Тези МАН за 2012 рік. Дубровицький район, Рівненська область

1. 1
«Рівненська мала академія наук учнівської молоді»
Рівненської обласної ради
Комунальна установа Дубровицької районної ради «Дубровицький районний методичний кабінет»
Мала
Академія
Наук
ТТЕЕЗЗИИ ННААУУККООВВИИХХ РРООББІІТТ
 Відділення філології та мистецтвознавства
 Відділення філософії та суспільствознавства
 Відділення наук про землю
 Відділення історії
 Відділення хімії та біології
 Відділення екології та аграрних наук
 Відділення комп’ютерних наук
 Відділення економіки
 Відділення математики
 Відділення технічних наук
 Відділення фізики та астрономії

2. 2
Упорядник: Кот В.І. – методист комунальної установи Дубровицької районної ради «Дубровицький районний методичний кабінет»
ТЕЗИ НАУКОВИХ РОБІТ
У збірці подано тези наукових робіт учасників ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.
Учасники конкурсу представляли свої наукові дослідження у 34 наукових секціях, об’єднаних у одинадцять наукових відділень: відділення філології та мистецтвознавства, відділення філософії та суспільствознавства, відділення наук про землю, відділення історії, відділення хімії та біології, відділення екології та аграрних наук, відділення комп’ютерних наук, відділення економіки, відділення математики, відділення технічних наук, відділення фізики та астрономії.
Видання має на меті привернути увагу учнів, педагогічних працівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, до науково- дослідницької діяльності учнівської молоді в рамках Малої академії наук України.
Схвалено науково-методичною радою
Комунальної установи Дубровицької районної ради
«Дубровицький районний методичний кабінет»
Протокол №2 від 16.11.2012 року
Комп’ютерний набір Кот В.І.
Дубровиця 2012 рік

3. 3
Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні освічені, моральні, зацікавлені люди, які можуть самостійно приймати рішення в ситуації вибору, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, готові до полікультурної взаємодії. Володіють відчуттям відповідальності за долю країни, за її соціально-економічне процвітання, можуть оперативно і творчо працювати з інформацією, що постійно оновлюється. Відповідати цим високим вимогам сьогодні може лише людина, яка оволоділа навичками наукового мислення.
Враховуючи те, що пріоритетні способи мислення формуються в ранньому підлітковому віці, стає зрозумілим, що навички науково- дослідницької діяльності необхідно формувати ще в шкільні роки.
Сьогодні Мала академія наук виховує професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей, які вже у школі знають своє призначення, спрямування, наукове покликання і йдуть до вищих навчальних закладів, чітко розуміючи, в якій науковій галузі вони хочуть працювати.
Щороку в Дубровицькому районі зростає кількість дітей, які хочуть писати науково-дослідницькі роботи. За сприяння Рівненської Малої академії наук учнівської молоді багато учнів та керівників працюють з викладачами вищих навчальних закладів Рівненщини, професійно технічних училищ.
І етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів територіального відділення Рівненської Малої академії наук учнівської молоді (контрольні випробування з базових дисциплін, конкурс науково- дослідницьких робіт, захист науково-дослідницьких робіт), у якому взяли участь 92 учасники, що на 22,0 % більше ніж у минулому році ( 2010 рік – 72 ). Із загальної кількості учасників 40 учнів (43,5%) з міста Дубровиця; 52 учні (56,5%) – із сільської місцевості. Найбільше учнів із сільської місцевості взяли участь у відділенні філології та мистецтвознавства, історії та географії, і хімії та біології, відділенні екології та аграрних наук . Загалом у І етапі конкурсу- захисту із 92 учасників 39 є учнями 11 класів, 31 учасник - учні 10 класів, 22 - є учнями 9 класів.
Високих результатів досягла команда юних дослідників Дубровицького ліцею (23 призових місця).
Набуті знання і досвід роботи в науковому дослідництві сприятимуть самореалізації і самовизначенню, творчому розвитку наших юних науковців, і, найважливіше, створенню у майбутньому наукового потенціалу української нації. Працюймо й надалі самовіддано та наполегливо, бо лише праця веде до успіху.

4. 4
І. Відділення філології та мистецтвознавства
1.Секція української мови
«Український правопис» – книга на щодень
для пересiчного українця?
Рекомендацiї та доповнення.
Автор: Гумен Яна, ліцеїст І курсу (10 клас)
Науковий керівник: Матвійчук Тамара Яківна, вчитель української мови та літератури Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей- загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
«Український правопис» - одна з центральних проблем, яка, на нашу думку, вимагає негайного розв’язання. Адже численні мовознавчі дискусії спричинюють неоднакове ставлення до чинного Українського правопису, що особливо яскраво демонструється різними редакціями, видавництвами, каналами телебачення. Це викликає розгубленість читачів та слухачів, тому ми вважаємо, що слід негайно навести лад у правописній справі.
Мета даної роботи полягає у внесенні певних коректив і рекомендацій до чинного Українського правопису.
Проаналізувавши значну частину дискусійних питань «Українського правопису», порівнявши примірники попередніх років та опрацювавши статті таких мовознавців, як: Іван Хом’як, Микола Зубков, Олександра Захарків тощо; звернули увагу на структуру правопису в цілому, в якій використано величезну кількість приміток і винятків, що викликає непрозоре сприйняття матеріалу для пересічного «споживача», а також, слід зазначити,що деякі орфограми, асимільовані до російської, а не української вимови: "Слово о полку Ігоревім", родовий і знахідний відмінки множини від слова тато, «накинуті» структури: проект, геніальний, комедіант, матеріальний, Юліан тощо - з вилученим звуком [й] між двома голосними, і т. д. У роботі не оминули деяких невідповідностей щодо правила «дев’ятки», написання власних назв, слів церковного вжитку.
Безперечно, що викладені зауваги не охоплюють усіх вад чинного Українського правопису. Але, можливо, НАН України, Інституту мовознавства ім. О. Потебні, Інституту української мови, Міністерству освіти і науки, віце- прем’єру з гуманітарних питань слід прислухатися до даних рекомендацій та доповнень? Адже кожний українець, незалежно від класового стану чи рівня філологічних знань, повинен знайти у правописі відповіді на свої питання. І, якщо вони будуть прозорими, чітким, зрозумілими, ми полюбимо не тільки український спів і милозвучність, а й українську граматику !

5. 5
2. Секція української літератури
Захоплюючий світ кохання та еротики в українській класичній літературі
Автор:Берестень Наталія Анатоліївна, учениця Дубровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.
Науковий керівник: Іванів Галина Миколаївна, вчитель української мови та літератури Дубровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.
Мета роботи: довести, що проблема кохання та еротики завжди хвилювали людей. Відповідно з метою дослідження в роботі вирішуються наступні завдання: знайти і глибоко опрацювати необхідну довідкову літературу, що стосується даної теми;систематизувати зібраний матеріал; пробудити інтерес старшокласників до творів української літератури з даної теми.
Предметом дослідження нашої роботи є твори про фольклор та еротику, твори Т.Шевченка, І. Франка, Лесі Українки про кохання, порівняння «Декамерона» Дж. Бокачча із збіркою еротичних творів «Український Декамерон». Використані також передмови до даних творів, літературно- критичні статті.
Об’єкт дослідження: особливості змалювання почуттів еротики та кохання в українській класичній літературі.
Наукова новизна пропонованої роботи визначається тим, що предмет дослідження складають фольклор про еротику, твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки про кохання і порівняння «Декамерона» Дж. Бокаччо із «Українським Декамероном».
Практичне значення роботи полягає у використанні її під час поглибленого вивчення української літератури, а також на факультативних заняттях, уроках позакласного читання, виховних годинах у старшокласників.
Одне із завдань даної наукової роботи – спроба порівняти «Декамерон» Дж. Бокаччо з творами, об’єднаними в книзі «Український Декамерон». Вони різні, і разом з тим у них багато спільного: гумор, дотепність, любов до життя, вміння знайти вихід із складних ситуацій.
На наш погляд, особливо цікава гуцульська парость белетристики, твори читаються з великим інтересом, незважаючи на велику кількість діалектизмів.
У гуцулів погляди на інтимне життя здавна ширші, щиріші, а темпераменти такі ж буйні, як гірські річки. Цікаві також новели другої групи: людина – природа – суспільство.
Отже, всі новели «Український Декамерон» - це гімн життю у всій його повноті.

6. 6
Сподіваємось, що поринувши в інтимний дивосвіт проаналізованих вище творів, читачі переконаються в різноманітності й неповторності любовних історій української прози, а також у тому, що українська класична література не менш цікава, ніж світова класика.
3. Секція світової літератури
Анна Кареніна – Емма Боварі: паралелі доль
Автор роботи : Журавель Ганна Василівна, учениця 10 класу Миляцької загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів.
Науковий керівник: Малош Тетяна Іванівна, вчитель світової літератури.
Актуальність даної роботи полягає в дослідженні особливостей теми кохання у творах Льва Толстого “Анна Кареніна” та Гюстава Флобера “Пані Боварі”. Це дослідження є для нас цікавим, оскільки в літературознавстві цій темі не було присвячено достатньої кількості праці. Вчені переважно акцентували свою увагу на проблемах тогочасного суспільства, на характеристиці особистості.
Предметом дослідження нашої роботи є романи Льва Толстого “Анна Кареніна” та Гюстава Флобера “Пані Боварі” як зразки творів про кохання. У необхідний для аналізу порівняльний та типологічний ряд включено праці дослідників та пізніші розвідки творчості Толстого й Флобера. Використані також документи літературно-критичної думки нашої епохи (статті, рецензії, авторські передмови, коментарі до романів).
Об’єкт дослідження: специфіка кохання в творах “Анна Кареніна” та “Пані Боварі”.
Мета дослідницької роботи полягає у вивченні своєрідності трактування кохання в романах Льва Толстого та Гюстава Флобера. Вивчення передбачає поглиблення уявлень про особливості та жанрову систему реалізму та романтизму, з’ясування національної своєрідності французького та російського романів ХІХ століття.
Окремо виділено в дослідницькій роботі такі питання:
- з’ясувати суспільно-політичні особливості епохи, в яку жили та творили Л.Толстой та Г.Флобер;
- вивчити причини та умови трагедій почуттів Емми та Анни;
- проаналізувати дії, вчинки героїв роману;
дослідити вплив суспільної моралі на розвиток особистості.

7. 7
4. Секція фольклористика
Розвиток весільного обряду села Колки Дубровицького району Рівненської області у ХХ столітті
Автор: Буткевич Любов Петрівна, учениця Колківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Науковий керівник: Андрієвська Тетяна Михайлівна, учитель української мови та літератури Колківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Весілля – один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. Основне завдання весілля – показати, що нова сім’я формується в урочистій і радісній обстановці. Значення обряду відбиває світогляд і мораль народу, родинні та суспільні стосунки на кожному конкретному етапі.
Актуальним і дієвим діючим засобом для сучасного суспільства є повернення до загальнолюдських цінностей, до традицій свого роду, культури, мистецтва.
Предметом дослідження стали аналіз деяких етапів весільного обряду (випікання короваю та символічне значення елементів весільного вінка).
За об’єкт вивчення було взято життєвий шлях родини Жмур та проведення їх власного весілля і весілля їхніх дітей, які проживають в селі Колки Дубровицького району Рівненської області, інтерв’ю зі старожилами даного села, участь у фольклорно-етнографічній експедиції «Стежками рідного села».
Мета нашої роботи – з’ясувати різницю між випіканням і прикрашенням весільного короваю нареченої і нареченого, а також кардинальні зміни вінка нареченої. Звідси випливають і завдання:дослідити розвиток весільного обряду в селі Колки протягом ХХ століття; виявити різницю деяких етапів обряду села Колки і інших сіл, зокрема села Орв’яниця, села Жадень; з’ясувати символічне значення елементів весільного віночка; зібрати найпоширеніші весільні пісні ХХ століття у селі Колки; проаналізувати зміну весільного обряду від початку і до кінця даного регіону.
Складність роботи полягає у тому, що при дослідженні весільного обряду не було виявлено достатньої кількості весільних світлин. Це говорить про те, що на початку ХХ століття у районному центрі не було фотоательє.
Актуальність роботи у тому, що вивчення і популяризація весільного обряду села Колки, на нашу думку, сприяє розвитку культури, відродження національних традицій, зміцненню життєвих орієнтирів, розвитку духовності, вихованню шанобливого ставлення до культурної спадщини свого народу.
Новизну дослідження вбачаємо у тому, що на основі аналізу, узагальнення і систематизації вивченого за обсягом цікавого матеріалу

8. 8
розглянуто витоки весільного обряду та деяких етапів весілля села Колки, які до цього часу ніким ще не були вивчені.
Весiльний обряд як одна з першооснов усної народної творчостi (на прикладi народної драми кiнця ХІХ – початку ХХ столiття в селi Залiшани)
Автор: Стасюк Марія, ліцеїст ІІ курсу (11 клас)
Науковий керівник: Матвійчук Тамара Яківна., вчитель української мови та літератури Дубровицького навчально- виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
Вивчення традиційно-побутової культури народу необхідне для вирішення багатьох теоретичних і практичних завдань. Тому академік Ю. В. Бромлей відзначав: «Завдання всебічної характеристики етносу може бути вирішене лише на основі спеціального дослідження, його окремих компонентів, в першу чергу традиційних форм культури ».
З-поміж інших українських територій Рівненщина, поза сумнівом, є областю, де зберігається чи не найбільша варіативність весільних обрядів. Причиною тому є різні чинники: по-перше, етнографічний, оскільки тут локалізується поліській і волинський регіони, по-друге, історичний, адже річка Горинь як центральна водна магістраль області у минулому була природним кордоном між ранньослов’янським племенем деревлян і волинян,по-третє, географічний,бо наша область межує з територією Білорусії, що говорить про можливе запозичення деяких елементів з білоруської культури.
Мета роботи: дослідити і сприяти популяризації весільного обряду як однієї з першооснов усної народної творчості.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що вивчення традиційно побутової культури народу необхідне для вирішення багатьох теоретичних і практичних проблем, які реалізуються в роботі через розв’язання таких завдань:
- з’ясувати, що є причиною такої глобальної варіативності весільного обряду поліського регіону;
- відтворити цикли місцевого весілля;
- розтлумачити значення окремих елементів деяких циклів весілля;
- записати пісні з вуст місцевих старожилів, які добре знають і пам’ятають традиції даної території;
- сприяти популяризації українського весілля як першооснови усної народної творчості, зокрема на Поліссі.
Важлива особливість нашої наукової роботи: вся інформація (в тому числі й слова пісень) отримані з вуст місцевих старожилів (Роки Надії Петрівни 1941 р.н. та Стасюк Олександри Йосипівни 1928 р.н.).

9. 9
5. Секція мистецтвознавства
Бiсероплетiння, як вид декоративно-прикладного мистецтва та (його регiональнi особливостi та стан розвитку на Дубровиччинi)
Автор: Рабешко Тетяна, ліцеїст ІІ курсу (11 клас)
Науковий керівник: Мартинчик Наталія Олексіївна, вчитель української мови та літератури Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
Прикраси з бісеру найпоширеніші в Закарпатській, Львівській областях. На Поліссі бісер дістав своє широке застосування для оздоблення одягу, виготовлення нашивних прикрас та оздоблення інтер’єру.
Виготовлені з бісеру вироби мають притаманний орнамент, місцеві назви.
Прикраси з бісеру споконвіку й тепер мають призначення „оберегів”. Яскраві бісерні мережива вважаються носіями магічних сил. Навіть зле око зупиниться, насамперед, на майстерно виготовленій речі. Тож не диво, що за цю роботу беруться тільки люди з чистими намірами й «легкою рукою», передаючи тепло своєї енергії на бісер, а через нього – на інших людей.
Поступово вивчивши, майже всі види бісероплетіння , я поставила собі за мету відтворити символ міста (дуб), використовуючи матеріали Полісся: бурштин і бісер.
Знахідки „сонячного каменю” в Дубровиці зафіксував Польський географічний словник (1880 - 1885).
Саме, бурштинові скарби Полісся, виразно позначають шляхи подорожей купців від Буга до Дубровиці. Знахідки римських монет у сточищах Горині, Случа та їх допливів вказують на зацікавлення стародавніх купців цими ріками. Одне, що могло їх приваблювати сюди, був бурштин.
Маленьке містечко на півночі України, що загубилося серед величавих лісів,- невід’ємна частина Рівненського Полісся – оспівана у народних піснях, звеличена у легендах і переказах, змальована великими майстрами пензля і пера. Це край зелених дібров, голубих озер і річок, сонячно – золотавого бурштину, барвистого фольклору.

10. 10
Зв’язок поколінь триває (за матеріалами творчих шукань родини Безнісків, зокрема Теодозії Бриж)
Автор: Мосійчук Вікторія, ліцеїст ІІ курсу (11 клас)
Науковий керівник: Матвійчук Тамара Яківна, вчитель української мови та літератури Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
Розуміти твори мистецтва зовсім непросто. Цьому потрібно вчитися, вчитися довго, все життя. Бо зупинки в розширенні свого розуміння мистецтва бути не може.
Актуальність роботи в тому, що вивчення і популяризація життя і творчості видатних особистостей рідного краю, на нашу думку, сприяє розвитку особистісної культури як невід’ємної частини духовності, вихованню смаку, шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини.
Мета роботи:
- узагальнити й систематизувати унікальний матеріал;
- популяризувати творчість відомої скульпторки Теодозії Бриж.
Новизну нашої роботи ми вбачаємо в тому, що на основі аналізу, узагальнення і систематизації значного за обсягом унікального матеріалу розглянуто витоки і основні тенденції розвитку скульптурного мистецтва видатного скульптора ХХ століття – Теодозії Бриж.
Сорок років сім’я Бриж-Безніско плідно працювала на ниві українського мистецтва. Якщо окинути думкою обсяг і вагомість зробленого цими митцями – то це два світи, які існували окремо, немислимі один без одного, без художницького взаємовпливу та взаєморозуміння. Їх творчість служила і служить надалі зразком для формування національної свідомості, збагачення культурного рівня людей.
Багато чим завдячуючи напрочуд органічному сплаву вікової традиції львівської пластичної школи і нових художніх віянь, Бриж виробила свій почерк, свій стиль, свою манеру, свою узагальнену і виразну пластичну мову. Ці риси спостерігаємо абсолютно у всіх витворах мисткині.
Найкраще талант Теодозії Бриж розкрився у станковій і монументальній скульптурі. Своєрідність творчого обличчя Теодозії Бриж – складне поєднання традиційно-класичних принципів мистецтва скульптури й новаторського розуміння пластичної форми та її виражальних можливостей.
Творчість скульптора Фани Бриж, неможлива без творчості художника Євгена Безніска – це два світи, які немислимі один без одного, без художнього взаємовпливу. Їх творчий тандем досяг загальнолюдських духовних і мистецьких вершин. На мистецькій спадщині Безніско – Бриж виховуємося нині ми і виховуватиметься ще не одне покоління, тому що зв’язок поколінь триває.

11. 11
6. Секція літературної творчості
Мої думки - у сонця на вiях,
мої бажання - у птаха на крилах …
Автор: Твердун Ірина, ліцеїст ІІ курсу (11 клас)
Науковий керівник: Білотіл Галина Іванівна, вчитель світової літератури Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
Мої думки допомагають мені жити. Вони викликають бажання творити – змінювати за допомогою уяви все навколо: себе, світ, небо, дорогу, камінець, дерево… Іду уявною стежкою. Навколо барвистий, напоєний ароматами квітучих садів, сповнений сонячного проміння, зітканий із міріад ніжних звуків, насичений відтінками кольорових барв великий, неозорий світ. Хочеться дихати на повні груди, бігти без упину, насолоджуватися красою і зупинити цю прекрасну мить… Ні, не зупинити! Реалії суворі, у них свої закони, правильні, точні, увесь світ ним підкоряється!.. Але не мій! Фантазія безмежна і всесильна, вона всевладна повелителька, закони її – універсальні. Тому із реалій та фантазій я обираю останнє.
Фантазую, змішуючи барви темного весняного лісу та червоного від заходу сонця неба, додаючи тремтливу тінь птаха у високості та сріблясту нитку павутинки після дощу. Що ж вийшло? Чудовий пейзаж, гідний пензля найкращого художника. Насолоджуйся і малюй! А ти, поете, пиши! Музиканте, грай без спину! Веселися, моя душа! Вигравай веселкою, випромінюй тепло, наповнюй світ радістю, адже її так мало в житті...
Для кожної людини Батьківщина – це те місце, де вона народилася, де пройшло її дитинство із материнською піснею, щебетом солов’я, квітучою та запашною калиною, цілющим ароматом рути-м’яти, джерельною прохолодою…
Рідна моя Україна - земля зі славною історією, неповторними, талановитими людьми. Я – українка! Люблю свій отчий дім, колосисті поля пшениці, сосновий бір, грайливу річку серед урвистих берегів, галасливу малечу на її берегах улітку. Я пишаюся своїм славним родом, що доніс до сучасності мене, молоду українку. Горджуся тим, що моя Батьківщина стала рідною і для багатьох інших народів.
Україна… Вона в усьому, що нас оточує: у сяйливих зорях, у дорозі додому, у кожному струмочку, в гнучкому деревці, у сірому камінчику… Я люблю її, бо вона для мене найкраща.

12. 12
Коли я називаю когось сонечком,
то це не просто так …
Автор: Голяка Наталія, ліцеїст І курсу (10 клас)
Науковий керівник Матвійчук Тамара Яківна,
вчитель української мови та літератури Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
Смішна? Грайлива? Сумна? Захоплююча? Божевільна?
Розмовляю з травами, чую їх відповідь та тихе хіхікання.
Граюся з морськими краплинками, кидаю їх додолу, дивлюся в них,
мов у дзеркало душі.
Душа. Моя душа. Сріблястими нотками та мелодійними терціями виграє в ній музика. Вона то радісна, то нестерпна. Чаруюча мелодія ллється всередині та протікає, як чистий джерельний струмок.
Струмочок. Маленький потічок, що біжить через мою свідомість. Не зачеплю ані краплинки!.. Не скажу ні слова. Але він розповідає мені свої таємниці,
свою історію життя.
Життя. Моє життя. Одне таке. Цікаве, нестримне. Кожного дня – різне. Різна я: смішна, грайлива, сумна, захоплююча, божевільна…
Ні, і зовсім я не хочу кудись далі!
Я закохалася.
І слів не вистачає, щоб передати почуття моє
До краю серед ген-розмаю,
Де солов’ї співають день у день.
Моя Дубровице! Моя колиско!
Блакитне небо й золоті лани!
Калини кетягів намисто
Й такий мрійливий шум лісів.
Твої осінні ранки сонячні та теплі.
Промінням сонце зігріває радісно мене.
Сніги такі казкові й невичерпні,
Медові весни, що так кличуть до себе.
Ні, і зовсім я не хочу кудись далі!
Я хочу бути там, де є душа.
Моя ж душа в Дубровиці, у краї,
Де справді відчувається краса!

13. 13
7. Секція англійської мови
Пасивний стан дiєслова та вживання його в романi Шарлотти Бронте «Джейн Ейр»
Автор: Котяш Лілія, ліцеїст ІІ курсу (11 клас)
Науковий керівник: Семенюк Тамара Олексіївна, вчитель англійської мови Дубровицького навчально- виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
Актуальність теми полягає у широкому використанні форм пасивного стану в художній літературі та взагалі у дієслівній системі сучасної англійської мови.
Мета наукової роботи є проаналізувати дієслово в пасивному стані , його форми, утворення , особливості вживання в англійській мові та переклад на українську мову . Дослідити використання пасивного стану у романі «Джейн Ейр» за творчістю Шарлотти Бронте.
Аналіз пасивного стану в англійській мові.
 Особа або предмет, що виконує дію, називається суб’єктом дії. Особа або предмет, на які спрямовано дію, називаються об’єктом дії.
 Часи пасивного стану утворюються за допомогою допоміжного дієслова to be у відповідному часі та відповідній формі дієприкметника минулого часу (past Participle) головного дієслова.
 Під час відмінювання у пасивному стані змінюється лише дієслово to be, а смислове дієслово має у всіх часах одну і ту ж форму - Past Participle. Отож, час ,у якому знаходиться дієслово у пасивному стані, визначається формою, у котрій знаходиться допоміжне дієслово to be.
 В пасивному стані вживаються чотири часові форми групи Indefinite, дві часові форми групи Continuous та чотири часові групи Perfect.
 Часові форми пасивного стану вживаються за тими самими правилами, що й відповідні часи активного стану.
 Якщо ж підмет означає особу або предмет, що піддається дії з боку іншої особи або предмета, то дієслово-присудок уживається у формі пасивного стану.
 Пасивні конструкції відіграють важливу роль в дієслівній системі англійської мови.
Аналіз вживання пасивного стану в романі.
● Всі форми пасивного стану вживаються в романі.
а) Past Indefinite Passive, Past Perfect Passive вживаються найчастіше.
b) Present Indefinite Passive, Future in –the-Past Indefinite Passive вживаються рідше.
c) Future Indefinite Passive, Past Continuous Passive, Present Continuous Passive, Future Perfect Passive, Future in-the-Past Perfect Passive вживаються найрідше.

14. 14
8. Секція німецької мови
Семантика німецьких реалій: прикмети, повір’я, забобони.
Автор: Петровець Богдана Ігорівна, учениця Перебродівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Науковий керівник: Петровець Галина Миколаївна, вчитель німецької мови Перебродівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Дана робота являє собою аналіз мовних явищ з урахуванням значень прикмет, повір’їв, забобон, що входять в коло завдань лінгвокультурології. Наукові дослідження на сучасному етапі розвитку лінгвістики передбачають аналіз мовних явищ на стику лінгвістики з іншими суміжними науками, що і визначає актуальність даної роботи.
Мета роботи: полягає в дослідженні того, як відображена стародавня
культура германців в сучасному змісті лексичних і фразеологічних одиниць німецької мови.
Завдання: визначення основних теоретичних положень, пов’язаних з питанням впливу німецької культурної спадщини на формування лексико- фразеологічного складу німецької мови в рамках проблеми взаємодії мови і культури; виявлення мовних засобів, які розкривають ментальність німецького народу, шляхом виявлення німецьких культурних традицій, закріплених в певних одиницях німецької мови; аналіз прикмет, повір’їв і забобонів, пов’язаних з рослинними та тваринними світом.
Матеріал дослідження склали 80 фразеологічних і образно метафоричних одиниць німецької мови, вибрані з фразеологічних словників, а також обрядово-ритуальні форми культури, німецькі міфи, звичаї, повір’я, закріплені в них.
Практична цінність роботи полягає в можливості застосування результатів досліджень на шкільних уроках німецької мови в якості лінгвокраїнознавчого компонента.
Лексичний склад нiмецьких
та українських фразеологiзмiв
Автор: Богдан Оксана, ліцеїст ІІ курсу (11 клас)
Науковий керівник: Сокол Микола Федорович, вчитель німецької мови Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».

15. 15
Проблема лексичного складу фразеологізмів – одна з найскладніших у фразеології, лінгвістичній науці в цілому. Адже вона є складовою частиною в загальній проблематиці значення лексичних одиниць. Ученими висуваються різні гіпотези, припущення, досліджується природа значення фразеологізму, робиться спроба визначити компоненти значення на основі семного аналізу, пропонуються класифікації значення.
Актуальність теми полягає в необхідності поглиблювати і розширювати знання в галузі вивчення відмінностей та вживання ФО у німецькій та українській мовах.
Предмет дослідження: німецькі та українські фразеологізми.
Об’єкт дослідження: перекладацькі трансформації німецьких та українських фразеологізмів.
Синхронно-порівняльний аналіз німецьких та українських фразеологізмів щодо їх лексичного складу дає змогу говорити про певні міжмовні збіги й відмінності порівнюваних мов. Наявність міжмовних збігів у галузі фразеології двох неспоріднених мов – закономірне явище. Ця закономірність пояснюється взаємодією факторів інтра- та екстралінгвістичного характеру. Фразеологізми, які є ізоморфними для порівнюваних мов, свідчать про матеріальну суть людського мислення, що підлягає загальним законам логіки й психології. Ця категорія фразеологізмів підтверджує також існування постійних різносторонніх контактів між народами, тому цілком зрозуміле поширення їх у порівнюваних мовах. Поряд із зазначеними ФО в кожній з порівнюваних мов функціонують і такі, в яких конденсуються національні специфічні риси відповідно до особливостей конкретної мови, матеріальних та історико-культурних умов життя носіїв цієї мови. В німецьких та українських фразеологізмах відображаються різні співвідношення з об’єктивною реальністю.
Отже, фразеологізми двох порівнюваних мов дуже різноманітні за своєю лексичною структурою, що свідчить про цікаві й складні дивергентні та конвергентні процеси в межах кожної фразеологічної системи.
ІІ. Відділення філософії та суспільствознавства
1. Секція релігієзнавства та історії релігії
Роль родини княгині Анастасії Гольшанської у розвитку духовно-освітнього життя краю
Автор: Стасько Олена Олександрівна, учениця Селецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

16. 16
Науковий керівник: Черпак Людмила Миколаївна, вчитель історії України Селецької загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів.
У кожної людини є такий куточок, де маленька грудка землі і вузенька споришева стежинка промовляють до неї голосами предків, де минуле стає близьким і надто дорогим серцю.
Для мене таким є рідний куточок села саме Святе Монастирище, історія про його фундаторів князів Гольшанських та безпосередню історичну особистість нашого краю Анастасію Гольшанську (Заславську).
1. І тому я взялася досліджувати тему «Роль родини княгині Анастасії Гольшанської в розвитку духовно-освітнього життя краю» з метою окреслити вагомий внесок родини княгині Анастасії Гольшанської в духовно-освітнє життя краю.
2. Княжна Анастасія Гольшанська одна із семи дочок Юрія та Марії Гольшанських. Вона створила духовно-освітні осередки краю, які були для княжни Анастасії школою грамоти, освіти, школою християнського благочестя. З огляду на те,що видань на «руській» тогочасній мові майже не було в княжни Анастасії виникла ідея зробити переклад Святого Письма на «руську» тогочасну українську мову. Чимало фрагментів із Святого Письма було написано в Дубровицькому Свято-Миколаївському православному чоловічому монастирі, яким князі Гольшанські мали за фамільний. Але молоде безтурботне життя у Дубровиці для молодої вродливої княжни Анастасії швидко закінчилося. Вона виходить заміж за князя Кузьму Івановича Заславського, і переїжджає на постійне місце проживання до його родового маєтку – міста Заслава, розташованого на південно-східному кордоні Волині й степу, що потерпало від безперестанних, майже щорічних татарських нападів. 3. Але княгиня Анастасія і в Заславі залишилась тим стовпом православ'я на Русі, яке стало оберегом національної церкви, мови, писемності. Вона суворо береже предківське благочестя, виховує своїх дітей у національних традиціях, фінансово підтримує православні храми на Заславщині, будує разом зі своїм чоловіком духовну фортецю: Дворецький Свято-Троїцький православний монастир. 4. Спливав час, після смерті свого чоловіка Кузьми Заславського княгиня Анастасія постригається у черниці, приймає при цьому ім'я Параскева і переходить жити до монастирської келії. Але вже тоді перед цією прогре- сивною жінкою постала проблема: наповнити духовно-освітнім змістом цей релігійно-культурний осередок. «Єванглія ся писана накладом благовірної і христолюбивої княгині жінки Кузми Івановича Заславського-Параскеви, іначе Анастасії Юріївни, уродженої княжни Гольшанської».
Ось у такому вигляді писар залишив нам на сторінці Пересопницького рукопису ім’я ініціатора створення української Першокниги.
З моєї науково-дослідницької роботи стає зрозумілим, що Пересопницьке Євангеліє з’явилося на руській землі з ініціативи шляхетної, благовірної, христолюбивої княгині, жінки Кузьми Івановича Заславського – Параскеви,

17. 17
іначе Анастасії Юрівни, уродженої княжни Гольшанської. Ця, величезної духовної вартості для нашого народу пам’ятка, є окремим найяскравішим виявом національно-культурного Відродження, який охопив у ту епоху українські землі.
Таким чином ми дійшли висновку, що родина княгині Анастасії Гольшанської внесла вагомий вклад у розвиток духовно-освітнього життя краю.
2. Секція філософії
Одвічна загадка українства
(на прикладі життя і творчості М.В. Гоголя)
Автор: Кудра Ольга, ліцеїст 9 класу (група - СГ)
Науковий керівник: Потер Олена Іванівна, вчитель світової літератури Дубровицького навчально- виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
Земля України виростила Гоголя, і при тому не тільки фізично, але й духовно, з дитинства оточивши красою поезії, розливом пісенної творчості, епічною величністю душі, фантастикою легенд, казок, яскравою образністю – всіма плодами народного духу. Та його називають великим російським письменником, оскільки він жив, творив, здобув популярність в Петербурзі. Але, якби не був М.Гоголь українцем за духом, глибинною суттю, по крові, чи міг би він написати “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Тараса Бульбу”?
Тому мета даної роботи полягає у дослідженні творчості і особистості Миколи Васильовича Гоголя в контексті української духовності. Актуальність проблеми зумовлена завжди болючим питанням про націю, яке або згуртовує народ у державі, або ж сіє ненависть.
Предметами дослідження є: біографія, українські повісті зі збірок “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”, комедія “Ревізор”, нариси, статті, монографії, листи, українcькі пісні.
Дослідивши національну самоіндифікацію, з’ясувавши духовну та етно- ментальну сутність митця, містичну складову його творчості нами було виведено свою, життєву формулу, стосовно справжнього патріотизму - бути українцем у своїй свідомості, поважати себе і свою вітчизну, морально удосконалюватися, ніколи не втрачати почуття гідності і самореалізувати себе на батьківщині, а не поповнювати ряди “гоголенят” за межами України.
Отож Гоголь – Великий українець не лише по крові, а й по духу.
Доля М. Гоголя – типова доля романтика.

18. 18
Гоголь вважав, що джерело зла є, по-перше, інородним для української землі, по-друге, місцевим, викоханим рідною землею, по-третє, воно в душі людини.
Складність світогляду повною мірою відбилась у його вченні про людину, пошукам ідеалу якої він присвятив усе своє життя.
Гоголь глибоко переконаний, що природа людини зосереджена в серці. Саме воно скеровує вчинки людини і змушує її жити добром або злом.
Микола Гоголь має стати для нас орієнтиром і духовним наставником у виведенні власних життєвих формул.
ІІІ. Відділення наук про землю
1. Секція географії та ландшафтознавства
Демографічна характеристика населення села Бережки Дубровицького району Рівненської області за період незалежності України
Автор: Покидько Анастасія Миколаївна, учениця Бережківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Науковий керівник: Скумін Мирослава Матвіївна, вчитель географії Бережківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Мета роботи – довести, що демографічна ситуація в країні та в окремо взятому населеному пункті нерозривно пов’язані та взаємозалежні й показати перспективи розв’язання такої актуальної проблеми нашого сьогодення депопуляції української нації.
Головним об’єктом нашого дослідження є населення села Бережки Дубровицького району Рівненської області.
Завдання: дати характеристику демографічної ситуації в селі Бережки Дубровицького району Рівненської області за період незалежності України; показати взаємозалежність демографічної ситуації як на загальнодержавному рівні так і на рівні конкретно населеного пункту; виділити чинники погіршення демографічної ситуації в селі Бережки Дубровицького району Рівненської області; намітити шляхи розв’язання актуальної проблеми сьогодення – депопуляції української нації.
Висновок, погіршення демографічної ситуації в нашому селі відбувається, в першу чергу, за рахунок зниження природного приросту населення. Лише у 2006 та у 2011 роках у Бережках зафіксований додатковий приріст населення (народилося – 24, а померло -16 жителів), (народилось -22, померло -16). Збільшення народжуваності в нашому селі у 2010-2011 роках можна пояснити наданням матеріальної допомоги з боку держави при народжені дитини.

19. 19
Бережки мають вигідне транспортне розташування: за 7 км. Від районного центру і 4 км. від залізничної станції. Наше село має розвинену соціальну інфраструктуру: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, у якій на даний час, навчається 217 учнів; є Будинок культури; духовним центром є церква Різдва Пресвятої Богородиці, має чудові навколишні краєвиди, всі ці факти сприятимуть поширенню «зеленого туризму», розвиток якого може вирішити питання працевлаштування безробітної молоді.
ІV. Відділення історії
1. Секція історії України та Всесвітньої історії
Трагедія хутора Праседівка Дубровицького
району в 1943р.
Автор: Харчук Юлія Олександрінва, учениця Людинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
ім. К.П.Хомич
Науковий керівник: Гура Роман Сергійович, вчитель історії та правознавства Людинської загальноосвітньої школи ім. К.П. Хомич.
Праседівка, хутір в Дубровицькому районі який був знищений під час Великої Вітчизняної війни. Після вбивства двох німецьких солдатів поблизу хутора 14 березня 1943 року з’явився німецький каральний загін і вчинив розправу.
Тема дослідження: хутір Праседівка в період Великої Вітчизняної війни, життя місцевого населення в період німецької окупації. Причини спалення хутора, та подальша доля врятованих мешканців.
Мета дослідження: є дослідження причин спалення хутора, та подальша доля врятованих мешканців.
Завдання роботи: розкрити причини нападу німецького карального загону на хутір, з’ясувати подальшу долю врятованих мешканців.
Новизна роботи в тому, що до нині ніхто не досліджував історію спаленого хутора Праседівки.
Висновок: об’єктом дослідження є розташоване за 2 кілометри на схід від села Рудня Дубровицького району хутір Праседівка, досліджено місце знаходження села, кількість жителів, будинків.
За знайденими матеріалами з’ясовано що, жителі села Праседівка до 1943 року жили у відносній тиші. Але усе змінилося з нападом на німецький піший обоз, вчинений вояками УПА. Наслідки цього нападу були жахливими для усіх жителів. За іронією долі напад був вчинений неподалік хутора, і німці запідозрили їх у змові проти режиму. Отже, ми робимо висновок, що саме необдумані дії повстанців призвели до трагедії, жертвами якої були десятки невинних людей.

20. 20
У 1995 році на місці розташування хутора було встановлено пам’ятний знак, який вказує на злочин вчинений фашистами.
Дубровичанин Георгій Харпак – лауреат Нобелівської премії
Автор: Прихода Тетяна, учениця Дубровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2.
Науковий керівник: Дука Сергій Вікторович, вчитель історії Дубровицької загальноосвітньої школи №2.
Нобелівський лауреат у галузі ядерної фізики, член Академії наук Франції, професор чотирьох всесвітньовідомих університетів, розробник технології діагностики небезпечних та смертельних (зокрема онкологічних) захворювань народився у серці Полісся, в місті Дубровиця, що на Рівненщині.
Актуальність теми. Наша історія – наша гордість. Знати, шанувати славних сучасників, які творять історію сьогодення – це обов’язок свідомого громадянина нашої держави. Місто з 1000-літньою історією породило багато відомих постатей, які зробили гідний внесок в науковому світі. Через це оминути постать Григорія Харпака не можливо. Отже вивчення даної тематики є досить актуальним.
Об'єктом роботи виступає Георгій Харпак, як лауреат Нобелівської премії, а предметом – видатні постаті поліського краю «від минувшини до сьогодення».
Хронологічні рамки даного дослідження охоплюють період з народження (1 серпня 1924 року) до смерті ( 29 вересня 2010 року).
Включаючи наукове та культурно – освітнє значення дослідження, а також враховуючи рівень вивчення історії рідного краю метою роботи є детально дослідити життєвий шлях відомого фізика, його внесок в розвиток фізичної науки, приналежність Григорія Харпака до поліської землі (зокрема до міста Дубровиця).
Завдання: насамперед виявити, а також опрацювати історичну базу даної проблеми; дослідити приналежність Григорія Харпака до поліської землі; простежити життєвий шлях фізика від народження до визнання, від визнання – до смерті; охарактеризувати фізика, як видатну постать в історії рідного краю; дати оцінку Григорію Харпаку, як Нобелівського лауреата. Наукова новизна полягає у комплексному та об'єктивному дослідженні життєвого шляху Григорія Шарпака, розкрити його значимість в історії Дубровиччини. Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати роботи можна застосувати під час підготовки шкільних уроків з історії рідного краю, на уроках фізики та під час виховних годин.
Отже, Георгія Шарпака ми маємо повне право назвати Майстром своєї справи, адже в ньому таїлася велика сила колосального творчого потенціалу, здатного перетворювати світ свого професійного діяльністю. Справді, не святі

21. 21
горшки ліплять - люди, а люди, завдавши труду своїм рукам і душі, стають майстрами. Просто треба бути щедрим і вимогливим до себе, постійно прагнути творити. Таким і був наш талановитий земляк Георгій Шарпак, якого ми повинні пам’ятати і гордитися тим, що наша земля така благодатна на талановитих людей.
Георгій Харпак є одним з небагатьох лауреатів Нобелівської премії, який народився в Україні, а на його будинку в Дубровиці не було навіть меморіальної дошки, та й саму будівлю не так давно через старість пустили на злам. Ми багато будуємо пам'ятників, а чи цінуємо тих земляків, які нехай навіть і в чужих наукових центрах просунули науку вперед. Сподіватимемося, що наша влада колись на його малій батьківщині встановить пам'ятник великому фізику.
2. Секція археології
Археологічні знахідки з поселення біля с.Рудня Дубровицького району Рівненської області як джерела для вивчення первісної історії краю
Автор: Сокол Світлана Олександрівна, учениця Людинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
ім. К.П.Хомич.
Науковий керівник: Котяй Ігор Купріянович, вчитель історії Людинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. К.П. Хомич.
Тема дослідження досить актуальна, оскільки Дубровицький район є не дослідженим в археологічному плані і описана у роботі пам’ятки залишається не достатньо вивченою до цього часу, а у археологічній літературі ми зустрічаємо тільки згадки про це поселення. Тому це питання потребує більш досконалого вивчення, з метою збагачення сторінок багатогранної історії нашого краю.
Мета роботи: дослідження первісної історії краю, через знахідки з поселення біля с. Рудня Дубровицького району.
Завдання роботи: розглянути археологічні періоди та культури, до яких відносяться поселення, а саме свелірську, яніславіцьку та тшинецьку культури. Описати підйомний матеріал та знахідки, котрі були знайдені на поселенні, з’ясувати, до якого періоду та культури відносяться ці знахідки.
Предметом дослідження є велика розвіяна пісчана дюна на лівому березі річки Горинь в урочищі Млин.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблена спроба систематизувати та аналізувати знахідки з поселення, які знаходяться в колекції школи.
На даний момент можна стверджувати про перебування тут (ймовірно, довготривале та чисельне) населення свідерської культури фінального палеоліту, в епоху мезоліту – яніславицької та тшинецької культури.

22. 22
Поблизу с.Рудня було масове виробництво і застосування дрібних наконечників – так званих мікролітів. Виявлені у великій кількості мисливські мікроліти. Зокрема, мікролітичні крем’яні наконечники до стріл.
Берегові ділянки р. Горинь, дюни в її заплаві є місцезнаходженням важливих різночасових пам’яток. Тут доцільно проводити щорічні обстеження, археологічні розвідки.
Стоянка пізньопалеолітична на території села Заслуччя Дубровицького району
Автор: Колядич Ірина Іванівна, учениця Заслуцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.
Науковий керівник: Васильчик Ольга Олександрівна, вчитель суспільних предметів Заслуцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.
Мета наукової роботи – дослідити матеріальну культуру стоянки пізньопалеолітичної на території села Заслуччя Дубровицького району.
Завдання: охарактеризувати пізньопалеолітичну стоянку на території села Заслуччя Дубровицького району, з’ясувати специфіку матеріальної культури стоянки, дослідити матеріальну культуру стоянки, відтворити цілісну картину історичного розвитку регіону в добу пізнього палеоліту.
Актуальність теми дослідження: на сучасному етапі ми повинні знати свою історію, історію свого краю. Дослідження і охорона пам’яток історії та культури свого народу є одним із першочергових завдань цивілізованого суспільства.
Висновок: дослідження пам’ятки дозволили вивчити прояви матеріальної культури поселення пізнього палеоліту на території с. Заслуччя Дубровицького району.
В ході дослідження матеріальної культури пам’ятки вивчено специфічні особливості кремню, знарядь праці, основні напрямки господарської діяльності. На основі аналізу кремню, порівняння з кремнем сусідніх культур, їх періодизаційно-хронологічними схемами визначено приблизні хронологічні рамки та періоди існування поселення. Результатів дослідження є недостатньо для висвітлення історичного процесу на території регіону.
3. Секція етнології
Традиції вишивального мистецтва села Орв’яниця Дубровицького району
Автор: Михайлицька Ганна Володимирівна, учениця Орв’яницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Науковий керівник: Буткевич Олена Іванівна, вчитель трудового навчання, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель Орв’яницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

23. 23
Метою нашої пошукової діяльності є здобуття багатих знань з матеріально-духовної культури рідного народу, збагнути споконвічну мудрість і доцільність народних звичаїв і традицій; ознайомитися з техніками вишивання, які найбільш поширені в нашому селі; з кольоровою гамою вишиванок і її значення, символами та мотивами; продемонструвати на прикладах красу вишиванок, чим виховувати любов до народних традицій, до краси і гармонії навколишнього світу; повагу до старшого покоління, шанобливе ставлення до людей праці.
Ознайомившись і дослідивши традиції вишивального мистецтва нашого села, можна з упевненістю сказати, що у вишиванках ми бачимо світ краси й фантазії, що це мистецтво високої естетичної наснаги, мистецтво простого й разом із тим мудрого декоративного мислення.
Розглядаючи орнаменти вишивки, відчувається гармонія кольорових сполучень, у ритмі ліній узору їхня глибока змістовність. Досліджуючи використання символів і мотивів у вишивках наших майстринь, прослідковується цікавий матеріал з історії їх виникнення, мистецтва їх виконання.
Тому, ознайомившись із творчістю майстринь вишивального мистецтва нашого села , можна з гордістю сказати, що ще не все втрачено, а навпаки, вишивка свято зберігається і набуває більш сучасного вигляду. Наші односельці на розгубилися впродовж минулого століття свої традиції, пов’язані з вишиванням, а навпаки – зберегли, відродили і розвивають.
Збереження традицій народної педагогогіки мешканцями Дубровицько району Рівненщини: надбання села Селець
Автор: Якубович Вікторія Вікторівна, учениця Селецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Науковий керівник: Черпак Людмила Миколаївна, вчитель Селецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Актуальність полягає в тому , що у XXI ст. поступово зникають народні знання, звичаї і обряди майже забуті або переосмислені колискові, скоромовки, оповідання і чичикалки. Лише поодинокі люди похилого намагаються зберегти основні засоби і методи народного виховання.
Метою мого дослідження є загальна характеристика традицій народної педагогіки мешканців Дубровицького району Рівненщини в контексті духовних надбань українців.
Щоб досягнути свою мету я поставила перед собою ряд завдань:

24. 24
розкрити сутність етнопедагогіки та визначити роль сім'ї як головного педагогічного інструментарію; проаналізувати збереженні традиції народного виховання у Дубровицькому районі Рівненщини; охарактеризувати надбання села Селець у вихованні молодого покоління на традиціях роду.
Своїм корінням етнопедагогіка сягає сивої давнини, коли на перший план виступає жінка-мати, посилюється роль чоловіка, закріплюються головні виховні функції сім'ї.
Не від'ємним компонентом етнопедагогіки було розумове виховання. Батьки піклувались про розвиток у дитини слуху, зору, дотику, а пізніше – розвиток мови через колискові, пестушки, казки, прислів'я.
В етнопедагогіці існувало три етапи трудового виховання: ігровий – 2-7 років; визначальний – 7-15 років; завершальний – 15-20 років. На першому етапі ігровим моментом була – лялька, для хлопців – рогатка, молоток, свистки. Грали в різні ігри «Півні», «Камінчики». В середньому віці діти допомагали батькам по господарству і теж грали в ігри. На завершальному етапі утверджувався труді вник. Вважалася працьовитою та дівчина, яка вміла виготовляти для себе серпанковий одяг, серпанкове полотно.
Значне місце в сім'ї мало релігійне виховання. Сім'я в Сельці становила справжню малу домашню, релігійну церкву. Щонеділі та в релігійні свята вся сім'я відвідувала церковне Богослужіння в Свято-Миколаївській церкві.
Батьки з малку берегли красу і честь дівчини, як майбутньої матері своїх дітей. Як що дівчина вже «займана» вона на шлюбному вінку чи одязі не чіпляла листя мирту як символ дівочої честі. Таким чином в народі засуджували втрату честі дівчини.
Для становлення повноцінної людини в сім'ї велика увага приділялася здоров'ю і фізичному вихованні наші предки виробили цілющу народну творчість, якою користуються і сьогодні. Магічним оберегом для дитини була молитва з шептанням, заговорами. Таким чином шептухи помагали дітям від ляку, вроків.
Це все вміли і знали наші предки, які відійшли у вічність. Але тепер їх діти народними методами лікують, навчають ткацтву, ковальству, займаються столярством.
Виховання сучасними методами не завжди дає позитивний результат, а от засоби і методи української етнопедагогіки перевірені часом і на них виховається ще не одне покоління. Але залишилися ще люди , які свято бережуть і використовують знання своїх предків. Тому я закликаю вас не просто берегти надбання нашого народу, а і використовувати в подальшому своєму житті для становлення особистості.

25. 25
V. Відділення хімії та біології
1. Секція біології людини
Вплив дефіциту йоду на антропометричні показники та успішність учнів підліткового віку
Автор: Крупко Марія Павлівна, учениця
Сварицевицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Науковий керівник: Крупко Тетяна Іванівна, вчитель біології Сварицевицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Актуальність дослідження для жителів Полісся, зокрема для учнів нашої школи. Недостатня кількість уваги, що приділяється вирішенню проблеми, попри її помітний вплив на здоров’я мешканців регіону. Зв'язок дослідження з програмою щодо боротьбі з йододефіцитними захворюваннями, що діє на Рівненщині. Вплив нестачі йоду на рівень розумових здібностей та антропометричні показники( маса тіла, зріст) як предмет дослідження. Учні 8-9 класів нашої школи як об’єкт дослідження ознак нестачі йоду в організмі підлітків. Вимірювання маси та зросту тіла, визначення рівня розумових здібностей (IQ) за допомогою тесту Айзенка. Вивчення проблеми характерної саме для учнів нашої школи як прояв новизни роботи. Значимість одержаних результатів для вирішення даної проблеми. Виявлення проблеми нестачі йоду та дослідження її впливу на фізичні та розумові здібності підлітків. Невідповідність масово-ростового показника серед 29% досліджуваних учнів. Недостатньо високий рівень інтелектуальних здібностей, відсутність дуже високого рівня розумових здібностей.

26. 26
Вплив екстрактiв мiсцевих лiкарських рослин
на стафілокок
Автор: Седих Олена, ліцеїст ІІ курсу (11 клас)
Науковий керівник: Жакун Любов Михайлівна, вчитель біології Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».
Відомо, що з кожним роком кількість хвороб та можливість інфікуватися ними збільшується. Люди лікуються антибіотиками, хоча всі знають негативний вплив цих препаратів на організм людини.
Для виявлення або підтвердження антибіотичних властивостей лікарських рослин Рівненського Полісся проведено дослідження згідно їх застосування в медицині.
Протягом доби спостерігалася дія того чи іншого препарату на різний штам.
Мета науково-дослідницької роботи. Провести пошук біологічно активних речовин рослинного походження з антибіотичними властивостями відносно стафілокока, інфекція якого характеризується багатоманітною від найтяжчих, генералізованих форм до легких: сепсис, пневмонія, менінгіт, абсцеси внутрішніх органів, ентероколіт, ендокардит, гінекологічні захворювання, стафілококова інфекція із скарлатино подібним синдромом гнійно-запальні захворювання шкіри і м'яких тканин тощо. Ці пошуки проводяться серед рослин рівненського регіону, перспективних для створення нових вітчизняних протимікробних препаратів.
Суб’єктом дослідження є бактерії стафілококів різних штамів, властивостей та середовищ існування. Через їхню велику наявність в нашій місцевості і досить велику можливість зараження ними, хвороби викликані стафілококами посідають значне місце в області.
Об’єктом є витяжки на розчині спирту різної концентрації: 40%,70%,90% із лікарських рослин нашої місцевості, які збиралися в чистих зонах.
Оскільки всім відомо негативний вплив синтетичних антибіотиків, які не лише погіршують стан здоров’я та послаблюють імунітет, але й при їх частому і безпідставному вживанню призводять до антибіотикорезистентності інфекцій. Що ж до створення препаратів із рослинних витяжок, то це досить перспективно, оскільки вони міститимуть рослинні екстракти, білки та ферменти, також хлорофіл рослин схожий з людським гемоглобіном за своєю структурою, що призвело б до зменшення негативних наслідків.