1. ДАЙ РУКУ, ДРУЖЕ ПЕРШОКУРСНИКУ!
Виходить з травня 2011 року №4 2 вересня 2011 р.
«ЛАСКАВО ПРОСИМО
ДО НАШОЇ ВЕЛИКОЇ
УНІВЕРСИТЕТ У ЛИПНЕВОМУ
УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ РОДИНИ!»
– сьогодні говорять Тобі, передусім, рек-
тор університету Вікторія Анатоліївна За-
БАГАТОГОЛОССІ…
рва, проректори: Володимир Михайлович примітними нотками хвилюван-
Федорик, Ігор Вікторович Рогозін, Ігор Тим- ня, вчорашніх випускників шкіл;
офійович Богданов, а також десятки, сотні стільки ж, якщо не більше, по-
директорів Інститутів, деканів факультетів, батьківсько-материнськи закло-
завідувачів кафедр, докторів наук, професо- потаних їхніх вічних охоронців…
рів, доцентів, викладачів, студентів… і, зви- А в слух мій вривається все-таки
чайно, творці цього і наступних випусків щасливе багатоголосся майбут-
«Університетського Слова». Цілий рік кожен ніх, ні-ні – вже майже завтрашніх
з нас по-своєму готувався до зустрічі з То- наших першокурсників. А деякі з
бою, намагався зробити все, щоби протягом них уже відхвилювалися, і сьогод-
наступних 4-5 років сміливо і впевнено Ти ні впевнено можуть вважати себе
йшов разом із нами гарним шляхом нагро- студентами БДПУ. Бо згідно з цьо-
мадження великих знань, які так сьогодні горічними правилами прийму, хоч
потрібні нашій молодій незалежній державі термін реєстрації абітурієнтів
– Україні! Сміливіше вливайся в нашу сім’ю, продовжено до 31 липня, окремі
як свій, як рідний… з них уже пройшли випробування
На сторінках цього випуску «УС» Ти від- творчих конкурсів і тепер тіль-
найдеш розповіді про те, з чим повернула- ки очікують офіційного присвоєн-
ся із ділової поїздки до Мальти ректор БДПУ ня їм гордого звання – «Студент
Вікторія Зарва; як і Твій неповторний голо- БДПУ»! Мені вдалось «увіковічни-
сок збагачував липневе абітурієнтське бага- ти» окремі моменти під час цьо-
тоголосся тепер уже рідного університету; горічних творчих випробувань
чим «ощасливилися» Твої сьогоднішні дру- (дивіться світлини на сайті уні-
зі-старшокурсники, повернувшись із захо- верситету), а тим, хто успішно
плюючої поїздки до болгарського Габрово; переступив цю сходинку хочеть-
що поназбирував під час своєї спроби жур- …Майже щоранку навідуюсь у ся щиро мовити: «Ласкаво про-
налістського розслідування студент Максим чарівний скверик на вулиці Шмід- симо, майбутні «акули гострого
Саєнко і ще про багато чого цікавого… та, що загадково заховався між пера», олімпійські чемпіони і май-
Головне, щоб Ти пам’ятав, що «Універ- двома корпусами Бердянського стри спорту, майбутні народні
ситетське Слово» – це газета не тільки про державного педагогічного універ- та заслужені артисти України, до
Тебе, для Тебе, а це – Твоя газета! Ми чекає- ситету, в одному з яких актив- нашої щасливої університетської
мо і Твого неповторного, правдивого Сло- ного працює Приймальна комісія. сім`ї!
ва, з яким Ти готовий поділитись з іншими… І погляд мій ось уже третій тиж- Степан Герилів,
Сміливіше сідай за клавіатуру комп’ютера і день радісно вловлює одну і ту ж редактор газети БДПУ
пиши до нас: univslovo@gmail.com … картину: десятки гордовитих, із «Університетське Слово»
З МАЛЬТІЙСЬКИХ ДОРІГ ДВІ ГАБРОВСЬКІ «СЕДМИЦИ» ІЗ ДЕРЖАВНИМИ ДИПЛОМАМИ,
ПОВЕРНУВШИСЬ… НАШІ… ФОТОРЕПОРТАЖ ІЗ ЗНАННЯМИ НАДВАГОМИМИ
стор. 2-3 стор. 4-5 стор. 6
2. 2 Новина – на перші шпальти:
З МАЛЬТІЙСЬКИХ ДОРІГ ПОВЕРНУВШИСЬ…
…Не зважаючи на тимча- центри та Інститути (кримі- договорі, і після його підпи- перетворень у вищих навчаль-
сове літнє затишшя (не беру- нології, адміністрування та сання ми вийдемо вже на ді- них закладах Європи. Його ме-
чи, звичайно, до уваги вступ- управління, фізичної культу- ловий рівень взаємовигідного тою є створення до 2010 року
ної кампанії), новина швидко ри і спорту, туризму і культу- співробітництва. Нас, зокрема, європейського наукового та
розлетілися університетом: ри, міжнародного морського цікавлять не тільки обмін ви- освітнього простору задля під-
В. А. Зарва щойно прилеті- права, дипломатичних дослі- сококваліфікованими виклада- вищення спроможності випус-
ла з Мальти!.. «Яка Мальта? джень, університет «третього чами, а, чи не найбільше, – на- кників вищих навчальних за-
Що може бути спільного з на- віку» тощо). Мальтійський уні- вчання наших студентів, хоча б кладів до працевлаштування,
шим Бердянськом і невелич- верситет має прекрасну репу- один семестр, в мальтійському поліпшення мобільності гро-
кою острівною державою в тацію, його дипломи визнають університеті. Правда, виника- мадян на європейському рин-
Середземному морі?», «Пев- в усіх університетах світу, ба- тимуть різні проблеми, а най- ку праці, підняття конкурен-
но з екзотичного відпочинку гато його бакалаврів продо- гостріша – сплата за навчан- тоспроможності європейської
повернулася?», «А може, на- вжують навчання на звання ня, але ми готові домовлятися вищої школи. На сьогодні 46
лагоджувала контакти з Маль- магістра та доктора в Гарвар- щодо кожного студента, який європейських країн, включно
тійським університетом?»… з Україною, є його учасниками.
«Озброївшись» диктофоном і У 2005 міністр освіти Станіс-
цими та й іншими питаннями, я лав Ніколаєнко в Бергені під-
й переступив поріг кабінету Ві- писав Болонську декларацію
кторії Анатоліївни. від імені України»). На що я від-
- Чому Мальта? Звідки разу відповіла, що ця наша по-
Мальта? їздка до них і є одним із кроків
- З ініціативи Міністерства на шляху реформування нашої
освіти і науки, молоді та спор- вищої школи…
ту, Товариства «Знання» Укра- - А що ще, як кажуть, за-
їни було організовано деле- чепило Вас за серце, навіяло
гацію для участі в тридцять на якісь далекоглядні фанта-
п’ятому міжнародному фору- зії, бо, знаючи Вашу натуру, я
мі «Україна-Мальта», який про- більш ніж впевнений, що для
ходив з 25 червня по 2 липня Вас інколи одне слово, одна
в місті Мзида. Мені вдалося навіть випадково почута
потрапити до її складу. Сьо- фраза спонукає Вас на різні
годення вимагає зовсім но- рішучі, деколи й неординарні
вих підходів до формування кроки?
навчального процесу, а щось - Ви маєте рацію: бо, скажі-
нове, цікаве можна почерпну- ді, Прінстоні, Оксфорді , Кемб- здобуде право там навчатись. мо, ще в літаку я побачила десь
ти не в стінах кабінету і не тіль- ріджі… Сьогодні тут здобу- На Мальті для свого населення біля двох десятків наших дітей,
ки в мережі інтернету, а під час вають знання майже 10 тисяч навчання та медичне обслуго- які без супроводу дорослих ле-
ділових контактів… студентів із 80 країн світу. В ре- вування безкоштовні, а інозем- тіли на Мальту, я й поцікави-
- І не шкодуєте, що побу- зультаті двосторонніх угод між ці, звичайно, повинні вносити лась: що вони там робитимуть?
вали на Мальті? мальтійським і закордонними відповідні кошти в залежнос- Виявляється, що впродовж уже
- Безперечно, ні. Бо, по- університетами, а також дого- ті від предмету та терміну на- багатьох років там існує ціла
перше, на мій погляд, ми зро- ворів про співробітництво між вчання. Сподіваючись на де- мережа літніх шкіл для дітей з
били ще один важливий крок Мальтою і США, Францією, Ве- які пільгові умови для наших різних кінців світу, де вони не
на шляху до інтеграції у світову ликобританією, Італією та ін- студентів, ми маємо намір до- тільки (а може й не настільки)
інформаційну й освітню систе- шими в університеті діють кіль- мовлятися з нашими банками вивчають, скажімо, англійську
ми. По-друге, в результаті зна- ка схем з обміну студентами та про надання мінімально про- мову, а беруть практичні уроки
йомства з розвитком освіти на викладачами… центних кредитів студентам, гри в футбол, які проводять ві-
Мальті під час презентації їх- -Саме це, напевно, Вас а також ми готові допомага- домі майстри шкіряного м’яча з
нього університету, огляду уні- найбільше зацікавило, бо ти їм заробити кошти на здо- різних провідних команд світу.
верситетського містечка, про- конкретна співпраця між ви- бування паралельної освіти в Діти можуть і з батьками приїж-
фесійних дискусій з фахівцями шами сьогодні досить акту- Мальтійському університеті. джати, котрі під час занять сво-
цього вишу я ще раз перекона- альна? Проте сьогодні далеко не кож- їх нащадків мають можливість
лася, що все-таки варто більше і -Звичайно. Ми прибули на ний наш студент спроможний добре відпочити, купатися в
глибше вникати в діяльність ко- Мальту озброєними не тільки оплатити 1,5-2 тис. євро за се- теплих водах Середземного
лег-науковців, колег-педагогів; свіжими номерами нашої га- местр навчання. Приємно, що моря, милуватися місцевою ек-
використовувати кожну мож- зети «Університетське Слово», на Мальті знають про Украї- зотикою… Згодом фахівці уні-
ливість, кожну пропозицію… буклетами-розповідями про ну, і перше, про що нас спита- верситету уже більш детально
- А чи була можливість наші всі Інститути та факульте- ли представники університе- розповіли нам про формуван-
побувати там у інших ви- ти (англійською мовою), а й з ту, це – як у нас ідуть справи із ня і діяльність їхніх літніх шкіл.
щих навчальних закладах? готовим Договором про спів- Болонським процесом? (С. Г. – А чим ми гірші? Чого в нас
- В тому й справа, що на робітництво між нашими уні- Ось що подає про нього елек- немає? І море, і прекрасні умо-
Мальті функціонує лише один- верситетами. Під час моєї зу- тронна ВікіпедіЯ: «Болонський ви проживання в університет-
єдиний університет – один із стрічі з одним із проректорів процес — процес структурно- ському гуртожитку, і високок-
найстаріших в Європі, засно- було досягнуто домовленості, го реформування національ- валіфіковані фахівці. Тільки
ваний іще у 1592 році, і сьо- що вони протягом місяця де- них систем вищої освіти країн на факультеті фізичного вихо-
годні налічує 13 факультетів, тально вивчатимуть усі наші Європи, зміни освітніх програм вання (до речі, в минулому на-
тут створені міждисциплінарні пропозиції, викладені в цьому і потрібних інституційних вчальному році його очолив
№4 2 вересня 2011 року
3. "Ректор Зарва – просто з Мальти!" 3
двічі олімпійський чемпіон, - Для того, щоби сміли- міжнародних представницьких
кандидат наук з фізичного ви- віше виходити на все ширші установ, навчальних закладів
ховання і спорту, професор, ділові контакти з вишами на підготовку спеціалістів ука-
академік Української Акаде- інших держав світу, впевне- заного профілю.
мії Спорту, заслужений май- ніше заявляти на світовому На навчання (форма ден-
стер спорту СРСР Сергій Геор- ринку вищої освіти про себе, на – 3 роки, заочна – 4 роки)
гійович Кушнірюк – з його ж необхідно, напевно, у себе в ми запрошуємо як випускни-
зв’язками!), на кафедрах, скажі- університеті повсякчас дба- ків БДПУ, так й інших вищих
мо, музичного виховання чи хо- ти і про високий рівень осві- навчальних закладів Півден-
реографії Інституту психолого- ти, і про зростання іміджу но-Східного регіону, працівни-
педагогічної освіти та мистецтв кожного навчального підроз- ків органів місцевого самовря-
(директор – доктор педагогіч- ділу? дування та виконавчої влади,
них наук, професор Людмила - Звичайно, усвідомлюючи, державних установ та громад-
Вікторівна Коваль); чи на ка- що без цього сьогодні просто ських організацій, а також ін-
федрах іноземних мов, або ро- не виживе жоден ВНЗ, ми й взя- ших підприємств Бердянська
мано-германської філології Ін- ли курс на поглиблення всіх на- та регіону. Навчання в аспіран-
ституту філології та соціальних прямків навчального процесу. турі передбачає захист дисер-
комунікацій (директор доктор Ми вже починаємо отримува- тації з означеної спеціальності. Співпраця між двома навчаль-
філологічних наук, професор ти перші результати цих зусиль. За результатами захисту дисер- ними закладами передбача-
Ольга Дмитрівна Харлан)… Та Ось зовсім недавно на соціаль- тації присвоюється вчене зван- ється в: дослідній роботі в
й інші структурні підрозділи, но-гуманітарному факультеті ня кандидата політичних наук. спільних напрямах на взаємо-
якщо добре вдуматись, можуть університету, який очолює док- - Наскільки мені відо- вигідних умовах, обміні інфор-
багато дечого запропонувати тор політичних наук, професор мо, БДПУ вже налагодив тіс- мацією, яка є взаємно цікавою;
учням майбутніх літніх шкіл… Ірина Вікторівна Алєксєєнко, ні контакти з багатьма ви- виконанні спільних дослі-
Тому найближчим часом від- відбулася серйозна, в академіч- шами інших держав, правда, джень в напрямках, що ма-
криття таких літніх шкіл на базі ному і науковому плані, подія поки що, на рівні обміну на- ють науковий інтерес для обох
нашого університету – це пер- – відкрито аспірантуру зі спе- уковою діяльністю, делега- сторін; організації і проведен-
шочергове завдання педаго- ціальності «Політичні інститу- ціями викладачів та сту- ні міжнародних конференцій
гічного колективу БДПУ. Почи- ти та процеси», що дає широкі дентів тощо. Напевно, вже і симпозіумів; спільній учас-
нається велика, цікава робота можливості розвивати науко- є більш сміливі кроки в на- ті у міжнародних програмах,
в цьому і в багатьох інших на- ві дослідження у сфері регіона- прямку взаємовигідного спів- представленні грантів на отри-
прямках… лістики. А це надзвичайно акту- робітництва, бо ж недавно мання методичної і фінансової
- Давайте ще на кіль- ально для Запорізької області, з’явилась інформація, що, за- допомоги для розвитку обох
ка хвилин повернемось до Південно – Східного регіону, вдяки підтримці Київського навчальних закладів; обміні
Мальти – що, окрім спога- враховуючи етнокультурні осо- національного університету науковцями для участі в кон-
дів із суто ділових зустрічей бливості розвитку нашого регі- і Вашій домовленості з поль- ференціях, лекціях, семінарах,
на цій екзотичній землі за- ону. Багато важливих аспектів ською стороною, директор наукових проектах; узгоджен-
лишиться надовго у Вашій розвитку політичних процесів Інституту інженерно-педа- ні навчальних планів і окремих
пам’яті? у Південно – Східному регіоні, гогічних технологій канди- модулів для можливості ака-
- Чесно кажучи, жити на який є своєрідним в етнополі- дат технічних наук, доцент демічних обмінів викладача-
Мальті я би не хотіла, бо після тичному плані, потребують гли- Віталій Григорович Хоменко ми та студентами; обміні сту-
нашої буйної весняно-літньої бокого наукового дослідження. відвідав з діловим візитом дентами для участі в освітніх
соковитої зелені за якихось Потреба у фахівцях вищої місто Ломжу (Польща), де грантах, наукових конферен-
чотири години перельоту по- кваліфікації зі спеціальнос- підписав якийсь цікавий до- ціях, лекціях, семінарах та тре-
трапити на острів, де вода – на ті «23.00.02 - політичні інсти- говір?.. нінгах; обміні результатами
вагу золота (переважно її спе- тути та процеси» зумовлена - Так, це договір про нау- спільних досліджень і їх впро-
ціально збирають під час осін- вдосконаленням навчально- кову та освітню співпрацю між вадження в національну еко-
ніх дощів), де дерева та інша го процесу БДПУ, вона також нашим університетом та міс- номіку; обміні публікаціями,
рослинність лиш де-не-де оа- підтверджується відкриттям цевою Вищою школою агро- університетськими видання-
зисами зачіпають зір, де по- нових спеціальностей, зрос- бізнесу з одночасним отри- ми, підручниками та навчаль-
стійні піщані вітри дратують танням замовлень від струк- манням другої вищої освіти ними матеріалами, співпраці
кожного, правда, тільки не турних підрозділів державних Європейського зразка в пері- в інформаційному середови-
місцевих жителів. Вони справ- органів управління, суспіль- од навчання в БДПУ за напря- щі; написанні в співавторстві
жні патріоти своєї землі, і з по- них організацій, підприємств, мом комп’ютерних технологій. підручників, методологічної
чуттям оцього високого патрі- літератури; прийманні та ор-
отизму люблять свою державу ганізації друку наукових ста-
і пишаються нею, як і своїм тей українських учених у поль-
університетом. Там ніхто ніку- ських виданнях та польських
ди не спішить, ніхто нічого і учених в українських видан-
нікого не боїться (рівень зло- нях…
чинності зведений майже до - Дякую, Вікторіє Анато-
нуля), люди живуть, навчають- ліївно, за цікаву розмову і на
ся і працюють для свого задо- прощання висловлюю впев-
волення, президент держави неність, що найближчим ча-
без охорони сміливо разом сом ми ще почуємо багато
із вами може прогулюватися цікавого про нові ділові кон-
парком і погомоніти з вами такти нашого університету
про життя-буття… Одним сло- з іншими вишами світу.
вом, є чому в них учитися, і є На світлинах: кілька цікавих
поживне підґрунтя для ціка- мальтійських миттєвостей
вої співпраці… із фотоальбому В. А. Зарви
№4 2 вересня 2011 року
4. 4 Файне студентське літо –
ДВІ ГАБРОВСЬКІ «СЕДМИЦИ» НАШІ…
своїх рідних, близьких чи зна-
йомих (дещо із моєї та з каме-
ри Антона Сиващенка пропо-
нуємо й вам). А ще – (на моє
прохання) бажаючі залишили
в моєму записнику по кілька
речень своїх вражень від по-
їздки. Ось деякі з них:
Антон Сиващенко, сту-
дент Інституту філології та соці-
альних комунікацій (спеціаль-
ність англійська та болгарська
мови), лаборант кафедри тео-
рії та методики навчання мов:
«Габрово – чарівне провінцій-
не містечко, з якого почалося
наше знайомство з Болгарією
– країною заворожуючих гір,
буйних лісів та …низьких цін.
Згодом ми разом із виклада-
чами п. Сільвією та п. Лалкою
смакували красою міст і селищ
Болгарії Трявна, Шипка, Вели-
ко Тирново, Софія, Пловдєв,
Кизинлик… Особлива подяка
– нашому незмінному «вождю»
Степану Миколайовичу Гери-
ліву, без якого ми б іще довго
блукали Балканськими гора-
ми (вже відчуваються гуморис-
тичні габровські мотиви в мис-
університету. Добру компанію університету (доречі, прожи-
Фоторепортаж нам також склали теперішні вали безкоштовно), в кожно-
ленні Антона – С. Г.)…».
Євген Пеліванов, студент:
та майбутні студенти Примор- го час від часу з’являлися в ру- «За два тижні ми об’їздили
…Не знаю чому, а в мене ського українсько-болгарсько- ках фото-відео-камери, щоби пів Болгарії, побачили бага-
(а, може не тільки в мене) все го багатопрофільного ліцею, не тільки в пам’яті нашій зали- то старовинних міст, побува-
більше і більше утверджуєть- закарпатські «болгаролюби» шились неповторні габровські ли в багатьох музеях, озна-
ся думка, що Бердянськ – все- з Мукачівського міського то- дні, а й змогли потішити цікави- йомилися з болгарською
таки менший брат Одеси. І не вариства болгарської культу- ми болгарськими моментами культурою та неповторною
архітектурою (хоча і над цим ри ім. Кирила і Мефодія. Що-
варто подумати, бо кажуть до денні дообідні (до речі, зовсім
другої світової війни, яка бага- не нудні, а цікаво-захоплюючі)
то чого понищила, і вулиці були заняття з мови, історії та куль-
багато чим схожими, і зменше- тури, які проводили викладачі
на копія знаменитого Одесько- університету Сільвія Ангелова
го оперного театру радувала та Лалка Денчева, а післяобід-
серця бердянських меломанів), ні екскурсії найцікавішими ар-
а найбільше – людьми, таки- х і те к т у р н о - н е п о вто р н и м и
ми щирими, добродушними, місцями Болгарії налаштову-
і завжди готовими порадува- вали кожного з нас на приєм-
ти гарним жартом, а то й коль- ну хвилю доброти та взаємоз-
нути гострим слівцем… А зо- багачення. Бо й болгарським
всім недавно зробив для себе друзям також хотілось побіль-
нове відкриття: є на світі ще ше дізнатися про Україну, Бер-
одне місто, яке за духом варте дянськ, наш університет. Че-
побратимства з Бердянськом. рез кілька днів уже кожен з
Звичайно, це болгарське Га- нас навіть підсвідомо почав
брово! Не вірите? В цьому змо- уживати болгарські слова, на
гли переконатися нинішнього зразок «седмица» (тиждень),
серпня майже три десятки сту- «благодаря» (дякую), «изразя-
дентів та викладачів Інституту ваме» (висловлюємо), «дови-
філології та соціальних кому- ждене» (до побачення)… і до-
нікацій БДПУ, членів Бердян- бре веселилися, зустрівши в
сько-болгарського товариства меню місцевих харчевень «ек-
«Родолюбие», які протягом зотичні» для нас страви «яйца
двох тижнів вивчали мову, іс- на очи» чи «заек - задушен»…
торію та культуру міста Габро- І де б ми не були, навіть у чу-
во на базі місцевого технічного довому гуртожитку технічного
№4 2 вересня 2011 року
5. І тіло, і розум зігріто... 5
відвідати цю чудову країну.
Чесно кажучи, спочатку я боя-
лась мовного бар’єру, але зго-
дом виявилось, що це зовсім
не проблема: дуже зрозумі-
ла мова і цілком доступна для
вивчення. А які чуйні та до-
бродушні люди в Болгарії! За-
вжди підкажуть, допоможуть,
навіть проведуть тебе до місця
призначення (була така ситуа-
ція). Напевно, й тому відчува-
єш себе, як удома. Доречі, мені
здалося, що їхні будинки дуже
подібні на будинки в нашій За-
хідній Україні. Одним словом, я
захоплююся Болгарією і її на-
родом. Якщо трапиться така
нагода, я обов’язково приїду
кухнею… Студентам, які ви- задоволена поїздкою і споді- сюди знову, бо залишилось ще
вчають болгарську мову, ра- ваюся наступного року знову стільки незвіданого…».
джу обов’язково скористатися побувати тут». …Покидаючи Габрово,
можливістю поїхати наступно- Маргарита Торовець: Болгарію, кожен з нас ніс у ру- Із розхвильованою кров’ю
го року до Болгарії, адже це «Цього року я вже вдруге по- ках ще одну сумку із сувеніра- Настала зустріч з вами!
прекрасна можливість попо- бувала в Болгарії. Ця краї- ми та подарунками, а найголо- І хоч ми головами
внити свої знання…». на настільки цікава, що і цьо- вніше – в серцях, свідомості, По-різному киваємо,
Дарія Буреш, студентка: го разу я щось нове для себе пам’яті – теплі хвильки вдяч- Проте в серцях тримаємо
«Болгарія – дуже гарна країна. відкрила. Вона – дуже бага- ності усім, хто зумів організу- Тепла повні моря.
Колись тут був мій дідусь, і він та люб’язними людьми, з яки- вати цю чудову поїздку, про Всім вам: «Благодаря!!!».
мені дуже багато розповідав ми завжди приємно спілкува- яку ми ще довго говоритиме-
про неї. І ось я сама вирішила тися. Нас прекрасно зустріли, мо… Степан Герилів, старший
поїхати і подивитись, а зара- поселили в гуртожитку і ро- На прощання спеціально викладач кафедри соціальних
зом переконатись в правиль- били все, щоби кожний день для габровських викладачок комунікацій БДПУ, журналіст
ності слів дідуся. Проїжджаю- приносив нам тільки нові зна- п. Сільвії та п. Лалки муза моя
чи під час екскурсій різними ння, нові враження…». надиктувала ось такі поетич- P.S. Якщо сьогодні чи за-
містами Болгарії, я перекона- Тетяна Садова, член де- ні рядки, які й озвучив під час втра зустрінете когось із те-
лася в правильності кожного легації, бухгалтер, Бердянськ: прощальної зустрічі: плою, щирою посмішкою на
його слова. Ця країна мені спо- «Хоч я маю непряме відно- Через таких, як ви, – хворіємо обличчі, а ще й почуєте свіжий
добалась своєю надзвичайною шення до Болгарії (мій чоло- Ми до Болгарії любов’ю, жарт, то будьте впевнені – це
культурою, а найбільше вра- вік – болгарин), я дуже рада, Живемо все надією, хтось з нас, що недавно повер-
ження на мене справила Со- що мені випала така нагода Щоб знов для нас подією нулися з Габрово…
фія – столиця Болгарії. Я ки-
нула монетку в фонтан, щоби
знову повернутися туди».
Юлія Сербінова, студент-
ка: «Болгарія вразила мене
своєю красою та цікавим ми-
нулим. Не зважаючи на важкі
століття минулого, саме духу
болгарського ніхто не зламав.
Про це ми дізналися і з лек-
цій з історії, і під час екскурсій
ми відчули міць і могутність у
кожному закутку країни. Але
найбільше вразила людська
солідарність, витривалість
і ввічливість усього народу.
Дуже гарні слова викарбовані
на їхньому гербі: «Єдність дає
силу».
Валерія Бурса, студентка:
«Болгарія – надзвичайна краї-
на. Мене вразило тут все: ча-
рівна природа, красиві міста,
доброзичливі люди, а також
шалені розпродажі. Я дуже
вдячна викладачам місцево-
го університету Сільвії та Лал-
ці за цікаві лекції та екскурсії.
За два тижні мені сподобалась
й болгарська кухня. Я дуже
№4 2 вересня 2011 року
6. 6 Дипломи вручали – серця не мовчали...
Фоторепортаж
ІЗ ДЕРЖАВНИМИ ДИПЛОМАМИ,
ІЗ ЗНАННЯМИ НАДВАГОМИМИ
...І саме для них було ор-
ганізоване це свято, саме
їм адресувалися міріади те-
плих, зворушливих слово-
сполучень, бо саме вони
цього червневого дня за- цьогоріч увійшли в педагогічний світ Украї-
слуговували, щоби усім най-
смачніше говорилося, співа-
ни й 87 випускників Інституту філології та
лося, танцювалося… А вони,
як ніколи, такі омріяно-щас-
соціальних комунікацій БДПУ
ливі, урочисті, із так поміт-
ними спалахами в очах іс-
кринок жалю від розлуки із
рідним вишем, гордо сприй-
мали привітання і не ску-
пилися на слова вдячності
усім, хто протягом минулих
п’яти років долучався до
сьогоднішнього вантажу їх-
ніх знань…
Вміло диригуючи цим
незабутнім дійством, веду-
чі – студенти Вероніка Бур-
містрова та Андрій Федоров
намагалися якнайліричніше,
якнайтепліше представляти
винуватців свята, викладачів,
гостей… Після колективно-
го виконання студентського
гімну «Gaudeamus», у висту-
пах директора Інституту О.
Д. Харлан, всіх її заступників,
завідуючих кафедр, курато-
рів груп, безумовно, перева-
жили нотки теплоти і слова
щирі та ніжні за добру науку,
за сотні годин взаємного зба-
гачення. Особливо гордими
на святі були Іван Давиденко,
Ольга Єсіпова, Анна Куліш,
Ганна Люта, Юлія Тріфоно-
ва, Олена Цай, Юлія Яковен-
ко та багато інших, бо отри-
мали дипломи з відзнакою,
а ті, кому урочисто вручали
дипломи спеціалістів, також
раділи кожному слову з ба-
гатьох поздоровлень… Ви-
ступи на святі зразкового те-
атру естрадної пісні «Овація»
(керівник – Світлана Дворні-
кова), мами випускниці На-
дії Шеін – А. К. Ламбріаніді,
випускниці Ольги Козинець,
студентки першого курсу
Альони Єсіпової та ще, пев-
но, доброго десятка винуват-
ців торжества, викладачів,
гостей були щирими і весе-
лими, з нотками доброго гу-
мору і краплинками суму…
Про те, що всім цього дня
було настільки цікаво, що він
запам’ятається кожному на-
довго, свідчать і ці світлини.
К. Стефко
Фото автора
№4 2 вересня 2011 року
7. Творчість наших, молодих...
7
МИСТЕЦТВО? НІ – ПРОБЛЕМА!
Спроба
журналістського
дослідження
На вулицях Бердянська я
(та й не тільки я) все частіше
став звертати увагу на різного
роду написи на стінах муніци-
пальних, жилих, власних будів-
лях, а також на парканах, гара-
жах і інших предметах, що нас
оточують:
Так звані надписи – «теги»,
залишені в основному нічни-
ми графітистами, є частиною
їх самовираження, і означа-
ють вони, перш за все, назви
команд чи особисті нік-нейми,
деколи – лозунги, ідеї... Все по-
вторюється і копіюється со-
тнями. Я маю на увазі не тільки
площу, але й кількість поді-
бних «малюнків».
Можливо, їх інтерес у тому, від відсутності фантазії, креа- Напевно, це все бездум- зробить рекламу яскравою і
щоби позначити навколишнє тивності графера, від його ду- ні панти пацанів, що корчать креативною, привертаючи до
середовище? Схожий процес рості та від браку поваги із себе райтерів, що не ма- себе увагу споживачів. Спря-
можна спостерігати, скажімо, у до себе і навколишнього се- ють краплини поваги до чу- мувавши це шалапутство в по-
собак чи котів. А може це сво- редовища. жої власності, без зеленого по- трібне русло, можно значно
єрідний знак, що перетворює Кількість дійсно вартих няття про творчість, відданість прикрасити дитячі садки, від-
«безликі» для них об’єкти – в уваги графіті, можна пораху- своїй справі… починкові комплекси, нудні і
«свої», т. зв. освоєні і позначені вати на пальцях одного «фрей- Застосувати своє бажання сірі вулиці.
ними кавалки території? зіровщіка», а бездумно «по- і вміння розмалювати, скажі- Головне – любити те, чим
Звичайно, можна і не по- значених» стін – тисячі. Чому ж мо, для когось фасад, можна і займаєшся, а не просто займа-
годитися з моїми «умозаклю- ті «художники», що розмальо- законним методом, заробля- тися тим, що любиш…
ченіями» чи навіть осудити вують стіни, намагаючись «пі- ючи на цьому гроші. Напри-
їх, але я вважаю, що переваж- арити» себе і так звану свою клад, різноманітні PR-акції, ма- Максим Саєнко, студент-
«творчість», не творять краси- лювання на вітринах, стінах журналіст Інституту
но бомбінг граничить з ванда- філології та соціальних
лізмом. Зазвичай, це залежить вих, цікавих малюнків? молодіжних магазинів тощо комунікацій БДПУ
№4 2 вересня 2011 року
8. «СМІШНЕ ПЕРО»
«Книга Боккаччо «Де Ка Ме- «Ми тепер заднім ходом пе-
рон». реносимо реалізм в античну лі-
«П`ятниця говорить по- тературу».
Із творів абітурієнтів: своєму. Вона попросила Робін- «Напиши мелко крупными
зона навчити говорити так і лю- буквами».
«Раскольников убил стару- дей свого племені». «Діти, вийдемо на вулицю і
ху Изергиль». «Шагреневая кожа исполня- подержимось за Європу».
«Когда князь Игорь увидел, ет любовніе желания хозяина». «Чіпка відчув і пережив це
что войско его разбито, и он в «Вінниченко жив у фашист- на своїй шкірі»
том числе, он решил бежать». ському конотаборі» «В останні роки ми спосте-
«Греки своими острыми но- «Дядя не подавал призна- рігаємо все більше зменшення
сами пробивали корабли пер- ков смерти». смертності».
сов». «У него умерла жена. И это «Щоб ніхто не бачив, ховає
«Юлий и Цезарь произвели горе он пережил».. сльози свої в тайстру».
реформу календаря». «А сына он любил, но чуть «Моя накалённая лингвис-
«Вещий Олег умер от чере- меньше, чем себя». тическими проблемами нерв-
па своей лошади». «Искусатель и соблазни- ная система не выдерживает…»
«Герасим шел по берегу, тель всех женщин». «Від приємності вівця вся
опустив голову в воду». «На пудру ще не заробить, а зажмурювалась».
«Если хорошенько поду- вже пудриться!» «Не завжди люди знають
мать, то Катюша Маслова была «Надо взять людей «что делать», а Параска Глібова
не падшая женщина, а неви- нормальных, не нас, учёных…» знала «что делать», і після того,
нная девушка». «Ваш син прожував весь як «сделала», вернулась до чо-
«Мольер написал комедию урок англійської мови. Прошу ловіка».
«Трюф». зайти до школи». (далі буде)
1. В какой стороне пришлось учиться бедному
Олег Перелыгин: Решив этот кроссворд, вы найдете сло- студенту (песенное). 2. Документ, регламенти-
во, к которому нет комментария – оно касается темы этого рующий все стороны университетской жизни
кроссворда. Тема кроссворда – история высшего образования. средневековья. 3. Город, университет которо-
го в 1559 г. приобрел первый учебный скелет.
4. Она составляла важнейшую часть занятий
с г и и с т а п р о с с г е е л до 19 века. 5. Место совместного бесплатно-
го проживания школяров. 6. Один из студен-
б г н к н о к и я ф е о р й д ь ческого товарищества в средние века. 7. Одно
е р е я а к е к а л и ц г р е б из семи свободных искусств. 8. Страна, в ко-
торой в 1939 г произошли события, в честь
а м к у з с р о в ц н е а г и я которых 17 ноября мы празднуем день сту-
дента. 9. Еще одно название студента в сред-
е у с ц н а ч л с и п е д о г я ние века. 10. Управлял делами в коллегии.
11. Название первого учебного заведения по
д у а г ф р е х о с т р м а н и типу университета в Китае в 8 веке. 12. Один
из четырех факультетов, из которых состо-
у м л ь д е г т е с ял средневековый университет. 13. От како-
го слова произошло слово «студент». 14. Го-
г б о б т и и н р е норар за лекцию. 15. Кто празднует именины
в день студента. 16. Буквально: старший раб в
й и к о л с с с о т древней Греции, который водил учеников на
занятия. 17. В каком городе в 1544 году поя-
и л с н о к у т в а вился первый университет на территории Рос-
сии. 18. Степень магистра в средневеко-
н ь н а х р а а ь т вье. 19.Иное название факультета в некоторых
ь л л и я и п н я р странах. 20. В какой стране впервые появились
семестры. 21. Средневековый ученый, разра-
к о е г д е р т е н т ж и й т и ботавший немецкую модель обучения. 22. До-
кумент Папы Римского, санкционировавший
т с л и я п а а м б о с к б о р существование университетов. 23. Древней-
ший университет. 24. Платное место для про-
а т е г и л с в с о г п р у л и живания студентов в средневековье. 25. Язык
ученого западнохристианского мира. 26. Фа-
т у р ы т а к о л д е п о а л к культет, который считался подготовительным
к остальным факультетам. 27. Университет, в
а п с н а в и й г а р и в л о а котором впервые произошло разделение на
факультеты. 28. Исторический процесс сред-
с т у ь г а н т о г о з р я к ш невековья, приведший к распространению
университетов в Европе. 29. Ученое звание,
получившее официальный статус в Оксфорде
ОТВЕТЫ на кроссворд, опубликованый в №3 "УС" : счет футбольного матча - 1:1 в 16 веке.
Засновник і видавець – Бердянський державний педагогічний університет.
Адреса редакції: 71118 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4.
Телефон: (06153) 36-244. E-mail: univslovo@gmail.com
Свідоцтво про державну реєстрацію – ЗЗ № 1023-298 – Р від 31. 03. 2011 р.
Головний редактор – Степан Герилів. Верстка і дизайн – Олег Барнінець.
Газету зверстано і віддруковано в редакційно-видавничому відділі БДПУ.
Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення затверджених до публікації текстів і не завжди поділяє
позиції авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор. Обсяг 1 друк. арк. Наклад 1000 прим.
