2. Ми вважаємо від’ємні числа чимось
природним, але так було далеко не завжди.
На самих ранніх ступенях розвитку люди
знали лише натуральні числа. Але цими
числами не можна обійтися навіть у
найпростіших випадках життя ..
3. Перші відомості
про від’ємні числа
зустрічаються у
китайських
математиків у
другому столітті до
нашої ери.
Вперше від’ємні
числа були
узаконені в Китаї в
III столітті, але
використовувалися
лише для
виняткових
випадків, оскільки
вважалися, загалом,
безглуздими ...
4. Трохи пізніше від’ємні
числа стали
використовуватися в Індії
для позначення боргів
або визнавалися як
проміжний
етап, корисний для
обчислення
остаточного, позитивного
результату.
6. В III в. уже знав
правило знаків і
умів множити
від’ємні числа.
Однак і він
розглядав їх лише
як тимчасові
значення.
7. У Європі від’ємні числа з'явилися завдяки
Леонардо Пізанського (Фібоначчі),
який теж ввів їх для вирішення
фінансових проблем з боргами.
У 1202 році він вперше використував
від’ємні числа для підрахунку своїх
збитків.
8.
9. І навіть у XVII столітті знаменитий математик Блез
Паскаль стверджував, що 0-4 = 0, бо немає такого
числа, яке може бути менше, ніж нічого, а аж до XIX
століття математики часто відкидали у своїх
обчисленнях від’ємні числа, вважаючи їх
безглуздими ...
10. Визнанню від’ємних чисел
сприяли роботи французького
вченого Рене Декарта.
Він запропонував геометричне
тлумачення додатніх і
від’ємних чисел - ввів
координатну пряму (1637г.)
