильними і великодушним
вивчення мудрості підносить і робить нас сильними і великодушнимАня Труш
 
№13.закономірності та принципи навчання.ppt
№13.закономірності та принципи навчання.ppt№13.закономірності та принципи навчання.ppt
№13.закономірності та принципи навчання.pptАня Труш
 
Mod32 1207996263105579-9
Mod32 1207996263105579-9Mod32 1207996263105579-9
Mod32 1207996263105579-9Аня Труш
 
навчання як цілеспрямований
навчання як цілеспрямованийнавчання як цілеспрямований
навчання як цілеспрямованийАня Труш
 

More from Аня Труш (10)

характеристика принципів дидактики
характеристика принципів дидактикихарактеристика принципів дидактики
характеристика принципів дидактики
 
розділ 2
розділ 2розділ 2
розділ 2
 
людей треба вчити передусім того, щоб вони здобували знання не з
людей треба вчити передусім того, щоб вони здобували знання не злюдей треба вчити передусім того, щоб вони здобували знання не з
людей треба вчити передусім того, щоб вони здобували знання не з
 
вивчення мудрості підносить і робить нас сильними і великодушним
вивчення мудрості підносить і робить нас сильними і великодушнимвивчення мудрості підносить і робить нас сильними і великодушним
вивчення мудрості підносить і робить нас сильними і великодушним
 
Pedagogika
PedagogikaPedagogika
Pedagogika
 
№13.закономірності та принципи навчання.ppt
№13.закономірності та принципи навчання.ppt№13.закономірності та принципи навчання.ppt
№13.закономірності та принципи навчання.ppt
 
Mod32 1207996263105579-9
Mod32 1207996263105579-9Mod32 1207996263105579-9
Mod32 1207996263105579-9
 
441549
441549441549
441549
 
1 110520151148-phpapp01
1 110520151148-phpapp011 110520151148-phpapp01
1 110520151148-phpapp01
 
навчання як цілеспрямований
навчання як цілеспрямованийнавчання як цілеспрямований
навчання як цілеспрямований
 

478481

  • 2. Велика увага до вивчення уВелика увага до вивчення у середніх школах і вузах такихсередніх школах і вузах таких предметів:предметів:  математикаматематика  фізикафізика  хіміяхімія  біологіябіологія
  • 3. У ПІСЛЯВОЄННІ ЧАСИУ ПІСЛЯВОЄННІ ЧАСИ ПОЧИНАЄТЬСЯ НОВИЙ ЕТАП УПОЧИНАЄТЬСЯ НОВИЙ ЕТАП У РОЗВИТКУ ОСВІТИРОЗВИТКУ ОСВІТИ в Європейських країнахв Європейських країнах
  • 4.  30-х рр.- набув поширення міжнародний30-х рр.- набув поширення міжнародний педагогічний рух «нове виховання»педагогічний рух «нове виховання» (у Німеччині він називався «педагогікою(у Німеччині він називався «педагогікою реформ»; у США - «прогресивізмом»)реформ»; у США - «прогресивізмом»)  Педагоги - прихильники «нового виховання»Педагоги - прихильники «нового виховання» ставили за мету оновлення школи йставили за мету оновлення школи й виховання на підставі врахування інтересіввиховання на підставі врахування інтересів дитини у конкретний час, за конкретнихдитини у конкретний час, за конкретних умов.умов.
  • 5.  вчителі й вихователі не змушували учніввчителі й вихователі не змушували учнів зубритизубрити  У Радянському Союзі наприкінці 20-х рр.У Радянському Союзі наприкінці 20-х рр. серед частини педагогів була поширенасеред частини педагогів була поширена теорія відмирання школи в комуністичномутеорія відмирання школи в комуністичному суспільстві. На їхнє переконання, учителемсуспільстві. На їхнє переконання, учителем повинно було стати саме життя, а школа малаповинно було стати саме життя, а школа мала злитися з виробництвом; вивчення основзлитися з виробництвом; вивчення основ наук, підручники і посібники, класно-урочнанаук, підручники і посібники, класно-урочна система відкидалися.система відкидалися.
  • 6. Вчителі та вихователі значнуВчителі та вихователі значну увагу приділяли:увагу приділяли:  естетичному вихованнюестетичному вихованню  фізичному вихованнюфізичному вихованню  трудовому вихованнютрудовому вихованню  дитячому самоврядуваннюдитячому самоврядуванню Обстоювали ідею прогресу в освіті йОбстоювали ідею прогресу в освіті й вважали центральною постаттю у школівважали центральною постаттю у школі не вчителя, а дитину.не вчителя, а дитину.
  • 7. У нових умовах постала потребаУ нових умовах постала потреба й в новій школі, тому педагогий в новій школі, тому педагоги висували найрізноманітніші теоріївисували найрізноманітніші теорії навчання й випробовували новінавчання й випробовували нові моделі вдосконалення школи.моделі вдосконалення школи.
  • 8. НімеччинаНімеччина ППісля Першої світової війни в Німеччиніісля Першої світової війни в Німеччині з'явилися вальдорфські школи.з'явилися вальдорфські школи.
  • 9. Першу таку школу заснував уПершу таку школу заснував у 1919 р. у м. Штуттґарті Рудольф1919 р. у м. Штуттґарті Рудольф ШтайнерШтайнер
  • 10. Рудольф Штайнер(Рудольф Штайнер( 18611861-- 1925)1925) австрійський філософ-австрійський філософ- містик, письменник, езотерик,містик, письменник, езотерик, творець псевдонауки, відомої яктворець псевдонауки, відомої як антропософія.антропософія.
  • 11. Відповідно до принципівВідповідно до принципів вальдорфської педагогіки дітивальдорфської педагогіки діти навчаються у школі 12 років, учнівнавчаються у школі 12 років, учнів не залишали на другий рік черезне залишали на другий рік через невисокі навчальні досягнення.невисокі навчальні досягнення. Замість виставлення звичнихЗамість виставлення звичних оцінок наприкінці навчального рокуоцінок наприкінці навчального року на кожного учня складалина кожного учня складали характеристику, в якій відображалихарактеристику, в якій відображали успіхи дитини у навчанні.успіхи дитини у навчанні.
  • 12. У вальдорфських школах і дитячихУ вальдорфських школах і дитячих садках немає єдиного керівника; цісадках немає єдиного керівника; ці заклади мають автономію йзаклади мають автономію й управляються колегіально. Значну увагууправляються колегіально. Значну увагу Р. Штайнер приділяв релігійно-етичномуР. Штайнер приділяв релігійно-етичному та трудовому навчанню. Зокрема,та трудовому навчанню. Зокрема, ремісничі майстерні та дослідні садиремісничі майстерні та дослідні сади були створені чи не у кожній школі.були створені чи не у кожній школі. Учителі й учні не користуються готовимиУчителі й учні не користуються готовими наочними посібниками, а лише тими, якінаочними посібниками, а лише тими, які вони самі виготовляють у процесівони самі виготовляють у процесі навчання.навчання.
  • 13. СШАСША Чимало педагогічних новацій зародилисьЧимало педагогічних новацій зародились в США у післявоєнні роки.в США у післявоєнні роки.  Однією з форм поєднання навчання уОднією з форм поєднання навчання у вузі з продуктивною працею став таквузі з продуктивною працею став так званий антіохський план, упершезваний антіохський план, уперше запроваджений в Антіохському коледжі.запроваджений в Антіохському коледжі.
  • 14.  У США було вперше застосованоУ США було вперше застосовано лабораторний план, заснований налабораторний план, заснований на принципі індивідуального навчання.принципі індивідуального навчання. Кожний учень одержував від учителяКожний учень одержував від учителя завдання, самостійно його виконував ізавдання, самостійно його виконував і здавав на перевірку.здавав на перевірку.
  • 15.  Учні самі обирали заняття, черговістьУчні самі обирали заняття, черговість вивчення предметів; річний обсягвивчення предметів; річний обсяг навчального матеріалу поділявся нанавчального матеріалу поділявся на місячні щоденні завдання. Учнімісячні щоденні завдання. Учні працювали в окремих лабораторіях, депрацювали в окремих лабораторіях, де їх консультував учитель.їх консультував учитель.
  • 16. Значного поширення на початку XXЗначного поширення на початку XX ст. набула у світі педологія.ст. набула у світі педологія. Сильними сторонами цього методуСильними сторонами цього методу було врахування при навчанні дітейбуло врахування при навчанні дітей їхніх психологічних, віковихїхніх психологічних, вікових особливостей та умов життя.особливостей та умов життя. Водночас педологи визнавалиВодночас педологи визнавали незмінну обумовленість долі дітейнезмінну обумовленість долі дітей біологічними і соціальнимибіологічними і соціальними чинниками, впливом середовищачинниками, впливом середовища
  • 17. Головним способом навчанняГоловним способом навчання вважалися тестові випробування,вважалися тестові випробування, за результатами яких визначався:за результатами яких визначався:  «розумовий вік»«розумовий вік»  «коефіцієнт розумової обдарованості»«коефіцієнт розумової обдарованості»
  • 18. СРСРСРСР . У СРСР у середині 30-х рр. педологію. У СРСР у середині 30-х рр. педологію було відхилено в цілому. При цьомубуло відхилено в цілому. При цьому було відкинуто її очевидні здобутки:було відкинуто її очевидні здобутки: досягнення у вивченні проблем віковогодосягнення у вивченні проблем вікового розвитку й вікових особливостей дітей,розвитку й вікових особливостей дітей, розвиток дитячої психології тарозвиток дитячої психології та педагогіки.педагогіки.
  • 19. У СРСР лабораторна система втілилася у бригадно-У СРСР лабораторна система втілилася у бригадно- лабораторному методі, за якого клас поділявся налабораторному методі, за якого клас поділявся на бригади. Учні працювали за завданнями, виконаннябригади. Учні працювали за завданнями, виконання яких передбачало термін від двох тижнів до одногояких передбачало термін від двох тижнів до одного місяця і які містили контрольні завдання тамісяця і які містили контрольні завдання та запитання. Учитель виконував роль консультанта; назапитання. Учитель виконував роль консультанта; на підсумковому занятті звітувала вся бригада, а непідсумковому занятті звітувала вся бригада, а не кожний учень окремо. Оскільки індивідуальний обліккожний учень окремо. Оскільки індивідуальний облік навчальних досягнень учнів не вівся, то на всюнавчальних досягнень учнів не вівся, то на всю бригаду виставлялася єдина оцінка.бригаду виставлялася єдина оцінка.
  • 20. Велика БританіяВелика Британія У 1918 р. діти з 5 до 14 років обов’язковоУ 1918 р. діти з 5 до 14 років обов’язково повинні були навчатися в школах.повинні були навчатися в школах. Університетська освіта у Великій БританіїУніверситетська освіта у Великій Британії перебувала на вищому світовому рівні, а іїперебувала на вищому світовому рівні, а ії центри – Лондонський, Кембриджський,центри – Лондонський, Кембриджський, Оксфордський були своєрідною Меккою дляОксфордський були своєрідною Меккою для кращих наукових сил світу і приваблюваликращих наукових сил світу і приваблювали талановиту молодь багатьох країн Європи,талановиту молодь багатьох країн Європи, Америки та Азії.Америки та Азії.
  • 21.  Стан освіти у Великій Британії у 20-ті рр. XXСтан освіти у Великій Британії у 20-ті рр. XX ст. У 1918 р. у Великій Британії за так званимст. У 1918 р. у Великій Британії за так званим законом Фішера було збільшено граничний вікзаконом Фішера було збільшено граничний вік обов’язкового навчання з 12 до 14 років. Усяобов’язкового навчання з 12 до 14 років. Уся початкова освіта стала повністюпочаткова освіта стала повністю безкоштовною. Дітям, які далі не навчалися убезкоштовною. Дітям, які далі не навчалися у середній школі, надано деякі можливості длясередній школі, надано деякі можливості для подальшої освіти. Місцевій владі надалиподальшої освіти. Місцевій владі надали право відкривати дошкільні заклади для дітейправо відкривати дошкільні заклади для дітей до 5 років.до 5 років.
  • 22.  Менш ніж 10 відсотків дітей навчалося уМенш ніж 10 відсотків дітей навчалося у середній школі, в якій у 16 років можна булосередній школі, в якій у 16 років можна було скласти випускний іспит. До середньої школискласти випускний іспит. До середньої школи йшли діти з посередніми здібностями зйшли діти з посередніми здібностями з багатих сімей, тому що їхні батьки булибагатих сімей, тому що їхні батьки були спроможні заплатити за навчання. Діти зспроможні заплатити за навчання. Діти з бідних сімей, що склали іспити, отримувалибідних сімей, що склали іспити, отримували грошову допомогу для внесення плати загрошову допомогу для внесення плати за навчання, проте оскільки навчання у середнійнавчання, проте оскільки навчання у середній школі було пов язане з різними витратами, тошколі було пов язане з різними витратами, то дуже мало дітей з робітничих сімейдуже мало дітей з робітничих сімей продовжували навчання у середній і щепродовжували навчання у середній і ще менше у вищій школі.менше у вищій школі.
  • 23. ВИСНОВОКВИСНОВОК Широкої популярності набуло навчання заШирокої популярності набуло навчання за індивідуальним навчальним планоміндивідуальним навчальним планом власним темпом; учні, здатні засвоїтивласним темпом; учні, здатні засвоїти курс елементарної школи прискорено,курс елементарної школи прискорено, отримували можливість закінчити школуотримували можливість закінчити школу на один-два роки ранішена один-два роки раніше